| Сторінки (30/2919): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Прийшла неждано осінь у мій сад
Стукає у вікна мої дощем.
Ще літо, а озолочений сад
В душі - ностальгія, печаль і щем.
О осене, осене , осене!
Ти - прийшла в моє літо нежданно.
Стою ,як тополя на прощенні
Вітер ронить листя безжально.
О Осене, не рви роки вітром
І прошу не тривож мою душу.
Зігрій мене, ще сонечком літа,
Щоб смакувати життя , як грушу.
По небу пливуть сизі тумани
День купається як в молоці.
Тримають небо дуби - титани
Дарує промінь сонечка в руці.
О осене , осене, осене !,-
Не лякай ,що скоро прийде зима .
Глянь , які клени стривожені!
Далеко до весни , а сніжить імла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026928
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2024
Сама собі підіймаю настрій
Потішаю душу красою землі.
Створюю образ ...пишу сценарій
Сію зерно, росте колос на ріллі.
А за вікном зима хуртовина
На долонях ночі білий - білий сніг.
Я стою одна, як тополина
А лютий морозець проймає до ніг.
Як художник малюю картину
І дивлюсь на блаженний рай з висоти.
З пташиного лету на долину
Будую у минуле зоряні мости.
Я йду боса у трави духмяні
Розчиняюсь наче роса на квітці.
У жмені рву ягоди румяні
Найкращий соковитий плід на гілці.
Сіла пташкою спочити в гаю
Слухаю трелі солов'їні пісні.
Дзвенить музика струн ручаю...
Переливи криштальних вод навесні.
На березі Дністра ліс, діброва
А за гаєм квітучі поля, ставок.
Тут земля родюча чорноброва
І чути аромат з польових квіток.
Вже сонце сідає - надвечір'я
Я поспішаю до хати додому.
Калина, як мати на подвір'ї
З дальніх доріг проганяє утому.
В садочку зацвіла рясно вишня
Так пахне піонія у розмаю.
Згадую щасливі дні колишні...
П'ю красу квіток з маминого раю.
Я у цім казковім сні до ранку
Стою, як пава на березі Дністра.
Милуюсь зорями до світанку
Втішає пісня поезія - сестра.
Я зорю у віконечко до хати
Там на стіні як лебеді рушники.
Готує вечерю рідна мати
Тато в куточку смакує пампушки.
Вже передсвятковий настрій Різдва
Чути колядки "Нова радість стала".
А в селі весело, такі дива?...
Ніч Різдва дітям щастя роздавала.
Я лечу, як птах у рідне село
Та вже ніхто не зустрічає з доріг.
І не раз насниться , як все було...
А просто сон розтанув, як білий сніг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2024
НА МАРСОВІМ ПОЛІ
ПРИСВЯТА ВСІМ ТИМ ,
ХТО ЗАГИНУВ У ЦІЙ ВІЙНІ
СПІВАЄ ОЛЕГ ТУЧАПСЬКИЙ
На Марсовім полі - гаї калинові
На шматочку землі, де буйна трава...
Звили з граніту дім юнакові...
Стяг синьо - жовтий і хоругва.
На Марсовім полі сумують могили
Лежать, тут герої страшної війни.
Над ними смерічки віття схилили,
Хмари приходять колишуть їх сни.
На Марсовім полі смуток, печаль...
В скорботі співає, тут птах у журбі.
І лине серця його біль та жаль,
За хлопців невинних співає у мольбі.
На Марсовім полі на рідній землі
Сивий тут батько зростив кущ калини.
Над нею весною пролетять журавлі
Де маки ростуть з роси з краплини.
На Марсовім полі цвітуть знов тополі,
буяють тут квіти і палають свічки.
Лежать тут сини , що прагнули волі...
Вони у нас у серці , в душі навіки.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
РІЧНИЦЯ ПІСНІ , У НЕЇ БІЛЬШЕ ПІВ МІЛЬЙОНА СЛУХАЧІВ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2024
СКАЖИ РОСІЄ?
О , Скажи росіє, жабо у болоті?,...
Хвалишся, що найкращий у тебе цар.
А ходиш ти боса у лаптях в мерзлоті...
А твій цар - не орел , а вбивця з примар.
О скажи росіє, царице повіє?...
Ти на кістах будуєш вежі, свій дім.
Юда зрадить ,як тричі когут запіє...
Твій рай стане пеклом, згорить все у дим.
О скажи росіє, хто в тебе на троні?...
Якого обрала ти собі царя ?...
Отой, що ходить у золотій короні
Хреститься лукаво біля вівтаря.
Росіє, ти прийшла не з миром з війною,
Спалюєш села, міста у руїни.
І топчеш градом житні поля ногою...
І вбиваєш мій народ - цвіт калини .
Росіє на твоїх руках невинна кров
Сієш градом лихо, біду, тривогу...
Ти вбиваєш маленьких дітей за любов...
Життя дароване на землі Богом.
Пам'ятай, що за злочин треба платити
За пролиту кров і сльози матерів.
Ти - ніколи не зможеш руки відмити
Проклята навік, до кінця своїх днів.
Думаєш сховаєшся від правосуддя,
Як вищий суд Бога буде тя судити.
Він зніме медалі золоті з погруддя,
Будеш у пеклі, у вогні горіти.
О скажи росіє, звідки вітер віє?...
Чи не з тих країв , де оселивсь шаман.
Там вічна мерзлота і сніжна завія...
У крові купається вбивця - тиран.
Від язика слуг летить піна від олжі...
Від заздрощів прогнило їхнє нутро.
Штампуєш зброю і точиш гострі ножі
Корабель "москва" йде під воду на дно.
Кат - кровопивця від смертей шаленіє
А заповідь божа глаголить "не вбий".
А скажи, що чекає тебе Росіє?...
Коли воює стільки літ - цар лихий .
А Україна кладе на серце руку
Стрічає героя на щиті з війни.
І плаче ревно від горя і розпуки...
Бо йдуть у засвіти найкращі сини.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2024
Будь горда, не побивайся за ним,
І не вийся змією до його ніг.
Його слова, як після вогню дим...
Таких до зими, слід замітає сніг.
Він холодний Айсберг, місяць лютий,
А по знаку зодіаку - Водолій.
І до білого ложа прикутий,
Вітром обітне крила - пташці вольній.
Він самолюб, любить тільки себе...
За ним проллєш океан солоних сліз.
Не вміє любить погубить тебе,
А такі п'ють соки у красунь беріз.
Він не зігріє тебе, не зігріє...
Не марнуй на нього молоді літа.
Не дасть руки у час безнадії,
Ви з ним на різних планетах - орбітах.
Ти - поглянь у люстерко на себе...
Полюби себе... витри з очей сльози.
Ти молода і є шанс у тебе...
Не бійся холодних зим і морозу.
Вирви листочок вчорашнього дня,
Відкрий з нового аркуша сторінку.
Ти - обпекла руки, як до вогня...
Пам'ятай, все зможеш... ти- сильна жінка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026746
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2024
О як мало літ , тобі відміряв Господь?...
О як мало, ти прожив на цій землі.
Краса тіла згоріла у прах - жива плоть
На крилах понесли у даль журавлі.
Згасла твоя зірка у небо безкрає...
Забілів від снігу зими увесь світ.
Весна в останню путь тебе проводжає
Запалила свічу у твій відхіт.
Прийшов час до тебе остання хвилина
Напівслові замовкли твої уста.
Із блакитних очей скотилась сльозина
У вікні зійшло ясно сонце Христа.
Спинилось серце... останній подих зробив...
І небесну браму відкрило небо.
Не дочекався тих ,кого ти так любив...
Простився з тими, хто був біля тебе.
Ти так любив життя і так хотів жити...
Хотів ,ще водити у школу внучат.
Ти всіх їх любив, хотів благословити...
Ти для них був , як сонечко в сто карат.
Ти лишив земне життя по божій волі
Всіх тих ,кого так любив понад життя .
Зболене тіло звільнилося від болі...
З очей лилися сльози каяття...
Ти голубом злетів у небесний рай
Господь залікує всі рани тілесні.
Весна до ніг стелила квіти розмай...
Співали пісню тобі пташки небесні.
2------------------------
Співає Олег Тучапський
на ютубі набрала більше пів мільйона слухачів.
На Марсовім полі - гаї калинові
На шматочку землі, де буйна трава...
Звили з граніту дім юнакові...
Стяг синьо - жовтий і хоругва.
На марсовім полі сумують могили
Лежать, тут герої страшної війни.
Над ними смерічки віття схилили,
Хмари приходять колишуть їх сни.
На Марсовім полі смуток, печаль...
В скорботі співає, тут птах у журбі.
І лине серця його біль та жаль,
За хлопців невинних співає у мольбі.
На Марсовім полі на рідній землі
Сивий тут батько зростив кущ калини.
Над нею весною пролетять журавлі
Де маки ростуть з роси з краплини.
На Марсовім полі цвітуть знов тополі,
буяють тут квіти і палають свічки.
Лежать тут сини , що прагнули волі...
Вони у нас у серці , в душі навіки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2024
А вона шукала себе в усьому
У квітці, травинці, у дереві життя.
Сходило сонце в небі голубому
Надихало... щаслива була, як дитя.
Шукала раю... попала у пекло,
Очі у жар - птиць мироточуть сльозою.
Не бачила сонця, у грудях дерло...
Не було радості, і жила самотою.
А приходить люта зима заметіль,
І до нитки оголює розкішний сад.
На плечі сипле сніг, до ніг білу сіль...
У пелену хмар заховався зорепад.
Від морозу, холоду в*януть квіти...
Пташка без пари високо не літає.
А хто не вміє коханих зігріти...
Той свою половинку навік втрачає.
Без пари пташка літала по світу...
Хоча у паспорті була кругла печать.
А маленькі діточки, як ті квіти...
Їх треба зростити, від гріз захищать.
Працювала пташка зранку до ночі
А на людях вона ходила, як пава .
У тузі страждало серце жіноче
Лікувала пісня... Богиня октава.
А вона шукала себе у всьому
У своїх руках творила світ прекрасний.
Великий поклоняється малому...
Світить ясним сонцем, допоки не згасне.
2-----------------------
Будь горда, не побивайся за ним,
І не вийся змією до його ніг.
Його слова, як після вогню дим...
Таких до зими, слід замітає сніг.
Він холодний Айсберг, місяць лютий,
А по знаку зодіаку - Водолій.
І до білого ложа прикутий,
Вітром обітне крила - пташці вольній.
Він самолюб, любить тільки себе...
За ним проллєш океан солоних сліз.
Не вміє любить погубить тебе,
А такі пють соки у красунь беріз.
Він не зігріє тебе, не зігріє...
Не марнуй на нього молоді літа.
Не дасть руки у час безнадії,
Ви з ним на різних планетах - орбітах.
Ти поглянь у люстерко на себе...
Полюби себе... витри з очей сльози.
Ти молода і є шанс у тебе...
Не бійся холодних зим і морозу.
Вирви листочок вчорашнього дня,
І відкрий з нового листа сторінку.
Ти обпекла руки, як до вогня...
Памятай, все зможеш... ти сильна жінка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026663
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2024
А ця жінка могла бути щаслива
Якби обрала вона інший шлях життя.
Розумна, ніжна, мила та красива...
Та сонце осліпило її почуття.
А доля обрала круту дорогу,
Злетіла птахою, де золоті піски.
Не знаю, якому молилась Богу?...
Під сонечком ронила свої пелюстки.
Минало життя, в тузі дні за днями...
Вона жила ілюзіями про щастя.
Шукала рай - тиху гавань ночами
І думала, що любов, ще знайти вдасться.
Пташка у неволі в золотій клітці
Думками злітала до рідного краю.
Місяць ночами освідчувавсь квітці...
Осипав ясними зорями з небокраю.
А вона придумала свій світ сама
Щодень малювала казку на мольберті.
А так скоро до неї прийшла зима...
Поставила штамп... і дні життя вже стерті.
Попала у лапи дикому звіру
Хотів її рабою життя зробити.
Увійшов у її серце довіру
Закохав в себе... не вмів її любити.
Вянула, як лебідка без любові
Сохнула без ласкавих рук у самоті.
Прагнула, так високих слів у мові,
Щоб цвісти квіт трояндою у почутті.
А нема мудреця у цьому житті,
Щоб знати, хто буде на руках носити.
Зігрівав, як сонце весни в почутті...
Зумів у любові тебе возносити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026658
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2024
А вона, як артистка з кіно...
Як модель з журналу красива дама.
Грати в різні ролі їй дано...
Писала чужі долі - мелодрами.
Вона посланець миру , добра
Жінка українка поет - правдолюб.
Поезія - подруга сестра...
А поетичним братом , був красень дуб.
Вона мов пташка щебетала
і прилітала до ранених сердець.
Пісні веселі , сумні співала...
А зі слів сплітала зоряний вінець.
Вона мов книжка загадкова
Вела зі слухачем щирий діалог.
Шукала перли - слова - мову...
З її уст істину говорив сам Бог.
Вболівала за Україну,
У поетиці , як жриця згорала.
Була цілитель для родини...
Словом ранені душі лікувала.
Вона буде жити у серцях,
Як квіт - невянуча роза пустині.
Залишила свій слід у піснях...
Квіти стелила до ніг - мові княгині.
Поет - воїн і медикиня...
Вболівала за свій рід у цій війні.
Земля мати - наш храм святиня...
Згорала словом у жертовнім вогні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026605
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2024
Я не знаю ,де вмру в якому краю...
Коли на груди зложу крила свої.
Відійти без болю ,страждань бажаю...
Заспати навіки у вічному сні.
О, дай пречисте небо милий Боже!
Подивитись востаннє на цей білий світ.
Очима обнять рідних серце кожне...
Злетіти, як пташка у вирій - політ.
Я згасну , як сонечко у Листопад...
Вітри безжальні, як жовтий лист зірвуть.
Покриє біленьким пухом снігопад...
Загубиться мій слід... сніги заметуть...
Я чекаю вечір, край неба скраю...
Сонце ,як сонях згортає пелюстки..
Я немов дерево життя згораю...
Лишаю заповітне слово на віки .
Я не знаю , де вмру в якому краю...
На якій землі останній крок зроблю.
Хочу лежати біля батьків скраю....
Цвісти калиною від краплі дощу.
Я хочу дивитись на квітучі поля,
Як розмовляє вітер з зелен гаєм.
Туди колись пташкою літала я ...
І милувалась , отим тихим раєм.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2024
Вона поспішала просто жити
На відстані чужий біль відчувала.
Вона уміла серце відкрити
Словом зранені душі лікувала.
Довірила незнайомцю долю
І за ним полетіла у чужий край.
Зазнала душевних ран і болю....
Сонце пустині вело у рідний край.
Тут вона була сама собою
Українкою по духу, по крові.
Світила ,як зірка під горою...
Стріла любов, хто розумів у слові.
Як вміла ,так жила на цій землі
Була патріотка поет - правдолюб.
Взяли на крила у вирій журавлі
Туди ,де тримає небо сивий дуб.
Дивилась глобальним зором на світ
У леті життя, як зранена пташка.
Красива жінка у розквіті літ
Писала про все, коли було важко.
Прагнула любові , як всі жінки...
У закритій клітці рвалась на волю.
Під палючим сонцем в'януть квітки...
Вона надихала життя любов*ю.
В пустині, там де золоті піски...
Злітала ,як біла чайка додому .
І сіяла зерно правди з руки...
Людям зцілювала рани і втому.
Вона вміла світ просто любити
До оголеного нерву - боліла.
Хотіла ,цю війну зупинити,
Як свіча день за днем - словом горіла.
2------------
Я не знаю ,де вмру в якому краю...
Коли на груди зложу крила свої.
Відійти без болю ,страждань бажаю...
Заспати навіки у вічному сні.
О, дай пречисте небо милий Боже!
Подивитись востаннє на цей білий світ.
Очима обнять рідних серце кожне...
Злетіти, як пташка у вирій - політ.
Я згасну , як сонечко у Листопад...
Вітри безжальні, як жовтий лист зірвуть.
Покриє біленьким пухом снігопад...
Загубиться мій слід... сніги заметуть...
Я чекаю вечір, край неба скраю...
Сонце ,як сонях згортає пелюстки..
Я немов дерево життя згораю...
Лишаю заповітне слово на віки .
Я не знаю , де вмру в якому краю...
На якій землі останній крок зроблю.
Хочу лежати біля батьків скраю....
Цвісти калиною від краплі дощу.
Я хочу дивитись на квітучі поля,
Як розмовляє вітер з зелен гаєм.
Туди колись пташкою літала я ...
І милувалась , отим тихим раєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2024
А любов, як квітка на вітру
Без тепла в'яне, як цвіт згорає.
Запалює полум'я іскру ...
І від щастя вище хмар злітає.
А любов, це щастя рай - життя
У пташки два крила за спиною.
Запалюють свято почуття
Вінчає доль піснею дзвінкою..
Зігрій мене , сонечком зігрій,
І ,солодкими, як мід словами.
Я квітка троянда між лілій ...
Захисти від дощу - небесами..
Ти - закохай мене, закохай...
І ключик до мого серця знайди.
І намалюй казку - тихий рай...
Веди , де квітнуть навесні сади.
Від цілунків уст розквітаю
В обіймах тану наче білий сніг.
А від солодких слів " кохаю"
Йде земля обертом з під моїх ніг.
А любов, це щастя рай - життя
У пташки два крила за спиною.
Ти в серці розпали почуття, -
Щоб до зірок злітали з тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026515
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2024
В честь Богородиці Діви Марії
Двох бабусь, які рано пішли в небуття.
Назвали ,цим прекрасним ім'ям Марія
Вони є Ангелами мого життя.
Скільки раз рятували від лап смерті
Давали руку, коли тонула на дні .
В молитві у важкий час в одверті...
Шукаю порад коли тривожно мені.
Так багато присвят - пісень Марії
Її співають в райськім саду солов'ї.
Вона у небі зірка - жадана мрія
Пресвятий образ дає сили на землі.
Красивих жіночих імен багато
А найкрасивіше - Марія, Марія,.
Вона запалює у домі свято...
А в саду цвіте немов квітка Лелія .
Свята Мадонно Марія, Марія...
Я тобі віддаю шану земний уклін.
Ти матінка наша, опора Надія...
І Будить від зимових снів - воскресний дзвін.
На різних мовах це ім'я ,як пісня...
Ніжно звучить - Марія, Мері, Маріам.
Красива , як весна, як осінь пізня...
Щаслива, що назвали мене, цим імям.
Я народилась в осінь - час Покрови...
Коли золотить листя на кронах дерев .
Коли вечір запалює свічу любови
І дарує мить щастя для роздум, поем..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026372
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2024
А життя коротке всього, лиш мить...
Може зламатись ,як тонка гілка.
А листячко з дерев летить , летить...
Від лютих зим мерзне троянда квітка.
А вже пізня осінь ... і Листопад...
Журавлі злетіли у вирій в політ.
А завтра сад покриє снігопад...
Скоро зима...забіліє ясен світ.
А до весни, ще є так далеко...
І не всі дочекаються до весни.
Від втоми в леті мліють лелеки...
Складають свої крила у вічні сни.
Зігрій мене від холоду зими...
І Сонечком поміж хмар під горою.
Обійми ніжно до себе крильми
І заколиш безсонні сни рукою.
Ти , так потрібний мені у житті
Без тебе від зим краса в'яне, згорає.
Ти - сузір'я лебедя у почутті,
Яке подихом зір мене оживляє.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2024
Осінь малює в кольори листя :
Червоне, жовте, золоте, багряне.
Немов рано Мадонна з захристя...
Сонечком зійшла у небо туманне.
О осене, осене, осене!...
Ти є для мене насолода - життя.
Покрова з багряними косами
Вінчає вінцем мої золоті літа.
Намалюй осене казку мені,
А на планеті земля блаженну мить.
Хай сяють яскраво сонячні дні!
А на кронах клена листя шелестить.
П'ю неповторну красу очима,
Ловлю падолист у свої долоні.
Вже золоті роки за плечима...
Насіяли срібла на мої скроні.
Золота Осінь щедра, багата...
Пречисту з короваєм зустрічає.
Вона, як голубка сива мати
Дарами землі добром пригощає.
Пахне, так духмяний хліб на столі,
Яблука і груші сливи й виноград.
Це солоденькі дарунки землі
З золотих віт дарує осінній сад.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2024
Любов, це квітка, яка у твоїм серці цвіте
А без неї немов серце вирване з грудей.
Вона у твоїй душі , як сонечко золоте
Цвіте квіткою трояндою поміж лілей.
Любов, це є за спиною у птаха два крила
Ти літаєш у мріях вище хмар до зірок.
Дивне відчуття, яким керує вища сила,
Щоб зробив до свого щастя всього один крок.
Любов, це цілунок, солодких уст - насолода
Від яких з під твоїх ніг йде кругом голова.
Це в твоїй душі блаженство - сонячна погода,
Запалює у душі свято - красиві слова.
Від доторку ніжних рук розквітаєш, як квітка
Почуття розпускають пелюстки любові.
Ти вдень сяєш , як ясне сонечко в ніч, як зірка
Щастя, коли розуміють тебе в півслові .
Любов, це одне єдине бажання двох сердець,
Закоханий погляд манить тебе до себе.
Це Едем - рай на землі ,який веде під вінець...
Політ лебедів кохання до зір у небо.
Любов, це у криштальнім фужері п*янке вино
П*яний без вина ідеш щасливий по світу.
Це казка для малят, а для дорослих гра в кіно...
Демонструють любов, зігріють теплом літа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026239
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2024
А такі , як ти - один на мільйон
Їх видно здалека між люду в юрбі.
Немов Всевишній з небесних ікон
Серед зим до ніг стелить квіти тобі.
Ти - мій Всесвіт - синьооке небо
Є шляхетний лицар, романтик - казкар.
У вальсі - я лебідка, ти лебідь,-
Який запалює зоряний ліхтар.
А ти - моє сонечко в сто карат
Красень - осяйний діамант красивий.
Вдихаю, як в сад пянкий аромат...
З тобою лечу вище хмар - щаслива .
Даруєш мені свято в будні дні,
В тебе золоті руки, добре серце.
Ти - любов ,що цвіте раз навесні
Від спраги водиця чисте джерельце.
Ти мов зелен клен стрункий, високий...
Я немов берізка поруч з тобою.
Летять швидко роки, як потоки...
Я люблю, як вперше - цвіту весною.
пісня
А ти - один на мільйон
видно здалека в юрбі.
немов Всевишній з ікон
Стелить до ніг квіти тобі.
Ти - мій Всесвіт , моє небо
Є лицар, романтик - казкар.
Я лебідка, а ти лебідь,-
Запалює зоряний ліхтар.
Ти сонечко в сто карат
Красень - діамант красивий.
Вдихаю, як в сад аромат...
З тобою іду у світ - щаслива .
Даруєш свято в будні дні,
Золоті руки, добре серце.
Ти - цвіт ранній навесні
Від спраги водиця з джерельця.
Ти клен стрункий, високий...
Я мов берізка поруч з тобою.
Летять швидко роки, як потоки...
Я люблю, як вперше - цвіту весною.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026192
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2024
Ти мовчи, мовчи не треба слів...
Прочитаю твої думки по очах .
Впізнаю твій голос, і твій спів...
До тебе злечу я на крилах, як птах.
Ласкавий погляд зігріває
Відзеркалює твоєї душі стан.
Там , де любов - розлук немає
Колоситься життя рай - золотий лан.
Так хочу багато сказати...
Те ,що втратиш, ти ніколи не знайдеш.
Лиш хто вміє тебе кохати...
І з ним у житті - ти щасливий будеш.
А там , де живе свята любов,
Там цвітом весна в душі розквітає.
Вона звільнить з зимових оков,-
Сонечком наше життя надихає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026146
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2024
Снігопад, снігопад, снігопад...
Замітає всі дороги у осінь.
І немає повернень назад...
В'януть троянди квіти від морозу.
Свище за вікном лютий вітер
На склі малює білосніжні квіти.
Шукаю я вніч - зірку з літер...
Нахиляю тобі сонечко літа..
Білий сніг до сонечка блищить,
Що криштальні перли, так разять очі.
О, як швидкоплинно час біжить
У снігу , як вдень сяють білі ночі!
Ще вчора - Золотий Листопад
Вів у казковий сад - бабине літо.
Сьогодні снігопад , снігопад...
Білим снігом покриває всі квіти.
Там ,де літо , там нема зими...
Лиш ти і я... духмяна ніч в розмаю.
А лелека в гніздечку крильми
Ловить, цю блаженну мить з небокраю.
Під дощем мерзне осінній сад
І пізній час обриває листя з віт.
Ще кілька днів - Осінь Листопад....
Завтра стане нова ера - інший світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026143
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2024
Ти - королева мого серця
Хочу з тобою бути все життя.
П'ю твою вроду, як з джерельця..
Відкриваю у серці - почуття.
Коли бачу тебе здалека
І від щастя кружляю наче птах.
Струнка висока , як смерека...
Ти - казкова фея у моїх снах.
Ти моя , моя, тільки моя...
Жінка , яку люблю до нестями.
І красива усмішка твоя...
Вабить,так до тебе почуттями.
А без тебе день довгий, як рік...
Тебе , як зірку з неба чекаю.
Ти - моя пісня - солодкий лік
І тебе кохана, лиш кохаю.
А врода мов квітуча весна
А душа красива наче осінь .
Ти - музика чарівна струна,
Яка надихає , як цвіт роси...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026099
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2024
ЗІГРІЙ ТЕПЛОМ
Ти у праці гори полум'ям вогню
Зігрій теплом ,хто поруч з тобою.
Пожалій себе... і поплач від жалю...
Зрости від сльози,як цвіт росою.
А скільки є людей і стільки думок
Шукай позитив, а не негатив.
Небо дає шанс зробити один крок...
Щоб був сенс буття ,і життя - мотив.
Ти ненарікай на життя ,що важко...
Радій життю,у відчай не впадай.
Лети до мети у політ ,як пташка
У святий день Богу себе віддай.
Молись щиро , там де святі образи...
Розкажи Богу про все , про свій біль.
Перехрестись в дорогу три рази :
Подолаєш труднощі , всяку ціль.
НЕ СПІШИ
Не жени на крутому повороті!,
Щоб не зійти з дистанції землі.
Земля міняє вісь в круговороті
Не видно сонечка між хмар в імлі.
Не лети за вітром в полі, не спіши !
Дивись вліво, вправо, вперед, назад.
Усі проблеми на потім залиши!...
У думках наведи в усьому лад.
Подивись у дзеркало на дорогу! ,
Чи нема машин перед тобою ?.. .
З голови прожени всяку тривогу
Тримай кермо, руль міцно рукою.
А ти на червоне світло зупинись!...
Думай, яку дорогу обрати .
І не літай ,як птах вище хмар у вись...
Коли втомивсь, краще зачекати.
Ти зупини на заправці машину! ,
Заправ у бачок бензин і масло.
І відпочинь з дороги, хоч годину ...
Пам*ятай, водія правила - гасло!.
НЕ СПІШИ ! НЕ СПІШИ! НЕ СПІШИ!!!
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2024
Знайди себе на цій святій землі
Знайди себе ,коли в тебе є , ще час.
Минає все...царі великі, малі
Прийде час - запитають інші нас.
Скажи, що ти зробив у свій час в житті?...
На землі ,яка місія була?...
Залиши останнє слово на листі
У любові згори ,як сад до тла.
Зароди ,віддай солодкий плід світу
Нагодуй пташок на вітті з доріг.
Іди з добром ,усміхайся привітно...
В душі розтане білий - білий сніг.
Хай твої слова звучать наче пісня!...
І почують далеко у світах.
Цвіти весною ,будь як осінь пізня...
Зігрій мовою душу наче птах.
Пізнай себе... хто ти , з якого роду...
Не згубись у тьмі ночі - суєті.
Злим вітром не каламуть чисту воду
Знайди своє призначення в житті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2024
ПРОЩАВАЙ, МІЙ ЖОВТНЮ!
О прощавай мій Жовтню, прощавай!
О , прощавай мій птаху сизокрилий!
Ти - усміхнись сонечком з небокрай
Нахили земне тепло мені милий.
До тебе на побачення прийду
В іншому житті стрінемось з тобою.
Я буду чекати тебе в саду,
Щоб стріти золоту осінь з тобою.
Не хочу, так тебе відпускати!,-
Щоб летів ти у даль за журавлями.
Знаєш буду тебе в снах чекати...
У нашім раю з новими піснями.
Плаче квіт троянда на морозі
Золоте листя розсипає вітер.
Вкриває снігами при дорозі
Зірка запалює свічу із літер.
Завтра у гості прийде Листопад
Від морозу отави посивіють.
Без пісні пташки засумує сад
Від зим квіти зів'януть, забіліють.
О ОСЕНЕ !
Осінь малює в кольори листя :
Червоне, жовте, золоте, багряне.
Немов рано Мадонна з захристя...
Сонечком зійшла у небо туманне.
О осене, осене, осене!...
Ти є для мене насолода - життя.
Покрова з багряними косами
Вінчає долю зоряним вінцем - літа.
Намалюй осене казку мені,
А на планеті земля блаженну мить.
Хай сяють яскраво сонячні дні!
А на кронах клена листя шелестить.
Пю неповторну красу очима,
Ловлю падолист у свої долоні.
Вже золоті роки за плечима...
Насіяли срібла на мої скроні.
Золота Осінь щедра, багата...
Пречисту з короваєм зустрічає.
Вона, як голубка сива мати
Дарами землі добром пригощає.
Пахне, так духмяний хліб на столі,
Яблука і груші сливи й виноград.
Це солоденькі дарунки землі
З золотих віт дарує осінній сад.
3‐----------------------
А життя коротке всього, лиш мить...
Може обірватись ,як тонка нитка.
А листячко з дерев летить , летить...
Від холодної зими мерзне вишня.
А вже пізня осінь ... і Листопад...
Журавлі злетіли у вирій в політ.
А завтра сад покриє снігопад...
Скоро зима...забіліє ясен світ.
А до весни, ще є так далеко...
І не всі дочекаються до весни.
Від втоми в леті мліють лелеки...
Складають свої крила у вічні сни.
Зігрій мене від холоду зими...
І Сонечком поміж хмар під горою.
Обійми ніжно до себе крильми
І заколиш безсонні сни рукою.
Ти , так потрібний мені у житті
Без тебе від зим моя краса в'яне.
Ти сузір'я лебидь у почутті,
Яке подихом мене надихає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025965
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2024
Я іду у Листопад до святих могил
Туди, де запалена свіча печалі.
Тут звучить органна музика поміж схил
Для тих ,хто злетів птахом у сині далі.
А листопад, як у храмі монах святий
Молиться за всіх, хто пішов у інший світ.
З небес зорить, там де стоїть дуб старий
Білим голубом кружляє поміж віт.
Я стою в самоті за селом край поля
Там ,де заходить сонце у тихий вечір.
З чужих доріг стрічає сестра тополя
Під падолистом обіймає за плечі.
Я молюсь під старим дубом ,де весь мій рід
За коротку мить пробігло усе життя.
Тут рідні залишили на землі свій слід
За них в шані запалена горить свіча.
Пробачте рідні ,що від вас, так далеко,
Що запалюю свічу в чужій стороні.
Лечу до вас на могилу , як лелека,
Щоб віддати шану у ці осінні дні.
Ні , мої рідні я не забула про вас
Ви живете у моїм серці,у душі.
Сумую за вами у цей скорботний час
Запалюю свічу пам'яті у вірші.
Біля могил стою ,як билина в журбі
Вітер нахиляє мене, як калину.
Я Дивлюсь на хмари - на плаї голубі
Листопад з очей витирає сльозину.
Я не знаю скільки, ще зосталось жити...
Скільки прийдеться бути мені у світах.
Поки живу буду вам квіти носити
І над могилами літати наче птах.
З запалених свічей стікає віск слізьми
Згорає полум'я вогню у тишині.
Б'є у поминальні дзвони Ангел крильми
Несе вісточку від мене до рідні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025933
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2024
В моїм серці є тільки ти, ти , ти...
Там для інших місця немає.
Ти - сонечком мені світи, світи...
Ти мій Всесвіт - небо безкрає.
Побачила тебе закохалась...
З першого погляду у твою красу.
У твій п'янкий аромат - вдихала...
Пила , як квітка чисту росу.
Я не можу доранку заспати
Бачу твій силует у вікні.
Ти зумів мене у полон взяти...
Чекаю тебе в казковім сні.
А ніхто від долі не втече...
А хто любить ,той поруч з тобою.
Коли в жилах почуття тече...
І той зігріє тебе любов'ю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025902
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2024
А цей листопад красивий художник
Так майстерно малює - Золоту Осінь.
Він зцілює рани,як подорожник
І на крилах мрій несе у небо просинь.
Я дивлюсь на осінь...і ненадивлюсь,...
Як золотіють крони листячко клена.
..Їй я до землі низенько поклонюсь,-
Що світиш ясним сонечком ти для мене.
О не журись мила, що скоро зима,-
І що срібна нитка у твоїм волоссі.
Коли ти поруч, то заметіль нема...
Ти - моє життя у золотім колоссі.
На краю неба - золота осінь
Ясен день на вагу золота дорогий.
Завтра сад забіліє від морозу
Затуманить зима наш рай - плай голубий.
О прошу кохана, на мить зупинись!...
Ти - поглянь , як цвітуть квіти хризантеми.
В цій красі хочеться вічно - просто жить!...
Писать , як поет романтичні поеми.
2-----------
А ще не зима
А ще не зима ,ще Осінь - Листопад
Цвітуть для нас хризантеми квіти.
А завтра красу покриє снігопад...
Забіліє земний рай над світом.
Листопад, як красень лицар на коні
Сипле золотаве листя до ніг.
Згорає листва полум'ям у вогні
Стелить багряний килим край доріг.
А ще не зима ,ще Осінь - листопад...
Завітало в гості бабине літо.
За вітром летить листячко невпопад
Золотим пледом вкриває квіти.
Зорить сонечко поміж хмар з заграви
Зародились гриби на долині.
Ясен день шукає ноту з октави
Дарує блаженний час - калині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2024
Buona notte!
Buona notte e sogni d'oro
Доброї ночі золотих снів.
Ti voglio bene mio tesoro
Люблю тебе,ти-скарб солодких снів.
E guando arriverà la inverno notte
Ho non riesco a prendere sogno.
Arriverà di me nostalgia di notte
Me tua voce sentire molto bisogno.
Tu sei mia favola e mei sogni
Tu sei principo azzurro - mio amore.
E vedo notte zingarella ocie castagni
Dopo pioggia arcobareno tutto colore.
Buona notte,buonna notte - amore mio
Tu sei di pianeta Luna - lontano.
Ho ringrazio per destino a Dio
Che nostre strade per noi Fano.
E sono triste sempre di mie pensieri
Cerco te di sopra nuvole di cello.
Tutto giorno guardato foto e eri...
E un colombo svelgiato di campanello.
2-----------------
В моїм серці є тільки ти, ти , ти...
Там для інших місця немає.
Ти - сонечком мені світи,світи...
Ти мій Всесвіт - небо безкрає.
Побачила тебе закохалась...
З першого погляду у твою красу.
У твій пянкий аромат -вдихала...
Пила , як квітка чисту росу.
Я не можу доранку заспати
Бачу твій силует у вікні.
Ти зумів мене у полон взяти...
Чекаю тебе в казковім сні.
А ніхто від долі не втече...
Хто любить ,той є поруч з тобою.
Коли в жилах почуття тече...
І той зігріє тебе любов'ю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025842
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2024
Листопад, як одинокий птах поміж отав
Шукає земне тепло з сонячних орбіт.
А Золота осінь у промені сонць з октав
Дарує мить щастя - окриляє в політ.
Уже прийшов у гості листопад, листопад...
До ніг встеляє килим - кленове листя.
Озолотив золотом всі дерева - наш сад
Зорить сонечком поміж хмар із захристя.
Ще вчора сонце усміхалось у зеніті
Пташка раділа божій красі на гілці.
Нині біле павутиння летить по світі
Сопілкар вітер виграє на сопілці.
Вітер у музиці дощу мінорних октав
Розплітає вербі коси над рікою.
Зорить ясен день до сонечка поміж заграв
Розсипає листя своєю рукою.
Падає падолистом золотаве листя
Під дощем у полум'ї вогню згорає.
Запалює нам вечір ліхтарі над містом
Крізь туман у рай -весну мрія злітає.
Осінь Листопад запрошує на білий. вальс
В танці вони розправляють вільні крила.
Нашу долю благословить, цей блаженний час
В казку зими несуть осінні вітрила.
Buona notte!
Buona notte e sogni d'oro
Доброї ночі золотих снів.
Ti voglio bene mio tesoro
Люблю тебе,ти-скарб солодких снів.
E guando arriverà la inverno notte
Ho non riesce a prendere sogno.
Arriverà di me nostalgia di notte
Me tua voce sentire molto bisogno.
Tu sei mia favola e mei sogni
Tu sei principo azzurro - mio amore.
E vedo notte zingarella ocie castagni
Dopo pioggia arcobareno tutto colore.
Buona notte,buonna notte - amore mio
Tu sei di pianeta Luna lontano.
Ho ringrazio per destino a Dio
Che nostre strade per noi Fano.
E sono triste sempre di mie pensieri
Cerco te di sopra nuvole di cello.
Tutto giorno guardato foto e eri...
E un colombo svelgiato di campanello.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025811
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2024
О, Усміхнись мені ,усміхнись!
Усміхнись ,як колись усміхалась.
Прошу тебе на мить зупинись!...
Щоб ця осінь у серці зосталась.
О ,Усміхнись мені, усміхнись !
Як весна усміхається літу.
І як білий птах увись здіймись!
Світи сонечком між зореквітом.
Прийшла Золота осінь у сад
Опадає з дерев жовте листя.
Хоче зігріти нас Листопад
Нахиляє сонечко з захристя.
Ця осінь красива, як весна
Поміж крон дерев грається сонце.
Пий, оцю земну красу до дна!
Лови блаженну мить у віконці.
Скоро зима замете наш сад
Забіліє, цей ясен світ в снігах.
Злетить у синю даль Листопад
Насіє сніжинок нам білий птах.
Я хочу ,щоб ти усміхалась
На землі раділа кожному дню.
Холодних зим, грози не боялась...
Я розпалю полум'я вогню.
Без тебе, такий холодний світ...
Ніч мов засніжена Антарктида .
Ти моє сонечко - райський цвіт
Від усмішки розквіта - планида...
Бачу тебе щасливою я
І тане застуда у серці - лід.
Як швидко біжить ріка - життя!!!...
Залишає осінь у серці слід.
Я не хочу тебе втрачати!
Бо почуття зів'януть , як квіти.
І дозволь до себе обняти!...
Крізь зими вести тебе у літо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2024
Усміхнись мені, усміхнись,
Зодягнись у щастя, як колись.
Подаруй блаженну мить весни
Зігрій від холоду зими.
Віднайди найкращі слова,
Щоб з під ніг йшла кругом голова.
Там, де музика любові
Там рай - цвітуть сади медові.
Найкраще місце на землі,
Де маків цвіт колос на ріллі.
Там весна літо стрічає
Птах щастя про любов співає.
Там падають зорі в трави
Лелеки ходять наче пави.
Там зоряний літній вечір
Обіймає нічку за плечі.
Там птахи шукають пару
І крилом розганяють хмару.
Там голуби голубляться
Красою землі милуються.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2024
А я подарую тобі пісню
Та, що цвіте Лілією у серці.
Вона нахилить зірку вечірню,
Де лебеді кохання на озерці.
Ти моя Мадонна - пісня з пісень
Музика чарівних струн у октаві.
Ти моя блаженна мить - ясен день,
Світанок - сонечко весни в заграві.
Я подарую тобі увесь світ,
А у своїх долонях квіти щастя.
Ти мій казковий рай - ліловий цвіт,
У музиці ніжна пісня - причастя.
Я встелю пелюстки троянд до ніг,
І запалю свічку для тебе - свято.
Серед зим у серці розтане сніг...
До зірок понесе пісня крилата.
Ти - пісня, королева натхнення
Музика, яка надихає життя.
Ти жадана мрія - сьогодення
З тобою поруч мила щасливий я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2024
Я прийшла у гості в це життя
І я сама собі не належу.
Я поміж зір зірка - мить буття
Храм любові, що тримає вежу.
Я між хмар сонечко у небі
Краплинка дощу на твоїй щоці.
Я подих повітря в потребі
Райдужна мрія у твоїй руці.
Моя місія на цій землі
Лишити у твоєму серці слід.
Посіяти зерно на ріллі,
Щоб зібрав урожай солодкий плід.
Я ще трохи з вами побуду
На землі погостюю до зими .
Згорю, як зірка поміж люду
Тополиним листячком восени.
Мій політ буде в один кінець
Він у безсмерті блажено - вічний.
Земля сплете на коси вінець
Покриє пух мене біло - сніжний.
Я у божих руках, лиш квітка
Дерево життя і розквітлий цвіт.
Між птах одинока лебідка,
Яка пером малює, цей дивосвіт.
Я подих вітру , шелест листя
Струнка тополя край дороги.
Промінь сонечка із захристя
Пісня, що лікує твої тривоги.
Прийде час злечу у небеса
Залишу слово у твоїм серці.
Я образ жінки - землі краса
Від спраги водиця у джерельці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025680
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2024
О красунечко Настя, моя Настя!
Тобі від мене втекти не вдасться.
Ти є моя любов, частинка раю
Тобі доночі сонети співаю.
А я Настю побачив закохався
І дивним почуттям серця віддався.
Зрозумів ,що то любов на все життя
Від якого б'ється ритм серцебиття.
А від долі не втечеш ,це я знаю
Настя я так люблю тебе,кохаю.
А ти квіточка моя королева
І є гарна панночка з міста Лева.
Ми , як два голуби впарі з тобою
Воркуємо про любов під вербою.
У твоїх очах побачив життя -рай
Ти є ніжна пісня - ліловий розмай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2024
Я подарую тобі любов
І намалюю казкові сни для тебе .
Хочу бачити тебе я знов
Обняти, як лебідку лебідь до себе.
Я подарую тобі любов,
Щоб з тобою казковий вечір зустріти.
Розпалю у серці вогонь знов,
Щоб цілувати уста... тебе любити.
Я подарую тобі любов.
Віднайду у всесвіті планету щастя.
Щоб до ясних зір злетіти знов---
З твоїх уст приймати любов, як причастя .
Я подарую тобі любов
Поведу у квітучу весну - рай літа.
Усміхнись мила для мене знов...
Хай розквітають у душі ніжні квіти!
Я подарую тобі любов
Бо ти моя пісня - закохана мрія.
Знайду струни нот мелодій знов,
Щоб цвіла на землі , як квітка Лелія.
2-------------------------------------
А я подарую тобі пісню
Та, що цвіте Лілією у серці.
Вона нахилить зірку вечірню,
Де лебеді кохання на озерці.
Ти моя Мадонна - пісня з пісень
Музика чарівних струн у октаві.
Ти моя блаженна мить - ясен день,
Світанок - сонечко весни в заграві.
Я подарую тобі увесь світ,
А у своїх долонях квіти щастя.
Ти мій казковий рай - ліловий цвіт,
У музиці ніжна пісня - причастя.
Я встелю пелюстки троянд до ніг,
І запалю свічку для тебе - свято.
Серед зим у серці розтане сніг...
До зірок понесе пісня крилата.
Ти - пісня королева натхнення
Музика, яка надихає життя.
Ти жадана мрія - сьогодення
З тобою поруч мила щасливий я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025641
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2024
Хто добро дарує , тому добро множиться,
а хто зло сіє, тому все віднімається.
Не треба високо думати про себе,
Хвалитись що ти найкращий пан серед панів .
Хто во лжі живе, тягне соки від тебе...
Має чорну душу, накликає божий гнів
А хто сміється з тебе з твоєї біди,
Він в божих очах є мертвий, а не живий .
Не дасть ніколи тобі своєї руки,
Коли ти впадеш ниць, і занепаде дух твій.
На кожного мудреця, знайдеться кращий мудрець,
не треба хвалитись, що ти генерал крутий!
бо кожен хитрун упаде і зійде нанівець...
буде понижений людьми, Богом вдень святий.
За спиною не мий нікому кості,
бо прийде у твій дім біда у гості.
Якщо судиш за плечима друга свого,
то осудять, ті ж люди тебе самого.
А дурак ніколи не стане мудрим
А грішник на землі монахом, святим.
Лжець закладе маску, лице припудре
І між людьми буде королем крутим.
Хто розпалює ненависті вогонь чвари,
то до нього обпече він свої руки.
Згорить душа об вугіль, зійдуть над ним хмари
Зазнає біль страждання, душевні муки.
Не будь плазуном, не розпускай язик ,
не кусай отруйним жалом ближніх душу.
А хто чорну справу робити звик,
Він обтрясе, обідре, як солодку грушу.
В чорнім чубі чорти плодяться
І від них злі думки родяться.
Хто чим воює, від того загине...
Мудрий дурного ніколи не зупине.
Дурний розмахує руки в розмові...
Не бачить себе збоку, хто він у мові.
З дурним ніхто не договорився,
Його добром ніхто не збагатився.
Хто овечу шкіру закладає!
Той тебе зрадить у прірву запхає.
Сидить жаба квакає в болоті
Хвалиться, як базарна баба.
Що красива пава у польоті,
Може зловити в морі краба.
А хто живе у мирі з Богом !,
Тому стелиться світла дорога.
Живи у любові на землі
Щоб зібрати урожай на ріллі.
Ніколи не каркай, як чорна ворона
Не скрегочи, не розпускай язик.
Бо згорить твій план до пасхального дзвона
І обнулить твої справи - твій бздик.
Даруй людям хороший настрій - позитив
Минай десятою дорогою барана.
Заздрість та людська гроза несе негатив,
І у розмові дурень, дасть тобі стусана.
А дурний без вина - дурний ,
І з дуру запалить свою хату.
А мудрий наче сталь міцний
Мовчки гасить вогонь , без оплати.
Хвалився дурний, що він цар на землі
Сидить на троні , має зброю в руках .
А він сидить в болоті, в сірій імлі...
Руйнує все... творить страхіття і жах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025614
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2024
А Осінь, так пахне грибами в отаві...
Опалим листячком в золотім багрянцю.
Сонечко всміхнулось між хмар у заграві
Запрошує на осінній бал до танцю.
Ще вчора я йшла угору на вершину,
А нині йду ,там де ллють дощі — униз.
Не оминути заметіль ,хуртовину...
Колючих снігів, зимовий каприз.
А дні за днями летять ,як листя з дерев
Осінь дарує красу — блаженну мить.
Приходить золота осінь — для дам королев
У мінорній ноті музика дзвенить.
Хай знайде струну октави явір скрипаль!,
Щоб насолодитись музикою зір.
Прожене з душі ностальгію , сум, печаль...
Зігріє сонечко теплом з синіх гір.
Згорає у полум'ї вогню мить — життя
Падає вниз з дерев кленове листя.
Відлітають птахи рано у небуття
Біла зима приходить на обійстя.
У круговерті швидкоплинного життя
Біжать роки шалено наче коні.
Все минає... стирає у порух буття...
Час сипле білий сніг на наші скроні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025458
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2024
О, листопад , листопад, листопад
Чому, так рано прийшов у мій сад?...
Я, ще хочу у Жовтні побути
З небес тепла сонечка відчути.
О листопад, ти приніс снігопад
Перший сніг засипає осінній сад.
Короткі дні ,довгі — довгі ночі
Від грози згорає серце жіноче .
Я так не хочу іти до зими, -
Де пливуть сизі тумани, дими..
Під дощем без вогню дуб згорає
Зима снігом наш рай засіває.
Приходить рано у хату вечір
І розпалює дрова у печі.
Запалює нічний ліхтар, свічку
Освітлює беззоряну нічку.
Опале листя лежить в калюжі
Калина стоїть у дикій тузі.
А в горах випав перший ранній сніг
Холодно ...іде зима на поріг.
Вже Жовтень все у валізу зібрав
Він художник красу землі малював.
Посіяв озиме зерно у ріллю,
Щоб зріс золотий колос журавлю.
Холодно... вмирає ліс, поле, гай
Почорнів від сліз землі небокрай.
Зажурилась верба над рікою...
Що її краса сплила за водою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025451
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2024
А ти — один єдиний чоловік
За яким піду я на край світу.
Ти моя радість, бальзамовий лік...
У моїй душі — сонячне літо.
Ти, як сонце в небі — один на мільйон...
Таких більше на землі немає.
Ти мій квітучий сад, мій казковий сон
Моє серденько тебе кохає.
Красивий погляд смарагдових очей
Взяли серце і душу у полон.
Я , як вечірня зірка серед ночей
Зорю у твоє вікно у твій сон.
Ти тільки скажи, що потрібна тобі
Для тебе знайду найкращі слова.
Витру сльози з твоїх очей у журбі,
Від спраги напою ,як водиця жива.
Ти є велетень корабель мій причал
Не боюсь дощу, грози з тобою.
Ти моя висота, і мій п'єдестал...
Друг,що від зим захистить рукою..
Перепливемо океан з тобою,
Подолаємо труднощі в житті.
Ти в небі ясен місяць під горою
Мої вільні крила у почутті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025397
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2024
Я тобі у небі зірку дістану
Коштовні перли у синьому морі.
Перед тобою на коліна стану
І буду з тобою в радості, горі.
Небеса намалюють казковий рай
Встелять до твоїх ніг пелюстки троянд.
У росяних травах розцвіте розмай
Рожеві мрії між зоряних гірлянд.
Я віднайду мила від щастя ключі
Тобі подарую волошки в житах.
Щоб зустріти вечір на твоїм плечі
Цілувати як мід солодкі уста.
Я заколишу твої безсонні сни
Заспіваю колискову тихенько.
Цілунком розбуджу сонечком весни
Напишу слова "люблю" на серденьку.
Ти -- з казки, моя принцеса красуня,
Яка спала, як квітка в зимовім сні.
Ти - пісня з пісень - музика відлуння...
У саду вишня - білий цвіт навесні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2024
В її душі цвіте, ще молоде літо...
А впав ранній білий сніг на волоссі.
Розплітає довгі коси шалун - вітер
Про себе дає знати - Золота осінь.
Під мелодію дощу кружляє листя
Танцює з вітром у осіннім вальсі.
Між сизих хмар зійшло сонечко з захристя
Дарує блаженну мить , у цім часі.
В красуню Осінь закоханий Листопад
Зима встеляє білий килим до ніг.
Вони у мріях злітають під зорепад...
Стрічають удвох світанки край доріг.
Вона любить, як цвітуть квіти жоржини
Як полум'ям пломеніють до зими.
Сплела вінок з листя клена з грон калини
Іде, як королева в заметіль зими.
То сонечко світить ,то дощ, а то злива...
А літо удаль забрали журавлі.
Ця жінка ,як Золота осінь - красива...
Немов Мадонна на цій святій землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025332
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2024
А такі , як ти - один на мільйон
Їх видно здалека між люду в юрбі.
Немов Всевишній з небесних ікон
Серед зим до ніг стелить квіти тобі.
Ти - мій Всесвіт - синьооке небо
Є шляхетний лицар, романтик - казкар.
У вальсі - я лебідка, ти лебідь,-
Який запалює зоряний ліхтар.
А ти - моє сонечко в сто карат
Красень - осяйний діамант красивий.
Вдихаю, як в сад пянкий аромат...
З тобою лечу вище хмар - щаслива .
Даруєш мені свято в будні дні,
В тебе золоті руки, добре серце.
Ти - любов ,що цвіте раз навесні
Від спраги водиця чисте джерельце.
Ти мов зелен клен стрункий, високий...
Я немов берізка поруч з тобою.
Летять швидко роки, як потоки...
Я люблю, як вперше - цвіту весною.
2---------------------------------
Мені нікого, крім тебе не треба
Повір, твоя любов у довжину життя.
Коли нас розлучить з тобою небо
У твоїм серці залишусь назавжди я.
Повір ,таких як ти — один на мільйон..
Елегантний, і благородний чоловік.
А ти є мій земний рай — казковий сон
Твоя шляхетність, то моєї душі лік.
Мені потрібна, тільки твоя любов
Вистачає, щоб був поруч біля мене.
І на крилах летіла до тебе знов,-
Щоб розквітала, як берізка для клена.
А я ніколи тебе не забуду
Нашу першу зустріч — погляд твоїх очей.
І не боюся людського осуду...
За тебе віддам тисячу самотніх ночей.
Я сильна, і навчусь жити без тебе...
Але не зможу я тебе розлюбити.
А від долі не втечеш, і від себе...
Ти — посланий небом , щоб тебе любити.
Я любов у твоє серце переллю
І запалю пристрасть , вогонь почуттями.
Тобі я тисячу раз скажу : "Люблю"...
Розтоплю лід у твоїм серці словами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2024
Відлетіли журавлі , відлетіли...
Забрали літо молоде з собою.
У моїй душі спогад залишили
Ту казку ,що зігріває зимою.
Не вернути літо, яке одцвіло...
Лиш приходиш часто до мене у снах.
Вже Листопад, наш рай снігом замело...
До вікна стукаєш наче голуб птах.
Словами запалив любові вогонь
І цілунком уст розпалив пожежу.
Грає гаряча кров з ніг до моїх скронь
Я твоя ...Сама собі, не належу.
У твоїх обіймах, як квітка цвіту
А у полоні пристрасті згораю.
Іду у Листопад - осінь золоту
на крилах вітру до тебе злітаю.
Ти - мій Всесвіт, мій шарм ,мій ідеал...
Мій казковий принц на коні ,мій король.
Ти є планета щастя ,і мій причал...
А у музиці райдужна нота "Соль".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025271
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2024
Я без мови в'яну, як без води квітка
І без неї задихаюсь у світах.
З небес вона сходить наче ясна зірка,
Крилом пташечки будить мене у снах.
А мова, це святиня, мамина пісня
Ніжне слово, яке надихає нас.
Це світанкова, вечірня зоря пізня,
Запалює нам свято — щасливий час.
А мова, це є храм блаженства, любові,
А у зоряній вервичці — молитва.
З чистого джерела водиця у слові,
У зернині — хліб, для душі пожива.
А мова ,це є мамина колискова,
Яка колише безсонні сни в дитя .
У променях сонця — гілка калинова
Дух, який надихає наше життя.
А мова, це скарб , божий дарунок з небес,
Наш оберіг — щит і меч на всі віки.
В полі пшениця, жито — тисячу чудес,
Пресвяте причастя з божої руки .
А мова, це вільні крила, пташки в політ,
Спів пісні, яка зігріває серце .
Це навесні райський сад білосніжний цвіт,
Сплетений віночок синє озерце.
А мова, це вишиванка на полотні,
Яку хрестиком вишивала мати.
Це є урочисте свято — сонячні дні...
Спадщина, яку нам тре шанувати.
А мова, це синє небо, квітучий лан,
На якій золотий колос зростає.
Бальзамовий лік ,який зцілює від ран
Сяйво зір, які нам шлях прокладає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2024
О покохай мене, покохай!
Полюби мене,ближче пізнай.
Я, як водиця бистра ріка...
Чарівних струн - музика дзвінка.
Я прийду до тебе у пісні
Зацвіту, як лілії ніжні.
Я п'янкий нектар у розмаю
Спів солов'я в зеленім гаю.
Не забудь про мене, не забудь!...
Коли зимою сніги метуть.
Ти - згадай моє імя, згадай!...
Край воріт ,як лелек зустрічай.
Я залишусь у твоїй душі
У музиці , у пісні, вірші.
І зігрію сонечком весни.
Та намалюю казкові сни.
А я прийду до тебе, прийду
А ти чекай мене у саду.
Через сотню,та тисячу літ
Я подарую блаженний світ.
2-----------------------
А я подарую тобі пісню
Та, що цвіте Лілією у серці.
Вона нахилить зірку вечірню,
Де лебеді кохання на озерці.
Ти моя Мадонна - пісня з пісень
Музика чарівних струн у октаві.
Ти моя блаженна мить - ясен день,
Світанок - ясне сонечко в заграві.
Я подарую тобі увесь світ,
А у своїх долонях квіти щастя.
Ти мій казковий рай - ліловий цвіт,
У музиці ніжна пісня - причастя.
Я встелю пелюстки троянд до ніг,
І запалю свічку для тебе - свято.
Серед зим у серці розтане сніг...
До зірок понесе пісня крилата.
Ти - пісня королева натхнення
Музика, яка надихає життя.
Ти жадана мрія - сьогодення
З тобою поруч мила щасливий я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2024
Якщо любиш, зачекай до весни!...
Коли зацвітуть в саду цвітом вишні.
Нехай розтане білий сніг зими
Розвесніють ясно зорі Всевишні.
У небі ясен місяць , як панич
Пливе до сузір'я Діви на човні.
І зорить крізь нічне вікно до віч
Співає колискові мені пісні.
Мені ночами чомусь не спиться
Думаю про тебе,про нас з тобою...
Замела дороги хурделиця...
Холодно,розтануть сніги,лиш весною.
Ти приходиш так часто в мої сни
Солодкий сон, як птах злітає в небо.
Пишу про любов зоряні листи
На снігу малюю казку для тебе.
Якщо любиш, зачекай до весни
Щоб зростити почуття — сад любові.
Хай розквітнуть у гаю ясени
У стиглих житах квіти волошкові.
Завтра вдягне вишня білу вуаль
Всміхнеться літу — літечку здалека.
Покличе лебедів кохання в даль...
Насіє нам зірок щастя лелека.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2024
Я рано встаю і пізно лягаю
І молюсь я до Бога , благаю.
Щоб дав миру, здоров'я,міць і сили,
Приїхати в село на могилу.
Помолитись за сина ,батьків,брата
Хоч раз глянути на рідну хату.
Пройтися рідними стежками у сад
Відчуть ,як пахне грушка , виноград.
Нарвати у жмені яблук, і сливок
З криниці напитись води ковток.
Я ,так хочу дочекатись ,ще весни
Побачити, як шумлять ясени.
На горі вклонитись дубу старому
Святій церквиці ,щоб зняла втому.
Птахом полетіти на берег Дністра
Там де живе моя старша сестра .
Піду селом ,як колись пішки пройдуть
І рідній землі низько поклонюсь.
Там ,де вчора ходили мої ноги
Там білий сніг замів дороги.
Згадаю найкращі молоді роки
Коли була родина , батьки.
Сумую за тими, кого немає...
За тим куточок, що звати раєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024969
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2024
Пора стати дорослим у житті
Вирішувати справи, та проблеми.
Ти — господар своєї хати — землі
Будуй свій рай , сій квіти хризантеми.
Працюй, сій зерно добра ,любові
Квіти ,щоб цвіли від весни до зими.
Думай, і твори світи казкові
В гармонії іншим настрій підійми.
Життя,то є велика наука
Усердна праця,труд у поті чола.
То висота дуба,граба,бука,
Щоби не поранити руки до скла.
Ти — пам'ятай, що сильні не плачуть!...
Ідуть вперед ,не здаються у борні.
А вони майбутнє своє бачать
Коли хата згорить у попіл — вогні.
Починай, спочатку нове життя
Не бійся всяких труднощів на землі..
Не ховайсь за плечима , як дитя!...
І шукай себе на життєвім путі.
Коли людина ,щось в житті значить
А вона не марнує своє життя .
Є падіння ,злети та удачі -
А хто працює той, множить здобуття.
Ти — молодий,здоровий ,красивий
Повір , що твоє щастя у твоїх руках!.
Навіть коли будеш голуб сивий
Треба думати ,працювати ,як птах.
Повір , у тебе все добре буде!
Молись, коли у тебе душа болить.
Не винось свій біль,печаль на люди!
І перечекай грозу,коли дощить.
Ти — іди вперед до цілі, мети
Відпочинь,щоб сили зумів набрати.
Щоб щось у своїм житті досягти
Треба чути Бога, з ним розмовляти.
А є той мудрець ,хто чує Бога
І сіє зерно, зростить золотий лан.
Стрічає Новий день без тривоги
У житті він господар долі, і пан .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024936
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2024
Піду у храм запалю свічку
Помолюсь за недругів, ворогів.
Поплачу від усіх у нічку,
Щоб розвіяти свій біль,чужий гнів.
Бачу ,як крізь лупу людину
Я несуддя , щоб когось судити.
Як веде себе, як скотина...
Я хочу її на мить зупинити.
Я живу, як свята монашка
Робота,і хата та святий храм.
Не шукаю розваг, коли важко
А молитва лікує душу від ран.
Ні ,легких доріг не шукаю
І друзів,щоб випити з ними вина.
А чужих на поріг не впускаю,
Щоб не пити мед - отрути до дна.
Я не воїн на полі бою,
Не ношу за пазухою камінь.
Рану душі словом загою,
І скажу : своїм ворогам "Амінь!".
Я на п'єдестал слави не рвусь,
Щоб золоті медалі носити,
Якщо впаду, то я підіймусь
Встану, щоб заново просто жити.
Я не плазун, не блазень, не раб,
Не вмію у клоунаду грати.
Не орел, не ловлю в морі краб,
Щоб жабу у болоті дістати.
А я не вчу нікого жити,
І не кажу, що мудрець з мудреців.
Мені б сина навчити жити,
Щоб був людиною серед людців.
Не дозволю себе топтати,
Щоб покусав до крові дикий звір.
А краще дурню промовчати...
Чим будувати дружбу без довір.
Я не гашу вогонь руками,
Щоб обпік аж до білих міхурів.
Не дам топтать себе ногами
Відійду в сторону ,щоб дух зміцнів.
Так я кожен день вчуся жити,
Не раз похитнеться мій слабкий крок.
Вчусь у любові світ творити
Пізнаю людей, п'ю Життя - ковток.
Не хвалюсь ,що пан серед панів
Найкращий, найгарніший на світі.
Могутній, як дуб між ясенів,
Що ,як Бог все можу на цім світі..
Вчорашній друг п'яний без вина
Я розіб'ю, цю дружбу на друзки.
Не знаю, в чому моя вина?...
Коли вітер рве в дуба галузки?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2024
В моєму серці народилась пісня
Зійшла яскравою зіркою у небо.
Вона наче птаха лебідка ніжна,
У яку закохавсь одинокий лебідь.
А у неї голос наче сопілка
Співає, так що спів торкається душі.
А вона просто жінка українка
Малює, цю блаженну мить - красу землі.
О , Лети, лети лебедине пісне
Понад круті береги ліси і гори.
Хай втихне гроза, осіннє море грізне
Зійде сонечко осяє простори.
Ця пісня про любов, журбу ,страждання
Як ламали її крилонька вітри .
Там ,де сонце - лебедине кохання
Чорні хмари проженуть стрункі ясени.
Ця пісня - біла симфонія весни
Намалює тобі казку зоряний світ.
Як княжа пава прийде у твої сни
Розтануть сніги ,розвесніє вишні цвіт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024863
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2024
Золота осінь немов королева
Дарує нам щастя - блаженну мить.
О , яка прекрасна - пора Жовтнева!
Коли на деревах листя золотить.
Сонечко теплом , ще зігріває сад
Забагрянило у барвах листя.
А завтра прийде у гості Листопад
З сніжних гір ,як король із захристя.
Жовтень окутав сизий - сизий туман
Про себе дає знати , вже зима.
А небо на хвилях струн ,як океан...
Ллє дощ ,то падає сніжна імла.
Опадає жовте листя під ноги
Тополя з вітром у вальсі кружляє.
Курличуть білі гуси край дороги
Мінорна нота серденько крає.
Золота осінь одяглась в оксамит
Дуб з голови капелюх знімає.
Біжить кінь сиплеться іскри з - під копит
Листопад білий сніг засіває.
Незрівняна краса у падолисті
Осінь ставить на листі круглу печать.
Художник малює пейзаж над містом
Надихає нас божа благодать.
Ще не біла зима ,ще тільки Осінь...
Нахиляє сонце - золотий час.
А дні за днями - поміж верболози
Спливають у синє море від нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024815
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2024
Ти — моє щастя пречисте небо
У променях сонця сто карат.
Я намалюю казку для тебе
У цвіті яблунь — квітучий сад.
Ти є мого серця королева
А поміж квіток квітка весна.
Ти — є красива пора жовтнева
Музика зір — чарівна струна.
Бачу тебе, як сад розквітаю
П'ю ,як водицю твою красу.
До тебе я на крилах злітаю...
Відчути твоє слово "Люблю".
Ти — моє натхнення, моя мрія
Без тебе , як свіча згораю.
Ти — пристань життя, моя надія
Жінка ,яку люблю, і кохаю.
Вже прийшла осінь, за крок Листопад...
Стелить килим багряний до ніг.
Ще вчора сіяв щастя зорепад
А нині на долоні падає сніг.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2024
О Боже, ти — цар поміж царів
Сотворив землю і небо.
Ти — вічне сонце поміж віків
Всесильна Велич у тебе.
Мій Господи, ти — моє небо,
Ти подих повітря — життя.
Молюсь я "Отче наш" до тебе ,
Дай сил,коли у тривозі я.
Мій духовний Отче Небесний!
Прости мені за все, прости!
Хай у мені мій дух воскресне
Дай міць, деревом життя зрости.
Ти — моя права рука Боже!
Довіряю тобі життя.
Ти бачиш, чуєш серце кожне,
Коли у смутку ,журбі я .
Прошу тебе, Боже, благаю!
Від ворогів мене захисти.
Хто гострить меч, смерті жадає...
У вогні його задум спали.
До святих небес Боже, молюсь !
Прошу увесь мій рід захисти.
Омий мене дощем я зцілюсь,
Щоб святу любов у світ нести.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2024
Ти — шляхетний, красивий чоловік,
Ти — вітер, від якого зриває дах.
Ти — моя любов, до гробу вовік,
Є казковий лицар на коні у снах.
Ти — Всесвіт, ясен місяць уночі ...
Вдень сонце, володар моїх почуттів.
Ти — сонячний промінчик на плечі
У білокрилого птаха піснеспів.
Ти — в довжину життя — блаженна мить.
А на хвилях моря мій порятунок.
Ти — дивовижна струна, що дзвенить
А поміж хмар райдужний візерунок.
Ти — у космосі планета щастя,
У яснооких вечорів — зорепад.
Ти — храм любові моє причастя...
У осені мій золотий листопад.
Ти — харизматичний, неповторний,
Світанок у вікні солодкий нектар.
Ти — красивий Джентльмен, благородний...
Є мій найдорожчий скарб — небесний дар.
Ти — моя музика, моя пісня...
Навесні білосніжний розквітлий сад.
Ти — моя радість і печаль сніжна
І у моїх долонях дощ, снігопад.
Ти — моє сонечко у зеніті
А на моїх косах лавровий вінок.
Ти є білокрилий птах на вітті
Ти — моє натхнення — повітря ковток.
Ти — титан, синьоокий океан,
Велетень корабель пристань надії.
Ти — зерно доброти — золотий лан,
Є надійна рука у безнадії.
Ти — цілющих джерел жива вода,
Запалений вогонь у моїм серці.
Ти — солодке яблуко сон — трава,
Біленький лотос на синім озерці.
Ти — у барвах золотий листопад,
Кленовий листочок жовтий падолист.
Ти — крапля дощу, білий снігопад
Ти — тихий вечір із зоряних намист .
Ти — смарагдове літо в розмаю
Є жадана мрія подих повітря .
Ти — моя казка у земнім раю
А у піднебессі — яскраве світло .
Ти — небо, моя висота, мій злет...
А у птаха щастя два вільні крила.
Ти — золотий голос небес — сонет,
У музиці ,струна моя міць, сила.
Ти — Ангел, оберіг мого життя
Мій міраж, моя печаль, моя радість.
А в октаві нота соль — почуття
Моя золота осінь, моя старість.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024699
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2024
А там ,де вчора співав соловей,
Там сьогодні затихла ніжна пісня.
Серед тисячу безсонних ночей
Шукаю одну, неповторну пісню.
О скрипалю візьми скрипку в руки
І знайди струну ,що торкнеться душі.
Нехай дзвенять мелодійні звуки
Музика мого серденька у вірші.
Заспівай соловейко, заспівай,
Хай від твого співу тане в горах сніг.
А ти скрипалю на скрипці заграй
Лунає закоханих веселий сміх.
Пісня повінчала зорями нас
З небес дарує блаженну мить щастя.
О ,який чудовий прекрасний час!
Коли приймаєш пісню, як причастя.
Заспівай соловейко ,заспівай!
Чарівну пісню голосом сопрано.
Хай квітне сад яблуневий розмай
А у душі сходить сонечко рано.
Заспівай соловейко ,заспівай,
Піснею прожени мій сум, мій жаль.
І згоріти ,як жовтий лист не дай,
Веди де нема зим журби печалі .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2024
Ти поглянь , яка прекрасна ніч!
Як в небі зорі сяють квітом.
А красень місяць мов павич
Зорить всю ніч в моє вікно над світом.
А у моїх думках тільки ти, ти, ти...
На своїм серці написав твоє ім'я.
Вечір закоханим зводить мости,-
Знайдемо щастя в розмаю ти і я.
А ти - моє небо, мій храм любові...
А поміж зірок ясна зірка натхнення.
Ти - Богиня муза у ніжнім слові
Ця блаженна мить - благословення.
Тобі розкажу про ,що плаче скрипка...
Чому лебідь ,так зітхає одинокий.
Де живе любов , там біла лебідка
Летить до нього понад моря глибокі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2024
Всі твої подружки вийшли заміж давно
Ти не можеш свою любов знайти .
Чекаєш принца на коні, як у кіно...
А роки згорають , як зорі з висоти.
Висока струнка, така мила, красива
Та все зустрічаються не ті, не ті...
Розцвіла мов в саду троянда зваблива
Квіточка , яка цвіте у самоті.
А ти приходиш наче місяць з висоти
У золотім човні пливе по небу.
Він такий близький, недосяжний ,як ти.
Дай знак, коли стріну тебе мій лебідь.
Скажи, мені ,де ти ходиш моя доле?...
Ти ,так часто снишся мені ночами.
Дивлюсь, як у туман - небо неозоре
Шукаю ,як сонце під небесами.
Доле моя доле з чорними бровами
Ти мрія весни ,моя пристань життя.
Скажи мені ,якими ходиш стежками?...
Щоб закохалась... щаслива була я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024421
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2024
О , моя трояндо чорнобрива!
Гарна квіточко з райдужної весни.
Не бійся коли дощ ,а чи злива...
Вітром прожену хмари, як ясени.
Я тихенько у твої сни прийду
Немов ясен місяць стану край неба.
У Всесвіті найкращі слова знайду
Ясні зорі для тебе, для тебе.
О , моя квітко цвіти, розквітай!
І не журись, що у сад прийшла осінь!
Пелюстками, як жар гори, палай...
Світи ,як сонечко у небо просинь.
Вдихаю у твій п'янкий аромат
П'янію , як від солодкого вина.
Ти - моє сонечко у сто карат
Моє натхнення, моя квітка - весна.
Обожнюю твою царську красу,
Немов птах цілую уста медові.
П'ю вроду мов квіт пречисту росу
Дякую тобі, за миті казкові.
Квітка прагне дбайливих рук , тепла...
А від холоду у самоті в'яне.
Щоб зігріли сонечком - небеса
Коли гроза ,люта зима нагряне.
Я дивлюсь на тебе, не надивлюсь,
Малюю у своїх руках твій портрет.
І втратити тебе я ,так боюсь...
Як Богиню музу закоханий поет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024407
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2024
Хто сіє зерно ,той жне добро
Хто працює,той гроші рахує.
А хто здоровий ,той багатий
Сильний духом до всього завзятий.
А краще з мудрим загубити,
Чим з дурнем золотий скарб віднайти.
У своїй хаті в мирі жити,
І до цілі,та до мети дійти.
Не вся та краса, що на личку
І не все ,те золото ,що блищить.
Іноді ,грушка зросте в дичку
І тебе терновим плодом вгостить.
Ти не показуй гострий язик ,
Який крутий, які гнилі зуби.
Велику голову має бик,
Але рогами не звалить дуба.
Коли любиш, розум не втрачай
І дивись на обранця тверезо.
Добре думай, тоді обирай...
Бо пораниш душу ,як до леза.
А сидить у болоті жаба
Заздрить ,що птах високо літає.
А умом не дістане граба,-
За своєю спиною крил немає.
Хвалиться, так хитра лисиця,
Що найгарніша , гарно співає.
Високо не літає птиця,-
Бо до співу голосу немає.
У змії довжелезний язик
Тебе може до крові вкусити.
Хто нападати на жертву звик
то у любові не може жити .
Хто читає ,той мудрість має
Відкриває для себе новий світ.
У знаннях висот здобуває,
І душа цвіте розмаєм ,як цвіт.
А хто сіє зерно любові
Той золотий урожай збирає.
Є щирий,привітний у мові
Господь того благословляє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024350
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2024
Так мало тих, кому відкриєш душу,
Щирим був, як на сповіді у вівтаря.
І смакував його слово, як грушу
Він був у темряві світло ліхтаря.
О, як мало тих, кого назвеш братом,-
Щоб від недругів, ворогів захистив.
І був по духу рідним , а не катом...
Поважав чужий труд , ближнього любив.
А мало тих, кого назвеш сестрою,-
Щоб коли зима впустила у свій дім.
І зігріла ласкою, добротою...
Прийняла тебе немов мати у нім.
Так мало тих, кого назвеш родина...
Деколи рідні стають тобі чужі.
В біді пізнаємо, хто є людина?...
Хто є рідня для тебе, а хто чужі.
О , як мало тих ,кого назвеш другом,-
Щоб поділив кусок хліба з тобою.
Щоб не дивився, як ходиш за плугом
Допоміг орати поле - рукою.
О , як мало тих, хто нас розуміє...
Уміє читати по очах різні думки.
І жаль тих, хто душу від слова гріє...
Заходить без стуку , як тінь до ріки.
Як мало тих, хто подасть тобі руку
Коли впадеш ниць на слизькій дорозі.
Добрий, як Ангел прийде без стуку...
Підійме дух ,знайде лік у тривозі.
Як мало тих ,хто чує біль страждання,
Подзвонить серед ночі у важкий час.
Летить, як птах не чекає світання...
В час негоди лікує бальзамом нас.
Мало тих , хто не закладає маску,
Йде поруч з тобою до кінця життя.
Не підведе , не заведе у пастку,
Чує здалека твій біль, серцебиття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2024
А у тата були два рідні брати
Кожен з них мав свій божий дар - талант.
Любили життя, землю, як я і ти...
Завжди був порядок,і все на кант.
Тато середущий був між братами
Багато народні прислів'я знав.
У розмові він говорив віршами...
І любити землю дітей навчав.
Наймолодшого бабусі віддали
А зі старшим лишились у хаті.
Зима ,і холодно чобіт немали...
І життя було лата на латі.
А тато не мав вищої освіти
А лиш три класи польської школи.
Був господар ,любив красу, квіти...
Духом злітав, як орел у гори.
А старшому брату було десять літ
Татові сім ,молодшому три роки.
Сироти росли наче весняний квіт
Земля зростила ,як дуби високі.
А раненько померли їхні батьки
Сироти... зазнали бід багато.
Діти другої світової війни...
Бог ,церква були за маму, тата.
Дітей своїх вчили землю любити
Орати, сіять у ріллю зерно.
У святій церкві Бога хвалити
Дякувати за всякі ласки, добро.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024264
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2024
З далеких країв лечу додому,
де біля хати рожевих яблунь цвіт.
Вклонюсь низенько дубу старому
Подякую за все, за дитинства світ .
Бачу село у розквітлих садах ,
Як зацвіли яблуні ,груші, вишні .
Та берег Дністра у казкових снах,
І юних літ, щасливі дні колишні.
Дозрів яблуневий білий налив,
Золота медова груша на вітті.
І солодить пісні ніжний мотив,
У сузір'ї ніч у срібнім зеніті.
А там в полі наливсь стиглий колос
Зоріють у житах волошки сині.
Чути соловейка дзвінкий голос
Пасуться карі коні в конюшині.
А там за гаєм зелені трави
Стелиться дорога у розмай літа.
Ходять білі птахи наче пави
Сплітають у віночок пишні квіти.
На березі ріки така краса!
Тут видно здалека Карпати гори.
Тут леліють волошки небеса...
Там, де розлились жита наче море.
Дзвенить дзвінко польова криниця
Піду наберу водиці з джерела.
Досхочу нап'юсь, як біла птиця
А тоді піду додому до села.
Піду босоніж у чисті роси
Наберусь сили у матінки землі,
А вітер розплете мої коси
Понесе де золотий лан на ріллі.
Намилуюсь я красою землі
Обійму як дитя матір руками.
Засолодять піснями соловї
І блаженні зорі під небесами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024223
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2024
А я полечу у небеса
Там де пречисті ясні зорі.
А пісня зір, то божа краса,
Як біла птаха у просторі.
Ти моя любов — сьоме небо,
Твій голос немов дзвінкий кришталь.
Знайду ясну зірку для тебе...
Ніжну пісню заграє скрипаль.
Хай з синіх гір розкаже гроза,
Як плаче захмарене небо.
Де нема кохання, там сльоза...
Без лебідки вмирає лебідь.
Плекаймо у серці почуття,
Хай сяє сонцем храм любові !
Там де ніжність, ласка , там життя....
Цвітуть райські сади у слові.
Я немов місяць одинокий
Що пливе на золотім човні.
Між нами Океан широкий
Без тебе у журбі мої дні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2024
А коли хочеш плакати, то поплач...
Хай не стає тобі в горлі сльоза!.
Руйнує, все на путі долі — палач,
Штовхає в безодню людська гроза.
Поплач в самоті, щоб стати собою
Сльозою вмий заплакані очі.
А завтра зійде сонце над тобою...
Всміхнеться світу серце жіноче.
Не закривайсь від світу,як у герці
Ти вдихни у повітря, щоб жити.
Шукай гармонію у своїм серці
Набирайсь сил, щоб цей світ творити.
Поглянь у люстерко, себе полюби
Не оглядайсь у минуле назад.
А після дощу воркочуть голуби...
Віддавай добро світу наче сад .
Коли між пеклом і раєм на межі
І ти не знаєш, що буде завтра.
За твоєю спиною гострять ножі
Не опускай рук, гори, як ватра.
А тих, хто не по дорозі відпусти,
І хто не чує твій біль страждання.
Коли живеш у статку, заможній ти...
То всі знають тебе, шлють вітання.
А ти поплач, як небо після грози
Душа стане від снігу біліша.
Не бійсь ,коли прийде зима ,морози...
А ти молись , щоб стала міцніша.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024142
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2024
Не шукай мене ,не чекай...
Я не прийду до тебе більше.
Зі мною в почуття не грай...
Бо вже не буде, як раніше.
Ти - шальний вітер у полі
Від твого подиху в'яне цвіт.
А я вільна пташка на волі,
Яка любить, цей прекрасний світ.
Я не твоя власність , не річ,
Що блищить ,як алмаз в мовчанні.
Ти гроза, сльоза з моїх віч
Невідомість у вічнім чеканні.
А ти мене тільки поклич...
Прилечу ,як птах на світанні.
І витру сльозу з твоїх віч
Зацілую уста в коханні.
Ми з тобою такі різні
Доля дає нам шанс у житті.
Щоб цвіли , як квіти пізні...
Горіли полум'ям в почутті.
Я , як самотній місяць вніч,
Пливу, як човен у тумані.
Запалюю тисячу свіч
Тобі освідчуюсь в коханні.
Ти - Всесвіт - голубе небо...
Маяк у синім - синім морі.
Нахиляю лиш для тебе,
Яскраві зорі, ясні зорі.
Я люблю тебе , як життя
До божевілля ,до нестями.
Ти моя любов - почуття
Ніжна пісня під небесами.
Я полечу у небеса....
Там, де кружля білий - білий птах .
Твій голос , як чиста роса
Дарує мить щастя у піснях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2024
ПРИСВЯТА Б.СТАШКІВУ НАРОДНОМУ АРТИСТУ УКРАЇНИ.
Сумно ,що такі співаки з золотим голосом відлітають від нас, так рано.
У засвіти ідуть найкращі.
Жаль ,що по телебаченню їх не показують ,а лиш любимчиків власника телеканалу .
Він був моїм кумиром.
В молодості слухала.Довгий час не чула про нього.
І ось почула знову.Та на жаль дуже пізно....
Ніхто не рекламував його талант.
О ні ти не вмер!, ти - будеш жити в піснях...
Твоя пісня, то - біла птаха у небі.
Нахилить сонечко весни до гір Карпат
Зацвіте червона калина для тебе.
Прощається золота осінь з тобою
Старі дуби тобі вклоняються до ніг.
Вмивається небо гіркою сльозою...
Встеляє квіти... сіє перший білий сніг.
Злетів,так рано сизокрилий птах у даль
Отой ,що будив співом Карпати гори .
Лишив глибоку рану на серці ,печаль
Схилили голову над ним осокори.
Обірвалась струна пісня лебедина
Трембіти голос ,так бентежно лунає.
Затужила за тобою вся родина
Золота осінь кленовий лист встеляє.
Богдане, ти - соловейко України
Тобі голос виточив, як алмаз Господь.
Щоб голосним дзвоном будив цвіт калини
В снігах розквітав первоцвіт - душа, і плоть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023931
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2024
За потужні плечі він не ховавсь
Справжній козак, який взяв руки зброю.
Рідну землю від заброд захищав
Стояв щитом у цім жорстокім бою.
Українцем на землі народивсь
Захищав нас від орди в дикім полю.
Між людьми наче сонечко світивсь
Прагнув миру,і дітям кращу долю.
Він , як Ангел - воїн світла , добра,
Завжди усміхавсь, був щирий душею
Родом з Галичини, чув біль Дніпра,-
Як чорний ворон кружляв над землею.
Мати йому дала царське ім'я
Звати, так красиво Василь Особа.
І для нього було святе - сім'я
Любив дружину ,і дітей до гробу.
А війна молодий цвіт вбиває
Найкращі відлітають у небеса.
І солдат свою кров проливає...
Стали діти і дружина сирота.
Вчора дружина втратила маму
Нині чоловіка везуть на щиті.
У серці незагоєна рана...
Плачуть за татком діточки малі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023871
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2024
Я закоханий у пісню
У красуню фею синіх гір.
Мрію у серці - лелію
Ловлю її погляд, її взір.
Я полечу у небеса...
Там, де іскряться ясно зорі.
Її врода - чиста роса,
Як дзвінка струна у просторі.
Вона мила , як лебідка
Блакитньо - сині очі неба.
З райського саду цвіт - квітка,
Без неї у тузі мов лебідь.
Я прийду до тебе в пісні
Встелю найкращі квіти до ніг.
Зацілую руки ніжні
У цілунках розтанеш ,як сніг.
Ти - чекай мене, як вечір,
Як сонечко з райдужних заграв.
Розправ спину, гордо плечі
Знай, що тебе лиш одну кохав.
Прийду піснею до тебе
І запалю вогонь любові.
Ти - моя лебідка, я твій лебідь...
Мінорна октава у слові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023863
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2024
А я зростала при свічі - лампі ілліча
У той час виключали, економили світло.
Тулилась до грудей маминого плеча
Слухала легенди ...вдихала ,як повітря.
А я пам'ятаю : шинель та куртку на ваті ,
Валянки , і кирзові чоботи та й гумовці.
Лампа наче кришталева люстра у хаті
Освітлювала тьму і блимала у віконці.
За вікном мете метелиця, хуртовина,
А ми малі діти ходили на панську гору.
З гірки катались, що промокла одежина
Всі обожнювали снігопад - зимову пору.
Не боялись холоду , заметілі зими,
Морозу ,що щипав щічки, малював рум'янці.
Катались , немов пташечки злітали крильми, -
Що до сніжної дошки ,аж примерзали пальці.
Мама одягла шубу, валянки на ноги ,
і я летіла на крилах немов птах за дітьми .
А час був снігопад закурив всі дороги...
Їздили у місто білі — білі коні саньми.
А ми зі снігу ліпили снігову бабу ,
То кидались сніжками та натирали щічки.
Грались і розгадували немов би табу...
Бігли грітись до вогню, до глиняної пічки.
Мама дітям з цукру наробила цукерок
На блясі напекла смаколиків , та дерунів.
І дала спеченого хліба підвечірок...
Парного молочка від червоних гірських корів.
О скільки у дитячих очах щастя було!
Не було всього, але жили в мирі щасливо.
На телевізор йшли усі сусіди на кіно...
Дивились новини світу та фільм красивий.
У черзі стояли за хлібом на морозі
Магазини були пусті та й усе по блату .
Жили дружно, будували храми у Бозі...
І ніхто ближньому не заздрив , а сестра - брату.
Мама колисала у дубовій колисці
Зшила з пуху білу ковдру , матрас з пахучих трав.
Борщ з фасолею смачний, так пахнув у мисці
І линула з синіх гір пісня з високих октав.
З тих пір ,так багато змінилось на цій землі
Змінилась мода, все йде вперед прогрес ,інтернет.
Лиш ,як колись в'ють на вітті гніздо журавлі
Співають у вишневім саду вишні свій сонет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2024
Ми з тобою закохані до нестями,
Як джерельна водиця наша любов.
Згораємо в палких почуттях серцями
Бачу тебе, як мак розквітаю знов.
Зваблює до тебе яскравий блиск очей
мов дві зіроньки, що сяють у небі.
Наче намальована врода у лілей
Притягує, як магнітом до тебе.
Повінчане зорями наше кохання
Освячене дощем під небесами.
Ти — мій Всесвіт, яскрава зірочка рання
Чарівна квітка , що пахне медами.
Ти візьми мою руку у свої руки
Веди, як лебідь лебідку у політ.
Хай поміж нами не буде більш розлуки
І Цвітуть райські сади — яблуні цвіт.
Там , де в гаю розлогі клени та й буки
Між крон сходить ясне сонце золоте .
Відлунюють водограю дзвінкі звуки
Закоханим духмяна липа цвіте.
У полі цвітуть ромашки білі — білі
Тобі я їх у букет назбираю.
Заспіваю пісню, як пташечки милі
Бо тебе кохана люблю, кохаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023686
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2024
Судилось залишити свій слід на землі
У твоєму серці, у пісні, у слові.
І зростити вільні крила, як журавлі
Малювати різні образи казкові.
А на небі на хмарці янгол явився,
І дивиться з висоти на цей білий світ.
У білого лебедя преобразився
Ніби збирається до зірок у політ.
Розмахнув крила, вільний сизокрилий птах,
Колише втомлене місто ,та сни землян.
Чорні хмари заступили Чумацький шлях
А янгол ніби зійшов з орбіт у туман.
У сірих хмарках день сховавсь у пелену
Вже пізня осінь... паморозь на отаві.
Явір — скрипаль шукає мінорну струну
Грає органна музика в октаві.
Холодно... сиджу дивлюсь у нічне вікно,
Як вечір запалює свічу над світом.
А янгол на хмарці загорнувсь у панно,
Розганяє чорні хмарки тихим вітром.
Край доріг стоять, як монахи церквиці,
І б'ють у дзвони на вечірню молитву.
А янголи на хмарці , як білі птиці
Шукають свій рай — мелодію красиву.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023672
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2024
А літо, літечко , як вода крізь пальці
Сплило за течією у синє море.
Поміж хмар заховалось сонечко вранці
Забіліли у снігу високі гори.
Димлять в сивім тумані - Monte Bianko
Біленький сніг блищить на сонці, як алмаз.
Стоїть , як пава Золота Осінь - di fianco
Світить ясне сонечко, то згасає враз.
Їде вересень наче лицар на коні
Усміхається білому світу, як пан.
Відлітають білі птахи - сонячні дні...
Чорніє земля ,там ,де золотився лан.
Осінь озолотила листя на вітті
У смутку хризантеми квіти печалі.
Згорають під дощем у бабинім літі
А смереки зелені стоять , як кралі.
Вже красень Жовтень іде у надвечір'я
Запалює сірником у печі вогонь .
Падає пожовкле листя на подвір'я
Забіліли чорні коси у моїх скронь.
2---------
О ПРОЩАВАЙ, МІЙ ЖОВТНЮ!
О прощавай мій Жовтню, прощавай!
О , прощавай мій птаху сизокрилий!
Ти - усміхнись сонечком з небокрай
Нахили земне тепло мені милий.
До тебе на побачення прийду
В іншому житті стрінемось з тобою.
Я буду чекати тебе в саду,
Щоб стріти золоту осінь з тобою.
Не хочу, так тебе відпускати!,-
Щоб летів ти у даль за журавлями.
Знаєш буду тебе в снах чекати...
У нашім раю з новими піснями.
Завтра у гості прийде Листопад
Від морозу отави забіліють.
Без пісні пташки засумує сад
Від заметіль зими ніжні квіти мліть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023642
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2024
Ще в лоні матері дитини
Від народження аж до смерті.
Посланий Ангел для людини
Написана доля - в конверті.
Посланий з небес — Ангел божий,
Який дає нам нести свій хрест.
Захистить від гріз в час тривожний,
І веде на гору Еверест.
О Ангеле, мій Охоронцю !
Ти Надійний Покров, захист мій.
Ти світло боже у віконцю ,
Пречисте небо — мир, спокій мій.
О Ангеле, мій Охоронцю !
Моя доля у твоїх руках.
Ти сонце ясне у віконцю
Світло, яке осяює шлях .
Слухай голос янгола небес
І серце відчує тривогу.
Він насіє тисячу чудес
І вкаже тобі путь в дорогу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2024
співає ЯРОСЛАВ ГУДИМА
Жовтень встеляє килим до ніг
Падає листя на твої коси .
Завтра їх покриє білий сніг
Окутають світ - хмарочоси.
А Осінь дарує прекрасну нам мить
В осіннім саду квітнуть жоржини.
І листячко з дерев летить , летить...
Сплітає вінок для калини.
Поглянь ,яка красуня осінь!
Стоїть немов Мадонна над світом.
Зорить у блакить там небо просинь
І розплітає коси вітер.
А там ,де ти - там рай на землі
У променях сонця квітнуть квіти.
Закоханії очі блакитні твої
Запрошує у казкове літо.
Зігрію тебе від холодних зим
Осіннього дощу ,і снігопаду.
І напою п*янкою любов'ю з рим...
І заколишу сни - Листопадом.
Поглянь ,яка красуня осінь!
Стоїть немов Мадонна над світом.
Зорить у блакить там небо просинь
І розплітає пишні коси вітер.
А там ,де ти - там рай на землі
У променях сонця цвітуть квіти.
Закоханії очі блакитні твої
Запрошує у казкове літо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2024
Запали у молитві свічу любові
Неси на офіру свого серця Любов.
Молитва ,це духовні ліки у слові,
Віра єднає з Богом з щирих молитов.
Встань на коліна перед образом Марії
"Богородице Діво "молитву читай.
Коли стоїш над прірвою в безнадії...
У вірі поміж хмар образ божий шукай.
О Пресвята Маріє — Матінко Божа!
Ти є мій Ангел Охоронець — мій Покров.
Ти в саду біла Лелія — квітка рожа
З джерел цілюща водиця з молитов.
Коли ти від сліз не знаєш куди іти
Над тобою метуть заметілі , дощить...
У відчаю у замкнутому крузі — ти.
Почуй голос неба , коли душа болить.
О Маріє , ти — розрада для всіх сиріт
У журбі для ранених душ — Боже світло .
Твоя молитва порятунок — ясен світ
Ти — причастя ,яке потрібно як повітря.
О ,Небесна царице Матінко мила!
Захисти нас від недругів,та ворогів.
Скріпи у вірі — дай духовну міць ,силу
Захисти від вогню війни — дочок, синів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023373
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2024
Зустрілись на березі ріки — два птахи
Один у променях сонця — світанок.
Інший наче Всесвіт у зоряні шляхи...
Чорноокий вечір — очі в циганок .
А лебідка, як білосніжний — білий цвіт,
Що заврунився навесні у вишні.
Лебідь притягує до себе, як магніт
Закохані в нього троянди пишні.
А лебідка співає пісні про любов,
Розправляє свої крила до зірок.
В чорного лебедя на серці печаль знов
Згорає ,як клен поміж раю квіток.
Два птахи самотні, такі одинокі...
Удвох збудують гніздечко на вітті.
Де Любов, там не страшне море глибоке...
Знайдуть свій рай — щастя на білім світі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2024
Зійшла у піднебессі на небосхилі - Stellia
Народилась зірка на срібній хвилі.
Пливе хмарка білосніжна каравела,
І думи щебечуть , як пташки милі.
Пливе по небу у синю даль хмаринка
Біла каравела в тихий океан.
Мов на мольберті художника картинка
В променях сонечка іде караван.
Поет парусні вітрила розправляє,
Як мандрівники Колумб і Магеллан.
В поезії новий острів відкриває
Пише вірші, прозу, новелу, роман.
Пливи каравела щастя у синю даль
Хай осяюють ясні зорі твій шлях!.
Звучить музика... грає скрипка і рояль,
У танці кружляє чайка білий птах.
Думи летять вище хмар, як чайки білі
Там, де в райдужнім дощі сяє — блакить.
Від сонечка тане сніг у заметілі,
В душі цвіте лілія — блаженна мить.
Сядуть думи — пташки на палубу човна
Поїдуть, де пальми, золоті піски .
Моя мрія вільна — вільна пташка вона
Ловить зоряну мить з божої руки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2024
Король не вартий пастуха овець
Він не думає за всіх ,лиш за себе .
А байдужий,жадний скупий і лжець
Ніколи не досягне, як птах неба.
Король не вартий пастуха овець
Коли на троні він п'є і гуляє.
Думає, що наймудріший знавець,
Як орел до зір - високо літає.
А на шахматній дошці грає гру
На чорно - білій шахматці мить - життя.
Золотою ложкою їсть ікру
Не зважує на терезах суть - буття.
Хіба знає , скільки коштує хліб?...
Кіло Картоплі, цукру ,і пуд солі.
І для живих копають живцем - гріб
Все, як у пеклі у замкнутім колі.
Сирота - безхатько пасе вівці
І шукає кусочок хліба - життя.
Нема хати , має ,те ,що в руці...
Під небом просить у Бога - каяття.
А король ,без корони не король
А придворні слуги немов би вівці.
І для нього пішаки - то є моль...
Він , як рибак ловить рибку у річці.
Ловись рибко велика ,та мала,
Для пішака - рибака просто в сіті.
Хто жадний ,поріже руки, як до скла
Стає кривда ,як кістка в горлі на світі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023034
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2024
Ось знову осінь прийшла у наш сад
Вітерець з дощем в унісон грає вальс.
Стоїть клен з берізкою між левад...
Нагадує нам з тобою — блаженний час.
Ще вчора клен зелений — зелений
Зростав у небесну вись, як юнак.
Закоханий в берізку шалено...
Дарував, як я тобі - червоний мак.
Пожовтіли на лугах отави
Тремтить листячко беріз золотих крон.
А клен, як сонечко із заграви
Всміхається берізці ,як Аполлон.
Падає жовте листячко з дерев
Чути із давніх літ музику весни.
Змарніло личко в беріз королев,
Ти зіркою приходиш у мої сни.
Там , де ходили заросли стежки
Нагадує ніжна пісня — рай літа .
Стелились до ніг ніжні пелюстки
Зоряно ми цвіли в макових квітах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023002
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2024
А ти не актриса, не Голлівудська зірка
І не модниця, топ — модель із журналу мод.
А ти — мати землі дочка, красуня квітка
Твоя мила врода, як джерело з чистих вод.
А ти просто українка — україночка
Пасує вишиванка в узори барвисті.
А твій ніжний голос немов би сопілочка
Ти, як Мадонна у калиновім намисті.
Заглядають на твою вроду перехожі
А ти гордо немов цариця йдеш по світу .
Капелюх знімають перед тобою вельможі
Щоб чути мову немов спів пташки на вітті.
Художники із вроди малюють картини
Поети присвячують ліричні вірші тобі.
Ти немов ніжна пісня в образі калини
Зваблює твоя усмішка — очі голубі.
А за тебе на дуелі бились королі,
Кидали до ніг квіти, життя віддавали.
Чужинці у полон гнали у чужі краї
У закритій клітці немов пташку тримали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2024
Смарагдові очі чорні брови
На щічках ямочки два озерця.
Ти — чарівна музика любови
Шукаю ключ до твого серця.
Ти — найкраща квітка між квіток
Мальва — рожа в пахощах розмаю.
Ти — яскрава зоря поміж зірок
Ти та ,яку я люблю, кохаю.
Ти — смаглява, як циганка нічка
Волосся хвилями водограю.
Дзвінкий голос лунає мов річка
Усмішка ,як сонечко небокраю.
О, Маріє я так люблю тебе !
Твоя врода, як чиста водиця.
Ти — моя любов, небо голубе...
Маріє,Маріє — ти моя Цариця.
Дзвенить музика весни струною
Звучить немов пісня твоє ім'я .
Я кружляю як птах над тобою
Крилом лебедя обіймаю я.
У полі ромашки назбираю
І сплету на щастя із них вінок.
У твої пишні коси увінчаю
Запрошу на вальс тебе у танок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2024
О, як швидко пролетіли літа
Весна в літо, а літо у осінь.
За моїми плечима пів - життя
Забіліла сивина у косах.
А коли цвіла весна я спала,
Пробудив від сну мене соловей.
У мріях вище хмар я літала...
Цвіла ,як дика рожа серед лілей.
Прокинулась я від сну ...вже літо...
Налилась ягода вишня в саду.
Загравав із нею шалун -вітер...
Топтав її цвіт вроду молоду.
А у вітра захохалась вишня
А дика ружа в пісню солов'я.
А я немов би зірка Всевишня
Чекала на коні принца здаля.
О , як швидко пролетіли літа!
А вже Золота осінь - листопад.
На краю літа стріла короля
Він подарував щастя зорепад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2024
Дивлюсь я у небо, як у люстерко,
І там бачу відображення твоє.
І у променях сонечка раненько
Віддзеркалює на воді личко твоє.
У золоті стоять усі дерева
Голубіє між крон дерев - висота.
Царською ходою мов королева
Прийшла у літечко - Осінь Золота.
Пречиста Осінь ,як келих кришталю
В октаві у пісні мінорно дзвенить.
Я тебе, ще досі кохаю,люблю...
В твої сни моя душа, як птах летить.
Пречиста Осінь,як свята Мадонна
Поклоняється низенько до землі.
О ,яка Божественна - Bella донна!
Коли всміхається сонечком мені .
Золота Осінь розпустила коси
З вітром у танці кружляє білий вальс.
Я зорю за літом у небо просинь...
Згадую про нас ,у цей чудовий час.
Відлітають птахи у теплі краї
Один птах в самоті ходить у травах.
Лине пісня літа - в голубі плаї...
Чую твій голос , музику в октавах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022861
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2024
А в італійців є такі слова:
-"Chi va piano ,va lontano".
Коли дощить ,то болить голова
Для всіх сходить сонечко рано.
А на горизонті крутий міраж
Поміж хмар — заблукали мрії.
Емоції спалюють кураж
Надійсь на себе в безнадії.
Не треба у праці надриватись
І рано за потягом спішити.
І в агонії за вітром гнатись, -
Щоб себе об вугіль спалити.
Ти люби себе ,щоб просто жити!
І пий з джерела чисту воду.
За минулим не треба тужити
Радій життям в різну погоду.
А хто йде повільною ходою
На землі живе у любові .
Творить, цей красивий світ рукою
Благословенний Богом у слові.
Хто любить життя, п'є святу воду
Витрачає на молитву час.
Життя дарує у насолоду
Скарб, тисячу чудес — водночас .
Є час для праці ,для відпочинку
Для того, щоб збудувати план.
Думай ,як посіяти зернинку,-
Щоб золотивсь твого життя — лан.
2------------------------
Я не циганка на картах не гадаю
Тобі я скажу, що тебе чекає.
Розкладу думки, як жовте листя осінь
поведу до зірок у небо просинь.
Зимове сонце, ніколи не зігріє...
Будь сильною і не втрачай надію.
Ти тільки дочекайся сонечка весни,
Коли розтануть білі - білі сніги.
Ти зроби свій вибір, і полюби себе...
Хто має бути твій, той знайде тебе!
Крок за кроком іди до цілі, до мети...
Працюй, як птах до висот лети, лети...
А коли, ти впадеш на слизькій дорозі
Надійсь на себе... шукай сил у Бозі.
Встань, випрями спину і усміхнись світу...
Під ногами зацвітуть тобі квіти.
Я не циганка, не вмію ворожити...
Тобі скажу, що вмію я любити.
Ходжу повільно... не літаю вище хмар,
Не каркаю, як чорний ворон кар - кар...
Живу, мрію, творю... приймаю дар божий,
Я бачу на відстані образ кожний.
Дивлюсь на людину і думки читаю...
Не мольфарка, буває помиляюсь.
Ти на святій землі живи у любові
І шукай найкращі слова у мові.
А коли у світ ідеш з миром до людей
Сонцем надихай ...твори свій рай з ідей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2024
Життя немов яскрава зірка
Божественне таїнство на землі.
У буйних травах ніжна квітка
Зерно ,золота нива на ріллі.
Життя ,це є дар - божий вінець
Дає шанс в руках, цей світ творити.
Довга дорога в один кінець,-
Це важкий труд, вчить нас просто жити.
Життя ,це сонце у долонях
Пречистий світанок в твоїм вікні.
Біль, тривога - сивина на скронях
За плечима, весен - золоті дні.
Життя - це земний храм ,цінний скарб
Відблиск сонця у райдужці очей.
Це картина кольорових фарб
Сяюча зірка в темряві ночей.
Життя ,це пісня - ніжна струна
Шарм, емоції , музика душі .
У розмаю сонячна весна
Насолода саду у спориші.
Життя ,це запалена свічка,
Яка гасне від подиху вітру.
Це душі золота скарбничка
Народжує мить - мрію розквітлу.
Життя ,це швидкоплинна річка,
У якій два береги високі.
Це мілка вода невеличка,
У якій морські хвилі глибокі.
Життя немов би спалах зорі
Згорає як осінь - в жовтім листі.
Це сонечко в синім просторі
Вервечка днів в зорянім намисті.
Життя прекрасне і в Листопад
Бережіть немов зіницю ока.
Збудуйте дім, і посадіть сад...
І летіть, як птах у світ широкий.
Життя коротке, всього лиш мить
Наша місія жити в любові.
Творити добро ,щоб просто жить -
Славити Божу красу у слові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022808
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2024
Був у тата старший брат Петро,
Мав добре серце, золоті руки.
Тримав інструмент немов перо,
В майстерні чути до ночі стукіт.
Робив вікна і двері в хату,
Клав підлогу, дах над головою.
Немов орел мав душу крилату
Круглолиций, красивий душею.
Був у тата старший брат Петро,
Здалека видно, як дуб високий.
Немов би помазаний медком
Без дипломів, всім давав уроки.
Кув підкову щастя для лелек,
Будував храм молитви в офіру.
На вогні склеїв чавунний глек,
До всіх був взірець і мав довіру.
В його жінки також був талант,
Була кравчиня і вміла шити.
Була господиня все на кант...
У будень, стіл вміла прикрасити.
Стриянка моя хресна мама
До них я йшла часто як додому
Частувала як рідна мама
З дороги розвіювала втому
Брат красивий, як артист з кіно
Немов міністр у верховній раді.
Запрошував в гості на вино
В той час життя було в шоколаді.
Щирих, добрих людей, так мало...
Вони лишили спомин у душі.
Там пахло печеним хлібом, салом...
І їм присвячую свої вірші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022763
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2024
На краю землі, там, де гасне сонце
Між смерек, ростуть хрести, як ясени.
Для птах відкрите небесне віконце
У божий сад летять дочки та сини.
За селом, де в журбі цвіте калина
Там у скорботі птах співає псалми.
І на могилі мати — сиротина
За своїм сином вмивається слізьми.
Тут на могилах запалені свічі
Цвітуть чорнобривці, і айстри білі.
Чути ридання рідних, стогін ,плачі...
Витоптана стежка до них в заметілі.
Летять в даль один за одним журавлі
Залишають в душі глибокі рани.
Тіло несуть в домовині до землі
Одвічний біль за сином в серці мами.
До могил схилили голову дуби,
Батько збудував з граніту новий дім.
До віт калин прилітають голуби
Воскресають сини в дзвоні золотім.
Пісня -Олег Тучапський
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022509
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2024
Вже осінь... в тумані — небо голубе
Думки тугою до сліз рвуть душу.
На крилах білий птах додому несе
У рай дитинства під стару грушу.
Одцвіла цвітом весна, моє літо
Вже осінь озолотила мій сад.
Листячко пожовкло летить за вітром...
До хати мете стежку снігопад.
Я так хочу до мами притулитись,
І, як дитя відчути тепло рук.
Поїсти хліба, молочка напитись...
Рости до зірок , як під тином бук.
Я так хочу татів голос почути
І спертись на його дужі плечі.
І у своїм раю дитям побути...
Слухати братові байки на печі.
Вже пізня осінь і за вікном дощить...
Свище,лютує як дикий звір — вітер.
Я лечу, як птах додому ,лиш на мить, -
Щоб відчути земне тепло з літер.
Пишу листи у золотий листопад
І шукаю свій рай — минулих літ.
Будую мости у літо в зорепад
Де моя весна — цвіте буйний цвіт.
В дощ, крізь світи — міряю тисячу миль
Наді мною блискавиці ,грози.
На струнах осені та небесних хвиль...
Душа ,як з відра ллє гіркі сльози.
І я сама собі роблю самосуд...
Розпинаю в тузі душу на хрест.
Забилась від холоду в самоті в кут
Йду в осінь ...долаю свій Еверест.
Я прийшла додому хата закрита,
Більше рідних у мене немає.
Рве мою душу — біль несамовито...
Лиш спомин старе фото зігріває.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022477
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2024
Я тебе, лиш одного чекала...
Минали квітучі весни, і літо.
В уяві твій портрет малювала
І в саду надихали ніжні квіти.
Я дивилась, як цвіте райський сад
В цій казці — жоржини,троянди білі.
У долоні ловила зорепад...
У цій красі цвіла, як айстри білі.
Я чекала тебе ,як птах сонце,
Як квіт без роси без тебе згорала.
В дощ зорила в небесне віконце
У барвах клена я листи писала..
Я чекала немов тихий вечір,
Щоб сяяли яскраві зорі над нами.
До тебе несли мрії лелечі
Згорала,як кленовий лист — роками..
Я чекала тебе, мій Листопад,
Щоб стріти — бабине літо з тобою.
Ми ,як білі лебеді в снігопад...
Зігріли самотні серця любов'ю.
Я чекала тебе , як світанок,
Щоб зустріти з тобою - другу весну.
Ти запросив на вальс — білий танок
І цілунком сонця розбудив від сну.
Дякую НІНІ НЕЗЛАМНІ НАДИХНУЛА МЕНЕ НА ВІРШ
2-----------------------------
Ти моя квітка, моя королева
Чарівна панянка з міста Лева.
А у тебе очі кольору неба...
Білосніжна усмішка у тебе.
Я бачу тебе на крилах літаю
Тобі найкращі пісні співаю.
Ти моє серденько взяла у полон
Ти фея із казки,солодкий сон.
Ти немов троянда в п'янкім розмаю
З тобою я вище хмар літаю.
Ти є жадана мрія,вільні крила...
Моє небо , і мій Всесвіт — мила..
Я п'ю наче вино нектар любові
Чую твій голос тану, як сніг у слові.
Ти яскраве сонечко на світанку
Мій дарунок неба — квітка львів'янка.
повторно даю Вірш 2019 рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022412
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2024
КРИЛА ПОЧУТТІВ
На підвіконні зацвіли орхідеї
Ті,що колись тобі я подарував.
Я туманним світанком дививсь на неї...
Звабно сонечком, мов тебе цілував.
Поливай, ці квіти живою водою,
Щоб не засохли у самоті вони.
Я зігрію сонцем своєю рукою
Хай цвітуть рубіновим сяйвом весни!.
Хай дарують щастя, земну радість тобі!
А настрій у недільний святковий день.
Нахилю в ніч — зорі, вдень — плаї голубі...
А явір — скрипаль заспіває пісень.
В заметіль зими прилетить голуб білий
І стукне крильцями у вікно твоє.
У місячнім сяйві зійде Місяць милий
Передасть у сні вітаннячко моє.
Хай не лякає грім , та дощі проливні
Високості вітражі у тумані.
Вони проженуть журбу, і думи сумні
Поведуть у рай — весну у коханні.
А я вітром висушу на вікні сльози
Ті,що пролило заплакане небо.
І криллям почуттів прожену грози...
Сонет весни заспіваю для тебе.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2024
В старім лісі на березі ріки
Там росте , як велень дуб високий.
Своєю рукою дістає зірки
І бачить здалека світ широкий.
Поміж усіх дерев гордий титан
Славиться дуб силою,красою.
Мов у капелюсі вельможний пан
Розганяє хмари під горою.
І ніхто не знає, коли впаде...
Останнє пожовкле листя дуба.
Коли, отой останній час прийде ...
Зісохне його корінь до зруба.
Віти крон ,ще зелені - зелені...
Йому сотню літ ...він, ще молодий.
Стоїть красень, як на гобелені...
Білочка збирає жолудь рясний.
Дуб не боїться вітру та дощу
Кремезний ,плечистий міцні крони.
Летять птахи, як у храм на прощу...
Моляться до сонця ,до ікони.
Вже осінь...туман ,дощ ,і дме вітер...
Розпинає всі дерева на хрест.
З висоти зоріє ,як Юпітер...
Долає лють зими свій Еверест.
Не боїться дуб заметіль зими,
Як мете метелиця снігами.
Він ,як батько птах обійме крильми
Вони його душу втішають піснями.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022343
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2024
Медведиця мала макоцвітна мерехтить,
Моряк мандрує морем , міряє милями мить.
Могутній Марс — маяком мовчазно моргає...
Мандрівнику — місячний морський місточок має.
Мореплавців — манить море, морська медуза,
Музиканта магнітола — милозвучна муза.
Маляр малюночки мелодійно малює,
Миротворець — майбутнє мирянам моделює.
Малеча маніжиться Михайлик, Мартуся,
Молить молитву мир, молитвеник матуся.
Матінка милосердна — Мадонна Марія
Милостивого милосердя — медійна мрія.
Місяць — місіонер мірило мореплавців,
Медитує милою мовою мовознавців .
Матіола, мальва , магнолія — медійник,
Метелиця мете, мережить макраме мрійник.
Музикант музикує музику майстерно,
Моделює мелодію муз мажор — мінор модерно.
Мореплавець мандрує мислитель — Магеллан ,
Музикознавець — модератор, містер меломан.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2024
Треба жити, а не існувати
І працювати, а не спати.
Боротись за волю і свободу ,
Пити з джерела чисту воду.
Хто працює, той плоди збирає,
Господь , того вінцем вінчає.
В праці людина стає на ноги,
Хвалить у піснеспівах Бога.
Читай і пізнай, цей світ дитино!
Збудуй дім, посади калину!-
Вчися, розвивайся, думай, мрій,
До цілі ,до мети дійти зумій.
Ти — працюй, але не надривайся!
Люби себе... та усміхайся!
Не дай нікому себе топтати!
Коли тре, то треба мовчати.
Ти — дивись з оптимізмом на цей світ!
Люби життя... розквітай, як цвіт.
Не бійсь, натерти руки в мозолі!
Іти по стерні по божій волі.
Спочинь, як йдеш під високу гору !,
Дай спочити тілу і зору!.
Думай, яку обрати дорогу!,
Щоб бачити сонечко Бога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022263
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2024
А може, ще я колись прийду сюди
На берег ріки в інше життя.
Спраглими устами зацілую сліди
Віднайду стежку, де ходила я.
Там на березі ріки , мій тихий рай...
Золота колиска барвінкова.
Смерековий ліс, поля , діброва, гай...
Звучить ніжна солов'їна мова .
Там .де дзвенить кришталева водиця...
У гаю липа духмяна росте.
А у полі золотиться пшениця...
А у житах мак червоний цвіте.
Так хочу впасти до землі руками,
Вдихнути у пахощі розмаю.
Кружляти над нею під небесами...
Спити з келиха красу до краю .
Скоро осінь... вітер зриває листя...
Сивий Дуб — клониться йому до ніг.
Сховалось сонечко між хмар захристя,
На отаву падає перший сніг.
За гаєм , у полі біля тополі,
Там росте калина при дорозі.
Ще вчора співали пташки на волі...
Нині сонце рано сходить в тузі.
А може, ще колись я прийду сюди...
Там, де у травах ходить лелека.
Крилонька розмахну обійму сади...
Тобі друже, усміхнусь здалека.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2024
Якби ти мені, колись сказала:
- "Стань, ти - моїм кораблем у морі".
Я б став небом, якби ти бажала...
Зупинив блаженну мить в просторі.
Якби ти мені, колись сказала:
Я б з неба зіроньку тобі зірвав.
Для тебе; лиш музика зір грала...
На руках твої сни заколисав.
Якби ти мені, колись сказала:
"Будь ,ти - яскравим світлом на путті".
Зігрій подихом, щоб розквітала...
Я б надихав сонечком в почутті.
Якби ти мені, колись сказала:
"Дай, крила щоб вище хмар літати".
Ти мала б усе,що зажадала,
Щоб в твоїм серці Всесвітом стати.
Якби ти мені, колись сказала:
"Веди мене , туди , де нема зими".
А у пустині водою стала
Від спраги напоїла від жаги.
Якби ти мені, колись сказала:
"Стань - сонцем вдень,а Місяцем - вночі".
А ключі до свого серця дала -
Ти пізнала - любов ,земні радощі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2024
СОНЕТ ПРО ЛЮБОВ
Задивився у блакитне небо,
Як пливуть хмарки у вишині.
Там кружляє лебідка і лебідь,
І в , цей час явилась ти мені.
Я в уяві твій портрет малюю...
Очі неба, пишне волосся.
Здалека твій ніжний голос чую...
Намарилось все, чи здалося.
Сонце грає на арфі золотій,
Ти всміхнулась мені весною
Вся ,як лебідка у білій фаті
Бачу тебе крізь туман — під горою.
Я так закоханий був у тебе,
Як зірку вечір чекав знов.
Для нас долю написало небо
Тобі інший співав про любов.
Танцюють у парі лебеді вальс
Мов в піднебессі ми з тобою.
Заздрив мені увесь світ у той час ,
Коли у парі був з тобою.
Не повернути ,цю блаженну мить,
Лиш тебе я у снах шукаю.
Швидко час, як листя летить, летить...
Не забув ,ще й досі кохаю.
СПІВАЄ
ГУДИМА ЯРОСЛАВ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022141
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2024
Душу не закрити в золоту клітку
Вона, як пташечка рветься на волю.
Сонечком цілує ромашку квітку
Босами ногами гуляє по полю.
Я романтик...пташечка вільна,вільна...
Для мене нема кордонів і границь.
А у квітучім полі квітка мрійна...
І п'ю чисті роси з небесних криниць.
Я романтик...бачу кольоровим світ,
Як виграє на струнах - сонячний дощ.
Жайвором злітаю до зір у політ
І нахиляю небо для білих рож.
Я романтик... люблю зоряний вечір,
Як біля хати цвіте в саду вишня .
Мрії несуть мене в краї далечі
І малює казку - зірка Всевишня.
Я романтик...люблю, як сходить сонце
У молочнім океані - світанок.
Я ловлю блажену мить у долоні
Сказати, усім людям :"Добрий ранок!"
Я романтик...люблю ,як цвітуть квіти
Хочу їх дарувати без причини.
І дивитись на них зоряним світлом,
Щоб пахло літо в розмаю жоржини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2024
Коли у душі печаль — меланхолія
Серцю потрібна душевна терапія.
Сонце,гори ,море — золотий пісок...
Вдихнути у квіти — зоряний рай ковток.
Там за синіми ,синіми туманами ...
Поміж хмар заховалось сонечко ясне.
Цвіло моє літо білими айстрами
І солодило душу — життя прекрасне.
А можна придумати тисячу ідей
І від емоцій у почуттях згорати.
Жити ілюзіями між зірок лілей
В уяві світ — на мольберті малювати.
Можна зодягтись у безтурботне життя
Стояти збоку ,усього людства — скраю.
У ейфорії — дивитись на це буття,
Як хамелеон комфортно жити в цім раю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2024
Осіннім дощем розлита меланхолія
І настрій природи - хамелеон.
Дивлюся у вікно... за літом Ностальгія
Слухаю музику дощу, саксофон.
Опадає під ноги жовте — жовте листя
Осінній день в молочнім тумані.
Я шукаю тепла сонечка із захристя
На зорі — казкові сни на світанні.
А вже осінь ... і на моїх скронях сивина
Біжать роки , як булані коні.
Солодить спомин сентиментальна далина
У стиглих житах маки червоні.
А в осені печалі погляд Мони Лізи
Мовчки холод торкається тіла.
То сонце,то дощ...Жовтень дарує сюрпризи...
Сипле першим снігом зима біла..
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2024
Життя різнобарвне,кольорове...
Малює казкові сни нам доля.
Воно прекрасне,миле,чудове...
То сонце,то дощ на все божа воля.
Життя, як клавіші чорно — білі
Звучать під ритм : то форте,то піано.
Музика, як сонце в заметілі
Дарує мить щастя — голос сопрано.
Грає скрипка і фортепіано
Кличуть нас у храм музики та краси.
Дзвенять, так акорди філігранно
І цвіте душа, як сад з краплі роси.
Дзвенить, так музика чарівних лун
Переливається ,як морські хвилі.
У променях сонця золотих струн
Купаються в щасті — лебеді білі.
Всміхнулась вечірня зоря з небес
Віддзеркалює красу — рай на землі .
З синіх гір сипле тисячу чудес
Музиці клоняться великі,малі.
Піаніст грає на фортепіано
А скрипалька на скрипці Страдіварі.
Вдягли серденька зоряне панно
І танцюють під вальс — бостон у парі.
2‐-----------------
Я Романтик
Душу не закрити в золоту клітку
Вона, як пташечка рветься на волю.
Сонечком цілує ромашку квітку
Босами ногами гуляє по полю.
Я романтик...пташечка вільна,вільна...
Для мене нема кордонів і границь.
А у квітучім полі квітка мрійна...
І п'ю чисті роси з небесних криниць.
Я романтик...бачу кольоровим світ,
Як виграє на струнах - сонячний дощ.
Жайвором злітаю до зір у політ
І нахиляю небо для білих рож.
Я романтик... люблю зоряний вечір,
Як біля хати цвіте в саду вишня .
Мрії несуть мене в краї далечі
І малює казку - зірка Всевишня.
Я романтик...люблю, як сходить сонце
У молочнім океані - світанок.
Я ловлю блажену мить у долоні
Сказати, усім людям :"Добрий ранок!"
Я романтик...люблю ,як цвітуть квіти
Хочу їх дарувати без причини.
І дивитись на них зоряним світлом,
Щоб пахло літо в розмаю жоржини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021933
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2024
Позбираю зорі на Великий віз
Насію, як зерна щастя людям.
Витру у засмучених очі від сліз
Хай панує мир, добро повсюди.
Крутиться вік земля навколо сонця
Минає ясен день, і темна ніч.
Пташка крилом стукає до віконця
І спів пташки знімає втому з пліч.
Поглянь, яка навкруги божа краса!
Смерековий ліс, зелені трави.
За гаями ставок, квітучі поля
Квітку сонце леліє з заграви.
Під небом розквітає сад надії,
Що просимо - Бог кожному дає.
Повір,що збудуться жадані мрії,
Коли іншим даєш тепло своє.
Щастя, коли в тебе є садочок,дім
У ньому чути дітей,внуків сміх.
За столом у купі родина у нім
Сипеться щастя, як зорі у міх.
Творімо прекрасний світ у любові
Бо лиш любов надихає життя.
Віднайдіть найкращі слова у мові...
Садіть квіти...хай цвіте рай - життя..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2024