Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олексій Тичко: Невільник обставин - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ігор Рубцов, 22.02.2012 - 08:13
Привіт, Олексію! Ти написав, наче, не від свого імені, а від людини. яка вже знесилена знаходиться на смертному одрі. Не таким молодим, як ми, опускати руки. А, знаєш, навіть у останню хвилину можна зробити вчинок, який перекриє все, зроблене протягом життя. Наприклад, визнання Ісуса Христа Спасителем з вуст розбійника, що висів праворуч Нього на хресті - це теж подвиг, який свідчить, що в одну мить можна змінити все.
Олексій Тичко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Привіт, радий бачити твої "сліди" на моїй сторінці. Ігоре, я і не сумніваюся, що можна і мабуть і треба. Картиа намальована зальна, не особиста, хоча по деяких параметрах підходить і до мене на всі 100%Дякую! Тетяна Луківська, 21.02.2012 - 18:37
Здається прожив не своє, а чуже,Виконував догми застиглі.---- Так ми усі пролетіли , виконуючи чуже , не своє. І озираючись - вже не виправиш. На жаль. Вірш гарно відпоідає про смисл нашого життя. Дякую Олексій Тичко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я і Вам дякую!Такий був настрій, так писалося.
Олексій Тичко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І наступає момент, задумуєшся - жив, чи й не жив...Дякую за коментар! Віталій Назарук, 21.02.2012 - 11:32
Напевно більшість так, але нового витка вже не буде... Чудовий і мудрий вірш!
Олексій Тичко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Віталію, дякую, на жаль, ні...Не буде!
|
|
|