| Сторінки (3/257): | « | 1 2 3 | » |
Рожеві капці,
І халат рожевий,
У цій «чужій» сплелося
все в одно…
Стоїть і гумку лопає
у роті,
Тримаючи в руках
келих-вино.
Очі не плачуть,
Очі сяють блиском,
Що комусь боляче,
А їй в злораді-зло…
Примружливо косилась
І сміялась,
Я молода, –
то дай йому весло.
Звільни мати і жінка
для «обіймів» місце,
Таке життя…
Їй би вустам мовчать!
Та не мовчить, молода
краля каже,
Не помічаючи,
що карма вже тріщить,
Тріщить, по швам,
Розлазиться нитками,
І падає додолу
в лоскутках.
Сьогдні ти цариця
і богиня,
А завтра – інша
прийде забавлять.
Не до лиця найкраща
сукня в світі,
Не до лиця яскраві
кольори,
А пам`ятаєш чужі капці
й пристрасть,
Чужу, украдену тобою
крізь роки.
Ти не смієшся, і з`явились
сльози,
То добре, значить
совість не вмира,
В душі твоїй у серці
покаяння,
Жива ти, і живе твоє
буття…
Ми грішні всі,
Хто в чому –
Особисте,
Ми люди всі –
У кожного своє.
Та тільки не ставати
з кроком гірше,
Та тільки б обернуться
Де були…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616691
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2015
Не спиться, ніч окутана
морозом,
Хтось тихо йде
не пропустив смітник,
Знайшов шкуринку їсть,
тупцюючись на місці,
Ховаючи лице від злого
вітру,
В обшарпане ганчір`я на собі,
Тягне коробку з назвою
«Пельмені»,
Пакує туго занехаяний
картон,
Складає на свою
стареньку тачку,
Макулатуру здасть –
І обміняє на батон.
Де він живе в підвалі ,
чи на дворі,
Кому потрібна зараз
ця душа?
І кожний цих нещасних
обмина,
Хтось дасть «копійку»,
А так – це звична
справа серед дня.
Сьогодні ти багатий
і щасливий,
Здоров`я так собі,
нівроку «погулять»,
А завтра?
Аби з дахом – із
сім`єю.
Не дай Господь
отак от доживать.
А поруч хтось викидує
он сало –
Вже затхле, жовте
просто на смітник!
Так і живеш, там
викинуть, там з`їстя.
І зноситься старе, чуже
пальто,
Та все одно на тому світі
рівні,
Не забереш з собою
все добро.
І скільки їх по світі
таких ходить?
Хіба всіх обігрієш
і спасеш?
Та де ж країна для
яких людина –
Як сонце дарить
теплу радість, благодать...
Пусті ідем з прозорою
душею,
Малий відсоток щастя
й доброти,
Та все одно поки живеш –
ділися,
Хоч би окраєчком своєї
теплоти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616658
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.10.2015
Півні співають по дворах
невпинно,
І яблуні нагнулись
у плодах,
Червоне листя пада
безневинно,
І осінь нас віта
у котрий раз…
Біленькими бантами
біля школи,
Рожевими піонами
в саду,
І грушами солодкими
в долонях,
Зриваєш їх у осінь
золоту…
Травою пахне
Скошеній в оселі,
І бджілка п`є водичку
із роси,
І розчиняються в далекім
синім небі,
У теплий край полинули
птахи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616444
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.10.2015
Металева клітка –
дитинча маленьке,
Хоч воно і живність,
Але ж в нім життя,
Має чорні очки,
І рожеві лапки,
І тепленьке хутро,
Та без майбуття.
Граються тобою,
Хоч і пестять ніжно,
Та тобі б у поле,
В нірку, де твій дім,
Та нажаль маленьке,
Родившись в неволі,
Вирватись до світу
не усим дано.
Випущу сердешне,
в літне тепле поле,
І ти зможеш жити
серед квіт і трав,
І не будеш рити суху,
жовту тирсу,
І найдеш сердешне…
Рідний, теплий дім.
Та чи зможеш вижить,
Це вже інша справа,
Не навчила «мама»,
Не було кому,
Та напевно краще
Вмерти в чистім полі,
Аніж в клітці мідній,
З яблуком смачним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616441
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 27.10.2015
В прозорому дощовику,
Блукала Осінь у саду,
Така красива і духм`яна,
А в косах довгих жовта
мальва.
Торкнеться пальцями
тонкими,
Беріз струнких
і одиноких,
І вмить засяють в шелест
казки,
Осінні, тихі, ніжні,ласки…
Обніме кущ калини стиглий,
І загориться в барвах ранніх,
Червона ягода в тумані,
Умита росами в світанні.
І поцілує пишна Осінь,
Останній раз троянду
білу,
І посміхнеться теплим
сміхом,
В останній раз своїм
теплом…
А потім приморозком
ляже,
В зелену гавань трав
пухнастих,
І зникне легко у
ріки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616196
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.10.2015
У тебе вдома
квітка розпустилась,
Та не одна –
Букетами бринять,
Перша – любов,
За все життя єдина,
А друга – будь щаслива,
А третя – незрадлива
в дітях, онуках,
у посмішці,навіки
мила,
сім`ї, життю…
Уквітчана бузком
весною,
Умита теплим сонцем
літом,
Окрилена в барвисту
осінь,
Рум’яна взимку і вродлива,
У почуттях, у ніжності,
й турботі,
Будь завжди Добра…
Лиш спокійні ноти,
Хай грають в серці,
в пам`яті, завжди,
Чарівна жінка, мама
і бабуся,
Ти все життя, як квітка
у красі,
І не можливо не любить,
не бачить,
Не помічати радість
у тобі,
Красива жінка, будь завжди
щаслива,
Бо не можливо жить без
казки,
без пісень, без колискової
для люблячих дітей,
А ти – і казка й пісня
й колискова,
Ти ніжна, тиха, кольорова
мова,
Ти – зоря чиста, світанкова,
Умита краплями в росі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616194
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2015
Нема кому писать,
Нема кохання...
Лиш пустота холодна
за вікном,
дощ стукає холодним
кроком зрання,
Тебе нема, пішла моя
Любов...
Далека Вічність відняла
Тебе у мене,
Мої думки, мій спокій – все
В Тобі,
Не снишся і не звеш
мене з собою,
Твій голос не почую
Навесні.
Буяє все, цвіте вишневим
цвітом,
І сонце пробивається
між трав,
Ти не побачиш ні весни,
ні літа,
Ти тихо спиш,
Серце моє Забрав.
Я не полишу Твій
Вродливий образ,
Я не забуду голосу
Твого,
Ми все одно зустрінемось,
Де Вічність,
П`є з келиха смачне
Кагор-вино.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2015
У тебе холодне серце,
У тебе холодна душа,
І твій народ засліплений,
Не бачить твого кінця.
Він вірить твоєму слову,
В них думає правда живе,
Для них ти – спаситель і воїн,
Для нас – перевтілення зла.
Та скоро й вони прозріють,
Занадто довго сліпі,
Сліпих Бог зцілював, знаєш,
Побачать, почують, Зажди!
Захлисне тебе твоя ж сила,
В твоїх же кривавих руках,
Ти сам себе похорониш,
Кому потрібен твій прах?
Одійдуть від тебе слуги,
Коли нагряне кінець,
Один ти згориш чи потонеш,
Ото твій славетний вінець.
Хотів ти слави чужинець,
І наших Вкраїнських Земель,
Отримаєш славу навічно,
Своїх злодіяннях речей.
Програв ти війну зрадливо,
- Ти думав: «Она моя власть»,
Твоя «власть» тебе ж задушила,
І тільки втопила у срам.
Немає тебе там – не буде,
Бо добрий правитель у нас,
Всім світом Господнім керує,
Людська Любов, Доброта.
Ну, а брехня, як та гадюка,
З тіні виповзає на пісок,
Щоб тіло своє погріти,
І знову – у тінь, у пісок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615426
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 23.10.2015
Не можливо сонце
не любить,
Не можливо без тепла
і світла,
І була в житті
моєму мить,
Кожен ранок прокидатися
у сонці.
На обличчя падало
проміння,
Гарний образ
гладила зоря,
Ніжний ранок
відкривав квартирку,
Щастя цілувало
навмання.
Молодість дарила
поцілунки,
І обійми самі дорогі,
Добре, що в житті кохання
грало,
Розчинившись
у тобі й мені…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615162
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2015
Мама запитала в сина:
- Що таке любов?
Мамо, ти ж питала
вчора, і сьогодні знов?
Підніми угору вії в небо
подивись,
Вгору-вниз злітають
вії,
Зірки поміж сліз…
Мати глянула на
сина,
І в очах сльоза,
Обніму і поцілую,
я своє дитя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615161
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2015
Спалахнула Земля в землетрусі,
Чорна магма рікою тече,
Закричала Земля,
Що є сили:
- Так не можу страждати вже я!
В мене серце пробите у скалках,
В мене порох в душі і в грудях,
Люди я ж Вам даю тільки щастя,
А Ви в відповідь –
Біль, жах і ад!
Хіба мало Вам сонця, і неба,
Гір високих, солоних морів,
Див земних кожен день поміж себе!
Кожен день щастя зморене в сон.
Не чекайте від мене пощади,
Я пробита в озоні діра,
Кожен день я потроху згасаю,
Як на небі остання зоря.
Не бажаю Вам Зла я і смутку,
Жити хочу я з Вами повік!
Та не можу, розпечене жало,
Вже всмокталось по горло й кипить…
Мені важко, будівлі бетонні,
Хмарочоси загнали у тінь,
Скло, асфальт, безконечні мотори,
Нема ночі мені, нема дня!
Хочу стати одним я вулканом,
Один раз спалахнуть звідусіль,
Розлетіться в осколках Урана,
В заметілі холодних снігів.
Крига жар мій остудить навічно,
Розчинюся в блакиті морів,
Тихо сплю, я навіки померла,
Від людей, яких досі люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614932
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 21.10.2015
Війна із сивими очима,
Зіткана з каменю й пилу,
Зненацька глянула на милу
Україну,
Таку красиву, гарну, молоду.
І захотілось клятій тій війні,
Пишних садів і річок повноводних,
Так і пожерла поглядом своїм,
Наш край уквітчаний піснями.
Молю Тебе Господь,спаси наш край,
І наш народ від напасті страшної.
Навіщо плакать сивим матерям?
Навіщо вдовам голосно тужить?
Осиротівші діти поміж нами…
Навіщо? Коли можна мирно жить?
Радіти кожній миті і годині,
А нині серце в кожного болить,
А нині, ми у смутку і печалі.
Та все ж не в цю мить,і не зараз
Але відпустить нас рука війни,
Бо є на світі Правда – покарання!
Для тих хто злом, неправдою живе.
І там, де зараз постріли, мін шквал,
Колись знов буде тиша, чисте небо,
І поле всіяне колоссям золотим,
І посмішка щаслива на світанні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614928
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 21.10.2015
Десь плететься гронами малина,
Сиплеться додолу у квітках,
Оси радо крутяться водою,
Облітають клени в берегах.
І пташки збираються у зграї,
Дивляться на небо вітряне,
І кружляє осінь понад ставом,
Парасолькой бавиться в руках.
Чи краплину Вам дарить, чи зливу,
З блиском в очі осінь зазира,
І проміння косе понад ставом,
По воді у золоті дріма.
В переливах падають каштани,
І жолуддям всипана трава,
Дика яблуня схилилась біля ставу,
У маленьких яблуках зрання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614622
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.10.2015
Буває нічого не хочеться,
У думах кружля заметіль,
А за вікном гнеться тополенька,
І в проміжках чуть вітра спів.
Чи чаю з малиною випити,
Із медом сільським запашним,
Та в осінь спокійну, замріяну,
У холоді падає тінь.
Не так уже тепло і радісно
Вітаються квіти зрання,
Не так уже солодко й голосно,
Співають птахи о пів дня.
А жовтень вплітається барвами,
Прощається з ним журавель,
Курличе й курличе світанками,
По небу пливе акварель…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614620
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.10.2015
Надвечір`я
В надвечір`я осінь тихо стала,
Вся у барвах жовтих, золотих,
І пішла босоніж понад ставом,
Зябко кутаючись у туман,
Що пливе смугастою рікою,
Змішуючись з парою й теплом.
Осінь плине лісом у волозі,
І чіпляється малина за рукав,
М`ята ніжно гладить тонкі пальці,
І верба на вітрі тихо спить.
Захід сонця у рожевих барвах,
Край гори ховається в степах,
І червоні хвилі океана,
Розлились по небу у дивах.
Диво-світ наша Земля чудова,
Ти залита сонцем і добром,
Знову осінь у намисті гарна,
З спілим виноградом у руках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614376
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.10.2015
Барабанить дощ по вікнах,
Сонно спить сім`я у тьмі,
І прокинулась зрання мама-сонце
В будність дня.
Пахне борщиком на кухні,
Свіжим огірочком,
Кава пахне спозаранку,
Жовтий вогник на світанку,
В маминім вікні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614371
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2015
Плаче калина у лузі,
Яблуня плаче в саду,
Плаче тополя у полі,
За Україну свою.
Дихало поле вітрами,
Нині – вогонь і пил,
Радувала яблуня плодами,
Покинув свій господар дім.
Тепер зривають плід пахучий,
Чужинці у краю святім,
Стоїть чиясь біленька хата ,
Їй тиші, спокою нема.
Гримлять обстріли щогодини,
І труситься вже стеля,
Й відійшла стіна…
Повернуться колись до неї Діти,
Не буде хати, лиш Свята Земля.
Заплачуть тихо і поїдуть звідти,
Шукати прихистку у світі і тепла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611591
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2015
Коли б у тебе відняли дитину,
Так, як ти віднімаєш в нас дітей,
Тоді б і ти – відчув свою провину!
Тоді б і ти – вуста свої кусав!
Не бачив ти червону домовину,
Що опускають в Землю крижану,
Не простягав за нею руки,
Не падав на коліна у снігу.
Не брав до рук Землі святої,
За яку кров ллють діти молоді,
І не кидав її до домовини,
Останній раз не обіймав дитини!
Яку ніколи вже не повернуть.
Страшне життя у матері і батька,
Коли немає їхнього дитя,
Це ж не життя! Мати собі кричала:
- Я не живу, я мучусь, я одна!
Ти чуєш, не вернути Дітей Наших!
Ти бачиш Земля плаче у сльозах!
Ти все побачиш з Неба, все побачиш!
Свою родину, що кидаєш в прах!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611589
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2015
Я без тебе – піщинка в світі,
Диким вітром розвіяна вщент,
Я без тебе – рожева квітка,
Що з корінням відняли в Землі,
Я без тебе обпечене листя,
Що змертвіло в грудневий мороз,
Корабель без вітрил, я без тебе,
Що застив серед гавані в тиш.
Я без тебе – поранена пташка,
Що очами летить в небосхил.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2015
Як важко бачити старість,
Твоїх сокровенних батьків,
Як свічка, що в темряві гасне,
Як вишня – не дасть вже плодів.
Знетомлені працею в місті,
Знетомлені нами дітьми,
Ти тішся, душа,моя грішна,
Поки, ще рідненькі живі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611364
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2015
Моя домівка зеленню обвита,
В вітрах солодких,
як липневий мед,
Де видно небо в хмарах
і зірках.
Моя домівка – це колиска сина,
Малечі сміх, і очі милі, любі,
Любов із крилами в розгорнутих
казках,
Дитячий ляскіт, і гаряча кава.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610796
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2015
Пухнастий укропчик
росте на городі,
Весела петрушка,
червоний буряк,
І морква чубата,
і синя капуста,
Усе по лінійці,
рівнесенько в ряд.
Які ж українці завзяті
в роботі,
Як землю рідненьку,
вмивають щодня.
Струнку цибулинку,
і духмяну часничинку,
І зелений огірок,
все полито чисто впрок.
І лоскоче ноги перець,
що піднявся в ріст з усім,
Посміхається баштан,
Він так довго в нас дрімав.
А це гудиною взявся,
І кругленькі кавунці,
ще маленькі, як м`ячі,
в тінь ховаються від сонця,
між рядами кукурудзи,
що всі коси розплела,
і мов краля чарівна,
Щось співає стиха вітру,
І десь чути солов`я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610794
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.10.2015
Ніч спить осіння –
я не сплю,
Лоскоче очі місяць
повний,
До тебе руку притулю,
Пальці – холодні, а ти –
теплий.
Сопиш, і грієшся у
сні,
Заколихай і мій неспокій,
Я хочу спати, душа – ні,
Краде мій сон дивно-
крилатий.
Вітер уяву надиха,
Свистить за вікном
і регоче,
Співа мені:
- Скоро Зима,
Цілуй осінню ніч
глибоку.
Червоний лист загубив
Клен,
Прилип на мокре
Підвіконня,
Умитий вітром і дощем,
Чекає приморозку
зрання.
Не хочеться холодних снів,
Зніму холодний лист
З під льоду,
Умию, витру, обітру,
І положу в теплі
долоні…
Змертвіле листя не зігріти,
І ніжністю не зберегти,
Йому лишилось лиш дарити,
Красу кленову у сльозі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2015
В гості в Україну завітала,
Кароока осінь у степах,
З спілим виноградом, гарна пава
У вінку, в намисті, у стрічках.
Білочкам в лісах роздасть горішки,
Дощиком грибочки привіта,
Всим вбрання дарує золотаве,
І гаям, й лісам, в духмяність дня.
І блакиттю в сонці грають айстри,
На вітрі кружляє листя рай,
Ти збереш кленове розмаїття,
І сплетеш вінок гори вулкан.
Когось мить любові привітає,
Хтось народиться з веселкой на вустах,
І відкриється вікно в тумані зрання,
Прохолода лине по плечах…
Я накину шарф, вдихну повітря,
Теплу каву у руках держу,
Я щаслива, вмить усе згадала,
Як в обійми дідуся біжу.
То маленька дівчинка у лісі,
Перед хатою – верхів`я океан,
Гарна осінь нас накрила на узліссі,
Гра на вітрі в схованки туман.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610542
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2015
Хочу сісти на корабель,
Із вітрилами синіми в осінь,
І пливти цілу ніч до зір,
У долонях ховаючи спокій.
Сонце бачити в дощовій,
Тихо плити, не чуючи горя,
Щоб не бачити тіні тривог,
Загубившись в тумані прибоя.
Розчинитись в повітрі краплин,
Крила зім'яті, вже – не літати,
Висота заховалась в раю,
Очі можуть просити, благати…
Не всім мріям втілитись в весну,
Не всім фарбам зимою ожити,
Стука дощ у холодну грозу,
Не можливо його зупинити…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2015
Ти залишив мені щастя і пішов,
Ти залишив мені радість, мою мрію,
І для тебе – вся моя любов,
Хоч вона тобі там не потрібна.
Тобі треба спокій – я мовчу,
Ти благаєш в сні – усе забути,
А мені як жити?
Я ж не сплю…
Серед ночі, я малюю квіти…
Теплі, в сонці кольори, як ти…
Ніжні, радісні, як твоє серце,
Дарував мені їх повесні,
Квіти, квіти, а де ж подих щастя?
Посміхаюсь людям в будній день,
Хоч душа кричить - маєш терпіти,
Треба жить, і я мовчу, про все,
Бо ніхто не зрозуміє в світі.
А твоє ім`я зліта щодня,
Посмішка стоїть перед очима,
Постать в натовпі шукаю я,
Може, щось побачу, рідне, миле.
Погляд, жест, щось уловлю на мить,
Потім знов отямлюся, здалося…
Час пройде, бо час іде, бринить,
Але пам`ять теж живе повічно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610334
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2015
Моя перша вчителька –
світанковий ранок,
Моя перша вчителька -
мудрість на вустах,
Моя перша вчителька –
доброта у слові,
Моя перша вчителька –
спомин у роках.
Пройдуть роки диво-світ,
І всміхнеться молодість,
І взлетять у височінь
кульки понад школою,
Синьо-жовті – неба синь,
І пшениці – колосом.
І візьмуть колись у руки,
Старі фото 1-В,
І згадають ніжним словом,
Першу вчительку свою,
Перші дні – втирала слізки,
Обіймала вмісто мам,
І дівчаткам плела кіски,
Все теплпо – то тільки Вам,
Учням малим першачкам!
А тоді роздали книжки ,
Дисципліна – і урок,
Тиша в класі, чутно голос…
Учень гімн розповіда,
Про єдину Україну,
І славетні імена.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610123
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2015
Маленька, тендітна
жінка,
З посмішкою матері
в очах,
Віддаєте своє
серце дітям,
І свій поклик
дарувать знання.
Віддаєте Божий Дар
турботно,
Кожен порух,
кожен жест – то скарб,
Кожне слово діти
ловлять легко.
Урок кожен – щастя
і талант!
Мила, добра, ніжна
і турботна,
Веде вчителька
за руку чиєсь
маля,
Виросте з дитиночки
Людина –
Передасть Ваш Дар,
Ваше знання.
Голос вчительки
я чую за дверима,
Чіткий, гарний,
іноземних мов.
Навіть я англійську
полюбила,
В віці не шкільному,
В зрілість дум.
Вмісті з школярем
купую книги,
Вмісті перелистуєм,
вчимо,
Жаль, що у дитинстві
полишила,
Я любов до іноземних
мов.
Завше світло у дитячім
класі,
Завше тихо – коли чути Вас,
Потім проміжок – і десять
«пташеняток».
Все повторять, як за мамою,
весь час.
Хай у Вашому житті – радіють
діти,
Промінь сонця освітляє клас,
Кожен Вас школярик – знаю
любить!
Бо й моє дитя – щасливе в Вас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2015
Мій славний Народ Український,
До рук перший зброю не брав.
Ніколи, я знаю ніколи!
Нічий спокій не порушав!
І тільки відіб’єшся й знову,
Тебе хтось знов штурха в плече,
Кому ми і чим завинили?
Смиренні і лагідні ще?
Прокинулись ми не вперше!
Не вперше за словом стоїм!
Щоб мова жила і співала,
У ріднім краю своїм.
Щоб Землі наші в колоссі –
Зливалися з сонцем в росі,
Щоб кожного радо вітало
Сумирне Небо Землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2015
Ворожі танки на нас йдуть –
А ми цього не знаємо,
Багряні ріки в нас течуть –
Та ми цього цього не бачимо.
Кров змішана із пилом, брудом,
Застигла у камінні!
Війна іде, диха вогнем!
Країну навпіл розрива!
Руйнуються міста і села,
Руйнується життя!
А скільки хлопців помирає?
За що? - Таке життя!
Хлопчина в першу чергу – воїн!
Держави захисник!
Для матері – Дитя Небесне!
Не Дам – Мати кричить!
І хто той крик її почує?
Ніхто – скажу я Вам!
Ніхто солдата не врятує!
Війна іде! Війна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2015
Україна – дівка ясноока,
Заколихана піснями у гаях,
Вся в вінку з калини,
в барвах літа,
Загорілась заревом в горах.
Ти духмяна ранками в тумані,
Пахнеш літом, хлібом і весною,
Ти спокійна, тиха і ласкава,
Із джерельною холодною водою.
Гнізда в`ють лелеки біля хати,
Попід стріхами співають ластівки,
І жоржини в вікна заглядають,
На порозі сплять білі коти…
Гріються в своїй рідній оселі,
Листям бавляться із вітром у дворі,
Господиня посміхається рожево,
І додому линуть дітлахи...
Пахне борщиком,
Компотом і варенням,
Оси в`ються в солоді щодня,
Як же гарно дома повечерять,
Коли за столом уся рідня.
Батько гляне на сім`ю турботно,
Що у думах береже святих?
Щоб в дітей, в онуків, в всього роду,
Жило щастя, і ніяких лих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2015
Тобі снилася Україна,
Із річками, де хмари пливуть.
Тобі снилася Україна,
З черешнями в веселім вінку.
Тобі снилися вишні умиті,
У вечірній липневій порі,
Ніі, не снилося дивне суцвіття,
В кольоровому літньому сні.
Ні, не снилися трави високі,
Упадеш в них, з свірчками
Заснеш,
Ні, не снилася соком налита,
Ароматом суниця в лугу,
Ні, не снилися темні піони,
І малина стигла в руці,
Ні, не снилося, все це я
Маю,
У своїй українській душі.
І за хатою груша гілляста,
У обіймах яблунь стоїть,
І зіркове вечірнє небо,
Вже дрімає, чи може спить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609245
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2015
По обіді спить город,
Коли хоп..
Обізвався Огірок:
- «Я зелений Огірок,
Я на весь город царьок!
Ти, морквина рано
вставши,
Добра мені побажавши,
Уклін низький мені шли,
Щоб бачили кавуни.
А ви кавунчики, кругленькі,
До всіх лагідні, гарненькі,
Покивайте головою,
Будьте у юрбі зі мною.»
Аж раптом прокинувсь
на горі Гарбуз,
Покрутив свій
довгий вус,
Зняв із голови
листок-картуз,
Та і каже:
- «Що таке?
Що за право, там нове?
Хто посмів мій
Сон прервати?
Хто не дав мені
поспати?
Сонце сильно
так пече,
Дощика нема
ніде!
Потомилися поля,
Важко дихає Земля,
Балаган свій припиніть!
Вгомоніться і мовчіть!
А то я скочусь з гори,
У зелені огірки,
Огірочка розчавлю,
Бо нема в мене жалю!
Я тут самий головний,
Справедливий маю вплив."
І притих..
Гудить бджола,
Коло брата-огірка,
Спить морквинка,
Жовта динька,
Помідори й кавуни,
І великі гарбузи.
Лиш зелений Огірок,
Крутиться з боку на бок,
Шепче щось до картоплини,
І зеленій цибулині,
Потім вгору подивився,
Чи Гарбуз там не схопився,
І замовк, усі мовчать,
Всі в обідню пору сплять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608953
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 24.09.2015
Життя – це подих щастя
неповторний,
Життя – це крихта хліба
у руках,
Життя – це сльози,
посмішка, провина,
Життя дається нам
не сотні раз.
Один єдиний неповторний
День,
А потім нескінченні
роки,
Рожевого дитинства
кроки,
І молодість квітуча
в пелюстках.
І поцілунки
ранішні приємні...
А потім явна зрілість
щедра,
Одарена дітьми
малими,
І старість біла-сивина,
В онуках-правнуках,
Щоб тільки не одна.
Людський життєвий
Шлях всих різний,
Та сонце в небі
Для усіх одне,
І світить всім
Однаково,
І гріє всіх ласкаво,
Промінчик щастя
і Тебе не обійде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2015
Плаче мати – Україна
Гіркими сльозами,
І горить майдан вночі
поминальними свічами,
Бачить нас Небесна Сотня
Душами померлих,
І кричить народ
Наш славний:
Слава Україні!
І лежать холодні квіти
Поміж тисячних лампад.
Світить сяйвом тризуб жовтий,
Сльози котяться у тьмі…
Сльози матері і батька,
Нареченої, сестри,
Сльози рідної Вкраїни
За своїми безневинними
Дітьми.
І злились в однім потоці,
Ріки людських душ і тіл,
Заспівала Україна
Щиросердно рідний
Гімн.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608742
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2015
Пожовклі зошити і витерті слова,
Колись може залишаться потрібні?
Страшна на Сході України йде Війна,
Міста руйнуються і села українські,
Гинуть сотнями хлопці молоді,
Навіщо смерті так багато душ?
Вона і так вже переповнена
по вінця!
Мільйони гинули в голодомор,
І в Другу Світову канули душі,
Концтабори, перевороти
і полон,
Афганістан забрав, ЧАЄС,
І знову…
Коли настане в Нас Золотий Вік?
Свободи, миру, злагоди у слові,
Коли Вкраїна пишна в черешнях,
Уквітчана барвистими гаями,
Коли буде сопілкою співать?
І радість дарувать своїм хлоп`ятам.
А Буде ж! Хіба ж вічно занедбать?
Славний народ, що бореться за щастя,
Щастя любить свій дім, свій гарний край,
І жить на своїй милій Україні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608738
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2015
Щастя сміялось зорями на небі,
Кидало листя в нашому саду,
Сиділо у траві біля водойми,
Споруди ліплячи із вогкого піску.
Та раптом вітер знявся в буревії,
Зім`яв споруди довгим рукавом,
Та щастя посміхнулось крізь рожеві вії,
Я поцілую палко вітра перед сном...
І щастя обернулось на світанку,
У квітах сонно вмилося в росі,
Сплело вінок з ромашок,
білих в полі,
Щоб вітру дарувати повесні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608547
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2015
Всі сплять, літає тиша
по кімнатах,
Солодкий сон
торкається очей,
Великий дім вдихає
прохолоду,
І ранок будить
свіжістю з вікна.
Спокійно, тихо,
гарно з ранку,
Я вийду на подвір`я,
там краса...
За двором річка,
зелені кургани,
Високі трави, й
пісня солов`я.
І гладить вітер
золоте волосся,
І вмиє ніжки
ранішня роса,
І хтось обійме Тебе
ніжно, тепло,
На батьківськім
порозі повесні.
За руку візьме ,
й тихо поведе.
Лиш сумно дім Вас
буде проводжати...
Великий дім,з дитячим
дзвінким сміхом,
Чекає Вас, щоб сміх
знову лунав.
В онуках-правнуках
великою ріднею
Зустріне Вас кохані –
милий дім,
Великий, мовчазний,
завжди Вам радий,
З старенькими батьками
У дворі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2015
Плаче Україна моя гарна,
Черешнями спілими в саду,
Плаче Україна моя рідна,
Сльози витру льоном на вітру.
Не плач найвродливіша на світі,
Посміхнися ворогу в лице,
Червоною маківкою зрання,
І налитим колосом в степах.
І хай розплетуться твої коси,
Колосом заквітчані у синь,
Довгі коси вплетені волошки,
Жовті соняхи по килимах.
Ластівкою розлітаються весело,
По вкраїнських всміхнених полях.
Посміхайся, мила Україно,
Тобі жити в вічному раю,
Ти багата радістю в оселі,
Чути твою пісню у степу,
Слухаю я казку, солод мови,
Заколише тихо, мов дитя,
З маминою піснею в колисці,
Чиста зародилася душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608263
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2015
З свекром сиділа
під старим каштаном:
«Немає сина»
він сказав мені,
Нічого тату є
онук, онучка,
Побудем з Вами
в незрадливі дні.
Сутулий батько
курить одиноко,
Внуком милується,
що бавиться з котом,
Дивиться в осінь
сумно і глибоко,
Потрібно плить,
хоч із одним веслом.
Провів нас батько
у дорогу пізню,
Самітньо залишивсь
в ріднім дворі,
Знов буде тишу
ворушить годинник,
Холодний вітер
грається в дощі.
Ваш сум розвіють
червоні жоржини,
І очі вмиє
струмкова вода,
Прилине кішка
радісно і ніжно,
І яблуня подасть
до рук плода.
Пахучі яблука
лежать на підвіконні,
І виноградні
грони за вікном,
Старий горіх скрипить
на вибранім городі,
І свірчок душу розкриває
перед сном.
розкрива свірчок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608262
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2015
Заглядає у віконце круглолиций
місяць,
Я ховаюсь – він не хоче,
Грається зі мною.
Прямо вплутався у коси,
і лоскоче очі,
Вже дванадцята година,
спатоньки я хочу.
І осяяна кімната
Твоїм ликом чистим,
Що ж світи і грайся пане,
Ніч твоя по праву!
Та прийде і ранок світлий,
І підеш ти спати,
І не зможеш мій сердечний
вдень владарювати.
А мені і ніч прекрасна,
і чудові зорі,
Я щаслива і милуюсь
Нічкою доволі.
Вітерець колише трави,
Обійма дерева,
Літо спить, дрімає
червень,
Липень недалечко...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2015
Свята Земля облита кров`ю,
Свята Земля в огні й пилу,
Скільки разів на шмаття рвали?
Скільки у Тебе ворогів?
Чому? Бо в нас народ, як слово –
Вічний, яскравий, сердобольний,
Такий натхненний в доброті,
І стільки щедрості й любові,
Живе в країні молодій.
Та ми завжди долали смуток,
І в голод, і в радянський час,
Коли поетів засилали на всім
Відомий нам Кавказ.
В нас мову відібрать хотіли,
Та не змогли! Пісня звучить!
І лине Наша Україна
Митцями в світ – де тільки знать.
По всьому миру українці
Славетні, милі, дорогі,
Ми й цей раз ляжем головами,
Та край спасем від чорноти.
Від чорноти війни страшної,
Адже це пекло, а не рай,
То біль, то смерть, кому потрібна?
То мука сивим матерям.
Хай береже Господь солдатів,
Наших батьків, братів,синів,
Нехай повернуться живими!
Бо вони ж дома, на Землі Своїй!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607560
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2015
Моє поле - барвисте у квітах,
Моя хата – в солодких плодах,
Моє небо – блакиттю залите,
Сонце в полудень спало в степах.
Промінцями торкнулось колосся,
І осяяні гори, ліси,
Стежка зеленню до ставу в`ється,
Де п`ють воду пухнасті джмелі.
В`ється лісом і ставом малина,
Вся в оточенні кропиви,
Ніби каже :
- Спробуй дістанься
І у кошик мене набери.
І відчується солод природи,
На руках залишаться сліди,
Пахне лісом, водою, степами,
Тихий спокій колишуть вітри.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607334
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2015
Є люди – Велика сила,
Є люди, що за людей,
Несуть невидимі крила
Накривши Тебе і мене...
Таких одиниці, мало,
Та світ не пустий в боротьбі,
Їх гріє Велика Сила,
Щоб щастя жило на Землі.
Крок руху, щоб стало краще,
Крок думки, що лине вперед,
А серце немов вилітає,
За правду, що тліє на смерть.
В усі прожиті сторіччя
За правду страждали завжди!
Та жити Правді повічно!
Є дочки у неї й сини.
Ніколи Вони не змовкнуть,
Не знають слова – мовчи!
Їх виростила Україна
А мати у серці – завжди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2015
Ти такий молодий і гарний,
Немов день у розкішних лугах,
Щедрий, ніжний, солодкий,
духмяний,
Немов сонце в весняних садах.
І тебе так раптово не стало,
Як обламана гілка ущент,
Вся в суцвітті, у білому, рання,
Під ногами в саду в пелюстках.
Одиноко лежить у травах,
Ще гудять над нею джмелі,
Та вона нажаль помирає,
В світі гарному, повесні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607071
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2015
Ніколи не хотілось
яблук так,
Солодких, запашних,
червонобоких,
Ніколи не стікав
холодний сік,
Так ніжно на вуста
мої дівочі.
Чому так раптом
Захотілось яблук?
І в яблуневий сад
підти,
Дитинства стежку
віднайти.
Та загубились
ті сліди.
Між юністю, любов`ю,
смутком днів,
Не відшукать мені
тих вечорів.
Коли з бабусею
Ми в сад ішли,
То було десь у восени,
Та дні ще літом
догорали,
Коли ми яблука
червоні рвали
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607069
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2015
Ми не вічні, і від цього гірко,
Ми не вічні, поряд десь Зима.
Ти спитаєш:
-Яблуня одквітла?
Я скажу тобі :
- Та ж мабуть усоха.
Кожен рік духмянощами пахла,
Кожнен рік кружляли рої бджіл,
А це ніби плаче стара мати,
Стоїть в листі, та вже без плодів.
Простягає свої гілки-руки,
Не такі гнучкі, і зелень вже не та,
Та все ж коренаста і багата,
Стара яблуня у нашого двора.
Ще вмиваєшся дощем,
І спиш на сонці,
Пташку слухаєш,
колишися в вітрах,
Ще живеш, і дивишся у небо,
Де літає вільно дикий птах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2015
«Святкуємо» День Перемоги,
А в душах у нас не весна,
А в душах – колючі морози,
Війна йде на Сході, війна.
Колись в один крок ми рушали,
Братами солдати були,
Хлібину на всіх розділяли,
У ті вітчизняні роки.
Забули, напевно забули,
Чи може пішло в небуття,
Оглянься Росія, це ж люди!
І наша Вкраїни Земля!
Не можна віднять в пташки крила,
Без співу і птаха нема!
В людини віднять неможливо,
Ні пісні, ні мови, ні дня.
Людина родилась – то свято,
То прожитий День на Землі,
На небо безкрає дивилась,
Ти небо візьми – відніми!
І пам`ять залишиться вічно,
І небо безкрає – для Всіх!
І сонце Всіх гріє щорічно,
І місяць освітить – Всім ніч!
А зорі розкидані Всюди,
Їх бачать дорослі й малі,
Бажання загадують Всюди,
Як падає зірка у тьмі.
А в нас воно зараз єдине,
Єдине бажання – для Всіх,
Щоб постріли в мить Всі затихли,
Щоб очі закрила війна.
Закрий свої очі чорні,
Покинь Нашу Землю навік,
Замерзни у лютих морозах!
І згинь у колючих вітрах!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606826
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2015
Любов має білі крила,
І подих весни
Крізь час,
Любов не вмирає ніколи,
І не залишає нас.
Вона виринає з простору,
Цілує веселкою вдень,
І обіймає крізь зорі,
Коли ліг спочити день.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2015
В Тебе очі тернові
смарагди,
І душа незбагненна
і суть,
Ти мов день, що невпізнанний
в будні,
Ти мов ніч, в якій місяць
блука.
Незбагненна, жіноча,
таємна,
Ти для когось Любов
і зоря.
Ти непізнанна, мов світанок,
Що прокинувсь в тумані
зрання.
Ти квітуча і радісна жінка,
Комусь – мама , комусь –
донька,
Для коханого – гарна
квітка,
Що на полі життя
розквіта.
Жінка завжди вродлива
і гарна,
Їй немає коли
одцвітать,
Бо сьогодні –
дружина і мама,
А вже взавтра –
глядить онучат.
Все життя живе дивом –
Дитячим,
Любить діток,
Цілує внучат,
Жінка завжди
Квітуча з роками,
І не можна її
забувать.
Обіймайте свою
наречену,
І цілуйте її
в п`ятдесят,
Жінка завжди
квітуча і гарна,
В неї завжди
Живе Благодать.
Благодать у серці,
в дитині,
Благодать у домі,
в сім`ї,
Вона справжньо
і сильно любить,
Бо дарує суцвіття
Землі.
Це велике суцвіття –
Людина!
У піснях, у мові,
в казках,
Диво світ малює
Людина.
У шедеврах своїх
і думках.
Стільки щастя дарує
Людина,
Аби тільки лише
Добро...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606571
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2015
Людина.
Мене спитали:
Щастя має крила?
Не знаю.
Думаю, що так.
Ти б світ великий
облетіла,
Як вільний в небі
дикий птах.
Та у людини думка
лине…
Крізь зорі, простір,
океан.
Невидимі ми маєм
крила.
Бо ти людина,
А не птах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2015
Мить
Не спить мати темними ночами,
Молиться за сина на війні.
І зустріне ранок у печалі,
Щоб скоріше подзвонить у тьмі.
Лиш окрайок неба зачепила,
Перша зірка зникла в небосхил,
Вона дзвонить:
-Рідний мій синок
-Скажи мамі, як ти дорогий?
Як ти моє сонце золотаве?
Як ти моя ранішня сльоза?
- Все гаразд, рідненька моя мамо,
Обстріли затихли на пів дня..
Ніч була спокійна і ласкава,
Тепла і мрійлива навесні,
Мамо, моя ненька незрадлива,
Не хвилюйся, і не плач в пітьмі.
Я вернусь до тебе спозаранку,
І розкрию серденько своє,
Мамо покохав я розумієш,
Одружусь, щасливий буду ще..
І на мить розмова обірвалась,
- Синку, мати зве,
Ти де?
Тихо...
Мати у вікно дивилась,
Господи, на світі де ж ти ?
Де?
Збережи дитятко моє миле,
Хай живе, хай тільки лиш живе!
І не випускає з рук тремтячих
Телефон, який лише мовчить...
Мить...
Хтось дзвонить з номера чужого,
І душа і тіло все кипить,
Мати тихо вже спитать боїться,
І промовить слів духу нема.
- Ви Марія Яківна спитали?
По той бік, де чуть була війна...
Так. Це я. А де мій Митя зараз?
Я його товариш із «Айдар»
- Він живий, Ви чуєте, живий
Він!
В госпіталь відправили з війни...
Тихо впала трубка на коліна,
Посмішка завмерла на вустах,
Материнське серце в мить згоріло,
Не діждалась синку, ти пробач.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2015
Відданість
Приблудний пес снує
поміж солдат,
Обідраний, холодний,
і голодний,
Вже цілий рік будівлю
стереже,
Господаря убитого
в дорозі.
Не знає він, що не прийде
ніколи,
його господар –
і найкращий друг,
І не зустріне
на своїм порозі,
І не відчує тепло
його рук.
Лиш кожну ніч,
він скавулить
в тривозі,
Блукає поміж
вибитих шибок,
Спить на промерзлій
льодовій підлозі,
В холодній хаті,
Що мов решето
з дірок.
Що залишилось
з гарного подвір’я?
Стіни розтрощені,
чорне каміння…
Лиш теплий подих
пса…
Що вірно замерзає
у двора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2015
Материнське серце.
Немає в жінки щастя золотого,
І посмішка не промайне ніколи,
Забрали все і душу й розум,
Лиш тіло дихає німе.
Все найсвятіше відняла
Проклята, каторжна війна.
Синочок, рідний, дорогий,
Ти колосочок житній в полі,
Ти стебельочок молодий,
Поміж колосся золотого.
Зимовий вітер над Донбасом
Забрав тебе у буревій,
Як снишся ти рідненький мамі,
Як мовиш:
¬-Мамо, я живий!
То серце цілу ніч ридає
І сльози крапають із вій,
Такі солоні і холодні,
Зринають в дикій німоті.
І тиша стукає в висок,
А мати ніжно речі гладить,
- Як мені в світі жить синок?
Не чути голосу ,
Не чути сміху,
Не бачить постать у вікні,
Що поспішає в дощ додому.
Вікно, холодне і пусте!
Чуже вікно рідного дому,
Розбила скло…
І кров тече, і вітер віє в сиві скроні,
Та все одно їй, все одно
Хоч вітер, сніг –
Немає сина.
Кричать…
Немає сил кричать,
Чує як кров пульсує в жилах,
Синочок, як мені здолать
Небесну путь до Тебе
Рідний?
Чи може ти небесна зірка?
Сорочку ж вишила Тобі!
І не приміряв ні разочок,
Як передать Тобі?
Скажи?
І не одна самотня мати
Кричить і плаче уночі
А сотні, тисячі, хоронять
Щастя і радість і любов.
Себе! Себе! Хоронить мати.
Та колись стріне сина знов.
Не тут, не зараз, не сьогодні,
А там, де нас живих нема.
Моя ти зірка світанкова,
Моя ти ранішня зоря,
Миле дитя, для мами –
Щастя,
Я поруч, знову,
Поруч я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605683
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2015
************
Ти погасив в мені
жінку,
Похоронив любов,
І закрив гарні очі,
Гірко промовив:
- Йди в сон.
Сильно палав
вогонь,
Аж до неба
червоний,
Ти пам`ятаєш
сказав:
- Так любити
не треба!
І пішла злива
вмить,
Сильна, караюча
грішних,
І залила вогонь,
Вітром засипала
в попіл.
Згріб ти холодний
жар,
Вже не червоний,
а чорний,
- Пізно, залиш,
кричу,
Піском засипало
очі.
Запитання
Мама запитала в сина:
Що таке любов?
Мамо, ти ж питала вчора,
і сьогодні знов?
Підніми угору вії, в небо
подивись,
Вгору-вниз злітають вії,
Зірки поміж сліз…
Мати глянула на сина,
І в очах сльоза,
Обійму і поцілую я
своє дитя.
Ти найкращий сину в світі,
Ти в моїх очах,
Віддзеркалюєш всю радість,
весь життєвий шлях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605417
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2015
Заграло щастя на скрипці,
Веселку із хмар сплело,
І дощик рясненко крапа,
Дитині на юне чоло.
Моє ти мрійливе щастя,
Скажи, скільки зорям літ?
Скажи коли зірка пада,
Бажання здійсняється вслід?
Всміхнулося щастя в сонці,
Повіяло вітром в лице,
І впало мені на долоні,
Кленове суцвіття земне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2015
Ти пам`ятаєш - вчора була осінь,
Каштани вмиті вогкістю блищать,
І обернулась осінь у калині,
Разком намиста, айстрами в дворах.
Ти пам`ятаєш діти йшли до школи,
У вишиванках, дівчатка - у бантах,
І майоріли прапорці блакитно-жовті,
У юних дитячих руках.
Ти пам`ятаєш поцілунок мами,
Ласкавий, теплий,в прохолоді дня,
Птахи взлітають в чисте, ясне небо,
Та повернуться,знов буде весна...
Ти пам`ятаєш осінь склала крила,
І землю вкрили тіні зимові,
Ти там`ятаєш, як палко любила,
Що навіть осінь заздрила тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605171
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2015