Надія Карплюк-Залєсова

ЗАСМУТИЛАСЬ ПІСЕНЬКА

Калать-калать  по  долині...
З  ким  я  буду  спати  нині:
Чи  з  таточком  ,  чи  з  мамою,
Чи  з  кицею  під  лавою?..

Шоколадку  з"їла  вчора.
Облизнула  пальчик,
А  матусі  розказала,
Що  то  сірий  зайчик.

Зі  стола,  нехотячи,
Послизнулась  миска,
Але  ж  то  не  я  була,
Це...  хвостиком  мишка

А  ще  тістечок  зі  столу
Поцупила  двійко,
Татусеві  розказала,
То  -  братик  Сергійко

Ще  на  платтячку  новому
Гудзик  відкусила  ,
А  на  дірочку,  що  взялась
Квіточку  вліпила...

Знов  на  мишку  все  спихнула  -
Це  її  робота!
Гудзик...  он  який  великий  !
Не  ввійде  до  рота

Калат-калат  по  долині,
З  ким  я  буду  спати  нині:
Чи  з  таточком,  чи  з  мамою.
Чи  з  кицею  під  лавою  ?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724795
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 21.03.2017

ТОРКНУСЬ ПЕРОМ ДУШІ…

Найщиріші  і  теплі  вітання  колегам,  друзям  по  перу  !
Літайте  високо,  пірнайте  глибоко,грійте  душі  теплом
 і  боріться  зі  злом  !Хай  оббиває  пороги  ваші  муза,  а  слово
буде  мудрим  і  твердим.  Нехай  його  торкаються  вуста  
спраглого  і  закоханого,  знедоленогного  і  щасливого,  
борця  і  миротворця  !

Торкнусь  пером  душі  поета  :
Співай,  дзвени  струною  !
Вночі  і  вдень,  в  тепло  і  лід,-
Буяй!  Цвіти  весною  !

Схилюсь  низенько.  Поцілуй  
Поета,  музо,  словом!
Світ  слова  серцем  розфарбуй,-
Душа-бо  тут    -  основа  !

Торкнися  музи  -  приголуб,-
Дива  метаморфоз  -  у  слові,-
Де  радість  з  болем  -  в  вузлику,
Де  смерть  -  життя  -  в  любові

Вступай  в  сліди  поетові,
Приходь  у  сни  до  нього,
Щоб  било  вічне  джерело-
Творця,  у  всім  живого  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724785
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.03.2017

ПРИВІТ З ГОЛЛАНДІЇ

Моя  солоденька  сусідко,
Почути  вже  хочу  тебе,
Привезла-м  з  Голландії  квітку,
Боюсь  посадити  ї  зле.
Приходить  сусідка  до  Галі,
Що  толк  дуже  має  в  квітках  :
Детальний  аналіз...  нюхнула,
Протяжно  промовивши  :  Аааах  !
-  Так  пахне  той  флянцик  чудово  ,-
Цікаво,  як  буде  цвісти  ?
-  Казали,  що  квітне  оранжем.
І  цвіт  -  неземної  краси  !
Садили,  вдобривши  ретельно,
Плювали  удвох,  аби  ріс,
Щоб  кури  не  здзьобали,  шельми,
-  Бо  вже  ми  не  стачить  сльози...
Прийнялося,  йой  !  Слава  Богу  !
Стебельце  кріпеньке,-  ай  -  яй  !
Сусідка  без  пліт  лиш  гукає  :
-  В  два  дні  лишень  раз  поливай  !"
Галюся  над  кущиком  мліє,
Ганяючи  курку  дурну,
Розжитись  за  нащіпки  мріє
На  дива  в  своїм  квітнику...
Аж  тут  надгалився  Юрасик.
З  автобуса  щойно  зійшов,
Хлопчисько,  -  колись  однокласник  
До  Галі  з  цікавістю  йшов.
-  Що  нового  ,  Юрку,  у  світі  ?
Що  бачив  і  де  побував  ?
Та  Юриний  погляд  той  кущик,
Неначе  магніт  прикував...
Ой  Галю,  що  сталось  з  тобою,
Ти  в  інше  пішла  ремесло  ?
Невже  то  від  втрати  роботи...
Від  злості  тебе  понесло  ?
Невже  тебе,  дівко,  вкусила
Якась  ненажерлива  тля,-
На  грядці...  І  просто  на  людях...
Сміливо  !..  Росте  конопля  !
-  Та  що  ти  ,  ЮркО,  таке  кажеш...
З  Голланди  цвіт-диво  везла,
Не  те  щось  ти,  Юрчику,  стелиш...
Ще-м  гроші  які  віддала  !
-  Її  я  здалеку  занюхав,
Та  думав  :  То  щось  приверзлось...
Та  ні  !  Таки  ж  то  насправді,
Аж  тут  вона  тішиться...  Ось  !
-  Мій  Боже  Святий!Тільки  ж  людям  
   Дивися,  Юрко,  не  кажи  !
Ще-м  слави  такої  не  мала...
О  Господи  милий,  спаси  !
Щоб  світ  їх  не  відав  -  голландців
І  їхнє  "законне"  зело  !
Щоб  наглий  їх  шляк-  таки  трафив,
Ще  встиду  такого  не  знало  село  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724099
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 17.03.2017

ДОМІНАНТА У ГАРАНТА…

Домінанта  у  Гаранта  -  у  прогресії,
Не  від  доброго  життя  ...  від  депресії...
Що  то  має  наш  гарант  в  голові,  на  серці  :
Ні  не  змелиш,  ні  не  стреш  на  найгрубшій  терці.

Бізнес  часу  забира,-  роботи  немало,
То  Гаранту,  люди,  ніц  із  неба  не  впало  !
Войну  "замісили"  тут,-  треба  розрулити...
Кожен  раз  гризе  себе  :  злити  чи  не  злити...

Звідси  Вова  напира,  звідти  -  Дім,  що  БІЛИЙ,,
Ще  й  народ  рве  ланцюги,  наче  одурілий...
Думать  треба,  як  втекти,  плацдарм  готувати,
А  тут  ще  брати-жиди...  Крим,  щоб  їм  віддати  !

Ой  ви  люди  -  людоньки  !  Легко  вам  казати...
Не  дай  Бог,  таке  життя,  як  Гарант  наш  мати  !
Домінанта  у  Гаранта  -  у  прогресії...
Не  від  доброго  життя  ...  Від  депресії...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724085
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 17.03.2017

НАВШПИНЬКИ ПІДНЯЛАСЯ БІЛОЧКА…

(Великий  світ  маленького  дитинства)

Навшпиньки  піднялася  білочка,
Брати  навчили  з  руки...
Любить  цукерку  і  хлібчика,
Яблучка  любить  й  грушки

Глянь,  моє  серденько,  в  очки...
В  них  ще  немає  страхУ.
Добре.Довірлива...Ще  не  вгодила    
На  руку  недобру,  лиху.

Бач,  оченята  довірою,
Дякою  світять  тобі.
Шкодити  тому,  хто  вірить...
Хай  і  не  сниться  вві  сні

Чуєш,  моє  янголятко,
Добрим  іди  по  землі,
Щоби  сльозиночка  жодна  
Не  впала  в  великі  жалі

Ані  в  тваринку,  ні  в  вільную  птаху...
Все,  що  живе,  є  слабкіше,  ніж  ти,-
Не  запускай  вередливого  страху,
Не  причиняй  їм  ніколи  біди

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723929
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 16.03.2017

ХТОСЬ РОЗКИДАВ ПЕРЛИ…

День  спустивсь,  як  обрус  зі  стола
І  упав  за  обрій  в  сонячній  заграві,
Янтарем-  смарагдом...  аж  за  край  небес,
В  золото-  рубіновій  оправі...

Вслід  за  тим  -  наземний  купол  вкрив
Присмерк  із  очицями  -цятками,
І  заморгало  мільярдами  світил,
У  люстерках  криниців,  ставками

Я    закохуюсь,  лечу  у  небеса,
Мудрими  Чумацькими  Шляхами,
Клишонога  там  Ведмедиця  Мала
Везе  Діву  злотокосу  між  плечами...

Я  б  туди,  ведмедице,  хоч  раз,-
Терезами  Правди  ,  як  в  орелях...
Я  б  жарптицею    увись  знялась,
Де  немає  ліку  час  у  паралелях

Поміж  зорі  зачерпнути    Правди,
У  Ковші  б  на  землю  принести,
І  тоді...  Ти-  Господи,  пізнав  би:
Твої  діти  -  не  лиш  грішники  -раби...

---------------------------------------------

Хтось  розкидав  перли  в  синім  морі,
Азбукою  Всесвіту  для  нас,
У  бездонному  й  безмежному  просторі,-
Поміж  перлами  -  землі  дороговказ
                                                           
   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723923
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2017

ДОМІСОЛЬКИ

(Великий  світ  маленького  дитинства)

Краплі  -краплі  -  домісольки.
Ми  придбали  парасольки,
Однакові  з  мамою...
Ще  й  дощовички  !
Повно  всюди  дощику  :
В  цебрику  і  горщику,
А  у  нас  із  мамою  
З  гуми  -  чобітки.
Краплі-краплі  -  домісольки,
Не  поможуть  парасольки,
Якщо  ніжки  у  сандалях,
Мов  човни...
Виглянь  вже  ,  веселочко,
Треба  вже  веселочка
Для  Катрусі  з  татом,
Додому  дійти.
Краплі-краплі-молоточки,
Повні  цебрики,  горшочки,
Домісольки  ринвами  течуть.
З  хмурих  брів  небесних
Сонечко  вже  кресне,
І  веселку  промені  
Під  дощем  вже  тчуть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723721
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 15.03.2017

ВЕДМЕДИКОВА ОБІЦЯНКА

(  Великий  світ  маленького  дитинства  )

Мале  дівчатко  з  носиком  кирпатим,
З  мрійливим  поглядом  з-поміж  пухнастих  вій
Тлумачить  щось  малому  ведмежаті:
Авжеж,  Михайло  -  плакса-голосій  !

Ти  ж  чоловік  !  Либонь  цього  не  знаєш  ?
А  хлопчикам  сльоза  -  не  до  лиця...
Чого  в  вікні,  Михайлику,  шукаєш  ?
Разів  вже  сто  казала,  що  весна  !

Не  плач,  ведмедику,  не  рюмсай,  любий  Місю,
Зима  повернеться...  Татусь  мій  слово  дав  !
Ти  знов  співатимеш  свою  зимову  пісню,
Я  ковзани  вдягну,  що  він  подарував...

Новенькі  ще...  Стальне  блискуче  лезо...
Чекати  мають  до  наступної  зими.
Казав  татусь,  мені  завдали  стресу,
Купивши  в  подарунок  ковзани

Весна  мине,  за  нею  -  літо,  осінь,
У  мене  зубчик  випаде  і  виросте  новий.
А  ще  -  в  косичку  заплетуться  коси,
Як  прийде  час  на  нові  ковзани...

Не  плач,  Мишко  !  Як  сирості  багато  !
Від  неї  хата  наша  скоро  зацвіте,
Ти  ж  -бо  складав  обіцянку  для  мого  тата  :
Тримай  її  ,  бо  зубчик  не  впаде  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723709
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 15.03.2017

НУ І ЩО ?

Я  жадаю  твоїх  поцілунків,
Остогид  вже  самотності  яд-
Надщербатої  долі  дарунків,-
Ну  і  що,  що  мені  п"ятдесят  ?

Так  банально  коханою  бути,
Чи  минуле  впустити  назад?
Це  ж  банально  за  квіткою  рути...
Особливо  в  твоїх  п"ятдесят...

Так  банально...  а  може,  і  смішно  -
Притулитись  на  дуже  плече.
Зойкне  кривдою  осуд  поспішно,-
Лід  зими...  а  вогненно  пече.

Так  жадаю  твоїх  поцілунків,
Піднялася  від  давніх  утрат,
Вже,  як  є...  не  веду  порахунків,
Ну  і  що,  що  мені  п"ятдесят  ?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2017

ЦІЛУЙ МЕНЕ

Цілуй  мене  до  втрати  відчуття:
Де  ще  реальність,  а  де  гра  уяви,
І  розбуди  у  пещотах  каяття  
Своїм  цілунками  пізньої  заграви

Відчути  дай  себе  у  краплі  щастя,
Одвічним  ладаном,  сповитим  в  феміам.
Дай  повернути  втрачене  причастя,
А  потім...  я  назад  його  віддам

Цілуй  мене  ,  я  в  цілості  залишу
Твоїх  обіцянок  і  фраз  високих  тиск...
Щось  завстидало  звичну  мою  тишу  ,-
Це  брак  тепла.  Ніякий  більше  зиск...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2017

СТАРЕ "ЛЮБЛЮ""

Не  муч  мене  своїм  "чому",
Воно  зблудило  десь  у  веснах...
Скололо  ноги  у  стерню
Й  заснуло  в  жита  перевеслах

Вже  не  питай  нікого  більш,
Не  розставляй  гучні  акценти...
Нехай  всі  лондонські  дощі
Навернуть  сонячні  моменти...

Облиш  "чому"  ,-  воно  ж-  бо  б"є,
Як  провід  той,  що  оголився...
Свобода...  ти  казав,  -  моє  !
То  ж  волі  хересом,  мабуть,  упився  ?

Нехай  твоє  старе  "люблю"
Не  стане  зайвим  елементом,-
В  чужинській  мові  прозвучить
Гучним  і  впевненим  акцентом  !

Не  муч  мене  своїм  "чому"...
Воно...  зблудило...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722736
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2017

ХОЧУ СПИТАТИ…

У  влади  і  жуліків  різних  мастей
Спитася  хочу  :  В  чім  сутність  смертей  ?
Щодень  -  вам  прибуток  приносить  гібрид,
Винищує  націю  зрадник  і  жид  !

У  вашої  совісті  -  інагурації,
Впритул  з  геноцидом  -  нищення  нації...
Може  наш  "війт"  відповість  матерям  :
Скільки  життів  в  шоколаду  сто  грам...

А  може,  щось  видасть  останній  барига:
В  чім  сутність  війни  -  де  суцільна  інтрига  ?
Загрались,  панове,  вже  час  зупинитись,
Над  власним  народом  змилосердитись...

Стане  останньою  краплею  мить...
Під  вами  земля  -  вже  не  дише,-  горить  !
Бійся  народу,  який  вже  не  чує,
Бійся  народу,  що  в  світі  гарує...

Шайка  бандитів  і  купка  злодюг.
На  шиї  народу  вже  рветься  ланцюг  ...
Шайка  бандюг  невідомого  роду,
А  час  -таки  прИйде...  Бійся  народу  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722732
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.03.2017

ЗІРВАЛОСІ СВЄТО

Стрілися  дві  коліжанки  в  неділю,  по  Службі  ,
Скажу  тобі  по  секрету,  по  великій  дружбі  :
Мого  батька  нині  зрані  вкусив  Бровко  дикий...
Прийшов  в  семій  кавалєр  і  приніс  гвоздиків...
А  той  йому  :  Забирай  те  зіллє  звідси,  як  не  хочеш  криків.
-  Що  си  стресло  ,вуйко  Павле,ви  мені,  як  тато,
Лем  я  хтів  свою  дівчину  з  8  -им  привітати...
Ай  ти  ,  Степцю,  ...ий  сину,  ти  нині  не  в  пості  ?
Шо  ти  хочиш  зпозаранку,  бач...  великі  гості  !
Шо  там  маєш  за  плечима...  кажиш,  вина  флєжку...
Твоя  мама  -  добра  цьоця  -  солоденька  Стефка.
В  свят  неділю  ,  в  семій  ранку  горівков  торгує,
Масти  ,  хлопче,  з  мої  хати,  най  ніхто  не  чує...
Ше  то-то  мені  скажи  ,  шо  воно  за  сьвєто,
Може  ,  зараз  по  вині  хапнемо  котлєту  ?
-  Та  дивіці  в  калєндар  -  то  ж  жіноче  свято...
-Кожний  місяць  в  жінки  свєто,  шось  -то  забагато  ...
Не  бувати  тут  смороду  москаля  ні  жида,
Най  згорит  з  лиця  землі  д"явольска  огида  !
Вимітайси  !  Не  ходи  !  Не  дам  тобі  Юльки  !
От  тобі  під  ніс  самий  -  скрученої  дульки  !
Степко  вилетів,  як  бура,  кажу  тобі,  Галю...
Де  шукати  кавалєра,  я  Бігме,  не  знаю.
Та  ше  й  треба,  шоб  без  свят  того...  комунізму...
Бо  казав,  шо  посадит  на  ланцюг  залізний.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722563
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 09.03.2017

КОЖНА БУКВА ТВОЯ…

Кожна  буква  твоя  -  то  сльози,
Кожне  слово  твоє  -  вінець
Вже  століття  в  надриві  до  неба:
Тож  борися,-  бо  прийде  кінець  !

Кожна  фраза  твоя  -  непохитна
І  міцнішою  є  за  граніт
Всі  пророцтва  астрологів  плачуть
Над  хотивістю  сивих  століть

Вічний  заклик  до  правди,  свободи,
І  любов  -  вічно  трепетна  в  нім...
До  землі  поклонились  народи.
Лиш  твій  власний  не  чує  тих  слів

Наші  діти  -  один  поза  другим  
В  синє  небо,  до  тебе  ідуть...
Чи  дурман,  а  чи  кара  небесна
Відкриває  для  ворга  путь  

Не  навчилися  єдності,  батьку  ,
За  це  плата  така  дорога...
Не  мости  поміж  нами,  а  кладка,
І  любов  на  ній  -  надто  хитка

Що  не  буква  твоя  -  то  в  Бозі  ,
Що  не  слово  -  то  правда  свята,-
Знов  кобзар  десь  ридає  на  кобзі,
І  недолею  ранить  сльоза  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722553
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 09.03.2017

НОРОВЛИВА

А  чи  сонце,  а  чи  злива,
Не  приходить  норовлива,
Моя  ніжна  і  тендітна,
Материнка  в  полі  світла

Ткана  краля  вся  з  гонору,
Пучок  радості-мінору,
Краса  писанки  -  їй  Богу  !
Шаленієш  -  дай  дорогу  !

А  чи  сонце,  а  чи  злива,-
Моя  кралечка  мінлива,
Бровенята  попідводить,
З  розуму  хлопчисьок  зводить

Дай  ня,  Боже,  жіночку,
Як  у  полі  квіточку,
Пташку  -  говорушечку,
Солоденьку  грушечку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722374
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2017

БЕРЕГИНЯ

Тримала  весна  у  вузлику  з  жіночої  хустини  дивні  чари...  Коли  приходив  день  і  час,  
відомі  тільки  їй,-  розв"язувала  свій  загадковий  вузлик  і  шепотіла  лиш  їй  зрозумілі  слова...  Вузлик  відсвічував  переливами  смарагдового  кольору.По  дивнім  дійстві  цім,
по  венах  усього  живого  зачинав  рухатися  еликсир  життя...
Та  ось,  одного  разу  весна  підізвала  юну  дівчину,яка  ще  не  відала  кохання,  зачерпнула  з  джерельця  чистої,  як  сльоза,  водиці  і  торкнулась  рукою  її  чола.
-  В  тобі  велика  і  невичерпна  любов,  дарована  Богом,  а  з  першим  "кохаю"  -  ти  продовжителька  роду  людського.  Від  тебе,  жінко,  на  цій  землі  залежить  все  :  в  який  бік  схиляться  терези  добра  і  зла,  бути  війні  чи  братерській  любові.  Бути  життю  чи  небуттю  -  це  теж  твоє.  Бери  цей  вузлик,  від  нині  -  він  твій.  А  вузлику  на  прощання  сказала  :  "Тепер  вона,  жінка,  -  твоя  Берегиня  "  Віддавши  вузлик,  додала  :"  Неси  все  своїм  потомкам...  Будь  мудрою  і  щедрою,  жінко  !  А  щоб  ти  не  втомлювалась,  там,  у  вузлику  є  все  необхідне..."
 По  тім  слові  пішла  весна  полями  і  гаями  творити  диво  і  красу.
Як  зачароване,  стояло  молоде  дівча  і,  як  молитву,  повторювало  кожне  слово,  сказане  весною.Отямившись,  відкрила  очі  і  тихо  мовила  :"  Я  зможу...  Не  сумнівайся  !"  І  в  відповідь  почула  дзвіне,  аж  до  неба  :"  Я  знаю  !"

З  ВЕСНОЮ  ТЕБЕ  ,  ЖІНКО,  І  ПЕРШИМ  ПЕРВОЦВІТОМ,  ЩО  ЗАЦВІВ  !


Хай  ***  буде  по  твоїй  дорозі,  ти  зможеш  все,  бо  ти  -  У  БОЗІ  !
Благословенна,  вічна  і  незвична,  на  тобі  місія  велика  і  велична  !
З  тобою  Бог  і  всі  земні  закони...  Немає  сил  таких,  немає  перепони,
Щоби  обрусом  впала  на  долоні,  нещасна  доля  смерті  чи  неволі,
Ти  -  між  любов"ю  і  життям,  між  таїнОю  у  творінні,
Планети  людської  -  одвічному  спасінні  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722367
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.03.2017

ПРОРОСЛА ЛЮБОВ

Сліпий  кобзар  виплакує  на  кобзі
Про  розкіш  панську  і  козачу  кров,
Про  смілого  Байду,  підступну  зраду
І  до  Вкраїни-матері  палку,святу  любов

Сліпий  кобзар  врива  кусками  серце,
Іде  з  поводирем  дорогами  століть.
І  Україна,-  дяка  Богу,  ще  не  вмерла,
І  попри  всі  незгоди  ще  стоїть...

Стоїть...  Розбита  горем,  плаче,
Сплюндрована,  до  неба  голосить...
Який  то  зрячий,  що  навкруг  не  бачить  ?
Змовка  кобзар  на  хвилю,  щоб  запить...

І  знов  струна,  натягнута  від  болю,
І  котиться  з  сліпих  очей  сльоза...
Без  крові  Бог  зробив  дарунок  -  Волю  !
І  в  Заповіді  жити  наказав.

Не  плач,  кобзарю,  твої  сльози  марно
На  землю  святу-грішну  не  падуть,
Вже  ті,  що  виросли  у  воленці  Господній
Умерти  Ненці  нашій  не  дадуть  !

Одні  вмирають,  інші  в  світ  приходять,
В  цей  світ,  щоб  жити,  а  не  помирать...
Буди,  кобзарю  !  Досить  в  лапи  смерті
Синів  найкращих  України  віддавать  !

Буди,  кобзарю  !  Зрячіший  від  зрячих,
Хай  в  кожного,  хто  чує  -  стигне  кров  !
В  пра  -правнуків  твоїх  є  ***  й  воля,
В  них  проросла  свята  твоя  любов  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722164
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.03.2017

СКИДА ЗИМА УРАНЦІ ПО КРАПЛИНІ…

Скида  зима  уранці    по  краплині
Свій  жалюгідний  і  смішний  прикид,
Що  аж  саму  щоднини  пополудні
Кидає  з  сорому  вишневого  -  у  стид

Весна  ще  рання  -  молода,  незріла,-
У  ситі  сонця  променя,  тепла,
Та  перед  соромом  зими  іще  несміла,
В  калюж  люстерках  вроду  вигляда

Росте  весна  у  днях  своїх,  у  сонці,
Усе  живе  прокльовує  свій  путь,
Від  верболозового  котика  в  віконці,-
Творіння  Боже  знає  свою  суть

Пташині  зграйки  чубляться  на  гілках,
Підхоплюють  то  в  тріо  ,  то  в  дует,
Летить  вперід  весни  твоєї  стрілка,-
В  жасминово  -  нарцисовий  банкет  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722149
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.03.2017

СУДИТИ БУДУТЬ ПО ДІЛАХ…

Втомився  Бог  вкраїнця  захищати...
Тремтить  в  бою  намолена  сльоза,
І  день  у  день  все  множиться  на  втрати,
А  в  світ  вступила  впевнено  весна.

Втомився  Господь  очі  відкривати
На  світ  неправди,  зради  і  хули,
Втомився  нас  Господь  реставрувати,-
Невже  колись  ми  іншими  були  ?

Народе  мій!  Із  вічністю  ідеї
Про  волю,  незалежність,  а  у  тім  :
Щодень  продовжуємо  грішну  Іудею,
А  плата  ?  -  Сотня  сотень  -  на  хресті  !

За  що  ?  Чому?  І  скільки  ?  -  Не  питаймо,
Бо  відповідь  вже  знають  школярі...
Де  заклик  Батька  до  братів  :"  Єднаймось  !"  ?-
Банальністю  на  вимірній  шкалі...

Втомився  Бог  вкраїнцю  помагати,
Який  від  заздрощів  готовий  спопелить,
Який  не  бачить  дальш  своєї  хати
І  іскру  розбрату  у  всьому  розпалить.

А  ще  дволикість  і  хабарництво  ,  і  зрада,
Пересуди  дороги  не  дають,
Як  результат  -  Верховна  наша  Рада
Живе  !  А  люди  решта  мруть!

Прокиньтесь,  люди!  Господь  вже  втомився:
Він  волю  Україні  здарував...
А  ти  Йому...  Ба...  навіть  не  вклонився  !
З  гріхів  дорогу  дальше  торував!

Та  маймо  ми  в  душі,  хоч  кого  :
Ісус,  Будда,  арабів  -  свят  Аллах...
Не  нарікаймо  ж  потім  ні  на  кого,
Судити  будуть  тільки  по  ділах...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722000
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.03.2017

ЗА ЩО, ЛЮДИ ДОБРІ ?

Люлі,  мій  хлопчику,  люлі,
Нас  ошукали  сиві  зозулі.
Сипи,  моя  рідна,  кохана  дитино,
Маєш  найкращу  за  всіх  домовину...

Лишень  тяжкою  буде  земля,
Недоголублене,  миле  дитя.
Посмішка  рідна  блукає  вустами,-
Як  же  там  зимно,  сину,..  без  мами...

Соколе  мій,  що  літав  так  високо,
Про  те  і  не  думав,  що  нам  одиноко,
Не  жив  ще  на  світі,сину  мій  русий,
Дитина...  Не  брився  ще...  Зовсім  безвусий...

За  що,  люди  добрі  ?  Скажи  мені,  небо  ,-
Збирати  дитину  до  вічності  треба  ?!
Йому  б  до  весілля...  а  мамі  -  онуків...
Не  чула  нещасна  вже  молоту  стуків...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721990
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.03.2017

ТИ ЗАЛИШИВСЯ НА ІНШОМУ БЕРЕЗІ

Ти  залишився  на  іншому  березі,
Там,  де  зозуля  кувала  на  вересі.
Зажури  ненасить  висмоктує  тугу  :
Прости,  якщо  можеш,  закоханий  в  другу...

Я  залишилась  пів-тоном  осіннім,
В  келиха  дзвоні  на  твоїм  весіллі,
Як  сніп  одинокий  на  щастя  обжинках,
Як  в  цілій  зимі,  одинока  сніжинка

Ти  не  звертай...  це  не  відчай,  не  сльози,
Просто  довірилась...  метаморфози...
Ти  не  звертай...  я  сильна...  зумію...
Тільки  боротись  не  буду  за  мрію

Жито  серпневе,  в  нім  мак  пломеніє,
З  маком  волошка  тендітна  синіє...
Ти  залишився  на  іншому  березі,
Там,  де  зозуля  кувала  на  вересі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2017

КОВДРОЧКА ДЛЯ КИЦЬ

(Великий  світ  маленького  дитинства)

Киця  і  котик  туляться  спати,
Ковдра  коротка,-  лапки  стирчать...
Будем  з  Софійкою  ковдру  справляти,
Взимку  на  сіні  холодно  ж  спать.

Добротний  напірник  бабуся  зішила,
Онучка  наповнила  пір"ячком  все,
Щоб  холодом  кицю  зима  не  ранила,-
Як  віхоли  буйні  вона  принесе.

Радіє  Софійка  :  яка  ж-  бо  м"якенька,
Я  спатиму  з  вами  цю  нічку,ось  тут,
Всерединці  вляжусь,  я  зовсім  маленька,
Хай  мишки  від  заздрощів  в  нірках  шкрябуть

Маленька  перинка  на  славу  вдалася...
Як  жаль  тую  ковдрочку  їм  віддавать,-
Бабусю,  бабусю,  моя  дорогенька,
Я  також    на  ковдрочці  хочу  поспать...

-Гаразд,  моя  крихітко,  в  шубку  вдягайся,
-Навіщо,  бабусю?  Я  -  в  ковдрочку...  тут  !
-Хустину  тепленьку...  Нумо  -ж,  не  гайся  !
 Котики  ж  наші  на  сіні  живуть...

Не  хочу,  бабусю,  там  холодно  дуже,
А  ліжечко  в  мене  тепленьке,  м"яке,
Віддам  я  перинку,  мені  вже  байдуже
До  того  ж  моя  в  мене  ковдрочка  є.

Обняла  бабуся  онучку  маленьку,
Серденько  у  тебе  велике,-  не  спить,
Покликала  кицю  і  білу,  й  сивеньку:
Їм  час  працювати-  мишок  ловить...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721602
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 04.03.2017

ЗБІГАЄ ПО РИНВАХ…

Знов  сонце  за  хмару  зайшло  так  невинно,
Накривши  крилом  свій  розпалений  день,
В  принишклому  спокої  дзвінко  на  землю
Спустився  вінок  ластів"ячих  пісень

Цвірінь,-  тепла  днино!  Вже  дощик...  Дзелень  !
Та  в  відповідь  -  тихо...  Анітелень...
І  першими  краплями  -  грон  винограду
Всіх  ритмів  співало  небо  пісень

В  коктейлі  із  спеки,  озону,  вологи
Купається  вишня,  черешня  і  клен,
Купається  дуб  на  подвір"ї  розлогий,
Втамовує  спрагу  потрісканих  вен

В  причасті  небеснім  днина  омилась,
По  купелі  тій,  як  прийшла  до  христа
У  запах  смородини  чемно  сповилась,
Збігає  по  ринвах  пора  золота.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721234
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.03.2017

ВЖЕ ДОСИТЬ ТИХ КАЙДАН !

І  знову  бій,  вогонь,  пекельні  гради...
Реєстр  поіменний  всіх  утрат...
Озвися  ,  небо!  Все  -  чого  заради  ?
Осяде  ще  комусь  якийсь  мільярд...

І  лік  уже  на  сотні  сотень  множим...
Чого  чекаєм  ?  Винищить  нас  жид  !
Над  дітьми,  що  не  жили  зглянься,  Боже  !
Руками  москаля  справляють  геноцид

Нас  нищать,  брате,  чуєш,  підіймайся!
Гібрид  війни  -  нової  сили-  мор...
Не  вистачить  криївок...  не  ховайся,
Сховався  жид  під  хитрий  триколор

Не  завивай  байдужість  в  толерантність,-
Не  зачепило  поки  що  тебе...
Бо  щезне  вся    "екстравагантність",
Як  смерть  найблищих  попід  руку  поведе

І  знову  бій,  вогонь,  пекельні  гради...
І  проводи  врочисті...  На  майдан...
Спиніться  нелюди  !  Розгадані  шаради  !
Вже  досить  з  власного  народу  тих  кайдан  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721219
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.03.2017

ТИМ, ХТО ДУШІ СВОЄЇ НЕ ЗМІЛИВ…

А  просто  так  -  ніщо  не  відцвітає,
Ніхто  не  відцвітає  просто  так...
Наступне  в  слід  віджитого  вступає,
За  цвітом  плід  приходить  позаяк

Солодко-кислий,  жовчею  напнутий-
Усе  від  того  дерева    корІнь,-
Обабіч  шляху,  з  домішком  отрути
І  з  гіркотою  чорних  сновидінь...

А  чи  в  саду,  де  піють  райські  птиці,
У  доторках    дбайливої  руки
З  коханими  в  саду...  ген  до  зірниці  !
В  цнотливій  радості,  уплетеній  в  вінки

Усі  шукають  цього  древа  плоду,
Але  знаходять  одиниці...  Чомусь  так...
Гризуть  кислиці  комусь  у  догоду,-
Кислиця  -  вільний  в  лісі  горе-птах...

Хай  добре  дерево  квітує  для  вас,  люди,
Плодам  на  диво  хай  вони  цвітуть...
Бо  має  хто,-  то  ще  йому  прибуде,
А  де  нема  -  останнє  заберуть.

Закон  буття,  придуманий  не  нами,
Ніхто  його  в  житті  цім  не  змінив,
І  плине  щастя  сивими  віками
Тим,  хто  душі  своєї  не  змілив...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721087
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.03.2017

В ЧЕСТІ ЇХ , - БОЖЕ, БОРОНЬ !

Чого  ти  кигичеш,  чайко?
Без  тебе-  на  серці  зудить...
Ти  вже  не  Вкраїни  птаха...
Шукай  собі  інших  музик.
А  чайка  витягує  серце,
Ковтаючи  з  криками  біль,
Над  хвилею  Чорного  моря-
Мору  татарського  тінь...
Скиглить,  шукає  птаха
Шматочки  раЮ  на  землі,
Де  вільні  і  горді  жили-
Сестри  правічні  її...
Та  імпульси  диких  переймів
Дурманили  розум  "братів"
І  рішенням  "одноголосно"
Мор  поза  мором  летів.
Вбивці,  напоєні  кров"ю,
Що  нею  не  вп"ються  ввіки
На  "шахматній  дошці"  пристойно
Фігурами  били  гріхи...
Притиснутий  гнітом,  народе,
Ця  кара  твоя  -  вічний  хрест,-
Орел  двоголовий  у  Чорнії  води
Змива  свій  кривавий  ефес...
Чого  ти  кигичеш,  чайко?
без  тебе-на  серці  вогонь...
У  стійкості  -  ***  народу,
А  в  честі,-  їх  ,  Боже,  боронь  !  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721076
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.03.2017

А ЩЕ ТРІШКИ……

А  ще  трішки...  а  ще  трішки  -  піде  сік,
Побіжить,  заструменить  у  жилах  весен...
За  весною  попливи  у  небовид,
Лиш  тримайся  вимочених  весел...
А  ще  трішки...  а  ще  трішки  -  задзвенить,
Вдарить  в  струни  з  передзвоном  ключ  пташиний,
І  постане  потягами    нить,
Що  й  не  вловить  погляд  соколиний.
На  Вкраїну,  на  Вкраїну  -  курс  додому,-
Рідні  гнізда  підлатати  вже  пора,
Батьківщина  зацілує  вашу  втому,
А  у  гніздах  зацвіркоче  дітвора.
Зустрічай  своїх  птахів,  моя  Вітчизно,
Що  тікали  з  холоду  у  студ,-
До  її  високості...  до  тризни
Птах  своїм  корінням  тільки  тут...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720913
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.02.2017

ОСТАННІЙ ДЕНЬ ЗИМИ

В  останній  день  зими
усмішку  пригорни,
В  сповитках  споминів  
про  свята  і  морози...
Вже  завтра  -  день  весни
ввірветься  в  твої  сни,
у  сонні  пагони  в"юнкої  верболози...
В  зими  останній  день
Дзвіночки  "дзень  -дзелень"
На  конях,  де  зима
збира  лаштунки:
Всіх  свят  своїх  декор,
Де  срібло-  мельхіор,
Вакацій  радість,  
Втіхи  з  подарунків...
Здорова  будь  ,
В  щасливу  путь  !
З  дороги  не  збивайся,-
Як  щось  не  так  :
Прости,  забудь,
Під  грудень  повертайся  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720902
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.02.2017

ДО СОНЦЯ…

До  сонця,  до  сонця,  до  сонця...
Розчісують  кіски  свої,
Грацій  білих  -  тендітні  берізки...
В  півсонмі  дрімотнім  гаї
Рілля  недоречною  кляксою
З  -  під  снігу  вдивляє  в  блакить,
Добротною  змащена  ваксою,
Пташину  вишукує  нить...
Та  й  сніг  із  відбитком
віджитого  часу  
В  якусь  недоречність  забрів,
Шукає  для  себе  Парнасу,
Забувши,  що  вже  овдовів...
До  сонця,  до  сонця,  до  сонця  -
свою  білопінну  красу,
До  Висі  -  блакиті  віконця
Витягують  грацій  струну-
берізки,  берізки,  берізки-
Дівочого  стану  краса,
Розчісують  кучері  -  кіски,
Бо  вже  й  недоречність  -  зима.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720702
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.02.2017

Я - ПЕРШИЙ !

Я  пробивась  догори,  хочу  бачити  сонце,  зорі  і  небо...
Я  хочу  бачити  радісні  очі  людини,  задля  неї  приходжу  у  світ,-
За  мною  прийдуть  інші,  вони  теж  бажатимуть  цього.
Але  я  -  перший!
Я  -  життя,  що  дивиться  очима  ніжності  на  світ,  повчись  у  мене...
Я  -ніжність,  що  очима  життя  споглядає  землю,  навчись  у  мене...
Я  -  краса,  де  приховане  таїнство  волі  до  буття  у  Вселенній,  навчись  у  мене...
Я  -  зародок  любові,котру  Сотворитель  вдихнув  у  мене  на  зорі  Сотворення  Світу...
Мій  вік  надто  короткий,  але  вслід  ідуть  інші  з  тим  самим  кодом  добра  і  любові.
Я  живий...  Я  тут  !  Я  майже  бачу  сонце...
Прийди  до  мене  на  побачення,  візьми  мою  ніжність,  красу,  любов,  мою  стійкість...
І  неси  життям,  не  розхлюпуючи,  бо  лиш  для  тебе  бережу  цей  скарб,  відколи  світ...
Я  лиш  тендітний  і  малесенький  підсніжник,  а  так  багато  несу  тобі  в  своїх  долоньках...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720687
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.02.2017

ПРОСТІТЬ….

В  поета  бавлюсь  часто-густо,
Коли  сіяє  все...  і  пусто...
Коли  душа  співати  хоче,
Тож  пишеш  легко  і  охоче

Коли  туманом  криє  душу,-
Про  це  я  теж  писати  мушу,-
Сумні  рядки  тоді  виходять,
Вам,  сподіваюсь,  не  зашкодять...

Шукаю  спокою  в  собі,
Думок  бентежних  вихрі  гоню
Як  кожен  -  ношу  вантажі,
І  все  ж...  малюю  світлу  долю

Іду  до  вас  від  простоти,
Назустріч  серце  відкриваю...
Як  можеш,  простоту  прости,
Причастям  прощення  спиваю...

Іду  зі  щирістю  до  вас,
До  всіх  :  хто  хоче  і  чекає...
Не  є  лукавим  мій  Пегас,-
Він  в  серці  роздумом  і  раєм

Та  нині  прощення  у  всіх
Молю  людей,  що  завинила
За  простоту,  за  щирість,  сміх,
За  недоречність,  що  пролила...

За  гостроту  і  за  підтекст,
Де  слово  плаче  однобоко,
Й  гіркоту  зболених  сердець,
За  все,  що  краще  видно  збоку...      

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720400
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 26.02.2017

КЛЕКОЧЕ БІЛЬ…

Прибило  порох,  десь  за  синю  даль
Понесло  відблиски  страшної  блискавиці,-
Не  час...  не  час...  не  час...
Клекоче  біль  в  сердешної  вдовиці

Донька  малює  тата  і  дітей-сиріт
У  кольорах  украденого  щастя...
А  у  суботу  -  твій  улюблений  бісквіт...
І  так  два  роки  ,  як  гірке    причастя  

П"ятнадцять  лиш...  так  мало,  мало,  мало.
Світ  спорожнів  у  ніч  одну  війни,
А  вмене  руки  й  душу  всю  одняло,
Сиріт  Вкраїни,  Боже,  борони  !

Син-випускник,  в  відмінниках  ходив,
Сконстроював  свого  гелікоптера,-
Наш  юний  Тесла  -  гладив  по  плечу...
А  тут  війна  -  потвора  і  мегера...

Проси,  коханий  за  дітей  усіх,
Що  залишились  без  любові,  без  опори,
Хай  дасть  їм  долі  і  ще  трішечки  утіх,
Щоби  змогли  без  сліз  і  без  докору

Прибило  порох  ,  десь  за  синю  даль
Понесло  відблиски  страшної  громовиці...
Не  час...  не  час...  не  час...
Клекоче  біль  в  самотньої  вдовиці...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720144
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.02.2017

НЕ КАЗНА - ЩО

А  в  нас  веселі  каруселі  :  ведмідь,  машина  і  гантелі,
Під  кріслом  лялька  без  волосся,купить  перуку  довелося...
А  під  столом  сміється  паяц,  побачивши,летить  як  заяць...
Бабусі  внучок  свято  влаштував,  жбурляв  забавками  і  голосно  кричав:
Ура  !  Бабуся  знов  сьогодні  в  мене  !  Ура  !  Сьогодні  світло  скрізь  зелене  !
Не  знав  малий,  куди  всю  радість  вплести,  щоб  до  бабусі  всю  любов  свою  донести.
Літали  іграшки,  а  Петрик  не  спинявся,  взялась  бабуся  за  пальто...  тоді  й  опам"ятався
-Куди    ти  ,  бабцю  ?  Я  ж  тобі  радію  і  бути  дома  сам  -  я  поки  що  не  вмію...
-Дивися,  внучку,  коник  аж  зайшовся,  коли  візочком  ти  по  ньому  перейшовся
І  песик-пудель  вже  давно  без  оченят,  відтяті  дзьобики  в  маленьких  каченят...
Не  залишай  мене,  бабусенько,  самого,  я  попрошу  пробачення  у  нього,
Я  вмить  знайду  й  приклею  оченята,  і  приберу  усю-усю  кімнату.
Скажи,  ведмедику,  бабусі,  щоб  не  йшла,  я  буду  знов  дитина  золота
На  це  бабуся,  усміхнувшись,  відповіла  :  всідайся  ,  Петрику,  на  бабині  коліна,
Я  розкажу  тобі  про  хлопчика  -  ламайка,  це  довга  й  дуже  мудра  байка...
Скінчила  баєчку  бабуся  повідати,  як  Петрик  іграшки  почав  усі  складати  :
У  зайця  -вухо...  хвостик  у  лисиці,  колеса  від  машини  -  всі  на  спиці...
Допоможи  мені,  бабусенько,зладнати,    ніколи  більше  я  не  буду  їх  ламати...
Ламайком-хлопчиком  не  буду  більш  нізащо,і  прибиратиму,  я  ж  зовсім  не  казна-що

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719769
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 22.02.2017

ІДЕ ВЕСНА ЗАЧАРОВАНА

А  весна  іде  ,  зачарована,
Квітом-рястом  веселково  розфарбована,
І  на  постіль  крижану  став  дивується,
Сонцю  видала  права  :  хай  любується  !

Місяць  березень  притих  за  воротами,
В  піжмурки  з  мімозами,  ніжно-злотими,
Ліпить  форми  брунечок  ювелірно,  точено
І  бутони  квіточок,    запахом  відточені

Загадково  днинонька  усміхається,
І  щодень  -  то  швидше  все  розвидняється,
Це  ж  весна  іде  -  життям  люблена,
Жайвориним  лепотом  приголублена

У  плоду  осінньому  радість  схована,
Йде  весна  із  березнем,  зачарована...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719580
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.02.2017

ВІДЛУННЯ ПРАДІДІВСЬКИХ МОЛИТОВ.

Моя  перлино,  ніжно-світанкова,
Мій  колос  ламаний  і  нищений  стократ,
Моя  співуча  українська  мова...
Ти,  як  держава  -хрестоносиця  утрат...

Ти  йшла  крізь  табори  сибірських  гонів,
Прострілена,  зацькована,  як  дич  -
Клеймом  страшних  нелюдських  приговорів-
Століть  розрух...  свого  народу  -  бич

І  вже  коли,  знеможена  до  смерті,
Ти  не  могла  ні  дихать,  ні  іти...
Були  обличчя,  пам"яттю  не  стерті,-
Тебе  несли  і  дочки,  і  сини  !

Моя  зернино,  із  ядром  любові,
Ти  -  перше,  що  приходить  у  життя,  
І  очі  в  тебе  світло-волошкові,
І  спів  твій,  що  затьмарить  солов"я

Живи,  моя  велика,  невмируща,
Ти  -  волі  код  і  тризуба  -  биття,
Ти,  як  вода  жива  -  у  Бога  надцілюща,
Ти  -    те  останнє,  з  чим  змовка  серцебиття...

Уклін  тобі  -  моє  багате  диво
Розлогих  квітів,  сіяних  в  любов,
В  мільйонах  ракурсів  ти  мінишся  манливо
Відлунням  прадідівських  молитов...


 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719571
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.02.2017

ЩАСТЯ ОЧЕЙ НЕ ХОВАЄ…

А  я  в  тобі  купалась,  наче  в  морі,
Шукаючи  молюсок  дорогих,
І  мріялось  "  і  в  радості,і  в  горі  ",
В  надійному  затінку  від  чужих...

А  я  в  тобі  була,  як  в  океані,
У  тій  строкатості  я  діставала  дна,
Були  у  щастя  сито-сито  п"яні,
Я  думала:  назавжди...  і  одна...

А  я  за  пристань  добру  тебе  мала,
За  світло,  за  стіну  і  щит,
Тулилася,  кохала...  Як  кохала!
Там  "від"  і  "до"-  безкрайній  небовид.

Була  транзитом  з  стації  до  пункту,
Тобі  добратись  конче  було  слід...
Не  факт,  що  позбувався  свого  грунту,
Зате  придбав  свій  бонус-  моноліт  !

Болить  "транзит"  і  "бонус"  обпікає
Отруйним  жалом  втрачених  надій...
Я  знаю  :  очей  щастя  не  ховає,
Тож  не  відводь  ти  погляду,  не  смій  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719373
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2017

СОТНЯ ЗА СОТНЕЮ…

Сотня  сотень  вже  в  небі  живе,
Свою  віру,  любов,  свою  правду  несе...
Тільки  там  ...  в  небесах  їхній  поклик  сердець,
Оповитий  сузір"ям,  слави-волі  вінець

Оповитий  століттями  диких  прогресів,-
України-землі  безконечних  абсцесів,
України-землі,-  того  раю  шматочок,
Де  дали  пригубити  волі  ковточок...

Обезчестили  націю,  довели  до  агонії
І  чекають  на  GALA-концерт  в  філармонії...
І  він  розпочався...  в  шаленому  ритмі,
Летять  міліарди  по  лезу,  по  бритві.

Вже  друга  із  сотень  сотня  почата...
Війна  у  пологах  -  страшна  і  горбата.
Війна  плодовита  із  виродком-плодом,
Де  кат-можновладець  торгує  народом  !

Як  цукром  чи  гравієм,  краще  -  сміттям...
Світ  завтра  поповниться  новим  життям...
А  сотня  за  сотнею  в  небо,  як  птахи,
Засватані  зрадником  звідниці-свахи...

Сотня  за  сотнею  -  свічі  майданів,-
Пустеля  безводна  смертей-  караванів...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719368
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.02.2017

РЯТУЙ, ЩО МОЖНА ВРЯТУВАТИ…

Вставай,  народе  мій,  вставай  !
Я  підпишусь  під  кожним  своїм  словом,-
Щоб  тільки  Мати  неба  Пресвята
Покрила  нас  святим  своїм  Покровом  !

Бальзамом  в  серце  скапує  війна
Сусіду,  жиду,  мабуть,  не  єврею...
Впряжись,  вкраїнцю,  в  упряж  вагову,-
Хтось  має  бути  в  Неньки  Прометеєм  !

Вставай,  народе  мій,замерзнеш,  як  заснеш,
Тебе  вже  обікрали  геть  до  нитки,
Напевно,  хрест  такий  тяжкий  несеш,
Що  добровільно  залишаєшся  без  свитки...

Не  спи,  вкраїнцю,  очі  не  жмури,
Хай  жид  хитрющий  грається  у  сплячку,-
Достатку  хочеш  ?  Хоч  квиток  купи...
З  корінням  вирвати  б  хронічну  ту  болячку  !

Вставай,  народе  мій  ,вставай!
Дванадцять  тисяч  вже  відправилися  спати,
Чому  без  долі...  марно  не  питай,-
Рятуй  ще  те,  що  можна  врятувати...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719025
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.02.2017

ДРУЗЯМ МОЇМ

Друзі  мої,  як  добре,  що  ви  є,-
Це  значить  -  є  підтримка  і  розрада,
Якщо  мене  торкнеться  коли  зрада,-
Нехай  зозуля  зраднику  кує...
Для  нього  -  це  утіха,-  птахи  рада,
Мені  ж  бальзамом  друзі  мої  є-
Багатство  істинне  моє,-
Душі  правдива  й  серденька  відрада
І  як  ворожа  куля  задерне,
Не  так  болить  воно,  не  так  вже  обпікає,
І  біль  під  всі  вітри  незнані  утікає,
Як  побратим  і  друг  у  очі  зазирне
А  як  кохання  хвилею  накриє,
То  першим  знатиме  про  щастя  моє-друг,
(  Болячка  від  усіх  земних  недуг),-
І  перший  келишок  шампанського  налиє.
Відчине  двері,  душу  всю  навстіж
Мій  щирий,  вірний  і  надійний  друг,-
Тож  за  здоров"я  усіх  друзів  і  подруг,
А  вам  сторицею  і  совістю  платіж

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718591
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2017

В СЬОГОДНІ, В ЗАВТРА, В НЕБУТТЯ

Таке  старе  і  звичне,  всім,  знайоме-
Поет  підносить  в  площині  новій
З  "іксами",  "ігреком"-  ніколи  невідомих,
А  добуток  чи  суму  -  в  формі  дій

А  сума  з  добутком  в  поетів  -  різна,
І  вірна  відповідь  відточена  в  цехах,
Де  відчуття  і  логіка  сплелися
У  музі,  що  мандрує  по  серцях

Де  кожна  схема-  пальчика  відбиток,
У  світі  почуттів,  збудованих  із  схем,-
Несе  красу  без  штампу  і  візиток
В  світ  особистого  в  кросвордах  теорем

Життя  плюс  досвід,  вкраплені  в  перлинку,
Де  гріх  і  совість-  сталі,  як  життя,
Поет  єство  своє,  себе    несе  частинку
В  сьогодні,  в  завтра,  в  небуття...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718590
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 16.02.2017

ПАТРІОТИКИ ПАНІ НЕ ТРЕБА…

Патріотики  пані  не  треба,
Патріотика  пані  не  йде
І  пігулки  у  стилеві  "транки"
Час  од  часу  пануся  проп"є.
Її  нудить  ця  тема  дошкульна,
Заклик  волі  лякає  давно...
Ну  живе  собі  пані  спокійно:
В  неї  фітнес  ,  басейни,  кіно...
В  неї  склалося  все  пречудово,
Ну,  а  інші  -  життєвеє  дно...
Ну,  не  всім  же  щастить  однаково,
В  числі  вибраних  пані  давно  !
Тільки  десять  відсотків  від  гідності
Живуть  тепло  і  мають  усе,
Дев"яносто  -  за  межами  бідності
Свою  сутність  людини  несе...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718464
рубрика: Поезія, Дотепні, сучасні епіграми
дата поступления 15.02.2017

РОЗГУБЛЕНІ ПЕРЛИНИ В ЗАКУТОЧКАХ

А  цих  років  між  нами,  наче  й  не  було
Ні  літ,  ні  весен,  зим  холодних  криги...
У  повенях  дощів  весни,  відлигах
Усе  жило...

А  в  тім  "жило"  роїлися  розсипані  надії
У  дивних  споминах,  мережаних  теплом,
А  часоплин  вичікував,  то  закрадався  в  мрії  
Хто  перший  із  птахів  позве  крилом

Ти  позбирав  розгублені  перлини  в  закуточках,
Розсипаних  в  душі  на  площині  "люблю",
Як  добрий  майстер  елементи  по  шматочках,
Реставрував  несмілу  душу,  втомлену  мою

Зійшлись  роки  на  клин  в  останню  весну,
Як  ми  ішли  по  різних  берегах  журби,
Благословили  небеса  ту  мить  чудесну,
Упллівши  щастя  в  віти  закосичені  верби
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718459
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2017

ДВА КРИЛА ПЕЧАЛІ

Ти  прилітав  колись  на  дужих  своїх  крилах
І  ти  клював  з  моїх  долонь  зерно...
Кохання  птахи  вільної  і  жінки...
В  яких  світах  це  було  ?  Як  давно  ?

Тебе  я  так  надійно  приручила,
Що  і  сама  не  вгледіла  по  тім,
Як  в  самоті  вже  тліла,  а  не  жила
І  ти  щоразу,  як  уперше,  знов  летів

І  ось  одного,  з  -поміж  сотень  ранків,
Коли  вже  дихати  без  тебе  не  могла,
Сказала:  Не  відпущу  більш  на  волю,-
Тоді  я  різні  два  побачила  крила...

Ти  відповів,  як  прочитав  замітку,
Емоції  тобі  не  до  лиця,
Залишивши  таку  глибоку  мітку...
Не  доросло  кохання  до  вінця.

Крило  по  праву,  біле  -  то  кохання,
А  те,  що  зліва,  чорне  -  то  печаль,
Але  для  мене  -  це  свобода...
Я  вже  запізнююся  ...  Жаль...

З  тих  пір  води  стекло  -  таки  немало,
Я  перестала  птахів  підпускать,
Сказати  те  звичайне  "бракувало",-
Те  ж  саме,  що  нічого  не  сказать...

А  птах  мій...  Часто  його  бачу  :
В  гаю  п"є  воду  із  старого  джерела...
По-людськи  жаль,  що  й  іноді  заплачу,-
Вже  має  два  однакових  крила...

Два  чорні  -  два  крила  печалі,
Кохання  вже  не  світить  поміж  них,
І  волі  вольної  в  очах  погасли  далі
Високих  злетів  до  небес  ясних...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718256
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2017

ЗИМИ НЕ ПОВЕРНЕШ

А  вітер  знову  в  зиму  повернув,
Жбурляв  у  сніг  згвалтовано  і  чинно
Вберемками  минулого  утіхи,
Аж  зашарівся  обрій  зозулино...
Не  надривай  себе,  бо  завтра  вже  весна,
Загладить  геть  усі  твої  провини,
Дивись,  бруньки  набухли,  мов  сльоза,
Що  завтра  пухом  бризнуть  тополиним...
Не  пнися,  буйний,  лишень  обітреш
Свої  старенькі  зношені  вітрила,
Зими  назад  ніяк  не  повернеш,
Весна  ж  з  тобою...  видасться  щаслива.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718025
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2017

ТОБІ, УКРАЇНО , ЖИТИ !

Тобі,Україно,жити,
Ростити  дітей  і  хліб  !
Теплом  калиново  зоріти
В  леті  стрімких  століть  !

Тобі,  Україно,  любити
Достойних  дочок-синів  ,
Могутність  свою  кріпити,
Щоб  не  знати  вовіки  руїн!

Тобі,  Україно,  бути
Одною  з  великих  держав!
Щоб  порох  війни  забути
І  ворога  лютий  оскал.

Тобі,  Україно,  тримати
Символ  свободи  -  Щит  !
Народи  тобі  гуртувати
У  мирні  паради  орбіт  !

Тобі,  Україно,  світитись
У  правді  і  честі  в  світах...
Тобі,  моя  земле,  жити
На  вольної  волі  вітрах  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718011
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 13.02.2017

ПОСТУКАЛОСЬ КОХАННЯ

Постукалось  кохання  ,  так  несміло.
Немов  би  завинило  в  чім  коли...  :
-Впусти  мене,  забудь,  що  там  боліло,-
Не  шкодуватимеш...У  серце  зазирни...
Впусти  мене,  відмию  твою  душу
Від  кіптяви  усіх  розчарувань...
Ти  ж  розумієш...  я  попробую...  я  мушу,-
Важка  підвалина  старих  нашарувань...
Пусти  ще  раз  весну  в  свої  світанки.
Вона  розквітне  там  тюльпаном  у  траві,
Розлиє  щастя  в  вечори  і  ранки,
Печаль  зіллє  в  цеберка  дощові.
Нехай  стіка  вона  струмками  попри  межі
Кохання  і  розлуки  ,  по  краю,
Впусти  мене,  не  зводь  між  нами  вежі...
Цей  блиск  в  очах...  Його  я  впізнаю...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2017

ДІВЧИНКА НАСТУСЯ

(  Великий  світ  маленького  дитинства)

Посварились  горобці  та  й  за  хліба  крихтівці,-
Чубилися,  билися,снігом  порошилися...
Зима  люта  і  довга  й  сувора,
Зима  в  валянках,  шубах,  по  норах.
А  пташина    без  валянок  -  боса,
І  шукає  то  крихти,  то  проса...
Тут  на  крик  горобиний  з"явилась
Білобока  сорока  стара,
Мудрим  оком  на  все  подивилась  :
Цить  !  Замовкла,  малеча  гучна  !
Піднялися  й  замокли  чубаті,
Не  сваріться,  за  мною  летіть,
Там,  Настуся  щоранку  приносить
І  сніданок,  і  щедрий  обід.
Там  і  крихти,  й  водичка,  і  збіжжя,
Там  гостинців  уволю  для  всіх,-
Ну,  гайда...он  за  те  роздоріжжя...
Лиш  піднявся  за  зграйкою  сніг  .
Наклювались,  водички  напились,-
Ох  і  славний  Настусин  обід  !
Добре  серденько  дівчинка  має,
За  пташину  радіє  й  болить.
А  як  хуга  вночі  замітає,
Вже  удосвіта  Настя  спішить
Годувати  пташину,  бо  знає,
Як  пташа  на  морозі  тремтить...
Ось  така  у  нас  дівчинка  Настя,
Любить  меншеньких  понад  усе,
У  очах  її  -  вогники  щастя
У  турботі  про  все,  що  живе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717807
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 12.02.2017

РОЗПРЯГАЄ ЗИМА КОНЕЙ БІЛИХ

Розпрягає  зима  коней  білих,
Запрягає  весна  вороних
По  засніжених,  ще  причманілих,
По  дорогах,  зухвало  німих.

Бавлять  коні  свій  стриманий  цокіт,
Їм  би  ходу...  Нехай  йому  грець  !
А  зима  у  криштАлевий  докір
Їм  у  гриви  вплітає  терпець

В  ожеледицю  б"ються  копита,
Крешуть  іскру  в  просвітлену  рань,
Буде  рястом  сповита,  сповита
Березнева  притомлена  даль

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717663
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.02.2017

ПРИЙШЛА ЗОСЯ ДО ПОПА…

Пішла  Зося  до  попа  душу  освятити,
Бо  прийшла  така  пора,  що  несила  жити.
-  Святий  Боже,-грішна  я...  Спаси  мою  душу,
А  вам,  отче  пресвятий,  виказати  мушу  :
Маю  Ганю  попід  пліт,  -  ми  межу  вгорала...
Так  і  буде...  метрів  три  !  Ледь  жива  зостала!
Трохи  патла  їй...того...  привела  в  порядок,
Де  ж  з  такими  -  то  людьми  буде  в  нас  достаток  ?
А  в  Марисі  ,-  в  другий  бік,  яйці  позичала-м...
Святий  отче,  я  до  них,  -  там  курчє  скричало  !
Вже-м    дала  їй  яйци  ті  !  Їж  сама,  потворо  !
Я  ж  ти  зичу  свіже  всьо,  старезна  розворо  !
Ну,  а  то-таки  на  днях,  ще  є  гріх  -  останній...
Маю  трохи  талану...  вірші  пишу  файні.
То-м  пішла  у  інтернет  :  пишут  люди,  пишут,
Звут  варяти  до  війни,  най-си  того  лишут  !
Так-то  тисне  тут,  болит...  кілько  ідіотів
Наплодилося...  Нащо  тілько  "  патріотів"  ?
Бездарі...  ну,  аж  кишить,  ще  й  тупі  писаки...
А  поети,  так,  як  я  ,  вибачте,  до....
Ще  їм  грошенят  дают...в  валюті,  немало  !
Бездарям  тупеньким  -  зась  !  Їдрі  їхню  маму  !
Святий  отче,  відпустіть...  в  святості  -  несила  ,
Знаю,  отче,  грішна-м  я  ...Я  ж  не  деревина  !
-  То  не  жарт,  пані  Софі,йдіть  до  терапевта,
Бо,  як  тисне  в  грудиНі...  то  хвороба  вперта.
Пішла  Зося  з  понеділка  ,  ще  гріхів  вхопивши,
Та  й  до  пана  терапевта,  хабар  положивши...
-  Прошу  пана  лікарняне,  бо  болит-ми  файно...
І  вмикає  диктофон  -  висповіді  тайну...
Слуха  лікар  то  усе,  мудрий  вигляд  корчить,
У  науку  все  кладе,  а  Зося  все  квокчить:
Скажіт,  пане,  не  мовчіт...  може,  безнадія  ?
-  Мені  шкода,в    вас,  Софі,...  звіринокардія!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717646
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 11.02.2017

НЕСПЛАКАНА ПЕЧАЛЬ

Несплакана  печаль  тулилась  до  цілунку,
А  понад  очі  -  органзи  вуаль,-
Просила  пошепки  у  смутку  порятунку,-
І  так  було  убоги  тої  жаль...

Колись  спадуть  байдужості  лаштунки,
Сльоза  проб"ється  і  спаде  вуаль,-
Незвідані  у  долях  візерунки
На  "Добрий  день!"  чи  тихе  "Прощавай..."

Хай  скотиться  сльоза  в  дощів  зажуру
І  сплачеться  печаль  в  широкі  раменА,
Не  нарікай  на  неї  -  вбиту  і  понуру...
Під  різним  йменням,  -  суть  її  -  одна

Хай  виплаче  печаль  в  широкі  плечі
Свою  сльозу,  прозору,  як  кришталь,
Від  каяття  душа  не  має  втечі,
Коли  до  неї  стукається  жаль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717120
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.02.2017

УКРАЇНСЬКА ВЕСНА…ЯКА ТИ ?

Українська  весна...  Яка  ти  ?
Бог  радіє  тобі  з  висоти,
А  батьківська  весна  -  не  спати,
Материнська  весна  -  молитвИ

Українська  весна  простилає
Крила-руки  у  душі  -  світи...
Ти,  юначе,  між  обстрілом  вражим
Заплющ  очі  і  трішки  поспи.

Три  весни  тебе  дІвча  чекає...
(  Поміж  них  не  усі  перейшли),-
На  героях  тюльпан  розцвітає,
Та  тобі  ще  судилось  іти.

Сік  з  берези  по  венах  розмерзлих
розіллється  по  мріях  весни...
Зойкне  ворон  у  кронах  старезних
Їх  останньої  горе-зими

Їм  підсніжники  в  лісі  збирати,
Їм  зерном  весняним  прорости,
Їм  нового  врожаю  чекати
І  на  Паску  до  церкви  іти...

Їм  би  жити  і  жити,  і  жити...
Українська  весна...  Яка  ти  ?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717102
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.02.2017

ВІДСТУКУЄ ЗИМА СВОЇ АКОРДИ

Відстукує  зима  свої  акорди,
Родзинками  присмачує  вкінець-
Корони    з  льоду  -  лавровий  вінець,
Мотивів  плетення  закручені  сканворди...

Так  -так...ще  лютий  санями  промчить,
В  вушанці  теплій  скотиться  додолу,
Та  сонця  диск  спливає  вище  вгору  ,
І  вже  хурделицям  показано  спочить.

Ти  ,лютий,  ще  на  ковзанці  спіткнись,
Бо  вже  стоїш    непевно  ти  ногами,
Весна  бринить  у  жилочках-бруньками,-
Роззуйся  з  валянок,  з  кожуха  роздягнись...

Ще  раз  він  перевернеться  з  санчат,
Там  гулю  натовче  собі  нівроку,
А  нам  гоїти,бавитись  в  мороку  ,-
Як  березень  вже  кличе  лелечат...

Лютуй  акордами  останніми,  морозе,
Зима  ж  бо  видалась  нівроку  цьогоріч,
Ти  ж  з  березнем  пречинно-пліч-о-пліч,
Тримай  в  собі  усі  свої  прогнози.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716914
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 07.02.2017

БУДЬ ПРОСТО…

А  для  мене  не  будь  ти  поетом,
Не  будь  і  талантом  із  піснею,
Будь  для  мене  весною-квіткою,
А  не  пані-розчиною  прісною...

Не  будь  ти  мені  Матахарою
Чи  Маєчкою  Плісецькою,
Вже  краще-  занудою-скнарою,
Ніж  статуєю,  з  каменю-  грецькою  ...

Не  будь  ти  мені  художником,
Членкинею  семивантажною,
Не  будь  калькулятором-множником
Ні  павою  надто  поважною.

Не  будь  ти  для  мене  поеткою,
Будь  дощиком,  але  не  зливою,
Не  треба  й  маріонеткою,
Будь  просто  в  житті  людиною  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716897
рубрика: Поезія, Дотепні, сучасні епіграми
дата поступления 07.02.2017

ДЕЩО З ГЕОГАФІЇ - МАЛЕНЬКИМ

(Великий  світ  маленького  дитинства)

На  Півночі  холодно  дуже,
На  Півночі  снігом  мете,
Пінгвіни  там  мешкають  ,  друже,
Там  сяйво  горить  золоте.

На  Південь  птахи  відлітають:
Лелеки,  качки,  журавлі...
А  потім  на  Захід  вертають,
Щоб  вивести  діти  свої.

На  Півдні  пташині  тепленько.
Вона  не  загине  там...  ні...
Та  тільки  навесну  додому
Зовуть  материнські  пісні.

На  Заході  сонечко  спати
У  ліжечко  чемно  іде,
Щоб  завтра  на  Сході  розляти
Проміння  своє  золоте.

На  Сході  зоріє  світанок
І  сонечко  сходить  щораз.
Звідтіль  починається  ранок
І  в  день  переходить  для  нас.

Відтак  маєм  сторони  світу
Планети,  що  зветься  Земля.
Є  місце,  де  сонечко  світить,
І  є    -  де  одвічна  зима.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716687
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 06.02.2017

ПЛАКАЛАСЬ, ПЛАКАЛАСЬ ЗИМОНЬКА

"Великий  світ  маленького  дитинства"


Плакалась,  плакалась  зимонька
В  сніжну  запаску  собі:
Щезла  кудись  моя  силонька,
Змовкли  мої  снігурі...

Он  горобці  скучкувались...
Весна  їм...  весна  їм    іде,-
Ну  де  ти,  мій  вітре  морозний,
Концерт  ваш  умить  пропаде

Геть  знахабніли  сіренькі,-
Я  -  господиня  ще  тут  !
Кульки  рудяво  шустренькі
Спочити  старій  не  дадуть...

Билась  зима  з  горобцями,-
Синичка  на  поміч  прийшла  :
Не  буду  кружлять  манівцями,
Скажу,  що  просила  весна  :

Як  сили  зима  вже  не  має,
Завдать  помогти  на  плече,
Хай  бісер  увесь  позбирає
І  йде,  поки  ще  не  тече...

Негоже  зимі  відпливати
Човном  ,  на  вітрилах  весни,
Сідає  хай  в  люті  санчата
Й  рушає  у  півночі  сни.

Вже  більше  зима  не  ридала,
Послухалась  мудрих  порад
Алмази  -  кришталі  збирала,
В  останній  сліпий  снігопад.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716641
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 06.02.2017

НЕ ВОНА…

Не  вона,  не  вона  -  Надія...
На  котру  Україна  молилась,-
Просто  жінка  чи,  може,-  повія,
Яка  знову  так  легко  купилась.

Не  вона,  не  вона  -  Надія...
Думай,  люде,  кого  вибирати,
Думай,брате,  чи  сповниться  мрія,..
Щоби  знов  не  кидали  за  грати.

Не  надія  вона,  не  надія,-
А  лиш  ширма  твого  супостата,
Усі  сумніви  миттю  розвіє,
Як  у  руки  даси  автомата...

А  тоді  вже  не  "чухайся",  брате,
Не  клени  свою  долю  гіреньку...
Будеш  "братом"  свого  супостата.
Втратиш  волю,  нехай  і  маленьку...

Не  купляйся  вже  більше  на  слово.
Воно  -  перше,  останнє  -  не  те...
Нам  не  можна  вже  більше  "знову".
Бо  те  "знову"  у  рабство  веде  !

Поскидайте  вже  сіно-солому,
Що  чіпляли  як  зілля  святе,
Час  вклонитися  роду  святому,
Що  в  віки  України  веде  !

Не  купляйся,  вкраїнцю,  на  слово,
Воно  лізе,  як  міль,  із  щілин,
Нам  не  треба  вже  більше  "знову",-
Час  пливти  !  Годі  з  нас  вже  мілин...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716428
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.02.2017

ЗАРАДИ ВНУКІВ, ПРАВНУКІВ…

Ніколи  не  повернеш  всіх  утрат,--
У  кого  син,  у  кого  муж,  у  кого  брат,--
І  ходить  біль  зі  зрадою  під  руку,
Вплітаючи  солоних  сліз  в  розпуку...

Любов,  що  прийде,  не  заповнить  прірву  ту,
Ввірвались  нить  із  Космосу  --  в  траву,
У  мить  одну...  у  цілій  --  у  Вселенній,
В  поділ  війні,  розбещено-скаженій.

Ніщо  вже  не  заповнить  нішу  ту,
Співають  ангели  вже  пісню  трисвяту...
Вставай  ,вкраїнцю,  із  колін  покори-страху.
Час  знищити  в  собі  себе-невдаху

А  діти  родяться,  в  майбутнє,  як  завжди,
В  життя  щасливе,--та  не  для  війни,
Вставай  народ,  заради  майбуття,
Заради  внуків,  правнуків  життя  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716421
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.02.2017

ЗИМИ ГОСПОДАР

Муром  вкрило  всі  ставки  за  селом  ізночі.
Загадково  посміхнулись  в  шалик  зорі-очі...
В  темну  ніч  мороз  старий  з  срібної  рядниці
Посплітав  ялинам  всім  запаски  й  спідниці.
Не  барився  довго  тут  ,--  криниці  ще  ждали.
Він  спустився  вниз  до  них,--  враз  люстерка  стали...
Очі  -зорі  миготять  із  землі  красою,
Те,  що  вранці  ще  було  сивою  росою.
Гуляй,  гуляй,  Морозенко,-  ти  землі  володар,
Санок,  лиж  і  дітвори...  Ти  --  зими  господар  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716305
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.02.2017

ГЕРБ ВІЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ

Лякає  москаля  вкраїнський  Герб,
Бо  каже,  що  то  свастика  фашиста...
Нічого,"брате",  ти  не  сплутав  через  ніч  ?
Весь  світ  давно  лякається  рашиста  !

Давно  знайомі  нападки  твої,--
Гавчить  собака,  кість  здалеку  бачить,
Але  вже  зараз  буде  крапка  і  без  ком...
Твоя  "кормушка"  більше  не  пробачить...

Як  це  робила  тисячі  разів,
Щоб  титул  "брата"  чемно  фіксувати,
На  цей  раз  не  вгодили  москалю...
І  ,  ну...  хохла  бомбити,  убивати.

Ділили,  крали,  мучили  ,поганці,
Вдобряли  земленьку  мільйонами  життів,
Лиш  тільки  раб,  але  не  в  вишиванці,
І  цуцик  вмить  по  паличку  летів...

Летів,  служився,  ти  навчив  його...
А  він  лиш  рятував  свою  родину,
Щоби  не  втрапити  в  мільйони  ті,
З  лап  смерті  власну  вирвати  дитину!

Тепер  громиш.  бомбиш  і  сієш  смерть.
Ну  звісно...  це  ж  закономірно,--
Вбивати  --  це  віками  твоя  суть  --
ХолОдно,  рівно,  планомірно  !

Аж  дивно  :  підсвинок  якийсь
Побачив  дещо  в  Гербі  українськім...
Це  тризуб  ,  хлопче,--  вельмидорогий,
На  нього  й  настромИшся,  по  -  російськи

Це  герб  дідів  і  прадідів  моїх,
Це  Герб  моєї  вільної  Держави,
Вона  позбудеться  рашистськога  лайна.
Сягне  до  сонця  в  лаврах  свої  слави  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716158
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.02.2017

Я ПОЛИНУ ЗА СМУТКОМ…

Я  полину  за  смутком  твоїм  материнським,
Я  сповину  його  в  білу  шаль...
Та  тогоне  знайду  найціннішого  слова,
Що  розрадить  тебе...  Мені  жаль...

За  що  Бог  відвернувся  від  нас  і  не  чує  ?
Чому  соколи  наші  у  небо  ідуть  ?
Чом  біда  із  косою  і  днює  ,  й  ночує  ?
Поясніть  мені  вищого  суть...

Чом    збідована  птаха  до  вікон  прилипла,
Б"ється  в  кров  у  холодне,  зимове  вікно,
Лем  не  бачить  створіння  співуче  пташине,
Що  політ  обривається  в  скло  ?

Я  полину  за  смутком  твоїм  материнським,
Заховаю  у  безвість  його  чорнооку  печаль,
І  допоки  мене,  я  молитиму  кари  святої
Тим,  хто  в  серці  твоїм  поселив  найжорстокіший  жаль...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716146
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.02.2017

БОЛЯЧЕ, НЕНЬКО, БОЛЯЧЕ…

Боляче,  Ненько,  боляче,
Молюсь  на  колінах  і  стоячи,
Молюся  щоранку,  щоднини
За  спокій  і  мир  України.

Боляче,  боляче,  Ненько,
Як  очі  розплющиш  раненько
І  чуєш  про  жертви  і  втрати,
І  хочеться  в  небо  кричати  !

Боляче,  Господи,  боляче,
Ми  встанемо,  рани  загоячи,
Тільки  не  встануть  вони...
Боже  святий,  борони...

Боляче,  боляче,  Боже,
Знаю...  грішу...  Та  не  можу  !
Благаю  за  землю  свою,
Грішну...  Але  ж  і  святу  !

Боляче,  боляче,  Ненько,
Знаєш,як  тисне  серденько
За  наших  синів  і  руїну,
За  тебе,  моя  Україно  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715945
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.02.2017

ТИ ВЧИВ ЛЮБИТИ…

Ти  вчив  творити  ,  не  вбивати,
Ти  вчив  любити,  шанувати,
А  навкруги  --  смертей...  смертей...
Беруть  найкращих  із  людей...

Ти  вчив  нас,  Боже,  не  вбивати,
Навчи,  як  волю  рятувати,--
Тобою  дану  волю  з  неба,..
Як  відстояти  її  треба  ?

Навчи,  як  ворога  любити,
Коли  іде,  щоби  губити:
Дітей,  житло  і  нашу  душу,--
За  що  любити  його  мушу  ?

Навчи  премудрости  Своєї,
Молюсь  до  святости  Твоєї  :
Не  дай  Вкраїни  впасти  цвіту
Нехай  любов  заправить  світом  !

Дай  Україні  миру  й  волю,
Тебе  на  вколішках  я  молю.
Не  дай  синам  іти  зі  світу,
Моїй  землі  так  треба  цвіту...

Ти  вчив  любити,  не  вбивати,
Ти  вчив  любити,  шанувати...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715942
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.02.2017

ДО ПРИСТАНІ СЕРЦЯ

Пусти  мене  в  паводок  мрій,
У  зайнятість  тихих  фантазій
Моїх  сподівань  і  надій,
У  тінь  твоїх  свят  і  оказій

Пусти  в  заметіль  твоїх  дум,
А  ,  може  --  у  ніжний  серпанок...
Я  вмію  розвіяти  сум
І  в  вечір  ,  і  в  тихий  світанок

У  осені  пісню  заклич,
У  приспів  її  калиновий,
Крилом  самоти  не  кигич,
Де  холод  крадеться  зимовий

Пусти  мене  в  паводок  мрій,
Хай  в  руслі  своїм  розтечеться...
Під  пристанню  наших  надій,
До  пристані  вірного  серця

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715574
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2017

СТОЯЛА МАТИ У ВІКНІ

Стояла  мати  тінню  у  вікні,
Вдивлялась  пильно  в  дощову  погоду,
Вже  впоралась  з  врожаєм  на  землі...
Із  трьох  синів...  у  дома  --  ні  одного...

Целепа  в  шибку  вишенька  стара,
Плоди  засохлі  дивляться  у  докір,--
Ну  де  ж  та  ручка,  внучечки,  мала,
Щоби  вернути  материний  спокій...

Спасибі,  вишенько,  за  рідкість  теплоти,
Що  ще  цвітеш  і  родиш  ген  роками,
За  мудрість  літ  і  солоду  плоди,--
З  тобою  радість,  смуток  мій  стежками...

Пробач,  подруго,  днів  моїх  легких,
Уже  не  в  змозі    вишні  обірвати...
Сюди  би  рученяток  молодих...
Але  ж  не  хочу  сина  відривати

Все  каже,  щоб  не  гнутися,  спочить,
Лишень  по  хаті...  трішки...  та  й  поволі...
Та  ж  молодий-бо,  вишенько,  кричить...
Для  мене  ж  то  однако,  що  без  долі...

Вже  не  кажу,  не  кличу,  тільки  жду...
Може,  котрийсь  на  свято  завітає...
По  тій  стежині...  дивлюсь  на  межу,
Де  інколи  ще  радість  пролітає...

Піду  ,  побачу  пиріжки  та  хліб,
Уже,  напевно,  добре  зайнялися...
І  наш  з  тобою,  серденько,  обід,
А  ти  дивися,  вишенько,  дивися...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715568
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 31.01.2017

НА ДОТИК СЛЬОЗИ

Десь  далеко-далеко,  за  обрій
Відлітають  і  весни  й  літа,
Наче  зграї  птахів  поспішають,
Не  застала,  щоб  люта  зима

На  льоту  розминаються  з  тими,
Що  назустріч  прожитим  літам,
Ех,  прожитим...  відлуння  терпкого
Чи  гіркого  причастя  бальзам...

Мають  страх  обпектися  в  морозах,
Мають  страх  --  не  злетіти  у  вись
У  вітрах,  громовицях  і  грозах,--
Ти  у  жалібнім  "кру  "--  помолись

Моя  юносте  близька  й  далека,
Що  вплелась  в  молодії  літа...
Дзьоботить  десь  у  вирій  лелека,
По  сріблинці  у  коси  впліта.

Та  лелека  поверне  додому,
Щоби  лелів  малих  піднести...
Куди  роки  летять...  невідомо...
На  твій  усміх...  чи  дотик  сльози...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715412
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.01.2017

ЛИШАЄМ СЛІДИ…

Гріха  споконвічного  слід--
Глибокий  зоставити  слід,--
На  серці  глибокий  рубець...
Ідем...  бо  втрачаєм  терпець.

Даруєм  глибокі  сліди,
Ідем,  як  не  треба  іти,
Сумління  пасемо  у  плутах--
ДУшів  нагих  і  роззутих.

Сплітаємо  з  щирістю  ницість,
Маскуємо  вміло  дволикість...
Гріх  має  вагу  і  ціну,
Війшовши  раз  в  душу  твою.

Лишаєм  глибокі  сліди,
По  них,  хоч  дерева  сади.
Душі  в  рубцях  і  у  шрамах,
Сумління  між  пальці  --  у  грамах

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715403
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.01.2017

НЕ КУПУЙТЕ ШОКОЛАДИ…

Смерть    була  із  шоколаду  :
Спереду  була      і  ззаду...
Наших  хлопців  обступила  
І  косила  ,  і  косила....
Сили  ж  має-бо  багато
Від  отого  шоколаду.
Ох,  і  солодко  ж  нам  нині,
В  шоколаді  в  Україні...
Можем  виливати  зброю
Шоколадною...  з  ікрою...
Та  не  треба  шоколаду,
Поміняти  б  вражу  владу...
Прийде,  покидьки,  на  вас
Ваш  останній  в  Раді  час  !
Обсмаруєм  шоколадом,
Проведемо  в  путь--  парадом--
Статуетки-шоколадки--
У  музеї...  для  нащадків,
Щоб  віками  пам"ятали,
Яку  владу  предки  мали:
В  світ  з  простертою  рукою
З  жовто--синьою  каймою,
Покоління  юнаків,  --  
Під  вогонь  --  для  шашликів,
Для  їх  столу,  їх  мільярдів,
Чартерів  і  їх  більярдів...
Хай  сміються  шоколадні,
Можновладці  недоладні
У  музеях  ,  на  вітринах,
У  книжках  і  на  світлинах...
За  життя  свого,  заради,
Не  купуйте  шоколади...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715188
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.01.2017

А БІЛЬ НЕ СПИТЬ…

А  біль  не  спить  і  сльози  не  вщухають,
На  твоїм  тілі  знов  ростуть  хрести,--
У  твоє  лоно  йдуть  герої  спати...
Святая  земле,  скільки  ще  нести  ?

А  що  ж  та  мати  ,  та  нещасна  мати  ?
Воліє  вмерти  з  сином  заодно,--
Віками  буде  плакати  й  не  знати  :
Чому  ?  Для  чого  ?  І  за  що  ?

Ті  сльози,  кров  і  біль  людський  ,  і  рани...
За  все,  вам--вбивці,  воздадуть,--
В  коліні  сьомім  вам  не  буде  шани,  
І  в  світі  тім  страшний  звершиться  суд.

Слова  встрягають  в  розпачі  і  болю,
У  всій  Вселенній  слів  тих  не  знайти,
Щоб  втішити  батьківську  сиву  скроню,
Простіть!  Благаємо,  батьки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715169
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.01.2017

ЛЮБОВ -- ЦЕ…

Любов  --  широкий  змах  крила,
Любов  гаряча  і  жива,
Любов  --  це  вечір  і  світанок,
Любов  --  це  усмішки  серпанок.

Любов  --  дитя  і  мати  вічна,
Любов  --  людина  пересічна,
Любов-  взаєморозуміння,
Очей  твоїх-  благословіння

Любов  --  це  квітка  і  зоря,
Це  --  кожен  день  календаря,
Любов  --  струмок,  сльоза  солона,
Любов    --  це  плід  твойого  лона.

Любов  --  це  перл  і  діамант,
І  перший  в  Господа  гарант...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714817
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.01.2017

УПОВАЮЧИ НЕБА ЦІЛУНКУ

Закінчіть,  можновладці,  війну,
Те  зерно-пустоцвіт
Для  Планети--одвічного  болю,--
Заберіть,  коли  будете  йти...
У  пекельню  --  той  гріх  із  собою.

Заберіть,  коли  будете  йти
По  дорозі,  устеленій  смертю,-
Ваших  душ  низькопробних  гріхи...
Де  добро  над  земною  твердю  ?

Закінчіть  ту  прокляту  війну,
Нею  повняться  ваші  кишені,
Це  не  ваші  сини  віддають  їй  ціну.
Це  не  ваші  дружини  -  мішені...
                                                                     Чому  ?!

Не  вбивайте  дітей  !
Мати  кожна  благає  рятунку,
А  до  мудрості  кличе  земля,
Уповаючи  неба  цілунку...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714813
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.01.2017

СОЛОДКА МИТЬ

Гірке  причастя  твого  щастя,
Пісень  твоїх  --  рапсодій...
В  твоїх  люстерках  аж  до  дна--
Дієзи  всіх  мелодій...  

А  вітер  шепотить  в  затакт
З  дієзами  :  Кохаю...
В  деталях,  жестах,  мов  юнак
Твій  світ    я  відкриваю.

Звучать  дієзи...Звісно..  так,--
Тебе  ж  іще  не  знаю,
Та  серце  з  вітром  
В    один  такт  :  Кохаю...

Медову  мить  в  причасті  тім
В  озерцях  двох  шукаю,
В  них  солоду  бринить  сльоза
І  вічне  :  Так...  кохаю...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714652
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2017

СТОЯЛА МАТИ В СУМ"ЯТТІ

Стояла  мати  в  сум"ятті
Над  могилою  свого  сина,
Вже  не  плакала  більше,-ні...
Більш  не  голосила.

Тут  стоятиме  вже  до  кінця,
Як  камінна,  тверда  статуя,
А  по  тім  скажуть  люди  і  час:
Вічна  пам"ять  її...  Алилуя  !

А  тепер  щось  бурмоче  під  ніс,--
Бідна  жінка  за  мить  постаріла,
Одна  мить...  і  життя  під  укіс...
Вже  блаженна...  чогось  не  вгледіла.

Розкажіть  їй,  іуди  страшні,
Про  ваш  бізнес,  про  космос...  ідеї.-
Чи  одна  вами  плаче  вдова,  сирота...
Прийде  суд  у  страшну  Іудею.

Стоїть  та  мати  в  сум"ятті  
Собі  бурмоче  :  люляй,  сину...
Немає  в  світі  більш  біди,
Як  мати  в  гріб  кладе  дитину

Немає  в  світі  сліз  таких,
Щоби  назад  вернули    сина,--
Найтяжчий  гріх,  з  усіх  тяжких...
На  вас  ,  мужІ,  страшна  провина...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714619
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.01.2017

МІШОК ІМЕН СВЯТКОВИХ.

Напередодні  дня  Різдва  
Прийшла  Євгенія  свята,
В  святвечір--  з  Ангелом  Євгенії,
Щоби  родились  в  світі  генії.
У  другий  день  Різдва  святого--
Пречиста  Діва  людства  всього,-
Прийшла  вітати  всіх  Марія,
Щоби  в  серцях  жила  надія.
А  в  третій  день  --  святий  Степан--
Зимових  свят  господар  й  пан,--
Несе  Ісусу  світлу  віру,
А  нам  --  любов  свою  ,в  офіру.
Святий  Василь  поза  Степаном...
Пливуть  святковим  караваном
Дні  ймень  святих,  приходять  в  гості,--
Їх  охоронці  --  з  Високості.
Там,  де  Марія,  там  --  Іванко
Спішить  засунути  фіранку
Різдвяних  свят  вже  по  Предтечі
Закинути  мішок  на  плечі...
Але  ж  --  бо  ні...
Спішить  Тетяна  :
Візьміть  мене  до  себе  в  сани,
Я  --  доня  Ангела  святого,
Він  --  охоронець  ймення  мого.
Уже...  вмостилась!  Тож  рушаймо,
Їх  спокій  всіх  оберігаймо  :
Малих,  дорослих,  літніх,милих
Спокійних,  добрих  і  сварливих...
Щасливий  путь  !  Легка  дорога
У  світ  від  кожного  порога.
Рушайте,  сани  !
Ну-мо  ж  ,  коні  !
Бувайте  всі  живі  й  здорові

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714445
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 25.01.2017

ТЕТЯНА, ТАНЯ, ТАНЕЧКА…

Найщиріші  вітання  Тетянам:  бабусям,  мамам,  сестрам,  донькам.
Хай  все  у  вас  буде  добре  !  Нехай  вітрило  віри,  надії  ,  любові,  принесе  вас  до  острова"Щастя  ".


Небес  й  землі  благословення
На  ніжне  і  жіночне  ймення  --
Тетяна,  Таня,  Танечка,
Цілує  Ангел  нині,  зранечка,
Святі  --  в  небесному  поклоні.
І  кожна  мама  своїй  доні
Поставить  свічку  в  "Многі  літа",
Щоб  ти  була  теплом  зігріта:
Родинним,  друзів  і  кохання,-
Ночей  щасливих  і  світання.
І  хай  хурделиці-завії
По  вінця  сповнять  твої  мрії
А  сніг  лапатий  з  високости
Насипле  в  хату  повно  гостей  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714431
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.01.2017

МІЙ СВІТ НОВИЙ

Мій  відчай  попросився  на  ночліг,
Хоч  ми  давно  вже  разом  не  живемо,--
Так...  десь-колись  в  коханців  теорему
Вплітаєм  формулу  без  зайвих  застеріг.

Я  в  камізельку  скиглила  йому
Про  брак  здоров"я  ,  нежить,  страх  війни,
Про  уряд,  ціни,  газ  серед  зими,
Що  жаль  людей  і  плачуся  тому...

Ох,  як  кохав  мене  мій  відчай  тої  ночі
І  цілував  до  пальчиків  самих,-
Із  хати  радість,  як  сіренька  миш,--
Закрив  туманом  відчай  її  очі.

Завів  мене    коханець  в  темний  ліс,
З  якого  довго  я  шукала  порятунку...
Ще  "той"коханець,--"доброго"  гатунку,--
До  більшого  він  явно  недоріс

По  ночі  тій  назавше  розлетілись,
У  горі  тім  не  тішилась  вином,
І    знов  у  світі  я  прозорих  аксіом,
Як  добре,  що  так  вчасно  з  ним  зустрілись

Скінчились  зустрічі    і  всі  старі  коханці,
Скінчилось  мокротиння  всіх  жалів  ,
З  якого  відчай  так  майстерно  млів...
Мій  світ  з"явився  вдосвіт  в  дивнім  танці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714284
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 24.01.2017

ДЕ ТИ, МІЙ ТАТУ ?

Тату...  тату...  мій  тату  -  татусю,
Я  горнула  літа  у  сувій...
Я  у  спомин  до  тебе  горнуся,
Я,як  ти  уже,  таточку  мій.

Тату  мій,  у  яких  ти  світах,
А  чи  чуєш  мене,  чи  бачиш  ?
Чи  знайшло  твоє  серце  вігвам,
Чи  радієш  ти  там,  а  чи  плачеш  ?

Де  ти,  таточку  рідний,  скажи,
Повернись  хоч  у  сон  мій  дитинний,
Від  гріхів  і  спокус  вбережи,
Бачиш,  час-бо  який  швидкоплинний.

Я  прилину  до  тебе,  татусю,
Ти  на  мене  там  ,рідний,  чекай...
Знаєш,  зовсім  того  не  боюся,
Кажуть,  там,-  для  душі  --вічний  рай.

Як  ти  там,  у  світів  паралелях  ?
Лине  вірою  птаха  увись...
Лиш  боїться  розбитись  у  скелях...
Тату  -  таточку  любий,  приснись.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714091
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.01.2017

СИВОЧОЛИЙ ВСМІХНЕТЬСЯ ДНІПРО.

Серед  стиглого  жита-пшениці,
Де  розкинулась  неба  блакить,
В  жайворових  співанках  над  полем...
Там,  земля  барвінкова  лежить

Тут  зростають  і  родяться  діти,
Славлять  Господа,  сіють  зерно,--
Терпеливий  народ  України,
Що  несе  віковічне  ярмо...

Залиши  рідний  край,  супостате,--
Край  твоїх  безконечних  гріхів,
Де,  зазвичай,  по--братськи  лишаєш
Оберемки  смертей  і  руїн...

Не  гвалтуй  мою  землю,  вступися,
Ти  спізнився  в  прогнозах  своїх,--
Молоде  покоління  держави
Вже  не  стерпить  кайданів  твоїх.

День  прийде...  і  терміти  всі  згинуть,
Що  підточують  власне  нутро...
Як  нікому  --  вам,  вражії  діти,
Тепло,  затишно,  сито  було...

В  дні  Соборності  --  вольної  волі,--
По  дорозі  свободи  іти,--
Хай  закінчаться,  мила  країно,
Всі  твої  віковічні  хрести.

Нехай  місце  для  ворога  --прірва,--
Стане  вічним,  як  вічнеє  зло...
Нехай  Батько  в  могилі  спочине.
Сивочолий  всміхнеться  Дніпро  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714080
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.01.2017

ТРОХИ ПРО ПОЛІТИКУ АБО ДВІ СУСІДКИ ЧЕРЕЗ ТИН

--  Чи  чули  ,Ганю,  ви,  що  зночі
Когут  на  крилах  прилетів  ?
Те  пес...  то  мавпа...  то  козел...
А  цього  року  півень  вже
Китайцям,  певно,  насолив...
--  Бігме,  Одарцю,  білий  світ
Мізки  усі  втрачає...
Кажуть,  Одарцю,  той  мільярд
Вже  їсти  що  не  має...
--  Святий  мій  Боже,Ганю,  збав
Від  ірода  на  світі...
Ще  й  квочка  півнів  привела,-
Аж  восьмеро  по  літі  !
Такі  вже  здохлі  та  худі,
Та  ще  й  не  продуктивні,
Їй,  Бо  !  Китайці  ті  дурні,
І  щонайменше--  дивні  !
Який  то  толк  із  когута,  як  
Курочки  не  буде  ?
Аж  то  тепер  прийде  біда,
Як  Яєчка  не  буде...
--  Із  мавпи  толку  було  ніц...
Війна  іде,  казиться  ,
Керує  світом  хитрий  Фріц,
Америці  не  спиться...
--  Ой    ,  Ганю,  такі-м  не  кажіть,  
Та  мавпа  була  мудра,
(  Як  каже  старший  мій  онук  ),-
Вся  злізлася  лахудра  :
І  чорна  мавпа,  і  руда  приперла  в  Україну,
Та  тут  для  них  їди  нема,  немає  інсуліну,
Та  не  гризіться,  Ганю,  так...
Нас  мавпа  та  лишає,  бо  каже  :
Джунглів  в  нас  нема  і  тут  тепла  немає...
--  Ісусе,  збав!  як  в  рік  оцей  наскоче  півнів  повно  ?
--Та...  каже  зять,  що  в  Раді  їх  давним-давно  преповно...
--То...  може,Дарцю,  той  когут
Не  чисто  дурнуватий  і  щось  вже  зробит  з  тим  АТО,
Всіма  людьми  проклятим  ?
Казав  мій,  Ганю,  менший  внук  :
Сепарам  тим  не  буде  спасу,
Тікати  будуть  ,  як  щурі  на  землі  Гондурасу...
Яки-  си  нігди  не  були,  де  звірі...  в  зоопарку,
Поїдьте-си  візьміть  туди,
В  Європу  маєм  шпарку...
--Ой,  Боже,  Дарцю,  шо  -ж  в  цей  рік
Когут  нам  вкукуріче,  як-  си  зістанем  без  яйця,-
Направду,  чоловіче.
--Та,  Ганю,  кажете  таке:  Козлів,  Биків  прожили...
Яєц  нема,  то  сало  є,  а  чоколяди  --  сила  !
У  вас    же    Ганю,  на  кутю  
Горіхи  позичала,  бо  все  скупила  та  мара,
На  фабрики  забрала  !
Гриниха  зося,  знаєш,  що  у  Раді  прибирає,
Каже,  що    Війт    на  Марсі  вже  чоколядарні  має.
--То  кажете,  що  в  рік  оцей  в  нас  голоду  не  буде?
--  Не  буде  голоду  в  нас  вже...  і  Ради  в  нас  не  буде  !  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713864
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 22.01.2017

ДВІ ГОЛУБКИ ВОРКОТІЛИ…

Дві  голубки  воркотіли,  тай  на  полечку:
Час  світитися  весни  --  яснім  сонечку,
Щоб  скупатись  у  струмку  білім  пір"ячку
І  травичку  потоптать  на  подвір"ячку.
Два  голуби  воркотіли,  тай  на  ясені--
Один  білий,  другий  чорний--  двоє  красені:
Де  подруги,  їх  голубки  забарилися:
Чи  у  полі  за  промінчик  посварилися...
Не  сварились,  голубочки,  на  побаченні  :
Обіцяло  сонечко  зимі    --"до  побачення",
Обіцяло  весноньку,-  приведе  заквітчану,
В  барвінкових  обріях,  з  ним  повінчану.
Ой  прилине  веснонька  до  пташиних  діточок,
В  різнобарв"ї  зіллячка  і  духмяних  квіточок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713684
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 22.01.2017

ПУСТОТЛИВА НЕСПЛЮШКА

Щоб  синочок  добре  спав
Дрімко-сонько  ключик  дав,
Щоб  замкнути  у  куточку
Сплюшки  маму  --дивну  дочку.
Дочка  зветься  дрімотою,
Не  дає  усім  спокою  :
То  дитину  залоскоче,
То  забавками  гуркоче,
Манить  пальчиком  ця  сплюшка,
Пустощі  шепоче  в  вушка.
Годі,  сплюшко,  пустувати.
Час  дитині  нашій  спати.
Через  сон  хай  прийде  сила,
Щоб  маленького  кріпила,-
Сила  --  в  ніжки,  в  рученята,
Закривай  вже  оченята.
Люлі-баю,  люлі-бай,
Спи,  синочку,  засинай.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713668
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 21.01.2017

А ТИ МЕНІ НАСНИЛАСЯ ІЗНОЧІ.

А  ти  мені  наснилася  ізночі,
Така  ще  юна,  наче  маків  цвіт.
Розплющив  очі  в  проблисках  світання,--
Перевернувся  вкотре  білий  світ.

Чи  жарт  недобрий  доля  влаштувала,
Чи  ми  незрілі  в  мудрості  тоді
Прийняли  те,  що  люди  нам  казали,
Забувши  ,  як  співали  солов"ї...

А  ти  мені  наснилася  ізночі
У  сукні  білій...кажеш,  щоб  прийшов,
Молитвою  вдивлявся  в  зорі-очі,
І  вже  летів  до  тебе,  не  ішов...

У  мене  крила  десь  з"явились  раптом.
І  я  підняв  тебе  у  височінь.
Між  сходом  сонця,  Убраного  гаптом,
Пливло  кохання  двох  земних  створінь...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713217
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2017

НЕ СПИ, ЮНАЧЕ…

Не  спи,  мій  воїне,  прокинься,
Згадай  ніч  Миколая,  що  торік...
Убитих  тьма  і  скільки  полонених  :
Розбитих  і  знедолених  калік...

Не  спи,  юначе,  чуєш,  прокидайся,
Я  --Ангел  твій...  у  матері  доспиш,
До  смерті,  знаю,    звикли,  майже,
Та  ти  живи,  мій  хлопчику,  живи  !

Тебе  Господь  не  призове  завчасно,
Ти  маєш  вижити,  якщо  суцільна  смерть,
Авжеш,  ти  не  підеш  дочасно,
Та  ангел  смерті  крутить  коловерть...

Я  Ангел  твій  ,--  і  поки  над  тобою,
У  серце  не  прийде  твоє  зима...
Не  спи,  мій  сину,  чуєш,  прокидайся,
Твій  сон  в  прицілі  вмілого  стрілка.

Ти  --  в  мами  син,  а  тут  --  лише  солдати,
Не  спи,  хлопчисько,  знаю,  сон  бере...
За  тебе  молиться  твоя  стражденна  мати,
Життя  нема...  вона  без  тебе  вмре.

У  в  мами  радість  вся  ...  під  образами,
Лунає  в  свято  ангеловий  дзвін,--
Молитвами  й  солоними  сльозами,
Б"є  мати  знов  одвічний  свій  поклін.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713201
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 19.01.2017

НИНІ ХРИСТОС ОХРЕСТИВСЯ.

Знову  кутя  на  столі,  
Глечик  з  узваром  і  риба...
Гріє  ставок  за  селом
Льоду  товстенного  глиба.
Сіно  лежить  під  столом
З  двору  ,  принесене  татом,-
Холод  теплу  віддає,
Пахне  і  літом,  і  святом...
Потім  --  молитва  свята
Під  образами,  у  хаті...
Зіронька  перша  зійшла,
В  шибках--  сніжинки  кошлаті.
Потім...  щедрівка  усяка
Лине  доладно,  у  ритм,
Діти  вовтузяться  в  сіні,
В  ноги  спустившись,  під  стіл.
Квокають,  мукають,  мечуть,
На  живність,--  щоб  був  повен  двір,
А  за  вікном  вже  щедрує  малеча,
В  подиві  місяця-  зір.
В  теплих  кожушках  і  хустках
Щастя  віншують  усім  :
Нині  ХРИСТОС  ОХРЕСТИВСЯ!  --
Радість  по  світі  цілім.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713024
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 18.01.2017

ЩЕДРИЙ ВЕЧІР

Щедрий  вечір,люди  добрі,
Мир  --  усьому  світу!
Хто  живе  у  вірі  й  правді
Мого  Заповіту.
Щедрий  вечір,  люди  добрі,
З  вод  йорданських  кличу  :
Йдіть  за  мною  ,  в  дім  Отця,--
Всіх  вас  возвеличу  !
Щедрий  вечір,  люди  добрі,
Хай  вам  добре  буде,
Бо  хто  має  --  ще  дадуть  ,--
І  небо  ,  і  люди.
Щедрий  вечір,  люди  добрі,
Хрестіться  водою  :
Я  --  Христитель  ваш  лише,--
Бог  іде  за  мною...
Увійдіть  в  Христову  віру  --
Чистого  сумління,
Щоб  не  сталося  ніколи  
Душів  омертвіння.
Окропіть  свої  обійстя,
Піддашшя  і  стайні,
Сад,  городи  у  снігу
На  врожаї  файні.
Водохрестя  --  ніч  свята
Завтра  заступає  :
Охрестіться  нині  всі  --
Христос  ся  хрещає  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712828
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 17.01.2017

У КРОКИ ЛЮБОВІ ВСЛУХАЛАСЯ Я

У  кроки  любові  вслухалася  я,
Що  йшла  крізь  світи,
                           просто  так,  навмання,
Вона  прямувала  до  душ,  
                                                               навпростець--
До  поглядів,  тіл  і  до  спраглих  сердець.

Одних  обминала,  у  інших  --  текла,
Як  в  провесінь  паморозь
                                                                 з  шибки  вікна,
Як  цвіту  бузок,  що  у  китицях  зрів,
А  ангел  зі  стрілами  поруч  летів.

У  голос  любові  вслухалася  я  :
Вона  тупотіла,  як  миле  дитя,
Ховалась  в  дівочому  бархаті  сміху,
Гойдала  в  колисці  притомлену  втіху.

А  потім  здіймалася  в  хмари,  до  раю,
Любов  без  "тому  що",  а  просто  --  "кохаю",
Любов,  що  не  має  кордонів  і  віку,
Любов,  що  Господь  здарував  чоловіку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2017

НЕСЕШ, ПОЕТ, СЕБЕ…

Несеш  ,  поет,  себе    на  вістрячку  пера...
Черпаєш  радість,  вплетену  у  біль...
Такий  глибокий  світ...  що  дна  йому  нема
До  самозабуття...  в  нім  цвіт...і  цвіль...
Або  тоді,  коли  вростають  крила
В  наддивовижну  міць  і  широчінь...
І  ти  летиш  легенько,  як  пір"їна,
Пірнаєш,  як  в  струмок  --  у  височінь.
Комусь  причастя,  конче,  необхідне  :
У  храм  прийти...  сповІстися  отцю,--
У  місце  древнє,  тихе  і  дохідне...
(  Та,  позаяк,  облишмо  тему  цю).
Твоє  прощення,--  вістрям  --  на  папір,-
То  скрип,  то  сміх,  то  плач  нічний  дитини--
Твого  нутра--  навстіж  відкритий  двір--
Твого  ,  поете,-  грішної  людини.
Несеш  ,  поете,  се  на  вістрячку  пера,
А  твій  читач  --  суддя  тобі  й  причастя...
Хтось  вигукне  :  Та  хто  вона  така  ?  !"
А  хтось  побачить  в  цьому  зЕрна  щастя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712618
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.01.2017

НА ПОРОЗІ, ДЕ СОНЕЧКО…

На  порозі,  де  сонечко  плаче,
Де  росою  стікає  сльоза,-
Ти  дорослим  зробився,  юначе,
Ти  побачив,  що  варте  життя.

На  вітрах  зашарілих  світанків,
У  обіймах  розпатланих  гроз,
Пшеницями  незрілих  серпанків,
У  сльозах  пишногрудих  мімоз...

Три  весни  і  три  літа  в  кишеньці,-
На  годиннику  татовім  --    збій...
Шепотів  і  бабусі  і  неньці
По  космічних  дротах  серцебій...

Три  зими  відморозили  пальці,
Тільки  два...  на  правиці  твоїй,
Та  живий  ти  сьогодні  уранці,
У  сповитках  Різдвяних  надій.

На  порозі,  де  сонечко  плаче,
Де  росою  стікає  сльоза,--
Ти  дорослим  зробився,  юначе,
Ти  побачив,  що  варте  життя...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712412
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.01.2017

НАГАДАЙ МЕНІ , ЗИМОНЬКО-ЗИМО…

Нагадай  мені,  зимонько-зимо,
Того  хлопця,  щоб  був  тільки  мій...
Щоб  на  жодну  з  красунь  карооких
Він  дивитись  не  знав  і  не  вмів.

Нагадай  мені,  зимонько-зимо,
Щоби  снилась  йому  кожну  ніч,
Як  з  зорі,  у  святвечір  на  небі,
Не  зводив  заворожених  віч  

Нагадай  мені  ,  зимонько-зимо,
Щоб  леліяв,  любив  і  беріг,-
Я  на  шийку  чи  пальчик  одягну
Найсильніший  ,  що  є,  оберіг.

На  Андрія  я  свічку  палила,
Щоб  мені  у  коханні  поміг...
Тепер  прошу,  Василечку,  в  Тебе,
Аби  Ти  долучитися  зміг.

Василечку,  Андрію.  благаю  :
Лиш  кохання  палкого  мені,
Щоби  зиму  прийдешню  стрічати
Так  не  холодно  було  самій...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2017

ЯКАСЬ ЗИМА -- НЕСТРИМАНО - ШАЛЕНА

Якась  зима  --  нестримано-шалена  :
Варить  чарзілля,  дмухає,  мете...
Може,  стара  втомилась  з  божевілля,
Де  світ  свавілля  тонкої  пряде...

Тремтить  терпець  на  кінчику  прогноза,-
Чи  "плюс",  чи  "мінус"  --  їй  не  всеодно,
"Останні  коні"  остеопороза
Копитом  б"ють  притиснутеє  зло.

Іди  в  свій  світ  --  пекельної  безодні,
Своїх  служанок  "добрих"  не  забудь,
Смертями  вмитих,  мучених,  голодних...
В  Аіда  царство  вмощена  вам  путь...

Гуляй,  морозе,війтесь  заметілі,
Косіть  землі  всю  нечисть,  мов  зело,--
Невільно  нЕчисті  помежи  добрі  люди,
З  діагнозом  --  "Безповоротне  зло  "

Тисни,  морозе,  тужтесь  завірюхи...
Під  самий  корінь,  поки  я  живу...
Не  молода  ж--  бо,  дайте  мені  спокій
На  другий  рік...  як  знов  до  вас  прийду.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712185
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 14.01.2017

З ДНЕМ АНГЕЛА !

Хай  рік  Новий  старого  стилю
Щедрот  несе  повненьку  скриню
Всім  Василинам,  Василям,-
Здорові  будьте  завжди  нам  !

Вам  ,соколята  Василі,
Просторів  рідної  землі
Рости,  міцніти,  пнятись  ввись,
Орлами  бути  вам  колись  !

Із  Ангелом  --  в  дорогу-путь,
Над  прірвою    хай  вас  несуть,
Любов  хай  топить  в  серці  лід,
Вам,  наші  любі,  сотню  літ  !

Хай  зорі  ваші  в  небі  сяють,
В  дні  поріздв"яні  вас  вітають,
Нехай  горить,  не  гасне  гніт...
Вам,  Василі,  на  многа  літ  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711961
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.01.2017

ЗАВІНШУЙ, ДИТИНО !

Любі,  українці  !
Недостойне  діло  жінці  засівати,--
Тож  дозвольте,  рідні,  просто  віншувати  :
На  добро,  на  радість,  на  удачу  і  достаток,
На  Боже  сумління  і  віру,на  любов  і  надію,
на  мудрість  і  милосердя,  на  мир  і  спокій,
на  здоров"я  і  многії  літа  !

Засівай  удосвіт,  малий  українцю  !
Засівай,  хай  родить  на  радість  --  добро,
Хай  добробут  прийде  до  нас--  в  Україну  :
В  родину  кожну,    місто  і  село  !

Щоби  у  господі,  у  саду,  в  городі
Все  росло  і  зріло  людям  з  року  в  рік  !
Щоб  пішли  у  морок  всі  на  світі  війни,
Щоби  жив  у  Бозі  завжди  чоловік  !

Засівай  до    ранку,  хлопча    українське,
Голосочком  дзвінко  сій  надії  цвіт  !
В  щастя  і  у  розквіт,    мир    в  моїй  країні,
Хай  настане  спокій  ,  заколише  світ  !

Засівай,  дитино,  хай  настане  ранок  :
Добрий,  світлий,  мудрий  --  з  іншими  людьми,
Завіншуй,  козаче,  Україні  вдачі,
Щоб  жили  достойно  доньки  і  сини  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711945
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 13.01.2017

ТРИМАЙСЯ, ФОРТУНО !

У  чомусь  знаходиш,
у  чомусь  втрачаєш,-
Лиш  виграєш  трішки,
як  знову  програєш...
Вже  так  повелось  
від  самого    сповитку,-
Хіба...  якщо  маєш
фортуни  візитку.
Ця  вибраних  любить,
примножує  все...
Пізнати  б  ото,--
що  ж  таке  воно  є...
А  потім  зуміти
зламати  себе  :
Мізки,  темперамент,
віру,--  усе  !!!
Роботи  багато,..
Зате  результат  :
"  щастить  -  не  щастить",-
вже  не  входить  у  штат...
Набратись  розбігу,
щоб  був  добрий  старт,-
Це  все  з  понеділка...
Направду,  не  жарт...
Ні...  в  перше  число  
за  методу  візьмусь,
Тримайся,  фортуно,
і  змотуй  на  вус  !
А,  мож,  взяти  відлік...
Як  року  почин  ?
Я  з  цим  не  згодитись,
не  бачу  причин.
зажди  лиш,  фортуно,
Ось  прийде  мій  час...
Екстазом  заб"ється
мій  славний  Парнас  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711799
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 12.01.2017

НА ЗАСНІЖЕНИХ ПРОСТОРАХ…

На  засніжених  просторах  мого  краю...
Земле  мила,  як  тебе  кохаю  !
Вервечкою  свят  Різдвяних  днини
Відлетіли  в  танцях  хуртовини...

Хуртовин,  завій,  вітрів,  морозів,
Із  намиста-шубок  верболозів,
З  мармуру  -  кришталю  над  ставками,
Парубки  й  дівчата  з  колядками.

Ще  засієм  щедро  на  врожаї,
Щоб  родило  хлібом  в  моїм  краї...
У  щедрівці  обізветься  Щедрий  вечір,
Свят  мішок  завдасть  собі  на  плечі.

Там...  скресатиме  по-трішки  срібна  крига,
І  зима  -  поволі,  ледве  клига...
Ген  посунеться...  на  північ,  у  вітрах...
Знов  весна  народиться  в  бруньках...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711372
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.01.2017

РІЗДВЯНА НІЧ РОЗБИТОГО БУТТЯ

В  Різдвяну  ніч...  як  солодко  нам  спалось,
В  сповитках  зір  народження  Христа...
Якийсь  німий  у  сиву  вічність  докір...
Дванадцять  страв...  Вечеря  Пресвята.

Такий  мороз  --  метелиць  всіх  симфоній...
Всі  двадцять  літ  згортаю  у  одну...
Як  ти  у  паморозь...  тоді...на  підвіконні
Писав  :  Кохаю  !  Лиш  тебе  одну  !

Щорік  приходить  знов  Свята  Вечеря,
Щорік  приходить  літо  і  зима...
А  я  на  келишок  відкраюю  хлібину
Тим,  хто  не  з  нами,  кого  вже  нема...

Мабуть,  ти  там...  вечеряєш  з  батьками
І  кажеш,  що  смачна  моя  кутя...
Як  же  ятрять  ті  спомини  ночами
В  Різдвяну  ніч  розбитого  буття...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711178
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 09.01.2017

ВСІХ ЗАСТУПНИЦЯ СВЯТА

Не  пустили  Тебе  в  хату,
Лиш  яскиню  відвели,--
А  Ти  нині  найдобріша
До  знедолених  землі.

Не  приймали  лихі  люди,
Гнали  із  двора  у  двір...
Ти  ж  вертаєш  від  облуди,
Самості    і  всіх  зневір.

А  Ти  нині,  Діво  Чиста,--
Всіх  Заступниця  свята,
Добра,щедра,  промениста,-
Матір  нашого  Христа.

Тебе  люди  відсилали
Як  незручність  чи  біду,-
Ти  за  них  благаєш  Сина,
Йдеш  по  їхньому  сліду

Днесь  Тобі,  Царице  Неба,
Ми  любов  несем  у  дар.
В  ніч,  коли  прийшов  для  світу--
 Землі  й  Неба  Володар.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711172
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 09.01.2017

ХАЙ СПОКІЙ СПОГЛЯДА…

З  нічною  зорею  зійшов  до  землі,
Щоби  й  врятувати  солдата.
Воскрести  надію  у  кожнім  вікні,
З  якого  виглядує  мати...

Твоя,  мій  хлопчисько,-  
Красивий,  як  сніп
В  обжинках  серпневої  ночі...
До  ста,  майже,  жили  твій  прадід  і  дід,-
З  тобою  повсюди  їх  очі.

Даруй  їм,  Ісусику--  миле  Дитя
Життя,  повне  радості  й  сили,
Щоб  наші  сини  по  ціленькій  землі
Ім"я  Твоє  Боже,  славили  .

Ісусе  наш  любий,дай  щастя  у  дім,
Де  лине  сумна  коляда,
В  Різдво  Твоє  любе,  маленьке  Дитятко,-
Хай  спокій  з  небес  спогляда.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710751
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 07.01.2017

АНГЕЛ ЛЮБОВІ

Ангел  розносив  любов  на  крилах,
Хто  чекав  на  неї,-  той  молив...
Ангелу  услід  дивились  інші,-
За  любов  платити  самістю  просив

Та  платня  здавалась  їм  наднепосильна,-
--Самість...  це  ж  себе  віддати  за  любов...
--Так  ,  до  краплі  всю,-  ніщо  не  залишити,
Бо  тоді  неповноцінна  є  любов.

Тріпотіла  та  на  ангелових  крилах,
Рвалася  у  душу  увійти,
Та  гординя  душу  зачинила...
І  любов  казала  Ангелу  іти.

Рідко  Він,  цей  скарб,  у  люди  носить,
Рідше  все  із  самості  --  в  любов,
Дивні  врожаї  --  гріхів  покоси,
Множаться  в  намистах  молитов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710649
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.01.2017

РАДІЙМО НИНІ !

Радіймо  нині,  співаймо  нині,
У  світ  приходить  Дитя  в  яскині,
Дитя  Господнє  з  любові  й  дива,
Бо  Чиста  Діва  Його  зродила

Дитині  Божій  віддаймо  шану,
Любов  велику  і  честь-Осанну,
Це  Син  Господній  з  любов"ю  йде,
У  тій  любові  Він  світ  спасе.

В  палкій  любові  до  тебе,  брате,
Господь  зумів  Дитя  віддати  -
Одне-  єдине-  на  муки  смерті,
Щоб  в  душах  наших  гріхи  всі  стерти.

Дитя  Господнє  той  гріх  людський
Стерпів  і  зніс,  бо  Він    --  святий  !
Співаймо,  люди,  про  милість  ту,-
Таку  велику,  таку  святу  !

                                     ХРИСТОС  РОЖДАЄТЬСЯ!
                                       

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710637
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 06.01.2017

МОЇМ РІДНИМ, ДРУЗЯМ, КОЛЕГАМ, ЗНАЙОМИМ, ТВОРЧИМ ЛЮДЯМ, ТАЛАНТАМ…

Найщиріші  вітання,  найтепліші  побажання  з  Різдвом  Христовим  .
Хай  буде  смачною  кутя  !  Прийде  до  кінця  хай  війна!  Хай  в  кожну  домівку  і  кожне  серденько  постукає  мир  і  спокій  !


Ласки  Божого  Дитяти,
Прихильності  Бога  з  Небес,
Нехай  не  прийдеться  латати
Невдачу,  кохання  чи  стрес...

Хай  тільки  Господні  дарунки
Лягають  до  ваших  ніг,
І  Мати  Господня  вітає,
Сплітаючи  свій  оберіг.

Ідім  за  зорею  у  Небі,
Де  нині  приходить  Ісус,
Несімо  дари  превелебні,
Минаючи  ріки  спокус.

Ідім  за  зірницею,  люди,
Щоб  мати  у  серці  ЙОГО  !
Христос  ся  рождає...  І  буде  !
Славімо  від  нині  ЙОГО  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710435
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.01.2017

СВЯТКУЄ СВЯТИЙ ВЕЧІР ПІВ-КРАЇНА

Спостився  день,  чекає  на  вечерю,
І  мама  крутиться,  готує  безліч  страв.
І  їй,  як  завжди  ,  ніколи  в  святвечір,-
Син  у  відпустку  мамі  обіцяв.

Десь  добирається  дитина  до  вечері...
Четверта...  де  ж  та  зіронька  свята  ?
Солодкий  скрип...  незмащенії  двері
І  найсолодша  у  житті,  з  кутів--  кутя...

Дванадцять  страв,  як  і  завждИ,  раніше,
Та  тільки...  син  назад...  туди  піде,
А  радість  невимовна  серце  тішить  :
Зараз,  ось-ось,  мій  хлопчик  вже  прийде

Сміється  мати,  плаче,  знов  сміється
І  дякує  Пречистій,  всім  святим,
Ісусику,  що  Матері  всміхнеться,
З  шпиталю  син  ...  вертається  живим.

Христос  прийшов  у  радість  твою  нині,
На  твій  батьківський  плаканий  поріг,
Дитям  у  яслах--  вбогої  яскині,
Щоб  силу  радості  цінити  ти  зуміг.

Святкує  святий  вечір  пів-країна,
А  друга  половина  --  у  війні...
Благаєм,  Господи  у  Тебе  й  Твого  Сина  :
Нехай  сини    повернуться  живі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710414
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 05.01.2017