| Сторінки (2/142): | « | 1 2 | » |
Так хочеться в дитинство,
Де мамою щодня
Прекрасно пахне місто
І рідная земля.
Бабусі де хустинка
На сонечку блистить,
А глиняна хатинка
У затінку стоїть.
Де вірили зозулі,
Що роки нам кувала,
І в нашу літню волю,
Що школа нам давала.
Уже нема бабусі,
Лиш спогад залишився...
Так хочу я в дитинство,
До неї прихилиться...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645548
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 20.02.2016
***
«В своїй хаті й своя правда» – учив нас Кобзар,
Та не чули, мо забули, прийшов мабуть час.
Панувати хочемо, розумом чужим живемо,
Мову свою учимо – мов з нагайки йдемо.
Ой, Тарасе, сором дикий охопив мене,
Бо вкраїнці всі безликі, слава нас жене.
Ярмо, про те, яке казав ти, несемо,
Болить усе, спина ломає, та ідемо.
Прикро, важко, та такий талан
Ковиляєм і несемо рабський ми жупан.
В своїй хаті вже давно воленьки немає,
Вся Європа за невдах наш народ вважає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463384
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.11.2013
Я більше, ніж ти, знаю про ночі
В яких не було каяття.
Проте рідко бачу милі ті очі,
Без них і життя - не життя...
Я рідше за тебе зітхаю від горя,
Бо горе - ще не біда,
Ніхто мого щастя вже не повторе,
Лиш мрія під обрій зліта.
Я вже і не плачу, не сплю я ночами,
Бо подив, чи може журба,
Мене розділили на атоми драми
І в'їхала в душу туга.
Я більше, ніж ти, люблю поцілунки,
Твої поцілунки на моєму плечі.
Та тільки доля забрала дарунки,
Нема тебе поряд в житті...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428702
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2013
Тіло без душі - в народі зомбі,
Назва модна і страшна така.
А бажаю вигукнути - годі,
Бо бездушшя тіл мене ляка.
Світ страшний. Страшний, бо дикий,
Хоч живемо в світлі дня.
Ходять постаті безликі,
Ходять люди навмання.
Але я іще вагаюсь,
Варто,ні бездушно жить?
Прийде час - і я покаюсь,
Що уміла так любить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425403
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2013
Милуному немає вороття,
а сьогодення плаче коло хати.
І назва диву цьому лиш життя,
яке хотіли чи не хтіли мати.
І блиск очей-перлин до себе вабить,
Тримає відстань димна насолода.
Душа волає, а голівка радить -
міняй усе, не змінюй лиш свободу.
Криваві краплі ранок роздає,
жадає випити натхнення чашу повну.
А ти пішла - зна гордість в тебе є,
а я перуку змін на себе горну.
А я волаю сильно й дратівливо,
мій світ змінила страху павутина.
Тут зрозумів - насправді то жахливо,
як втратиш все. Чия у цім провина?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399242
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.02.2013
вибач, що я тебе кохаю...
але жаліть не смію не хвилину.
звичайно-тебе не чекаю,
давно ввідомо- не для мене
твої вуста солодкі
твій щирий добрий сміх.
та все болить у грудях,
стискає дивний гніт.
вибач за ніжний погляд,
не хочу тобі докучати.
забути просто не взмозі,
не взмозі подаль стояти.
чомусь, невідомо для чого,
так прагну буть оберегом -
віддать шматок сердечка свого,
хай добре буде лиш для тебе...
не жени, пробач за хвилини,
коли поруч несміло стою.
мабуть піти давно повинна,
пробач невпевненність мою.
прости за кохання. я справлюсь.
біля тебе мушу я бути.
ніколи в уцім не зізнаюсь,
мені ж тебе не забути ;)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396682
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2013
Ні. Все ж прекрасно знати,що ти є,
Не шукати щастя чи удачі.
Не ятрити серденько своє,
Не страждать, не жить у фальші .
Та пусте, несміле каяття -
Все зробив, забув лиш головне...
Мій ніжний день і вкрадене життя,
Та прагну я лиш серденько твоє.
Чуже життя... Її кохання,
Я так несміло посміхнусь.
Чому ж тоді в моїх бажаннях
Твої вуста? Я їх торкнусь.
І кожен день, нестримну мить
Душа моя до тебе лине...
Мій свій невпевненно горить.
Невже про це жаліть повинна?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396676
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2013
Мама плаче. Знову.
- Не плач, кохана, я накрию тебе своїми руками, обійму. А я, чомусь,пам’ятаю тебе іншою… Ти завжди посміхалася, була веселушкою-хохотушкою. Пам’ятаєш, коли я, малий непослух, поліз на стару грушу і…впав. Мені було страшенно боляче, по голові стікали теплі джерельця. Кров. А ти, посміхаючись, промовила: «Герої не плачуть». В ту ж мить я й забув, що досі боліло. Жодного разу не заплакав, хоча і дуже боляче було.
А пригадай мій Перший дзвінок, коли ти пишалась своїм синочком-першокласником. Першу двійку, яку я отримав, забувши виконати домашнє завдання в третьому класі, бо ж на вулиці весна. Тому і Світланка з сусіднього двору буде гуляти і я ж з нею!
Пригадуєш, як я в п’ятому класі вперше поцілував все ту ж Світланку, а
Олена Федорівна, сувора вчителька географії, поскаржилась тобі. І, матусю, замість того, аби мене сварити ти тільки сказала: «Який ти дорослий став, синочку».
Я пам’ятаю твої руки. Кожного понеділка ти клала мені до рюкзака пиріжки з повидлом, а по середах готувала смачнючий борщ з пампушками. Ще досі згадую солодкий присмак твоїх пирогів, прекрасний смак дитинства. Дякую тобі, мамо, за мудрі поради та теплі посмішки.
Не плач, мамо, не треба. Я завжди буду з тобою. Я вже майже забув страшні звуки пострілів, несамовитий крик поранених. А знаєш, часто пригадую один випадок. Поруч мене проходить вагітна жінка-афганка з трирічним малюком і , раптом заклекотіли шалені кулі. Жінка, мов спіткнувшись, упала. Жодного звуку не проронила. Лише хлопчик біля неї зігнувся, тримаючи маму за руку і голосно проплакував-промовляв: «Мамочка, візьми мене за ручку…мені страшно… ». матусю, не знаю, що було далі…
Ну, не починай знову, не плач. Посміхнись. Я поруч. Поглядаю на тебе з фотографій, вдихаю твій аромат з тихим вітерцем, обіймаю твої ноги шовковою травою, омиваю їх прозорою сльозою-росою. Не згадуй про те, що загинув твій син біля перевалу Саланг, не дійшовши до свого двадцятиріччя.
Посміхнись, мамочко, я тебе дуже люблю!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394905
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 23.01.2013
Хмари. Ранок. Пустелі зітхання,
Ніжний присмак проміння й пісків.
Раптом – вистріл. І ще раз. Благання
Не чіпати хоча б малюків.
Пісня вітру і стогін барханів,
Крик талібів і сни про Дніпро.
В небі очі рідних, коханих,
Ну, а в грудях безжально пекло.
Пролітає «тюльпан» над горою,
Наливається криком весь світ.
Він лишив на душі борозною
Незнищенний невидимий слід.
Мама поруч, тримає за руку,
Просить:-Синку, до мене вернись.
Я не в змозі винисти муку.
Мамо, люба, за мене молись!
Не затягнуться рани на тілі,
Не повернусь до рідних країв.
Залишилось лежать в самотині
Між чужих зірочок-ліхтарів.
Мій товариш, що кашу ми разом
Поїдали з тарілки одної,
Повернувсь до Вітчизни, та з часом
Залишився один з самотою.
Його горе спіткало престрашне –
Воїн він чужої війни.
Скільки болі, відчаю, фальші
Він проніс не з своєї вини.
Не турбуйся, матусю, він поруч,
Разом горе у нас і печаль.
Просто часто мені він говорить,
Як солдатів Афгану нам жаль.
Що були, що живуть в сьогоденні,
Не потрібні державі вони.
А вони, ох, вони і стражденні –
Матерів українських сини.
Світ! Зміни свої протиріччя,
Припини знущатися з нас…
Гляну ще раз матусі у вічі.
Мені час. Йти уже час…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394878
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 23.01.2013
Я хочу бути щасливою!
Не ховати очі в долонях,
Не шукати радощі в казці.
Я так хочу бути щасливою...
І тоді ,як посрібляться скроні,
Як зімліє серце в поразці.
А я хочу бути щасливою,
Аби крига серце не вкрила,
Аби посмішка вільно злітала.
Доля людська часто примхлива,
Лиш піднялась - знову упала...
Крила радощів загубила,
Та злечу з висоти,
І відчуть невагомість лиш встигла -
ну, тепер маю намір піти...
Я хотіла, надмірно хотіла
Щастя й радість пізнать водночАс,
Мрію втилить в життя не зуміла,
Та сміюся щиро ,для Вас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393073
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2013
Мало правди в словах, мало щастя,
Проте відчай в них б'є через край.
Лиш нестримне: "Прощай. Вибачайте",
Замість звичного нами "бувай".
Лиш останнє нестримне бажання
Пережити хвилини та дні.
І сльозина скотилась в останнє,
Мов сніжок відступив по-весні.
Думки в голос-важка це тривога,
І, на диво, безцінний то скарб.
Мов усмішка чиясь босонога,
Лиш звіряє, на що кожен варт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393065
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2013
Південь, північ, захід, схід. Переплутались дороги.
На межі тисячоліть загубили ми тривоги.
А лишився гострий страх, страх нестримного бажання
Пересмислити життя і минуть розчарування.
День у день про вибір дій ми у голос промовляєм,
Та, на справді, ти повір, переміни не бажаєм.
Страх й життя - єднання дивне, хай несмілеє часом,
Говорить про щось таємне не осмілимось разом.
Хто ти? Праведник великий, жрець, Господь чи бунтівник,
Може, звір жахливо-дикий, чи несмілий мандрівник?
Я не знаю. Та й не знаєш сам того ти, як не жаль.
Просто жити лиш бажаєш. Без поразок, без страждань!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384839
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.12.2012
Не плач, не журися, державо могутня,
Твій біль переносить земля.
Ми сміло чекали світле майбутнє.
Воно посміхнулось...Лише здаля.
Не плач, не журися, пісне кохана,
Твої щирі ноти забув давно світ.
Ти лиш залунай востаннє, жадана,
На нас, пустословів, з гори подивись.
Не думай, що стала сама в самотині,
Моя чарівна природо-краса.
Ми часом, можливо, сховаєм гординю
І раптом згадаєм, яка ти свята.
А болем іскриться душа українська,
На неї ти, світе, з висот не дивись.
Можливо не сміла, а часом селянська.
Ось тут наша доля! За неї молись!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378850
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.11.2012
Синичка, синичка, де ти узялася?
Лиш теплий промінь пішов на спочинок,
А ти вже літаєш, у пір"я вдяглася,
А ти заспівала про сніг та підзимок.
Ще сонця проміння тепло відсилають
На чорні й широкі поля,
А птахи зимові шалено літають.
Від їх дзвінко-пісні плаче земля...
Листочок із клена злітає сміливо,
Кружляє у вальсі, спада на асфальт.
Синичка танцює над містом лякливо,
Пташина радіє. Нам літечка жіль.
У коси вплелися листочки багряні,
А очі чарує плетінь павуків.
Сьогодні ще тепло і дні, мов весняні,
А ранок підносить срібло віків.
08.10.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377542
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2012
Чи давно звучали звуки грамофону,
Що колись захоплював здаля?
Ну, а ми вертаємось додому,
Закрутила в буднях нас Земля...
Вальс осінній - лебедина пісня,
Замість вдячності - несмілі па.
Моя осінь. Шкода лише пізня.
Жаль, давно вона не золота.
Звуки джазу, мов потік емоцій,
Мов потік енергії життя.
Ми танцюєм, часом, серед ночі,
Ми танцюєм часто навмання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377535
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.11.2012
Проходять люди повз, всі повз...
Мов потяг переїде серця рани.
Мій світ змінився, тихо здох,
Лишились лиш святкові телеграми...
Кого любили - зникли в небутті,
Кого чекали- не прийшли ночами.
Любила всіх в своєму я житті,
Чекала всіх, вони втікли роками
Найважче бути завжди оптимістом,
У серці нести правду і добро.
Хотіла стати справді егоїстом,
Бажала дарувати лише зло.
Набридло думати, страждати навмання,
Коли душа моя руйнується натхненно,
Я одягаю усмішку зрання,
Дарую радість, сміючись химерно.
Проходять рідні, поруч, ненароком,
Лишають часто в серці кривди, рани.
Я посміхнусь востаннє, кліпну оком.
Ловіть листи, чекайте телеграми...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371225
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2012
Нічний експрес летить в чорнявий ліс,
Спішить відвезти сонних пасажирів.
Нічним експресом я відправлю лиш
Думки нечисті, писані пунктиром.
Нічні шляхи ведуть у забуття,
Ховають час і підлую натуру.
А я іду, додому йду здаля,
Змінив свій світ і зовнішність, фігуру.
Нічний експрес летить одним шляхом,
Іде вздовж рейок. Прямо.Тільки прямо.
В путі один, хоч веселіш гуртом.
Нічний експрес... Розрада й долі драма...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369306
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2012
Мить, дарована богами,
У собі з"єднала все:
Щастя, радість, тишу й гамір,
Терпкий смак в собі несе.
Мить, дарована натхненно,
Розподілена навпіл,
Захищаєм її ревно,
Вона радує наш зір...
Ніч, яка плелася з миті.
Ніч, що смуток розчиня...
Перекинулась блакиттю,
Ранок долі відчиня.
День і ніч, багаття й річка,
Мить, розшита протиріччям,
Суть у тому, що повита
Й пелюстками світу зшита.
Перекохана суспільством,
Часом скривджена буттям.
Мить натхнення й протиріччя,
Мить, що названа життям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369292
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.10.2012
Телефонуєш вкотре йому,
Знов набираєш ненавИсний номер.
Ти не питаєш, забув він чому,
Про тебе не згадує зовсім.
Не сумуй, бо мільйон прекрасних хлоп"ят
Окрім нього в містах проживає.
Його вибір... Його ж це життя,
Ну, а він просто іншу кохає.
Назавжди зітри телефон
З карти пам"яті і з душі.
Просто жаль, що чекаєш давно
І невміло складаєш вірші...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368655
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2012
Шляхи безтурботнього каяття,
Шляхи, що шукають морози.
Немає, стражденні, від вас вороття,
Навколо розквітли мімози.
Шляхи протиріч і пустих балачок,
Коли завмирає світанок,
Коли не рядує вже світло свічок
І плач галасливих коханок.
А навкруги гостює обман,
Всесвітня плутлива натура.
Даруєм усмішку мільйон ікебан,
Бо то ідеальна структура.
Шляхи перемог, а поразкам - ні-ні,
Лише перемоги рахуєм.
Чому розчинилось суспільство в пітьмі?
Тому, що себе тільки чуєм...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367349
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.09.2012
Злість - всепоглинаюче почуття,
Ти раптом не знаєш, не чуєш, не відаєш
Як просто руйнуєш чужії життя,
Зі злостю кохаєш і снідаєш.
Як злість прибирає шляхетні думки,
Доводячи нас до безтямства.
О,Боже, даруй нам інші шляхи,
Де злості не буде і фарсу.
Прощення прошу, кого я гнітив,
На кого зливав свої нерви.
Звичайний я смертний. Інакше не вмів,
Точили душоньку черви.
Лиш приприкро, коли незаслужено бив
Я словом, мов батогом,
Того, кого найбільше любив,
Побив ненавистю й злом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367343
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2012
Посміхнись. Лиш солодкі милі вуста
Подарують усім божевілля.
Та і формула щастя проста:
Поцілунком наклич ти похмілля.
Посміхнись. І світ відгукнеться,
Подарує прекрасний світанок,
Лише той, хто на щастя ведеться
Посміхається щиро і гарно.
Ой, яка ж неземна насолода,
Коли бантиком губи звелися!
І не дивно, що серця свобода -
Коли сміх дзвіночком полився.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366754
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2012
Страшно, коли самотньо.
Давить втома світова,
Давить крига. Вже зима
На душі. Так безтурботньо.
Час, який стирає грані,
Вибива чечітки ритм,
А страждання поруч з ним,
Перетнулись всі бажання.
Не пливи за неба край,
Не спіши міняти світ,
Надто це тяжкий вже гніт,
Думки осторонь тримай.
Бо розчавлять. Ох, розчавлять,
Покидають бруд навколо.
Не зачеплять більш нікого,
А до них лиш вабить. Вабить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366309
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.09.2012
Опадає листя, швидко опадає
І журба на серці шелестить.
Хто про сльози гіркії не знає,
Той не відає, як серденько болить.
Опадає листя, жовтим плеском
Пробіжать по ньому журавлі.
І дивує осінь рудим плесом,
І чарує звабою мені.
Крапом тихим дощ введе в задуму,
Просльозиться раптом чорний ліс,
Пригадає літню пекло-втому,
Що пішла в минуле. Посміхнись!
Бо життя, мов осінь, швидкоплинне,
Опада хвилинами з дубів.
Кожну мить притримати повинні,
Кожен подих стомлених ланів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366306
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.09.2012
Привіт.Як життя?
Дивно, лиш я не кохаю...
Чому ти вважаєш, що я потребую
Твого чоловічого завжди плеча.
Забуть. Як я забувала.
Тебе не один довгий рік.
Все вірно. На зустріч чекала.
Зустрілись. Бувай вже на вік.
Сумуєш? І я сумувала,
І я сподівалась дарма.
Насправді я щиро кохала...
Прощай вже назавжди.
Па-па...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2012
Як важко тоді посміхатись,
Коли в серці сльоза,
Коли вже бажаєш здаватись,
Навколо не сонце-гроза.
Так тяжко сміятися щиро,
А в грудях пустка давно.
В душі-чорна могила,
Мій світ-невдале кіно.
Коли все чекаєш, чекаєш
На зміни та почуття.
Але давненько ти знаєш,
Що сіре навколи життя.
Що мрії, тривоги залежні
Від дня, пори за вікном.
Вони викликають пожежі,
Котрі не кінчають добром.
Душа поділялась на двоє -
Є мрія, є почуття,
А є потреба любові
Та завжди стабільне життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364505
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.09.2012
Не моя ты, не моя...Понимаешь?
Не мои глаза и уста.
Ты уже обо мне не мечтаеш.
Как обидна ведь правда проста.
Не моя, не моя ты, любимая,
Для другого бьется сердечко.
Почему же тогда, ох, красивая,
Полюбил я тебя вдруг навечно?
Ты чужая жена и подруга,
Не моя, не моя, не моя...
Мы любили недавно друг друга,
Но прогнала то время заря.
Не моя, а чужая любимая,
Но сегодня всё взгляды ловлю.
Ну зачем поспешила, красивая?
Ты меня...я тебя так люблю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364174
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.09.2012
Вітер колише надії, тривоги,
Вітер знаходить мене в забутті.
Поруч невидимі диво-дороги,
Ну, а позаду дороги не ті.
На перехресті власних амбіцій,
На роздоріжжі хиткого життя
Ми заблукали, поринули в відчай.
Ми загубились разом: ти і я.
На полігоні життєвих баталій
Чи на плацдармі сумних протиріч,
Знаєм, кого і хто щиро вабить,
Тільки хіба в цьому лиш річ?
Часом не хочемо зміни шалені
Вносити в наші примарнії дні.
Ну, а часом, суспільством натхнені,
Не помічаємо долі вогні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364152
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.09.2012
Листопад. Пада листя в покоси,
Лиш бажання встигай загадать.
Україною бігає осінь,
Ми не станем її зупинять.
В небо наше злетіли лелеки,
А чи може уже журавлі?
І зовсім так, зовсім недалеко
Новорічні святкові пісні.
Проте, час, зупинись на хвилину!
Не жени на гнідих жеребцях.
Я багато ще встигнуть повинна,
Та невтримно минає життя.
Листопадом закидало Всесвіт,
Листопадом людських почуттів.
А довкола доноситься регіт
Через рупор минулих років.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363954
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.09.2012
Як важко часом пам"ятати
Солодкі обійми, вуста,
При цьому напевне вже знати,
Що я для тебе не та.
Як тяжко шукати минуле,
Для чого стражденне воно?
Та краще б не знала, не чула
Кохання п"янкого вино.
Та краще не відала б зовсім,
Що ти є на Землі.
Що спільна остання ця осінь
Дарована небом мені.
Що раптом розімкнуться руки,
Чужими будуть вуста...
Кохання доводить до згуби,
Коли не його ти.Не та...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363943
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2012
Сьогодні почув, як янгол співав,
Як ніжно у дудочку дмухав.
О, янголе! На тебе лише я чекав,
До тебе свій обрій я рухав.
Сьогодні побачив, як ти танцював,
Звабливо гойда ягодиці.
О, янголе! Ти вірно тоді відказав,
Що наше життя-це дрібниці.
Свій погляд на тебе направлю часом,
Бо інше давно вже не вабить.
О, янголе! Станем за щастя гуртом,
Як часом нам серденько радить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362882
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2012
Біле і чорне ми стали з тобою,
Не поєднати одвіку серця.
Шкода, не бути мені більш собою,
Не передумать своє майбуття.
Чорне і біле. Біле і чорне.
Вже не розлука. Вже не любов.
І не ділити навпіл, на двоє,
Не поєднати частини основ.
Жаль та печалі мучать доволі,
Чорне і біле- радість, журба.
Дві половинки, дві різні долі.
Дві половинки-спільна туга.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362877
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2012
Ранок. Світанок. Пожежа душі,
Палають степи у тумані,
Колишуться мило в Росі комиші,
Співають пташки, мов в дурмані.
А сонце палає у хвилях Дніпра!
Ранкову вдихни прохолоду.
Блаженна, шалена, духм"яна пора,
Пора, що дарує свободу.
Безмежжя ланів та диво-краса,
Величних лісів божевілля.
Наша природа - це все чудеса,
Це Бога прекрасне свавілля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360737
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.08.2012
Без сліз, іронії, зваблення,
Без мрій відпускаю тебе.
Лети, моє серденько зраджене,
Мо' інший тебе віднайде.
Без крику, обіймів, зітхання
Тебе назавжди відпущу.
Не витримать більше кохання,
Лети, моє миле, прошу...
Без зради, хвилини похмілля,
Без віри у майбуття.
Лети, моє щастя, віднині
Я буду самотнє дитя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360731
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2012
Обурюють люди, хоч ніби відкриті,
Говорять частенько, мов бруд роздають.
Вони зачіпають, вони-українці,
Оскільки в країні давненько живуть.
При цьому ні мову, ні звичаї наші
Вони не цінують. Не знають зовсім.
Слова їхні темні згоряють від фальші,
А нас проводжають оком лихим.
Я знаю, можливо не відать закони,
Та мову не знати? Ну, це дебілізм.
Ось це незбагненно, ось це душі холод,
Діагноз для нації та шовінізм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359980
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.08.2012
Фальшиво співає прим"єр, не природньо,
Фальшиво співає президія вся.
І ніби звучить відголосок народний,
Увесь біль і розпач у наших піснях.
Чому нас хвилює рівень зарплати?
Чому не хвилює духовне життя?
Мабуть дочекаємось скоро відплати,
Тоді не потрібне стає каяття.
Самі обираєм, як далі нам бути,
На кого б надії покласти свої.
І потім назавжди про теє забути,
Що ми в Україні втрачаєм її.
Фальшива політико-пісня лунає,
Уже її слухать не маємо сил.
Невже і надалі неспокій чекає
І не настане омріяний мир.
Не буть Україні такій, як колись,
Самі ж бо зробили себе ми хохлами.
Та віра у серці навік закріпись,
Бо пращури наші були козаками!
Ну ж бо, гуртуймось! Тримаймо ідею!
Не треба вбачати скрізь ворогів.
Усі ми частково чиїсь прометеї,
Всі ми нащадки вкраїнських батьків.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358980
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.08.2012
Рима загубилась в передранні,
Рима не чіпає чакр душі.
І сьогодні в перше, мов в останнє
Я шукаю тексти для віршів.
Проте не йдуть. Може розбрелися,
А чи ображені чомусь?
А колись натхненно так неслися
І були присвячені комусь.
А колись шукати не шукала,
Не збирала пустотливих слів.
Рима загубилась на вокзалах,
У депо емоцій загубила сміх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358780
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2012
Соколе прекрасний, щирий, дорогий,
Розправляєш крила в небесах.
Сплять у передранні ще ліса, долини,
В небі лиш ширяє цей величний птах.
Соколе, коханий! Крила свої сильні
Лише на годину подаруй мені.
Буду й я щаслива в вільному свавіллі,
Хоч краплину щастя взнаю на землі.
Соколе мій чуйний! Щирі твої очі
Дивляться на нас із висоти.
А слова тужливі та чомусь пророчі:
"Вільною не стати, куди не лети".
Я візьму ці крила, одягну з жагою,
Полечу у даль, хай забудуть всі.
Я бажала бути поруч лиш з тобою,
А судилось бути разом лиш вві сні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358743
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2012
Місяць в небі. Не далеко...
Світить місяць. Та не твій.
В небі високо лелеки,
В серці - сльози-буревій.
За полями зорепади,
За лісами всі міста.
А кохання недоладне...
А журба така пуста.
В серці милого немає
Місця казці шовковистій.
Ніби зовсім не бажає
Буть щасливим в ріднім місті.
Я ж кохати щиро буду
Доки серце б"ється.
Тебе не забуду...
Хай життя сміється!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358061
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2012
Пограєм в детективів, щоб знать кожного.
Пограєм в детективів у житті.
Розкрити драми серця легко зможемо,
Покопирсавшись у чужім смітті.
Розкрити драму ? Ось страшна неправда,
Бо драму серця важко розглядіть.
Це не фізична, не духовна вада.
Із раною у серці можна жить.
Хтось лізе до душі, не витирає ноги,
З собою несучи непотріб та бур"ян.
Ей, люди дорогі, не бачите дороги?
У душонці моїй і так багато ям!
Детектори брехні ви відмикайте,
Бо не обманюю, відкрито я живу.
Пограєм в детективів? Зачекайте!
Лиш серце від ненависті замкну...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358034
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2012
Не проси, я тебе не пробачу...
І немає за що пробачати.
Не зустріну, у сні не побачу,
По житті не збираюсь шукати.
Не чекай, не шукай ти даремно.
Просто ми не зустрілись тоді,
А тепер зустрічатись не треба,
Не з"єднають нас більше вогні.
Не шукай. Не дано відшукати,
Ми у снах лише поєднались.
Не шукай, бо не хочу втрачати
Сноведіння, в яких покохались.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357102
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 13.08.2012
Я сьогодні зустрілася з смертю,
Що на вушко мені шепотіла.
Говорила щиро й відверто,
Не послухать її я не сміла.
Я сьогодні зустрілася з смертю,
Мила тітонька в чорнім брилі
Подала мені руку з розп"яттям.
Не ходить мені більш по землі.
Я не вірю, що все так минуло,
На землі не лишила я слід.
Всі секунди у мить промайнули,
Все життя промайнуло за мить.
Не бажаю кудись поспішати
За вдовою у чорнім вбрані...
Та не треба аж так зловтішатись,
Бо судилось піти не одній!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357100
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.08.2012
Міцно тримає нас глобус блакитний,
Не відірватись, як не бажай.
Можна поїхать в Львів чи Рокитне,
В небо полинуть не можна, на жаль.
Скажуть, що можна злетіти на Ані,
Чи підійняти повітряну кулю.
Все це заміна, мов у обмані,
Лиш набуває різні фігури.
Люди, шкода, не літають одвіку,
Лиш вишуковують різні шляхи.
Та зауважте, не мають же ліку
Наші крилаті думки!
Думкою линемо в світ Андромеди,
Нею живемо тут, на Землі.
Наша ж бо думка- власна комета,
Кордони Галактики їй замалі.
От і пишаймося, люди розумні,
Крила ж бо є, хоч і чудні.
Крила широкі, коли чисті й юні,
Якщо впали духом - вони замалі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352432
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.07.2012
Не можна все сприймать буквально,
Життя іде своїм шляхом.
Куди іде? Ось це вже тайна,
Яку відгадуєм ривком.
Не все, що бачиш-справедливо;
Не все, що чуєш - то брехня.
Сприймаєм світ трохи лякливо
І переляк той в нас з маля.
Минає час, біжать століття
І світ міняється невпинно.
Чому відсутні мальв суцвіття,
А біля хат нема калини?
Сучасне все. Все так інакше:
В дружин не крита голова,
В словах багато дуже фальші,
А гроші творять скрізь дива.
Ну, а душа? Душа вмирає.
Та ні! Заточує гранітом
Свій світ. Тепла бажає...
Та легше з камнем в грудях жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352425
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.07.2012
Ніжно посміхнувся. Та пішов.
Як довгий біль в моїх судинах,
Твої слова: "її знайшов".
А я судити не повинна.
Щасливим бути побажаю,
Для цього сили в мене є.
Напевно, ще тебе згадаю,
Та ти кохання не моє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352018
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2012
Липа. Стара-стара. Як пам'ять
Про дитячі незабутні роки.
Вона прекрасно так цвіла
І дарувала чистий спокій.
Під нею зустрічі були,
Закохані гуляли в передранні.
І там щоліта бджоли так гули,
А цьогоріч зустрілися востаннє.
Чому печаль щемить десь у душі?
Чому сльоза збігає безупину?
Бо, мов дитинство, поміж спориші
Тікає літо. Сумно в даль полине.
І, мов покара за наші нечесноти,
Потрапила у липку блискавиця...
Хіба достатньо буде щирої скорботи?
Загинула душевна ця скарбниця.
І гірко. Прикро та печально.
А щось змінити нам не сила...
Шкода, не можем керувати часом.
А липка лиш несмілі сльози лила...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351748
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2012
Шляхами битими від пересудів.
Шляхами битими від каяття,
Ідем увпевнено, вдихнув на повні груди.
Ідем упевнено. Відкриті, мов дитя.
Бува, ломає нас спільнота світова,
А ми змагаємось за власне божевілля.
Бо вільні ми, свобода в нас жива,
Та смак свободи визива похмілля.
І мить оця зробила нас смішними,
Схожими ми стали на невдах:
Болючі кроки, слова перші несмілі,
Та віра непохитна та свята.
А час прийде, історія напише,
Станем і ми державою міцною.
У нас воля є, гордість є найвища,
І нація, нескорена бідою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351006
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.07.2012
Ще б раз вдихнути твоє божевілля.
Лише раз поєднатись. На вік.
Нездійсненне, мрійливе похмілля,
Наш грайливий вальсопотік.
Прихилитись до твого безмежжя
Любові, ніжності, чарівноквіття.
Розквітлі маки - липня пожежа,
А для мене сонця суцвіття.
В обіймах міцних твоїх потопати,
Проживати солодкі хвилини,
У лоні твоєму навік засинати,
А в серці гарячім зігріти родину.
І нехай я для тебе комашка,
Чи, можливо, дрібненька тварина.
Без підтримки твоєї так важко...
Я люблю тебе, Батьківщино!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350982
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2012
Я знаю, дощами світанок укритий.
Я знаю, і серце дощами горить.
Я знаю, що спокій наляканий вітром,
Не знаю, чому у душі так болить.
Я знаю, зітхає осіння надія,
Я знаю, коханню нема вороття,
Я знаю, моє ти хмільне божевілля,
Не знаю, чом люблю щодня.
Пішов би, та серпень не відпускає,
Все ллє на стежинки росу,
На наше єднання солодке чекає,
Тебе у собі пронесу.
Я знаю, омана наша відкрита,
Я знаю, нема вже давно вороття.
Не знаю лише, чом скроня покрита,
Невже ти пішла із мого життя?
Вертайся. Я, знаєш, чекати умію.
Вертайся... Без тебе самотній я знов.
Даруй поцілунком надію,
Очима даруй ти любов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2012
А знаєш, я не ображусь,
Не стану ятрити душу.
Не буду думати - нащо
Тебе я забути мушу.
А знаєш, я не заплачу,
Не стану сльозу проливати.
Тебе я більш не побачу,
Не хочу тебе я жадати.
А очі? Благаю, хай змінять
Свій колір та глибину.
Вони ненароком зуміють
Згубить мене не одну...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349022
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2012
Вона сіда на цукор і на мед.
Та віднайде, бува, багно.
І відчува за кілька верст,
Де можна скуштувать г**но.
І діток має симпатичних,
Таких приємних черво -діток.
І порухом крила вже звичним
Махне у сторону будівель.
А є такі і люди-небораки,
Мов мухи, наволоч гидка,
Свої годують диво...боки,
Мета у них,як бруд, проста.
І дітки їхні ,внуки навіть,
Від яблуні далеко не підуть.
Тримайся осторонь, обабіч
Й чистих навіть брудом обдадуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348848
рубрика: Поезія,
дата поступления 07.07.2012
Дитячим смутком, ніжними серпанками,
Пожовклим листям, плетевом вінків,
І кволим холодом, у серці ранками,
Пустими барвами безплідних тих садків.
Таким зустрів мене, мій краю,
Утомлений, жагою оповитий,
Охоплений страшенною тугою,
Шаленним маревом до нутрощів зігрітий.
- Я пити хочу, - шепче поле щире,
І шепіт той колосся видає,
І біль отой підхоплює ялина,
- Давно волосся опада моє...
Мій край, утомлений жагою,
Утомлений. Та все ж такий
Безмежно любий. Поруч я з тобою
І кожен день, як поруч, дорогий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348847
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.07.2012
Мову забрати? Мову!
Ту, що у грудях б'ється,
Ніжну, п'янку, чудову...
Мову, що гордістю ллється!
Мову забрати, навіщо?
„Язик” щоб ріднішим став.
Забрати тепер скоріше,
Ніж в час комунізму... Срам!
Язиками і так всі плещуть
І непотріб всілякий несуть.
А мова то слух наш пестить!
Мова, не моди гламур...
Може забрати і славу,
Поля, луга і ліса?
Може, віддати й державу,
Стяг: зерно й небеса?
Мову забрати? Мову?
Ту, що пісню дарує...
Обранці готують промову,
Що наше рідне плюндрує...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348591
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.07.2012
Літо лягає на серце жагою,
Спраглі уста п'ють тіла росу.
Невпевнено, тихо, диво -ходою,
Пускає світанок на коси сльозу.
І зорепадом, і вишнепадом
Літо зачепить кожного з нас.
Небо нежданно посипало градом,
Хмарки кружляли свій вальс.
Трави жовтіють, лягають в покоси,
Жаби співають дуетом.
Ночі липневі такі стоголосі,
Духмяно пропахлися медом.
Маки розквітли, алі ті маки,
Що ваблять комах чистотою.
Вітер в садах колиха гамаки,
Розпечене небо грозою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348584
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.07.2012
Ніколи не пізно випить вина,
Ніколи не пізно придбати кришталь,
Та пізно вернуть усе, що пішло,
У часі згубилося... Пізно... Нажаль...
Солодкий нектар, що вчора пили,
Лиш згадкою стане в житті.
І спогади, ніжність яку прожили
Лишилось згадати часом мені.
Шкода, що Уєльс таємниці сховав
В машині, що час підкоряє.
Мабуть, він щось таки знав!
А може і досі ще знає?!
Та ми не повернемо літнього дня,
І ночі солодкі линули в даль.
Лиш спогад прогріє старечі серця,
Та спогаду вдячні. Як жаль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348225
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.07.2012
-Кажуть, серце вмирає,
Коли помирає коханий...
Як же тужливо минає
Юність без нього. Туманом
Прийди до мене під ранок,
Солодко залоскочеш,
Разом зустрінем світанок,
Йти ти не хочеш...
Теплі обійми і роси
Впали на землю пусту.
Роси... То вдовині сльози,
Вона не носила фату.
Велін, що з прадіда-діда
Символ цноти і краси,
Його лиш тоді накине,
Як ляже під чорні хрести...
А серце... Воно вже не з нею,
З коханим на небесах.
Пошвидше б вдягнути той велін,
Поки не зів'яла краса...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348224
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2012
Словами вічливі і щирі,
А на ділах пусті-пусті.
На „Ви” ми кличемо, так мило,
Ну, а думки чомусь лихі.
І в світі стало страшно жити,
У світі вічливих людей.
Насправді, боязко ходити,
І боязко ростить дітей.
Коли настав цей прикрий час,
Якщо людина зліше лева.
Коли нервози зносять дах,
Не дотягнутись в снах до неба.
„Час вічливості” називаю
Період, що сьогодні йде.
Але, насправді, пам'ятаю,
Що в душах тихо звір росте.
Ми, відійшовши від природи,
Хижацьку ростимо натуру.
На „Ви ” ми кличемо лиш доти,
Допоки адресати чули.
А далі... Ліпше промовчати.
І пауза наш вірний помічник.
Епоха вічливих дівчаток...
Епоха хлопчаків німих...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348035
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2012
На симпозіум зібрались
всі відомі делегати.
Почали одну панянку
на частини розбирати.
Там не вміла, там не знала,
Там забути-призабула,
Ну а там не захотіла.
Що робити? Як, не чула?
-Ви, панянко, не крутіться,
Погляд свій Ви не ховайте.
Досить, мабуть, вже жаліться,
Допомоги не чекайте.
Дама чемно посміхнулась,
Припіднялась з місця сміло,
Головою ледь махнула,
В косах квітка заблистіла.
Спала вишита сорочка
На жіночі пружні перса,
Коси, плетені віночком,
Ніби то Чурай воскресла.
-Я скажу. Ніяк не змовчу.
Гарна в мене сторона.
Ліс зимою запорошу.
А весна - то є весна.
Маю ніжну щиру мову,
Нею плачу і живу,
Маю вдачу чорноброву,
Маю усмішку живу.
В друзях в мене соловейко,
Ворогів немаю, схоже.
Та журба жує злодійка.
Я скажу. Хто допоможе?
Маю діток вередливих.
Обдаровані усі.
Та третина - соромливі,
Інші- бідні. Є і злі.
Мала частина -мажновладці,
Значний відсоток - скупарі.
І майже всі ждуть, що на таці,
Все подадуть. Орли мої...
Скажи, Росія, що ти судиш,
Мене і діточок моїх.
Весь час знущаєшся, паскудиш.
Що? Мало подвигів гірких?
І ти , Європо, головою
Киваєш. Судження такі?
Невже, забула, як зі мною
Не раз ганяла ворогів.
Тепер ми дійсно оступились,
Та сили є піднятись знову.
Від осуду країн втомились,
Та в змозі ми зламати втому.
І суд замовк, симпозіати
Задумались. Як ту судить,
Яка страждена ніжна мати.
Її потрібно пожаліть...
Ні , не жалійте. Схаменуться
Нащадки Ольги й Кобзаря.
Ви не хвилюйтесь, не зіп'ються.
За нас стоїть наша земля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347493
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.07.2012
Поет не плаче. Не має права плакать.
Далекий край заманює його,
Але в душі не хоче він, не вабить
Чуже. Так жаль свого.
Поет не плаче, плаче його рима
І тужить вірш на самоті.
Немає мови. Вона в нас гомінлива,
Немає долі. Інше все в житті.
Поет не плаче, згадує лиш пісню,
Яку матуся ніжно так співала.
І ще за хатою стареньку вишню,
Яка в дитинстві щедро годувала.
Поет поїхав. Серце не залишив,
Лишив лиш спогад, збірочку поем.
Удача в слід за ним можливо піде
І інший край врятує від проблем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347453
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.07.2012
Не моя планета. Не з мого ти світу.
Але тепло так в тебе на плечі.
Не жени мене. Не тікай з орбіти,
Хто мене зігріє. Ти лиш не мовчи.
Я, мов твій супутник, силою тяжіння
Біля тебе тулюсь. Не жени.
Я - твоя на віки. Ти-моє сумління,
Та відчуть не смію я вини.
Не моя планета, ти моє бажання.
Випити б тебе на самоті.
Двох сердець ритмічність і єднання,
Та лишусь без тебе у житті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2012
Ніжні руки, теплі губи,
Палкі почуття.
Ніби не було довгої розлуки.
Є лиш ти і я.
Погляд пекла, погляд долі
На собі ловлю.
По одинці йшли доволі,
Я ж тебе люблю.
Поцілунки і обійми,
В них я тану знову.
Ніби в казці, сноведінні,
Ти знімаєш втому.
Сильні руки підіймають,
Несуть у інший світ.
Що не разом - забуваю,
Лиш тут життя зеніт.
Ну, а потім... Що,„ а потім”?
Я не пошкодую.
Ледь вловила щастя дим,
Зараз я кайфую.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347322
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.06.2012
Сильна жінка не плаче ночами.
Ховає сльози в подушку.
Сильна жінка несе в серці рани,
Тихо. Прошепче на вушко
Що ніжно і свято кохала,
І вірною завжди була.
І палко на тебе чекала,
І ревно любов стерегла.
Сильна не буде ридати,
Падать на збиті коліна,
Сильна не буде чекати
Першого кроку,несміло
Ступить до тебе невтримно,
Щастя з собой ведучи.
Поглядом гладить невинно,
До тебе припаде в ночі.
Та не можна, не можна,
Сильну жінку кохати.
Потрібно лиш обережно
Її біля себе тримати.
На те вона сильна, смілива -
Самотньо по долі іти.
Тому вона й терпелива,
Пірнає з самоти.
Ніжна та сильна людина,
Вона обирає тебе.
Вже інших любити не сила,
Не сила любити себе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347105
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2012
А я люблю мигдаль.
Тільки подумай, чому.
І знаєш, трішечки жаль,
Себе віддаю я йому.
Я дуже люблю мигдаль,
Він згадку про тебе несе.
В очах у твоїх кришталь,
Пробач ти мене за все.
Очиці твої, мов мигдаль,
На колір. І на тепло.
Та шкода, шкода, нажаль,
Що не для мене воно.
А ти не любиш мигдаль,
Від цього я так невтішна.
Бо очі й мої , на жаль,
На колір мигдалю і вишні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2012
Хто чув про Афган? Не чули.
Минула все ж вас ця біда?
Чи може ви просто забули
І часу спливає вода?
Я вам нагадаю, повірте,
Я вам нагадаю, простіть.
Про матір й загиблого сина
Ви спогадів думку пустіть.
***********************
Радіє матуся - синочок
Вже виріс, коханий Сашко.
І татка загиблого очі
У нього сяють давно.
Привів він додому невістку,
Милу дівчину таку.
Була їхня радісна пісня,
Не знавши про долю гірку.
А дана команда була,
Команда вступить у Афган,
У мами надія жила:
„Сашко повернеться без ран” .
А хлопцю так гірко було,
Вбивать не хотілось зовсім,
Бувало, зведе він курок,
Зупиниться в русі німім.
Чи вбити і жити? Померти?
Чого навчила війна?
Там досі чимало смерті,
Та в чому наша вина?
Сашко не дійшов, убили,
Не зміг він спустити курок.
Тепер відпочине в могилі
І голову схилить пророк.
А так не хотілось вмирати
І землю святу покидать.
І плаче у розпачі мати,
Не може це горе тримать.
-Помер він за віру чи правду?
За що він убитий? Чому?
Не знати матері правди,
Не спинить убивства чуму.
Визволяли народ норовливий,
А загинуло стільки солдат.
І землю покрили могили,
Та сльзи батьків і дівчат.
Везуть молодих воювати,
Летить страхітливий „тюльпан”.
Вони пішли з дому назавжди,
Забрав їх далекий Афган.
**************************
А скільки вернулись додому
Із кулею, без рук чи ноги.
Не плача, не скаржась нікому
Стражденно прожиті роки.
В таку невеселу хвилину
Звернутись хочу до вас:
- Воювали за іншу країну
Та за ненароджених нас.
Спасибі й пробачте за горе,
За болі ваші й жалі.
Ніщо не зрівняти із болем,
Прожитім в страшенній війні.
А де ж все ж знайти вам привди?
Чи може хто допоможе?
Навіки ви - Афгану солдати,
Це горе ваше і ноша.
І сняться жахіття ночами
Тієї страшної війни,
І стіни чорної ями,
Безмежних загиблих лани.
Життя покалічила доля,
Що ймення дала вам „солдат”
На те не була ваша воля,
Не мріяли ви воювать.
Червоними літерами втерлося
У серце кривавий Афган,
І щось надірвалось, померло,
Пішло у сірий туман.
Ми заповідь вашу тримаєм:
- Ніколи, нізащо війні.
На всю земну кулю прохаєм
-Убивствам ні! Ні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346893
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 28.06.2012
Вона йшла щасливо додому.
Навіть ні, не йшла, а летіла.
Теплий вечір ловив її втому,
Цілував її щічку несміло.
Вона бігла, окрилена щастям,
Посміхалась усім перехожим.
Приховати усмішку. Нащо?
Вона світла, на привида схожа.
Вона бігла і навіть летіла,
І ключі діставала невпинно.
А тоді, ніби щось зрозуміла,
Стала плакать, даремно раділа.
Ось тепер обернулися люди;
Не на радість, на плач голосний.
То дівчина на хвилю забула,
Відчай серце стискає німий.
Він пішов до іншої пави,
До кохання свого неземного.
Був із нею він ради забави...
Всі ми падкі до горя чужого...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346841
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2012
Ішла киця вулицею темною,
Йшла самотньо в тиху літню ніч.
Називав кіт її нікчемою.
Ти нікчемною її не клич.
Йшла несміло, в грудях порожнеча,
Очі опустила до землі.
Грішно побажала собі смерті
І кохання, радощі тобі.
Вона йшла, гордістю повита,
В ноги вона кланятись не буде.
Її доля з мережива шита,
Мереживо, що іншим служить людям.
Вона йшла, танцювала ламбаду,
Адже сумно було на душі.
Хтось про неї напише баладу,
А озвучать її комиші...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346711
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2012
На краю світу, де горя немає,
В селищі тихім у самоті
Дівчина-юність невпинно зростає,
Безмежно щаслива в своєму житті.
Зростає. Без зради й незгоди,
Самотньо міняє свій світ.
Вона не шукає навколо пригоди,
Їй більш довподоби звуки трембіт.
Нехай це і дивно, що так в самотині
Щаслива й прекрасна вона.
В надуманій часом казковій країні,
Де завжди буяє весна.
Та так їй судилось. Вона і не проти,
Не гляне на інші края.
Навіщо дівчині зайві турботи?
Навіщо чужая земля?
До неї не линьте душею черствою,
Ну псуйте чисту красу.
Вона , мов цукерка з смачною нугою,
Розтає. Для щастя не буде часу.
Тому не чіпайте, не зачіпайте!
Нехай проживає невинне життя.
Тому не любіть, тому не лякайте,
Вона-чарівне безневинне дитя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346665
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2012
Я боюсь не жити. Ні!
Не боюсь вмирати.
І не спалять нас вогні,
Не боюся спати.
В мене інший острах є,
Є пересторога,
Що життя ось це моє -
Не моя дорога.
Я сміюсь, а люди тут
Плачуть від печалі.
Домоги сили йдуть:
Нащо помагали?
Я черствою стать боюсь,
Втратить віру в себе.
Кинуть молодість свої,
Марно. Аж до неба...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346428
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2012
Я забула про дитяче кохання.
Це вперше.
Просто відчула нестерпне бажання
З тобою бути до смерті.
Так, неприємні тобі ці слова,
Та нічого вдіять не можу.
Інколи серце творить дива,
А хто допоможе?
Хоч ненавидь, чи відчуй презирство,
Я не сила почуття змінить.
Життя більш схоже на блюзнірство,
Та тебе не хочу загубить.
Дозволь лиш погляд інколи кидати
На тебе, любий мій.
Мені достатньо поруч існувати,
А ти живи, кохай, радій...
02.11.10
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346423
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2012
Сумую за поглядом, за ласкою, за відчаєм,
Який дарували твої слова.
Не виміряти барви кохання пікселем
І кружить, кружить голова.
Не чекать, не зітхать, не плакати.
Ти щасливий-щаслива теж.
Тебе не купити, не звабити,
Не погасить в моїй душі пожеж.
Я лиш дружбу свою дарувала,
А вона безкорислива, знай.
І себе я часом дивувала,
Ти мене не кохай. Не кохай.
А для чого. Щоб інша страждала.
Не бажаю винною буть.
Я на тебе колись зазіхала.
Поривання мої ти забуть.
А я буду й надалі бажати.
Не оманиш серце словами.
А я і надалі буду кохати,
Не надіти на серце кайдани.
25.06.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346226
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2012
Квіти полів. Чимось на мене ви схожі.
Душу ятрить ваш легкий аромат.
Ви не полинете в зрошений сад,
Тихо впадете в покоси.
Волошки і маки, грицики щирі
Простятські буває часом.
Та сила у тім, що разом,
А поодинці - безсилі...
Не можна рівняти ромашку та мальви
До квіту п'янкого троянд,
Що завжди наповнюють сад.
Тому не порівнюєм барви.
І я польовая та квітка весни,
В саду зацвісти не зумію,
З тобою єднатися мрію,
В квітник мене не жени.
Я буду на полі страждати,
Не хочу в садовії грати....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346216
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2012
Доброго ранку,батьку-Дніпро,
Я за тобой сумувала.
До щему у мене серце пекло,
Як знов тебе зустрічала.
Води широкі, безкраї такі.
Води аж до лиману.
Пісня безмежна столиці-ріки
По світу зі мной мандрувала.
Пекло в душі, а на серці краса,
Скуштую священну водицю.
Він палко несе свої води не сам,
З ним поруч Вкраїна-дівиця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345907
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.06.2012
Рік летить, за ним десятиліття,
Летять роки, мов листя в листопаді.
Який вже час? Яке століття?
Кому насправді в світі раді?
Міняє світ нудні шпалери,
Лишає інколи відтінок.
Якої ми тоді холери
Живемо, мов примари, тіні!
Наш час вже стрілка відбиває,
Міняє погляди та втіхи.
Чому ж, коли людина зустрічає
Кохання, то шукає вихід.
Ні, не шукайте перешкоди,
А йдіть сміливо до кінця.
Лиш той відчує насолоду,
Хто ризик пронесе в життя.
Не смій втрачати час даремно,
Бо, як-не-як, не вічні ми.
Горять у вічності дилеми,
А ти засяй, мов зір вогні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345906
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.06.2012
Поки болить-доти жива.
Невже ось це не зрозуміло?
Сердечна біль творить дива,
Міня мене. Я ж так хотіла.
Поки болить-доти люблю,
Люблю й любить не перестану.
Своє життя я програю,
В твоє життя віллюсь духмяно..
Поки болить- доти є звір,
Яким з тобой ділитись буду.
Страшний то звір такий, повір.
То пристрасть. Я гонить не буду.
Сама знайде, завжди прийде,
Поки любить не перестану.
Мене на дріб'язок вже рве,
А ти шукай свою кохану :(
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345845
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2012
Ніжить щастя людей безневинно,
Ніжить літо усіх навкруги.
Час міняє людство невпинно,
В добрий путь стікають роки.
Щемить серце горе невмисне,
Кривда, біль надривають серця.
З нами поруч лиш ріднеє місто,
Ну, а інколи рідні уста.
Думу думає гордий світанок,
Що йому не потрібний ніхто.
Він полинув несміло у ранок,
І в житті не вмикає повтор.
Всі ми різні і всі однотипні,
Всі бажають щастя знайти.
До удач та невдач уже звикли,
Звичка має із серця піти.
Всі ми схожі, як ранок і вечір,
Що лиш сонця ховають тепло.
І несміло торкаються плечі
Сноведіння. А все ж, запекло!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345748
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2012
А я посміхалась. Крізь відчай і сльози.
Крізь звуки плачу трембіт.
Коли за вікном панували морози,
І ніби здурів увесь світ.
А я посміхалась, коли в душі води
Ріки-Амазонки текли.
Коли виривала хвилини свободи
У долі. Ось так і жили.
Коли поцілунки палкого світанку
Залишили слід гіркоти,
І вніч підійшла у кривавім серпанку,
А як ще потрібно іти?
А я посміхалась. Тебе виглядала.
Інші мені не потрібні.
А я реготала, на спокій чекала,
А спокій не знала. О,ні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345544
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.06.2012
Лишився сам. В самотності із болем.
Куди душа летить. Куди? У даль.
Коли душа у мріях лиш з тобою.
Йому респект, та трішки жаль.
Пішов. І навіть не спіткнувся,
Хоча цей світ-звіринець так образив.
Він гірко так до неба посміхнувся,
Мою уяву погляд його вразив...
У погляді тім сила й протиріччя,
І біль душі, і біль сердечних ран.
Він готувавсь із нею буть довічно,
Вона пішла. Назавжди. В новий рай.
Таке життя. І серцю не накажеш.
Зустрінеш іншу долю незабаром.
Та ті слова уже ти не прокажеш,
Вона одна. І вже не бути разом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345536
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.06.2012
Коли не спиться - глянь на тихі зорі,
Що в небесах сховались від усіх.
Вони не смілі, ніжні та прозорі,
Їх погляд зачаровує у мить.
Вони не грають нашими тілами,
Лиш миготять споконвіків.
Вони чудні, чарують голосами,
Милуються в незнанні мерехтінь.
На них несміло глянемо з під лоба,
Ми їм розкажемо таємне.
Шануєм відстань, тишу, вроду,
І мріємо відчути щось взаємне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345396
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.06.2012
Ангели не літають -
Все це ілюзія світу.
Ангели поміж нами.
А хто їх помітив?
Ангели не тримають
Злості у серцях.
Ангели поважають
Волю у ваших життях.
Ангели не здаються,
Лиш далі від вас відійдуть.
Ангели не сміються,
То ніжність вони так несуть.
Ангели не лишають
Наші життя назавжди.
Ангели поспішають
Кожному допомогти.
Ангели не літають...
Поруч із вами живуть.
Ангели пам"ятають,
Щиро кохають, щастя несуть!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345314
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.06.2012
Я -інша. Можливо не з зовніштю Анджеліни Джолі.
Я - інша. Інші мрії, погляди в мене свої.
Я - інша. Не барбі з мірками леді.
Я - інша, не роблю з життя я комедій.
Я - інша. Не потрібна, часом я дика.
Я - інша. Не зваблива, горда, без крику
Візьму те, що дається.
Я не йду, душа не здається.
Не така я, як нині панянки,
В мене в серці - пахощі п'янкі.
Як кохаю, то завжди красиво,
І чекаю завжди терпеливо.
Я - інша. Мене не міняй ти.
А потрібно до скону кохати.
Відплачу я коханням взаємно.
Ти приймай, а не змінюй даремно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345155
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2012
Ось це є щастя, коли телефонує:
-Матусенько, без тебе так погано...
Ось це є щастя, коли завжди відчує:
-Матусю, не сумуй, у тебе я є.
Ось це є щастя, усмішка дитини,
Усе в минуле: біди, каяття.
Ці щирі почуття ріднішої людини
Мені дарують волю до життя.
Ось це є щастя - плетево косичок,
Казки нічні і мультиків потік,
Коли нагадуєм часом ми двох сестричок,
Хіба важло, який між нами вік?
Ось це є щастя, іншого не треба.
Нехай проходить горе стороною,
І не відчується страшна ота потреба
Кохать. Лишусь одна з дочкою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345133
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2012
Ось закінчилася нота остання.
Душно навколо від поривань.
Ніби було, та не стало бажання
Плакати. Досить ридань.
В світі, де постаті тінню накриті,
Де розучились мовчать,
Люди зрадою, болем зігріті...
Нелюди не горять.
В світі, де крига душевна - спасіння
Від ніжних моїх почуттів.
Де не людина, а дике створіння
Вийде у колектив.
В світі оцьому, де ласка - омана,
А втома - суспільства чума.
Ось тут розквіла душа моя марно.
Ой, краще б вона не цвіла!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345021
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2012
Життя єдине, його не пережити.
Не перебрати миті, мов зерно.
Життя єдине, учімося творити
І нести в світ натхнення та тепло.
Ідемо вкотре вірним ніби шляхом,
Бо хтось сказав, що вірний шлях оцей.
Та йди вперед, лети самотнім птахом,
Не досипай пустих своїх ночей.
Але борись. За щастя та свободу.
Борись натхненно, вір у почуття.
Колись і ти відчуєш все ж турботу,
Кохання прийде і в твоє життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344915
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2012
В ніч, коли стокрила фея
Огорне гаї свої теплом.
В ніч, коли свобода Прометея
Стане кожному для нас добром.
В ніч, коли смаком черешні
Переллється червень в Черемош
І коли несміло обізветься
Піснею дзвінкою Дзвін-голос.
В ніч, коли блукають мавки
В пошуках найкращих почуттів,
І тоді, коли стрункі русалки
Накликають звідусіль чортів.
Ось в ту ніч скажу тобі несміло,
Що чекаю, прагну та люблю.
Скажу так, щоб серце пораділо,
З радістю себе я віддаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344810
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2012
Ніч дарує безмежну прохолоду,
Покриває темним пережитком;
Місяцем освітлює турботу,
Загорнувши свою ласку в звитки.
Ніч порушує мій спокій. Передрання
Напускає в душу первоцвітів.
Я гублюсь несміло у коханні.
Я не впевнена у тому, що робити.
Зорі ніжно миготять з орбіти,
Їхні погляди відблискує ріка.
Зорі знають, що мені робити,
Їхній досвід зважують віка.
Хвилі вітру линуть в передранні,
Хвилі теплі та п"янкі.
Розчинились ми в моїм коханні,
Роз"єднали сльози нас гіркі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344688
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2012
Відчуваю - обертаються.
Отже, не погана!
Відчуваю - посміхаються.
Отже, все ж жадана.
Поглядом ведуть настирливо.
Отже, зачепило.
Знаю, думають зухвало:
Комусь пощастило!
Не радійте передчасно,
Я ще те малятко.
Коли ніхто мене не бачить -
Справжнє чортенятко...
Я сідницями крутнула,
Бо мені так зручно.
І волоссям тріпанула,
Процедура звична.
Не потрібно задивлятись
На мою фігуру.
Краще ніжно покохайте
Творчу цю натуру!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344503
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2012
Я виховую діток, хоч сама ще дитина.
Вірю в правду, наснагу, добро.
Вірю в чисте усе, що поєднано в слові ЛЮДИНА
І упевненість цю не відніме у мене ніхто.
Скажуть : юна, невміла, наївна,
А можливо і часом дурна.
Не ображусь. Мене надиха Україна,
Тому в серці квітне весна.
Просто чиста, не обляпана брудом.
Не тому, що бруду цього не було,
А тому що вміла скидати отруту,
Хоч у грудях до щему пекло...
Може грішна, п"янка, соковита,
Не моя, не моя в тім вина.
Я об скелю зневаги розбита,
В серці лишились лиш крихти добра.
Я на злість сили не маю,
На турботу сил вистача.
Кого люблю - образ не тримаю,
Хоча часом чекаю тепла.
Вдячна долі за мрії крилаті,
Що Вкраїни я дочка ясна.
Не судіть мене, люди пихаті,
Подаруте лиш крихти добра!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344493
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2012
Я часом буваю уперта
І свого не втрачу.
Але, якщо сказати відверто,
Коханому все пробачу.
Я часом буваю жахлива
В напорі своїх почуттів,
А інколи трішки тужлива,
Мов в лісі самотній я звір.
Змагатимусь до поразки,
Або до втрати кохання,
Судить не потрібно, будь ласка!
Для мене ця спроба - остання.
Свого я ніяк не тримаю,
Чуже -не відпущу.
І дивно, чому я страждаю,
І чом я ночами не сплю.
Я часом, буває, набридну,
То просто серце пала.
Для когось я стану рідною,
Мене ж для тебе нема...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344286
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2012
Лілії -символ розпусти.
А я їх люблю.
Незвично на серці і пусто.
Твій погляд ловлю.
Лілеї аромат незабутній
Ніжить мене.
Мрії лишились майбутні,
Пристрасть мине.
Сльози ті квіти тендітні
Ллють по ночам.
Подиву ніжного гідні,
Трішки вина.
Квіти, що символом стали
Зради і гіркоти,
Швидко і гірко зів'яли
Від самоти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344280
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2012
Як пахне, змочений сльозою, асфальт!
Як пахне асфальт цей влітку!
Часом буває так жаль,
Часом буває так гірко...
Я поринаю у світ
Міського виживання.
Ти закриваєш зеніт
Нашого некохання.
Як солодко пахне асфальт,
Змочений моєю сльозою.
І часом так жаль, так жаль,
Що знов не зі мною.
Сама іду по воді
Залишеній небесами.
Не варто і знати тобі,
Що між нами...
Живи і не знай жалю,
Я плакать не буду.
Тебе понад все люблю,
Тебе не забуду.
Як пахне асфальт від дощу,
А я від дощу радію!
І сльози мої, мов росу,
Той дощ ненароком змиє.
Як пахне асфальт...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343982
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2012
Наш світ - то долі мелодрама,
А часом повністю сатира.
Життєва комедійна драма,
Яку ми граємо так мило.
І все іде, нові антракти
Дають нам трішки відпочить.
А стримують нас старі акти,
Що мусим заново прожить.
Ніхто не навчений, не знанний,
І репетицій в нас немає,
І викинуть сердечні рани
Не можем ми, хоча бажаєм.
В нас вперше все, життя - прем'єра,
І кожна сцена- навмання,
І кожен день у нас кар'єрний,
І кожна мить у нас - життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343899
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2012
Ти дарував мені квіти.
Ні, не живі...Почуттів.
Я їх, не знавши де діти,
Сховала у плині років.
Я заховать - заховала,
В"януть вони почали.
Все це чому? Забували,
Воду міняти для них.
В день, коли не чекали,
Квіти зів"яли зовсім.
Квіти невинно страждали.
Ми не кохали.
Не всім
Скажемо правду тяжкую,
Знать би як далі іти.
Долю ділили гіркую,
Щастя не сміли знайти.
Більш не даруй мені квіти,
Більш не кохай, не чекай.
Ми розучились радіти,
Час розійтись. Так і знай!
Інших жінок помічаєш,
Сумно зітхаєш. Нехай.
Квіти зів"яли назавжди,
Більше мене не тримай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343790
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2012
Душа, Душа, чому ти плачеш?
Надія, віра чом пішла?
Мені ніколи не пробачиш,
Тебе в мені давно нема...
Де доля, що мене тримала,
І янгол рідненький такий.
Здається, облизня спіймала,
Чи то поплутав нас лихий.
Душа, Душа... Чому смієшся?
Чи то ти плачеш так навзрид?
Сльоза твоя нехай не ллється,
Не зрадить серце юних літ.
Співає мрія яснокрила,
Шукає щастя попри все.
А мрія то моя стокрила,
Вона розраду нам несе.
Душа! Душа? Чому замовкла?
Чому не чую я тебе?
Від сліз твоїх я вже промокла,
А в тиші не знайду себе.
Душа? Душа! Я хвилювалась,
А ти за мрією пішла,
Тебе шукати намагалась...
Ти з тіла грішного втекла!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343678
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2012
В кінці життєвого шляху,
Коли лишається так мало,
Сказати хочу, що люблю,
Сказати хочу, що кохала.
Навіщо? Думати дарма...
Кохать, бажать -людська натура,
Навіть, коли в душі зима,
Коли зіпсована фігура...
Коли в душі давно пустеля
І серце сонечком згора,
І навіть в час, як є оселя,
Чекаєш почуттів дурман.
В кінці життєвого шляху
Сказати хочу я: Коханий!
Всесвітню вбить твою нудьгу,
Вдихати смак такий духм'яний.
Тоді, коли переживу
Я біль, тривоги і зітхання,
Сказати хочу, що люблю,
Що ти і є моє кохання!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343443
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2012
Я вдячна тобі за те, що дав змогу
Переживати нові чуття.
За те, що надав мені допомогу
І відкачав ледь живі почуття.
Ти допоміг відчути тривогу,
Це був душевний електрошок.
Я готувала довгу промову,
Довгу промову з непотрібних думок.
Нехай тобі непотрібна
Ні ніжність моя, ні душа.
Та вдячна, що в погляді ріднім
Я бачу себе. Й неспіша
Укрию тебе снігопадом
Справжніх і щирих чуттів.
Ти скажеш - тобі непотрібна,
Та буду в твоєму житті.
Я вдячна за насолоду
Наших щирих розмов.
І за несмілу турботу,
За бідність не вірних промов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343436
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2012
Ми часто кажемо, що все погано,
Коханий покинув, грошей нема.
Що молодість наша проходить марно
І в голову стукає хмелю дурман.
А ти оглянися, а ти обернися,
Поглянь, скільки горя є на землі.
За вродою, щастям знов не женися,
Не зраджуй коханим, не зраджуй рідні.
А ти оглянися на хворих і бідних,
Як можуть вони в мінімальному жить.
Життя дороге, а доля тендітна,
Тому досить.Досить безглуздо так нить.
Поглянь на сирітку, поглянь на каліку,
Ми можемо все на світі змінить.
Допоки живі - мінятись довіку,
Довіку земного потрібно хотіть.
Поглянь на лелеку, що завжди вернеться
Додому, до свого пустого гнізда.
Для нього важливо лиш те, що діждеться
Він літечка красного. Земля ця свята.
Поглянь на ріку, що бруд вимиває,
Хоч кидає бруд той навколишній світ.
Та віру в майбутнє вона не лишає,
Спішить-поспішає багато так літ.
Поглянь на вкраїнську нашу природу,
Що кожного разу розквітне вона.
Живе-виживає не чувши турботи,
ЇЇ воскрешає ніжна весна.
Тому не жалій себе в сонця промінні,
Коли болить душа і серце ниє.
Бо зміни хороші, погані потрібні,
І доля від цього лише порадіє!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343354
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2012
НІ, не можна кохати. Та й навіщо.
Почуття приносять лише біль.
Нехай на завтра я буду колишня,
А для мене ти рідний, повір.
Нехай на завтра я буду звичайна,
хоч ще сьогодні незвична така.
І буду плакать тими ночами,
Коли сьогодні ніч то п'янка.
Від думок цих серденько сміється,
Плакать не в силі давно вже воно.
Твій погляд на мій несміло озветься,
І наші стосунки-німеє кіно.
Я так вже не можу, Я так вже не вмію.
Несміло погляну на фото твоє.
Про зустріч, обійми таємно я мрію,
І рветься на шмаття серце моє.
Я плакати хочу, а сліз вже немає,
Немає страшного того каяття.
Лиш гордість невпевненно, тихо ридає,
Вона не чекала такого життя.
І я не чекала, і знати не знала,
Що раптом зустріну такого тебе.
Я просто жила, а тепер покохала,
І кожного дня проклинаю себе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343231
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2012
Ми разом зростали в дружбі,
Міняли мрії та думки.
Ховали сльози в подушки,
Ішли разом ми крізь роки.
Разом сміялись й пустували,
Разом змагалися завжди.
Разом ховалися від мами,
Аби не караним піти.
Спочатку я тебе ростила,
Тепер мене тримаєш ти...
Любов твоя дарує крила,
Аби себе в житті знайти.
Молодший братику, коханий,
Мій оберіг, моя планета.
Твій сміх, твій голос так жаданий,
Твої думки - слова поета.
Ти виріс швидко, непомітно.
У тебе є своя сім"я.
Та все ж для мене завжди рідний
І завжди поруч буду я!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343062
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2012
Друг- це назавжди. Друг - це на віки.
Друга потрібно ще заслужить.
Друг-це підтримка, друг - це слів ріки,
Друга потрібно безмежно любить.
Оберігать і шанувати.
Друга не можна змусить дружить.
Друга потрібно завжди цінувати,
Як же без нього життя це прожить.
Дякую щиро за дружбу безмежну,
За розуміння моїх почуттів.
За правду, сказану так обережно,
Вона направляє мене у житті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343048
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2012
Мені казали, щоб я не дуріла
І не міняла розмірне життя.
Повірте, рідні, я не хотіла,
Щоб склалося так, як задумала я.
Так не хотілось страждать у коханні,
Так не хотілось іти назавжди...
Я поринала в своєму бажанні,
Змушена, все ж, від нього піти.
Ні. Я не щира і не пихата,
Я не холодна і не страшна.
Просто чекаю душевного свята,
Просто шукаю людського тепла.
Я не чужа. Я не плаксива.
Я не зухвала і не легка.
Часом невпевнена, часом жахлива,
Часом від відчаю гомінка.
Я не хотіла, щоб так відбувалось,
Я не хотіла міняти життя.
Мабуть, мені це щастя здавалось,
Далі піду в чуже майбуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342931
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2012