Светлана Борщ

Светлая серость исчезала

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778707

Светлая  серость  исчезала
и  селезень  уплыл  к  рогозам,
он  быстро  лапками  перебирал,
как  будто  подразнить  желал.

Если  селезень  лапками  гребёт,
даже  от  этого  волна  идёт,
а  будет  ли  волна,  где  берега?
Зависит,  как  он  плавает,  когда.

Под  силу  мощному  ветру
на  озере  рябь  создавать,
скоро  станет  у  вод  утихать,
но  тучи  сильнее  толкать.

Пусть  ветерок  летит  смелей,
над  озером  сверкают  сто  лучей,
над  рощею  осталась  тучи  пелена
и  неба  чистого  сверкает  синева.

24.02.2018.8.43
Фотография  автора.  19.11.2017.
Ивано-Франковская  область.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778786
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 24.02.2018

Вертляві жваві птиці

Вертляві  жваві  птиці
летіли  в  годівницю,
там  крихти  поклюють
і  нових  скоро  ждуть.

На  землю  усю  ніч
летів  тихенько  сніг
і  густо  засипав,
на  годівницю  впав.

Не  дивляться  вже  киці,
а  їм  би  відпочити,
в  клубочки  загорнулись,
так  снігопад  відчули.  

Хто  зранку  з  лопатою  йде,
кине  сніг,  бо  птаство  жде?
Прилетять  міні-кури  милі:
животики  жовті,  сірі  спини.

Чорненька  шапка  зверху,
живі  мазки  в  мольберті,
що  за  вікном  поставила  зима,
мальована  природа  снігова.

Летять  верткі  синиці
по  черзі  всі  до  годівниці,
п’ять  поверхів  для  птиць
і  раннє  снідання  в  синиць.

24.02.2018.8.25.
Світлина  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778780
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 24.02.2018

Серостью сверкает небосвод

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778332

Серостью  сверкает  небосвод
над  зеркальем  тихих  вод,
пазл  природа  составляет
и  составляющие  поменяет.

Меняется  картина  каждый  миг,
серость  теплей,  где  солнца  блик,
а  если  пряталось,  где  туч  полёт,
теплее  небеса  и  отражение  вод.

Если  на  поверхность  кользнет  луч,
теплее  серость  становилась  вдруг,
движется  она  и  очертания  меняет,
себя  в  зеркалье  снова  отражает.

Лишь  через  несколько  минут
чистые  небеса  сверкнут,
над  рощею  остались  с  пеленой,
сверкает  небо  синевой.

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778786
22.02.2018.
Фотография  автора.
Ивано-Франковская  область.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778707
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 23.02.2018

Зима мольберт підготувала

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775733

Зима  мольберт  підготувала
і  фарби  довго  підбирала,
щоб  на  снігу  і  неба  тлі
картини  малювать  ясні.

Плетіння  тіней  на  снігу
в  сонячний  день  намалювала,
широкі  і  тоненькі  смужечки
вибагливо  сплітала.

Угорі  –  справжнє  плетиво  гілля,
неначе  в  довгих  рукавичках,
зима  їх  сотворила  із  снігу
та  рукавичками  укрила.

Ховається  чи  виглядає  з  хмар  -
природа  сонцю  порадіє,
а  на  горбі,  де  найвищий  замет,
хтось  ланцюжок  слідів  намітив.

Будинки  і  високі  дерева,
слідів  незвіданих  намисто,
це  так  залишила  зима
околиці  в  перинах  чистих.

Із  білих  хмар  –  малі  частки
лише  у  небі  залишились,
вітри  в  просторах  за  селом
сніг  із  гілок  трусили.

Наче  малі  подушки  у  саду,
але  гілки  тримають  міцно,
вночі  мороз  прикріпить  їх,
висять  пухким  намистом.

Складає  ієрогліфи  зима,
себе  гілками  викладає,
на  самих  синіх  небесах
чіткими  лініями  сяє.

Кущі  троянд  засипав  сніг,
але  одна  із  нього  виринає
і  гілочки,  одна  чи  дві,
зеленими  листками  сяють.

Ланцюжки  слідів  по  снігу,
кудись  неначе  поспішають
і  кучугури  нагорнули  високі,
враз  смайликами  сяють.

Дуби  із  листям  і  сліди,
людські  і  зайчикові  поруч,
та  розійшлись:  туди  й  сюди,
а  десь  життя  напише  повість.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779961
22.02.2018.
Фотографії  Калини  Шпанюк-Мельничук:
“С  ❄️нігові  Н  ❄️овели...  І  ❄️єрогліфи  Г  ❄️алактик...”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1988835741372233&set=pcb.1988827944706346&type=3&theater

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778493
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.02.2018

Спугнули селезня у вод

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777956

Спугнули  селезня  у  вод,
слетел,  присядет,  где  рогоз,
он  там  бывает  не  один,
луч  из-за  туч  бывает  с  ним.

Солнце  глядит  от  берега,
сверкает  в  озере  вода,
дорожкой  от  солнца  бежит,
купол  с  другого  берега  блестит.

Чуден  блеск  от  куполов,
вечернее  зеркалье  светит,
коснётся  глади  ветерок,
поверхность  рябью  метит.

Вечерние  касаются  лучи
зеркалья  и  по  нём  летают,
заглянет  небо  в  зеркала,
себя  в  нём  изучает.

Предвечернее  зеркалье
опять  на  озере  сверкает,
между  деревьев  -  сто  лучей
быстрее  солнце  направляет.

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778707
19.11.2017.
Фотография  автора.
Ивано-Франковская  область.



 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778332
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 21.02.2018

Шукають верткії синиці

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773555

Шукають  верткії  синиці
корм  собі,  а  інші  птиці
до  годівниці  прилетять,
стануть  і  собі  шукать.

Сніг  засипав  соснові  ліси,
застелив  пишні  килими,
дрібні  й  великі  сліди
по  килиму  вже  пролягли.

Засипані  гілки,  а  ліс
згинає  важке  гілля  вниз,
там  чорно-білі  письмена:
історія  пишеться  лісова.

Історії  старих  і  молодих,
старі  під  снігом  впали  вниз,
та  росли  поруч  молоді,
щоб  лісу  виростати  на  землі.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777609
9.02.2018.
Фотографія  Ігора  Винниченка
“Кому  ж,  як  не  нам  дбати  про  братів  менших?”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10208620626352657&set=pcb.10208620645393133&type=3&theater

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778316
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.02.2018

Полосою розовой пылал закат

Полосою  розовой  пылал  закат
и  небо  позднее  светилось
в  кружевном  плетении  ветвей,
днём  первым  декабря  искрилось.

Уплыло  цветье  октября
и  листопад  ушёл  летучий,
пробьётся  через  тучи  иногда
лишь  тонкий  редкий  лучик.

Крыши  домов  и  дымарей,
вечерних  окон  будет  свет,
пока  ветвей  лишь  кружева
были  черны,  будто  земля.

Черна  земля  всех  приняла,
всех  до  последнего  листа,
и  ожидает  белой  пелены,
станут  цветными  только  сны.

1.12.2017.
Фотография  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778097
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 20.02.2018

Янголи із землі злітали

Янголи  із  землі  злітали,
пекельна  там  була  гроза,
чи  вража  їх  погнала  сила?
Так  здивувались  небеса.

Чому  ви  стали  прилітати
враз  до  небесного  творця?
Доводилось  прибути  душам
аж  під  небесні  ворота.

Прибули  із  земного  пекла,
стрій  автоматні  черги  додали,
тих,  які  враз  померли,
стогін  поранених  при  тім.

Усі  отримають  відплату
за  ці  відібрані  життя,
їх  забере  пекельна  сила,
звідти  не  буде  вороття.

Небесні  янголи  незримо
з  небес  подивляться  на  нас,
їм  додавати  стійкості  і  сили,
вічності  у  Небесних  час.

20.02.2018.
Картина  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778096
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.02.2018

Сложные узоры неба

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777257

Сложные  узоры  неба
тёмные  ветки  рисовали,
а  деревья  вертикально
края  обозначали.

Край  обозначили  поляны,
пути  к  озёрной  красоте
и  обозначили  местами,
где  быть  кому-то  или  мне.

С  чёткими  краями  грани,
вдали  есть  место  красоте,
простор  сверкает  куполами
и  поздним  небом  в  ноябре.

Жизнь  линии  нарисовала
плетениями  веток  наверху,
вдали  есть  вод  зеркалье,
зеркалье  неба  в  ноябре.  

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778332
16.02.2018.
Фотография  автора  19.11.2017.
Ивано-Франковская  область

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777956
рубрика: Поезія, Очерк
дата поступления 19.02.2018

Дорога тумбочка

                     Дорога  тумбочка  –  це  апарат,  який  купили  за  дуже  великі  гроші  у  відомої  фірми.  Апарат  хороший  і  сучасний,  представники  фірми  приїхали  і  встановили.  Цей  апарат  може  мати  різне  призначення,  його  можна  використати  для  функціональної  або  лабораторної  діагностики.  Керівник  закладу  або  програми  від  міністерства  буде  сподіватись,  що  апарат  стане  працювати,  заробляти  кошти  для  закладу,  або  створювати  позитивне  враження  і  задоволення  програмою.  Але  раптом  виявляється,  що  працювати  з  використанням  апарату  нікому.
                   Та  це  не  головне.  На  обстеження  та  інші  слід  направити,  обґрунтувати,  зробити  правильний  висновок,  призначити  лікування  і  переконати  пацієнта,  щоб  він  дотримувався  рекомендацій.  Слід  перевірити  ефективність  лікування  у  конкретного  пацієнта  і  змінити  при  необхідності.  Виписати  рецепти  для  забезпечення  ліками,  виконувати  операції,  чергувати  або  працювати  з  інфекційним,  чи  із  діагностичним  матеріалом.  Виявляється,  що  робити  це  нікому.  Залишились  тільки  спеціалісти  пенсійного  віку.  Жінки  в  декретних  відпустках  воліють  професійно  доглядати  власних  дітей,  ніж  працювати.  За  отримувану  платню  людина  з  освітою  і  кваліфікацією  повинна  мати  можливість  гідно  жити.  А  за  таку  платню  складно  вижити.  Основна  складова  частина  медицини  –  люди.  Так  буде  завжди,  які  б  складні  апарати  не  придумало  людство.  Без  людей  будь-які  апарати  залишаться  непотрібними  дорогими  тумбочками.
                   Хороші  починання  залишаться  тільки  починаннями  без  можливості  реального  втілення,  якщо  не  буде  можливості  отримувати  зарплату  за  роботу.  Гідну  зарплату  для  утримання  себе  і  родини.  Ентузіазм  –  це  для  короткого  спринту,  або  тренування  вмінь  і  мізків.  А  тривалі  результати  можуть  дати  тільки  реальні  кошти.  Без  них  хороші  наміри  такими  і  залишаться.  А  ще  буде  багато  дорогих  тумбочок,  які  не  працюватимуть.  Але  на  кожну  з  них  можна  поставити  букет  квітів,  що  призначений  для  похорону  планів.  І  хороших  намірів  теж.

12.01.2018.
“Сторінки  записника.”
Світлина  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777955
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 19.02.2018

Белый снег по дороге кружит

Белый  снег  по  дороге  кружит,
то  зима  первым  снегом  вьюжит
и  она  тихо  заметает  сама:
дороги,  улицы,  дома.

Тихонько  заметает  кругом
рощи,  парк,  сады  с  мостом,
берег  реки  и  большой  город,
старинный,  но  душою  молод.

Скверы  заметёт  и  дома,
за  рекою  строились  тополя,
вербы,  что  выросли  гуще,
укрываются  белою  тучей.

Здесь  первый  выпадает  снег
и  тает,  оставляя  для  всех
капли,  в  плетениях  метки,
и  снежные  кое-где  ветки.

Проливается  снежным  дождём,
кроется  под  крышей  и  за  углом,
мир  в  преддверии  новизны
в  белом  плетении  зимы.

21.11.2017.
Фотография  автора.
22.01.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777836
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 18.02.2018

Бойова Мавка

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776484

Сміх,  бризки  і  пірнання,
спостерігає  русалка  за  тим,
та  ось  уже  закінчилось  купання,
сушитися  біжать,  бо  вечір  з  ними.

Кізки  жують,  з’ясовують  стосунки
і  видираються  на  скелі  верх,
там  об’їдають  листяні  дарунки,
та  не  оцінять  краєвидових  чудес.

Дівчата  старші  уроки  розбирають,
молодші  слухають,  на  лірі  грають,
а  чи  були  дівчата  у  лісі  самі?
Спостерігали  мавки  бойові.

Незрима  Мавка  дивиться  із  лісу,
богині  Артеміди  учениця,
арбалет  у  неї  за  плечима
і  вузьконоса  бартка-сокира.

На  поясі  -  короткий  меч-стилет,
широкий  захисний  браслет,
почує  гострим  вухом  лісу  мову,
а  ліс  живий  –  шепоче  знову.

Пора  збиратися  до  джерела,
вглиб  лісу  стежка  пролягла,
а  на  сигнали  й  свист  русалки
із  лісу  відізвались  мавки.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780329
11.02.2018.-18.02.2018.
Картина  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2018

Два кота

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773651

Нарядный  чёрно-белый  кот
у  ограды  кошку  ждёт,
также  рыжий  кот  идёт,
видит  кошка  и  народ.

На  заборе  посидит,
слушает  кошачий  хит,
нравится,  кто  лучше  мог?
Но  каждый  о  своём  поёт.

Здесь  чёрно-белый  кот,
нам  о  политике  поёт
не  сам,  а  много  с  ним
других  котов,  был  мил.

Кошечки  бывают  у  него,
как  чёрно-белое  кино,
поспорят,  а  потом  галдят,
а  кот  держал  воды  ушат.

Водички  нужно  иногда  ему,
дайте  воды  быстрей  коту,
они  рассказывают  много,
исследуют  жизни  дороги.

Другой  был  -  рыжий  кот,
он  уже  нас  в  шоу  ждёт,
расскажет  о  недели  дне
и  кто  летает  на  метле.

Важно:  кто  и  где  летает,
а  кот  рыжий  наблюдает,
стихи  сложит  и  споёт,
на  канале  рыжий  ждёт.

Кот  подрабатывал  Эротом,
но,  видно,  устал  что-то,
теперь  читает  он  газету,
интересно  пишут  где-то.

Интересные  сидят  коты,
смотрите  на  котов  и  вы,
они  с  экрана  нам  поют,
скоро  весна,  котики  ждут!

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780128
16.02.2018.
Картинка  Льва  Бартенева.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777612
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 17.02.2018

На спогад перетворюється казка

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778316

На  спогад  перетворюється  казка,
розтануть  із  снігами  дерева,
світ  чорно-білий  раптом  зникне
і  почорнілою  залишиться  земля.

Іще  побути  їй  під  снігом,
укривати  ковдрою  із  пуху  ліс,
дороги,  парки  і  провулки,
нафарбувати  в  біле  гілок-кіс.

Машини  вкрити,  де  можливо,
та  різні  смайлики  намалювати,
так  вони  дивляться  грайливо,
що  із  всіх  поверхів  видати.

Зима  іще  гуляє  вулицями,
ялинки  прикрашає  і  дахи,
і  їй  ще  трохи  бути  з  нами,
щоб  зустрічати  дні  весни.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779574
10.02.2018.
Фотографії  Ігоря  Винниченка.
“Небавом  ця  казка  буде  лише  спогадом...”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10208625980766514&set=pcb.10208625985406630&type=3&theater

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777609
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2018

Под ноябрьским солнцем стыли берега

Под  ноябрьским  солнцем  стыли  берега,
здесь  семицветье  отразит  вода,
а  кружева  вершин  берёз
смотрели  в  бездну  тёмных  вод.

Озера  не  видима  здесь  глубина,
но  отражаются  в  ней  небеса,
пепельно-розовую  дымку  туч
слегка  вечерний  красит  луч.

Лишь  чёрно-белые  берёз  стволы
отражаются  из  вертикальной  высоты
и  смотрят:  не  видна  там  глубина,
глядят  в  зеркалье  небеса.

В  озере  снова  отразятся  небеса,
в  безветрии  не  зарябит  вода,
у  берега  лишь  несколько  ключей,
мелких  кругов  и  пузырей.

Плывут  по  озеру  и  лопнут  пузыри,
больше  останется  от  них  воды:
высокое  стояние  у  берегов,
не  шелохнутся  стебли  рогозов.
 
Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777956
19.12.2017.
Фотография  автора.
Ивано-Франковская  область.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777257
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.02.2018

Засідання Олімпу

Засідання  Олімпу  відбулось,
доповідать  Гермесу  довелось,
призначений  він  на  Олімпі
головним  для  управління.

Графіки  мальовані  у  нього,
правильно,  бо  це  підмога,
і  звіт  такий  бачити  треба,
в  такій  роботі  є  потреба.

“Хліба  й  видовищ”  -  діяв
в  минулому  і  в  теперішній  час
на  хліб  потрібно  заробляти  -
видовищ  буде  більше  в  нас.

Заробляти,  щоб  добрались
усі  податки  до  бюджету,
до  жадібних  не  прилипали,
більше  потрібно  інтернету.

На  Олімпі  -  про  роботу  звіт,
для  цього  хочем  бачить  їх,
щоб  було  про  що  розповісти
про  нас  і  нам  усім.

Нехай  буде  що  звітувати,
але  і  плануватись  буде  так,
а  клопоти  ті  на  Олімпі  -
видовище  це  як-ніяк.

А  де  буває  компромат?
Він  тут,  копни  лиш  ряд
напівбогів,  етнархів  враз,
то  компромату  міх  зараз.

Реклама  це  Олімпу  непряма,
але  нехай,  щоб  лиш  пряма  -
робота  й  успіхи,  і  для  людей
діяли  на  Олімпі  кожний  день.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797788
14.02.2018.
Картина  Антонио  Веррио.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777063
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.02.2018

Любовную записку тебе я напишу

Любовную  записку
             тебе  я  напишу,
не  пишется  мене  что-то,
             но,  может,  сочиню.

Рисую  только  точки  -
             получатся  сердца
и  выйдут  из  листочков
             два  ангелочка-трубача.

Два  ангелочка  в  трубы
             скоро  начнут  дудеть,
что  напишу  в  записке  -
             исполнить  им  успеть.

А  может  не  смогу  я
             писать  -  рисую  вновь,
сложу  в  конвертик  сердце,
             а  в  сердце  том  -  любовь.

4.12.2017.-14.02.2018.
Картина  Евгении  Гапчинской
“Любовная  записка…”

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777036
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.02.2018

Компромат і реклама

                   Вона  думає,  що  все  в  цьому  житті  знає.  А  знає,  справді,  багато.  У  неї  -  великий  стаж  роботи,  участь  у  службовому  хитросплетінні,  плітках  та  інтригах.  Такі  ситуації  не  вперше  -  з’ясовано  у  прихильників  із  іншого  відомства.
                   Знати  багато  –  не  означає  знати  усе.  Мати  багатий  життєвий  досвід  -  не  означає,  що  зможеш  усе  врахувати.  А  чергове  загострення  пихи  треба  правильно  використати.  Такій  інтриганці,  жадібній  до  інформації,  із  намаганням  керувати  усіма,  можна  запропонувати  рекламу.  Власну  рекламу,  щільно  запаковану  в  обгортку  компромату.  Бо  непряма  і  негативна  реклама  буває  більш  дієва,  ніж  пряма  і  нав'язлива.  Особливо,  якщо  потрапить  до  цільової  аудиторії.  Схопивши  довгожданий  “компромат,“  вона  понесеться  із  ним  до  адміністрації,  а,  насправді,  із  рекламою.  Вона  не  розуміє,  чому  там  не  роблять  того,  чого  намагалася  добитись.  Це  охолоджує.
                 З  нею,  справді,  можна  спілкуватись.  Обговорювати  жіночі  дрібниці,  які  нікуди  не  понесеш.  Але  слід  добре  розуміти,  про  що  розповідаєш.  А  при  потребі  знову  можна  запропонувати  “компромат.”  Щоб  отримати  справжню  рекламу.  Такою  вона  стане  для  людей,  що  думають.  Бо  призначена  саме  для  них.

5.02.2018.
"Сторінки  записника."
Картина  із  інтернету.                          

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776688
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 13.02.2018

В чёрном плетении ветвей

В  чёрном  плетении  ветвей
небо  покажется  светлей,
в  серости  тучи  луч  искать,
снег  станет  засыпать.

Он  уже  начинался  и  идёт
на  бездну  незамерзших  вод,
на  тонкий  ненадёжный  лёд,
чуть  припорошен  он  и  ждёт.

Как  будто  ожидает  он  и  тих,
пороши  и  снежинок,  много  их,
кружит  и  в  небесах  поёт?
Лишь  ветер  на  вершинах  ждёт.

Шатается  верхушка  у  вербы,
снег  начинался  и  летит,
садился  мерно  он  на  лёд,
в  проталины  глубоких  вод.

Бурлит  в  проталинах  вода
и  это  -  жизнь,  хоть  не  жива,
мелкие  лопаются  пузыри
и  к  льда  краям  идут  круги.

Ветки  вербы  поймает  лёд,
примёрзли  ветки  вновь,
другие  снова  ветерок  шатал
и  бал  метели  продолжал.

14.01.2018.
Фотография  автора.
Ивано-Франковская  область.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776666
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 12.02.2018

Русалка в охороні

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773899

Геліос-сонце  їхав  через  море,
що  простягається  на  сотню  миль,
каміння  скелі  ніби  промовляє
у  шумі  тисяч  теплих  хвиль.

Сюди  приходить  Афродіта
із  зграйкою  подруг-дівчат,
та  не  самі:  ще  стадо  ходить,
якщо  іде  пастух  відпочивать.

Три  кізочки  ідуть  із  ними:
безрога  біленька  уся,
а  ще  рогата  і  сердита,
й  безрога  сіренька  була.

Пасуть  при  злагоді  вечірній,
коли  гаряче  сонце  не  пече,
у  сумках  із  собою  носять
уроки,  хтось  приніс  і  жде.

Під  деревом  -  з  полотна  сумки,
купатись  швидко  бігли  в  ряд,
розбуркають  сонную  хвилю
і  стануть  у  неї  пірнать.

Поруч  з’являється  русалка,
з-за  скелі  невидимкою  глядить,
бо  німфи  Море  пірне  донька,
іще  зграйка  дівчат  біжить.

Прикріплена  у  неї  до  хвоста
тонка  сокира  бойова,
а  біля  пояса  -  короткий  меч,
браслет  бував  широкий  весь.

Мушля  причеплена  за  вухом,
щоб  поклик  Моря  слухать,
а  за  спиною  –  батіжок,
був  для  упряжки  із  рибок.

Упряжку  ту  нечасто  запрягає,
бо  блискавкою  у  морі  пірнає,
така  була  в  дівчаток  охорона:
захована  за  скелю  і  не  сонна.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777835
11.02.2018.
Картина  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776484
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 11.02.2018

Метёт зима

Метёт  зима,  бросает  снег
           и  заметёт  пределы,
жизни  предел  укроет  с  ней,
           а  что  с  ним  делать?

Скитанье  будет  ли  в  полях,  
           вьюгой  метённых,
иль  ближе  к  дому  с  нею  быть,
           судьбою  окаймлённом?

Бушует  вьюга  за  окном  
           и  снег  кружится,
что  будет  в  завтрашнем  том  дне
           и  что  приснится?

Наступят  завтра  за  окном  
           снега  и  вьюга,
иль  в  поле  прекратит  гулять
           метель-подруга?

Зима  какие  за  окном  
           напишет  вести?
Вдруг  стало  холодно  зимой
           в  сугробах  снежных.

Шагает  по  миру  зима
           и  снег  кружится,
она  по  жизни  пролетит  
           и  дальше  длится.

Сколько  бы  здесь  не  бушевать
           метели-вьюге,
но  успокоится  весной  
           и  сгинуть  стуже.

Исчезнет  стужа  за  окном
           и  повсеместно,
и  в  заметённый  мир  весна
           придёт  чудесна.

Текст  песни.
9.02.2018.
Анимация  из  интернета.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776467
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.02.2018

Киця у віконці

Киця  у  віконці,
де  засвітить  сонце,
і  навколишній  світ
кольору  буває  киць.

Світ  за  тим  вікном  -
із  білим  сніжком,
із  сірістю  небес,
край  світліє  весь.

Милується  на  сонце,
що  зиркне  у  віконце,
проб'ється  понад  хмари,
промінчиком  засяє.

Замружиться  тут  киця:
на  сонце  як  дивиться?
Почухає  за  вушком,
а  хмара  -  як  подушка.

Замети  на  городі,
калина  біля  двору,
там  поклювали  снігурі
червоні  ягоди  рясні.

Темніють  вдалині  ялини,
для  прикраси  -  малі  тини,
позначать  сухі  квіточки
краї  городів  і  грядки.

Бачила  киця  із  вікна,
що  за  вікном  іще  зима,
така  ж  як  киця  біла,
пухнаста  з  гіллям  сірим.

28.01.2018.
Світлина  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776204
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 10.02.2018

Нельзя любовью наказать

Нельзя  любовью  наказать,
когда  ею  живёшь  и  дышишь,
вести  о  ней  захочешь  речь
и  существуешь,  с  нею  пишешь.

Она  есть  дарование  небес,
но  иногда  покажется,  что  ада,
ради  неё  ли  существуют  все:
далёкой  или  близкою  отрадой?

Кто  чашу  полную  с  ней  выпивал,
кто  пригубил  слегка  от  счастья,
кто  вихрь  страстей  осознавал,
кто  тишь  и  гладь  среди  ненастья.

Носилась  выхрем  сквозь  века,
народы,  штормы  и  пустыни,
и  с  нею  изменялась  жизнь  пока,
и  царствует  она  поныне.

Так  много  лиц  бывает  у  неё:
и  настоящих  или  в  масках,
в  стороны  разворачивает  миг
и  часто  на  неё  глядят  с  опаской.

Так  много  воплощений  у  неё,
её  не  вправе  осуждать  мы,
то,  что  бывало,  и  что  есть,
своё  в  ней  каждый  ищет  счастье.

24.01.2018.
Картина  Michael  Cheval

 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776202
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 10.02.2018

Лиш краплі сірі на воді

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769178

Лиш  краплі  сірі  на  воді,
ніби  сльозами  плаче  січень,
він  мав  би  зараз  морозити,
на  вікнах  малювати  квіти.

Не  довелось,  але  не  сум
у  лісі  з  сірістю  витає,
поки  тільки  зелений  мох
пеньки  й  дерева  укриває.

Хай  краплями  не  плаче  січень,
бо  іще  буде  в  нас  зима
і  засніжить  хурделицею  біло,
укриє  снігом  ще  поля.

Це  буде  потім,  але  зараз
ще  плаче  січень  із  дерев
і  спричиняє  по  воді  лиш  кола,
глядить  гілок  мереживо  щодень.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769815
3.01.2018.
Фотографії  Ігора  Винниченка:  
“Січень...  день  як  день...”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10208405893624473&set=pcb.10208405897504570&type=3&theater

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776113
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.02.2018

Мела метель по всей земле

Мела  метель  по  всей  земле
и  поля  замела  пределы,
видна  в  окошке  и  душе,
зачем  зерном  морозным  сеет?

Мела  метель  по  всей  земле,
в  полях  и  по  лесах  кружила,
холодом  обдала  сады,
она  по  жизни  завьюжила.

Зачем  укроешь  шалью  жизнь
и  одеялом  укрываешь  поле?
Ветер  буйный  по  полям  летит
и  где-то  в  вышине  он  стонет.

Зимы  природа  такова  -  
кружить  и  сыпать  снег  повсюду,
у  жизни  тоже  есть  черта:
бросать  снега,  поля  утюжить.

Бывает  сильною  метель,
что  по  лесам  и  в  поле  кружит,
но  время  кончится  её,
сугробы  оставляет  вьюга.

Бросает  холодом  зима,
морозом  на  просторах  дышит,
там  сила  кончится  её,
но  зацветут  весною  вишни.

Опять  метель  по  миру  кружит,
опять  метель  по  жизни  вьюжит,
но  чем  мощнее  снегопад,
тем  краше  вишням  расцветать.

Текст  песни.
20.12.2017.
Анимация  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775918
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 08.02.2018

Мороз і сонце

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773650

Мороз  і  сонце  –  день  чудовий,
де  синє  небо-голубінь,
а  за  високим  лиш  парканом
там  заховалась  ночі  тінь.

Ховалася  за  воротами,
за  стовбурами  всіх  беріз,
зранку  тримають  іще  іній,
вдень  зронять  кілька  сліз.

Багато  слізок  їм  не  лити:
прибуде  вечір  після  полудня
і  слізки  швидко  замерзають,
уранці  інею  покажеться  краса.

Тупцяють  песики  –  символи  року,
на  хвіртці  усміхається  їх  брат,
оце  дарма,  що  він  тут  вовчик,
бо  допоможе  дати  лад!

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778493
25.01.2018.
Фотографія  Калини  Шпанюк-Мельничук:
“Мороз  і  сонце  –  день  чудовий!”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1978343612421446&set=pcb.1978343639088110&type=3&theater

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775733
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.02.2018

Она подарит дивный свет

Она  подарит  дивный  свет,
создаст  из  звёздочек  букет,
станет  во  тьме  его  дарить
и  расцветёт  звездою  миг.

Дорожку  из  созвездий  нарисует,
своею  каждое  созвездие  кочует,
их  много  есть  по  Млечному  пути,
как  бы  свою  звезду  найти?

Своя  звезда  пылает  вновь,
но  далеко,  рукой  не  тронь,
рукою  не  получится  достать,
а  любоваться  и  созвездия  считать.

Звездочёт  их  много  насчитает,
под  звёздами  мир  засыпает,
увидит  путешественник  в  пути,
увидит,  чтобы  счастливо  идти!

8.01.2018.
Анимация  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775730
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 07.02.2018

На що благословляють небеса?

На  що  благословляють  небеса?
Того,  насправді,  ми  не  знаєм,
ми  просимо,  чи  мовимо,
вони  лиш  поглядають.

Та  тут  дорога  над  усе,
як  йдеш,  або  на  неї  ступиш,
вона  кудись  та  приведе,
та  ти  її  будуєш.

Хто  цю  дорогу  прокладав?
Чи  по  ній  часто  проходили?
Тільки  ходив,  чи  будував,
когось  по  ній  водили.

Вузькою  стежкою  була,
або  широкою  дорога  буде,
по  ній  ідеш,  веде  життя,
оцінять  вже  майбутні  люди.

6.02.2018.15.17.
Анімація  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775556
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.02.2018

Снег и ветер красоту создали

Снег  и  ветер  красоту  создали,
стоят  на  подоконнике  цветы,
вид  из  окна  дополнят  розы,
где  продолжает  снег  идти.

Медленно  за  окном  кружится,
слегка  кивает  роза  в  такт,
перевернув  осеннюю  страницу,
остались  о  тепле  напоминать.

Тепло  и  свет  их  будут  в  доме,
пусть  душам  добавят  тепла,
а  с  холодами  познакомит
морозная  и  вьюжная  зима.

Это  она  сверкает  за  окошком,
сыплет  обильные  снега
и,  осени  перевернув  страницу,
начинает  утро  декабря.

4.12.2017.
Анимация  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775544
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 06.02.2018

Узимку теж бувають квіти

Узимку  теж  бувають  квіти,
суцвіттями  сухими  зацвітуть,
їм  тільки  сонцю  не  радіти,
не  оцінити  його  суть.

Хитне  їх  вітер,  зронять  сльози,  
або  вже  шапка  снігова  впаде,
витримують  сухим  стеблом  морози,
з  морозом  дерево  сухе  скрипне.

Блисне  понад  квітками  ранок
хмарин  синьо-рожевою  стіною,
почнеться  день  імли  серпанком,
розчиниться  під  сонцем  знову.

За  вітром  квіт  зашелестить,  
із  сильним  тон  лиш  додає,
під  сонцем  блисне  і  засяє,
сухе  стебло  сніг  понесе.

24.01.2018.
Світлина  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775383
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 05.02.2018

Морозный калейдоскоп

Поставили  стеклопакеты,
нельзя  в  них  продышать  окно,
оставьте  для  картин  мороза
хотя  б  одно.

Чтобы  на  них  морозы  рисовали
новый  рисунок  каждый  раз
и  окна  снова  расцветали
и  радовали  нас.

Неведомыми  будто  бы  цветами,
узоры  и  снежинки,  и  лучи,
изящно  балеринки  танцевали,
только  представь  и  жди.

Глазки  в  окошке  продышали,
рисует  снова  на  окне  мороз,
лучи  здесь  скоро  засверкают,
в  морозный  заглянув  калейдоскоп.

4.02.2018.
Фотография  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775186
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 04.02.2018

Я не скажу тобі: “Прощай”

Я  не  скажу  тобі:  “Прощай,”
мені  слова  ці  теж  не  скажеш,
залишимо  в  собі  наш  рай,
нехай  нас  зігріває.

Згадай  із  сірістю  дощі,
в  душі  й  навколо  заметілі,
рай  буде  з  нами  назавжди,
бо  ми  його  хотіли.

У  ньому  -  синява  й  тепло,
і  прибіжить  легенька  хвиля,
він  буде  з  нами  і  без  нас,
була  такою  мрія.

Згадати  у  будь-який  час
не  дійсність,  лише  мрію,
нехай  він  пам’ятає  нас,
із  ним  буде  надія.

Текст  романсу.
4.02.2018.
Фотографія  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775177
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2018

Киця носика закрила

Киця  носика  закрила,
у  клубок  себе  крутила,
щоб  було  тепліше
і  до  весни  ближче.

А  надворі  сніг  іде:
лютий  як-не-як  буде,
пора  землі  укриватись
і  під  ковдру  заховатись.

Інша  була  киця,
та  не  ворушиться,
біля  печі  посидить
і  спідницю  сторожить.

Третя  сидить  киця,
що  в  ліжку  моститься
і  його  займе  сама,
бо  їй  відпочить  пора.

3.02.2018.
Світлина  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774996
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 03.02.2018

Я сонная и нежная

Я  сонная  и  нежная
подушечку  возьму,
глаза  уже  слипаются
и  быстро  спать  пойду.

От  важного  занятия
не  отвлекай  меня,
к  кровати  направляюсь,
скорей  усну  сама.

А  за  окном  -  ночь  тёмная,
пушист  летит  снежок,
и  ночью  той  заснеженной
мне  отдохнуть  чуток.

Пусть  снятся  белоснежные
на  море  корабли
и  там  поёт  лишь  море
у  пляжа  на  мели.

Снег  за  окном  кружится
подушки  шьёт  зима,
снежок  пускай  мне  снится,
ведь  мне  заснуть  пора.

3.12.2017.
Картина  Евгении  Гапчинской
“Я  сонная  и  нежная…”

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774992
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.02.2018

Весна у місто завітала?

Весна  у  місто  завітала?
Ще  зовсім  юна,  та  проте
відкриє  справжній  двері,
не  зараз,  іще  місяць  жде.

Дощі  ще  будуть  із  вітрами,
зима  забула,  що  вона  зима,  
їй  іще  місяць  з  нами  бути,
була  би  трохи  хоч  сніжна.

Сніжна  і  мороз  невеликий,
та  нас  не  слухала  зима,
розкаже  про  зимові  примхи  
синоптик  звечора  й  зрання.

А  на  майдані,  майже  поруч,
палатки  справа  і  ліворуч:
Свобода,  Сектор,  Рух,  Укроп,
при  виборах  буде  ще  хтось.

Але  порадує  різноманіття
і  що  сідали  у  верховіттях
лелеки  з  діточками:
із  паннами  і  козаками.

Весна  на  Вічевому  майдані,
буде  вона  слідом  ще  йти,
щоб  у  дні  спокійні  й  ночі,
у  час  призначений  прийти.

1.02.2018.
Світлина  автора.
Івано-Франківськ,
Вічевий  майдан.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774766
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 02.02.2018

В осенний вечер ноября

В  осенний  вечер  ноября
в  окошко  ветер  дождь  бросает,
как  будто  хнычет  за  окном
и  листьев  ожерельями  шатает.

За  одну  ночь  меняет  вид
и  вдруг  не  стало  многоцветья,
а  только  кое-где  хранит  одно,
или  лишь  несколько  заметных.

Плетениями  веток  зашатает  сад
и  мелкий  дождик  поливает,
плачет  за  окнами  ноябрь
и  может  это  он  вздыхает?

Вдруг  стали  блёклыми  сады,
от  цветья  листьев  уставали,
небо  прольёт  холодные  дожди
и  капли  на  стекле  оставит.

Листьев  конфетти  в  ветвях
с  порывом  ветра  улетает,
а  вслед  холодною  волной
дождь  бусы  с  дерева  роняет.

14.10.2017.
Анимация  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774634
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.02.2018

Туди й сюди доріжка

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774272

Туди  й  сюди  доріжка
             біля  ставка  лягла,
зроблена  лиш  недавно  -
             гуляла  дітвора.

Зібралися  чаєчки,
             качки  і  голуби,
кому  б  їх  пригощати,
             їм  їсти  залюбки.

Лиш  мама  з  діточками,
             найменша  з  транспортом,
дарма,  що  трьохколісний,
             поїдемо  слідом.

Качечки  тут  плавають,
             а  на  льоду  –  чайки,
злетілись  усі  їсти,
             за  ними  -  голуби.

А  біля  водоспаду  -
               голівками  униз,
напевно,  із  водою
         до  них  прибув  сюрприз.

Обідали,  із  хмари
             не  дощ  -  снігу  крупа,
закінчилась  у  птаства
             обідняя  пора.

Тепер  птахи  чекають,
           їжачитись  їм  льоду,
прийдуть  іще  гуляти
           і  пригостять  зграю.

Потупцяють  поважно
           по  сірому  льоду,
навколо  загуліли:
           “Давай  швидко  їду!”

Продовження…
30.01.2018.
Світлина  автора.
Івано-Франківськ,
парк  Т.Г.Шевченка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774473
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.02.2018

Даль сияла белою волною

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774261

Даль  сияла  белою  волною,
чуден  гор  изгиб  лесной
и  уже  далёкой  пеленою
усыпаны  верхушки  гор.

Томится  в  зимнем  ожидании
высокая  Горган  гряда,
холод  с  вершин  тех  дальних,
блестела  неба  синева.

Яркое  солнце  не  согреет
поля  и  лес,  и  на  полях  траву,
высится  в  томном  ожидании,
тумана  растворяет  седину.

Повыше  будет  солнце  ярче
на  фоне  неба  и  горы,
и  прорисует  яркий  полдень,
линию  леса  начертит.

Рисует  тёмные  поляны
и  сёла,  вышки  на  горе,
здесь  будет  день  и  полдень,
со  снегом  горы  в  ноябре.

5.11.2017.
Фотография  автора.
Ивано-Франковская  область.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774471
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 31.01.2018

Шторм по озеру гуляє

Шторм  по  озеру  гуляє
і  тривожить  береги,
лиш  коричневе  хитає
довге  гілля  у  верби.

Старі  верби  не  хилились,
не  страшний  політ  вітрів,
та  й  кленочок  не  покине
лист,  що  зберегти  зумів.

Сірий  лід  міцний  не  дише,
не  гойдає  вітерець,
лише  чайки  закричали,
полетіли  до  озер.

Десь  видніється  рибалка,
над  ополонкою  стримить,
зловить  рибу  чи  не  зловить,
рибі  кисню  чи  досить?

Темно-сірі  хмари  низькі
чередою  вдалину  пливуть,
є  тракторець  низенький,
кабелі  кудись  тягнуть.

Вітер  стих  лиш  на  хвилину,
знову  розпочав  танець,
холоднішає  надворі,
надів  шапку  молодець.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774473
30.01.2018.
Фотографія  автора,
Івано-Франківськ,
міське  озеро.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774272
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.01.2018

Купол снова серебрится

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770513

упол  снова  серебрится
и  чуть  другой  уже  он  здесь,
но  также  в  небеса  стремится,
на  берегу  другом  он  весь.

Золото  дорожки  сотворив,
ранним  утром  берега  сияли,
себя  старались  отразить,
гладь  водная  приняла.

Опять  зеркалье  исчезало:
холодный  ветер  прилетел,
рябила  озера  поверхность
и  кто-то  на  верхушке  пел.

Обследовал  кору  повыше,
а  рядом  дятел  застучал,
высокие  у  вербы  ветки
обследовал,  лечить  их  стал.

Стук  дятла  мерно  раздавался,
шумел  в  вершинах  ветерок,
роняли  ветки  тающие  капли
и  заблестел  в  траве  листок.

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774471
5.11.2017.
Фотография  автора.
Ивано-Франковская  область.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774261
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 30.01.2018

Життя тут миті зупинило

Життя  тут  миті  зупинило,
осінню  фіксувало  мить,
у  полоні  льоду,  або  днини,
слід  осені  так  залишить.

В  полоні  льоду  –  лист  і  стебла,
плоди,  ще  вмерзлі  у  льоди,
минає  час  тут  від  землі  до  неба,
чи  буде  тут  зупинка  назавжди?

Не  назавжди,  мине  повільно
тут  у  льодах  серед  снігів,
але  як  потепліє  й  сонце  блисне,
то  вибереться  миттю  із  льодів.

З  полону  крижаного  вибиратись,
але  що  буде  із  листям  сухим?
На  дно  спуститися  і  розкладатись,
нове  стебло  лісок  зустрів.

Зустріне,  як  льоди  розтануть,
у  ліс  заглянуть  сонце  і  весна,
в  полоні  їм  чекати  до  світанку,
як  зникне  з  сонцем  ковдра  снігова.

29.01.2018.
Світлина:  Vira  Babchuk
“Зупинила  зима  моменти  життя...”

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774063
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 29.01.2018

Вороны с сыром и лиса

Вороны  требуются,  прям  с  утра,
чтобы  сказать  лисице:  “Кря!”
Сыр  повкуснее  обронить,
ах,  как  же  без  ворон  прожить?

Лиса  кого  поймает  на  обед,
состряпает  ли  что  в  ответ?
Но  всё  равно  –  сыр  подавай,
он  упадёт?  Клюв  раскрывай.

Истории  придумает  лиса,
чтобы  сказать  вороне:  “Кря!”
С  придуманной  историей  споёт,
как  будто  тролль  она  иль  бот.

Если  сыр  ворона  обретёт,
так  не  лови  ворон,  народ,
а  сыр,  ворона,  береги,
если  нашла  -  лисицу  жди!

27.01.2018.
Анимация  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773913
рубрика: Поезія, Басня
дата поступления 29.01.2018

Він крутиться біля Олімпу

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772659
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763674

Він  крутиться  біля  Олімпу,
слабини  знає  і  звички  богів,
і  кожному  на  їхні  забаганки
чудово  догодити  вмів.

Творити  вміє  він  проблеми,
запропонує  від  них  рятувать
і  не  за  так  –  такі  ж  дилеми,
чи  кожен  знає  вирішити  як?

Він  тут  немовби  ні  до  чого,
невидимії  вуха  все  ж  стирчать,
вважає,  що  ніхто  не  здогадався,
і  найхитріший  саме  він  бував.

Хто  до  нього  раптом  потрапляє
через  якусь  потребу  на  гачок,
то  довго  ходить  без  причини,
про  результат  бува  –  мовчок.

Тривало  стане  він  мотати
душу  і  нерви,  та  проте:
терпіння  і  знання  –  проблеми
не  зараз  вирішаться  і  не  вже.

Спостерігай  же  й  дізнавайся:
хто  слабкості  чужі  і  вади  знає,
хоч  від  очей  чужих  свої  ховає,
то  власних  має  цілий  оборіг.

Слухай  і  подивись  навколо:
Олімп  великий,  та  проте,
де  натиснути  доведеться,
не  пропусти  свій  шанс  ніде.

Стійкість,  знання  й  терпіння,
зброя  тепер  буде  така
і  навіть  власне  розуміння:
закінчиться  колись  юла.

Як  горщик  на  вогонь  поставиш,
то  каша  звариться  колись,
а  як  автобуса  чекаєш,
то  буде  він,  тільки  діждись.

Інтриги,  вибрики  і  побрехеньки
закінчаться  уже  й  колись,
була  неправда  –  його  ненька,
із  нею  він  залишиться  повік.

Служка-напівбог  біля  Олімпу:
до  канцелярій  ходить  і  не  раз,
там  бути  іншим  –  не  по  чину,
гру  власну  має  увесь  час.

Чи  можна  грати  одночасно
у  шахи  і  у  карти  так  щораз?
Часто  йому  оце  вдається,
а  правила  –  тільки  для  вас.

Він  ними  тільки  користає,
з  власним  рахунком  результат,
а  правила,  хто  справді  поважає,
то  той  йому  не  брат.

Із  ним  стикнеться  німфа  Море,
як  доведеться  доньку  захищать
тоді  вона  із  морем  заговорить,
зараз  нічного  краєвиду  благодать.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776484
10.01.2018.
Анімація  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773899
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 28.01.2018

Ах, какая ёлка!

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772458

Ах,  какая  ёлка,
зелёная  и  колкая,
пора  ёлку  выносить,
или  чуть  повременить?

Сидит  котик,  где  игрушки,
после  хорошей  заварушки,
шапочка  –  цвета  марсала,
свитер  новенький  бывает.

Все  новости  собирал,
ещё  он  их  обсуждал,
но  ёлку  разобрать  пора,
это  сделает  с  утра.

Любуется  пока  наш  кот,
в  цветущей  вишне  кошку  ждёт,
новогодние  снимет  игрушки,
станет  пить  чаёк  из  кружки.

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777612  
27.01.2017.
Картинка:  Алексей  Долотов  
(Хenopus).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773651
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 27.01.2018

Була учора зима

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772993

Була  учора  зима,
         а  сьогодні  нема?
Іще  узявся  морозець
         і  вісімнадцять  тут  удень.

Засніжені  дерева
         у  інеї  стоять,
а  через  чорні  гілки
         промінням  мерехтять.

Промінчики  ранкові
         через  дроти  стрибнуть,
а  тіні  темно-сині
           за  дерево  пірнуть.

Сидять  отам  тихенько,
         від  сонця  утечуть,
як  сонце  вище  лине,
         щоб  далі  ще  пірнуть.

Іще  не  всі  листочки
           віддалися  землі,
жовтіють  на  гілочках
             такі  сухі  листки.

Дахи  укрились  снігом,
           хрестами  височать,
дзвін  скоро  на  дзвіниці
           озветься,  щоб  звучать!

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775733
25.01.2018.
Фотографії  Калини  Шпанюк-Мельничук:  
“Вчора  у  нас  була  зима  -  18  зранку...”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1978309029091571&set=pcb.1978309282424879&type=3&theater

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773650
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.01.2018

Снег медленно кружится

Снег  медленно  кружится
и  в  тишине  падает  вниз,
вертлявые  ищут  синицы
среди  веточек  сюрприз.

Снег  не  торопится,  летает,
снежинок  сложен  танец  и  игра,
к  земле  путь  кажется  неблизким,
окажутся  в  объятиях  ковра.

Снег  не  торопится  ложиться
и  медленно  слетает  вниз,
хлопьями  вниз  и  вверх  витает,
спешит  к  деревьям  и  у  крыш.

Изменит  вечер  ли  кружение,
прибудет  ли  в  объятия  ковра?
Но  каждым  шагом  и  кружением
танцует  за  окном  зима.

18.01.2018.
Анимация  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773565
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 26.01.2018

Стелилась біла ковдра по землі

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772456

Стелилась  біла  ковдра  по  землі,
світ  накривала  із  мовчанням:
не  шелестить  сухий  листок,
дрімає  вітер  в  кронах  дальніх.

Незнаний  ієрогліф  сотворив,
що  на  снігу  такий  помітний,
або  це  ніби  мальована  ліском
біфідобактерія  під  снігом.

В  сосновий  ліс  веде  дорога,
яка  засніжена,  й  сліди  тварин,
або  підеш  у  лісові  простори,
а  може  будеш  в  них  один?

В  них  не  один  –  дерево  кожне
в  пороші  снігу  там  живе,
в  голках  -  засніжені  ялинки,
десь  мавка  лісова,  що  весну  жде.

Себе  малює  день  сірістю  неба,
що  десь  високо  в  зеленій  хвої,
угору  лиш  на  нього  подивися:
високий  ліс  красою  промовчить.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778316
18.01.2018.
Фотографія  Ігора  Винниченка:  
“Білий  саван  на  ймення  "мовчання"...”
www.facebook.com/photo.php?fbid=10208480754815956&set=pcb.10208480763696178&type=3&theater

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773555
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.01.2018

Вечерний город засыпает

Вечерний  город  засыпает
и  начинает  видеть  сны,
огнями  он  ещё  мигает,
но  тихи  улицы  вдали.

Исчезают  вдруг  машины
и  прекращается  час  пик,
и  вечер  наступает  длинный,
а  фонарям  всю  ночь  светить.

Мороз  слегка  щипнёт  за  щёки
повеет  снова  ветерок,
на  ратуше  опять  высоко
летит  и  вьётся  флаг  далёк.

Шопка  и  амфоры,  плетение
металла  на  ограде  и  листов,
сверкает  город,  но  он  тихий
и  подготовился  для  снов.

20.01.2018.
Фотография  автора.  2017.
Ивано-Франковск.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773382
рубрика: Поезія, Городская (урбанистическая) поезия
дата поступления 25.01.2018

Новину з-за поребрика мали

Новину  з-за  поребрика  мали,
що  пана  Пл-ого  арештували:
нібито  шпигуном  хотів  країні
здать  інформацію  надцінну.

Інформацію  цінну  найбільш
знає  хто,  чи  тільки  він?
Дуже  за  ним  сумує  СБУ,  
свідок  цінний  він?  Угу.

Скільки  цікавого  би  розказав,
аж  тут  він  шпигуном  постав,
призом  комусь:  крав  –  поділись,
бо  ж  пан  Пл-ий  –  цінний  приз.

Щоб  пташкою  він  щебетав,
про  всі  афери  розказав,
ще  про  накази  і  контакти,
щоб  співу  були  такти.

Буває,  що  у  цінних  свідків
хворіє  серце  дуже  швидко…
Тому  бажаємо  здоров’я  пану  П.,
сумує  СБУ  за  ним  і  жде!

25.01.2018.19.30.
Політична  карикатура  
Олексія  Кустовського.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773346
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.01.2018

Сладким был снежок

Сладким  был  снежок,
летел  с  неба  пушок,
на  лоб  падал  и  щёки,
быстро  бежал  прохожий.

Далеко  прохожий  не  бежал,
много  снега  он  поймал,
если  скоро  ему  будет  пять,
снежинки  может  посчитать.

Раз,  два,  три,  четыре,  пять,
начнём,    шесть  и  семь,  играть,
восемь,  девять,  десять,
станет  игра  интересней.

Нужно  варежки  собрать
и  друзей  во  двор  позвать,
налепить  снеговиков,
строить  замки  будь  готов.

Первый  в  этом  году  снег,
игр  хватает  нам  на  всех,
дружно  топаем  гурьбой,  
снег  холодный  -  твой  и  мой!

4.12.2018.
Картина  Евгении  Гапчинской:
“Я  самый  чудесный  ангел!”

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772999
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 24.01.2018

Синьо-рожеві небеса

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772095

Синьо-рожеві  небеса,
життя  подвійная  краса,
чорні  чережива  гілок
доповнюють  убрання  тон.

Чорніє  виднокруг,  але  проте
хвилин  ще  декілька  мине,
освітить  сонце  горизонт
і  вже  зникає  чорний  фон.

Залишаться  будинки  і  дахи,
зимове  небо  сповнене  краси,
хоч  пишно  рожевіє  горизонт,
віщує  сніг  зимою  –  дивний  сон.

Побачать  сніг  узимку  небеса,
ще  до  цих  пір  нечастая  краса,
та  січень  надворі  і  Водохрестя:
сніг  і  мороз,  і  вод  люстерко.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773650
9.01.2018.
Світлина  Калини  Шпанюк-Мельничук  "Доброго  ранку,  Україно!"
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1970688053187002&set=pcb.1970688153186992&type=3&theater

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772993
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.01.2018

Кто там возмущался громко?

Кто  там  возмущался  громко,
что  сюда  мне  слышно  только?
Ладно,  не  вороны  и  не  облака:
это  по  моей  части  пока.

Не  ворон  и  облака  считаете,
кошкам  в  интернете  внимаете?
Только  кошки  в  интернете
совсем  не  те  были,  а  эти.

Кошечек  любых  не  счесть,
в  интернете  много  есть,
кто  в  купальнике,  кто  без:
платье  модное  там  есть?

Сеть  такая  социальная,
в  ней  игра  престранная,
она  для  вас  интересная,
в  ней  приключения  есть?

Модераторы,  привет,
мышками  шуршите  здесь,
регулируйте  мышей-котов,
чтобы  каждый  был  здоров!

22.01.2018.
Анимация  Льва  Бартенева.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772746
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 22.01.2018

Ми так хотіли бути разом

Ми  так  хотіли  бути  разом
у  просторі  єдиної  землі,
роз’єднані  в  країнах  різних,
неначе  річки  береги.

Єднала  мова  нас  і  віра,
чекали  на  цю  злуки  береги,
коротку  мить  вона  тривала,
але  не  зникла  на  віки.

Вже  сотня  років  промайнула,
як  нетривало  злука  відбулась,
мить  історична  –  вона  була:
вогник  жеврів  і  не  згасав.

Нехай  горить  і  не  погасне,
з’єднались  різні  береги,
бо  річка  і  земля  -  це  спільне,
щоб  Україні  розцвісти!

22.01.2018.
Картина  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772739
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 22.01.2018

Мыш разбежался

Кто  бросает  камень,
может  быть  уверен  в  том,
что  тот  след  себя  оставит
кольцом.

Откуда  здесь  бывает  столько,
взялось  откуда  в  этот  раз?
То  модераторы  проспали
всех  вас?

Они,  наверно,  наблюдали
где-то  ворон  и  облака,
что  плавно  пролетали
пока.

Очень  важным  Мыш  бывает,
из  норки  в  норку  убегает,
с  ним  интереснее  окно,
но  длинное  кино.

Мыш  что-то  разбежался,
шуршал  и  развлекался,
серьёзным  будет  у  него
кино.

20.01.2018
Картинка  Льва  Бартенева.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772661
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 21.01.2018

Богиня мудрості – Афіна

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767829

Богиня  мудрості  –  Афіна,
дивилася  з  олімпійських  небес,
уже  давно  на  землі  шукала
кого  би  вибрати,  щоб  був  прогрес.

Прогрес  в  думках,  світоглядах,
а  думи?  Додаватись  стануть  враз,
якщо  людей  потрібних  знайде,
щоб  висловилися  боги  для  нас.

Боги  –  не  люди,  їм  підвладне,
на  що  нездатний  смертний  знов
і  можуть  сотворити  чудо,
та  одноразове  і  без  промов.

Може  з’явитись  будь-яка  богиня,
щоб  побувати  на  події  визначній,
та  геніальну  сотворить  рутину
не  може  вже  вона,  або  і  він.

Щораз  для  цього  боги  обирають
людей  і  кожний  з  них  свого,
малих  дітей  для  того  відмічають,
а  хто  буде  і  чий,  кого?

Буває,  що  не  можуть  поділити
дитя:  належати  ж  бо  має  всім,
та  все  ж  поміж  собою  ділять
музи,  або  боги  при  тім.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773899
31.12.2017.
Картина  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772659
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 21.01.2018

Что готовить начал, котик?

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769946

Что  готовить  начал,  котик?
Лук  нарежет  жгучий  очень,
даже  поварёнок  Мыш
не  выдерживал  сюрприз.

Котик  с  бабочкой  -  нарядный
и  колпак  у  него  -  ладный,
резво  нарезает  лук,
а  от  лука  много  мук.

Мыш  от  лука  глазки  трёт,
свой  платочек  достаёт:
очень  уж  щипает  глазки:
чужими  бывали  сказки.

Чтобы  сказки  проверяли
и  чужим  не  доверяли,
а  мы  сказки  проверяем,
для  них  двери  закрываем.

Лук  он  крупно  нарезает
и  в  кастрюлю  весь  бросает,
скоро  сварится  бульон,
лук  туда,  зелень  притом.

Где  теперь  большая  ложка,  
что  как  будто  поварёшка,
висела  ли  на  стене
и  готовилась  к  еде?

Варит  лапшу  для  бульона
и  ест  с  аппетитом  дома?
Даже  Мыш  повеселел,
когда  лук  в  бульон  успел…

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773651
20.01.2017.22.14.
Картинка:  Алексей  Долотов  
(Хenopus).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772458
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 20.01.2018

Вітражі із льодового скла

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770156

Вітражі  із  льодового  скла
розпочала  творить  зима,
тільки  нема  за  ним  вікна,
а  начебто  печера  земляна.

Замерзли  всі  малі  калюжі,
дивилось  сонце  зимно  дуже,
за  ніч  характер  показав  мороз,
зима  чи  як?  Отож…

Корону  сонце  сотворить
і  різнокольорово  заблищить,
та  на  порожній  вже  землі
в  піску  –  краплини  льодяні.

В  голках  ялини  сонце  грає,
мох  старий  стовбур  укриває
та  жовте  листя  шелестить,
зими  розпочалася  мить.

Удалину  дорога  лісова  веде,
льодок  озерце  не  мине,
загляне  сонце  у  гущавину,
щоб  починатись  лісовому  дню.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773555
9.01.2018.
Фотографії  Ігоря  Винниченка:  
“Мороз  і  сонце  -  й  день  чудовий!”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10208439403982211&set=pcb.10208439406942285&type=3&theater

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772456
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.01.2018

Ночь морозная настала

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767542

Ночь  морозная  настала,
ярких  звёздочек  полна,
а  на  небесах  сверкает
ярким  серебром  Луна.

Начались  они  отныне
и  трещать  им  до  утра:
уж  крещенские  морозы,
наступила  их  пора.

Где  бы  фея  не  летала
по  миру  со  сном  опять,
от  мороза  уставала,
как  себя  ей  согревать?

В  форточку  влетает  фея,
лишь  на  миг  открой  окно,
станет  в  домике  теплее,
крылышкам  летать  тепло.

Камин  её  согревает,
с  феями  здесь  полетает,
а,  может,  читает  книжку,
кот  мурлыкает  малышке.

А  когда  присядет  фея
в  кресло  или  на  кровать,
то  сразу  глазки  тяжелеют,
все  начинают  засыпать.

Спи-усни,  наш  милый  домик,
и  усните  все,  кто  в  нём,
во  дворе  трещат  морозы,
сонным  станет  тихий  дом.

Во  дворе  снега  сверкают,
будто  звёздочки  блестят,
время  для  спокойной  ночки,
баю-баю,  засыпать!

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812224
16.01.2018.
Картина  Екатерины  Бабок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772263
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 19.01.2018

Ой, та на Йордана

Ой,  та  на  Йордана
охрестився  зрання
Христос  у  Йордані,
аби  ми  ся  знали.

Аби  ми  ся  знали
межи  народами
у  ріці  Йордані
Христос  є  преславний.

Межи  народами
славився  віками,
купіль  сю  приймає,
нас  благословляє.

Будемо  ся  вчити
і  добре  робити,
аби  всьому  краю
у  світі  розцвісти.

Усенькому  краю
та  всій  Україні:
“Христос  хрещається!”
“У  Йордані”  -  нині!"

19.01.2018.
Картина  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772243
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 19.01.2018

Зимние картинки

Зимние  картинки,
                   домики  и  льдинки,
убежит    дорога  
                   от  белых  ворот,
погоди  немного:
                   Новый  год  в  дороге,
он  остановился,
                   но  он  к  нам  идёт.

Он  уедет  снова
                   в  дальнюю  дорогу,
пусть    побудет  с  нами,
                   рад  он  будет  всем,
он  оставит  с  нами
                   память  и  заботы,
но  пусть  не  оставит
                   год  своих  проблем.

С  ним  благословится,
                   Рождество  рядится
в  самоцвет  морозов,  
                   в  пышные  снега,
в  маленьком  сарае
                   Рождён  -  отдыхает,
а  цари  поздравят,  
                   славят  Малыша.

Ослик  ожидает,
                   пастухи  желают
Рожденного  славить,  
                   ясно,  а  затем
свечечки  пылают,
                   ангелы  летают,
рисовал  художник  
                   для  нас  много  тем.

Он  рисует  храмы,
                   разными  бывают,
заблестят  на  солнце  
                   ярко  купола,
мир  весь  нарядится,
                   снег  опять  кружится,
серебром  украсит,
                   радует  земля.

Текст  песни.
16.01.2018.
Анимация  из  интернета.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772099
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.01.2018

Відцвіла красою днина

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770227

Відцвіла  красою  днина
і  пішла  відпочивать,
їй  до  завтра  і  до  ранку
треба  спати,  засинать.  

Сонячним  останнім  світлом
блиснула  насамкінець
і  сіро-рожеві  хмари
запросила  у  танець.

Між  хмарами  виринали,
золотом  цвіли  краї:
це  востаннє  небо  сяє,
відпочити  час  йти.

Пишні  із  дерев  букети
виклала  вгорі  зима,
хоч  гілки  порожні  сяють,
в  них  -  мережива  краса.

Запорошені  вже  снігом  
хат  дахи,  капличка,  дзвін,
сині  хмари  йшли  на  сході,
буде  вранці  передзвін.

Вуличка,  старі  дерева,
поруч  лавочка  сама,
на  гілках  сидять  омели,
або  з  гілочок  гнізда.

Захід  красить  підвечір’я
золотим  своїм  вогнем
і  засвітить  над  подвір’ям,
і  піде  у  ніч  цей  день…

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772993
18.01.2017.
Фотографії  Калини  Шпанюк-Мельничук:  "Відцвіла  красою  днина"
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1974439136145227&set=pcb.1974439616145179&type=3&theater

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772095
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2018

Он полон яркости себя

Он  полон  яркости  себя:
огонь,  танцующий  в  камине,
и  бродят  тени-кружева,
след  тянется  их  длинный.

Тени  упрятались  за  ель,
она  у  камелька  нарядна,
внезапно  вспыхивает  миг,
искрою  гаснет  яркой.

Блистает  от  игрушек  свет,
боков  светящаяся  яркость,
вновь  получить  ему  ответ
от  пламени,  дарящем  радость.

В  окошках  вспыхивает  свет
и  шлёт  Луна  привет  далёкий,
там  светит  одинокая  звезда
и  россыпи  снежинок  метких.

Играют  тени  в  кружевах,
между  иголочками  елей,
миг  очарует  тишиной,
но  треснет  и  шипит  полено.

Он  снова  с  яркостью  своей:
огонь,  танцующий  в  камине,
но  блекнут  теней  кружева
и  звёзды  зажигаются  над  миром.

22.12.2017.
Анимация  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771737
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 16.01.2018

Заручники пекла

А  що,  колишня  подруго,  хотіла?
Це  маєш  те,  до  чого  йшла:
невидима  тюрма  закрилась,
тюрма  –  вона  завжди  тюрма.

Привід  отакий  шпигунський
можна  придумати  завжди,
тепер  сидіти  будеш  удома:
не  випускають  у  світи.

Ненавиділа  Україну,
в  якій  життя  своє  живеш,
людей  і  українську  мову,
тепер  сповна  свій  хрест  несеш.

Доречна  жалість  не  для  тебе,
десь  краще  використати  й  куди,
у  невидимій  тюрмі  ти  будеш,
хоч,  сподіваюся,  не  назавжди.

Тяжко  достукатись  до  тебе:
виростив  отаку  совок,
стати  заручницею  пекла  -  
це  кара  і  пекельний  твій  танок!

16.01.2018.
Інформація:  https://ru.tsn.ua/blogi/themes/politics/nevyezdnye-1087160.html
Фотографія  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771718
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.01.2018

Уже за окнами - январь

Уже  за  окнами  -  январь
и  утро  раздвигает  шторы,
хотя  темно,  розовый  свет
тепло  добавит  в  синеву  мороза.

Добавит  света,  но  тепла
ещё  не  подарит  природа,
ищи  в  душе  своей  тепло
в  любое  время  года.

Ищи,  пусть  пребывает  там,
если  тепло  вдруг  остывает,
то  за  морозами  придёт  весна,
хоть  не  сейчас,  её  желают.

Весна  придёт,  напомнит  всем
хозяйка  кто  в  душе,  в  природе
и  прилетит  она  во  всей  красе,
в  любое  время  года.

С  весною  той  пускай  твоё
сердце  не  остывает,
если  ответило,  стучит  -
это  весна  на  нём  играет.

22.12.2017.
Фотография  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771568
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 15.01.2018

Ти знаєш, як це робити

               Ти  знаєш,  як  це  робити:  ховати  розчарування  за  будь-чим.  І  за  сміхом  теж.  Чергове  розчарування.  Коли  вже  почав  сподіватися.  Бо  звик  шукати  і  покладатися  на  удачу.  Але  удача  -  це  жінка.  І  вона  часто  дивиться  у  твій  бік,  та  не  всі  бажання  виконує.  Зрештою,  вона  не  зобов’язана  виконувати  чиїсь  бажання.  А  дійсність  така:  виконати  те,  що  не  відповідає  чиїйсь  природі,  вона  не  може.  
               Ти  знову  розчарований.  Зрозуміти  можу,  співчувати  тобі  -  ні,  принаймі,  не  тепер.  Ти  знаєш,  як  приховати  розчарування.  Але  не  від  мене.

14.01.2018.
“Сторінки  записника.”
Фотографія  із  інтернету.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771383
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 15.01.2018

Ещё звучит ваш голос нежный

Ещё  звучит  ваш  голос  нежный
и  он  над  морем  не  утих,
солнцем  пылающей  надежды,
а  море  будто  снова  спит.

А  море  тихим  не  бывает,
даже  когда  наступит  штиль
и  только  солнце  засверкает,
свет  полудённый  жар  дарил.

Волна  касается  утёса,
а  что  же  хмурен  он  и  тих?
А  он  уже  не  верит  грёзам
и  к  тихим  волнам  он  привык.

Не  привыкает  только  к  бурным,
мир  поглощающим  волнам,
привыкнуть  к  ним  бывает  сложно,
но  ветер  стих  и  шторм  устал.

Опять  звучит  ваш  голос  нежный,
где  фон  стихающей  волны,
но  он  поёт  уже  с  надеждой,
что  исполняются  мечты.

Текст  романса.
12.01.2018.
Картина  Владимира  Волегова.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771370
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.01.2018

Ми будемо лупати сю скалу

Ми  будемо  лупати  сю  скалу
по  крихтам  як  пісок,  щоднини,
неначе  та  морська  вода,
яка  точити  камені  повинна.

Всі  способи  тут  підійдуть
і  буде  результат  успішним,
міняється  поширень  суть,
шлях  вимальовується  ширший.

Шлях,  якщо  кожен  робить  крок,
у  мові  поступ  і  у  слові,
можна  засвоїти  увесь  урок,
як  подається  і  як  мовить.

Мова  звучить  і  у  піснях,
де  вона  лагідна  і  калинова,
вона  буде  в  науки  у  словах
і  в  професійній  усій  мові.

Вона  такою  зараз  є,
шанс  додавай  і  стане  більший,
мова  іде  і  бачиш  кожен  крок,
де  крихти  скал  і  камінь  острий.

13.01.2018.
Фотографія  автора,
Івано-Франківськ,  2016.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2018

Лица чарующий овал

Лица  чарующий  овал,
губ  упоительная  свежесть,
такою  вас  нарисовал,
со  мною  облако  надежды.

Со  мною  будет  каждый  миг,
но  иногда  под  солнцем  исчезает,
когда  не  вижу,  то  смирен  и  тих,
когда  увижу  –  в  облаках  летаю.

На  облаке  -  простор  и  высота,
и  чувства  солнышком  сверкают,
но  исчезаете  вдруг  вы
и  с  облаков  к  земле  бросает.

Надолго  не  идите  вдаль,
гуляйте  на  виду  и  ближе,
тогда  летаю  в  облаках,
а  вы,  если  хотите,  выше.

Вы  с  чем  хотите,  будьте  там:
стихами,  прозой  или  песней,
когда  на  горизонте  вы,
мир  кажется  чудесней.

Лица  чарующий  овал,
губ  обольстительная  нежность,
мечта  в  душе  правила  бал,
она  танцует  в  ней  с  надеждой.

Текст  романса.
12.01.2018.
Картина  Константина  Разумова.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771146
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.01.2018

Киця і спідниця

На  спідниці  добре  спати,
лапкою  ніс  закривати,
бо  киценька  наче  маску
поставила  собі  лапку.

Після  смачного  сніданку
треба  відпочити  зранку,
бо  уночі  чергувала,
від  мишей  охороняла.

Чи  пищали  уночі?
Чи  ганяла  їх  рої?
Невідомо,  але  киця
відпочине  і  щось  сниться.

Вушком  іноді  веде,
хай  не  тупають  будь-де,
бо  вже  на  спідниці
гарно  спати  киці.

Ой,  миленька,  кицю,
віддавай  спідницю,
а  ще  светрик,  бо  мені  
вирушати  час,  іти.

Киця  вушком  повела,
не  прокинулась  сама,
лиш  одежу  заберу,
спи,  киценько,  досхочу!

31.01.2017.
Фотографія  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771142
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2018

Свет солнца на закате исчезает

Свет  солнца  на  закате  исчезает
сквозь  пелену  вечернюю  вдали
и  только  туч  края  подсветит,
плывущих  будто  корабли.

В  вечерней  прелести  заката
не  на  земле,  на  небесах
как  будто  разливалось  злато
и  тучи  яркие  блестят.

Где  настоящим  побывает:
в  земле,  или  на  небесах?
Вопросы  для  себя  решает,
а  вечеру  закатом  восхищать.

За  горизонт  уходит  солнце,
поблекнет,  растворится  край,
быстро  уйдёт  и  исчезает,
но  завтра  снова  повстречай.

Закатом  можно  любоваться,
в  тучах  зажглись  его  огни,
картину  блеск  напоминает
и  будет  ближе  он  вдали.

27.12.2017-11.01.2018
Фотография  автора.
   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770848
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 11.01.2018

Фаворити і фаворитки

           Найспокійніше,  та,  можливо,  найнудніше  живуть  ті,  кого  обминають  часи  змін,  гнів  і  любов.  Невигідною  буває  іноді  навіть  власна  стать  і  зовнішній  вигляд.  Те,  що  сприймається  з  неприязню  і  ревністю,  може  стати  раптом  привабливим.  Та  завжди  потрібно  пам’ятати,  що  цей  маятник  гойдається.  Він  зараз  похитнувся  у  інший  бік,  та  особливість  у  нього  така,  що  довго  перебувати  у  такому  положенні  він  просто  не  може.
             Гойдання  у  твій  бік  –  обставина  сумнівна.  Маятник  хитається  завжди,  така  у  нього  функція.  Потрібно  переміститися  до  його  основи,  щоб  не  залежати  від  нього,  і  за  похитуванням  спостерігати  як  за  видовищем  на  екрані,  яке  теж  залежить  від  тебе.  Засоби  для  цього  –  освіта,  професійна  компетентність,  засвідчена  документально,  ненав’язлива  презентація  своїх  умінь  там,  де  потрібно.  Ось  засоби,  що  дозволять  бути  в  його  основі.
         Королева  пішла,  нехай  живе  король.  Та  при  будь-якій  владі,  роль  обдарованого  увагою  не  для  мене.  Краще  бути  королівським  астрологом  чи  літописцем.  Або  навпаки.

Оригінальний  текст  2004  року.
“Сторінки  записника.”
Анімація  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770641
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 10.01.2018

Осенью украшена берёза

Предыдущая  часть:    http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766627

Осенью  украшена  берёза
и  соседка  рядом  постоит,
между  тех  соседок  строгих
лист  последний  улетит.

Вербы  вырастали  детки,
клонились  над  рогозом  и  водой,
наряжала  осень  всех  соседок,
придавая  отдых  и  покой.

Шелестели  золотые  листья,
в  небе  что-то  пишет  самолёт,
на  берегу  с  вербы-соседки
лист  последний  упадёт.

На  берегу  в  высокой  роще
голые  верхушки  у  берёз,
но  уже  таяли  мороза  грёзы
и  капали  на  травяной  ковёр.

Рыбаки  на  берегах  присели,
вписались  в  окружающий  пейзаж,
они  за  удочками  наблюдали,
а  небеса  глядят  на  нас.

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774261
5.11.2017.
Фотография  автора.
Ивано-Франковская  область.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770513
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 09.01.2018

Коляда і дощ

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769947

А  ми  дужі  і  здорові,  
і  колядувать  готові,
дрібний  дощ  із  нами
на  дорозі  із  хатами.

Заходить  із  нами  в  двір,
дрібний  дощику,  не  лий,
припинись  хоч  на  хвилину
і  для  співу  є  причина.

Вже  Христос  нам  народився
і  на  світ  благословився,
і  люляє  Діва-Матір,
Йосипу  гостей  приймати.

Пастушків  приймати  з  миром
і  царів  вітати  щиро,
благословить  Бог  і  нас,
нам  колядувати  час!

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772095
8.01.2018.11.30.
Світлина  Калини  Шпанюк-Мельничук
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1970305626558578&set=pcb.1970305683225239&type=3&theater

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770227
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 08.01.2018

Полоской розовою на заре

Полоской  розовою  на  заре,
так  начинаются  рассветы,
зимою  в  тёмной  туч  толпе
и  не  исчезнут  тучи  где-то.

Полоской  розовой  заря
благословит  раннее  чудо,
так  начинается  с  утра,
светлей  становятся  минуты.

Розовой  полоскою  отмечены
ветки  -  крылья  неведомых  птиц,
они  составят  сложные  узоры
и  тянутся  в  дальнюю  ввысь.

Минуты  утренние  длятся,
когда  пылает  так  рассвет,
но  скоро  этот  цвет  исчезнет,
будто  уходит  Эос  во  дворец.

В  богиню  утренней  зари
поверишь:  красота  заметна,
и  целый  день,  бывает,  ждёшь,
но  видишь,  дождавшись  рассвета.

27.12.2017.
Фотография  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770223
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 08.01.2018

Прикраситись збиралось надвечір’я

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769815

Прикраситись  збиралось  надвечір’я
і  засвітило  в  парку  ліхтарі,
там  намистинами  вони  світились
і  так  блищали  до  зорі.

Трава  зеленувата  відтіняє
чорні  мережива  гілок,
а  вище  –  лиш  бузкове  небо  сяє
у  мить  вечірню  без  тривог.

Ця  мить  продовжиться  і  блисне
асфальтом  мокрим  доріжок,
далеким  світлом  від  дороги,
декілька  світять  зірочок.

Спішать  вечірні  перехожі
із  парасольками  удалину,
повториться  мить  знову,
але  такою  їй  не  буть.

Доріжки  й  лавочки,  і  знову
хитається  верби  гілля,
та  все  ж  для  пізніх  подорожніх
дарує  вечір  світло  ліхтаря.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772456
5.01.2017.
Фотографія  Ігора  Винниченка:
"Оздоба  повечір'я..."
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10208413865423763&set=pcb.10208413870943901&type=3&theater

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770156
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.01.2018

Когда-то люди в снах летали

Когда-то  люди  в  снах  летали
по  небу  расцветающей  лазури,
в  полётах  люди  все  мечтали,
хоть  небеса  грозили  бурей.

Солнышко  стынет  незаметно
в  людской  истории,  что  длится,
бывает  небо  часто  плачет,
обильными  дождями  хлыщет.

Штормы  на  море,  ветряные  горы
летят,  полёты  прекращают,
но  даже  после  мощной  бури
опять  затишье  наступает.

После  биения  обильного  дождя,
наступит  время  после  бури,
продолжится  сияние  небес
и  успокоится  в  лазури.

А  люди  снова  ввысь  летают,
друг  друга  крепко  взяв  за  руки,
и  это  в  снах  вот  так  бывает,
а  сон  -  не  явь,  исчезнут  звуки.

В  снах  исчезают  звуки  и  видения,
а  что  от  них  останется  для  яви?
Останутся  мечты  для  вдохновения
и  много  размышлений  здравых.

7.01.2017.14.50
Анимация  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770085
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 07.01.2018

Над світом божим небеса

Над  світом  божим  небеса
білими  хмарами  розквітли,
очікують  народження  Христа
і  небо  зорями  засвітить.

Літає  янгол  вдалині,
або  ховається  за  хмари,
що  робить  там,  на  висоті
може  когось  чекає?

Пору  вечірню,  коли  враз
засвітиться  зоря  над  нами
і  ясні  свічечки  в  хатах
малими  засвітять  огнями.

Різдво,  вечеря  на  столі
і  вогники  блищать  по  хатах,
щасливими  хай  будуть  дні,
здоров’я  і  достаток  мати!

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770227
6.01.2018.
Фотографія  Калини  Шпанюк-Мельничук
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1969450546644086&set=pcb.1969451046644036&type=3&theater

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769947
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 06.01.2018

Лепит кот снеговика

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768838

Лепит  кот  снеговика,
белые  в  него  бока,
чтобы  во  дворе  стоял,
снеговик  двор  охранял.

Котик  свечку  зажигал,
снеговик  метлой  гонял,
а  кого  он  там  гоняет  
или  дворик  подметает?

Чужой  во  двор  не  войдёт,
что  волнует  тот  народ?
Неужели  снеговик
грозным  станет  он  и  лих?

Важен  здесь  не  снеговик,
а  что  лепит  котик  тих,
котик  тих,  но  стороной
защитит  себя  горой.

И  не  нужно  напрягаться,
царапать  или  стебаться:
если  кому-то  копаешь,
сам  туда  и  попадаешь.

Вылепил  снеговика,
получился  он,  пока
во  дворе  пусть  постоит
и  снежок  пусть  прилетит!

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772458
6.01.2018.12.20.
Картинка:  Алексей  Долотов  
(Хenopus).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769946
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 06.01.2018

Дощику-дощику, падаєш униз?

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776113  

Дощику-дощику,  
             падаєш  униз,
чи  буде  з  тобою  
             для  землі  сюрприз?
А  його  не  буде,  
             якщо  цілий  день
поливав  лісок  весь,  
             кожен  його  пень.

Поливав  дощ  кожну  
             голочку  в  сосни,
заблищали  краплями  
             на  ній  всі  голки,
а  туман  ранковий  
           зник  удалині,
хоч  зима  триває,  
           такі  в  неї  дні.

Далека  ця  дорога,  
           та  веде  у  ліс,
їхала  зима,  
             був  у  неї  віз,
тепер  не  саночки
             бували  в  зими,
їхала  на  возику
             всі  зимові  дні.

На  возику  їхала,  
             може  й  на  човнах,
десь  уже  озвався,
             швидко  замовк  птах,
земля  -  із  пісочком,  
             на  ній  підростуть
високі  дерева,  
             весну  бруньки  ждуть!

Продовження:    http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770156
5.01.2018.17.50
Фотографія  Ігора  Винниченка:
"Розрада  серцю  і  очам  замилування."
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10208417329230356&set=pcb.10208417334390485&type=3&theater

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769815
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 05.01.2018

Ты иногда хотела жить

Ты  иногда  хотела  жить,
чувствуя  сладкую  истому,
людей,  да  и  себя  любить,
молиться  благодарно  Богу.

Вокруг  мир  стала  принимать
каким  он  есть  и  даже  лучшим,
бывает  и  в  нём  место  есть
мечтаниям  и  чувствам.

Ты  научилась  принимать
жизнь  и  её  несовершенства,
жизнь  себя  будет  продолжать
и  для  любви  найдётся  место.

А  когда  чувства  уголёк
заполыхает,  пламенем  любуясь,
тогда  напомнит,  что  живёт
в  мире  и  в  душе  танцуя.

Она  опять  там  станет  жить
тихою  зрелою  и  снова  ценит,
что  было  в  прошлом  и  что  есть,
и  что  за  следующей  дверью.

Откроет  дверь  и  заглянет  туда:
там  незнакомый  мир  сверкает
и  он  всегда  за  дверью  ждёт,
и  в  настоящем  ожидаешь.

4.01.2018.
Картина  из  интернета.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769676
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.01.2018

Скажи мені, скажи

Скажи  мені,  скажи,
чому  дмуть  зараз  вітри?
Кому  дорогу  перейшов
і  саме  зараз  знов?

А  може  справа  не  в  тобі:
у  янголів  почалися  бої,
світлий  і  темний  водночас,
за  серце  глядача  боротись  час?

Консерву  іще  відкривали?
Та  ж  у  них  справи  не  з  рабами,
прив’язані  ляльки-маріонетки
і  їх  тримає  Карабас  далекий?

Бувають  різними  казки,
вже  їх  багато  чули  ми,
та  невже  бійка  за  серця
вартує  темного  вінця?

На  темну  сторону  лиш  стань,
там  спробують  зробити  рвань
із  душ,  але,  насамперед,  із  тих,
хто  їх    віддасть  за  срібний  гріш.

2.01.2018.
Картина  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769356
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.01.2018

Мгновения бывают чудны

Мгновения  бывают  чудны
и  уже  мчится  Новый  год,
как  будто  песенки  подблюдны
метелица  за  окнами  поёт.

Танцует  во  поле  с  ветрами
и  песенки  за  окнами  поёт,
как  будто  ей  простора  мало,
ветров  для  скорости  зовёт.

Летят  и  на  семи  их  дуновениях
метелица  взмывает  вверх
и  так,  танцуя  лёгкой  тенью,
сугробов  в  поле  наметёт.

Высокие  сугробы  навертела
и  на  семи  ветрах  она
потом  в  серебряные  сани  села,
в  иные  улетит  поля.

Оставила  просторы  со  снегами,
тихими  стали  без  неё  ветра,
сугробы  с  крученой  верхушкой
напомнили:  поёт  метелями  зима.

24.12.2017.
Анимация  из  интернета.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769353
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.01.2018

Дзеркало для хмари

Уміло  відправляєш,  друже,
в  далеку  східну  далечінь,
на  сонці  теж  бувають  плями,
та  не  вони  кидають  тінь.

Кидають  тіні  тільки  хмари,
буває,  що  із  сірістю  висять,
хоча  чужі  ідеї  підганяють,
не  вдасться  сонце  заховать.

Чужа  отрута  не  приткнеться,
їй  тільки  повертатися  назад,
а  дзеркало  ще  бойовим  буває,
ним  можна  вміло  керувать.

Зайчик,  а  чи  пекучий  промінь,
усе  дзеркалам  до  снаги,
хай  дивиться  у  нього  хмара,
бо  сонце  й  вітер  навкруги…

1.01.2018.23.50
Світлина  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769206
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 02.01.2018

Сверкают новогодние игрушки

Сверкают  новогодние  игрушки
ярчайшим  пламенным  теплом,
чтобы  год  следующий  лучшим,
он  с  радостью  был  и  теплом.

На  ёлке  домики  укрылись,
за  веткой  и  ещё  под  ней
сосульки  и  снежинки  скрылись
в  глуби  пушистых  всех  ветвей.

Фрукты  и  овощ  будто  в  грядках:
яблоко,  вишня,  слива,  огурец,
а  выше  -  и  ракеты  взмыли
к  веткам,  что  густы  как  лес.

Цветы  придуманные  кем-то,
звоночки,  маски  и  колокола,
и  бантики  сидят  на  ветке,
блики  от  игрушек,  их  игра.

Рыбёшки  и  медведь  на  ветке,
а  с  ними  дядька  Черномор,
волчок,  зайчик  и  конфетки,
петух  и  тигр  усатый,  кот.

Шаров  больших  и  малых  цветье,
длинных  гирлянд  сверкали  ряды,
заворачивались  они  за  ветки,
цепляли  зелёных  иголок  строи.

Сверкают  разноцветными  шарами,
окошку  добавляют  огоньков,
побудет  ёлка  ещё  с  нами,
но  скоро  в  шкаф  и  на  покой.

До  года  следующего  хранится
игрушек  новогодних  высота,
год  следующий  пускай  длится
удача  будет  в  нём  и  красота!

1.02.2017.
Фотография  автора  2015.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769190
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 01.01.2018

Осіння зима або весняної початок

Осіння  зима  або  весняної  початок,
чому  природа  змішувала  кольори?
Снігу  вже  нема  і  потекли  струмочки,
кажуть,  що  десь  підсніжники  цвіли.

Бриніли  посеред  лісів  калюжі
та  лісові  дороги  повні  талої  води,
таким  буває  новорічне  свято,
сухих  листків  прикрасять  кольори.

Залишок  від  високого  замету
біля  високого  пенька  білів,
а  десь  трава  ще  зеленіла,
ранковий  ліс  туманами  сірів.

Дзеркалля  вод  -  тільки  в  калюжі,
глибока  сірість  небо  повила,
високі  сосни  й  біляземки
тягнулись  дружно  в  небеса.

Мереживо  гілля  від  неба:
дивилась  так  у  воду  висота,
порожнє  гілля  завмирало,
краплинами  впаде  вода.

Гриби  несправжні  лісові
дерева  стовбур  прихистив,
кора  уся  із  дерева  втікає
і  мох  північну  сторону  укрив.

Моху  зеленого  яскравість
погляне  з  листяного  килимка,
із  бруньки  визирає  радість:
пухнаста  брунька  ожива.

Не  час  із  пальт  їм  виглядати,
хурделиця  з  морозом  ще  бува?
Але  зима  осіння  ще  триває,
весняної  зими  продовжиться  пора.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776113  
1.01.2018.18.53
Фотографії  Ігора  Винниченка:
"Лісова  елегія"
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10208395415362523&set=pcb.10208395420602654&type=3&theater

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769178
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2018

В Новый год - красивый кот

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766336

В  Новый  год  -  красивый  кот,
уже  подарков  котик  ждёт,
снежок  летит  и  засыпает,
за  ушки  чуть  мороз  щипает.

Не  грусти,  милый  кот,
скоро  будет  Новый  год,  
веселее  тот  живёт,
кто  год  Новый  ждёт.

В  Новом  году  кот
чудо-палочку  возьмёт,
не  волшебную  -  перо,
много  пишет  он  чего.

Палка  не  волшебная,
но  вполне  прилежная,
чудо  нам  не  сотворит,
но  о  нём  напишет  хит.

Много  коту  рассказать
и  всех  поздравлять,
поздравляем  все  его,
чтобы  котику  везло.

Чтобы  был  удачным  год,
мы  и  котик  очень  ждёт,
с  наступающим  нас  всех,
пусть  будет  у  всех  успех!

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769946
29.12.2017.
Анимация:  Алексей  Долотов  
(Хenopus).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768838
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.12.2017

Статті

               Вони  як  діти:  виношуєш  задум,  пишеш  та  доповнюєш.  Життєві  та  професійні  ситуації  стають  матеріалом.  Хоч  кожна  виходить  інша,  та  дорога  по-своєму.  
               Текст  написаний  і  висловлений  вголос,  якщо  вони  навіть  однакові  за  змістом,  –  стилістично  різні  тексти.  Те,  що  виграшно  виглядає  написаним,  яке  складає  його  сіль  та  ефект,  буде  надто  громіздким  для  сказаного.  Текст  сказаний  дійде  до  слухачів,  якщо  речення  достатньо  прості  та  завершені.  Хоч  створені  автором,  та  іноді  виходять  незалежними  від  бажання  і  починають  жити  власним  життям.  І  відчуваєш,  що  не  маєш  права  деякі  речі  змінювати,  як  незалежні  від  тебе,  бо  ти  є  лише  інструментом.
             Створене  натхненням  виходить  кращим  від  звичайного  опрацювання  матеріалу,  хоч  і  без  нього  не  обійтися.  Адже  інтелектуальний  людський  багаж  –  безцінна  річ.  З  цієї  бездонної  скарбниці  черпають  усі.  Вона  служить  невичерпним  джерелом  для  тебе  і  для  наступних  поколінь.
             Відсилаючи  кожну,  разом  із  радістю  за  виконану  роботу  відчуваєш  смуток:  віддаєш  її  у  інші  руки  –  як  там  із  нею  обійдуться?  Відчуття  авторської  власності  та  відповідальності  за  створене  теж  достатньо  сильне:  не  зашкодь,  а  допоможи.  А  ще  виявилось,  що  неувага  до  себе  особисто  сприймається  легше,  ніж  до  створеного.  Ситуація,  коли  прихильна  опіка  стає  джерелом  натхнення,  не  дивна.  А  я  там,  де  мої  діти  і  джерело  натхнення  для  них.  

Оригінальний  текст  2004  року.
“Сторінки  записника.”
Світлина  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768833
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 30.12.2017

Она здесь больше не живёт

Она  здесь  больше  не  живёт
и  ты  её  совсем  не  слышишь,
но  когда  всё-таки  придёт,
почувствуешь  и  ею  дышишь.

Она  вдруг  от  тебя  ушла
и  заслонила  занавеской
всё,  что  было  вчера,
всё,  с  чем  бывала  прежде.

Мир  тёмный  ангел  укрывал,
хмельное  облако  приставил,
её  подальше  от  тебя  прогнал,
но  разум  всё-таки  оставил.

Ты  вырывался  от  него,
держали  цепкие  объятия,
но  всё  же  разум  подгонял,
но,  главное,  с  ним  –  братья.

Тот  тёмный  ангел  уступил,
но  далеко  не  отступает,
когда  её  исчезнет  лик,
то  тёмный  ангел  прилетает.

Она  здесь  снова  будет  жить,
наверно,  ждёшь  её  с  надеждой,
но  только  прежней  ей  не  быть
и  это  чувствуешь,  наверное.

А  кто  она?  Её  ты  ждёшь,
многие  ищут  или  ожидают,
но  только  ангел  принесёт,
жди  –  он  уже  летает.

27.12.2017.
Картина  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768583
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.12.2017

Рожевохмарний вечір

Рожевохмарний  вечір
так  м’яко  падає  на  плечі
трьохколірною  шаллю  для  зими,
яка  збирається  подарувати  сни.

Потужна  хмара  покриває,
та  усе  ж  світиться  у  ній  вікно,
в  якому  зірка  одинока  світить
і  заховалось  сонце  вже  давно.

Лиш  місяченька  тут  не  видно:
він  колисався  у  сувої  хмар,
ріжок  із  них  не  пробивався
і  місяць  весь  не  виглядав.

Не  світить  ще  ліхтар,  та  вікна
блищать  далекими  вогнями  мрій,
розсипаними  блискітками  дому,
низалися  намистами  надій.

На  візерунках  гілок  -  небо,
м'яко  у  вікні  із  хмар  блищить,
закриє  ніч  небесні  вікна,
та  у  людських  оселях  їй  світить.

26.12.2017.  22.35.
Фотографія  автора  17.40  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768337
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2017

На рассвете в розовом тумане

На  рассвете  в  розовом  тумане
утра  зимнего  чарует  миг,
просыпается  земля  и  первым
лучиком  сквозь  ветки  заблестит.

Растворяется  туман,  исчезнет,
а  чуть  выше  заблестят  лучи
тоненькой  полоскою  надежды
на  ладонях  розовой  зари.

Темень  крыш  и  высота  ограды,
рисунок  сложный  у  ветвей,
заблестели  у  пустого  сада
и  дороги  тройка  фонарей.

Утром  ранним  свет  бросают,
но  скоро  станут  прекращать,
мигают  от  ограды  до  ограды,
туману  розовому  исчезать.

26.12.2017.10.35
Фотография  автора  7.40

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768229
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 26.12.2017

Останній герой

Нагорода  у  нього  не  матеріальна.  Останній  герой  залишається  живим,  а  це  значно  важливіше.  Залишитися  професійно  живим  зможе  не  кожен.  Потрібно  навчитись  розраховувати  сили,  щоб  вистачило  на  марафон,  а  не  тільки  на  спринт.  Навчитись  бути  несприйнятливим  до  стресових  ситуацій,  та  поступово  відучувати  себе  занадто  хвилюватися.  Навчитись  відсторонюватись.  
Сприйняття  світу,  людей,  обставин  у  кожної  людини  дуже  суб’єктивне.  Не  можна  перетягувати  усе  на  себе,  навіть  якщо  тобі  ця  людина  дружня.  Трохи  логіки  і  здорового  глузду  і  все  розставляється  по  відведених  місцях.  
Останній  герой  зможе  знайти  союзників,  обійти  на  кілька  ходів  уперед,  прорахувати  ситуацію  і  виставити  геть  недругів.  Страх  буває  у  кожного,  та  останнім  залишається  той,  у  кого  вистачить  розуму  прорахувати  наступні  кроки  і  сили  втілювати  їх.  
Останній  герой  –  найвитриваліший,  у  якого  вистачило  сили  дійти  до  фінішу.  Уже  через  це  він  заслуговує  на  перемогу.  Але  це  й  той,  хто  зможе  пройти  дорогу  і  вийти  із  неї  не  соромлячись  глянути  в  очі  усім.  Без  виключень.
Останній  герой  залишається  професійно  живим.  А  це  –  найбільша  нагорода.

Оригінальний  текст  2004  року.
“Сторінки  записника.”
Анімація  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768084
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 25.12.2017

Крылья ангела

Давай  ангелом  буду,
станешь  со  мной  летать,
а  если  вверх  не  выйдет,
придётся  на  полу  стоять.

У  ангела  есть  крылья,
он  иногда  их  должен  снять,
без  крылышек  придётся  
на  том  полу  стоять.

Если  бывает  очень  нужно
куда-то  взять  и  полетать,
то  могу  одолжить  их:
пару  или  одно  опять.

Летай,  мой  милый  ангел,
такая  роль  теперь  твоя,
хоть  цвет  бывает  разным
того  уставшего  крыла.

24.12.2017.
Картина  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767838
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 24.12.2017

Пошук німфи

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766605

Зевс  раптом  прокидався,
це  марилось  чи  снилось?
Прекрасна  діва  тут  була,
і  говорила  щось:  “Дочка…”

Нема  нікого,  лиш  підлога
в  воді  і  піна  по  ній  десь,
лиш  це  від  діви  залишилось,
де  ділася  –  не  знає  Зевс.

Покликав  служок  із  шахами,
не  відали,  що  твориться  і  де:
"Тепер  шукайте  дивну  німфу,
що  залишає  воду  й  все."

Бігають  служки  по  Олімпу
і  виглядають  із  хмарних  небес
та  унизу  шумить  лиш  море,
і  біжить  хвиля  на  берег.

Сердиться:  "Де  ділась  німфа?"
Усе  дізнатись  Зевсу  до  снаги,
та  унизу  шумить  лиш  море
і  хвиля  б’ється  в  береги.

Метнув  стрілу,  світив  у  простір,
та  він  лиш  вітром  зашумів,
ніхто  не  смів  відповідати
і  простір  блискавкою  освітив.

Сидить  сова  на  підвіконні
і  дивиться,  що  за  вікном,
бо  листоношею  сову  послали,
якщо  потрібно  бути  із  листом.

Може  вона  щось  отут  знала?
Уважно  дивиться  мудра  сова,
птахо,  лети  -  Зевс  відпускає,
бо  хоче  знати,  хто  була.

Продовження:    http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772659
1.12.2017.
Картина  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767829
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 24.12.2017

Гаснет быстро свет в окошке

Гаснет  быстро  свет  в  окошке,
на  диване  ищут  кошки
свет,  тепло,  но  далеко,
у  печи  теперь  тепло.

Всё  тепло  теперь  у  печки,
шкаф  теперь  "скворечник:"
на  шкаф  прыгнут  высоко,
видать  с  него  далеко.

Далеко,  что  увидать?
Стали  кошки  отдыхать
на  шкафу,  своём  матраце,
пусть  им  множится  удача.

С  нами  нею  поделиться,
довольные  уложились  лица
важные  кошачьи
для  ночи  остатка.

14.10.2017.
Фотография  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767744
рубрика: Поезія, Стихи о животных
дата поступления 23.12.2017

Замурзані ангелочки

Стояли  біля  клумби  ангелочки,
парою  ставили  їх  не  дарма,
один  ангелик  грав  на  лірі,
інший  метелика  тримав.

Один  ангеликом  був  творчим
і  створював  щось  кожен  раз,
інший  –  природою  замилувався
і  усі  ними  –  увесь  час.

Стояли  вони  серед  клумби,
а  вона  змінювалася  щораз,
цвіли  весною  в  ній  тюльпани,
іриси  різні  всі  для  нас.

Дощі  на  землю  випадали
і  землю  краплями  сікли,
бризки  до  ангелів  літали,
землею  забруднитися  могли.

Навесні  інші  квіти  розквітали,
троянди  і  ромашки  прикрашали,
в  тіні  -  гортензії  й  багато  хост,
для  ангелочків  створювали  фон.

Петуній  цвіт  над  ними  яскравіший,
та  не  губилися  ангелики  при  них,
на  сонці,  вітрі  і  дощі  тримались,
багато  влітку  було  див.

Вже  осінь  пишна  наставала,
високі  поруч  гладіолуси  цвіли,
краси  жоржини  пишні  додавали
і  айстрів  різні  кольори.

Аж  ось  уже  і  пізня  осінь,
першим  сніжком  зима  сніжить,
стоять  замурзані  у  тогах,
продовжити  бажають  мить.

У  домі  будуть  ангелочки,
погода  їх  терзала  і  життя,
тепер  потрібно  відмиватись,
весни  чекати  і  тепла.

Замурзаним  буває  ангелочок,
бо  прилипає  пил  і  бруд  життя,
чиста  вода  й  турбота  відмиває,
до  клумби  віднесе  весна.

Залишиться  колір  темніший
на  крильцях  і  на  личках  іноді,
весною  стане  він  світліший,
тоді  весна  буде  в  душі.

Весна  прийде  і  холод  зникне
з  природи,  та  ще  із  душі,
для  ангелочків  сонце  блисне,
весна  настане  на  землі.

23.12.2017.
Фотографія  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767742
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2017

Падал за окошком снег

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750717

Падал  за  окошком  снег,
весь  мир  из  белых  занавес,
блистал  огонь  из  камелька,
сверкала  высоко  Луна.

Поставит  девочка  письмо,
кому  направлено  оно,
с  желаниями  тот  конверт,
когда  будет  ответ?

Зима  за  окошком  правит  бал,
декабрь  ветра  к  себе  позвал,
вдаль  улетали  те  ветра,
пурга  танцует  до  утра.

Что  за  желания  были  в  письме,
а  может  ли  Мороз  исполнить  все?
В  желаниях  бывали  не  игрушки,
только  здоровье  милым  людям.

Станет  желания  он  исполнять?
Ей  остаётся  только  ждать,
котик  любуется  в  окне  звездой,
а  свет  Луны  холодный,  но  живой.

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772263
22.12.2017.  20.45.
Картина  Екатерины  Бабок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767542
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 22.12.2017

Сіроокий друг

Світиться  екран,  міняються  зображення,  а  ти  працюєш  зі  мною  разом.  У  тобі  відображається  моє  навчання  і  старання.  Дві  години  з  тобою  разом,  а  потім  прийде  такий  же  наступний.  Сюди  прийшла  вчитись  і  сидіти  даремно  не  буду,  а  ти  мені  у  цьому  допоможеш.  
Іноді  ти  вередуєш,  коли  відчуваєш  мою  поки  що  невмілу  руку.  Але  кожного  наступного  разу  вона  буде  вправнішою.  Наступного  разу  ти  звикнеш  до  мене,  або  може,  насправді,  це  я  до  тебе  звикну.  Норовливий  непокірною  приборкується  швидше.  
Якщо  усе  занадто  гладко,  напевно,  це  нудно,  хоча  у  мене  так  не  виходить.  Без  взаємних  випробувань  не  буває  дружби  і  прихильності.  Між  людиною  і  комп’ютером  також.

Оригінальний  текст  2003  року.
“Сторінки  записника.”
Картина  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767537
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 22.12.2017

Ребёнок бурных девяностых

Ребёнок  бурных  девяностых,
где  уже  можно,  хоть  нельзя,
сомнениями  не  тревожась,
бурлила  молодость  твоя.

Бывали  приключения  всё  те  же,
что  детям  рассказать  нельзя,
свобода,  молодость  надежды,
воспоминаний  не  тревожит  полоса.

Дети  всё  тех  же  девяностых
совсем  другими  также  побывали,
умеренность  была  по  жизни,
ещё  мечтания  шагали.

Одним  свобода  сносит  крышу,
в  других  с  ответственностью  дружит,
тех  и  других  проносит  время,
что-то  даёт  или  катком  утюжит.

Ушло  бурлящее  лихое  время,
другие  времена  далёки  не  бывали,
но  что-то  в  ком  и  сохранили,
оставить  след  не  забывали.

18.12.2017.
Анимация  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767389
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 21.12.2017

Привід і наслідки

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766332

Він  28  червня  народився
у  досить  багатій  сім’ї,
нарікала  тоді  повитуха:
“З  білорукою  -  клопоти  всі.”

Вимученим  з’явився  хлопчина,
виріс  із  доглядом  няньок  і  бонн,
учителів  численних,  гувернанток,
заможним  ріс  і  не  тривожив  сон.

Дорослим  хлопець  став,  нарешті,
майстерно  він  у  теніс  грав,  
крові  блакитної  поважна  дама
так  доньку  заміж  хотіла  віддать.

Він  їздив  часто  до  палацу,
бував  люб’язний  там  із  усіма,
аж  надто  з  гувернанткою,  одначе
грати  у  теніс  вчилася  донька.

Та  коли  партія  бувала  спільна,
то  граціозно  "мазала"  м’ячі:
“Річ  нечувана  –  так  зіпсувати
як  можна,  таж  вони  легкі!”

“Чи  отаке  не  раз  псуємо,
та  виправляється  в  житті,”  
не  раз  казала  так  партнерка  -
кокетства  повні  кишені.

Забув  гравець  одного  разу
на  столику  годинник  свій,
а  мати  думала  спочатку:
портрет  доньки  -  отам  лиш  він.

Але  портрет  там  -  гувернантки,
“Як  можна?  Це  ж  який  скандал?”
“Ми  поберемося”  –  казав  дівчині,
хоч  при  дворі  ніхто  не  привітав.

Кавалер  справді  одружився
проти  волі  батьків  і  помпадурш,
28  червня  шлюб  відбувся,
знову  ця  дата  зазначила  суть.

Одного  разу  направляють
їхати  завтра  в  гори  до  Балкан:
"А  чи  не  можна  подорож  відкласти,
якщо  передчуттів  поганих  час."

“Погані  сни  не  слід  казати,
Парад  на  28  червня  знов,
а  що  у  тебе  на  обличчі?
Напевно,  то  бувала  кров?”

“Дурниця  –  голився  й  затявся,
не  буде  скоро  нічого,”
“А  може  таки  не  поїдеш,
бо  статися  щось  та  могло.”

Принцип  –  серб,  а  ось  хто
Франца-Фердинанда  застрелив,
фатальною  ця  дата  стала,
бо  вбитий  був  відразу  він.

Невже  не  досить  було  встати,
помовчати  усім  і  помолитись,
невже  потрібно  бійню  починати
і  у  всесвітній  кров  пролити?

Скалічені,  нероджені  й  убиті,
імперії  летіли  у  Тартар,
це  дата  отака  фатальна?
Ні,  тільки  світ  фатальним  став.

Фатальний  світ,  де  смерть  людини,
яка  із  титулом  була  й  званням,
мільйонів  розпочне  убивство,
що  називається  війна.

Прикрите  лозунгом  удалим,
та  розпадуться  й  поготів
імперії,  які  бажали  влади,
і  світ  змінитися  зумів.

Так  ненадовго  він  змінився
і  висновків  потрібних  не  зробив,
слід  світу  змінюватись  краще,
тільки  таких  потрібно  змін.

Хід  історії  був  наче  колесо,
світ  саме  так  вертітися  зумів,
будь  із  історією,  долучайся,
з  тобою  світ  продовжитись  хотів!

6.12.2017.
Віршовано  за  оповіданням  Тараса  Франка
“Фатальна  дата”  із  збірки  
“У  мандрівці  століть.”
Картина  із  інтернету.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767203
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.12.2017

Ноябрьского утра приволье

Ноябрьского  утра  приволье,
когда  царит  здесь  синева,
небес  господствовало  море
и  серебрились  купола.

Сквозь  голые  стволы  и  ветки,
опавших  листьев  наготу
виднеются  купола-детки,
им  красоваться,  ждать  весну.

Ноябрьским  временем  раздеты,
листочки  редкие,  будто  вуаль,
осень  добавила  вербам-соседкам
лишь  привлекательность  и  шарм.

Высятся,  на  солнышке  сверкают
серебристостью  всех  куполов,
а  выше  только  небо  замирает,
объято  белизною  облаков.

Облака  плыли  едва  заметны,
длинною  тянулись  полосой,
или  то  были  самолёта  метки,
что  растворились  в  небе  голубом.

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770513
5.11.2017.
Фотография  автора.
Ивано-Франковская  область.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766627
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 18.12.2017