В'їжджав Ісус як Цар - на віслюках!
І байдуже було, що під ногами -
Чи пальми листям, чи верби гілками
Йому встеляли мученицький шлях.
Він знав усе: впаде Єрусалим,
І що попереду страждальний жах Голгофи,
І навіть передбачив наші строфи,
Якими ми сумуємо за Ним.
Лишень не відав, що не має дна
Провалля льодяне людських пороків.
Хоч до прозріння завжди кілька кроків,
Та світу застить чварів пелена.
Сьогодні ж на вербі застигла кров.
Моя земля причинна вже від болю.
За що,о Господи, твоя всевишня воля
Не чує й досі наших молитов?
Невже цей жереб випав нам за всіх?
Ми - не святі. Та меч Твій - справедливість.
Яви ж свою небесну прозорливість:
Допоки ще спокутувати гріх?
Змордована земля не знає сну,
Та в храмах дзвонять - ждуть - таки Месію.
За обрієм Великдень вже яріє,
Благословляючи Надією весну...
13.04.2025
Вербна неділя