| Сторінки (31/3055): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
МАМА МЕНЕ КОЛИСАЛА
Біля хати цвіте калина
Біля воріт шумлять ясени.
У садочок веде стежина
У моє дитинство - рай весни.
Тут мама мене колисала
в старенькій дубовій колисці.
І ночами пісні співала
Немов пташка на зелен листі.
-**Будь, прихильна, ласкава доле !
Донечку від грози захисти.
Хай, як птах перелетить море
буде легка путь через мости ** .
Я немов мальва - ружа цвіла
Тягнулась до сонечка, до зір.
Із джерела водицю пила
В мріях злітала до синіх гір.
В моє ложе стелила квіти
Рум'янок, любисток цвіт м'яти.
Благословляла долю в світи,
Щоб з доріг вертала до хати.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2022
Русня забрехалась у цій війні
Каже, що **ми нацисти, фашисти**.
Спалює дім... святий храм у вогні
Ми хочем волі... жити в гідности.
Ми, нація, народ українці !
Є нащадки з козацького роду.
Ми, бандерівці, а не ординці!
Захищаємо свою свободу.
О, cкажіть в чому наша провина?
В тім ,що ми любимо Україну .
Біля хати цвіте сад, калина...
По божому вчимо жить дитину!
Не вбий, не кради, та не чужо лож!
Будь людиною, християнином!
Думай, трудись... будь, пан серед вельмож!
Збудуй дім, насій квіти під тином.
Будь, господарем своєї землі!
Ори ріллю, сій зерно любові .
Щоб колосився колос на стеблі
Линув спів в милозвучній мові.
А в нас в серці живе свята трійця!
Є Діва Пречиста Божа мати.
Святий хрестик на грудях у бійця,
Щоб із Господом день зустрічати.
Ви, прийшли у наш дім із війною
Із буків з градів насіяли мін.
Спалюєте все живе рукою
принесли горе, біду для родин.
Вбиваєте ,що ми українці!
Із козацького славного роду.
Ми, випили чашу зла по вінця.
Щоб бути світочем серед народів.
Я ПИЛА МОЛОКО З ГРУДЕЙ КАЛИНИ
Я пишаюсь, що із України!
Є дочка з козацького роду.
Пила молоко з грудей калини
А з джерела пречисту воду.
В купелі вод Дністра охрестили
Дали мені ім'я українка.
В духовному дусі зростили
Бо я святої землі кровинка.
Прости, пробач мені Україно!
Що я в чужині в далекім краю.
Не з тобою у важку хвилину
І від сліз гірких, як лист згораю.
Прожила я життя у скорботі
Не бачила сонця радісних днів.
Я жила для інших у турботі,
Щоб краще жилось для моїх синів.
Я грішна, свята ...земля і небо -
Як і всі роблю помилки в житті .
Родилась лишити слід для тебе
Щоб віддати свою любов тобі
Ти, є в моїм серці Україно!
За тебе молюсь, Богу страждаю!
слізьми душі змиваю провину
Пишу вірші Алилуя співаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963004
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2022
Всевишній людині створив цей світ
До нашої ери тисячі літ назад.
Він писав кров'ю сина заповіт,
Щоб у писанні шукали порад.
Віддав в жертву єдиного сина
Він поневірявсь по святій землі.
Переслідували... та Навина
Топтали немов зерно на ріллі.
Зневажали, кидали каміння,
Кат Ісуса розпинав на хресті.
За слово істини дум прозріння
Стікала кров у болю - святості.
Як впадеш підіймайся на ноги!
Пам'ятай, тре боротись за життя!
Візьми свій хрест і іди в дорогу
І зростай духовно немов дитя.
Ти, не бійся вітру, дощу, грози!
Коли до вогню обпечеш руки .
Коли є важко поплач від сльози
Молись від відчаю і розпуки .
Цей світ є жорстокий і лукавий,
Є добро, зло... істина та й брехня.
Один прагне неба, інший слави
Борись, не дай спалить себе вогням!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2022
Вже золота осінь - свято Покрови
І голосний дзвін у храм кличе нас.
Там панує мир - христова мова
Щоб чули ми, Господа -божий глас.
О, Божа мати діво Пречиста!
Прошу миру , спокою на землі.
Падаю до твоїх ніг падолистом
Шукаю неба у твоїм імені.
Маріє, покрий нас Омофором!
Захисти від горя, біди, війни.
Молимось щиро тобі всі хором
Зійди над землею сонцем весни.
О, Маріє, витри з очей сльозу!
Дай сили духу все пережити.
Потіш словом сиву мати, вдову,
Щоб у вірі їй дитя зростити.
Пресвята мати наша Покрово!
Підніми дух козакам у строю.
Нехай зцілить рани твоя мова
Воїн прожене ворога в бою.
Маріє, огонь війни погаси!
Нехай дощ омиє рани землі.
На спалені поля сніг натруси,
Щоб вродив хліб золоті врожаї.
Прошу тебе, царице, благаю!
Дай , нам перемоги ,миру, волі.
З руїн ,встати ...жити в своїм раю ,
Щоб раділи життям наші долі.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962811
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2022
О , Божа мати Пресвята Маріє!
ти, сидиш по правій руці Бога.
Для сиріт , калік, вдовиць -ти, надія
Втішаєш словом ,як біль, тривога .
О, ясна зоре поміж зірок внічку!
Ти, ясне світло на стежці життя.
Знаю, що не перепливемо річку
лиш, ти даєш сил, рятуєш дитя.
О ,Божа мати пресвята Маріє!
Прошу від ворогів нас захисти.
Врятуй,від вогню війни в безнадії!
З колін мій рід на ноги підніми.
Залікуй тілесні, душевні рани!
Сироті витри із очей сльози.
Обійми до себе у божім храмі
Подай мир, хліб насущний в морози.
Небесний Отець нам дарував життя,
Щоб ми сіяли зерно любові.
Збудували дім, і зростили дитя
Славили життя на рідній мові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2022
Мій Боже, змилуйся над нами!
Над українцями у цім бою.
Прожени всю нечисть мечами
Зітни з плеча голову царю.
Що завтра буде я не знаю?!...
Знаю одне, що добро переможе зло.
Проженемо з краю хижу зграю
знищимо у прах варварів, орло.
Україна горить у вогні
І свята земля залита кров'ю.
Від градів, буків в диму-чорні дні
Стогне земля від наруг, болю.
Стерті із землі села, міста
У руїнах, вирвах-свята земля.
Ворог спалює хліба до тла
Горять, палають степи та й поля.
Покалічені ,вбиті діти
Вчорашній день накрито землею.
Мій Боже ,як у пеклі жити?...
Ворог нам диктує епопею.
В минуле немає вороття
Спалені мости дружби між нами.
Мати, ховає сина, дитя-
Оплакує гіркими слезами.
Забрав і вкрав кат у нас весну
Але у нас є віра і надія.
Тривога, сирени будять від сну
О, Боже захисти в безнадії!
Мій Боже змилуйся над нами!
Від крилатих ракет всіх захисти.
І стань щитом над козаками
Дай сили ворогів перемогти.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962612
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2022
Я побачив тебе на святі весни
Ти, йшла щаслива і світу всміхалась.
Цвіла трояндою в розмаю весни
До мене крок за кроком наближалась.
Ловив твій погляд синьооких очей
Із першого погляду закохався.
А ти, горда троянда поміж лілей
Не хотіла ,щоб з чуттям хтось грався.
Ти ,особлива, така загадкова
боялась ,цілунку як квітка вітру.
Я слухав твій голос... милу розмову,
Дивився немов на весну розквітлу.
В пам'яті лелію твій ніжний образ
Молюся на тебе ,як на ікону.
Та вірю ,що побачу тебе ,ще раз
І подарую троянду червону.
Розминулись наші дороги стежки
Ти, пішла на захід сонця... я на схід.
Ми, знову зустрілися через роки
Я згадую тебе цілую твій слід.
Я часто бачив тебе у своїх снах
Жалів, що відпустив з своєї долі.
У мріях злітав у твій рай наче птах
Я прагнув тебе твоєї любові.
Ти, одна немов тополя у полі
Я без пари ходжу, як лебідь один.
Всевишній захотів з'єднати долі
Щоб у щасті ми злітали до зорин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962524
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2022
Ні,ніколи не забуду тебе!
Із пам'яті не стерти твій образ.
Дивлюся -в синє небо голубе
І, згадую твої слова із фраз.
Я, завдяки тебе живу, мрію
І крок за кроком іду у життя.
Даєш мені натхнення, надію
Найкращі хвилини мого життя.
Я, з тобою ,як дитя щасливий
Молюсь, як на ікону на тебе.
Я, знаю ,що коханий, і милий
Розправляю вільні крила в небо.
Життя дарує різні сюрпризи
Тож, прийми, те, що дарує доля.
Небійся, заметіль зими, грози
Все подолаєш лиш, у любові.
На все є Господня воля в житті
Хай снігопад тебе неспиняє.
Не здавайся, на життєвім путті
Хто бореться ,той перемагає.
Коли в житті важко тобі буде
Ти, молися Господь із тобою.
Коли плачеш не йди поміж люди
Все мине, спливе, як дощ - водою.
Витри сльозу з заплаканих очей
Я, хочу щоб ти була красива.
Я, небом зігрію серед ночей
Щоб ти, цвіла трояндою мила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962470
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2022
Не спиться мені...не можу заспати
Заплющу очі...бачу образ твій.
Не знаю звідки ти, як тебе звати?...
Ти, жадана мрія...із моїх мрій.
Ти, являєшся у снах часто мені
Сяєш ясною зіркою між зірок.
Ти, сонечко весни у моїм вікні
Є зоряна троянда поміж квіток.
Бачу, твій погляд смарагдові очі
Усмішку щиру...ямочки на щоці.
Закохавсь, ...мрію про тебе до ночі
Малюю твій портрет у своїй руці.
Вітер розчісує довге волосся
Я чую п'янкі пахощі лаванди.
Бачу тебе зіркою... чи, здалося?
Не можу обняти, як квіт троянди.
Манить ,так до тебе небесна сила
Почуття до тебе моє блаженне.
Ти, загадкова, така ніжна, мила...
І недосяжна зіронька для мене.
Я, не знаю, чи зустріну, ще тебе?...
Чи, колись побачу знову на путі.
Якщо ти, доля...то небо голубе
Поєднає нас з тобою у житті.
Ти, являєшся у снах часто мені
Сяєш ясною зіркою між зірок.
Ти, сонечко весни у моїм вікні
Є квітка троянда поміж квіток.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2022
Осінь, осінь, ще тепла просить,
Щоб цвіли нам квіти під вікном.
В подолку ябка ,груші носить
Ходить, ще з коротким рукавом.
Час розмалював в колір листки
Паде на отаву, долину.
В деревію, споришах стежки
Осінь мережить павутину.
Втішна калина божій днині
сяє немов рубін яскраво.
Жовтіє лист на яворині
Жде сонечко вона з заграви.
Відцвіло літечко, лаванда,
Цвітуть айстри та чорнобривці.
І сипле пелюстки троянда.
На полювання йдуть мисливці.
Зажурився дуб, граб край доріг,
Ллє дощ ростуть гриби опеньки.
Їжак несе листя на нічліг
Збирає ябко солоденьке.
Осінь, осінь, ще тепла просить
Радіє бабину літо час
Розплітає вербонька коси
Покрова веде у зиму нас
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2022
Надворі весна сіро, сиро...
немов пізня осінь -Покрова.
Ллє дощ по шибці немов миро
Дзвенить музика...стихла мова.
Стихли співати пісні пташки
після зими чекають весну.
Від негоди зітхають важко
Тануть сніги... грім будить від сну.
Навкруги не видно нікого
Лиш ворон кряче і голосить.
Крильми обняв дуба старого
Із за хмарин сонечка просить.
Розквітнуло листя зелене
Шелестить віттячком до небес.
І весна тулиться до клена
Та жде сонечка диво чудес.
Дерево із канадським стягом
Красиве немов легінь козак.
Милує нас, цей лист блаженством
Немов сузір'я сяє в очах.
Під дахом ластівка дрімає
Під стріхою звила гніздечко.
Вона грозу перечекає
І розправить свої крилечка.
Зійде сонечко у блакиті
Затріпоче душа весною.
Заспіває жайвір на вітті
І розіллється спів луною.
Зашумить ліс, гай і діброва,
Зелені трави на долині.
Усміхнеться днина святкова
Зацвіте цвітом на калині.
Прилетить соловейко до віть,
Заспіває пісню для душі.
Зацвітуть нам тисячу суцвіть
Щоб стрічали ми радо весну.
Розбудить землю від сну гроза
Розпустить вона пишні коси.
Од плаче небо чиста сльоза
Заіскряться весняні роси .
Після дощу зійшла веселка
Розсілись на дроти горобці.
Небокрай зорить до люстерка
Кличе усіх пташок до праці.
У полі заколосився лан
Рясно овес, жито, пшениця.
Вітер жене хмари, дуб титан,
Щоб вродив хліб, всяка пашниця.
2020 05. 04 .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962327
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2022
Колисала мене мама в колисці
І співала пісню про калину.
Немов пташка на зеленому листі
Славила в легендах Україну.
О, мамина пісне -зіронько ясна!
Заколиши мої безсонні сни.
Веди у дитинство, де моя весна
Сонечком зігрій в заметіль зими.
В дубову колиску стелила сіно
Квіт з любистку, чебрецю, рум'янку.
Співала колискову - солов'їно,
Щоб міцно спало дитя до ранку.
Дубова колиска леліяла сни,
Яку зростили гори Карпати.
І під синьо блакитним небом весни,
Я цвіла, як мальва біля хати.
У вишневім садочку тихім раю
О ,яка я тут щаслива була!
Падали зорі в ніч iз небокраю
Бачила казковий берег Дністра.
Забіліли скроні немов білий сніг
закружляв наді мною листопад.
Я здалека лину на рідний поріг
Нема мами... в зажурі стоїть сад.
Стеляться тумани в золоту осінь
Згорає час немов лист на очах.
Cад причащає добром і в морози...
Шукаю мамині сліди у снах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2022
Сьогодні сонечко немов весною
Розпустило проміннячко до землі.
На крони сіє золото рукою
Мерехтить зіркою поміж ясенів.
За селом на горизонті в тумані
Видніються покриті снігом гори.
Місяць немов би човен в океані
Пливе по блакитно - синьому морі.
Голубіють небеса - небо просить
В променях сонця осінь королева.
Закохався князь місяченько в осінь
Дивиться, як золотіють дерева.
Білолиций прийшов в гості до гаю
Радіє, що бачить осінь білий світ.
Милується землею з небокраю
Передає калині в лузі привіт.
Грає на скрипці пісню явір скрипаль
Запросив на прощальний танець літо.
Падає листя, така туга, печаль,
Cкоро зима... втішають, ще нас квіти..
Кружляє із вітром у танку листя
Жовте ,червоне, золоте, багряне .
Коли сонечко вийшло із захристя
Немов весна... сніжна хмаринка тане.
Сьогодні місяць день, і ніч на варті
Стоїть і споглядає на ріку життя.
Немов сонечко на небесній карті
Мережить божій днині-срібне ниття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962139
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2022
Я, розцілую кожен клаптик землі
Берег Дністра, куди ти, ходила.
Насію квітів, хай ростуть на стеблі!
Тобі, моя лебідонько мила.
Зорю до берега Дністра, до річки,
Де шумлять віттям стрункі ясени.
Там синьоокий небокрай до нічки
Малює лелекам казкові сни.
Сонечко сходить рано на світанку
Леліє жита - золоті лани.
Місяченько будує мости доранку,
Щоб в літню ніч щастя віднайти.
В твою чарівну вроду -Україно !
Закохавсь синій -синій небокрай.
Розлилась музика зір -солов'їно
Від співу розквітає цвіт -розмай.
О, які над селом - зоряні ночі!
І звечора до ранку -зорепад.
Ясен Місяченько дивиться в очі
Веде закоханих у літній сад.
У променях сонечка квітує сад
Вишня немов діва наречена.
Я, тобі кохана в літній зорепад
Назбираю зір ,як листя клена.
Обніму тебе лебединим крилом
Поведу у казку в зелений гай.
Як дві зорі засяємо над селом
Щоб ловити щастя із небокрай..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962025
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2022
Над Україною рясні зорепади
Падають в літню нічку до світанку.
Встало сонечко мережить рулади
Каже, українцям -Доброго ранку!
Доброго ранку, моя Україно!
Доброго ранку -рідна земле моя!
Ти, прийми щире вітання калино
Я, ніжна пісня...в саду, пташка твоя.
Я, полечу у блакить в синє небо
Обніму землю від краю до краю.
Засію зерно і пожну зі стебел
Буду слухати ясенів у гаю.
Лети, лети пісне в гори Карпати
В Чорне море понад ліси, і гаї.
Як не любити тебе земле мати!
Коли цвітуть вишневі сади твої.
Запалили білі свічі каштани
І запрошують нас на свято весни.
Стоять на варті немов би титани
Бажають нам щастя, і добра вони.
Я, вдихну свіже повітря у груди
Засолодить землі чарівна краса.
О, як тут гарно мов у казці всюди!
Співає водограй душа воскреса.
Я, не буду спати всю ніч до ранку!
Як впаде зірка загадаю бажання.
Щоб зійшло сонце миру на світанку
Хай цвіте Україна, як весна рання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961931
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2022
Я, молюсь за тебе солдате!
Щоб Господь захистив в бою.
Ти, вернувсь додому до хати
І цвіла весна- в честь твою.
Надія - на тебе козаче!
Ти, є герой -нової доби.
Сьогодні земля стогне, плаче
У вогні горить від орди.
Я, дякую тобі козаче!
Що стоїш на варті, в строю.
Над тобою ворон кряче
Та, ти не здаєшся в бою.
Клоняться тобі до ніг дуби,
Край доріг, верби, тополі.
Захищають тебе від біди
В степах, в тіні у полі.
Нехай Господь допомагає!
подолати орду в борні.
Від сталевих куль оберігає
Вернутись до мами, рідні.
Я, вірю, надіюсь на тебе!
Що Господь від град захистить.
Зійде сонечко в небо
Подарує життя, щоб любить.
Хай засяє сонечко миру!
Витре сльозу в сироти.
Покрова освятить усіх миром
Слава Україні!-скажуть світи.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961812
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2022
Я, жду тебе ,як вечорову зірку
Щоб прийшла до мене в надвечір'я.
Лелію в своїм серці наче квітку
І квітне щастям моє сузір'я.
Прекрасна зоре -Маріє, Маріє!
Я, всюди шукаю твої сліди.
Бачу твій силует душа радіє
Від спраги, жаги, п'ю ковток води.
А ти, наснися мені в казкових снах!
У райськім саду квітко Леліє.
Закружляю над тобою наче птах
Оспіваю твою красу- Маріє.
Ти, прийшла із давніх легенд у мій світ
І запалила зірку свічею.
Ти, пісня навесні-білосніжний цвіт
Ніжна квітка-княгиня Лілея.
А твій образ малюють на іконі
І ,встелять пелюстки троянд до ніг.
Ти, є ясне сонечко в майськім дзвоні
І від твого подиху тане сніг.
Прекрасна зоре -Маріє, Маріє!
Я, всюди шукаю твої сліди.
Бачу твій силует -душа радіє
від спраги, жаги, п'ю - ковток води.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2022
Я ВІРЮ ЗАКІНЧИТЬСЯ ВІЙНА
Ні, то не грім вдарив з ясного неба
То війна збудила нас на світанні.
В заметіль зими - дим, хаос, ереба...
Як сонце сходить надія остання.
Орел ракетою завдав удару
Спалив коріння у дуба, і тополь.
Україна згорає від пожару
і мільйон розбитих мрій, сердець і доль.
Я вірю, що закінчиться ця війна!
Здобуде перемогу Україна.
Поет напише героїв імена
Честь, шану віддасть червона калина.
На аркуші білому, як білий сніг
Всі діти світу напишуть слово'' МИР''.
Сонечко землі поклониться до ніг
Освятить новий день князь Володимир.
Віра, мова з'єднає Україну
Збудуємо до хмар в дзеркалах наш дім.
Посадимо ліс, гаї, сад, калину
Запануємо браття в часі новім.
Як задзвенять воскресні дзвони в храмі
В сорочку вишиванку вдягне весна.
Сонце миру загоїть душі рани
Немов би писанка розцвіте земля.
Навесні на високі кручі Дніпра
З далеких країв злетяться журавлі .
з єднає родину слово Кобзаря
Світ славитиме славних козаків землі .
ID: 943832
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 02.04.2022 20:53:35
© дата внесення змiн: 03.04.2022 09:09:39
автор: Чайківчанка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961751
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2022
ЛЮБОВ СЛІПА- вірш другий
Ця жінка не до тебе... '' руда'' -
скажи, мені,** Що ти, у ній знайшов?**...
Немов океан тягне до дна
Вкрала твою юну весну - любов.
Вона ніхто є сіра миша
А презентує личко, як алмаз.
Стала любою листоноша
І виставляє себе напоказ.
Скажи ,що в неї є такого?...
Що нема в інших красивих жінок.
А вона із цвіту дикого
Колюча з гірських квіток.
Любов сліпа переступає
Через усіх, хто стоїть на путі.
В гніві на тих , хто зневажає...
Зробити вибір долі у житті.
Не родись, як квітка красива !
А будь мила, щира, добра душа.
Будеш чарівна, особлива-
Для коханого муза із вірша.
А в тебе було стільки дівчат?
Ти, немов зелен клен красень козак.
Що ти знайшов у тих оченят?...
Кажу: прощай! для мене ти, чужак.
Ти, став раб і слуга любові
Тож кохай руду доленьку свою.
Не шукай мене у розмові
Прийде час і я своє віднайду.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
-----------3----------
ЛЮБОВ СЛІПА
Любов сліпа носить окуляри
Не ходить по землі,а літає.
В своїх мріях пише мемуари...
Закохана у клена...співає.
Не думає ,а що буде завтра?...
Коли негода увірветься в дім.
Що почуття згорять наче ватра
І байдужіть спалить любов у дим.
Любов сліпа не бачить, не чує.
В мізках -туман...на очах пелена.
І плани на майбутнє будує.
Є щаслива ...не лякає зима.
Заздрість, дивиться на неї скоса
Лізе в душу...і не дає жити.
Вона наче змія ...гола-й -боса
Витягує язик ,щоб вкусити.
А заздрість бурчить як стара баба
Від злості, як пес гавкає, лає.
А любов радіє листю граба
Як навкруги весна розквітає.
Любов сліпа не боїться дощу
Вона бачить сонечко в калюжі.
Слухає музику зір досхочу
І дивиться ,як цвітуть квіт ружі.
- --------4-----------
Любов сліпа
А одні закохуються в худих,
Інші повногрудих, і пухленьких.
Із роду поганок -лисиць рудих
Безталаних душею маленьких.
Одні люблять красивих, розумних,
щоб говороти з нею про життя.
А інші ,легковажних, бездумних,
Лиш, би грали у душі почуття.
Один бере господиню-жінку,
Щоб вміла варити, шити, прати.
Інший лікарку ,щоб терла спинку
Вміла його любити, кохати.
Любов сліпа полюбить і козла
Не бачить, що має роги партнер.
Не одного із розуму звела
Живе ілюзіями... фантазер.
Любов сліпа немов би кошеня
Не любить ,як чешуть проти шерсті.
Щебече коханю як пташеня
Ловить із неба зорі сріблясті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961632
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2022
ЗА ТОБОЮ ЯК ЗА СТІНОЮ
А за тобою як за стіною
Любов сяє алмазом від щастя.
Я щаслива жінка є з тобою
твої ніжні слова як причастя.
Я прошу не буди мене від сну
Хочу вічно бути у тім раю.
Намалюй мені квітучу весну
Безхмарне небо у небокраю.
А ти отой єдиний чоловік
Який є потрібний мені в житті.
З тобою хочу прожить увесь вік
І згоріти вогнем у почутті.
Я знаю що я є у серці твоїм
Коли впаду даси руку мені.
Від зими зігрієш крилом своїм
Жартами розвієш думи сумні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961575
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2022
Взяв музикант баян в свої руки
Лунає музика осінній вальс.
Розлились, як море ніжні звуки
Кличе у танок танцювати нас.
Зіграй ,баяністе на баяні!
На чорно білих клавішах нам вальс.
З'єднай два серденька у коханні
Нехай музика закружляє нас.
Мелодія торкнулася душі
Надихає лебедів кохання
О Богине присвячую вірші
Ти є моя любов - зірка рання !
Затамував свій подих білий світ
Слухає оксамитовий голос .
Дзвенить музика давніх - давніх літ
Біжать мурашки... здіймає волос.
Баяніст підбирає акорди
Грає немов на фортепіано.
Музиці клоняться графи, лорди
Діві , що співає нам сопрано.
У неї харизматичний голос
Візьме низько- низько то високо.
Слухаєш спів зростаєш як колос
Ти, немов у раю у часі бароко.
У небо злітаєш немов сокіл.
Кружляєш немов би птах у казці.
Ллє музика водограй потоком
П'єш, як водицю у божій ласці.
П'ять пальців грають сім нот, вверх то вниз-
Чарівну музику - віртуозно.
Дарують душі прекрасний сюрприз
Запалюють свято - граціозно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961518
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2022
О ,дай ,Боже, миру -не війни!
Вкраїні здобути перемогу.
Дай, Боже дочекатись весни!
Іти за нею у світ нога в ногу.
О, дай, Боже, радості, добра!
в кожній хаті святий хліб.
Сонечка на березі Дніпра
Щоб з'єднав наш рід - Різдвяний сніп.
О, дай , Боже, весну зустріти!
Зорати поле і лан широкий.
Під вікном насіяти квіти
Вдихати у простір синьоокий.
О, дай, Боже, гарної долі!
На землі українцям пізнати.
І збудувати храм любові
Щоб в ньому Господа величати.
О ,дай, Боже, миру на землі!
З руїн звести наш дім-Україна.
Зростати, як колос на ріллі
Щоб дзвеніла пісня солов'їна.
О, дай, Боже, сіяти зерно!
І зібрати урожай із поля.
Приймати причастя хліб ,вино
Від щастя раділа наша доля.
М.Чайківчанка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961267
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2022
Я бачу вдалині за селом,
Як летять вервичкою журавлі.
Попрощались змахнули крилом
І вклонились до матінки землі.
Журавлі, журавлі ,журавлі
Долають тисячі миль у світи.
Зникає їх слід в тумані, імлі
Лунає сумна пісня з висоти.
Зажуривсь дуб, стрункі ясени,
Край дороги червона калина.
Буде чекати вас до весни
Свята земля - мати Україна.
Залишили рідне гніздечко
Сосновий ліс, милий гай, діброву.
Взяли літечко на крилечко
Падає перший сніг на Покрову.
Злетіли в небо синьооке
Розправили вільні крила свої.
Летять через море широке
Через океан у чужі краї.
В душі туга -осіння печаль
Ллє дощ, опадає жовте листя.
Золота осене - розвій жаль!
Зігрій, ще сонечком із захристя.
О, милий птаху сизокрилий !
Принеси мир, добро в Україну.
Сонечко весни дасть міць, сили
І Окрилить мрію лебедину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2022
Довірся божому слову!
Він твій зір -батько небесний.
Почуй його голос -мову
Прийми спів- дар чудесний.
Ти, відкрий дім, храм любові
В ньому знайдеш мир і спокій.
Поклонись низько хрестові
І цілуй рани глибокі.
Ісус приніс в жертву себе
Віддав на плаху своє життя.
Щоб спасти увесь світ -тебе
Пізнати основу, суть буття.
Ти , прийди в храм -дім молитви
І в ньому віднайдеш радість.
Проти зла є гостра бритва
І щасливе життя-старість.
Пам'ятай, божий дім -твій храм!
Тут почуєш пісню з пісень.
Слово залікує від ран
Вдихнеш у життя -новий день.
Ти, не бійся, відкрий душу!
Розкажи про свій біль, горе.
І Господь зігріє в стужу
переведе через море.
Віддай долю в руки божі!
Побачиш благодатне світло.
Переможеш меч ворожий
Твоя скеля, то молитва.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961153
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2022
Довірся моєму слову!
Я, навчу радіти життям.
Коли ти, почуєш мову
Там пісня дзвенить почуттям.
Довірся моєму слову!
Я, навчу тебе сміятись.
Ти, відчуєш життя знову
Будеш світом милуватись.
Намалюю синє небо
На ньому золоте сонце.
Казковий світ - рай для тебе
Мальви- квіт біля віконця.
Я, навчу слухати цей дощ
Ніжну мелодію небес.
Ти, оминеш острів калюж
І знайдеш тисячу чудес.
Я прожену тугу, печаль
Подарую щастя тобі.
Душу одягну у вуаль
Щоб цвіли квіти голубі.
Знаєш життя ,як океан
Хвиля пестить, то вирує.
Той мудрець ,капітан -титан
Хто його любить і чує.
Подай свою руку мені!
Я навчу тебе літати.
І запалю зорі ясні
Щоб із Богом розмовляти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961076
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2022
Відпусти, хто тебе не розуміє!
Нехай летить, як вільна пташка у світ.
Якщо любить, то тебе зрозуміє
Повернеться до тебе скаже:** привіт!**
Ти, оглянись щастя поруч з тобою!
За крок від тебе на відстані руки.
Усміхнись ! -Ясним сонечком весною
І світи діамантом, як в ніч зірки.
Якщо любиш, то не спи, та й не мовчи!
І борись за свою любов до кінця.
До дівчини серця стежку притопчи,
Щоб вести її до шлюбу, до вінця.
Ти, не чекай !- спіши жити, любити
Бо життя біжить немов бистра вода.
Молодість тре шанувати, цінити,
Все втрачає красу , як спіла ягода.
Після дощу сходить райдуга в небо
Птах летить до сонця в простір голубий.
Глянь, цей світ усміхається для тебе!
Шукай свою долю поки молодий!
Іди вперед... не озирайся, назад!
Не жалій ніколи те, що загубив.
А для тебе квітне літо - зорепад
Щоб зорями знову ти, кохав, любив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2022
Ти, поглядом зачепив мою душу
Залишив в серці слід-тепло земне.
Ночами голову собі сушу...
Вітер в спину до тебе мене жене.
О ,скільки сонечка милий в тобі!
Шматочок раю-пречистого неба.
А я боюсь признатись сама собі,
Що закохалась по вуха в тебе.
Любов-циганка грає у почуття
І взяла в полон у сіті свої.
Я, безпомічна немов би дитя
зорю ,куди дивляться очі твої.
Я, за тобою піду на край світу
Куди, ти ...туди, я за тобою.
Ти, мій океан щастя- моє літо,
Який напуває мене водою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2022
В ТВОЇХ ОЧАХ
Приспів:
В твоїх очах відзеркалює увесь світ
В твоїх очах тону ,як в океані.
Я, з тобою мрію...і лечу в політ-
І признаюсь тобі мила в коханні.
О, скільки юних літ на стежках весни
Шукав між тополь свою ружу білу.
Приходила не раз ти в мої сни
Смакував очима ,як вишню спілу.
Приспів:
В твоїх очах відзеркалює увесь світ
В твоїх очах тону, як в океані.
Я, з тобою мрію...і лечу в політ-
І признаюсь тобі мила в коханні.
О, скільки юних літ шукав лиш, тебе одну,
Чекав, немов зорю в тихе надвечір'я.
Під музику зірок ...вдивлявся вдалину-
Обнімав ніжно наче лебідь сузір'я.
Ти, приходила тихо нераз у мої сни
Я, бачив між зірок твій силует.
Казковий сон розвіювали ясени...
Я, малював ,як художник твій портрет.
А ми, зустрілись не весною ,а літом...
Коли в гаю цвіла липа духмяна.
Я, щасливий лечу понад білим світом
Бо я зустрів тебе моя кохана..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960927
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2022
З поклоном іду до престолу Бога
Несу молитву за тебе сину.
Нехай буде твоя світла дорога
Спас захистить у важку хвилину.
Хай збудуться твої мрії, бажання!
Долай вершину іди до мети.
Нехай від сну розбудить зірка рання
Щоб зумів ти істинний шлях знайти.
Ти, молись Господь почує твій голос !
Від спраги дасть водиці з джерела.
Зростеш духовно і ствердне твій колос
І злетиш до небес - у два крила.
Господь, є твій Небесний отець - вчитель
Він ніколи не зрадить - справжній друг.
Подасть свою руку в біді - спаситель
Молитва, це є бальзам від недуг.
Я прошу сину відкрий душу Богу!
Молись, щоб відчути радість життя.
Із ним пройдеш путь - тернисту дорогу
У божім слові знайдеш суть буття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960821
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2022
О, мій дорогий, єдиний сину!
Ти моя кровинка...сонечко моє.
За тобою на край світу полину
І за тебе віддам життя своє.
Нехай щастить тобі сину в житті !
І збуваються всі мрії, бажання.
Пізнай щастя на життєвім путі
Знайди свою половинку - кохання.
Я мати... ти, є моя дитина
За тебе дні, ночі молюсь до Бога.
Хай Ангел захистить - божа сила
І веде до світла тебе в дорогу.
Як образила тебе мій сину!
Ти пробач, прости мені любий за все!
За те, що тебе не долюбила,
І вчила жити, як трава, дуб росте.
Де б ти не був повертай додому!!
Де народився до рідної хати.
А в рідних стінах загубиш втому
Ласкавим словом приголубить мати.
Ти, віднайди час подзвони мамі!
І добрим словом потіш її душу.
Біжать як птахи - дні невловимі
Даруй їй квіти в дощ, взимку, та стужу.
Ти, сьогодні сину вже дорослий!
Давно виріс із дитячих юних літ.
Хочу, щоб був працьовитий, дбалий
Щоб тобі усміхавсь цей чудовий світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960791
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2022
Ти, явилась неждано у сні
Бачу поміж зірок твій силует.
Всміхнулась сонечком у вікні
Співаю про любов тобі сонет.
Ми, художники свого щастя
В руках наших доля є увесь світ.
Любов для серця - причастя
ніжні слова, як весни первоцвіт.
Я в райдужних кольорах неба
Намалюю пензлем на мольберті.
Мільйон, мільйон троянд для тебе
Щирі почуття душі одверті.
Намалюю казкове літо
Море золотий пляж чайки білі.
Сонячний світанок над світом
Як до берега ластяться хвилі.
Намалюю пречисте небо
море кольору, як аквамарин.
Нехай ллються струни для тебе
Ведуть в казку зоряний серпантин .
Хай музика солодить серця
У коханні єднаються долі.
Закоханих веде до вінця
І запалює свічу любові.
Намалюю сонячне літо
в смарагдовому листі дерева.
Хай цвітуть троянди квіти
В красі тобі -моя Королево!.
22 01 22
…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2022
Стою на краю літа березі ріки
І проводжаю за синій плай - захід дня.
Я тягнусь до тебе до твоєї руки
Немов тополя до стрункого ясеня.
Я запрошую тебе в золоту осінь!
Туди, де багряніє листячко в саду.
І жду тебе, як сонечко - неба просинь,
Щоб відчути тепло пахощі в меду.
Там літо з осінню танцює **Бачату**
Немов явір з явориною у парі.
Я зодягнула душу в мрію крилату
Розчиняюсь у срібній росі у хмарі.
Догоріло сонечко вже надвечір'я...
Смеркло... не видно на крок, темна - темна ніч.
Зійшов місяць немов лебідь на подвір'я
Іде до мене в золоту осінь - навстріч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960636
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2022
А життя ,як музика з семи нот
Звучить :до, ре, мі, фа, соль, ля, сі.
Хто закоханий летить до висот
І Цвіте пишно квітом в росі.
Ти, є жінка -асесвіт - Примадонна
Закохавсь у тебе ,як юнак.
Ти, чарівна, мила - Bella Donna
Бачу тебе ...цвіту ,як в житі мак.
В твоїх очах сяє синя блакить
В них тону немов в океані.
Твоє ім'я,як музика звучить
Ніжне, гарне у величанні.
В саду -гортензії, жоржини
Запломеніли, так полум'ям в жар.
Нарву в букет на іменини
Місяцем засяю між зір-стожар.
Забагряніло листя в саду
Верес розпліта косу у вишні.
Ябка циганки пахнуть в меду
Золоту осінь дарує Всевишній.
ПІСНЯ СПІВАЄ МИКОЛА ЖОГЛО
А життя ,як музика із семи нот
Звучить :до, ре, мі, фа, соль, ля, сі.
Хто закоханий летить до висот
Розквітає пишним квітом в росі.
В твоїх очах сяє синя блакить
В них тону немов в океані.
Твоє ім'я, як музика звучить
Ніжне, гарне у величанні.
В саду – гортензії, жоржини
Запломеніли полум'ям як жар.
Нарву в букет на іменнини
Місяцем засяю між зір-стожар.
Забагряніло листя в саду
Верес розпліта косу у вишні.
Яблука налиті у меду
Осінь в зОлоті дарує Всевишній.
Ти, є жінка - всесвіт - Примадонна
Закохавсь у тебе ,як юнак.
Ти, чарівна, мила - Bella Donna
Бачу тебе - цвіту в полі мак.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960623
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2022
Світить сонце , а то ллє дощ, се ля ві...
осінь пожовкле листя розсипає..
Пливе хмарка за хмаркою в синяві
''Таке життя''- вітер пісню співає.
Життя красиве, прекрасне на землі
Не для всіх зародить щедро, рясно лан.
Не набере ваги колос на стеблі
урожай не пожне наймудріший пан.
Я, день за днем гортаю книгу життя
І вчитуюсь в думки зрілої жінки.
Ні, не вірю пустим словам ,як дитя...
І не ваблять кольорові відтінки.
Не всім дано зустріти осінь-старість
І тримати щастя жар-птицю в руках.
А всі, ми хочемо відчути радість -
Злітати пташкою до зір у піснях.
Cose е la vita?..цукор ,то сіль...
Є солодке, то гірке ,як отрута.
Один - веселиться...а в іншого - біль
І за ,що в житті несе він покуту.
В одного життя немов справжній рай
Співає соловей... стеляться квіти.
Доленьку вінцем увінчає місяць май
Серед зими вгощає плодами літо..
Се ля ві з французької переклад таке життя.
Come è la vita- з італійської переклад таке життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2022
А завтра,а завтра, а завтра...
Буде новий день перемога.
Зійде сонце миру, як ватра
Зігріє нас любов'ю Бога.
Запалимо пам'яті свічу!
Згадаємо відважних героїв.
Вдихнемо повітря досхочу
Будемо вільні серед народів.
Я, вірю, що буде все добре!
Віра, мова, з'єднає всіх нас.
Засяє нам небо прозоре
І шрами душі загоїть час.
З небес почуємо глас божий
Він у пустині ковток води.
Впаде дощ змиє куток кожний
На землі вороженьків сліди.
Сонечко зітре сльози з під вій
Всім , чиї скалічені долі.
Дасть духу у час безнадій
Насіє цвіту добра, любові.
А завтра закінчиться війна
І задзвенить дзвін у небесах.
У променях сонечка весна
Розмає квіт- ружами наш шлях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960502
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2022
Я, тебе милий, так давно знаю
І закохуюсь у тебе щодня.
З тобою мрію... до зір літаю
Бо ти, мій коханий, а я твоя.
Ніхто нас не може розлучити
Долі обрали одну путь в життя.
Цілуй уста,щоб мене любити
Нехай грають струнами почуття.
Ти, засолоди душу словами
Щоб танула від слів ,як білий сніг.
Світила ,як зірка вечорами
Впала , із віт ябком до твоїх ніг.
Яка красива - золота осінь !
Сонце дарує миті чудові.
Давай у неба тепла попросим!,
Щоб слухати музику любові.
Кружляє листя в мінорній ноті
Співає пісню явір яворині.
А ми, немов лебеді в польоті
Обіймаємо краї голубині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2022
А ти ,як гіндлярка ...жадна, лукава
Перекупщиця ,що є на базарі.
Зігне в бика роги- дугу ,ця пава
Лиш ,би чула гроші в руках в наварі.
Ти, будь, людиною!- не шкуродером!
І не збагачуйся на чужій біді.
О, не тішся грішми...цінним папером
Бо зелень згорає у листя руді.
Літають стальні птахи під горою
Бомблять будинки із кам'яних споруд.
Спалює у попіл лихий війною
Все, що нажили за життя увесь труд.
Ти, не заробляй на людському горі !
Хай не тішить тебе зелений папір.
Бо він недосяжний ,як птах в просторі
Є великі очі...захцянок безмір.
Хіба можна бути незрячим, сліпим!
Кам'яним, і черствим немов би камінь.
Війна руйнує, спалює все у дим
Смерть з косою співає життю- Амінь!
Люди, як звірі переходять межу
Піднесли на житло, товари - ціну.
Гризуть одне одного -долю чужу
І сірником розпалюють війну.
Один гуляє п'є солодке вино
В іншого з чола тече кровавий піт .
Життя, штовхає у безодню на дно...
Війна поділила на дві раси -світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2022
Де б не був віднайди час для Бога !
До нього найкоротша дорога.
Він із твоїх очей витре сльози
Прожене вітри, хмари та й грози.
Стукай в божі двері, у святий дім,
Щоб віднайти боже світло у нім.
Господь, як рідний батько обніме
З душі важкий тягар - камінь зніме.
Де б не був віднайди час для Бога !
До нього найкоротша дорога.
Він із твоїх очей витре сльози
Прожене вітри, хмари та й грози.
Ти, стань перед хрестом на колінах!
Покайся щиро у божих стінах.
Що ти, пропускав молитву не раз
Витрачав марно свій золотий час.
У божім храмі віднайдеш радість
Віра дає нам зустріти старість.
Молитва, це є оберіг душі
Захист, броня в морі та на суші.
Господь веде до вічного життя!
Дає пройти крізь труднощі буття.
Молись , працюй в труді немов пташка
Він дасть сили коли буде важко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2022
Віднайди дорогу до Бога
Коли важко жити, тривога.
Слово боже загоїть рани
Легше на твоїм серці стане.
Ти, шукай святий храм, божий дім,
Щоб віднайти мир в душі у нім.
Молись, щиро молитву читай!
Щоб відчути радість життя -рай.
Господь-вчитель, батько Небесний
У твоїм домі гість почесний.
Лікар-цілитель серця, душі
Молись, він до щастя дасть ключі.
Проси прощення в покаянні,
щоб бачить- сонце на світанні.
Приймай причастя -тіло і кров
Хліб і вино -пресвяту любов.
Спіши до Бога з дальніх доріг
І впади ,як лист до його ніг.
Розкажи про свій біль,і горе
З ним злетиш за океан, море.
Хто із Богом іде по житті
Тому відкриваються путі.
Від спраги веде до криниці
Щоб напитись живої водиці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2022
Прийшла неждано в моє літо - осінь
Забагрянила листя літній сад.
Забілила, як сніг моє волосся
Гаснуть мої роки, як зорепад.
Дні за днями летять журавлями
Стелиться сизий -сизий туман удаль.
Закурликали птахи над нами
Їдуть дощі ...на душі смуток, печаль.
О ,сизокрила птице ти, почекай!
Хай ,ще намилуюсь раєм саду.
За обрій в теплі краї не відлітай!
Натруси зір щастя - листопаду.
Зійшло із-за хмар сонечко із неба
Дарує ніжні осінні квіти.
Іще цвітуть хризантеми для мене
Шле вітаннячко осені - літо.
Осінь запрошує всіх на карнавал
Виткала з парчі наряд святковий.
Одягла намисто з калини на бал
І спекла коровай пречудовий.
Впали ябка на скошені отави
Солодкі пресолодкі немов мед.
Я жду сонечка літа із заграви
Надвечір'я огортає у плед.
О ,сизокрила птице ти, почекай!
Хай ,ще намилуюсь раєм саду.
За обрій в теплі краї не відлітай!
Натруси зір щастя - листопаду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960150
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2022
Ти, є жінка моєї мрії,
яку кохаю до нестями .
Бачу тебе душа радіє
Боготворю вроду піснями .
О, Мадонно сонячного раю!
Співаю Осанна тобі !
Ти, моє сонце з небокраю,
дай надивлюсь в очі голубі.
Ти, ясна зірка серед зірок
Квітонька райдужного маю!
Ти, моя любов - щастя ковток
Жінка, яку люблю, кохаю.
Обійму, ніжно зацілую,
Як водиці нап'юсь любові .
Я квіти щастя подарую
І запалю свічі святкові.
О, Мадонно сонячного раю!
Співаю Осанна тобі !
Ти, моє сонце з небокраю,
дай надивлюсь в очі голубі.
Я, поклоняюсь перед тобою
Знімають капелюх ясени.
Падаю до твоїх ніг листвою,
Щоб прийти у твої казкові сни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2022
Ви, в боргу перед народом вічно
Не відмолити провину свою.
І закінчити свій вік трагічно
Зогниєте в країні ізгою.
В неба свої правила, закони
Треба йому поклонятись в ноги.
Ви ,зніміть із голови корону
І шукайте святе слово Бога.
Виє сирена зриває голос
Від тривоги до відбою щодня.
Від жахіть підіймається волос
рятує від війн- молитви броня.
У вогні країна села, міста
Обпалені красиві будинки .
Горять стиглі засіяні жита
Смерть збирає на плаху обжинки.
Лиходій не знає слово боже
**Не чужо лож, не кради ,і не вбий**.
Перейшло межу бидло вороже
І спалює у попіл дім чужий.
Орел соловйов безбожно живе
Як звір, в дрімучім лісі , в болоті.
Гострий язик, все щось плете нове
Не довіряй, звіриній істоті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959922
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2022
Грає скрипаль на скрипці Страдіварі
Закоханим мелодію чарівну.
Ми, з тобою як лебеді у парі
В танці кружляємо у юну весну.
Ти, обняв руками ніжно до себе
Як лебідь ,лебідку білими крильми.
Відчуваю земне тепло від тебе
Квітну трояндою посеред зими.
Ти, моє сонечко -пречисте небо!
Казковий милий рай мій райдужний квіт.
У твоїх обіймах цвіту лиш для тебе
Ти є доленьки зодіак -увесь світ.
Від променя сонечка тануть сніги
Айсберг, кристальний лід у океані.
Музика -чиста водиця від жаги,
Щоб відчути висоту у коханні. .
Лунає божественний голос скрипки
Місяць запросив циганку ніч на вальс .
І від щастя в очах сяє іскринка
Музика у танці благословить нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959875
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2022
Не будь, наївним сліпцем незрячим!
Відрізни ,хто є чужинець, а хто свій.
Обшпар орла кипятком гарячим
Нехай не дурманить лжею розум твій.
Вимкни чорний ящик із розетки
І не слухай обман " руського міру".
Та не лови на гачок креветки
Не довіряй, хто біситься від жиру.
Викоріни із себе "москаля"
Всіх ,тих хто сіє ворожнечу, війну.
Ти, є господар, це твоя земля!
Ти ,не раб у пана ...Знай собі ціну.
Ворог зомбує свій народ во лжі
І плює в очі ,каже, :"що дощ іде"...
Точить зброю : гострі мечі, ножі
Розпалює чвари і у пекло веде.
Прийшов диктатор в чужу країну
Зі зброї насіяв град... горить земля.
Спалив у попіл наш дім ...в руїну
І перейшли межу царі із кремля.
Тиран у бункері сховавсь, як щур
Літає чорний ворон навіює страх.
Козаки відважні небояться кур...
Йдуть до перемоги...стріляють бах...бах...
Біснуватий регоче від злості
Зі зброї стріляє в невинне дитя.
Не знає, що сам згорить до кості
Що на волоску висить його життя.
"Від руських"відцурався увесь світ
І він став навіки вічні- ізгоєм.
О, скільки пролив крові -ранній цвіт
Слава Україні!- козакам героям!
-----------2--‐-‐-------
В небі літає не голуб миру
А чорний ворон кряче щодень.
Ворог плює на христову віру
Розпалив війну...градом вогень.
Ще вчора братались брат з сестрою
Ділили кус хліба пополам.
Хрестили дітей кум із кумою
Єднав їхнє життя святий храм.
Чого тобі треба вражий сину?!...
Прийшов із автоматом в наш дім.
Стріляєш у невинну дитину
Спалюєш все у попіл у дим.
Приніс біль,горе, страждання,сльози
Вчинком своїм Бога образив.
Вивів народ на люті морози
Пам'ятай, що сам себе ти вбив..
Вистоїмо і переможемо!
Йдем крок, за кроком до перемог.
Лиходіїв на нуль помножимо
З нами правда -увесь світ і Бог.
----------3-----------
Налетіла хижа зграя на поле
Чорні ворони, круки і яструби.
Наробило біди -плем'я моголе
З коріння рве тополі, клени, дуби.
Крилаті птахи насіяли град, мін
Фосфорні бомби зруйнували наш дім.
Ангели б'ють у божий небесний дзвін
Що земля у вирвах... і горить все дим.
З віт впав зелений кленовий листочок
Білим голубом злетів він у небо.
Це мати Вкраїни милий синочок
Згорів ,як зірка...як колос зі стебел.
Стелиться яром сизий- сизий туман
Нема весни, літо, як зима люта.
З серця України тече кров із ран
Плаче сива мати горем затрута..
На краєчку зими за крок до весни
Спалили милий тихий рай у попіл.
Ідуть у кровавий бій : дочки ,сини
Женуть ворогів , щоб був мир, і спокій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959736
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2022
Елюзії несуть нас вище хмар
Шукаємо зірку щастя у небес.
Мріємо поміж зоряних стожар
Квітнемо цвітом від солодких словес.
А в закапелках душі горить жар
Грає ніжна симфонія любові.
Кожен у своїй долі цар ,владар
Ти, зроби крок до кохання у слові.
Зима замітає снігом твій слід
Ти, холодний ,як Айсберг в океані.
Усміхнись сонечком розтопи лід
Побачиш осяйне світло в тумані.
А любов немов тоненька струна
І може обірватись від емоцій.
Лелій кохання ,хай цвіте весна!
Стеляться до ніг ніжний квіт акацій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2022
Закохана у музику небес
В скрипку, у якої ніжний голос.
Будить сон, ясен місяць Полонез,
Щоб пізнала блаженний рай-космос.
Люблю слухати - Вівальді, Шопена
Бетховена, Моцарта , і Баха.
Від музики квітну, як лист клена
Розправляю крильця наче птаха.
Я, в музиці розчиняюсь, як сніг
Відчуваю гармонію в душі.
В ніч бачу ясне світло у доріг
І танцюю лебідкою в тиші.
Українці писали музику
Це є Барвінський, Ведель , Лисенко.
Кос-Анатольський створив акустику
В ноті краса немов би писанка.
В мелодії Скорика біль землі
Сам Господь є присутній у храмі.
Запалює нам пам'ятні свічі
Вклоняємось - Україні мамі.
Грає віола, фортепіано
Сковороди -"сад божественних пісень".
Сяє Сонечком раненько- рано
дарує натхнення у новий день.
А музику розуміють без слів
Встеляють пелюстки троянд до ніг .
Березовський знав октави птахів.
Леонтовича "Щедрик" вита всіх.
Епоха бароко, романтизму
Обіймає пташиним крилом нас.
У музичних Творців шарм харизму,
Який насолоджує різний час .
Музика -джерело насолоди
В Богині музи витончений спів.
Дарує радість, щастя в негоду
Оспівує рай для казкових снів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959498
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2022
Скрипаль взяв скрипку ніжно в руки
Заграв на струнах про любов романс.
Лунають мелодійні звуки
Для закоханих пар вінчальний вальс.
Дозвольте запросити на вальс!
І взяти вашу руку панянко.
До небес возносить цей романс
Я вас закружляю у цім танку.
Скрипаль співає про кохання
Дзвінкий голос прозорий, як кришталь.
Дзвенять щирі слова вітання
Ведуть лебедів у зоряну даль.
Для двох сердець музика звучить
Струна від щастя плаче, сміється.
Літо для кохання - чудова мить!
зорепад пісень рікою ллється.
Грай скрипалю пісню про любов!
Нехай музика єднає долі.
Запалить свічі щастя Покров
Щоб стріти осінь в родиннім колі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959409
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2022
Я дерево життя, яке тягнеться до сонця
Без цілющих рос, дощу всихає коріння.
Мурахи з'їдають, гризуть кору на осонні,
Щоденно згасаю немов свіча у тління .
Я люблю юну весну... спів пташок в зелен гаю,
Коли на вітті шелестить листям красень клен.
Він зустрічає рано сонечко в небокраю
П'є з землі вранішні роси... грає кров у вен.
На вітті листячко сяє немов би сузір'я
До його рамен тягнеться віттям тополя.
Скільки у них взаємної любові, довір'я ?...
Сплели свої доленьку у чистого поля.
Стоять у мовчані слухають музику вітру
Поклоняються низенько матінці землі.
На світанку пробивається яскраве світло
Пливуть у синій океан немов кораблі.
Квітнуть мріями зеленим листячком дерева
Радіють життю вдихають у дух свободи.
З кленом щаслива тополя немов королева
Не боїться вона буревію, негоди.
Дерева, як люди тягнуться до зір, до сонця,
П'ють роси та й народжують плоди, насіння.
Колишуть казкові сни малій пташці в долонях
Поміж віт засмагають міцніє коріння.
Осінню жовте листя із гілля опадає
Засинають під покровом снігу до зими.
Дерево, як людська душа сонечка шукає,
Щоб відчути запах пахучих трав, цвіт весни.
--------------------2---------------------
ЯКА КРАСА!
Світає... сонце розпускає пелюстку
немов би соняшник у чистім полі.
Ніч знімає із плеча зоряну хустку
Ясніє ясень день на видноколі.
Яка краса словами не описати!
Над стиглим ланом кружляє білий птах.
Як Господь зумів цей світ ,так збудувати!
Дзюркоче ручай... в колоссі квітне мак.
Розляглися пишні трави наче море
Хвилями плюскоче їхня висота.
Старий дуб зорить в синє небо прозоре
Віттям відкриває пташці ворота.
Пливуть хмари по небу наче кораблі
В них сидять крилаті рожеві мрії.
П'ють роси дерева... зернятка на стеблі,
Наливає солодкий плід надії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2022
Якщо ластівка літає низько
Буде затяжний дощ, сирість, мряка.
Скоро осінь ...люта зима близько
З віт зриває жовтий лист вітряка.
Звучить мінорна музика Баха
І увесь світ завмер слухає дощ.
Під листом сидить монашка -птаха
Жде сонця...Вдихає в пахощі руж.
О, прошу, не йди від мене літо !
З висоти променем сонця зігрій.
Назбираю у віночок квіти
Напишу вірші із рожевих мрій.
Хочу відчути, ще трішки тепла!
Знайти стежку в тихий рай у літо.
І розправити свої два крила
У танці закружляти над світом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958993
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2022
Надихнув Слав....😇 з перекладу китайської мови.
О, почуй, мій голос- незнайомко!
Пробач, що я тривожу твій незнаний світ.
Я, не знаю твоїх мрій панянко
Побачив ,за тобою лечу в політ.
Душа горить у полум'ї вогнем
День за день у попелищі згораю.
Місяцем пливу на човні в Едем
Щоб віднайти квіт щастя у цім раю.
В обіймах лебединого крила
Заколисую думи безсонні сни.
Сонечком торкаюсь твого чола
Відчуваю аромат до глибини.
Зійде сонце над океаном ночі
Поміж зір засяє яскраве світло.
Враз помарнілі думи юначі
Усміхнуться щиро світу привітно.
Без твого імені я в скорботі
Без твого імені піщинка мала.
А із тобою сокіл в польоті
Із гір ,чиста водиця -вічна ріка.
А без тебе я ніщо, і ніхто...
Тону від сліз у мілководній ріці.
Ллє дощ, зодягнув тіло у пальто
Несу квіти землі тобі у руці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958955
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2022
Зіркою явилась у казковім сні
Осяяла мій дім...усміхнулась.
Запалила свічу у моїм вікні
Ніжно рукою мене торкнулась.
Я, на тебе дивлюсь ,не надивлюся!
Малюю з твої вроди ікону.
Тобі зоряна мадонно молюся
стелю до ніг троянду червону.
Висока, струнка волосся золоте!
Розлилась хвилями моря - коса.
Я, милуюсь тобою ...душа цвіте
П'ю красу, як квіт вранішня роса.
Коли побачив тебе, пробудився ...
Ти, як пташка пірнула у небо.
А мій сон у місячну ніч розлився
Світає ...чую солов'я щебет.
Я, виглядаю тебе у своїх снах
У юрбі твій силует шукаю.
Лелію мрії ... оспівую в піснях
Озвись, бо тебе одну чекаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958839
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2022
Даруйте жінкам ніжні квіти
Усмішку, і ласку й любов.
І шліть їй сонячні привіти
Хай у жилах грає гаряча кров.
Щодня говоріть ви , жінці Люблю!
Кохаю тебе !- скажіть, ви ласкаво.
Хай серце співа, даруйте зорю,
Цілуйте її ,як Сонечко трави .
Більше уваги приділяйте!
Читайте ліричні вірші.
Найкращі слова відшукайте
Кажіть від щирої душі.
Любіть і будьте коханими!
Хай щастям світяться очі.
Почуття будуть нетлінними
Увінчають -літа жіночі.
Даруйте жінкам ніжні квіти
Хай відчують в душі радість.
Бо всі вони немов би діти
Прагнуть висоту, яскравість..
----пісня----
Щодня говоріть ви жінці :"Люблю"
Кохаю тебе!- скажіть, ви ласкаво.
Хай серце співа, даруйте зорю,
Цілуйте її, як сонечко трави.
Даруйте, жінкам ніжні квіти
Усмішку, і ласку й любов.
І сонячні шліть її привіти
Хай в жилах грає гаряча кров.
Найкраще слова відшукайте
Кажіть їх з душевним теплом.
І так через роки кохайте!
Щоб світились очі щастям двом.
------------------3--------------------
Мамо, ти - сонечко на світанку
Ясна зірка в життєвім морі.
Ти є мій увесь світ - подих зранку
Мій берег щастя у просторі.
Не журися... мамо, усміхнися!
Поглянь у наш сад прийшла весна!
Хай тобі у твоїх снах насниться!
Красуня - цвіт вишня край вікна
Здалека посміхнись рідна мамо!
Хай усмішка красить твої літа.
Хай у даль пливуть сизі тумани
Золотиться доля, як жита.
О мамусю, пригорни до серця!
Поверни у дитинство знов, знов.
Я нап'юсь водиці із джерельця
Відчую твою ласку любов.
Розлетілись діти зі світлиці
Та ніхто не забув Отчий дім.
Летять, як птах до джерел криниці,
Де чиста вода дзвенить у нім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958758
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2022
Я, у дзеркало на себе дивлюсь
Та й малюю свій портрет очима.
І сама собі признатись боюсь
Що є багато літ за плечима.
На волоссі на скронях сивина
І під очима зморшки на чолі.
Нуртує вниз-осіння глибинна
То увись несуть птахи журавлі.
Я, змінилась, на красу не дивлюсь
Знаю, прийшов час -осіння пора.
Буває, то плачу, а то сміюсь ...
Душа шукає небо з -під пера.
Думала мене осінь обмине
Не відчую ностальгію, журбу.
А торкається буденне, земне...
Вітер гне додолу немов вербу.
З мого дерева зриває листя
Десятки, десятки, десятки літ.
О, зійди сонечко із захристя
Хай побачу , ще життя -білий світ.
Я багато не прошу від життя!
Всесвіт - синю блакить осягнути .
Щоб опертись на плече , як дитя
Про самотність, тривоги забути.
Я , як актор граю в різні ролі
Закладаю маску ,окуляри.
Ображають , я сміюсь від болі
Лечу птахою за сніжні хмари.
Я , віддаю людям свою любов
У спину мені кидають ножі.
Хижі змії п'ють з душі мою кров
Бува зриваюсь стою на межі.
Тоді сама собі вчитель ,лікар
Вчить життя ...я медитую рани.
Обминаю, тих , хто дикун, дикар
Піднімають дух - дуби титани.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2022
Шукайте в житті свою рідну душу!
Оту, що зрозуміє вас з півслова.
Яка зігріє сонцем в мороз, стужу,
Є ласкава, приємна, мила мова.
Будьте, із тими, хто думає про вас!
Демонструє свого серця почуття.
Не байдужий, не носить маску з гримас
Є милосердний і має співчуття.
Будьте, з тими, хто чує душею вас !
Піклується, захистить від негоди.
Не шкодує тратити дорогий час,
Щоб ви, відчули смак волі, свободи .
Будьте, із тими, хто дорожить вами !
Шанує вас, як дорогу людину.
Прощає... образ не носить літами
Думає про свій дім, дітей, родину.
Будьте, із тими, хто стоїть за вами !
Прожене смуток, печаль у важкий час.
Дарує щиру усмішку словами
Вміє любити , віддасть життя за вас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958558
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2022
А людська душа світиться немов кришталь
Відзеркалює своє лице чуття.
Між нами космічна відстань -діагональ
Вірю, буде завтра день -нове життя .
А ласкаві солодкі слова лікують
І мають дорогу вартісну ціну.
Запалюють свято, щастя нам дарують,
Душа увінчана у вуаль -весну.
А душа, дорогий скарб немов би алмаз
Треба берегти, як зіницю ока.
Словами граємо... стріляємо не раз,
Як зі зброї, із рушниці потоком.
А душа,як дитя плаче від образ
Від байдужості у розпачі згорає.
В меланхолію, тугу впадає враз
Не бачить світу і радості немає .
Занурюється в синь неба - океан,
Щоб забути цей страшний сон... смуток, печаль-
Йдемо в нікуди сизий - сизий туман
душа від землі рветься птахою у даль.
Душа ллє сльози градом з своїх очей
Падають гранули мов роси пречисті.
І в самотній пустині серед ночей
Молиться, оживає в кленовім листі.
--------2--‐------
На світанку народжується сонце
В ім'я життя благословить новий день.
Жайвір злетів у небесне віконце
Щоб знайти натхнення, сили для пісень.
Заспівай ,мені пісню божа пташко!
І потіш втомлену душу на землі.
В самотині ,як у пустині важко
В'янеш, сохнеш немов колос на стеблі.
Прошу, будь ласкава до мене доле!
І стелися квітами до моїх ніг.
Будь, щедрою немов пшеничне поле!
І зустрічай калиною край доріг.
Голубіє небо в променях сонця
Ластівочка стрімко летить до гнізда.
Там де яблуневий цвіт край віконця
На лавці сидить, і жде мати моя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2022
Хто розпалив вогонь війни?...
Сам в ньому згорить у попіл.
А в бій пішли дочки, сини,
Щоб захистить наш мир, спокій.
Ворог насіяв мін та град,
летять кулі та снаряди.
Із кореня рвуть калин сад
Спалюють все безпощадно.
Перейшли межу ,кордони-
Підпалили стиглі жита.
Нехтують божі закони
І руйнують наше життя.
Розстріляне небо - мрія
Земля у вирвах в руїнах.
Лиш в душі одна надія,-
Що переможе Вкраїна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2022
Під куполом небес світить сонце
Згасло немов останній день- літо.
Перша зірка сяє у віконце
Запалила в ліхтарику світло.
Вже не повернеться до нас літо,
Як весна, що відцвіла у саду.
Летять роки ,як листя за вітром
Згасають, як зірка -зорепадом.
Під куполом небес сяють зорі
В кожного своя висота, краса.
Там місяць біля них у просторі
Колише солоденькі сни -життя.
Із семи яскравих зір -сузір'я
Велика, Мала Ведмедиця вгорі.
Розсипають щастя на подвір'я,
Як маяк ведуть корабель в морі.
Там звіздар не спить всю ніч до ранку
Моргає до красунечки Діви.
Виспівує сонет до світанку
Ллються зореграєм переспіви.
Стою, дивлюсь ,як горять стожари
На оксамиті неба в літню ніч.
А місяць одинокий без пари
Щось мені шепоче...зорить до віч.
Голубіє рань в променях сонця
Буяє в ім'я життя новий день.
Квітне тихий рай біля віконця
Божественний сад мальви для пісень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2022
О ,скільки весен я йшла до тебе?..
Крізь світи, тисячу і сотню миль.
Твій портрет намалювало небо
Щоб в снах пізнала твого життя стиль.
Побачила серед перехожих
Ти, сонцем осліпив очі мені.
Благородний, пан серед вельможих
Високий, стрункий ,як клен навесні.
Чорні вуса ямочки на щоці
Білолиций зелено-карі очі.
Самотній без обручки на руці
Красень немов ясен місяць вночі.
Я, зрозуміла ,що рідна душа
Ти, мій отой чоловік - єдиний.
Що захистить мене ...дасть відкоша
Коли зима прийде в час відчайний.
Ти, усміхнувся мені привітно
Подав руку коли я спіткнулась.
І, я побачила яскраве світло
Небо дало знак, щоб оглянулась.
О ,скільки весен я йшла до тебе!,
Щоб віднайти сильне плече-любов.
І ,твої слова, як зерно зі стебел
Подарували мені життя знов.
Цю зустріч нам спланувало небо
Зійшлися в одну - наші дороги.
Для самотніх доль сонця, так треба!...
Щоб розділити на двох -тривоги.
Я, явилась немов зірка з небес!
Впала у твої долоні на щастя.
Віз мене до тебе кінь Полонез,
Щоб прийняв мою любов ,як причастя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958315
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2022
На порозі осені край доріг
Стоїть серпень -останній день літа.
Літо поклонилось землі до ніг
Сказало:"Прощай"-божому світу.
А тут за гаєм у чистім полі
Літечко із осінню зустрілись.
Кружляють немов лебеді в колі,
Як листя на вітті розлетілись.
Дуб із голови зняв капелюха
Помахав літу "па, па" рукою.
У смутку зітхає важко стиха-
Жде сонце під синьою горою.
Прийшла нежданно до літа осінь
Чути в небі прощальні голоси.
А ,це журавлі дзвінко голосять
Що вже осінь золотить гай, та ліси.
А завтра осінь -золота осінь!
Загубились в травах літа сліди.
Вітер пожовкле листя розносить
Зриває ябка циганки плоди.
Вже збираються у даль журавлі
Кличуть літо, літечко з собою.
Закурликали кру, кру до землі.
Плаче, так небо дощем сльозою.
Вже короткі дні,та довгі ночі
Рано зірка спішить в надвечір'я.
Ідуть дощі... листячко тріпоче
Час встеляє падолист на подвір'я.
Розстелилися сиві тумани
І купається в молоці ранок.
У дзвін голосний дзвенять Горгани
Кличуть в осінь поеток- прочанок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2022
А йому лиш двадцять літ
А він ,як голуб посивів.
Для нього цвів білий цвіт
Він, ще життя не розгледів.
Прийшла війна взяв зброю
Пішов добровольцем у бій.
Захищав наш дім- собою
І ворогам давав відбій.
Там пекло, кулі свистять -
Щодня побратимів втрачав.
Від град бетони горять
Молитвою- небо тримав.
Дивився в очі смерті
Як вої йшли у вічні сни.
Із пам'яті не стерти
Як горіло все від війни.
Йшов вперед крок за кроком
Визволяв від орди наш дім .
День в бою здававсь роком
Ніс стяг перемоги нам усім .
В шрамах душа,і тіло
Рани зашиті глибокі.
Зламані його крила
Спалені - вежі високі.
Там ,де маки у полі
Пломеніють край доріг в житах.
Тут пролито море крові
Кряче ворон голосно птах .
Ми, в боргу перед тими-
Хто стояв день, ніч у борні.
Вони стали святими
Щоб був мир на нашій землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2022
Всім прекрасним жінкам, які люблять музику, поезію, творять світ ,ще прекраснішим .Цей вірш надихнула Зорина Валхіновська співачка, скрипалька, бандуристка її неповторна краса жіноча закохала мене і надихнула на цей вірш.Вона талант,і красива душею.
ЗОРЯНА МАДОННА
Твоя врода мов осяйний алмаз
Божественна , як з ікон Мадонна.
Побачив ,затамував подих враз...
Забрала мій спокій -Белла донна.
Біле личко чорні-чорні брови
Пшеничне волоcсячко золоте.
Чую, мову...тану від розмови
В моїй душі - квіт лілія цвіте.
А ти, у мене одна, єдина!
Зіронька на ім'я "сонце"-в небі.
Рум'янець на щічках, як калина
На борідці ямочка у тебе.
Закохався у тебе... полюбив
Ти, пісня із пісень ніжна струна.
У своїм серці я любов зростив
п"ю красу ,як водицю з джерела.
Ти, моя любов - мій скарб дорогий!
Є мій алмаз - зоряна Мадонна.
Бачу, синіх очей погляд благий
Дві долі єднає -ніч безсонна.
Пробив моє серце постріл очей!
І попав Амур в любовні сіті.
Шукаю поміж зір серед ночей
Квітку , що цвіте весною у літі.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958085
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2022
Вже відшуміло в травах літо
на порозі стоїть золота осінь.
Цвітуть, ще для нас літні квіти
Дарують букет щастя до морозу.
Розцвіли троянди для тебе
Пахощі надихають у любові.
В них, чарівність - небо голубе
Зоряна ніжність, висота у мові.
Коли закружляє перший сніг-
Ти , згадаєш цю прекрасну мить літа.
Я рушник щастя встелю до ніг
На них, квіти кохання - пишно квіти.
Я ,так люблю тебе, кохаю!
Із того часу, як зустрів у житті.
У надвечір'я - жду, чекаю...
Щоб нахилить зорі ясні на путі .
Ти, візьмеш троянди в долоні
Поставиш їх у вазу кришталеву.
Згадаєш, ці квіти червоні,
Як любив тебе моя королево!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2022
Ти, у серці моїм Україно!
Живу думками я лиш про тебе.
Я, молюсь за тебе Батьківщино!
Нехай зійде сонце миру в небо.
Мій Боже, тебе благаю, прошу!
Зупини війну - кровопролиття.
Нехай кожен віднайде дім, ложе-
І врятуй від жахіть війни - життя.
Порозкидала по світу війна
народ -в Торонто,Париж ,Мадрид, Рим.
Звучить скорботна мінорна струна
Горять від град села, міста у дим.
Отче Небесний захисти, спаси!
На полі бою кожного солдата.
І залікуй рани з води, з роси -
Хай з війни сина зустріне мати.
Господи, дай все це пережити!
Сиротинку до себе обійми.
Дай, сили духу все відновити!
У розпачі ,безсиллі підійми.
Я вірю що буде перемога!
З'єднається докупи увесь рід .
Підемо у завтра в одну ногу
Ворогів безслідно розтане слід.
І скаже : світ - Слава Україні!
Тобі, Алилуя святий Боже !
Заголубіє небо в промінні
Загримлять феєрверки переможні.
Слава, слава - герою України!
Який тримав святе небо в бою!
Відбудуємо все із руїни
Згадаємо усіх в мирнім строю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957851
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2022
Живи, Україно прекрасна, щаслива!
На карті світу, як зірка світи, сіяй!
Хай в полі колоситься золота нива
І зі стебел в комору жнива збирай.
Ти, квітни садами моя Україно!
І під сонцем миру немов цвіт розквітай!
Радій, cпівай пісню червона калино!
Із далеких доріг журавлів зустрічай.
Відкривай гостям щиро двері у свій дім
Хає рідна мова єднає родину.
І піснею засмучених розвеселім
Зцілить душу, серце у важку хвилину.
Мій рід зазнав голод, війну і розруху
І йшов тернистою дорогою в життя.
А незламна сила козацького духу
Дає міцний дух, йти до мети - підняття.
Я вірю, що труднощі подолаємо
І ти, будеш сильна, могутня держава.
Наші руки у боротьбі з'єднаємо
І Світ скаже :**Україні слава, слава!**
**Cлава Україні! і героям слава !**
Що віддали за нас в бою своє життя.
В нас місця немає зрадникам лукавим ,-
Що каламутять воду сивого Дніпра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957528
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2022
Сотню літ була в кайданах, ярмі
Розпинали на хрест вороженьки.
Не корилась шукала світло в імлі
За тебе стояли козаченьки.
Слава, слава тобі Україно!
Алилуя тобі святий Боже!
Борись за життя моя країно!
Нехай небо тобі допоможе.
Я вірю, що вистоїш в цім бою
Встанеш, як фенікс з попелу руїн.
Ти, воскреснеш із мертвих - живою
Возвеличить світ переможний дзвін.
Воїна зустрінеш з хлібом сіллю
В храмі з вишитими Хоругвами.
В кожнім домі, на кожнім подвір'ю
встелять герою квіти стежками.
Воїн стоїть за тебе стіною
Буде боротись в битві до кінця .
Над землею зійде сонце луною
Приймеш мир від небесного Отця.
Загоїть рани нам рідна мова
Слово святого писання в храмі
Усміхнеться зоря світанкова
Віддасть шану - Україні мамі!
--------2--------
Живи, Україно прекрасна, щаслива!
На карті світу, як зірка світи, сіяй!
Хай в полі колоситься золота нива
І зі стебел в комору жнива збирай.
Ти, квітни садами моя Україно!
І під сонцем миру немов цвіт розквітай!
Радій, cпівай пісню червона калино!
Із далеких доріг журавлів зустрічай.
Відкривай гостям щиро двері у свій дім
Хає рідна мова єднає родину.
І піснею засмучених розвеселім
Зцілить душу, серце у важку хвилину.
Мій рід зазнав голод, війну і розруху
І йшов тернистою дорогою в життя.
А незламна сила козацького духу
Дає міцний дух, йти до мети - підняття.
Я вірю, що труднощі подолаємо
І ти, будеш сильна, могутня держава.
Наші руки у боротьбі з'єднаємо
І Світ скаже :**Україні слава, слава!**
**Cлава Україні! і героям слава !**
Що віддали за нас в бою своє життя.
В нас місця немає зрадникам лукавим ,-
Що каламутять воду сивого Дніпра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957462
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2022
З ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ!
Я борюсь за тебе Україно!
допоки буду жити на землі.
Коли треба за тебе загину
Бо я син землі, колос на стеблі.
Я не один, а нас є багато!
Ті ,які йдуть проти ворога в бій.
Наш храм, наш дім - Україна мати
Борюсь за неї... ти, здаватись не смій!
А наша сила єдність народу
Йти крок за кроком до перемоги.
Долати всі труднощі в негоду
З нами ангели, молитва Бога.
За нашими плечима увесь світ
Який дає для захисту зброю.
Наша місія дати відсіч, отвіт-
Тому , хто знищує нас у бою.
Віра дає надію, міць, сили,
Щоб зійшло сонце миру над нами .
За скривджених і мертвих в могилах
Будемо битись із ворогами .
За Незалежність, волю, свободу!
Йдемо під синьо жовтим стягом в бій .
З'єднавшись від заходу до сходу
Стоїмо стіною, як бджолиний рій .
Ми є незламні, тверді немов сталь!
Воїни миру, добра і світла.
Воюємо не за ліри, медаль
Щоб тут жити й дихати в повітря.
Я вірю збудуємо новий дім!
Віддамо героям честь і шану.
Україна у дзвоні голоснім
Скаже слава - козаку титану!.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2022
Не спиться мені до півночі
Вже втретє півні співають.
Місяць дивиться мені в очі
Думи мої душу крають .
В моїй Україні йде війна
Ворог спалює все до тла.
Горять у попіл села міста
Там є пекло... миру нема.
Ну, як тут спати коли війна
Ворог бомбить зі всіх сторін.
В чужім краю болить голова
Б'ю у світи, щоб чув мій дзвін.
Дивлюсь у прочинене вікно
В небокрай калиновий сад.
Зоряна ніч, як в казці - кіно
Осяйна... видно зорепад.
Місяць іде Чумацьким шляхом
За море тихий океан.
І розцвів соняхом над дахом
Тримає небо мов титан.
О ,яка прекрасна літня ніч!,
Як ябка падають зорі.
Місяць запалив тисячу свіч
Нічний ліхтар у просторі .
Співає землі колискову
Колише сон біля вікон.
Я думи сплітаю у мову
Молюсь до пресвятих ікон .
За мирне небо і новий день,
Щоб приніс нам перемогу.
Світає... птах співає пісень
Нічка йде за ним у ногу.
Чекаю світанку і дощу
Щоб погасив вогонь війни.
О, зійди сонце миру в грозу!
Зранену землю обійми.
ЗА СЕЛОМ В ОСІННІЙ ПРОСИНІ
Срібні дощі розпустили коси
Літня ніч вдягла агатову вуаль.
В отаву впали холодні роси
Світанки в тумані сіють сум, печаль.
Ходить по стерні птах одинокий
І дзьобом торкає кожну стеблину.
Крилом обнімає лан широкий
Визбирує ту, що впала зернину.
А за селом в осінній просині
Вже збираються у даль ключ журавлів.
Дзвенять струни дзвінкоголосими
До старого дуба, струнких ясенів.
Догоріли останні дні літа
Спас збирає сочні яблука в саду.
Зірвав в кошик грушку, сливку з віття
І смарагдові грона винограду.
Вже прийшов медово - яблучний спас
Відлунює голосний дзвін церквиці.
Витає з новим урожаєм нас
Летять в дальню путь за океан птиці.
Серпень зібрав із поля урожай
На межі золоту осінь ЧЕКАЄ.
З першого млину пече коровай
смаколиками літечка вгощає.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
--------------------3------------------
Розлився молоком туман
Розлився білим молоком туман
За крок не видно божого світу.
Небо закрито в синій океан
Пташка чекає сонечко на вітті.
Розпустили довгі гриви коні
За рікою вони заблукали.
Ніхто не стримає на припоні
Смакують отаву ,що шукали.
Cерпень пахне стиглими хлібами
На стерні зіллям хмільним полином.
На долині рясними грибами
Жовтим листям, що сяє бурштином.
А осінь у парчевій хустині
Зашарілась , як діва - калина.
Опадає лист до ніг пташині
Вже пізня пора - пізня година.
Коли сонце згорнуло пелюстки
Зійшла рано зірка в надвечір'я.
В дощі згубились літечка стежки
Осінь іде до нас на подвір'я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957201
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2022
О УКРАЇНО, КРАЮ МІЙ РІДНИЙ!
Нехай пісня твоя Україно!
Летить за море далеко у світи.
Милозвучна мова солов'їна
Будує тихий рай райдужні мости.
О, Україно, краю мій рідний!
Від Чорного моря аж до гір Карпат.
Я вірю, що будеш ти свобідний!
Засяє сонце миру для онучат .
Нехай твоя пісня солов'їна!
Звучить у кожному дворі - оселі.
І квітне білим цвітом калина
І люди живуть щасливі, веселі.
Нехай в горах виграє трембіта!
Будить від сну новий день - полонини.
Солодить музика - дольче віта
Соловейко співає для калини.
Нині, всі ми боремось за волю!
Щоб жити праведно на своїй землі.
Щоб був хліб на столі ,кращу долю
В полі золотіли жита на стеблі.
Зійде сонце миру Україно!
Збудуємо новий дім, нове життя.
Прокладемо дороги, стежину
Щоб матері посміхалося дитя.
Я, Молюсь за тебе Україно!
Лечу, як до матері дитя в твій дім
Горнуся до тебе - Батьківщино!
Щоб витерти сльозу печалі усім .
Здобудеш перемогу - Україно!
сій зерно щастя... цвіти та процвітай!.
Єднайсь докупи моя родино!
І Бога в храмі піснями величай!
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
--------- 2--------
Я вірю ,що прийде день перемоги!
Одягну вишиванку святкову.
Калиною зацвіту край дороги
Заспіваю пісню веселкову.
Заплету чорняву довгу косу
А у неї синьо-жовту стрічку.
Намалюю Українки красу
Рум'янець на біленькім личку.
Я пишаюсь, що я Українка
Що в жилах тече галичанки кров.
Я з чистого джерела краплинка
Мій батько Дністер дав життя, любов.
Біля старого дуба калин сад
Дорога, яка веде додому.
Видно рідне село... Дністер фасад
Хати біленькі сад в голубому.
Тут як у казці ліс, гай, діброва
Річка, яка тече в Чорне море .
А в садочку солов'їна мова
У мріях веде - небо просторе.
Тут із діда прадіда жив мій рід
Орав і сіяв зерно лан широкий.
Куди б не занесла доля мій рід
Та вертає, де дуби високі.
Тут із джерела дзвенить водиця
Батьківський дім... сад яблуні, вишні.
Де шумлять ясени щаслива птиця
Тут є справжній рай зорі всевишні.
А там на вигоні на горбочку
Є для вічного спочинку земля.
Тут є могила батьків, синочку
І У вічнім спокою спить рідня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2022
Заховалось сонечко поміж хмар
згорнуло останній промінь літа.
Вийшов місяць між зоряних стожар
Привітав осінь - бабине літо.
Закрив золоту браму літній день
Згаснув, як зірка у надвечір'я.
Стихли солов'ї співати пісень
рано вечір іде на подвір'я.
Капелюхи зняли старі дуби
Стрункі ясени, клени край доріг.
Заворкотали білі голуби
І поклонились осені до ніг.
Серпень збирає стиглий урожай
Дякує за дари землі Богу.
Зажурилось літо зелений гай,
Що вже стоїть осінь край дороги.
Я дякую літечку за сонце !
За солодкі плоди ніжні квіти.
І за політ в небесне віконце,
Що зорі усміхались привітно .
Я візьму красу у серце своє
оці, польові квіти з долини.
Полечу пташкою в небо твоє
Намалюю пейзаж для картини.
Вже осінь... дощі, холодні ранки
А хочеться так, ще літа тепла .
Збираю груші, ябка циганки
Горіхи, сливи, зерно зі стебла .
Чути здалека голос журавлів
Кличуть мене в чужий край у даль.
Як чую курли, курли до землі
В моїй душі журба, смуток, печаль.
Прощай, червона калино в лузі!
Ліс, луги, гаї й поля ,діброви.
Запрошую вас мої милі друзі
на осінній бал - рідної мови.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957102
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2022
ХАЙ ЛЮДИ СМІЮТЬСЯ, А НЕ ПЛАЧУТЬ!
Нехай люди сміються, а не плачуть!
Буде багато сонця на землі.
Бажають один одному удачу
Миру, щастя, добра - сонячні дні.
А при зустрічі добрим, щирим словом
Вітаються немов сестри, брати.
Нехай не буде заздрості, обмови,
I сяє світло серед темноти.
О, ні, не треба дивитись лукаво!
На тих, хто усміхається світу.
Від заздрощів, брати меч і булаву
Ламати, топтати чужі квіти.
Не бурмочіть під ніс, не хмурте брови!
Не кліпайте очима із під брів.
Ви, женіть погані думки з розмови
Даруйте, як квіти букет зі слів.
А в кожного земний шлях, своя доля-
Несе на Голгофу свій важкий хрест.
А на все є допуст, та й божа воля
Не всім дано бачити Еверест.
Ріка життя тече... весна буяє-
Цвітуть сади прекрасний білий світ.
Живи заради тих, кого немає-
Ти,сильна ,a не слабка... вдихай у цвіт!
Не давай нікому пояснень і звіт!
Все, що тебе дратує - оминай.
І думкою не ламай іншим політ
Коли важко молись, Бога шукай !
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2022
А душа ,то сміється, то плаче...
Немов поранена пташка у клітці.
А від пісні, як серце юначе-
Розквітає білим цвітом на гілці.
Я немов птах фенікс - наодинці
Побиваюсь поміж пеклом і раєм.
Cкільки тре мати сил українці?!
Слухати отих, хто гавкає лаєм.
Скажи мені, хто ти, й звідки родом ?
І яка мати тебе народила?
Ти, чужий є між моїм народом
В тобі вирує- люта чорна сила.
Твій довгий язик, як хижа змія
Кидається на мою милу мову.
І до смерті буду боротись я,
Щоб одягти вишиванку святкову.
О, ні... ти, не щирий українець!
Називаєшся генієм великим.
Ти, зухвалий, безчесті чужинець
У мові поета ти є безликим.
Скільки ненависті, люті , злості?
І за пазухою душі: ніж, камінь.
Ти, в чужий дім заходиш у гості
З лайкою слів... я, кажу:** тобі Амінь !**.
Минаю тебе, як лихого пса,
Який кидається на перехожих.
А в тобі живе лихий - демон зла
Ти, одягнув маску панів вельможних.
Змій горинич двоголовий орел
Розпалює чвари жорстоку війну.
Мізки курячі... рже немов осел
Ти, від дози згубив в собі людину.
О , скажи проти кого воюєш?...
З жінкою ,яка оспівує Бога.
Душа людська в шрамах... ти, бануєш?...
Твій Пегас - є дикун, хвостик і роги .
----- 2-----
ХАЙ ЛЮДИ СМІЮТЬСЯ, А НЕ ПЛАЧУТЬ!
Нехай люди сміються, а не плачуть!
Буде багато сонця на землі.
Бажають один одному удачу
Миру, щастя, добра - сонячні дні.
А при зустрічі добрим, щирим словом
Вітаються немов сестри, брати.
Нехай не буде заздрості, обмови,
I сяє світло серед темноти.
О, ні, не треба дивитись лукаво!
На тих, хто усміхається світу.
Від заздрощів, брати меч і булаву
Ламати, топтати чужі квіти.
Не бурмочіть під ніс, не хмурте брови!
Не кліпайте очима із під брів.
Ви, женіть погані думки з розмови
Даруйте, як квіти букет зі слів.
А в кожного земний шлях, своя доля-
Несе на Голгофу свій важкий хрест.
А на все є допуст, та й божа воля
Не всім дано бачити Еверест.
Ріка життя тече... весна буяє-
Цвітуть сади прекрасний білий світ.
Живи заради тих, кого немає-
Ти,сильна ,a не слабка... вдихай у цвіт!
Не давай нікому пояснень і звіт!
Все, що тебе дратує - оминай.
І думкою не ламай іншим політ
Коли важко молись, Бога шукай !
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956966
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2022
МИ, ХУДОЖНИКИ СВОГО ЖИТТЯ
Ми, художники свого життя
І кожен малює те, що бачить.
Всі ,прагнемо казки ,як дитя
І на все потрібно щастя, удачу.
В кожного є свій внутрішній світ
Не всі можуть висот осягнути.
Птах розправляє крила в політ
Щоб тут волю, воленьку відчути.
Світ багатий в красі природи
Один чорно-білим розмалює.
Інший,в різних кольорах моди
Із ідей, фантазій розфарбує.
А в кожної пташки свій голос
Одна набире ноту високу.
Інша, низько ,як в житі колос
Співом обійме ниву широку.
У кожної пташки є талант
Не у всіх є ключ до раю.
Одна перелетить океан
А інша до зір ,до небокраю.
Ми, художники свого життя
І любимо райдужний колір.
Хай сонце осяє наше буття
Дарує долі -сюрприз сувенір.
М..Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956957
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2022
Я, прислухаюсь до музики дерев
До пагінців, що зростила природа.
А у них висота ,як у королев
Вони плачуть дощем слізно в негоду.
Я прислухаюсь до музики дерев
До пагінців, що зростила природа.
Вітер гне їх додолу, як дикий лев
Зриває з гілля білий цвіт в негоду.
О, не лютуй і втихомирся вітре!
Сядь під деревцем і відпочинь з доріг.
Хай зелений гай розмаєм розквітне
Стелить оксамитовий килим до ніг.
На їхніх вітях пташка в'є гніздечко
Співає, звеселяє світ піснями.
Малюють казку золоті крилечка
у танці ,у вальсі під небесами.
Нахиляють сонце з блакиті у гай
Єднають піснями землю і небо.
Голубіє волошкою небокрай
Дарує щастя для мене ,для тебе.
Дерева впустили корінь до ріллі
Стають дужі, міцні крони з роками.
Тримає їх небо божий дух землі
Продовжують рід,насінням, плодами.
Дерева віттям розганяють хмари
Вони ,як люди відчувають цей світ.
Заховались в сніжні гори отари
Щоб в п'янких пахощах цвів липовий цвіт.
----2------
МИ, ХУДОЖНИКИ СВОГО ЖИТТЯ
Ми, художники свого життя
І кожен малює те, що бачить.
Всі ,прагнемо казки ,як дитя
І на все потрібно щастя, удачу.
В кожного є свій внутрішній світ
Не всі можуть висот осягнути.
Птах розправляє крила в політ
Щоб тут волю, воленьку відчути.
Світ багатий в красі природи
Один чорно-білим розмалює.
Інший,в різних кольорах моди
Із ідей, фантазій розфарбує.
А в кожної пташки свій голос
Одна набире ноту високу.
Інша, низько ,як в житі колос
Співом обійме ниву широку.
У кожної пташки є талант
Не у всіх є ключ до раю.
Одна перелетить океан
А інша до зір ,до небокраю.
Ми, художники свого життя
І любимо райдужний колір.
Хай сонце осяє наше буття
Дарує долі -сюрприз сувенір.
М..Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2022
Я, стою на березі океану
Молюсь, на зоряній вервичці молитв .
Виглядаю, жду сонце із туману
Із небес райдужних блаженств, та божеств.
А всі сміються, а я тихо плачу
В журбі, смутку зустрічаю новий день.
В Бога прошу долі, щастя, удачу
Мелодійну ноту для нових пісень.
Я, йду через терни до ясних зірок
Туди ,де немає заметіль зими.
Вдихаю у чисте повітря ковток
І в душі розквітають квіти весни.
Журавкою лину в зоряні світи
З пекла вогню до небесного раю.
Де нема божевілля ...лиш, Боже ти...
Чути спів райських пташок в небокраю.
Я, тобі Отче, кажу:"Алилуя"
За те, що ти є зі мною в скрутний час.
Бузувір, слуга лихого лютує...
Я, прошу тебе Боже помилуй нас.
А чорний ворон скрегоче зубами
Б'є своїм крилом ..і будить дзвін церквиць.
О, захисти нас Боже, молитвами!
І напій словом із небесних криниць.
Покарай, того ,хто поранив душу!
Відбери ум, найдорожче у житті.
Нехай він заплаче, як дитя в стужу
Зазнає тривог, страждання на землі.
О, ні безумця суди по закону!
Хай у власній крові кров'ю стікає.
Нехай його рід мучиться до скону
Блудний пес на землі місця немає.
Слово ранить,вбиває душу на смерть
Лживий язик твою честь брудом облиє.
Лихий розпалює війни..просто жесть
Спалює мости ...в самоті, як вовк виє..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2022
Йдуть від нас близькі, рідні, друзі
туди, звідки немає вороття.
Ми, всі в розпачі, горю і тузі,-
коли втрачаємо батьків, дитя.
Згадаймо тих, хто вчора з нами жив!
І був серцю дорогий та й милий.
Свій дім і родину осиротив
Злетів птахом у даль -туман сивий.
Згадаймо ,тих чиє згасло сонце!
Він ніколи не побачить цей світ.
Голубом загляне у віконце
Плаче дощем на перший ранній цвіт.
Згадаймо тих, чия згасла зоря!
Спалахнула миттєво у житті.
І запалімо біля вівтаря
Свічу пам'яті у ці важкі дні.
Згадаймо тих, хто залишив свій слід!
Ангелом приходить до нас у сни.
Їх смерть засмутила увесь наш рід
Тримають небо дуб клен ясени.
Нехай Господь прийме їх у свій дім!
Загоїть рану душі і тіла.
І подасть Царство Небесне усім!
Цвітуть маки на їхніх могилах.
Згадаймо ,всіх тих ,хто пішов від нас!
Обірвалось передчасно життя.
І для кого був короткий цей час!
Відлетів білим птахом в небеса.
Згадаймо ,всіх рідних поіменно!
В їхню честь запалімо свічу.
Несім Богу молитву щоденно
Нехай залікує рану болючу.
Посіймо квіт весни на могилі!
Чорнобривці, айстри, ружі білі.
Нехай співають їм пташки милі
Легким пухом будуть заметілі.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2022
---- 2---
Літо промчалось на коні
Немов поїзд експрес крізь життя.
Листя в полум'янім огні
Згорає миттєво в небуття.
Наступна зупинка-осінь
Ллє дощ, стелить стіною туман.
Журавлі у стоголосі
несуть рай літа за океан.
А життя, як би не було
Відцвіло волошкою в полі.
Злетіло літо на крило
час зриває лист у тополі.
Життя немов лист осінній
Опадає падолистом з віт.
Час у течії нестримній
розмальовує золотом світ.
Я збираю квіти літа
Подарувати їх на щастя.
Щоб у зиму нести світло
Пити красу немов причастя.
Дні, за днями журавлями
Подалися за обрій - у даль.
Сходить зірка вечорами
І мережить осінню печаль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956707
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2022
Я ,сіла в швидкий поїзд експрес
їду по маршруту весна-літо.
Мчить,що іскри сипляться з колес
Дивлюсь у вікно, як зріє літо.
Думкою лину в чисте поле
Туди, де цвітуть любисток ,чебрець.
Розляглись жита немов море
Сплітаю літу -літечку вінець.
За гаєм стільки доріг, стежок
І я,заблукала в житнім раю.
Перейшла кладку, через місток
Жара, від спраги воду шукаю.
Бачу кісельову криничку
Зупинилась водички попити.
Вмила своє біленьке личко
Присіла, тут трішки відпочити.
Пахне липа ...жнива покоси...
Задрімала час...минуло літо.
А наступна зупинка -осінь
Йдуть дощі...листя зриває вітер.
Так хочеться, ще тепла літа !,
Щоб купатись у росяних травах.
Зібрати колосочки жита
І милуватись літом в загравах.
Летять ,летять журавлі у даль
Забрали десятки літ з собою.
Лишили в моїй душі печаль
Осінь... стелить туман під горою.
За п'ять хвилин тре' виходити
Іти в осінь- золотий листопад.
Я, не хочу літа лишити
Білі ночі -казковий зорепад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2022
ЗІРКИ- ПТАХИ ВИСОКОГО ЗЛЕТУ
Господь співцю дав красу, талант-
І викув голос, як дзвін голосний.
Щоб він став могутній, як Атлант
І піснею славив свій рід славний.
Він є артист, співець та й співак,
Зійшов на сходинку слави до зір.
На вкраїнській землі цвів, як мак
Купавсь у морі- мелодійних лір.
На Вкраїні він народився
Зростав орлом в калиновім саду.
А коли трохи він обжився
Захотів більше грошей досхочу.
Він подався за рублем в москву
Там впустив свій рід і своє коріння.
Артист грає роль повію живу
зів'яло калинове цвітіння.
Забув звідки, з якого роду?
Яка земля його народила.
Тут соловей пив чисту воду
Красень Київ град дав йому крила .
Коли прийшла орда в країну
Оголосила жорстоку війну.
Зрадник забув про Батьківщину
Став слугою юди вклонивсь йому.
Дзвонять йому про біду друзі
Що бомблять села, міста москалі .
Горить земля по всій окрузі
Що стань, на захист своєї рідні.
Скажи слово, щоб чув тебе світ,
Що ти є душею українець .
Захисти свій калиновий цвіт
Мовчить... перевертень став чужинець.
Перевзувся відцуравсь рідних
Забув давно свою рідну мову.
Душа матері в дощах слізних
перевертається рве окови.
Ой ,сину я тебе родила!
годувала хлібом і поїла.
А ти, забув батьків могили
москалиха твій ум засмітила.
На обличчя маску заклали
Рашиську печать на своє чоло
Самі себе в ярмо загнали
З висоти ''звезди'' летять на дно.
Ще вчора, народ кричав браво!
Аплодували стоячи на біс !
Стелили квіти сцена, слава-
Та за одну мить, все викреслив біс.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956459
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2022
Я в руках божих є глина для кувша
він сотворив мій образ на благо світу.
А він знає, що потребує душа,-
Щоб від спраги напитись водиці вліті.
Господь великий майстер, творець добра-
Майструє посудину з глини на щастя.
Щоб прийшов у гості брат, а чи сестра,
Родину єднала мова, як причастя.
Всевишній - володар наших доль - життя
Ліпить нас, щоб ми відчували тепло рук.
І в дусі гартує з кожним днем буття .
Вчить нас трудитись ремеслу - різних наук.
З під рук творця по гончарному кругу
Глина є прозоро блискуча, як кришталь.
Обпалена вогнем у красі - другу
Є подарунок неба тверда немов сталь.
А кожен товар має свою ціну
Ти, можеш мене оцінити в монету.
Я оспівую землю несу весну
Я дзвін - чиста водиця для злету.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2022
На вервичці зоряних молитв
Зустрічаю схід сонця у вікні.
Ллється ніжна музика у ритм
Слово боже будить мене у сні.
Ще той не вродився на землі,
Щоб всім людям догодив, як треба.
Що посію ,те зберу з ріллі
Дякую Богу, за плоди з неба.
Ніколи не стаю в перший ряд
А завжди скраю юрби -остання.
До Бога обрана в перший ряд
Щоб чути його голос вітання.
По божій волі йду до вершин
Не маю медалей, високих звань.
Крок за кроком іду із низин
туди ,де сходить сонечко світань.
Там немає заметіль зими,
В тім раю білий ангел витає .
Є пречисте небо без війни
І пташка пісню душі співає.
А Хто шукає в житті Бога
І той віднайде мир та спокій.
До нього найближча дорога
Він відкриє путь -світи широкі.
Скільки сонця в душі поета?
гармонії, ніжності , любові.
Він надихає інших до злету?
Осяює сонцем путь для долі.
Господь дав життя все, що треба-
Увінчав коси лавровим вінцем .
Щоб читала вірші для тебе
і ти зростав дужим пагінцем.
На вервичці зоряних молитв
Я відчуваю блаженство неба.
Б'ється моє серце у такт в ритм
Несу шматочок щастя для тебе.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956335
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2022
Прийшла хижа орда в чужу країну,
щоб спалити дім, убити дитя.
І знищити націю - Україну
Зруйнувати наш рай - наше життя .
Хто ти - мародер,кат злочинець, вбивця?...
Прийде час і прийдеш на божий суд.
Від твоїх рук пролилась людська крівця
Завдав ближнім на рану солі пуд.
А прийде час Господь тебе спитає?...
Яке добро ти зробив на землі.
Дав тобі життя про все розпитає
Чи, гідний син був матері землі?...
Лихий дав тобі наказ взяти зброю,
Щоб вбивати увесь народ - життя.
І ти, став навіки вічні ізгоєм
Відрікається від тебе земля .
Будеш у пекельнім вогні горіти
Розірвуть тебе гради на куски.
У вогні, в аду живцем будеш тліти
Земля не захоче взяти кістки.
Скільки бід, тривоги приніс народу!
Ти, спалював зернину на ріллі.
Ти, є проклятий - до сьомого роду
Тобі немає місця на землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956314
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2022
Як до влади прийшли куми, свати?...
То привласнили державне майно.
В команду йшли блазні, круті понти
На дурняк пили заморське вино.
Партій розмножили депутати
Патріотам писки закривали.
А коли треба було кричати...
Сиділи в норах тихо мовчали.
Треба було усіх в шию гнати
Вилами та із царського трону.
Передбачити біду, за грати-
Бариг всіх судити по- закону.
Привели сюди "руський мір" з кремля
До влади яничар допустили .
І виросли роги у москаля
Свині на широку ногу жили.
З казни добро качали ,як воду
Гривню у валюту: євро, долар.
Депутат -слуга свого народу
Розкрутив свій бізнес - чорний базар.
Підписував льоня **договірняк**
І поставив цар круглу печатку.
Брали , що очі бачать на дурняк
Щоби нащадки жили в достатку.
За народ ніхто не думав із них
Лиш ,би я нажився та добре жив.
Із багна виліз злодій до крутих
щоб в Європі, Штатах гуляв, та й пив.
Розтринькували державне майно
Кремлю за безцінь зброю віддали.
Корабель"Україна "йшов на дно
Нові князі подвійну гру грали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2022
Ой ,підкрутив козак чорні вуса
Іще й моргнув чорною бровою.
Для дівчат, і жінок-то спокуса
Манить їх, як циган за собою.
Козак стрункий немов зелен клен
Кучері над чолом карі очі.
На білім коні лицар- супермен
Шукає між зір щастя до ночі.
В козака дівчат до буднів, до свят
Біла, руда, та й чорна циганка.
Дивиться в очі до їх оченят
Милує їхня мова -співанка.
Коли полюбив молодий козак
Чорняву та й чорну циганку.
Враз ,розквітнув немов би в житі -мак
Мріє про неї не спить до ранку.
Козак ,як орел високо літає
Допоки не полюбить дівчину.
Тоді, сам від любові страждає
Прокладає до неї стежину.
Скажи, дівчино ,як тебе звати?...
Де, ти живеш, із якого краю?...
Я, хочу тебе за жінку взяти
Бо тебе я люблю, і кохаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2022
Горить Україна в полум'ї війни
Голова болить, а що буде далі?...
Чи, вистоять у борні дочки, сини
І поставлять царя на кон, на палю.
Звучить, сирена тривога...тривога...
Підіймає посеред ночі від сну.
Темрява, тьма...одна надія на Бога
Втомлені бійці палять градом орду.
Мольфари дають прогноз Україні,
Що буде скоро мир,добро...згине зло.
Вірю ,Бог ,світ допоможе країні
І великий народ прожене орло.
Від ракет, зриву гранат земля тремтить
Паніка...б'ється серце, терпнуть ноги.
Дорога кожна хвилина...кожна мить
Війна, це є невідомість...тривоги...
О, скільки ,ще треба пролити крові?...
Щоб загнати ворога у глухий кут.
Зросли з руїн, попелу -вежі нові
Зламати хребет панщині -рабства кнут.
Як знешкодити колорадських жуків?...
Змій- плазунів, які в норах країни.
Слуг"руського міру" і крутих биків
Які є відсталі шкодять калині.
Як знищити хижих гризунів злючих?...
Які точать, як черв'як древо життя.
Двоголових орлів та миш летючих
Які ламають крила, мрії в дитя.
Вірю ,що вистоять воїни в бою!
Прийде час, і настане перемога.
Повернуться усі в домівку свою
Відбудують дім, прокладуть дороги.
В храмі Богу подякують за мир
Всім героям ,що віддали своє життя.
Слава Україні ! -скаже богатир
Він буде Атлант - ікона для дитя.
Нехай діточки граються у війну
Солдат захищає мир на кордоні.
Лелека до ясеня несе весну
Квіти щастя цвітуть для сина, доні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956074
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2022
Я дивлюся у високе небо,
Чекаю тебе, щоб прийшов у сни!..
В серці є місце тільки для тебе,
Ти - моя любов, сонечко весни!..
Ти - мій Всесвіт, лебедині крила,
За тобою лечу за океан!
До тебе манить небесна сила,
Ти - володар серця, мій Атлант!..
Ти є ніжна пісня, рідна душа,
З тобою я піду в Листопад...
Ти захищаєш від дощу, життя,
І ведеш у весну, у літній сад...
Мені потрібен тільки ти, ти, ти...
І більше щастя мені не треба!..
До тебе будую зоряні мости,
Щоб віднайти зірку щастя в небі!..
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955989
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2022
Я ,стою на краєчку літа
Збираю яблука в саду.
Із віть, жовте листя обліта...
Вже вечоріє находу.
На краєчку літа вже осінь
Розпліта коси золоті.
Вітерець падолист розносить
Сумно курличуть журавлі .
Летять,як птиці дні за днями...
Час золотить листя в дерев.
Розлилося небо дощами
На очах сльоза в королев.
Грає на скрипці явір скрипаль
Музику сонячних кларнет.
Зорять журавлі у синю даль
Із чаші п'ють літо ,як мед.
Сад літа в золотім серпанку
Дарує жоржиновий рай.
Розстеливсь туман спозаранку
І журавлі кажуть: " Прощай!
Прощай! Прощай! літечко моє...
Поля, гай ліс, і діброво.
Я візьму пісню в серце своє
Щоб зігріла твоя мова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955979
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2022
жін. голос
Мені потрібен тільки ти, ти, ти...
І більш нікого мені не треба.
Я, за тобою полечу у світи
На іншу планету до зір в небо.
Ти, здалека усміхнися мені!
І подай знак та й моргни бровою.
Ти є стрункий наче клен навесні
І, берізкою квітну з тобою.
Ти, музика весни -моя любов
Є мій політ -лебедині крила.
Погляд манить до тебе знов,і знов
З тобою поруч милий, щаслива.
Ти, потрібен ,як ковток повітря
Як у пустині - водиця жива.
Без тебе -туман...не бачу світла
Ідуть дощі... тривожить ніч німа.
Ти здалека усміхнися мені
і подай знак та й моргни бровою.
Ти стрункий наче клен навесні
і берізкою квітну з тобою.
чол
Мені потрібна тільки ти ти ти
І більш нікого мені не треба
Я за тобою полечу у світи
На іншу планету в небо
Ти, здалека усміхнися мені!
І подай знак та й моргни бровою.
Сохну без тебе як клен навесні
А, берізко квітну із тобою.
Ти, музика весни -моя любов
Є мій політ -лебедині крила.
Погляд манить до тебе знов,і знов
З тобою поруч щасливий, мила.
Ти, потрібна ,як ковток повітря
Як у пустині - водиця жива.
Без тебе -туман...не бачу світла
Ідуть дощі... тривожить ніч німа.
Ти, здалека усміхнися мені!
І подай знак та й моргни бровою.
Сохну без тебе як клен навесні
А, берізко квітну із тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2022
Я, не сплю дивлюсь на ясні зорі
В бездонну глибочінь край неба.
Навкруги тишина надворі
Лиш доноситься солов'я щебет.
Місяченько пливе, як на човні
Несуть хвилі в океан зірок.
Став дивиться до мене у вікні
Манить до себе...я роблю крок.
Очі у зорях немов літня ніч
Розцвіли волошками в житі.
Місяченько заглядає до віч
Щось шепоче на вушко миті.
Циганка нічка пісні співає
Танцює чардаш допівночі.
Срібні роси в трави розсипає
Для літа -скарби найдорожчі.
Кличе мене у літній садочок ,
Де ябка солоденькі, як мід.
Там сяду ,присяду в холодочок
І буду шукати юності слід.
Я між ясних зір шукаю зорю
ту, що називають всі щастям.
Я, неба благаю, прошу, молю!
насій у жмені зір будь-ласка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955806
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2022
Ти ,сина віддала вчитись в школу
Туди, де вчать взяти зброю в руки.
Вбивати, стріляти в душу голу,
Щоб завдати страждань, болю, муки.
Ти , прагнеш тисячу рублів ,слави
Для героя -медалі золоті.
І, ходити немов птиця пава
Купатись в злоті розкошах - в житті.
А в цій школі вчать вбивцею бути,
Щоб рубати з коріння життя сад.
Спалювати дім, стріляти в груди
Руйнувати, знищувать все підряд.
Налили в чарку "руську водку"
Без рук, без ніг омиває медалі.
З бутилки випив цілу сотку
Скажи, жінко, що буде далі?...
О ,скажи, хто ти, людина, чи звір?...
мати, мачуха, а чи вовчиця.
Бачиш, як горить чужий дім, і двір...
Твій язик стріляє, як рушниця.
Повір, що не вічний на троні цар!
І ті, що служать, цілують руки.
Все, йде по колу... зазнає удар-
"руский мір'- впаде , як дуби, буки.
Син Вкраїни свій край захищає
Землю на якій він народився .
Ліс ,гай, поле... пташку, що співає-
Мову , святий храм ,де охрестився.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2022
О , співуча пташко - дочко України!
Твій ніжний голос дзвенить немов кришталь.
Ти, є жінка взірець - гордість Батьківщини
підіймаєш дух у воїна Азовсталь.
Твій дзвінкий голос немов ковток повітря
Вдихають у свої груди соколи.
Ти, квітка весна промінь сонечка світла
Пісенне джерело струна віоли.
Ти, є вільна пташка, яка любить небо
Святу землю, що тебе народила.
Ти прагнеш миру, добра... слухати щебет
Співати пісні ,щоб душа ожила.
О, мила пташко - ти із цвіту калини!
Звати тебе Катруся, Катерина.
Без пісні немов без водиці краплини
Немає життя - нема України.
Прийшла війна... налетіли чорні круки
Взяли у полон закрили у клітку.
А неволя завдає душевні муки
Пригнічує, гнобить ́найкращу квітку.
О заспівай, заспівай пташечко мила!
Піснею запалюй дух - мільйон сердець
Рідна мова, пісня, це є міць і сила-
Ти, гордість країни народний співець.
О усміхнись, не сумуй - співуча пташко!
Ти, для козаків джерельна водиця.
Заспівай пісню коли на душі важко
Хай твій спів у світ несе біла птиця.
Ти, є Українка із славного роду
Красуня жінка, воїн захисниця.
Яка бореться за волю, та свободу
Мов Амазонка, що в бою як орлиця.
Я вірю, що настане день перемоги !
Зійде сонце миру колос на стеблі.
В Київ град приведуть пташок із дороги
Зацвіте садами життя на землі .
Заспіває співуча пташка калині
Слава Україні! героям слава!.
Ти будеш охороняти сон дитині
Щоб щастя не вкрала війна лукава.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2022
АНГЕЛИ ІЗ БІЛИМИ КРИЛЬМИ
Ангел воїн із білими крильми
тримає на плечах небо над нами.
Захищає нас своїми грудьми
Він запалює зорі іменами.
Падають, падають, падають зорі
Згорають від куль полум'я війни.
В бою ранені стікають од крові
Стають героями мужні сини.
Воїни стоять на варті день, і ніч
І дощ спраглі уста напуває.
Круки клюють їхні очі - чорна дич
А смерть кроваві жнива збирає.
Там в жорстокім бою день немов рік
Від ракет, розстріляне святе небо.
Із сходом сонця молитва, як лік
Дає нам зібрати зерно зі стебел..
Ангели миру Ангели світла!
Стоять за кожен метр святої землі .
Їхня любов велична, пресвітла
Залишила свій слід у кожній душі.
М.Чайківчанка.
-----2-------
ВІЙНА -ЦЕ БЕЗОДНЯ
А війна, це чорна діра- безодня
Вона спалює все у чорний попіл.
Захищати свій дім воля Господня
Воїн розправляє крила, як сокіл.
Ідуть відважні, мужні воювати
Воїн бере у свої руки зброю.
Щоб захистити свій край - землю мати
Він дивиться смерті в очі - в цім бою.
Воїни, це Ангели світла, добра!
І беруть удар ворога на себе.
Вони, як титани... кам'яна гора
Стоять у борні за мене, за тебе.
Війна, це руїни страх, рабство, полон,
Відкрита паща для дикого звіра.
Рве на шмаття тіло... плаче Бог з ікон,
Дає надію, сили нам - свята віра.
Війна, це жертви та кровопролиття
Материнський плач, хрести та могили.
Море сліз, які ллє за батьком дитя
Скалічений дух, тіло, рвані жили .
Ми не раби, а вільнолюбний народ !
Вірю, перемога буде за нами!
Встане сонце миру до Дніпрових вод
Загоять душевні рани нам храми.
Україна вистоїть у цім бою
І здолає труднощі у важкий час.
Спалений дім дощ омиє водою
Меч і вогонь охрестить волю у нас .
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2022
ФРОСЬКА(Трішки гумору)
В неї одяг, сукні від Версаче
Кольору бірюзи, аквамарин.
Думає, що з Голівуду наче
Дивиться на цей світ ,як з вітрин.
Любить всякі дарунки ,парфуми
Солодкий аромат руж -від Жадор.
В роті жвачка -надувні гуми
Думи хмільні, як від вина кагор.
Любить шикарні туфлі та сукні
Із діамантом пятнадцять карат.
І ловить донжуанів попутніх
Щоб носити перстні в стокарат.
Королевою себе відчуває
Коли підмалює личко, брови.
Волос наманделює...літає-
Дивися, немов роги в корови.
Як запалить дамську сигарету
Закурить, впусте дим під чужий ніс.
Літає на скорості ракети
Туди, там де живе лахматий біс.
Коли заговорить по -блатному
Фразами модниць, з вулиці панків.
Все буде, окей!і по -крутому
Моргає до панських, до чужих синків.
Вона наколола, серьгу на ніс
Стальні ланцюги, як в корови.
На язик, на варгу зробила розріз
На чолі стоїть клеймо з підкови.
Пліткують на неї Каська, та Зоська
В них очиська немов би цибулі.
Зобачит їх, дре голову Фроська
Показує їм язика, дулі.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2022
А вона робить на руках манікюр
Обрізає нігті, чистить від бруду.
Немов художник модельєр от кутюр
Одягає душу в щастя диво чудо.
Фарбує нігті для здоров'я, краси,
в пастельні бліді, та й в яркий колір.
Для Клеопатри червоні квіточки
Для дів Лель- зоряний узір із сузір.
В неї слабість- поетична пристрасть
В знаменитих дам ідеї переймає.
О, ні це не щедрість душі, а хитрість
Копіює чуже і слави шукає.
Взяла собі ще псевдонім ''заразка''
Тож тре, щоб вигадати таке ім'я.
''Чуже не бери'' ,це тобі підказка
Не спалюй дружбу у попіл в полум'я.
Вона копіює вірші і радіє
Їй ставлять окей ,лайки ,вподобайки.
Від високих фраз та слов -хмеліє
Плете павутиння та пише байки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955467
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2022
А хто був у пеклі віднайде рай
В кінці тунелю побачить світло
Йому двері відкриє небокрай
І чорні хмари прожене вітер.
Я, вірю в Бога -небесну силу
Знаю, що він є господар землі.
Лихому звіру зламає крила
Зітре його слід з святої землі.
Молись , зійде сонце благодаті!
Осяє путь у світи до небес.
Збудуться твої мрії крилаті
На ниві зросте тисячу чудес.
Не здавайся, і не опускай рук!
Борись за своє місце на землі.
Вдихай у небо немов дуб ,граб, бук
Все минає: спека, як ллють дощі.
Ти, не забувай, що є добро, зло,
Темрява, і світло печаль, радість.
Білий, чорний Ангел... висота, дно
Бог дав життя, щоб пізнати старість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955444
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2022
Йду до тебе крізь тернисті путі
Дякую, що запросила у гості.
В Осінь роки ,як листя золоті
Падають немов зорі з високості
О, красуне -осене золота!
Блаженна Покрово з святих молитов.
Ти, зігрій з небес сонечком тепла
І поклич у свій рай мене знов, і знов.
Вже сонце низенько в надвечір'я
І вечір запалив свічу святкову.
Путь в осінь осяяв лебідь сузір'я
Викув мені із зір щастя підкову.
Із віть падає падолист до ніг
Розносить вітер листя то вверх, то вниз.
Завтра його покриє білий сніг
І Покрова дарує долі сюрприз.
Сплела віночок на коси з листя
Запрошує мене на бал в Листопад.
Благословить долю із захристя
Стежки в літо замітає снігопад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955332
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2022
За вікном бабине літо -осінь
Я, бачу вас і в душі цвіте весна.
Вам пасують довгі пишні коси
в них ,умаєна троянда запашна..
О, жінко з усмішкою Мадонни!
Ви, приходити до мене щоночі.
Я, малюю ваш портрет Джакондо
Цілую ваші руки карі очі.
Запрошую на побачення вас!,
Щоб удвох золоту осінь зустріти.
Золотий час стелить килим для нас
До ваших ніг мільйон троянд- квіти.
Зійшла ясно зірка в надвечір'я
Запалила на двох свічу святкову.
Прийшла рання осінь на подвір'я
І благословить долю на Покрову.
Дозвольте, вас запросити на вальс!
Закружляємо, як лебеді білі.
Хай за вікном дощ не лякає вас!
Ми, розпалимо камін в заметілі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955314
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2022
Я, так довго тебе чекала
А ти,так рано відлетів удаль.
Люта зима тебе забрала
Йдуть дощі, і метуть сніги...печаль.
Вітер зірвав із віття клена
Зелений листочок на білий сніг.
Мов лавина впала на мене
Земля йде обертом з під моїх ніг.
Згасла зірка на імя "Сонце"
Згоріла, як свіча, так миттєво.
Вдарив грім стукнув у віконце
Ти, голубом злетів в зиму сиву.
Зима заметіль, хуртовина-
Без тебе, так холодно, тривога...
У смутку мрія лебедина
І метуть сніги мені в дорогу.
Той є щасливий і багатий!
Хто золоту осінь зустрічає .
Засніжив коси сніг лапатий
Зима...І птах жалісно співає.
О ,ні я тебе не забуду!
Впізнаю в юрбі через сотню літ.
А любов леліяти буду
Щоб в інших світах сказати" привіт".
Дякую, що зустріла в житті
А небо з'єднало наші долі.
Звінчали нас зорі золоті
щоб пізнати цей світ в любові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955264
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2022
Догорає літечко немов свічка
Вітерець колише крони верховіть.
І над берегом життя тече річка
Час зриває останнє листя із віть.
Пливи, пливи мій кленовий листочку
Човником в море ,аж за девятий вал.
А спопеливши тіло по шматочку
Побачиш небо- світло в синіх дзеркал.
Чуттєва душа від думок сивіє,
туман впав пеленою на чоло.
Красиве тіло немов листя тліє
Вітерець несе удаль дух на крило.
Лечу, вище хмар на іншу планету
Туди ,де немає зими, заметіль.
Від високих нот радію сюжету
Від чвар плачу, хто на рану сіє сіль.
З- під ребра стукає оголений нерв
Любов на ниточці життя тримає.
Дух від тьми мліє, як корінь у дерев
Сяє сонце, як листя воскресає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2022
Лілія
Благородна вишукана квітка
Розквітає , не весною, а літом.
А поміж квіточок ясна зірка
Титул - міс красуні понад світом.
О, Лілія, Лілія, Лілія ...
Ти, прекрасна герцогиня в саду.
Чорні очі ,як ніч...ідилія-
Сузір'я лебідь леліє в саду.
Соловейко ,так закохавсь в красу
Співає до ночі серенади .
П'є її вроду ,як чисту росу
Нахиляє - сонячні рулади.
Квітка лілія ,як наречена
Що одягла фату білу - білу .
Вітер колише листя зелене
пелюсточки - мрію білокрилу.
Квіт Лілії дарують на свято
Коханій на весілля у букет.
А у ній стільки сонця багато!
У слові спів - поетичний сюжет.
Я зірву мила квітку для тебе
Поставлю у вазу із водою.
В ній моя душа - пречисте небо
Від цілунку уст розцвіту весною.
---------------2-------------------
МОЄ СЕЛО - ТИ КУТОЧОК РАЮ
Наснилося мені рідне село
Берег Дністра - ліс, поля, гаї.
Річка - у ній кристальне джерело,
Як над нею кружляють журавлі.
Моє село - ти куточок раю
Насолоди, радості та втіх.
Тут на крилах птаха я літаю
Збираю медові груші повний міх.
Я дивлюсь на крислаті ясени
На їх міцні розлогі крони.
По між них з небес сонечко весни
Леліє мальви у бутони.
Під вікном гортензія, жоржини,
Ліловий бузок пахучий цвіт.
О скільки щастя в очах дитини!
Коли цвітуть вишні райський цвіт.
Біжу босоніж в росяні трави,
Щоб там віднайти свою весну.
Розпускаю я крильця, як пава
Милуюсь садом - п'ю цю красу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2022
Серпень до літа завітав в гості
І день за днем іде на сонце спад.
Стелить тумани до високості
Холодні ранки немов в листопад.
Панове , скоро осінь, скоро осінь!
У вирій збираються журавлі.
Вітерець розплітає вербі коси
Розсипає жовтий лист по землі.
Догорає літо в літнім саду
Малює в багряний колір листя.
Сіє на щастя зорі з зорепаду
Дарує золотий час з захристя.
Вже стиглі зерна жита, пшениці
Сиплеться немов би із рукава.
Над полем голосять білі птиці
Спас збирає медовий плід ,жнива.
Пахне серпень яблуками, медом
Отавами ,що золотіють до сонця.
Вкриває квіточку теплим пледом
Жоржину ,що цвіте біля віконця.
На ясені залопотів лелека
Злетів за обрій за океани.
Крилом змахнув літечку здалека
Ллє дощ, стеляться густі тумани.
Серпень літу відкриває візу
Птах замріяно зорить до зірок.
Кладе свої думки у валізу
В золоту осінь робить перший крок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955061
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2022