Светлана Борщ

Зевс і німфа

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761253

Після  нарад  усіх  і  стресів,
невпинних  на  Олімпі  справ,
на  троні  Зевс,  який  стомився,
зненацька  задрімав.

Пішли  у  передпокій  служки,
щоб  відпочив  від  справ  Зевес,
бо  від  новин  отих  останніх
та  й  попередніх  –  бував  стрес.

В  передпокої  не  втомились
та  й  ну  ганяти  у  квача,
набігавшись,  вони  присіли,
у  шахи  відбувалась  гра.

Ті  шахи  трохи  незвичайні,
замість  фігурок  –  статуї  богів,
а  чи  ходи  бувають  вдалі?
Не  усіх  висновок  зустрів…

Дрімає  Зевс  і  поруч  нього  
стріли  його  були  і  меч,
внизу  на  морі  шторм  гуляє:
там  Посейдон  знімає  стрес.

Гуляють  хвилі  з  бурунцями
і  кожна  вища  за  одну,
як  і  колись,  вони  творили,
пухнасту  кидали  піну.

Враз  із  самої  високої  хвилі,
це  мариться,  а  чи  було?
Прекрасная  з’явилась  діва,
неначе  статуя  чи  марево.

Як  і  донька,  із  хвилі  -  німфа,
але  доросла  вже  і  чарівна,
прозора  наче  морська  хвиля
і  до  лиця  мінялося  вбрання.

Виринула  із  глибини  колісниця,
у  неї  впряжений  Тритон,
тризубець  у  руках  тримає,
а  навкруги  вирує  шторм.

Хто  ж  це?  А  німфа  Море,
що  випірнула  з  глибини,
постала  перед  Посейдоном,
виходила  з  найбільшої  хвилі.

Посейдон  ураз  подивувся,
до  голосу  Моря  прислухався:
“У  тебе  свято,  Посейдоне,
і  просить  німфа  Море.

Присутньою  на  ньому
дозволь  ще  Афродіті,
бути  моїй  доньці,
де  інші  морські  діти.

Ще  піднеси  мене  угору,
де  олімпійська  висота,
просити  стану  у  Зевеса,
щоб  в  Середмор’ї  і  донька.”

Їй  Посейдон:  “Я  і  Амфітріта,
завжди  ми  раді  дітям,
а  зараз  робить  що  Зевес?
Не  знаю,  чи  готовий  до  чудес.

Допоможу  тобі  дістатись,
а  далі  –  давай  вже  сама,
як  доведеться  добиватись,
хай  доля  береже  твоя.”

Тризубець  направив  Посейдон,
враз  німфа  Море  піднялась,
завитком  полетіло  вгору  море
та  з  неба  капала  вода…

Крутились  хвилі  як  канати,
розпочала  угору  підніматись
в  палац  захмарний  і  чудний,
що  над  землею  плив.

Спить  Зевс,  крізь  сон  він  чує
шум  хвилі,  шепіт  німфи  неземний
і  німфа  Море  враз  з’явилась,
то  сон,  напевно,  чарівний.

“Я,  німфа  Море,  світлий,
донька  у  тебе  вже  росте,
їй  вчитися  у  Середмор’ї  треба,
а  хто  наказ  про  це  пришле?”

Потурбувалась  німфа  Море  
про  пергаменти  і  про  наказ,
стилус  протягує  Зевесу,
щоб  дозвіл  швидко  підписав.

Зевес,  чарований,  торкнувся
і  підписав  цупкий  листок,
“Дякую”  -  німфа  шепотіла,
чи  то  долинув  моря  шторм.

По  залі  із  колонами  кружляла,
очима  усміхалася  йому,
морська  вода  за  нею  лилась,
дощем  стікала  додолу.

З  водою  зменшувалась  Море,
летіла  швидко  донизу,
вона  шепоче,  не  говорить,
у  хвилю  перетвориться  морську…

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767829
1.12.2017.
Spectacular  Digital  Art  by  Cynthia  Sheppard

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766605
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 17.12.2017

О чём думает кот?

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765002

О  чём  думает  кот,
когда  на  крыше  ждёт,
где  звёздочки  мигают
и  серебром  Луна  сверкает?

О  кошке  песенка  была,
или  поёт  в  кота  душа?
Луною  ночь  блистает
и  песня  улетает.

Услышала  ли  кошка
тот  звонкий  голосок,
или  поспать  у  печки
охота  ей  чуток?

А  может  и  проснётся
и  ушко  шевельнётся,
и  выйдет  у  крыльца  
под  песню  молодца!

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768838
8.10.2017.
Анимация:  Алексей  Долотов  
(Хenopus).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766336
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 16.12.2017

Каменярі в літературних суперечках

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765500

Вони  обидва  були  скромні:
Сократ  колись,  а  також  і  Франко,
один  завжди  приходив  босий,
інший  в  той  час,  як  літечко  було.

Він  не  хотів  гетьманом  бути,
керманичем,  або  проводирем,
хоча  зробити  намагались  люди.
на  дотепи  бував  мастак  для  тем.

Франко  й  Павлик  –  завзяті  друзі,
літературну  суперечку  завели,
але  на  вулиці  загуркотіло,
а  то  для  тем  були  робітники.

“Дивись:  біля  кожної  купи
стоять  отам  по  два  хлопи,
у  кожного  свій  спосіб  працювати,
з  довгими  держаками  молотки.

Гатять  брилу,  а  тоді  дроблять
на  гальку  для  брукувань  доріг,
тому  їх  так  і  називають,
дороги  биті  серед  них.

Зробити  не  могли  би  інженери
машину,  щоб  кришила  замість  них,
але  навіщо  –  адже  це  робота,
добродій,  яку  дасть  капіталіст?

Роботу  відберуть  машини,
жінка  з  дітьми  що  зроблять  так?
Завжди  саму  тяжку  роботу
тримає,  хто  до  грамоти  ніяк.”

“На  рабську  схожа  у  них  праця,
нужда  тримає  замість  кайданів,
для  каменярської  цієї  праці
їм  непотрібно  ланцюгів.

А  не  для  себе  її  роблять:
бо  йдуть  стежками  без  доріг,
чекай,  почуте  усе  напишу,  
а  зараз  чорновик  зроблю.”

Довгенько  говорив  з  каменярами,
отак  “Каменярі”  Франкові  почались
і  він  залишив  твір  ходить  світами,
а  сам  пішов  у  неба  вись…

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767203
6.12.2017.
Віршовано  за  оповіданням  Тараса  Франка
“Великий  каменяр”  із  збірки  
“У  мандрівці  століть.”
Картина  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766332
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 16.12.2017

Сидел на крыше ангел

Сидел  на  крыше  ангел,
на  город  вниз  смотрел
и  размышлял,  наверное,:
всё  сделать  ли  успел?

Крылом  помашет  ангел  
или  откроет  дверь,
сам  прилетит  невидный,
нужно  успеть  теперь.

Внизу  вечерний  город
он  видит  свысока,
бурлит  как  будто  речка,
а  в  ней  с  огнём  вода.

Бурлила  то  не  речка  -
шоссе  от  массы  шин,
блистают  так  далече
много  окошек  и  машин.

Тот  ангел  вдохновляет,
он  снова  прилетит,
его  почти  не  слышно,
но  крыльями  шуршит.

Шуршанье  его  крыльев
услышишь  ли  сперва?
Это  летел  твой  ангел,
встречать  его  пора.

Звезда  из  миллиардов
блестящий  кажет  нос,
с  движеньем  сразу  ангел,
когда  его  ты  ждёшь.

7.12.2017.
Картина  из  интернета.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766246
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.12.2017

Шахова королева

Чітко  визначені  ролі,  раз  і  назавжди  визначені  правила,  що  не  змінюються  століттями.  Окреслені  фігурки,  чорно-біле  поле,  чорно-білий  шаховий  світ.  Тут  –  свої,  там  –  суперник.  Ми  –  білі,  там  –  чорні.  Та  у  шахах,  як  і  у  реальному  світі,  ворогів  теж  потрібно  цінувати.  Вони  не  дають  нам  робити  помилки,  тримають  у  тонусі,  професійному  і  особистому,  помічають,  наче  під  лупою,  всі  наші  недоліки,  постійно  дбають  таким  чином  про  наше  вдосконалення.  Та  зайвих  шукати  не  потрібно:  достатня  їх  кількість  знайдеться  завжди.  Маленький  ваш  світ  нагадує  наш.  Але  ваш  зрозумілий,  він  чорно-білий,  а  наш  багатоколірний,  багатовідтінковий,  існувати  у  ньому  складніше  хоча  б  тому,  що  для  кожного  відтінку  потрібні  свої  правила  і  виключення  із  них.
У  вас  головний  –  король.  Та  він  виявляється  найбільш  слабкою  фігурою,  яку  потрібно  постійно  захищати.  Та  коли  втрачаєш  короля  –  партія  програна.
Хороший  чи  посередній  король,  але  він  повинен  бути,  бо  безвладдя  –  найгірша  форма  влади  і  гри  з  усіх  можливих.
Усі  фігури  роблять  ходи  згідно  із  правилами,  у  кожного  вони  власні.  Та  є  і  така,  у  якої  право  дії  є  найбільшим,  бо  саме  вона  захищає  короля  –  найсильніша  фігура,  хоч  і  друга  при  рахунку.  Ти  –  шахова  королева,  твоя  гра  і  позиція  вирішальні.  Твоя  партія  триває  постійно  і  робити  наступний  хід  доводиться  іноді  щохвилини.  Послабляти  увагу  не  можна,  бо  навіть  дрібний  програш  загрожує  великим.  Хоч  іноді  буває,  що  партія  не  варта  гри,  але  якщо  взялася,  то  грати  зобов’язана,  бо  це  питання  існування  твого  і  короля,  та  результат    партії.
Хороший  гравець  ходи  наперед  не  розкриває,  а  якщо  розкриває,  то  тільки  ті,  які  необхідні.  І  дозує  іноді  інформацію  як  ліки,  але  ті,  які  фігурам  показані.  Твої  невідомі  ходи  працюють  навіть  краще,  ніж  відомі,  але  уже  зроблені.  Дії  шахової  королеви  -  достатньо  нестандартні  рішення,  ходи  швидкі  і  неухильні,  чіткі  і  непередбачувані,  бо  саме  вона  демонструє  можливість  впливу,  будь-якого,  в  тому  числі  і  карального.  Але  присутність  і  організаційна  реакція  робить  непотрібним  його  застосування.  Основний  робочий  інструмент  –  голова,  а  не  горло,  але,  коли  потрібно,  вона  вже  навчилась  його  застосовувати.  Пропісочити  ввічливо  і  до  блискучих  дір  -  не  надто  приємне,  але  буває  життєво  необхідним,  уміння.
Шахова  королева  неухильно  дотримується  правил,  у  тому  числі  і  власних.  Але  на  тому  краю  дошки  теж  є  ферзь.  Іноді  він  і  не  підозрює,  що  серед  фігур  іншого  кольору  може  виявитись  така  ж,  як  і  він.  А  якщо  знає,  то  йому  важко  звикнути  до  думки,  що  шахова  королева  –  теж  ферзь.  Та  правила  гри  є  такими,  що  якби  не  було,  то  з’явитися  вона  повинна.  Шахову  королеву  на  іншому  боці  шахової  дошки  розпізнають  по  грі.  Повчитися  способам  гри  буде  зовсім  не  зайвим,  бо  саме  від  вашої  гри  залежить  результат  партії.
Шахова  королева  як  одна  із  фігур  і  як  учасник  турніру.  Завжди  вигравати  -  це  навіть  шкідливо.  Одна  програна  партія  варта  іноді  двох  виграних,  бо  ніщо  так  не  стимулює  до  навчання  і  діяльності  як  поразка.  Недруг  буває  занадто  сильний.  Вона  повинна  стати  сильнішою.  Він  допоміг  отримати  досвід  поразки,  а,  отже,  перемоги  згодом.  Справжніх  перемог  без  поразок  не  буває.  
Якщо  суперник  достойний,  то  з  радістю  потиснеш  йому  руку  із  вдячністю  за  науку,  а  якщо  недостойний,  що  не  дотримується  правил,  то  завтра  він  тобі  уже  не  буде  суперником.  Він  піде.  Обійти  світ  можна  багатьом.  Але  повернутися  тільки  справжнім.  А  завтра  буде  новий  день  і  наш  шаховий  турнір  триває,  панове.
Життя  як  шаховий  турнір.  А  виграєш  у  ньому  тоді,  якщо  вчишся,  виконуєш  правила  та  граєш  із  захопленням,  цікавістю  та  задоволенням.  

Оригінальний  текст  2004  року.
“Сторінки  записника.”
Фотографія  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766077
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 15.12.2017

Разбирали мы подарки

Разбирали  мы  подарки,
праздник  у  нас  будет  ярким,
на  ёлочке  –  множество  иголочек
и  гирлянды,  игрушки,  хлопушки.

За  окошком  снег  густой  идёт,
время  вечерка  летит  вперёд,
быстро  потемнело  за  окном,
Новый  год  спешит  к  нам  в  дом.

Подарили  к  празднику  коляску,
в  ней  удобно  кукле  Маше,
мишек,  зайцев  и  кукол  других
усадим  за  маленький  столик.

Угощать  их  будем  пирогом,
чаем  вот  за  этим  столом,
может  быть,  уложим  спать,
пойдём  у  ёлки  танцевать.

Здравствуй,  ёлка  и  Новый  год,  
стол  праздничный  нас  ждёт,
угощаться  станем  тортом,
а  фруктами  -  будем  потом.

5.12.2017.
Анимация  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765860
рубрика: Поезія, Стихи к Праздникам
дата поступления 13.12.2017

З-за хмари місяць із туману виринає

З-за  хмари  місяць  із  туману  виринає
і  край  яскравим  світлом  осяває,
хто  на  позиції  в  цей  час  не  спить,
країну  рідну  боронить?

Розвидніло  і  розсівається  туман,
видніється  поламаний  паркан,
зруйновані  будинки  залишились,
слідами  куль  і  осколків  укрились.

Готові  тут  до  бою  і  нехай  дрімає
складена  в  ящик  зброя  про  запас,
але  ніде  хай  кулі  не  літають
і  тиші  не  закінчується  час.

Всім  воїнам  нехай  здоров’я
янгол-хранитель  їм  додасть,
їх  янгол  боронить  і  захищає,
хто  Україну  боронить  для  нас.

Туман  ранковий  враз  зникає,
засяє  денне  сонце  вдалині,
десь  над  Донецьком  воно  сяє,
але  на  заході  увечері  й  вночі.

13.12.2017.
Фотографія:  https://www.radiosvoboda.org/a/mariinka-war-photo/28900399.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765850
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.12.2017

Горит рассвет свечою дальней

Горит  рассвет  свечою  дальней
над  крышами  ближних  домов,
за  кружевами  чёрных  веток
пылает  солнце  вновь.

Несмело  солнце  показало
из  тучи  свой  рассветный  луч
и  только  пять  минут  сверкало,
погасло  солнце  вдруг.

Тучи  густы,  но  раздвигали
под  ветерком  свои  края
и  розовою  явью  засверкали,
лучи  подсветят  им  бока.

Светились  небеса,  сверкали
глубоко-розовой  зарёй,
будто  рассветы  Эос  удалая
встречать  выходит  на  балкон.

Недолго  солнышко  сверкает,
густые  тучи  заслонили  вдруг,
полоски  розовые  оставались,
чёрные  кружева  ветвей  вокруг.

9.12.2017.10  ч.
Фотография  автора.  8  ч.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765553
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 12.12.2017

Він цілий вік бажав до неї

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764756

Він  цілий  вік  бажав  до  неї,
про  неї  мріяв  і  писав,
із  мрією  життя  прожите,
бачити  незалежною  бажав.

У  вигнанні  йому  прожити
і  поза  нею  цілий  вік,
про  неї  написати  і  любити,
і  польський  легіон  створить.

Адам  Міцкевич  -  був  це  він,
поет  найбільший  Польщі,
до  неї  повернутися  хотів,
та  повернулись  тільки  вірші.

Помер,  холерою  хворівши,
раптово  смерть  отак  забрала,
але  від  патріота  усій  Польщі
у  віршах  почуття  зостались.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766332
6.12.2017.
Віршовано  за  оповіданням  Тараса  Франка
“Патріот”  із  збірки  
“У  мандрівці  століть.”
Картина  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765500
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 12.12.2017

Скоро Новый год!

Мы  очень  быстро  едем,
ведь  скоро  Новый  год,
в  хорошенькой  карете,
бал  золушек  зовёт.

Выходят  из  лесочка,
медведь  и  лось  идёт,
кружит  в  лесочке  вьюга,
а  снег  себе  идёт.

Выйдет  мороз  из  саней
и  станет  расчищать
дорогу,  чтобы  ехать
и  точно  поспевать.

Лишь  только  он  коснётся
волшебною  метлой,
так  едут  сани  быстро
и  снег  им  нипочём.

Поедут  в  лес  и  горы,
и  в  дальние  края,
со  снегом  небо  спорит,
блестеть  ему  не  зря.

Зря  спорили-блестели:
нарядней  над  землёй
сверкает  только  Месяц
и  солнышко  порой.

По  очереди  в  мире
им  над  землёй  сверкать,
Новому  году  ехать,
с  удачею  шагать!

5.12.2017.
Анимация  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765477
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 11.12.2017

Знову зима і знову сніг

Знову  зима  і  знову  сніг,
тихо  лапатий  падає  до  ніг,
засніженими  стали  всі  поля,
сніг  мерехтить  у  світлі  ліхтаря.

Дахи  будинків  і  усі  сади
додали  собі  сніжної  краси,
лапатий  сніг  -  на  озеро  й  дахи,
нагадує  зима  і  не  поспішає  йти.

Зима  не  поспішає  йти  у  світ,
а  тільки  засіває  для  нас  сніг,
що  обліпив  паркан,  вулиці  і  дахи,
будинки  і  вуличні  ліхтарі.

Всю  ніч  тихенько  падав  сніг,
беззвучно  застелив  себе  до  ніг
і  укривав  листочки  у  саду,
нагадує  листом  зима  в  снігу.

Анімація  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765474
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2017

Княжна-русалка

Не  бросался  бы  княжнами
Стенька  Разин  –  хулиган,
даже  если  рассердился,
если  был  немного  пьян.

Княжны,  что  ныряют  в  реку,
враз  русалками  плывут
с  боевым  хвостом  как  мечем,
а  в  руках  -  так  сразу  кнут.

Был  такой  однажды  Стенька:
раззадорили  стрельца:
“А  зачем  тебе  девица?
Слишком  шумная  была?”

Строгою  была  ль  по  чину?
Не  выдай  глупость  впоперёк,
не  скажи  худого  слова,
сразу  дашь  себе  зарок.

Так  их  девица  достала,
что  добавили  винца
и  давай  шептать  буяну:
“Сгинь  персидская  княжна!”

Может  девица  была  кротка,
как  настоящая  княжна?
Кто  глаз  на  красоту  положил
и  за  удачу  Стеньку  невзлюбил?

Знал  охальник:  хмель  пройдёт,
разум  возвратится,  боль  придёт
от  осознания,  что  сделал  он:
красотку  бросил  в  бездну  волн.

Не  завистнику  красой  владеть,
а  водяному  ей  придётся  петь
и  Стенька,  буян  во  хмелю,
получит  рану  не  одну.

Расшатал  ли  лодку  ветер,
шатал  ли  кто-то  сгоряча,
но  однажды  уронилась
за  борт  девица-княжна.

Вдруг  ветра  к  реке  летели
и  шатались  лодки  все,
грозно  молнии  сверкали,
гром  гремел  на  высоте.

Так  качаться  стали  лодки,
будто  бы  подводный  бес
по  камням  гонял  огромным
и  разрезал  днища  всем.

Утонули  все  те  лодки
да  при  полной  при  Луне,
а  утопленница  пела,
вторил  волк  ей  на  горе.

Наступил  погожий  вечер
и  под  полною  Луной
слышно  пение  далече
от  утопленницы  той.

Довелось  кому  ли  выжить,  
то  неведомо  совсем,
но,  а  с  той  поры  далёкой,  
поёт  дева  на  горе.

На  скалу  реки  большую,
она  выйдет  в  вечерок
и  расчёсывает  косы,
зеркало  блестит  чуток.

Коли  пение  услышишь
девицы  с  тех  берегов,
помни:  бросить  в  воду  -
так  опасность  в  моряков.

Было  ль  не  было,  робяты,
возвращайтесь-ка  до  хаты,
а  невинного  погубишь,
то  в  аду  с  чертями  будешь.

9.12.2017.
Анимация  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765244
рубрика: Поезія, Басня
дата поступления 10.12.2017

Зимовий тихий вечір

Зимовий  тихий  вечір
неначе  падає  на  плечі
теплим  шарфом  для  землі,
вона  ж  поринула  у  сни.

Землі,  яка  відпочиває,
тихенько  заспіваю:  “Баю!
Засни,  землице,  до  весни,
зерна  і  стебла  бережи.”

Їм  до  весни  в  тобі  дрімати,
весною  рано  проростати,
квітчати  землю  до  снаги,
а  зараз  квіти  снігові.

Вже  засипає  й  укриває  сніг,
закінчився  денний  синички  спів,
навкруг  -  чорне  мереживо  гілля,
білих  мережив  наплете  зима.

4.12.2017.
Фотографія  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765192
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2017

Звонит котик по делам

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763503

Звонит  котик  по  делам,
а  потом  играет  сам:
у  него  там  полон  лес
персонажей  и  чудес.

Масками  любуется:
сколько  там  тусуется,
персонажи  разные,
иногда  заразные.

Если  ватность  подхватить,
как  придётся  с  нею  жить?
Ватность  здесь  не  ГРВИ,  
не  заразно  после:  “Пчхи!”

Можно  ватностью  болеть,
когда  обострение  есть,
агрессия  повышается,
сложно  понижается.

Признаки  какие  есть?
Их  бывает  тут  не  счесть:
вера  в  партию  единую,
непоколебимую.

Все  кто  против  –  изиди
и  отстань,  в  леса  уйди,
только  так,  когда-то
будет  вам,  ребята.

Много  чуши  выдают,
копыта  и  рога  растут,
по  копытам  и  рогам
цех  тот  узнаваем  сам.

На  фабрике  сделаны,
каждый  раз  приклеены,
но  когда  пора  придёт,
вниз  домой  всех  унесёт.

Котик  звонит  по  делам,
а  потом  читает  сам,
котик  не  расстроится,
дальше  дело  спорится!

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766336
7.12.2017.
Анимация:  Алексей  Долотов  
(Хenopus).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765002
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 09.12.2017

Випав уночі у місті сніг

Випав  уночі  у  місті  сніг,
а  хто  йому  зрадів  і  малювати  міг
на  склі  машини  личка  чи  вітання,
і  різні  світові  питання.

Питають  усмішки  машин:  чи  час  іти,
а  може  відпочити  і  нікуди  не  піти?
Субото  довгождана,  приходи,
хоча  із  снігом,  та  до  нас  іди.

Уже  зима  і  випав  перший  сніг,
притопчуть  діти,  що  упав  до  ніг,
пограють  у  сніжки  і  буде  сніговик,
та  у  снігу  пальто,  червоні  щоки  й  ніс.

Веселі  шапки  вранці  бігали  в  дворі,
топтали  сніг  і  розігнали  горобців,
малювали  різні  смайлики  в  снігу,
вже  холодно  і  свято  ждуть!

Фотографія  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764981
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 09.12.2017

За окном - зима и снег, и ветер

За  окном  -  зима  и  снег,  и  ветер,
летели  свиристели  ягоды  клевать,
собрались  в  поле  бушевать  метели,
их  у  окошка  станут  дети  наблюдать.

С  кошкой  у  окна  на  снег  посмотрят:
зима  в  саду  и  во  дворе  уж  началась,
а  потом  в  шубку  одеваются  теплее,  
на  санках  покататься  и  снежки  катать.

Слепят  снеговика,  снежную  бабу,
раскрасит  щёки  детям  всем  мороз,
потом  бегут  домой  к  горячей  печке,
где  станет  тёплым  их  замёрзший  нос.

Тёплыми  замерзшие  ножки  и  ручки,
молоко  горячее  льют,  чтобы  выпивать,
дети  с  кошкой  согреваются  у  печки,
станет  звёздным  вечер  и  сонной  кровать.

Анимация  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764758
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 08.12.2017

Мудрість слова

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761788

“Іди  в  науку,  любий  сину,  
нема  у  нас  землі  для  всіх,
у  рай  приймають  неписьменних,
хоча  і  в  пеклі  ждуть  таких.

Я  без  письма  ось  обійшовся,
нехай  тобі  вже  очі  отворять”  -
так  безземельний  козак  Сава
став  сина  Гриця  научать.

“Увічливим  там  треба  бути,
теля  хороше  кілька  ссе  корів”  -
отак  напучувала  мати,
“Росте  і  гладшає,  то  на  заріз.”

Отак  відповідав  їй  Грицько,
бував  же  гострий  на  язик,
“А  щоб  такий  же  був  і  меткий,
старанний  до  наук  усіх.”

Бажання  матері  здійснилось:
син  Сави  –  то  Сковорода,
Григорієм  він  називався,
у  кого  філософські  думи  і  слова.

Трактат  про  світ  і  людську  природу,
у  нього  мудрі  байки  і  вірші,
про  захист  козаків  і  селянства,
і  слова  мови  струменять  живі.

Вислови,  сентенції  й  розмови
сподобатись  чинушам  не  могли,
щоб  не  розводив  він  крамолу
і  у  село  вертався  назавжди.

І  він  пішов  туди,  де  небо,
у  інший  вищий  дивосвіт,
з  життям,  де  мудрість  слова,
таким  залишиться  повік!

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765500
6.12.2017.
Віршовано  за  оповіданням  Тараса  Франка
“Наш  мислитель”  із  збірки  
“У  мандрівці  століть.”
Картина  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764756
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 08.12.2017

Кисельные феи

Сидят  себе  девицы,
весёлые  сестрицы
у  бокала  с  киселём,
будет  вкусно  всем  кругом.

Сварили  феи  киселёк,
чудных  ягодок  кулёк
сыпали  для  киселя,
много  ягод  каждая.

Ах,  какие  киселя
сварили  они  с  утра?
Малиновый  -  при  простуде
и  вишнёвый  –  это  чудо.

Облепиховый  кисель
витамином  богатей,
черничный  для  глазок,
молочный  для  сказок.

На  ночь  сказки  слушать,
а  с  утра  сливовый  кушать,
легче  он  ходить  поможет  
и  молочный  так  чуть  может.

Смородиновый  и  клубничный
предлагают  феи  лично,
из  крыжовника  был  тут,
угощать  всех  феи  ждут.

Присели  феи  на  края,
пожелает  что  душа?
Помогают  сладко  кушать
и  желудку  будет  лучше.

Платьица  в  оборочку,
фартучки  в  горошинку,
сюда  быстро  с  поварёшкой,
в  кружку  льют  они  немножко.

Приседайте-ка  за  стол,
выбирайте  кисель  свой,
а  девицы  ещё  сварят,
киселя  нам  всем  добавят.

7.12.2017.
Анимация  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764543
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 07.12.2017

Мете густо метелиця

Мете  густо  метелиця,
грудень  заховає  лице
у  сувої  сірих  хмар,
що  летіли  із  Стожар.

Хуртовина  замітала
і  по  вулицях  літали
пластівці  сніжинок,
із  срібла  пушинок.

Коли  стихне  заметіль,
місячна  настане  тінь,
тануть  крапельки  снігів,
стане  мокрим  світ  весни.

Вдягли  убори  кольорові,
картаті  стрічки  і  обнови,  
красу  сорочок  і  в  кожушок
закутались,  летить  сніжок.

Сніжинок  тануть  краплі,
геометричну  згадують  красу,
краса  про  себе  нагадає
у  вишиваному  стібку.

Фотографія  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764537
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 07.12.2017

Новогодние колокольчики

Дин-дин-дин,  дин-дин-дин,
веселись,  народ,
дин-дин-дин,  дин-дин-дин,
мчится  Новый  год.

Год  летит  к  нам  уже
и  не  налегке,
он  подарки  везёт
всем  в  большом  мешке.

В  том  мешке  колдовском
сказки  и  цветы,
игры,  сладости  нам,
а  ещё  мечты.

У  него  в  том  мешке
много  чего  есть:
игрушки  для  детей,
их  не  перечесть.

Сны  везёт  в  том  мешке,
чудные  мечты,
что  бегут  к  жизни  быстрей
лучшей  красоты.

Много  пряников  там,
ещё  тонкий  кнут,
станет  не  нужен  пусть
и  уходит  грусть.

Грусти  машем  рукой,
скажем:  "Уходи!"
Только,  радость,  ко  всем
в  гости  приходи.

Мы  тебя  угостим  
чаем  и  медком,
радость,  счастье  всем  нам
пусть  заходит  в  дом!  

Домик  дышит  теплом,
радостью  для  всех,
пусть  звучат  песни  в  нём
и  счастливый  смех.

Смех  у  взрослых,  детей,
у  тебя  и  меня,
пусть  счастливой  будет  
вся  наша  Земля!

Дин-дин-дин,  дин-дин-дин,
веселись,  Земля,
дин-дин-дин,  дин-дин-дин,
году  быть  пора!

Картины  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764351
рубрика: Поезія, Прибаутка
дата поступления 06.12.2017

Кому вигідно?

Що  біля  Олімпу  учинилось,
чому  такий  тут  шум  і  гам,
який  це  напівбог  розбушувався,
чи  діяти  так  по  чинам?

Довгою  була  життя  дорога,
півбогом  люди  роблять,  не  боги,
у  царстві  вин  і  золотого  руна
розпочиналися  його  шляхи.

Де  революція  вчинилась,
потім  трояндовою  її  наречуть,
багато  у  країні  помінялось,
а  люди  різне  назовуть.

Хтось  хвалить  до  небес  Олімпу,
відправить  намагається  в  Тартар,
а  правді  посередині  десь  бігать,
вирішувать  країні  руна,  а  не  нам.

Будь-який  Олімп  буває  сильним,
якщо  врахує  помилки  усі:
чужі  та  ще  свої,  які  бувають,
складне  завдання  до  снаги.

Люди  зовсім  різними  бувають
і  вічні  революціонери  серед  них,
буває  розпізнати  таких  складно?
Та  є  служителів  Феміди  міх.

Міх  іноді  буває  різним,
та  міру  всьому  знати  слід,
бувають  люди  отакі:  без  міри,
розпізнавати  складно  їх?

Що  було  драмою  першого  разу,
то  фарсом  поверне  на  інший  раз,
де  грошові  великі  є  конверти,
продовжитись  може  не  раз.

“Cui  bono?”  і  “Cui  prodest?”
Швиденько  відповідь  знайдеш,
але  бувають  ще  такі  концерти,
де  клоунів  наймали  й  клоунес.

Засідання  бувало  на  Олімпі
і  там  видовище  демонстрував
служитель  головний  Феміди,
і  на  питання  він  відповідав.

Хліб  недаремно  свій  отримав,
професія  допомагає  в  тім,
краще  видовище  для  преси
телевізійне,  без  коментарів.

Десять  раз,  певно,  пожалів  вже
Зевес,  що  має  рейвах  отакий,
як  маєш,  то  радься  з  Олімпом,  
що  дружний,  і  тими,  хто  в  нім.

Нюанс  існує  превеликий:
знають  пана  цього  гріхи,
якщо  йому  не  бушувати,
то  іншого  шукають  вороги.

Все  передбачить  неможливо:
тенденції  й  характер  весь,
трапляється  і  диво  різне,  
бува  хороше  і  лихе.

Насамкінець,  скажу,  панове,  
видовищ  не  закінчена  межа,
як  чуже  шило  собі  просиш,
стане  твоїм  воно  і  до  кінця!

6.12.2017.
Картина  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764348
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 06.12.2017

Новый год уже в доме и за окном

Новый  год  уже  в  доме  и  за  окном,
мандаринками  пахнет  в  нём
и  потрескивают  в  камине  дрова,
наступить  празднику  пора.

Нарядная  ёлка  игрушками  блестит
и  подарки  под  лаптями  сторожит,
а  свечи  освещают  тёмный  дом
и  вечерний  сумрак  за  окном.

Новый  год,  к  нам  приходи
и  в  мешке  подарки  принеси,
примерными  быть  старались,
подарков  от  тебя  дожидались.

Друг  друга  станем  поздравлять,
всего  хорошего  нужно  желать:
в  прошлом  пусть  останется  грусть,
желания  в  Новом  году  сбудутся  пусть!

Анимация  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764130
рубрика: Поезія, Стихи к Праздникам
дата поступления 05.12.2017

Чарує своєю казкою зима

Чарує  своєю  казкою  зима,
нехай  усім  засвітиться  краса,
заблищить  краса  у  сніжинках
і  талого  снігу  краплинках.

Світиться  краса  у  зелених  голках,
що  пахнуть  лісовою  глицею  і  мохом,
світиться  у  блискітках  на  ялині,
що  прибула  в  дім  із  верховини.

На  вершині  гори  ялина  виростала,
до  землі  буйним  вітром  пригиналась,
у  долині  іграшками  прикрасилась
і  на  свято  усім  пригодилась.

Станемо  ялинку  прикрашати
і  до  свята  новорічного  готувати,
свято  веселе,  швидше  прийди
і  рік  нам  щасливим  зроби!

Подаруй  усім  усмішки  щирі,
запроси  в  гості  удачу  й  надію,
та  розваги  усім  милі  й  красиві,
щоб  були  усі  щасливі!

Анімація  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764127
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 05.12.2017

Далеко-далече лес весь потемнел

Далеко-далече
       лес  весь  потемнел,
и  серое  небо,
       мир  весь  погрустнел,
собирались  долго
       в  зимушки  снега,
и  летели  миром
       мощные  ветра.

Засинело  небо,
       розовел  закат,
взялся  полосами
       яркими  сиять,
что  там  обещают:
       дождь  или  снега?
будут  умываться,  
       засыплет  леса?

Вечер  не  ответил,
       розовел  закат,
только  засветился
       огнями  опять,
а  наутро-рано
       мир  весь  белым  стал,
и  с  серостью  небо,
       ветер  улетал.

Он  гулял  по  полю,
       верхушки  качал,
много  туч  со  снегом
       вокруг  подогнал
и  летели  с  тучек
       не  дождь,  а  снега,
снегом  укрывались  
       до  утра  поля.

Рано  утром  выглянь:
       в  окошке  бело,
снегом  укрывались
       садик  и  село,
весь  денёк  и  вечер,
       и  опять  с  утра,
мир  пушист  и  светел,
       и  бела  земля.

Замело  дороги,
       засыпаны  мосты,
свет  струится  белый
       от  зимней  красы,
свет  восходит  белый
       и  ему  сверкать,
белыми  цветами
       миру  расцветать.

4.12.2017.
Фотография  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764008
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 04.12.2017

Ой, по селу й по лісочку зимонька ходила

Ой,  по  селу  й  по  лісочку
         зимонька  ходила,
білим  і  пухким  сніжком
         повсюди  сніжила.

Засніжила  озеро,
         а  ще  його  лід,
по  тонкому  льоду
         ходити  не  слід.

Можна  там  чалапать
       тільки  качечкам,
їх  тут  є  лиш  десять,
       сидіть  собі  там.

Б’ють  із  дна  джерела,
       не  береться  лід,
лиш  вода  сіріє,
       а  у  воді  –  сніг.

Біля  тих  проталин
       сидять  качечки
і  вони  на  кризі,
       до  них  не  ходи.

Ще  льодок  тоненький
       густо  сніг  укрив,
а  ліс  ще  густіше
       та  іще  летів.

Буде  у  нас  довго
       сніжная  зима,
числа  лише  перші
         з  грудня-місяця.

Наче  календарик
         зимонька  сама
і  багато  снігу  
       ураз  принесла.

Ідуть  по  дорозі
       хлопці  з  санчатами
і  вже  зима  вперше
       почалась  снігами.

3.12.2017.
Фотографія  автора.
Івано-Франківська  область.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763996
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.12.2017

Топ-топ-топ

Топ-топ-топ,
а  мы  идём  вперёд
по  пляжу  вместе  с  Машей,
а  кто  быстрее  пляшет?

Сначала  пляшет  море,
мы  с  ним  уже  знакомы,
потом  добавим  вечер,
а  вечером  –  чудесно.

Мы  на  море  гуляем,
а  может  отдыхаем,
ракушки  соберём  
и  для  колье  несём.

Там  радуга  играет,
над  нами  расцветает
и  чайки  рядом  ходят,
шумят  на  море  волны.

Долго  будем  с  морем,
где  ветер  снова  спорит
и  волнами  играет,
а  мы  здесь  отдыхаем.

12.06.2017.
Картина  Евгении  Гапчинской.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763821
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 03.12.2017

Олімп і видовища

“Не  можна”  –  кажуть  на  Олімпі.
“Ми  хочемо”  –  сказали  всі,
вимога  “хліба  і  видовищ”  досі
ще  діє  і  у  всій  красі.

Про  себе  серіал  не  замовляли,
за  нього  платити  не  стане  Олімп,
якщо  пригоди  трішечки  скандальні,
захоче  крикнути  хтось:  “Біс!”

Місцевий  серіал  не  безкінечний,
самі  актори  створюють,  а  режисер
невидимий  стоїть  на  розі,
життя  за  режисера  тут  тепер.

Цей  серіал  увагою  минати?
“Нізащо”  –  скаже  режисер,
а  яким  способом  розповідати?
"Чемно"  -  раджу  тепер.

Про  явище  будь-яке  і  подію
можна  по-різному  розповідать,
у  цьому  полягає  вміння,
перо  і  розум  нехай  дружать  так!

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773899
2.12.2017.
Картина:  Noёl  Coypel

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763674
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.12.2017

Мокнет котик и дорожка

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762303

Мокнет  котик  и  дорожка,
где  же  подевалась  кошка?
Где  же  кошка  обитает,
он,  быть  может,  ожидает.

Не  грусти,  наш  котик,
был  у  кошки  вечерочек,
театральный  весь  притом,
но  вернётся  кошка  в  дом.

Представление  посмотрит,
начался  сезон  хороший,
здравствуй,  хороший  театр,
пьесе  каждый  будет  рад.

Пойдёт  также  на  концерт,
а  приедет  ли  балет?
Оперетта  будет  здесь,
интересного  не  счесть.

На  сцене  танцуют  вальсы,
а  ещё  поют  романсы,
сидит  кошечка  в  партере
и  глядит  на  все  премьеры.

Милый  котик,  подожди,
завтра  кончатся  дожди,
придёт  кошечка  домой,
отдохни-ка,  дорогой!

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765002
21.10.2017.
Картина:  Алексей  Долотов  
(Хenopus)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763503
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 02.12.2017

Олімп і спокуси

На  хмару  присідали
Ерот,  Діоніс  і  Гермес,
а  як  богам  тим  хвацьким
знімати  зараз  стрес?

Лиш  щойно  із  наради:
була  в  Зевеса  гроза,
їм  розпоряджень  хмару
виписував  зрання.

Дісталось  на  горіхи:
у  кожного  –  своє,
а  як  би  розважатись,
щоб  стрес  зникав  будь-де?

Поділися  десь  німфи,
купаються  лиш  десь,
а  Діоніс  ховав  у  тозі,
із  пляшкою  він  весь.

Із  винами  тут  строго?
Покличе  враз  Зевес
і  доведеться  знову
богам  знімати  стрес.

А  у  людей  –  новеньке:
як  у  верхах  конкурувать,
між  відомствами  –  тренькіт,
як  би  вперед  урвать.

Хто  і  кого  тут  упіймає
найшвидше  на  гачок?
Яким  гачок  той  буде?
Стандартний  списочок.

Важливо  олімпійським:
а  тут  була  парафія  чия?
Гермеса  -  торг  і  аферисти,
від  Діоніса  -  до  вина.

Відомо  всім  чого  хранитель
Ерот:  інтимом  віда  він,
кому  потрібно  для  спокуси,
його  запрошує  при  тім.

Усім  богам  цікаво  стало:
хто  вийде  і  чий  уперед,
як  відбувались  гонки-раллі:
бо  так  боги  знімали  стрес.

Чим  одну  даму  спокушали:
вино,  інтим,  грошва,
а  результати  у  них  вдалі?
Аж  до  зевесового  килимка.

Служитель  головний  Феміди
отримав  теж  свій  стрес:
боги-бешкетники  повсюди,
карає  хай  Зевес.

“Це  ви  тут  закладались?
Нехай  же  вам  лихе!
Скандал  комусь  потрібен?
Олімп  –  та  це  ж  святе!”

Нарада  у  Зевеса  буде
наступная  для  них
і  щоб  позбутись  стресів
не  вистачить  їм  німф.

Не  бешкетуйте,  люди,
а  з  ними  ще  й,  боги,
як  чогось  забагато,
Олімп  буде  в  грозі!

1.12.2017.
Картина  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763431
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 02.12.2017

Очаровательные феи

Очаровательные  феи
надели  к  празднику  наряд,
куда  вы,  милые,  летели,
чему  на  празднике  встречать?

Их  вальс  встречал  прелестный,
со  сцены  устремился  на  балкон,
звук  музыки  летел  волшебной
к  феям  со  всех  сторон.  

Слегка  придерживая  платья
и  ножкою-тычинкой  в  такт,
зря,  что  ли  платья  надевали
и  пышно  расцветали  так?

Очень  похожие  они  на  фею,
каждая  с  зелёным  стебельком
мелодии  звучали  вальсов,
прелесть  цветка  водой  польём.

15.10.2017.
Фотография  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763254
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 01.12.2017

Про того, хто пішов, для того, хто прийде

Ти  пішла.  А  зробити  це  тобі  допомогли.  Ти  знала,  що  підеш,  тікаючи  при  кожній  нагоді  із  свого  господарства.  А  для  нього  око  потрібне  постійне  і  недрімаюче.  Твої  половинчасті  рішення  розсьорбую  до  цих  пір.  Забравши  зовнішню  біду  у  мене,  наскладала  внутрішніх  –  вище  голови.  Та  її  не  схилю:  доводиться  займатись  їх  виправленням.  Хоч  відучити  від  поганих  десятирічних  звичок  за  півроку  неможливо,  та,  принаймні,  є  інструмент,  яким  потрібно  уміти  правильно  користуватись  –  влада.
Такі,  як  ти,  люблять  людей  за  те  добро,  що  для  них  роблять  і  ненавидять  за  зло,  що  творять  їм.  Ховала  очі  недаром,  бо  за  свої  помилки  покарала  мене.  Ти  була  багатшою:  мала  надійну  опору,  а  не  біду  ззовні  і  біля  себе.  Ти  взяла  собі  опору  тоді,  коли  зрозуміла  –  які  великі  дурниці  робиш,  бо  краще  десять  разів  із  розумною  людиною  загубити,  ніж  один  раз  із  нерозумною  знайти.  Та  навряд  чи  опора  твоя  знала,  як  ти  теж  мене  підставила.  Через  те  ти  боялась.  Та  я  мовчала  і  буду,  хоч  тебе  вже  тут  нема.  А  те,  що  відбувалось  наодинці  –  довести  неможливо,  та  і  непотрібно.  Подібні  речі  про  себе  не  розповідають.  Але  якщо  опора  була  такою  для  тебе,  буде  вона  такою  і  для  мене.  Зробили  вибір  один  і  той  самий  –  хоч  у  цьому  ми  подібні.
Побувала  ти  наостанку  частково  в  моїй  шкірі.  Та  співчуття  побережу  я  для  когось  іншого.  Ти  пішла.  І  не  мені  за  тобою  жаліти.

"Сторінки  записника."  Частина  I.  2003.
Фотографія  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763042
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 29.11.2017

Тропинка лесная

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762133

Тропинка  лесная
         путника  тут  ждёт,
путник  отдыхает,
         но  пойдёт  вперёд,
наклонились  ветки,
         листья  -  для  ковра,
проходи  здесь,  путник,
         осень  тут  прошла.

Осень  тут  ходила
         и  рисует  вновь:
кому  быть  получше
         в  художницы  той?
Знают  ли  которых,
         рисуют  холсты,
ходит  в  лесу  осень,
         рисует  мечты.

Кому  нарисует,
       или  смоет  дождь?
Их  срывает  ветер,
         оземь  упадёт,
если  нарисуешь  
         мысленно  кругом,
то  исполнит  время
         на  пути  земном.

8.10.2017.
Фотография  автора.
Ивано-Франковская  область.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762692
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 28.11.2017

Другий номер

Ти  –  другий  номер.  Обставини  бувають  сильніші.  Але  бути  з  ними  –  вміння  особливе.  Для  тебе  краще,  якщо  першим  номером  вже  був.  Тоді  з  висоти  досвіду  можна  оцінити  всі  кроки  першого  та  утримати  від  помилок,  які  зробив  сам.  В  свій  час  у  тебе  такої  можливості  не  було.  У  ньому  іноді  бачиш  себе.  Хоч  кожна  людина  –  особистість,  та  яким  він  буде  залежить  і  від  тебе  також.
Гордість  за  успіхи  природна,  та  гордині,  яку  в  свій  час  заохочували  в  тобі,  допускати  не  можна,  хоч  завдяки  їй,  помноженій  на  обов’язок  та  ентузіазм,  можна  було  вижити.  Те,  що  було  бідою,  повернеться  фарсом,  хто  допускає  її  в  собі,  той  приречений  у  іншому,  наче  у  кривому  дзеркалі,  побачити  себе.
Ідеальне  кадрове  рішення  –  це  те,  чого  не  існує.  Успіхи  іншого  повинні  бути  лише  стимулом  та  предметом  оцінки,  а  невдачі  б’ють  по  тобі  теж,  бо  всі  у  одному  човні.  Від  наявності  керівника  залежить  його  плавання.
Але  ти  -  саме  другий  номер.  Другі  номери  є  усюди.  І  тепер  ти  знаєш,  що  ким  і  яким  би  першим  номером  не  став,  насправді,  будеш  лише  другим,  бо  перший  номер  десь  буде  завжди.

"Сторінки  записника."  Частина  I.  2003.
Фотографія  автора.  2017.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762677
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 27.11.2017

На море отдыхаю?

На  море  отдыхаю,
или  о  нём  мечтаю?
О  море  сон  летел,
будто  стая  голубей.

Синеющее  море
и  розовые  облака,
шум  слышен  у  прибоя,
у  волн  белы  бока.

Компанию  лишь  чайки
составят  там  пока,
а  волны  ветру  вторят,
вдаль  улетит  мечта.

А  это  только  сон  был?
Проснуться  ли  пора?
Шумело  где-то  море
и  без  меня  пока.

Шумело  где-то  море,
покамест  без  меня,
пускай  оно  приснится,
сон,  в  руку  будь  всегда.

10.10.2017.
Картина  Евгении  Гапчинской
“Это  там,  где  рождаются  розовые  облака...”

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762480
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 26.11.2017

Слово - зброя

Нервово  смалять  в  стороні
на  тому  світі  і  на  цьому,
знання  тут  допоможе?  Так,
знання  тут  також  зброя.

Для  кого  зброю  несете?
І  слово  теж  є  нею,
куди  її  ви  везете,
як  користуєтесь  цією?

Професійні  навики  в  життя,
і  їх  так  довго  виробляєш,
але  запам’ятай,  що  воно
складніше,  ніж  гадаєш.

Навик  буває  –  автомат,
з  ним  саме  так  працюєш,
як  витягнеш  не  те  з  життя,
то  тільки  провокуєш.

Яка  метафора  була?
Порадити?  Провокувати?
Не  користуйся,  бо  живеш,
якщо  корисне  можеш  чути.

Знову  смалять  в  стороні,
немов  бувала  зброя,
на  кого  направиш  її?
На  себе,  насамперед,  знову.

11.2017.
Картинка  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762477
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.11.2017

Котик у камина дышит

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759952

Котик  у  камина  дышит,
спит,  а  может  и  не  слышит,
как  кругом  шныряют  мыши,
а  что  мышь  в  домике  ищет?

Может,  искали  мыши  сыр,
или  вкусным  был  кефир?
Мыши,  сыр  тот  был  не  вам,
котик  кушать  любит  сам.

Не  шмыгайте  тут,  мыши,
и  топайте  чуть  потише,
не  будите  здесь  кота,
у  камина  -  красота.

Согреет  день,  где  осень,
и  тепла  ещё  попросит,
на  подушечке  -  тепло,
уже  ночь  и  звёзд  полно.

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763503
8.10.2017.
Анимация  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762303
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 25.11.2017

Букет дзвіночків на вікні

Букет  дзвіночків  на  вікні
бачить  світ  за  віконцем,
ще  із  туманом  далина,
та  уже  сходить  сонце.

Опустить  промені  дрібні
і  у  віконце  заглядає,
два  букети  на  вікні
саме  його  і  виглядають.

Білі  дзвіночки  у  вікні
підсвічує  ранкове  сонце,
зникають  тіні  у  імлі
і  день  приходить  новий.

Поруч  півонії  красу
дорожевить  ранкове  сонце,
хвилин  ще  кілька  і  зійде,
пташина  пісня  за  віконцем.

30.09.2017.
Картина  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762302
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 25.11.2017

Поздняя кукушка вдалеке поёт?

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761799

Поздняя  кукушка
         вдалеке  поёт,
или  не  кукушка,
         но  пора  вперёд,
пора  улетать  ей
         в  дальние  края,
а  звучать  лишь  птицам
         и  ветрам  пора.

В  небе  пролетало
         мимо  вороньё,
карканьем  звучало
         и  летит  ещё,
улетай  далече
         в  лесисты  края,  
здесь  не  будет  места:
         лес  ждёт  тишина.

Лес  уже  чуть  жёлтый,
         зелёный  бывал,
где-то  и  багряный
         покой  оттенял,
шелестит  лишь  ветер
         и  шумит  листва,
и  уже  ждёт  листья  
         чёрная  земля.

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762692
8.10.2017.
Фотография  автора.
Ивано-Франковская  область.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762133
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 24.11.2017

Хто ширший?

“Посунься,  широка  така!”  -  гаркнула  водійка  тролейбуса.  Пірнаю  від  відкритого  салону  водія  вглиб  переповненого  тролейбуса,  посуваючи  пасажирів  спиною,  бо  більше  нічим:  обидві  руки  зайняті  сумками.  Сумки  роблять  мене  удвічі  ширшою,  тому  репліку  сприймаю  на  свою  адресу.  
Прослідкувавши  за  поглядом  водійки,  розумію,  що  репліка  стосувалась  не  мене,  а  пані  за  кермом  позашляховика  і  ширини  дороги,  яку  та  зайняла.  Вона  повільно  рухалась  у  тянучці  по  мосту  у  правому  крайньому  ряду  і  не  могла  чути  репліку  через  скло  двох  вікон.
“А  я  таки  ширша!”  -  гордо  заявила  худорлява  водійка  тролейбуса.

15.11.2017.
Фотографія  автора.
Івано-Франківськ.
Міст  через  Бистрицю,  (2015).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761975
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 23.11.2017

Разноцветье осеннее длилось

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761592

Разноцветье  осеннее  длилось,
утром  солнечные  берега,
на  берегу  другом  светилась
клёнов  багряная  листва.

Слегка  рябило  вод  зеркалье,
где  дул  холодный  ветерок,
но  уже  наступило  время
и  песню  начал  петушок.

Он  начал,  а  за  ним  запели
и  подключались  голоса,
так  долго  хоры  их  звучали,
будто  перекликались  небеса.

Осеннее  зеркалье  заблестело,
синеющие  отразило  небеса,
у  куполов,  где  берег  дальний,
слышны  другого  хора  голоса.

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762133
8.10.2017.
Фотография  автора.
Ивано-Франковская  область.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761799
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 23.11.2017

Сюжет і автор

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760295

"Купіть  оповідання,  пане,"
до  торгу  просить  продавець.
"Для  ваших  це  трагедій  -
готовий  в  них  сюжет."

"Лиш  за  готівку  продаєте?
Останні  гроші  вам  віддам,
мені  не  вистачає  на  вечерю,
не  згадуючи  вже  про  дам.

Може  і  скарб  знайдеться
в  оповіданнях  лиш  оцих,
читаю,  може  усміхнуться
до  мене  музи  чарівні.

Хто  ж  отакий  бував  Отелло?
Він  із  розбійників  міських,
послав  сенат  ганять  піратів,
щоб  їх  не  було,  ніяких.

Розгромлені  усі  пірати,
Отелло  губернатором  стає,
але  він  жінку  убиває,
на  себе  руки  накладе.

Який  сюжет,  але  чи  можна
отаку  драму  пропустить?
Лишень  писати  треба  п’єсу,
в  якій  герої  стануть  жить.

Пишу  трагедію  і  буде
у  ній  герой,  та  не  білий,
араб  чи  негр,  хто  скаже,
а  може  буде  він  мулат?

Він  мавр  із  прізвищем  Отелло,  
порадьте  про  невірності  знаки?"
"Спілкування,  шаль,  хустина,
яка  згубила  не  одну  дівчину."

Драма  йде,  який  сюжет!
Отелло  Дездемону  душить,
не  винна,  їй-богу,  вона,
бо  заздрість  винна  тут  сама.

Пройдуть  роки,  таким  же  буде
Шекспіра  поетичний  світ,
а  персонажі,  як  у  п'єсах,
в  театрі  житимуть  і  поза  ним.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764756
25.10.2017.
Віршовано  за  оповіданням  Тараса  Франка
“Трагічна  заздрість  ”  із  збірки  
“У  мандрівці  століть.”
Картина  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761788
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2017

Полоской тонкою сверкают

Полоской  тонкою  сверкают
вдали  рассвет  и  небеса,
глубины  озеро  скрывает
и  отражает  берега.

Камышей  пожухли  стрелки,
стремятся  в  небеса  попасть,
себя  в  зеркалье  отразили
двойною  полосой  опять.

Ветерок  не  потревожит
глубины  синих  вод,
но  ручьи  -  поверхность:
зима  проталин  ждёт…

Лишь  сойка  пролетала
и  возмущалась  громко,
звучат  осенней  песней
голоса  птичек  звонких.

Слегка  коснётся  ветер  
вербы  длинных  ветвей,
тогда  они  проснутся
и  шелестят  быстрей.

Здесь  осень  побывала
и  берега  цветут,
цветом  разным  красит,
деревья  в  роще  ждут.

На  северном  -  зелёные,
на  солнечном  бывали  желтыми,
но  осень  -  в  разных  берегах:
тот  и  этот  в  листиках-цветах.

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761799
8.10.2017.
Фотография  автора.
Ивано-Франковская  область.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761592
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 21.11.2017

Летів янгол над гаями

Летів  янгол  над  гаями,
сів  відпочивати,
куди  йому  янгелику
слід  іще  літати?

Щоб  люди  не  дивувались,
статуєю  тут  ставати
і  біля  великих  дзвонів
собору  присідати.

Дзвенять  дзвони,  янгол  слуха,
бо  летять  прохання,
і  він  чує,  а  чи  справжнє  
було  те  бажання?

Йому  чутно,  сидить  янгол,
десь  біля  склепіння,
як  ударять  гучно  дзвони,
скінчиться  дозвілля.

Отоді  біля  собору
лиш  скульптура  буде,
летить  янгол  із  почутим,
то  ж  бажайте,  люди.

А  які  бажання  ваші  
янголу  приймати?
Лише  правильні  для  нього,
слід  бажання  мати.

19.11.2017.
Світлина  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761504
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 21.11.2017

Принцесса и дракон

“Цып-цып”  –  идёт  принцесса
спозаранку  через  двор,
кто  в  курятнике  заквохчет:
курица  или  дракон?

Кто-то  ей  из-за  границы  
необычных  кур  привёз,
огнём  дышат  и  пылают
иногда  гребень  и  хвост.

Яйца  те  несут  большие,
серая  в  них  скорлупа,
да  ещё  слегка  рябые,
так  вот  это  не  беда.

С  них  яичницу  сварганит,
и  использует  в  пирог,
но  чтобы  идти  в  драконник,
нужен  ей  огнеупор.

Доспех  огнеупорный  надевает,
дракончиков  кормить  пойдёт,
петух-дракон  споёт  ей  сразу,
когда  взлетает  на  балкон.

"Кыш,  пакостник,  отсюда,
кто  уже  поклевал  тебя?
Лети  в  драконник  поскорее,
драконш  там  много  и  не  зря!"

"Весь  белый  и  пушистый!"
Воскликнул  тотчас  же  дракон,
а  принцесса  не  поверила
и  заперла  балкон.

Принцесса  сегодня  такая,
сердитая  была  и  боевая,
а  теперь  к  ней  не  подходи,
будет  опасно,  лучше  жди.

Дракон  ей  на  балконе  пел,
огонь  слегка  обжечь  успел
и  улетел  на  ветку  ниже,
в  раздумье  он:  куда  летел?

В  драконник  полететь  пониже,
где  кур-драконш  премного  есть?
Взлететь  пытаться  ему  выше?
Но  заперла  принцесса  дверь.

Дракон  опять  сидит  на  камне,
огнём  он  запылает  иногда,
а  камни  скал  бывают  крепки
и  замка  высока  стена.

Он  посидит  и  поразмыслит
о  смысле  слабостей  людских,
попробует  взлететь  повыше
и  запоёт  опять  свой  стих.

Его  услышишь  лунной  ночью
при  полной,  убывающей  Луне,
голос  не  сделаешь  потише,
добавит  звука  в  ноябре.

А  если  ночью  вдруг  услышишь
дракона  голос  в  пении  ветров:
шалун-дракон  так  распевался,
и  запевать  он  станет  вновь.

18.11.2017.
Картина  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761258
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 19.11.2017

Колискова русалки

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760073

Люлі-люлі-баю,
дитятко  гойдаю,
русалочка  сонного,
синочка  рідного.

Буде  дитя  спати,
хвиля  колисати,
а  море  шуміти
і  вітер  летіти.

Світить  місяченько
та  ще  зірниченька,
дитя  стане  спати,
швидко  підростати.

Як  синок  виросте,
буде  гарний,  гожий,
відважний,  розумний,
веселий,  не  сумний.

Люлі-люлі-баю,
дитятко  гойдаю,
засинай,  синочку,
дрімають  діточки.

А  як  станеш  спати,
буде  нічка  слати
доленьку  щасливу
і  легеньку  хвилю.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766605
29.10.2017.
Картина  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761253
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 19.11.2017

Чьи-то ушки там торчат?

Чьи-то  ушки  там  торчат?
Не  мешайте  отдыхать,
хорошо  кушали  кошки,
отдохнуть  пора  немножко

Солнечный  осенний  день,
солнце  яркое,  бросает  тень,
нам  подарит  тени  кошек,
что  уселись  у  окошек.

За  оконце  поглядят,
там  ещё  не  листопад,
октябрь-месяц  там  идёт,
лист  танцует,  кошка  ждёт.

Если  чуть  погладить  кошку,  
то  мурлыкает  немножко,
ветер  веточку  качнёт,
листик  жёлтый  упадёт.

Качнёт  ветку  за  окошком,
как  в  экран  смотрели  кошки,
пока  –  солнышко  и  сад,
ушки  кошечки  торчат.

1.10.2017.
Фотография  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761003
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.11.2017

Вона тепер у тому світі…

Вона  тепер  у  тому  світі,
де  квіти  райськії  цвітуть
і  де  поля  ними  покриті,
і  пензля  вже  не  відберуть...

Вона  в  раю,  який  намалювала,
ціле  життя  творила  як  могла,
у  мить  кінця  ураз  до  неба,
вона  у  нього  увійшла.

Сама  собі  той  світ  створила,
зробила  видимим  для  нас,
у  цьому  неземна  їх  сила:
творінь,  які  пройшли  крізь  час.

Пройшли,  у  ньому  залишились
і  знов  на  полотні  цвітуть
пера  жар-птиці  і  дерева,
і  колоски,  яких  десь  ждуть…

Там  соняшники  усміхнуться,
лелеки  стрічками  сплетуть,
дитя  у  квітах  засміється,
яке  лелеки  скоро  принесуть.

А  за  колгоспним  полем  –  небо,
над  річкою  неначе  час  пливе,
та  десь  буває  і  безхмарним,
і  сонячне  життя  там  жде.

За  тином  мальви  рожевіють,
жоржин  буяння  і  троянд,
тюльпани  і  настурції  квітують,
та  іпомея  в’ється  на  паркан.

Маки  і  лілії  розквітлі,
вечір,  та  берізки  у  імлі,
вужем  звиваються  і  мріють:
зникають  квіти  вдалині.

Краса  плодів  земних  і  квітів,
що  так  любила  при  житті,
адже  усі  землі  ми  діти
і  різні  втілення  живі.

Земля  її  благословила
себе  такою  показати
і  це  вона  давала  силу:
світ  цей  та  інший  малювати.

Картоплі  аромати  і  окрайця,
стиглість  винограду,  яблук,  груш
і  колір  зрілого  кавуна  крайців,
та  в  помідорів,  буряків,  цибуль.

На  полотні  одному  –  різні  квіти,
що  зацвітуть,  чи  водночас?
На  них  відразу  квіти  й  плід  весь,
що  вже  достиг,  ніби  співав.

Тяжкі  часи  собою  пронизала,
хоча  усе  побачить  -  не  мета,
хіба  вона  таких  хотіла?
Їм  опиратись  не  могла.

Час  пензликом  бував  із  нею,
вікно  у  інший  світ  -  життя,
вона  його  лиш  намалює
і  нам  покаже  майбуття…

17.11.2017.14.08.
Картини  Катерини  Білокур:  
1900-1961.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760917
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.11.2017

Кто зажигается от огня?

Кто  зажигается  от  огня,
чужой  огонь  хранит  любя,
и  в  том  огне  вдруг  вновь
готовится  чья-то  любовь?

Ведьма  над  котелком  стоит,
бросает  составляющие  вмиг,
она  добавит  для  огня  
чуть-чуть  себя.

Она  добавит  в  тот  огонь
также  волшебную  любовь,
чтобы  другой  ярчей  сверкать,
кому  увидеть  или  засиять?

Творений  добавляет  и  росы,
цветы  и  травы,  что  росли
из  самой  чёрной,  из  земли,
но  выросли  прекрасные  цветы.

Выросли  фрукты,  ягод  чуть
и  их  добавит,  но  ничуть
продукт  не  станет  лишним  весь
и  только  вкусностей  не  счесть.

Она  добавит  ключевой  воды,
чтоб  помыслы  были  чисты,
гасить,  когда  нужно,  огонь,
но  зажигаться  ему  вновь.

Чтобы  стихии  от  огня  пылать,
то  нужно  воздух  добавлять
и  снова  открывается  окно,
где  звёздочек  полно.

Воздух  ночной  уже  летит,
пылает  ярко,  уголёк  шипит,
фруктовый  запах  от  питья,
ночь  будет  за  окном  темна.

Есть  наперстянок  пышный  цвет,
из  них  составила  букет
и  маленький  есть  тигелёк,
готовит  составляющие  впрок.

Да  только  очень  осторожно
дозировать  её  возможно
и  дозу  правильно  считать,
чтобы  добавить,  не  отнять.

В  высокой  чаше  растолчёт,
отварит,  в  котелок  кладёт,
сияющее  облако  над  котелком,
а  в  центре  облака  -  огонь.

Кому-то  пригодится  вновь
напиток,  что  дарит  любовь,
но  может  он  тому  дарить,  
кто  хочет  с  нею  жить.

4.11.2017.
Анимация  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760754
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.11.2017

Очерет жовтіє на осонні

Очерет  жовтіє  на  осонні
і  тягнеться  вздовж  берегів,
там  він  сухий  і  ніби  сонний,
із  вітром  стиха  шелестів.

Інший  берег  вербами  укритий,
жовто-зелений  очерет  росте,
він  тихий  і  ніби  завмерлий,
навіть  верба  не  шелесне.

Спокій  верб  тривав  недовго,
холодний  вітер  прилетів
по  листопадовій  дорозі,
трусити  листям  захотів.

Лишилось  листя  небагато,
лиш  кілька  із  гілок  впаде,
застигло  із  фігурним  боком,
шелесне  тихо  і  гуде.

Гуком  ворон  простір  співає,
а  ще  цвіріньканням  птахів,
качечки  дві  подали  голос,
але  із  інших  берегів.

5.11.2017.
Фотографія  автора.
Івано-Франківська  область.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760745
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.11.2017

Как будто маленькие феи

Как  будто  маленькие  феи  
надели  пышных  юбок  ряд,
на  стебельках  из  колыбели
воздушный  танец  им  начать.

Тычинки  ножками  босыми
вышагивают  в  ритме  заводном,
а  разве  феи  эту  песню  спели?
Нет,  прозвучала  за  углом.

Летела  энергичным  звуком
и  попадать  старались  в  такт,
подпрыгивала  пышность  юбок
и  верхних  лепестков  наряд.

Парадных  платьев  очертания,
на  фей  похожи  лепестки,
а  их  увидишь?  Мироздание  
создало  вместо  фей  цветы.

Под  балдахинами  из  листьев
цветочки  фуксий  расцвели,
а  может  феей  быть  им  лучше?
Фантазий  детям  добавляют  сны.

15.07.2017.
Анимация  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760599
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.11.2017

Неначе янгол доторкнувся

Неначе  янгол  доторкнувся
легенько,  а  куди  летів?
А  може  янгол  отим  злетом
щось  розказати  захотів?

Хотів  забрати  він  тривогу
і  заспокоїть  після  бою  знов,
поберегти,  вказати  дорогу,
або  застерегти,  щоб  не  ішов.

Напевно,  янгол  доторкнувся
тебе  своїм  легким  крилом
і  зовсім  тихо  погойдає,
коли  наступить  уже  сон.

Хай  воїна  захистить  янгол
та  із  натхненням  прилетить,
а  що  хвилює  –  янгол  знає:
як  берегти  й  душу  зцілить.

Хай  янгол  воїна  оберігає,
вкладає  в  руку  ще  й  перо,
про  місію  він  пам’ятає:
творити  захист  і  добро!

15.11.2017.
Картина  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760596
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.11.2017

Вокруг царил октябрь-кудесник

Вокруг  царил  октябрь-кудесник,
составил  бал  осенней  красоты,
так  много  сочинил  он  песен,
исполнились  ветрами  и  неслись.

Октябрь  насыпал  для  нарядов
так  много  листиков-цветов,
дарила  осень  ему  взгляды,
симпатию  читал  или  любовь.

Высокое  сияет  небо  синевою,
жёлтеющий  у  осени  был  вид,
но  бал  закончится  под  утро,
дождём  продолжится  сюрприз.

За  тёмную  длинную  ночку
вдруг  поредела  красота
и  только  листья  долетали
до  разноцветного  ковра.

Стоят,  усыпаны  машины,
дворы,  дорожки  и  мосты,
бал  осень  снова  продолжает
и  октября  кончились  дни.

Для  ноября  будет  дорога
и  длинных  тёмных  ночек  лёт,
пока  с  белою  каруселью
весь  мир  вокруг  не  заметёт.

23.10.2017.
Фотография  автора.
Парк  Т.Г.Шевченко,  пруды.
Ивано-Франковск.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760450
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 14.11.2017

Знайди героя!

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758333

Знайди  для  нас  героя,  Боже,
хай  буде  подвиг  до  снаги,
як  боронити  себе  треба
і  добиватись  дівчини  руки.

Хіба  лиш  треба  підставляти  
праву  щоку,  як  уже  ліва  бита?
Потрібно  землю  захищати,
двигтить  від  недругів  і  хата.

З’являється  герой  Василій
Дігеніс  Актрід,  так  назвали,
грек-сарацин  він,  полукровка,
і  цілі  полчища  мечами  розбиває.

Справді,  закоханий  у  Євдокію,
військо  розбив,  щоб  забирати,
їх  довелося  таки  батьку
на  шлюб  благословляти.

Герой  потрібний,  то  знайдеться,
буде  таким  він,  а  чи  іншим,
може  герой  між  нами  ходить,
коли  потрібно,  враз  озветься!

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761788
25.10.2017.
Віршовано  за  оповіданням  Тараса  Франка
“Незрівнянний  герой  ”  із  збірки  
“У  мандрівці  століть.”
Картина  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760295
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.11.2017

Дарила осень всем букеты

арила  осень  всем  букеты,
как  будто  продолжалось  лето,
лучей  днём  много  прилетает,
но  ещё  розы  расцветают.

Жёлтые  ярки  георгинки,
цветные  пятна  как  тычинки,
и  белых  здесь  же  цветопад,
составят  рядом  дружный  ряд.

С  бутонов  показались  розы,
белы,  будто  грядущие  морозы,
а  георгины  с  красным  огоньком,
большим  пышнеющим  цветком.

Вишнёвые  язычковые  георгины
стеблем  отметились  длинным,
сентябринок  есть  густой  букет,
очитки,  в  них  бордовый  цвет.

Яркие  бархатцы  в  цвету,
свою  им  до  морозов  красоту
всем  проходящим  мимо  показать,
но  при  морозах  первых  увядать.

Ещё  петуний  поздний  цвет
кое-где  составлял  букет,
физалис  с  ярким  коробком,
как  будто  солнышко  с  лучом.

25.10.2017.
Фотография  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760079
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.11.2017

Куди літав Пегас?

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758926

Куди  літав  Пегас?
Напевно,  літав  на  Парнас,
возив  туди  Пегас  поетів,
прозаїків,  а  ще  естетів.

Любителів  прекрасного  возив,
для  всіх  не  вистачило  сил,
та  він  не  сам:  у  нього  дама  є
і  та  когось  ще  відвезе.

Багато  в  них  малих  лошат,
якщо  захочуть,  стануть  у  ряд,
а  якщо  забажаєш  політати,
то  лише  спробуй  упіймати.

Лякливих  Пегаса  лошат
хтось  пробував  упіймать?
Слід  чимось  гарним  пригостити,
щоб  на  конячці  на  Парнас  летіти.

А  хто  Пегасу  зможе  наказати
і  не  самому  на  Парнас  літати?
Це  головний  в  них  -  Аполлон:
наставник  муз,  творчості  тон.

На  флейті  чарівній  зіграє
і  весь  табун  умить  скликає,
летіть,  хто  творить,  на  Парнас,
уже  чекають  музи  вас.

Кожна  муза  також  зможе,
на  Парнас  літати  допоможе,
а  результатом  цих  польотів
стануть  вірші,  проза  і  ноти.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761253
29.10.2017.
Анімація  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760073
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2017

Спи-усни, милый котик

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758688

Спи-усни,  милый  котик,
уже  ночка  темна  очень,
Месяц,  звёзды  за  окном,
большой  город  спит  кругом.

Может  город  и  не  спит,
и  машинами  шумит,
яркими  сверкнёт  огнями,
шумит  ветер  над  домами.

Котик  сказку  рассказал,
а  теперь  и  он  устал,
нужно  ему  отдохнуть,
чтобы  завтра  снова  в  путь.

Спи-усни,  наш  милый  котик,
ночка  звёздная  пусть  сможет
убаюкать,  котик  спит?
Нам  напишет  новый  хит!

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762303
18.10.2017.
Анимация:  Алексей  Долотов  
(Хenopus).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759952
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 11.11.2017

За осіннім дальнім гаєм

За  осіннім  дальнім  гаєм
ясний  Місяць  випливає
і  блимає  яскравим  світлом,
порожні  гілочки  підсвітить.

Це  листопаду  вечірня  пора,
із  стовбурами  -  лісова  смуга,
у  світлі  Місяця  -  темне  гілля,
неначе  фон  велетня-ліхтаря.

Іще  гарбузики  в  саду  стоять,
чи  блимають  свічки  й  горять?
Минув  Хеллоуїн,  осінні  дні
порожні,  темні  і  смутні.

Удень  ще  сонце  й  листопад,
стоїть  уже  порожнім  сад,
та  швидкий  вечорок  прийде,
місяць-ліхтар  і  гілля  хитає.

6.10.2017.
Картина  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759947
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2017

Ещё краснеют осени листы

Ещё  краснеют  осени  листы,
нет  в  парке  зимней  стужи,
красой  последней  расцветёт,
а  ветер  листьями  утюжит.

Что  ищет  посреди  ковра,
в  шуршащих  тихо  листьях?
Пришлёт  привет  от  ноября,
осени  письма  пишет.

Нежное  слово  или  два,
но  будет  непременно,
октябрь  готовился,  едва
ли  будет  перемена.

Без  перемены  вдруг  ноябрь,
осени  также  письма  пишет,
он  тут  и  не  видать  совсем,
это  его  с  ветрами  слышишь.

16.10.2017.
Фотография  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759797
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 10.11.2017

Веселі парасольки

Веселі  парасольки  
         по  вулиці  ішли,
веселі  парасольки  –  
         із  ними  йшли  дощі,
вели  дощі  за  руку,  
         а  хто  кого  веде,
по  вулиці  осінній
         до  школи  вранці  йде?

Фарбовані  листочки,
         сонячні  кольори,
такі  в  них  чобіточки
         і  кольорові  всі,
нам  не  страшні  калюжі,
         великих  крапель  стрій,
нехай  летить  із  неба,
         дзвенить  неначе  рій.

Дворами  і  садами,
         дорогою  побіг,
залишив  за  собою  
         калюж  веселих  міх,
а  із  калюж  великих
         проллються  ручаї,
уже  до  школи  зранку
         пора  дітям  іти.

Веселі  парасольки
         по  вулиці  ідуть,
а  осінь  веде  дощик,
         дітей  у  школі  ждуть,
навчання  там  багато,
         уроки  для  дітей,
а  дощики  проллються
         і  осінь  для  людей.

А  дощ  уже  на  листі,
         великий  теплий  дощ,
дзвенить  з  дахів  найвищих
         на  парасольках  знов,
закінчується  дощик,
         для  веселоньки  час,
на  листі  і  на  гілках
         веселих  крапель  ряд.

Текст  пісні.
10.11.2017.6.30.
Анімація  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759791
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2017

Дождь прошептал

Дождь  прошептал  о  том,  что  осень
будет  с  холодным  ветром  и  дождём,
у  ноября  себе  тепла  попросит,
но  не  идёт  ноябрь  с  теплом.

Последних  дней  живая  серость
льёт  обильно  с  зонтиков  и  крыш,
даже  когда  проходит  тише,
её  шаги,  милый,  услышь.

Будет  она  невидима,  неуловима
смотреть  на  ветер,  дождь,  туман,
с  высокой  и  фигурной  крыши
несётся  дождь  или  снега.

Он  катится  холодным  душем,
листок  по  лужице  плывёт,
прислушайся,  её  услышишь,
это  она  с  дождём  поёт.

23.10.2017.
Анимация  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759616
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.11.2017

Межа тут неба і землі

Межа  тут  неба  і  землі,
на  тій  прямій  межі
із  глибини  із-під  води
на  поверхню  бігли  ручаї.

Із  глибини  вони  біжать,
світ  навколишній  привітать,
озеро  заповнити  по  вінця,
по  берегові  з  очеретом  кільця.

Тут  очерет  лиш  берегів,
зникають  далі  без  країв,
а  нижче  -  шахтна  глибина,
довга  проваль  далечина.

Біля  берега  посеред  води
поверхню  хвилювали  ручаї,
їх  декілька,  сильніший  -  один,
озеру  подарують  водних  сил.

22.10.2017.
Фотографія  автора.
Івано-Франківська  область.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759599
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.11.2017

Танцует осень на семи ветрах

Танцует  осень  на  семи  ветрах,
кто  танец  её  видит  или  слышит,
порывы  ветра  вторят  за  спиной,
как  будто  лес  с  ней  дышит.

Лес  дышит  тайной  вдалеке,
туман  упрячется  под  ели  лапы
и  он  ползёт,  скрывается  в  ручье,
между  горбов  -  холодные  объятия.

Кружево  паутин  сверкает  вдалеке,
росы  на  дереве  блистают  капли,
листья  –  шелка  блистающих  надежд,
красного  бархата  кленовые  объятия.

Только  трава  зелёная  растёт,
осень  не  спешит  менять  наряды:
из  листьев  образует  кружева,
узоры  составляет  платьям.

30.09.2017.
Фотография  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759437
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.11.2017

Осінь укривалася серпанком

Осінь  укривалася  серпанком,
туман  вже  де-де  відступав,
понад  горами  на  світанку
промінчик  пробиватися  почав.

Ось  він  лиш  блиснув  і  зникає
за  верхом  зелені  ялин,
та  промінь  той  не  відступає
і  скоро  буде  не  один.

Із-за  гори  ранкове  сонце
богинею  благословило  світ,
вже  є  малесеньке  віконце,
звідки  проміння  починало  літ.

Проміння  звідти  вибігає,
ранковий  витісняючи  туман,
він  поступово  відступає
і  до  потоку  заховається  у  яр.

Дзвенить  потік,  де  ще  тумани
шукали  прихистку  в  землі,
а  нагорі  –  вже  сонце  сяє,
розквітне  сонце  для  землі!

29.09.2017.
Світлина  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759103
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.11.2017

Уступая ноябрю дорогу

Уступая  ноябрю  дорогу,
чтоб  осени  пору  продлить,
в  картинах  осени  премногих
там  будет  поворот  и  жизнь.

За  поворотом  течения  реки
над  рекою  улетают  журавли,
улетают  журавли  высоко,
от  родной  земли  далёко.

Знакомая  рядом  дорожка,
вверх  по  ступеньках  идти
и  быть  может  снова  на  закате
трав  высоких  наблюдать  стебли.

Луч  утренний,  густая  чаща
проснутся  утром  на  заре
и  будет  день,  и  будет  лучше,
и  осень  длится  в  ноябре.

28.10.2017.
Коллаж  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758935
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.11.2017

Русалка на камінчику

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757812

Русалка  на  камінчику  сидить,
глядить  удалину,  а  може  спить,
чи  на  рибалоньку  вона  чекає
і  у  рибалоньки  питає?

“А  як  живуть  і  чи  здорові
рибалки  діти  чорноброві:
старша  й  малесенька  донька?
Люляти  може  вже  вона.

Ой,  спіть,  милі,  люлі-баю,
а  я  пісню  заспіваю,
і  буде  вона  летіти,
і  над  хвилями  дзвеніти.

Долетить  до  діточок,
трусить  снів  як  зірочок,
стануть  зірки  прилітати
і  дітей  обох  люляти.

Стануть  зіроньки  блищати,
а  діточкам  засинати,
виростати  досхочу,
нічку  місяцем  свічу.

Місяченьку  заблищати,
а  діточкам  уже  спати,
спіть,  дівчатка,  люлі-баю,
ночі  ковдрою  вкриваю.”

І  отак  вона  співала,
море  хвилями  гойдало,
вільний  вітер  пісню  ніс,
плутав  пасма  довгих  кіс.

Місяць  плив  за  небокрай:
“Тепер,  милий,  відпливай
і  на  берег  повертайся,
будеш  плисти,  привітайся.

Мені  на  скелі  сидіти  
і  вітати  вільний  вітер,
і  співати  височенько,
щоб  почули  далеченько.

Водні  виростуть  сади,
добраніч  тепер  тобі,
добра  путь  хай  додому,
вітер  для  дороги  шлю.”

Як  пісню  скінчить  співати,
пора  пошту  роздавати,
плисти  в  дальні  береги,
де  живуть  морські  світи.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760073
23.10.2017.
Анімація  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758926
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 05.11.2017

Куда музы собирались?

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757599

Куда  музы  собирались?
Котику  ведь  обещали,
не  одну,  а  сразу  хор,
чтобы  результат  был  скор.

Утром  котик  просыпался,
он  мигал  и  удивлялся:
здесь  откуда  целый  хор?
Видно  дуло  из  окон…

Может,  котик  ещё  спит?
Для  кота  исполнят  хит:
девять  муз  собрались,
чтобы  сочинялось.

В  костюмы  нарядились,
а  им  идёт  -  они  красивы,
песни  народные  им  петь,
мелодии  будут  лететь.

Клио,  что  славу  дарует,
всё  увидит  и  учует,
на  пергаменте  напишет,
хранение  его  длится.

О  прошлом  вопрошала
и  ушедшему  внимала,
дружила  с  Каллиопой:
поэзии  эпической  ноты.

Мельпомена  –  муза,
трагедии  дарует  чудо,
Талия  –  комедии  вечна,
бодра,  резва  и  весела.

Полигимния  гимны  споёт,
всегда  оратора  найдёт,
Эвтерпа  –  поэзии  и  лирики,
слух  услаждает  искренно.

Муза  танца  –  Тепсихора,
Эрато  со  строфой  любовной,
Урания  была  музой  науки,
совершенны  текстов  звуки.

Гармонию  всем  придаёт,
хор  муз  будильником  поёт,
просыпался  быстро  котик,
срочно  разыскал  блокнотик.

Мысль  ему  тут  прибежала,
когда  песня  муз  звучала,
теперь  котик  сочиняет:
его  музы  вдохновляют!

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759952
30.10.2017.
Картина  Евгении  Гапчинской:
“Хор  имени  Верёвки…”

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758688
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 04.11.2017

За вікном продовжується осінь

За  вікном  продовжується  осінь,
киця  на  вікні  тепла  ще  просить
і  вона  скрутиться  в  клубочок,
іноді  зиркне  темним  очком.

Погляне  в  навколишній  світ:
може  готує  хтось  обід,
тоді  і  кицю  пригостіть
і  вона  прийде,  а  ви  ждіть.

Іноді  зиркне  у  віконний  світ,
там  осені  продовжується  хід,
усі  дерева  у  жовтому  листі:
іще  не  облетіли  вишні.

Яскраві  квіти  там  цвітуть
і  проводжають  у  добру  путь,
залишені  ще  квіти-дикоцвіти
радують  рясним  листям.

Стебла  хитаються  троянди,
поруч  цвісти  іще  зібрались,
фізаліс  яскравими  коробками
ріс  біля  моркви  з  буряками.

Згорнулась  киця  у  клубок,
лапкою  носик  закривала,
це  буде  вітерець  чи  дощ,
і  осінь  ще  тривала.

15.10.2017.
Світлина  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758677
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 04.11.2017

Зеркалье осенью сверкает

Зеркалье  осени  сверкает,
туч  двигалась  сплошная  череда
и  над  зеркальем  пролетают,
а  торопиться  им  куда?

Здесь  тихи  берега,  печальны
и  в  мире  серость  от  волны,
звучал  крик  птицы  над  волною
и  берег  полон  тишины.

Они  расстаться  не  спешили
с  зеркальем  вод  глубокой  синевы,
толкаемые  в  бок  плыли  проворно,
ветров  порывы  холодны.

Зеркалье  жаждет  золотую  осень
и  синеву  небесной  чистоты,
уже  густые  тучи  застилают
высь  купола  глубокой  синевы.

Окружалось  лесополосами,
пряталось  озеро  от  туч  в  тиши,
лишь  только  солнце  удалое
найдёт  его  в  лесной  глуши.

29.09.2017.
Фотография  автора.
Ивано-Франковская  область.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758617
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 03.11.2017

У Франківську задощило

У  Франківську  задощило,
нас  парасольками  накрило,
дощ  сипле  із  небес  дрібний,
для  нас  він  не  чужий.

Недаремно  дощ  проллється,
світ  парасольками  всміхнеться,
під  парасольками  будемо  ми,
нам  дрібні  краплі  не  страшні.

Дощ  з  неба  падає  живий,
із  ним  теплішає,  хоча  хмар  стрій
укрив  ковдрами  небо,  а  у  нас
для  двох  під  парасольками  вже  час.

Повзуть  всі  краплі  по  вікні,
в  машин  вечірніх  вогники  дрібні,
вони  розмиті  струменем  дощу,
запалить  вечір  почуття  свічу.

4.10.2017.
Фотографія  автора.
Івано-Франківськ,
вулиця  Галицька.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758611
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2017

Звучит в лесу осеннем саксофон

Звучит  в  лесу  осеннем  саксофон
и  музыкой  обрадует  нас  тоже  он,
звучание  добавит  грусти  и  любви,
но  веселее  осени  начнутся  дни.

Добавим  звукам  пламя  от  костра,
для  чувств  останется  игра,
блистают  словно  пламя  у  камина,
холодным  вечером  и  длинным.

Чувства  блеснут  ярчей  огня
и  может  раствориться  пустота,
или  иной  огонь  в  них  возгорит,
в  нём  дыма  не  бывает,  только  хит.

Гасить  не  нужно,  только  тронь,
не  жжётся,  а  тепло  дарит  огонь,
и  он  подарит  в  жизни  свет,
цветами  красит  осени  букет.

Не  нужно  тот  огонь  гасить,
только  в  себе  его  хранить,
а  саксофоны  прозвучат  в  ночи,
дуэта  звуки  грустны  и  нежны.

16.10.2017.
Картины  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758458
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.11.2017

Незвичне ім'я і авторська фігура

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757018

Ім’я  незвичне  –  Августулюс  Патеркулюс,
тобто  такий  маленький  Августин,
та  ще  на  зріст  він  був  малий  мабуть,
то  не  біда  і  дам  подобалася  висота.

На  кпини  брали  пересмішники-поети,
із  жартами  чіплялись  до  портрету
і  реготали,  та  не  сердитись  умів
і  не  чіплятися  до  їхніх  слів.

Мав  вдачу,  у  цілому,  непогану,  
та  уникав  подружнього  дивану,
тримав  лиш  декілька  рабів
і  на  бенкетах  пригощати  вмів.

Довгі  поеми  всім  читав,
але  розбіглися  тихо  із  зал,
хто  з  дам  хотів  поспілкуватись,
не  відмовлялись  залишатись.

Тим  часом  в  Римі  мода  завелась:
були  усім  статуї  -  вищий  клас,
наче  гриби  після  дощу  росли,
а  ще  погруддя  і  пам’ятники.

У  візку  їздив  -  не  видали  зріст,
ганьбити  статуї  і  пам'ятники  міг,
що  то  усе  непотріб  і  ганьба,
творить  навіщо  ті  дива?

Несподівано  усім  він  заявив,
що  по  натхнення  у  село  хотів,
із  творчою  відпусткою  вітали
і  успіхів  у  творчості  бажали.

Вже  того  вечора,  проте
Августулюс  був  із  винцем,
кращого  скульптора  почастував,
статую  з  мармуру  він  замовляв.

“Подібну  на  кого?”  “На  мене,"
"А  зріст  який?"  "Такий  не  треба,
утричі  збільшуй,  та  проте
підписуй,  бо  не  впізнають  мене.

Гаразд  роби,  на  гроші  не  скуплюсь.”
Шість  коней  через  два  місяці  мабуть
в  клуб  поетичний  статую  поволокли,
майстрам  раби  допомогли.

У  вигляді  статуї  в  вестибюлі  став,
між  Овідієм  та  і  Горацієм  місцину  мав,
Августулюса  Патеркулюса  скульптура,
форм  поетичних  авторська  фігура.

Августулюс  із  мармуру  там  височів,
послухав,  а  поети  не  добрали  слів,
лиш  гомеричний  регіт  панував:
ось  у  яке  село  він  утікав!

Хто  право  дав  між  велетами  слова  тут?
І  ортодокси  скаргу  імператору  вже  шлють,
Август  Октавіан  –  протектор  посміявся,
а  клуб  з  сміху  причиною  зостався…

Августулюса  лиха  доля  не  минала
і  так  його  вона  потім  провчала:
довгі  поеми  у  віках  не  збереглись,
а  статую  під  час  навали  
                                           розбили  вандали.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760295
23.10.2017.
Віршовано  за  оповіданням  Тараса  Франка
“Малий  автор  великих  форм”  із  збірки  
“У  мандрівці  століть.”
Фотографія  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2017

Луч Месяца бывает самым тонким

Луч  Месяца  бывает  самым  тонким,
он  из-за  шторы  глянул  из  окна,
скользнул  по  комнате  и  скоро
напишет  что-то  на  краю  стола.

Лучом  серебряным  напишет  Месяц
письмо  кому-то,  может  быть  ведьме,
и  до  утра  сверкать  ему  у  тучи,
а  ветер  гонит  тучи  потемней.

А  ветру  нагибать  чёрные  плети
опустевших  веток  и  стволов,
собрались  пролетать  над  миром
Хэллоуина  сто  ветров.

Летели  и  волшебные  огни  мигали
над  тем  костром,  где  варила  зелье,
Хэллоуин  здесь  ведьма  повстречала?
А  с  нею  точно  веселей.

У  дальней  чащи  ведьмочка  сидела,
из  книги  колдовской  бывал  рецепт
и  в  котелок  снадобья  положила,
и  щепок  добавляла  побыстрей.

Здесь  с  молнией  энергия  блистает,
таким  волшебным  тот  бывал  рецепт,
тому  оно  здоровья  добавляет,
кому  принять  его  чуть  свет.

Горел  огонь,  быстро  варились
в  том  котелке  лечебные  яства,
лекарства  горькие,  но  полечили,
а  что  -  определить  пора  с  утра.

31.10.2017.
Анимация  Kinuko  Y.  Craft.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758166
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.10.2017

Ой, летіла біла птаха стороною

Ой,  летіла  біла  птаха  стороною
та  злітало  жовте  листя  із  журбою,
а  куди,  пташино  біла,  полетиш,
пізню  осінь  із  собою  запросиш?

“А  я,  біла  птаха,  полечу,
із  собою  жовте  листя  заберу,
із  собою  заберу  іще  журбу,
занесу  її  подалі,  за  межу.”

Ой,  летіла  сива  птаха  в  стороні,
перший  сніг  несе  тобі  й  мені,
а  перший  сніг  –  до  зимових  утіх,
хай  журби  не  буде,  тільки  сміх.

Ой,  летіла  чорна  птаха  вдалині,
понесла  з  собою  смуток  у  дзьобі,
чорна  птахо,  смуток  забирай
і  його  нам  не  неси,  не  віддавай.

А  ми  собі  смуток  не  візьмемо,
нехай  листом,  а  чи  снігом  замете,
віднесуть  птахи  усі  за  небокрай
і  щасливим  буде  увесь  край.

Текст  пісні.
14.10.2017.
Світлини  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758164
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 31.10.2017

Ещё горит воспоминание

Ещё  горит  воспоминание,
осенней  прелести  итог,
уже  в  полях  со  сторон  дальних
летит  со  снегом  ветерок.

То  ли  дождём,  а  может  снегом
бросает  в  сонные  пруды,
то  вдруг  начнёт  забеги  листьев
там,  где  дороги  и  мосты.

Проносит  листья  над  дорогой,
бросит  в  застывшие  пруды
и  чуть  остынут  без  листочков
высоких  клёнов  и  дубов  стволы.

Лишь  кое-где  ещё  хранили
застывших  листьев  в  ветках  ряд,
за  ветром  листьями  бросались,
как  будто  шелестящим  заиграть.

Играл  ветвями  и  сухой  травою
за  рощей  буйный  ветерок,
он  улетит  и  будет  тёмный  
и  очень  быстрый  вечерок.

28.10.2017.
Анимация  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757974
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 30.10.2017

Кому у світі рівна приморськая царівна?

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754395
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748342

Кому  у  світі  рівна
приморськая  царівна,
що  з  мавками  гуляла
на  берегах  Дунаю?

У  синьому  шарафані,
вінку  із  цукерками,
в  чорненьких  чобітках
і  гарних  намистах.

“Ходімо,  мавки-діти,
сьогодні  нам  зустріти
русалоньок-дівчат,
пограємось  у  хвилях.

Вони  у  морі  вас  навчать
швидко  плавати,  стрибать,
як  пірнати  у  хвилях,
ховатися  у  піні.”

Малі  збирались  мавки
і  на  гілках  гойдались,
на  мавках  –  жовті  шати,
щоб  у  лісі  ховатись.

Осінь  уже  в  лісочку
їм  вишила  сорочки
і  жовтенькі  жупани,
і  яскраві  ґердани.

Тепер  мавки-дівчата
зібралися  на  березі  гуляти
з  приморською  царівною
іншим  царівнам  рівною.

По  плавнях  ті  ішли,
на  човниках  пливли
до  берегів  Дунаю,
який  у  море  впадає.

На  камінь  вона  стала
із  кишеньки  виймала,
у  мушлю  враз  дмухнула,
сигнал  отой  почули.

Русалки  вдалині  стрибали
у  хвилечках  пірнали:
“Привіт,  подруги,  гарний  день,
для  знань  та  ігор  є  багато  тем.”

Що  із  собою  мавки  принесли?
За  грибами  й  ягодами  пиріжки,
дари  в  них  лісу  і  садів,
присіли  за  складений  стіл.

Цього  їм  майстер  зробив,
він  мавкам  речі  приносив,
а  мавки  дерево  сухе  шукали
і  гарні  речі  діставали.

Поки  майстер  десь  працює,
то  вони  дружно  всі  ласують,
тепер  для  відпочинку  час,
пливе  русалонька-поштар…

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758926
29.10.2017.
Фотографія:  Анна  Сенік  (Ladna  Kobieta)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757812
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 29.10.2017

Зачем кружишь цветною стаей?

Зачем  кружишь  цветною  стаей,
листьелетящая  пора?
И  далеко  ли  отправляешь
сегодня,  завтра  и  вчера?

Недолог  век  –  ещё  покружат
вперёдлетящей  красотой
осенний  сад  ещё  утюжат,
но  обретают  ли  покой?

Берёзовые  облетают  листья,
багряный  клён  дарит  листок,
а  сад  добавит  красных  яблок,
скамейка  приглашает  в  уголок.

Пока  густая  стая  листьев
кружит,  недолог  их  полёт,
а  только  в  травушке  зелёной
путаться  в  замешательстве  чуток.

Присела  стая  листьев  на  дорожку,
как  будто  пряталась  от  ветерка,
волна  нахлынет  листьевая,
но  скоро  новой  прилетать  пора!

28.10.217.
Анимация  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757755
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.10.2017

Сонний янгол прилітав

Сонний  янгол  прилітав,
зорі  в  небі  малював
і  ті  зореньки  світились,
та  мабуть  іще  приснились.

Сни  злітали  зірочками,
сріблясті  із  дірочками,
і  низались  над  селом,
і  водили  хоровод.

Водили  кривого  танця,
або  що  іще  їм  вдасться
поки  ніченька  темненька
і  дитина  спить  маленька.

Стануть  янголи  літати,
кликати  зірки  до  хати
і  світити  над  селом,
щоб  благословити  сон.

Стануть  зіроньки  сіяти,
ясен  місяць  колихати,
сни  зірками  розкидать,
люлі-баю,  спати  час.

28.10.2017.
Анімація  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757630
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2017

В доме, котик, отдыхает?

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756397

В  доме,  котик,  отдыхает?
Что  он  там:  чаи  гоняет?
Кот  чаёк  с  малиной  пил
и  о  нас  он  не  забыл.

Котик  книжку  написал
и  о  многом  рассказал,
новую  теперь  он  пишет,
прочитал  по  теме  вирши?

Хоть  стихи  и  не  его,
но  читает  горячо,
и  по  теме  интересны,
Муза,  будь  на  месте.

Пусть  на  арфе  заиграет
и  котика  вдохновляет,
часы  будут:  “Тут”  и  “Тук”  -
и  звенит  будильник  вдруг.

Завтра  утром  встанет  он,
кругом  Музы  –  полон  хор,
теперь,  котик,  напиши
и  нам  повесть  изложи!

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758688
18.10.2017.
Картина:  Алексей  Долотов  
(Хenopus).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757599
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.10.2017

Останні теплі дні нам осінь дарувала

Останні  теплі  дні  нам  осінь  дарувала
із  наче  літнім  сонцем  і  теплом,
тих  днів  завжди  із  нею  буде  мало,
бо  хочем  бути  в  осені  разом.

А  тут  і  там  знов  заблищала  осінь
жовто-гарячим  світлом  і  теплом,
а  ми  не  відпускати  її  хочем
і  милуватися  листом-листком.

Злетять  листки  і  землю  покривають,
шумить  під  кроком  бистрим  лист,
пора  жовтнева  йде,  іще  вона  триває,
на  листопад  чекає  і  листком  летить.

Ще  буде  день  і  ще  триває  осінь,
і  дня  останнього  ще  ловимо  тепло,
хай  буде  з  нами  -  осінь  просим,
сонце  із  нами  щоб  було.

18.10.2017.
Анімація  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2017

Загрустила роща позднею порою

Загрустила  роща  позднею  порою,
а  зачем  красивой  горевать?
Пристало  ли  красотке  томной
о  днях  ушедших  вспоминать?

Она  волнуется  и  дышит
ласковым  осенним  ветерком,
ветер  шумит  и  будто  пишет,
о  чём  он  рассказать  не  мог.

Нет  слов  –  у  ветерка  бывает,
хотя  и  быстр  его  полёт,
он  иногда  ещё  желает
летней  поры  и  сто  дорог.

А  рощу  осень  золотила
ярким  желтеющим  листком,
сама  как  будто  загрустила
и  провожала  месяц  свой.

Опять  желтеющему  цветью
на  осени  и  рощице  сиять,
а  ветер  отдохнёт  маленько,
чтоб  к  милой  роще  прилетать.

Летать  он  станет  над  полями,
пустеющими  грустною  порой,
а  роща  шевелит  листами,
когда  шепнёт  ей  ветерок.

Листочками-цветами  рощи
вдруг  станет  ветерок  играть,
так  ненадолго,  скоро  станут
листочки  падать,  облетать.

Лишь  ветки  голые  качает
среди  темнеющих  стволов,
так  это  осень  и  причуды
для  многих  рощиц  и  ветров.

25.10.2017.
Фотография  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757324
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.10.2017

День і ніч сплелися воєдино

День  і  ніч  сплелися  воєдино,
та  їм  не  розлучатися  повік,
а  кожен  із  них  має  силу
у  свій  час  й  годину  пік.

Але  буває  іноді  інакше
і  кожен  об’єднається  завжди:
присмерк  удень  неначе  пісня
і  світла  ніч,  де  звуки  чарівні.

День  працює,  ніби  відмикає
ніч  зоряну,  щоби  себе  скінчить,
наступна  ніч  із  відпочинком,
щоб  темрявою  ясний  день  укрить.

Так  вони  міняються  щоднини
в  мить  ранкову  й  надвечір,
і  ось  так  сплелися  воєдино,
так  доба  минає  й  вік  цілий.

22.10.2017.
Картина  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757310
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 26.10.2017

Здесь будет день и будет осень

Здесь  будет  день  и  будет  осень,
дорогами  лесными  к  нам  идёт,
зайдёт  в  дом  -  пусть  находит
со  сливками  вкусный  пирог.

Мелкие  тыквы,  будто  свечи,
добавят  свет  в  осенний  день,
фонарики  блеснут  прилежно,
печенье,  чай  и  тёплый  плед.

Что  прочитает  и  напишет  осень,
листы  закладывая  меж  страниц?
Корицы  палочка  добавит
свой  аромат,  что  уловим.

За  окнами  –  дожди  и  ветер,
накроется  кто  пледом  и  плащом?
Пора  дней  тёплых  нам  добавить
и  согревать  своим  теплом.

23.10.2017.
Фотографии  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757171
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 25.10.2017

Щоб вчасно зупинитись - потрібна голова

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755557

Великий  завойовник  -
                       про  Македонського  слова,
щоб  вчасно  зупинитись  -
                       потрібна  голова,
або  не  зупинятись,  
                       коли  вже  є  кінець,
і  є  вже  небезпека,  
                       що  враз  ухопить  грець.

А  де  слід  зупинитись,
                       до  чого  ці  слова?
Якщо  без  цілі  битись  -  
                       програєш  враз  сповна.
“Чому  слід  битися  йому?”  -
                       у  Арістотеля  питав.
“Хто  заважає  –  ворог”  -
                       так  Арістотелю  казав.

Нагадав  Філіп  II  батько
                       про  тридцять  міст  нащадкам,
міст  грецьких  підкорилося,
                       що  нікому  не  снилося.
“А  що  залишиться  мені  -  
                       слід  здобувати  у  борні,”
греків,  що  бились  перед  цим,
                       швидко  розборонив.

"Брататись  грекам  слід,  
                       щоб  разом  іти  на  схід,"
“Єдність  для  нас  -  це  сила,
                       а  розбрат  –  то  могила!”
Може  не  зовсім  так
                       там  Олександр  казав,
але  перський  посол
                       лихо  передчував.

Армія  росла,  навчалася,  
                       зброя  в  неї  була,
царем  він  Македонії  вже  став,
                       перський  посол  питав:
“Куди  готуєш  армію  свою?”
                       “Я  на  маневри  іду!”
Це  щось  нагадує  мені,  панове,
                       та  це  я  так,  до  слова…

Про  Македонського  я  пам'ятаю,
                       не  затискала  у  руці,
тепер  усім  розповідаю,
                       пані  й  панове-молодці.
Легенда  є:  Гордіїв  вузол  хто  розв'язав,
                       Малої  Азії  володарем  ставав.

Мечем  Гордіїв  вузол  розрубав:
                       “Не  словом  воював,  
не  має  значення,  як  в’язано,
                       а  як  розв’язано,
справи  дієвіші
                       від  балачок,”
тоді  й  тепер  бува  корисним  
                       давній  цей  урок.

Македонський  сорок  тисяч  
                       війська  мав,
у  гірських  умовах  
                       передислокував
і  армію  150-тисячну  
                       він    розгромив,
а  Дарія-царя  
                       без  царства  залишив.

Частини  інженерні  мав,
                       мури  і  башти  руйнував,
за  10  років  –  20  тисяч  кілометрів
                       пустель,  боліт  і  нетрів,
без  бою  взяв  Єгипет,
                       не  зачепив,  де  житель,
за  це  оголосили  ще  жерці  -  
                       фараоном  і  святим.

Потім  до  Інду  підійшов,
                         війську  Пора  кінець  прийшов,
славити  завойовника  –  це  негаразд
                         і  не  зроблю  цього  ні  раз,
та  досвід  вивчити  той  слід,
                         щоб  вивести  із  бід!

Коняка  був  у  нього  -  Буцефал,
                         корисний  для  військових  справ,
і  незамінний  у  бою,  
                         наче  легат,  а  чи  трибун  у  строю...
Після  боїв  цих  Буцефал
                         помер  від  виснаження,  не  від  ран.

Мав  Македонський  вдачу  отаку:
                         “Два  рази  не  вмирать  тому,
кого  раз  мати  народила,
                         узяти  двом  смертям  не  сила,
бо  раз  козі  буває  смерть,
                         зведе  одна  лиш  нанівець.”

Одного  разу  захворів,
                         лежати  мусив,  хоч  не  хтів.
Принесли  ліків  гіркоту
                         і  випити  їх  слід  йому,
“Благаю  царю”  –  
                         каже  ескулап,
“Як  вип'єш  ліки  -
                         здоровішим  станеш  ураз.”

Скривився  Олександр,  але  в  ту  мить
                         слуга  з  папірусом  прибіг,
уголос  Олександр  читав:
                         “Там  отрута,  не  приймай,
зцілителя  слід  шпилить  до  хреста”  -
                           і  підпису  в  листа  нема…

Тремтів  від  страху  ескулап:
                           чи  вирветься  із  смерті  лап?
Взяв  слоїк  ліків  Олександр,
                           відразу  випив  і  табір  чекав.
Через  годину  –  краще  стало  враз
                           так,  наче  все  гаразд,
одужав  швидко  Олександр,
                           про  шану  він  не  забував…

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758333
23.10.2017.
Віршовано  за  оповіданням  Тараса  Франка
“Великий  завойовник”  із  збірки  
“У  мандрівці  століть.”
Фотографія  із  інтернету.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757018
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.10.2017

Осенний дождик льёт самозабвенно

Осенний  дождик  льёт  самозабвенно,
напоить  он  хочет  землю  досыта,
наполнит  улицы  холодною  водою,
но  хочется  нам  света  и  тепла.

Тепла  с  яркостью  мокрых  листьев,
от  чашки  чая,  где  горыт  камин,
цветками  мелкими  украсим  косы
и  фонарик  будет  ярким  не  один.

Шарфами  станет  кутать  осень,
чтобы  больше  доставалось  нам  тепла,
оно  придёт  с  лучом  осенним  сонным,
первым  и  последним,  с  вечера  и  утра.

Лучом  блеснёт  сквозь  рощу  солнце,
собою  разгоняет  тёмной  ночи  мглу
и  мы  у  солнца  ласкового  просим  
тепла  и  света  всем  к  утру.

23.10.2017.
Фотографии  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756997
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 24.10.2017

На вулиці осінній знову дощ

На  вулиці  осінній  знову  дощ,
неначе  так  ще  плаче  літо,
чому  ридаєш  за  віконцем  знов
і  сиплеш  різнобарвним  листом?

Летів  лист  на  зелений  ще  газон,
накрив  доріжки  килимом  із  листя,
він  усі  лавки  парку  поливав,
а  хтось  бажав  ліхтар  і  світла.

Йдуть  перехожі  швидко  мимо  них
і  пробиваються  крізь  дощ  і  вітер,
та  скоро  він  закінчиться  і  хтось  
зрадіє  сонячному  світлу.

Цей  дощ  закінчиться  колись,
не  завжди  йому  з  неба  лити,
світ  квітне  кольором-листком,
радіє  осені  политій.

15.10.2017.
Анімація  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756809
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2017

Октябрь идёт - там будет осень

Октябрь  идёт  -  там  будет  осень,
так  медленны  его  шаги,
тепла  и  солнца  ещё  просит,
добавить  лесу  красоты.

А  рощица  уже  сверкает,
багряным  цветом  -  виноград,
как  будто  он  напоминает
ограду  и  цветущий  сад.

В  “ограды”  той  окошке  красном
увидим  неба  высоту,
и  там  царит  только  зеркалье,
и  купола  увидим  красоту.

Сверкает  серебром,  осенним  солнцем,
со  гладью  водною  блестит,
заглянь  в  оконце,  милый  путник,
удачей  будешь  не  забыт!

21.10.2017.
Фотография  автора.8.10.2017.  
Ивано-Франковская  область.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756620
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 22.10.2017

Це небо прагне висоти

Це  небо  прагне  висоти,
дзвенить  пташиними  піснями,
хоча  поодинокі,  та  проте
співають  пісню  над  лісами.

Блищить  проміння  золоте,
хрест  із  срібними  куполами,
він  так  далеко,  та  проте
знов  озивається  дзвонами.

Хилились  верби  до  води
і  ронять  в  плесо  чисті  сльози,
чом  сумували  верби  молоді?
Верби  старі  губили  роси.

Ти  не  забудеш  мить  оцю,
коли  ми  разом  сумували,
та  були  різні  береги,
на  берегах  вітри  літали.

Там  у  березовім  гаю
уже  не  чутно  соловейка,
та  може  ще  душа  в  маю?
Вона  до  тебе  озоветься.

Знов  небо  прагне  висоти,
бринить  дзвінкими  голосами,
хоч  ми  далекі,  та  проте
пісня  душі  разом  із  нами.

Текст  пісні.
22.10.2017.11.00.
Фотографія  автора.
Івано-Франківська  область.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756598
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2017

Был в интернете, котик?

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755331

Был  в  интернете,  котик?
Где  и  что  там  происходит:
кто  мирился  или  дрался,
кто  ушёл  или  остался?

Чего  лишать  торопились,
с  чем  уже  смирились,
а  какой  большущий  кот
чешет  спинку  и  живот?

Как  бы  не  варилась  каша,
она  сварится  однажды
потому,  что  котик  ждёт,
ожидал  с  котом  народ.

Кошка  в  нетике  сидит
и  на  котика  глядит:
он  все  новости  собрал
и  рассказ  о  них  писал.

Он  расскажет  много  нам,
а  пока  читает  сам,
на  газоне  кот  сидел
и  для  кошечки  запел!

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757599
18.10.2017.
Картина:  Алексей  Долотов  (Хenopus).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756397
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 21.10.2017

Вона на вершині стоїть

Вона  на  вершині  стоїть
і  низько  хмари  пролітають,
для  чого  знадобилась  висота?
Це  тільки  небо  знає.

Знає  й  вона  –  це  боротьба
за  кожен  день  та  існування
там,  де  нема  і  не  було  тепла,
хоч  іноді  від  спеки  знемагають.

Неждано  закінчилася  вона:
ця  безтурботна  рання  юність,
священство  батька  й  дивина
Рогатина,  і  його  окраїн.

Там  була  Настя  не  сама,
з  дівчатами  -  співи  та  ігри,
і  допомога  в  службі  нетяжка,
навчання  для  дівчини.

А  може  й  почуття  було
наче  лілея,  біла  й  чиста,
та  раптом  лихо  принеслось,
світ  із  кінським  копитом.

Її  забрали  у  полон,
возили  довго  битим  шляхом
на  схід,  де  Кафа  і  базар,
де  продана  у  рабство  Настя.

Кафа  і  школа  для  дівчат:
товару  цінність  надавати,
навчать  поводженню,  манер
і  вмінню  чарувати.

Звичайно,  книги  над  усе,
тільки  історії  знайомі,
священник-батько  розповів,
історії  із  Біблії  відомі.

Навчання  скінчилося  враз
і  у  Стамбул  її  дорога
вже  через  море,  а  проте
були  із  нею  всі  тривоги.

В  Стамбулі  різне  ще  було:
в  гарем  її  подарували,
свої  порядки  й  ремесло
наложниці  знов  викладали.

Із  нею  танці  і  пісні,
що  їх  отак  любила  Настя,
а  що  в  неволі  ті  були,
це  намагалась  забувати.

Хуррем  –  розсміяна  вона,
а  ще  Рушен,  що  усміхалась,
а  Роксолана  –  дарував  ім’я,
край  рідний  –  Прикарпаття.

Танець  і  пісня  відмічали
дівчину  юну  у  гаремі,
ураз  султан  око  поклав
спомин  той  не  даремний.

У  світі  непривітному  самій
доводилось  їй  виживати,
для  цього  оптимізму  дар,
їй  небеса  подарували.

Їй  залишилось  виживати
у  клубку  змій,  а  ще  кублом,
між  глеками  із  павуками,
де  їли  всіх  і  кожного  разом.

Їй  бути  першою  для  того,
щоб  вижити  самій  і  дітям,
життя,  яке  подарувало  небо,
хочеться  не  скінчити  ураз.

Бажання  те  завжди  природне
і  для  дітей  доводилося  жить,
султан  –  кохання,  а  ще  засіб,
щоб  залишатися  для  них.

Світ  сперечається  з  тобою,
знаннями  сперечаєшся  із  ним,
потрібно  на  вершині  виживати
їй,  а  ще  дітям  її  всім.

У  світі,  де  злість  і  заздрість
ховаються  в  лестощах  фраз,
а  ще  горить  вогонь-ненависть
і  жадібності  звичний  ряд.

Багато  протиріч  природи,
намалювало  щедро  їх  життя,
а  коли  виберешся  на  вершину,
лякати  перестане  висота.

Там  тільки  вітер,  а  ще  гори,
здається  світ  маленьким  унизу,
може  Всевишній  там  говорить,
показуючи  велич  і  красу?

Вершина  -  для  одного  місце,
самотньою  буде  отам  вона,
на  тій  вершині  світ  говорить
і  сили  додає  в  життя.

21.10.2017.9.25.
Картина  Стіва  Гендерсона.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2017

Осенью расцветают розы

Осенью  расцветают  розы,
усыпана  дорожка  вдаль,
ветренность  жёлтых  листьев,
тумана  серая  вуаль.

В  осенний  сад  ведёт  дорога
и  ей  за  поворотом  исчезать,
и  только  розам  быстротечно
пора  чудесней  расцветать.

Осень  невидима,  идёт  по  лесу,
оставит  листья,  будто  лепестки,
так  посетит  она  сады  и  рощи,
и  посидеть  ей  у  реки.

Повсюду  побывает  осень,
свет  привнесёт  в  янтарную  пору,
но  скоро  ветра  быстролётность
добавит  цвет  осеннему  ковру.

10.10.2017.
Картина  Anca  Bulgaru.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756325
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 20.10.2017

Прозорістю світилась осінь

Прозорістю  світилась  осінь,
блимали  жовті  пасма  у  беріз,
просили  ще  не  золотити
своїх  таких  зелених  кіс.

Та  осінь  пензликом  торкає
і  розкриває  два  крила,
у  небо  хмари  насуває,
фарбує  очерет  здаля.

Ледь  мерехтить  дзеркалля
і  дивиться  в  глибини  вод,
із  хмари  промінь  дальній:
на  мить  проб’ється  уперед.

Лиш  вітер  торкне  гілля  верби,
юного  клена  лист  не  шелестить,
на  березі  ховався  з  березами
біля  стовбурів  і  берези  кіс.

Насуває  вечір  хмари  низько,
не  гляне  сонце  лагідне  униз,
над  смугою  удалині  дзвонили,
а  дзвін  озвався  і  затих.

7.10.2017.
Фотографія  автора.
Івано-Франківська  область.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756317
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.10.2017

Таким бывает разным многоцветье

Таким  бывает  разным  многоцветье,
выберет  осень  свой  наряд,
будто  вдруг  для  всех  и  незаметно
его  примерит,  выйдет  на  показ.

Идёт  сквозь  разногласия  и  споры,
и  каждому  дарит  цветной  наряд,
шарфы  и  свитера  без  разговоров,
чтоб  себя  лучше  согревать.

Подарит  кофе  на  рассвете,
физалис  яркий,  клёнов  ряд,
тыквы,  венок,  пирог  и  где-то
в  дорогу  станет  провожать.

Нос  ёжика  торчит  возле  ушата,
веночки  листьев,  жёлудей,
а  домик  маленький  и  чистый,
где  у  камина  потеплей.

Осеннее  зеркалье  дарит,
дорогу  в  горах  и  туннель,
и  поздний  вечер  у  окошка,
букеты  листьев  поярчей.

Каштанов  кожуры  иголки
и  песня  птицы  прозвенит,
хоть  по-осеннему  и  грустно,
но  отзовётся  песней  миг.

16.10.2017.
Коллаж  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756196
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 19.10.2017

Уже ніч надворі і зійшла зоря

Уже  ніч  надворі
                 і  зійшла  зоря,
і  тобі,  миленький,
                 спати  вже  пора.

Засвітить  промінчик
                 Місяць  над  вікном
і  ти  станеш  спати  
                 самим  світлим  сном.

І  ти  будеш  спати
                 у  цю  темну  ніч,
хай  усі  тривоги
                 забирає  з  пліч.

Нехай  забирає
               сум  з  твоїх  очей,
залишає  трохи
               від  милих  людей.

Нехай  залишає
             усміх  і  тепло,
а  темная  нічка  
             впала  на  село.

Лиш  темная  нічка
             зорями  блищить,
спи  уже,  миленький,
               світ  навколо  спить.

14.10.2017.
Світлина  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756186
рубрика: Поезія, Співомовка
дата поступления 19.10.2017

Лес полон прелестью земною

Лес  полон  прелестью  земною,
а  кто  нарушит  здесь  покой?
Тронет  невидимой  рукою
лишь  ветер,  продолжая  спор.

Верхушки  покачает  листьев,
он  на  опушке,  но  внутри
не  шелохнётся  даже  листик
на  фоне  неба  и  земли.

Кристально-голубою  красотою
светится  небо  в  сентябре,
жёлтые  добавляют  цвета  листья,
как  будто  свет  был  в  фонаре.

Из  глубины  еловых  веток
им  жёлтым  огоньком  сверкать,
о  том,  что  осень  поселилась
другим  деревьям  возвещать.

Осень  чуть  видима  по  лесу  ходит,
роняя  листья  с  жёлтой  кисеи,
а  где  поляну  с  листьями  находит
деревья  там  светились  и  цвели.

Цвели  красой  последней  листья,
там  дерево  –  большой  цветок,
так  это  осень  гулять  вышла,
букет  поставит  в  каждый  уголок.

29.09.2017.
Фотография  автора.
Ивано-Франковская  область.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756037
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 18.10.2017

Ця осінь, справді, золота

Ця  осінь,  справді,  золота,
злетить  пожовклими  листками,
бурштинова  й  багряна  є  краса,
ялинки  зелень  не  міняють.

Див  осені  сяяння  золоте
шелестить  прощальною  красою,
лист  не  останній  ще  летить
і  зустрічається  з  травою.

Трава  зелена  ще  бринить  
газоном  юним,  стеблами  старими,
він  ще  росте,  та  тільки  весь
засиплеться  пожовклою  красою.

Листок  сухий  серед  гілок
застряг,  із  вітерцем  співає,
це  мелодійно  він  шумить,
у  музику  свій  звук  вставляє.

Вітер  летів  по  небесах,
голосний  шум  у  верховіттях,
і  так,  танцюючи  униз,
на  землю  розсипає  листя.

17.10.2017.
Фотографія  автора.
Парк  Т.Г.Шевченка,
Івано-Франківськ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756024
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.10.2017

Октябрь идёт дорогой в осень

Октябрь  идёт  дорогой  в  осень,
степенны  каждый  день  шаги,
но  уже  бросит  листья  оземь,
чтобы  стелить  дорожки  и  ковры.

Кинозвездою  он  шагает,
где  клён  багрянцем  полыхал,
но  только  ночь  была  морозной,
носить  клён  листья  перестал.

Падали  листья  на  дорогу,
обочин  устелив  края,
и  очень  чётко  обозначив,
где  леса  пролегла  черта.

Лес  начертит  свои  дорожки
ковром  багряным  и  тогда
на  коврике,  оставив  точки,
идёт  октябрь  –  кинозвезда.

Возможно,  осень  улыбнётся,
следовать  дальше  пригласит,
октябрь  уйдёт,  а  ноябрь  следом
безлистьем  лес  объединит.

12.07.2017.
Фотография  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755867
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 17.10.2017

На перехресті всіх доріг

На  перехресті  всіх  доріг
так  вільно  віє  вітер,
кидає  дощ  він,  або  сніг.
у  дні  спекотні  –  квіти.

Тут  на  перетині  таких  доріг,
думок,  ідей,  розчарувань  і  зваби,
невидимих  побачиш  сто  із  них,
хто  і  куди  тебе  направить?

Тут  на  перетині  усіх  доріг,
часів,  які  міняються  скоріше,
за  течією  знову  хтось  пливе,
або  змінить  часи  хтось  мітить.

Хтось  камені  із  шляху  прибере,
у  інше  місце  знову  поскладає,
чи  зміниться  від  цього  шлях,
як  русло  течія  міняє?

Життя  коротке  наче  мить,
куди  свій  камінь  відсувати,
щоб  плин  подій  не  загатить,
дорогу  вірну  не  міняти?

Може  для  цього  ставив  хтось
біля  доріг  на  течій  перехресті,
з  якою  справою  отут  стоїш?
Нових  доріг  малюєш  стежки!

16.10.2017.18.15.
Фотографія  автора.
Івано-Франківськ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755735
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.10.2017

Любви так красочны сюжеты

Любви  так  красочны  сюжеты,
в  ней  ценен  настоящий  миг,
а  может  пишет  кто  сонеты
и  незамысловатый  стих.

Здесь  и  сейчас  не  повторится,
отведен  для  воспоминаний  век,
если  в  стихах  он  воплотится,
в  них  будет  вечен  человек.

В  них  вечен  где-то  и  когда-то,
страдаем  или  влюблены  сейчас,
ценней  для  каждого  воспоминание,
иль  настоящий  день  и  час?

Мгновение  не  повторится,
так  пусть  же  оно  снова  длится,
если  прекрасным  подарит  судьба
и  Афродита  с  помощью  была…

Может  быть  миг  не  повторится.
пускай  он  снова  ещё  длится,
будто  бы  солнышко  коснётся,
как  будто  в  чувстве  солнце.

Солнце  будет  в  самом  сюжете,
красками  играет  и  блестит,
напишет  настоящие  ответы,
воспоминаниями  миг  продлит.

16.10.2017.10.20.
Фотографии  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755727
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 16.10.2017

Лиш вчасно покажи кулак

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754743

“Аттіла  суне!”  –  жахався  світ,
від  Рейну  і  до  Волги  затремтів,
землю  топтав  кіньми  й  народи,
світ  нищити  шукав  нагоди.

Бич  божий  –  ось  хто  це  Аттіла,
про  нього  отаке  плели
і  викупи  йому  великі  готували,
і  були  каравани  не  одні.

До  Риму  він  іде  в  452  році,
певно,  кінець  настане  всім,
не  буде  храмів  і  палаців,
скульптур,  фонтанів,  інших  див.

Принесли  викуп  –  було  мало,
а  за  таке  він  голови  стинав,
але  ось  раптом  ураз  знітився,
викуп  прийняв  і  від’їжджав.

Помре  колись  таки  Аттіла,
розкаже  перед  смертю  він:
за  старцями,  які  вклонялись,
юнак  показував  лиш  злість.

Це  вчасно  він  кулак  покаже
і  зрозуміє  завойовник-боягуз:
викуп  бери,  бо  Рим  не  здасться,
що  Рим  із  кулаками  там  і  тут.

Цей  хлопець  йому  нагадав,
що  Рим  перемогти  не  до  снаги
і  плазувати  всі  не  стануть,
Рим  захищають  юнаки!

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757018
20.09.2017.
Віршовано  за  оповіданням  Тараса  Франка
“Бич  божий”  із  збірки  
“У  мандрівці  століть.”
Фотографія  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755557
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.10.2017

Четыре блогера скучали под дождём

Четыре  блогера  скучали  под  дождём,
разве  они  не  замерзали?
Нет,  так  они,  и  всем  привет,
с  дождём  тем  отдыхали.

Зачем  обильный,  дождик,  льёшь,
ведь  блогеры  промокнут?
Нет,  каждый  с  зонтиком  идёт,
а  тексты  где-то  сохнут...

Похож  один  на  д'Артаньяна,
по  виду  он  такой  и  сути,
на  д’Артаньяна  через  тридцать  лет,
жизнь  многому  научит.

Теперь  наш  д’Артаньян  силён,
умом  и  писательской  прытью,
давай,  далёкий  д’Артаньян,  вперёд,
с  утра  читатель,  хоть  не  зритель.

Атос  здесь  кто?  Кандидатура  есть,
тщательно  большие  тексты  пишет,
читатель  благодарный  есть,
но  он  пока  не  зритель.

Портос  здесь  есть,  но  иногда
он  от  Атоса  желчи  добавляет,
находит  интересное  всегда,
также  себя  не  забывает.

А  кто  себя,  любимого,  забудет,
к  тому  пусть  тролли  все  бегут,
хотя  прибыть  и  так  не  позабудут,
по-разному,  но  всегда  тут.

Кто  тут  Арамис,  возможно,  знаю,
он  д’Артаньяном  раньше  был,
Атос  по  сути,  Портосом  не  сложилось,
хотя  пытается  быть  таковым.

Он  Арамисом  быть  пытается,  хотя
может  таким  бывал  всегда?
Так  будет  в  этой  роли  тут,
собрались  блогеры  и  ждут.

Для  вакансий  место  есть,
должны  быть  здесь  они  и  будут,
давайте  шевелитесь,  господа,
пишите,  ждут  планеты  люди.

Каждый  блогер  со  своим  зонтом,
на  том  света  конце  и  этом,
но  скоро  кончатся  дожди,
муз  блогерам  с  ответом!

14.10.2017.
Картина  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755541
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 15.10.2017