| Сторінки (2/116): | « | 1 2 | » |
Світає в душі. Сонце в серці встає,
І серце натхненно співає.
Я знаю цей світ, він мене пізнає,
По-іншому тут не буває.
У променях сонця співає земля.
Німію я й все ж відчуваю:
Несеться планета, куди ...і не зна,
Й мене все жене-підганяє...
Я в ніжнім повітрі, що в жилах тече,
А серце стучить - скаженіє,
Прискорює вибухи й кров'ю пече.
А я все співаю і мрію...
Дзюрчить кольорами на сонці вода,
Німію я й все ж відчуваю:
Несеться життя, а куди...і не зна,
Й мене все жене - підганяє.
Як ніжно вночі: лиш зірки і душа,
Злетіти так легко в безмежжя..
Душа в нім рятунок собі віднайшла,
А я - на земнім узбережжі...
Несеться душа, її рух розрива,
А я не встигаю й не встигну.
О Боже, молю: зачини небеса
І тут дай стежину потрібну!..
Співає земля, все у гомоні цім,
Гармонію світ відчуває.
І гами акордів вдаряють, мов грім, ..
Акорду ж мого вже немає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3074
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.06.2004
Жоржиновий спів навколо.
Зібрались докупи мальви.
Любисток співає solo.
І листям тріпоче кальвіль.
Все ніжне таке і свіже.
Я барвами звуків граюсь.
І музику сонця ріжу,
Та небом з очей вмиваюсь.
Діезами світ лунає.
Я - космос і знак єднання.
Очима цей світ вбираю.
Я - ключ до його пізнання..
Всі барви ввібрали звуки.
Й лунають в хоралі спільнім.
До них простягаю руки
І все ж залишаюсь вільним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3073
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.06.2004
Білою птахою в синь я лечу.
Крилами неба торкаюсь.
Силою сонця тоді прокричу
Серцем джерельним за світло сплачу...
І до землі повертаюсь...
Більше не буде сумних вечорів.
Птаха в душі прагне волі.
Стіни здолав я із тисячі злив.
Білим крилом свою долю укрив...
Ті перепони всі кволі.
Чистим струмочком течу поміж трав
І відбиваюсь у часі.
Сотні разів я себе вже долав,
Щастя в краплині я відвоював,
Тіло моє не на пласі.
Кожна травиченька сили дає.
Сонце наповнює світлом.
Кожний промінчик фотонами б'є,
В серце моє він свій струм переллє,
В тіло вривається зблідле...
Білою птахою в синь я лечу.
Крилами неба торкаюсь.
Свіжим озоном тоді прокричу
Світлом любові за все я сплачу...
В Бога тоді повертаюсь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3072
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.06.2004
Місячна сяйво вбирається крізь мої очі.
Більше не бачу нічого, лише відчуваю.
Чую я вітер від голосу ніжної ночі.
Сяйво те біле до себе в зіницю збираю.
Ніч така тиха, що майже її не примітив.
Кішкою вкралася і прилягла на порозі.
Сон мій любистком весняним тихенько розквітнув.
Я тільки чую, казати я більше не в змозі.
І голоси підкрадаються, світло лоскоче.
Нявкає ніч. До зірок я збираюсь летіти.
Місяць, що в оці, під ніс мені тихо буркоче,
Йду я доріжкою в небо, зірками пробите...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3070
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.06.2004
Загартовую біль і страждання...
Навесні відпускаю їх знов.
Це моє лиховісне вітання.
З них складається вся моя кров.
І самотність мене обіймає.
Разом нам веселіше удвох.
Я щоночі її відпускаю...
Уві сні я щасливий, я - бог.
Сум до когось тоді завітає.
Так рятуюсь від нього завжди.
Зранку знову мене доганяє.
І у серця глибини... Зажди!
Дай побути щасливим годину!
Ти залиш мене в день цей ясний.
Та самотності вічна хвилина,
Наче в шар огортає товстий.
На верхівці життя одиноке.
Тут я - сонце. І я тут один.
І у себе знаходжусь під боком.
Перекручую дні, наче млин.
Навіть тіні моєї немає.
Повний світла... і ще - самоти...
Та чогось мені не вистачає
В цьому світлі, що йде з пустоти.
Тож зійти хочу з цього я світла.
І пройтися скоріш по землі.
Хай до Бога іде ця молитва.
Але Він в недосяжній імлі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3069
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.06.2004
Спіле сонце веслами хлюпоче.
Жовте сяйво в нього з-за спини.
На траву впаде воно й відскочить,
З річки заковтнувши рідини.
Промінь, свіжий, золотий і спілий,
Все наповнить ніжністю небес.
Посміхнеться сяйвом ніжно-білим.
Він - носій фантазій і чудес,
Він життя вдихає так натхненно...
Тільки мертві - чорні валуни.
І для них ця сила незбагненна -
Це уранові дочки й сини.
Розчинились всюди, розлетілись.
По судинах швидко розійшлись.
І на мертвий пил перетворились.
В коси молодих дерев вплелись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3068
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.06.2004
Із снів створилося життя.
І птахом я лечу тихенько.
Навколо - крижана земля,
Мені до світла далеченько.
Бурхливі хвилі, шторм вогню...
А я іду безперестанку.
Крилом із сонця заслоню
Я хмару - лиховісну бранку.
Назустріч шквалам і рокам
Крокую чемно у майбутнє.
Я не вклонюся всім богам...
Одному... Ось і незабутнє...
І я дійду, я долечу
Вогнем жагучої любові.
І Слово духом засвічу,
Якщо не вистачить вже крові.
Радіє радієм мій шлях...
Ураном рани залатаю.
Я зможу все, я - синій птах,
Мов книжку, я життя гортаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3067
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.06.2004
Коли впаде з небес останній птах,
Коли замовкне враз останній звук,
Як не побачу сонця в небесах,
І світ крилом закриє чорний крук,
Коли бурхливі річеньки заснуть,
Коли впаде на землю чорний лист,
І голоси у вирій відійдуть,
Коли не стане ні людей, ні міст -
Тоді я розламаю олівець,
Зітру останнє слово на землі.
Нехай згасає світло від сердець.
Нехай цей світ розтане у імлі.
Тоді хай вирвуся з усіх тенет.
І розірву свій дар я на шматки.
Тоді помре останній вже поет,
А з ним і людство зникне на віки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3066
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.06.2004
Блакитним ранком йду я по росі.
В моєму серці світяться пісні.
Навколо - гай, струмок з небес дзюрчить.
І серце в грудях вже давно не спить.
Мій рідний краю, чистий і ясний.
Твоя земля мов оберіг святий.
Казкова ніч. Мені не спиться знов.
Моє ти тіло, ти - душа і кров.
Я чую спів ранкових солов'їв.
Вони не сплять, моїх чекають слів.
У вись лечу, думкам просторо там.
Лечу я птахом світлим к небесам.
І над Дніпром лунає голос мій.
Зіркових снів тобі, ласкавих мрій.
Моя домівка - в співах солов'я.
Це Україна - матінка моя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3065
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.06.2004
Темна ніч. Хуртовина стихає...
Так самотньо... Лишився один.
Світить місяць. Я Бога благаю...
Всіх змолов ненажерливий млин.
Друзів згадую я в темну нічку...
Приховала їх часу вуаль.
Рік новий. Я запалюю свічку...
Тих свічок усе більше, на жаль.
Сльози змерзли мої на морозі...
Та, що впала, вогонь розвела.
І від сліз на пухнастій дорозі
Чорна квітка крізь лід проросла.
Я запалюю свічку тихенько...
...Їх забрала небесна земля.
До троянди вклонюся низенько.
Сірий смуток підкравсь віддаля.
...Залишають мене серед ночі...
Тільки в серці вже друзів сліди.
І не бачать від сліз сірі очі.
Пам'ять - хрест, що я мушу нести.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3064
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.06.2004
Я міг так багато зробити.
Вмирати ще рано мені -
Про це буду Бога просити,
Якщо оживу навесні.
Вмираю вже так я щороку.
Мені б ще пожити, ачей!
І місяць з безодні нівроку
Вистрибує із-за плечей.
Мені б відновитись скоріше.
Почути вітання весни.
Хай співи б лунали гучніше,
Коли я вмирав восени.
Життя - то терниста дорога.
Куди я літа відношу ?..
Й чим більше я вірую в Бога,
Тим менше у Бога прошу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3063
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.06.2004
Регіт синьої ночі.
Запашний погляд неба.
Я дивлюсь в білі очі
Сивочолого Феба.
Розпустилась надія,
Небокрай вже не вічний.
Це була моя мрія,
А тепер - алогічне...
Я живу за законом
Гармонійного в часі.
Енергійно йду колом
І не збільшуюсь в масі.
Суперечить законам
Все життя, що навколо.
І єдиним каноном
Є святе Боже Слово.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3062
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.06.2004
Вітер наді мною кружеляє.
Папороті все шукаю квіти..
Час спливає. Щастя не встигає
Обійняти молодії віти.
Я крокую уперед невтомно.
Над собою чую голосіння...
Йду наверх, і знову моя втома
Виростає із свого насіння.
Хочеться дійти і запалити
Полум'я великої любові.
Зорі розпустились, наче квіти,
Наче сині мальви світанкові.
Я тому наповнений любов'ю,
Бо живу в єдинім мікросвіті,
Де народ живе моєю кров'ю,
А душа - то українські віті...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3061
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.06.2004
Листя за вікном шепоче.
Різні голоси в погоди.
Серце всім сказати хоче:
Все це - музика природи.
Вітер гнівається грізно.
Не прийти із ним до згоди.
Плаче небо в осінь пізню -
Все це - музика природи.
Соловейко знов щебече.
Мальви неземної вроди.
Ніжний, зовсім юний вечір -
Все це - музика природи.
Сонце весело сміється.
І дзюрчать блакитні води.
А мені чомусь здається:
Все це - музика природи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3060
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.06.2004
Ранковим сяйвом світ йде від зірок,
Коли надворі ніч липнево-свіжа.
І я зробив у вічність перший крок,
Де сяйво біле чорну хмару ріже.
Липневий вітер, теплий і міцний,
До себе кличе свіжістю свободи.
А місяць, задоволений, товстий,
Знайшов струмочок для нічної вроди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3059
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.06.2004
Я під дахом живу, де лиш стогін і біль.
І не вийти із пекла - скріпив кров'ю білль.
Відродитись - на це вже не маю я сил,
Мої сили розм'якли, я - попіл, я - пил.
Кругом йде голова. Вже немає всіх тих,
Хто колись міг почути дитячий мій сміх.
Тільки лист золотий із минулого впав...
Із листа, що з дитинства, життя пригадав.
Я іще повернусь, краю всіх моїх мрій.
Відроджусь, наче фенікс. Цей другий шанс мій.
Я не бог золотий, моє тіло горить,
Кандалами залізними гучно бринить.
Але в мене адреси є й досі людей,
Хто мене розумів в цьому храмі тіней.
Ті адреси - лиш пам'ять, це духи, це сон.
Тільки серце все б'ється думкам в унісон.
Я під дахом живу, де лиш стогін і біль.
Колом пекла пройшов більше тисячі міль.
Не бажаю ще вмерти, знайду трохи сил,
Перетру чорну смерть на знебарвлений пил.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3058
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.06.2004