Чайківчанка

Вже Листопад

О,  листопад  ,  листопад,  листопад
Чому,  так  рано  прийшов  у  мій  сад?...
Я,  ще  хочу    у  Жовтні  побути
З  небес  тепла  сонечка  відчути.

О  листопад,  ти  приніс  снігопад
Перший  сніг  засипає  осінній  сад.
Короткі  дні  ,довгі  —  довгі  ночі
Від  грози  згорає  серце  жіноче  .

Я  так  не  хочу  іти  до  зими,  -  
Де  пливуть  сизі  тумани,  дими..
Під  дощем  без  вогню  дуб  згорає
Зима  снігом    наш  рай  засіває.

Приходить  рано  у  хату  вечір
І  розпалює  дрова  у  печі.
Запалює  нічний  ліхтар,  свічку
Освітлює  беззоряну  нічку.

Опале  листя  лежить  в  калюжі
Калина  стоїть  у  дикій  тузі.
А  в  горах  випав  перший  ранній  сніг
Холодно  ...іде    зима  на  поріг.

Вже  Жовтень  все  у  валізу  зібрав  
Він  художник  красу  землі  малював.
Посіяв  озиме  зерно  у  ріллю,
Щоб  зріс  золотий  колос  журавлю.

Холодно...  вмирає  ліс,  поле,  гай
Почорнів  від  сліз  землі  небокрай.
Зажурилась  верба  над  рікою...
Що  її  краса  сплила  за    водою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025451
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2024

ОДИН НА МІЛЬЙОН (ТИ СОНЦЕ В НЕБІ)

А  ти  —  один  єдиний  чоловік  
За  яким  піду  я  на  край  світу.
Ти  моя  радість,  бальзамовий  лік...
У  моїй  душі  —  сонячне  літо.

Ти,  як  сонце  в  небі  —  один  на  мільйон...
Таких  більше  на  землі  немає.
Ти  мій  квітучий  сад,  мій  казковий  сон  
Моє  серденько  тебе    кохає.

Красивий  погляд  смарагдових  очей
Взяли    серце  і    душу  у  полон.
Я  ,  як  вечірня  зірка  серед  ночей
Зорю  у  твоє  вікно  у  твій  сон.

Ти  тільки  скажи,  що  потрібна  тобі  
Для  тебе  знайду  найкращі  слова.
Витру  сльози  з  твоїх  очей  у  журбі,
Від  спраги  напою  ,як  водиця  жива.

Ти  є  велетень  корабель  мій  причал
Не  боюсь  дощу,  грози  з  тобою.
Ти  моя  висота,  і  мій  п'єдестал...
 Друг,що  від  зим  захистить  рукою..

Перепливемо  океан  з  тобою,
Подолаємо  труднощі  в  житті.
Ти  в  небі  ясен  місяць  під  горою
 Мої    вільні  крила  у  почутті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025397
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2024

Я ТОБІ ЗІРКУ ДІСТАНУ

Я  тобі  у  небі  зірку  дістану
Коштовні  перли  у  синьому  морі.
І  Цілунком  загою  твою  рану
Буду  з  тобою  в  радості,  у  горі.

Небеса  намалюють  казковий  рай  
Встелять  до  твоїх  ніг  пелюстки  троянд.
У  росяних  травах    розцвіте  розмай
Рожеві  мрії  між  зоряних  гірлянд.

Я  віднайду  мила  від  щастя  ключі
Тобі  подарую  волошки  в  житах.
Щоб  зустріти  вечір  на  твоїм  плечі
 Цілувати  як  мід  солодкі  уста.

Я  заколишу  твої  безсонні  сни
Заспіваю    колискову  тихенько.
Цілунком  розбуджу  сонечком  весни
Напишу  слова  "люблю"  на  серденьку.

Ти  --  з  казки,  моя  принцеса  красуня,
Яка  спала,  як  квітка  в  зимовім  сні.
Ти  -  пісня  з  пісень    -  музика  відлуння...
У  саду    вишня  -  білий  цвіт    навесні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2024

Ця жінка , як осінь красива

В  її  душі  цвіте,  ще  молоде  літо...
А  впав  ранній  білий  сніг  на  волоссі.
Розплітає  довгі  коси  шалун  -  вітер
Про  себе  дає  знати  -  Золота  осінь.

Під  мелодію  дощу  кружляє  листя
Танцює  з  вітром  у  осіннім  вальсі.
Між  сизих  хмар  зійшло  сонечко  з  захристя
Дарує  блаженну      мить  ,  у  цім  часі.

В  красуню  Осінь  закоханий    Листопад
Зима  встеляє  білий  килим  до  ніг.
Вони  у  мріях  злітають  під  зорепад...
Стрічають  удвох  світанки  край  доріг.

Вона  любить,  як  цвітуть  квіти  жоржини
Як  полум'ям  пломеніють  до  зими.
Сплела  вінок  з  листя  клена  з  грон  калини
Іде,  як  королева  в  заметіль  зими.

То  сонечко  світить  ,то  дощ,  а  то  злива...
А  літо  удаль  забрали  журавлі.
Ця  жінка  ,як  Золота  осінь  -  красива...
Немов  Мадонна  на  цій  святій  землі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025332
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2024

ОДИН НА МІЛЬЙОН

А  такі  ,  як  ти  -  один  на  мільйон  
Їх  видно  здалека  між  люду  в  юрбі.
Немов  Всевишній    з  небесних  ікон  
 Серед  зим  до  ніг  стелить  квіти  тобі.

Ти  -  мій  Всесвіт  -  синьооке  небо
Є  шляхетний  лицар,  романтик  -  казкар.
У  вальсі  -    я  лебідка,  ти  лебідь,-
Який  запалює  зоряний  ліхтар.

А  ти  -  моє  сонечко  в  сто  карат
Красень  -  осяйний  діамант  красивий.
Вдихаю,  як  в  сад  пянкий  аромат...
З  тобою  лечу  вище  хмар  -  щаслива  .

Даруєш  мені  свято  в  будні  дні,
В  тебе  золоті  руки,  добре  серце.
Ти  -  любов  ,що  цвіте  раз  навесні
Від  спраги  водиця  чисте  джерельце.

Ти  мов  зелен  клен  стрункий,    високий...
Я  немов  берізка  поруч  з  тобою.
Летять  швидко  роки,  як  потоки...
Я  люблю,  як  вперше  -  цвіту  весною.  

 2---------------------------------
Мені  нікого,  крім  тебе  не  треба
Повір,  твоя  любов  у  довжину    життя.
Коли  нас  розлучить  з  тобою  небо
У  твоїм  серці  залишусь  назавжди  я.

Повір  ,таких  як  ти  —  один  на  мільйон..
 Елегантний,  і  благородний  чоловік.
А  ти  є  мій  земний  рай  —  казковий  сон
Твоя  шляхетність,  то  моєї  душі  лік.

Мені  потрібна,  тільки  твоя  любов
Вистачає,  щоб    був  поруч  біля  мене.
І  на  крилах  летіла  до  тебе  знов,-  
Щоб  розквітала,  як  берізка  для  клена.

А  я  ніколи  тебе  не  забуду
Нашу  першу  зустріч  —  погляд  твоїх  очей.
І  не  боюся  людського  осуду...
За  тебе  віддам  тисячу  самотніх  ночей.

Я  сильна,  і    навчусь  жити  без  тебе...
Але  не  зможу  я  тебе  розлюбити.
А  від  долі  не  втечеш,  і  від  себе...
Ти  —    посланий  небом  ,  щоб  тебе  любити.

Я  любов  у  твоє  серце  переллю
І  запалю  пристрасть  ,    вогонь  почуттями.
Тобі    я  тисячу  раз  скажу  :    "Люблю"...
Розтоплю  лід  у  твоїм  серці  словами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2024

НЕ ВЕРНУТИ ЛІТО

Відлетіли  журавлі  ,  відлетіли...
Забрали  літо  молоде  з  собою.
У  моїй  душі  спогад    залишили
Ту  казку      ,що  зігріває  зимою.

Не  вернути  літо,  яке  одцвіло...
Лиш  приходиш  часто  до  мене  у  снах.
Вже  Листопад,  наш  рай  снігом  замело...
До  вікна  стукаєш  наче  голуб  птах.

Словами  запалив    любові  вогонь
І  цілунком  уст  розпалив  пожежу.
Грає  гаряча  кров  з  ніг  до  моїх  скронь
Я  твоя  ...Сама  собі,  не  належу.

У  твоїх    обіймах,  як  квітка  цвіту
А  у    полоні  пристрасті  згораю.
Іду  у  Листопад    -  осінь    золоту  
на  крилах  вітру  до  тебе  злітаю.

Ти  -  мій  Всесвіт,  мій  шарм  ,мій    ідеал...
Мій  казковий  принц  на  коні  ,мій  король.
Ти  є  планета  щастя  ,і  мій  причал...
А  у  музиці  райдужна  нота  "Соль".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025271
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2024

МОВА

Я  без  мови  в'яну,  як  без  води  квітка
І  без  неї  задихаюсь  у  світах.
З  небес  вона  сходить  наче  ясна  зірка,
Крилом  пташечки    будить  мене  у  снах.

А  мова,  це  святиня,  мамина  пісня  
Ніжне  слово,  яке  надихає  нас.
Це  світанкова,  вечірня    зоря  пізня,
Запалює  нам    свято  —    щасливий  час.  

А  мова,  це  є  храм  блаженства,  любові,  
А  у  зоряній  вервичці  —  молитва.
З  чистого  джерела  водиця  у  слові,
У  зернині  —  хліб,  для  душі  пожива.

А  мова  ,це  є  мамина  колискова,
Яка  колише  безсонні  сни  в  дитя  .
У  променях  сонця  —  гілка  калинова
Дух,  який  надихає    наше  життя.

А  мова,  це  скарб  ,  божий  дарунок  з  небес,
Наш  оберіг  —    щит  і  меч  на  всі  віки.  
В  полі  пшениця,  жито  —  тисячу  чудес,
Пресвяте  причастя  з  божої  руки  .

А  мова,  це  вільні  крила,  пташки  в  політ,
Спів    пісні,  яка  зігріває  серце  .
Це  навесні  райський  сад  білосніжний  цвіт,
Сплетений  віночок  синє  озерце.

А  мова,  це  вишиванка  на  полотні,
Яку  хрестиком  вишивала  мати.
Це  є  урочисте  свято  —  сонячні  дні...
Спадщина,  яку  нам  тре  шанувати.

 А  мова,  це  синє  небо,  квітучий  лан,
На  якій  золотий  колос  зростає.
Бальзамовий  лік  ,який  зцілює  від  ран
Сяйво  зір,  які  нам  шлях  прокладає.

 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2024

Я прийду до тебе у пісні

О  покохай  мене,  покохай!
Полюби  мене,ближче  пізнай.
Я,  як  водиця  бистра  ріка...
Чарівних  струн  -  музика  дзвінка.

Я  прийду  до  тебе  у  пісні
Зацвіту,  як  лілії  ніжні.
Я    п'янкий  нектар  у  розмаю
Спів  солов'я  в  зеленім  гаю.

Не  забудь  про  мене,  не  забудь!...
 Коли  зимою  сніги  метуть.
Ти  -  згадай  моє  імя,    згадай!...
Край  воріт  ,як  лелек  зустрічай.

Я  залишусь  у  твоїй  душі
У  музиці  ,  у  пісні,    вірші.
І  зігрію  сонечком    весни.  
Та  намалюю  казкові  сни.

А  я  прийду  до  тебе,    прийду
А  ти  чекай  мене  у  саду.
Через  сотню,та  тисячу  літ
Я  подарую  блаженний  світ.

2-----------------------
А  я  подарую  тобі  пісню
Та,  що  цвіте  Лілією  у  серці.
Вона  нахилить  зірку  вечірню,
Де    лебеді  кохання  на  озерці.

Ти  моя  Мадонна  -  пісня  з  пісень
Музика  чарівних  струн  у  октаві.
Ти  моя  блаженна  мить  -  ясен  день,
Світанок  -  ясне  сонечко  в  заграві.

Я  подарую  тобі  увесь  світ,
А  у  своїх  долонях  квіти  щастя.
Ти  мій  казковий  рай  -    ліловий  цвіт,
У  музиці  ніжна  пісня  -  причастя.

Я  встелю  пелюстки  троянд  до  ніг,
І  запалю  свічку  для  тебе  -  свято.
Серед  зим  у  серці  розтане  сніг...
До  зірок  понесе  пісня  крилата.

Ти  -  пісня  королева  натхнення
Музика,  яка  надихає  життя.
Ти  жадана  мрія  -  сьогодення
З  тобою  поруч  мила  щасливий  я.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2024

ЗАЧЕКАЙ ДО ВЕСНИ

Якщо  любиш,  зачекай  до  весни!...
Коли  зацвітуть  в  саду  цвітом  вишні.
Нехай  розтане  білий  сніг  зими
Розвесніють  ясно  зорі  Всевишні.

У  небі  ясен  місяць  ,  як  панич
Пливе    до  сузір'я  Діви  на  човні.
І  зорить  крізь  нічне  вікно  до  віч
Співає  колискові    мені  пісні.

Мені  ночами  чомусь  не  спиться
Думаю  про  тебе,про  нас  з  тобою...
Замела  дороги    хурделиця...
Холодно,розтануть  сніги,лиш  весною.

Ти  приходиш  так  часто  в  мої  сни  
Солодкий  сон,  як  птах  злітає  в  небо.
Пишу  про  любов  зоряні    листи    
На  снігу    малюю  казку  для  тебе.

Якщо  любиш,  зачекай  до  весни
Щоб  зростити  почуття  —      сад  любові.
Хай  розквітнуть  у  гаю  ясени
У  стиглих  житах  квіти  волошкові.

Завтра  вдягне  вишня  білу  вуаль
Всміхнеться  літу  —  літечку  здалека.
Покличе  лебедів  кохання  в  даль...
Насіє  нам  зірок  щастя  лелека.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2024

Я хочу дочекатись весни

Я  рано  встаю  і  пізно  лягаю  
І  молюсь  я  до  Бога  ,  благаю.
Щоб  дав  миру,  здоров'я,міць  і  сили,
Приїхати  в  село  на  могилу.
Помолитись  за  сина  ,батьків,брата
 Хоч  раз  глянути  на  рідну  хату.
Пройтися  рідними  стежками  у  сад
Відчуть  ,як  пахне    грушка  ,  виноград.
Нарвати  у  жмені  яблук,  і  сливок
З  криниці  напитись  води  ковток.
Я  ,так  хочу  дочекатись  ,ще  весни
Побачити,  як  шумлять  ясени.
На  горі  вклонитись  дубу  старому
Святій  церквиці  ,щоб  зняла  втому.
Птахом  полетіти  на  берег  Дністра
Там  де  живе    моя  старша  сестра  .
Піду  селом  ,як  колись  пішки  пройдуть
І  рідній  землі  низько  поклонюсь.
Там  ,де  вчора  ходили  мої  ноги  
Там  білий  сніг  замів  дороги.
Згадаю  найкращі  молоді  роки
Коли    була  родина  ,  батьки.
Сумую  за    тими,  кого  немає...
За  тим  куточок,  що  звати  раєм.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024969
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2024

Повір , все буде добре!

Пора  стати  дорослим  у  житті
Вирішувати  справи,  та  проблеми.
Ти  —  господар  своєї  хати  —  землі
Будуй  свій  рай  ,  сій  квіти  хризантеми.

Працюй,  сій  зерно  добра  ,любові
Квіти  ,щоб  цвіли  від  весни  до  зими.
Думай,  і  твори  світи  казкові
В  гармонії  іншим  настрій  підійми.

Життя,то  є  велика  наука
Усердна  праця,труд  у  поті  чола.
То  висота  дуба,граба,бука,
Щоби  не  поранити  руки  до  скла.

Ти  —  пам'ятай,  що  сильні  не  плачуть!...
Ідуть  вперед  ,не  здаються  у  борні.
А  вони  майбутнє  своє  бачать
Коли  хата  згорить  у  попіл  —  вогні.

Починай,  спочатку  нове  життя  
Не  бійся  всяких  труднощів  на  землі..
Не  ховайсь  за  плечима    ,  як  дитя!...
І  шукай  себе  на  життєвім  путі.

Коли  людина  ,щось  в  житті  значить
А  вона  не  марнує  своє  життя  .
Є  падіння  ,злети  та  удачі  -  
 А  хто  працює  той,    множить  здобуття.

Ти  —  молодий,здоровий  ,красивий
Повір  ,  що  твоє  щастя  у  твоїх  руках!.
Навіть  коли  будеш  голуб  сивий
Треба  думати  ,працювати  ,як  птах.

Повір  ,  у  тебе  все  добре  буде!
Молись,  коли  у  тебе  душа  болить.
Не  винось  свій  біль,печаль  на  люди!
І  перечекай  грозу,коли  дощить.

Ти  —  іди    вперед    до  цілі,  мети
Відпочинь,щоб  сили  зумів  набрати.
Щоб  щось  у  своїм  житті    досягти
Треба  чути  Бога,  з  ним  розмовляти.

А  є  той  мудрець  ,хто  чує  Бога  
І  сіє  зерно,  зростить  золотий  лан.
Стрічає  Новий  день    без  тривоги
У  житті  він    господар  долі,  і  пан  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024936
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2024

НЕ РВУСЬ НА П'ЄДЕСТАЛ СЛАВИ

Піду  у  храм  запалю  свічку
Помолюсь  за  недругів,  ворогів.
Поплачу  від  усіх  у  нічку,
Щоб    розвіяти  свій  біль,чужий    гнів.

Бачу  ,як  крізь  лупу  людину
Я  несуддя  ,  щоб  когось  судити.
Як  веде  себе,  як  скотина...
Я  хочу  її  на  мить  зупинити.

Я  живу,  як  свята  монашка  
Робота,і    хата  та  святий  храм.
Не  шукаю  розваг,  коли  важко
А  молитва  лікує  душу    від  ран.

Ні  ,легких  доріг  не  шукаю
І    друзів,щоб  випити  з  ними  вина.
А  чужих  на  поріг  не  впускаю,
Щоб  не  пити  мед  -  отрути  до  дна.

Я  не  воїн  на  полі  бою,
Не  ношу  за  пазухою  камінь.
Рану  душі  словом  загою,
І  скажу  :    своїм  ворогам  "Амінь!".

Я  на  п'єдестал  слави    не  рвусь,
Щоб  золоті  медалі  носити,
Якщо  впаду,  то  я  підіймусь
Встану,  щоб  заново  просто  жити.

Я  не  плазун,  не  блазень,  не  раб,
Не  вмію  у  клоунаду  грати.
Не  орел,  не  ловлю  в  морі  краб,
Щоб  жабу  у  болоті  дістати.

А  я    не  вчу  нікого  жити,
І  не  кажу,  що  мудрець  з  мудреців.
Мені  б  сина  навчити  жити,
Щоб  був  людиною  серед  людців.

Не  дозволю  себе  топтати,
Щоб  покусав  до  крові  дикий  звір.  
А  краще  дурню  промовчати...
Чим  будувати  дружбу  без  довір.

Я  не  гашу  вогонь  руками,
Щоб  обпік  аж  до  білих  міхурів.
Не  дам  топтать  себе  ногами
Відійду  в  сторону  ,щоб  дух  зміцнів.

Так  я  кожен  день  вчуся  жити,
Не  раз    похитнеться  мій  слабкий  крок.
Вчусь  у  любові  світ  творити
Пізнаю  людей,  п'ю  Життя  -  ковток.

Не  хвалюсь  ,що  пан  серед  панів
Найкращий,  найгарніший  на  світі.
Могутній,  як  дуб  між  ясенів,
Що  ,як  Бог  все  можу  на  цім  світі..

Вчорашній  друг  п'яний  без  вина  
Я  розіб'ю,      цю  дружбу    на  друзки.
Не  знаю,  в  чому  моя  вина?...
Коли    вітер  рве    в  дуба  галузки?...




























   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2024

ЛЕБЕДИНА ПІСНЯ

В  моєму  серці  народилась  пісня
Зійшла  яскравою  зіркою  у  небо.
Вона  наче  птаха  лебідка  ніжна,
У  яку  закохавсь  одинокий  лебідь.

А  у  неї    голос  наче  сопілка
Співає,  так  що    спів  торкається  душі.
А  вона  просто  жінка  українка
Малює,  цю  блаженну  мить  -  красу  землі.

О  ,  Лети,  лети  лебедине  пісне
Понад  круті  береги  ліси  і  гори.
Хай  втихне  гроза,  осіннє  море  грізне
Зійде  сонечко  осяє  простори.

Ця  пісня  про  любов,  журбу  ,страждання
Як  ламали  її  крилонька  вітри  .
Там  ,де    сонце  -  лебедине  кохання
Чорні  хмари  проженуть  стрункі  ясени.

Ця  пісня  -  біла  симфонія  весни
Намалює  тобі  казку  зоряний  світ.
Як  княжа  пава  прийде  у  твої    сни
Розтануть  сніги  ,розвесніє    вишні  цвіт.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024863
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2024

Золота осінь немов королева

Золота  осінь  немов  королева  
Дарує  нам  щастя  -  блаженну  мить.
О  ,  яка  прекрасна  -    пора  Жовтнева!
Коли  на  деревах  листя  золотить.

   Сонечко  теплом  ,  ще  зігріває  сад
Забагрянило  у  барвах  листя.
А  завтра  прийде  у  гості  Листопад
З  сніжних  гір  ,як  король  із  захристя.

 Жовтень  окутав  сизий  -  сизий  туман
 Про  себе  дає  знати  ,  вже  зима.
 А  небо    на  хвилях  струн  ,як  океан...
Ллє  дощ  ,то  падає  сніжна  імла.

Опадає  жовте  листя  під  ноги
Тополя  з  вітром  у  вальсі  кружляє.
Курличуть  білі  гуси  край  дороги
Мінорна  нота  серденько  крає.

Золота  осінь  одяглась  в  оксамит
 Дуб      з  голови  капелюх    знімає.
Біжить  кінь  сиплеться  іскри  з  -  під  копит
Листопад  білий  сніг  засіває.

Незрівняна  краса  у  падолисті
Осінь  ставить  на  листі  круглу  печать.
Художник  малює  пейзаж  над  містом
Надихає  нас  божа  благодать.

Ще  не  біла  зима  ,ще  тільки  Осінь...
Нахиляє  сонце  -  золотий  час.
А  дні  за  днями  -  поміж  верболози
Спливають  у  синє  море    від  нас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024815
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2024

Ти - моє щастя

Ти  —  моє  щастя  пречисте  небо
У  променях  сонця  сто  карат.
Я  намалюю  казку  для  тебе
У  цвіті  яблунь  —  квітучий  сад.
Ти  є  мого  серця  королева
А  поміж  квіток  квітка  весна.
Ти  —  є  красива  пора  травнева
Музика  зір  —  чарівна  струна.
Бачу  тебе,  як  сад  розквітаю
П'ю  ,як  водицю  твою  красу.
До  тебе  я  на  крилах  злітаю...
Відчути  твоє  слово  "Люблю".
Ти  —  моє  натхнення,  моя  мрія
Без  тебе  ,  як  свіча  згораю.
Ти  —  пристань  життя,  моя  надія
Жінка  ,яку  люблю,  і  кохаю.
Вже  прийшла  осінь,  за  крок  Листопад...
Стелить  килим  багряний  до  ніг.
Ще  вчора  сіяв  щастя    зорепад
А  нині  на  долоні  падає    сніг.
М.Чайківчанка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2024

ЗАХИСТИ МЕНЕ, БОЖЕ

О  Боже,  ти  —  цар  поміж  царів
Сотворив  землю  і  небо.
Ти  —  вічне  сонце  поміж  віків  
Всесильна  Велич    у  тебе.

Мій  Господи,    ти  —  моє  небо,
Ти  подих  повітря  —  життя.
Молюсь  я  "Отче  наш"  до  тебе  ,
Дай  сил,коли  у  тривозі  я.

Мій  духовний  Отче  Небесний!
Прости  мені    за  все,  прости!
Хай  у  мені  мій  дух  воскресне
Дай  міць,  деревом  життя  зрости.

Ти  —  моя  права  рука  Боже!
Довіряю  тобі  життя.
Ти  бачиш,  чуєш  серце  кожне,
Коли  у  смутку  ,журбі    я  .

Прошу  тебе,  Боже,  благаю!
Від  ворогів  мене    захисти.
Хто  гострить  меч,  смерті  жадає...
У  вогні  його  задум    спали.

До  святих  небес  Боже,  молюсь  !
Прошу  увесь  мій  рід  захисти.
Омий  мене  дощем  я  зцілюсь,
Щоб  святу  любов  у  світ  нести.
М.Чайківчанка.


 








   









 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2024

ТИ - МІЙ ВСЕСВІТ

Ти  —  шляхетний,  красивий  чоловік,
Ти  —  вітер,  від  якого  зриває  дах.
Ти  —    моя  любов,  до  гробу    вовік,  
Є  казковий  лицар  на  коні  у  снах.
Ти  —  Всесвіт,  ясен  місяць  уночі  ...
Вдень  сонце,  володар  моїх  почуттів.
Ти  —  сонячний  промінчик    на  плечі
У    білокрилого  птаха    піснеспів.
Ти  —  в  довжину  життя  —  блаженна  мить.
А  на  хвилях  моря  мій  порятунок.
Ти  —  дивовижна  струна,  що  дзвенить
А  поміж  хмар  райдужний  візерунок.
Ти  —  у  космосі  планета  щастя,
 У    яснооких  вечорів    —  зорепад.
Ти  —  храм  любові  моє  причастя...
У  осені  мій  золотий  листопад.
Ти  —  харизматичний,    неповторний,
 Світанок    у  вікні    солодкий  нектар.
Ти  —  красивий  Джентльмен,  благородний...
Є  мій  найдорожчий  скарб  —  небесний  дар.
Ти    —  моя  музика,  моя  пісня...
Навесні  білосніжний  розквітлий  сад.
Ти  —  моя  радість  і  печаль  сніжна
І  у  моїх  долонях  дощ,    снігопад.
Ти  —  моє  сонечко  у  зеніті
А  на  моїх  косах    лавровий  вінок.  
Ти  є  білокрилий  птах  на  вітті
Ти  —  моє  натхнення  —  повітря  ковток.
Ти  —  титан,    синьоокий  океан,
Велетень  корабель  пристань  надії.
Ти  —  зерно  доброти  —  золотий  лан,
Є  надійна  рука  у  безнадії.
Ти  —  цілющих  джерел    жива  вода,
Запалений  вогонь  у  моїм  серці.
Ти  —  солодке  яблуко      сон  —  трава,
Біленький  лотос  на  синім  озерці.
Ти  —  у  барвах  золотий  листопад,
Кленовий  листочок  жовтий  падолист.
Ти  —  крапля  дощу,      білий    снігопад
Ти  —    тихий  вечір    із  зоряних  намист  .
 Ти  —    смарагдове  літо  в  розмаю
Є    жадана  мрія  подих  повітря  .
Ти  —  моя  казка  у  земнім  раю  
А  у  піднебессі    —    яскраве  світло  .
Ти  —  небо,    моя  висота,  мій  злет...  
А  у  птаха  щастя  два  вільні  крила.  
Ти    —  золотий  голос  небес  —    сонет,  
У  музиці  ,струна  моя    міць,    сила.
Ти  —  Ангел,    оберіг  мого  життя
Мій  міраж,      моя  печаль,    моя  радість.
А  в  октаві    нота  соль  —  почуття
Моя  золота  осінь,    моя  старість.
М.Чайківчанка.




 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024699
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2024

ПІСНЯ ПОВІНЧАЛА ЗОРЯМИ НАС

А  там  ,де  вчора  співав  соловей,
Там  сьогодні  затихла  ніжна  пісня.
Серед  тисячу  безсонних  ночей
Шукаю  одну,  неповторну  пісню.

О  скрипалю  візьми  скрипку  в  руки
І  знайди  струну  ,що  торкнеться  душі.
Нехай  дзвенять  мелодійні  звуки
Музика  мого  серденька  у  вірші.

Заспівай  соловейко,  заспівай,
Хай  від  твого  співу  тане  в  горах  сніг.
А  ти  скрипалю  на  скрипці  заграй
Лунає  закоханих  веселий  сміх.

Пісня  повінчала  зорями  нас
З  небес  дарує  блаженну  мить  щастя.
О  ,який  чудовий  прекрасний  час!
Коли  приймаєш  пісню,  як  причастя.

Заспівай  соловейко  ,заспівай!
Чарівну  пісню  голосом  сопрано.
Хай  квітне  сад  яблуневий    розмай
А  у  душі  сходить  сонечко  рано.

Заспівай  соловейко  ,заспівай,
Піснею  прожени  мій  сум,  мій  жаль.
І  згоріти  ,як    жовтий  лист  не  дай,
Веди  де  нема    зим  журби  печалі  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2024

У моїх думках тільки ти

Ти  поглянь  ,  яка  прекрасна    ніч!
Як  в  небі  зорі  сяють  квітом.
А  красень  місяць  мов  павич
Зорить  всю  ніч  в  моє  вікно  над  світом.

А  у  моїх  думках  тільки  ти,  ти,  ти...
На  своїм  серці  написав  твоє  ім'я.
Вечір  закоханим  зводить  мости,-  
Знайдемо  щастя  в  розмаю    ти  і  я.

А  ти  -  моє  небо,  мій  храм  любові...
А  поміж  зірок  ясна  зірка  натхнення.
Ти  -  Богиня  муза  у  ніжнім  слові
Ця  блаженна  мить  -  благословення.

Тобі  розкажу  про  ,що    плаче  скрипка...
Чому  лебідь  ,так    зітхає    одинокий.
Де  живе  любов  ,  там  біла  лебідка
Летить  до  нього  понад  моря  глибокі.
О.Тучапський  співає

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2024

СКАЖИ МЕНІ ДОЛЕ

Всі  твої  подружки  вийшли  заміж  давно
Ти  не  можеш  свою  любов  знайти  .
Чекаєш  принца  на  коні,  як  у  кіно...
А  роки  згорають  ,  як  зорі  з  висоти.

Висока  струнка,  така  мила,  красива
Та  все  зустрічаються  не  ті,  не  ті...
Розцвіла  мов  в  саду  троянда  зваблива
Квіточка    ,  яка  цвіте  у  самоті.

А  ти  приходиш  наче  місяць  з  висоти
У  золотім  човні  пливе  по  небу.
Він  такий  близький,  недосяжний  ,як    ти.
Дай  знак,  коли  стріну  тебе  мій  лебідь.

Скажи,  мені  ,де  ти  ходиш  моя  доле?...
Ти  ,так  часто  снишся  мені  ночами.
Дивлюсь,  як  у  туман  -  небо  неозоре
Шукаю    ,як  сонце  під  небесами.

Доле  моя  доле  з  чорними  бровами
Ти  мрія  весни  ,моя  пристань  життя.
Скажи  мені  ,якими  ходиш  стежками?...
Щоб  закохалась...  щаслива  була  я.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024421
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2024

О , МОЯ ТРОЯНДО ЧОРНОБРИВА ( ТИ - МОЯ КВІТКА ВЕСНА)

О  ,  моя  трояндо  чорнобрива!
Гарна  квіточко  з  райдужної  весни.
Не  бійся  коли  дощ  ,а  чи  злива...
Вітром  прожену  хмари,  як    ясени.

Я  тихенько  у  твої  сни  прийду
Немов  ясен  місяць  стану  край  неба.
У  Всесвіті  найкращі  слова  знайду  
Ясні  зорі  для  тебе,  для  тебе.

О  ,  моя  квітко  цвіти,  розквітай!
І  не  журись,  що  у  сад  прийшла  осінь!
Пелюстками,  як  жар  гори,  палай...
Світи  ,як  сонечко  у  небо  просинь.

Вдихаю  у  твій  п'янкий  аромат
П'янію  ,  як  від  солодкого  вина.
Ти  -    моє  сонечко  у  сто  карат
Моє  натхнення,  моя  квітка  -    весна.

Обожнюю    твою  царську  красу,
Немов  птах  цілую  уста  медові.
П'ю  вроду  мов  квіт  пречисту  росу
Дякую  тобі,  за  миті  казкові.

Квітка  прагне  дбайливих  рук  ,  тепла...
А  від  холоду  у  самоті  в'яне.  
Щоб  зігріли  сонечком  -  небеса
Коли  гроза  ,люта  зима  нагряне.

Я  дивлюсь  на  тебе,  не  надивлюсь,
Малюю  у  своїх  руках  твій  портрет.
І  втратити  тебе  я  ,так  боюсь...
Як  Богиню  музу  закоханий    поет.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024407
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2024

́Прислівя і приказки

Хто  сіє  зерно  ,той  жне  добро
Хто  працює,той  гроші  рахує.
А  хто  здоровий  ,той  багатий
Сильний    духом  до  всього  завзятий.

А  краще  з  мудрим  загубити,
Чим  з  дурнем  золотий  скарб  віднайти.
У  своїй  хаті  в  мирі  жити,
І  до  цілі,та  до  мети  дійти.

Не  вся  та  краса,  що  на  личку
І  не  все  ,те  золото  ,що  блищить.
Іноді    ,грушка  зросте  в  дичку
І    тебе  терновим  плодом    вгостить.

Ти  не  показуй    гострий  язик  ,
Який  крутий,  які  гнилі  зуби.
Велику  голову  має    бик,
Але  рогами  не  звалить  дуба.

Коли  любиш,  розум  не  втрачай
І  дивись  на  обранця  тверезо.
Добре  думай,    тоді  обирай...
Бо  пораниш  душу  ,як  до  леза.

 А  сидить  у  болоті  жаба
Заздрить  ,що  птах  високо  літає.
А  умом  не  дістане  граба,-  
За  своєю  спиною  крил  немає.

Хвалиться,  так  хитра  лисиця,
Що  найгарніша  ,  гарно  співає.
Високо  не  літає  птиця,-  
Бо  до  співу  голосу  немає.

У  змії  довжелезний  язик
Тебе    може  до  крові  вкусити.
Хто  нападати  на  жертву  звик
то  у  любові  не  може  жити  .

Хто  читає  ,той  мудрість  має
Відкриває  для  себе  новий  світ.
У  знаннях  висот  здобуває,
І  душа  цвіте  розмаєм  ,як  цвіт.

А  хто  сіє  зерно  любові
Той  золотий  урожай  збирає.
Є  щирий,привітний  у  мові
 Господь  того  благословляє.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024350
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2024

ТАК МАЛО ТИХ, ХТО НАС РОЗУМІЄ

Так  мало  тих,  кому  відкриєш  душу,
Щирим  був,  як  на  сповіді  у  вівтаря.
І    смакував  його  слово,  як  грушу
Він  був  у  темряві  світло  ліхтаря.

О,  як  мало  тих,  кого  назвеш  братом,-
Щоб  від  недругів,  ворогів  захистив.
І  був  по  духу  рідним  ,  а  не  катом...
 Поважав  чужий  труд  ,  ближнього  любив.

А  мало    тих,  кого  назвеш  сестрою,-
Щоб    коли  зима  впустила  у  свій  дім.  
І  зігріла  ласкою,  добротою...
 Прийняла  тебе  немов  мати  у  нім.

Так  мало  тих,  кого  назвеш  родина...
Деколи  рідні  стають  тобі  чужі.
В  біді  пізнаємо,  хто  є  людина?...  
Хто  є  рідня  для  тебе,  а  хто  чужі.

О  ,  як  мало  тих  ,кого  назвеш  другом,-
Щоб  поділив  кусок  хліба  з  тобою.
Щоб  не  дивився,  як  ходиш  за  плугом
Допоміг  орати  поле  -  рукою.

О  ,  як    мало  тих,  хто  нас  розуміє...
Уміє  читати  по  очах  різні  думки.
І  жаль  тих,  хто  душу  від  слова  гріє...
Заходить  без  стуку  ,  як  тінь  до    ріки.
                                                                       
Як  мало  тих,  хто  подасть  тобі  руку
Коли  впадеш  ниць  на  слизькій  дорозі.
Добрий,  як  Ангел  прийде  без  стуку...
Підійме  дух  ,знайде  лік  у  тривозі.

Як  мало  тих  ,хто  чує  біль  страждання,
Подзвонить  серед  ночі    у  важкий  час.
Летить,  як  птах  не  чекає  світання...
В  час  негоди  лікує  бальзамом    нас.

Мало  тих  ,  хто  не  закладає  маску,
Йде  поруч  з  тобою  до  кінця  життя.
Не  підведе  ,  не  заведе  у  пастку,
Чує  здалека  твій  біль,  серцебиття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2024

У тата були два брати ( Діти другої світової війни)

А  у  тата  були  два  рідні  брати
Кожен  з  них  мав  свій  божий  дар  -  талант.
Любили  життя,  землю,  як  я  і  ти...
Завжди  був  порядок,і  все  на  кант.

Тато  середущий  був  між  братами
Багато  народні  прислів'я  знав.
У  розмові  він  говорив  віршами...
І  любити    землю  дітей  навчав.

Наймолодшого  бабусі  віддали
А  зі  старшим  лишились  у  хаті.
Зима  ,і  холодно  чобіт  немали...
І  життя  було  лата  на  латі.

А  тато  не  мав  вищої  освіти
А  лиш  три  класи  польської  школи.
Був  господар  ,любив    красу,  квіти...
Духом  злітав,  як  орел  у  гори.

А  старшому  брату  було  десять  літ
Татові  сім  ,молодшому  три  роки.
Сироти  росли  наче    весняний  квіт
Земля  зростила  ,як  дуби  високі.

А  раненько  померли  їхні  батьки
Сироти...  зазнали  бід  багато.
Діти  другої  світової  війни...
Бог  ,церква  були  за  маму,  тата.

Дітей  своїх  вчили  землю  любити
Орати,  сіять  у  ріллю  зерно.
У  святій  церкві  Бога  хвалити
Дякувати  за  всякі  ласки,  добро.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024264
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2024

ЛЕЧУ ДОДОМУ

З  далеких  країв  лечу    додому,
де  біля  хати  рожевих  яблунь  цвіт.
Вклонюсь  низенько  дубу  старому
Подякую  за  все,  за  дитинства    світ  .

Бачу  село  у  розквітлих  садах  ,
Як    зацвіли  яблуні  ,груші,  вишні  .
Та  берег  Дністра  у    казкових  снах,
І  юних  літ,  щасливі  дні  колишні.

Дозрів  яблуневий  білий  налив,  
Золота  медова  груша  на  вітті.
І  солодить  пісні  ніжний  мотив,
У  сузір'ї    ніч  у  срібнім  зеніті.

А  там  в  полі  наливсь  стиглий  колос
Зоріють  у  житах  волошки  сині.
Чути  соловейка  дзвінкий  голос
Пасуться  карі  коні  в  конюшині.

А  там  за  гаєм    зелені  трави
Стелиться  дорога  у  розмай  літа.  
Ходять  білі  птахи  наче  пави
Сплітають  у  віночок  пишні  квіти.  

На  березі  ріки  така  краса!
Тут  видно  здалека    Карпати  гори.
Тут  леліють  волошки  небеса...
Там,  де  розлились  жита  наче  море.

Дзвенить  дзвінко  польова  криниця
Піду  наберу  водиці  з  джерела.
Досхочу  нап'юсь,  як  біла  птиця
А  тоді  піду  додому  до  села.

Піду  босоніж  у  чисті  роси
Наберусь  сили  у  матінки  землі,
А  вітер  розплете  мої  коси
Понесе  де  золотий  лан  на  ріллі.

Намилуюсь  я  красою  землі
Обійму  як  дитя  матір  руками.
Засолодять  піснями  соловї
І  блаженні  зорі    під  небесами.






















 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024223
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2024

ПЛЕКАЙМО У СЕРЦІ ПОЧУТТЯ

 А  я  полечу  у  небеса  
Там  де  пречисті  ясні  зорі.
А  пісня  зір,  то  божа  краса,
Як  біла  птаха  у    просторі.

Ти  моя  любов  —  сьоме  небо,
Твій  голос  немов  дзвінкий  кришталь.
Знайду  ясну  зірку  для  тебе...
Ніжну  пісню  заграє    скрипаль.

Хай  з  синіх  гір  розкаже  гроза,
Як  плаче  захмарене  небо.
Де  нема  кохання,  там    сльоза...
Без  лебідки  вмирає    лебідь.

 Плекаймо    у  серці  почуття,  
Хай  сяє  сонцем  храм  любові  !
Там  де  ніжність,  ласка  ,  там  життя....
Цвітуть  райські  сади    у  слові.

 Я  немов    місяць  одинокий
Що  пливе  на  золотім  човні.
Між  нами  Океан  широкий  
Без  тебе  у  журбі  мої  дні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2024

А ти поплач

А  коли  хочеш  плакати,  то  поплач...
Хай  не  стає  тобі  в  горлі  сльоза!.
Руйнує,  все  на  путі  долі  —  палач,
Штовхає  в  безодню  людська  гроза.

Поплач  в  самоті,  щоб  стати  собою
Сльозою  вмий  заплакані  очі.
А  завтра  зійде  сонце  над  тобою...
Всміхнеться  світу  серце  жіноче.

Не  закривайсь  від  світу,як  у  герці
Ти  вдихни  у  повітря,  щоб  жити.
Шукай  гармонію  у  своїм  серці
Набирайсь  сил,  щоб  цей  світ  творити.

Поглянь  у  люстерко,  себе  полюби  
Не  оглядайсь  у  минуле  назад.
А  після  дощу  воркочуть  голуби...
Віддавай  добро  світу  наче  сад  .

 Коли  між  пеклом  і  раєм  на  межі
І  ти  не  знаєш,  що  буде  завтра.
За  твоєю  спиною  гострять  ножі
Не  опускай  рук,  гори,  як  ватра.

А  тих,  хто  не  по  дорозі  відпусти,
І  хто  не  чує  твій  біль  страждання.
Коли  живеш  у  статку,  заможній  ти...
То  всі  знають  тебе,  шлють  вітання.

А  ти  поплач,  як  небо  після  грози
Душа  стане  від  снігу  біліша.
Не  бійсь  ,коли  прийде  зима  ,морози...
А  ти  молись  ,  щоб  стала  міцніша.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024142
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2024

Ти мене тільки поклич

Не  шукай  мене  ,не  чекай...
Я  не  прийду  до  тебе  більше.
Зі  мною  в  почуття  не  грай...
Бо  вже  не  буде,  як  раніше.

Ти  -    шальний    вітер  у  полі
 Від  твого  подиху  в'яне  цвіт.
А  я  вільна  пташка  на  волі,
Яка  любить,  цей  прекрасний  світ.
 
Я  не  твоя  власність  ,  не  річ,  
Що  блищить    ,як  алмаз  в  мовчанні.
Ти  гроза,  сльоза  з  моїх  віч
Невідомість  у  вічнім  чеканні.

А  ти  мене  тільки  поклич...
Прилечу  ,як  птах  на  світанні.
І  витру  сльозу  з  твоїх  віч
Зацілую  уста  в  коханні.

Ми  з  тобою  такі  різні  
Доля  дає  нам  шанс  у  житті.
Щоб  цвіли  ,  як  квіти  пізні...
Горіли  полум'ям  в  почутті.

Я  ,  як  самотній  місяць    вніч,
Пливу,  як  човен  у  тумані.
Запалюю  тисячу  свіч
Тобі  освідчуюсь  в  коханні.

Ти  -  Всесвіт    -    голубе  небо...
Маяк  у  синім  -  синім  морі.
Нахиляю  лиш    для  тебе,
Яскраві  зорі,  ясні  зорі.

Я  люблю  тебе  ,  як  життя
До  божевілля  ,до  нестями.
Ти  моя  любов  -  почуття
Ніжна  пісня  під  небесами.

 Я  полечу    у  небеса....
Там,  де  кружля  білий  -  білий  птах  .
Твій  голос  ,  як  чиста  роса
 Дарує  мить  щастя  у  піснях.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2024

О ні, ти не вмер (Присвята Б. Сташківу)

ПРИСВЯТА  Б.СТАШКІВУ  НАРОДНОМУ  АРТИСТУ  УКРАЇНИ.

Сумно  ,що  такі  співаки  з  золотим  голосом  відлітають  від  нас,  так  рано.
У  засвіти  ідуть  найкращі.

Жаль  ,що  по  телебаченню  їх  не  показують  ,а  лиш  любимчиків  власника  телеканалу  .

Він  був  моїм  кумиром.
В  молодості  слухала.Довгий  час  не  чула  про  нього.
І  ось  почула  знову.Та  на  жаль  дуже  пізно....
Ніхто  не  рекламував  його  талант.

О  ні  ти  не  вмер!,  ти  -  будеш  жити  в  піснях...
Твоя  пісня,  то  -  біла  птаха  у  небі.
Нахилить  сонечко  весни  до  гір  Карпат
Зацвіте  червона  калина  для  тебе.

Прощається  золота  осінь  з  тобою  
Старі  дуби  тобі  вклоняються  до  ніг.
Вмивається  небо  гіркою  сльозою...
Встеляє  квіти...  сіє  перший  білий  сніг.

Злетів,так  рано  сизокрилий  птах  у  даль  
Отой  ,що  будив  співом  Карпати  гори  .
Лишив  глибоку  рану  на  серці  ,печаль  
Схилили  голову  над  ним  осокори.

Обірвалась  струна  пісня  лебедина
Трембіти  голос  ,так  бентежно  лунає.
Затужила  за  тобою  вся  родина
Золота  осінь  кленовий  лист  встеляє.

Богдане,  ти  -  соловейко  України
Тобі  голос  виточив,    як  алмаз    Господь.
Щоб  голосним  дзвоном  будив  цвіт  калини
В  снігах  розквітав  первоцвіт  -  душа,  і  плоть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023931
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2024

Присвята солдату Василю Особі

За  потужні  плечі  він  не  ховавсь
Справжній  козак,  який  взяв    руки  зброю.
Рідну  землю    від  заброд  захищав
Стояв  щитом    у  цім  жорстокім  бою.

Українцем  на  землі  народивсь  
Захищав  нас  від  орди  в  дикім  полю.
Між  людьми  наче  сонечко  світивсь
Прагнув  миру,і  дітям  кращу  долю.

Він  ,  як  Ангел    -  воїн  світла  ,  добра,
 Завжди  усміхавсь,  був  щирий  душею
Родом  з  Галичини,  чув  біль  Дніпра,-  
Як  чорний  ворон  кружляв    над  землею.

Мати  йому  дала  царське  ім'я  
Звати,  так  красиво  Василь  Особа.
І  для  нього  було  святе  -  сім'я
Любив  дружину  ,і  дітей  до  гробу.

А  війна  молодий  цвіт  вбиває
Найкращі  відлітають  у  небеса.
І  солдат  свою  кров  проливає...
Стали  діти  і  дружина  сирота.

Вчора  дружина  втратила  маму
Нині  чоловіка  везуть  на  щиті.
У  серці    незагоєна  рана...
Плачуть  за  татком  діточки  малі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023871
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2024

Я ЗАКОХАНИЙ У ПІСНЮ

Я  закоханий  у  пісню
У  красуню  фею  синіх  гір.
Мрію  у  серці  -  лелію
Ловлю  її  погляд,  її  взір.

Я  полечу  у  небеса...
Там,  де  музика  зірок  дзвенить.
Її    неповторна    краса,
Дарує  душі  -    казкову  мить.

Вона  мила  ,  як  лебідка
Блакитньо  -  сині  очі  неба.
З  райського  саду  цвіт  -  квітка,
Без  неї  у  тузі  мов  лебідь.

Я  прийду  до  тебе  в  пісні
Встелю  найкращі  квіти  до  ніг.
Зацілую  руки  ніжні
У  цілунках  розтанеш  ,як  сніг.

Ти  -  чекай  мене,  як  вечір,
Як  сонечко  з  райдужних  заграв.
Розправ  спину,    гордо  плечі
Знай,  що  тебе  лиш  одну  кохав.

Прийду  піснею  до  тебе    
І  запалю  вогонь  любові.
Ти  -  моя  лебідка,  я  твій  лебідь...
Мінорна  октава  у  слові.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023863
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2024

Лампа ілліча

А  я  зростала  при  свічі  -    лампі  ілліча
У    той  час  виключали,  економили  світло.
Тулилась  до  грудей  маминого  плеча
Слухала    легенди  ...вдихала  ,як  повітря.

А  я  пам'ятаю  :  шинель  та  куртку  на  ваті  ,
Валянки  ,  і  кирзові  чоботи  та  й  гумовці.
Лампа  наче  кришталева  люстра  у  хаті
Освітлювала  тьму  і  блимала  у  віконці.

За  вікном  мете  метелиця,    хуртовина,
А  ми  малі  діти  ходили  на  панську  гору.
З  гірки  катались,  що  промокла  одежина
 Всі  обожнювали  снігопад  -    зимову  пору.

Не  боялись  холоду  ,  заметілі  зими,
Морозу  ,що  щипав  щічки,  малював  рум'янці.
Катались  ,  немов  пташечки  злітали  крильми,  -  
 Що  до  сніжної    дошки  ,аж    примерзали  пальці.

Мама  одягла  шубу,  валянки  на  ноги  ,
і  я  летіла  на  крилах  немов  птах  за  дітьми  .
А  час  був    снігопад  закурив  всі  дороги...
Їздили  у  місто  білі  —  білі  коні  саньми.

А  ми  зі  снігу  ліпили  снігову  бабу  ,
То  кидались  сніжками  та  натирали  щічки.
Грались  і  розгадували  немов  би    табу...
Бігли  грітись  до  вогню,  до  глиняної  пічки.  

Мама  дітям  з  цукру  наробила  цукерок
На  блясі  напекла  смаколиків  ,  та  дерунів.
І  дала  спеченого  хліба  підвечірок...
Парного  молочка  від  червоних  гірських  корів.

О  скільки    у  дитячих  очах  щастя  було!
Не  було  всього,  але  жили  в  мирі  щасливо.
На  телевізор  йшли  усі  сусіди  на  кіно...
Дивились  новини  світу    та  фільм  красивий.

У  черзі  стояли  за  хлібом  на  морозі  
Магазини    були  пусті  та  й  усе  по  блату  .
Жили  дружно,  будували  храми  у  Бозі...
І  ніхто  ближньому  не  заздрив  ,  а  сестра    -  брату.

Мама  колисала  у  дубовій  колисці
Зшила  з  пуху  білу  ковдру  ,  матрас  з  пахучих  трав.
Борщ  з  фасолею  смачний,  так  пахнув  у  мисці
І  линула  з  синіх  гір  пісня  з  високих  октав.

З  тих  пір  ,так  багато  змінилось  на  цій  землі
Змінилась  мода,  все  йде  вперед  прогрес  ,інтернет.
Лиш  ,як  колись  в'ють  на  вітті  гніздо  журавлі
Співають  у  вишневім  саду  вишні  свій  сонет.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2024

ПОВІНЧАНІ ЗОРЯМИ

Ми  з  тобою  закохані  до  нестями,
Як  джерельна  водиця  наша  любов.
Згораємо  в  палких  почуттях  серцями
Бачу  тебе,  як  мак  розквітаю  знов.  

 Зваблює  до  тебе  яскравий  блиск  очей
мов  дві  зіроньки,    що  сяють  у  небі.
 Наче  намальована  врода    у    лілей
 Притягує,  як    магнітом  до  тебе.

Повінчане  зорями  наше  кохання
Освячене  дощем  під  небесами.
Ти  —  мій  Всесвіт,  яскрава  зірочка  рання
Чарівна  квітка  ,  що  пахне  медами.

Ти  візьми  мою  руку  у  свої  руки
Веди,  як  лебідь  лебідку  у  політ.
Хай  поміж  нами  не  буде  більш  розлуки  
І  Цвітуть  райські  сади  —  яблуні  цвіт.

Там  ,  де  в  гаю  розлогі  клени  та  й  буки  
 Між  крон  сходить  ясне  сонце  золоте  .
Відлунюють  водограю  дзвінкі  звуки
Закоханим  духмяна  липа  цвіте.

У  полі  цвітуть  ромашки  білі  —  білі  
Тобі  я  їх  у  букет  назбираю.
Заспіваю    пісню,  як  пташечки  милі
Бо  тебе  кохана  люблю,  кохаю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023686
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2024

НА ХМАРЦІ ЯНГОЛ ЯВИВСЯ

Судилось  залишити  свій  слід  на  землі
У  твоєму  серці,  у  пісні,  у  слові.
І  зростити  вільні  крила,  як  журавлі
Малювати  різні  образи  казкові.

А  на  небі  на  хмарці  янгол  явився,
І  дивиться  з  висоти  на  цей  білий  світ.
У  білого  лебедя  преобразився
Ніби  збирається  до  зірок  у  політ.

Розмахнув  крила,  вільний  сизокрилий  птах,
Колише  втомлене  місто  ,та  сни  землян.
Чорні  хмари  заступили  Чумацький  шлях
А  янгол  ніби  зійшов  з  орбіт  у  туман.

У  сірих  хмарках  день  сховавсь  у  пелену
Вже  пізня  осінь...    паморозь  на  отаві.
Явір  —  скрипаль  шукає  мінорну  струну
Грає  органна  музика  в  октаві.

Холодно...  сиджу  дивлюсь  у  нічне  вікно,
Як  вечір  запалює  свічу  над  світом.
А  янгол  на  хмарці  загорнувсь  у  панно,
Розганяє  чорні  хмарки  тихим  вітром.

Край  доріг  стоять,  як  монахи  церквиці,
І  б'ють  у  дзвони  на  вечірню  молитву.  
А  янголи  на  хмарці  ,  як  білі  птиці
Шукають  свій  рай  —    мелодію  красиву.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023672
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2024

Осінь іде у надвечір'я ( О прощавай мій Жовтню!)

А  літо,  літечко  ,  як  вода  крізь  пальці
Сплило  за  течією  у  синє  море.
Поміж  хмар  заховалось  сонечко  вранці
Забіліли  у  снігу  високі  гори.

Димлять  в  сивім  тумані  -    Monte  Bianko
Біленький  сніг  блищить  на  сонці,  як  алмаз.
Стоїть  ,  як  пава  Золота  Осінь  -    di  fianco
Світить  ясне  сонечко,  то  згасає  враз.

Їде  вересень  наче    лицар  на    коні
Усміхається  білому  світу,  як  пан.
Відлітають  білі  птахи  -  сонячні  дні...
Чорніє  земля  ,там  ,де  золотився  лан.

Осінь  озолотила  листя  на  вітті
У  смутку  хризантеми  квіти  печалі.
Згорають  під  дощем  у  бабинім  літі
А  смереки  зелені  стоять  ,  як  кралі.

Вже  красень  Жовтень  іде  у  надвечір'я  
Запалює  сірником  у  печі  вогонь  .
Падає  пожовкле  листя  на  подвір'я  
Забіліли  чорні  коси  у  моїх  скронь.

2---------
О  ПРОЩАВАЙ,  МІЙ  ЖОВТНЮ!
О  прощавай  мій  Жовтню,  прощавай!
О  ,  прощавай  мій  птаху  сизокрилий!
Ти  -  усміхнись  сонечком  з  небокрай
Нахили  земне  тепло  мені  милий.

До  тебе  на  побачення  прийду
В  іншому  житті  стрінемось  з  тобою.
Я  буду  чекати  тебе  в  саду,
Щоб  стріти  золоту  осінь  з  тобою.

Не  хочу,  так  тебе  відпускати!,-  
Щоб  летів  ти  у  даль  за  журавлями.
Знаєш  буду  тебе    в  снах  чекати...
У  нашім  раю  з  новими  піснями.

 Завтра  у  гості  прийде  Листопад
Від  морозу  отави  забіліють.
Без  пісні  пташки  засумує  сад
Від  заметіль  зими  ніжні  квіти  мліть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023642
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2024

АНГЕЛ ОХОРОНЕЦЬ

Ще  в  лоні  матері  дитини
Від  народження  аж  до  смерті.
Посланий  Ангел  для  людини
Написана  доля  -    в    конверті.

 Посланий  з  небес  —  Ангел  божий,
Який  дає  нам  нести  свій  хрест.    
Захистить  від  гріз    в  час  тривожний,
І  веде  на  гору  Еверест.

О  Ангеле,  мій  Охоронцю  !
Ти  Надійний  Покров,  захист  мій.    
Ти  світло  боже      у  віконцю  ,
Пречисте  небо  —  мир,  спокій  мій.

О  Ангеле,  мій  Охоронцю  !
Моя  доля  у  твоїх  руках.
Ти  сонце  ясне    у  віконцю
Світло,  яке  осяює    шлях  .

Слухай  голос  янгола  небес
І  серце  відчує  тривогу.
Він  насіє  тисячу  чудес
І  вкаже  тобі  путь  в  дорогу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2024

А там де ти - там рай на землі СПІВАЄ ЯРОСЛАВ ГУДИМА

співає  ЯРОСЛАВ  ГУДИМА
Жовтень  встеляє  килим  до  ніг
Падає  листя  на    твої  коси  .
Завтра  їх  покриє  білий  сніг  
Окутають  світ  -  хмарочоси.

А  Осінь  дарує  прекрасну  нам  мить
В  осіннім  саду  квітнуть  жоржини.
І  листячко  з  дерев  летить  ,  летить...
 Сплітає    вінок  для  калини.

Поглянь  ,яка  красуня  осінь!
 Стоїть  немов  Мадонна  над  світом.
Зорить  у  блакить  там  небо  просинь
І  розплітає  коси  вітер.

А  там  ,де  ти  -      там  рай  на  землі  
У  променях  сонця  квітнуть    квіти.
Закоханії    очі    блакитні  твої
Запрошує  у  казкове    літо.

Зігрію  тебе  від  холодних  зим
Осіннього  дощу  ,і  снігопаду.
І  напою  п*янкою    любов'ю  з  рим...
І  заколишу  сни    -    Листопадом.

Поглянь  ,яка  красуня  осінь!
 Стоїть  немов  Мадонна  над  світом.
Зорить  у  блакить  там  небо  просинь
 І  розплітає  пишні  коси  вітер.

А  там  ,де  ти  -      там  рай  на  землі  
У  променях  сонця  цвітуть  квіти.
Закоханії    очі    блакитні  твої
Запрошує  у  казкове    літо.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2024

МАРІЄ , ТИ - МІЙ ПОКРОВ

Запали  у  молитві  свічу  любові
Неси  на  офіру  свого  серця  Любов.
Молитва  ,це  духовні  ліки  у  слові,
Віра  єднає  з  Богом  з  щирих  молитов.
Встань  на  коліна  перед  образом  Марії
"Богородице  Діво  "молитву  читай.
Коли  стоїш  над  прірвою  в  безнадії...
У  вірі  поміж  хмар  образ  божий  шукай.
О  Пресвята  Маріє  —  Матінко  Божа!
Ти    є  мій  Ангел  Охоронець  —    мій  Покров.
Ти  в  саду  біла  Лелія  —  квітка  рожа
З  джерел  цілюща  водиця    з  молитов.
Коли    ти  від  сліз  не  знаєш  куди  іти  
Над  тобою  метуть  заметілі  ,  дощить...
У  відчаю  у  замкнутому  крузі  —  ти.
Почуй  голос  неба  ,  коли  душа  болить.
О  Маріє  ,  ти  —  розрада  для  всіх  сиріт
 У  журбі    для  ранених  душ  —    Боже  світло  .
Твоя  молитва  порятунок    —  ясен  світ  
Ти  —  причастя  ,яке  потрібно  як  повітря.
О  ,Небесна  царице  Матінко  мила!
Захисти  нас  від    недругів,та  ворогів.
Скріпи  у  вірі    —  дай  духовну  міць  ,силу
Захисти  від  вогню  війни    —  дочок,  синів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023373
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2024

ДВА ПТАХИ

Зустрілись  на  березі  ріки  —  два  птахи
Один  у  променях  сонця  —  світанок.
Інший  наче  Всесвіт  у  зоряні  шляхи...
Чорноокий  вечір  —  очі  в  циганок  .

А  лебідка,  як  білосніжний  —  білий  цвіт,
Що  заврунився  навесні  у  вишні.
Лебідь  притягує  до  себе,    як  магніт
Закохані  в  нього  троянди  пишні.

А  лебідка  співає  пісні    про  любов,
Розправляє  свої  крила  до  зірок.
В  чорного  лебедя  на  серці  печаль  знов
Згорає  ,як  клен  поміж  раю  квіток.

Два  птахи  самотні,  такі  одинокі...
Удвох  збудують  гніздечко  на  вітті.
Де  Любов,  там  не  страшне    море  глибоке...
Знайдуть  свій  рай  —  щастя  на  білім  світі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2024

КАРАВЕЛА ЩАСТЯ

Зійшла  у  піднебессі  на  небосхилі  -  Stellia
Народилась  зірка  на  срібній  хвилі.
Пливе  хмарка  білосніжна  каравела,
І  думи  щебечуть  ,  як  пташки  милі.

Пливе  по  небу  у  синю  даль  хмаринка  
Біла  каравела  в  тихий  океан.
Мов    на  мольберті  художника  картинка
В  променях  сонечка  іде  караван.

Поет  парусні  вітрила  розправляє,
Як  мандрівники  Колумб  і  Магеллан.
В  поезії    новий  острів  відкриває  
Пише  вірші,  прозу,  новелу,  роман.

Пливи  каравела  щастя  у  синю  даль
Хай  осяюють  ясні  зорі  твій  шлях!.
Звучить  музика...  грає  скрипка  і  рояль,
У  танці  кружляє  чайка    білий  птах.

Думи  летять  вище  хмар,  як  чайки  білі  
Там,  де  в  райдужнім  дощі  сяє  —  блакить.
Від  сонечка  тане  сніг  у  заметілі,
В  душі  цвіте  лілія  —  блаженна  мить.

Сядуть  думи  —  пташки  на  палубу  човна
Поїдуть,  де  пальми,  золоті  піски  .
Моя  мрія  вільна  —  вільна  пташка  вона
Ловить  зоряну  мить    з  божої  руки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2024

КОРОЛЬ І ПАСТУХ

Король  не  вартий  пастуха  овець
Він  не  думає  за  всіх  ,лиш  за  себе  .
А  байдужий,жадний  скупий  і  лжець
Ніколи  не  досягне,  як  птах    неба.

Король  не  вартий  пастуха  овець
Коли  на  троні  він  п'є  і  гуляє.
Думає,  що  наймудріший  знавець,
Як  орел  до  зір  -  високо  літає.

А  на  шахматній  дошці  грає  гру
На  чорно    -  білій  шахматці    мить  -  життя.
Золотою  ложкою  їсть    ікру
Не  зважує  на  терезах  суть  -  буття.  

Хіба  знає  ,  скільки  коштує  хліб?...
Кіло  Картоплі,  цукру  ,і  пуд  солі.
І  для  живих  копають    живцем  -  гріб
Все,  як  у  пеклі  у  замкнутім  колі.

Сирота  -  безхатько  пасе  вівці
І  шукає  кусочок    хліба    -  життя.
Нема  хати  ,  має  ,те  ,що  в  руці...
Під  небом  просить  у  Бога    -  каяття.

А  король  ,без  корони  не  король
А  придворні  слуги  немов  би  вівці.
І  для  нього  пішаки  -    то  є  моль...
Він  ,  як  рибак  ловить  рибку  у  річці.

Ловись  рибко  велика  ,та  мала,
Для  пішака  -  рибака  просто  в  сіті.
Хто  жадний  ,поріже  руки,  як  до  скла  
Стає  кривда  ,як    кістка  в  горлі  на  світі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023034
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2024

ОСІНЬ НАГАДУЄ ПРО ТЕБЕ

Ось  знову  осінь  прийшла  у  наш  сад
Вітерець  з  дощем  в  унісон  грає  вальс.
Стоїть  клен  з  берізкою  між  левад...
Нагадує  нам  з  тобою  —    блаженний  час.

Ще  вчора  клен  зелений  —  зелений
Зростав  у  небесну  вись,    як  юнак.
Закоханий  в  берізку  шалено...
Дарував,  як  я  тобі  -  червоний  мак.

Пожовтіли  на  лугах  отави
Тремтить  листячко  беріз  золотих  крон.
А  клен,  як  сонечко  із  заграви
Всміхається  берізці  ,як  Аполлон.

Падає  жовте  листячко  з  дерев
Чути    із  давніх  літ  музику  весни.
Змарніло  личко    в  беріз  королев,
Ти    зіркою  приходиш  у  мої  сни.

Там  ,  де  ходили  заросли  стежки
Нагадує  ніжна  пісня  —    рай  літа  .
Стелились  до  ніг    ніжні  пелюстки
Зоряно  ми  цвіли  в    макових  квітах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023002
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2024

ТИ - ПРОСТО УКРАЇНКА

А  ти  не  актриса,  не  Голлівудська  зірка
І  не  модниця,    топ  —  модель  із  журналу  мод.
А  ти  —  мати    землі  дочка,  красуня  квітка
Твоя  мила  врода,  як  джерело  з  чистих  вод.

А  ти  просто  українка  —  україночка
Пасує  вишиванка  в  узори  барвисті.
А  твій  ніжний  голос  немов  би  сопілочка
Ти,    як  Мадонна  у  калиновім  намисті.

Заглядають  на  твою  вроду  перехожі
А  ти  гордо  немов  цариця    йдеш  по  світу  .
Капелюх  знімають  перед  тобою  вельможі
Щоб  чути  мову  немов  спів  пташки  на  вітті.

Художники  із  вроди  малюють    картини
Поети  присвячують  ліричні  вірші  тобі.
Ти  немов  ніжна  пісня  в  образі  калини
Зваблює  твоя    усмішка    —      очі    голубі.

А  за  тебе  на  дуелі  бились    королі,
Кидали  до  ніг  квіти,    життя  віддавали.
Чужинці  у  полон  гнали    у  чужі  краї
У  закритій  клітці  немов    пташку  тримали.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2024

МАРІЯ

Смарагдові  очі  чорні  брови
На  щічках  ямочки  два  озерця.
 Ти  —  чарівна    музика    любови
Шукаю  ключ  до  твого  серця.

Ти  —  найкраща  квітка  між  квіток
Мальва  —  рожа  в  пахощах  розмаю.
Ти  —  яскрава    зоря  поміж  зірок
Ти  та  ,яку  я  люблю,  кохаю.

Ти  —  смаглява,  як  циганка  нічка
Волосся  хвилями  водограю.
Дзвінкий  голос  лунає  мов    річка
Усмішка  ,як    сонечко  небокраю.

О,  Маріє  я  так  люблю  тебе  !
Твоя  врода,  як  чиста  водиця.
Ти  —  моя  любов,  небо  голубе...
Маріє,Маріє  —  ти  моя  Цариця.

Дзвенить  музика  весни    струною
Звучить  немов    пісня  твоє  ім'я  .
Я  кружляю  як  птах    над  тобою
Крилом  лебедя  обіймаю  я.

У  полі  ромашки  назбираю
І  сплету  на  щастя    із  них  вінок.
У  твої  пишні  коси  увінчаю  
Запрошу  на  вальс  тебе  у  танок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2024

Як швидко пролетіли літа

О,  як  швидко  пролетіли  літа
Весна  в  літо,  а  літо  у  осінь.
За  моїми  плечима  пів  -  життя
Забіліла  сивина  у  косах.

А  коли  цвіла  весна  я  спала,
Пробудив  від  сну  мене  соловей.
У  мріях  вище  хмар  я  літала...
Цвіла  ,як  дика  рожа  серед  лілей.

Прокинулась  я  від  сну  ...вже  літо...
Налилась  ягода    вишня    в  саду.
Загравав  із  нею    шалун  -вітер...
Топтав  її    цвіт  вроду  молоду.

А  у  вітра  захохалась  вишня
А  дика  ружа  в  пісню  солов'я.
А  я  немов  би  зірка  Всевишня
Чекала  на  коні  принца  здаля.

О  ,  як  швидко  пролетіли    літа!
А  вже  Золота  осінь  -  листопад.
На  краю  літа  стріла  короля
Він  подарував  щастя  зорепад.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2024

ПРЕЧИСТА ОСІНЬ

Дивлюсь  я  у  небо,  як  у  люстерко,
І  там  бачу  відображення  твоє.
І  у  променях  сонечка    раненько
Віддзеркалює  на  воді  личко  твоє.

У  золоті  стоять  усі  дерева
Голубіє  між  крон  дерев  -  висота.
Царською  ходою  мов  королева
Прийшла  у  літечко  -  Осінь  Золота.

Пречиста  Осінь  ,як  келих  кришталю
В  октаві  у  пісні  мінорно  дзвенить.
Я  тебе,  ще  досі  кохаю,люблю...
В  твої    сни  моя  душа,  як  птах  летить.

Пречиста  Осінь,як  свята  Мадонна
Поклоняється  низенько  до    землі.
О  ,яка  Божественна    -    Bella  донна!
Коли  всміхається  сонечком  мені  .

Золота  Осінь  розпустила  коси
З  вітром  у  танці  кружляє  білий  вальс.
Я  зорю  за  літом  у  небо  просинь...
Згадую  про  нас  ,у  цей  чудовий  час.

Відлітають  птахи  у  теплі  краї
Один  птах  в  самоті  ходить  у  травах.
Лине  пісня  літа  -  в  голубі  плаї...
Чую  твій  голос  ,  музику    в  октавах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022861
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2024

НЕ СПІШИ

А  в  італійців  є  такі  слова:
-"Chi  va  piano  ,va  lontano".
Коли  дощить  ,то  болить  голова
Для  всіх  сходить  сонечко  рано.

А  на  горизонті  крутий  міраж  
Поміж  хмар  —  заблукали  мрії.
Емоції  спалюють  кураж
Надійсь  на  себе  в  безнадії.

Не  треба  у  праці  надриватись
І  рано  за  потягом  спішити.
І  в  агонії  за  вітром  гнатись,  -  
Щоб  себе  об  вугіль  спалити.

Ти  люби  себе  ,щоб  просто  жити!
І  пий  з  джерела  чисту  воду.
За  минулим  не  треба  тужити  
Радій  життям  в  різну  погоду.

А  хто  йде  повільною  ходою
На  землі  живе  у  любові  .
Творить,  цей  красивий  світ  рукою      
Благословенний  Богом  у  слові.

Хто  любить  життя,  п'є  святу  воду  
Витрачає  на  молитву  час.
Життя  дарує  у  насолоду
Скарб,  тисячу  чудес  —  водночас  .

Є  час  для  праці  ,для  відпочинку
Для  того,  щоб  збудувати  план.
Думай  ,як  посіяти  зернинку,-  
Щоб  золотивсь  твого  життя  —  лан.

2------------------------
Я  не  циганка  на  картах  не  гадаю
Тобі  я  скажу,  що  тебе  чекає.
Розкладу  думки,  як  жовте  листя  осінь
поведу  до  зірок  у  небо  просинь.

Зимове  сонце,  ніколи  не  зігріє...
Будь  сильною  і  не  втрачай  надію.
Ти  тільки  дочекайся    сонечка  весни,
Коли  розтануть  білі  -  білі  сніги.

Ти  зроби  свій  вибір,  і  полюби  себе...
Хто  має  бути  твій,  той  знайде  тебе!
Крок  за  кроком  іди  до  цілі,  до  мети...
Працюй,  як  птах  до  висот  лети,  лети...

А  коли,  ти  впадеш  на  слизькій  дорозі
Надійсь  на  себе...  шукай  сил    у  Бозі.
Встань,  випрями  спину  і  усміхнись  світу...
Під  ногами  зацвітуть  тобі  квіти.

Я  не  циганка,  не  вмію  ворожити...
Тобі  скажу,  що  вмію  я  любити.
Ходжу  повільно...  не  літаю  вище  хмар,
Не  каркаю,  як  чорний  ворон  кар  -  кар...

Живу,  мрію,  творю...  приймаю  дар  божий,
Я  бачу  на  відстані  образ    кожний.
Дивлюсь    на  людину  і  думки  читаю...
Не  мольфарка,  буває    помиляюсь.  

Ти  на  святій  землі  живи  у  любові
І  шукай  найкращі  слова  у  мові.
А  коли  у  світ    ідеш  з  миром  до  людей  
Сонцем  надихай  ...твори  свій  рай  з  ідей.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2024

ЖИТТЯ, ЦЕ МИТЬ

Життя  немов    яскрава  зірка
Божественне  таїнство  на  землі.
У  буйних  травах  ніжна  квітка
Зерно  ,золота  нива    на  ріллі.

Життя  ,це  є    дар  -  божий  вінець
Дає  шанс  в  руках,  цей  світ  творити.
Довга  дорога  в  один  кінець,-  
Це  важкий  труд,  вчить  нас  просто  жити.

Життя  ,це  сонце  у  долонях
Пречистий  світанок  в  твоїм  вікні.
Біль,  тривога  -    сивина  на  скронях
За  плечима,  весен  -  золоті  дні.

Життя  -  це  земний  храм  ,цінний  скарб  
Відблиск  сонця  у  райдужці  очей.
Це  картина    кольорових  фарб
Сяюча  зірка  в  темряві  ночей.

Життя  ,це  пісня  -    ніжна  струна
Шарм,  емоції  ,  музика  душі  .
У  розмаю  сонячна    весна
Насолода    саду  у  спориші.

Життя  ,це  запалена  свічка,
Яка  гасне  від  подиху  вітру.
Це    душі  золота  скарбничка
Народжує  мить  -    мрію  розквітлу.

Життя  ,це  швидкоплинна  річка,
У  якій  два  береги  високі.
Це  мілка  вода  невеличка,
У  якій  морські  хвилі    глибокі.

Життя  немов  би  спалах    зорі
Згорає  як    осінь  -  в    жовтім  листі.
Це  сонечко  в  синім  просторі
Вервечка  днів  в  зорянім  намисті.

Життя  прекрасне  і  в  Листопад
Бережіть  немов  зіницю  ока.
Збудуйте  дім,  і  посадіть  сад...
І  летіть,  як  птах  у  світ  широкий.

Життя    коротке,  всього  лиш    мить
Наша  місія  жити  в  любові.
Творити  добро  ,щоб  просто  жить  -  
Славити  Божу  красу  у  слові.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022808
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2024

Був у тата старший брат

Був  у  тата  старший  брат  Петро,
Мав  добре  серце,  золоті  руки.
Тримав  інструмент  немов  перо,
В  майстерні  чути  до  ночі  стукіт.

Робив  вікна  і  двері  в  хату,
Клав  підлогу,    дах  над  головою.
Немов  орел  мав  душу  крилату
Круглолиций,  красивий  душею.

Був  у  тата  старший  брат  Петро,
Здалека  видно,    як  дуб  високий.
Немов  би  помазаний  медком
Без    дипломів,  всім  давав  уроки.

Кув  підкову  щастя  для  лелек,
Будував  храм  молитви  в  офіру.
На  вогні  склеїв  чавунний    глек,
До  всіх  був  взірець  і  мав  довіру.

В  його  жінки  також  був  талант,
Була  кравчиня  і  вміла  шити.
Була  господиня  все  на  кант...
У  будень,  стіл  вміла  прикрасити.

Стриянка  моя  хресна  мама
До  них  я  йшла  часто  як  додому
Частувала  як  рідна  мама
З  дороги  розвіювала  втому

Брат  красивий,  як  артист  з  кіно
Немов  міністр  у  верховній  раді.
Запрошував  в  гості  на  вино
В  той  час  життя  було  в  шоколаді.

Щирих,    добрих  людей,  так  мало...
Вони  лишили    спомин  у  душі.
Там  пахло  печеним  хлібом,    салом...
І  їм  присвячую  свої  вірші.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022763
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2024

На краю землі там , де гасне сонце

На  краю  землі,  там,  де  гасне    сонце
Між  смерек,    ростуть  хрести,  як  ясени.
Для  птах  відкрите  небесне    віконце
У  божий  сад    летять    дочки  та  сини.

За  селом,  де  в  журбі  цвіте  калина
Там  у  скорботі  птах  співає  псалми.
І    на  могилі    мати  —  сиротина
За  своїм  сином  вмивається  слізьми.

Тут  на  могилах  запалені  свічі
Цвітуть  чорнобривці,  і  айстри  білі.
Чути  ридання  рідних,  стогін  ,плачі...
Витоптана  стежка    до  них  в  заметілі.

Летять  в  даль  один  за  одним  журавлі
Залишають  в  душі  глибокі  рани.
Тіло  несуть  в  домовині    до    землі
Одвічний  біль  за  сином  в  серці  мами.

До  могил    схилили  голову  дуби,
Батько  збудував    з  граніту  новий  дім.
До  віт  калин  прилітають  голуби
Воскресають  сини    в  дзвоні  золотім.

Пісня  -Олег  Тучапський

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022509
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2024

Долаю свій Еверест

Вже  осінь...  в  тумані  —  небо  голубе
 Думки  тугою  до  сліз  рвуть  душу.
На  крилах  білий  птах  додому  несе
У  рай  дитинства  під  стару  грушу.

Одцвіла  цвітом  весна,  моє  літо
Вже  осінь  озолотила  мій  сад.
Листячко  пожовкло  летить  за  вітром...
До  хати  мете  стежку  снігопад.

Я  так  хочу  до  мами  притулитись,
І,  як  дитя  відчути  тепло  рук.
Поїсти    хліба,  молочка  напитись...
Рости  до  зірок  ,  як  під  тином  бук.

Я  так  хочу  татів  голос  почути
І  спертись  на  його  дужі  плечі.
І  у  своїм  раю  дитям  побути...
Слухати  братові  байки  на  печі.

Вже  пізня  осінь  і  за  вікном  дощить...
Свище,лютує  як  дикий  звір  —  вітер.
Я  лечу,  як  птах  додому  ,лиш  на  мить,  -
Щоб  відчути  земне  тепло  з  літер.

Пишу  листи  у  золотий  листопад
І  шукаю  свій  рай  —  минулих  літ.
Будую  мости  у  літо    в  зорепад
Де  моя  весна  —  цвіте  буйний  цвіт.

В  дощ,    крізь  світи  —  міряю  тисячу  миль
Наді  мною    блискавиці  ,грози.
На  струнах  осені  та  небесних  хвиль...
Душа  ,як  з  відра  ллє  гіркі  сльози.

І  я  сама  собі  роблю  самосуд...
Розпинаю  в  тузі  душу  на  хрест.
Забилась  від  холоду  в  самоті  в  кут
Йду  в  осінь  ...долаю  свій  Еверест.

Я  прийшла  додому  хата  закрита,
Більше  рідних  у  мене  немає.
Рве  мою  душу  —  біль  несамовито...
Лиш  спомин  старе  фото  зігріває.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022477
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2024

Я тебе чекала , мій Листопад

Я  тебе,  лиш  одного    чекала...
Минали  квітучі  весни,  і  літо.
В  уяві  твій  портрет  малювала
І  в  саду  надихали  ніжні  квіти.
Я  дивилась,    як  цвіте  райський  сад
В  цій  казці    —  жоржини,троянди  білі.
У  долоні  ловила  зорепад...
У  цій  красі  цвіла,  як  айстри  білі.
Я  чекала  тебе  ,як  птах  сонце,
Як  квіт  без  роси  без  тебе  згорала.
В  дощ  зорила  в  небесне  віконце
У  барвах    клена  я  листи  писала..
Я  чекала  немов  тихий  вечір,
Щоб  сяяли  яскраві  зорі  над  нами.
До  тебе  несли  мрії  лелечі
Згорала,як    кленовий  лист  —  роками..
Я  чекала  тебе,  мій  Листопад,
Щоб  стріти  —  бабине  літо  з  тобою.
Ми  ,як  білі  лебеді  в  снігопад...
 Зігріли  самотні  серця  любов'ю.
Я  чекала  тебе  ,  як  світанок,
Щоб  зустріти    з  тобою  -  другу  весну.
Ти  запросив  на  вальс    —  білий  танок
І  цілунком  сонця  розбудив  від  сну.
Дякую  НІНІ  НЕЗЛАМНІ  НАДИХНУЛА  МЕНЕ  НА  ВІРШ
2-----------------------------


Ти  моя  квітка,  моя  королева
Чарівна  панянка  з  міста  Лева.
А  у  тебе  очі  кольору  неба...
Білосніжна  усмішка  у  тебе.

Я  бачу  тебе  на  крилах  літаю
Тобі  найкращі  пісні  співаю.
Ти  моє  серденько  взяла  у  полон
Ти  фея  із  казки,солодкий  сон.

Ти  немов  троянда  в  п'янкім  розмаю
З  тобою  я  вище  хмар  літаю.
Ти  є  жадана  мрія,вільні  крила...
Моє  небо  ,  і  мій  Всесвіт  —  мила..

Я  п'ю  наче  вино  нектар  любові
Чую  твій  голос  тану,  як  сніг  у  слові.
Ти  яскраве  сонечко  на  світанку
Мій  дарунок  неба    —  квітка  львів'янка.
повторно  даю  Вірш  2019  рік.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022412
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2024

КРИЛА ПОЧУТТІВ

КРИЛА  ПОЧУТТІВ
На  підвіконні  зацвіли  орхідеї
Ті,що  колись  тобі  я  подарував.
Я  туманним  світанком  дививсь  на  неї...
Звабно  сонечком,  мов  тебе  цілував.
Поливай,  ці  квіти  живою  водою,
Щоб  не  засохли  у  самоті  вони.
Я  зігрію  сонцем  своєю  рукою
Хай  цвітуть  рубіновим  сяйвом    весни!.
Хай  дарують  щастя,  земну  радість  тобі!
А  настрій  у  недільний  святковий  день.
Нахилю  в  ніч  —  зорі,  вдень    —  плаї  голубі...
А  явір  —  скрипаль  заспіває    пісень.
В  заметіль  зими  прилетить  голуб  білий
І  стукне    крильцями  у  вікно  твоє.
У  місячнім  сяйві  зійде  Місяць  милий
 Передасть  у  сні  вітаннячко  моє.
Хай  не  лякає  грім  ,  та  дощі  проливні
Високості  вітражі  у  тумані.
Вони  проженуть  журбу,  і  думи  сумні
Поведуть  у  рай  —  весну  у  коханні.
А  я  вітром  висушу  на  вікні  сльози
Ті,що  пролило  заплакане  небо.
І  криллям  почуттів  прожену  грози...
Сонет  весни  заспіваю  для  тебе.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2024

ВЕЛЕТЕНЬ ДУБ

В  старім  лісі  на  березі  ріки
Там  росте  ,  як  велень  дуб  високий.
Своєю  рукою  дістає  зірки
І  бачить  здалека  світ  широкий.

Поміж  усіх  дерев  гордий  титан
Славиться  дуб  силою,красою.
Мов  у  капелюсі  вельможний  пан
Розганяє  хмари  під  горою.

І  ніхто  не  знає,  коли  впаде...
Останнє  пожовкле  листя  дуба.
Коли,  отой  останній  час  прийде  ...
Зісохне  його  корінь  до  зруба.

Віти  крон  ,ще  зелені  -  зелені...
Йому  сотню  літ  ...він,  ще  молодий.
Стоїть  красень,  як  на  гобелені...
Білочка  збирає  жолудь  рясний.

Дуб  не  боїться  вітру  та  дощу
Кремезний  ,плечистий  міцні  крони.
Летять  птахи,  як  у  храм  на  прощу...
Моляться  до  сонця  ,до  ікони.

Вже  осінь...туман  ,дощ    ,і  дме  вітер...
 Розпинає  всі  дерева  на  хрест.
З  висоти  зоріє  ,як  Юпітер...
Долає  лють  зими  свій  Еверест.

Не  боїться  дуб  заметіль  зими,
Як  мете  метелиця  снігами.
Він  ,як  батько  птах  обійме  крильми
Вони  його  душу  втішають  піснями.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022343
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2024

МОРЯКА МАНИТЬ МОРЕ (СЛОВА НА БУКВУ М)

Медведиця  мала  макоцвітна  мерехтить,
Моряк  мандрує  морем  ,  міряє  милями    мить.
Могутній  Марс  —  маяком  мовчазно  моргає...
Мандрівнику  —    місячний  морський  місточок  має.
Мореплавців  —  манить    море,    морська    медуза,
Музиканта  магнітола  —  милозвучна  муза.
Маляр  малюночки  мелодійно  малює,
Миротворець  —  майбутнє  мирянам  моделює.  
Малеча  маніжиться    Михайлик,  Мартуся,
Молить  молитву  мир,  молитвеник  матуся.
Матінка  милосердна  —  Мадонна  Марія
Милостивого  милосердя  —  медійна  мрія.
Місяць  —  місіонер  мірило  мореплавців,
Медитує  милою  мовою  мовознавців  .
Матіола,  мальва  ,  магнолія    —  медійник,  
Метелиця  мете,  мережить  макраме  мрійник.
Музикант    музикує  музику  майстерно,
Моделює  мелодію  муз  мажор  —  мінор    модерно.
Мореплавець  мандрує  мислитель  —  Магеллан  ,
Музикознавець  —  модератор,    містер  меломан.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2024

СПОЧИНЬ ЯК ЙДЕШ ПІД ГОРУ

Треба  жити,  а  не  існувати
І  працювати,  а  не  спати.
Боротись  за  волю  і    свободу  ,
Пити  з  джерела  чисту  воду.

Хто  працює,  той  плоди  збирає,
Господь  ,  того  вінцем  вінчає.
В  праці  людина  стає  на  ноги,
Хвалить  у  піснеспівах  Бога.

Читай  і  пізнай,  цей  світ  дитино!
Збудуй  дім,  посади  калину!-
Вчися,  розвивайся,  думай,  мрій,
 До  цілі  ,до  мети  дійти  зумій.

Ти  —  працюй,  але  не  надривайся!
Люби  себе...    та  усміхайся!
Не  дай  нікому  себе  топтати!
Коли  тре,    то  треба  мовчати.

Ти  —  дивись  з  оптимізмом  на  цей  світ!
Люби  життя...  розквітай,  як  цвіт.
Не  бійсь,  натерти  руки  в  мозолі!
Іти  по  стерні  по  божій  волі.

Спочинь,  як  йдеш  під  високу  гору  !,
Дай  спочити  тілу  і    зору!.
Думай,  яку  обрати  дорогу!,
Щоб  бачити  сонечко  Бога.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022263
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2024

А може, ще колись прийду сюди

А  може,  ще  я  колись  прийду  сюди
На  берег  ріки  в  інше  життя.
Спраглими  устами  зацілую  сліди
Віднайду  стежку,  де  ходила  я.

Там  на  березі  ріки  ,  мій  тихий  рай...
Золота  колиска  барвінкова.
Смерековий  ліс,  поля  ,  діброва,    гай...
Звучить  ніжна  солов'їна  мова  .

Там  .де  дзвенить  кришталева  водиця...
У    гаю  липа  духмяна  росте.
А  у  полі    золотиться  пшениця...
А  у  житах  мак  червоний  цвіте.

Так  хочу  впасти  до  землі  руками,  
Вдихнути  у  пахощі  розмаю.
Кружляти  над  нею  під  небесами...
Спити  з  келиха  красу  до  краю  .

Скоро  осінь...  вітер  зриває  листя...
Сивий  Дуб  —    клониться  йому  до  ніг.
Сховалось  сонечко  між  хмар    захристя,
На  отаву  падає  перший  сніг.

За  гаєм  ,  у  полі  біля  тополі,
Там  росте  калина  при  дорозі.
Ще  вчора  співали  пташки  на  волі...
Нині  сонце  рано  сходить      в  тузі.

А  може,  ще  колись  я  прийду  сюди...
Там,  де  у  травах  ходить  лелека.
Крилонька  розмахну    обійму  сади...
Тобі  друже,  усміхнусь    здалека.


 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2024

ЯКБИ ТИ МЕНІ СКАЗАЛА:

Якби  ти  мені,  колись  сказала:
-  "Стань,  ти  -  моїм  кораблем  у  морі".
Я  б  став  небом,  якби  ти  бажала...
Зупинив  блаженну  мить  в  просторі.

Якби  ти  мені,  колись  сказала:
Я  б  з  неба  зіроньку  тобі  зірвав.
Для  тебе;  лиш  музика  зір  грала...
На  руках  твої  сни  заколисав.  

Якби  ти  мені,  колись  сказала:
"Будь  ,ти  -  яскравим  світлом  на  путті".
Зігрій  подихом,  щоб  розквітала...
Я  б  надихав    сонечком  в  почутті.

Якби  ти  мені,  колись  сказала:
"Дай,  крила  щоб  вище  хмар  літати".
Ти  мала  б  усе,що  зажадала,
Щоб  в  твоїм  серці  Всесвітом  стати.

Якби  ти  мені,  колись  сказала:
"Веди  мене  ,  туди  ,  де  нема  зими".
А  у  пустині    водою  стала
Від  спраги  напоїла  від  жаги.

Якби  ти  мені,  колись  сказала:
"Стань  -  сонцем  вдень,а  Місяцем  -  вночі".
А  ключі  до  свого  серця  дала  -  
Ти  пізнала  -  любов  ,земні  радощі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2024

В УЯВІ МАЛЮЮ ТВІЙ ПОРТРЕТ

СОНЕТ  ПРО  ЛЮБОВ
Задивився  у  блакитне  небо,
Як  пливуть  хмарки  у  вишині.
Там  кружляє  лебідка  і  лебідь,
І  в  ,  цей  час  явилась  ти  мені.

Я  в  уяві  твій  портрет  малюю...
Очі  неба,  пишне  волосся.
Здалека  твій  ніжний  голос  чую...
Намарилось  все,  чи  здалося.

Сонце  грає  на  арфі  золотій,
Ти  всміхнулась  мені  весною
Вся  ,як  лебідка  у  білій  фаті
Бачу  тебе  крізь  туман  —  під  горою.

Я  так  закоханий  був  у  тебе,
Як  зірку  вечір  чекав  знов.
Для  нас  долю  написало  небо
Тобі  інший  співав  про  любов.

Танцюють  у  парі  лебеді  вальс
Мов  в  піднебессі  ми  з  тобою.
Заздрив  мені  увесь  світ  у  той  час  ,
Коли  у  парі    був  з  тобою.

Не  повернути  ,цю  блаженну  мить,
Лиш  тебе  я  у  снах  шукаю.
Швидко  час,  як  листя  летить,    летить...
Не  забув  ,ще  й  досі    кохаю.
СПІВАЄ
ГУДИМА  ЯРОСЛАВ  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022141
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2024

Я РОМАНТИК

Душу  не  закрити  в  золоту  клітку
Вона,  як  пташечка  рветься  на  волю.
Сонечком  цілує  ромашку  квітку
Босами  ногами  гуляє  по  полю.

Я  романтик...пташечка  вільна,вільна...
Для  мене  нема  кордонів  і  границь.
А  у  квітучім  полі  квітка  мрійна...
І  п'ю  чисті  роси  з  небесних  криниць.

Я  романтик...бачу  кольоровим  світ,
Як  виграє  на  струнах  -  сонячний  дощ.
Жайвором  злітаю  до  зір      у  політ
 І  нахиляю  небо    для  білих  рож.

Я  романтик...  люблю  зоряний  вечір,
Як  біля  хати  цвіте  в  саду  вишня  .
Мрії  несуть  мене  в  краї  далечі
І  малює  казку  -  зірка  Всевишня.

Я  романтик...люблю,  як  сходить  сонце
У  молочнім  океані  -  світанок.
Я  ловлю  блажену  мить  у  долоні
Сказати,  усім  людям  :"Добрий  ранок!"

Я  романтик...люблю  ,як  цвітуть  квіти
Хочу  їх  дарувати  без  причини.
І  дивитись  на  них  зоряним  світлом,
Щоб  пахло  літо  в  розмаю  жоржини.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2024

МЕЛАНХОЛІЯ

Коли  у  душі  печаль  —  меланхолія
Серцю  потрібна  душевна  терапія.
Сонце,гори  ,море  —  золотий  пісок...
Вдихнути  у  квіти  —  зоряний  рай  ковток.
Там  за  синіми  ,синіми  туманами  ...
Поміж  хмар  заховалось  сонечко  ясне.
Цвіло  моє    літо  білими  айстрами
І  солодило  душу  —  життя  прекрасне.
А  можна  придумати  тисячу  ідей
І  від  емоцій  у  почуттях  згорати.
Жити  ілюзіями    між  зірок    лілей
В  уяві  світ  —  на  мольберті  малювати.
Можна  зодягтись  у  безтурботне  життя
Стояти  збоку  ,усього  людства  —  скраю.
У  ейфорії  —  дивитись  на  це  буття,
Як  хамелеон  комфортно  жити  в  цім  раю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2024

НАСТРІЙ ПРИРОДИ - ХАМЕЛЕОН

Осіннім  дощем  розлита  меланхолія
І  настрій  природи  -    хамелеон.
Дивлюся  у  вікно...  за  літом    Ностальгія
Слухаю  музику  дощу,  саксофон.
Опадає  під  ноги  жовте  —  жовте  листя
Осінній  день  в  молочнім  тумані.
Я  шукаю  тепла  сонечка    із  захристя
На  зорі    —  казкові  сни  на  світанні.    
А  вже  осінь  ...  і  на  моїх  скронях  сивина
Біжать  роки  ,  як  булані  коні.
Солодить    спомин    сентиментальна  далина
У  стиглих  житах  маки  червоні.
А  в  осені  печалі  погляд  Мони  Лізи
Мовчки  холод  торкається  тіла.
То  сонце,то  дощ...Жовтень  дарує  сюрпризи...
Сипле  першим  снігом  зима  біла..
М.Чайківчанка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2024

Грає скрипка і фортепіано

Життя  різнобарвне,кольорове...
Малює  казкові  сни  нам  доля.
Воно  прекрасне,миле,чудове...
То  сонце,то  дощ    на  все  божа  воля.

Життя,  як  клавіші  чорно  —  білі
Звучать  під  ритм  :  то  форте,то  піано.
Музика,  як  сонце  в  заметілі
Дарує  мить  щастя  —  голос  сопрано.

Грає  скрипка  і  фортепіано
Кличуть  нас  у  храм  музики  та  краси.
Дзвенять,  так  акорди  філігранно
І  цвіте  душа,  як  сад  з  краплі  роси.

Дзвенить,  так  музика    чарівних  лун
Переливається  ,як  морські  хвилі.
У  променях  сонця  золотих  струн
 Купаються  в  щасті  —    лебеді  білі.

Всміхнулась  вечірня  зоря  з  небес
Віддзеркалює  красу  —  рай  на  землі  .
З  синіх  гір  сипле  тисячу  чудес
Музиці  клоняться  великі,малі.

Піаніст  грає  на  фортепіано
А  скрипалька  на  скрипці  Страдіварі.
Вдягли  серденька  зоряне  панно
І  танцюють  під  вальс  —  бостон  у  парі.

2‐-----------------
Я  Романтик
Душу  не  закрити  в  золоту  клітку
Вона,  як  пташечка  рветься  на  волю.
Сонечком  цілує  ромашку  квітку
Босами  ногами  гуляє  по  полю.

Я  романтик...пташечка  вільна,вільна...
Для  мене  нема  кордонів  і  границь.
А  у  квітучім  полі  квітка  мрійна...
І  п'ю  чисті  роси  з  небесних  криниць.

Я  романтик...бачу  кольоровим  світ,
Як  виграє  на  струнах  -  сонячний  дощ.
Жайвором  злітаю  до  зір      у  політ
 І  нахиляю  небо    для  білих  рож.

Я  романтик...  люблю  зоряний  вечір,
Як  біля  хати  цвіте  в  саду  вишня  .
Мрії  несуть  мене  в  краї  далечі
І  малює  казку  -  зірка  Всевишня.

Я  романтик...люблю,  як  сходить  сонце
У  молочнім  океані  -  світанок.
Я  ловлю  блажену  мить  у  долоні
Сказати,  усім  людям  :"Добрий  ранок!"

Я  романтик...люблю  ,як  цвітуть  квіти
Хочу  їх  дарувати  без  причини.
І  дивитись  на  них  зоряним  світлом,
Щоб  пахло  літо  в  розмаю  жоржини.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021933
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2024

ПОЗБИРАЮ ЗОРІ НА ВЕЛИКИЙ ВІЗ

Позбираю  зорі  на  Великий  віз
Насію,  як  зерна  щастя  людям.
Витру  у  засмучених  очі  від  сліз
Хай  панує  мир,  добро  повсюди.

Крутиться  вік  земля  навколо  сонця
Минає  ясен  день,  і  темна  ніч.
Пташка  крилом  стукає  до  віконця
І  спів  пташки  знімає  втому  з  пліч.

Поглянь,  яка  навкруги  божа  краса!
Смерековий  ліс,  зелені  трави.
За  гаями  ставок,  квітучі  поля
Квітку  сонце  леліє  з  заграви.

Під  небом  розквітає  сад  надії,
Що  просимо  -  Бог  кожному  дає.
Повір,що  збудуться  жадані  мрії,
Коли  іншим  даєш  тепло  своє.

Щастя,  коли  в  тебе  є  садочок,дім
У  ньому  чути  дітей,внуків  сміх.
За  столом  у  купі    родина  у  нім
Сипеться  щастя,  як  зорі  у  міх.

Творімо  прекрасний  світ  у  любові
Бо  лиш  любов    надихає  життя.
Віднайдіть  найкращі  слова  у  мові...
Садіть  квіти...хай  цвіте  рай  -  життя..    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2024

СПІВАЙ : ЖИТТЮ "АЛИЛУЯ"

Живи  на  землі    у  любові
Зумій  божу  красу  шанувати.
Знайди  родзинку  у  слові,
Щоб  життю  "Алилуя"  сказати.
Ти    дивись  на  цей  світ,  як  дитя...
Лелій  у  своїм  серці  райський  сад.
Дано  Богом  один  раз  життя,
Щоб  зустріти  золотий  листопад.
Не  загубися  у  тьмі  ночі
В  тумані  сивім  між  хмар  на  землі.
Хай  ,як  зорі  світяться  очі
Неси  щастя  до  гнізда  ,як  журавлі.
Встань  рано,  послухай  спів  пташки  -  
Поглянь,  на  ясне  сонечко    з  небес.
Молись  до  пресвятих  ,як  важко,-  
Щоб  із  мертвих  твій  дух    квітом  воскрес.
Повір,  щастя  ,це  просто  жити!...
Приймати  в  дарунок  божу  красу.
У  своїх  руках  свій  рай  творити...
І  пити  життя,  як  квітка  росу.
В  молитві  неси  подяку  Богу,
Що  бачиш,  чуєш,  ходиш  ногами.
Що    у  світ  відкрито  дорогу...
Світить  сонечко  під  небесами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021852
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2024

ПАДАЄ ЛИСТЯ

Падає  з  дерев  жовте  листя
Пахне  мов  ладан  -  золота  осінь.
Вийде  сонечко  із  захристя
Дарує  ще  тепло  -  небо  просинь.

Запломеніли  квіт  жоржини
В  променях  сонця    -    бабине  літо..
Осінь  нам  малює  картини
Дарує  блаженну  мить  ,ці  квіти.

Стою  дивлюсь  на  божу  красу
Купаюсь  мов  в  молоці  -  поміж  хмар.
Тополя  розпустила  косу
Тріпоче  серденько  від  диво  -  чар.

Виграє  бурштинове  море
Золоті  крони  клена  край  доріг.
Голубіє  -  небо  просторе
А  завтра  їх  покриє  білий  сніг.

Осінь  стелить  сизі  тумани
То  сонце  ,то  холодом  пройме  дощ.
Веде  у  листопад  кохана
Дарує  нам  троянди  білих  руж.

2‐-‐-----------
2  варіант

Багряніє  на  деревах  листя
Пахне  мов  ладан  -  Осінь  золота.
Зійшло  сонечко  із  захристя...
І  хочеться  ,  ще    літечка  тепла.

Пломеніють  ,  як  жар  жоржини
Шукають  ясне  сонце  поміж  хмар.
Осінь  малює  нам  картини
Сяє  у  золоті    сад    ,як  янтар.

Пливуть  білі  хмарки  по  небу  
Мов  по  синьому  морі  кораблі  .
Закружляв  в  танці  білий  лебідь
У  вирій  за  ним  летять  журавлі.

Попрощалось  з  осінню  літо
Злетіло  за  обрій  у  тумани.
Дарує  нам  жоржини    квіти
Стелить  золотий  килим  кохана.

3---------------------
Ти  говори  мовою  серця,  
І  запалюй  у  слові  свято.
Пий  ,  як  чисту  воду  з  джерельця,
Зігрій  теплом,  як  рідна  мати  .

Ти  говори  мовою  душі
Словом  розбуди  від  сну  ,  хто  спить.
Світи  ясним  сонцем  у  вірші,
Щоб  хотілось  жити  і    любить  .

Ти  говори  мовою  землі,
На  якій  народивсь  і  живеш.
Сій  золоте  зерно  на  ріллі  
Тоді  красу  божу  осягнеш.

4‐------------
Не  зустрітись  ніколи  нам  з  тобою
У    мене  -  світанок,  у  тебе  -  вечір.
Біжить  час  ,  ріка  -  життя  за    водою...
Наша  весна    птахом  в  краї  далечі.

А  у  мене  на  душі  цвіте  літо
А  у  тебе  пізня  осінь  -  Листопад.
Розлетілись  з  тобою  ми  по  світу
Вчорашнє  не  вернути  нажаль  назад.

Вже  сонечко  низенько  -  надвечір'я
Жовте  листя  зриває  з  віт  -  Листопад.
Ти  приходиш  в  сни  ,як  "Лебідь  сузір'я"
А  зранку  сон  розтане,  як  снігопад.

Час  ставить  круглу  золоту  печатку
Відриває  сторінку  в  календарі.
Літо  дарує  нам  квіти    на  згадку  
Коли  зима    запалює  ліхтарі.















 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2024

ВПІЗНАЙ СВОЇХ

Хто  з  друзів,  знайомих  тебе  підставив,
Рив  глибоку  яму  під  тобою.
Той    перед    пресвятим  Богом  злукавив,
Зруйнував  свій  дім  ,  своєю  рукою.

Хто  втратив  своє  лице  і    довіру  ,
Закрий  двері    у  свій  простір  ,  свій    світ.
Заздрість  у  болоті  стогне  від  жиру,  
 І  обливає  брудом    ,топче  цвіт.

Той  хто  зрадив  раз,  зрадить  вдруге,  втретє,
Зненацька  завдасть  удар  у  спину.
Коли  людина  носить  в  собі  зверхнє,-
І,  як  цунамі    ламає  сильну.

Сірником  розпалить  війну,  вогонь  жар...  
Буде  радіти,  як  горить  хата.
І,  як  чорний  ворон  каркає  кар,  кар,
Бо  в  голові  не  мізки,  а  вата.

Ти  з  першої  зустрічі  своїх  впізнай!
Кому  хотів  свій  біль  розказати.
Ти  не  в  театрі  ,чужі  ролі  не  грай!
Веди  розмову,    своїх  пізнати.

А  зрадник  продасть  за  срібну  монету,
як  базарна  баба  купи,  продай.
Він  даром  набере  воду    з  кювету  
Вичерпає  твої  сили,  украй.








 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2024

ВІЙНА ВИРВАЛА СЕРЦЕ З ГРУДЕЙ

Ще  вчора  за  столом  уся  родина
Три  донечки  ,як  квіточки  цвіли.
Танцювала  зі  мною  вальс  дружина,
З  келиха  життя,  ми  щастя  пили.

Війна  вирвала  серце  з  моїх  грудей,
Дружину,  моїх  донечок  вбила.
І  я    став  чорною  тінню  між  людей...
За  спиною    обпалені  крила.

Три  донечки,  як  в  саду  білі  рожі  
Розквітали  до  сонця  в  бутоні  .
А  нині  лежать  в  труні  білій  ложі,
Немов  ангелята  на  іконі.

Ще  вчора  був  дім,  щаслива  родина,
Діти,    як  пташечки  щебетали.  
Стрічала  з  дороги  мила  дружина,
Про  все,  до  півночі  розмовляли.

Немає  більш  родини,  вбила  війна...
Спалила  дім  у  попіл,  руїни.
У  божий  райський  сад  злетіла  вона...
Поклала  живцем  до  домовини.

Я  не  живу,  а  існую  на  землі,
Як  без  них,  маю  жити  не  знаю.
Я  не  бачу  сонечка,  згасло  в  імлі...
І    щодень  наче  свіча  згораю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021727
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2024

У скорботі Львів

Опівночі  коли  місто  спало
Напустив  ракет  сатана  з  моря.
Чудо-юдо  розпустило  жало...
Плаче  ,і  стогне  земля  від  горя....

Стоїть  князь  Данило  вік  на  варті
Осяює  шлях    зоряним  світлом.
 Не  застраховані  ми  від  смерті
Як  безумець  воює  над  світом.

Мій  Львів  окутав  чорний  світанок
Горить  зранене  місто  у  вогні.
Біль  і  жах    у  львівців  і  львівянок  
Хто  допоможе  їм,  в  ці  важкі  дні?!...

Сьогодні  у  скорботі  -  рідний  Львів
Тривога  збудила  всіх  на  ноги.
Від  шахедів,  кінжалу  він  горів...
Рано  летіли  Янголи  до  Бога.

Якби    знав  свою  біду  чоловік,
Що  втратить  дружину,  свої  діти.
Захистив  би  собою  -  оберіг...
Став  кам'яною  горою  над  світом.

Не  відпустив  їх,    в  долонях  тримав...
Не  вертався  до  хати,  по  воду  .
За  дружину,  донечок  -  все  віддав...
А  без  них  він  сирота  без  роду.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021567
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2024

Я ПОСІЮ СОНЯХИ КРАЙ ДОРОГИ

Я  посію  соняхи  край  дороги  ,
Хай  цвітуть  вздовж  села,  аж  до  зими!
Ця  квітка  ,як  символ-день  перемоги,
Подарує  блаженну  мить  весни.
Зазолотіє  лан  -  сонячні  квіти
Засяють  мов  тисяч  сонць  у  красі.
Стануть  у  стрій  ,як  вартові  над  світом
Дощ  напоїть  від  спраги  у  росі.
В  них  чорні  очка  кучері  золоті,
Одягнені  в  жовту    вишиванку.
Наче  красені  соколи  на  коні,
У  полон  беруть  рій  ос  -  на  світанку.
Соняхи  голову  свої  схилили,
Полеглим  бійцям  віддають  шану.
На  цій  землі  козаки  кров  пролили...
Любили,  як  матір  землю  кохану  .
Зваблюють  соняхи  пташок  здалека,
Всміхаються,  як  сонечко  світу.
До  них  навесні  прилетять  лелеки
Літо  намалює  казку  -  дітям.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021446
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2024

ТИ МІЙ ВСЕСВІТ

Ти    мій  Всесвіт  пречисте  небо,
Ясне  сонечко  у  сто  карат.
Як  у  волошки  очі  в  тебе...
Вдихаю  у  твій  ніжний  аромат...
Вабить  ніжний  парфум  до  тебе,
Ти  найкраща  квітка  -  міс    Діор.
В  очах  сяє  голубе  небо,
Ти  пісня  сонячний  Ореол.
Ти,  тільки  ти  у  моїм  серці...
Окриляєш  красою  почуття.
Ти  лебідка  в  синім  озерці...
І  в  дощ  танцюю  з  тобою  я!..
Твоя  врода,  як  чиста  водиця,
Мов  кришталевий  ручай,  що  дзвенить.
Ти  дар  з  небес,  княжа  птиця,
Ти  моє  життя,  ця  блаженна  мить!..
Ти    вільні  крила,  мій  політ,
Моє  натхнення,  сонце  в  небі,
Ти  моя  любов,  ти  мій  ясен  світ...
Ці  квіти  щастя  дарую  для  тебе!..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2024

О УКРАЇНО , МАТИ СИНЬООКА!

О,  Україно  -  поранена  пташко!
На  тебе  нападає  ворог  звідусіль.
Знаю,що  тобі  не  солодко  ,а  важко  ...
Я  чую  твій  плач  ,твого  серденька  біль.

О  ,Україно  -  мати  синьоока!
Іду  до  тебе  я    немов    до  вівтаря.
Думи  важкі  несу  як  на  крилах  сокіл  ...
Прошу  миру  у  Небесного  Царя.

Як  Пресвятій  іконі  тобі,  молюсь.
І  клонюсь  перед  тобою  на  колінах.
З  чорних  хмар  впаду    я  дощем,  проллюсь...
Погашу  вогень  війни  у  руїнах.

Впаду  на  спалені  жита  -  росою
І  залікую  рани  матінки  землі.
Стану  ясним  сонечком  я  над  тобою...
Зрошу  яре  зерно  колос  на  ріллі.

Я  люблю  тебе,  як  матінку  дитя
І  лечу  до  тебе  на  крилах  у  думках.
І  з  небесних  джерел  черпаю  сили  я  ,
Щоб  оспівати  біль  душі  у  піснях.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021380
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2024

ПАНОВЕ ВЖЕ ОСІНЬ

Панове,  вже  осінь  -  золота  осінь
Відлітають  у  вирій  журавлі.
Окутали  сонечко  хмарочоси
Тріпоче  жовте  листя  на  гіллі.

Ще  Бабине  літо  прийде  у  гості,
Зійде  сонечко  -  край  неба  до  нас  .
Озолотить  крони  дерев  у  злоті
Відчуємо  блаженство  у  цей  час.

Золота  осінь  розпустила  коси
Розсипає  золотаве      листя.
Хризантеми  зорять  у  небо  просинь
Шукає  промінь      Сонечка  з  захристя.  

Вересень  стріне,  ще    бабине  літо
 Жовтень  окутає  хмар    пелена.
Розстелиться  сизий  туман  над  світом,
А  там  листопад  -  дідова  зима.

Покрова  херувими  заспіває,
Мороз  поцілує  осінь  в  щічку.  
З  першим  снігом  землю  привітає...
Засріблить  отави  в  темну  нічку.

Вже  осінь  панове  -  золота  осінь  
То  сонячна  погода,  то  дощить.
Срібне  павутиння  всюди  розносить...
Із  за  хмар  дарує  блаженну  мить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021277
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2024

ЗГОРАЮ, ЯК СВІЧА

ЗГОРАЮ,  ЯК  СВІЧА
Згораю  ,  як  свіча  в  дикій    тузі
За  рідними,  що  злетіли  в  небеса.
Душа  щодень  вмивається  в  сльозі
Молитва  зцілює,  як  квітку  роса.
Я  поливаю  засохлі  квіти
Щоб  у  саду  яблуні  ,груші  росли...
Їх  спалила  спека  -  сонце  літа,
І  згадую  наш  рай  ,як  дітьми  були.
Я  у    сад  прилітаю,  як  пташка...
Заглядаю  до  маминого  вікна.
А  без  батьків  сироті  ,так  важко,  -
Коли  не  відчуває  ласки  вона.
Ой,  як  швидко  пролетіли  роки,
Не  наговорилась,  брате  з  тобою.
А  у  споришах  заросли  стежки,
Під  тином  жагучою  кропивою.
А  на  подвір'ї  трави  в  коліно,
Вже  нікого  господарів  немає.
Плаче  гірко  червона  калина,
І  з  небес  дощ  весни    вікна  вмиває.
Немає  в  мене  мами  та  тата,
І  закрита  на  ключ  хата  на  замок.
У  смутку,  журбі    -  птаха  крилата,
Вона  шукає  свій  рай  поміж  квіток.
Ще  вчора  мені  брат  усміхався,  
Стрічав,  як  батьки    із  далеких  доріг  .
В  наш  дім  чорний  ворон  увірвався  ...  
Він  приніс  скорботу  -  на  рідний  поріг.
Ти  злетів  у  небеса  ,  так  рано
Там  ,де  немає  печалі  та  журби.
Прошу  зійди  сонечком  з  туману!
Прийди  ,як  птах  тихенько  у  мої  сни  .
Розкажи,  як  там  мама  і  тато?...
Я  сумую  за  вами,так  за  тобою...
Квіти  поливаю  слізьми  брате...
Ті  ,  що  посадив  ранньою  весною.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021266
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2024

НЕ СПІШИ ЛІТЕЧКО У ОСІНЬ

А  сьогодні  останній  день  літа,  
Ще  зігріває  небо  своїм  теплом.
Дарує  жоржини  букет  квітів
І  обіймає  лебединим  крилом.

Стелиться  туман,  холодні  ночі,
І  відлітають  у  вирій  журавлі.
І  несуть  смуток  в  серце  жіноче,
Коли  опадає  жовте  листя  до  землі.

О  прощай,  моє  літечко  прощай!
Веди  на  крилах  мрій  в  золоту  осінь.
І  на  прощання  пісню  заспівай
Вона  зігріє  в  заметіль,  морози.

О  не  спіши,  літечко    в  осінь!
Там,  де  захмарене  небо,  так  дощить.
Не  вплітай    сивину  в  мої  коси,
А  подаруй  душі  ,ще  блаженну  мить.

Ще  вчора  цвіла    квітка  в  бутоні,
І  пила    солодкі  меди  від  життя  .
Ловила  ясні  зорі    в  долоні,
Від  щастя  билось  в  неї  серцебиття.

Пролетіло  літо,  як  птах  у  даль  
Стоїть  золота  осінь  -    на  порозі.
Залишило  в  моїм  серці  печаль,
Під  дощем  в'яне  троянда  у  тузі.


2--------------------------
ЗГОРАЮ,  ЯК  СВІЧА
Згораю  ,  як  свіча  в  дикій    тузі
За  рідними,  що  злетіли  в  небеса.
Душа  щодень  вмивається  в  сльозі
Молитва  зцілює,  як  квітку  роса.
Я  поливаю  засохлі  квіти
Ті  ,що  зацвіли  у  моєму  саду.
Їх  спалила  спека  -  сонце  літа,
У  ніжнім  бутоні    -  вроду  молоду.
Я  у    сад  прилітаю,  як  пташка...
Заглядаю  до  маминого  вікна.
А  без  батьків  сироті  ,так  важко,  -
Коли  не  відчуває  ласки  вона.
Ой,  як  швидко  пролетіли  роки,
Не  наговорилась,  брате  з  тобою.
А  у  споришах  заросли  стежки,
Під  тином  жагучою  кропивою.
А  на  подвір'ї  трави  в  коліно,
Вже  нікого  господарів  немає.
Плаче  гірко  червона  калина,
І  з  небес  дощ  весни    вікна  вмиває.
Немає  в  мене  мами  та  тата,
І  закрита  на  ключ  хата  на  замок.
У  смутку,  журбі    -  птаха  крилата,
Вона  шукає  свій  рай  поміж  квіток.
Ще  вчора  мені  брат  усміхався,  
Стрічав,  як  батьки    із  далеких  доріг  .
В  наш  дім  чорний  ворон  увірвався  ...  
Він  приніс  скорботу  -  на  рідний  поріг.
Ти  злетів  у  небеса  ,  так  рано
Там  ,де  немає  печалі  та  журби.
Прошу  зійди  сонечком  з  туману!
Прийди  ,як  птах  тихенько  у  мої  сни  .
Розкажи,  як  там  мама  і  тато
І  ,  чи  не  сумують  вони  за  мною.
Квіти  поливаю  слізьми  брате...
Ті  ,  що  посадив  ранньою  весною.

3---------------------------
Я  ПОСІЮ  СОНЯХИ  КРАЙ  ДОРОГИ
Я  посію  соняхи  край  дороги  ,
Хай  цвітуть  вздовж  села,  аж  до  зими!
Ця  квітка  ,як  символ-день  перемоги,
Подарує  блаженну  мить  весни.
Зазолотіє  лан  -  сонячні  квіти
Засяють  мов  тисяч  сонць  у  красі.
Стануть  у  стрій  ,як  вартові  над  світом
Дощ  напоїть  від  спраги  у  росі.
В  них  чорні  очка  кучері  золоті,
Одягнені  в  жовту    вишиванку.
Наче  красені  соколи  на  коні,
У  полон  беруть  рій  ос  -  на  світанку.
Соняхи  голову  свої  схилили,
Полеглим  бійцям  віддають  шану.
На  цій  землі  козаки  кров  пролили...
Любили,  як  матір  землю  кохану  .
Зваблюють  соняхи  пташок  здалека,
Всміхаються,  як  сонечко  світу.
До  них  навесні  прилетять  лелеки
Літо  намалює  казку  -  дітям.









 








 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021237
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2024

ЖИВУ МУЗИКОЮ ЗІР (Музика і вокал. Микола Жогло)

О  ні,  я  тебе  не  потривожу!...
І  не  прийду  у  твій  казковий  сон.
А  лиш"  сузіря  либідь"  попрошу!
Хай  заграє  білий  вальс  -  акордеон.

Хай  танцюють  лебеді  кохання
Від  щастя  іскряться  їхні  очі.
Веде  у  рай  літа  зірка  рання
Солодить  музика  зір      щоночі.

Хай  ллється  музика  до  світання!
На  чарівних  струнах  для  сердець.
У  душі  сходить  зірка  кохання
Вінчає  закоханих  у  вінець.

А  за  вікном  метелиця  зима
Від  холоду  в'януть  ніжні  квіти.
В  осіннім  саду  троянда  одна
Шукає  між  хмар  тепло  -  рай  літа.

На  снігу  розсипані  пелюстки
Запросив  квітку  на  танець  вітер.
Нахиляє  небо  ясні    зірки  ...
Зорить  ,як  до  Венери  -  Юпітер.

У  Всесвіті    я  відкрию  зірку
 Її  твоїм  ніжним  ім'ям  назву  .
Цілунком  сонця  зігрію  квітку...
Музикою  зір  ,якою  я  живу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2024

НІЧ РОЗПРАВИЛА БІЛІ КРИЛА

А  ніч  розправила  білі  крила
Насіяла  немов  маків  цвіт  -  зірок.
Край  неба  літній  вечір  зустріла
Запрошує  на  білий  вальс  у  танок.

Грає  Місяць  на  скрипці  білий  вальс
На  струнах  музика  чарівна  дзвенить...
Лунає  пісня  про  любов  для  нас
Дарує  нам,  літо  -  цю  блаженну  мить.

О,    який  прекрасний  літній  вечір  !...
Осяює  нам  море  вечорове.
Сонечко  іде    в  краї  далечі...
Відкриває  Всесвіт  -  небо  казкове.

Кружляє  над  морем  чайка  біла
І  кораблі  з  плавання  зустрічає.
Чекаю  ,як  зірку  тебе  мила  -  
Моє  серденько  ,  цю  пісню  співає.

Ти  між  зірок  -  ясна  зірка  в  небі
І  на  все  життя  -  любов  до  краю  літ.
Цей  ясен  світ  дарую  для  тебе...
Троянди  білі  -  білі,  як  вишні  цвіт.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2024

ЗІ МНОЮ ІНШИЙ , А НЕ ТИ ( Співає Ніно - музика Микола Жогло)

А  ти  розтоптав  нашу  любов
 І  мого  серця  світлі  почуття.  
Думав  ,що  відкрию  серце  знов
І  чекатиму  на  тебе  вічно  я.  
               Зі  мною  інший  поруч,  а  не  ти...  
               І  кожен  день  дарує  мені  квіти,  
               Щаслива  з  ним  іду  я  у  світи  
               Цвіту  трояндою  зоряного  літа.
 А  почуття  охололи,  як  кава  
Ту  ,що  приготувала  нам  зима.  
Прагнула  тепла,  як  птиця  пава...  
Весни  стрічала  зірку  я  сама.  
                 Неможливо  повернути  нам  весну
                 Що  в  саду  черешнею  цвіла…
                 Під  дощем  лишив  мене  одну...  
                 Не  захистив,  коли  зима  снігом  мела  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021099
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2024

В НЕБІ ХМАРИ , ЯК КРИЛАТІ КОНІ

А  в  небі  хмари  як  крилаті  коні
Так  біжать  на  крилах  вітру  за  небокрай.
Сидить  сонечко  на  небеснім  троні...
Тихо  шепоче  літу,  літечко  -  "Прощай".

Літня  пора  -  найбагатша  пора  року,
У  ньому  стільки  божих  ласк,божих  дарів.
Дзвенить  з  синіх  гір  сонце  грай  потоком
Тріпоче  щастям  листя  у  старих  дубів.

Літо  вродило  яблука  ,груші  ,  сливи,
Ягоду  малину,ожину,  чорницю.
У  травах  коні  розпустили  гриви
Біжать  від  спраги,  до  річки  пити  водицю.

На  городі  бульба  у  вінку  літа,
Так  пахнуть  огірочки  та  помідори.
Мальва,  як  королева  поміж  квіту...
Шукає  ,ще    промінь  тепла    у  просторах.

О  скільки  в  сонечка  тепла  і  світла!
Осяює  стежку  до  берега  ріки.
Зігріває  землю  ,щоб  квітом  розквітла...
Дарує  медовий  плід  зі  своєї  руки.

Пливуть  по  небу    хмарки  немов  човни
 Являються  в    образі  тварин    на  небі.
Літо  тримають  на  плечах    ясени...
Дарує  мить  щастя  для  мене,  для  тебе.

М.ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021018
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2024

ДЯКУЮ, ТОБІ БОЖЕ!

Я  дякую  тобі,  Боже,  за  життя,
За  любов  мами,тата  і  брата.
За  сина,  якого  народила  я
Щастям  наповнилась  моя  хата.

Я  дякую  тобі,  Боже,  за  життя,
Що  даєш  мені  ніч  ,день,  і  ранок.
Що  на  плаву  тримаєш  моє  буття
Стрічаю,  цей  ясен  світ  -  світанок.

Я  дякую  тобі,Боже,  за  життя
Що  бачу  в  кінці  тунелю  -світло.
За  щиру  сповідь,і  сльози  каяття...
За  сонце,дощ  ,  дихаю  повітрям.

Я  дякую  тобі  ,Боже,  за  небо,
Що  твою  присутність  відчуваю.
Ти  у  біді  зі  мною  ,коли  треба,-  
Я  з  мертвих  з  тобою  воскресаю.

Я  дякую  тобі,  Боже,за  любов,
Бо  лиш  батько,  так  може  любити  .
Захищає  від  людських  гріз  мене  знов
Я  можу,    цей  світ  в  руках  творити.

Я  дякую  тобі,  Боже  за  віру,-
Що  твій  подих  надихає  життя.
За  святу  церкву,  любов  твою  щиру,
На  землі  знайшла  своє  місце  я.

Я  дякую  тобі  ,  Боже,  за  мрію,
Що  сонцем  ти  -  будеш  мене  від  сну.
Небесну  криницю  -зорю  надію,
За  сніжну  зиму,квітучу  весну.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2024

А так хочеться, просто жити!

А  так  хочеться,  просто  жити!
Допити  щастя  з  келиха  життя  .
З  небес,  як  сонечко  світити,
І  усміхатись  світу  ,  як  дитя.

А  так  хочеться,  просто  жити!
Зустріти  любов  на  своїм  путі.
Бути  коханою,  любити...
Відкривати  зорі  у  почутті.

А  так  хочеться,  просто  жити!
Прокинутись  від  сну    на  світанку.
Вікно  у    сад  весни  відкрити,
Сказати  :  світу  "Доброго  ранку!"

Вдихнути  у  груди  в  повітря,
У  небо  злетіти  ,  як  білий  птах.
Щоб  сяяла  сонячна  палітра,
Несла  до  зірок  на  семи  вітрах.

А  так  хочеться,  просто  жити!
Розквітати  вишнею  у  саду.
Цей  прекрасний  світ  нахилити,
Зігріти  сонечком,  кого  люблю.

А  так  хочеться  ,просто  жити!
Розпалити  в  хаті  огень  тепла  .
Дітей  ,внуків  благословити,-  
Пити  водицю  з  свого  джерела.

А  так  хочеться,  просто  жити  !
До  краю  літ    ходити  ногами.  
А  у  храмі  Бога  хвалити,
Славити  життя,  як  птах  піснями.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020960
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2024

А ТИ ПРОСТО ЖИВИ НА ЗЕМЛІ

А  ти  -  просто  живи  на  землі  ,
Відкрий  своє  серденько  для  любови.
В  ньому  місце  знайдуть  журавлі,
Хто  живе  в  тузі  без  рідної  мови.

А  ти    -  просто  живи  на  землі,
Сій  ніжні  квіти  для  краси,  для  щастя.
Щоб  до  них  злітали  соловї,
Ти  пила  життя,  як  святе  причастя.

А  ти  -  просто  живи  на  землі,
Пересій  зерно,  від  полови  крізь  сито.
Працюй...  посій  зерно    на  ріллі,
Хай  на  ньому  росте  золотий  лан  -  жито.

А  ти  -  просто  живи  на  землі,
Йди  крок  за  кроком  до  цілі,  до  мети.
Там  де  зорі  -  великі,    малі
Між  зір  сяє  твоя  зірка  з  висоти  .

А  ти  -  просто  живи  на  землі  ,
І  молись  Богу  за  кожен  день  життя.
Неси  людям  щастя,  як  журавлі,
Усміхайсь  божому  світу,  як  дитя.

А  ти  -  просто  живи  на  землі  ,
Не  смій  здаватись,  опускати  руки.
Хай  печаль  змиють  дощі  рясні,
Зростай  до  небес,  як  велетні  буки.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2024

А ТАМ У ПОЛІ , БІЛЯ ТОПОЛІ

Голубіє  ясен  день  в  небесах
Вітерець  хвилями  жита  колише.
Розправив  свої  крила  вільний  птах
У  серці,  цю  пісню  мені  залишив.

А  там  у  полі,  біля  тополі...
Лунає  золотий  голос  солов'я.  
Ходить  жайвір  у  травах  на  волі
Співає,від  співу  -  цвіте  земля.

А    душі  потрібна    твоя  пісня,
Як  серденьку  промінь  сонечка  літа.
Щоб  відчути  тепло  в  осінь  пізню
Летіти  до  зірок  на  крилах  вітру.

Подаруй,  море  волошок  синіх,-  
Щоб  купатись  -  у  пахощах  розмаю  .
Я  поклонюсь  -  осені  княгині...
Хай  почекає  між  хмар  в  небокраю!...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020877
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2024

ЗАСПІВАЙ ПТАШЕЧКО МЕНІ

Прилетіла  пташечка  до  вікна
І  крилом  стукнула  у  шибку.
Защебетала  пісеньку  вона
Під  її  спів  заграла    скрипка.

О  заспівай  пташечко,заспівай!
Хай  пісня  збудить  ,усіх  хто  спить.
А  ти  -  скрипалю  фору  душі  дай!
Хай  твоя  струна  ніжно  бренить.

Хай  сонечко,  ще    світить  золоте
Розпустить  пелюстки  ,як  сонях.
У  садочку  -  квіт  мальва  цвіте
Сонце  леліє  у  долонях.

О,  заспівай,  ти  -  пташечко  мені!
Хай  музика  ллється  для  серця.
І  розіллються  струни  чарівні
Сонцеграєм  з  синього  озерця.

Хай  прекрасна  ,ця  пісня  солов'я!
Летить  на  крилах  в  чужі  світи.
І  маковим  цвітом  цвіте  земля,-  
Щоб  тут  щастя  знайшли  -    я  і  ти.

О  заспівай,  пташечко  заспівай!
І  зігрій  піснею  серед  зими  .
А  у    мріях  веди  за  небокрай...
Океан  печалі  прожени.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020868
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2024

Я ВІРЮ В ТЕБЕ УКРАЇНО!

Я  вірю  в  тебе  Україно!,
Що  подолаєш  ворога  в  бою.
З  руїн  встанеш  моя  країно,
Гордо  підіймеш  голову    свою.

Я  вірю  в  тебе  Україно!,
Як  в  мудрість  монах  -  церкву  Христову.
Вдихнеш  у  світ  знову  вільно,
Щоб  вчило  дитя  -    Кобзаря  мову.

Я  вірю  в  тебе  Україно!,
Що  пройдеш  ти  -  важкий  тернистий  шлях.
Приймеш  з  небес  мир  благовісно,
Славитимеш  Бога  у  молитвах.

Я  вірю  в  тебе  Україно  !,
Що  впаде  на  землю  зоряний  дощ,  
В  хвилині  мовчання  безслівно
Засяє  ясне  сонце    серед  площ.

Я  вірю  в  тебе  Україно!,
Що  закладеш  ти  -  фундамент  життя.
І  приймеш  у  свій  дім  гостинно,
Тих  ,  хто  у  борні  захищав  дитя.

Я  вірю  в  тебе  Україно!,
Що  витре  сльозинку  з  очей  Господь.
З'єднаєш    свій  дух  -    воєдино
Залікує  рани  душу  і  плоть.

Я  вірю  в  тебе  Україно!,
Що  проженеш  хижу  орду  з  землі.
Зацвітеш  садами    країно!
Буде  в  твоїй  хаті  -  хліб  на  столі.
2-----------------------
Я  вірю,  що  зійде  українське  сонце  ,
І  під  небесами  ясно  засяє  .
Біла  голубка  прилетить  у  віконце
З    перемогою  усіх  привітає.

Я  вірю,  що  з  руїн  встане  Україна!
По  цеглині  збудує  свій  новий  дім  .
У  вишиванку  з  маків  вдягне  родина,
Щоб  святкувати  перемогу  у  нім.

Я  вірю,  що  закінчиться  клята  війна!
Дощ  змиє  спалені  жита  на  ріллі.
Прийде  час  і  наллємо  по  вінця  вина
Буде  святий  хліб,  до  хліба  на  столі.

Я  вірю,  що  вернеться  солдат  додому
Мати  стара  обійме  свого  сина.  
А  рідненькі  стіни  залікують    втому,
Біля  хати  зацвіте  цвіт  калина.

Я  вірю,  що  прийде  переможна  весна!
Злетяться  янголи  -  сини  на  свято.
За  мир  заплатила  дорогу  ціну  вона,
Щоб  дитині  усміхалася  мати.

Я  вірю,  що  Україна  переможе!,
Що  будемо  жити  вільними  людьми.
Господь  благословить  долю,  серце  кожне!
Бо  ми  господарі  землі,  не  раби!

Я  вірю  ,що  голуб  білий  принесе    мир!
На  царський  трон  сяде    козак  -  богатир.
Дощ  омиє  рани  у  матінки  землі,
Щоб  орати,  сіяти  зерно  на  ріллі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020772
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2024

МОЄ СЕЛО НАЧЕ ВИШИТИЙ РУШНИК ( ЧАЙКОВИЧІ)

Розцвіло  моє  село,  як  у  казці
Освячене  в  Дністрі  в  божій  ласці.
Так  красиво  назвала  мати  земля,
Дала  йому  -  Чайковичі  ім'я  .

Моє  село  наче    вишитий  рушник
Тут  як  у  раю      поміж  тополь  і  осик.
Розчісує  вітер  трави  у  полі
Дарує  букет  польових  квітів  долі.

На  березі  Дністра    у  зелен  гаю,
Співає  соловей  у      розмаю.
Тут  смерековий  ліс,  поля,    діброва,
Будить  від  сну  -  зоря    світанкова.

Хто  народився  на  цій  святій  землі,
Є  господар,  сіє  зерно  на  ріллі.
Тримають  небо    люди  -  титани.
Всі  звуть  їх  ,так  красиво  -  "Чайківчани  "  

Моє  село  видно,  як  на  долоні,
У  травах  пасуться  карі  коні.
Орачі  сівачі  працюють  в  полі
Щоб  на  столі  було  хліба  доволі.

Тут  старий  дуб,  княжий  дім,  панська  гора,
Біля  ставочка  плакуча  верба.
Стежечка  в'ється  стрічкою  у  поле,  
Там,  де  жита  стерня  в  ноги  коле.

Так  пахнуть  п'янко    трави  на  долині
Пасуться  корови  в  конюшині.
Господиня  надоїть  молочка  в  дзбан
Тоді  піде  жати  жито    на  лан.

А  тут  золоті  поля,  синє  небо,
Свята  земля  родить  те,  що  треба.
Квіт    сонях,  овес,  жито  і  пшениця,
Дзвенить  ручай  польова  криниця.  

Вздовж  села  в'ється  змійкою  дорога  ,
Стежка  веде  до  церквиць  до  Бога.
Є  капличка,  та  три    святі  церквиці  ,
У  вірі  дає  сил  жива  водиця.

На  Дністрі  плаває  рибка  золота,
Тут  пишні  трави,  золоті  жита.
Тут  ростуть  гриби  ,  ягода  малина,
Солодить  душу  чорна  ожина.  

А  над  Дністром    літають  чайки  білі,
Благословлять  землю  сніги  білі.
Тут  лелека    збирає  зерно  в  житах,
Літо  малює  казку  у  піснях.








 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020763
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2024

СИНУ, ТИ - МОЄ ЖИТТЯ

О  сину,  синочку...  ти  -  моє  життя,
Я  так  тебе  люблю  ,  бо  ти  моє  дитя.
Де  б  не  був  у  світі,  спіши  до  хати,
І  допоки  край  вікна  чекає  мати.

О,  єдиний  сину,  ти  -  мій  ясен  світ...
А  у  душі  цвітеш  немов  маковий  цвіт.
Хай  легкою  буде  в  житті  дорога!
І  захищає  від  біди  -  рука  Бога.

О  сину,  ти  -  моє  сонечко  в  небі!
Коли  треба  я  життя  віддам  за  тебе.
Хай  добрі  люди  стрічаються  в  житті!
І  осяюють  стежки  зорі  золоті.

Сину,  ти  -  найдорожчий  скарб,  золотий,
Ти  є  мій  гарний  красень  -  зелен  клен  стрункий.
Я  люблю  дивитись  на  твою  вроду,
Ти  є  моя  кров,  паросток  -  мого  роду.
 
Сину  ти  -    моя  надія,  сенс  життя  ...
Я  все  тобі  прощу,  бо  ти  моє  дитя.
Лиш,  прошу,  будь,  добрим  сином  для  мене  !
Хай  буде  твоє  життя    благословенне!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020739
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2024

НА ПОРОЗІ СТОЇТЬ ОСІНЬ

Вже,  на  порозі  стоїть  -  Осінь
Так  хочу,  ще  зігрітись  у  літа.
Душа    зорить  -  у  небо  просинь
І  вдихає  у  жоржини  квіти.

В  тумані  прохолодні  ранки  
По  небу  пливуть  хмари,  як  човни.
З  віт  падають  ябка  циганки
Такі  солодкі,  пахучі  вони  .

А  вже  осінь  -  Золота  Осінь
Час  озолотив  листя  -  літній  сад
Лягли  отави    на  покоси
Вже  дозрів  соковитий  виноград.

Вже  зібрались  у  даль  журавлі
І  чути  їх  голос  курли,  курли  .
Несеться  відгомін  від  землі  -
У  далекий  край  літо  понесли.

2------------------------
Розцвіло  моє  село  -  на  березі  Дністра,
Тут  живе  моя  родина,  брат  і  сестра.
Тут  поля  ,смерековий  ліс,  гаї  ,  діброва.
До  ясних  зір  веде  солов'їна  мова.

А  моє  село  -  найкраще  на  цілім  світі!
А  тут  біля  хати  справжній  рай  у  квіті.
А  біля  воріт  зустріне  мати  -  калина
Поведе,  де  росте  ягода  малина.

А  за  селом  ,  за  квітучим  гаєм  у  полі
Там  край  доріг  ростуть,  як  кралі  тополі.
А  у  стиглих  житах  дозрів    золотий  колос,
Лунає  спів  жайворонка  ніжний  голос.

А  тут    немов  у  казці  -  зоряні  вечори,
І  грають  на  чарівних  струнах  явори.
Над  берегом  річки  дзвенить  дзвінко  водограй,
І  у  вроду  села  закохавсь  -  небокрай.

А  тут  падають  ясні  зорі  зорепадом,
Рано  сходить  ясне  Сонечко  над  садом.
 Розрослось  суцвіттям  -  буйно  ліловий  бузок
З  батьківської  криниці  -  п'ю  воду  ковток  .

Вже  огірочки  зазеленіли    під  тином,
Пахне  у  хаті  молочком  і  хліб  з  кмином  .
А  Матуся  наготувала,  як  на  свято  -
Буде  з  дальніх  країв  гостей  зустрічати.

За  річкою  пасуться  сиві,  карі  коні,
Видно  село  здалека,  як  на  долоні.
Корови  з  трав  біжать  до  річки,  та  до  води,
І  дитинство  босоноге    біжить  туди.

О,  як  пахне  матіола  і  рута  м'ята!
 Квіти  в  рядок  посіяла  люба  мати.
Тут  гріється  до  сонечка  котик  пухнастий  ,
Крилом  птаха  обіймаю  -  свій  світ  прекрасний.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020722
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2024

З СВЯТОМ ВАС УКРАЇНЦІ!

Замайорів  синьо  -  жовтий  стяг
Козача  хоругва  під  небесами.
Злетів  голуб  миру  білий  птах
Запалює  для  нас  свято  -  зірками.

Замайорів  синьо-жовтий  стяг
Символ  миру  ,волі  добра,любові.
Небо  синє  -  колос  у  житах
Дають  міць,сил  у  солов'їній  мові.

Голубіє  ,як  море  ясен  світ
Край  неба  -  українське  сонце  зійшло.
У  вишиванці  -  Діва  юних  літ...
Несе  на  рушнику  хліб,  всяке  добро.

Запалений  благодатний  огонь
На  честь  воїна  ,що  пролив  кров  в  бою.
Посивіло  волоссячко    у  скронь
В  тих  ,хто  захищав  Батьківщину  свою.

Йде  запекла  жорстока  війна
Україна  бореться  за  Свободу.
Коли  прийде  у  наш  край  весна
Принесе  мир,  і  добро  для  народу.

Вірю,  прийде  день  перемоги!,
Земля,  як  фенікс  з  попелу  оживе.
Стріне  калина  край  дороги
Віддасть  честь    воїну  -    небо  голубе.

Йдуть  відважні  соколи  у  бій
І  борються  за  кожний  клаптик  землі.
І  несуть  гордо  прапор  у  стрій,
Щоб  сіяти  зерно  ,був  хліб  на  столі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020668
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2024

ПАДАЮТЬ ЗОРІ ЗОРЕПАДОМ

Ти  -  прийшла  до  мене  серед  ночі,
Як  Богиня  муза  в  мій  казковий  сон.
Заіскрились  щастям  мої  очі...
І  грає  музика  вальс  акордеон.

Так  падають  зорі  зорепадом,
Як  золоті  груші    у  пишні  трави.
А  ти  немов  сонечко    над  садом...
Усміхаєшся  здалеку  ,як  пава.

А  серце  ,як  листя  клена  тріпоче...
І  у  почуттях  полум'ям  згорає.
Твоя  любов  до  мене  шепоче:
"Я  люблю  тебе,  люблю,і  кохаю".

Літня  ніченька,  така  глибока...
Немов  синій  океан  поміж  зірок.
Там  ,  де  клен,    берізка  синьоока  -  
Танцюють  вдох  лебеді  поміж  квіток...

Я  хотів    поцілувати  уста
На  світанку  сон  злетів,    як  білий  птах.
Пролетіла,  як  зірка  золота
І  шукаю  тебе  -  рай  літа  в  житах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020627
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2024

ДАРУЙТЕ КВІТИ ЩАСТЯ, ЛЮБОВІ

Живіть  у  мирі  ,добрі  ,  любові,
Дякуйте,  Богу  за  життя  кожну  мить.
Будуйте  свій  дім  -  вежі  казкові
І  усміхайтесь  світу,  щоб  просто  жить.

Шануйте,  тих  ,хто  поруч  йде  з  вами  !
Віднайдіть  для  них  час  поговорити.
Хай  ніхто  не  сумує  між  нами,  -  
Щоб  від  ваших  слів,  хотілося  жити.

Даруйте  квіти  щастя  ,любові!
Не  відкладайте  час  ,життя  на  завтра!...
Вдихайте  квіт  -  пахощі  медові
Горіть  в  почуттях  полум'ям,  як  ватра.

Цінуйте  те,  що  дав  Господь  з  небес!
Крок  за  кроком  йдіть  до  своєї  мрії..
Не  просіть  в  нього    тисячу  чудес
А  лиш  надійне  плече  в  безнадії.

Не  відкладайте  життя  на  завтра!
Бо  завтра  його  може  і  не  бути.
Все  минає  ...згорає,  як  ватра
Нажаль,  вчорашній  день  не  повернути!

Живіть  сьогодні,радійте  світу!
І  на  землі  сійте  квіти  для  краси.
Хай  цвіте  в  душі  весна  і  літо...
Квітучий  сад  любові  з  води,роси.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020505
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2024

ТРИМАЮСЬ НЕБА

А  так  хочеться  руки  опустити
І  сказати  :"що  не  всилі,  вперед  іти".
Знаю,  що  є    заради  кого  жити  -  
Тож  пливи  ,  пливи  кораблику  у  світи.

А  коли  буває  на  душі  важко  -
Я  тримаюсь  неба  ...чекаю  світанку.
Молюсь  до  святих  ікон  ,як  монашка
Кажу  :  божому  світу-"Доброго  ранку"!

А    не  завжди  є  сонячна  погода  
І  не  завжди,  відкрите  небо  у  політ.
А  коли  за  вікном  дощить,  негода  -
Я  пишу  свої  листи  у  зоряний  світ.

Я  перечекаю  ,цей  дощ,снігопад...
Поп'ю  гарячий  чай  з  медом,  з  квіток  мальви.
І  стану  на  край  неба  під  зорепад
І  зодягнусь  у  щастя  сонячні  барви.

Працюю,  як  пташка,  допоки  сяє  зірка...
Не  боюсь  грози,  дощу  ,  вітру  і  зими.
Знаю,  що  все  цвіте  ,зів'яне  квітка...
Прийде  час,  наді  мною  зашумлять  ясени.

Знаєш,  я  не  слабка,  а  сильна  жінка
Я  не  здаюсь,все  зможу,  все  подолаю.
Земний  шлях  осяює  ясно  зірка...
І  Крок  за  кроком,  я    висоту  долаю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2024

НЕ КАЖИ

Ніколи  не  кажи  ,що  все  ,ще  попереду!...
Життя  ,як  листя,  кожен  день  згорає.
Спіши  жити!  ...залиш  сум,печаль  позаду...
Живи  -  сьогодні!  бо  все,  тут  минає..

А  життя  швидкоплинне,  і  є  не  вічне!...
Ніхто  не  знає,  коли  прийде  твій  час.
Приймай,  святе  небо  -  сонячне  і  грізне!...
І  пий,  життя  прекрасне  з  божих  окрас!

Ніколи  ,нікому  не  розказуй  свій  сон,
Що  ти  -  пережив  у  своєму  житті.
Живи,радій  не  слухай  бабський  забобон
Люби  тих  ,хто  йде  з  тобою  на  путі.

У  кожного  свій  біль,історія  життя
В  кожного  своя  судьба  -  своя  доля.
Не  смійся  з  того  ,хто  плаче,як  дитя...
В  кожного  свій  хрест  ,на  все  божа  воля.
2‐--------------------
А  життя  ,це  цікава  книга
Кожен  пише  те,яким  бачить  світ.
В  житті  є  сонце  і  відлига
Холод  ,  зима...весна,  як  цвіте  цвіт.

Господь  ,подарував  нам  життя  
По  цеглині  будувати  свій  дім.
 Пізнати    світ,  родити  дитя
У  храмі  навчитись  жити  у  нім.

Життя,  нам  -  дано  на  певний  час,
Народились,жити  та  померти.
І  у  своїх  руках  шліфує  нас,-
Щоб  лишили  свій  слід  після  смерті.

Сівач  родивсь  сіяти  зерно,
Винороб  доглядає  виноград.
Птах  в  небо  ,  риба  в  море  на  дно
А  садівник  садить  квіти,  і  сад.

Кожному  Господь  дав  свій  талант
Пташечці  дав  крила  ,щоб  літати.
Риба  пливе  на  дно  в  океан
Щоб  там  підводне  царство  пізнати.  .

Сівач  народивсь  сіяти  зерно
Оре  на  землі  чорну  глибу.
Поет  у  світ  несе  світло  ,добро
А  рибак  в  морі  ловить  рибу.

У  кожного  своя  книга  життя
Своя  мелодрама,чи    роман.
 Пишемо  повість,    легенду  буття
Кожен  сіє  зерно...  жне  свій  лан.

3---------------------
Хто  заказує  музику  ,  той  платить
Скрипаль  грає  пісні  веселі  ,  то  сумні.
І  пам'ятай,  що    життя  коротка  мить!
У  ньому  є  час  :  для  свят  і  для  праці  дні.

А  хто  любить,  цей  прекрасний  світ  -  життя
І  ,його  солодить  голос  скрипки    -  луна.
У  нього,  як  у  дитини  почуття
І  для  нього  усміхається  фортуна.

Живи  у  світлій  любові  на  землі  !
Не  заздри,  тим  ,  хто  під  музику  співає.
Неси  людям  добро    на  своїм  крилі
Хай  твоє  серденько  від  щастя  співає.

Не  кидай  колючі  слова  на  вітер,
Ти,  не  знаєш  ,хто  чим  живе  і  страждає.
Знайди  з  океану  зір      перли  з  літер
І  богиня  муза  тебе  привітає.
А  
А  чим  серце  наповнене,  тим  живе  -
Він  вдихає  у  божий  світ  ,    як  востаннє    .
За  течією  ріки  у  даль  пливе  -
І  згорає,  як  листя  в  осінь  останнє.

Хто  любить  музику,  він  крила  має
Злітає  як  птах  до  синіх  гір  вище  хмар.
Коли  болить  душа,  серце  співає...
У  любові  віддає  світу-  божий  дар.

4------------------------
пародист
Ніяк    не  можу  зрозуміти,  тих  поетів,  -
Які  витрачають  час,  папір  і  гроші.
Що  з  чужих  ідей  і  таланту  йдуть    до  злетів
Взувають  чуже  взуття,  тісні  калоші.

Пародист  -  поет  копіює  чужі  вірші
І  він  купається  у  чужій    білизні  .
Без  дозволу  заходить  тихенько  до  душі,
Як  гуморист  грає  словами,  ролі  різні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020338
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2024

ПОВІР ГОСПОДЬ З ТОБОЮ

Я  багато  бачила  в  цьому  житті
І  штормило  ,як  корабель  в  морі.
Рвало,  як  листя  з  дерев    у  почутті...
Несло  на  семи  вітрах  в  просторі.

І  смерть  дивилась  мені    в  очі  нераз
Чіпалась  за  соломинку  -  життя.
З  небес  я  чула  божий  голос  указ,-  
-"Не  бійся  ,тільки  вір  з  тобою  я".

Борись  ,пливи  за  течією  -  життя
Нездавайсь  ,  шукай  берег  надії.
Витри  сльози  ,усміхайся,  як  дитя...
Вчись  жити,  плавати  в  безнадії.

Борись  за  життя,  не  опускай  руки!
Не  здавайсь,  як  би  не  було  важко.
Щоб  тобі  усміхались  діти  ,внуки...
Працюй,  співай,  як  на  гілці  пташка.

Варто  жити  ,приймати  в  житті  -    удар,
Повір  ,Господь  в  житті    із  тобою.
Бог  шліфував  тебе,  і  дав  божий  дар,-  
Щоб  була  особистістю  -  собою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020327
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2024

А НАЙСВЯТІША , ЦЕ МАМИНА ЛЮБОВ

А  допоки  живе  мама  на  землі,
Вона  нагодує  тебе  святим  хлібом,
Вона  несе  щастя,  тобі  на  крилі,
У  любові  зігріє  сонячним  світлом.

А  найсвятіша,  це  мамина  любов  ,
її  ніхто  в  житті  не  може  замінити.
Коли  із  твоєї  рани  тече  кров...
Вона  віддасть  своє  серце,  щоб  ти  міг  жити.

Матерям  багато  не  треба  в  житті,
Лиш  би  були  чуйні  ,та  уважні  діти.
Не  згорала,  як  свічка  на  самоті
Приходили  до  неї  дарували  квіти.

Мама  не  спить  ...думає  лиш  про  тебе,
 Бога  просить  за  твою  долю  і  щастя.
І  нахилить  сонечко  блакить  неба,
Бо    мамина  мова  то  немов  причастя.

Заради  дітей  піде  на  край  світу,
Шукає  ліки,  рани  залікувати.
Напоїть  медовим  чаєм  із  цвіту,
Завжди  буде  із  доріг  тебе  чекати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2024

МОВОЮ ОКУПАНТА НЕ РОЗМОВЛЯЮ

Мовою  окупанта  не  розмовляю,  
і  його  суть  життя  не  розумію.
І  нікого  у  житті  не  проклинаю,
Лиш  полову,  від  зерна  пересію.

Живеш,  на  цій  святій  землі  -  Україна
Плюєш  в  криницю,  з  якої  п'єш  воду.
А  у  храмі  збирається  уся  родина,
Моляться  за  кращу    долю  народу.

Не  знаєш  ,  не  вчиш  -  української  мови  ,
А  п'єш  воду  із  надр  святої  землі.
У  храмі,  вчать  до  своїх  батьків    любови  
Сіяти  зерно,  збирати    на  ріллі.

Ти  -  не  признаєш,  не  любиш  українців,
Героїв  ,  які  пролили  свою  кров  .
А  душа  твоя    тягнеться  до  чужинців,
До    вбивців  ,які  стріляють  за  любов.

А  ординці,  катюги  прийшли  у  наш  дім,
І  вигнали    на  лютий  мороз  з  хати.
Стерли  з  лиця  землі  життя  у  сірий  дим  ,
За  мертвим  сином  мліє  сива  мати.

Я  вірю,    що  для  орди  прийде  чорний  час  ,
Для  всіх,  хто  на  землі  палив  ,  топтав  хліб.  
І  прийде  бумеранг  -  кара  божа    до  вас,
Хто  вбивав  цвіт  нації,  поклав  у  гріб.
   2-------------------------

В  Україні  йде  жорстока  війна,
І  тут  ходить  смерть  з  автоматом.
О,  скільки  життів  забрала  війна!
Спалює  орда  наш  дім  градом.

Всюди,  гуде  сирена    тривога,
Біжать,  старі,  малі  в  укриття.
І  одна  надія  ,  лиш  на  Бога  -
Від  страху,  жахіть,  тремтить  дитя.

На  передовій  в  окопі  солдат,
Стоїть  на  варті,  на  сторожі.
З  кулемета  строчить,  б!є    у  набат...
І  знищує  танки  ворожі.

А  для  солдата  нема  вихідних,
Там  справжнісіньке  пекло,  не  рай.
І  життя  на  волосинці  у  них,
Хочеш  жити  ,то  в  орду  стріляй!

Кожен  солдат  навчивсь  захищати,
Себе,  тих  ,хто  поруч  з  ним  в  бою.
Діляться  куском  хліба,  як  мати...
Бо  захищають  нас  -  землю  свою  .

Стоять  у  наметах  по  коліна,
В  снігу  ,  у  болоті,  під  дощем  .
Вітер  січе  в  очі  ,  мокра  спина...
Від  рани  у  тілі,  біль  і  щем.

Війна  пострілом  життя  вбиває,
Спалює  села  міста  в  дим.
Солдат    крізь  вогонь  шлях  долає,  
щоб    перемога  була  за  ним.



   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020257
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2024

ТИ - МОЄ ЩАСТЯ

Поміж  зірок  я  стою  край  неба
На  краю  землі...  там,  де  цвіте  весна.
І  на  крилах  мрій    лечу  до  тебе,
Щоб  в  моїй  душі  розтанула  зима.

А  ти  -  моє  щастя,  ясне  сонце...
Бачу  тебе,  серце  б'ється  тук,  тук,  тук.
Зорю  у  твоє  нічне  віконце,
Щоб  відчути  ласку,  ніжність  твоїх  рук.

Ти  -  із  небес  моя  нагорода,
Без  тебе,  так  самотньо  на  цій  землі.
Розцвіла,  як  вишня  твоя  врода
Білий  цвіт,  що  заврунився  на  гіллі.

Красуня  вишня  налила  плоди,
Ти  ,як  солодка  ягода  рум'яна.
Вечірня  зоря  веде  в  сад  туди,
Щоб  зустріти  разом  літо  -  кохана.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020191
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2024

ПТАХ ЩАСТЯ

Ти  моя  музика,  ніжність  і    щастя,
Ти  моя  радість,  ти  моє  життя.
Твоя  приємна  мова  ,як  причастя...
Від  щирих  слів  цвіту  ,  як  квітка  я.

Бажання  єдине  бути  з  тобою,
І  дивитись  на  зорі    -  Зорепад.
Насолоджуватись  життям  листвою,
Згорати  ,як  листя  у  листопад.

Хай  сяють  ясні  зорі  ,як  алмаз
Змиє  літній  дощ  океан  печалі  .
І  вітерець  прожене  туман  -  враз
 Птах  щастя  веде  нас  у  сині  далі  .

Я  хочу  з  тобою  іти  в  осінь,
Там  ,де  шумлять  золоті  крони  клена.
Злітати  до  сонця  в  небо  просинь
Ти  ,як  птах  щастя    кружляв  біля  мене.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020183
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2024

МЕЛОДІЯ ЛІТА

Послухай,  як  звучить  мелодія  літа!
Старий  скрипаль  нас  запрошує  на  вальс.
Поведу  тебе  у  рай  ,де  цвітуть  квіти....
Там  ,де  у  стиглих  житах  -  зоряний  час.

А  завтра  відлетять  у  вирій  журавлі
З  золотих  садів  осиплеться  листя.
Вже  сонечко  сходить  низенько  до  землі...
І  прийде  осінь  -  на  наше  обійстя.

Не  поспішай,  кохана,  іти  в  осінь!
Це  лиш  полудень  дня,  іще  не  вечір  .
Тут  для  нас  співають  солов'ї  до  ночі
Солодить  ягода...співи  лелечі..

А  вже  скоро  журавлі  відлетять  у  даль
Візьмуть  наше  літо  в  інший  світ.
У  холодну  зиму  зігріє  тепла  шаль
Спомин  у  житах  ,  як  жар    -    маків  цвіт.

Ти  -  не  журись  ,  кохана,  що  скоро  осінь!
Засріблила  твої  коси  сивина.
Ще  цвіте  золота  липа  в  срібних  росах
І  дарують  нам  мить  щастя  -  небеса.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020124
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2024

МІЖ СЕРЦЯМИ МАГІЯ (Пісня співає Геннадій Володько)

Між  серцями  магія
Космічний  незримий  магніт.
Богиня  муза  Октавія
Веде  до  зірок  у  політ.

Між  серцями  магія
Взяла  у  пристрасний  полон.
В  душі  -  квіт  конвалія
Цвіте  із  зоряних  долонь.

Між  серцями  магія
Емоції  до  світання.
Пристрасть  сердець    -  манія
Не  дає  спати  до  рання.

Між  серцями  магія
Самотніх  душ  поривання.
Солодкий  сон  -    арія...
Всі  називають  "  кохання".

Між  серцями  магія
То  сонячно,а  то  дощить.
Незнайомки  грація
Дарує  душі  -  щастя  мить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020090
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2024