| Сторінки (27/2601): | « | 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 | » |
Добро повинно бути з кулаками,
щоб так боротися із ворогами,
а за призначенням сюди ще сміх,
він допоможе у цій справі всім.
Такий всесвітній є закон:
не заперечиш, тільки додамо
той приклад, що добро і зло:
їм час боротися прийшов.
Засоби інші – для різної мети,
у ворогів підступні і жорстокі, злі,
але давати здачу треба з кулаком:
звичайним, механічним, чи сміхом.
Із злом боротись – різну зброю мати,
і Слово – будь іще із ним, солдате,
нас захищай, просимо Пречисту Матір:
з покровом пресвятим оберігати!
14.10.2017.
Картина із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2017
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753060
Кот шуршит в осенних листьях,
со двора уже гулять он вышел
и что-то ищет в тех листах,
блистают огоньки в глазах.
Блестят в глазах тех огоньки,
выпускались у котика коготки,
что ищет в листике шуршащем?
Наверно, своё счастье.
Счастье в шуршании листьев?
Нет, в настроении игривом:
посмотрит кошечка с балкона,
так, значит, она дома.
Значит, смотрит кошечка кино,
глядит в окошко - там светло,
посмотрит, где тот разный кот
повернётся на спинку и живот.
В листьях прыгнул и схватил,
и лист, что было сил, ловил,
играй, наш котик, из окна
видать, где настоящая игра.
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756397
13.10.2017.
Фотография из интернета
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755331
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.10.2017
Нічка темна світ закрила
синеньким рядном,
спи, моя дитино мила,
зірки за вікном.
Світить Місяць і планети,
і минає час,
а як будеш міцно спати,
все буде гаразд.
А як будеш міцно спати
ніченька прийде,
і стане тебе носити
бачить світ увесь.
Гарні сни тобі покаже,
спатоньки почни,
стане дитятко носити,
тільки–но засни.
Станеш бачить Місяченько
і планети всі,
як вони навколо ходять,
провели стежки.
Тих стежок не буде видно,
та вони ведуть,
такий шлях у них предвічний
і у русі суть.
Спи, миленький, нічка ковдру
синю нап’яла,
і сон гарний на всю нічку
дитині несла.
10.10.2017.
Картинка із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755244
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2017
Не о любви здесь споры,
очерчен мыслью разговор,
по жизни многие актёры,
отведена каждому роль.
Круг у кого-то свой очерчен,
он в нём проходит и кругом,
круги свои пересекайте,
пусть даже будет спор.
Имелось разночтенье мнений,
общий знаменатель нужен всем,
числитель здесь необходимый,
от мнения зависит и дилемм.
Пусть общее у всех нас будет
не только своё, господа,
одно у всех нас общее,
ему название – страна!
12.10.2017.10.20.
Картина из интернета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755074
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 12.10.2017
Ніч зоряна розкрила
над світом два своїх крила
і зорями яскравими укрила,
щоб нічка темна розцвіла.
Осіння ніч ураз розквітне
місяцем ясним в небесах,
а може то не нічка квітла,
це осінь розцвіла для нас?
Осінній лист дрібний і рясний,
наче такі маленькі зірочки,
розквітне він наче зненацька,
бувають з ним прекрасні дні.
Рясні дні будуть на удачу,
на почуття світлі й легкі,
а що залишиться на згадку?
Спогади будем берегти.
Світ нічка зоряна укрила,
для цього в неї два крила,
хоч із холодним блиском зорі,
навколо ніч для нас цвіла.
15.09.2017.
Світлина із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755066
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2017
Шумел камыш, качались ветки
и в стеблях ветер зашумел,
веткой вербы как будто прозой,
или стихами на вершинах пел.
Явилось солнце из-за тучи,
дорожке на поверхности сиять,
оно вечерний посылало лучик
и не один – им всем сверкать.
Качается рогоз, камыш согнётся,
не прекращает песенку сверчок,
его не видно, но он недалече,
невидимый занял шесток.
Снова тучи поглотили солнце,
дорожка золотая тает на воде,
лишь серость волн была от ветра
и мерно стебельки качались все.
Дым от костра стелился низко,
сильнее ветер стал, клонил рогоз,
в окошке неба появилось солнце,
будет ли ночью дождь?
Ветер соберёт и снова прячет
солнце среди сероватых туч,
пробьётся ли через них лучик?
Упрятал ветер в туче луч!
2.09.2017.
Фотография автора.
Ивано-Франковская область.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754902
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 11.10.2017
Гуляє вітер, обіймає
собою неспокійні береги
і хвилювалися лиш верби,
дістатись намагалися води.
Сотня гілок похилилась,
та вітерець їх захитав,
а коли налітав сильніший,
то ближче до води схиляв.
Пливли вітрилами по небу
хмари потужні вдалину
та підганяв туди їх вітер,
і забирав з собою додому.
Пливуть качечки стороною
і залишають слід стрілою,
до берегів їм допливати,
а хто їх стане пригощати?
12.09.2017.
Фотографія автора.
Міське озеро,
Івано-Франківськ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754899
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.10.2017
Листвой печально кружит осень,
а может так она грустит
и золотым своим нарядом
пытается грусть изменить?
Сменить на солнечное утро,
по-летнему жаркий денёк,
тёплый, как будто летний,
под звёздным небом вечерок.
Не всё уже ей удаётся,
хоть тёплый полдень наступал
и будет снова скорым вечер,
но он холодным прибывал.
А если день теплом согреет
и будет солнечным денёк,
мы сами вечер тот согреем,
может смысл осени был в том?
Теплом и солнцем дышит осень,
она уже собралась рисовать
и в жизнь вокруг цветные краски
нам станет осень добавлять.
8.09.2017.
Фотография из интернета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754745
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 10.10.2017
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754187
“Гей, бережіть чарівних дам,
бо любаса вам веземо” -
про свого Цезаря словами
це так легіонери жартували.
Щоб не зурочував ніхто,
бо заздрісників є багато,
кому слава Цезаря вся
вночі не дає спати.
До Капітолію встеляли шлях
трояндами юні дівчата,
або хотіли й ще чогось
дами-аристократки.
“Аве Цезарь!” – аплодували,
погляди їхні різне обіцяли,
багато заздрісних бувало,
про це його попереджали.
Хто Галлію й Германію завоював?
“Хай ненавидять, та бояться” – казав,
забув слова: “Борони лиш від друга,
а ворогам – тим відсіч можу дати сам!”
Чого була така ненависть
аристократів у ті часи?
Зробив у ті часи нелегкі
законів виконання до снаги.
Землю для багатодітних сімей,
податків зменшення і пан
намісник провінційний
визискування втратив, та не дар.
Про гладіаторів потурбувався,
у книгах описати все старався,
діставала сатира аристократів
і заздрили ті вороги пихаті.
Березневого ранку бути сенату,
нажахана дружина: “Негаразд,
страшне снилося, у сенат не йди!”
“Страшні бувають люди, а не сни!”
На вулиці лиш віщуна зустрів,
“Що мені день сьогодні ворожив?
Лихо? Здоровий я і білий день,”
“День не минув” – й анітелень.
З листом у дорозі посланець,
щоб попередить про кінець,
Цезар гінця того відсторонив,
листа за пазухою залишив.
У залі його воїн попереджав:
“Тріумфаторе, сенату час настав,
зле замишляють і їх обминай,
схопити краще забажай.”
“Не журися, друзі то мої,
від них не жду ніякої біди,”
та ось так званий друг прийшов
і Цезаря кинджал знайшов.
І Брут був серед них,
а обережність – то не сміх,
як маєш друзів ось таких,
то ворогів не треба ніяких!
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755557
20.09.2017.
Віршовано за оповіданням Тараса Франка
“Цезар” із збірки
“У мандрівці століть.”
Фотографія із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754743
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.10.2017
Среди утех толпы бездумной,
среди забот, молвы и суеты
не обещайте деве юной
дней, благоденствием полны.
Увы, царит удел печальный
средь мыследействия ума,
а лучших ждёт поход далёкий,
где рая светлая страна.
Останется в просторе бесконечном
так много, но кому-то суждено,
и будет им уделом – вечность,
и в будущее приоткрытое окно.
Кто уходил от нас, не обещая
удел здесь лёгкий на земле?
А может, в небесах скитаясь,
благословит живущих он везде.
Всё тленно в мире бесконечном,
бывает жизни тяжела игра,
а для кого-то наступила вечность,
судьба не вертит лист календаря.
Среди утех, забав и преклоненья,
молчания, где большинства – толпа.
не обещайте деве юной вечность,
пусть будут о любви слова.
5.10.2017.
Борис Немцов: 9.10.1959 – 27.02.2015.
Фотография из интернета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754549
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 09.10.2017
Дівчина руденька осінь
тихенько вийде із ліска,
на горобину впали роси,
туман ранковий відступав.
А у ранковому тумані
ледь видно стовбури беріз,
осінь до них уже торкнулась,
бо жовті пасма є у кіс.
Ще зеленіє горобина,
зелене листя, та іще пора
прийде для сонячної днини
і для прийдешнього добра.
Червоним чарівним намистом
торкнеться у сірому пліч,
а день прийде, та буде кращим,
осіння швидко наступає ніч.
Невідворотна ніч як осінь,
торкнеться листя і чола,
дарів у ночі й осені багато,
буде ще сонце для тепла.
Стоїть ще осінь на світанку,
подивиться в квітучий сад
і піде далі у лісочок,
бо там чекає листопад.
8.10.2017.10.30.
Фотографія із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754510
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 09.10.2017
Девочка уходит в осень,
её приветствуют листы,
она ещё листочков бросит,
чтобы дорогу устилать в пути.
Листьев запас не бесконечен,
с дождинкой жёлтая листва,
ещё растет и зеленеет:
под листьями растёт трава.
Не все мимо лесов летали:
птиц стаи в дальние края,
днём пчёлы ещё зажужжали,
цветов заметив яркие круга.
Небо синее, с янтарным лесом,
а солнце цветом дразнит лес,
в предзимье так он расцветает,
полон цветных чудес.
4.10.2017.
Фотография из интернета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754407
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 08.10.2017
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746952
Ой, засвітить місяць
ясний у вікно,
дітям і русалкам
спати час давно,
шапочку приміряв
на довгий ріжок,
він над морем світить
біля зірочок.
Хмаркою накриє
другий свій ріжок,
повернеться місяць
трохи на бочок
він над морем стане
світить і блищать,
щоби діткам спати,
русалкам пірнать.
Черепашка й зірка
морська вже отут,
в глибину вже час
і додому в путь,
жде їх синя хвиля,
морська глибина,
бо настала нічка,
спати вже пора.
Маленьким русалкам
глибоко пірнать,
мушлі залишати
чи з собою брать,
уже їх чекають
в гротах-ліжечках,
люлі-люлі-баю,
спати вже пора.
Уже їх чекають
додому батьки,
засвітили ясно
у небі зірки,
із великих хвильок
додому пора,
люлі-люлі-баю,
спати, дітвора.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757812
8.10.2017.
Картина Robin Pushe’e.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754395
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 08.10.2017
В пруду ловилась рыбка?
У рыжего кота будет улыбка
очень большая, если в воде
выловит рыбку пожирней.
Что-то не ловится пока,
пойти коту ли молока
требовать у хозяйки?
Она на кухне отдыхает.
А может и не отдохнёт,
зато кота покормит, вот,
с рыбалки воротился котик,
урчит у котика животик.
Животик нужно покормить,
гладить кота, спать уложить,
теперь можете отдыхать:
накормлен кот и хочет спать!
1.08.2017.
Анимация из интернета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754191
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 07.10.2017
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753744
Мало багатства – хоче слави,
а щоб здобути славу чималу
Марк Ліциній Красс - консул,
бажав здобути ще й таку.
Нажив же він величезні кошти
від минулих спекуляцій майном,
а захотілось слави полководця:
честолюбство й жадібність разом.
“Чим гірший Цезаря й Помпея?
Стануть перемоги до снаги,
як легіони – справжні леви,
стануть коритися мені.”
Просив сенаторів він на бенкет,
таким його промови був сюжет:
піде громить парфянське царство,
Месопотамію, та що ще вдасться.
“Каміння навіть не залишу,
не на камінні ж їм гасать!”
“Вони усі на конях їздять,
стрілами вміють поцілять.
То не з рабами воювати” -
про перемогу над Спартаком.
“І не з жінками утішатись" –
про ті пригоди знають усі разом.
“Парфяни вільними були завжди” -
тут йому Гортензій нагадав.
“З мужами воювати - не язиком
махати” – нагадав вже Ціцерон.
“Нам не загрожують нічим” -
здивовані були тим гості,
та Красс на теє не зважав,
для золота й слави на помості.
Грошима планував сумнівну справу
і ось уже, щоб здобувати славу,
правителем Сирії призначили,
завоювання Сирії вже значили.
Зібрав командний склад і мовить
неначе Ганнібал: “Товариші по зброї,
завтра вирушаємо в дальній похід,
вогнем і мечем нищить ворогів!
Усе нехай буде для вас:
для вбивства і грабунків – час,
і тільки послуху я вимагаю,
нічого більше не спитаю.”
Красс військо гнав на кораблі
і жертву Посейдону не приніс,
до Сирії доплив весь флот,
нещадно грабував народ.
Про себе Красс не забував…
Він у парфянське царство поспішав,
грабунків і убивств не рахували,
і так до царства наближались.
У бій парфяни не вступали,
від римських легіонів відступали,
вдарила спека, почались хвороби,
хворіли римляни, вмирали у дорозі.
Форсуючи Єфрат, вони питали:
“Що так далеко ми позабували?
Де Рим знаходиться і де Єфрат,
вогонь, а ще грабунок брат?”
Таких на горло скарати велів,
аж біля Карри й річки Тігр
вози парфянські бачив і піхоту,
а ще була також кіннота.
Вози побачив – золото буде:
“Знімайте панцирі із себе,
зненацька вдаримо і - перемога,”
та чи парфянам бачити не змога?
Не дав він війську відпочити,
голодними відправив воювати,
бо дуже сильно Красс хотів
золота й слави, і багато.
“Лучники і пращники вперед,
а з флангів хай кіннота!”
Парфяни вчинили маневр
і ніби почали втікати.
Римлян заманили у долину,
із горбів хмарою вціляли стріли,
без панцирів – один кінець:
із римлянина буде мрець.
Кіннота розбігалась хто куди,
легати і трибуни хрипли з крику,
лад дати війську не змогли,
аж тут парфянам бути з тилу.
На римлян вдарили з усіх боків
і виснажені легіони помирали,
кричав хтось: “Рим віват,”
та більшість Красса проклинали.
Розлючені парфяни Красса узяли,
воєначальникам до ніг кидали,
“Я, римський консул!” - закричав,
“Римському суду справу передам!”
Дебелий воїн біля вогнища стояв
і кухля над вогнем тримав,
гарячий Крассу готував напій
і його не слухать не хотів.
“Озолочу я, громадяни, всіх!” –
“Самі тебе тут озолотять” -
і золото, яке завжди шукав,
гарячим у горлянку заливав!
Давно, панове, це було,
бажай заможності і слави,
та кров людська – то не вино,
життя людське – не для забави.
Чого б і як не добивався,
слід зупинитись вчасно,
життя цінніше назавжди,
ніж золото й слава!
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754743
20.09.2017.
Віршовано за оповіданням Тараса Франка
“Воєнні лаври” із збірки
“У мандрівці століть.”
Фотографія із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754187
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.10.2017
Птички-невелички
зёрнышки клевали,
а что малы птички
в саду увидали?
В садике видали
цветущие розы,
рядом извивались
винограда лозы
Клюете воробышки
семечки и зерно,
а куда в дорогу
милому суждено?
Пойдёт и посеет
в садике цветы,
а может с цветами
вырастут мечты?
Семечки и зёрна
воробьям клевать,
а в садочке милого
с дальней дали ждать.
2.10.2017.
Картина Евгении Гапчинской
“Дочь садовника.”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754094
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 06.10.2017
У великий кошик і малий
яблука зберу,
бо жовтенькі падають
під яблуньку оцю.
Вона старенька зронить
неначе білий цвіт,
весною осипався,
тоді плоди всім – ні.
Тепер жовтенькі яблука
у кошик зберемо,
смачні та крутобокі
на зиму, щоб було.
Ще не пора зимі йти,
а осені пора,
та падають вже яблука,
йде літо до кінця.
А ми йому подякуєм
за фрукти і пиріг.
за усмішки й натхнення,
і знання, ще й сміх.
А ще як були оченьки
у когось та сумні,
хай змиє дощем літечко,
сонячні світять дні.
Дякуєм тобі, літечко,
що ти було у нас,
нехай в осені буде
у всіх усе гаразд.
Дякую, милі мої,
а ще і не мої,
що ви були у мене
і край навколо мій.
Закінчується літечка
гарячая пора,
уранці осінь стукає
холодом без кінця.
Удень засвітить лагідно,
а ще зачепить нас,
будь щедрою в нас, осене,
вже приходити час!
6.08.2017.
Картина Evgeny Mukovnin.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754093
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 06.10.2017
Собирались в небе тучи,
чтобы дождик был погуще,
когда дождь их соберёт,
то себя обильно льёт.
Зонты цветные раскрывайте
и яркие сапожки надевайте,
здесь дождик во дворе идёт,
каждый цветочек он польёт.
За собой оставит лужи,
а теперь он издали утюжит
двери, мостики, площадки,
тротуары и брусчатку.
Дождь по дворикам шумит,
прекратиться не спешит,
яркий зонтик открывай,
серый дождик напугай.
Он достаточно пролился,
кот и пёс уже укрылся,
чтобы продолжать гулять
нужно зонтик открывать.
Серый дождик испугался,
литься быстро прекращался,
теперь мы пойдём гулять,
бегать, прыгать и играть!
25.08.2017.
Анимация из интернета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753939
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 05.10.2017
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753436
Чи знає Рим предвічний,
Верона велична,
що хоче Гай Валерій
прибути до Рима?
Писатиме там вірші
про все і про любов,
хай слухає патрицій
найкращу із промов.
Компанія поетів,
їх неотериками звуть,
для зібрання присутніх
у віршах буде суть.
Юнак той легковажний
з римлянками ганяв
і не одній гетері
свій час подарував.
Хлопчина був не бідний:
матуся подбала
і гаманці з грошима
послала до Рима.
Стосунки у тім колі,
де рейвах панував,
забрав із щік рум’янець,
поблід, хвороб зазнав.
“Як можна же, юначе,
тобі так розважатись?
Пора дівчину мати
і з нею залишатись.
Усі поети мають
їх собі поодинці:
Овідій – то Корінну,
Пропертій – то Цинтію.
А як не припиняєш
буть першим із гуляк,
то членство в товаристві
будемо припинять.”
Злякався Гай Валерій:
ганьба це, як не як,
тому одну слід даму
для серця вибирать.
Знайшлась Клодія-пані,
Лесбія - псевдонім,
заміжня за Метеллом,
старим уже був він.
Уже Метелл залишив
певність від почуттів,
лиш добре їсти й спати
Юпітер повелів.
Його красуня-жінка
лаяла Катулла,
якщо Метелл у справах –
з поетом розмова…
Та повернувсь до Риму
Цезар з далечини,
із ним прийшов Мармурра -
варвар такий страшний.
О, Клодіє прекрасна,
Амур тут пролітав,
у того командора
стрілою поціляв.
Утік геть Гай Валерій,
пішов геть і Метелл,
насмілиться хто леву
сказати хоч би: “Гав?”
Страждання ті поета
сприяли ремеслу,
згадав усі прокльони,
що чув коли-небудь.
На шию лобуряки,
наче Юпітер сам,
метав він громовиці
й словесний… та не крам.
Розбіглись швидко вірші
по Риму як птахи,
їх цитував патрицій,
плебей, а ще раби.
На голову Мармурра
оцей словесний грім
із вишуканим словом
узяв і прилетів.
Про лиха ці Катілли
усяк у Римі знав,
але в похід Юпітер
Мармурру посилав.
З’явився до Клодії
Катулл – її поет,
та повернувся Метелл,
по черзі їх дует.
“О, не журись, Валерію,
в похід рушає знов
далеко й довго Цезар,
а з ним і командор.”
Не стримався Валерій,
ревнощів сцену учиняв,
розгнівалась Клодія,
ось хто геть проганяв.
Страждає знов Катулла,
опанував же він
там істину і рими,
і поетичний стрій.
Щоб істину відкрити -
у Азію дорога,
але здоров’я кволе,
не витримав тривогу.
Помер Катулл, а Рим вже
усі вірші прийняв,
присвячені Клодії
в фонд золотий узяв.
Давно нема Клодії,
античний світ погас.
у творах він засяє,
у вічності не раз.
У інший світ зникала
Клодія прекрасна,
для вічності лишились
вірші і почуття.
Незвідані стежини
із давнього життя,
у спадок залишили
поезії слова.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754187
20.09.2017.
Віршовано за оповіданням Тараса Франка
“Поет-поцілуйко” із збірки
“У мандрівці століть.”
Фотографія із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2017
“Привет, рыжая подружка,
что-то мне шепни на ушко:
где, что вкусное нашла,
расскажи-ка для ежа.”
Распушила хвостик белка,
и сказала: “Там под ёлкой
видела каких-то мошек,
тебе интересно, ёжик?”
“Очень, белка, интересно,
а скажи: каком же месте
много яблочек видала,
как бы тоже мне осталось?
Белка яблоки видала,
где она их собирала,
там ещё их оставалось,
как бы ёжику досталось?”
“Там орешки находились
и от белочки не скрылись,
давай, ёжик, угощайся
и к зимушке запасайся!”
16.09.2017.
Фотография из интернета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753581
рубрика: Поезія, Стихи о животных
дата поступления 03.10.2017
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752785
Це все колись уже було,
коли державу руйнували,
не купа ворогів здаля,
тільки свої допомагали.
Це Катіліна Луцій Сергій,
з патриціїв найгірший,
до влади будь-як рвався,
тому що він прокрався.
Не вдалось стати консулом,
хоча кандидатуру висував
і що завгодно без податків,
райське життя всім обіцяв.
Утретє він зазнав невдачі,
зібрав в Ерурії війська,
іде він Рим завоювати,
щоб із плебсом - влада.
Виголосить Ціцерон промову
та розповість про Катіліну,
а Рим вже військом захищався,
від того, що діяв злочинно.
В боях загинув Катіліна,
не став він консулом ніколи,
але сенат таки зруйнує
і про республіку не буде мови…
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753744
20.09.2017.
Віршовано за оповіданням Тараса Франка
“Іменитий злочинець ” із збірки
“У мандрівці століть.”
Фотографія із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753436
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.10.2017
Горит костёр в дальнем лесочке
и осень наступает поскорей,
а что летит с дубовых уголочков?
Летело много желудей.
Здоровалась с лесочком осень,
с дубов бросая вниз листки,
тихонько листики порхали,
будто большие мотыльки.
А может письма пишет осень,
с ветрами отправляет в лес
и от поры её кто ожидает
больших и маленьких чудес?
Летели листики, кружились
и небольшой костёр пылал,
а на скамейке милый думал
или кого-то ожидал?
Кого он ждал, а может осень?
Это она в тот парк спешит
и, листья сбросив недалёко,
придёт, явив себя на бис!
17.09.2017.
Картина Евгении Гапчинской
"Желудёвые человечки..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753432
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.10.2017
Нот прозорих чарівне намисто,
зіграє дощ мелодію ще раз,
а музикант звучанням чистим
творив мелодію для нас.
Це він невидимі торкає струни,
звучить мелодія якраз,
неначе янгол в сурму дуне,
створивши музику для нас.
Хай заспіває з нею небо
мелодію для неба і землі,
запише музикант, бо чує
мелодії ті чарівні.
За ними повторило небо
мелодією дзвінкою дощу,
неначе янголики знову
творили музику цю чарівну.
27.09.2017.
Анімація із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753275
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 01.10.2017
Озёрный глаз светился под Луною
дивной серебристою красою,
из глубины летели в небеса
послания и возвращались иногда.
Проводником был тонкий луч,
он из-за тучи засветился вдруг,
из туч белесоватой пелены
послания смысла полны.
Озёрной и воздушной красоте
сказать друг другу: быть и где,
стихия держит крепко их – земля
и окаймляет берега.
Добавим во владение стихий огня,
костром на берегу пылать им до утра
и только уголькам встречать рассвет,
где мы на берегу? А нас там нет!
Мысленно только ты и я
стихиею соединяемся огня,
а воду, землю, воздух и огонь
объединяет человек, стихии в нём!
13.06.2017.
Фотография из интернета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753268
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 01.10.2017
Розкажи, Шахерезадо, нам казки,
їм закінчення щасливими зроби,
у поетичній казці весь сонет
нагадує заплутаний сюжет.
Давні історії нам розкажи,
до висновку повчального веди,
але життя складніше, ніж сюжет,
значимий висновок зробить поет.
Життя описує вічні сюжети,
сучасні й давнього життя сонети,
звучать як огляд преси у наш час,
хоч він античний і не наш.
Друзів життя творить і ворогів,
а хто з них справжній, чи хотів
хто відповісти на питання й міг,
щоб не розчарування, тільки сміх?
Знову напишемо нові сюжети,
хай опис давнього життя
застереже когось, чи подарує
пораду і дію майбуття.
Шахерезада сотворить казки,
танцює і співає казка, і вона,
світ кращим і світлішим стане
бо створює їх для життя.
19.09.2017.
Світлина: http://liveia.okis.ru/livi.ht
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753102
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.09.2017
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751873
На пирсе кот сидел,
рыбки наловить успел,
или рыбка покупная
и рыбак тут отдыхает?
Прибежит и мышка,
загадочна в кота улыбка:
"Давай, рыбкой поделись,
квас тебе, мне с рыбкой быть."
Сельдь здесь атлантическая,
а бочка была личная,
наловили рыбки про запас,
теперь коту высший класс.
Может рыбкой поделиться,
если курочки крылышко
предоставите для кота,
будет и вам красота!
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755331
19.08.2017.
Картинка: Алексей Долотов
(Хenopus).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753060
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 30.09.2017
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752605
Падали яблука в саду
і на доріжку, що стелилась,
куди вела дорога та,
що може комусь снилась?
Приснилась осінь золота
і гори, зранку сонні,
себе хвилями простягне
жовто-зелене море.
Дружна компанія клює,
дровітня для зими з дровами,
на гори промінь упаде,
поміж ялини заглядає.
Яскравим кольором блищить,
туман уже в верхівках тане
і знову яблуко впаде,
покотиться за нами.
Веде доріжка в дальній край
і за стодолу повертає,
але і дім не обминай,
бо він завжди чекає!
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629486
20.09.2017.
Картина Ігоря Роп’яника.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752937
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.09.2017
На пианино - ноты-листья,
осень мелодию напишет,
она оставит вместо нот
листочков нескольких полёт.
Листочки у окна скучают,
на подоконник лист летит
и на клавиатуру прилетают,
напишет осень новый хит?
Так пишет каждый день с утра,
когда погаснет свет из фонаря,
откроет осень в сад окно,
где солнца луч, уже светло.
Щебечут птицы, им летать пора,
или остаться, поклевав зерна,
начнётся шум дождя и ветра,
мелодия бывает их чудесна.
Печально-нежный вальс звучит,
порыв от ветра вновь летит,
скребется веткою в оконное стекло,
нам осень прекратить не суждено.
Нам можно осень рисовать,
цветными красками её создать
и между множества листьев-огней
найдётся место нам для светлых дней.
24.09.2017.
Картина из интернета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752928
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.09.2017
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752255
До палацу Гамількара їхали візки,
і бога Молоха жерців везли туди,
"Чи хочуть щось отримати від нас?
Не буде лиха, чи буде гаразд?"
Дружину Гамількара острах узяв,
"Всі рівні перед небом!" – так казав,
а у палаці жрець з'явився й говорив,
тоді ще більше жінку засмутив.
"Володарю, держава в небезпеці,
і знаєш, щоб вона не вмерла,
слід жертви Молоху носити,
тобі нагадувати і просити."
"Обручку із алмазом найдорожчим"
і жадібно жерця виблискували очі,
"Тому, що бога не обдуриш,
а жертва – син, якого любиш."
Голосно зойкнула дружина,
що забажали в жертву сина,
хотіли в жертву Ганнібала,
загине він, а не держава.
"Молоху жертву слід віддати
і так державу врятувати."
На щастя син із друзями гасав
і жрець його не діставав.
Викручувався батько, не віддав,
а він тим часом полководцем став,
з мечем і кіньми управлявся,
до оповідей бойових він прислухався.
Якось прийшов додому Гамількар,
приніс новину, що сенат найменував
губернатором його: "Кінноту і слонів,
Іспанія спочатку - подолаєш Рим!"
"Для двох немає місця понад морем,
Слав Карфаген!" – йому говорить,
218 року до н.е. весною
з'явився карфагенський флот стіною.
Військо стотисячне вів Ганнібал,
слонами швидко із кіннотою напав,
біля підніжжя Альп його промова,
усі дослухались до слова.
"Римлян боятися не слід,
бо у них може бути сотня бід,
на морі сильний Карфаген,
сильнішим бути слід мечем!"
Тим часом полководець Ганнібал
у Галлії і Етрурії з'явився сам,
та поспішали римські легіони,
що аж пилюки розлітались тонни.
Промовив: "Буде у нас бій,
а ворог наш - хоробрий і міцний,
та кепські полководці римські,
перехитрити мусимо їх спільно!"
Випустили уперед слонів,
щоб римлян розладнать ряди,
тоді кіннота здоганяла
і справу завершала.
У битвах на Тіціні і Треббії
вщент розгромили римські легіони,
маневром з флангу й тилу заходив,
а ще слонами зачепив.
Квінт Фабій Максим не переміг
і виснажити ворога не зміг,
непереможний довго Ганнібал
так руйнував ворожий стан.
Очолив римське військо Сціпіон,
відкликаний Ганнібал у Карфаген,
розвідників вже Сціпіон впіймав,
війська свої їм показав.
Розвідників відпустити наказав
і кількістю він Карфаген лякав,
в бою під Замою уперше переміг,
укласти мир із Карфагеном міг.
А Ганнібал у Карфагені керував
і для реформ численних час настав,
незадоволені були аристократи:
реформам їхні інтереси утискати.
Змушений Ганнібал піти на чужину,
там отруїтися доводилось йому,
а Карфаген без Ганнібала пропадав:
Рим повністю його поруйнував.
Знищили Карфаген свої, а чи чужі?
Знищили, справді, місто вороги,
та дорогу ворогам свої проклали,
внутрішні недруги державу зруйнували.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753436
20.09.2017.
Віршовано за оповіданням Тараса Франка
“Останній пунієць ” із збірки
“У мандрівці століть.”
Фотографія із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752785
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 28.09.2017
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752431
Вечером ласковый у солнца свет,
а что подарит он в ответ?
Дарит свои последние лучи,
уходит лучик в камыши.
Солнце дарит свою дорожку,
ей золотом блистать немножко,
сверкать на дальних куполах,
что высятся на берегах.
На том и этом берегу
две церкви замерли и ждут
когда же колокольный звон
начнёт лететь из множества окон.
Свет солнца на закате гаснет,
но оставляет за собой
свою чарующую нежность,
что утром повторится вновь!
14.08.2017.
Фотография автора.
Ивано-Франковская область.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752745
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 28.09.2017
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752434
Дві копички під стодолу
дружно поставали,
щоб не сумно їм було,
їх отак поклали.
Скоро зима у дворі,
штук зо три худоби,
пригодиться сіно те,
як замете на горі.
Як замете зима справжня
попід самі вікна,
Стежкою вузькою
до стодоли бігти.
Там гора і тут гора,
а між ними – хата,
і берези зіп’ялись,
палиться у хаті.
Дим-димок угору йде
і туман стрічає,
нехай ранок буде добрим
та гори вітає!
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752937
20.09.2017.
Картина Ігоря Роп’яника.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752605
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 27.09.2017
На встречу к сентябрю шагает осень,
но незаметными бывают всем шаги,
она лишь только листья сбросит
из новой и нарядной кисеи.
Она вокруг подкрашивает листья
одним лишь взмахом кисти и пера,
лист крашеный начнёт светиться,
в нём чёткие от пёрышка края.
Если за ветром лист кружится,
то осень невидимкою мелькнёт,
может кому-то она снится?
Сны в чёрной сумке бережёт.
Она незрима в предвечерье,
вместо неё увидишь фонари
и блеск озёр далёких тоже,
русло пруда или реки.
С внезапным ветром осень кружит,
но скоро успокоится его порыв,
сентябрь вдали разгонит тучи
для золотой у осени поры!
8.09.2017.
Картина из интернета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752604
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.09.2017
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751876
У небо впирались ялини,
граб вдалині випрямив спину,
рясна калина прикрашалась,
у намиста стиглі вбиралась.
Копичка на горі засумує,
іще не бачать і не чують
вітрів шалений подих,
бо іще всюди тиха осінь.
Туман на сивих горах вдалині,
фарбує осінь іще теплі дні,
холодний вітер засвистить,
лист до землі злетить.
Летить листя й покружляє,
ялини всі по колу прикрашає,
неначе захотіло жовте листя
бути не килимком - намистом.
Затрималось у польоті згори,
засвітить наче жовті ліхтарі,
як сонце серед зелені ялин,
багато сонця в осені із ним...
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752605
20.09.2017.
Картина Ігоря Роп’яника.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752434
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.09.2017
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750591
Закат над озером сверкал,
себя в зеркалье отражал,
на будто застывшей воде,
круги кто рисовал везде?
Даже дрожащая осина
застыла здесь среди берёз,
но шелохнёт её невидный
и очень лёгкий ветерок.
Летел сюда совсем неслышно,
зеркалье вод не волновал,
гладь озера красою дышит,
голос от стайки птиц звучал.
Над рогозом летять стрекозки,
а с берега - голосок звонкий:
детишек звали с берегов,
а тех к воде тянуло вновь.
Не шелохнутся сто ветвей,
вербы купают здесь быстрей,
будто запорошенное засверкает,
в зеркалье вечер солнце отражает.
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752745
14.08.2017.
Фотография автора.
Ивано-Франковская область.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752431
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 26.09.2017
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751773
“Хто той бородатий старець,
що так гаряче дискутує,
а ще розмахує руками,
навколо слухають і чують?”
“Чи ви не знаєте Сократа?
Адже це він там сперечався?”
Сказали афіняни чужоземцям,
які в азійське прибирались.
“Сократ?” – зам’ялись гості,
що були вперше у Афінах:
"Чим зайнятий, яка причина,
що обговорювать повинні?"
Гурт теревенити з'явився:
“Каменяр, та хаяв гоподарство,
раби розбіглись із майстерні.”
“З чого живе? Як заробляє?”
“З дискусій, багато учнів мав,
навчає істині: “Пізнай себе сам."
Не лекції Сократ читає,
з дискусіями його час триває.”
Речей трьох в диспутах торкались:
як власні почуття у кулаку тримати,
як небезпеки й труднощі здолати,
права як і закони берегти.
Прості неначе запитання,
але складне оте змагання
із розуму з удачею бува
і непростими висновків слова.
П’єса написана Арістофаном,
прем’єри відбувалася забава,
бував там шарж і на Сократа,
що мав би стрелить як гармата.
Голосно сміявся сам Сократ,
недруг і заздрісник не рад,
нічим йому не допекли,
а тільки сміху досягли.
Не заспокоїлись кати:
судом до страти засудили,
лишили перед стратою вночі,
був тільки він на самоті.
Опівночі хтось підійшов,
це Крітій – учень увійшов,
йому сказав: “У світ іди
і замість мене істину неси!”
Той келих довго ще стояв,
світало, півень заспівав,
Сократ отруту з чаші пив,
а свою справу нам лишив!
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752785
20.09.2017.
Віршовано за оповіданням Тараса Франка
“Сократ ” із збірки
“У мандрівці століть.”
Фотографія із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752255
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.09.2017
За окошком - дождь и осень
с листом последним сентября,
как будто кто-то обещает
ей больше света и тепла.
Тепло и свет будет, но завтра
и за окном, ну а пока
свет будет не за тем окошком,
а в доме, где полно тепла.
Он станет листиком кружиться
и веткой наклоняться под дождём,
тепло, быть может, станет сниться
кошке, что дремала под столом.
Калины ветка, листок клёна,
физалиса красивый коробок
и чай, в который осень бросит
калины ягодок чуток.
Пусть за окошком дождь и осень,
вертится лист календаря,
мы осень сделаем теплее,
теплее сделаем себя.
24.09.2017.
Фотография из интернета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752250
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 25.09.2017
У струменях дощу губилось літо,
небо заплакане і заливає край,
дзвеніло струменем невпинним
і шелестіло: “Літечко, прощай!”
Літо іде, залишивши по собі
плоди, що доглядались,
і квітів кольорове царство,
щоб подарунком милувались.
Стікають краплі по гіллі,
з виноградного стікають листя,
ще достигають синенькі плоди,
звисають грона урочисто.
Жоржини мокнуть під дощем
і чорнобривці з буряками,
на грядці морква, кабачки
і помідори з огірками.
Виставив бік свій кабачок
та пишним накривався листям,
з якого теж летить вода
прозорим і дрібним намистом.
Посилюється дощ і ллє,
і світ навколо заливає,
він тут надовго, ще і ще,
це наше літо так зникає…
24.09.2017.
Світлина автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752086
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2017
Влюблённое морское лето
рисует на песке сюжеты,
ещё большие корабли,
плыви, кораблик мой, плыви.
Большой кораблик не плывёт,
рисунком на песке он ждёт,
но смоет набежавшая волна
и ветра свежего игра.
Топчут лапки чаек интересных,
исследуют они окрестность,
где тёплый ласковый песок,
прибой у моря недалёк.
У горизонта над морем вдали
явились тучи белые как корабли,
напоминают парус над волной,
но появился настоящий и морской.
Парусник в синей дали реет,
под свежим ветром паруса,
лета влюблённого начало:
прибудет парусник-мечта.
17.09.2017.
Картина Евгении Гапчинской
"Влюблённое лето..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752069
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.09.2017
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751449
В дубовий гай сорока летіла,
на гілочку тонку присіла,
новини стала викладати,
дуже голосно скрекотати.
Вгорі старі дуби шуміли,
лишень вершечки зеленіли
і шепотіли стиха: “Цить,
не заважай, гайок ще спить.”
Дубовий гай в тумані спить,
розбудить сонце, та в цю мить,
дрімають всюди вікові дуби,
їм осінь золотить чуби.
Не зважила сорока, в сонний час
звістки були для всіх і нас,
дуб шепотів: “Тихіше, скрекотухо,
бо сонний гай іще, послухай.”
Через живий сірий туман
для променів час наставав,
а кому голос тихий чутно?
Тому, хто хоче слухать!
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752434
20.09.2017.
Картина Ігоря Роп’яника.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751876
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.09.2017
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750800
Котик кошку ожидал,
кошке нравился вокал?
А он лютню в лапки взял
и для кошечки играл.
Котик серенаду пел,
голосок вокруг летел,
бегала вокруг волна,
лодочку качать пора.
Слушала вокал лягушка,
а кто громче и лучше?
Лодочка плывёт вперёд,
пока котик тут поёт.
Если котик здесь поёт,
значит, что весна идёт
и летают мотыльки
над котиком у реки.
Зелена вокруг трава,
реченька была длинна,
а какая здесь пора?
Пора прогулки у кота!
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753060
19.08.2017.
Анимация: Алексей Долотов (Хenopus).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751873
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.09.2017
Що за шум у Афінах чинився,
і чому тут такий шум і гам?
Арістіду кричать із прокльоном:
“Демократ він тепер, демократ!”
А чому тепер назва не в лад,
якщо добра бувала не раз
і як ходиш в простому хітоні,
навколишній не слухаєш гомін?
Тепер уже ніхто і не згадає,
як проти персів воював
і переміг у Марафонській битві,
боровся проти Пілістрата тиранії.
За що його архонтом обирали,
тепер про все оте позабували,
короткою буває пам'ять у людей
від часів давніх по цей день.
Голови їм баламутив Фемістокл,
бо збільшити потрібно флот:
“Треба підвищити податки,
щоб набагато більше їх збирати.”
“Флот потрібен справді дужий
для захисту Афін потужних,
та сильне місто лиш тоді,
якщо у ньому люди міцні!”
Так Арістід усім тоді казав
і розорять людей не дозволяв,
їх для майбутнього беріг,
бо держави опора - із них.
Фемістоклу тоді, крикуну,
повірила більшість йому:
проти Арістіда голосували
і остракізму піддавали.
На черепках - голосування,
про небажаних напис лишають,
якщо багато виявиться черепків,
то вигнання на архонта чекає.
З торбиною до всіх він вийшов,
кидав хтось камінь, чи прокльон,
а доньки плакали вродливі
і друзі сумували щирі.
Через три роки Ксеркс з’явився,
від страху не один під лаву забився,
Ксеркс із військом незчисленним,
прибув неначе сарана на небі.
Злякався Фемістокл, сховався в храм,
бо тепер Ксеркс тут може бути пан,
щоб допоміг Арістід усім і рятував,
гінець поїхав той, що проклинав.
“Урятуй, великий Арістіде,
бо насуваються із Ксерксом біди
і Фемістокл нас наче липку обдер,
а податки у нього тепер…”
“Арістіде, прийди!” Він прийшов
і архонта народ віднайшов,
Ксеркса військом народ розгромив,
свої грецькі міста захистив.
Додав архонт права громадам,
а що не жадібний був пан,
де треба, там майном ділився,
гніт податковий применшав.
Плювалися тоді аристократи:
“Хіба так можна учиняти?”
Але заможна держава тоді,
як заможними є трударі!
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752255
20.09.2017.
Віршовано за оповіданням Тараса Франка
“Арістід Справедливий” із збірки
“У мандрівці століть.”
Фотографія із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751773
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 22.09.2017
Два зонтика скучали
под дождём,
не волнуйтесь, зонтики,
мы вас заберём,
из крылечка выйдем,
нам там хорошо,
может быть хотели
мы дождя ещё?
Пожелаем снова
гулять под дождём,
отложили зонтики,
и без них легко,
под дождём не грустно,
если мы вдвоём,
может даже в дождик
мы лучи найдём.
Может даже в ливень
будет нам легко,
дождик с нами будет,
но лейся ещё,
задержи нас вместе
за одним окном,
мир там рассветает
в мире нам светло.
29.08.2017.
Анимация из интернета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751604
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.09.2017
Старенька хата край села,
там півень і пасуться кури,
та, зібрані попід паркан,
вродили велетні-гарбузи.
Високий в’яз тягнуся догори,
неначе мало йому сонця,
а яблуня стара ростить плоди
і хтось милується з віконця.
Приперті сапи, адже тут
картоплю викопали люди,
це діти – їх у хаті ждуть,
усіх і кожного, і звідусюди.
Осінній день туманом укривав
свій ранок, щоб іще зігрітись,
днів теплих розігрітий шал,
неначе справжнє літо.
Веде стежина до дверей,
і приведе, не обминає,
малих і дорослих ждуть,
і там завжди чекають!
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751876
20.09.2017.20.40.
Картина Ігоря Роп’яника.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751449
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.09.2017
За окном звучали
птичьи голоса,
может там звучала
душа соловья?
Это он по осени
зимы не желал,
в тёплые края
милый улетал.
Ах, зачем, милёнок,
улетаешь вдаль,
ждёт тебя там радость,
а может печаль?
Улетишь от зимушки,
что наступит вдруг,
а с тобою стайка есть
друзей и подруг?
Как бы ему долго
вдали не летать,
придёт ему время,
вернётся опять,
лесные просторы
песней веселить,
о любви заветной
песню подарить.
Песенка над миром
быстро прозвучит,
а может к кому-то
радость прилетит,
прилетай, соловушка,
и почаще пой,
со звонкою песней
теплее с тобой.
19.09.2017.
Фотография из интернета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751283
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.09.2017
Він стояв зелений,
бачив дні весни,
а поруч кружляли
яблунь пелюстки,
з яблуні злітали
і ловив він цвіт,
у малу водойму
з вітром буде літ.
Впали біля нього
білі пелюстки,
цвіли і зникали
весняні квітки,
вже рясні троянди
гуртом зацвіли,
та уже упали
їхні пелюстки.
Розцвіли іриси
наче ліхтарі,
та й вони зникали
і їхні квітки,
інші вже троянди
по черзі цвітуть,
пишний гладіолус
виткнувся і ждуть.
Кольорова айстра
пишно розцвіла,
а у тіні яблунь -
хоста і трава,
стебла він угору
високі пустив,
восени лиш пишно
рожевіти вмів.
І тепер рясніють
рожеві квітки,
лиш зима і вітер
висушує всіх,
а зимою рясно
випадає сніг,
шапки сніговії
одягне для кіс.
Тепер бджоли сіли,
дружно загули,
рожеві суцвіття -
дрібні пелюстки,
стануть його стебла
зиму прикрашать,
новому очитку
навесні зростать.
29.08.2017.
Світлина автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751157
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2017
Мы под одним зонтом
сидим себе вдвоём
и нам там хорошо,
не нужен кто ещё.
От солнышка укроет
нас полосатый зонт,
тёплое море моет
и много в моря волн.
Две чайки тоже ходят
по берегу для нас,
а может ещё будем
на берегу не раз?
По берегу на море
отправились гулять,
а солнышко нас станет
по жизни согревать.
А море снова смоет
невзгоды и беду,
а с морем будем вместе
вдвоём на берегу.
26.03.2017.
Картина Евгении Гапчинской
"Под одним зонтом!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750957
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.09.2017
Віє вітер над садами,
колише трави високі
і ледь у клумбі доторкає
дві троянди запашні.
Поруч грушечка росте,
хоч мала, з плодами вже,
гілкою вона підперта,
є гладіолус упертий.
Він поміж гілками ріс,
де спускалися униз,
і рожеві квіточки
прикрасили гілочки.
Петунії - у вазонах,
кольору в них тонни,
де потрібно додають,
проводжають і приймуть.
Поруч білі є дзвіночки,
гортензій білі точки,
тут зелений фізаліс
і троянд зелений ліс.
Біля плоту – чорнобривці
і рудбекій жовті лиця,
ще соняшник виростав
і голівку повертав.
Стане вітер пригинати
і хмарини в небі гнати,
а де дощ збереться йти,
будуть із вітром хмари.
29.07.2017.
Фотографія автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750956
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2017
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749941
Котик за рулём сидел
и при этом песню пел,
о чем песенка была?
"Вспомни, милая, кота!"
А милашечка сидит,
в зеркальце своё глядит,
зеркальце волшебное,
виден кот, наверное.
Песня полетит в эфир?
А кто у кота кумир?
А быть может не кумир,
кошке нравился эфир.
Он о важном рассуждает,
сидят-рядят, помогают
что-то важное сказать,
а давайте-ка внимать.
Когда закончат разговор,
мнениям будет простор,
котик за рулём сидит,
кошке песенку творит!
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751873
14.09.2017.
Анимация из интернета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750800
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 16.09.2017
Ой, щебече тут пташина,
в нього була вдала днина,
бо гніздо добудував,
майже всю кору зідрав.
Із одного лише боку
минулого разу поздирав,
та вже з іншого нівроку
кору всю обідрав.
У зрізаному гіллі
горобців зграї чималі,
їм так цвірінчати,
кору добувати.
Горобці-горобчики,
миленькії хлопчики,
будують гніздечка,
літають зранечка.
А як хтось туди чужий
залетить, то цілий рій,
уся хмара їх злетиться
і почнуть шуміти більше.
10.08.2017.
Світлина автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750799
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 16.09.2017
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749572
Что взялась готовить фея,
пирогу быть поскорее?
Сырник сотворит сейчас
и он будет тут для вас.
Вот возьмёт она рецепт,
что в рецепте этом есть?
Яйца, цедра тут и сыр,
сахар и ваниль.
Крахмала чуть возьмёт
и размешивать начнёт,
изюма пачку добавляет
и в духовку ставит.
Можно вишню или фрукты,
будут вкусные продукты,
а пока сырник печётся,
то глазурь начнётся.
Будет пробовать с котёнком,
кусок с чаем был не тонкий,
чайную фею в гости зовут
и чаёвничать начнут!
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767542
15.09.2017.20.30.
Картина Екатерины Бабок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750717
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 15.09.2017
Веселочка над селом
кольорами грається,
семистрічним рушником
село прикрашається.
Сірі хмари налетіли
і нагорі посіріло,
проливався дощ рясний,
ще веселий і дрібний.
Швидко йому припинитись
і раптово загубитись,
під дощем йшли по дорозі
парасольки кольорові.
У горошок і у смужку
із матусями йшли дружно,
із принцесами і без,
вів татусь своїх принцес.
Веселочка розквітала
над политими садами
яблука рясні в садах
визрівали на гілках.
12.09.2017.
Фотографія автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750710
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2017
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750323
Птичка-невеличка,
куда улетишь?
Простёртые крылья
опустила вниз,
или уставала,
был день-суета?
Тяжело и птичке –
ноченька мала.
Тяжело и птичке,
целый день-деньской
кормить своих птичек,
расти им гурьбой,
вырастут ребята,
птичьи пареньки,
и станут чуть легче
у птички деньки.
А пока присела
птичка отдохнуть
и продолжить скоро
ей придётся путь,
приближался вечер
тихою зарёй
к птичке-невеличке,
пора ей домой.
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752431
14.08.2017.
Фотография автора.
Ивано-Франковская область.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750591
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.09.2017
"Ой, у полі верба,
верба зелененька,
чому, дівчинонько,
чом така сумненька?
Де співи і танці,
веселі розмови,
чому з подругами
не бувало мови?
А може за милим,
дівчино, сумуєш?
А співи і танці
може і не чуєш?
Стоїш серед поля,
може і на горбі,
пече в небі сонце
і вітри на волі."
"Співи й милі танці
бачу і почую,
тільки наче серце
дома не ночує.
Десь гуляє вітер
у степу по волі,
тільки миленького
не зове додому.
Тільки миленькому
там іще служити,
передасть же вітер
листи і привіти.
Передай же, сонце,
променів тепло,
уночі й уранці,
тепло щоб було.
Передай же, море,
хвилю солону,
повернутись швидше
додому йому.
Передай же, небо,
хмари і росу,
бережи як треба
його на посту.
Передай, лісочку,
захисту стіну,
може заховатись
поможи йому.
Передай же, земле,
сили величні,
тебе захищати
і служить тобі.
Нехай оборонять,
бережуть завжди,
сил землі і неба
вистачить на всіх.
Оборонить небо,
земля і вода,
і гасне навколо
вогню стихія.
Стане захищати
земля, а ще час:
він обороняє
країну для нас!"
27.08.2017.
Світлина із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750472
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2017
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745629
За окошком виден
женский силуэт,
держит зонтик прямо
и от солнца – свет
Закончился дождик,
в капелек - игра,
зонтик закрывать
подошла пора.
Закрывая зонтик,
отряхнув дождинки,
себя укрываешь
от чужих льдинок.
Только станут льдинки
встречаться в пути,
всё же будет стоить
по нему идти.
Время перевернет
лист календаря,
закончился дождик,
а в душе - весна.
Синими цветами
мир весь расцветёт,
солнце заиграет
и душа поёт.
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833622
22.06.2017.
Картина Оксаны Кравченко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750466
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.09.2017
Вони знали інше життя,
а ще вони у ньому жили
і від народження до зрілих літ
росли, трудились і любили.
Не легкий навколишній світ,
де була праця безкінечна,
але традиції та їхнє життя
звичне іде й воно безпечне.
Життя тут цінувалося людське,
а ще традиції предвічні,
здавалося: цей світ не пропаде,
і буде в чомусь вічним.
Злітались і сюди страшні чутки
про голодомори на великій Україні,
що під совітами в той час була,
найкращі знищувались планомірно.
Це покоління, яке було не одне,
не знало того жаху і печалі,
ні чорних воронків, ні заклання,
ні посмішки Іуди.
Іще не вішали над ними меч
із пропаганди і неправди,
у тридцять девятому зник час,
скінчився їхній світ у печалі.
Зникали люди і чутки
чимраз ходили найстрашніші,
а якби знали, що буде,
то хвилювалися б ще більше.
Та сорок перший підійшов,
прийшли вже інші окупанти,
червоне утікало вороння,
щоб чорному край залишати.
Дем’янів лаз – місце скорботи,
в’язнів розстріляних ховали,
із залишків вже мертвих тіл
енкаведистів кулі діставали.
У вересні розкопки почали,
судмедекспертиза працювала,
в’язнів із станіславської тюрми,
при відступі всіх розстріляли.
Який страшніший бував режим?
Червоний – визначайте, люди,
страшний він тим, що не помер,
а за поребриком відроджуватись буде.
Вони знали інше життя,
його до смерті пам’ятали,
два покоління – це багато,
онукам світ свій передали.
Інформація: https://www.radiosvoboda.org/a/1848818.html
31.08.2017.
Світлина із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750325
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.09.2017
Зеркалье летнее сверкало
и нарядилось в небеса,
под солнышком как будто тает
ветра последнего пора.
Ветер исчез, как будто дышит,
гладь не тревожится ничем,
в себе поверхность отражает
рощу и дальний берег весь.
В себе зеркалье отражает,
верхушки куполов, кресты,
вечером даже небо замирает
в предчувствиях красы.
Закат на озере наступит,
он полон ласкою без слов,
деревья здесь не шелохнутся,
их не тревожит лёт ветров.
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750591
14.08.2017.
Фотография автора.
Ивано-Франковская область.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750323
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 12.09.2017
Ходить вечір під віконце
і питає: “А де сонце?
Не те сонце, що зайде,
а що спатоньки буде.”
А воно уже лягає,
лиш ніжками чеберяє,
крутиться, вставати може,
а оченьки спати хочуть.
Люлі-люлі, сонечко,
вже Місяць у віконечку,
ріжками він погойдає,
зірочки йому моргають.
Чи дитина хоче спати,
чи на ніженьки спинатись
і гуліти, й лепетати,
а вже треба засинати.
Ясна зірочка засвітить,
промінець буде у вікнах,
доторкнеться до маляти
і дитя вже буде спати.
Заморгає зірниченька,
спить у хмарі місяченько,
і, дитино, люлі-бай,
люлі, дитя, засинай.
10.08.2017.
Картинка із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750215
рубрика: Поезія, Співомовка
дата поступления 11.09.2017
Наряжалось небо
в разные цвета
и держала солнце
милая твоя,
солнце украшало
дальний горизонт,
добавляет небу
золотистый фон.
Небо засветилось
яркой синевой,
уходило солнце
вниз, за горизонт,
солнце не исчезнет
пока за края
солнышко держала
милая твоя.
С ним не расставались
солнце и песок,
для него есть дальний
в сердце уголок,
день меняет время
и наступит ночь,
бережёт, что было
и что отберёт?
Потеряет море
солнца яркий цвет,
но оставит время
вечности ответ,
вечность – это море
и его вода,
миг смывает смело
на песке волна.
Море постоянно
только и песок,
чертит оно смело
о любви стишок,
но не сочиняет
море ничего,
принимает вести,
смоет горячо.
Вечер красит небо
в разные цвета,
горизонт держала
милая твоя,
а какой же будет
главный её цвет?
Главный цвет любимый -
жизнь даёт ответ!
1.07.2017.
Фотография из интернета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750030
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.09.2017
Сонце у віконце заглядає,
після дощу нічного світ вітає,
краплинами дощу блищить,
грядки трояндами красить.
Проте троянда не сама:
поруч винограду зріє краса,
краплинами дощу блищить,
промінь танцює у цю мить.
Після ночі й рясного дощу
сонця побачимо дрібну красу,
воно зійде, прикрасить світ,
лист перший відправляє у політ.
Лист заховався під кущі,
його не видно, шукати не йди,
червоної калини повні грона:
зима буде холодна.
Не страшно, що холодная зима,
хай буде більше в нас тепла,
загляне сонце у вікно і осінь,
бути із нами просим.
3.09.2017.
Світлина автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750023
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 10.09.2017
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747910
Идёт котик по дорожке,
дождик ему лапки мочит,
котик зонтиком укрылся
и от дождика он скрылся.
Дождик льёт, не перестанет
и наш котик грустным станет,
не позволит осень загрустить,
станет листики ему дарить.
Листики все разноцветные,
их бросает осень нежная
и цепляет лист за зонтик,
их красиво красит осень.
Краски с кисточкой возьмёт,
лист раскрашивать начнёт,
на нос шаловливо бросит,
кот огорчится? Даже очень.
Он огорчится не от листьев,
а от дождя, что гулять вышел,
по жизни, дождик, прекращайся,
котику, осень с солнцем, улыбайся!
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750800
4.09.2017.
Анимация: Алексей Долотов (Хenopus).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749941
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.09.2017
Губилось літо в просторі полів,
заховалося в гаю і в лісі,
щоб додавати літніх снів,
для осені сюжети залишити.
Іще не всі плоди дозріли,
вони продовжать виростати,
не всі ще з літом відпочили,
кого ще буде осінь зустрічати?
Від літа залишилися ще трави,
гойдаються під вітром і дощем,
у нього залишилися ще квіти,
під небом не одна зросте.
У літа залишилося ще сонце,
воно вже спокійніше заблищить,
знов календар останні дні гортає,
але запам’ятаєм літа кожну мить.
30.08.2017.
Світлина автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749937
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 09.09.2017
Два ангела туда-сюда летали
и лёт свой только убыстряли,
а третий ангел в облаке сидел,
изредка выглядывал и песни пел.
Работы в ангелов невпроворот,
их масса дел нелёгких ждёт,
со скоростью они летали,
ангелы просьбы передали.
А тот, кто в облаках сидел,
то благодарности носить успел,
только без дела он сидит
и благодарность не носить.
Хочет и этот ангел полетать,
благодарите, чтоб его занять,
прилетит ангел, дайте срок,
взамен удачи оставит чуток.
13.07.2017.
Картина из интернета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749841
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 08.09.2017
Кетягами укривалася калина,
опустила гілки до землі верба,
жовті чорнобривці сяють,
а вітер прапор угорі розвіва.
Шевченку позначалась шана
словами вірша, а у вишині
стяг синьо-жовтий сяє,
тризуб тримає небо угорі.
Рясна калина – на морози,
холодною передбачається зима,
повіяв вітер понад стягом,
але флагшток міцно трима.
Які б вітри не віяли навколо,
та вистоїть країна осяйна,
тризуб на гербі відмічає,
та мова і Шевченко нас єднає.
2.09.2017.
Світлина автора.
Івано-Франківська область.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749838
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 08.09.2017
Осенний дождь стучит по крышах,
ползёт полоской тонкой по стеклу,
дождь погулять в городе вышел,
встречает так осеннюю пору.
Она пришла, невидимо ступая
по зелёному газону, что растёт,
дождь для него жизнедающий,
и есть, кто его ждёт.
Походкой лёгкою ступала
по брошенной на газоны листве,
как будто листья увядая,
слетали вниз к юной траве.
Тонким стеблём трава пробилась
сквозь слой уложенной земли,
теперь с покоем распрощалась
и под дождём траве расти.
Идёт с зонтом по скверу осень
на свою встречу с сентябрём,
мозаикою листья уложились
в жизнь и дорожки поворот.
Снова дождь стучит по крышах,
приветствуя осеннюю пору,
и щедро город поливает,
сопровождая из цветов игру.
6.09.2017.
Фотография автора.
Ивано-Франковск,
улица Галицкая.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749724
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.09.2017
Чарівну казку подарує листопад,
іще не місяць і хід осені тривав,
але перекидає вітер у траві
жовті листки.
Ковзає листя по доріжці,
що біля церкви і зупинки,
та зупиняється біля коляски,
що біля мами.
Wi-Fі хтось біля лавки ловить?
Ростуть кленочки поряд,
трава зелена підіймає догори
сухі листки.
Петунії у вазонах поливають,
до лемківської церкви зазирають,
а сонце - на дзвіницях і хрестах,
що стали в ряд.
30.08.2017.
Світлина автора.
Івано-Франківськ,
вулиця Галицька.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749573
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 06.09.2017
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748191
Есть чудеса на небе, слышишь?
Есть… И сейчас увидишь их,
и девочка бежит поближе,
розовую ленту дёрнет вмиг.
Что за подарок там желанный?
В коробке, кроме апельсин,
кукла красивая, что краше
игрушек-пупсиков и балерин.
В красном платье, с волосами
причёски можно затевать,
туфельки, длинное платье,
можно надеть и раздевать.
На шарик феи две присели,
что радуются воплощению мечты,
они все к ушкам прилетали
родителей среди ночи.
Дуэтом феи что-то прошептали
по очереди в оба ушка всем,
чтобы и те чуть помечтали,
и воплотиться вмиг мечте!
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750717
5.09.2017.
Картина Екатерины Бабок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749572
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.09.2017
Сьогодні сонце і хмари,
звучить середньовічно флейта,
лив наче зверху хтось фарби,
ховає синій колір до мольберту.
Натомість сталевії хмари
з одного краю погуляли,
неначе біленькі від них
за вітром вдалину тікали.
Неначе флейта проводжала
їх до далеких небокраїв,
вітрилом білим попливли,
закрили небо й укривали.
Закрили хмари неба синь,
та вітер вікна неба відкриває,
щоб флейти чути знов пісні,
чарівний звук навколо розсипає.
8.2017.
Світлина автора.
Івано-Франківськ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749401
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 05.09.2017
Льёт за окном дождь проливной,
поливает всех студёною водой:
кусты, деревья и цветы,
на грядках - овощей листы.
Польёт холодною водой,
но нам не страшно за окном,
прозрачных капель будет лёт,
он не изменит чувств полёт.
Молнии светят, гром гремит,
град даже небольшой летит
и розу под дождём качает,
цвет лепестки роняет.
Упало яблоко на крышу
и покатилось с шумом тихим,
ручей из водостока повторит,
началась осень и дожди.
Утренний час закончит ночь,
но осень не уходит прочь,
а будет тёплою и золотой
для нас с тобой.
3.09.2017.
Анимация из интернета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749386
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 05.09.2017
Сіра хмара наступає,
білу хмару підганяє:
“Давай, уперед біжи,
тут зі мною дощ летить.”
Уже дощик випадає,
за ним ніченька ступає,
каже усім: “Спи-засни,
гарні із дощиком сни.”
Сни ті стануть випадати,
стане нічка колихати
сонні хмари у небі,
гарних діток у селі.
Почалася десь гроза,
як світилася свіча,
блимнув вогник і зникав,
наче хтось там вимикав.
Заблимав удалині,
гуркотіли як вози,
їхала в село гроза,
блимала вісь у воза.
Гуркотів у неї віз,
а візочок що там віз?
Возив хмару чималу,
пребагато в ній дощу.
Темна нічка надворі,
засвітились вдалині:
там гроза, а ще ліхтар,
заблищали наче жар.
Темна нічко, наступай,
рясний дощу, випадай,
блискавкою не стріляй,
громе далекий, змовкай.
Буде спати все село
і сади, світить ясно
стане місяць угорі,
як закінчаться дощі.
22.08.2017.
Світлина автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749252
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 04.09.2017
Горит костёр и светит месяц,
а кто засветит поярчей?
Кому в темени ночи звёздной
быть ярче или горячей?
Месяц яркий и далече
на земле видать в ночи,
и светить ему так ярко
всем до утренней зари.
Возгорит костёр поярче,
как и месяц неземной,
но костёр ко мне и ближе,
и всегда будет со мной.
Он согреет и осветит
ночь до самого утра,
если месяц прячет туча,
будет свет нам от костра.
То ли месяц, то ли ясный,
то ли пламя от костра,
на их пламя любовалась
одинокая звезда.
Звёздочке той милой яркой
в свете месяца сверкать,
а костру тепло доставить,
свет и искры добавлять.
14.04.2017.
Фотография из интернета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749042
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.09.2017
Похилив вітер верби над ставом,
і у воду упаде роса,
чом сумна стоїш, юная вербо,
чи до тебе не прийде весна?
Може вітер із далі несе їй
звістку гарну, а може сумну,
не хилися над озером, вербо,
і смутить припини дівчину.
Вдалину поїхав її милий
і стоїть дівчинонька сумна,
жене вітер над озером хмари,
звеселити не може весна.
Не сумуй, дорогая дівчино,
за милого свого не журись,
повернеться, бо він любить милу,
і зоряною видасться ніч.
Вам світить у небі місяченько,
долі ясна засвітить зоря,
усміхнулась тепер дівчинонька,
гілля радісно хилить верба.
Текст пісні.
8.05.2017.
Світлина із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749030
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 03.09.2017
Она подарит дивный свет,
составит из себя букет,
из множества круглых цветов,
венчают фигурность листков.
Фонариком засветятся в саду
и в предвечерье, и в грозу,
придаст наряд среди кустов,
деревья нарядит среди листов.
Она становится здесь в круг
таких же, как и она, подруг,
цветные или с белизной,
она дополнит цвет любой.
Белые ангелочки поглядят,
у её основанья посидят,
на стебель задумчиво глянут,
здоровым быть велят.
Дарит компания в ответ
космей, петуний, астры цвет,
гортензия и гладиолус рядом,
и хоста с нежным взглядом.
Она среди клумбы растёт
и георгиной её назовём,
белый с оттенком цвет
составит из себя букет.
27.08.2017.
Фотография автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748897
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.09.2017
Куди ішов великий Киць?
Лапками він тиць та тиць,
у цього грізного кота
великих кігтів гострота.
Гостреньких кігтів тиць
за папірчиком біжить,
його спіймає милота,
дитя грізного кота.
Почне бігать за мишами,
що не зв’язуються із котами
великими як оцей Киць,
прогулянки в нього мить.
Носик з цяткою в кота,
спинка теж така була,
вийде кішка, тоді Киць
до мами-кішки побіжить.
19.08.2017.
Фотографія автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748892
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 02.09.2017
Мы звёздочки на небе нарисуем,
пускай всю ночь они блестят,
Луну волшебник наколдует,
над миром звёзды пусть летят.
Дорожный чемодан откроет,
где диск Луны он сохранит,
кому звезду на небе крепит?
Тем, кто в кроватках спит.
На землю звёздочки уронят
пыль звёздную и кружат сны,
а сны роятся и блистают,
сбудутся лучшие из них.
А кто волшебнику поможет
на небе звёздочки крепить,
тому на лодочках кататься
и волны в море снов ловить.
Волна несёт легко, качает,
спокойно спится до зари,
а в доме снова гаснут окна,
сверкают звёздочки и фонари.
25.08.2017.
Анимация из интернета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748786
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.09.2017
Професія вгадається сьогодні
і тепер легко буде це зробити:
якщо букетиків несе багато пані,
то вчителька в житті й у миті.
У вишиваночці вона яскравій,
сьогодні учні теж усі такі,
вони сьогодні наче квіти,
і вони квіти у житті.
Івано-Франківськ ними розквітне,
День вишиванки другий ще тривав,
перше вересня для когось уперше,
комусь черговий раз день наступав.
Сьогодні місту знову квітнуть,
звучати музиці й вечірньої пори
іще вогні вечірнії розквітнуть,
а поки – вишиванки й голуби.
1.09.2017.
Фотографія автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748781
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 01.09.2017
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747815
Тучка по небу летела
и как будто бы запела,
но запела не одна,
слышен хор, где купола.
Из лесочка зеленого
видно купола большого,
а поменьше не видать,
ветки ветерку качать.
Ветер с песней прилетит,
снова слушать этот хит
и подпевка подоспела:
петухи в селе запели.
Так старались петухи,
все по очереди - три,
а потом с другого края,
началась волна вторая.
30.08.2017.
Фотография автора.
Ивано-Франковская область.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748626
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 31.08.2017
Блукає ніч в городах дальніх
і засвітилися рясні зірки,
а місяченько за хмарину
сховався і блищать хмарки.
Цвіркун в стодолі заспіває,
високо підіймає вуха пес:
це він нічні розмови чує
від ближніх і дальніх чудес.
Нічка заблимала зірками
через хмарини навкруги,
а дітям сонним спати треба,
закрий же оченьки, засни.
У двір приводить Сонько нічку,
чи може його нічка привела,
тепер у кошику через потічок
на інший бережок несла.
Несла і розсипала на порозі,
та сни до завтра підростуть
і пригодяться у дорозі,
щоб вдалою була дня суть.
Ростіть же, сни, в гаю і в полі,
і щедро, зорі, засвітіть,
уже пора заснути сонним,
спіть, люлі-баю, милі, спіть.
30.07.2017.
Анімація із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748494
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2017
С дождём последним будет лето,
ему хотелось горевать,
что тёплые туманные рассветы,
жару придётся оставлять.
Природы оставлять цветение
и созревание плодов,
и даже споры до забвения:
сильней вода или небесный взор.
Полоска берегов делит зеркалье
на две разные стороны,
общим у них бывает берег,
роща и рогоза ряды.
Общим у них бывает место,
где им встречаться и сверкать,
себя друг в друге отражая,
себя такими принимать.
На небе путешествуют лишь тучи,
их много ветер пригонял порой,
бывает свежим и могучим,
будет с грозою молний строй.
Поверхность озера без ветра
небесной синевою засверкает,
находит небо в нём портреты,
что очень точно отражают.
Зеркалье свет всегда покажет,
высотность отражают небеса,
а когда ветерок волнует,
то станет править лишь волна.
С дождём последним будет лето
и ветер тучи соберёт,
после дождя бывает лучше
и осень чудная придёт.
28.08.2017.
Фотография автора.
Ивано-Франковская область.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748346
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 29.08.2017
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662574
Ой, по лісу, по лісочку
Мавочка ходила,
чарівне своє люстерко
з собою носила.
А у тому, у люстерку
видно весь лісочок,
де спокійно, де потрібно
захист чи турботу.
Як у чарівне люстерко
Мавка на ліс гляне,
і побачить, що потрібно,
поможе негайно.
Мавка враз тоді дістане
чарівний серпанок,
отоді зникає панна
увечері й рано.
Наче вітер понесе
Мавочку щодуху,
на чарівному стільці
із гілок, послухай.
Із чарівної верби
гілочки сплітала
і чарівне кріселечко
Мавка виплітала.
А що крісло чарівне
повинна зробити
і потрібна річ оця
стане їй служити.
Полетить вона на ньому,
вітерець завіє,
а може його відчуєш:
холодить чи гріє.
Тільки Мавочку у ньому
враз оком не видно,
зором боковим помітиш
і зникає швидко.
Тільки ліси береже,
якщо без потуги
сміття кинуть, не зберуть
нехороші люди.
Не дивуйся, що блудить
стануть тоді в лісі,
панна Мавка не дозволить
лісу бути в смітті.
З Мавкою хочеш дружить,
не блудить даремно?
Бережи зелений ліс
і Вкраїну-землю!
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757812
29.08.2017.
Картина із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2017
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746123
Готовит фея шоколад,
вкуснотище будет рад
медвежонок и ребёнок,
когда даже он спросонок.
А после дневного сна
пригодится чашка вся,
все давайте поднимайтесь
и напитком угощайтесь.
Фея крылышком взмахнёт,
чуть уменьшит пара лёт,
теперь можно угощаться,
на улицу собираться.
Фея шляпку надевает
и окошко открывает,
угощайтесь теперь вы:
феи напитки вкусны!
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749572
27.08.2107.
Картина Екатерины Бабок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748191
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 28.08.2017
Ти озиваєшся із неба
вітром легеньким і сильним,
і проливаєшся дощами,
по склу сповзає крапель стрій.
Може літаєш янголом із неба,
легко махаючи крилом,
і щось тобі сказати треба,
щоби чули відразу всі разом.
О, не хвилюйся, янголе, із неба:
твій світ продовжитись зумів,
хоч він не швидко наступає,
та кожен крок веде до мрій.
До нас не марно прилітаєш
і помахом свого крила
майбутнє зміцнюєш і знаєш,
що до снаги дорога і життя.
Залишилося на землі прожити,
щоб шлях нашу мету здійснив,
що янголом став – відпочити,
вічність для нього ніби мить.
Земні шляхи свої пройдемо,
здійснивши мрії і твої,
йому благословляти з неба,
нам втілювати у життя усі.
15.08.2017.
Картина із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748180
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.08.2017
Здесь только неба бесконечность,
пустынный пляж и на краю в тиши
ряд зонтиков качает свежий ветер,
большие листья наклоняет далеки.
На камень и песок прибрежный
волнуется, но прибежит волна,
и он уже не будет прежним,
здесь камни точит лишь вода.
Качает нежно камень острый,
его углы исчезнут в такт
моря танцующим напевам
и в вихре штормовых атак.
Однажды буря пронесётся
над царством млеющей лазури
и будто не было ветров атак,
как будто не было здесь бури.
Море - после бури голубым,
мокрым пляж, светлее утро,
пока по небу улетать седым
и вдали растворяться тучам.
Зеленью снова засияет лес,
он полон щебета и звуков,
и солнце в каплях дождевых
блистает лучиком-минутой.
Перебирают ветку каждую лучи,
в дальних лесах найдут ручьи,
у скал найдёт луч водопады,
нимфы купались с ними рядом.
От них смущённый лучик убежал,
угас, но солнце вновь послало
сверкать на каплях дождевых
и в брызгах чистых водопада.
Сверкать на скалах, где волна
биение о камни неустанно отмечала,
шум не утих, уменьшился накал,
дневное солнце ввысь поднялось.
31.07.2017.
Фотография из интернета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748010
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 27.08.2017
Троянда пишна виростила цвіт,
відправить до землі в політ
колишні двоколірні пелюстки,
що додавали кольору й краси.
Залишить лиш сухі тичинки,
краси останньої краплинки,
фігурну зелень від листків,
кожен ростить себе хотів.
Залишиться ще поруч інша
і буде краща, вища, більша,
рожева як ранкове сонце,
і вигляне з листкового віконця.
Зникає швидко троянди краса,
нових бутонів формується два,
продовжують троянди цвіт,
прикрасять навколишній світ.
25.07.2017.
Світлина автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748002
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2017
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746785
Серенаду, котик, пел,
а что, милый, преуспел?
Трудно песни распевать,
как до милой бы достать?
Высокие шпили дворцов,
а набережная полна челнов,
на берегах обоих – фонари,
отразятся в речке до зари.
Сидела кошка на балконе,
диск Луны светился полный,
вечерний город засверкал
и песню котик распевал.
Котик пел с крыши у дома,
дама сердца с ним знакома?
Узнаваем был вокал,
когда котик запевал.
Уже в курсе все дворы,
что от кошкиной красы
чёрный котик с крыш поёт,
слышит кошка и народ!
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749941
19.08.2017.
Картина из интернета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747910
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.08.2017
Із Днем народження привітаю,
“Многая літа!” – заспіваю,
щоб довгі й щасливі літа
з собою доля принесла.
Щоб удача разом ходила,
у двері стукала й не заблудила,
з дарунками її щодень вітався,
іти у ногу намагався.
Щоби здоров’я добре було,
цвітом рясним завжди цвіло,
а милій при бажанні організм
приємний дарував сюрприз.
На роботі завжди й у житті
хороші друзі знаходились і були,
недоброзичливці сиділи по кутах
тихо наче загублений реп’ях.
Щоб Музонька не забувала,
до автора завжди літала,
на арфі грала чи на флейті:
написані творить десерти.
Із Днем народження вітаю
і знову щастя побажаю,
даруй всім настрій, а собі
сторицею віддасть радісні дні!
26.08.2017.8.05.
Анімація із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747853
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 26.08.2017
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747709
Птичка небольшая пела,
не видна, услышим трели,
пой, милая птица, пой,
ветер поддержи лесной.
В лесу мята зацвела,
мелкий цвет, шатать бока
горный ветер прилетал,
аромат тот развевал.
Мелкие в траве цветочки,
будто небольшие точки
светятся и зацветут,
дождь цветы и травы ждут.
Ветер издали несётся,
лист осины шевельнётся:
начал под ветром опять
дрожью мелкою дрожать.
Ветер свежий тот порой
чуть коснулся вербы строй,
верхушка каждой шелестит,
ветка нижняя как будто спит.
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748626
30.07.2017.
Фотография автора.
Ивано-Франковская область.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747815
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 25.08.2017
Коли ми були молодими,
а ми ще й зараз молоді,
вважаєш як, то так і буде,
хоч досвід допоможе у ході.
Десь сивина ховалась або блисне,
та важливіший блиск життя в очах,
цікавість до нового, що не зникла:
дороги різні бачити і шлях.
Стали обережнішими кроки,
досвід поможе чи завадить знов,
але, як і тоді та завжди,
потрібною бува любов.
Любов в очах країни осяйних,
в очах батьків старих і молодих,
вона бігає і стрибає знов,
такою різною бува любов.
Тихенько входить у палату,
виходить – легше вже комусь,
як хворий чи поранений буває,
біль зникне - її приберуть.
Виростає вона із глибини
душі чиєїсь чи бринить,
зникають раптом усі тривоги,
а серце не щемить і не болить.
Нехай зникають болі і тривоги,
і буде молодість у душі,
а якщо так, то тіло допоможе
молоду душу і серце носить.
Час забирає щось, а ще будує,
з ним створюй і йому не заважай,
слова і думки формують долю,
майбутнє втілюють життя.
24.08.2017.
Фотографія автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747812
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.08.2017
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747355
Песнопения вдали летали,
а свежий ветер им вторил,
если вдруг ветер затихает,
то хор сильнее слышен был.
Творил мелкие волны ветер,
у дальних и у ближних берегов,
шум верхушек и качались вербы,
тихую мелодию творя без слов.
Он иногда утихнет, тогда слышен
звук проповеди с дальних берегов,
а когда снова ветер гулять вышел,
слышна мелодия без слов.
Чириканье от мелких птичек слышно,
крупный кто-то булькал у рогозов,
стрекозки над камышами пролетают,
рябина с алычёй клонились над водой.
Кончилась проповедь у берегов,
ветер в вербах зазвучал и хор,
они друг друга будто дополняли,
о жизни разговоры продолжали.
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747815
30.07.2017.
Фотография автора.
Ивано-Франковская область.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747709
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 24.08.2017
Давайте квіти України малювати,
щоб вони краще розцвіли,
країну з Незалежністю вітати,
щоб розквітала на віки.
Нехай віки зростає й квітне,
а ми будемо з нею і у ній,
і буде доленька привітна,
настане мир для нас у ній.
Щоб тільки у небесному полоні
перебували душі і серця,
свобода – вона буде з нами,
з відповідальністю обидві до лиця.
Нехай продовжується поступ,
рух із реформами вперед,
а що бува в дорозі важко,
допоможи усім, Творець.
Кожному допоможе, та інакше,
бо спільне й особливе є у нас,
а особливому янгол допоможе
і захистить нас повсякчас.
Спільне є в нас - Україна
і небеса країну бережуть,
бо вона є, вона вже сильна
і незалежна, кращу ждуть.
І допоможуть, бо допомагають
тепер, насамперед, уже собі,
літа ідуть, вони тривають,
кращим із Незалежністю іти.
Ми квіти України намалюєм,
які дітьми повсюди зацвітуть,
вони ростуть і виростають,
і у майбутнє з Україною ідуть!
25.08.2017.9.05.
Картина із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747649
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.08.2017
Расскажи нам, лето,
о своих рассветах,
о своих заветах,
матушка земля,
а твои рассветы
благословит лето,
блестит синевою
неба высота.
Принесёт нам лето
грозы на рассвете
и несёт нам лето
солнечные дни,
в полдень будут тени
во бору заветном,
быстро пролетают
летние деньки.
Поднесёт нам лето
ягод на рассвете,
черешен и вишен
красную пору,
подарит нам лето
крыжовника вкусы,
а ещё смородины
красной на боку.
Будет у нас груша,
яблок ещё вкусы,
черникой, малиной
наполнится лес,
а ещё нам лето
принесёт арбузы,
чтобы нам с тобою
их хотелось есть.
Пора прибудет сбора
в урожая большого,
хотелось любоваться
тобою, дорогой,
вкус с тобою сладкий,
или то был не ягод?
Хотелось оставаться:
мир лето подарил.
Солнце подарит, ветер,
и мощную грозу,
обильно льёт на розы,
что расцвели в саду.
Подарит лето розы,
и грозовые дни,
c грозой уйдут невзгоды,
и милого дари!
7.06.2017.
Фотография из интернета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747558
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.08.2017
Холодний літній дощ січе дерева
і ручаєм заповнений весь тротуар,
сивіє світ навколо, а ще хмари
несли в Франківськ свій дощепад.
Пожовкли майже всі каштани,
вітер листя наче хотів забрати,
гострі плоди каштана-мами,
щоб їх землі подарувати.
Із гострими зеленими шипами
ще плід коричневий не віддають,
сердиться вітер, колише гілками,
холодні струмені дощу січуть.
Парасолевий світ навколо,
повільний рух потоку машин,
на нього зверху лився інший,
що мив відразу сто машин.
24.08.2017.
Фотографія автора.
Івано-Франківськ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747543
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 23.08.2017
Чуден парк отрадою земною,
тени колыхались на пути,
сложные узоры рисовали,
приглашали продолжать идти.
Лиственницы наставили иголки,
каштаны листьями кивают в такт,
фигурные листки их жёлты,
в июле начали, что ж рано так?
Шум парка в такт свежему ветру
и он уже над озером летел,
чистое небо, не летали тучи,
а только ветер в кронах пел.
Колыхались мерно и лучи ловили,
узоры солнце рисовало всем,
а буквы и рисунки те проворно
дарило солнце на земле.
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747709
30.07.2017.
Фотография автора.
Ивано-Франковская область.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747355
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 22.08.2017
Хто намалює у небі дощ,
та він вже сам себе малює,
з потужних позбирався хмар,
надворі рясну зливу чують.
Враз прохолода розігнала
всю сонну пообідню спеку,
а рясний дощ лиш промайнув,
природи стихла суперечка.
Цей дощ нежданий із гори
ніби вмикали феї чарівні
і ось уже він рясно ллє,
густими хмарами пливе.
Сірістю засвітився цвіт,
блищав у калюжах світ,
бульбашками забринів,
у верховіттях зашумів.
Сотнею літаючих краплин
збив пил, асфальт залив,
гаряча парувала ще земля
і стала зеленішою трава.
Зеленішим став усюди світ,
літа продовжиться політ,
бо дощ це тільки його мить
і мить життя із ним летить.
11.07.2017.
Анімація із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747122
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 21.08.2017
В огороде рос цветок,
полосатый лепесток,
как цветочек назывался?
Георгиной представлялся.
Множество в нём лепестков,
круглых и больших цветов,
он на солнышко похож,
да и ночью там же рос.
Что цветочек тот хотел?
Много ли для разных дел
нужно его поливать?
В неделю так раз пять.
Землю вокруг разрыхлить,
он и сам так может быть,
стебель подвязать цветка,
крепок стебелёк пока?
В огороде он растёт,
радует: сегодня дождь
с полоской серой по окну,
наблюдаем красоту.
20.08.2017.
Фотография автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747112
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 21.08.2017
Попередні частини: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745423
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743350
Гарячий вітерець над морем
війнув, відразу затихав,
а із ранкових вод блискучих
ніжного личка з’являвся овал.
Із хвилі сонної назустріч сонцю,
бризки води світилися на ній,
виходила морська царівна
в прозорім платті водянім.
Переливалося на сонці блиском
парео із веселковим вінком,
блищав камінчик у короні
і мушля перламутровим бочком.
Хвиля знову об скелю билась,
ніби так захотіла бунтувать,
там, де вона ще залишилась,
сидіти їй на скелі і співать.
Царівні сонячній всміхнеться,
що дивиться з далечини,
візьме гітару і музика ллється,
співати ще вона почне.
Моря шум доповнить пісню,
що ллється із скелястих берегів,
та пісню лише той у хвилі чує,
хто слухати і чути вмів!
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754395
10.08.2017.
Картина Олександра Маранова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746952
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 20.08.2017
Ночные овощи и цветы
отдыхают от дневной суеты,
солнца, ветра, мотыльков,
не потревожь их сон ночной.
Ночью придётся отдыхать,
чтобы днём им засверкать,
пролитую воду принять
и ночным росам внимать.
Летают ночью лишь они:
ночные сны и мотыльки,
и свет Луны бросает блик,
на водоёме он велик.
Блик засверкает в лепестке,
в росах он при полной Луне,
если Луны видна лишь часть,
то света лепестка бывает власть.
Если цветов лишь белизна:
роз, гладиолусов, хосты цветка,
петуний, георгин и астры цвет,
гортензия добавит свет.
Космея белая звездой сверкает,
под ветром бликами мелькает,
и флоксы ветерок колышет,
цветник как будто дышит.
Стебли длинные тыква тянет,
от жары днём листья вянут,
тыква в земле теперь растёт,
от солнца и от ночи прячет бок.
20.08.2017.
Фотография автора.
2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746945
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 20.08.2017
Трояндочка губила цвіт,
почав він до землі політ,
поруч іще одна цвіте,
бутони нові виростить і жде.
Тягнувся поруч уверх один,
колючий він ще молодий,
з нього троянди ще будуть
і швидко знову розцвітуть.
Радуй, трояндо, квітками,
зростай поруч із нами,
щоб твої квіти розцвіли,
красу у світ цей додали.
Поллємо квітку та на лад,
прегарним буде результат
і вже з пречорної землі
чудесні квіти розцвіли!
17.08.2017.
Фотографія автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746844
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 19.08.2017
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744847
Что-то, котик, написал?
А что, милый, сочинял?
Соберусь уже читать
и тебе ответ писать.
Что-то старое достал
и нового добавлял,
хорошо так и этак,
чтобы сразу написать.
Рассказ о новости пиши
и анализ предложи,
Муза к тебе прилетит
и поможет сочинить.
Музе песню предложу,
пусть летит она к нему,
а на чём будет играть,
арфу или граммофон достать?
Что бы ей не доставать,
пусть поможет написать,
мы рассказ прилежно ждём.
Уже есть? Читать начнём!
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747910
18.08.2017.
Картинка из интернета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746785
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 19.08.2017
Зелені огірочки
ховались під листочки,
сховалися від нас,
та все ж буде салат.
Під листок заглянем
і отак розкажемо:
один - вибираєм,
а інший - шукаємо.
На третій - глянемо,
четвертий - уявимо,
будем мати огірки
для салату отакі.
Біля них і помідори,
із листя в них убори,
червоніють скоро,
а поруч - цибулі море.
Петрушка ще і кріп,
селери зелений бік,
до овочів додавати
і салатом смакувати.
Помідори доростуть,
у салати попадуть,
сонце й вітаміни,
літа час відмінний!
17.08.2017.
Фотографія автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746732
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 18.08.2017
Снова мотылёк порхает,
вокруг себя ищет цветок,
увидит, тотчас опыляет,
а где цветок, он недалёк?
В летнем саду бывает много
и разноцветье клумб растёт,
каждый посетить и трогать,
желание пчелы сбылось.
Если не потрогает, увидит,
каждым полюбуется сейчас,
вокруг цветёт их много:
гладиолусов, георгин, роз.
Петунии и астры привлекают,
у физалиса есть яркий коробок
и солнце рудбекии содержали,
бархатцы и подсолнух одинок.
Три ангелочка были рядом:
читает, с лирой, с мотыльком,
маленький с мотыльком играет,
на ладошку присел его вновь.
Ангелочки присели зачем?
Чтобы с решением дилемм
проходящим мимо помогали
и настроение создали.
Над клумбой мотыльки порхают,
роса на космеях блестит,
роса на циннию садится,
вдаль время августа бежит.
17.08.2017.
Фотография автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746718
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.08.2017