| Сторінки (5/488): | « | 1 2 3 4 5 | » |
Тяжко, важко, любі друзі,
В парламенті жити
Нема людської підтримки,
Ніде заробити,
Зводять там кінці з кінцями,
Їдять хліб та воду
Ті прості небоги наші,
Ті, що із народу.
Працювали в лиця поті,
Та не дали далі
Просуватися по службі -
У Раду обрали,
І тепер що з цим робити,
Ніби кара Божа
Ні копійкою ніхто їм
Та й не допоможе.
А як жити, хто раніше
Вчителем був добрим,
Вчив дівчат тендітним рухам,
Хлопців - буть хоробрим?
Як тепер в тій клятій Раді
Та неофіційно
За копійки бути вірним
Та іще й надійним,
Коли діти голі плачуть
Голі та голодні
Бо нема чого поїсти
Кисню крім та водню?
Як на ті дрібні копійки
Не втрачати віру?
Просто жах страшний, панове,
Всьому знати міру.
Важко відкладати тихо
На дарунок жінці,
Та збирати крихти рідкі
У своїй тарілці.
А як важко віддавати
Гроші, що з зарплати,
А собі лишати мізер –
Хочеться кричати
Бухгалтеру на роботі
В тій Верховній Раді,
Коли їй лише раз в місяць
Люди дуже раді.
Що ж робити тим, хто просто
Ініціативу
Взяв на себе перед людством
Засівати ниву,
Та поля замість народу
Вручну обробляти,
Щоб у рідного народу
Не боліли п’яти
Бо їм важко було бідним
Звідти та на спині
Урожай додому нести,
Як очеретині
Гнутися попід мішками -
Нехай відпочинуть,
Не дамо їм працювати
А то, ген, загинуть.
Віддамо ту кляту землю
Тим, хто зможе, браття
Не грошами, а руками
Її обробляти.
Дамо людям відпочити,
Хто ж про них подбає?
Окрім, хто в місцевих радах
Лиш про них гадає.
Ну а люди геть невдячні
З коса поглядають
Все від них чогось нового
З разу в раз чекають.
Просять і останню крихту –
Видирають з рота
Не дають самі нічого,
Як оте болото.
Ні, щоб їм зібрати кошти
Та гуртом віддати,
Усім тим, хто гнеться в Раді
Щоб було в них свято.
За їх працю титанічну
За безсонні ночі,
Що ніхто їх на роботі
Бачити не хоче.
Годі, досить, вже стомились
Наші роботяги
Нехай інші попрацюють,
Людям будуть раді
Або люди їм зрадіють
І команді новій
Що дасть врешті відпочити
Ради головові,
Дасть новий ковток повітря
В стомлені легені,
Щоб і їх життєві гілки
Стали знов зелені.
Щоб їм радувались сім’ї,
Діти та онуки,
Щоб вони не відчували
Більше такі муки.
Будьмо браття всі гуманні,
Та їм допоможем:
Оберем нову команду –
Ми це справді зможем!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2016
Jeden Tag will ich Dich sehen
Jeden Tag will zu Dir gehen
Jeden Tag will ich Dich sagen
Ich bin glücklich Dich zu haben
Deine Art macht mich sehr glücklich
In meinem Herz, Du weiß natürlich.
Dein Blick spinnt sehr mir meinen Kopf
Und meine Seele fliegt sehr hoch
Ich liebe Dich so stark und herzlich
Und mein Gefühl ist immer zärtlich.
Wir sind zusammen, wir sind glücklich
Einander lieben wir natürlich.
Die Liebe ist das beste Wort,
Die Liebe gibt es hier und dort.
Die Liebe macht uns sehr viel Spaß,
Ich habe recht, und Du weiß das!
2001
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661913
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2016
Весна, тепло, цветы и птицы -
Все распускается, прекрасней
Нету видения на земле.
Все мысли только о прекрасном,
Все о любви и ве о счастье -
Все мысли только о тебе...
О, лето, солнце, море
Все в зелени, цветах. В мажоре
Нам птицы весело поют.
Тепло на сердце, все спокойно,
Жизнь бьет ключом... непроизвольно
Все говорит, что мы в цвету.
Пора плодов и листьев - осень
То теплый ветерок, то дождик
Сопровождают день за днем.
Для нас с тобой все так красиво
И желтый листик все игриво
Танцует в паре с ветерком.
Зима, белый снежок, морозик
Тихонько щиплет нас за носик,
Когда с тобою мы идем
Рука о руку. И как в сказке
Всегда с тобой нам так прекрасно,
Лишь потому, что мы вдвоем!
09-2000
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661684
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.04.2016
Душа поет, пою я тоже,
Внутри частицы все поют.
Да, я люблю, люблю я, боже,
Люблю любимую мою.
Как хорошо, что понимаешь,
Что любишь сердцем и душой
И как прекрасно то, что знаешь,
Что ты со мной, что я с тобой.
Как хочется с тобой встречаться,
Тебя любить, хранить, ценить
С тобою сладко целоваться
Так хочется тебя любить!
Когда с тобою я встречаюсь
Цветет все около меня
И светит солнце, поют птицы,
Будь это лето иль зима
Бывают в чувствах все погоды
И тишина и гром гремит,
Бывает даже у влюбленных
Тихонько дождик моросит
Дожди пройдут, засветит солнце
И снова птицы запоют
И сердце в сотый раз подскажет
О том, что я тебя люблю!
09-2000
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661670
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.04.2016
Ты смотришь на мое лицо.
Как будто в неба отражение
Ты чувствуешь свое мгновенье,
Которое дрожит еще
Перед тем чувством, что навек
со мной тебя соединило
Зачем скажи ка мне на милость
Ты плачешь без меня еще
Без слез, но с грустью на лице
Ты помнишь то благословение,
Которое мы так с тобой
От неба и не получили
Но чувства нас разоблачили
И мы с тобой срослись навек
Так сильно, да. И воедино
Мы ощущали тот рассвет
Который нас как свет-машина
В постели нежно пробуждал
Но снова плачешь ты. Зачем?
Ты тратишь боль на нашу пропасть
Которая возникла вновь
После любви и страсти резкой
Межу тобой и мной и кровь
Наша с тобой перекипела
Не зная ревности предела
Перед моей женой и вновь
Я возвращаюсь в свое царство
Любви и преданности страстной
Когда никто и никогда
Нас не разлучит ни на йоту
Ни обращая на кого-то
Внимания и той любви
Которая нас повстречала
Дала страстей своих начало
И радости обмана грех
Ни для кого и не для все
Мы уж не вместе. ну и пусть
Покинет нас пустая грусть
И мы с тобой не вдвоем
В любви и счастье заживем…
Во истину…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660595
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.04.2016
Ты. Для меня всех дороже ты
Посещаешь мои мечты
Не даешь мне сокойно спать
И с другим ты идешь гулять
Я, я всегда за тобой хожу
Потихоньку с ума схожу
Наблюдаю со стороны
И мечтаю с тобою быть,
Ведь
Припев:
Я люблю тебя, родная
Светлым днем и темной ночью
Я тебя боготворяю
А ты знать меня не хочешь
Все уловки применяю
Чтобы быть с тобою рядом
Ты меня не замечаешь -
Я тебя ласкаю взглядом
Он тебя гладит по волосам
Он с тобою и тут и там
А я где-то в тени стою,
Все ругая судьбу свою
Я не знаю как дальше быть
Все мечтаю тебя забыть,
Обожая тебя любить,
Не могу я так больше жить
Но
Я люблю тебя, родная
Светлым днем и темной ночью
Я тебя боготворяю
А ты знать меня не хочешь
Все уловки применяю
Чтобы быть с тобою рядом
Ты меня не замечаешь -
Я тебя ласкаю взглядом
Да пошутила со мной судьба
Подарила не мне тебя
Но любимая. Погоди
У меня ведь все впереди
Я судьбу разыграю сам
Я сегодня пойду ва-банк
К тебе с розами подойду
От него тебя уведу
Да!
Я люблю тебя, родная
Светлым днем и темной ночью
Я тебя боготворяю
И ты быть со мною хочешь
Все уловки применялись
Чтобы быть с тобою рядом
Ты меня теперь встречаешь
Своим теплым, нежным взглядом
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659483
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 14.04.2016
Мне тяжело, мне так невыносимо
Душа болит и боль ее тупа.
Лишь мысль одна гнетет неумолимо
О том, что не могу любить тебя.
И сердца боль поныне не проходит
И сны в ночи покоя не дают
И образ твой меня с ума все сводит
Когда он с мыслью жизнь сечет мою.
2006
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654812
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.03.2016
Ліс, галявина, у звірів
Зібрання розпочалось.
Лев сидить посеред кола
Та шукає все когось.
Кріт пропав, кудись подався
Та про це нема молви.
Мабуть землю мірять взявся
По завданню голови.
Лев дав слово секретарці,
Секретарка в нас сова,
Ген розумна та пихата
Ніби віце-голова.
Встала, чемно обтрусилась
Зачитала із листа
Вслух вона порядок денний
Лев сказав голосувать.
Коаліція прийняла
Все пакетом і в цей раз
Опозиція зітхнула
Вона немічна у нас.
Почали гайок ділити
Леву дали більше всіх
Він у нас тварина горда
І не поважає сміх,
Коли з нього хтось глузує
Може голосно ревнуть
Навіть з зібрання призвірно
Може кожного попхнуть.
Леву служать всі шакали
Та смердючії тхорі
Потирають тихо лапи
Хочуть також мать землі.
Всі отримають і цей раз
Бо вони при владі в нас
Кожен хоче лизнуть лева
Бо з них кожен … лоботряс.
За це лев їх поважає
Гладить всіх по голові
Гарну він команду має
Завдяки своїй сові.
Та сова прикрила очі,
Придивляється до всіх,
В голові собі міркує,
Як би взяти більш ніж в них?
Чом же в мене мало внуків,
І дітей так мало чом?
Так би й їм дала ще трошки
Тай оформила бігом.
Так як наш койот приблуда:
В нього внук ось-ось родивсь -
Враз отримав він ділянку
Та з кротом кудись подівсь.
Мабуть міряє вже межі,
Щоб ніхто не захопив
Кріт йому допомагає
Бо йому той заплатив.
Опозиція зітхає:
Де-юре́ вона пустяк
Її глоси – насмішка,
І приймуть рішення так,
Як розкаже Лев поважний
Коаліції своїй
І прості звірята в лісі
Не отримають землі.
Час іде, роки минають
І нічий уже гайок,
Став він цвинтарем місцевим,
За горбочком там горбок.
Революція порвала
Всіх пихатих в пух і прах
В центрі там могилка лева,
У шакалів - на горбках,
У сови попід дубами,
У койота у кущах.
Всі отримали ділянки,
Як хотіли, як могли.
Тільки їм земля не мила
Вони в неї полягли.
Довго звірі їх терпіли
Врешті їм здійснили крах:
Їх порвали, потопили,
Посадили в зоопарк.
Хто в клітках, а хто-не з ними
Той в бігах, або притих,
Деяких повибачали,
В основному молодих.
І живуть тепер спокійно,
Голова у них – ведмідь
Він добряк, господар гарний
Стало в лісі добре жить.
Байка ця усім покаже:
Ті, хто жадні до землі -
Дуже скоро в неї зляжуть,
Які б хитрі не були.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654417
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2016
Вниз опускается рука
И увлажняется щека…
Между твоих больших ресниц
Слезы покатились вниз
Рука внизу коснулась их,
Пальцев нежных рук твоих
И поднимается в тот миг
Частота сердец двоих
Ведь ты заплакала, ты заплакала сейчас
Потому что я, я пришел в последний раз
Отпускать меня ты не хочешь в этот час
Не смотря на то, что я просто ловелас.
Ты прости меня за то
Что не дарил тебе цветов
Что обещал тебя любить
И всегда с тобою быть
Я был обманщиком, когда
Умолял тебя мне дать
То обещание твое
Быть всегда с тобой вдвоем…
И ты заплакала, ты заплакала сейчас
Потому что я, я пришел в последний раз
Отпускать меня ты не хочешь в этот час
Не смотря на то, что я просто ловелас.
И этот вечер нам двоим
Нужно пережить таким,
Как будто это час настал
Когда жар любви пропал
Я ожидаю от тебя
Понимания когда
Лучше просто отпустить,
Без ответа чем любить…
Да, ты заплакала, ты заплакала сейчас
Потому что я, я пришел в последний раз
Отпускать меня ты не хочешь в этот час
Не смотря на то, что я просто ловелас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654414
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.03.2016
Тихо скрипнула дверь,
Значит милый мой пришел,
Что же делать мне теперь,
Ведь так было хорошо.
Было очень хорошо
Да не с милым, а с другим
Повалялись на печи,
Порешились на интим
Когда милый не со мной,
Я не сплю совсем, друзья,
Занимаюсь я собой,
Чтоб была красивая.
Эх девчонки мои
Красота ведь не порок,
Полюби себя, но так,
Чтобы милый знать не мог
Я свою красоту
Эх другому подарю
И другого всем теплом
И любовью одарю
Тихо скрипнула дверь,
Это милый мой пришел,
Уходи родной скорей,
Будет нам нехорошо.
Он ревнивый у меня
Может попу нам набить
Что без ведома его
Отдала себя любить.
2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654258
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 24.03.2016
Ты прости, что так любил безбожно,
Что наивно так считал своей
Что так верил я неосторожно
Той любви и верности твоей.
Я тоскую, и поверь, что долго
Будет боль меня терзать внутри
Ты забудь его, одно прошу я только
Прочь ту связь из памяти сотри.
Я прощу, хоть ты и не просила
Искренне прощенья у меня
Знай, что все же есть такая сила,
Что примет измену в ад огня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654146
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.03.2016
Ты изменила мне. И как теперь жить с этим?
Иду ко дну я, с раною своей
Ты предала меня, в тот злополучный вечер
Вонзила нож в меня на много дней.
А я любил, порой необъяснимо
Себя я вел, порою обижал…
Но сердца чувства жгли неумолимо,
Лишь счастье я дарить тебе мечтал.
Я умираю, просто догораю
От жара чувств, что все еще в груди
И до сих пор тебя не понимаю,
Зачем ты хочешь быть сейчас с другим?
Хочу кричать, но видно голос сорван
Рыдать хочу, но видно мало слез
Хочу простить и объяснить тот вечер
Который эту боль моей душе принес
Ведь быть могли, у нас чудные дети
И жилы бы в тепле от наших рук
И как ты сможешь оправдать все это,
Когда я, не простив тебя, уйду?
Ты изменила мне. И как теперь жить с этим?
Иду ко дну я, с раною своей
Ты предала меня, в тот злополучный вечер
Вонзила нож в меня на много дней.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653939
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.03.2016
Якби ти знала, як же я кохаю!
Якби я пояснити міг чому
Тебе завжди і всюди я чекаю
Навіть коли ти поруч… Та тому,
Що у мені живе таке кохання -
Неначе у бджоли до пелюсток,
Неначе в берегів ріки чекання,
Коли ж їх врешті поєдна місток.
Якби ти чула як лунає пісня
В душі, яка тебе несе в собі
То ти була б щасливою довічно,
Закоханою в мене назавжди!
О. Попроцький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2016
Уже не слышно криков чаек
И моря шум уже утих
Закончен отпуск - уезжаем
Наш отдых пролетел как миг...
Как миг судьбы, и миг надежды,
Которая пленила нас
Все ожиданиями прежде
И вот уже прошел тот час,
Когда с детьми резвились в море
Смотрели с берега закат
Когда луна игрой с волною
Наш очаровывала взгляд
Немножко грустно... Ветер в окна
Шумит, напоминая вальс,
И стук колес считает метры
От моря к дому. Ждите нас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653024
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.03.2016
Два майбутні інженери, дівчина та хлопець
Потихеньку зустрічались в навчальному році.
Дівчина була тендітна, мила, романтична,
А хлопчина сни все бачив дещо еротичні.
Щодня після інституту малювали схеми,
Креслили складні проекти, вчили теореми,
Градусами все міряли і кути і грані
Результати у навчанні показали гарні.
Вся романтика звелася до лише науки
І хлопчина «таку справу» взяв у свої руки.
Очі все частіш бували там, негоже де їм
Усе ближче намагався бути він до неї
Часто під столом шукав щось, де вона сиділа
Випадково натикався на частини тіла.
Часто близько притулялись, стукались лобами
У кімнаті випадково зачинивсь, від мами
Тут дівчину осінило, чого хлопець хоче
Розлютилася на нього, витріщила очі.
Закричала, як ти можеш, та побійся бога!
Розумію, що від мене треба лиш одного?
Мене просто відвертає це від тебе, дійсно,
На сто вісімдесят градусів приблизно!
Хлопець в голові прикинув та й промовив просто:
Я відверне, хай і зігне… десь на дев’яносто...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653023
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 20.03.2016
- Я не верю никому
Перестал я быть в себе
Что случилось – не пойму
Я не верю и судьбе
Я не верю своим снам
И словам, что слышу я
Мир разбился пополам
Там она, а здесь вот - я
Где ошибка, где прокол?
Не могу понять совсем,
Что есть правда, что есть ложь
Я попал в смятений плен.
И не знаю верить ли
Ее взглядам и словам
Что тот мир, где я живу
Раскололи пополам
Мы и вместе и мы врозь
Непонятно, просто жуть
Почему все так срослось
Расскажите, кто-нибудь.
- Ладно, тихо, не шуми
Успокой огонь души
Не ругайся на судьбу
Будь собою, ты мужик!
Не гневись на все вокруг
Все расставит на места
Время жизни, милый друг
И исчезнет пустота.
Ты любимой подари
Навсегда свое тепло
Ничего не говори
А прости ее за все.
Ведь покаялась она.
Тяжело, что говорить
Но ошибку, ту она
Вряд ли сможет повторить.
- Да, согласен, милый друг
Нужно быть самим собой
Несмотря на все вокруг
Буду верить ей одной.
Бог поможет оценить
То прощение мое
Нас обоих он простит
И меня, брат, и ее.
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652574
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.03.2016
Сижу, тоска меня съедает.
Все серо, мрачно. Понимаю,
Что мне чего-то не хватает…
Имея все для счастья в жизни:
Друзей, любимую, взаимность,
Сижу в печали и не знаю,
Чего же мне сейчас так сильно
Для счастья в жизни не хватает?
Душа поет, но песнь фальшива,
Она поет не так красиво,
Меня пытаясь подбодрить…
А я сижу, на лице маска,
Маска улыбки, но не счастья…
Чего ж не счастья? Не понятно.
На сердце как-то неприятно
Холодная плита лежит…
Имею все для счастья в жизни:
Друзей, любимую, взаимность
И понимание их всех.
Быть может это тот период,
Который тихо меня пилит
И не дает смеяться мне.
Который пережить мне нужно
При помощи любви и дружбы
И с помощью тоски моей.
2000
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652573
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.03.2016
Проснулась в сердце моем старая любовь,
Проснулась утром вместе с солнцем на рассвете
И заиграла по другому в жилах кровь,
И вновь романтики подул приятный ветер
Во сне пришла ко мне ты, будто наяву,
Своей рукою меня нежно приласкала.
Спросила, как я без тебя сейчас живу?
И рассказала, что по мне всегда скучала.
Припев:
Не уходи, прошу тебя, прошу одно,
Не оставляй, не оставляй в душе прохладу!
Нам вместе быть вдвоем, увы, не суждено,
Пусть хоть во сне с тобою будем всегда рядом.
Ты снишься мне, из ночи в ночь, ты снишься мне:
За руки взявшись, мы гуляем вместе в парке,
Я вспоминаю те студенческие дни,
Ты для меня тогда была судьбы подарком.
Припев.
Всею душою и всем сердцем я любил,
Была ты смыслом моей жизни и осталась.
Но как стрела твои пронзили вдруг слова,
Что не в то время, не в том месте повстречались.
Припев.
Прошли года, мы не одни сейчас с тобой
Хоть и не вместе, но хочу, чтобы ты знала:
Проснулась в сердце моем старая любовь,
А это значит, что она не засыпала...
Припев.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652184
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.03.2016
В глубине тишины
Кто-то тихо поет
Ощущаю тепло
Понимаю - твое.
Не пойму, где же я?
Что с тобой, где есть ты
Почему не вдвоем?
В глубине тишины.
Тяжело без тебя
Ощущать тишину
Ненавижу ее,
Я как будто в плену
Тишины узник я
Темноты, пустоты
И спасением есть
Для меня только ты!
Кто-то тихо поет
В тишины глубине
Знаю я – это ты,
Шлешь послание мне
Что мы будем вдвоем,
Что мы будем в любви…
Лишь меня в тишину
Ты к себе позови.
Сердцем зов поглощу
В глубину улечу,
И с тобою вдвоем
В тишине помолчу
Нашу песню любви
Мы молчаньем споем
И останемся там,
в тишине,…но вдвоем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652182
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.03.2016
Переворот души и взрыв шальных эмоций
Возмездие за грех шальных былых времён
Проклятие огнём за ложь, что не уймётся -
Вот это все чем был он нами осуждён.
Был осуждён детьми, друзьями и любимой
Был изгнан из толпы с камнями на душе
Но кто не грешен сам, тот лжёт неумолимо
Ведь на свои грехи нам жаль карандашей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652105
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.03.2016
У сільраді запустили е-урядування
І тепер село в районі зовсім не останнє:
Рейтинг у села піднявся, - Голова радіє,
Та ніхто те врядування користать не вміє!
Усі звернення та скарги на сайті сільради,
Але люди тому щастю не достатньо раді,
Інтернет в селі працює лиш в бібліотеці
І тепер там така черга ніби у аптеці.
Ось бабуся рано в ранці іде до читальні
Підійшла, спитала чергу, хто у ній останній?
Відстояла. Сіла в крісло, пам’ятку читає,
Бачить мишу, монітора, глибоко зітхає: -
“Не моє!” Йде до сільради, як завжди ходила.
Ба, а там стоїть у холі дивна тумба, біла,
На ній блима телевізор, щось там зображає,
Поруч жіночка-інструктор, всім розповідає:
“Це тепер у нас працює черга електронна
Це така, як у Європі, тобто дуже модна.
У ній список електронний тих, хто став до неї
І тепер ось із талону кожен знає, де він!
А табло он електронне, вкаже, хто наступний
І тепер оця система усім вам доступна!
Підійдіть ось, запишіться і візьміть талона
Після цього вас запросить табло електронне!
Електронне врядування дуже сильна штука
Усе стає електронним – це ціла наука!”
“Що ж, - зітхає тут бабуся, - куди ж нам діватись,
Дайте "електронну ручку", в чергу записатись!”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652101
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 16.03.2016
Ты снишься мне из ночи в ночь,
Ты снишься мне такой же, как прежде
Ты снишься и уходишь прочь,
Но, уходя, даешь надежду
Я снюсь тебе, лишь ты уснешь,
Я снюсь тебе как будто в сказке,
Я снюсь тебе и меня ждешь
Всю ночь ты в снах своих прекрасных
Так как же нам теперь не спать?
И как нам утром просыпаться?
Ведь мы с тобой идем в кровать
Всю ночь друг другом наслаждаться.
2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651704
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.03.2016
Мне тяжело, но это поправимо.
Душа болит, и боль ее тупа.
Лишь мысль гнетет всегда неумолимо
О том, что не могу любить тебя.
И сердца боль поныне не проходит
И сны в ночи покоя не дают
И образ твой меня с ума все сводит
Когда он с мыслью жизнь сечет мою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651703
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.03.2016
Коли сонце в небі сяє,
Голи пташечка співає,
Коли промінь осяє ясну блакить.
То життя моє палає,
То життя твоє палає,
Коли можем один одного любить.
Хмара сонце закриває,
Тихо дощик накрапає,
Вітер силою дерева гне ураз
То тебе поруч немає,
То мене поруч немає,
То нам сумно, то разом немає нас.
Все живе, все розцвітає,
Все співає, ясно сяє.
І серця наші злилися, як одне
Коли ти мене кохаєш,
Коли я тебе кохаю,
Наше щастя нас ніколи не мине.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2016
Ты тот огонь, который сердце плавит,
Ты тот источник света и тепла,
Который чувство счастья в жизни дарит
И от него кружится голова.
Твои глаза пронзают насквозь душу,
Твои слова способны погубить.
Ради тебя любой запрет нарушишь,
Чтобы смогла ты просто полюбить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651468
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.03.2016
Небо и солнце над головой...
Это я в мыслях рядом с тобой.
Это душа моя в небо летит,
Это усиленно сердце стучит.
Все, что со мною сейчас и во мне,
Это всё мысли, они о тебе.
О твоих взглядах, о сердце твоем…
Это лишь мысли… Но в них мы вдвоем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651291
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.03.2016
Його робота вдовольняла
Ішли йому всі на уклін.
Руки в теплі, грошей немало.
Від бога був проктолог він
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650946
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 12.03.2016
Чому ти так почервоніла,
Коли побачила його?
Неначе вперше зрозуміла
Що зараз будеш як вогонь
Палати. Але ти не бійся,
В душі читаючи псалом.
Це ж чоловік твій, заспокійся,
Спить. Притомився... Під столом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650945
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 12.03.2016
Пан перекладач, професор, вчить свою підлеглу:
— При перекладі важливо класти текст, як цеглу,
В голові створить картину. Про яку йде мова,
І не варто транслювати усе «слово в слово!»
Головне Вам передати думку респондента,
Виділити в його тексті ключові моменти,
Слова-маркери, до них теж варто дослухатись,
Все це швидко врахувати та адаптуватись.
З часом Ви це доведете до автоматизму,
І не будуть вас лякати «мовні катаклізми»
У процесі перекладу. Потім, трошки згодом,
Може навіть створите Ви авторську методу,
Адже «в кожного Абрама є своя програма»,
Так мене із малку вчила моя мудра мама.
Зрозуміло?
— Так, все ясно!.. лиш спитаю прямо:
Поясніть лише, будь ласка, що таке «абрама»?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650201
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2016
При сільраді на паркані, де висять об’яви
Голова повісив звістку наче про виставу.
Що в сільраді встановили: “Чергу електронну”
І тепер буде простіше чекати прийому”.
(РДА в рамках програми е-урядування
Встановила спецсистему черги керування:
Ти приходиш, обираєш у е-терміналі
Те питання, про яке ти “прийшов поскандалить”
І ця бісова машина вмить друкує чека,
Там є номер, який вкаже наскільки далеко
Ти тепер з початку черги. Сидиш і чекаєш,
Тихо оком за екраном лиш спостерігаєш.
І в ту мить, як на екрані твоя цифра буде
Можеш йти і добиватись від сільради “чуда”...
Тобто вже тепер не скажеш: “в черзі відучора!”
Черга тепер електронна – не дасть дати фори!)
Ось бабуся від кумасі свекра свого сина
Дізналася про це диво вже за пів-години.
Одяглася як на паску, бо така подія
Для села, що десь у хащах, більше аніж мрія.
Вийшла, хустку зав’язавши та натерши кеди,
Почалапала в сільраду, начебто їй треба
Вирішити там питання. Назустріч їй Ася,
Питає: “Куди мандруєш Бабусю Парасю?”
“Я, - бабуся їй тлумачить – почула про чудо:
Кажуть тепер в сіліраді все спокійно буде, -
Дивну чергу сформували майстри із району,
Хочу глянуть на ту чергу, яка з електронів”...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650200
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 09.03.2016
В магазині «все із шкіри» розпродаж сезонний,
Гаманці, паски та сумки, практичні та модні
Все аж сяє на полицях, все пахуче й нове,
Покупці купують речі все знову і знову.
Продавець ледве встигає давати поради:
Ця практична, є тут відділ навіть для помади,
Ця прекрасна для мисливства, а ця для походу,
Ну а ця в житті ніколи не вийде із моди…
Двері скрипнули і тихо, дещо таємничо,
В магазин зайшов хлопчина років понад тридцять,
Поводив себе поважно, чемно привітався,
То товарів недешевих довго приглядався.
Цінники вивчав довгенько сумки й гаманця він
Що із шкіри крокодила, на полиці справа.
Роздивлявся, дивувався, й нарешті питає
Пане продавцю, скажіть-но. Що це означає?
Ось у вас шикарна сумка, модна і хороша
Гаманець тієї ж фірми утричі дорожчий…
Логіки цього випадку зовсім не вбачаю,
Може цінники невірні. Як часто буває?
Продавець майже на вухо, щоб не чули інші,
Мовить, «знаєте шановний, я скажу Вам більше:
Випадок цей унікальний, і товар практичний,
Гаманця придбати буде значно вигідніше!
Дійсно сумка ця пошита з крокодила, вірно,
З бокової лиш частини, по фактурі видно.
Гаманець же шитий, каже він сором’язливо,
З інтимного органу самця крокодила»
- Ну і що, дивує хлопця відповідь подібна
Гаманець дорожче сумки? Кому він потрібний!
- А тому коштує більше, - Продавець вів думку,
Що коли його потерти, - стає в розмір сумки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649958
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 08.03.2016
Ты мой огонь,
Ты небо, солнце, звезды.
Ты тихий шелест листьев на весне.
Ты божество,
Дарящее надежды,
Ты свет любви, поющий душу мне.
Тебя любить -
Единственное счастье,
Которое нет сил мне описать.
Ты женщина,
Источник жизни нашей
Так дай же, Бог, тебя не потерять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649951
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.03.2016
Я счастливый человек, у меня есть смысл жизни
И я в жизнь свою давно воплотил свои мечты.
Все мечты мои с тобой, о тебе все мои мысли
И живу лишь потому, что со мною рядом ты.
На тебя смотреть всегда для меня большая радость,
Утопать в твоих глазах для меня милей всего,
Прикасаться к волосам, ощущать твоих губ сладость
И питать из них нектар, как медовое вино.
Мне с тобою говорить настоящее блаженство,
Слушать нежный голос твой, ощущать любимый тон,
Быть с тобою для меня это жить мечтою детства,
Ведь с тобой наши сердца теперь бьются в унисон.
Для меня ты - моя жизнь, понимай меня, как хочешь,
Я хочу с тобою жить, возвышая и любя.
Я скучаю по тебе, даже, спя с тобою ночью,
Потому что больше всех обожаю я тебя.
Не любить тебя нельзя, ведь ты лучше всех на свете,
И своею красотой просто сводишь всех с ума,
И с тобою быть хотят даже солнце, даже ветер,
И с таким теплом души в этом мире ты одна.
Я тебя благодарю за твою любовь и ласку,
За величие души и за то, что для меня
Ты стараешься создать в нашей жизни чудо-сказку,
Ведь без волшебства любви не прожить с тобой ни дня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649584
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.03.2016
Журналістка інтерв′ює дядька у лікарні,
Чия жінка на автівці в′їхала в книгарню:
- Скажіть, пане, як це сталось, що передувало
Цій пригоді, бо автівок було дуже мало?
- Жінка ключі від машини попросила дати
Бо хотіла у крамниці нашій щось придбати,
Я вагався, ала жінка лагідно просила
Відмовити у момент той бракувало сили.
Авто нове, та що зараз вже про це казати.
Жінка любить СМСки за кермом писати,
Мабуть щось там друкувала у лиху годину,
З керуванням не впоралася - вїхала у стіну.
- Ви хвилюєтеся зараз? Хоча це не дивно!
- Усе добре, вже минулось, я майже спокійний.
- Скажіть, а дружина зараз як ся почуває?
- Непогано, переломів поки що немає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649582
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 07.03.2016
Шел тихо-тихо летний дождь,
Деревьев листья шевелились,
Шел тихо-тихо летний дождь
Мы под дождем с тобой влюбились.
Мы были счастливы с тобой,
Деревья песни нам шептали,
Вдвоем нам было хорошо,
Мы врознь с тобою жить устали.
А дождь все капал на лицо,
Объединяя все дождинки.
И как две капельки срослись
Сердечек наших половинки
Две половинки мы с тобой
Объединились воедино
И пусть нас поливает дождь,
Ведь тучка вон проходит мимо.
Мы обнимались как в раю
На фоне радуги на небе
И соловьи романс поют,
Усевшись возле нас на древе.
Прошел давно уж летний дождь
И капли с листьев испарились
И этот теплый летний дождь
Нам подсказал, что мы влюбились.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649305
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.03.2016
Алкоголь тихо давит на мозг
Выпуская эмоции прочь
И душа норовит заорать: «Уходи! Уходи!»
Я тебя уберечь не сумел
И другой покуситься посмел
На любовь нашу и на все то, что у нас впереди.
Ненавижу теперь вечера,
И не помню, что было вчера.
В голове лишь те сцены когда ты ласкаешь его.
Разрывает желание мстить
И теряюсь, как дальше мне быть,
Потеряв в миг все то, что для счастья милее всего.
Как могла ты отдаться ему,
И поверить ему одному,
Что его ты богинею будешь ночью и днем
Для него ты игрушкой была,
Что тепло в тот момент отдала,
Когда были вы вечером вместе в постели вдвоем.
Попроси и тебя я прощу
И обиду свою отпущу
Ведь ошибки свершают все люди, так было всегда.
Пролетит время и навсегда
Я забуду что было тогда,
И взойдет снова нашей любви золотая звезда.
2000
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649304
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.03.2016
Зустрічає якось Федір Василя, друзяку.
Василь виглядає хвацько, черевики з лаком,
Телефон в стилі Феррарі, золота тростина,
Щоки можна роздивитись навіть із-зі спини.
А Федько за вітром ходить. Вдягнений скромненько,
Видно, що не всі шикують в Україні-неньці.
Але друзі дійсно раді побачитись знову
І Василь, обнявши друга, почина розмову:
Як тобі ось тут живеться? Розкажи-но, брате.
Федір глибоко зітхає:, живу на зарплату.
А працюю я вчителем історії в школі,
Город маю, а то б ноги давно похололи.
Викладаю в сільській школі, і так, зрозуміло
Що до неї в міністерстві зовсім нема діла.
Усі віримо, що скоро збільшать нам зарплату,
Що й казати, Ну а ти як? Процвітаєш брате?
- Так, у мене власний бізнес, вертоліт та яхта,
Маю більше, аніж треба мені побажати…
- Молодець, а як вдається тобі жить як нині?
Ти ж навчався лиш на двійки, а я був відмінник,
Увесь час гуляв уроки, не ходив до школи,
І таблицю Піфагора не вивчав ніколи?
- В кожного своя наука, головне, щоб хист був
Я от і без інституту став економістом.
Ось дивись, я регулярно товар закупляю,
Весь по долару за штуку мені відпускають.
Продаю по три, ти ж знаєш, має бути про́фіт.
Усе просто! А живу я на ці два відсотки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649081
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 05.03.2016
На березі біля річки в синьому береті
Сидить дядько. Вудка в нього чомусь в очереті
Закинута. Інша в воду, ось такий рибалка
Може так його учили вудити із малку?
Усі дивляться на нього – він не реагує.
Раптом в себе за спиною тихий голос чує:
Привіт друже, розкажи-но. Що це за метода?
Ти чому закинув вудки в очерет і в воду?
- Це секрет, наш дядько каже, чекаючи кльову.
- Розкажи, віддам найбільшу рибу із улову,
Або дві, як ти захочеш, - не змовкав благати.
- Добре, - каже, - неси рибу, буду обирати.
Дядько наш обрав рибину, й почав говорити:
«Я не знаю, чи удасться мені щось зловити
На ту вудку що у річці, – сказав й тричі сплюнув, -
Та на цю, що в очереті ти вже п’ятий клюнув».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649076
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 05.03.2016
Все повністю змінилось після того,
Як у житті моїм з’явилась ти.
Усі думки звелися до одного -
Тобою жити, завжди берегти.
Спасибі, що зустрілися з тобою.
Спасибі, що зі мною зараз ти.
І жвавістю і ніжністю своєю
Змогла ти у життя моє прийти.
Спасибі за твої чарівні очі
І за красу, за почуття твоє.
І будь-коли скажу тобі спасибі,
Що все ж була у мене ти і є.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2016
Мы познакомились с тобой -
И я, как будто, стал не свой.
И даже ты совсем другой со мною стала.
Я бросил все, забыл о всех
И проявился счастья смех -
Я понял, солнце, - как тебя мне не хватало.
Мне было очень хорошо
После безумно нежных слов,
Что от души ты мне на ушко говорила.
Прекрасно, мило день прошел
И вспомнить будет мне о чем:
О тех мгновениях, что мне ты подарила…
Сердечко билось неспроста
Слились в одно наши уста
И ощущения у нас – ну просто «в сказке»
И я, тобою опьянел
От поцелуев побледнел,
В ответ дарил тебе свое тепло и ласку.
Ты расцветала как цветок –
Я все дарил, что только мог,
Прикосновения, и страсть… - все разгоралось.
Мы просто счастливы с тобой
И день удался – ох какой!!!
Все потому, что мы всего лишь повстречались.
Сейчас тобою я живу,
Живу во сне и наяву
И ты себя всю отдаешь мне без остатка:
Ты растворяешься во мне
И растворяюсь я в тебе…
Спасибо, Боже, за подарок этот сладкий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648843
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 04.03.2016
Стоит, бутон склонивши,
Прелестнейший цветок.
Немного приунывши,
Роняет лепесток…
Он нежности был символ,
Внимания, любви…
Теперь же вянут листья,
Слетают лепестки.
На счастье был подарен,
На радость, на любовь.
Теперь стоит и вянет,
Забыли все о нем.
И с тем цветочком вместе
Увянет, сделав боль,
Прекраснейшее чувство,
Которое – любовь…
29.11.00
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648604
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.03.2016
Спи, мой котеночек, спи, мой малыш,
Я всегда рядом с тобой.
Пусть тебе снятся волшебные сны,
Где ты всегда лишь со мной.
Спи, мое счастье, голубушка, спи,
С радостью в сердце твоем…
Даже на разных частичках земли
Мы всегда будем вдвоем.
Не беспокойся, я рядом с тобой,
Ближе всего к тебе я.
Спи, моя радость, мое божество,
Я не могу без тебя.
Знай, что везде я и ночью, и днем
За тебя Богу молюсь.
Знай, что всегда, и во сне и наяву
Я тебя очень люблю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648603
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.03.2016
Життя горить, життя палає....
У мене іншого немає.
Його картають, його топчуть,
Його усі зламати хочуть.
Кого б не стрів я вздовж дороги,
Всі хочуть кинуть його в ноги,
Хоч мило в очі тобі зріють,
І ніби-то дають надію
Життя твоє зробити кращим,
Словами все дарують щастя,
Лиш на очах, а за спиною
В тебе кидають в купу гною!
Ти вже не друг і не товариш,
Хоч ти добром і щастям мариш....
Життя горить, життя палає....
У мене іншого немає.
Немає, Боже, і не буде...
Добра і щастя дай тим людям,
Які усіх спалити хочуть,
Про всіх лиш зле, ногами топчуть
Себе й своє вони не бачать
Про інших лиш усе тлумачать.
Дай боже щастя їм доволі,
Може від цього стануть кволі
Та й перестануть говорити
І один одного ганьбити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648294
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2016
Ты посмотри на это небо,
На эти звезды среди туч,
Которые плывут, нелепо
Луны перекрывая луч.
Послушай. соловей проснулся,
Поет, терзая тишину.
Вон светлячок домой вернулся,
А я все жду тебя одну.
Нет, ты послушай шелест листьев,
И звон ночного ручейка,
Который травку умывает,
Что спит уже наверняка
К тебе я тихо обращаюсь,
Как будто рядом ты со мной,
Но ты меня не ощущаешь
С тобой сейчас уже другой.
И рядом с ним в душе услышишь
Как я с тобою говорю
Ведь глупый я, простой мальчишка
Но сердцем всем тебя люблю
И ты глаза поднимешь в небо,
Увидишь звезды среди туч,
Которые плывут, нелепо
Луны перекрывая луч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648293
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.03.2016
Серед площі міста Львова банк є невеликий
Під тим банком завжди грають гуслярі-музики
В банку тиша, як ніколи - клієнів немає
І банкір сидить тихенько книжечку читає.
Раптом двері, як пружина на старому ліжку,
Заскрипіли і до банку швидко, тишком-нишком
Вскочив дивний незнайомець. Банкір налякався
За мить голос незнайомця до нього озвався:
- Ану швидко давай гроші, це пограбування!
В мене зброя, тому - швидко! Кажу у останнє!
Тут банкір засяяв щастям, як нова підкова:
- Слава богу, я вже думав прийшла податкова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648070
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2016
- В мене теща, просто казка, - каже кум завзято,
В неї очі як перлини, а душа – як свято.
Руки ніби діаманти, їм ціни немає.
Ні про що просить не треба – сама помагає.
Голос чистий наче срібло, ну не переслухать
Дві години пощебече – аж приємно в вухах.
Щогодини мені дзвонить, все переживає
Чи я вчасно буду дома, бо борщ застигає.
Мене кожен день повчає, як власного сина,
Щоб всебічно розвивався в справжнього мужчину!
І дружині підказує, щоб стимулювала,
Мене до дурних компаній щоб не допускала.
Кум це слухав, дивувався, витріщивши очі,
Зрозумів, що таку тещу собі також хоче:
- Звідки викопав ти скарб цей, може й мені вдасться?
- Навпаки, цей скарб я, куме, закопав, на щастя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648069
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 01.03.2016
Рассекая тучи ком,
Лодка по небу плывет,
Брызги волн из облаков
Пробивают тьму дождем
В этой лодке ты и я
Потерялись в небесах,
Наслаждения души
Высоты сметают страх
Мы с тобой наедине…
Только небо и луна
И вокруг все, даже нас
Поглотила тишина.
Там в объятий тесноте
Растворились мы вдвоем
И друг друга ощутив,
Позабыли обо всем.
Те мгновения с тобой
Не забудем никогда,
Даже если все мечты
Растекутся, как вода.
Пусть плывут в даль облака,
Лодку загоняя в высь,
Они знают, мы с тобой
Друг для друга родились…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647764
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.02.2016
Інколи страшенний кашель псує усім плани
От і наш герой від нього прокинувся рано,
Розбудив усіх довкола, наче перед смертю
Кашляв так, що вже й сусіди стали з ним відверті,
Стали грюкати у стіни, верхні - у підлогу
У одної жінки зляку почались пологи.
Що той кашель спричиняло знає лише небо
Та герой наш геть не знає, що робити треба.
Знов покашлявши годину, чує в двері стукіт.
Відчиняє - бачить діда, наче ягу в ступі.
То сусіди екстрасенса стали вже просити,
Бо герой наш своїм кашлем не давав їм жити.
Не пройшло і півгодини по сеансу тому,
Дідусь вийшов посміхнувшись і пішов додому.
Стала тиша неймовірна наче у коморі:
Два дні кішку навіть чути, як біжить надворі
Ось сусід один подумав, що ж із "хворим" сталось?
Прийшов глянути, бо діда також всі злякались.
Він якийсь був, наче з лісу, в бороді, кудлатий,
Думали, що він отрути хворому міг дати.
От зайшов сусід тихенько і бачить картину:
Наш герой сидить, до стінки притуливши спину,
На підлозі. Щось шепоче, начебто до бога.
Сусід вибачився й тихо запитав у нього:
"Вибач, може я не вчасно, та усіх хвилює,
Чи все добре тут, бо кашлю щось ніхто не чує.
І що лікар там призначив, чи був не образив?"
Наш герой, скосивши міну, сусідові каже:
"Не повіриш! Мудрий лікар! Скажу в добру пору,
Не від кашлю видав ліки, а що від запору.
Бачу смішно тобі стало та я не сміюся,
Бо два дні через ті ліки кашляти боюся."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647762
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 29.02.2016
В сільській школі малих діток учать рідній мові,
Зупиняються уважно на кожному слові,
Розбирають, відміняють, речення будують,
Проте, деякі базіки вчителя не чують.
До одного вчитель каже: “Дорогий, Тарасе
Скажи слово “прокидатись” в минулому часі!”
Учень вислухав уважно й почав реготати:
“Думали, що я не знаю?!! Ну звичайно ж “спати!””
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647513
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2016
На зупинці під «філ-факом», стоять пасажири
І очікують давненько бус номер чотири
Серед натовпу студенти, навіть професура:
Філологію вивчають, а не «шури-мури»!
Іноземці ген «штудують» українську мову
Й прислухаються уважно до кожного слова,
Хтось риторику читає, хтось складні перфекти,
Хтось на пам'ять вчить куплети класика-поета
Одним словом - всі чекають. І ось із-за рогу
Потихеньку, хитаючись, виплив на дорогу
Автобус, на якого довго так чекали.
Як солдати у шеренгу люди раптом стали.
Самим першим перед бусом, як під людським пресом,
Став солідний чолов’яга, мабуть пан-професор,
Ввічливий інтелігентний, вихований, чемний
Видно, давнє виховання не пройшло даремно.
Став по черзі пропускати усіх у автобус
Ні на кого не піднявши ні погляд ні голос,
Пропустив усю він чергу. Ледь став підніматись, -
Раптом «у нього на шиї» закрились дверцята.
Водій мабуть не помітив пасажира цього.
І спокійно собі рушив без гадки про нього.
Раптом «ввічлива персона» громом розірвалась,
Голова, торчачи в дверях, гучно розкричалась:
«Розтритрясця твоїй мамі, бовдура ти сину,
Подивися, пес, в дзеркала, бісова тварина,
Щоб твою смердючу дупу у тисках зажали,
Щоб тебе тринадцять негрів вночі покусали
А ви, покидьки мерзотні, чому рот замкнули?
Щоб вас дика лісна качка в голову куснула!
Передайте водієві, вилупкові тому,
Щоб його прокляті очі вбила глаукома.
Він не бачить, що людині голову ламає?
Що в його дурній макітрі розуму немає?
Хай віслюк зупинить буса, бо якщо м’ні вдасться -
Буде в нього синє око й зіпсований настрій!»
Люди злякані не знали із чого почати,
Іноземці його тексти стали нотувати
Водієві про халепу в дверях прокричали,
Проте більшість з пасажирів у шоці мовчали.
Бус спинився. І, звільнившись від дверей полону,
Чоловік, потерши шию, зайшов до салону,
Обтрусив брудну краватку й до усіх озвався:
«Перепрошую, панове, просто я злякався».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647510
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 28.02.2016
Їде якось до колгоспу заступник міністра
Їде швидко на машині, десь під сотню швидкість.
Раптом дивиться крізь скло він й щелепа звисає,
Півень на ходу машину їх випереджає.
В напівшоковому стані в’їхав на подвір’я
Там його, звичайно стріли і хлібом і сіллю,
Але він, не привітавшись, голову питає:
"Я очам своїм не вірю, хіба так буває?
Ми на зустріч до колгоспу по дорозі мчали
Якийсь півень біг так швидко, навіть ми відстали…
Може це мені здалося?" Аж відкрив той рота!
Голова промовив: "Вірно, то нова порода.
Виведена того року. Бігає під двісті.
Швидкість її радарами міряли ДАІсти"
- А м'ясо, - спитав чиновник, - на що смаком схоже?
- А хто зна, його ніхто ще зловити не може.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647257
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 27.02.2016
Серед ночі біля ліжка телефон пілікав.
Голос радісний прорвався в вухо чоловіка:
«Пане Петре, Вас турбують з будинку пологів
У вас хлопчик народився, годину до цього!»
Батько від такого щастя схилився на стіну:
«Дуже дякую за звістку Вам про мого сина!
Перепрошую, - продовжив, як прийшов до тями, -
Ви могли б мені назвати ім’я його мами?»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647256
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 27.02.2016
Чоловік лежить у ліжку, борючи недугу.
Лежить довго, тяжко крекче вже неділю, другу,
Жінка треться коло нього все допомагає,
Ні на мить свого старого та й не полишає.
То води запропонує, а то вітамінів,
Але дядькові не краще, лежить майже синій.
Жінка бачить таку справу, присіла на ліжко,
Подивилася на нього. Погладила ніжно
Та й говорить: "Любий, милий я така нещасна
Що робитиму без тебе, сонце моє ясне!
І як далі буду зводить я кінці з кінцями,
Знаю, маєш ти заначку надбану роками.
Покажи, мій золотенький, де її сховав ти,
Бо, не доведи чого, як буду я її шукати?"
Чоловік ледь підняв руку трохи сил зібравши,
Але раптом знепритомнів, так і не вказавши.
Минув місяць. Повернулись сили чоловіку.
Жінці знову нетерплячка вкорочує віку.
Досягти свого все хоче так, як і раніше,
Допитується про заначку та уже хитріше:
- Пам’ятаєш, був ти хворий і хотів вказати
Де свою заначку знану зумів заховати?
- Пам’ятаю, моя люба. Коли ти просила -
Хотів дулю тобі дати та не стало сили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646807
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 25.02.2016
Das Glück wurde ganz neulig passiert
Ein junger Mann ist in Ärztin verliebt ...
Die Sonne scheint immer heller,
Das Herz schlägt immer schneller,
Die Seele singt mit der zärtlichen Stimme...
Ach, liebe Menschen, das ist die Liebe!
Die Krankheit.
Ein junger Mann ist sehr erkrankt.
Jetzt kann er schon nichts machen.
Geliebter Ärztin versucht er
Mit der Scheu zu sagen:
- Ich habe angenehmen Schmerz,
Darüber will ich klagen.
Ich habe ein Gefühl bis jetzt,
Wenn kann man das so sagen
Ich liebe Sie von ganzem Herz,
Verliebt bin ich für immer.
Mit jedem Tag, mit jedem Blick
Verstärkt noch meine Liebe.
- Mein lieber Kranke, werde ich
Ihre Krankheit nicht behandeln.
Die Krankheit ist sehr wunderschön...
Und ich muß sie verteilen.
-Welche Arzneien wollen Sie
Für mich bis jezt verschreiben?
- Ein Kuß vor"m Essen jeden Tag
Und immer mit mir bleiben.
Die Liebe kommt zu jedem Mensch.
Das wissen sie doch alle.
Seien Sie glücklich und danach,
Die Liebe wird hoheitsvoll.
15.11.00
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646803
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2016
Кум свого кума-мисливця зустрів і питає:
- Де Ви, куме, десь півроку майже пропадали?
- Не питайте, - кум говорить з жахом на обличчі, -
Йшов на кабана та кулі забув до рушниці.
Вепр узрів мене проклятий і гайда за мною,
Я стріляти, бачу - трясця, де ж мої набої?
Зрозумівши цю халепу, кинувся тікати,
Благо, вепр не переносить газові атаки.
Він відстав, а я на дуба, майже на верхівку,
З переляку і сидів там, обійнявши гілку.
-Ну а їли що, а пили? - кум почав питатись.
-Жінка з дому все носила, куди їй діватись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646479
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2016
Учень не прийшов до школи. Наступного ранку
Вчителька його питає: «Де ти був, Іванку?»
Хлопець вмить почервонівши, відповів ледь сили:
«Вчора з батьком ми корову до бика водили».
Від тих слів у менторині аж відняло мову.
«А що батько сам не зміг би?» - Запитала знову.
Хлопець опустивши очі, почесав волосся,
Каже: «Міг, але бикові краще це вдалося».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646478
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2016
Пилипко, маленький хлопчик, не пішов до школи,
Бо йому зле стало вранці, дуже, як ніколи.
Матінка розхвилювалась, - це ж вам не театр,
Й за хвилину телефоном мовив педіатр:
"Приведіть мерщій малого мені для прийому,
Що робить, як лікувати, я скажу потому".
Мама кинулась до сина і давай вдягати.
Раптом Пилипко маленький став їй сперечати:
-Мамо, ти сходи без мене, я побуду вдома,
Лікарю сама поясниш, бо у мене втома.
- Лікар бачить хворих має, в них така робота!
- Хоче він мене побачить? - Візьми моє фото.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646352
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 23.02.2016
Жінка прибіга додому радісна й щаслива,
Чоловік в саду пиляє стару гілку сливи.
Жінка підійшла до саду й весело співає
Чоловік тим часом скоса на це поглядає.
Не втримала жінка тиші й почала розмову:
- Любий, я, ти ж знаєш, чую кожне твоє слово,
Дослухаюся до тебе. Вчора після чаю
Ти сказав, що в мене вигляд, наче я вмираю
І порадив відвідати лікаря потому,
Щоб призначив мені ліки від безсоння й втоми.
Я сьогодні побувала у міській лікарні,
Там усе понад сучасне і фахівці гарні.
Лікар там мене оглянув, сказав, щоб ожити,
Мені треба біля моря чи гір відпочити.
Куди, любий, мені їхати у Крим чи Карпати?
- Треба їхати другого лікаря шукати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646350
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 23.02.2016
Учителька запитала дітлахів у школі,
- Скоро станете дорослі і міцні. Не кволі!
Про що мрієте, ким може думаєте стати?
- Я – пілотом, каже Женя, бо люблю літати.
- Я бажаю розробити еліксир для щастя,
Він корисний буде людству, промовила Настя.
- Стану боксу чемпіоном, Віталик всім каже.
- А я буду президентом, Петрик зауважив.
Хто фізиком, хто хіміком, а хто трактористом.
У десятка школяриків бажань понад триста.
- А я мрію, каже Вова, точно, як мій тато
Мати десять тисяч євро в якості зарплати.
Вчителька від слів хлопчини ледь з стільця не впала:
- Ти сказав, не помилився? – вона запитала,
Тато десять тисяч має місячну зарплату?
- Ні, він просто також мріє отак заробляти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646145
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 22.02.2016
На кінцевій на зупинці стоять пасажири
Не багато, а так, близько сотні із чотири.
Ось підходить, похилившись, жовтенький автобус,
Ніби вицвівший у школі землі-мами глобус.
Починається вистава. Двері відчинились
І ці сотні пасажирів в буса поломились.
Голова, і ноги, й плечі на одномі рівні,
Пхнуться ніби у останнє перед супом півні.
Змішалися воєдино «і коні і люди»,
Сумки, вудки, шапки, папки по салону всюди.
Почалися в м’ясорубці у цій діалоги
- Подавайте на білети!
- У мене пологи, -
Закричала пасажирка. А водій: «от бачиш,
Тепер трохи почекаєм і за двох заплатиш.»
- Ого-го, нічого собі, червоніє дама,
- Не ого, бурчить священник, а ключі від храму.
«Мужчино! Я вся під вами, - дівчина сказала, -
Щось зробіть, щоб я приємно цей маршрут згадала».
«Що ви робите? Це ж вухо!» - інша закричала.
Пізно, мила, ми вже його закомпостували.
- Що це за віслюк із-заду усіх нас штовхає.
У мене і слів покраще для нього немає,
Викиньте цього паскуду, що всім ноги топче.
- Контролер я, не *** покажіть квиточок!
- Витягніть з моєї дупи свою парасолю,
Крекче дід перекосившись між людей від болю.
- Я не можу, жінка каже, нікуди, бо тісно.
- То хоча б складіть цю штуку, а то дупа трісне.
- Чоловіче, що це тисне мені тверде ззаду,
- Не соромтесь, це нам вранці видали зарплату.
Гроші в трубці, у кишені, ними я впираюсь.
- Відчуваю, коли труся, "гроші" ті зростають…
- На наступній виходите, прешановний дядьку?
Ні? То, мабуть на макітру іншу пересядьте.
Лисий голову слиною змазав та всміхнувся:
«Щоб ти гад при пересадці лихо послизнувся!»
- Куди лізете шановний в пазуху до мене?
Ні не Ви, шановний пане! Той - в пальті зеленім!
- Чом Ви мацаєте мене, припиніть, благаю!
- Вибачте, але іншого вибору немаю.
Дама просить: «а пробийте мій квиточок, осьде»,
Чоловік відмовив, впершись спиною в компостер:
- Задом закомпостувати Ваш квиточок важче…
- Задом мені не підходить, компостером краще!
Одна жінка каже іншій пополам із горем:
- Відчуваю, що я буду матусею скоро!
- Боже мій, подруга крекче, я тебе вітаю,
Що сказати на радощах, навіть і не знаю.
Може соромно питати, адже всюди люди,
Мені кортить дізнатися, а хто ж батьком буде?
- Та не знаю, моя люба, хто буде радіти,
Бо не можу повернутись, щоб його узріти.
2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646140
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2016
В дитсадочку, за ставочком, сталося "ЧеПе":
Мови у дітей без лайок нема від тепер.
Підняли усіх «на вуха», хто їх всіх навчив?
Хто їм лекції із матом вдало так провів?
При розборі всіх польотів виявили факт,
Що два слюсарі картину вішали на цвях
Терміново їх директор викликав за мить,
Став допитувать, здавалось, буде зараз бить:
“Розкажіть-но, любі друзі, як ви так змогли?
Після вас наче заняття з матами пройшли,
Відтепер лайки́ від діток чуєм кожну мить,
Що могли таке при дітях там ви говорить?”
Хлопці досить налакались, стали вдвох тремтіть
Та за мить один зі страхом почав говорить:
“Вішали у коридорі ми якийсь пейзаж,
Я і кум, ми це робили вже не перший раз.
Цю роботу, на драбині, ми робили так:
Я лівицею тримався, у правиці - цвях,
Кум праворуч на ослоні, що хитався, став,
Молотком цвях, що тримав я, в стіну забивав.
Раптом кум, наче сказився, влучив не у цвях,
А в мій палець. Я з драбини впав і зойкнув: Ах!»
- Ну, а потім, - вів директор, - що казали Ви?
- Я гукнув, здається, "куме...., ти був не правий"!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645827
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 21.02.2016
Двері з тріском відчинились від удару тілом -
В кабінет до психіатра жінка залетіла,
З посиланням на закони бога й Гіппократа,
Почала на психіатра з усіх сил кричати:
⁃ Нумо повторіть, шановний, що Ви приписали
Мені, щоб я трохи краще себе почувала?
Лікар вмить почервонівши, як підкладка ранця:
⁃ Я ж Вам жартома порадив завести коханця!
Жінка опустила руки, звісивши щелепу:
⁃ Через Вас я загриміла у страшну халепу,
Поясніть моєму мужу, він мене не чує,
Що я зовсім не гуляща, а нерви лікую.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645826
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2016
У лікарні на прийомі зажурився хворий
Лікар дивиться аналіз і говорить: “Годі
Не турбуйтеся, не варто зараз сумувати
Вам діагноз я поставлю - будем лікувати”.
- Я боюся що в лікарні, та й у всьому світі,
Від недуги, що у мене, не винайшли ліків!
- У нас ліків так багато, - лікар запевняє, -
Що під деякі з них досі ще й хвороб немає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644528
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 17.02.2016
Прийшов новий українець до старої школи,
Залишивши лімузина на сільському полі.
З крокодила черевики і Ролекс годинник,
У руці надпитий віскі, десь до половини.
Окуляри модернові, костюм білий, чистий
Відчувається, що дома є чого поїсти…,
Не втім справа. Ось заходить він до свого класу
Своїм поглядом проводить і заводить басом.
Я вітаю тебе любий, як життя? Як справи?
Бачу, що ти вчителюєш! Супер! Поважаю!
Ми з тобою десять років вчились в цьому класі
Бач, ми люди тепер, друже, а не лоботряси!
Вчитель, старий однокласник , дещо розгубився,
Адже цей старий друзяка, як з неба звалився.
- Так приємно любий друже тебе бачить знову,
Бачу в тебе твої справи добрі, слава богу!
-Ну а як ти поживаєш? - Запитав небогу.
- Та я, друже, майже тиждень вже не їв нічого…
- Дам тобі одну пораду, бо не буде діла:
Ти примушуй себе їсти! Навіть через силу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644476
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 16.02.2016
Йде старенький по базару, всіх про все питає:
«А почім картопля Ваша? Чочу проростає?
А немає хімікатів у складі капусти?
А ця риба тогорішня? Чомусь очі тусклі…»
Причепився у «молочці» чи кефір не кислий,
Чи сметана з-під корови? Чом' в ній нема блиску?…
ГеМеО є у квасолі? І чи сало свіже?
Чи скибками йому масла продавець наріже?…
Всі шарахаються діда та ведуть ся чемно,
Бо з цим дідом, мабуть було, розмовляв ще Ленін…
Дідусь руки потирає, шука іншу жертву:
І кому б своїм питанням іще "носа втерти"?
Раптом бачить у куточку із кавказу хлопець
Смажить шаурму із курки, та кричить: «Підходьте,
Покуштуйте поласуйте шаурму свіженьку,
Всі приправи із кавказу, і лаваш біленький»…
Наш старенький вихрем просто прилетів до хлопця
Посміхнувся. І, лукаво дивлячись у очі,
Мовив: «Друже, твоє м'ясо як раніш казало?
Воно гавкало раніше, чи може нявчало?»
Продавець був дядько битий - тридцять літ в базарі!
Посміхнувся дідусю він та й відповідає:
«Ні, не гавкало це м'ясо. Навіть не нявчало,
А таку дурню, як зараз оце Ви питало...»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644475
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2016
Стоїть жінка під кіоском, щось там вибирає
Продавчиня з турботою у неї питає:
— Помогти обрать листівку Вам для подарунку?
— Так з цих трьох хочу обрати, яка Ваша думка?
— «Дорогому кошенятку», непогана з боку,
«Чудовому ведмежатку» наче теж нівроку,
А ця – «Милому орлятку», аж душа радіє,
Хто отримає листівку, просто обімліє…
Так дивитися приємно на вашу увагу,
На турботу, на кохання, на просто повагу.
Святкувать мабуть будете річницю любові?
— Не питайте, завтра сорок моєму козлові!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2016
Она была таинственно прекрасна,
И нежностью своей сбивала с ног.
И взгляд ее мне часто отдавался -
Но разговор начать никто не мог.
Она лежала в расстоянии метра
Со мной по одну сторону двери,
Вдвоем с окна вдыхали запах ветра
Но ощущать друг друга не могли.
Ее тепло мне тело согревало,
Душа входила в страстное пике.
Мы не одни и нам пространства мало.
Как жаль, мы лишь соседи по купе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641898
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.02.2016
Син приходить після школи та іде до батька
Той, здіймаючи пилюку, руба дрова хвацько
Притомившись, сів на лавку, в дворі біля столу
І малий під час перерви запитав раптово.
Тату, каже хлопчик батьку і очима лýпа,
Бачив, що ви із мамою різні нижче пупа.
Я у школі всіх питався, навіть в директриси,
Вони до тебе послали, ти в нас розумніший.
Батько весь росою вкрився, затремтіли руки,
Видавав перші хвилини нетипові звуки.
Посміхався, нукав, екав, як псих із палати
Але відповідь малому треба було дати
Розумієш. Каже батько, зáмок там у мами,
Двері до нього закриті сімома замками.
Про цей зáмок ніхто в світі не повинен знати
І тому його ретельно треба їй ховати.
А у тебе? ви ж не схожі! - син не розуміє!
В мене ключ від того зáмку, батько червоніє.
Відповідь твою, татусю, розумію добре.
Батько аж зітхнув на цьому, втерши собі лоба.
Думаю, продовжив хлопець, двері не надійні,
За безпеку цього замка я вже не спокійний.
Замка треба поміняти тобі терміново,
Бо сусід ключа, я бачив, має запасного.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641670
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 06.02.2016
Ты снишься мне и там, во сне,
С тобой живу другою жизнью,
Где ты даешь надежду мне
И жизнь там не теряет смысла.
Ты снишься мне и эти сны
Для нас с тобой небес награда
Хоть засыпаешь не со мной
Но мне другого и не надо
Ты снишься мне, и ночь во сне
Как в жизни провожу с тобою
С надеждою ложимся спать,
А просыпаемся с тоскою.
Не уходи, прошу одно,
Не порождай в душе прохладу
Нам вместе быть не суждено,
Пусть хоть во сне мы будем рядом
2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641669
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.02.2016
Чому так сумно на душі?
Чому не спиться уночі?
Чому думки мої шумлять:
Чому без тебе зараз я?
Палкий жар серце обійма,
Коли тебе поруч нема.
Чому сумую я?
–Бо я кохаю…
Краплинки суму на очах,
Легке тремтіння на вустах…
З сумною думкою одна
Сидиш ти знов біля вікна.
І мрії в тебе лиш одні,
І наяву і уві сні
Серденько мре твоє
- Бо ти кохаєш…
Ранкові роси на траві –
В гаю співають солов’ї.
І знов лечу я до тебе,
Знов зустрічаєш ти мене.
І сльози щастя на очах,
І слова ніжні на вустах…
І прозвучить в серцях
Пісня кохання…
22.09.01
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641578
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 05.02.2016
Стук колес не дает мне уснуть
С ними чувствую грусть я в душе
Жаль, что прошлого нам не вернуть
И теперь мое сердце – мишень
Ты стреляешь в него пустотой
И стрелою пронзаешь насквозь
Что сейчас ты уже не со мной
И, что было в мечте - не сбылось
Белым снегом ложится на нас
Вот недавно и страсть и любовь
Все остыло вот здесь и сейчас
Перестала кипеть наша кровь
Я прощу что другому дала
Ты надежду, тепло и мечту
Смс-ка случайно пришла
Что так нежно писала ему
Стук колес не дает мне уснуть
С ними в такт напишу я ответ:
То что было-уже не вернуть
И меня для тебя уже нет...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641577
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.02.2016
Я хочу умереть среди нежных цветов
Подарить их тебе, рассказав про любовь.
Хочу чтобы цвели на могиле цвети
И хочу чтобы их поливала мне ты.
Я хочу прокричать на весь мир: я люблю,
Чтобы криком своим тронуть душу твою.
Чтоб сомненья твои ветерок раздувал,
И поверила ты в мои «просто слова».
Я хочу растопить лед неверы твоей,
Чтобы раз-навсегда ты рассталася с ней.
Ведь слезами любви поливал я цветы.
Только слезы мои не заметила ты.
Я отдам тебе сердце и душу и боль,
Я умру на цветах, не умрет лишь любовь.
Она вихрем внезапно вонзится в тебя
Ты почувствуешь боль… - Нету больше меня.
Я лежу на цветах. Я тебе их дарю.
Они красками чувств греют душу твою.
Ты поймешь, ту любовь, что тебе я дарил,
Те слова, о которых тебе говорил…
Ты заплачешь тихонько, прикусишь губу,
Со спины я тихонько к тебе подойду.
Никого не увидишь ты там за собой,
Ведь я телом в цветах… а душою с тобой.
И не раз я во сне в твою дверь постучу,
Подойду, посмотрю, постою, помолчу.
Лепестками цветов я осыплю тебя
Когда будешь ты спать, вспоминая меня.
Ты во сне проживешь со мной счастье-года,
Когда утро придет – я уйду… Навсегда…
07.09.04
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641060
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.02.2016
Я видел сон, как будто шел я в парке,
Где соловей вечерний пел сонет,
У озера я приостановился, –
Увидел в нем какой-то странный свет.
Мне ветер нашептал вдруг твое имя,
Луна создала тихо твою тень,
В воде я снова нежный блик увидел
Твоих незабываемых очей.
Они смотрели прямо в мою душу
И согревали страстью взгляд в ответ.
Я, удивившись, резко обернулся:
Не уж-то за спиной никого нет?
В тот миг я утонул в твоих объятиях
И стук сердец раздался в унисон…
Скажи, ведь разве больше мог желать я
Чем, чтобы это был совсем не сон?
Твой нежный взгляд дает понять о многом
Не уж то так бывает наяву?
И мысль о нашей встрече, как тревога,
С которой ты живешь, и я живу.
Позволь мне называть тебя любимой,
Позволь мне обитать в твоих мечтах.
И пусть любовь у нас будет взаимной,
Сомнения развеет в пух и в прах.
Я видел сон, как будто был я в парке,
Где пел сонет вечерний соловей …
В тепле объятий я проснулся жарких,
Под тихий шепот слов любви твоей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641058
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.02.2016
У казкову ніч різдвяну до старої хати
Залетів посланник Бога в честь благого свята
У куточку під вогником святої Марії
Чоловік середніх років молився та мріяв.
Мрій було в нього геть мало і він був почутий:
Янгол із святого неба поглядом прикутий
Був до його скоромного святкового столу
І до старого псалому, що упав додолу.
Врешті, вислухавши довгу молитву вечірню,
Він промовив до грішного: "Послухай мій сину,
За твою глибоку віру і благії дії
Можу зараз я здійснити одну твою мрію.
Обирай, ти можеш бути казково багатим,
Зможеш гарно відбувати кожне своє свято.
Іншим можеш ти обрати почуття кохання,
Єдиного, вічного, як твоє бажання
Воно буде романтичне, я це чув від тебе,
Але також у молитвах ти чекав від неба
Мудрості понадземної, знань складних, глибоких
Обирай своє бажання! Це дарунок Бога!"
Чоловік, ледь завагавшись, почав міркувати:
"Наче не старий, багатства зможу ще надбати
Так само, як і кохання трохи почекаю…
Отже, любий посланнику, мудрість обираю."
Засвітився ясний промінь із неба нічного,
Зашуміло, загриміло в хаті у старого
Прямо в голову світило крізь вікно проміння
І, як блискавка, настало у нього прозріння.
Спитав ангел: "О мудрійший, що ти після цього
Мені скажеш?" Зітхнув дядько і мовив до нього:
"Я скажу тобі наступне, янголе, мій брате.
Треба все ж таки грошима мені було брати".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640845
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 03.02.2016
Неписаных стихов,
Несказанных признаний,
Непризнанных грехов,
Внезапных расставаний,
Потерянных надежд,
Душевных ожиданий,
Уверенных невежд
И плановых скитаний,
Так сколько и кому
Подарит рок и доля,
Если букету чувств
Уступим боли поле?
Прощением воздать
Невиданную щедрость
И дать повторно шанс
На ложь, измену, мерзость…
И слушать каждый день
О том, что время лечит,
Но память бросит тень,
Которая калечит.
Забыть нельзя никак
Шальные боли реки,
Ведь в памяти тот мрак
Останется навеки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640824
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.02.2016
Чоловік телефонує до ветеринара,
Той в руках своїх тримає кроленяток пару, -
Ледь зловив. Попід рукою клітка виглядає,
Телефон між плечем й вухом – рук не вистачає…
“Слухаю, - незручно крекче лікар в мікрофона”.
- “Добрий день, я новий житель з вашого района.
Справу дуже делікатну, пане лікар, маю
Незабаром до Вас теща моя завітає
З нею буде руда кішка, геть стара та квола,
Ви, наш лікарю шановний, зробіть їй укола
і приспіть, щоб вона бідна не мучилась більше
Вже старенька, що поробиш. Далі буде гірше”.
“Добре, - каже лікар тяжко, пхаючи до кліток
Кроленят після масажу, як маленьких діток, -
Все зроблю, Ви не турбуйтесь, та річ не у тому,
Скажіть, кішка сама́ знайде дорогу додому?”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640543
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 02.02.2016
Гей, українці, сестри і браття
Годі себе нам цуратись
Ми спадкоємці козацької крові
Час наступає брататись
Ми – Україна, Крим і полісся,
Київщина і Прикарпаття,
Ми і Донбас, і Волинь - ми, панове,
Ріднії сестри і браття.
Годі дивитись, як нечеснота,
Нас до ниток обдирає.
Разом ми сила, разом – свобода
І кожен з нас це все знає.
Будьмо відверті перед собою
Звикли ми до «хати з краю».
І якщо будемо далі так жити,
Скраю нас і поховають.
Любий Тарасе, де ти, прокинься,
Глянь, як живуть твої «люде»
Знай, проти чого ти люто бився
Тут панувати не буде.
Якщо ми разом, взявшись за руки,
Будемо всюди єдині,
Не доведеться нам червоніти
Перед донькою та сином.
Будьмо в державі збудованій нами
Разом з нащадками жити
Хай Україна квітне з роками,
Її нам варто любити.
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640542
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 02.02.2016
Чи були ви в степах України?
А чи чули той шум пелюсток,
Що від квітів та вітру все лине
Та будує кохання місток
Від землі до душі, до бажання
Бути поруч з природою нам?
Кожна ніжна травинка від рання
І до заходу сонця - то храм,
Де комаха проводить молитву
За збереження неньки землі,
Де земля зберігає краплинку,
Що росою стекла до ріллі.
Якщо ви у степу ночували,
То ви чули пісні солов’я,
Що в гаю. І тепло відчували
Те, яке виділяє земля,
Щоб на ній уночі ви не змерзли,
Щоб відчули, що ці почуття
Нам дарує чудова природа,
А природа - то наше життя.
© Олександр Попроцький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640261
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2016
Молодик телефонує до воєнкомату -
Хоче про призив до служби дещо запитати.
Як завжди, на нашій службі, в званому «колл-центрі»
Відповідь отримать зразу – легше просто вмерти
Ось нарешті милий голос в вухо каже чемно
(Усі знають, що прогрес наш не стоїть даремно
Сервіс на клавіатурі вже давно доступний,
І хлопчина з телефону слухає наступне):
"Здрастуйте, ви подзвонили до воєнкомату,
Відповідно до питання, треба вам обрати:
Якщо хочете служити «зірку» тисніть швидко
А якщо нема бажання!!! – натисніть «решітку»"…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640020
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2016
Чоловік вдягає куртку і в дзеркалі бачить,
Що в нього на шиї зліва, «бланж-засос» маячить.
І ви, мабуть, зрозуміли, що він був не вдома,
І що жінка запитає, де він був потому.
Підійшовши до паркана, відчинивши хвіртку,
На нього лизать стрибнула їх собака Зірка.
Чоловік збагнув скоренько про таку ось вдачу
Розірвав собі костюма, зайшов в дім та й плаче:
«Глянь, кохана, наша Зірка мабуть очманіла,
Кинулась в дворі на мене, шию укусила…»
Жінка розщібнула блузу і також сказала:
«Бач, ця *** мої груди також покусала».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2016
А де та грань життя та смерті
Яку бояться перетнуть?
Чи варто псевдо- буть відвертим
Та перепланувати путь
Подалі від цієї грані?
Боюся, ні. Бо саме цим
Стаємо жертвою програми
Померти рано. Молодим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2016
Сусід з будинку напроти сусідові каже:
"Щось дружина досить часто мне тобі масажа!
Через вікна у кімнаті все я добре бачу,
Часто так з цього сміюся, що від сміху плачу!
Ваш масаж завжди інтимний, кожен про це знає,
Бо на вас під час масажу одягу немає.
Дарма, що ти в чому мама тебе народила,
Мене не цікавить твоє волохате тіло.
Та дружину твою видно, хоч пиши картини!
Мабуть, тобі подарую на вікно гардини,
Щоб ти міг під час масажу вікна закривати
І сусідів, що напроти, більш не хвилювати."
Сусід, не почервонівши, тут відповідає:
"Знаєш, що подарувати тобі також знаю.
Я бінокля подарую, як у мого сина,
Щоб ти добре роздивився, чия то дружина!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2016
Донька вухо застудила і, щоб лікувати,
Матері порадив лікар компрес прикладати:
"Ватку змочуєте спиртом, чи крапніть горілки,
Прикладаєте до вуха, обережно тільки!
Вухо шарфом необхідно буде обмотати,
І компрес за пів-години буде зігрівати."
Мати кинулась шукати, але геть нічого
Вдома не знайшлось, на горе, зовсім із спиртного.
Дівчинку вдягла тепленько, замотала в хустку
Й разом з нею до крамниці почовгали хутко
У крамниці продавчиня грізно запитала:
-Вам чого?
- Кварту горілки, -жінка пробурчала.
- І не соромно пиячить, ще ж дитя зелене?
- Не п'є мама, каже донька, горілка для мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638692
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2016
Вчитель техніку безпеки пише всім на дошці:
"Сунуть пальці у розетку небезпечно, хлопці!"
"Так туди ж не влізе палець!",- чує від одного!
Вчитель повернувся й каже: "А цвяхи для чого?"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638690
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 26.01.2016
Пан інспектор зупиняє водія за швидкість.
Йде й про себе шлє подяку богові за милість.
В авто скельце опустилось - вже дідусь чекає,
Ось іспектор дочалапав і його питає:
"Перепрошую, шановний, ваші документи?...
От люблю, - про себе дума, - ось такі моменти,
Куди швидко так Ви мчали? там же стоять знаки!"
Дідусь зробив такий вигляд, що "все до коняки".
"Синку, я скажу відверто, коли вип'ю трохи,
Я не бачу ані знаків та ані дороги"
У інспектора тут стався припадок екстазу,
І начальника майора він покликав зразу.
Щастя пахнуло прибутком: швидкість, знаки, п'янка...
Не даремно тут стояв він із самого ранку!
Тихо підійшов начальник: - що у вас за галас?"
- Тут водій ось напідпитку, зловив, прямо зараз.
- Ти упевнений, колего?
- Звісно, що й питати?
Несіть тестера, я ж буду його вартувати.
Майор на обох поглянув і пішов у будку,
Довго там він не барився, повернувся хутко.
- Що ж, шановний, дихніть в трубку, треба нам пізнати,
Скільки випили сьогодні мало чи багато.
Дідусь взяв у руку тестер і дихнув помалу
Але трубка алкоголю геть не показала
У інспектора щелепа впала на ключицю:
- Дихай сильно, не лінуйся!- й витріщив зіниці.
- Ану цить, - майор лютішав, - дихніть ще разочок.
Ти ж, колего, зверни нерви у тугий клубочок!
І дихнув дідусь. І знову "чисто" показало.
Тут іспекторове "щастя" геть кудись пропало...
"Бач, майоре, - дід шепоче, - я ж на повну дихав.
Він Вам зараз іще скаже, що я швидко їхав..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638121
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 24.01.2016
Зачем тогда меня ты предала
В те дни, когда тебя любил наивно,
Когда меня любовь к тебе звала -
Ты каждого из нас звала любимым?
Зачем ты обрекла меня на боль?
Все эти годы ведь она не угасала!
И чувство счастья снилось вновь и вновь,
Когда любовь меня до тла сжигала.
Ты не со мной сейчас да и не с ним,
Да и не с третьим, их ведь много было?
А я изо дня в день жил лишь одним:
Чтобы меня ты ни за что простила!
Прошли года, прошли уже мечты.
Уж не мечтаю жить душою в душу,
Ведь скоро уже станешь мамой ты,
Да и кукушка планы все разрушит.
Живем мы не во сне, а наяву.
Года мои несут шальные реки…
Да помню я тебя, но я живу!
И будь ты счастлива с другим навеки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638118
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.01.2016
Я глибше розумів, свідомив ширше,
Мов річка, що виходить з берегів,
Я бачив те, чого не бачать інші,
Бо я її кохав, а не любив...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638099
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2016
Якщо маєте ви друзів, треба намагатись
Цінувати це й частіше з ними зустрічатись!
Якщо друг до себе кличе щоб ви з ним зустрілись
Або ж вам самим до друга просто захотілось,
То не треба на день інший зустріч відкладати,
Бо день інший для когось з вас може не настати...
© Олександр Попроцький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638098
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2016