Надія Карплюк-Залєсова

Сторінки (10/938):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 »

ПОДЯКА

(Присвята    до  ювілею  Богдану  Зайцю)


Є  синочок,  є  донька,  з  юних  літ  дружина,
Україні  ,  над  усе  -  віддана  родина...

І  здоров"я  небо  шле,  слава  Богу  ,  гоже
І,  насправді,  все  не  зле...  Дякуємо,  Боже.

Дав  прийти  мені  у  світ  в  бАтьківській  любові,
За  копну  прожитих  літ  в  щасті  і  здоров"ї

На  все  воля  є  Твоя  -  на  дітей...  онуки,
На  щасливу  мить  щодня,  зустрічі,  розлуки

І  я  дякую  Тобі  за  ту  рідну  ношу,
Півстолілля  золоте  в  дар  тобі  приношу.
25.02.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779322
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 27.02.2018


РОЗГУБЛЕНІ ЛЕЛЕКИ

Мої  сини  -  розгублені  лелеки
Вам  би  літати  й  повертать  назад,
У  свої  гнізда,  з  далечі-далека,-
Натомість  смерті  грає  водоспад

Мої  безстрашні  соколи-герої,
Вам  би  цвісти  у  рідній  стороні,
Нема  причин,  на  світі  -  ні  одної,
Аби  життя  вбивати...  щем  в  мені

Кохані  ваші  з  квітами  приходять,
А  мали  б,  навпаки  -  носити  ви...
Чому  ж  та  смерть  найкращих  в  світі  косить?
Чому  під  ту  косу  потрапив  ти?

Навесну  вишня,  саджена  тобою,
Відпустить  бруньки,  а  за  ними  й  цвіт,-
Заплаче  він  батьківською  сльозою...
Як  спорожнів  ще  вчора  добрий  світ...

Мої  сини,  герої-  патріоти,
Простіть  живим,  простіть  весну  і  сміх,-
Бо  на  землі  не  вистачить  скорботи,
Щоб  замолити  перед  вами  гріх...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779029
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.02.2018


МИНАЄМ ЯК ЧАС

Ми  минаєм  так  само  як  час,
Нехай  Господь  помилує  нас,-
Серед  хаосу,  клопоту  -  люди...
Він  продовжить...  а  нас  вже  не  буде

Ми  пливем  як  вода  в  світі  рік,
В  два  бокИ  -  один  помах  повік...
Час  піском  крізь  невпевненість  пальців,-
Гра-  вистава  з  розминкою  танців...

Ми  тікаєм  як  свята  у  будні,
Листопади  стікають  у  грудні...
Тільки  осінь  поверне  ласкава,
А  для  нас  не  дано  цього  права

Поміж  весен  ,  народів,  історій
Все  зітреться  з  відбитком  меморій...
Ми  минаєм  так  само  як  час,
Нехай  Господь  помилує  нас

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778993
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.02.2018


ПОДАРУЙ МЕНІ КАЗКУ

Намалюй  мені  зоряну  казку,
Щоб  по  ній  я  до  тебе  ішла
А  ще  ніжність  лелечу  і  ласку,
Чуєш,  стукає  в  серце  весна?

Вона  котиться,  чуєш,  по  венах,
Як  березовий  сік  в  сокорух
І  бурлить  нею  в  бруньках  зелених,
В  перельоті  лелек-відчайдух  

Намалюй  мені  казку  у  фарбах,
Я  її  домалюю  сама,
У  легких  кольорах-диферамбах,
Де  нітрішечки  суму  нема

Намалюй  мені,  чуєш,  коханий,
Ти  зумієш,  я  вже  по  ній  йду,
Цвітом  вітер-  легкий  і  весняний  
Мій  цілунок  неесе  на  ходу

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778532
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2018


ВІТАЄМО, МАМО!



Нині  рідній  матусі  букет  теплих  слів:
Цілі  пригоршні  -  привід  для  свята...
Досягають  літа  висоти  ясенів,
Їх  росло  на  подвір”ї  багато...

Досягають  літа,  а  в  них  солод  і  сіль,
А  у  них  уплелось,  що  вплелОся...
Попри  радість  широку,  пекучий  був  біль,-
Все...  у  тому  букеті  вляглося

Ну  та  що  я  про  сум  у  такий  ювілей,
Коли  мама  в  здоров”ї  і  силі?
І  онукам  ,  і  правнукам  –  справжній  єлей,
І  донькИ  цим  насправді  щасливі!

Співайте  їй  „Многая!”  ангели  всі
Вимолюйте  силоньки  в  неба,
Хай  усмішка  буде  в  мами  до  ста
А  більшого  нам  і  не  треба

Хай  правнуків  вибавлять  руки  її,
Хай  мудрості  вкрапить  в  дитинство.
Нам  в  „дітях  „  ходити  –  сестрі  і  мені
Допоки  живе  материнство

Спасибі,  що  є  материнська  любов,
Що  водить  усіх  нас  по  світу,
Що  в  серці  живуть  її  гени  і  кров,
За  казку  дитинства  зігріту

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778530
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.02.2018


ПРИВІТАЮ СВОЮ МАМУ

Привітаю  свою  маму  
З  ювілеєм  вранці-рано!
Сім  і  п"ять  -  це  ж  зовсім  мало,
Це  розминка  була,  мамо!
Сім  і  п"ять  -  це  осінь-пані,
Та  не  зимонька  в  жупані...
І,  як  осінь  -  вся  в  турботах,
Ну  ж  бо,  мамо,  до  роботи!
Тут  нам  птах  її  підкинув,
Правнуча  недавно  скинув...
Правнуча  без  прабабусі,-
Це  ж  в  якому-  таки  дусі?
Хай  Європа  вибачає,
Та  у  нас  -  свої  звичаї!
Перший  правнук  -  перше  диво,
Моя  мама  ним  щаслива!
Ну  а  там,  не  за  горою
Друге  з"явиться  з  весною...

Так  що,  мамцю  золотенька,
Ви  далеко  не  старенька,
Жвава,  мудра  і  бадьора,
Спокою  нема  довкола!
Це  ж  якраз  все  те,  що  треба,
За  це  просимо  у  неба
І  кому,  як  не  прабабці
Вчить  взуватися  у  капці?
Вчити  пісеньку  співати,
"Отче  наш"  на  ніч  казати?
Без  вас,  мамо,  ну  ніяк,
Це  не  привід  -  сім  і  п"ять...
Десь  на  пічці  ноги  гріти,
Коли  вам  іще  горіти!

Від  дочірньої  любові
До  ста  будьте  нам  здорові!
Старість  хай  не  доганяє,
Йде  до  тих,  хто  ї  чекає!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778158
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.02.2018


ПОКЛІН ТОБІ, РІДНА…

На  крилах  любові,  моя  ти  Вітчизно,
Цвіти  в  покоління,  в  далекі  світи,
Герої  за  тебе  боролись  до  тризни
І  в  душу  твою  вони  клали  мости

На  крилах  любові,  на  крилах  світанків,
На  крилах  птахів,непосид  -  відчайдух,-
Будися  у  росах  і  квітах  щоранку
І  клич  до  свободи  життя  вільний  дух

На  крилах  любові  синів  твоїх,  Ненько,
Ми  линем  до  тебе,  в  обійми  твої,
Поклін  тобі,  рідна,  низенько-низенько
За  діти  твої  і  твої  солов"ї

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777947
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 19.02.2018


НА КАВУ ДО ЛЬВОВА

Горнятко  кави  всіх  смаків..,
Повір,  це  райська  насолода...
І  все  -  це  наш  старезний  Львів,
Приїдь  до  нас,  як  є  нагода

Духм"яна  кава  -  смак  богів-
Для  тіла  -  щоб  були  бадьорі...
Приїдьте    в  наш  прадавній  Львів,
Вона  -  така  лише  у  Львові

Смачна,  із  присмаком  кориць
І  спецій,  знаних  споконвіку,-
Розкинувсь  Львів  мій  горілиць,
Смакує  каву  всього  світу

А  з  ним  -  історія  століть
У  закуточках  древніх  вулиць
Легенди  всі  свої  повість  -
Чи  ти  місцевий,  чи  прибулець...

Горнятко  радості  відпий
У  день  новий,  що  народився,
Аби  він  добрий,  а  не  злий  
До  тебе  ніжно  притулився

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777942
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 19.02.2018


МИ РОЗІЙШЛИСЬ…


Ми  розійшлись  на  перехресті  двох  віків.
На  роздоріжжі  двох  обпалених  історій,-
Букет  на  спомин  –  ніжності  лілей,
Мов  дотиком  до  зболених  меморій

Ми  загубились,  як  осінній    лист,
Як  літо  бабине  в  глибокі  листопади,
Гріхів-помилок  –  низками  намист
І  гронами  достиглих  виноградів

Нехай  хурделить  цвітом  заметіль,
Зберемо  вузлик  щастя  поміж  нами
І  понесем  між  внуків  поколінь,
Мож  порідняться  лінії  родами?

У  них  розважливості  вистарчить  на  всіх,
У  них  багато  чого  треба  вчитись...
В  розлуці  мало  мудрості  й  утіх,
Вона  ятрить,  як  пізно  вже  молитись

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2018


ПОДАРУЙ КОХАНІЙ ЖІНЦІ

Подаруй  коханій  жінці  поцілунок
З  квітами  предивної  краси
І  в  пакунку  ніжності  розмаю
Ти  своїй  коханій  принеси

Їй  обіймів  насолоди  дай  напитись,
Бо  ж  вона    єдина  в  світі  цім,
І  усі  світанки  й  тихі  ночі,
Проведе  лиш  на  твоїм  плечі

Не  скупися  на  слова,  рясні  зізнання,
Вуха  жінки  чують,  не  мовчи
І    не  за  горами  -  нагорода,
Лиш  не  тухни:  вір,  люби,  гори!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2018


ЩЕ ОДНА СХОДИНКА

Донечко  -  невісточко  Катрусю,  вітаємо  тебе  з  днем  народження!
Ясних  мрій  тобі,  добрих  друзів,  удачі  на  кожен  день  і  ,  звичайно,  ж  кохання.  Нехай  твою  дорогу  встеляє  добро  і  Божа  ласка.  Будь  нам  здоровою  і  завжди  щасливою.

Сьогодні  ще  сходинка  сходження.
Сьогодні  -  День  твого  народження.-
Хай  Бог  здоров"я  з  неба  посилає
І  вірних  ангелів  з  тобою  спроводжає

Куди  б  не  йшла,  не  їхала  в  дорогу,
Щоб  обіймали  крилами  тривогу,
Оберігали  твій  життєвий  спокій
На  тих  сходинках  сходження  високих

Світися  світлом  радості  і  віри.
Аби  не  знати  лиха  ні  зневіри,
Хай  в  ласці  буде  все  твоє  життя.
Красива,  юна,  дівчинко  моя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777603
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.02.2018


НАВЧИЛАСЯ ЖИТИ


Чи  навчилася  жити  без  тебе?  Мабуть...
А  роки  не  питають  –  приходять  і  йдуть...
Не  ідуть,  а  летять,  вже  й  лічити  боюся
Спомином  добрим  в  плече  твоє  ткнуся

Я  навчилась  не  падати  вниз  головою,
Хоч  млоїть  ще  і  тисне  душа  за  тобою,
Одягаю  щоразу  усмішку  для  світу,
Я  ж  бо  сильна  і  схожа  на  жінку  зігріту

Я  навчилася  жити  без  тебе,  прийшлося,
Крізь  зневіру  і  холод  пройти  довелося...
Знаю,  віру  втрачати  не  варто  від  болю,
Тому  світу  мого  я  обожнюю  волю

Дам  їй  крила  широкі,  у  серденько  –  спокій,
Як  судилося  жінці  іти  одинокій...
Ти  заходь  на  горнятко  пахучої  кави,
Коли  нам  не  судилося  під  образами...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777602
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2018


ПО ЛЮБОВІ…

А  у  нас  янголятко  з"явилось,
Любий  мій...  таке  гарне  хлопча!
Ти  прийди,  подивися  на  нього,
На  те  миле  окасте  зайча

На  кровинку  свою  подивися,-
Скільки  радості  ти  загубив...
Ти  прийди,  усміхнися  до  нього-
Це  дарунок  від  осені  див!

Нам  дарунок  від  ласки  із  Неба,
В  нього  ім"я  -  найкраще...  твоє,
Ти  молися,  коханий  за  нього,
Хай  життя  понад  всіх  в  ньому  б"є

А  ти  ангелом  будь  понад  нами...
По  світлинах  впізнає  тебе...
Ти  прийди,  полюбуйся  на  нього
По  любові  ,  що  в  душах  живе

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775098
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 04.02.2018


CУНИЧКИ

Розбудилась  з  сонечком
Наша  мила  донечка,
Сама  взулась,  вмилася,
Вдягнула  спідничку,
Взяла  кошичок  з  лози,
Пішла  по  суничку

В  садку,  попід  плотиком
З  сіресеньким  котиком
Визбирує  червоненькі,
Кошик  наповняє,-
Мамі  любій  до  сніданку
Доня  догоджає

Сунички  всміхаються,
Дівчинки  встидаються,
Бо  по  дощику  вночі
Дочиста  умились
Щічки  зашарілися,
Солодом  налились

Усмішка  матусина,
Суничка  Катрусина-
Радість  щира  мамина,-
В  щічку  поцілує,
Стане  рідній  солодко-
Ягідку  скуштує

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775085
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 04.02.2018


НА ЩО РОЗТРУШУЄМ ЖИТТЯ?

На  що  своє  розтрушуєм    життя?
Воно  -  короткий  спалах  сірника...
На  дріб"язковість    чварів  пречудних,
Розмов-  примар  і  фразослів  смішних
І  в  Бога  просимо  на  все  прощення,
Душі  відкривши  щире  одкровення

На  що  свої  розпилюємо  дні?
Образи  згустки  зношено-нудні...
На  купу  справ,  нікому  не  важливих,
Гірку  неправду  вуст  своїх  блудливих
А  треба  б  на  любов  благочестиву,
Усмішку  добру,  сонячно-грайливу

На  що  своє  ми  тратимо  життя,
Воно,  згорить,  як  вогник  до  кінця,
Ми  станем  перед    Нього  на  розмову...
Захочеться  тоді    почати  знову...
Щоби  спливли  назад  секунди  часу
І  заслужити  жаданого  спасу

На  що  своє  кладемо  ми  життя,
Сповивши  гріх  у  одіж  каяття?
Воно,  як  свічка  згасне  й  не  помітиш,
А  ти  одну  лиш  зірочку  засвітиш
І  підеш  з  нею  на  оту  розмову
І  на  яке  чекатимеш  ти  Слово?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774993
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.02.2018


ЛЮДСЬКОГО ЩАСТЯ ПРЯДИВО

Яка  то  птаха,  з  яких  -  то  далей
Таке  нам  диво  принесла?
Таке  хлоп"ятко,  як  ангелятко-
Щаслива  мамина  сльоза

Яка  то  птиця  і  ким  навчЕна,
Щоб  дарувати  ті  дари?
Летять  далеко,  під  самі  хмари...
Знать,  добре  видно  їм  згори

Хто  вже  втомився  і  так  благає,
Вимолює  своє  дитя...
В  талану  косу  розплітає
Ба,  навіть...  віддає  життя

Літай,  лелеко,  над  краєм  рідним,
Клади  високо  на  горбку-
Багатим  людям,  людям  бідним-
Сина  комусь,  комусь  доньку

Даруй,нам,  птахо,безмежне  диво
Всім  тим,  хто  просить  над  усе,
Людського  щастя,  тонке  прядиво,
А  все  ,  що  інше...  то  пусте

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774955
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 03.02.2018


НАМ СВІТАМИ В ВІЧНОСТІ ЛІТАТИ…

Ми  зависли  десь  на  пів-дороги,
Нас  закликали  до  себе  в  гості  боги,
Одягнувши  всім  вінки  тернові  ,-
Ми  заледь  з  життям  були  знайомі...

Хтось  зоставив  слід  на  тій  сторінці,
Залишивши  сина-доньку  вдові-жінці,
Хтось  покинув  матір  онімілу,
Батька  душу,  спалено-зчорнілу

Нам  світами  в  вічності  літати,
Вітром  в  шибку  тихо  стукатись  до  хати,
Тихим  зойком  -  в  ніжність  колискову,-
Бог  нас  відпускатиме  додому...

Із  травневим  пухом  тополиним,
Із  ключем  у  піднебессі  журавлиним,
Тільки  пам"ять...  нас  таких  багато...
Зупинись  і  згинь,  війно  проклята!

В  сни  дитинства  різнокольорові...
Лиш  живіть  і  будьте  всі-усі  здорові!
Щоб  земля  святої  України
Більш  не  знала  воєн  ні  руїни!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774616
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 01.02.2018


ЩАСТЯ МОГО СОЛОНІ ПОВІКИ

Щастя  мого  солоні  повіки...
Ми  побачимось  ще?  Коли?
Ти  ж  мені  обіцяв,  що  навіки
Зігріваю  в    долонях  зірки...

Тихо  падає  тиша  на  плечі,
Не  теплом  огортає,  чому?
Запалю  я  восковіі  свічі,
Мо"  їх  світло  потрібне  кому...

Наша  зустріч-  відлунює  дивом,
Його  щастям  колись  хтось  назве...
Ще  одна...  Ще  одна  лише  злива
І  сліди  твої  зовсім  зітре

Щастя  мого  солоні  повіки...
Ми  побачимось  ще?  Коли?
Грайте  марша,  весільні  музики!
Вже  минуло  чотири  весни...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2018


БАБА СНІГОВА

Ой  бабусю  снігова,
Тобі,  певно,  зимно...
Ось  тут  шапка...  як  моя-
Будеш  трошки  дивна

Потім  шалик  принесу,
Не  дам  тобі  змерзти,
Принесу  стару  мітлу,
Будеш  стежки  мести

Бо  до  мене  в  гості,  бач,
Мама  не  пускає...
Ти  ,  бабусенько,  пробач,
Хату  всю  заляєш.

Каже  мама,  що  в  дворі
Сніговик,  як  вдома,
На  потіху  дітворі,-
Істина  відома

Гість  постійний  сніговик
На  ціленьку  зиму,
А  до  сонечка  не  звик,
Бо  пуска  сльозину

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774006
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 29.01.2018


ЧУБЧИК РУДЕНЬКИЙ У СОНЕЧКА

Чубчик  руденький  у  сонечка,
Мружиться,  тулиться  донечка.
Тре  оченятка  в  долоньку:
Слізоньки  котяться,  соньку!
Кинь  свої  промені  в  квіти.
Вони  тобі  будуть  радіти:
Потягнуть  свої  рученята,
Немов  би  до  мами  і  тата
І  очки  у  квітів  не  плачуть,
Вони  твою  ніжність  пробачуть...
А  ще  поморгай  на  травичку:
Вплети    їй  промінчик  в  косичку,
Нехай  височенькою  стане.
Мені  до  колінець  дістане...
Цілунком  торкнися  садочку,
Наповнився  цвіт  щоб  медочком
Облиш,  мені  очі  мружити
І  збитки  маленькій  робити...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773992
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 29.01.2018


ОЩАСЛИВ БІЛЯ СЕБЕ

Відживав  і  віддихував  мною...
Я    німію...  Чому  так  болить?
У  душі  не  знаходжу  спокою,
Де  навчитись  по-іншому  жить?

Ти  чомусь  не  схотів  оцінити
Чи,  далебі,ти  цього  не  зміг
Зрозуміти,  що  з  тим  можна  жити,
В  кого  в  серці  нема  сто  доріг...

Хто  душею  благий,  прикипає
І  додому  летить  стрімголов,
Хто  тобі  все  на  світі  прощає-
Твій  надійний,  жертовний  покров

Це  не  докору  вітер  і  злива,
Та  й  вина  ,  мабуть,  вся  у  мені...
Так  хотіла  я  бути  щаслива
Серед  світу  цього  метушні

Попри  все-  відшукай  своє  щастя,
Хай  ніколи  тебе  не  болить...
Ощаслив  біля  себе,  як  вдасться
Самоту,  що  сльозою  бринить

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773879
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2018


НЕ ПАЛИ ПОМІЖ НАМИ МОСТИ

Ще  не  час,  ще  не  час  поміж  нами
Обростати  у  попіл  мостами,-
Сніговіє,  хурделить  зима,
Спасу  просто  від  неї  нема,

Поміж  снігом,  морозом,  завіями
Розведемо  мости  і  помріємо...
Не  іди,  відхурделить  і  знову
Ми  прийдемо  сюди  на  розмову

Ще  не  час...  Ще  не  час,  зупинися,
Десь  в  якомусь  житті  ти  наснився,-
Один  подих  одної  зими
Хіба  в  праві  палити  мости?

Мовчазними  з  образи  устами
Розігрієм  кохання  між  нами,-
З  поміж  всіх,  з  поміж  всіх  -  тільки  ти,-
Не  руйнуй  те,  що  зводили  ми

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773808
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2018


ЗИМНО КОТИКОВІ В ЛАПКИ

Зимно  котикові  в  лапки.
Давай,  купим  йому  тапки,
Сплетем  пухові  панчішки,
Аби  в  гості  йшов  до  кішки

Та  муркоче  і  чекає,
А  муркотика  немає,
Давай,  мамо,  купим  тапки,
Хай  не  мерзне  Мурчик  в  лапки

Як  гуляти  котик  схоче,
Лапки  більше  не  замоче,
Потім  ще  сплетем  панчішки  
На  чотири  лапки-  ніжки  

У  панчішках  і  у  тапках,
Мурчик  в  плямках  і    у  крапках
Прийде  в  гості  до  кицюні...
Дуже  скучились  манюні!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773364
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 25.01.2018


НАШ ПТАХ - ЛЕЛЕКА

З  краю  лелечого  з  ніжною  втомою,
Піснею  чистою,  тихою  мовою...
Ми  з  татусем  забажали  синочка,
Щоб  брівки  шнурочком  і  чорніїї  очка

А  ще  ми  великого  птаха  просили,
Щоб  мав  наш  синочок  великої  сили,
А  ми  обіцяли  зробити  колисочку,
Із  глини  горнятко  і  глиняну  мисочку,

Щоб  взяв  від  земельки  здоров"я  синочок,
Щедрот  від  життя  і  усмішок  клубочок...
Такий  от  дзьобатий  наш  птаха-лелека,-
Крізь  холод  летів  він,  крізь  вітер  і  спеку.

Летіла  та  птаха  здалека  -здалека,
Застукала  в  хату  висока  смерека,
Що  щастя  малесеньке  в  хату  прибуде
І  виростуть  з  нього  великії  люди!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773353
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 25.01.2018


СНІГ… НА ДОЛОНЬКУ

Сніг...  на  долоньку,
В  вічки,  на  скроньку,
Падає  просто  до  ніг...
Танцем  крутився,
Може  втомився
І  на  подвірячку  ліг?
Спритні  синички-
Очки-  чорнички,
Дивні  якісь  пташечки,
З  гілки  на  гілку
Швидше  за  білку,
З  одягу  -  лиш  фартушки
Сніг  на  долоні,
Мчать  білі  коні,
Труться  об  вітер  грудьми,
Саночки,  лижі
В  тій  дивовижі
Білої  зваби  зими

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773168
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 24.01.2018


ЇЖАЧОЧОК-ХИТРЯЧОЧОК

ЇЖАЧОЧОК-  ХИТРЯЧОЧОК

Їжачочок-хитрячочок
Під  пеньком  знайшов  грибочок,
Наколов  собі  на  плечі:
Не  віддам  грибка  малечі!
Ходять,  наче  біля  квочки:
Геть  зберуть  усі  грибочки!
Нам  з  Рудою  їх  сушити,
Зиму  треба  пережити!
І  мерщій  до  себе  в  нірку,
Лапками  зашпортав  дірку,
Довго  чмихав  і  сварився,-
Бовхнув  в  ліжко  та  й  накрився.
І  приснилось  їжачкові
Літо  тепле  і  шовкове,
Калачиком  з  гірки  котить,
З  білочкою  танці  водить...
Вмить  прокинувсь  їжачочок:
Зараз  не  до  балачочок,
Нема  часу  бити  ляси,
Йду!  Збиратиму  запаси,
Аби  взимку  тепло  снилось,
Добре  їлось,  добре  пилось...
Із  Руденькою  харчами
Поділюся,  бо  без  мами
Зиму  буде  зимувати...
Вже  побіг  грибки  шукати!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773154
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 24.01.2018


ЇЖАЧОЧОК-ХИТРЯЧОЧОК

Їжачочок-хитрячочок
Під  пеньком  знайшов  грибочок,
Наколов  собі  на  плечі:
Не  віддам  його  малечі!
Мов  курчата  біля  квочки:
Позбирають  всі  грибочки,
Нам  з  Рудою  їх  сушити,
Аби  зиму  пережити!
І  мерщій  до  себе  в  нірку,
Лапками  зашпортав  нірку.
Довго  чмихав  і  сварився,
Бовхнув  в  ліжечко,  накрився.
І  приснилось  їжачкові
Літо  тепле  і  шовкове:
Калачиком  з  гірки  котить,
З  білочкою  танці  водить...
Вмить  прокинувсь  їжачочок:
Якось  не  до  балачочок:
Нема  часу  бити  ляси,
Йду,  збиратиму  запаси,
Щоби  взимку  добре  снилось,
Сито  їлось,  сито  пилось.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773123
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 24.01.2018


ЇЖАЧОЧОК - ХИТРЯЧОЧОК

Їжачочок-хитрячочок  
Під  пеньком  знайшов  грибочок,
Наколов  собі  на  плечі:  
Не  віддам  його  малечі,
Мов  курчата  коло  квочки...  
Позбирають  всі  грибочки,
Нам  з  Рудою  час  сушити,  
Зиму  треба  пережити.
І  мерщій  до  себе  в  нірку,  
Лапками  закидав  дірку,
Довго  чмихав  і  сварився,  
Бовхнув  в  ліжечко,  накрився.
І  приснилось  їжачкові  
Літо  тепле  і  шовкове,
Калачиком  з  гірки  котить,
З  білочкою  танці  водить...
Вмить  прокинувсь  їжачочок  
Зараз  не  до  балачочок,
Нема  часу  бити  ляси,
Йду,  збиратиму  запаси,
Аби  взимку  тихо  снилось,
Сито  їлось,  сито  пилось.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773122
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 24.01.2018


СВЯТА ВЕЧЕРЯ

Свята  вечеря  пахне  на  столі,
Зоря  віщує:  Господь  народився
І  світ  цілий  у  подиві  німім
Перед  Дитятком  Божим  поклонився

Горить  свіча...  Молитва...  Небо...  Мить...
Людина  в  Бозі,  ангели,  ягнята...
А  як  зоря  над  зорі  всі  горить,
Бо  промінь  її  бачив    раю  врата

Трублять  всі  Ангели  згори  про  дитинча,
Що  в  світ  прийшло  від  Матері-Марії.
Горить,  не  тріскає  з  вечерею  свіча,
А  мати  Сина  горне  і  леліє

Бидлята  в  стайні  бачуть  благодать
І  пастушки  спішать  всі  до  яскині,
Зоря  веде,  щоб  на  колінця  встать:
Христос  родився  в  яселцях,  на  сіні

Свята  вечеря.  Славимо  дитя,
Що  стукає  сьогодні  в  кожну  хату
Щоб  врятувати    кожен  зміг  життя,
І  в  небі  віднайшов  достойну  плату  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770011
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2018


ТОБІ, ІСУСЕ, СЕРЦЯ ПОРУХ КОЖЕН

Я  пригублю  твого  причастя,  Боже,
Дитям  маленьким  знов  приходиш  днесь
Твого  спокою  світ  весь  насторожі.
Витай,  любове,  в  радості,  без  меж

Літай  поміж  світами  нині,  Христе,
Колядкою,  струмком  від  чистих  душ,
В  Різдвяне  небо,зоряне,  сріблисте,
В  сумління  чисті  й  ті,  хто  ним  байдуж

Іди,  Дитятко,  в  рік  новий  до  хати,
Я  не  впущу  зневіри  злих  вітрів
І  нізащо  не  дам  Тебе  розп"яти:
З  зорею  гріх  в  невинності  згорів

Я  пригублю  твого  Причастя  ,  Боже,
Співай  Йму  земле,  пісню  Трисвяту!
Тобі,  Ісусе,  серця  порух  кожен...
В  святвечір  тихо  свічку    запалю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770004
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 06.01.2018


ЛИШ БЕЗ ТЕБЕ…

На  межі  двох  віків,  двох  століть
Ти  покинув  мене  так  поспішно...
Завинула  свій  біль  у  сувій
І  в  майбутнє  пішла  безутішна

Наче  все,  як  колись  навкруги:
Дні  народження,  друзі  і  свята,
У  хурделицях-  Ночі  святі
І  на  Паску-  барвінок  хрещатий

Щовесни  відхурделює  цвіт
І  лягає  у  землю  зернина,
Аби  хлібом  ступити  у  світ,
Аби  тішилась  з  того  людина

Матіола-чаклунка  цвіте,
Приворожує  зорі  до  себе
І  усе,  як  бувало  колись...
Лиш  без  тебе,  мій  любий,  без  тебе

Я  дозріла,  коханий,  сама,
Навіть  більше:  я  стала  бабуся.
В  домі  нашім  живе  тишина
Світ  очима  твоїми  дивлюся

Ти  дідусь,  тільки  в  інших  світах...
Подивитись  приходиш  тихенько
По  зимових  засніжених  снах,
Щоб  побачити  риску  рідненьку

Наче  все,  як  колись  навкруги,
Тільки  роки,  як  птиці  -  у  небо,
Покриваються  сріблом  батьки,
Лиш  без  тебе,  дідусю,  без  тебе

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769329
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 02.01.2018


МИРНИХ СВІТАНКІВ

Мирних  світанків  і  лагідних  снів,
Чистих  сердець  на  престол  України,
Хай  діамантом  засяє  вінець
Слави  і  Віри,  любові,  надії!

Хай  позлітаються  діти  в  гніздо,
Рідне,  до  болю,  покинуте  ними
І  не  шкодує  за  "раєм"  ніхто,
Рай  -  де  дитинства  твого  рідні  стіни

Любові  тобі,  мій  краю  святий,
Веселок  мостів  -  щитА  від  напАсті!
Щеплення  в  жилах,  прадосвід  лихий
Срібну  підкову  нам  викує  щастя

Мирних  світанків  у  році  новім,
Вічного  щастя  твого  воскресіння!
Так  воно  й  станеться...  вірю  в  святе,
Небо  високе,  твоє  повидіння!

Зорі  засяють  слави  промінням,
Душа  переповниться  гордістю  встрих...
Виростуть  квіти  на  голих  каміннях,
І  висохнуть  сльози  розхристаних  лих!  

Теплих  світанків  бажаю  усім,
Щастя-нектару  на  душі  вдовині.
Смаку  бузкового  радістю  в  дім.
Лагідних  весен  моїй  батьківщині!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769172
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 01.01.2018


НАЙПЕРШЕ, ЩО БАЖАЮ…

А  я  з  тобою  нині,  моя  земле,
Слова,  живі  любов"ю,  з  серця  йдуть...
Душа  болить  і  мало  не  примерзне
За  ту  тернисто  вистелену  путь.

І  ти  на  ній  -  розхристана  і  боса
Стоїш  на  вітрі  стоголосих  зим...
В  чім  твоя  пісня  винна  безголоса,
Поезія  німих  крилатих  рим?

Кому  не  до  вподоби  пісня  -  слово.
Кому  не  до  вподоби  мій  народ?
За  те,  що  він  не  раб  чужої  мови,
Що  юний  українець  -  патріот?

Що  він  вже  не  повернеться  в  минуле,
Бо  "випили"  по  вінця,  над  усіх...
Століття  злиднів  в  мороці  минули
Машини  вашої  -  надлюдський  гріх

Кому  не  до  вподоби  українець,
Що  йде  з  любов"ю-  миром  по  землі?
Не  гвалтівник-загарбник...  не  ординець.
Його  заслуги  в  світі  немалі

І  я  з  тобою  нині,  рідний  краю,
У  рік  Новий,  у  перший  його  день,
Тобі  я  миру,  земленько,  бажаю
І  щастя  для  усіх  твоїх  дітей!

Нехай  Вселенна  той  куточок  раю
Поверне  нам  без  вибухів  війни.
Я  в  рік  Новий  -  найперше,  що  бажаю,
Щоби  жили  і  дочки  і  сини!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769152
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 01.01.2018


БУДЕ ВІН МОЇМ ЧИ НІ ?

Закохалося  дівча  від  поцілунку-
Свого  першого  цілунку  у  житті
І  нема  на  те  ніякого  рятунку...
Притулився  зимний  місяць  до  зорі...

Зрікся  сон,  безпомічно  завис  у  хмарах,
Усамітнилось  дівча,  збира  квітки:
Може  хтось  тай  любознається  на  чарах,-
Матіола  ось,  любисток,  нагідки

Серце  б"ється,  як  в  підстреленого    птаха,
Поцілунок,  мов  жаринка  на  вустах,
В  сумнівах  втопилась  горе-бідолаха,
Поміж  мляво-теплих  мрій    розлігся  страх

Він  плющем  обвився  попід  серце-груди...
Та  невже  кохання  болем  так  болить?
Буде  він  моїм  колись,  а  чи  не  буде?
Яка  квітка  в  цю  Вселенну  посвятить  ?

Де  проміння  чистих  мрій  торкає  неба,
Там  кохання  твого  грає  водограй
І  чарзілля  -квітів  тим  серцям  не  треба,
В  кого  стежка  через  нього    в  небокрай

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767547
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2017


МІЙ ТЕПЛИЙ ЗГОРТОЧОК

Мій  теплий  згорточок  надій  і  сподівання,
Ангелик  мій,  жаданий  над  усе,
Нехай  для  тебе,  мій  онучечку  солодкий,
Життя  вповні  всіх  благ  на  таці  піднесе.

Мій  ніжний  згорточку,  крикливий  до  знемоги,
Цілую  оченяточка  твої.
Якими  щедрими  для  мене  були  боги,
Як  право  видали  у  світ  прийти  тобі.

Дивлюсь...  своїм  не  налюбуюсь  дивощастям,
Вдивляюсь  в  кожну  рисочку  його:
Як  то  жилося  нам...  собі  не  уявляю,
Як  диворадості  такої  не  було.

Я  в  небеса  молюся  кожної  хвилини,
Щоб  онуча  при  ангелі  було,
Щоб  цю  дитину  добра  доля  облюбила
І  щоб  ніколи  не  торкнулось  його  зло

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767521
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.12.2017


ВБИТІ ЛЕБЕДІ

Вбиті  лебеді,  кров  стікає  
На  безгрішний  нетоптаний  сніг,
Все  святе  із  душі  втікає  
Від  істоти  з  ім"ям  чоловік

А  красі  б  цій  у  небі  літати,
Малюків  своїх  вивести  в  світ,-
А  людям  легенди  складати
Про  кохання  міцний  моноліт...

Красі  би  цій  плисти  у  парі
Між  лататтям  невинних  лелій,
А  натомість,  якійсь  нездарі
Млосно  стало  від  зоряних  мрій

Нема  слів  для  втіхи  -  розради,
Їх  нема,  аби  виправдать  зло,
Ну  чому?  Розкажіть,  Бога  ради,
Замість  серця  зміїне  кубло?

Зосталась  розстріляна  вірність
На  снігу,  просто  неба  лежать...
Одним  пострілом  вбито  й  гідність,
Вона  з  вірністю  буде  волать

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766044
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 14.12.2017


БІЛА СВИТКА ДЛЯ АНДРІЯ

Андрієчку,  ладний  Андрію,
Я  снігом  пороги  завію,
Периною  вистелю  ложе,
Бо  збитки  робити  негоже!
Накличу  холодні  морози,
Щоб  брами  зостались  і  вози
Служити  в  своїх  господарках
При  Петрах,  Орисях,  Одарках...
Шибки  візерунком  покрию,
Полями  хугою  завию,
Згорну  відчайдухам  "сповитки"-
Андріям,  за  вчинені  збитки...
Дай  свічечці  рівно  горіти,
Щоб  дівчині  долю  зустріти,
Щоб  тій  не  не  зблукати  в  завіях,
У  снах,  закосичених  мріях...
Андрієчку,  ладний  Андрію,
У  ніч  всі  дороги  завію.
До  шлюбу  всім  викрою  свитки
За  пустощі  ваші  і  збитки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765861
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 13.12.2017


СВЯТИЙ МИКОЛАЙ

Я  ішов  через  долини,  де  сніги  свій  сон  сопуть
До  людей,  що  у  святині  моє  ім"я  вознесуть
Все  я  чую,  все  я  знаю  про  дорослих  і  малих,
Тому  й  в  стужу  поспішаю,  бо  нема  дітей  чужих

Рік  цілий  дивлюся  з  неба  на  здорових  добрих,  злих:
Кому  в  чім  яка  потреба...  В  день  свій  кваплюся  до  них...
Міх  цілий  листів,  записок  і  малюнків,  й  телеграм,
Тут  ось  -  віра,  мрія,  радість,  тут-  хвороби,  біль  і  злам...

Ось  найкращі  подарунки  всім,  хто  молиться  щоніч,
Це  для  вас  всі  візерунки  розляглися  навсебіч.
Подарунки  найлюбіші  -  для  послушних  діточок,
Для  вас    зорі  найясніші  шлють  усмішок  жмуточок

Всіх  дарунок  з  Висі  нині  віднайде  в  чудесну  ніч,
Коли  сон  на  подушчині  грає  в  піжмурки  сторіч!
Будьте  добрі,  вдячні,  чисті,  майте  віру  у  серцях,
Сподівайтесь  без  користі  і  моліться  до  Творця

У  маленьке  вірте  диво  і  в  великі  чудеса
І  живіть  щодень  правдиво,  в  тім  -  справжнісінька    краса.
Бачу  вашу  чисту  радість,  вона  легка  понад  пух,
Іскра  в  ній  Господня  ,  святість...  У  ній  Божий  світлий  дух












 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765409
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 11.12.2017


НЕВІДКЛАДНА ПОТРЕБА

Невідкладна  потреба  для  нації
У  серйозній,  складній  операції:
Вже  давно  прогресує  абсцес-
Давно  однакОвість    зфальшивлена,
Рида  однобоко  покривлена...
В  зграї  збоченців  -  повний  прогрес!

Допомога  негайна  для  нації
В  її  цілісній  реінкарнації,
Аналітика  -  в  сім  поколінь:
Десь  страшенна  нестача  любові,
Виливається  ріками  крові...
Чужака  смертоносних  велінь

Спотикнулась  генетика  нації.
У  суцільній  якійсь  деформації,
На  відрізку  -  розрив  ДНК...
Байдужість,  як  норма  -  зашкалює,
Допуски  меж  перевалює,
У  піддослідного  хом"яка

В  друзки  дрібні  порошиться  нація  ,
Плеще  в  долоні  дика  прострація...
Де  і  ким  завтра  будемо  ми  ?
По  країнах  далеких  ошатних,
Нінащо  вже  високе  не  здатних,
Нас  запишуть  в  безправні  раби

Невідкладна  потреба  для  нації
Плин  спинити  у  бік  деградації-
Чистка  гною  нагальна  прийшла:
Прокидайся,  збідований  люде,
Завтра  може    тебе  і  не  бути  -
Ані  жменьки,  ні  ані  коша


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764876
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.12.2017


МЕНІ Б ХОТІЛОСЬ…

Мені  б  хотілось  птахою  летіти
І  вітер  обігнати  навпрочки,
Тобі  одному  вік  цілий  зоріти
І  найрідніші  прасувати  сорочки

Мені  б  хотілось  радість  розділити
І  сумувати  разом,  як  болить,
Мені  б  хотілось  небо  прихилити,
Коли  б  ішов  ти  Україну  боронить...

Мені  б  хотілось  променем  тулитись
І  цілувати  рідну  сивину,
Лягати  разом,  вдосвіта  будитись,
Онуків  наших  виглядати  вдалину

Мені  б  хотілось  аж  під  саме  сонце...
Та  тільки  так,  щоб  крила  не  спекти.
Але  дивлюсь  на  нього  крізь  віконце
І    так  боюсь  її,  стрімкої  висоти...

Щоб  в  день  один  нам  разом  відлетілось...
Мені  хотілось

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2017


ДЕ Ж ТА ПРАВДА ТВОЯ?

Мою  націю  нищить  зловісний  хижак,
Той,  кривавий,  що  в  серці  любові  не  має.
Ненаситний,  як  зграя  голодних  вовків,
Що  в  мільярди  свій  рід  сповиває

Мою  націю  йде  рятувати  юнак,
Ще  безвусий,  що  зовсім  не  звідав  кохання,
Сивочолий,  лишив  без  підтримки  сім"ю
На  довічне  убоге  страждання

Розбещений  виводок  доньок-  синів
Коронують  назавтра  на  троні  зі  злота,
Їм  в  смерті  відказано  небом  високим,
Помирати  -  не  їхня  робота

Незаслужені  лаври  впадуть  їм  до  ніг,
На  граніті  героїв  зсихатимуть  квіти...
Чом  хлопчину,  мій  світе,  вкотре  не  зберіг,
Де  ж  та  правда  твоя,  любий  світе?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764433
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.12.2017


Я КОХАЛА ТЕБЕ

Я  кохала  тебе  і  згубила...
(Не  вартує  в  минулому  жить),
Та  вартує  мені...  Ох  коштує...
І  болить  то  мені...  як  болить!

Я  згубила  тебе  між  туманів,
Між  примерзлих  високих  отав...
Видно,  місяць  тоді  заблудився
Між  сузір"їв  подібних  октав

Я  ж  кохала  тебе  до  нестями.
Хіба  знаєш,  як  біль  цей  болить,
Коли  фраза  твоя  ночами,
Як  поранена  птаха  квилить?

Коли  жести  з  твоїми  так  схожі,
Як  відбиток  -  один  у  один...
Полетіла  б,  та  гордість  кпинить,
А  у  серці  -  травиця  -полин

Я  кохала  тебе  і  згубила,
Навіть  час  з  тим  не  в  силі  змирить
І  вартує  мені...  як  вартує...
І  болить  то  мені,  ох  болить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764236
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2017


ТАНЕЦЬ

Танцюй,  танцюй,  танцюй  не  зупиняйся
Допоки  пристрасть  зваяна  живе,
В  минулий  смуток,  чуєш,  не  вертайся,
Де  музика  вогню,  поклич  мене.

У  паморозь,  прикриту  снігопадом,
В  цвіт  черешневий  вальсом  упаду
І  падолисту  ритмом  навіженим
У  танго  експресивне  поведу

Танцюй  посеред  джазових  фантазій,
В  гарячу  самбу  з  друзями  поклич
І  білим  вальсом  -  водоспад  оказій,
Єднання  душ  у  танці  возвелич.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763930
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2017


ПІД НЕБОМ З ТИСЯЧАМИ СВІЧ

Із  присмаком  спізнілим  матіоли
На  почіпки  присіла  тихо  ніч
Із  діамантами  роси  довкола,
Із  тисячами-тисячами  свіч

Кохалась  нічка  з  вечором  до  втоми:
Зітхала,  вкрилось  росами  чоло
І  відчуття  застигло  невагоме,
Обрусом  вкрила  втомлене  село

Зітхає  став,  верба  над  ним  схилилась,-
До  вишитого  гладдю  полотна:
Чи  плакала,  чи  просто  молодилась
Аж  поки  зірка  рання  не  зійшла...

Кохання  плід  -  то  ночі  матіола,
А  вечір  вчив,  як  царювати  в  ніч,
Як  розносити  пахощі  довкола
Під  небом  чорним  з  тисячами  свіч

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763919
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.12.2017


А МИ З ТОБОЮ В ТАНЦІ…

А  ми  з  тобою  в  танці,  як  краплина
Нестримного  весняного  дощу,
Обійму  талію  твою  дівочу
Твоїм  іменням  казку  наречу

Тече  жага  у  ніжну  тиху  втому...
Ті  очі,  плечі...  тільки  я  і  ти,-
Танець  весни  і  неба  світла  просинь...
Веди  мене  із  обраних  туди

Бо  ми  з  тобою  в  танці,  наче  подих-
Один  на  двох,-  солодка  благодать...
Одна  сльоза,  напів  лише,  солона
І  очі  так  однаково  горять...

А  ми  з  тобою  в  танці,  наче  діти,
По  кругу  пустощі  забавою  ведуть...
Я  дякую  за  свічі  і  за    квіти,
За  танець  вальс,  що  поєднав  нам  путь  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763192
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2017


ВІДСПІВАНА МЕЛОДІЯ

Кричу  у  сні  з  останньої  октави:
Вдягайся  тепло...  Нас  не  забувай...
Де  лондонські  дощі  такі  ж,  як  львівські,
Візьмуть  у  осінь  тихо  наш  трамвай

Напам"ять  нам  світлини  й  парасоля,
Щоби  ховалися  з  собакою  удвох,
Коли  дощить  без  удержі  у  Львові
І  всі  -  в  кав"ярнях  -  на  переполох...

З  рахунку  збитись  легше,  ніж  вгадати:
Чи  осінь  ще,  чи,  може,  вже  й  зима...
Нехотячи  черкаєш  парасолі  
І  ждеш  трамвай,  де  вже  тебе  нема

Мелодія  відспівана  кохання
Млоїть  в  душі  останнім  "Прощавай!".
А  ти  лети,лети,  немов  на  крилах,
Не  спізнюйся.  Поквапся.Доганяй...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762998
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2017


НЕ ЛАДЕН СВІТ…. .

Не  ладен  світ  вміститися  в  долоні,
Не  ладен  батько  сина  принести
Війні  у  жертву  й  "королю"  на  троні...
Зітри  ,  мій  світе,  зрадника,  зітри!

Не  ладен  світ  вміститися  у  думці,
Що  мати  сина  більше  не  діжде
І  не  сказати  "  тату"  більше  доньці...
Притулку  болю  в  світі  не  знайти.

Не  ладен  світ  від  дня  його  створіння
У  жертву  найдорожче  принести...
Спиняє    подих  рід  свій  і  коріння,
Здається,  що  живеш,  та  вже  не  ти...

Не  ладен  світ  змиритися  зі  смертю,
Що  тне  дітей  скоріше  за  батьків,-
Закон  природи  виродками  стерто
І  фальшею  затягнуто  вузлів

Зітри,  мій  світе,  зрадника  і  вбивцю,
Без  права  на  повернення  назад,
Скропи  водою  всю  синівську  крівцю
Розвій  всіх  воєн  смердоносний  чад

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762973
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.11.2017


ПІСНЯ ПРО КОХАННЯ

Він  оголив  так  пристрасно,  нахабно...
Зосталась  без  гріха,  як  чистий-чистий  лист,
Лиш  де-не-де,  останній,  тихо,  безпорадно,
Злітав  листок  з  калинових  намист...

Він  відіграв  їй  пісню  про  кохання,
Тій  захотілось  в  сон,  у  млосну  благодать
І  вже  з    полУдня    до  самісінького  рання
Трудилось  небо,  щоб  її  приспать

Воно  трусило  білим-  білим  снігом
Такої  чистої,  невинної  краси,
Він  скористався  мовчки  ще  одним  ночлігом,
Бо  та  не  спромоглась  на  тихе  "йди"

Він  решетом  трусив  згори  завзято,
Щоб  вкрити  і  спочити  дати  до  весни...
Тоді  він  був  для  неї  мамою  і  татом,
Як  шепотів:Я  вкрив  тебе,  поспи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762855
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.11.2017


А Я ТЕБЕ ВПІЗНАЮ…

А  я  тебе  впізнаю  серед  них:
Посеред  хлопців  і  краси-дівчаток,
Бо  тільки  з  вас  -  красивих,  молодих,
Моя  земля  повернеться  в  початок

Де  все  назветься  іменем  своїм
І  де  нікому  вже  не  буде  "скраю",
Туди,  де  волі  стяг  палахкотів,-
У  величі  церков  тебе  впізнаю

А  я  тебе  впізнаю  серед  тих,
Чиї  батьки  і  друзі  не  вернулись
З  останньої...  гібридної  війни...
Та  ви  змогли,  ви  встояли,  не  вгнулись...

Я  знов  тебе  впізнаю  з-поміж  всіх,
Народе  мій,  просякнутий  любов"ю!
Піднімеш  голову  і  встанеш  із  колін,
А  я  завжди  стоятиму  з  тобою...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762463
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.11.2017


ДОПОКИ ?!

Скажіть  мені,  найвищі  в  світі  судді,
Якщо  такі  існують  на  землі:
Коли  людина  ввійде  у  майбутнє,
Де  фальш  і  ницість  будуть  на  нулі?

Скажіть  мені,  вершителі  законів,
Коли  за  злочин  кожен  відповість,
Коли  не  стане  вже  злочинних  клонів,-
Коли  прийде  така  блаженна  вість?

Скажіть  мені,  найвищі  із  найвищих,
Хто  має  в  світі  відповідь  нести-
Ви  ж  люди  ,  а  не  демони  зловіщі
І  тих  слідів  земних  не  замести...

Людина  -я,  як    всі  на  світі  люди
І  маю  в  серці,  Богом  дану,  суть!
Є  право  на  життя  і  без  отрути,
Без  страху,  що  назавтра  розіпнуть.

Людина  -  я!  І    хочу  нею  бути
Я  хочу  внуками  навесну  прорости...
Скажіть  мені,  пихатії  надлюди:
Допоки  павутину  вам  плести?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762326
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.11.2017


ПРОЗРІЙТЕ, ЛЮДИ!

Голодні  очі  у  смерті  -  жахи...
Давно  не  чути  у  небі  птахи.
Кроти  не  риють...  не  пискне  миша,
Людина-привид  блукає  лише

Людину  -  привид  ще  носять  ноги,
Куди  дивилися,  ви  -  "боги",
Як  булькотіли  дитячі  кості...
Чи  вас  не  били  сумління  млості?

Де  ви  сьогодні  боги-надлюди?
Тяжка  спокута  раба-приблуди...
Де  ви  сьогодні  ідейні  блазні?
Творіння  ваші  були  заразні

Людина-привид  блукає  й  нині,
У  очі  зирить  людській  гордині...
В  нове  століття  стягли  валізи-
Машини-смерті  -  страшні  ескізи

Плоди  зарази  у  іншій  масці,
Жирують  нині,  як  в  диво-казці,
В  горнилі  смерті  -вже  сотень  сотні,
Батьки  і  вдови  повік  самотні

Плоди  зарази  нам  мозок  точать,
А  рани  хлопців,  знай-  кровоточать.
Людина  -  привид  волає  нині:
Прозрійте,  люди,  бо  ви  повинні!

Прозрійте,  люди,  бо  нас  не  буде,
Знялись  над  світом,  як  ті  приблуди...
Нас  нищить  жменька,  що  -  "над  богами"-
Синів  Іуди  -  над  ворогами...



 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761991
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.11.2017


ЖИВІТЬ, СИНИ!

Живіть,  сини!  Живіть,  брати  і  друзі,
Високі  чорноброві  темні,  русі...
Живіть,  уклінно  молимось  за  вас,
Хай  ангели  з  Небес  почують  нас.

Живіть  ,  сини,  кохайте  і  женіться,
Лиш  перед  боєм  Богу  помоліться,
Згадайте  рідні  незрадливі  очі  -
А  в  них  любов,  що  жити...  жити  хоче.

Живіть,  сини,  на  вас  чекають  діти.
Дружини  вірні,  вірою  зігріті,
Спішіть  цілунком  втішити  їх    долю,
Ковтнувши    гіркоту    війни  і  болю  

Живіть,  сини,  брати,  сусідські  діти!
Чотири  роки  відцвітають    квіти...
Ті,  дивні...  до  усіх  жіночих  свят...
Землі  моєї    -  воїн  і  солдат

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761980
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.11.2017


МІЙ ТАТО ГОВОРИВ…

Всі  ці  слова  у  вічності  зостались,
Що  їх  мій  тато  часто  говорив...
Роки-  літа  стосунками  зростались,
Злітали  в  прірву  втомлених  горнил...

"То  не  біда,  що  брак  харчів  в  господі,
Як  сходиться  родина  за  столом...
Здорові  всі  і  дякуймо  природі,
Женім  журбу  з  непроханим  гріхом.
Життям  втішаймось,  Бог  дав  народитись:
За  це  Його  даремно  не  гніви,
Збирайтесь  разом,аби  веселитись.
Живи  собі  і  гнів  з  душі  жени"

Як  вже  давно  тебе  немає,  тату,
Ні  баби,  ані  діда  вже  нема,
Дядьки  і  хресні  полишали  хати,-
Без  них  на  серці  холодно...  зима.
І  місце  є,  де  разом  можна  сісти,
І  пригостити...  з  надлишком,  для  всіх,
Та  совісті  зосталося  лиш  гризти
Той  пласт  твердий,  що  крицею  заліг.  
Якби  вернути,  рідний,  добрий,  тату,
І  вчути    вчасно  всі  твої  слова,
Може  б  не  було  втрат  таких  багато...
Й  дочасно  би  не  сивіла  вдова...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760749
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 16.11.2017


ДРУЗЯМ МОЇМ, ПОДЯКА

Друзям  моїм  -  і  знаним,  і  незнаним,
Несу  подяку  в  пригошнях  долонь,
За  те,  що  з  святом  цілий  день  вітали
За  доброту  і  серденька  вогонь.

За  те,  що  слово  тепле,  щедре  миле,
Із  серця  -  в  серце,  в  радість  і  печаль,
Що  вільної  не  шкода  вам  хвилини,
І  щастя  жмутик  принести  не  жаль

За  щедрість  душ  і  велич  серця  свого,
Хай  буде  нагорода  вам  з  небес,
Бо  доброта    -  це  рідкісна  порода,
Це  восьме  диво  -  див  "семи  чудес"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760440
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.11.2017


НАЧЕ СВІЧКА , ДОКРАПУЄ ОСІНЬ

Наче  свічка,  докрапує  осінь  по  днині  -
День  за  днем...  Здадуть  в  найм  цьому  року  останній  ночліг,
Своє  танго,  в  обійми  з  дощем,  витанцьовуй  ще  нині..
Бо  назавтра  зима  вже  пообстукує  ноги  в  поріг

І,  нарешті,  по  довгому  пості  у  небі  
Запалиться  на  Сході  зоря  поміж  інших  планет,
Завовтузяться  в  хаті  старенька  бабуся  і  мати,
Вдягнувши,  в  пацьорках,  на  себе,з  давніх  часів,  маркізет

Залунає"Христос  народився  в  яскині!",
ПлистИмуть  молитви  в  невідмолено-скоєний  гріх...
Наче  свічечка,  скрапує  осінь  холодна  по  днині,
Хризантем  білих  пісню,  сповиваючи  тихо  у  сніг

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760239
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.11.2017


ТАНЦЮЙ, НЕ ЗУПИНЯЙСЯ…

Танцюй  під  музику  дощу  над  падолистом,-
Бо  ж  скільки  того  щастя  у  житті?
Збери  в  долоні  крапельки  намиста,
Розвісь  сушити  в  птаха  на  крилі

Співай  під  музику  сніжинок  в  надвечіря,
Що  ніжно  вкриють  гілля  до  весни
Застелять  землю  сонно,  наче  пір"ям,
Гойдаючи  колискою  -  "Засни"

Танцюй  в  мелодію  бруньок,  набухлих    квітнем,
У  сокорух,  що  жилами  тече,
Веселкою,  у  добрий  передвісень,
Що  завтра  "щастям"  день  твій  нарече

Танцюй,  танцюй,  кружляй,  не  зупиняйся
Під  шелестом  напівсонливих  зір,
Коханим  будь,  без  пам"яті  влюбляйся,
Коли  бутон  відкриє  небу  зір

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760224
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.11.2017


СЛОВО - БОГ

Як  застигла  сльоза,  що  бурштином  з  віками  стає-
Моє  Слово  -  то  Бог,  що  святою  молитвою  є,
Що  із  серця  у  серце  наповнює  благістю  днів,
Боже  правий!  Адже  Ти  цього,  справді,  хотів!

Моє  Слово-  то  Бог,  що  несе  Добру  вість  поміж  люд,
Ним  мовчали  свароги,  бо  в  серці  не  мало  облуд.
Ти  вплітав,  Мудрий  Боже,  усі  самоцвіти  із  мов,-
Досконалість  вродилассь  -  з"явилась  любов

Моє  слово  -  то  Бог,  що  вдихав  в  кожне  слово  лиш  боже,
Моє  слово  -  любов,-  убивати  не  в  силі,  не  в  змозі,
Бо  в  тім  Слові  є  барви  усіх  на  землі  кольорів...
Не  вбивайте  ЙОГО!    Моїх  не  вбивайте  СИНІВ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760024
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.11.2017


ТОРКНИСЬ

Торкнись  дощем  чи  променем  торкнись,
Щоб  забриніли  втихлі  колись  струни...
Як  добрі  мелодійні  руни...
Давай  згадаєм  те  "колись",
Ти  притулись...

Торкнись  усмішкою  чи  поглядом  очей,
Побачу  зорі  в  них...  а  може,  і  тумани,
Та  в  них  я  не  знаходила  омани.
А  серце  птахом  із  грудей...
Не  твій  трофей...

Роси  цілунком,  ласкою  торкнись...
Як  пахнуть,  куплені  тобою  квіти,
У  рай  із  ними  б  полетіти...
Бодай  в  безхмарну  синю  вись,
якби  зрослись

Торкнися  вітром  ,  тінню  від  надій,
Самотність  жінку...  ох,  не  прикрашає,
Та  ролі  в  нас  вона  не  грає...
Вона  -  глядач,  не  лицедій
серед  подій...

Торкнися  приспівом  до  зачину  ,  торкнись
А  я  продовжу  пісню  надпочату  -
Дорогу  хресну  чи  хрещату...
Якби  ці    голоси    злились,
якби  зійшлись...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756606
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2017


НЕ КВАПТЕСЬ, ПАНІ…

Не  кваптесь,  пані,  в  осінь,  зупиніться
На  тім  пероні,  зваблених  сюїт...
Летять,  як  в  стрічці  із  архіву  лиця,
А  серед  них  ,  знайоме  вам  стоїть

Не  кваптесь,  пані,  в  осінь,  подивіться
В  мороз  і  вітер  -  плетених  шкарпет...
Не  настоявся  смак  густий  за  сонця
Важких,  багатих,  писаних  ранет

Не  кваптесь,  пані  в  осінь,оберніться-
Там  присмак  літа  на  пелюстках  вуст...
Тепліший  светрик  з  вечора  вдягніться,
Крильми  розправте  витончений  бюст

Не  кваптесь,  пані,  в  осінь,  зачекайте,
Там  літо  стигле  з  кошиком  суниць,
Там  журавель  не  в"юниться  у  небі,
А  гнізда  в"є  в  господі  з  блискавиць

Не  кваптесь,  пані,  в  осінь,зупиніться
І  пригубіть  солодкого  вина...
Це  просто  осінь,  золотава  осінь,
За  нею,  неодмінно,  що  весна...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2017


ОСІНЬ З ВІТРОМ ГОВОРИЛА

Запрігся  в  осінь  вітер  буйногривий:
Несе,  танцює,  крутить,  обрива.
Це  не  весни  романтик  пустотливий-
Одвід  різкий,  розмова  ділова

Покинь  мене  посеред  танцю,  вітре,
Їй  -бо,  я  не  ображуся  за  це...
Ще  літо  бабине  бринить  тендітне,
Вгамуй  порив  свій  тепленьким  слівцем

Незібрані  гриби  чекають  в  лісі
На  кошик  свій  ,  щоб  скочити  у  суп.
Ще  мружаться  горіхи  на  горісі,
Ховаючись  у  крони  пишний  чуб.

Не  рви,  мій  друже,  золото  безкрайнє,
Жбурляючи    мені    його  до  ніг,
Багать  красу  зіп"єш  усю  останню,
Коли  з  північних  вернешся  доріг

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756300
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.10.2017


ЧИ ЗНАЛА ТИ?

Чи  знала  ти,  моя  Вкраїно  мила,
Що  то  таке  війна  і  як  воно  болить,
У  матері  єдиного  не  стало  сина,
А  в  другої  воює...  не  заспить?

Чи  знала  ти,  моя  нещасна  Нене,
Що  то  лукавий  світ  і  зрадить  ні  за  гріш...
Весна  прийде  і  буде  все-усе  зелене
На  половині  твого  тіла  лиш

Чи  знав  ти,  мій  найкращий  в  світі  краю,-
Є  мало  тих,  хто  руку  щиро  простягне?..
Пішли  шукати  діти  попідтинню  раю,
А  ворог  долі  долю  твою  гне

Чи  знала  ти,  сльозами  вмита  земле,
Що  вдарить  "брат",  отой...  найближчий,  що  сусід...
Довіра  щира...  кажуть,  що  благословенна
Звела  тебе  у  яму  чорних  бід

Та  вір  і  знай,  що  ворог  піде  в  прірву,
В  пекельну  і  страшну,  що  рив  для  себе  сам.
Не  вічний  той,  хто  рве  Планети  жили-  нерви,
За  все  "воздасться"очманілим  псам

Воскресне  квітом  всеньке  твоє  тіло,
Бджола  нестиме  в  свої  вулики  нектар...
Ти  зробиш  якнайліпше  все  і  так  уміло,
Що  слава  твоя  здійметься  до  хмар!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755847
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.10.2017


СВІТАНОК ЩАСТЯ

Сплети  зорею-місяцем  світанок,
Щоб  я  збудилась  ,  як  в  земнім  раю...
Це  буде  незвичайно-теплий  ранок,
Не  похитнуся  в  щастя  на  краю

З  дощу  краплинок  зробиш  мені  кави
І  подаси  у  ліжко  -  пригуби...
Цілунок  теплий,  ніжно-нелукавий
У  той  світанок  тихо  заплети

Нестямно-звабний  на  столі  сніданок
Напередодні  осені  багать,
Що  простягнуться  крильми  аж  в  серпанок...
Не  відпускай  мене...  Хай  нами  снять

Допоки  щастя  крутить  каруселі,
Хай  світ  чекає,  а  у  нас  дощить,
В  вікні  всміхнуться  айстрів  акварелі,
І  райдуга  від  зазрощів    згорить

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755690
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2017


Я НЕ БУДУ ТВОЇМ БОЛЕМ

Я  не  буду  твоїм  болем  стоголосим
І  сльозою  не  впаду  тобі  до  ніг,
Повплітаю  жаль  у  долі  коси,
Та  не  зсиплю  попілом  поріг

Не  відбулось  наше  щастя  вишностигле...
Вже  хурделицею  крутить  падолист...
У  ченці  нас  праведні  постригли,
Не  вродився  в  долі  нашій  хист

В  двох  руках  -  чотири  торби  втоми,
Я  не  буду  твоїм  болем  ...  Відпусти,-
Колись  рідні...  А  сьогодні,  хто  ми,
Якщо  падаєм?    А  маємо  рости!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755667
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2017


ЛЕТІВ ДОДОМУ ЖАЛЬ


Летів  додому  жаль  з  ключем  пташиним,
Такий  широкий,  як  той  змах  крила!
Він  так  хотів  до  хати  щохвилини,
Здавалось,  цілий  ключ  випереджав

Туди,  де  зачекались  рідні  стіни,
На  них  рушник  розп"яттям  на  стіні,
Над  образом  святим  ,  де  гомоніли,
Галасували  діточки  малі

Летів  той  жаль  додому  за  роками,
За  молоденьким  пагоном  всіх  мрій,
За  спогадом,  прихованим  від  мами,
Туманом  сивим  втрачених  надій

Летів  той  жаль,  гіркий  ...  не  обійняти.
Куди  і  птах,  на  отчий  свій  поріг.
Туди,  де  ще  чекає  тільки  мати...
Летів...  бо  вже  по  вінця...  Вже  не  міг...
Н.  Карплюк-Залєсова.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755517
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.10.2017


МОБІЛЬНО-НЕЗБАГНЕННЕ

Листок  паперу.  Почерк  твій
Рядочками  розлігся  косо...
Було  в  якомусь  це  житті  -
Відлуння  стоголосе

Чекання  млоїть...  ось  він  -  лист,
Як  скарб  несу  до  хати...
До  соцмережі  маю  хист,
Та  це    не  лист  читати

Тобою  дихав  той  папір,
Я  цілував  рівненькі  букви...
Роман  родинний  із  листів-
Взірцем  для  наших  внуків

Що  згорток-  віра  і  любов,
Що  лист  -  то  сподівання-
Скарби  страждань  і  молитов-
Історія  кохання

Твоє  перо  -  душа  твоя  -
Те,  чим  живу  донині.
Хоч  людство  щиро  пожина
Прогрес  -  для  благ  людини

Епістолярний  стиль-  комусь,
Для  мене  ж  -  сокровенне,-
Єднання  в  часі  рідних  душ-
Мобільно-незбагненне

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2017


ДЕНЬ ЗАХИСНИКА

Захисника  День  -  Сина  України.
Захисника  кордонів  в  мирний  час...
День  патріота,  що  боронить  стіни,
Щоб  тихі  сни  вколихували  нас

Вітаю,  сину,  друже  і  солдате!
Покрово,  збережи  від  смерті  й  бід!
Хай  славен  буде  у  віках-століттях
Твій  мужній  дух  і  твій  козачий  рід

Вернися  з  перемогою,  козаче,
Під  оплески  життя  і  всіх  невдач,
Земля  моя  від  гордощів  заплаче,
Лиш  ти,  козаче,  у  житті  не  плач.

Хай  слід-у-слід  життя  іде  з  тобою,
Вернись  в  будь-що  на  батьківський  поріг.
Здолаєш  ворога  у  вічний  морок
Допоки  мати-син.  Допоки  світ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755382
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 14.10.2017


ТВОЄ СЛАВИТИМУТЬ ІМ"Я

Покрий  Вкраїну  Твоїм  Покровом,
Царице  Неба  і  землі,
І  захисти  все  наше  військо
В  часи  скорботні  та  сумні

Понад  любов  їх,  радість,  мрію,
Святий  Покров  Свій  простягни.
Свята,  Пречиста  Ти,  Маріє,
Голуб  синів  в  тяжкі  часи

Благай  у  Сина  Твого  в  небі
Про  воїв  світла  і  добра,
Вони  життям  своїм,  далебі,
Як  Прометеєва  іскра

Змилосердись,  Пречиста  Діво,
Даруй  життя  нашим  синам,
Їх  діти  в  сотім  поколінні
Твоє  славитимуть  Ім"я!


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755352
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 14.10.2017


СИЛА ЛЮБОВІ

Твоя  любов  благословенна,  мамо,
Крізь  відстань,  час,  крізь  холод  і  тепло...
Як  це  багато  і  водночас  мало-
Любов,  що  не  запустить  в  себе  зло

Що  знає  жінка  -мати  про  любов?
Усе  на  світі,  навіть  трохи  більше:
У  материнськім  серці  є  одвічний  схов,
У  нім  -  любов  без  філософій  Ніцше

До  схову  того  -  ключик  золотий,
Він  -  потаємний  в  мами  діамантик,
Для  когось  -  промінець  скупий,
Підмітить  тонко  серцеїд-  романтик

Любов  зачинена  у  сховочку  від  всіх,
Вона  -  щось  надзвичайно  особливе:
Із  душ  споріднених  людських-
Найближча  матері  -  її  дитина

Дитині  вся  любов  її  навстіж
Лавиною  і  сонячним  промінням,
Лиш  розуміння  хоче,  як  платіж
За  всю  любов  гарячу,  безотління

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753716
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 04.10.2017


ВИПАДКОВИЙ ПЕРЕХОЖИЙ

Не  питай  мене,  чому  болить,
Ти  у  того  болю  не  учасник,
Ти  у  нього  крапка  або  мить...
Випадкова  доля  до  причастя

Що  розкаже  про  свої  гріхи,
Про  свої  надломлені  спокуси,
Про  обіцянок  дарованих  міхи
І  життя  жорстокі  землетруси

Совість  знов  очиститься  й  душа,-
Ти  ж  очей  тих  більше  не  побачиш...
Випадковий  перехожий  у  церквах...
Так  багато  сам  для  себе  значиш

Не  питай,  чому  моя  сльоза
Впала  на  кохання  сивий  попіл,
Це  камінчик  щастя  -  бірюза,
Його  скинув  з  піднебесся  сокіл

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2017


ОСІННЯ ПЕКТОРАЛЬ

Мені  прикро,  та  не  жаль
Рвати  ягід  пектораль
                                             осінню

Щось  у  серці  защемить,
Не  надовго...  так...  на  мить
                                             та  й  відпустить...

Вже  не  літо,  осінь  вже
Падолистом  запряже
                                             привабу

Ну  то  й  що...  Лети,  привабо,
Вітра  стачить  на  кульбабу,
                                               Це  лиш  пух...


Дише  осінь  в  шию,  плечі,
Залишилось  до  Предтечі
                                                 якийсь  крок

Там  збиратиме  жнива
Моя  сутність  від  різдва  -
                                             у  вирій

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752215
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.09.2017


МАТЕРИНСЬКА ЛЮБОВ

Лиш  вона  чекає  сина  так,
Як  ніхто  в  цім  світі  вже  не  здатен,
Не  вбивайся  птахо,  це  не  знак...
Я  не  дам    живцем  її  розп"яти...

І  як    вітер  помахом  крила
Ледь  повіє  на  вікні  фіранку,
Та  душа,  що  ледь  -  таки  жива
Не  засне  вже  до  самого  ранку

Ту  любов  на  хрест  не  розіпнеш,
Не  замкнеш,  жбурляючи  за  грати...
Ти  колись  її  незайману  знайдеш,
Ту,  що  в  серці  має  тільки  мати

Вона  порохом  не  вкриється  століть
І  не  змінить  золото  на  бляху,
Помоліться!  Свічку  запаліть
В  час,  коли  вона  зійде  на  плаху

Та  любов  в  один  із  нею  день
ОбірвЕться,  піде  в  домовину...
Лиш  тоді  оголиться  мішень,
Коли  світ  обірве  пуповину

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752192
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.09.2017


ДИВЛЮСЯ ОСІНЬ…

Дивлюся  осінь.  Каву  п"ю,
Жену  хмарину  у  горнятку.
Тепла  ще  трішки    надсьорбну
Від  твого,  осене,  початку

Цілує  шибку,  загляда
Листок  кленовий  падолистом...
Так  вміло  душу  виверта:
Майстерно,стримано,  врочисто...

Скупенький  промінь  з-за  плеча
Зомліє  в  каві  ароматній...
Десь  бринькне  літа  ще  струна
У  міжсезоння  сурогатне

За  вушком  гладжу  ніжно  час,
Він  так  не  любить  проти  шерсті...
Нехай  звучить  уже  не  джаз,
А  лиш  мажор  прожитих  терцій...

Позаздрю  щедрості  її,
А  я  ,чомусь,  так  не  навчилась
Тулися,  осене,  до  вій,
Вдивляйся  мудрими  очима.

Дивлюся  осінь.  Каву  п"ю...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752056
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.09.2017


ОСТАННІЙ БЕНЕФІС

Зажурена  стояла  на  пероні,
Вдивлялася  у  осінь  -  сіру  даль...
Вуста,  як  жар  на  змочену  долоню...
Сльоза  з  напівдощем...  Не  жаль?

Не  втрапила  у  ритм  його  мелодій,
Його  мотивів,  днів  його  і  тем...
Під  капелюхом  -  джентельмен-добродій,
Як  "Отче  Наш",  заучених  систем

Десь  відгуло  між  лісом  і  між  небом
Іскристе  танго  потяга  коліс...
Не  тут.  Не  зараз.  Там-  під  теплим  пледом
Справлятиму  останній  бенефіс

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752039
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2017


ШПАРИНКУ ДЛЯ ПРАВДИ

Вона  йшла  до  нас  боса,  розхристана,
Фарисеями  в  очі  засвистана.
Вона  була  затикана  вістрями
Тими,  що  звуть  себе  реалістами

А  ті  в  душу  глибоко  дивилися,
Праведно  в  груди  долонею  билися...
Вона  стукалась  щира,  незплямлена,
Сяйвом  небесним  в  коло  обрамлена

Харащили  очі  колючими  тернями,
А  та  дозрівала  по  осені  зернями,
З  терну  вінок  -  на  нещасну  голівку,
Спати  вкладали  на  зимну  долівку

Йде  і  сьогодні,  змучена,  проситься,
Світла  і  чиста  -  щоп"ятниці  поститься.
Люди,    хоча  би  шпаринку  залишмо  її,
Для  правди  святої  на  душі    живі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751108
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.09.2017


ДВІ ОСЕНІ

Одна  осінь  привела,
А  друга  забрала...
Друга  душу  аж  до  дна
З  попелу  зіткала

Одна  осінь  -  та  любов
Світу  здарувала,
Друга  -  злодійка  була,-
Чисто  обібрала...

Одна  осінь  -  повна  дар,
В  саду  обіймала,
Друга  -  бід  моїх  примар
В  косу  заплітала

Завтра  в  жовтень  я  листком
Обірвусь  останнім...
Дай  ще  вересня  ковток
Вип"ю  на  прощання.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751091
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 18.09.2017


ПОМІЖ ТЕПЛИХ СВОЇХ БЕРЕГІВ

Екстранхер,емігрант,  чужинець...
Повертайся  до  себе,  в  свій  дім,
Батько  твій  не  напасник-  ординець,
Ковилою  сповитих  степів

Не  діждалась  тебе  сива  мати,
Батько  в  смутку  за  нею  пішов,
І  земля  така  щедро-багата
Поросла  степовим  буряном

Твої  предки  свій  край  боронили
Від  хижацьких  набігів  орди,
Тут  родили,  вмирали  і  жили,
Тут  світ  Божий  побачив  і  ти

Повертайся  свій  край  підіймати,
Емігранте,  з  далеких  країв,-
Досвід  маєш,  є  з  чим  порівняти,
Тут  могили  твоїх  прабатьків

З  ними  пам"ять  твоя  генетична,
Тут  твоє  лелечИне  гніздо,
Тут  талантів  земла  автентична,
Повертайся,  щоб  стратити  зло

Повернися,  щоб  сіяти  квіти,
Аби  в  старості  бути  батьків,
Щоб  не  повзати  десь...  а  летіти
Поміж  теплих  своїх  берегів

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750854
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 16.09.2017


ВМІЙ ПРИЗНАТИ

Як  далеко  буваємо  часто  від  істини,
Коли  гарне  у  ворога  чорним  стає  у  очах...
Не  верхи,  а  розхристано-втомлено  пішими
Йдуть  до  неї  при  тьм"яних  допалках-свічах

Вмій  признати  красу  і  у  тих,  хто  є  недруги,
В  нього  правда  краси  теж  купляла  патент  на  права...
Дифирамби  не  всім  прошепочуть  калинові  кетяги.
Тільки  з  Богом  завжди,  в  кого  совість  і  правда  жива  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750686
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.09.2017


МОЛИСЬ ЗА МЕНЕ

А  ти  поруч  біля  мене  -  ангелом,
Порухом  достиглих  пшениців,-
На  широкі  крила-  попелом,
Променем  осіннім  на  руці

Оберегом  наді  мною  затишним,
Не  боюсь  нічого...  та  й  живу...
Співом  поміж  снами  усеношними,
Я  до  тебе  кожен  день  іду

А  ти  поруч  біля  мене  стежкою
Між  житами  стиглих  колосків...
Вплівся  біль  осінньою  мережкою
Чорним  полем  гострих  вістряків

Ти  чекай  мене  ,  мій  вірний  ангеле,
Не  спізнюсь  -  на  хвилю,  як  колись...
Найсолодший  мій  довічний  спомине,
Ти  за  мене  інколи  молись

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750678
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.09.2017


ПОВЕРТАЙСЯ!

Повертайтеся,  діти,  в  обпечену  болем  країну,
Повертайте,  як  птахи  вертають  щовесен  назад,
Повертайте  в  святу  і,  як  правду,  віками  нетлінну,
Та  земля  вам  освітить  під  гору  дорогу  стократ

Повертайтеся,  дочки,  на  рідну  свою  батьківщину,
Помогти  її  встати  з  натертих  до  крові  колін,
Не  з  розлуки  їдкої  -  відвідати  лишень  родину
Чи  до  рідної  хати,  торкнутися  спогадом  стін

Повертайся  додому  -  твоїх  поколінь  візерунків,
Щоб  мереживом  впасти  в  свою  соковиту  траву.
Не  міняй  Україну-    на  найліпші  у  світі  лаштунки,
Повертайся  в  нещасну,  але  ,  як  ніколи  живу!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750540
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 14.09.2017


ОПТИМІСТ І ПЕСИМІСТ ПРО УКРАЇНУ

Моя  Україна  -  бідна,
Майбутнім  вона  безплідна,
Довіри  зруйновано  міст.
Правди  святої  -  піст!
Зради  -  по  самі  вінця,
В  калюжі  обіцянок  кільця...
Не  донесе  вона  хрест,
Ще  й  власні  докладують  перст...

Ну  що  таке  мовиш,  поете?!
У  морок  звалився...Де  ти  ?
Жити  моїй  Державі
В  лаврах  здобутів  і  славі!
Віками  її  гвалтували,-
Щастя  не  далось  від  мами,
Та  дух  непоборний  над  світом
Летить  з  Кобзаря  "Заповітом"!

Нікчемне  насліддя  у  плечі
Штовхає  у  тьму  порожнечі,
Шматують,  допродують  Неньку,
А  в  церкві  -  за  правду  святеньку!
Потискують  ворогу  руку,
Копаючи  яму-  розлуку
Для  батька  і  матері  з  сином,
Мільйони    скосивши  аршином

Ні  -  ні!  Добрий  друже,  послухай:
Відкрий  свої  очі  і  вуха  -
Це  виняток,  прикро-болючий
Обвив  її  терном  коючим.
Сини  її,  дочки-  це  діти,
З  ними  не  йти,  а  летіти.
Ворога  б"ють  до  загину...
Ти  бачив  червону  калину?
Ягоди  кетяг  -  то  сльози,
Що  капають  в  сніг  і  морози...
Їх  -  тисячі  в  лоні  землі...
Не  смій  так  казати  мені!

Не  ворог  своїй  я  державі.
Та  обранці  кріпко  на  лаві
Жирують  у  часі  чуми,
Забули  -  хто  люди,  хто  ми!
Де  віри  шукати,  мій  Боже,
Бо  ж  жити  без  неї  негоже?
А,  може,  твоя  правда,  друже...
Я  трохи  занадто...  задуже?

Давайте  помолимось,  люди,
Хай  прийде  кінець  і  не  буде
Ніколи  війни  в  нашім  Краю.
Він  в  Бога  є  островом  раю!

Помолимось,  люди,  з  любов"ю,
Щоб  нація  наша  в  здоров"ї
Воскресла  із  лиха  і  бід,
Очистивши  свій  родовід!

Давайте  молитимем  ,  люди,
Щоб  нас  оминали  облуди,
Щоб  наша  розквітла  Держава...
СЛАВА  УКРАЇНІ!
                                           ГЕРОЯМ  СЛАВА!


 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750537
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 14.09.2017


ПРАВДА ВІТЧИЗНУ РЯТУЄ

У  кожного  правда  своя...
Ну  як  же  до  купи  зібрати,
В  однісеньке  серцебиття,-
Однісінька  Ненька-  мати

Кликати  звідки  її,
Ту,  що  давно  в  антикварах...
В  єдності  лиш  солов"ї,
Струни  в  бандури-гітари

Звідки  її  принести  -  
Єдність,  розшарпану  в  хмарах...
Там-  почорнілі  хрести  
В  тінях-фантомах  -  примарах

В  кожного  правда  своя,
Ще  й  продається  за  гроші,
Бродить  сліпа  навмання,
Взувши  гумові  калоші

Втомлена,  падає  з  ніг...
Може    пригріти  у  хаті...
Здавна-бо  наш  оберіг-
Птах  волелюбний  крилатий?

Може,  собі  хай  горить  -
Хата,  ота,  що  з  краю,
Сполоху  дзвін  промовчить
Благом  для  рідного  Краю?

Правда  -  одна  на  всіх,
Та,  що  не  б"є  ,  не  катує,
Правда  відмолює  гріх,
Правда  Вітчизну  рятує!












адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749725
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.09.2017


ПО СТЕРНІ

Світлій  пам"яті  однокласниці
Людмили.

Ось  і  прийшла  вона  -
Жадана  і  не  дуже:
Така  ,  як  є  -  натуриста,  з  дощем,-
Сказати,  що  мені  воно  байдуже...
Ні.  Закрадає  в  душу  щем

Позолотила  все,
Роздавши  фарби  серпню,-
Краса  поліття  в  вересні  жива,
Милуюсь,  а  під  серцем  терпне...
Відвабних  літ  моїх  -    жнива

Босоніж  по  стерні,
Як  у  дитинні  роки,
Наколю  ноги...  Байдуже,  дрібне,
Знайомий  бузтурботний  спокій
В  дитинство  радісне  веде

Щорік  до  снопику
Вкладаються  незмінно
Літа  і  весни,  зими  і  жнива
Літам  схилятимусь  уклінно
І  друзям  тим,  яких  уже  нема

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749179
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.09.2017


ПОЖУХЛЕ ЛИСТЯ

Пожухле  листя  вмоститься  -  ще  мить...
Навкруг  коріння,  що  його  зростило.
Обшарпане,  намокле...  не  летить,
Воно  собою  викладе  перину.

Останнім  спалахом  пожертви,  доброти
До  ніг  приляже,  щоб  в  передостаннє
Тепло  своє  віддати,  помогти,
Без  застереженнь  тризвуків  останніх

І  щоб  новим  листочком  воскрести,
Зотліє  без  ніякого    вагання,
Йому  у  генах  -  шлях  благим  пройти
І  сповнити  Господнє  побажання
 

Краса  душі  у  тому,  щоб  віддав
На  тацю  вірності,  любові  і  офіри,
І  тим  стежину  в  небо  торував
Без  маски  лицемірства  і  зневіри

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749020
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.09.2017


ЖІНКА

Жінка  дає  життя.
Жінка  розпалює  війни,
Ніжність  і  крик  -  в  сповиття,
Крил  материнських  обійми.

Жінка  -  любов  і  раб,
Йде  до  кінця  й  відступає,
Пухом  травневих  кульбаб
Ніжності  скроню  торкає

Жінка  -  кохання  і  жар,
Холод  вона  і  крига,
Аж  до  обіймів  Стожар
Любить,  допоки  диха.

Жінка  -  життю  вінець,
Всьому  вона  початок,
Жінка  кладе  кінець-
Болю  і  сліз  відпечаток

Жінка  дає  життя,
Жінка  його  забирає.
В  лоно  своє  земля,
Давши  життя  -  повертає

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749008
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.09.2017


БРОДИЛА ПРАВДОНЬКА НАГА

Бродила  правдонька  нага
По  світі  Божім  -  попідтинню.
Втикала  в  твердь  землі  і  в  стид  насіння

Той  паросток  -  дитя  її  -
Тяжкі  пологи  -  пробивався,
Незрячі  глумились  і  люд  топтався

А  він  ,  помитий,  під    дощем
Знов  підіймався  -  на  розп"яття,
Тягнув  пелюстки  вверх,  немов  закляття

І  далі    голову  із  плеч...
Сліпі  ж...  не  бачуть!  Як  прозріти?
Туди,  до  зір...  у  рай...  як  неофіти!

Творець  дивився  із  небес...
Послав  їм  віру,  щоб  зуміли
Відкрити  вічі,  бо  ніяк...  без  віри

Комусь  привилось,  комусь  -  ні...
Як  дивно,  Боже!  Дай  ще  слуху...
Щоб  спОвнилась  душа  невинним  духом

І  це  віддав  Господь,
Учули  щоб  сумління  власне:
Ніхто...  лиш  ти...  Не  зробить  це  ,  нещасний...

Схили  гординю  трохи  ниць
І  схаменись,  бо  бід  знамення-  
Свят-правдоньки  глави  -  усікновення...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748893
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.09.2017


ДОЛЕ МОЯ, ДОЛЕ.

Доле  моя,  доле,
Доле  білолиця,
Чорна  хустка  в  тебе,  біла  хоч  спідниця

Білая  сорочка,
В  чорний  хрест  -  мережка,
Терням  до  Говерли  вистелена  стежка

Покручена  змійка
І    люди  лихії,
Язики  недобрі  -  жала  без  надії

Доле  моя,  доле,
Змолоду,  мов  краля,
Нині  куховарка,  удова  і  праля

Доле  моя,  доле,
Мо"  тебе  продати  ?
В  когось  царицях  будеш  панувати

Вберуть  у  пан  -  бархат,
Шовковисті  сукні,
До  самої  смерти
Будуть  неприступні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748890
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.09.2017


ФІЛОСОФІЯ ОСЕНІ

А  птиці,  хочеш  чи  не  хочеш,  відлітають
І  хочеш  чи  не  хочеш  -  повернуть,
По  них  літами  соти  заповняють,
Шукаючи  у  неба  вищу  суть

Цвітуть  жоржини,  айстри  попід  плотом,
Спивають  промінь  ранішньо-  скупий.
У  них  своя,  незвідана  скорбота,
Лиш  нахились  ,  вдихай  її  і  пий.

Підуть  дощиська  ,  куртки,  парасолі,
Останній  спалах,  свічок-  хризантем...
Питатимем  у  гороскопів    долі,
У  небі  кимось  викладених  схем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748443
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.08.2017


НАСЛІДДЯ ЮНЕ

А  в  Україні  завтра  продзвенить
Відвабним  дотиком  серпневої  засмаги
Дзвінок  останній  літа  у  блакить
І  перший  -  в  стінах  світлих  альма  -  матер.

Закличе  він  у  таїнства  світів,
Гранітом  мудрості  встеляли  щоб  дороги,-
Квадратних  коренів,сполучень,  суфіксів,
Щоб  над  собою  здобувати  перемоги

Фарбовані  ряди  чекають  парт
Книжок,  лекал,  щоденників,лінійок,
У  щирім  колі,  в  стимулі  -  азарт
На  поведінку  й  виправку  оцінок

В  дорогу  знань  хай  легка  буде  путь,
А  у  природи  -  все  під  знаком  "добре"!
Тебе  в  майбутнє  витримано  ждуть-
Насліддя  юне,  чисте  і  хоробре!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748419
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.08.2017


ДОПОКИ

Не  думай,  що  чекає  завтра  нас,
Прийми  в  дарунок  день  ,як  нагороду,
Бо  найцінніше  ,  найбезжалісне  -  то  час,
Спивай  його,як  щедру  насолоду

Ми  місій  -розрахунків  діти  лиш,
І  маєм  відіграти  свої  ролі,
Тому,  літати  в  космосі  -  облиш,
А  зорі,  як  зривати...  то  поволі

Не  думай,  що  чекає  завтра  нас,
Воно  прийдЕ  без  згоди  на  "Чи  можна?",
Чиясь  замовкла  мантра,  й  парастас...
А  ти  на  сцені-  роль  понадвельможна

Розкішний  жест  підносить  тобі  час,
Прийми  в  дарунок  день,  як  нагороду,
Допоки  "  Його  світлість"  є  ще  в  нас-
Пірнай  в  любов,  у  радість  і  свободу.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747919
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.08.2017


А МОЖЕ ВІН ПРОРОЧИЙ?

А  може  він  пророчий  -  сон  із  ночі?
Він  повідав,  що  скІнчиться  війна...
Недовго.  В  вісімнадцятому  році-
Гібридно-ненажерливо  страшна.

Сусід  беззубий  плакав  у  хустинку:
Вже  не  помру  з  душею,  що  болить...
А  сльози,  мов  в  дитини,-  беззупинку-
Таки  ж  бо  Україна  буде  жить!

Здалеку  вила,  наче  та  вовчиця,
Зчорніла  жінка,  як  той  привид-  тінь,
Син  -одинак  живим  щоночі  сниться...
Який  той  плач  !  Який  нестерпний  біль.

Вже  рік  сорочку  мати  вишиває,
Весілля  -  каже,-  скоро  в  Василя,
Щоночі  плаче  й  птаху  відганяє,
Бо  страху  та  нещасній    наганя.

З  усіх  кінців  ідуть  щасливі  люди,
В  знаменах  всі,у    жовто-голубих,
І  радість  розпирає  їхні  груди-
Старих,  у  зморшках,  юних,  молодих

Повернуться,повернуться  соколи,-
Страшна  ціна,  щоб  знати:хто  є  хто,
Нас  не  задУрить  вже  ніхто,  ніколи,
Моя  нещасна  Ахілесова  п"ято!

Гудів  народ  ,  як  рій  в  гаряче  літо,
Обличчя  сяяли,  хоч  писанку  малюй...
Лиш  тітоньки  Марії  монолітом,
Стоятимуть  незрушніше  статуй..

А  може,  він  пророчий?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747777
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.08.2017


НАЗУСТРІЧ ОСЕНІ

Назустріч  осені  іду,
Не  обертаюсь.  Що  ж  бо  з  того  ?
Послав  Бог  день  -  собі  живу...
Насправді  ж,  -  дару  вчусь  такого

Придбала    спокою  аршин,
Пустила  у  щоденний  вжиток,
Прожила  день...  хай  без  вершин,
Але  й  образ  не  горну  звиток.

Терпцю  гладущик  від  таких,
Що  в  душу,  наче  в  свою  хату...
Ну  що  ж...  запрошую  усіх,
Бо  ж  людям  також  треба  спати

Щоб  не  гірчило,  як  полин,
Я  кухлик  попід  верх  любо"ю
Тримаю  в  пік  гірких  хвилин,
Аби  без  гвалту  над  собою

Назустріч  осені  іду,
Ну  й  що  з  тогО,  що  люблю  весну?
Не  переступиш  на  ходу
Й  холодну  зиму  безсловесну.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747554
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.08.2017


ЖИВИ, МОЯ НЕНЕ!

Живи,  моя  Нене!  Живи,  не  здавайся!
Ти  сильна!  Ти  зможеш  підвестись  з  колін!
У  витоки  роду  свого  повертайся...
"Прости"-  за  дітей...  І    низенький  поклін.

За  ласку  твою,  за  родину  і  віру,
За  теплу  твою  материнську  любов,
Для  тебе  сини  своє  серце  в  офіру
Сповили  у  вічність  ридань  хоругов

За  мудрість  твою  і  одвічне  терпіння,
Наругу  і  муки    -  як  долю  і  хрест,
Та  знаю,  вгорі  сяє  зорів  сплетіння,
І  вірую  свято  у  Господа  Перст.


Живи,  моя  рідна!  Ти  зможеш,зумієш
З  розп"яття  і  зради  воскреснути  знов!
Але  не  згориш,  але  не  зотлієш
У  щирих  молитвах  людських  молитов

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747547
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.08.2017


НЕ МОЛИСЬ НА МЕНЕ

Не  молись  на  мене...  я  -  не  Небо,
Але  надто  хочу  знати:  Хто  ?
Ким  я  є  і  скільки  я  для  тебе?
У  шкалі  "  від  одного-  до  сто"

Не  в  шкалі...  тоді  скажи  у  серці,
Яке  місце  я  займаю  в  нім,
Чи  у  силі  звуку  ніжних  терцій,
Чи  у  спалаху  півоній  чарівнім...

Не  молись  на  мене,  я  ж-бо  грішна,
Та  кажи  що-небуть,  не  мовчи!
За  вікном  дощить  -  пора  невтішна...
А  кохання  міряти?    Навчи.

Якщо  серцем  -  то  воно  для  тебе,
Так,  як  є  -  ціле  тобі  віддам...
Як  у  звуках  -  то  напевне,  з  Неба,
Нотами,  що  їх  не  знаю  сам.

Знаю  лиш,  що  все  воно  найкраще:
Від  пісень,  від  квітки,  від  зорі,
І  нема  для  серця  більше  клітки,
Бо  воно  у  тебе  і    Вгорі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747295
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2017


ЗАВТРА БУДЕ ОСІНЬ

Викохало  літо  пташечку-пташину.
Кличе  десь  у  небо  тугу  журавлину.
Зойкне  щем  у  просинь  на  зміцнілі  крила...
Завтра  буде  осінь...  Напинай  вітрила!

Не  догнав,  щоб  вітер,  ні  дощі,  ні  грози,
Хоч  без  пісні  птаха  навертають  сльози.
Догорає  літо  спалахом  зеленим,
Проситься  у  кошик  винограду  хмелем

Винограду  хмелем,  золотом  зернини,
Багрянцем  покриє  гори  і  рівнини.
Осінь  з  оксамиту  запозиче    літа,
Щоб  застілля  пишне  справила  Ісіда

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747289
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.08.2017


Я З БАБИНОГО ЛІТА РОДОМ

Дивацько  прозвучало,як  накпин  -
Я  -  з  бабиного  літа  родом,
Там,  де  калина  хилиться  на  тин,
І  зріють  ягоди  оранжевого  глоду
                                                                                 
Я  з  бабиного  літа  -  від  мала,
Де  білим  чорне  ніші  викладало...
Там  не  криві  дивились  дзеркала,
І  пупом  світу  не  була  зухвало

Дозріла  пані  яблуком  у  Спас:
У  серці  -  піст,  а  погляд  -  повен  спраги...
Така  ніколи  не  обтяжить  час,
Вона  живе  в  діаметрі  поваги

Десь  за  городом  літо  те  пасе
Мої  літа,  зісипані  скарбами,
Сторінок  жухлих  шурхотом  несе,
Розшарпаних  розкосими  вітрами

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747072
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.08.2017


ДІТИ ДИВНИХ СТОЖАР

Зазирають  жоржини  у  вікна,
Літо  бабине  в  гості  летить...
Зимна  осінь  -  скоріш  вірогідно,
Тріпотливу  губимиме  нить

Скупий  промінь  проб"ється  крізь  вату,
Розкуйовджених  вітрами  хмар,
Спантеличено  глипне  на  хату
Ще  навесну  забутий  димар

Зачекай,  добрий  друже,  не  квапся:
Тулять  стеблами  квіти  об  тин,
Благай  вітра...  він  ближче  до  тебе,
Щоб  не  брала  їх  долю  на  кпин

Зачекай,  вірний  друже,  ще  промінь,
Що  застряг  поміж  зарослів  хмар,
Кине  айстрам,  жоржинам  свій  пломінь-
Дітям  осені    дивних  стожар.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747062
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.08.2017


РЯСЕН СМУТОК

Рясен  смуток  -  попід  хмари,
Наче  привиди-  примари,
Подивись...
Зойком  тихим  туга  кличе,-
Мо"  болить  чи  кого  кличе
У  бездонну  вись  ?

Смуток  рясен  попід  очі...
Як  без  твого  співу  ночі?
Опустись,
Де  дітей  міцніли  крила,
А  тепер  у  даль  вітрила  
Напнялись...

Рясен  смуток  тягне  клином,
Глодом  зріє  попід  тином,
Не  журись...
Смутком  сієш  в  сірім  небі,
Та  рятуєшся,  далебі,
Повернись!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746946
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.08.2017


ЛІТА СМАК РОЗТАНЕ

По  Іллі  -  та  й  по  теплі,-
Бабця  говорила,
Бо  несуть  його  кудись
Літові  вітрила.

Вже  по  нім  звертає  час,
Горнеться  у  осінь,
Грушево-  медовий  Спас
Зазира  у  просинь.

І  настане  день  її  -
Осені  у  ситцю-
Недоспіваних  пісень,
Вплетених  в  косицю.

Недокінчені  пісні
І  дитячий  вереск
Порозвішує  вона
На  квітучий  верес.

Знов  запахне  листя  дим,
Ключ  останній  -  в  ірій,
Літа  смак  розтане  з  ним
У  безодні  сірій

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746941
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.08.2017


СЕРЦЕМ -УКРАЇНКА

Мені  лоскотно  на  душі,-
Щемить,  виспівує    сопілка,
Бо  з  України  родом  я,
Повік-бо  серцем  -  українка

Бува,  накотиться  сльоза,
Коли  заскигле  в  шибку  гілка,-
Калину  стиглу  за  вікном
Не  обірвала  дивна  жінка.

Затисне  і  відпустить  знов
Чиясь  непрохана  оцінка...
Нехай  здоровими  ідуть,
А  я  наперекір  всім  -  жінка!

Комусь  відчинеться  душа
І  затремтить,  мов  та  пі"їнка,
Іду  босоніж  по  стерні,
Але  не  плачу  -  українка!

Либонь  сутужно  на  душі
Під  скрипки  звук  чи  плач  сопілки,
Бо  ж  родом  з  України  я
І  серце  маю  українки.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745540
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 10.08.2017


ТАК БУДЕ СОЛОДКО-ЗАЖУРЕНО

Розкішний  місяць  літа  у  оздобі
Поклав  собі  на  голову  вінець,
Витає  смак  припудреної  здоби,
Гуляє  житом  вітер-гребінець

Панбархат  стелить  пшениці  додолу,-
Ще  зойк  у  вись...  і  літечку  кінець,
Помолиться  з  пологами  в  стодолу,-
Ось-ось  розірве  ремінець

І  розпряже  свої  обійми  осінь
Цілунком  голої  короткої  стерні,
Багрянцю  листом  літніх  ще  мелодій
Так  буде  солодко-зажурено  мені

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745418
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.08.2017