| Сторінки (5/488): | « | 1 2 3 4 5 | » |
Коли дарує доля щастя,
Бери, бо щедрість має край!
Ніхто не знає, чи ще вдасться
Бути щасливою. Кохай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2022
Не грай із тим, кого кохаєш
І хто тобою лиш живе,
Бо де повернеться - не знаєш…
Живи. Кохай. Бо час пливе…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2022
Повидаляй всі його фото
І викинь спогади з душі,
Сьогодні чергова субота –
Нові розлуки рубежі.
Ніхто із вас давно не пише
І не читає, навіть рілз,
І посмішка якась вже інша –
Чудова міна в дикій грі.
Ні, не ставай на бік слабкої!
І не пиши, і не дзвони,
Нехай не знає ВІН покою –
Живе із почуттям вини!
Він сильний і пройде цей рівень,
А ти відчуєш смак новий –
Ти підкорила! Він безсилий!
Чому ж був вчора серед мрій?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2022
Дай, Боже, спокою тобі
І тихої сьогодні ночі,
Не засинати у журбі…
Я побажати тобі хочу
Солодких і чарівних снів,
Щоб ти усміхненою спала
Під шепіт моїх ніжних слів,
Які ти так давно чекала…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954629
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2022
Можемо забути вечір,
Спланувати власну втечу
Вед себе самих у прірву давніх мрій.
Пройде час та спогад щастя
Все ж забути нам не вдасться,
Бо ще рідний подих твій і подих мій.
У рутині повсякдення
Відіграємо ми сцени
Ніби зовсім безтурботного життя.
Та щоразу давній спогад
Нагадає ту пригоду,
Що обом нам дарувала почуття.
Кожен день нам щось втрачає,
Кожна мить в душі вбиває
Те бажання, що приховане в душі.
І ніхто уже не знає
Чи сказати: «Я кохаю!»,
Перетнувши всі гордині рубежі…
Плине час, якого мало,
Я кохав і ти кохала
І ніхто не знає чи пройде це все?
Але знай в моєму серці
Будуть завжди звуки терцій
Іще нами непроспіваних пісень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2022
Мені вже можеш не писати
І не читати мій контент.
Не буду також я чекати,
В руках тримаючи абсент.
В думках програю карти биті
І всі вже сказані слова.
З обох сторін, бо далі жити
Не дасть спокійно голова.
Вона завжди себе втрачає
У пристрасть і жагу двох тіл.
Вступає в бій, що починає
Душа із нею. І на стіл
Поставлю знов порожню чарку
Ще мить - і я уже не сам…
Не пишеш ти. Мені вже жарко,
Знімаю з себе те, що нам
Раніше завжди заважало,
Коли горіли ми удвох…
Мені тебе завжди так мало,
Але я чесний, бачить Бог.
Я не один. Зі мною поруч
Не ти, бо ти давно офлайн,
І байдуже, хто там ліворуч
Зі своїх рук підносить лайм
Мені, абсент той прикусити,
Щоб смак зіграв акорд новий…
Я божеволію. Як жити
Поза межею давніх мрій?
Це мов міраж, і він ось зникне.
Та є питання: чи я сплю?
Душа до іншої не звикне,
Бо я іще тебе люблю…
ОП
https://youtu.be/0dF7OaudVmI
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2022
Вже не чекаю на дзвінок,
І вимкнені рингтони звісток,
Засвоївши важкий урок,
Збагнув крізь біль, що справді дійсне.
Я не скажу, що ти - моя
І не сплануємо поїздку,
Не скажеш, хто для тебе я,
Бо час для нас, напевно, вийшов.
Не стану серед ночі знов
Гадати, чи одна ти вдома?
Хоч тисне в грудях ще любов,
Але її вбиває втома.
І кожен спогад в біль шкребе,
Також і серце ще тривожить -
Ні, я не розлюбив тебе,
Просто чекати більш не можу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953927
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2022
Коли у горлі твердо й сухо,
Ковток не поглинає сум,
Коли ти наче рухнув духом
Від всіх сумних, холодних дум,
Зубами коли стис обличчя
І сльози тихо геть зіб’єш, –
Ти не слабкий, хоч засмутився,
Ти справжній! Це не має меж…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953715
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2022
Вже не болить у моїх грудях
І серце вже змінило темп,
Я більш усміхнений на людях
І більше вже веселих тем.
Я не тримаю коло себе
Від тебе тихий телефон
І не звертаюся до неба,
Коли відходжу в тихий сон.
Я вже не вірю в що сказала
В щасливий місяць ти мені,
Якщо би щиро ти кохала,
То були б іншими ці дні.
Захоплення вже стали інші.
У різних в відстані містах
Тебе шукаю в кожній жінці,
Але на серці пустота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953714
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2022
Ти думаєш, я підкорився?
Зійшов коханням нанівець?
Не оцінила. Я ж змінився…
Програли ми́. І це - кінець.
Кінець епохи мрій, фантазій
Це було класно, але знай
«Є те, що є», - Хтось так це скаже.
Сприймаю я і ти сприймай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953630
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2022
Змінилося усе між нами
Останнім часом все сумна.
Якісь в словах холодні гами
Я відчуваю. Ти одна
Відкрила нам етап затишшя
І перестала жити так,
Як почала сама раніше -
В кохання нотах і словах.
Ти змушуєш мене чекати,
Вже не така молва твоя.
Не хочу я тебе втрачати,
Та, мабуть, ти вже не моя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953629
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2022
Скажи, єдиний, світлий Боже,
За що такий смертельний біль
Послав мені? Це скажеш може,
Що випробовування – ціль?
Я вже не відчуваю тіла,
А вчора це була любов,
Яку, мабуть, й вона хотіла,
Бо в нас бурхливо грала кров.
Чому ти ставиш на коліна
Того, хто чисто покохав?
Це, мов тобі ножа у спину
Ввіткнули, коли не чекав…
Крізь зуби я тримаю сльози…
Ні, я не здамся, не впаду,
Але навіть у долі грози
На це іще раз не піду!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953512
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2022
І знову вечір. Тихий вечір…
Ненавиджу я вечори.
У них завжди планую втечу,
Це мов падіння із гори
В глуху, холодну прірву мокру
І ось уже туди лечу
Вже вкотре. «Боже, вкотре? Вкотре?» –
Немов собі в душі кричу.
Коли ж уже те дно нарешті?
Щоб вже скінчити цей весь жах!
Ні, я ще не бажаю смерті,
Але в душі вже повний крах.
І тільки вечір накриває
Пітьмою й пустотою знов
Лечу я в прірву, бо не знаю,
Чому вбиває нас любов…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953511
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2022
Яскравий літній день у місті,
Навколо галас, шум машин,
Доріжки вимиті та чисті.
Гуртом на клумбах, як один
Працюють комунальні люди
І творять радість для містян –
Скоро веселий вечір буде
Для всіх, хто має гарний план
Хоч трішечки відволіктися,
Від праці, суєти суєт,
Разом із друзями пройтися
На давно бажаний концерт…
Неподалік старого центру
Стоїть будівля між ялин,
Яким красиво, навіть щедро
Вдається дарувати тінь
У літній день, але раптово
Немов страшний, нагрянув грім,
Усе стемніло, і довкола
Ялинки теж накрила тінь.
У тій будівлі коридором,
Немов навшпиньках, тихо йшла
Маленька дівчинка. І скоро
Дверей до білих підійшла,
І їх тихенько відчинила,
Підбігла, ніби навмання
До жінки, що була безсила
І тихо спала серед дня.
Вона спинилася над нею
І по волоссю провела
Рукою білою своєю
Та тихо мову завела:
«Привіт, моя рідненька мамо,
Нарешті я тебе знайшла
Ти тут, а я сама ногами
Майже пів міста обійшла.
Ти знаєш, там тепер так брудно –
Навколо цегла, дим і пил,
Але мені це якось нудно,
Ледве в собі знайшла я сил
Пройти ту площу повз уламки.
Цікаво, хто порозкидав
Їх серед міста, навіть лавки
Новенькі поперевертав?
Але дарма. Людей багато
І це все скоро приберуть.
Скажи, а тобі тут лежати
Ще довго? Бо уже ідуть
Мої улюблені заняття,
Ми ж поспішали на урок!
Ти одягнула нове плаття,
І ми прискорювали крок,
Щоб не спізнитися, як вчора,
Бо вчитель знову захотів
Нам показати фільм про море…»
Та мама не почула слів…
Яскраве світло било в очі,
Навколо група лікарів…
«Де доня? Відпустіть, не хочу
Я тут лежати. У дворі
Вона мабуть мене чекає!» –
Кричала жінка, але сон
Знову накрив її безкраїй –
Анастезій важкий полон.
Хірурги важко працювали.
Давно вже на столі вона
Немов народження чекала
Іще раз. Раптом із вікна
Яскраве світло доторкнулось
До хворої побитих рук.
Вона крізь сон ледь-ледь здригнулась.
Крізь материнський серця стук
Відчула дотик так знайомий
Крізь той полон анастезій…
Вона згадала, що від дому
Ішли вони до світлих мрій
В маленьку школу для яскравих
І дійсно сонячних дітей.
Донька раділа. І ласкаво
Кидала погляд на людей,
Які також гуляли містом
Хтось навіть ніс комусь букет…
Поки це все красиве й чисте
Не розірвав приліт ракет…
Донька стояла з лікарями
В операційній. Та не міг
Ніхто побачити, бо стала
Вона прозорою для всіх…
© Олександр Попроцький
https://youtu.be/T_wdsb6euw0
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953433
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2022
Коли пройдуть роки, мов потяг
Промчить усе твоє життя,
Ти десь сидітимеш напроти
Себе самого. Відчуття
Будуть немов це сповідь чиста,
Про те, що у житті здобув,
Але найважче буде дійсно,
Що втратив, бо себе не чув.
Безсилля біль пройде по серцю,
На хвильку пригальмуєш ти
У сповіді собі. Безсмертя
Не допоможе знов шляхи
Пройти і виправити миті,
Які ти втратив. Не здійснив
Того, заради чого жити
Ти мав. Але все ж упустив
Цей час. Тепер ти із собою
На однині свого життя
В душі не матимеш покою,
Бо втратив щирі почуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953432
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2022
Якби ти знала силу болю,
Який живе в мені в цей час…
Ти віддалилася поволі,
І вже давно не віриш в нас.
Я вже не вірю, що бажання
Ти маєш щось уберегти,
Можливо десь в душі кохаєш,
Але лиш так, як хочеш ти!
Я відчуваю, що вмирає
В мені все те, що так бажав
Я зберегти. Бо вже немає
Тебе, яку я так кохав…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953315
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2022
Сьогодні я ось знову шукаю
Малесеньку цукерку до чаю,
Солодкого я так знову хочу –
Темніє в очах…
Коли я щось солодке скуштую,
Вуста твої я знову відчую,
Бо засинаю і прокидаюсь
З тобою в думках.
Я дико за тобою сумую
І голос твій давно всюди чую,
Я мрію про палку нашу зустріч
Де ми лиш удвох.
Так хочеться тебе цілувати,
Бо щастя більше нам не зшукати,
Чекаємо давно нашу зустріч,
Яку нам дасть Бог…
Сьогодні я ось знову шукаю
Тебе в усіх місцях, що я знаю,
Я просто стріти так тебе хочу –
Темніє в очах…
Коли твій голос знову почую,
Вуста твої гарячі відчую,
В очах твоїх оселиться щастя,
Як в давніх думках.
Я дико за тобою сумую
І голос твій давно всюди чую,
Я мрію про палку нашу зустріч
Де ми лиш удвох.
Я буду так тебе цілувати,
Що ти пізнаєш, як це кохати,
Коли ти є для когось єдина,
Як то хоче Бог…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953200
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2022
Коли слова вже просто зайві,
Коли емоції пройшли,
Коли вже просто не цікаві
Розмови, що колись були
Легкі, невимушені, чесні,
Що зводили сум нанівець…
То почуття вже не воскресне.
Лиш пройде біль і все. Кінець…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953199
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2022
Ти моє ВСЕ…
Якісь три букви,
А обох – це цілий світ.
Сказати ще?
В часи розлуки
Година йде за кілька літ…
Ти не моя,
Хоч ми і пара,
Але в реальності своїй!
Сумую я,
Ти, мов примара,
З’являєшся в фрагментах мрій.
І я не твій,
Хоча ми разом
Палке кохання прожили.
Тому радій,
Бо, вір, із часом
Збагнемо, що́ не вберегли…
© Олександр Попроцький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953098
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2022
Кохання – це мистецтво! Знаєш,
Воно не кожному дано.
Воно тебе або вбиває,
Або п'янить, мов те вино.
Кохати треба не «тому що»,
Або «якщо», мов довелось,
А «попри все» або «дарма що»,
І «не зважаючи на щось»…
© Олександр Попроцький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953095
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2022
Віддав себе, а чи їй треба
Тебе частина, чи увесь?
Вона така, немов із неба,
А ти забув, де правда, честь…
Вона тебе давно хотіла,
Але не значить, що завжди!
Потрібне їй лиш твоє тіло
На час, коли її сліди
Звернули зі шляху рутини.
І ти єдиний, хто їй дав
Ту повноцінну половину,
Бо її досі не кохав
Ніхто так сильно і правдиво.
І зголодніла цим вона!
З тобою – так, вона щаслива…
Та не твоя, і не одна….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952994
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2022
Останні сангрії краплини
Забрав ущерть розбитий лід
Терпкий з солодким смак поглинув
Той сум, що виник у обід.
Уранці спробував забути,
Що разом бути важко нам,
Але не зміг ся обманути,
Що я без тебе зможу сам…
ОП
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952993
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2022
Розкішний вечір, тепле море,
На горизонті сонця блиск
Передає востаннє в гори
Свій промінь. Наче обеліск
Там на горі маяк столітній,
Давно вже пам’ятник, давно…
І з нього, мов з небес блакиті,
Видно і море, і вино,
Яке стоїть поперед пари,
Яка на пляжі вже сидить,
Де вдалині, чуть нижче хмари,
На морі захід майорить…
Шум моря дихав теплим бризом,
Майже пустим був літній пляж,
Повільно зсунувся донизу
Легенький пледик, мов муляж…
Він протягнув до неї руку,
Торкнув за ніжні, мов той шовк
Чутливі пальці. Вітру звуки
Мов грали пісню. «Ось прийшов
Той час, коли ми просто двоє, –
Вона сказала в далину
Ледь тихим голосом, – з тобою
Не уявляла я одну
Себе в старому цьому місті,
Яке давно для нас як дім,
Я так кохаю тебе чисто…»
Мов потопаючи у нім,
Подарувала погляд ніжний,
Задля якого варто все
Було обом їм пережити,
Бо зараз доля їм несе
Того, чого вони чекали,
І не завадить їм ніхто
Тепер кохати. Бо кохали
Вони так щиро! Мов лото
Їм доля видавала цифри
Тих днів розлуки і вони,
Формуючи відомі шифри,
Шукали зустрічі в пітьмі…
«Поглянь, маяк он засвітився!
А пам’ятаєш перший раз,
Коли удвох у повній тиші
Зійшли у гору. Райський час
Тоді з тобою пережили…
Місяць удвох, щасливі дні, –
Він промовляв, – ми так любили,
Немов у світі лиш одні
Удвох з тобою проживали.
Шукали все нових пригод,
На пляжі дикім побували…
Не смійся, то був епізод,
Коли ми просто кайфували
Від всього, що навколо нас,
А знаєш, так, як ми кохали,
Ніхто не зможе. Бо в той час
Ми мов літали десь у небі –
Щасливі очі, танці тіл,
Нічого нам не було треба,
Я більш за все лише хотів
Подарувати тобі щастя,
Подарувати те, що нам
Тут пережити зараз вдасться,
Створивши свій кохання-храм»
«Коханий, – голос її тихий
Доповнив погляд, що вказав
Йому, хоч нею він і дихав,
Що не даремно покохав, –
Я пам’ятаю навіть більше,
Про кожну мить твого тепла,
Яке послав тобі Всевишній,
А я від тебе прийняла
Мов найцінніший дар від долі,
Бо те тепло і є любов,
Яку, попри обставин волю,
Ми зберегли. І зараз знов
Ми тут, удвох. Це ж наша мрія!
Подай вина, ти що забув?»
Він посміхнувся і повільно
Їй повний келих протягнув.
На нім помада видавала,
Що келих вже у неї був,
Усім єством вона кохала…
І він уже частіше чув
Слова, які вона раніше
Все так ховала у собі,
Тепер вона усе ніжніше,
Не у страху чи у журбі,
А в щасті тихо шепотіла,
Що він в житті єдиним був,
Кого вона завжди хотіла.
Він посміхався, коли чув
Її слова. Вони, як пісня,
Вкривали душу з разу в раз.
Сьогодні знову вони вийшли
На цей безлюдний тихий пляж,
Щоб просто у своїм коханні
Прожити ще одне життя,
Бо в ці роки, саме останні,
Все розвивались почуття…
Він, тихо взявши її руку,
Із ніжним поглядом сказав:
«Кохана, я, попри розлуку,
Ніколи менше не кохав
Тебе з тих пір, коли зустріли
Ми один одного давно
В Карпатах. Ми ж того хотіли…
А памятаєш, як вино
Творило нам щасливий вечір
В будиночку серед зими?
Це була наша спільна втеча
Від всіх, кого б не знали ми…
Були важкі часи кохання
Та доля нас усе ж звела,
Тепер ми точно, мов востаннє
Будемо разом…» Тут прийшла
До неї думка: «Знаєш, милий,
Я хочу знову на маяк,
Хочу нагору, поки сили
Ще не дають поганий знак.
В той день ми відчували щастя,
Хоча пройшли роки й роки,
А вечір он який прекрасний,
Поглянь, уже зійшли зірки,
Які ми любимо з тобою…
Тому лишаємо вино,
Йдемо боротися з горою,
Ми ж мріяли про це давно…»
Вечірній вітерець із моря
Немов їм сили надихав,
Зійшли у гору швидко двоє
Рука за руку. Дарував
Цей вечір щастя та кохання,
Яке їм Бог давно віддав.
Вони жили, немов востаннє —
Вона кохала, він кохав…
Життя було у них тернистим
У почуттях, але вони
Кохали вірно, ніжно, чисто,
Мов в перший раз, серед зими…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2022
Темні береги, повний місяць, ніч,
Я іду в пітьму, чую там твій клич.
Місяць відверне світло зі шляху,
Знаю я одне, ми давно в гріху…
Я іду вперед, майже навмання,
І цей темний шлях зникне в світлі дня.
Голос в глибині манить все мене
Та мене пітьма вже ж не омине!
Пробиваю шлях в прірву почуттів,
Боже, я люблю, хоч не так хотів!
Я віддам усе, мов в страшному сні,
Зупини свій клич! Просто зупини!!!
Знаю, що твій крик ще давно лунав,
Бо кохала ти, та і я кохав,
Тому чую я знову голос твій,
Значить буду йти в прірву наших мрій…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2022
Ми звикли: [b]«А що скажуть люди,
Батьки, дружина, чоловік,
Сусіди, друзі – всі усюди?»[/b]
Не підіймаючи повік,
Готові жити лиш для когось,
Хто має інший погляд в світ.
А час минає.. І чийогось
Скільки життя прожити літ?
А може і десятиліття
Ти лиш існуєш, не живеш!
[b]«А щастя? Це лиш, мабуть, миті…»[/b]
Так, нескінченні! В рамках меж,
Які собі ми задаємо!
[b]«Та може в іншому житті
Для себе в щасті поживемо…»[/b]
Що ж, самодури ми ще ті…
© Олександр Попроцький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952781
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2022
Ти відпусти, прийшов цей час,
Мабуть що далі вже не буде
Того, що так єднало нас
І чого прагнуть всі і всюди.
Уже згасає серця жар
І ти уже не прагнеш миті
Знайти пробіли поміж хмар,
Щоб світлом ми були залиті.
Ти не тримай, якщо в душі
Ти мені місця не знаходиш.
Так, доля є, є рубежі,
Які невміло ти обходиш.
А що для тебе почуття?
Слова? Окремі епізоди?
Ці епізоди - все життя,
Самообман із сил нас зводить.
Тому кохай чи відпусти,
Бо ти тримаєш мою руку,
Я вірю, дуже хочеш ти
Не допустити цю розлуку.
Повір, промчить шалено час
І те, що так завжди єднало,
Може ще розпалити нас,
Бо я кохав і ти ж кохала…
Та знаєш ти, не поверне
Ніщо важкі часи розлуки
І «нас» врятує лиш одне:
Тримати міцно мої руки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2022
Пройшло. Затихло. Не турбує…
Як я боявся ось цю мить
Відчути. Коли вже не чує
Кохання серце. Не болить
Душа, яка ось-ось просила
Хоча б на мить твоїх очей
Побачити, відчути силу
Від пристрасті отих ночей,
Які нам дарували щастя
Від сумерків і до зорі,
А я просив, лише віддайся
Мені душею… Ліхтарі
Творили відчуття провини,
Що день пішов і мало їх
Для світла. І минула днина
Пуста лише для нас одних.
Нам світла вже було не треба:
Закриті очі, дотик рук
Здіймали нас обох до неба,
Аритмували серця стук
Від пристрасті і від бажання,
Від поцілунків та обійм.
О, Боже, як таке кохання
Могло пройти? Може це дим
Який мій розум напускає
На серця той нестерпний біль?
Воно кохає? Не кохає?..
Все! Досить! Більше нема сил…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952727
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2022
Я відпускаю твою руку
І відступаю. Все, прости!
Я довго відчував розлуку,
Бажав бодай якісь мости
Побудувати поміж нами
Та прірва ця - безодні крик.
Чекав і днями, і ночами
Та жар недавній наче зник…
Ні, я не зможу розлюбити
Тебе. І Бог тому суддя,
Що я погодився так жити,
Без щастя та без каяття…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952711
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2022
Я вже не буду, як раніше
До тебе жив, до тебе був…
Бажав рости, бути сильнішим,
Доки всім серцем не відчув,
Що моя сила - пусте місце,
Коли ти поруч, ми разом…
Бо сила інша. Вона чиста
А до… – здавалася лиш сном.
Не знав, не вірив у кохання,
Сприймав його, як інше щось,
Але уперше і востаннє
Відчув його. І це збулось –
Наша відверта щира зустріч
Переросла в небесний дар,
Щасливими себе відчули,
Немов здійнялися до хмар…
Не вірив я і ти не знала,
Що можна жити в почуттях
Від Бога. І ти покохала,
Як я кохаю. Мов у снах…
Я вже не буду, як раніше
До тебе жив, до тебе був…
І це кохання не залишу,
Щасливим я себе відчув…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952518
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2022
Дарує доля нам кохання
Та не завжди існує шанс
У щасті бути зночі, зрання –
Почнеться «боротьби романс…»
І боротьба ця біль пророчить,
Як у життя страшному сні –
Гаряче серце мовить: «Хочу!»
Холодний розум каже: «Ні!»
© Олександр Попроцький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952490
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2022
Я прочитав просту молитву –
Просив про щастя для тебе,
Хоч інколи неначе бритву
Я відчуваю із небес,
Що розтинає мені душу,
Надаючи розлук урок,
А я до тебе хочу дуже,
Роблю складний за кроком крок
До справжньої для тебе казки.
І для підтримки із небес
Я попросив у Бога ласки –
Молив про щастя для тебе.
© Олександр Попроцький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2022
Я не забуду
Твій закоханий погляд щоранку,
Я не забуду
Дотик твій до моїх сильних рук,
Я не забуду
Я кохалися ми до світанку,
Я не забуду
Ті важкі миті наших розлук.
Я так бажаю
Зустрічати тебе у обіймах,
Я так бажаю
Цілувати тебе знов і знов,
Я так бажаю
Зігрівати тебе в лютих зимах,
Я так бажаю
Дарувати шалену любов.
Я обіцяю
Щиро, вірно і чисто кохати,
Я обіцяю
Все сприймати, що доля дає,
Я обіцяю
Кожну зустріч відверто чекати,
Я обіцяю
Бути вдячним, що ти в мене є.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952329
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2022
Ніч, сонця променем відмита,
Стікла за дальній горизонт,
Ти знов прокинулася з вітром,
Скло день пустило у вікно.
Від маски суму очі гаснуть,
Бо ніч була ця не із ним
Та уві сні своїм прекраснім
Ти переймаєшся одним:
Єдиним вірним щастя блиском,
Який зігріє цілий день,
Кохання є, воно тут, близько,
Між будніх повсякденних сцен.
Заради нього варто жити,
Воно підносить, лине вверх,
Кожному дню із ним радіти,
Відчути щастя феєрверк
Або ж умитися сльозами,
Коли в душі болота дно,
Бо сльози часто є словами,
Що серцю мовить не дано.
© Олександр Попроцький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2022
Життя дарує нам кохання
І бути шанс завжди разом
Та інколи крізь сподівання
Це шанс стає одним лиш сном.
І ти чекаєш кожну днину
На зустріч, нею ти живеш
Та часто зустріч - «на годину»
У рамках графіків і меж.
Кохання все ж не безнадійне,
Живи для тих і повсякчас,
Кому потрібен ти постійно,
А не лиш на короткий час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2022
Ранковий час, коли кохаєш,
Почнеться з імені твого,
Бажаєш ти чи не бажаєш
Відчуєш почуття мого
Шалені хвилі, неповторні,
Навіть на відстані, бо я
Хочу з душі вогню безодні
Дістати пристрастні слова…
Та як почую справжнє ехо
У відповідь на зізнання,
Ту пустоту відчує дехто,
Хто йде в житті не навмання.
«Коханням, - може він сказати
На зламі цих пустотних днів, -
Того не треба годувати,
Тобою хто не зголоднів».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951565
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2022
Я підійду до тебе тихо,
Ніжно до себе пригорну,
Я ніби щойно жив і дихав,
Коли шукав тебе одну.
Знайшов і дихаю інакше,
Віддав себе, ти це взяла,
Пустив я глибоко у душу
Тепло, яке мені дала.
Дала так щиро, що не можу
Закрити пристрасті вікно…
В коханні жити може кожен
Та щастя - не усім дано!
© Олександр Попроцький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2022
Ні я ще поки не змінився
І світ душі мій, як і був,
Можливо в чомусь приземлився,
Бо щось по-іншому відчув.
Закохані - цікаві люди,
Живуть в реальності своїй,
Вони помітні нам усюди,
Підносить щастя їх до дій…
До змін вони геть неохочі.
Міняються в душі й з лиця,
Як відкриваються в них очі
Чи закриваються серця.
ОП+
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951315
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2022
Зустрів її в той самий вечір,
Ти в статусі «офлайн» була…
Я обійняв її за плечі,
На груди голову поклав.
Вона почула пісню серця,
А там і сум, і страх, і біль,
І пісня, що коханням зветься,
Лунала в грудях звідусіль.
Вона підняла вгору очі,
Немов просила: «відпусти!»
Та погляд ніжний і дівочий
Все видавав, що це не ти.
Подарувала поцілунок,
Закрила очі і з теплом
Себе давала в подарунок,
Мов віддавалась всім єством.
На мить відчув, немов ти поруч,
Згадав, як ніжно було нам
І, підіймавши її вгору,
Раптом назвав твоїм ім’ям.
Вона нічого не сказала,
На кілька кроків відійшла,
Хоч видно, що мене кохала
Та сил лишитись не знайшла.
Самообман руйнує душі
І розбиває нам серця,
Хоч я забути тебе мушу
Та будеш в серці до кінця…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2022
І якщо завтра сонце погасне
Або вітер забуде планету
Чи зима прикрокує невчасно
І невдалі пролинуть куплети.
Навіть ніч рано день відстронить,
Може стати і місяць зеленим
Коли ти знемагаєш від втоми,
Бо ти зараз ще не коло мене.
Час спинитися може на диво,
Коли думка про тебе злітає.
Пригадай, як буває касиво,
Коли кожен від серця кохає.
Не питатиму долю щоразу,
Все в руках у господаря неба.
І якщо ми й не будемо разом
Я щасливий коханням до тебе.
© Олександр Попроцький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950999
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2022
Настане день, коли все стихне
І пристрасть, навіть і любов,
Бажання написати зникне,
При згадці не заграє кров.
Уранці кожен вип’є кави,
Але без звичних так імен
В своїх думках. Навіть яскраві
В душі́ фрагменти зникнуть сцен…
Пройдуть роки, згадати схочеш,
Яким щасливим був наш сміх…
І просто в думці прошепочеш:
«Він іншим був серед усіх…»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950998
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2022
Бачить Бог, я кохаю тебе
Та не хочу від цього страждати,
Після всіх твоїх слів, до небес
Нема сенсу вже більше звертатись.
Просто є у нас ти! Потім - я
В глибині десь у твоєму серці
Та сьогодні ти вже не моя…
А що я? Одинокий до смерті?
Та начхати на все я хотів!
Це моє і цей хрест мій навіки,
До тебе я кохати не вмів,
Без кохання ж бо люди - каліки!
Я не знаю, як з цим живеш ти,
І не знаю, кохана, що гірше:
Одиноким з тобою іти,
Чи калікою із кимось іншим?
Версія 2:
Я уже не чекаю тебе
І не буду вже більше страждати,
Після сказаних слів, до небес
Нема сенсу вже більше звертатись.
Просто є тепер ти! І є - я,
В глибині, десь у кожному серці.
Так, сьогодні ти вже не моя!
Та і я вже не твій аж до смерті.
І начхати на все я хотів,
Це лише наші згадки навіки,
Кожен досі кохати не вмів…
Без кохання ж бо люди - каліки!
Я не знаю, що думаєш ти,
І не знаю, напевно, що гірше:
Одиноким в коханні іти,
Чи калікою із кимось іншим?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2022
У житті можуть статися зміни
Та не створюй із долі фігур,
Кожну мить та і кожну хвилину
Проживай без душевних тортур.
Не формуй із прямої трикутник,
Кожна точка - окреме життя.
Краще точку, що зайва, забути
Та прийняти нові почуття.
І з бажанням кохати це вдасться,
Коли щиро відчуєш: «він - мій».
З точки «А» в точку «B», як до щастя
Найкоротшим є шлях лиш прямий!
Ти коханню даруй дні і ночі,
Змінюй все по душі, як наш Бог.
Бо не виникло б третьої точки,
Якби були щасливі удвох.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2022
Я хочу доторкнутися до тебе,
Вдихнути ніжний запах твоїх мрій,
Поцілувати руки і до неба
Звернути тихо запит ніжний свій.
Я попрошу тобі простого щастя,
Щоб радість очі сповнила твої
І ми разом, на що теж Божа ласка,
Здійснили мрії і твої, й мої.
© Олександр Попроцький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2022
Коли закохуєшся люто,
Коли злітаєш до зірок,
Коли шукаєш її всюди,
Чекаєш кожен його крок,
Ти розумієш, що нічого
Тобі вже милим не стає.
Душа жадає лиш одного,
І вже співає - щастя є!
Коли кохаєте взаємно,
Тісне і небо вже для вас
І кожна мить уже об’ємна,
Але коротким стає час.
Вам мало ночі, мало тижня,
Коли разом і в щасті ви
І вже підбори слів колишні
Змінились щирістю молви…
Коли розлуки час настане,
Фізично відчуваєш біль
І серце в спокої не стане
І зустріч - чи не перша ціль.
Цінуйте миті свого щастя,
Плекайте щирі почуття,
Ще раз прожити це не вдасться,
Не буде іншого життя…
Не збережеш, - життям відцвівши,
Згадаєш ті щасливі дні:
«Чому здійснився вибір інший?!
Як жити з болем цим мені?!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2022
Ні, я не стану у тебе тепла просити
І слів кохання також не спитаю я,
Бо розумію добре, далі мені жити
Дещо по-іншому, хоч ти в душі моя.
Я вдячний Богу за ті тижні свого щастя,
Коли ти все мені казала: «я - твоя»
Коли ти кожен день і вечір все неслася
На нашу зустріч, мов на пісню солов’я.
Я не забуду твої дотики кохання
І поцілунків сотні тисяч на вустах,
І скажеш ти, як і раніше, мов в останнє,
Що ти щаслива у моїх лише руках.
Не буду знову у всевишнього прохати
Ясної долі для цих щирих почуттів
Хоч відчуваю, як же боляче кохати,
А досі я за це молитися хотів.
Я щиро вірю у твоє палке кохання,
Бо погляд щастя бачив у твоїх очах,
Кохана, знаю, що далеко не востаннє
Ти потопала у моїх міцних руках.
Напевно знаю я, кохання теплим вітром
Роздує в грудях більше полум’я для нас,
Та про кохання варто говорити тихо,
Ну а для щастя треба витримка і час.
Ми збережемо це своє жадане щастя,
Воно прийшло із самих нездійсненних мрій,
Бо все отримує і повністю, і вчасно
Той хто чекати вміє попри спротив свій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2022
Не поспішай мені писати
Та і чекати теж забудь,
Я так хотів тебе кохати
Та, мабуть, інша буде путь.
Я чув слова, що ти щаслива
І що до мене не жила,
Що ти тому така вродлива,
Бо всю для мене берегла.
Ми вечорами відчували,
Чого мільйонам не дано,
Жили не просто, а кохали,
Відкрили пристрасті вікно.
Ми не могли ніяк заснути
До пізніх злюблених ночей
Та не могли чомусь збагнути
Простих і правильних речей.
Кохання, що дано взаємним -
Це Божий дар і не для всіх,
Мабуть той вечір був затемним,
Щоб зрозуміти, це не гріх
Віддати всю себе для мене,
І розчинитися в мені,
Для тебе й я живу, напевно,
І наяву! Не уві сні!
Я не проситиму писати
Та і раніш тепер засну.
Не припиню тебе кохати,
Але й в тобі не потону…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950726
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2022
Не відпускай мене ніколи
І досягни кохання ціль -
Перебороти рештки болю,
Що плине в душу звідусіль.
Не вірив, що палке кохання
І дні, і ночі забере,
Про тебе думаю я зрання
Й до ночі думка ся не стре.
Не можу я себе змирити,
Що доля, дарувавши шанс
Так один одного любити,
І пошкодує час для нас.
Я вірю в Бога і кохання,
Яке він щедро нам надав,
Щоби відчули у останнє,
Що досі кожен не кохав.
Навіть пізнавиши біль розлуки,
Який все в грудях спопелить,
Я все ж візьму тебе за руки,
Ловити щастя кожну мить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950706
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2022
І знову вечір. Мертва тиша
Не чую більше голос твій.
Уранці дав нам все всевишній,
А зараз - знову рештки мрій…
Ненавиджу думки про тебе,
В яких ми зовсім не разом.
«Чому, - звертаюся до себе, -
Ти не лишив це просто сном?
Чому пішов на біль розлуки,
Яка переважає час,
В який тобі цілую руки,
І в той, коли єднає нас
Година пристрасті, кохання
І неймовірні відчуття,
Немов уперше в востаннє
Дарує шанс для нас життя?»
Ти знов пішла. І вкотре стану
Я одиноким і пустим,
І щось в мені немов зів’яне,
І стліє в сивий рідкий дим.
Тебе нема. Ти не зі мною.
Знов не читаєш меседж мій,
І поки я іще з тобою,
Живі ще рештки наших мрій…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2022
Ненавиджу я вечори
І перестав любити ночі,
Неначе інші ж є, бери!
А інших поки я не хочу…
Тягар душі землить мій зліт,
Який удень я відчуваю,
А з вечором приходить гніт,
Що я, кохаючи, ковтаю
Те, що під горло підійшло
І стисло, розтоптавши груди.
Бо не разом ми… Це збулось…
І інших вечорів не буде…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950461
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2022
Не хочу більше сумувати
Про наш кохання дивний шлях,
Я спробую ще відчувати
Твоє кохання на вустах.
Не буду більше довіряти
Окремим діям і словам,
А буду просто так кохати,
Щоб зберегти наш щастя храм.
Не буду більше чатувати
На твої меседжі в Signal,
Також не буду я чекати,
Коли ти скажеш: «Все, фінал!»
Не хочу більше відчувати
Фізичний від кохання біль
І не боюся більше стати
Я одиноким. Інша ціль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2022
Я може і ніхто для тебе,
Бо пізно Бог нам дав цей шанс,
Але тобі лиш знати треба,
Що він був наданий для нас,
Щоб розуміти, хто ми разом
І ким були ми не разом,
Не хочу грати більше з часом
І прикриватись просто сном.
Так, я люблю тебе, ти знаєш
Приймаю те, що можу я…
Не можу вірити, що, мила,
Ти можеш бути не моя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950190
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2022
Жорстокий біль і краплі крові
Стискають серце. Так, це все!
Хоч прагне ще душа любові
Та доля зміни нам несе.
Нам не разом вже далі жити,
Короткий час нам щастя дав,
Кохати, мріяти, любити
Бажала ти і я бажав.
Хоч не багато нам судилось
Провести пристрасних ночей -
Так один одного хотілось,
Що аж вогонь палав з очей.
Не забувай про миті щастя,
Вони були і це був дар.
Нам бути разом вже не вдасться,
Лиш пам’ять буде, як тягар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2022
Спитаєш, хочу я до тебе?
Скажу відверто, мабуть ні,
Я лиш звертаюся до неба,
Щоб те, що бачу уві сні
Я наяву зміг пережити:
Щасливі ранки - я і ти,
Ми вільно можемо любити,
Нового рівня досягти
Тих відчуттів, що нам бажання
Дають нові, палкі, п’янкі
І роблять почуття кохання
Найвищим кайфом у житті,
Коли не думаєш про інше,
Про перешкоди і про страх,
Коли ти танеш усе більше
Від жару почуттів в очах.
Коли ідеш рука у руку
І відчуваєш, що живеш,
Не думаючи про розлуку -
Ніщо для нас не має меж.
Коли, лягаючи у ліжко,
Ти знаєш, поруч завжди я,
Мене торкнути можеш нишком -
Відчуєш, ти лише моя…
Спитаєш, можу я без цього?
Скажу, цікаве відчуття,
Я міг без тебе в руках Бога
Та це було не те життя.
Мене за руку мов дитину
Він вів до тебе, крізь роки,
Беріг, щоб у щасливу днину
Змінила ти свої думки
Про те, яким буває щастя,
Які бувають почуття,
Він знав що скоро нам все дасться
І ми відчуємо життя.
Він дав нам час, спостерігає,
Тепер у наших все руках
Кохаєш ти і я кохаю…
І в нього щастя у очах.
Він дав це нам просто із неба
І почуття стали взірцем.
Спитаєш, хочу я до тебе?
Не хочу! Мрію я про це…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950114
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2022
Не просто я лягаю в ліжко,
Відчути дотик наших тіл.
Мені тебе послав всевишній,
Коханням надавати сил
Для наших душ, які стомились
Шукати щастя і любов
І десь за обрій все дивились,
Десятки славши молитов,
Про зустріч справжнього кохання,
Про щастя, про нове життя,
І все просили, мов в останнє,
Відчути справжні почуття.
І Бог почув молитви мову
І дав чи не єдиний шанс
Бути щасливими. Ми знову
Розпочали кохання вальс.
І крок за кроком розцвітало
Жадане щастя, як квітки́,
Мов надолужити бажало
Ці досі втрачені роки…
І ми з тобою стали інші,
А іскри щастя у очах
Стають щоразу яскравіші,
Бо ми уже в нових думках…
Не просто я лягаю в ліжко,
Відчути дотик наших тіл,
Тобі мене послав всевишній,
Коханням надавати сил…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950113
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2022
Я хочу, щоб ти відпочила,
Відволіклася від всього.
Твоя душа цього хотіла,
Щоб радості палав вогонь.
Не думай ні про що, кохана,
Сьогодні ти і настрій твій!
Я буду поруч, пізно й рано,
Лише розслабся і радій.
© Олександр Попроцький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950003
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2022
Повільно упаде додолу
Рушник, що обіймав тебе,
Красою створиш рай довкола
І станеш в душ. Скінчився день
І ніжний теплий зверху дотик
Повільно змочить втому, сум,
Мов під дощем ти доти, доки
По тілу не «проскочить струм»,
Коли відчуєш поруч подих,
Він наче мій - п’янкий, мов бриз,
Мабуть це втома з тебе сходить…
Але хто знає? Озирнись!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949911
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2022
Я не шукав тебе ніколи,
Не озирався навкруги
І не бував на лавах школи
По серцю здобуття й руки.
Ніяк не прагнув всіх «гуляти»,
Вражати тим, що не дано
Окремим хлопцям, виділяти,
Що всім відомо вже давно.
Ніч дню завжди була безмірна
Та час наш зустрічі прийшов,
Не знав, яка ти неймовірна,
Пізнав, лише коли знайшов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949910
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2022
Коли руйнується надія
А може мрія, може сон,
Який ти може сам затіяв,
Йдучи з коханням в унісон.
Ти відчуваєш порожнечу…
Ні. Почуття іще живуть,
Але це схоже мов на втечу
Від себе чи на іншу путь.
Ніхто тебе не зрозуміє,
Що це єдине почуття
І, розуміючи, ти тлієш…
Таким стає твоє життя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2022
Ні, я не думаю про тебе,
Коли ти там і не одна,
І не будую замків з неба,
Що лиш за мною ти сумна.
Я не утримую надію,
Коли вже сказано, що «ні»,
І не реанімую мрію
Ту, що реальна лиш вві сні.
Я не спинюся рвати цілі
У одинокому житті
І ті думки, що вже не милі,
Я б проживати не хотів.
Єдине, що ти маєш знати,
Я вже тобі не раз казав,
Поки кохаєш, буду ждати,
Бо й я кохаю, як кохав…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949831
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2022
Лоскочуть прояви бажання
У пристрасті палкої час
Вони – метелики кохання,
Що будоражать часто нас.
Ми відчуваємо їх крила…
Летять угору, потім вниз,
І вони там, де ти хотіла…
Ти відчуваєш? Подивись,
З тобою ловимо вустами
Те, що літає в животі…
Нема бар’єрів поміж нами,
Бо ми удвох у наготі…
© Олександр Попроцький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949762
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2022
Візьми мене за руку ніжно
І в поцілунку потони,
Відчуй цю силу дивовижно,
Згадай свої найкращі сни.
Ні, це не сон. І я руками
Спущуся спиною униз.
Люблю кохатися з тобою -
Кожного разу це сюрприз.
Я відчуватиму вустами
Вуста, і груди, і живіт…
Жага нестерпна поміж нами -
Це збудження шалений світ!
Кохатимеш мене всім тілом,
У пристрасті зіллємо час,
Ти саме так мене хотіла!
І я хотів! Це все - для нас…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949759
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2022
Пробач. Не зможу розлюбити,
Хоч зараз і не поруч ти.
Так, буде важко мені жити,
Від тебе в забуття піти…
Ти стала жінкою для мене,
Якій віддав би все життя,
Кохання пристрасне, шалене,
Усі небесні почуття…
Не хочу я без тебе бути,
Хоч Бог іще не поєднав
Наші життя. Але почути
Усі бажання обіцяв…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949668
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2022
Спливає час і він без тебе -
Не бачу рук, очей вживу,
А для життя мені так треба
Тебе торкати наяву.
Я важко жити і не чути
Твій голос чистий і ясний
І коло тебе поруч бути -
Це потяг просто неземний.
Хоча б легенько обійняти
Стрункий, розкішний, ніжний стан,
Мов перший раз поцілувати
Солодкі та м’які вуста...
Не опускаю, мила руки,
Твої слова збирають сил
І ці важкі часи розлуки
Нам не зламають щастя крил.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949667
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2022
Я не знав, що я вмію любити,
Чисто, ніжно і серцем усім
Я не знав, що так хочеться жити
І хоч інколи бути твоїм…
Я не знав, що ти можеш здійснити
Стільки здавна прихованих мрій,
Я не знав, що ти можеш любити
У душі у глибокій своїй.
Я не знав, що ми будемо разом,
Хоч на ніч, на годину - для нас
Це мов неба дарунок і з часом
Проспіваємо власний романс.
© Олександр Попроцький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949578
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2022
Годинник вів зворотний відлік,
Але повільно сходив день,
У темну ніч секунди бігли,
Немов старі фрагменти сцен
Про те, як ми були з тобою,
І кожна сцена - мов життя -
Ти так милуєшся зі мною,
Як плинуть наші почуття.
Не оспівати тихим співом,
Який в душі у нас вогонь,
Торкається тепло до тіла
Із-під розпечених долонь.
Там жар, у серці кров скипає,
Душа парує над життям,
Кохаєш ти і я кохаю
До щастя і до забуття…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2022
Чи є межа життя в коханні
І чи існує в долі шлях?
Чи може день зійти востаннє,
Щоб тінь розбити у думках?
Чи чути шум повітря в тиші,
Чи треба ширма в глупу ніч?
Чи може небо стати вище,
За почуттів безмовний клич?
Чи може серце розлюбити
Від пристрасті та від обійм?
Чи можна радість зупинити,
Створивши свій кохання-дім?
Не стане ніч сильніше світла,
Не знищить щастя почуття,
Не стане, щоб з життя ти зникла,
Бо ти і є усе життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949499
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2022
Я хочу щастя тобі дати,
Якого досі не було,
Хочу понад усе кохати,
Бо ти життя є джерело.
Твої вуста солодші меду,
Твоє тепло - яскравий сон.
Мені нічого більш не треба,
Лиш подих щастя в унісон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949461
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2022
«Привіт, чарівна, уже ранок
І сонце високо зійшло,
Ось твоя кава на сніданок
І ночі наче не було.
Я знову хочу цілувати
Твої і руки і вуста,
Бо хочу пристрастно кохати,
Чим є бажання висота.
Я хочу, і ти завжди знала,
Щоб ми кохали в унісон.
Я твій. Це я, ти упізнала?…»
Відкрила очі… це був сон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949415
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2022
Кохана моя,
Для мене ти - сонце,
Що світить яскраво щоразу мені.
Жадана моя,
Заглянь у віконце,
Я скучив за світлом в ці пасмурні дні.
Ласкава моя,
Безмежно сумую
За злюбленим поглядом кожним твоїм.
Яскрава моя,
Ніяк не вгамую
Кохання породжене серцем моїм.
Чарівна моя,
Твоєю красою
Я буду радіти до спаду життя.
Єдина моя,
Лишень із тобою
Я зможу звеличити ці почуття.
Красива моя,
Ти неба дарунок,
Який із дитинства я мріяв завжди.
Щаслива моя,
Лиш твій поцілунок
Залишить душі найсвітліші сліди.
Ти доля моя,
Написана Богом,
Кохання твоє мене просто п’янить.
Знай, мила моя,
Зі щастя дороги
Не зможна звернути вже нас ні на мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949306
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2022
Не може сонце вічно бути
На небі міста Бенідорм,
Знову радіємо почути
Ми цвіркунів вечірніх хор.
Чудовий вечір нам дарує
Бажання жити ще і ще,
Твоя краса мене чарує
Навіть під лагідним дощем.
Вона дарує мені світло,
Що попри темряву пусту
Освітлює все, що розквітло,
Прикрасивши траву густу.
Милуюся в цей час тобою
І погляд твій доповнить жар
Палкого серця. І з любов’ю
Здіймемося ми аж до хмар…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948758
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2022
Я не зможу тебе розлюбити
І не зможе спинитися час,
Світ не зможе зворотнє здійснити,
Щоб не сталося зустрічі в нас.
Я не зможу відчути кохання
Не до тебе, бо ти моє - все,
Хоч набридливі мої зізнання,
Але їх моя пристрасть несе.
Я не буду заміни шукати
Тим нездійсненим мріям своїм
І, зумівши так щиро кохати,
Буду жити бажанням одним.
Стану Бога просити про щастя
Для тебе, крізь мої почуття
І здійсню те, що іншими не вдасться,
Твоє дійсно щасливим життя.
Ти не станеш шукати довкола
Хто здійснить усі мрії твої,
Бо не стане ніхто і ніколи
Розуміти бажання мої.
Коли стане мій подих останнім,
Я згадаю, мов спів солов’я,
Твоі щирі, відверті бажання,
Де щасливі удвох - ти і я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948434
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2022
Нема душі моїй покою
І серце мов медузи рух,
Я поруч, але не з тобою,
Не відчуваю твоїх рук,
Хоча жадаю їх торкати,
Мов діаманти берегти
І мов востаннє цілувати,
Як я люблю і любиш ти.
Хочу любов тобі віддати,
Відчути пристрасті тепло,
По-чоловічому кохати
Так, як раніше не було.
Не зупиню порив емоцій,
Що їх породжує любов
І ми відчуємо, що досі
Не відчували. Знов і знов…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2022
Вона пішла і витончена постать
Повільно провалилася в пітьмі.
Вона немов сказала: «Милий, досить,
У щасті бути хочеться мені.
Із тугою ми просимо у Бога
Іще нам дарувати кілька днів,
А інші нам дарунки ні до чого,
Бо серця два палають у вогні..»
Вона пішла, пітьма її укрила,
Але закрити зовсім не змогла
Вона вогнем із серця там світила,
Бо лиш коханням вже давно жила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947589
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2022
Я відчував твої вуста,
Я відчував твоє бажання,
Бо я летів через міста,
Відчути пристрасті зізнання.
І відчував усю тебе -
Кожну клітинку, кожен подих
І знову дарував себе,
Здіймавшись вище все по сходах.
По сходах щастя, до небес,
Немов уперше і востаннє,
Не просто я люблю тебе -
Я потопаю у коханні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947005
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2022
Я знаю дні, що нищать ночі
І ночі, що змітають дні…
І зупиняти їх не хочу,
Хоча і зміни ці сумні.
Вони - є час, а він невпинно,
Мов вітер оминає нас,
А ми, не мислячи глибинно,
Втрачаємо все в ритмі джаз.
Не зупиняй його щосили,
Він все ж спливе, згорить вогнем,
Лови моменти, будь щасливим,
Живи сьогодні - одним днем!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947002
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2022
Закрию двері за собою,
Згашу гардинами вікно,
Накину ковдру з головою.
Ховатимуся. Бо давно
Хотів втекти саме від себе,
Спаливши в ті часи мости,
Не бачитиму світла, неба,
А нащо ці пусті світи?
Сховаю очі, вимкну вуха,
Скручуся, мов мале дитя,
У голові давно розруха,
Що манить в темне забуття.
Не хочу знати свої крики,
Які душа давно дійснить
І біль так довго одноликий
У серці все і все не спить.
Я втратив те, що є метою
І сенсом усього життя -
Не розуміюся з собою!
Бо правлять мною почуття…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945833
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2022
Глуха пітьма і мертва тиша
Заповнили сирий підвал,
Життя бажало взяти більше
Та наче заважав завал
Із цегли битої, брудної,
Яка закрила вхід давно.
Лиш місяць не давав покою
Через мале вузьке вікно…
Сиділа поруч мами доня
І казку мовила на ніч,
Розповідала через втому,
(Немов легенду із сторіч,
Яка нікому невідома),
Про те, яким був нині день,
Про іграшки, що були вдома
І як вона нових пісень
Хотіла в школі заспівати
На Великодневий концерт,
І що не може дочекати,
Як тато принесе букет
І подарує, наче зірці,
Яка на сцені вже давно.
І потім разом у квартирці
Через затемнене вікно
Лічитимуть сім’єю зорі,
Довкола місяць що зібрав…
Аж раптом, в чорній, непрозорій
Пітьмі до них хтось прямував.
Вона злякалася і впала
На груди мамі і платком
Холодним, мокрим заховала
Себе і маму. Ніби сном
Солодким жінка тихо спала
Від цих важких підвальних сцен,
Але очей не закривала
Вона уже не перший день…
Важкими кроками крізь тишу
До них хлопчина підійшов,
Підняв платок. Крізь найстрашніше
Він їх нарешті тут знайшов.
Струмком у нього покотились
По чорній, стомленій щоці
Бурхливі сльози. Зупинились
На мить всі рухи. У руці
Тримав іще гарячу зброю
Та час спливав, вже треба йти.
Узяв дитину він рукою,
Притис собі, щоб зберегти
Наскільки це можливо спокій.
Але він сам уже тремтів -
У прірві долі цій глибокій
Утриматися не зумів
Від сліз гірких. Перед донькою
Він приховати це хотів
І вже тремтячою рукою
Він очі мами все ж закрив…
Не бачив він, немов це снилось,
Ні зламів стін, ані дверей,
Він ніс життя, що залишилось
Серед «заснулих» там людей.
І це життя було на грані
Із потойбіччям кілька днів,
Та помирати їй ще рано -
Солдат мов ангел прилетів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944073
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2022
Кохана, я з тобою поруч
І за десятки й сотні миль,
Тебе завжди здіймаю вгору
І додаю звіддаля сил,
Щоб ти відчула - руки сильні
Досягнуть твій далекий край,
І епізод важкий цей, тлінний
Нас не розлучить, так і знай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943518
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2022
Який чарівний ранок тиші,
Коли ти чуєш шум весни,
Неначе нас почув Всевишній
І зупинив часи війни.
Ми дослухаємося вітру,
Який нам зміни дарував,
Рукою дощ своєю витре
Той морок, що життя забрав.
Ніхто не буде більше жити,
Як він колись раніше жив,
Ми тишу будемо цінити
Та більше, аніж хору спів.
Ми будемо цінити миті
І значно вище, ніж роки,
Єдиним днем будемо жити,
Будуть скромнішими думки.
І час уже не зачекає,
Відкрити двері у свій дім,
Сказати: «я тебе кохаю»
І дарувати щастя цим.
Ми не зупинимо надію
З душі прибрати суму гніт
І здійснимо найвищу мрію -
На нас рівнятиметься світ.
Бо на коліна можна стати
На Богом даній нам землі,
Щоби її поцілувати
І на траві, і на ріллі.
Ми більше станемо любити,
Нашу країну і усім
Будемо гордо говорити:
Ми з України, це - наш дім!
© Олександр Попроцький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943517
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2022
Я згоден птахом в небі бути
І сісти на твоє плече
Себе коло тебе відчути…
Ось так в душі мені пече…
Твої вуста як мед із липи,
Ти їх цілуєш, мов їси,
Вкушу я їх і ніжно й тихо
Мене лиш тільки попроси.
Твоє волосся - цвіт калини
Воно і ніжне й запашне
Я цілуватиму зі спини
Лише не відпускай мене.
Твій голос - ніжний спів кришталю
Він будоражить і пянить
Його люблю, тебе кохаю,
І хочу чути кожну мить
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943420
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2022
В душі як лід чимось шкребе -
Не маю покою,
Не знав, як жити до тебе -
Тепер ти зі мною.
Не вірю в долю що звела
Всі наші дороги,
Бо ти також туди прийшла
За покликом Бога.
Не відчував, що будеш ти
Так близько до мене
Та я хотів тебе знайти
Між хвойних зелених.
І попри сотню перешкод
У точці планети
Знайшли кохання вірний код -
Про це ці куплети.
Я не зумію більше так
Безмежно кохати
Попри невпевненість і страх
Від тебе приймати
Твій погляд, ніжність і тепло -
Мою нагороду,
Все, що між нами - зійшло
В кохання природу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2022
Весна. Глибоке чисте небо
Пускає сонця теплий взір
Я їду але не до тебе.
Пейзаж чарівних наших гір
Мене спиняє. Зупинися
І оглянися, ти тут був!
Уважно в вікна подивися,
Це ж Бука, вперше тут почув
Голос її дзвінкий, чарівний,
Відчув її веселий сміх,
Легкий був шлях, не зовсім рівний
Але був перший знак для всіх,
Що доля вже готує спалах
І почуттів і відчуттів.
До тебе я не їду зараз,
Але приїду, як хотів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2022
Я несказанно скучив, мила,
За подихом твоїм, теплом,
За голосом, руками, тілом
І вже не першим ніжним сном
Живу у казці із дитинства,
У ній є ти, а поруч - я,
Мов намистини із намиста
Ми невід’ємні. Ти - моя,
А я весь твій і ми щасливі,
Нам все дано і ніч, і день
І ми кохаємо красиво
У вирі пристрастних натхнень
Допоки не зійде світанок,
Не нагадає: скоро - день!
І поруч кожен світлий ранок
Відчути хочеться тебе…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2022
Ти не питай, чому люблю
Твоі чарівні, карі очі,
Чому ночами вже не сплю
Коли дзвінкий, тонкий, дівочий
Я чую голос, бачу шлях,
Де був зустрів тебе спонтанно
І поцілунок на вустах
Відчув раптово і нежданно.
Не має слів у мові ще,
Щоб передати спів кохання,
Вони всі висказані вщерть…
Не сплю із вечора до рання,
Бо знаю, десь в далеких снах
Ти там, де ми уже бували
І поцілунок на вустах
Лиш одночасно відчували.
Ти не питай, чи буду я
Тебе усе життя кохати?
Не знаю. Але без тебе
Уже не можу існувати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2022
Я не стомлюсь говорити з тобою,
Коли щебечеш або ти мовчиш,
Я не спинюся і перед собою,
Коли ти просто під мій говір спиш,
Ти будеш слухати мої зізнання,
Чарівні, милі і теплі слова
І між рядків будуть нотки кохання,
Як би ретельно я їх не ховав.
Ти будеш спати та мій тихий гомін
Не збудоражить солодкий твій сон,
Скоро я стану і тихим, і сонним,
Будемо дихати вдвох, в унісон…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2022
Стомлене вікно
Від страшних картин -
Зовні все злягло.
Ти немов один
Проїдаєш час
Долі і життя,
Сонце просить нас
Віри й каяття,
Що ми не були
Вірні нашим снам,
Часу не знайшли
Увійти у храм
Віри. І межа,
Що судилась нам -
Знищена душа,
Нині й є цей храм.
Я у нім щодня,
Серед ста облич
І як пташеня
Чую в небо клич.
Кожен вже давно
Зовсім сам не свій,
Стомлене вікно -
Прірва наших мрій…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942912
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2022
Ніщо мене так не зігріє,
Як дотик ніжних твоїх рук.
Він є частиною надії,
Яка давно у серці тліє
На фоні низки тих розлук,
Які щодня відчути треба
Через і відстань та і час.
І хоч за нас давно вже небо
Сказало, що і як нам треба,
І що щасливим є для нас.
І щастя це для нас не диво,
Бо божу волю прийняли.
Хоч доля з нами і грайлива -
Ми так кохаємо красиво,
Бо один одного знайшли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2022
Життя минає крок за кроком
І ось уже пройшли роки
Колись ти скажеш ненароком:
«Чому ось так зійшлись зірки?
Ми були поруч. Та не разом,
Бог дав нам те, що мріють всі -
Це був оргазм, тандем з екстазом
І хор кохання голосів.
Цей спів був шансом із мільйона
Та доля грає дивну гру -
Лишила гільзу із патрона…
Та пам’ять вже я не зітру…»
Пройдуть роки… І знов Карпати…
І ти згадаєш: він сказав:
«Ніхто не зможе так кохати»…
І він себе мені віддав…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942788
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2022
Я не здійсню політ у космос
І не зроблю менш білим сніг,
Я знаю, що не міг би досі,
Крізь принцип перейти поріг
Того, чого, на жаль, раніше
Не зміг би й навіть уявляти,
Але життя дарує більше,
Чого не можна і чекати.
Я не геракл і не пройдисвіт,
Та розумію, в цім житті
Я маю шанс тебе зробити
Щасливішою за усіх…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942760
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2022
Як ніжно я тебе кохаю,
Як сильно хочу до тебе,
Як зустрічі для нас чекаю
І вечір, й ранок, ніч і день.
Як хочу ніжно доторкнутись
До ніжних-ніжних твоїх рук
І дуже хочу повернутись
До дня, коли змінився стук
Мого закоханого серця,
Воно, до речі, вже твоє,
І мить, яка змінила все це
Внесла в життя в твоє й моє
Нові чарівні щастя миті
Кохання, пристрасті й тепла,
Ми почуттям уже повиті,
Яке нам доля надала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2022
Я знаю. Все оце не вічне,
І почуття не на роки,
І спати скоро станем більше,
І з’являться нові жінки.
І не напишеш мені знову,
Що ти скучаєш так давно,
Бо все, що зараз - стане новим!
І що скучаєш, як в кіно,
Ти не напишеш, а вже скажеш,
Бо спати будеш при мені,
Не на роки кохання наше,
А на віки - мов ми одні!
Не вічне це. Бо будуть зміни,
Нові жінки - нові життя
Нашої доні, доньок, сина,
Бо вічні наші почуття…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2022
Коли руйнується надія,
А може мрія, може сон,
Який ти може сам затіяв,
Йдучи з коханням в унісон.
Ти відчуваєш порожнечу…
Ні. Почуття іще живуть,
Але це схоже мов на втечу
Від себе чи на іншу путь.
Ніхто тебе не зрозуміє,
Що це єдине почуття,
Все усвідомивши, ти тлієш…
Таким стає твоє життя…
ОП
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942527
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2022
Лише на мить вдалось заснути
Хоча і зовсім не хотів…
Так хочу знову повернути
Той час, коли без зайвих слів
Твої міг щиро цілувати
І очі, й руки, і вуста,
Міг пристрастно тебе кохати
І пестити чарівний стан
Твого окоханого тіла,
Яке для мене - неба дар,
Робити все, що ти хотіла,
Злітала в щасті аж до хмар.
Лише намить вдалось заснути
І у короткім дивнім сні
Таки вдалось мені почути,
Сказала ти «люблю» мені…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942505
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2022
Я вдячний, Боже мій, за це кохання,
Яке мене змінило до клітин,
Я відчуваю наче уостаннє
Вібрації, неначе я один,
Хто може відчувати ці пориви
І наче ти надав лише мені
Відчути пристрасті дощі і зливи,
Які мов закипають у вогні
Мого палкого щастя до нестями,
Яке вода і кисень - і життя,
І ми відчули, мов це не із нами -
Можливість так вдихнути почуття,
Можливість так кохати, як нікому
До цього ти ніколи не давав…
І ти надав цей шанс мені одному,
Щоб я не жив. А лиш її кохав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942338
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2022
Я зачарований красою
І твого тіла, і душі,
І не важливо чи з тобою,
Чи по ту сторону межі
Я буду жити. Ти зі мною
Відчуєш щастя неземне,
Вночі не знатимеш покою,
Неначе це не про мене…
Про мене це! Бо я з тобою
Давно по-іншому живу,
Не сон не надає покою,
А ти. Бо це все наяву.
© Олександр Попроцький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942337
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2022
Я зачарований красою
І твого тіла і душі,
І не важливо чи з тобою,
Чи по ту сторону межі
Я буду жити. Ти зі мною
Відчуєш щастя неземне,
Вночі не знатимеш покою,
Неначе це не про мене…
Про мене це. Бо я з тобою
Давно по-іншому живу,
Не сон не надає покою,
А ти. Бо це все наяву.
© Олександр Попроцький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2022
Ти не сумуй, моя кохана,
Ми всі під богом. Кожен крок
Він виважений був, ще рано
Коли для нас усіх було…
Прокинулися, бачим світло
Значить іще ми на землі
І не зважай, що наші діти
Можливо житимуть в імлі,
Немов сліпенькі кошенята,
Коли не зможуть зрозуміти
Чого могли б і батько й мати
Їм просто, тихо пояснити,
Але я скоро буду поруч
І не важливо, де і як,
Униз піде все чи угору
Та чи і буде ще сім’я
Не знаю. Але сум не вихід,
Бо не змінити всього нам
І коли стане в небі тихо,
Збудуємо свій щастя храм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2022
Ти помолись за мене, мила,
І за усіх, хто серед нас,
Тих, у кого не зникне сила
Охороняти мужньо вас.
Хто не доспав численні ночі,
Пильнуючи і даль і вись,
І чує голос десь дівочий:
«Прошу, коханий, повернись».
За тих хто з гордістю під кулі
Іде, рятуючи наш світ,
Хто на руках натер вже гулі,
Готуючи бійцям обід.
За тих, хто ліки і товари
У чесний гумконвой зібрав
І хто, злетівши десь у хмари,
Винищувати ціль обрав.
Ти помолися за Вкраїну,
За неньку нашу дорогу,
За батька кожного і сина,
За маму й доньку, хто в боргу
Себе не лишить перед нею
І обере свій правий шлях,
Слід гідний дією своєю
Лишити дітям на стежках.
Молись щоразу, моя мила,
Допоки в тебе стане сил,
За все, що просиш і просила,
І Бог почує твій посил.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942213
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2022
1
Кожного дня я прошу,
Те, що у віршах пишу
І про що мріємо ми
Серед весни чи зими.
Про що співають пісні,
Про що шепочеш мені,
Що так звеличує нас
В смутку і радості час.
Приспів:
І це кохання - небеснее почуття,
Так це кохання - мета всього життя,
Лише кохання так звеличує нас.
Твоє кохання підносить до небес
Моє кохання, немов букет чудес,
Наше кохання краще серед прикрас.
2
Вільно без нього живеш,
Легко життям ти ідеш
І ніби зоряний шлях
Все лише в твоїх руках.
Раптом побачиш її,
І спалахнуть всі вогні,
І наче іскра з небес
Це збудоражить тебе.
Приспів.
3
Ми не чекаємо це,
Нам його доля несе,
Часто дарує нам біль,
Але воно - вища ціль.
Заради нього живеш,
На всі пожертви ідеш,
Інколи плачеш, проте
Віриш, воно є святе.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942194
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2022
Коли зустрінеш мене, мила
Не плач, бо я таки живий.
Зберіг себе, як ти просила
І відсьогодні я вже твій.
Я твій на ніч, на рік, назавжди,
Просто легенька втома є,
Якщо ти хочеш трохи правди,
Я втратив, що було твоє…
Ні, не кохання, втратив спокій
І втратив посмішку свою,
І оптимізм колись глибокий,
І трошки молодість твою.
Ні, ні, ти гарна і чарівна,
Хоча місцями сивина,
Той час короткий ти наївна
Була. Зі мною, не одна.
А зараз ми вже трошки інші,
Слова і жарти, і пісні,
В минулому себе лишивши,
Ти найдорожча все ж мені
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942006
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2022