Чайківчанка

АРІАНА

АРІАНА
Вечір  засвітив  лампи  прозоро  -ажурно
небо  пише  ноти  музику  адажіо,
квітнуть,  ясні  зорі  лавандово-амурно
сяйво,народжує  натхнення-  кораджіо.
Я  не  знаю,  моя    доленько    де  живеш  ти?
і  не  знаю,  де  шукати  у  яких  краях?
О  панно  музо  підкажи  мені  де  є    ти?
і  неси,  до  коханої  на  семи  вітрах.
Візерунково  -  сяє  ім'я  Аріана  ,
їй  муза  ,присвячує  слова  про  кохання,
О  вікторіє-переможнице  жадана!
тобі  місяць  передає  щире  вітання  .
Встеляє  ,рушник  чорноока  ніч  циганка,
у  серці  ,розквітають  ніжні  квіти  ранні
випромінюють,  міріади  зір  до  ранку,
від  ласкавих  слів  лунає  палке  зізнання.
Літечко,  гаптує  мереживо  казкове  
відкриває  двері  до  Едемського  саду
розпалює  ватру  і  хвилюється  море
запрошує  ,знайти  щастя  під  зорепадом.
Для  закоханих  сердець  розквітають  квіти,
пелюстки  троянд  встеляються  до  їхніх  ніг,
яке  щастя,  коли  іде  весна  до  літа?
їм  столітні  дуби  клоняються  край  доріг.
Із  гір  дзвенить,  чарівна  струна  водограєм,  
відлунює  висока  хвиля  -Аріана  
цю  пісню,  несе  вітер  понад  синім  плаєм  
я  тебе  люблю  -моя  дівчино  кохана.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810921
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2018

НІХТО НЕ ЗАСТРАХОВАНИЙ У ЖИТТІ

НІХТО  НЕ  ЗАСТРАХОВАНИЙ  У  ЖИТТІ
Ніхто  ,не  застрахований  від  теракту  біди,
від  урагану  ,землетрусу,  війни  хвороби...
і  від  душевного  болю,  страждань  та  самоти,
від  недолі  ,старості  і  життєвої  втоми.
Віра  ,дає  надію...  іти  у  завтра  в  молитві,
відболієм,  відплачем,  загоєм  шрами  душі-
всяке  зело  ,і  бур'ян-  очисти  гостра  бритва,
розірве  окови  і  кайдани  зла  на  землі.
Відплачуть  дощі,  промайне  смуток  й  печаль,
гроза  омиє  світ  ,  засяє  сонце  у  вікні...
втамуєм  спрагу,пташка  поведе  удаль
з  роси  оживе  в  надії,  новий  день  на  землі.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810920
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.10.2018

КРІЗЬ ВЕСНИ ЛІТО ЙШОВ ДО ТЕБЕ

КРІЗЬ  ВЕСНИ  ЛІТО  Я  ЙШОВ  ДО  ТЕБЕ

А  ми  зустрілись  ,так  пізно  з  тобою,
як  осінь  золотить  листя  у  клена....
нам  доля  прочинила  небо  весною,-
щоб  подарував  мільйон  троянд  для  тебе.
Крізь  весни  і  літо  я  йшов  до  тебе...
щоб  принести  осені  чарівну  красу,
і  журавлинну  пісню  синього  неба
а  у  ноті  ,сказати''  як  тебе  люблю!''
Явір  на  струнах  нам  виграє  на  скрипці,
для  закоханих  підбирає  тихі  акорди,
небо,  шило  плаття  в  золотавій  нитці...
вклонились,  дуби  граби,  барони  лорди.
Розпещено  ,вітер  розчісує  волосся...
на  крилах  мрій  несе  у  блакить  голубу
і  все,  що  наснилось  наяву  -збулося!
ми  щасливі  ,в  коханні  в  осінь  золоту.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810762
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2018

ЗОДЯГНУСЬ У ЩАСТЯ

ЗОДЯГНУСЬ  У  ЩАСТЯ
Поверни  ,мені  доле  ранню  весну!
де  зранку,  сонце  роздає  надію,
я  у  серці,  крижаний  лід  розтоплю
розчинюсь,  у  росі  і  зацвіте  мрія  .
Поверни  ,мені  доле-  моє  літо!
я,  зодягнусь  у  щастя  -міцні  крила
полечу,  птахою  по-  білім  світу,
і  відшукаю,  де  живе  мій  милий.
Без  тебе  ,живу,  але  не  літаю...
у  спогадах  ,гортаю  вчорашні  дні,
о  ,як  тебе  я  люблю  і  кохаю!
прошу,  наснися  у  казковому  сні.
Я  ,висока,  струнка  у  полі  тополя,
вітер,  нахиляє  мене  до  води-  
із  тобою  ,  клене  проросте  доля...  
а  віттям,  мене  захистиш  від  зими.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2018

ПРИВІТ МАТУСЮ!

ПРИВІТ,  МАТУСЮ!
Привіт  ,матусю  -моя  голубко  сива!
прийшов,  заколихати  твої  безсонні  сни,
провести  ..  у  наш  садочок  на  ангела  крилах...
розвіяти,  журбу  і  витерти  очі  від  сльози  .
Мамо,  я  завітав  у  гості  у  наш  дім!
несу  вісточку  із  високого  неба,
відчини  ,  вікно  я  у  сяйві  золотім!
нахиляю,  ласкаве  сонечко  для  тебе.
Пробач  ,що  я  пішов  у  вічність  за  межу!
не  попрощався,  рідненька  із  тобою,
ти  знаєш  -Україну,  як  тебе  люблю!
боровся,  за  волю  її  кращу  долю.
Не  плач,  не  ридай,  за  мною  нене!
я  прилечу,  із  журавлями  навесні.
А  дощиком  ,  полию  квіти  для  тебе
зашелечу  листям  клена  на  землі.
Не  тривожся  ,нелякайсь  весняної  грози  !
і  як  до  шибки  ,торкнеться  пташка  мала,
На  плече  ,впаду  сніжинкою  зими...
піснею  ,зігрію  ,щоб  не  була  сама.
Рідна  нене,  не  плач,  не  ридай,  не  тужи  !
у  Бога,  випрошу  зустрічі  з  тобою,
Щоб  променем  зорі  осяяти  стежки..
соловейком  ,  щебетати  тобі  весною  .
Прости,  Пробач  моїм  недругам  ,ворогам!
за  те  ,що  розп'яли  життя  на  Майдані,
не  буде  ,їм  добра  на  землі  ні  на  грам...
повічно  ,будуть  блудними  у  вигнанні.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810698
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.10.2018

ВІД ТЕБЕ ДО МЕНЕ ОДИН КРОК

·  
ВІД  ТЕБЕ  ДО  МЕНЕ  ОДИН  КРОК
Від  тебе,  до  мене-  тисячі  тисячі  миль,
і  Від  тебе,  до  мене,всього  -один  крок...
а  чому  страждання,  від  суєти  безсиль?..
і  своє  серце,  закрив  на  ключ  на  замок.
Ти  загубився,в  травні  у  буйних  житах
не  знаєш,  хто  потрібен  тобі  у  житті?...
Літаєш  у  піднебесся  ,як  синій  птах...
Не  бачиш,  як  цвіте  орхідея  навесні.
На  жовтому  листочку  я  пишу  листа
Вітер  принесе  тобі  в  скриньку  поштову
В  конверті  ,шлю  щастя-щирі  душі  слова
Одягнися,  у  сонце-днину  святкову.
Пробудись  ,від  сну  іди  до  цілі  мети,
Шукай,  свою  любов  -ясну  зорю  ранню.
Під  дощем,  оживи  ,як  квітка  із  роси...
і  ти  віднайдеш  ,своє  справжнє  кохання.
Від  самотності  ,  жури  мене  укради  
Нахили  небо  ,  п'янкі  трави  духмяні...
У  листопад  ,в  золоту  осінь  поведи
Де  із  вітром  вальсують  листя  багряні.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810675
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2018

ЛЕЧУ ДОДОМУ

ЛЕЧУ  ДОДОМУ
Я  птахом  лечу,  на  крилах  мрій  із  світу,
в  дитинство  ,до  батька  й  до  мами  в  село,
де  яблуня  у  білосніжному  цвіту...
де  все  дороге  мені  і  добре  було.
З  далеких  доріг  зустрічає  калина
віттям  ,як  мати  до  себе  обнімає-
на  подвір'ю,  вже  вдома  ...і  я  щаслива,  
Із  криниці  водиця  мене  зціляє.
Зоря  ,ночами  малює  казкові  сни,
а  під  вікном  мальви  і  ліловий  бузок...
душу  причащає    пісня  серед  зими,
зорею,  квітну...  серед  пахучих  квіток.
У  саду,  квітнули  весни-  мої  літа,
мої  ноги  купали  росяні  трави,
зірочка  ,осяює  стежки  Дністра...
у  квітучому  раю    ходжу  ,як  пава....
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810572
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2018

ОЙ КУДИ БІЖИТЬ ЧАС

ОЙ  КУДИ  БІЖИТЬ  ЧАС
Ой  куди.,  куди  біжить  час  -молоді  роки?
відцвіла  ,моя  весна...  догоріло  літо,
ніби  вчора  ,стояла  над  берегом  ріки,
і  розправляла,  дужі  крила  над  світом.

З  тих  пір  ,у  море  відплило  багато  води...
туга  в  очах,  сивина  засріблила  скроні...
вітер,  розсіяв  престиглі  ,золоті  колоски...
не  зібрати  ,зерна-  літа  в  свої  долоні.

Іду,  поважним  кроком  -  у  Осінь  Золоту.
пора,  -  обриває  сторінку  календаря,
в  спогадах  ,міряю  світи...  у  мріях  живу,
і  слухаю  ,як  плаче  дощ...  осені  -душа.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810549
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2018

НЕ ЗВАБЛЮЙ ПОГЛЯДОМ СВОЇМ

НЕ  ЗВАБЛЮЙ  ПОГЛЯДОМ  СВОЇМ
Не  зваблюй  ,мене  поглядом  своїм!
не  притягуй,  карими  очима...
ти  давно,  живеш  у  серці  моїм,
і  жадана  мрія-  незгасима.
Не  засну,  все  думаю  про  тебе  ,
дивлюсь,  у  вікно  в  зоряні  світи...
вийшов  місяць  до  зірок  у  небо,
я  чекаю  ,коли  прийдеш  у  сни  .
А  почуття  ,глибокі,  як  нічка...
і  як  безмежний  синій  океан,
жду  ,із  доріг  злипаються  вічка,
від  спраги  ,п'ю  прохолодний  айран.
Я  худерлиці,  не  віддам  тебе...
як  жовте  листя  замели  сніги,
у  квітучі  весни  веди  мене...
де  є  кохання  там  цвітуть  сади.
М  ЧАЙКІВЧАНКА,

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810540
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2018

ОСІНЬ БЕЗ П'ЯТИ ХВИЛИН

О  Скажи,  мені,  небо-  котра  година?,
''ще  не  зима  ,осінь  -без  п'яти  хвилинì'',
сонце,  сміється...  то  плаче,  як  дитина,
вдягає  плащ,  шалик,  взуття  з  макасин.
Верес,  дзвіночком  кличе  дітей  у  школу,
господарює    до  пізньої  зорі,
втомлений  день,  іде  на  захід...    додолу,
і  у  вирій  відлітають  журавлі.
Короткий  день  і  темна  чорноока  ніч,
В  тумані  ранки    і    довгі  вечори...
я  із  мінорною  музою  віч  -на-  віч,
дає  тепло  з  небесної  висоти.
Стоять,  зажурені  верби  над  водою,
вітер  розплітає  коси  золоті...
біжить,  ріка  -життя  хвилею  стрімкою,
і  час  ,несе  удаль  літа  молоді  .
І  вітру  ,шальному  не  здається  осінь...
тріпоче  лист  у  сонячнім  багрянцю,
яка  краса,  зупинися  мить  -ще  трохи?
 у  блакитті,  візьму    неба    румянцю.
Сонце  випромінює    яскраве  тепло
зігріва  жовтень  у  долонях  своїх
і  ловлю,  кожен  день  на  пташине  перо,
A  листопад,  квітне    у  мріях  моїх.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810528
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.10.2018

БІЛИЙ СНІГ НА БАГРЯНОМУ ЛИСТІ

БІЛИЙ  СНІГ  НА  БАГРЯНОМУ  ЛИСТІ
Падає,  перший  сніг...  сум  в  очах,
паморозь,  скула  жовте  листя,
затріпотів  крильцями  птах...
і  падолист,  навіює  сумну  пісню.
Білий  сніг  на  багряному  листі
засніжив  гілля  яблуневий  сад
червона  калина  у  намисті
шукає  сонечка  тепла  в  листопад.
Ще  не  зима,  а  мете  сніговиця...
затуманила  ранки  і  божий  світ,
ховається  від  холоду  синя  птиця-
шукає  ,своє  гніздечко  поміж  віт.
Зима  ,зима  не  морозь  моє  тіло!
не  мети  ,снігом  дороги  до  саду,
глянь,  як  калина  запалахкотіла?
виглядає  осінь  під  снігопадом.
Вітер,  мені  нагадує  про  літо...
про  прекрасну  мить  у  квітучім  полі,
як  до  ніг  стелились  волошки  квіти
купалась  у  травах  як  у  морі...
Зима  ,  ковдрою  землю  покриває,
а  ластівка  колискову  співає-
Прощай,  моє  Літо,  Осінь  Золота!
розтануть,  сніги  і  розквітне  весна  .  
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810287
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.10.2018

ХАЙ ТЕБЕ КОЛИШУТЬ ЗОРІ

ХАЙ  ТЕБЕ  КОЛИШУТЬ  ЗОРІ
Хай  тебе  колишуть  зорі!
янгол  колискову  співає,
сняться,  казки  кольорові...
ранок  ,з  новим  днем  вітає!
Сонце,  цілує  у  щічку...
тихенько,  розбудить  від  сну,
і  дзвенить  ручай  в  потічку
лл'є,  у  душу  вічну  весну.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2018

ОЙ ЧОМУ ТИ ОСЕНЕ ПРИЙШЛА ТАК РАНО

Марія  Єдинак
16  год  ·  
ОЙ  ЧОМУ  ТИ  ОСЕНЕ  ПРИЙШЛА  ТАК  РАНО?
Ой  чому  ти  осене  -  прийшла  так  рано?
пора,  із  віт  зриває  листя  золоте...
і  вже  жовтень  ,віддає  тепла  так  мало-
розкисло  захмарене  небо  голубе.
Щодень  ,ідуть  затяжні  проливні  дощі,
холодний  вітер  у  шибку  завиває,
і  затуманив,  небокрай-  світ  на  землі  ,
скрегоче  ,чорне  вороння...  душу  крає.
Світанок  ,у  пелені  хмар  і  довга  ніч,
і  відібравши,  блакить  у  білого  дня...
замерзла  ,рука  розпалює  дрова  у  піч,
і  горить  ,полум'я  палахкотить  іскра,
Паморозь,  з'їдає  квіти...  осінній  сад,
ранить,  тіло  і  душу,  гострим  лезом  ножа  ...
і  зажурений,  стоїть  сумний  листопад,
птах  ,високо  не  літає  ...бо  йде  зима.
Осінь,  посивіла  ,  забіліли  скроні  ...
хоче  тепла  ,бо  кров  у  жилах  не  гріє,
і  згорає,  багрянцем  листя  тополі  ,
і  б'ється,  в  унісон  серденько  німіє.
В  золоту  осінь  увірвалась  стихія,
тай  ностальгія,  снує  смуток  і  печаль,
і  бентежно,  тріпоче  крилата  мрія...
летить,  у  Всесвіт  в  зоряні  світи  удаль.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810154
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.10.2018

Я ОДЯГНУЛА ЧОРНУ ВУАЛЬ

Я  ОДЯГНУЛА  ЧОРНУ  ВУАЛЬ
Я  ОДЯГНУЛА  ЧОРНУ  ВУАЛЬ
Я,  одягнула  чорну,  чорну  вуаль,
обрізала  свої  коси,  як  осінь...
і  на  моїй  душі  смуток  й  печаль
бо  серденько  тепла  і  ласки  просить.
Я  жінка,  а  не  залізо,  тверда  сталь...
від  болю  кусаю  губи  до  крові,
душа  виривається  з  тіла  удаль
між  зірок  шукаю  краплю  любові.
Для  чужих  -тінь  і  серед  своїх  -чужа  
самотній  ,немає  місця  на  землі.,
коли  нема  пари  доленька  лиха-
тану,  як  свіча  без  радості  у  житті  .
Мій  Місяцю  я  не  можу  без  тебе
вечорами  дивлюсь  у  небо  голубе
ти  мій  Всесвіт  і  білий  світ  для  мене
моє  надійне  крило  -сонце  золоте.

МЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810153
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2018

ПРОВІСТЯ ПЕРЕМОГИ ДО ПОКРОВИ

ПОВТОРЕННЯ  ІЗ  ЗМІНАМИ
ІЗ  СВЯТОМ  ПОКРОВИ  ПРЕСВЯТОЇ  БОГОРОДИЦІ
ПРОВІСТЯ  ПЕРЕМОГИ
Було  ,це  за  князя  Аскольда  в  прадавні  часи,
давні  руси  і  агоряни  бились  за  Царгород,
біля  його  стін  стояли  на  смерть  вірні  сини,
панувала,  убогість,  розруха  ,злидні  голод.

Голосний  дзвін  ,  кликав  городян  до  храму  ,
на  всеношну  службу  поклони  до  Бога  Отця,
спішили,  слушні  учні  Андрій  і  Єпіфаній,
явилась  Пречиста  із  ангелами  ,  як  зоря.

Під  небесним  куполом  розкрила  біле  покривало,
благала  зупинить  війну  у  ревній  молитві,
провістям  перемоги,-  благодать...  чудо  сталось,
сяяла  білосніжно  захищала  у  битві.

У  величчі  ,шані  ,стоїть-  Блаженна  Богиня,
підняла  долоні,по  -серед  темряви-світло,  
прохання  несла,Всевишньому  Ісусу  сину,
Оранта  Богородиця,  бальзам  -у  молитві  .

Маріє  веди  до  Христа  в  істину  дорогу,
від  спраги  -у  дусі  святім  цілюща  водице
ти  надійне  плече,  -  є  права  рука  Бога,
у  Христовій  Церкві  ,опора  -Небесна  Царице.

Візантії,  ніс  радісну  звістку  про  слов'ян  Андрій,
у  писання  ,засіяв  зерно  правди  живе  слово  ,
щоб  з'єднатись  із  нею  у  молитві  святій  ,
і  вовіки  славити  Бога  -свято  Покрови.

М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810034
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.10.2018

З ПОКРОВОЮ!

З  ПОКРОВОЮ!
До  сонця  запломеніла  червона  калина
і  горить  доспіла  ягода  у  кожнім  гроні
радіє  жовтень  -сонячному  дню,  як  дитина...
Золота  осінь-  колише  у  своїй  долоні.

Виграє  небокрай  золотавим  падолистом
і  встеляє  землі  у  ноги  килим  багряний
завітала  Покрова  на  свято  урочисте
і  на  вишитім  обрусі  пахне  хліб  духмяний.

Відлуннють,  дзвони  кличуть  на  молитовний  спів,
ангельський  хор  витає  Божу  Мати  Пресвяту
запалюєм  свічу  пам'яті  за  дочок  синів,
які  віддали  життя  за  волю  землю  свою.

Славному  козацтву  віддають  шану  хоругви
і  низенько  голову  похилила  калина
вінок  слітає  з  листя-  дуб  клени  і  ясени
на  могилі  у  тиші  молиться  яворина  .

У  Сонячнім  сяйві  стоїть  Покрова  над  світом  
розкрила  ангела  крила  білосніжні  шати  
і  землю  у  благодатті  покриває  снігом  
а  пташці  дає  сили  крізь  зими  літати...


М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810033
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 15.10.2018

З СВЯТОМ ПОКРОВИ

З  СВЯТОМ  ПОКРОВИ!
 Достигає,  осінь  ягода  калинова...
 палає  вогнем  жовтень  і  згорає  листя,
 з  віт,  стікає  кровава  сльоза  світанкова
 небо  сповіщає  новину  благовістя.
 Ангел,  дзвенить  у  дзвони  відкриває  браму,
 кличе  на  врочисте  свято  Покрови  мирян
 славне  козацтво  витає  Небесну  маму
 у  храмі,  Богородиця    єднає    слов'ян.
 У  поклоні  ,хоругви  й  ангельскі    хори,
 і    за  убієнних  горить  пам'яті  свіча  
 дякують  ,що  захищає  на  суші    морі  ,
 світлою  любов'ю  освячує  їх  серця  .  
 Пресвята  Покрово  захисти  Україну!
 трудолюбивий  народ  від  розбрату  війни  
 хай  під  мирним  небом  процвітає  калина,    
 не  проливає  гірких  сліз,  від  горя    біди  .
 М  ЧАЙКІВЧАНКА                                                                                    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809918
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 14.10.2018

О СЕСТРО СЕСТРО ДОЛЕНЬКО ВКРАЇНИ!

О  СЕСТРО  ГІРКА  ДОЛЕНЬКО  ВКРАЇНИ
О  ,сестро  ,cестро  гірка  доленько  Вкраїни!
над  тобою  глумляться  зрадники,  бариги,
обікравши  насущний  хліб  у  сиротини...
розпинають,  на  хрест...  скули  у  вариги.
О  ,сестро,  сестро  гірка  доленько  Вкраїни!  
твоє  крихке  життя  ,висить  на  волосинці...
йде  ,пятий  рік  війна  ,голод  ,злидні  руїни...
москаль  ,ураганом  посилає  гостинці.
Ревуть  ,гармати  вогнями  кроваві  битви,
вітри,  завивають  хуртечу,  сніговії,
О  ,мій  Боже,  подай  руку...  почуй  ,молитву!
хай  куля  пострілом  не  вбиває  надію.
Імперія  зла,  гострить  мечі  проти  світу,
набравши  води,  мовчить  Європа  Вашингтон,
вбивають  українця...  завтра,  ваші  діти,
і  деруть  шкіру  ,життя,  поставили  на  ''кон''.
Кремлівські  криси  несуть  бацилу,  отруту,
над  волелюбним  народом  вершать  безчинство,
сліпих  рабів  ,загнали  у  тьму-  пекучу  скруту,
захопили,  в  лабети...  панує  насильство.
На  політичній  арені  загрались  тузи,
і  підігрують  ,царю  впливові  особи,
тай  гризуть  кинуту  їм  кістку  бродячі  пси,
нас  вбивають  -людці  звіриної  подоби.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809910
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2018

ЩЕ ВЧОРА У ДОЛОНЯХ УВЕСЬ СВІТ

ЩЕ  ВЧОРА  У  ДОЛОНЯХ  УВЕСЬ  СВІТ
Ще  вчора,    світило  ясне  сонце...
світ  аплодував  дарував  квіти,
нині  лл'є  дощ,  б'є  у  віконце...
іду  з  осені  у  зиму  ,а  не  в  літо.

Ще  вчора  ,була  гарна  принцеса...
і  білосніжна,  як  вишенька  цвіт,
манила  струна  ноти  дантеса,
відзеркалювався  зоряний  світ.

Ще  вчора  ,на  п'єдесталі  слави!
і  розправляла  крила  Гіганта,
у  пишному  наряді,  як  пава...
підкоряла  Всесвіт  -  міс  Атланта.

Ще  вчора  ,малювала  полотно,
у  барвах  єднала  час  і  думки,
була  актриса  грала  у  кіно  ,
і  квітнули  троянди  у  стежки.

Ше  вчора,  у  долоні  увесь  світ!
а  нині  пожовкле  листя  у  ніг,
в  зажуренім  саду  зів'ялий  квіт,
і  тану  ,як  сніжинка  білий  сніг.

Ще  вчора,  усміхалась  я  вітрам,
не  страшні  круті  дороги  ,  путі,
раділа  літу  молодим  літам...
слухала  водограй  у  джерелі  .

Ще  вчора,  йшла  по  поверхні  моря,
Янголом  запалювала  зірки  ,
і  щедра  привітна  була  доля,
дарувала  первоцвіт  із  роси.

Ще  вчора  ,бачила  казкові  сни,
мережила  зоряне  намисто,
вимірювала  милі  у  світи-
і  на  вітті  ,шелестіла  листом.

Та  нічого  ,вічного  немає  ...
і  на  все,  є  початок  і  кінець,
росте  дерево  корінь  всихає,
і  у  вічність,  іде  всякий  мудрець.

М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809816
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2018

ЗІГРІЙ МЕНЕ

ЗІГРІЙ  МЕНЕ
 Від  самотності,  вию  вовчицею  в  тишині...
 Твої  сліди,    замітає  зима,  сковує  серце...
 В  люту  стужу,  шмагає  вітер  бичем  по  -лиці-
 розлука  ,виливає  солону  сльозу  у    денце.
 
 Перебігла  кішка,  розбила  на  друзки  щастя...
 я    із  чаші  смутку,  п'ю  до  дна  печаль  отруту,
 моє  серце  зболене,  просить,  любов  і  ласки!
 пісню  ,про  кохання  з  синіх  гір  -  Червону  руту.

   Обніми  ,зігрій  ,мене  коханий-  в  заметіль  зими!,
   як  падає  дощ  ,холодні  ранки...і    довгі  ночі,
   як  стою  на  роздорожжі  ,не  знаю  куди  іти?...
   поклич,  мене!...  подаруй  весну  ,щоб  світились  очі.

   Послухай  ,мелодію  чарівну  золотий  голос!
   і  пробудися,  від  сну  витри  сльозу  із  щоки,
   веди  ,у  безкраї  поля...  де  колоситься  колос,  
   нахили  ,блакитне  небо,  щоб  нам  цвіли  сади.

     
 Солодким    поцілунком,  своїх  уст  залікуй  рану!,
 що  роз'ятрилась  роками  у  зболеній  душі,
 я  у  твоїм  вікні  ,білим  світом    зорею  стану!
 поведу,  у  зелений  гай,  де  співають  солов'ї.
         М  .ЧАЙКІВЧАНКА.
       

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809814
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2018

МАРШРУТ НЕБО ЗЕМЛЯ

А  Доля  втікає  від  злобного  світу
і  на  сотню  замків  зачинила  серце
змінивши  маршрут  у  осінь  моє  літо
і  лебідка  лине  у  синє  озерце
Лечу  туди  де  нема  холоду  зими
де  є  вічна  весна  в  Едемському  раю
вітер  із  душі  струшує  -білі  сніги  
на  іншу  планету    путь  прокладаю  
Там  живе  Янгол  із  білими  крильми
і  під  куполом  молиться  щиро  в  храмі
у  вікно  осяює      зорі    висоти
розчиняє  хмари  у  сонячній  гамі
Відкриваю  браму  до  Божого  дому
дзвін  голосний  відлунює  будить  від  сну
як  дитя  до  мами  веде  на  розмову
у    амфору  налива  водицю  святу
Довжелезна  відстань  від  землі  до  неба
першим  рейсом  лечу  удаль    зоряні  світи
небесний  Отець    дає  душі  потребу
прочитав  бажання  юних  літ  листи
Цілющим  дощем  вмиває    душу    тіло
хрестить  у  водичці      блакитнім  океані
за    спиною  виростають  дужі  крила
вимірюю  берег  надії  у  тумані
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809715
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 12.10.2018

ЩЕБЕТАЛА ПТАШКОЮ

ЩЕБЕТАЛА  ПТАШКОЮ
Берегла  гніздечко  красуня  весна
щебетала  пташкою,  все  прощала...
і  бігла  потягом  молодість  вдаля  
без  любові  ласки,в  сльозі  згорала.
А  вітер  березневий  вбивав  живе,
і  цвяхом  пробив  її  крильця  руки
і  цвіт  обтрусив    хоронила  себе
тримали  на  землі  клени  і  буки.
І  сіра  печаль  як  вовчиця  виє,  
побивається  пташкою  у  клітці
і  від  страждань  серце  тугою  ниє
із  під  криги  рибка  б'ється  у  річці.
Від  замку  лишила  золоті  ключі...
і  в  тім  в  чім  одіта  злетіла  у  світ,
втративши  все  ,свої  літа  молоді...
обливав  з  її  чола  холодний  піт.
І  вчила  ,по-  новому  жити  долю-
вірила  ,  усміхнеться  їй  фортуна,
біла    рабиня      загналась    в  неволю...
вісточку  ,несла  з  зеленгаю    луна.
Стояла  весна  обдерта  як  билина  ,
 трудилась,  як  бджілка  з  ранку  до  ночі,
що  взяти  із  вітру  без  вини  вина  ,...
шукала  ,хліб  воду  на  кожнім  кроці.
Він  перейшов,всі    кордони  і  межу,  
відштовхував,  птаху    все  далі  і  далі...
виживала,як  могла      лила  сльозу,
набивала  мозолі  ноги  сандалі.
М  ЧАЙКІВЧАНКАз  серії  весна  і  вітер

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809713
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.10.2018

ВОІСТИНУ БОЖУ

Воістину  Божу  живу  і  мрію!
Воістину  Христа  змінися  світе!
бо  згинеш  ,в  океані  безнадії...
віднайди  ,ватажка  серед    еліти.
У  мого  народу  жевріє  надія,
 зупинити  війну    вражого  сина!
 Щоб  із  миром  прийшов  Спас  Месія  
 Сяяло  сонце    і  цвіла  калина  .
Нехай  усміхнеться  матері  дитя,
вітер  розвіє  хмари  і  тумани...
Між  світлом  і  тінню  панує  життя,
увійде,дух  добра  загоє  рани.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809639
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 11.10.2018

ЧОРНА КАВА

ЧОРНА  КАВА
Я  не  люблю,  чорної  гіркої  кави!
із  запахом  різким,  із  присмаком  диму...
не  кавоман,  а  без  неї  нема  забави...
пишу,  про  неї    вірші    шукаю    риму.
Де  б  не  поїхав,  у  Париж  ,чи  до  Львова...
у  Європу,  чи  за  океан    Вашінгтон-  
запрошує,  за  круглий  стіл  до  розмови,
 смакуєш,  і  вдихаєш  у  квіти  бутон.
Кава,  бадьорить  і  настрій    піднімає...  
еспресо  мелена  прекрасний  аромат,
і  зранку  будить  від  сну  та  надихає,
зігріває  тіло  і  душу  в  снігопад  .
Я  п'ю  капучіно,  з    чаші  чорну  каву,  
додаю  цукор  і  у  мріях  літаю
частує  шоколадом  чую  октаву  
з  нею  в  надії,  новий  день  зустрічаю.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809605
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.10.2018

МИТЬ ЩАСТЯ

На  сторінці  блакитного  неба
красень  місяць  засвічує  зорі
запалює    cузір'я  для  тебе,
щоб  віднайти  щастя  у  любові.

Чудовий  пейзаж    малює  літо
сіє  роси    у  трави  зелені
алмазом  сяють  зоряні    квіти
на  вітті  шелестить  листя  на  клені.

Випромінюють  зорі  намисто
дзвенить  струна  мелодія  ночі  
і  відлуннює  свято  врочисте
ніч  дарує  скарби  найдорожчі.

Квітучий  май  запрошує  тебе,  
де  лине  ніжна  пісня  солов'я  
 зустрічай,  як  весну  літо  мене!,
щоб  від  кохання  горіли  серця.

Я  дарую,  прекрасну  мить  щастя
місячне  сяйво  до  твого  вікна,
і  запрошую  ,прийти  у  казку,
щоб    у  любові  з'єднати    серця.

На  сторінці  блакитного  неба  
напишу  по  нотах  твоє  ім'я
уквітчає  твої  коси  муза  Геба
 розкаже,  як  кохаю  тебе  я.
М  ЧАЙКІВЧАНКА




 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2018

УБОГА ДУША

УБОГА  ДУША
Дурень  ,сміється  з  чужої  біди  ,
не  знає,  що  його  завтра  чекає?
нудить  ,витісує  різку  з  лози  ...  
не  бачить  свого  чуже  шукає.

Задер  голову  не  бачить  землі,  
і  чи  під  ногами  росте  трава    .
літа  орел  високо  у  пітьмі            
не  знає,  де  впаде  його  душа.

Павук,  плете,  снує  павутиння...
переконаний  у  правоті  на  сто,
горіх-тухлий,  а  тверде  лушпиння...
як  велике  цабе,  a  звати  ''ніхто''.

Поглядом  колючим  споглядає,
кидає  на  право  на  ліво  слова...
і  зверху,  вниз  жертву  виміряє-
в  голові  -пусто,  і  убога  душа  .
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809498
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.10.2018

НАРОДИЛАСЬ У СОРОЧЦІ

НАРОДИЛАСЬ  У  СОРОЧЦІ

Кажуть,я    народилась  у  сорочці:
що  суха  завжди  виходжу  із  води,
Світанок  леліє,  ніжить  на  сонці...
дарує  новий  день    божої  краси.

Ангел  захищає  на  кожнім  кроці
 з  очей    витирає  печальну  сльозу  
з  небес  сіє  дарунки  найдорожчі
з  джерела    черпаю    водицю  святу  .                                  .

Я  в  боргу  перед  Небесним  Отцем
мій  захист  іконостас  у  святині,
Схиливши  голову  перед  вівтарем,
Возношу  свої  молитви  у  провині.

Душа    безпомічна,  гола  і  боса  ...
Беззахисна  ,  спрагла  ,  голодна  сліпа.
В  океані  життя  просить    руку  божу...
З  чаші  віри  зодягнутись  в  небеса.

Кажуть,  я    народилась  у  сорочці,
що  суха  завжди  виходжу  з  води  ...
бо  життя  ,  як  на  пороховій  бочці,
 одна  надія  на  Бога  з  висоти.
М  ЧАЙКІВЧАНКА




 





 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809399
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 09.10.2018

ТИ ВБИВ НАДІЮ

Ти  вбив  ,в  моїм  серденьку  єдину  надію  !
 розсипалась  на  друзки  ,на  осколки  дрібні...
і  розчинилась  у  хмарі  бажанна      мрія-
 Проливним  дощем,задошила  в  моїй  душі.
О,  Не  зібрати  престиглі  стебла  у  полі!
без  сонечка    тепла  ,  ожину  і  малину...
і  голоруч,  не  зірвеш  троянду  любові
без  лагідних  слів  ,не  заколишиш  дитину.
Від  почуттів,  народжується  -свята  любов...
удвох,  будують  мости  до  берега  щастя,
 лебідь  за  лебідку  проливає  свою  кров
не  може  жити,  без  кохання  ,тепла  ласки.
Відлебеділа,  світла  радість  в  моїх  очах!
зайшло  сонце,  за  хмари  удаль  за  небокрай...
   вклоняюсь,  лілії  ,  мальвам,  кленам  по  ночах,-
що  надихають  ,розвіюють  мою    печаль.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2018

ЦЯ КРАСИВА ЖІНКА ТАК СХОЖА НА ОСІНЬ

 
А  ця  красива  жінка,  так  схожа  на  осінь!
То  засяє  сонцем,  то  в  очах  бринить  сльоза...
 Дихає  ,  весною  у  дім  в  гості  запросить-
 в    надвечір'я,  обігріє    вогником  тепла.

А  ця  красива  жінка  ,так  схожа  на  осінь!
Сонячно-привітна    добра  ,  щедра,  як  земля...
Замріяна,  залюблена  у  небо  просинь-  
Одинокій,  пташці  не  спиться  ...світить  як  зоря.

А  ця  красива  жінка  ,  так  схожа  на  осінь!
Золотаве  листя  вплела  на  коси  свої,
Журба  в  очах...для  душі  тепла  просить,
бо    відлітають  удаль  на  крилах  журавлі.

   А  ця  красива  жінка  ,так  схожа  на  осінь!
Печалью  ,  заголосить  в  осінній  листопад.
Цвіте    хризантемa  не  боїться      морозу...
Її  чарівну  вроду  покриває  снігопад.

А  ця  красива  жінка,  так  схожа  на  осінь!
У  твоїм  серці    запалює  радість  свята.
Віддає  ,  себе  у  любові  ...ласки  просить,-
Щоб  до  гніздечка  прилетіли  ластів'ята.
М  ЧАЙКІВЧАНКА
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2018

ПЕРЕЛІТНІ ПТАХИ

Відлітають  птахи  у  чужі    краї  
і  відмірюють  тисяч  миль  крізь  вітри,
на  прощання  ,курличуть  журавлі  
удаль  несуть  гілку  калини  у  світи.

О  Перелітна  птахо  -вільні  крила!
чому    стелиться  тернистий  тобі    шлях  ?
скільки  сліз  вилила  птахо  мила?
крилом  розтинаєш  хмари  в  думках.

Перелітна  птахо  печальна  музо!
туди  куди  летиш  золоті  піски
сонце  спалює    крила  і  душу
і  шукаєш  водицю    від  жаги.

Перелітна  птахо  сиза  лелеко!
ти  летиш  за  океани  і  моря  
там  не  віднайдеш  красу  смереки  ,
рідної  землі  стежки  у  поля.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809120
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 07.10.2018

ЛОВЛЮ В ДОЛОНІ ЩАСТЯ

Півстоліття  із  гаком    багато  немало
півстоліття  пролетіло  ,як  одна  мить...
оцінюю  життя  ставлю  найвищі  бали...
так  хочеться,  ще  трішки  на  світі  пожить.

Штормило  життя  не  раз  і  не  два    долю...
трималась,  на  уламку  у  широкім  морі-
зазнала,  страждання,  тривоги  і  болю
і  вистачить,  сил  світ  обійнять  у  любові.

Я  вилила,  із  свого  серця  океан  сліз
стерла  журавлинні    крила  у    польоті,
мені  шепоче  листя  з  білокорих  беріз
навіює  музу  у  високій    ноті.

Вдихаю  ,у  груди  квіти  пахощі  земні...
із  літа,    у  осінь  йду  маленьким    кроком,
у  мене  є  ще  час,  я  не  спішу    у  житті-
намилуватись,  світом  зоряним  оком.

Шаную  ,ціную  -життя  дарунок  божий!
сонечком  цілую  путь  в  довжину  життя...
 не  можу  спати  у  сонячний  день  погожий,
ловлю,  в  долоні  щастя  -зорецвіт  у  піснях.

Відлунює  чарівна  мелодія  ніжна...
будує  міст    єднає  самотні  серця,
в  Осінь  мене  вінчує  Королева  Сніжна
у  благодатті  благословляє  літа.


М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809099
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.10.2018

КВІТИ ЩАСТЯ

Я  повернусь,  з  далеких  доріг
розтане  сніг  від  сонечка  тепла,
світанком  увійду  на  твій  поріг
і  від  сну  прокинеться  моя  душа.

Защебечу  пташкою  до    вікна
і  дощем  омию  довгі  віти
з  небес  нахилю  сонечка  тепла
засію  зерно,    зацвітуть  квіти.

Дозріє,  овес  жито  пшениця,
червоні  маки  волошки  сині,
як  струмочком  задзвенить  водиця  
і  усміхнеться  літо  калині  .

Налл'ються  яблука  груші  сливи
розростеться    дерево  надія  ,  
заколосяться    золоті  ниви    
 збудеться  душі  бажана  мрія.

 Оживу  ,  у  місячнім  серпанку
Трояндою  від  крапельки  роси
 подарую  тобі  щастя      зранку
 квіти  любові  божої  краси.

Зійде  муза    мелодія    ночі
від  хвилювань  затріпоче  листя
я  від  сльози  витру  твої  очі
серце  звеселить    пісня  ніжна.

М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809064
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.10.2018

ВСЛУХАЮСЬ У МЕЛОДІЮ ДОЩУ

О,  як  дзюркотить  дощик  із  небесного  джерела!
хоч  бери,  набирай  у  каструлю  цілющу  воду...
панно  осене  ,готуй  смачненьке  ,  розпалюй  дрова-
заколиш  як  мати  дитя  у  дощову  погоду  .

 На  кленовім  листі  пиши  нове  меню  на  вечір
від  бульбашок  закипають  і  парують  калюжі,
і  шальний  колючий    вітер  торкається  за  плечі
під  парасолькою  тікають  додому  перехожі.

Пролив    осінній  дощик  на  духмяні  отави
рясно  засіялись  сиві  опеньки    на  долині,
маринуй,  у  комору  зимою  ходи,  як  пава...
за  святковим  столом  добро  смакувати  в  родині.

Вслухаюсь,  у  тиші    в  осінню  мелодію  дощу,
як  шелестить  листя  на  довгому  вітті  смереки...
Зорю;  у  блакить  ...  промінь  сонечка  тепла  прошу-
чисте  мирне  небо  для  сизокрилої  лелеки.

Догорає  жовте    листя  відлітає  у  небуття...
і  як  воскова  свіча  тліє  полум'ям  багряним,
час  ,спалює  до  тла..    і  стирає  у  порух    життя,      
у  зимовім  сні  ,земля  дихає  повітрям  пряним.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808188
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.09.2018

О ПАННО ОСЕНЕ ПЕЧАЛЬНА МУЗО!

О  ПАННО  ОСЕНЕ  ПЕЧАЛЬНА  МУЗО
О  панно  осене-  красуне  чарівна!
печальна  музо  з  блакитної  високості
скажи  ,чого  зажурена  чуттєва  душа?
серце  гупає  до  хвилюючої  млості.
Озолотила,  багрянцем  Діброви,  гаї...
 димом  розстелився  сизий  туман  стіною
прошу,  із  небес  усміхнися  сонцем  мені!
 теплом  зігрій  душу    -осінньою  порою.
Відлетів  ,ключ  журавлиний  і  сказав  ''Прощай''
пташкою  побиваєся  бо  холод,  дощі...
плаче  ,за  вікном  небо  виливає  свій  жаль,
і  квітка  осипає  пелюстку  у  сльозі.
Час  ,розмалював  листя  у  клена  ,тополі...
розхристана  душа  довгим  віттям  тріпоче,
помирає  листя  стоять  дерева  голі...
а    серденько,  ще  бабиного  літа  просить
Під  вікном,  пломеніють  полум'ям  жоржини
замріяні  айстри  ,як  ясні  зорі  мерехтять...
троянди  ,  леліє  ,  ніжить  сонячна  днина-
і  гордо  ,хризентеми  до  зими,  ще  стоять.
О  панна  осене  -  печальна  музо  моя  !
не  додавай  смутку  мелодії  осінній
шепни  високу  октаву  ноту  скрипаля  
хай  розтануть  сніги  у  хмарі  білопінній.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808183
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.09.2018

ЯКБИ ЛЮДИНА ЗНАЛА ДЕ ВПАДЕ

ЯКБИ  ЛЮДИНА  ЗНАЛА  ДЕ  ВПАДЕ
О  якби,  то    людина  знала  де  впаде
під  ноги  постелила  м'ягку  перину
і  на  крилах  б  злетіла  у  небо  голубе  
доля,  не  оплакувала  чорну    годину.                                                                                    
Святе  небо  осяй  шлях  світлу  дорогу!
   подай  знак,  де  дують  ураганні  вітри,
бо  загину,  у  злобному  світі  без  Бога..
тай  до  берега  життя  мости  проклади.
Ангеле  Пресвятий,не  залишай  мене!
стань  поруч  зі  мною  веди  в  нове  життя,
від  цунамі,  землетрусу  хорони  мене!
прошу,  зупини  війну  витри  сльозу  в  дитя!
Хай  не  остудить  душу    заметіль  зими!
 її  не  поранить,  гостре  лезо  бритви...
бо  душа,  замерзла  від  печалі  самоти,
одна  надія,  на  Бога  щиру    молитву.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808103
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.09.2018

НА ДУШІ ЦВІТЕ ВЕСНА

 НА  ДУШІ  ЦВІТЕ  ВЕСНА
Коси  розмалювала  золотава  осінь,
а  на  моїй    душі  цвіте  сонячна  весна
О  святе  небо  подай  блакитті  просинь!,
щоб  відчула  тепло    крихту  щастя  душа.

Хай  засніжену  осінь  сонечко  зігріє  !
і  в  блаженстві,ще    ніжна    троянда  розцвіте,
 на  вітті    золотом    листя  багряніє
 листопад  закружляє    у    танці  мене.

За  два  кроки  до  холоду  білої  зими...
розляглися  тумани  окутали  ранки
вітерець    колючий    торкається    щоки
у  пелені  хмарин  дрімають  світанки.

Я  відриваюсь,  від  землі  у  царство  натхнень...  
осіннє  сонце    зустрічaю,  як  день  останній....
лелію,  мрії...  плету  віночок  пісень,
опадає  кленовий  листочок  ранній.

Насолоджуюсь,  красою  бабиним  літом...  
і  п'ю  прекрасну  мить,  як  біленьке  молочко,
з  журавлями  лечу  удаль  понад  світом...
курличу,  у  піднебессі  над  рідним  селом.
М  ЧАЙІВЧАНКА
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808102
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.09.2018

БОРИСЬ ЗА СВОЄ ЩАСТЯ!

БОРИСЬ  ЗА  СВОЄ  ЩАСТЯ
Якщо  загнав  себе  у  кут  глухий
а  білий  світ  зійшовсь  тобі  клином
вчись  думай  трудись  поки  молодий
на  схилі  літ  не  жити  під  тином
Життя  як  чотири  пори  року
є  весна  літо  осінь  і  зима
час  біжить  за  водою  потоком
віднайди  себе  не  марнуй    літа  
Цінуй  шануй  все  те  що  в  тебе  є
і  поважай  хто  поруч  з  тобою
молись  і  борись  за  щастя  своє
і  не  створюй  проблеми  горою
Бог  сотворив  людину  на  землі
щоб  збудувала  дім  садила  сад
 щебетала  пташка  тобі  пісні
 і  у  цей  світ  нести  добро  в  стократ
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808074
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.09.2018

ІДИ ДИТИНО У БОЖИЙ ДІМ

У  пресвятім  храмі  ,так  затишно  спокійно...
грають  органи  і  литаври  славлять  Бога-
божа  пташка  -жайвір  співає  мелодійно
святий    Ангел  осяює  до  світла  дорогу.

Іди  ,  дитино  на  молитву  у  Божий  дім!
тут  віднайдеш  ,радість  любов  i  скарби  земні,
загоєш  рани  від  болю    страждання    у  нім..
 небесний  Отець,  з  очей  зітре  сльозу  тобі.

Прислухайся  ,до  слова  святого  писання!
воно  навчить,    тебе  жити  на  білім  світі...
засяє,  блаженне  сонце  принесе  вітання...
бо  Господь  ,є  наш  батько  а  ми  його  діти.
 
З  небес  ,зійде  у  душу  голуб  миру  добра...
подасть,-  тілу  міць,  світлі  думки  і  натхнення...
пам'ятай,  що  храм-  єдина  надія  твоя!
з  чаші  віри  ,нагодує  хлібом-  сьогодення.

Іди,  дитино  на  молитву  у  Божий  дім!
і  там  у  божій    благодатті    святість  живе-
Всевишній  зігріє  серцем    у  сяйві  золотім...
благословить  ,  рукою  у  життя  поведе.





М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808009
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 27.09.2018

Я ТЕБЕ ЛЮБЛЮ

Я  ТЕБЕ  ЛЮБЛЮ
А  від  щастя  ,любов'ю  серденько  тріпоче  ...
немов  у  зеленого  клена  листя  на  вітру,
закоханим,  стежки  осяюють  Білі  ночі,
Щоб  сказати  :щирі  слова"  Я  ,тебе  люблю!".

Народились  почуття  ,  пісня  про  кохання...
цвіте  весна  білосніжна  -  лебедям  в  саду,
і  під  сіянням  зір  ,дивляться  в  очі  до  рання...
щастям  -квітне  душа  ,  як  цвіте  бузок  в  маю  .

Квітнуть  ,самоцвіти-  у  місячнім  серпанку,
зоряним  вінцем  вінчає  двох  -  золота  пора...
і  явір  ,скрипаль  виграє  на  скрипці  циганку...
запрошує  ,на  весілля  -пара  молода.

Наречена  ,як  вишня  у  білосніжній  фаті,
закружляла  із  коханим  у  вальсі  від  щастя...
під  куполом  небесним  подали  руки  свої,
щоб  збудувати  свій  дім  і  щасливу  казку.

М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2018

У МОЄ ЛІТО УВІРВАЛАСЬ ЗИМА

У  МОЄ  ЛІТО  УВІРВАЛАСЬ  ЗИМА
Я  б  подзвонила  тобі,  не  знаю  адреси,
а  там  де  ти  є  ,не  доходять  чомусь  листи...
за  тебе  помолюсь,  відслужу  святу  мессу-
а  ти,  із  за  хмар  усміхнись  мені  з  висоти.
Звикаю  жити,  бережу  пам'ять  про  тебе...
серце  скрижаніло,  як  айсберг  в  океані,
божий  світ,  чорно-білий  захмарене  небо...
минають,  місяці  ,  роки  ,  все,  як  в  тумані...
Відцвіло  літо.  Осінь  ,несе  холод  дощі...
і  гаптую,  мережу    порожнечу  в  душі,
падає  дощ  ,мокне  птах  у  солоній  сльозі,
без  тебе,  нема  радості  втіхи  на  землі.
Від  самотності,  я    надламана,  безсила...
безсонниця,  збила  із  маршруту,  колії...
сную,  ниткою  думки,  бо  зламані  крила...
і  від  болю  ,душа  діструта,  вся    у  крові.
День  за  днем,  гасну  ,тану  і  тлію,  як  свіча-
змарніло,  зблідло  личко  посивіли  коси,
у  моє  літо  ,нежданно  увірвалась  зима...
плаче  осінь,  зриває  листя  з  верболози.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807861
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.09.2018

ПРИГАДАЮ ДИТИНСТВО

ПРИГАДАЮ  ДИТИНСТВО
Пригадаю  ,своє  дитинство  юну  весну,
Отчий  дім  і  літній  садочок  біля  хати,
як  з  далеких  доріг  птахом    додому  біжу...
біля  воріт  ,  ждуть  сивий    батько  та  мати.
Я  піду,  туди,  де  яблуня  ,вишня    цвіте...
і  наливає  медовим  цвітом  навесні...
тут  для  мене  ,все  цінне    ,дороге  і  святе...
бо  руки  батька  садили  пагінці  молоді.
Розрісся    сад,  і  проріс  глибоко  в  коріння,
від  сочного    плоду  обважніли,  так  віти...
і  від  сонця  тепла    заряснілось    цвітіння
і  щедро,  частує  сад    любі  рідні  діти.
Ой  я  заблукала,  у  батьківськім  садочку...
і  спрагненно  ,торкаюсь  до  грон  винограду...
 вдихаю,  в  аромат  розмаю  в  холодочку,
і  ловлю,  зореквіт  щастя  під  зорепадом.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807741
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.09.2018

ПОРУЧ З ТОБОЮ

ПОРУЧ  З  ТОБОЮ!
Поруч  з  тобою  хочу  бути  слабкою!
і  зіпертись,  на  надійне  ,  дуже  плече...
у  безмежний  океан  плисти  рікою,
від  шторму  вітрів  ,щоб  ти  захистив  мене.
і  щоранку  бачити  усмішку  щиру...
світлий  погляд  ,і  блиск  смарагдових  очей-
своїм  крилом  зігрів  птаху  білокрилу,
осяяв  путь,  як  місяць  зорі  серед  ночей.
Щоб  дарував  квіти  ,приласкав  устами...
і  я  відчула  подих  щастя  хоч  на  мить,
приголубив  ,леліяв  душу  словами  ,
і  колисав  у  снах  ,щоб  мене  не  збудить.
Мій  друже-  назви  коханою  своєю  !
і  притули  ніжно  до  серденька  мене,
цілуй,  цілуй  ,щоб  навік  стала  твоєю-
і  удвох  злетіли  під  небо  голубе.
Веди  коханий  мене  у  казкові  сни  ,
до  зеленгаю,  де  щебечуть  солов'ї,
де    нема  заметілі  холоду  зими,
а    цвіте  вічна  весна,  літо  на  землі.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807734
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2018

ЩАСТЯ НЕ КУПИТИ ЗА ГРОШІ

ЩАСТЯ  НЕ  КУПИТИ  ЗА  ГРОШІ
Щастя  ,не  купити,  не  привласнити  за  гроші...
воно  не  продається  за  золоті  дукати,
цвіте  самоцвітом  у    любові  в  розкоші,
щоб  у  храмі  душі  божий  світ  величати.
В  магазині,  на  базарі  купиш  їсти  пити,
наймодніший,  найкращий  одяг  і  супер  взуття,
і  прийдеш  до  влади...  та  два  життя  не  прожити-
всі  прагнем  споріднену  душу  любові    добра.
За  євро  ,долар  не  придбати  скарби  духовні  ...
намалюєш  казку  ,але    не  подаруєш    сон,
як  збудуєш  хату  посадиш  сад  за  свої  кровні...  
засяюють  очі  ,  посядеш  на  високий  трон.
Щастя  ,тоді  коли  є  дім,  сім'я,  друзі  родина...
від  щирого  серця  даєш  на  боже  в  офіру,
приємна  мила  мова  солодить,  як  малина,
 хочеться  жити,  і    слухати  музичну  ліру.

М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807706
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.09.2018

КЛЮЧ ВІД ЩАСТЯ

КЛЮЧ  ВІД  ЩАСТЯ
Я  ,подарую  тобі  ключ  від  щастя...
відкривай  двері  у  поетичний  храм,
тут  ангели  божі  малюють  казку  
рідна  мова  загоїть  душу  від  ран.
Забудеш,  про  свої  біди  ,  печалі...
миле  слово  розвіє  смуток  журу,
і  виростуть  крила  злетиш  удалі-
і  в  блакитті  побачиш  божу  красу.
Повір,  у  себе  свої  сили  в  життя!
впадеш,  не  стій  на  місці-  піднімайся!
ніхто,  крім  тебе  не  збудує  буття...
молись,  щиро  у  гріхах  своїх  кайся!
І  на  перехресті  тисячу  шляхів
там  ясно  сонце  сяє,  світять  зорі...
і  почуєш  ,пташки  спів  клич  журавлів  ,
на  крилі  злетиш  в  далі  неозорі.
Є  пора  -  для  весни  сіяти  зерно,  
літо  паросток  теплом  зігріває...
осінь  ,збирає  з  поля  всяке  добро-
а  прийде,  час  листя  в  порух  стирає.
Не  бійся,  праці  сильних  вітрів  дощу!
бійсь,  ходити  манівцями  без  Бога...
пройдеш,  через  випробування  в  грозу,
розтане  сніг  для  світлої  дороги.
Нехай  ідуть  три  подруги  з  тобою
Віра  Надія  і  Любов  у  житті
Всевишній  благословляє  рукою
думай,  твори  досягти  мрії  свої.
М.  ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807652
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.09.2018

Я У ВСЕВИШНЬОГО -КВІТКА ЛЕЛІЯ

Я  У  ВСЕВИШНЬОГО-  КВІТКА  ЛЕЛІЯ
Про    корону  Королеви  не  мрію,
і  на  привладне  місце  високий  чин...
Я  у  Всевишнього,  є  -    квітка  лелія  
цвіту  у  поетиці  з  лілових  зорин.
У  божім  серці    зоря  вечорова,
яка    осяює    чорнооку  ніч...
я  чарівна  муза    солов'їна  мова-  
і  випромінюю  ясне  світло    до  віч.
Небесний  Отець  дощем  поливає,
щоб  росла  у  райському  саду  з  роси...
голубить,  ніжить  і  теплом  зігріває,
щоб  віднайшов  серед  зірок  цю  квітку  ти.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807603
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.09.2018

ЗДАВАЛОСЬ, ЩО СИЛЬНА

Здавалось  ,що  я    сильна,  все  здолаю...
та  смерть  рідних  ,мене  скрутила  в  дугу,
як  жити  дальше,  на  світі  не  знаю?
печаль,  із  серця  виливає  сльозу.
Дорога  важка,  і  терниста  в  життя...
іду,  не  день...  не  два,    п'ять  десятків  літ,
втомлена,  натерли  мозолі  взуття...
обважніли  крила  ,  сповільнила    хід.
Я  є    капітаном  свого  корабля  ...
 здалась,  на  Божі    руки  його  волю,
не  та,  що  була  вчора,  мале  дитя...
високі  хвилі  несуть  в  океан  долю.
Здавалось  що  я  сильна  все  здолаю
 зможу  подолати  труднощі  в  житті
я  жінка  опечалена  до  краю  
бо  наді  мною  лиють  рясні  дощі,
М  ЧАЙКІВЧАНКА




 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807581
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.09.2018

НЕ РОДИСЬ КРАСИВА

Я  не  така  ,не  така  ,як  всі?...
Чекаю,  із  моря  погоди...
Я  знаю,  що  хочу  у  житті!..
Не  ганяюсь  ,за  шармом  моди.
У  народі,  кажуть  :мудрі  слова
"Любов-сліпа,  полюбить  козла"
Не  знає  ,що  робить  ,не  чує,-
-Як  обпечеться...голосує.
Не  родись  ,красива  навесні...
А  родись  ,щаслива  на  землі,
Іди  ,назустріч  долі...  жди,
Любов  зустрінеш  серед  зими.
Доля  ,подарує  надію...
Збудуться,  всі  жадані  мрії,
Віднайде  ,тебе  принц  на  коні,
Красень  чорноморець  у  житті.
Коли  молода  шукай  щастя,
Збудувати  ,свою  сім'ю,  дім,
Відчути,  ніжності,  ласки...
У  осінь  ,не  журитись  у  нім.
М  Чайківчанка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2018

З ЮВІЛЕЄМ ЖОВТНЮ!

З  ЮВІЛЕЄМ  ТЕБЕ  ЖОВТНЮ!
Завітала,  княгиня  осінь  у  мій  сад,
на  моє  День  Народження  на  гостину,
ювілейні  свічі  запалив  зорепад...
час,  скликає  на  свято  друзів,  родину.
 На  білім  коні  приїхала  на  Покрову,
всяких  подарунків  привезла  повний  віз,
у  пишнім  розкішнім  наряді  святковім
 ніжить,  як  мати...  витирає  ,очі  від  сліз.
Ясним  блиском,  сяє  сузір'я  Терези,
золота  пора    запрошує  у  гості,
на  душі-  ще  літо  ,я  не  хочу  зими!
 самотність-дика  туга  ,ламає  кості.
О  пане  Жовтню,  налий  старого  вина!
та  заспівай,  пісню  для  серця  і    душі,
ти  вітре  ,неси  птаху  у  світи  вдаля...
де  нема  зими...    сяють  зорі  осяйні.
Вітає,  з  Днем  народження  !-Ангел  мене!
дзвенить,  мелодія  чарівна  ...відлуння...
усміхається  ,блакить  небо  голубе
Із  півстоліттям́́́,  вінчує  новолуння!.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806379
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 12.09.2018

МІСЯЧНА СОНАТА

МІСЯЧНА  СОНАТА
О,  як  літній  вечір  виграє  місячну  сонату?...
і  князя  місяця  на  білий  вальс  запросила  ніч,
вдихаю,  шаленію  від  пахощів  аромату...
лину,  у  твої  обійми...    п'ю  любов  із  твоїх  віч.
Я  пригортаю,  тебе  кохана  ніжно  до  себе  
у  танці  ,з  тобою,  як  дві  зорі  -  під  сіянням  зір...
прекрасна  красуне  -Мадонно  зоряного  неба!
моя  жадана  мріє,  квітка  едельвейс  з  синіх  гір.
О  загадкова  зірко  послухай:  ,"як  серце  б'ється?"
Дай  нехай  погляну  на  твою  божественну  красу!
ти  немов  чистий  струмочок  ,що  водограєм  лл'ється-
черпаю  насолоду    кохання,  як  квітка  росу.
О  замріяна  лебідко  ,  дай  свою  руку  мені!
я  закружляю  ,тебе  у  танці  поведу  у  рай...
туди,  де  дзвенять  чарівні  мелодії  чарівні,  
заласкаю  ніжними  піснями,  розвію  твій  жаль.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2018

ДЯКУЮ, МІЙ БОЖЕ ЗА ЖИТТЯ!

ДЯКУЮ  ,МІЙ  БОЖЕ  ЗА  ЖИТТЯ!
ЗА  СОНЦЕ  ,МІСЯЦЬ,  ЯСНІ  ЗОРІ.
ЗА  ПТАШИННІ  КРИЛА  ЖУРАВЛЯ
ЗА  ДОБРО  ,ЩО  ДАРУЄШ  ДОЛІ.
ДЯКУЮ  ,МІЙ  БОЖЕ  ЗА  ЖИТТЯ  !
І  ЗА  ХЛІБ  НАСУЩНИЙ  НА  СТОЛІ,
ЗА  ПРЕКРАСНУ  МИТЬ  МОГО  БУТТЯ
 ЗА  ВІКНОМ  ДОЩ  ,І  СОНЯЧНІ  ДНІ.
ДЯКУЮ  ,МІЙ    БОЖЕ  ЗА  ЖИТТЯ  !
ЗА    ЛЮБОВ,  І  СКАРБИ  ДУХОВНІ,
ЩО  ВІД  БІД,  ЗАХИЩАЄШ  ДИТЯ...
 ЗЦІЛЮЮТЬ    ДУМИ  МОЛИТОВНІ.
ДЯКУЮ  ,МІЙ  БОЖЕ  ЗА  ЖИТТЯ!  
ЗА  ПОЛЯ  ,ЛІСИ,  ГОРИ  ,ГАЇ  ,
КВІТУЧІ  ВЕСНИ  ,СПІВ  СОЛОВ'Я,
ЗА  КРОК  БЛАГОДАТТІ  НА  ЗЕМЛІ  .
ДЯКУЮ  ,МІЙ  БОЖЕ  ЗА  ЖИТТЯ!
НА  КРИЛАХ  МРІЙ  ВЕДЕШ  У  СВІТИ,  
Є  НЕБЕСНИМ  БАТЬКОМ  У  ДИТЯ!
БАЧУ  ,ЯК  ЦВІТУТЬ  ВИШНЕВІ  САДИ.
ДЯКУЮ,  МІЙ  БОЖЕ  ЗА  ЖИТТЯ!
ЗА  ЦІЛЮЩУ  ВОДИЦЮ  СВЯТУ,
У  СЛОВІ  ,ОЖИВАЄ  ДУША  ,
ЗА  ТЕПЛО  ЛІТА    ,БОЖУ  КРАСУ.
ДЯКУЮ  ,МІЙ    БОЖЕ  ЗА  ЖИТТЯ!,
ЩО    ЖИВУ  ,ТВОРЮ  ,  БАЧУ  СВІТЛО...
 ПИШУ  ,КНИГУ  ВЧОРАШНЬОГО  ДНЯ,  
 ЩАСТЯМ  ,СЯЄ  СЯЮЧА  ПАЛІТРА.
М  ЧАЙКІВЧАНКА





 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805971
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 08.09.2018

УСМІХНИСЬ ЛІТУ

УСМІХНИСЬ  ЛІТУ
А  юності  роки  птахом  відлітають  вдаль
Але  це  ще  не  зима,  ти  чуєш  не  зима?...
Усміхнись,  із  обличчя  витри  сльозу  печаль,
 іди  ,назустріч  долі,  як  до  літа  весна.
 Літо  ,розсипає  зореквіт  щастя  вдаля
 у  надвечір'я  віднайти  своє  кохання,
Запалює  святкову  свічу    ясна  зоря
встеляє  рушник  закоханим  до  світання..
Ліловим  цвітом  зоріють  молоді  літа
На  вітті  цвітуть  замріяні  у  зоресвіт,
Два  одинокі  лебеді  єднають  серця
у  парі  в  осінь,  злетіти  у  Всесвіт  в  політ.
Літо  ,сіє  пахощі    троянди  у  росах
Зоряним  вінцем  вінчає  золоту  пору
За  вікном  лл'ють  дощі,  холод  зими  морози,
Небо,будує  мости  віднайти  долю  свою..
Так  важко  зустріти  рідну  душу  у  юрбі
Щоб  зрозуміла  ,з  півслова,  сяяв  блиск    в  очах,
Підставила  ,плече,  поруч  була  у  журбі,
І  зорею  ,голубила  ,у  казкових  снах.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805877
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2018

ДОБРОГО РАНКУ, ВЕРЕСНЕВИЙ ПАНЕ!

Доброго  ранку!  -вересневий  пане!!!
Доброго  ранку!-  птаху  сизокрилий!!!
Озолотив  ,у  клена    листя  багряне,
Стелиться,  туман...  чути  ключ  журавлинний.
Вітерець  ,колише  у  снах  жоржини...
і  Усміхаються,  айстри  під  вікном
Від  погляду  зачервонілась  калина
Вітає,  діток  у  школі  з  першим  дзвінком.
Ти  торкнувся  ,цілунком  сонних  повік...
Крізь  прозору  шибку  обігрів  мене,
Біжить,  за  водограєм  час,  бистрий  потік..
Прощаються  ,лебеді  жовтий  лист  паде.
У  Осінь  ,розвеснілась  душа  моя,
Слухаю  ,небес  сонячні  кларнети,
Засріблив,  коси  сяє  вінцем    сивина
і  пишу  ,пейзажну  лірику  в  куплетах.
М  .Чайківчанка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805662
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.09.2018

А ОСІНЬ -ЦЕ ЩЕ НЕ ЗИМА

А  осінь  ,це-  ще  не  зима!
О,  не  сумуй  ,що  вже  осіння  пора!,
Що  прийшла  у  сад  -багряна  осінь,
А  золота  осінь-це  ще  не  зима!,
Ще  сонячні  дні  ласкають  верболози.
Осінній  розмай  в  кольорі  багрянку,
Золоте  листя  з  вітром  гомонить...
Явір  виграє  на  скрипці  циганку,
І  час  ,ще  малює  прекрасну  мить.
Відлунює  мелодія  дзвінка...
Вальсує  ,листя  з  вітром  у  вальсі
Сонце  осяює  птаху  путь  вдаля...
Лебедята  ,закружляли  у  танці.
Осінь  ,зриває  під  ноги  листя...
То  сяє  сонце,  то  дощ  за  вікном,
А  я  закохана  у  лебедину  пісню...
Виглядаю,  листопад  за  селом.
М  ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805343
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.09.2018

МАКИ МАТЕРІ

МАКИ  МАТЕРІ
За  гаєм  на  полях  у  житах  ,
я  червоних  маків  назбирала
іздалека  лечу  наче  птах,
щоб  Пречиста  маму  привітала,.
Червоний  мак  квітує  у  полі
квіти  благодаттної  любові
несуть  радість  чудову  красу  
вінчують,  її  осінь  золоту..
Червоні  маки  квіти  поля  ,
усміхається  щастям  їй  доля
довгі  роки  на  землі  прожити
своїм  дітям  сонцем  світити.
Сива  голубко  мамо  матусю
я  люблю  тебе  моя  нене
із  чужини,  до  тебе  вернуся
дочекайся  ,тільки  на  мене!
Лебідкою  прилечу  до  тебе
вклонюсь  низько  у  ноги  твої
зацілую,  обніму  до  себе...
більш  небуде  розлук  на  землі.
М  ЧАЙКІВЧАНКА
2006  11  30

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805262
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 02.09.2018

НЕ ЗНАЮ ДЕ ПОМРУ!

НЕ  ЗНАЮ  ДЕ  ПОМРУ
Не  знаю  де  помру,  у  якому  краю?...
Та  знаю,  одне  що  я  "Українка"
За  тебе    земле  ,душа  кров'ю  стікає...
Бо  ти  моя    мати,  а  я  твоя  кровинка.
Допоки  світить  сонце  на  білім  світі,
В  грудях  ,  б'ється  серце,  носять  ноги-
 росою  оживу  ,цвіт  калини  на  вітті
 зашумить  ,кущ  рясно  край  дороги.
Пробач  ,що  у  важкий  час  далеко  від  тебе!
Вимірюю,  відстань  у  думах  словами,
Я  журавкою,  лечу  у  грозу  у    небо,
прошу,  у  Бога  миру    під  небесами.
Я  зажурена  мальва,  лист  кленовий...
Журавлинна  пісня  печальна  сльоза
Сузір'я,  промінь  зорі  світанковий
 випромінюю    світло  до  твого  вікна.
Я  солов'їна  мова  галузка  вербова,
крапля  водиці  водограю  Дністра,
З  божої  ласки,  блаженного  духу  мова
Яка  веде,на  високі  кручі  до  Кобзаря.
Не  знаю,  де  помру  у  якому  краю?
У  який  час  ,на  груди  зложу  крила...
Та  знай  ,тебе  люблю  за  тебе  страждаю,
щоб  грудка  землі,моє  тіло  покрила  .
І  над    головою,  зацвіла  червона  
калина...
Востанє  ,соловейко  заспівав  для  душі,
Щоб  до  мене,  зійшлась  до  купи  родина
І  на  могилі  ,зацвіли  білі  айстри  навесні.
МЧайківчанка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805149
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.09.2018

А ЗАВТРА -ВЖЕ ОСІНЬ!

А  завтра  вже  осінь-бабине  літо
Вересень  одягає  у  новий  наряд
Вітер  обриває  листя  у  зажурі  віти
Відлунює  мелодія  у  Листопад.
Пишу  тобі  друже  на  кленовім  листу
Зоряна  нічка    із  присмаком  печалі
ще  троянди  цвітуть  у  літнім  саду
За  вікном  дощ  я  птахом  лечу  удалі
Розлився  туман  як  біленьке  молоко
Із  чаші  напуває  сонячні  ранки
Сонце  відзеркалює  красу  над  ставком
І  так  пахнуть  отави  у  срібнім  серпанку
.Встелений  килим  шелестить  під  ногами
Осінній  день  блистить  діамантом  сяє
Радіє  прекрасній  миті  під  небесами
сонечко    подихом  душу  зігріває.
М  Чайківчанка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2018

ЗАЧЕКАЙ ЛІТО!

ЗАЧЕКАЙ  ЛІТО!
Серпень  збирає  налиті  ,стиглі  жнива,
Розплела  ,тополя  свої  золотаві  коси...
Над  берегами  тече  водиця  жива
І  відлунює  водограй  ,що  вже  осінь!
Зачекай  ,моє  літо  не  біжи  удаль!
О  сонце  ,я  ,ще  не  зігрілась  тобою!
Ти  ідеш  ,залишаєш  тугу  ,печаль...
І  світанки  ,вмиваються  сльозою.
В  зажурі  ,стоїють  над  річкою  верба-
Час  ,розмалював  листя  зелене...
Моє  літо  ,літечко  -  золота  пора!
Ти  щебетало,  на  віттях  для  мене.
Дивлюсь,  на  небо  провожаю  тебе!
Ти  відлітаєш  ,із  ключем  журавлинним...
Голубило,  балувало  ніжило  мене...
смакувала  плоди  пером  лебединним
Прощай  ,літо,  замріяні  ліси  гаї!
Прекрасна  золота  пора  у  стоголоссі-
Вдихаю  у  запашні  трави  у  росі
Туди  де  ходили,  у  жита  ноги  босі.
Зачекай  ,моє  літечко  не  біжи  удаль!
Усміхнись  ,мені  із  за  хмар  востаннє!
Журавлиною  піснею  розвій  печаль...
В  бабине  літо  ,з  зір  принеси  вітання.
М  Чайківчанка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805090
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.08.2018

ЖИТТЯ-ЦЕ СОН

Життя  -це  сон
Спливає    час  за  водою  без  вороття
Замріяна  у  вічне  небо  моя  душа
До  крові  збиваю  ноги  бо  життя  -не  мід
Щаслива  -що  живу  ,творю...  бачу  божий  світ.  
Життя,  немов-  сон  ,чудове  і  прекрасне...
У  кожного  свій  путь,  і  терниста  
дорога,
Всі  мрієм  ,про  дім  ,сім'ю    сонечко  ясне...
Про  земні  всякі  ласки  і  милості  Бога.
Зорію,  у  ніч  у  блакитне  море  вдаля
Ревить,  стогне  буря  морський  прибій...
Шквальний  вітер  гойдає  корабля,
Зоря,  осяює  мій  путь  у  тиші  німій.
Напружене  небо  гроза  роздирає
Спалахує,  блискавиця  у    вишині,
Гуркотять,  громи  я  пишу  серце  крає...
У  снах  ,бачу  той  самий  сон  на  чужині.
Пливе  ,корабель  у  Чорне  море  Європу
Сиджу,  у  трюмі  ,як  золота  жарптиця,
Ніч  ,осяяна  зорями,  як  до  потопу.
Серпневий  сонячний  день  злетів,  як  птиця.
Висока  хвиля,  то  вверх  ,то  вниз  підіймає...
На  палубу    ,кличе  до  зір  музика  моря,
Бачу,  сон...  корабель  надія  потопає.
Судно,  штовхає  під  укіс  ,за  бортом  доля.
Падали,  згасали,  ясні    зорі  по  морю
За  сім  хвилин  корабель  потонув  на  дно
По  божій  волі  благословенна  доля
Хто  родився,  у  сорочці  у  того  птаха  крило.
В  місячну  ніч  зійшов  Ангел  до  мене
Охрестив,    у  морській  воді  чую  мову  вітру...
і  святий  дух  підняв  високо  у  небо
Зорію  де  яскраве  променисте  світло.
Закохана  у  пальми  Кримського  узбережжя
Милуююсь,  як  чайки  кружляють  вдалині
Крізь  світи,  долаю  відстань  у  безмежжя...
У  неба  ,прошу  порятунку  для  душі.
На  світанку  народилась  нова  зоря
Борсаюсь,  у  воді  між  сотнями  смертей-
Ковтаю  ,солону  воду  ,борюсь  за  життя
І  до  берега  надії  веде  Мойсей.
Плюскочуть,  білопінні  хвилі  до  корабля
Білолиций  подає  сиреною  сигнали        SOS
у  морі  тонить  безпомічне  дитя
Ти  на  волосинці  і  життя  рятує  матрос.
М  Чайківчанка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805019
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.08.2018

У ЧУЖІЙ ХАТІ

У  чужій  хаті  ,не  заправиш  ліжка...
Осміють  люди  ...перебіжить  кішка,
У  чужому  домі,  у  сердечній  комі
І  все  біжиш  ,на  задніх  лапках  у  втомі.
Тож  будуй  ,свій  дім,свій  куточок  раю,
хай  метр,  на  метр  ...сій  квіточки  розмаю,
У  своїх  хоромах  княгиня  на  троні
Чи  працюєш  ,чи  спиш  все  у  твоїм  законі.
М  ЧАЙКІВЧАНКА
ДАТА: 04.09.2018  14:17
ВІД  КОГО: Tom  d`Cat
КОМУ: Чайківчанка
ТЕМА: Накликали...
Добридень,  Чайківчанко!

Вибачайте,  як  недоречно...
Передивлявся  Ваші  вірші  й  побачив  назву  "У  чужій  хаті".  А  в  мене  жінка  зараз  дочці  допомагає  онука  до  садочка  привчити,  от  і  поневіряється  в  несвоїй  квартирі.  А  воно  ж  все  не  таке...
Певно,  тому  я  й  Ваш  вірш  підрівняв:

У  чужій  хатині  не  заправиш  ліжка...
Осміють  тя  люди  –  навіть  чмихне  кішка.
У  чужому  домі,  у  сердечній  комі
все  біжиш  на  задніх,  щоб  заснуть  у  втомі.

Тож  будуй,  не  гайся,  свій  куточок  раю  –
метр  на  метр,  та  власний...  Й  квіти  сій  розмаю.
У  своїх  хоромах,  як  на  княжім  троні:
спиш  ти,  чи  працюєш  –  все  в  твоїм  законі.

Подивіться  –  може,  сподобається  що.  А  ні  –  то  вибачайте.
Всього  Вам!

Сергій

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804932
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.08.2018

ДАЙ БОЖЕ МИРУ

Життя  не  з  медом,  полинно-терпке...
Хто  працює  ,той  множить  статки  свої
Не  бійсь  ,трудитись  під  сонце  жарке-
Обливатись  ,потом  руки  до  крові.
Дай  ,Боже  миру  добра  на    світі!
Орати  ,сіяти  зерно  у  ріллю...
І  Сонячних  днів,  радості  дітям...
Дарувати  ,світло  надію  святу.
Бійся  ,біди  ,як  хворіють  рідні!
І  коли  стоїш,  над  прірвою  життя,
Як  війна  спалює    землі  плідні...
А  в  могилу  мати  ховає    дитя.
Хто  працює  трудиться  той  має?...
Збирає  ,у  комору  всяке  добро-
у  святий  день  Бога  величає...
Дякує  ,за  зібране  з  поля  зерно.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804890
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.08.2018

ПРИВІТ НЕЗНАЙОМЦЮ!

ПРИВІТ  НЕЗНАЙОМЦЮ!
Привіт,  незнайомцю!-  мій  лебедю  білий!!!
Побачила  ,вас  закохалась  до  нестями
ваш  образ,  благородний,    щирий  і  милий,
Я  думаю,  про  вас...  сію  зорі  піснями.
Привіт  ,незнайомцю!-мій  лебедю  білий!!!
Від    погляду  ,очей  зашарілась,  як  Діва...
з  полону  ,почуттів  рвусь    у  квіт  розцвілий
 в  душі  ,виграє  струна    мелодійна  ліра.
Привіт,  незнайомцю!-мій  принце  на  коні!!!
Ви  питаєте  як  звати    !  з  якого  краю?..
Чому  ходжу  сумна  і  мої  очі  у  сльозі
Не  радію  весні    у  квітучім  раю.
Іду  назустріч  сонцю    де  жайвір  співає
Де  немає  холоду  і  заметілі  зими
У  дзвінкім  стоголоссі  душа  оживає
Мою  печаль  розвіють  стрункі  ясени.
Привіт  ,незнайомцю!  місяцю  білолиций!!
Здається,    вас  знаю,  тисячу  ..сотню  літ
увійшли  у  душу  лицарю  яснолиций
Подарували  мить  щастя  білий  світ..
М  ЧАЙКІВЧАНКА
 2008  0905
 .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804833
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2018

А ЗА СЕРПНЕМ ВЖЕ ОСІНЬ

А  за  серпнем,  вже-  золота  осінь!
В  зажурі  ,стоять  пречисті  дні...
Закружляв    лист  із  верболози
Плаче  захмарене  небо    в  сльозі.
Літо,  птахом  розправля  крила...
У  вирій  летить  за  журавлями,
дивлюсь  ,де  є  мій  птах  сизокрилий
Жду  ,його  осінніми  вечорами.
Розстеливсь,  туман  сизий  сизий...
Розніжилось  ,сонце  в  пелені  хмари  
далека  ,відстань  між  нами  милий
Сумна,  у  журбі  я  ходжу    без  пари.
Падає  холодний  дощ  за  вікном..
Бачу,  твою  тінь  в  золоті  осіннім...
Між  верховіттям    змахнув  крилом
Чому  так  рано,  прийшла  пора  осіння?...
А  за  серпнем,  вже  Золота  осінь!
Я  шукаю  ,своє  літо  тихий  рай
Бо  серденько  ,ще  зігрітись  хоче
З  любим  злітати  під  небокрай.
М  ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804760
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2018

ПРОЩАЙ ЛІТО-ЗОЛОТА ПОРА!

Прощавай  літо  -моя  золота  пора!
Співуча  пташко  замріяна  панно!
Райдужні  світанки-  молодосте  моя
Я  співаю,  тобі  красуне  Осанна!
Блаженний  червень  наливає  сади
Зірвати  ,у  відерце  плоди  медові-
Зігріває  цілунком  з  сонця  і  роси...
Пахнуть,  матіоли  вечори  казкові.
Красень  липень  увінчав  липу  золоту
Веде  ,у    гай    трави  духмяні  запашні...
Без  пари,  пташка  колише  печаль  свою-
Шукає  ,доленьку  ясні  сонячні  дні.
Я  біжу,  босоніж  у  роздолля,  поля,
Вдихнути,  у  аромат  польові  квіти,
Скупатись,  у  річці  у  водичці  Дністра,
Зібрати  ,урожай  стиглі  колоски  літа.
Заховалось  ,сонечко  в  тумани  на  мить...
розстелився,  сизий  туман  над  ставами-
Серпень,  віє  холодні  ранки  дощить
Літо,  спішить  у  вирій  із  журавлями.
Дякую  ,літо  за  сонцедні    зореночі!
У  садочку  ,за  солодкі  медові  груші
тепло,  що  зігріває  серце  жіноче..
І  зорю,  що  з  моря  привела  на  сушу.
М  .Чайківчанка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804228
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.08.2018

НЕ ПОСПІШАЙ МОЄ ЛІТО У ОСІНЬ!

НЕ  ПОСПІШАЙ  ,МОЄ  ЛІТО  У  ОСІНЬ!
О  не  поспішай,  моє  літо  у  осінь!
Не  поспішай,  не  відлітай  птахом  удаль!
Прошу,  тебе  зупинися  мить,  ще  трохи!
 Дай,  налюбуюсь,  як  квітне,  цвіте  розмай!
Намалюй,  сяючий  -рожевий  світанок!,
У  вікні-схід  сонця  золотій  короні,
Я  своїй  доленьці  скажу:"Добрий  ранок",
В  обіймах  ,зацілую  уста  долоні.
У  садочку  ,нарву  троянди  червоні...
Увінчаю  ,пелюстками  на  покривалі,
Доранку  ,заласкаю  у  ніжнім  слові...
Поведу  ,до  зір  ,де  нема.зими  печалі.
Запрошую  ,друже  у  зоряне  літо!,
Поглянь,  як  зоріє  волошка  у  полі?,
Над  берегами  ,шумлять  кленові  віти-
Тут  все  для  двох  ,для  щастя,  та  любові.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804210
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2018

БЛАЖЕН МУЖ ЯКИЙ БАГАТИЙ ДУШЕЮ

БЛАЖЕН  МУЖ  ЯКИЙ  БАГАТИЙ  ДУШЕЮ
Блажен  ,той  муж  ,який    багатий  своєю  душею?...
та  світлі  думки  ,у  нього  –священні  письменна...
Запалює,  смолоскипи  вечірньою  зорею
Будує,  міст  сходинки  до  небесного  вівтаря.
Стою  ,під  відкритим  небом  ніби  хати  не  маю...
На  рахманській  землі,  думи  розпирають  маківку..
Вже  по  землі  ,не  ходжу  ,а  птахом  увись  літаю...
Сяду  на  човен  місяця  попливу    на  спасівку.
Я  мовчки,  люблю  спостерігати  за  божим  світом...
 у  житті,  не  люблю  базік  у  кого  довгий  язик,
І    до  півночі,  розмовляю  із  нічкою  з  літом,
В  моїй  душі,  до  запаморочення  втомлений  лик.
Борись  ,мій  народе  здобувай  волю  свободу!...
Допоки,  ходити  блудною  вівцею  голодним?...
Будь  господарем,  щоб  не  пити  заржавілу  воду...
щоб  між  світами  ,стати    шляхетним  і  благородним.
Наймогутніше  ,найсильніше  царство  є  у  царя?...
Де  зоране  ,засіяне  поле,  і  не  в  бур'яні,
Меле  ,млин  жорна  щодня  білий  хліб  смакує  дитя...
Вітри  ,дують    не  з  давнини  ,а  колишуть  сонцедні.
А  я  красним  слівцем,  розгадую  кросворди  життя...
Загубилась,  у  лабіринтах    питань  зайшла  в  тупік  ...
Стріляють  ,вбивають,  війна  морить  голодом  дитя...
хрести,  домовини,  отруюють  двадцять  перший  вік.
кидають  мідяки,  як  собаці  обгризлу  кістку  
з  загашника    ,несуть  в  офіру  з  чорного  портмане...
ставлять  на  коліна,  та  тешуть  тоненьку    різку,
 наказати,  не  слухняних  за  не  послух      кабаре.
свій    ,серед  своїх    розпн'ятий  на  морозі  і  босий  ...
Мужновладці  ,пишуть  солодкі  закони    для  себе,  
Щоб  добре  жилось  .у.народу  ,ламають  зуб  гострий...
Підпалюють,  живу  правду  ,хай  горить  хата  у  тебе?...
Білий  день  ,як  чорна  ніч    потопає  у  людській  крові...
Покликані  ,  у  бій  кривавий    у  спалені  степи  ...
 Іде  караван    ,у  пустині    верблюди  одногорбі...
На  стрітення  ,до  воскресіння  Месії    -ідуть  раби.
Регоче  лукавий    дурисвіт    шпигунський  вояка,
європейській    шестірці      диктує    свої  правила  гри...
Вашінгтон  ,у  окулярах  підтакує  неборака...    
Будує,  вавілонську  піраміду  ,міф  куди  іти?...
А  тим  часом  ,добрий  цар  розщедрився  на  мідяки...
Виточує  ,на  станку  серп  ,як  блискавку  серед  грози...
Відкрив  двері  ,до    Варшави,  і  пішки  ,туди  іти  ...
Одні  ,добровільно  на  війну,а  інші    у  світи  ...
До  чого  дожили  ,для  знищення  штампуєм  зброю  ...
Людина  ,  не  людина,  а  орангутанг  ,шипанзе...
Стала  ворожнеча  ,  розкол  нема  миру  спокою.
Без  моралі  ,цінності  ,  відсутнє  духовне    святе...
Ей  ви  там  ,на  верху  хижі  орли  ,    сини  бездари?!...
Ви  людське  життя  ,гнобите  без    цукру  і  солі...
Скажіть  ,,а  чи  не  боїтеся  небесної  кари?
За  материнські  сльози,  вдову  ,сироти    недолю.
Людина  ,не  живе  ,а  існує  протухли    речі...
Не  доїдає,  затягує  ремінь,  з  липи  п’є  чай.
з  усіх  сторін  ,б’ють  під  дих...у  сльозі  очі  малечі,
страхіття  війни  ,мара    ,ходить  з  автоматом  бабай.
 Велику  думу  ,думають  вельможні  пани    панянки,
 ,на  верху.  у  раді  виспляться  в  теплі    і  добрі,
І  не  рубає,  дрова    для  воєнної  землянки.
 І  в  мороз    на  ходу  не  їсть  засохлі  калачі.
О  моя  земле  ,змучена  вистраждана  потом    кров’ю,
На  тебе  плюють  ,зайди  ,заброди  ,чухринці  кремля...
чути  плач  ,рев,і  стогін  запрягли  в  кайдани  долю...
яким  курсом  пливемо  ,що  тягне  на  дно  корабля?
Вмирають  села  ,і  в  зажурі  хата  у  кропивах...
Чорне  вороння  кр’яче  ,несе  сумну  звістку  з  війни,
На  колінах,    в  домовині  вітаєм  дочку  сина,
Ховаєм  ,молодий    цвіт  і  ростуть  дубові  хрести.
Село  ,топиться  в  болоті  від  сліз  святого  неба...
у  столицю  ,далеко  завищений  тариф  на  проїзд,
Місто  мовчить,  чекає  милості...надія  на  себе,
 Розкололось  ,небо  надвоє  від  напруги  хмар  гріз.
За  тридцять  срібних    стріляють  у  спину  із-за    кущів
перевертень  гвалтує  жбурляє  в  обличчя  каміння,
 розбрат  ,біда  ,і  горе    від  кремлівських    шпигунів...
підняв  ,руку  брат  на  брата  і  гине  цвіт  коріння.
На  голову  ,немов  обвалилась  крижана  лавина
а  сніги  засипали    груди    нема  чим  дихнути  ,
кричу  у  світ  ,рятуйте  у    біді    Україна...
біль  ,пекучий  скажений  у  душі  не  дає  заснути.
В  людській  подобі  від  жадності  прогнила  утроба,
Від  лже  новин  ,осліпли,  оглухли    не  чують,  не  бачуть  ,
У  верхушці  як    на  базарі  найновітніша  мода?...
Вельможі  ,роблять  пір  на  весь  мір  хмеліють  і  скачуть.
Хтось  марить  ,славою,  багатством  яхтами  віллами  
А  хтось,  не  знає  ,як  до  завтра    у  злиднях    прожити...
а  в  окопах  ,стоять  в  зимову  ніч    під  прицілами...
 Воює  кіборг,  мріє  на  землі  у  мирі    жити.
М  ЧАЙКІВЧАНКА



 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804041
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.08.2018

ДИВЛЮСЬ НА МАМИНУ СВІТЛИНУ

ДИВЛЮСЬ  НА  МАМИНУ  СВІТЛИНУ
Я  дивлюсь  ,на  фото  ,  мамину  світлину...
Скільки  у  неї  ласки  світла  доброти?...
Коси  посивіли,  а  я  ще  дитина...
В  літнім  садочку  ,немов    троянда  з  роси.
Хочу  притулитись,  в  обійми  до  неї...
Відчути,  захист,  тепло  ангельське  крило...
Матуся  ,-  немов  Мадонна  у  лілеях...
У  біленькій  хустині    заквітчане  тло..
Цілую    личко  і    натруджені    руки,
Шукаю,  дитинство  повсюди    сліди...
Відлунюють,  тихі  кроки  ,слова  звуки...
Вона  підкрадається  у  казкові  сни.
Молюсь  ,за  неї  за  її  вічний  спокій...
неня  ,  витирає  з  моїх  очей  сльозу,
Біжить,  за  водою  час  –молоді  роки
Бачу  ,погляд  щирий  усміхнену  молоду.
Матуся  мій  храм  душі,    -святе  причастя...
Мій  небесний  дзвін  моє  небо  –  висота...
Розмовляю,  з  нею  дарує  крихту  щастя...
 І  розраджує  –    вечірня  зіронька  моя.
М  ЧАЙКІВЧАНКА
2012  0510

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803906
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 21.08.2018

НАД СВІТОМ ЗІЙДУ СОНЦЕМ ВЕСНИ

НАД  СВІТОМ  ЗІЙДУ  СОНЦЕМ  ВЕСНИ
Я  над  світом  зійду  сонцем  весни
Розпущу  проміння  довгі  коси
Від  подиху  розтане  сніг  зими
Зашелестять  листям  верболози

Осяю    день  в  долонях  осяйних
засію    роси  у  безкраї  поля
і  проросту    в  колоссях  золотих
Від  сонця  наллються  буйні  житта

Вдихнеш  у  груди  пахощі  духмяні
У  польові  квіти–квітучий  май
і  твій  дух  воскресне  –  на  світанні
птахою    поведу  де    водограй

Збудеться    твоя  бажана  мрія
і  усміхнеться  мак  на  толоці
Весняний  посів-    зими  надія  
Дужі  крила    тверда  хода  у  кроці

Я  над  світом  –зійду  сонцем  весни
пригощу  -      у  благодатнім  слові
Намалюю  світ  божої  краси
Подарую  мить  у  місячній  підкові
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803854
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 21.08.2018

ВОСКРЕСНУ МУЗОЮ

ВОСКРЕСНУ  МУЗОЮ
Я  пролл'юсь  дощем    водограєм  по  світу
Торкнусь  тебе  і  мільйон  сердець  струною  
У  душі    зацвіту  трояндою  літа
Напою  з  джерельця  живою  водою
Воскресну    музою  у  магічнім  слові
задзвенить  чарівна  мелодія  дзвінка
Небокрай  нахилить  океан    любові
зійду    зіркою  у  ноті    скрипки  скрипаля
Заграй  мені  скрипалю  пісню  для  душі  
Нехай  відлунням  дзвенить  у    серці  пісня
у  вишневім  саду  щебечуть  соловї
в  осінь  у  танку    закружляє  листя
Зазорію  де  шумлять  стрункі  ясени    
де  ясним  світлом  сяють  ясні    зорі
Де  немає    печалі        холоду  зими  
Де  все  квітне  для  кохання  для  любові
Намалюю  пречисте  небо    над  тобою
Вітром  прожену  самотність  у    тумани
Засвічусь    променем      дзвінкою    луною
світанкова  райдуга          залікує  рани
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803782
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2018

РОЗЗІЛЮСЬ ПО СВІТУ ОСІННІМ ДОЩЕМ

РОЗІЛЛЮСЬ  ПО  СВІТУ  ОСІННІМ  ДОЩЕМ
Розіллюсь  по  світу  осіннім  дощем
Першим    снігом    впаду  на    долоню
я  вітром  розвію  журу  серця  щем
попрощаюсь  з  землею    з  любов’ю

Ти  почуєш  кроки  дзвінке  відлуння
лебідкою  полечу  за  межу
Білолиций  осяє  новолуння
Я  розчинюсь  у    холодну  сльозу

Поділюсь  із  тобою    скарбом  душі
відкрию  свій  зоресвіт  у    мові
я  розкажу  про  життя  на  землі
Крихта    хліба  нагодує  у  слові


Те  що  придбала  у  житті  земнім
Я  залишаю  немов    шоколадку
у  пам’яті    буду    у  часі  твоїм
книгу    прочитаєш  під  лампадку

Життя  чудове    і  в  заметіль  зими
Шануй  цінуй  кожен  час    у  житті
Витри  з  своїх  очей  печаль  сльози
Радій  як  цвіте  первоцвіт  навесні

Я  зустрінусь  поглядом    у  тишині  
Засвічу  ясне  світло  привітаю
Не  марнуй  даром    літа  молоді  
шукай  свою  долю  у  земнім  раю
М  ЧАЙКІВЧАНКА  
             

   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803739
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.08.2018

СОНЕТ-2

СОНЕТ  2
О  мила  красуне,  ти  снишся  ночами!
Я  втратив,всякий  глузд...  сенс  життя  на  землі  
 мрія  ,пахуче  миро  над  берегами...
сонечко  ,яке  зійшло  у  моїй  душі.
Ти  цвітеш  ,як  синя  філка  на  долині...
Я  нарву  квіти,    тобі  сплету  у  вінок-
Віддам  ,життя  за  щастя,  моя  княгине!
Заспіваю  і  затанцюєм      у  танок.
Ти    Селена,  яка  освітлює  море...
Від  пісні,  стихають  білопінні  хвилі,
Ти  пишна    квіточка  троянда  любові...
Маяк,  в    океані  на  тисячній    милі.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2018

ВІН НЕ БОЇТЬСЯ ПОМЕРТИ ЗА ІДЕЮ

ВІН  НЕ  БОЇТЬСЯ  ПОМЕРТИ  ЗА  ІДЕЮ
Він  не  боїться  померти  за  святу  ідею...
і  Називатись  ,людиною  на  своїй  землі-
В  Сибіру,  за  гратами  воює  із  юдеєм...
За  Україну  ,народ  ,волю  свободу  її.
Там  де  є  білі  ведмеді  ,цар  загнав    Сенцова...
і  пече  лютий  мороз  зашкалює  циферблат,
його  вільного  духу  не  отрути  в  оковах!
 Життя,  на  волосинці  і  б’є  у  світи  в  набат.
Він  син  України  незламний  духом  до  кінця...
і  Вірить,  що  переможемо  у  цій  боротьбі,
Крим,  повернеться  додому  і    зрадіє  дитя,
Розкуєм  ярмо,  зійде  сонце  миру  на  землі.
Відгороджений,  від  світу,  від  преси  й  життя...
Зморений  голодом  за  колючими  дротами,
Зчорнілий  ,виснажений  живе  надією  душа...
що    закінчиться  війна!  перемога  буде  за  нами.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803520
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.08.2018

СОНЕТ-1

СОНЕТ1
Прийди  ,до  мене  в  гості  моя  Богине!
Де  білосніжні  яблуні  цвітуть  в  саду
Де  розлогі  віти  зоріють  лебединно
Із  келиха  ночі  у  травах  п'ють  росу.
Зоря,  веде  до  небесного  вівтаря
Встеляє  оксамитовий  килим  у  ноги
 Священний  храм  у  любові  звінчає    серця
і  закоханих  благословить  рука  Бога.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803434
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 17.08.2018

ЗАМИРОТОЧИЛО ЛІТО

ЗАМИРОТОЧИЛО  ЛІТО
Замироточило  літо  струнка  ялиця
Віковічне  дерево  у  глеєвій  сльозі
а  Над  нею  ,закружляла  горда  орлиця  
і  Милується,  як  шелестить  ліс  у  красі.
Тихенький    вітерець    колише  хвойні  віти  
Чути  голос,  скрипки  піанінно  контрабас...
Відлунює      мелодія    –Золоте  літо,
У  вальсі  ,закружляв  чудовий  прекрасний  час.
Гучні  трембіти  ,нас  кличуть  високо  в  гори
До  вершин  ,де    кам’яні  скелі  полонини,
 телеграф,  несе  рацію  до  осокори...
і  Шумить,  водограй  понад  сосну  модрини.
Не  рубай,  ялицю  ,граби    ,буки  смереки,  
Їх  коріння,  тримають  замріяні  ліси
Пахуче  миро  освячує  політ  лелеки
Ялиця,  цариця  -  білосніжної  зими.
М  ЧАЙКІВЧАНКА  –  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803388
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.08.2018

ПРОЩАЙ ЛІТО!

ПРОЩАЙ  ЛІТО!
Прощай  красне  літо  –золота  пора
Сонечко  в  зеніті  зоряні  ночі
У  гаю  духмяна  липа  запашна
   пахощі  цвіту  як  зорі  у  ночі
О  літо  літечко  мій  тихий  раю
де  безкрає    море  гарячі  піски
Скільки  ти  тепла  віддаєш  до  гаю
Розсипаєш  срібло  злато    мідяки
Щедре  літо  садочок  біля  хати
Сочні    яблука  груші  і  малина
Під  вікном  розквітла  троянда    м’ята
Їм  усміхається    сонячна  днина
О  літечко  з  шовку  перкалю    ситцю
У  кольорах  райдуги  –казковий  світ
На    ясені  крильми  лопоче    птиця
і  Несе  крихту  щастя  у  пишноквіт
   Літо  літо  прекрасна  чудова  мить  
Стрибунець  коник  у  росі    конюшині
Медоносить  бджола  снує  воскову  нить
Вітер  шелестить  листям  на  тополині
і  Відзеркалють  -  пречисті  небеса
 –замріяна  біла  лілея    у    небо
віднаходять  щастя  закохані  серця
і  в  стиглих  житах  cяє    час  для  мене.
М  ЧАЙКІВЧАНКА



 







 







 







 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803262
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.08.2018

ПОЛОЩЕ ДОЩ ВЧОРАШНІ МРІЇ

ПОЛОЩЕ  ДОЩ  ВЧОРАШНІ  МРІЇ
Я  принесла,  в  жертву  тобі  свою  святу  любов,
Реготали  вітри,  навіяли  чорну  розлуку...
з  моєї  душі  ,стікала  з  рани    гаряча  кров-
Ти  пройшов  стороною,  і  не  подав  мені  руку.
У  жертовнім  капищі  ,  догорав  кохання    вогонь...
Жевріла  ,пречиста  надія  оживляла  серце,
Я  задихалась,  повітря  ковтала  з  сонця  долонь
примхлива  Доля  ,вивертала  все  верх  дном  на    скерцо.
Полоще  ,осінній  дощ  вчорашні  спогади  мрії
Зажурливий  вечір  наливає  абсент  у  бокал
Слякоть  ,холод  розтоптали  душу  у  безнадії...
Дивлюсь,  у  калюжу    ,бачу  райдугу  із  зеркал.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803256
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2018

КРАСИВІЙ ЖІНЦІ УСМІШКА ДО ЛИЦЯ

КРАСИВІЙ  ЖІНЦІ  УСМІШКА  ДО  ЛИЦЯ
А  красивій  жінці  усмішка  до  лиця,
Немов  сонечко  засяє  над  тобою...
у  білому  наречена    іде  до  вінця
і  поруч  із  нею  душа  квітне  весною.
Поглядом  своїм  розжене  печаль  і  журу
і  пасмортний  день  засяє  сонячним  стає
Немов  червона  троянда  в  розмаю  у  квіту
і  людям  крихту  щастя  в  долоні  роздає.
Закохає  у  себе  ,    вродою  чарівною
її  дзеркало  душі  випромінює  світло
і  від  слів  крила  виростають  за  спиною
Де  являєся,  цвіте  вічне  весна  і  літо.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803147
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.08.2018

ГРОЗА ВЕСНИ

ГРОЗА  ВЕСНИ
А  ти  був  мені  ні  чоловіком,  ні  другом...
Я  грала  роль,  що  живу  із  тобою  у  парі,
І  день  за  днем  все  йшло  по  кругу...
За  що  мені  таке  життя  –Небесна  Кара.
Привів  ,до  вінця  ...подарував  золоту  обручку,
В  паспорті  ,в  комуні  поставили  штамп.  Oт  і  все-
Ні  любові,  ні  розмови,  довів  мене  до  ручки...
На  людях,  я  усміхалась,  що  життя  золоте.
Заради  сина,  терпіла  щоденні  причуди...
Гроза  весни,  нас  розділила  на  два  береги,
Ти  підтакував,  брехні,-людським  пересудам-
Я  втомилась,  жити  від  очманілої  хули.
Ти  ніколи,  не  постояв  за  мене  у  житті...
На  землі,  я  не  жила  ,а  існувала  увесь  час,
як  невинна  діва,  монашка  закута  у  журі.
була  заручницею,  –недолі,  яка  труїла    нас...
Я  не  мала  земної  радості  добра  і  щастя,
Несла  свій  хрест...,  думала  що  змінися  ти...
Ні  матеріально,  ні  духовно  ...моє  ,ти  нещастя-
По  волі  у  не  долю  ,загнала  себе  у  пекло  журби,
Ми  із  тобою,  різні  за  характером  ,думками...
Ти  плив  ,проти  течії–на  захід,  я  на  Схід...
будь  здоров  !,я  лечу  у  світи  за  журавлями.
щоб  підтримати  старих  батьків  і  вчити  дитя.
Доля,  розставила  карти  ,все  на  свої  місця...
Ми  із  тобою,  розійшлись,  як  у  морі  кораблі...
Прощай!я  нічого  тобі  не  винна  ....це  моє  життя,
І  під  команду  фас  ,не  виконую  забаганки  твої.
Твоєму  божевіллю  ,я  не  рабиня,  і  не  слуга  ...
Кожен  має  право  на  крихту  щастя  і  добро,
Краще  жити    у  пустині  ,без  води,  хліба  –одна-
А  не  витрачати,  цінний  час  ,для  кого  ти  є.-ніхто  .
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803140
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2018

НАЗУСТРІЧ ДОЛІ

НАЗУСТРІЧ  ДОЛІ
Зазоріло  надвечір'я  ,  як  квіти  у  полі  
Квітне  синіми    волошками–літо  казкове
і  Лебідь  до  лебідки  летить  назустріч  долі
 піднімає  високі    хвилі  глибоке  море.
Князь  місяченько  одягнув  золоту  корону
Вздовж  села  осяює  стежки  вдаль    до  ранку
Видно,  як  вдень    розсипане  зерно  край  дороги...
туркотять  голуби,  і  зоряна    ніч  циганка.  
Вийди  ,мила  ,де  соловей  співає  у  гаю
Я  у  долонях  тобі  несу  квітку  любові...
поглянь      ,яка  божа  краса  у    квітучім    раю
Тут  все  для  двох    зоряні  ясні  ночі  медові.
Замріяний  вечір  виграє  дзвінко  струною
Наливає  райські  яблука      літнього  саду
Явір  до  верби  залицяється  під    горою
Признається,  їй    у  любові  під    зорепадом.
Ой,  як  пахнуть  ніжно  запашні    трави  духмяні
Переливають  перлами  роси  на  долині,
поведу,  тебе  де  зацвіли  квіти  кохання
Щоб  від  щастя,  раділи  твої  очі  сині  сині.
вітерець  заколихує  верховіття  дуба
На  довгім  вітті    шелестить  листя  зелене
Притулись  до  мого  серденька  дівчино  люба
Як  білокора  берізка  до  стрункого  клена.
Присядем,  тут  на  березі  річки  під  вербою-
Де  відлунює  водограй  мелодія  чарівна
яке  це  щастя  бути  мила  поруч  з  тобою?
під  сіянням  зір  цілувати  твої  солодкі  уста..
М  .ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2018

Я РОЗВІЮ ТВОЮ ПЕЧАЛЬ

Я  РОЗВІЮ  ТВОЮ  ПЕЧАЛЬ
 Золотавий  серпень  біжить  в  Золоту  Осінь...
вітер  зриває  пожовкле  листя  золоте,
 як  задощило  за  вікном  і  неба  просинь-
 Птахом  удаль  відлітає  літо  молоде.
 Я,  прийду,  піснею  розвію  твою  печаль...
 Поглянь  ,життя  прекрасне  і  в  Осінь  Золоту,
 Усміхнись  ,мені  зніми  з  серця  смуток  ,і  жаль,
 хочу  бачити  щасливою  витри  сльозу.
 Життя  ,протікає  за  водою  по  між  нас-
 і  не  в  змозі,  зупинити  -літа  молоді,
 вдихай  ,у  пахощі...  лови  кожну  мить  і  час,
 вимірюй,  гавань  океану  на  кораблі.
 Запрошую,  на  побачення,  як  вперший  раз-
Немов  вчора,  зустрілись  з  тобою  навесні,
 Яворова  скрипка  натягне  струни  у  вальс
 я  пригорну,  і  зацілую  уста  твої.
 Іду  ,  в  росяні  отави    босоніж  по  стерні,
 у  серпня  ,попрошу  віночок  із  колосся...
 Віднайду  ,квіти  на  оксамитовій  межі
 і  Увінчаю,  щастя  у  твоє  волосся.
Ти  Не  ховай,  очі  у  туманний  світанок
променем  сонця    тепла  зігрію  cеред  ночі...
Ти  любов  ,спрага  живиці  блаженний  ранок-
Моя  ніжна  троянда  -скарби  найдорожчі.
М.  ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2018

Я НЕ ЗНАЮ ХТО Я

Я  не  знаю,  у  житті  :"  хто  я  "?..
Рабиня,    слуга  ,чи  людина...
Живу  ,на  небі,  чи  в  покоях?...
І  все  комусь  ,я  винна  ,винна...
Я  незнаю  ,у  житті  :"хто  я  "?...
В  моїй  душі  ,то  плач  ,то  спів...
В  одну  мить,  радість  і  ноя...
З  життя  ,зжинаю  у  міх  посів.
Іду  ,у  путь  -Чумацьким  шляхом
Збираю  ,мід  і  сіль  землі...
Відриваюсь,  у  Всесвіт  птахом
І  кров'ю,  стікаю  на  хресті.
О  ,скажи  ,святе    небо  :"хто  я"  
З  Марсу,  Венери,  з  яких  планет?...
Увінчала  ,у  лаври    слави  доля...
пише  книгу  життя  поет.
М  ЧАЙКІВЧАНКА.


 


 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802678
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.08.2018

НЕ ЗАЗДРИ ЧУЖІЙ ДОЛІ

Ніколи  не  заздри  чужій  долі
Ти  не  знаєш,  як  живеться  її
Чи  панує,  чи  плаче  у  горі?...
Чи  в  радості  ,чи  в  журбі  її  дні?.
Не  заздри  ,ніколи  чужій  долі
Без  потреби,  не  дивись  лукаво-
душа    самотня    ,верба  у  полі
Прагне  трішечки  щастя  як    пава.
Заздрити,  чужій  долі  не  треба...
Зависть  руйнує  душу  до  болю.,
 Хай  всякі  ласки  дарує  небо
Сій  зерно  добра  з  миром  любов'ю.
Неси  ,у  своїх  долонях  цей  світ
І  кожному  дню  радій,  як  дитя...
черпай  ,водицю    лети  у  політ
Духовно  ,зцілюйся  у  вівтаря.
Скільки  ,мене  шліфувало  життя?...
Не  раз  ,дивилась  смерті  у  вічі,
випробування  зазнала  душа
Ангел,ліпив  із  глини  при  свічі.
вмирала  щоб  зустрічати  зорю.
І  боролась,  за  кожен  крок  життя-
Як  пташка,  залюблена    у  весну...
будую  ,з  зірок  гніздечко  
буття.
Заздрити,  моїй  долі  не  треба...
У  мене  були  ...злети  падіння,
Вір,  де  Бог-  перемагає  небо...
приймаю    -боже  благословіння.
На  шляху,  вітри  шмагали  бичем...
Плекаю  ,надію  іду  вперед,
 зігріває  ,сонце  зимовим  днем,
І  терпкий,  буває  солодкий  мед.
М  Чайківчанка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802670
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.08.2018

ДИВЛЮСЬ НА ЗОРІ

Дивлюсь,  на  ясні  зорі  крізь  шибку  прозору...
І  бачу,  синій  синій  океан  глибоку  ніч,
Білолиций,  колише  блакить  неозору
І  осяює  стежки  удаль  літечку  до  віч.
Медовий  серпень  неспить    мріє  допівночі,
Стиглі,  золоті  колоски  пожинає  в  снопи...
І  Чоло  обливає  потом  ,    на  толоці-
Прийшов  ,час  збирати  у  кошик    сочні  плоди.
Пахне  м'ята,  із  любистком  на  квітучих  лугах,
Цюркоче  ,коник  купається  в  конюшині,
Стоїть,  в  зажурі  місяць  на  високих  берегах...
Відзеркалює  -  Білі  ночі  червоній  калині.
М  .Чайківчанка..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802521
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.08.2018

ХТО ДАВ НАКАЗ

Хто  змалював  план,  страти-Небесної  Сотні?
Хто  беркуту  ,дав  наказ  в  народ  стріляти?
Хто  розпалив  війну?  за  трон,  і  рублі  модні?...
Вкоротив,  життя,  ти  негіднику  кате.!
За  скоєний  злочин,  нема  прощення  тобі.,
Вбивця-нелюд!тобі,  брат  -рашиський  ватник...
І  серед  своїх,    не  буде  місця  на  землі,
В  історії  ,повічно  продажний  зрадник.
Скажений  звір!  стріляє  у  козака  сина
Тече  кров  рікою,  реве  ,стогне  Дніпро-
Осиротіла,  мати  ,вдова  і  дитина,
Кат,  руки  миє  ,не  спить  ...потіє  чоло.
На  білім  снігу,  заплакало  сонце  кров'ю...
На  мерзлу  бруківку,  падали  ясени...
Труїли  газом,  і  обливали  водою...
Стихала,  худерлиця  в  заметіль  зими.
Розтерзана  істина,  надія    і  воля  ,
На  лютий  мороз,  роздягли  на  коліна...
Зчорніла  у  скорботі  українська  доля..
Привласнив  Крим,    Донбас  у  вогні  руїні.
Над  степом  ,у  трави  падають,  гаснуть  зорі...
В  бою  ,безслідно  горить  у  попіл  солдат...
Від  граду  ,викарбувана  земля  у  крові
І  знівечені  віти  ,калиновий  сад.
М  Чайківчанка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802466
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.08.2018

СОНЯЧНА ЖІНКА

Небесний  художник  намалював  портрет
Божественний  образ  увінчану  у  вінку,
Як  троянда  у  саду  ніжний  силует
Вродлива  красуня  жінка  вся  у  квіту.

Волосся  сяє  ,як  пшениця  золота...
По  плечу  розпустила  коси  шовкові,
Здалеку  ,видно  зірку  висока  струнка
Блакитні  очі,  світяться  у  любові.

Сонячна  жінка  ,загадково  зваблива..
Таку  красуню  ,звуть:"  Богиня  в  іконі"
Закохує,  у  себе  усмішка  щира...
Несе  світло  ,у  світ  цариця  на  троні.

Біленька  леля,  дві  ямочки  на  щоці...
Райдужні  пастелі  фарби  кольорові,
Митець,  залишив  молодість  на  полотні,
Квітка  серед  квітів,  волошка  у  полі.
М.Чайківчанка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802377
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2018

МОЄ РІДНЕ СЕЛО

Моє  рідне  село-біленька  батьківська  хата
Мій  казковий  світ  дитинства  на  березі  Дністра
Босоніж  злітає  думка  солодка  крилата
Де  стрункі  тополі  підпирають  небеса.
Моє    село  -яблуневий  садочок  у  цвіту
І  незабутній  спогад-мого  роду  коріння,
Тут  моя  весна  ,як  ліловий  бузок  у  квіту...
На  зорі  ,перше  кохання  злети  падіння.
Моє  рідне  село-  над  ставом  плакуча  верба...
Столітній  дуб  ,на  княжій  горі  світлі  хороми,
Пахуча  липа  заквітчала  двори  вздовж  села
Голосний  дзвін  церквиць  кличе  журавлів  додому.
Моє  рідне  село  -перші  зустрічі  прощання...
Моєї  душі  -земні  скарби  і  гірка  сльоза
У  мені  весна  ,заврунила-  сонця  світання...
веде,  у  діброви,    ліс  гаї  безкраї  поля.
За  рідним  селом,  в'ється  річка  ,як  синя  стрічка,
І  біла  чайка  -обнімає  своїми  крильми,
Віддає  поклін,    колише  -зоряна  нічка
Де  над  бистрою  водою  шумлять  ясени.
Де  б  у  світах,  не  була  до  тебе  повертаю    ...
Бо  залюблена,  закохана  як  сходить  зоря..
Тут  від  пісні  жайвора,  душа  розквітає
 тут    все  рідне  ,і  дороге..  водиця  із  джерела.
Рідне  село  -садочок,  школа  гігант  завод,
Тут  течуть  молочні  ріки  до  Чорного  моря
Щастя,  л'ється  водограєм  із  мелодійних  нот...
Бо  тут  народилась  ,моя  родина  -і  доля...
М  Чайківчанка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802194
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2018

НА СВІТІ КРАЇН Є БАГАТО

На  світі  країн  ,як  зір  є  дуже  багато...
А  найкраща    ,наймиліша  -Вкраїна  моя...
Яблуневий  садочок  ,рідна  Отча  хата-
 душа,  злітає  ,де  лине  пісня  солов'я.
На  голівці,    віночок  колосся  пшениці
Одягла  вишиванку  у-райдужній  красі,
Тут  чорняві  козаки,  пані  білолиці,...
як  гладіолуси́  ,і  троянди  у  росі.
Україна-пісенне  цілюще  джерело,
Козацький  дух  ,росте  у  колисці  дубовій...
І  єднає  ,пісня,  синьо-жовте  знаменно-
Солов'їна  мова  на  зорі  світанковій.
Україна  моя-безкраї  розлогі  поля,
Замріяні  ліси  діброви  і  долини...
Над  селом  ,шумлять  ясени  ,над  ставом  верба...
Чорне  море,  Карпати  гори  полонини.
Україна  моя-образ  святого  храму...
Із  світів  ,сизокрилих  птиць  кличе  додому,
І  духмяні  запашні  трави  гоять  рану,
А  водиця  ,із  криниці  знімає  втому.
Україна-героїв  слава  вічно  жива...
На  червоній  калині  ,журавки  соколи...
За  тебе  рідна  земле,  віддають  життя
Щоб  вільно  дихати  у  пречисті  простори.
М  Чайківчанка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802142
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.08.2018

ПРИСВЯТА МАТВІЄНКО ЦЯ ЖІНКА -НАРОДЖЕНА СПІВАТИ

ЦЯ  ЖІНКА  -НАРОДЖЕНА  СПІВАТИ
Ця  красива  жінка  -народжена  співати
дімантовий  голос  точила  на  станку  зоря,
а  співом  мертвого  від  сну  може  підняти
Співає-Богиня  земна.і  квітне  душа.
Співай  ,білокрила  птахо,і  неси  радість  душі!
хай  осяює  стежки    Всесвіт  ясно  зоря...
до  ніг  ,стелиться  вишитий  рушник  на  землі
відлуннює  водограй  мелодія  дзвінка.
Струнка  ,як  тополя    -із    слов'янського  роду
зачаровує  божествений  голос  ,рух,  жест...
українському  роду  нема  переводу
і  звати  українкою.-це  велика  честь.
Від  магії  слів  затихає  дощ  за  вікном...
сходить  щаслива  райдуга  іскряться  очі,
і  море  любові  лл'ється  у  келих  вином...
життя  прекрасне-  дарує  зоряні  ночі.
Шикарний  витончений  голос  єднає  серця,
і  в  горах  ,тане  сніг  від  полум'я  любові
веде  до  небесного  престолу  до  вінця
за  спиною  виростають  крила  у  мові.
О,  Заспівай  красуне  колискову  ніжну!
милозвучна  нота  прожене  печаль  мою
і  в  заметіль  зими  ,даруй  усмішку  світлу...
з  пісенного  джерела  пити  водицю  святу.
Її  голос,  впізнаєш  серед  тисяч  здаля.,..
як  заспіває  мурашки  біжуть  по  тілі...
Ніна  Матвієнко  -мати  України  дочка-
веде  у  надвечір'я,  де  цвітуть  айстри  білі.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801984
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.08.2018

ЗИМА ЗАМІТАЄ ТВОЇ СЛІДИ

Зима  замітає  твої  сліди...
у  розкішних  хоромах  я  сама
глибока  довга    ніч  колише  сни
допівночі  неспиться  і  журба.

Пробирається  мороз  до  тіла
малює  мертві  квіти  на  вікні
худерлиця  дороги  засніжила
я  рвуся  до  тебе  і  очі  в  сльозі.

Туркоче  голубка    у  заметіль
без  пари  холодно  дика  туга
не  радіє    весною  на  серці  біль
розцвітає  первоцвіт  плаче  душа.

Пурга  будує  криштальну  стіну
білий  світ  в  пелені  сиве  небо
замурувано  ледом    мрію  мою
не  проїхати  ні  пройти  до  тебе.

Зима  нас    звінчала  листопадом
перші  дні  грудня    озолотила
килим  щастя  встеляла  снігопадом
лебедям  до  зір  розправляла  крила.

Ні  не  зігріє  птаху  сонце  зими  
більш  не  усміхнеться  літо  весні
лебідь  відлетів  у  зоряні  світи
туди  де  ясен  місяць  сяє  зорі.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801915
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2018

ДИВЛЮСЬ ЯК СВІТАНКОВА ЗІРКА ГАСНЕ

Дивлюсь  ,на  небо,  як  світанкова  зірка  гасне...
розсипає  ,срібні    роси  у  трави  запашні
Літечко  дарує  ясне  сонечко  прекрасне
Проміння  золоте  тепло  для  тіла  і  душі.
Виграє  ,іскриться    виблискує  зоря  зранку
Відзеркалює  небокрай  дорогу  до  Дністра
Розпускаю  крила  купає  зілля  рум'янку
І  іду  ,де  квітнуть  червоні  маки  у  житах.
Ласкаве  сонечко  цілує  голубить  квітку
Різнобарвними  нитками  вишиває  рушник
Глянь  ,яка  чудова  золота  пора  у  літку?
У  холодочку  ,як  шелестить  листя  у  осик.
Погода  різна,  падає  дощ  то  світить  сонце
Кольорова  райдуга  усміхнулась  над  селом
І  лови  ,щастя  незабутню  мить  у  долонці,
Коли  на  ясені  лелека  лопоче  крилом.
Зазолотіли  соняхи  колосся  пшениці
І  освячує  ,яблука  груші    Медовий  Спас
Від  спраги  п'ю  цілющу  водицю  із  криниці
Я  милуюсь,  божим  раєм,  тай  біжить  швидко  час.
М  Чайківчанка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801851
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2018

ЧЕКАЙ І ЖДИ

Чекай  і  жди
Ти  ,слухай  свого  серця,  чекай  і  жди...
Я  вернусь  лебедем  білим  навесні
Прилину  ,як  зацвітуть  п'янкі  сади,
Ясним  сонечком  розбуджу  у  вікні.
Розпахни  ,відчини  віконце  у  сад
Де  лине  ніжна  пісня  про  кохання
У  танку  ,закружляю  під  зорепад
І  сонячний  день  передасть  вітання.
Ти  ,слухай  свого  серця,  чекай  і  жди...
Не  втрачай  віри  ,  у  житті  надію-
Я  червоним  маком  розквітну  з  роси
Із  зір  ,вимережу  жадану  мрію.
Ти  ,слухай  свого  серця  ,чекай  і  жди...
Не  сумуй  ,не  плач,  не  тужи  за  мною,
У  серці  ,будеш  навіки  назавжди...
Любове  ,ти  виглядай  свою  долю.
Якщо  я  згорю  ,у  полум'ї  війни,
Знай  ,моя  мила  тебе  кохав  одну...
Місяцем  осяю  дороги  стежки  ,
Янголом  ,тебе  до  вінця  поведу.
Ти  ,слухай  свого  серця  ,чекай  і  жди...
Доля  ,до  тебе  прискаче  на  коні....
На  могилі  за  мене  молися  ти,
Будь  щаслива  усміхайся  на  землі.
М  Чайківчанка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2018

КНЯЗЮ МІСЯЦЮ ДОБРИЙ ВЕЧІР!!!

КНЯЗЮ  МІСЯЦЮ  ДОБРИЙ  ВЕЧІР!
О  ,Князю  місяцю  який  ти  багатий!!!
Циганці  нічці  даруєш  скарби  золоті,
До  тебе  злітає  синій  птах  крилатий,
Щоб    віднайти  щастя  у  небесній  далині.
Запалюєш  ,амфору  зоряне  світло,
У    океані  відзеркалює  проміння
Сяють  зорі  усміхаються  привітно
Переливають  самоцвіти    у  цвітіння.
Квітучий  Царгород  відчиняє  браму
Лебідь  залицяється  до  сузір'я  Діви
На  човні  ,місяць  везе  всякого  краму
Поспішає  на  побачення  дзвенять  ліри
О  ,мій  княже  Місяченьку-  Добрий  вечір!!!
Я  ,віддаю  низький  поклін  від  землян  тобі
друже  ,не  прошу  ,скарби  дорогі  речі!
дай,  мирне    небо  спокійно  спати  на  землі.
М.  Чайківчанка.

















 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801781
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.08.2018

ЧАС НЕ ЗІТРЕ ТВОЇ СЛІДИ

Час,  не  зітре  твої  сліди    життя  на  землі...
Душа  поета  ,буде  жити  вічно  у  слові,
Пролетять  ,століття  табунами  на  коні-
Червона  калина  заспіває  твою  мову.
 М.  Чайківчанка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2018

ШЕВЧЕНКОВЕ СЛОВО- ЦЕ ГОСТРА ЗБРОЯ

Дмитро  Себій-  засновник  Волинського  народного  руху.У  Володимирі  ,на  свято  Хрещення  Русі  1030  читав  Шевченка  вірш:Ненародженим  і  живим  і  мертвим.Я    думаю,  портрет  поета  пророка  потрібно  вісити  у  державних  приватних  офісах.,як  ікону  .Щоб  кожен  чув  його  слово  .І  немов  свята  водиця  освячував  державні  установи.А  також  школах  ,лікарнях  ,заводах  ,фабриках  всюди  де  працює  народ.
А  Шевченкове  слово  це  -гостра  зброя
Захищає  українців  від  ворогів
Для  живих-  сила  духу  для  мертвих-воля
Із  рідної  землі  -прогнати  москалів.
Прийшли  заброди  зайди  у  нашу  хату
У  святім  храмі  славлять  батюшку,  царя
Реве  сивий  Дніпро  стогне  земля  мати
Кров  тече  рікою  ...в  Україні    війна.
Воскрес  Кобзар  ,у  слові  в  душі  козака....
Читав  ,:Ненародженим    живим  і  мертвим...
На  Хрещення  Русі  врозумити  попа
Збудити  сонно  -сліпих  словом  відвертим...
З  уст  промовця  ,летіли  слова,  як  куля
Перелякані,  попи  задерли  ноги...
Торкнувся  ,душі  літній  сивий  дідуля
Немов  вдарив  грім  з  неба  Перуна  Бога.
М  Чайківчанка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801577
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2018

НАЗВУ ТЕБЕ ЗІРКОЮ НА ІМ'Я СОНЦЕ

Назву  тебе  зіркою  на  ім'я  Сонце,...
Щоб  зорею  сяяла  вдень  і  вночі
Дарувала  земну  любов  у  долонці
В  заметіль  зими  танув  сніг  на  путі.
Моя  квіточка  весни  ,найкраща  пісня...
На  світанні  сонця  промінь  золотий
На  вишневій  гілці  цвіт  зелене  листя...
Щебет  пташки,  діамант  голос  чарівний.
Бачу  ,волошкою  ,в  пшеничнім  колоссі
У  полі,  цвітеш    маком  в  стиглих  житах
Під  небесами  ,жайвором  в  стоголоссі
Ти  Всесвіт  ,прекрасний  зореквіт  у  снах.
На  полотні  ,неба  пишу  твоє  ім'я...
Нехай  світить,  на  землі  тисячу  століть...
зорій,  світанкова  зоре  сонечком  дня
Усміхнись,  квітом  із  яблуневих  віть.
По  між  ясних  зір  світи  доленько  моя
Нехай  надивлюсь  у  блакитні  очі
Послухай  ,як  б'ється  у  серці  почуття
Ти  мій  солодкий  плід  медові  ночі.
Ти  чуєш,  я  хочу  в  обійми  твої...
Дай  збудуєм  міст  щастя  два  береги
Давно    мрією  розквітла  в  моїй  душі
Лечу  до  тебе  ,  через  океан  світи.
М  Чайківчанка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801535
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2018

Я ВІДПУСКАЮ ТЕБЕ КОРАБЛИКУ У СВІТИ

Я  відпускаю  тебе  кораблику  у  світи,
пливи,  пливи,  в  тихий  океан  безкрає  море...
і  на  пристані  щастя  ,рідну  душу-  віднайди!
розділити,  із  нею  радість  журу  і  горе.
Хай  зоряний  маяк  осяює  путь  дорогу  ...
і  капітан  місяць  зорить  удаль  за  штурвалом,
попрошу,  благословення  у  святого  Бога...
і  нехай  несуть  вітрила  над  морським  перевалом.
Не  бійся,    буревійного  шторму  високих  хвиль!
а  зустрічним  кораблям,  дай  місце,  привітай!
і  виміряй  ,компасом  життя  тисяч  тисяч  миль,
де  золоті  піски  до  узбережжя  -повертай!
Виграють  ,мажор  мінор  зорі  святкові
кружляють,  білі  чайки  i  торкаються  крилом
хто  шукає,  перли  корали,  а  хто  любові...
i  до  місця  призначення  веде  доля  веслом.
О  ,небо  небо  я  в  тебе  ні  чого  не  прошу!
ні  княжого  трону  царя,  ні  срібні  дукати...
тільки  вірного  друга  плече  надію  одну,
у  заметіль  зими,  захистив  мене,  як  мати.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801311
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2018

МИ РІЗНІ ІЗ ТОБОЮ

Ти  тоненьким  сірником  розпаливши  вогонь
підкинув  сухі  дрова  колючими  словами
високо  розгорілось  полум'я  із  долонь
виросла  камяна  стіна  розлуки  між  нами.

Прошу,  всі  образи  забудь,  ласкай  словами!
щоб  від  щастя  ,до  зір  злітала  ,як  біла  птиця
подай  руку,  цілуй  солодкими  устами
з  злої  тигриці  ,стану  для  тебе  добра  киця.

О  ,як  стогнуть  небеса  гіркою  сльозою,
від  напруги  ,розкололось  небо  і  не  в  парі
лл'є  дощ,  гасить  вогонь  солоною  водою
вітре,  розжени  далеко,  чорні  чорні  хмари.

Cпалив  у  дим  чудовий  час  у  сірий  попіл,
чаша  щастя  розбита  у  моїй  душі  журба
по  над  старі  дуби  неси  на  крилах  сокіл
а  ти  літній  дощ  зціли  ,щоб  відродилась  душа.

Ми  із  тобою,  різні  по  статті  по  крові,
я  мінус  ,а  ти  плюс  ,-і  у  нас  відмінність  в  думках,
Одинокі  серця  єднають  у  любові  ....
і  одне  одному  віддають  ніжність  у  словах.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801140
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2018

НІЧНИЙ ВІЗИТ

Я  прийшла  до  тебе  у  дім  без  запрошення
не  подзвонила  по  телефону,  що  прийду,
о,  ти  знаєш  до  тебе  моє  відношення!...
як  треба  я  через  океан  перепливу.
Вибач,  що  не  постукала  у  двері  твої
нарушила  твої  правила  ігри  і  спокій,
і  негадано  увійшла  розбудила  у  сні
і  несу  свого  серця  почуття  високе.
А  ти  міцно  ,спиш  ...не  почувши  мої  кроки,
у  казковім  сні  ,буває  так  ,як  наяву...
крізь  світи,  лечу  туди,  де  шумлять  потоки...
до  тих  хто  для  мене  найдорожчий  і  люблю.
Пахне  димом,  задихаюсь,  стискає  груди...
очі  виїдає  ,тютюн  вчорашнього  дня
я  не  боюсь,  обмов  людські  пересуди.
розпахни  вікно,  щоб  побачила  світло  душа.
Падає,  цілющий  літній  дощ  у  чудову  мить
вийди  ,вмийся  ,від  всякого  блуду  -зцілися...
наберися,  сили  розірви  минулого  нить
кайся,  у  провині  !щиро  Богу  молися.
Воістину  ,думай  ...про  минуле  і  майбутнє,
зваж  на  терезах,  що  вибрати  куди  іти...
у  тебе  є  час,  лети  вітром  попутнім  
із  новим  днем,  відродися!  з  сонця  і  води.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801138
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.07.2018

КРАСИВА ЖІНКА

Красива  жінка,  як  ясне  сонце  сяє...  
Випромінює  красу  і  тепло  весни,
Увінчана  вінцем  волошковим  маєм
В  золотій  іконі  королева  краси.
Осяйна  розквітла  троянда  кохана,
До  якої  тягнуться  тисячі  сердець...
Гострі  колючки    шипи  її  охрана,
Портрет  ,її  малює  художник  митець.
Як  інші  жінки,  прагне  любові  щастя,
Сонячна  і  яскрава  грішна  і  свята,
Світиться  серденько,  як  фея  із  казки
Неповторна  ніжна  зажурена  сумна.
Прекрасна  лада  ,не  кориться  нікому,
І  знає,  собі  цінну  -шляхетна  душа...
Хто  завоює  серденько  у  любові...
Дарує,  усмішку  високе  почуття.
Небо,  намалювало  вроду  чарівну,
До  неї  ,хочеться  торкнутись  руками,
Птицями  злетіти  у  Всесвіт  на  луну
Зореквіт  щастя  встелити  пелюстками.
Погляд  очей  ,засліплює  перехожих..
І  відзеркалює,  пречистий  храм  душі...
Блаженну    окрасу  омріює  кожний,
Цілувать  ,уста  довгі  коси  золоті.
М  ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2018

О ПРЕКРАСНА НЕЗНАЙОМКО!

Побачив  ,вас  застиг  від  погляду  на  місці...
І  довго,  дивився  вслід  на  вроду  молоду...
Немов  ясне  сонечко  розлилось  по  місті,
Засяяла  постать,  як  троянда  у  саду.
Скажіть,мені    хто  ви  є  принцесо  чарівна?...
І  звідки  ,будете  родом,  та  ,як  вас  звати?...
З  казки  ,  птахою  защебетала  до  вікна?...
Божественна  квітко  очей  не  відірвати!.
Очі  сині  сині  ,як  волошки  у  житті...
Мила  ,щира  усмішка-,як  ніжний  маків  цвіт...
Немов  на  гілочці  бузку  літа  налиті,
Немов  серед  ясних  зір  ліловий  зореквіт.
Скажіть,  мені  панянко,  із  якого  краю?.
.чи  з  далеких  світів,  сюди  доля  привела?...
Зійшлись  наші  стежки  і  дороги  до  гаю
На  березі  щастя  ,  моя  душа  розцвіла  .
Моя  прекрасна  незнайомко  ясна    зоре!
Знімаю  ,свого  капелюха  перед  вами...
Закриваю  очі  бачу  птаху  над  морем..
На  ложе  ,стелю  мільйон  троянд  пелюстками.
Закохався,  як  юнак  у  коси  золоті...
Моя  божественна  розквітла  квітко  краси!
Мрію  ,летіти  у  парі  у  ніч  до  зорі,
Вдихнути  ,п'янкі  пахощі  стиглий  плід  весни.
Ви  ,так  нежданно  завітали  в  моє  життя...
Явились,  сонцем  і  змінили  мою  долю
Прошу,  вас  станьте  моєю  ,і  в  руці  рука...
Перша  зустріч  запалила  свято  любов'ю.
Мила  ,незнайомко-білосніжна  лебідко!
Ви  є  мій  Всесвіт  ,муза  блакитнього  неба!
Ви  ,бистра  річка  дзвінкий  водограй  у  літку...
Станьте,  моєю    нас  звінчає  святе  небо  .
М  ЧАЙКІВЧАНКА.




 
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800547
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2018

РІЗНЕ

Не  переливай,  із  пустого  в  порожнє
Ніколи,  не  став  крапку  ,де  треба    кому...
Бо  в  житті  ,ми  усі  люди  подорожні-
Помиляємось  ,шукаймо  спільну  мову.
Людей,  єднає  знаменні  дати.,  горе,
Спільна  ідея,  любити    ,творити  світ-
Тож  будь  ,капітаном  ,і  пливи  у  море
Пам'ятай  ,вертай  ,до  берега  де  твій  рід.
Лелій  надію..мрію,    дозріє  думка...
І  народжуй  план,  щоб  добре  було  усім...
смакуємо  мед  ..або  п'єм  полин  трунку...
бо  життя,  складне  не  однакове  усім.
Одні  п'ють  вино,і  щоб  заглушити  біль
Інші    розкошують,і  солодять  життя...
тільки  той  мудрець  ,хто  знає  межу  і  ціль
І  несе  світло,  коли  худерлить  зима.
Не  усіх  в  голові  каша:-сіно  солома...
Хто,  як  собі  постелить  ,так  буде  спати,
Збудуй  ,дім...  метр  на  метр,ти  у  себе
дома
добрий  зять,  невістка,і  свекруха  мати.
І  не  всі  ті,  що  ходять  до  церкви  святі...
На  відстані,  не  всі  чують  Боже  слово
А  вибрані,  що  пройшли  пекло  у  житті...
У  них  відкрита  душа  і  щира  мова.
І  спочатку  ,у  житті  віднайди  себе...
Вчись  ,і  трудись,думай,  стань  на  свої  ноги...
Досягай  ,успіху  ,проси  небо  святе:
-У  Бога  ,  благословенної  дороги.
Ніколи,  не  закохуйся  ти  весною
Тобі  ,як  паростку  ,ще  рости  і  рости...
троянду,  не  зривай  голою  рукою,
шипи  ,охороняють  красу,  щоб  цвісти.
Бідний  ,живе  у  злиднях  ,і  бачить  зірки...
багатий,  в  розкошах  золото  і  срібло,
І  крутиш  колесо  ,з  вверху  до  низу  ти...
Будь  завжди  людиною,  і  неси  світло.
Людина  ,зазнається  при  владі    троні  -
Не  бачить  ,страждання  убогих  у  нужді,
привласнює,  всяке  добро    у  долоні,
І  не  купить  ,щастя  нащадкам  на  землі.
міряєм,  путь  ...стираєм  сандалі,штани...
Не  тільки,    їсти,  пити  ,панувать  світом,
щоб  пізнати,  Бога  рай  божої  краси
Живи,  як  вперше,    востаннє  у  цьому  світі.
У  дурня,  в  голові  вітер,  язик  без  костей,
Мудрець  ,слухає  інших  ,у    ночі  тишу...
І  сидить  ,скраю  непомітний  -між  людей,
І  без  зависті  ,душу  не  шкребе  миша.
Людину  ,закути  в  кайдани  хоче    волі...
Тож  Шануй,  кожну  мить  ...зважуй  її  ціну...
Усе  не  варте  .,гроша  без  добра  любові,
Як  серце  ,черстве  ,не  бачить  душу  живу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800248
рубрика: Поезія, Поетичні афоризми
дата поступления 22.07.2018