| Сторінки (4/305): | « | 1 2 3 4 | » |
Життя летить, і жить охота...
Та сліпо бігають серця
між оптимізмом ідіота
і песимізмом мудреця.
МОВОЮ ОРИГІНАЛУ:
А жизнь летит, и жить охота,
и слепо мечутся сердца
меж оптимизмом идиота
и пессимизмом мудреца.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704306
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 02.12.2016
Киплять амбіції, апломби,
печуться пакти і процеси,
і тихо-тихо всюди бомби
лежать, мов здрімані принцеси.
МОВОЮ ОРИГІНАЛУ:
Кипят амбиции, апломбы,
пекутся пакты и процессы,
и тихо-тихо всюду бомбы
лежат, как спящие принцессы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704119
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 01.12.2016
Наш розум — майстер лжі і хамства
із совістю у боротьбі,
кому ще брешемо так часто
і так уміло, як собі?!
МОВОЮ ОРИГІНАЛУ:
Ум полон гибкости и хамства,
когда он с совестью в борьбе,
мы никому не лжём так часто
и так удачно, как себе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703995
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 01.12.2016
Усяк міраж душі приємний,
омани будь-який ковток...
Мій пес радіє, мов шалений,
коли несе свій поводок.
МОВОЮ ОРИГІНАЛУ:
Любой мираж душе угоден,
любой иллюзии глоток...
Мой пёс гордится, что свободен,
держа в зубах свой поводок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703914
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 30.11.2016
І в країні є куліси,
а за ними — інший світ,
там державнії гульвіси
набивають свій живіт.
МОВОЮ ОРИГІНАЛУ:
В нашей жизни есть кулисы,
а за ними — свой мирок,
там общественные крысы
жрут общественный пирог.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703671
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 29.11.2016
Думки з"явились — запиши,
але швиденько сплюнь
слова, що першими прийшли,
це — непотрібна рунь.
МОВОЮ ОРИГІНАЛУ:
Явились мысли — запиши,
но прежде — сплюнь слегка
слова, что первыми пришли
на кончик языка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703572
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 29.11.2016
Нам не світить благодать
відпочинку повноцінного:
треба ж дітям раду дать
до їх статусу пенсійного.
МОВОЮ ОРИГІНАЛУ:
Нам не светит благодать
с ленью, отдыхом и песнями:
детям надо помогать
до ухода их на пенсии.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703288
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 27.11.2016
У фольклорі омана є,
я в прислів"ї знайшов її:
ніби роки беруть своє...
А вони... вони ж крадії!
МОВОЮ ОРИГІНАЛУ:
Я в фольклоре нашёл враньё:
нам пословицы нагло врут,
будто годы берут своё...
Это наше они берут!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703229
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 27.11.2016
Слова гризуть і мучать вуха,
мільйони слів, мов зграї мух;
біда, коли нікчемні духом
нахабно мій турбують слух.
МОВОЮ ОРИГІНАЛУ:
Потоки слов терзают ухо,
как эскадрилья злобных мух;
беда, что недоросли духа
так обожают мыслить вслух.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702953
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 26.11.2016
На шляхетні, піднесені прагнення,
на красиві душевні нюанси,
на духовні найвищі досягнення —
вельми хамськи впливають фінанси.
МОВОЮ ОРИГІНАЛУ:
На высокие наши стремления,
на душевные наши нюансы,
на туманные духа томления —
очень грубо влияют финансы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702921
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 26.11.2016
Красу жіночих слів, інтриг,
люблю думок їх хороводи;
наш розум взагалі від книг,
панянки мудрі від природи.
МОВОЮ ОРИГІНАЛУ:
Я женских слов люблю родник
и женских мыслей хороводы,
поскольку мы умны от книг,
а бабы — прямо от природы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702754
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2016
Ми схильні всі до оптимізму —
бо неспроможні уявити,
яку назавтра "файну" клізму
нам доля вже готова влити.
МОВОЮ ОРИГІНАЛУ:
Вся наша склонность к оптимизму —
от неспособности представить
какого рода завтра клизму
судьба решила нам поставить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702747
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 25.11.2016
Спокою в душі моїй, як в оленя,
бо, коли болить що,
то нормально,
будь-яке, повірте, задоволення —
чи шкідливе, чи то аморальне.
МОВОЮ ОРИГІНАЛУ:
Я храню душевное спокойствие,
ибо всё, что больно,
то нормально,
а любое наше удовольствие —
либо вредно, либо аморально.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702495
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 23.11.2016
Лише тоді, коли сп"янілі
ми краще бачим (се ля ві!),
стають нормальними події,
чудні тверезій голові.
МОВОЮ ОРИГІНАЛУ:
На некоторой стадии подпития
всё видится ясней, и потому
становятся понятными события,
загадочные трезвому уму.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702317
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 23.11.2016
Хто свідомо
із дійсністю ладить,
той правдиво про неї говорить:
бідували, — згадать не завадить,
та майбутнє ніяк не бадьорить.
МОВОЮ ОРИГІНАЛУ:
Кто без страха
с реальностью дружит,
тот о ней достовернее судит:
раньше было значительно хуже,
но значительно лучше, чем будет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701903
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 21.11.2016
Буває — прокинешся птахом,
бажання чогось виникає,
таке, мов злетіти над дахом...
але до сніданку минає.
МОВОЮ ОРИГІНАЛУ:
Бывает — проснёшься, как птица,
крылатой пружиной на взводе,
и хочется жить и трудиться;
но к завтраку это проходит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701073
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2016
Дивує ось що: як настирно
жене нас в го́мони чужі
страх залишитись, імовірно,
в пустелі власної душі.
МОВОЮ ОРИГІНАЛУ:
Смешно, как люто гонит нас
в толкучку гомона и пира
боязнь остаться лишний раз
в пустыне собственного мира.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701030
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2016
За дурнями спостерігати
здаля, на відстані завжди —
не те, щоб — радість з цього мати,
та все ж — подалі від біди.
МОВОЮ ОРИГІНАЛУ:
Смотреть на мир наш объективно,
Как бы из дальней горной рощи —
Хотя не менее противно,
Но безболезненней и проще.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700882
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2016
Порада мислити мізками —
це суто особисте вже;
формально розум завжди з нами,
та все ж знаходиться будь-де.
МОВОЮ ОРИГІНАЛУ:
Привычка думать головой —
одна из черт сугубо личных,
поскольку ум, как таковой,
у разных лиц — в местах различных.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700847
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2016
Я хочу, чтоб к штыку
приравняли перо…
В. Маяковский
Мої вірші, в яких я намагаюсь висловити весь свій гнів стосовно ворога України, тобто рашистського агресора, є моєю єдиною вірною зброєю. До речі, вчуся стріляти влучно. На скільки успішно це сьогодні виходить — тут вже судити вам, друзі.
А зараз я зроблю свій черговий постріл. Слава Україні! Героям слава!
РАШИСТАМ
Та вас, ворожі гниди смерті,
кремлівського осла дурки́,
вас треба, мов гівно, затерти
і геть забути на віки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2016
Невже пройти повинні роки,
Щоб вже настала та пора,
Яку провіщують пророки
І всі провісники добра?
Чи зміниться колись любов"ю
Зненависть пристрасна племен,
Щоб не багрянив землю кров"ю
Сусід захватницьким мечем?
Коли здолає розум силу,
Щоб як колись усе було?
Чи так і підем у могилу
Лише увіривши в його?
Чи буде думка тим проривом,
Що вб"є підлотную брехню?
Коли вже слово стане ділом,
А діло дасть свою стерню?
О, день щасливий, засвітися
І розжени густий туман!
Розвій у головах дурман!
Від сну, народе, пробудися!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697753
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.10.2016
Какой безумной ночь была!
Что нам предательские стены?!
Мы словно вырвались из плена.
Не в две руки, а в два крыла...
Какой безумной ночь была!
— Родная!– ласки говорили.
И лебединым вздохом: – Милый!–
Нам фиолетовая мгла.
Какой безумной ночь была!
Как обжигала вдохновенно
Огнём и грешным, и священным
Мою щеку – твоя щека...
Какой безумной ночь была!
Уже в твоих глазах зелёных,
До бесконечности влюблённых,
Заря бесстыжая взошла...
Какой безумной ночь была!
Но... тут сосед – завистник, видно,–
Язык, доселе безобидный,
Уже точил на камне зла...
А в мантии судьи – ханжа,
В любви узрев крамолу шашней,
Слюнявя грифель карандашный,
Донос выдумывал, дрожа...
И тот, кто в дружбе присягал
И предан был нам бесконечно,
Назавтра бросит бессердечно:
– Я этих двух в лицо лишь знал!
...А ночь качалась и плыла,
И всё вокруг в огнях пылало
Так, словно в полночь на Купала
Поляна сказок расцвела...
Сплетались пальцы вновь и вновь...
Нам было всё уже известно:
Осудят нас... Но лишь за бегство.
Ненаказуема любовь!
МОВОЮ ОРИГІНАЛУ:
Яка шалена ніч була!
Коли, зневаживши канони,
Ми ніби вирвались з полону
У дві руки, у два крила.
Яка шалена ніч була!
— Кохана!— шепотіли губи,
І лебеділа тихо: — Любий!—
Їм фіолетова імла.
Яка шалена ніч була!
Коли в очах твоїх зелених
Зоря всміхнулася до мене
Та, що над нами ген зійшла.
Яка шалена ніч була!
Як обпікало промовисто
Вогнем і грішним, і пречистим
Чоло, торкнувшись до чола.
Яка шалена ніч була!
Та вже такий добренький з виду
Гострив лихий язик сусіда
На чорнім каменеві зла.
І вже у мантії судді,
Вбачаючи в коханні змову,
Ханжа писав останнє слово—
Майбутній вирок на суді.
А той, що вчора присягав
У дружбі праведній довіку,
Назавтра похлинеться криком:
— Цих двох я тільки в очі знав!
А ніч, гойдаючись, пливла,
І все довкруж вогнем сіяло
Таким, неначе на Купалу
Чаклунська квітка розцвіла.
Сплітались пальці знов і знов...
І знали наперед приречені,
Що їх осудять лиш за втечу,
Бо непідсудна є любов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697574
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.10.2016
Прожив життя, немов у сні...
Та сни я краще пам"ятаю,
Ніж всі мої безглузді дні!
Чому так сталося?
Не знаю...
І виправдовуватись марно,
І неможливо щось змінить...
Прожив життя, вважай,
примарне...
Та треба з гідністю дожить!
На мене дивляться сини.
І придивляються онуки...
Та все ж продовжуються сни
Незрозумілої розпуки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2016
Хай вірші ті, що ви читали просто,
Вам скажуть все, що мають вам сказать.
А туфлі на підборах одягать
Поети мусять куценького зросту.
Мовою оригіналу:
Пускай стихи, прочитанные просто,
Вам скажут всё, о чём сказать должны.
А каблуки высокие нужны
Поэтам очень маленького роста.
_______________________________
С.Маршак: http://ruspoeti.ru/aut/marshak/8841/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688562
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 14.09.2016
Я хочу, щоб ніхто не помирав.
Кажу потворам — і останній шавці,
І карликові, що на нас напав, —
Карайтеся довічно у відставці...
І зробимо, щоб смерть вас не взяла,
Щоб бачили самі ви, ідіоти,
Які ж злочинні ваші всі діла!
Які ж ви просто кончені істоти!
Вам не вдалося "руській мір" нам вперти,
Не вийде вже і до людей зрости...
Багато хто з вас так захочуть вмерти...
Та мало що хотіли б ви, чорти!
_____________________________
* Для тих, кому цікаво — оригінал:
www.stihi.ru/2011/01/09/8438
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687346
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 03.09.2016
Святость — не для человека...
Разве кто-то идеал?
Но мужчина — он от века
Женщин ангелами звал.
Вот и я в твоих созвездьях
Полюбившихся мне глаз
Вижу изредка возмездье,
А порой — иконостас...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685697
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.08.2016
Холодне "ви" душевним "ти
Вона зненацька замінила
І хвиля щастя й теплоти
Мене всього заполонила.
Дивлюсь на руки білокрилі,
Свої в пориві подаю;
Кажу відверто: як ви милі!
А мислю: як тебе люблю!
Мовою оригіналу:
Пустое вы сердечным ты
Она, обмолвясь, заменила
И все счастливые мечты
В душе влюблённой возбудила.
Пред ней задумчиво стою,
Свести очей с неё нет силы;
И говорю ей: как вы милы!
И мыслю: как тебя люблю!
_________________________
Для тих, кому цікаво знати про твір:
https://ru.wikisource.org/wiki/Ты_и_вы_(Пушкин)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685496
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 24.08.2016
Не піду я в старість, як у зиму, –
Валянками човгати об лід.
В старість я немов у бій ітиму,
Ще й зберуся, як солдату слід:
Пороху сухого, теплі брюки,
Щось з білизни кину у рюкзак,
Прихоплю малюнок від онуки,
Фляга теж згодиться – тільки так!
Дух міцний і запал мій великий:
Звісно... поля мінного досяг...
Важко всім – часи настали дикі,
Хтось із побратимів не дотяг...
Бачу, як на цьому міннім полі
Гинуть люди (жити не звелиш!).
Я не знаю ще своєї долі...
Ти мене, відважність, не залиш!
Російськомовна версія:
ВХОЖУ В СТАРОСТЬ
Я, как в зиму, в старость не войду,
Валенками шаркая по льду.
Я вхожу в неё, как входят в бой,–
Вот что взял я в вещмешке с собой:
Порох, пару чистого белья,
Прихватил письмо невесты я.
Фляга есть, лопата на ремне —
Всё авось понадобится мне.
Крепок дух мой, и задор велик:
Я ведь поля минного достиг...
И сейчас я на краю стою,
Хоть храбрюсь — тревоги не таю.
Так-то, соокопники мои!..
Утихают на земле бои.
А на минном поле (как помочь?!)
Гибнут люди, гибнут день и ночь...
Надо мной бездонна неба синь...
Ты меня, отвага, не покинь!
(Пер. з башкирської Олена Ніколаєвська.)
___________________________________
Джерело: "Литературная газета",
від 01.03.1989 р. (№9 (5231), стор.5)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682088
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2016
Бува, зустріну випадково
Когось із друзів кращих літ,–
Минуле наше загадково,
Мов кара, з"явиться на світ.
Як злочин моторошний мучить
Убивць бажанням каяття,
Так в"яже нас благополуччя,
Що нашим звалося життям.
Що ми майбутнім називали,–
Самі ж і вбили у собі,
Його одежу розірвали,
Добро — ні людям, ні собі.
І сумно згадувати вельми
Про те, що приховали ми,
Що без хреста і без наймення
Лежить тепер у вічній тьмі
І хай не бачились ми довго,
Зустрівшись, поспіхом, без слів
Ми руки тиснемо для того,
Щоб і не згадувать тих днів.
____________________________
* Мовою оригіналу див., будь ласка, тут:
http://www.stihi-xix-xx-vekov.ru/pavlova114.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681104
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 31.07.2016
Вужу у прірві подумати було про що: про птаха смерть, про неба тайну...
І ось він глянув у ту далекість, що вічно пестить мрійливі очі видінням щастя.
– А що він бачив, померлий Сокіл, в пустелі дивній без дна і краю? Заради чого такі, як він, життя віддавши, бентежать душу жагою дурнів польотів в небо? Що їм там ясно? А я би міг дізнатися про ці казки, якщо злечу у небо хоч би ненадовго.
Сказавши так, – зробив рішуче. В кільце згорнувшись, стрибнув сміливо, немовби стрічка в повітрі теплім мигнув на сонці.
Хто плазувати налупився — літати зась!.. Забув, сердешний, про цю науку, отим звалився на голі скелі, але не вбився, а розсміявся...
– Тепер я знаю: краса польотів, вона — в падінні!.. Ну, просто смішно! Землі не знають, на ній сумують і прагнуть в небо, і там, в підхмар"ї, в пустелі вітру життя шукають. А там порожньо. Багато світла – немає їжі. І головне: нема опори живому тілу. Навіщо ж гордість? Про що докори? Для того, мабуть, щоб приховати все божевілля своїх бажань і притаїти всю непридатність в життєвих справах? Кумедні птиці!.. Та не обдурять тепер вже більше мене їх ляси! Я сам все знаю! Я – бачив небо... Злетів у нього, його я змірив, пізнав падіння, та не розбився. Тепер я тільки міцніше вірю у вічну правду. А ті, що землю не розуміють, живуть обманом. Я знаю правду. І гаслам їх я не повірю. Землі створіння – живу землею.
І він згорнувся спіраллю звично, за себе гордість його забрала.
Блищало море і грізно хвилі об берег бились.
І в їх ревінні гриміла пісня про горду птицю, тремтіли скелі від їх ударів, тремтіло небо від тої пісні:
Безумству мужніх співаєм славу!
Безумство мужніх – ось мудрість світу! О, мужній Сокіл! В бою запеклім зійшов ти кров"ю... Та час той прийде – і краплі крові, святої крові спахнуть, мов іскри і морок зникне. Багато в світі сердець зухвалих вони запалять жагою світла, палким бажанням свободи, правди!
Нехай помер ти!.. Та в пісні гордій сміливих духом ти завжди будеш взірцем яскравим і гаслом гордим до волі, світла!
Безумству мужніх співаєм пісню!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680328
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 27.07.2016
Над морем в горах Вужак сховався у прірві мокрій, клубком згорнувся і став дрімати.
В блакиті неба сіяло сонце, а гори жаром тягнули в небо, і хвилі бились внизу об камінь...
І в цій же прірві у білій піні рівчак тягнувся назустріч морю під гул каміння...
Старий і сивий, та вельми дужий, він різав гору і падав в море з виттям сердитим.
Та раптом в прірву, де Вуж згорнувся, впав з неба Сокіл з порубом в грудях, в крові на пір"ї...
З коротким криком він впав на скелю і бився тілом в знесиллі й гніві об камінь мокрий...
Вужак злякався, сховався спритно, та зрозумів, що життя для птиці дві-три хвилини...
Підповз він ближче до бідолахи і прямо в очі їй прошипів:
– А що, вмираєш?
– Вмираю... так! І, відповівши, зітхнув глубоко. – Пожив я славно!.. Я знаю щастя!.. Без страху бився!.. Я бачив небо... Ти не побачиш його так близько!.. Ех ти, злощасний!
– Ну що ж то — небо? – порожнє місце... Там ніяк лізти. А тут чудово... і сиро й тепло!
Так Вуж відверто до птаха мовив, а сам сміявся над ним тихенько.
І ще подумав: літай чи повзай, кінець відомий: всі в землю ляжуть, все прахом буде...
А Сокіл мужній здригнувся раптом, підвівся трохи, оглянув скелі...
Там крізь каміння вода соталась, було скрізь темно і пахло цвіллю...
І крикнув Сокіл із сумом, болем, зібравши сили:
– Якби ж хоч раз піднятись в небо!.. Я б ворога притиснув би... до ран грудей і... захлинувся б моєю кров"ю мій супротивник!.. О, щастя битви!..
А Вуж подумав: "І справді, мабуть, приємно в небі життя прожити, як птах так стогне!.."
І підказав він вільній птиці: "А ти посунься до краю прірви і вниз шугай. Можливо, крила тебе піднімуть і поживеш ти ще трохи в небі".
І птах стріпнувся і гордо крикнув... До прірви Сокіл пішов сміливо по слизу скелі.
А підійшовши, розправив крила, зітхнув повільно, сяйнув очима і – вниз скотився.
А сам, мов камінь, він швидко падав, зламавши крила, згубивши пір"я...
Бурун потоку схопив його і, кров омивши, у білій піні помчав у море.
А хвилі моря скорботним шумом його зустріли... І трупа птиці не стало видно в пустелі водній...
( далі буде )
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680102
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2016
Чи я скажу: я вас люблю?
Не знаю щодо забобонів,–
Чи серце ваше розтоплю
Я скоромовкою шаблонів?
Не слово,– те, що перед ним:
Мовчання кожної хвилини,
Томлінням зваблюй нас одним
І муч у пристрасті єдиній.
О, як солодкі всі слова,
Як всі "люблю вас" проти ночі
Слабенькі будуть, коли я
Скажу вам, що сказати хочу.
________________________
Оригінал дивіться за адресою:
https://poembook.ru/poem/14544
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678948
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 19.07.2016
Немовби звір, сумую дико,
Сумує кожен мій хребець.
А серце,— мов дзвінок, хтось смика,
І випробовує терпець.
Тремти тепер, пуста дрижалко,
Дзвони на сполох і дрижи...
Колись мені кохалось палко,
А зараз навіть не кажи...
Прощай і ти, Старенька Музо,
Вогонь моїх останніх днів,
Була ти музикою музик
Душі засмученій моїй.
Вже не схилюсь до приголов"я,
Твоїх зітхань вже не ловлю,
І,— страшно мовить: ні любов"ю,
Ні ненавистю не люблю!
_________________________
Оригінал за цією адресою:
https://poembook.ru/poem/14552
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677814
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2016
Рукостискання і обійми,
В очах нестримано щемить.
Останній погляд побратима,
І ось вона — прощання мить.
Та не в хвилину розлучання
Нам зрозуміла повнота
І глибина душі страждання,
Всієї правди нагота.
В родиннім колі десь надвечір
Нам нагадають мимохіть
Хтозна-які звичайні речі
Про незворотності жахіть.
Коли розлука наближалась,
Тоді не вірилось у те.
І нездійсненністю вважалось
Що зараз дійсністю стає
Жорстокою, хоч і простою.
Це — очевидність, це — життя.
Тепер ми згадуєм з журбою
Всю прикрість нашого буття.
Пора нестерпної розлуки
Так мляво тягнеться для нас.
І кожен день, і кожен час
Все більші нам приносить муки.
__________________________
*** Р.К. — Костянтин Романов, онук Миколи І
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676815
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 08.07.2016
В зливанні дня і темноти
Жахливі миті виникають,
Коли примари самоти
На землю жадібно злітають.
В тумані сутінок шматки
Думок чиїхось швендять мляво
І дивних образів нитки
Латають темряву діряву.
І з біллю в серці мовчимо,
Бо й досі в ньому не зашито
Чого не стало так давно...
І що було колись отжито...
МОВОЮ ОРИГІНАЛУ :
С слияньем дня и мглы ночной
Бывают странные мгновенья,
Когда слетают в мир земной
Из мира тайного виденья...
Скользят в тумане темноты
Обрывки мыслей... клочья света.
И бледных образов черты,
Забытых меж нигде и где-то...
И сердце жалостью полно,
Как будто жжёт его утрата
Того, что было так давно...
Что было отжито когда-то...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675796
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 03.07.2016
В розмові легкості катма,
Та в серці виникла тривога —
Твій погляд змоклий недарма,
Навіщо ж нам гнівити Бога?
Порожній обмін марних слів,
Руки недбале потискання, —
А розум майже не зомлів
Від твого млявого торкання!
Чи то захоплення, чи ні —
До забуття до тебе лину.
Піймати треба мить мені,
Щоб стати богом на хвилину!
МОВОЮ ОРИГІНАЛУ:
Пустой случайный разговор,
А в сердце смутная тревога —
Так заглянул глубоко взор,
Так было высказано много...
Пустой обмен ничтожных слов,
Руки небрежное пожатье,—
А ум безумствовать готов,
И грудь, волнуясь, ждёт объятья.
Ни увлеченья, ни любви
Порой не надо для забвенья,—
Настанет миг, — его лови, —
И будешь богом на мгновенье!
1 июля 1894
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675675
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 02.07.2016
(вместо комментария)
Ненависть – то,
что пылает в груди...
Лариса Сорокина
Мне
неприемлема
ненависть-мрак,
ненависть та,
что слепит
или душит,
брызжет
злословьем –
всё ей не так...
Жаль, если кто
с головою не дружит.
Но
и другая же
ненависть есть!
Есть
благородная
ненависть-сила.
Та, что щитом
отстоять
может
честь!
Та, что врагов
ненавистных
косила!
Ненависть эта —
святая в веках...
Бьём оккупанта*,
его ненавидя!
Лупим агрессора*,
явно предвидя:
Знамя победное —
в наших руках!
_______________________
* Словами оккупант и агрессор — автор называет
российских военнослужащих, воюющих сегодня
(2016 год) на территории Украины против украинской армии.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675031
рубрика: Поезія, Военная лирика
дата поступления 29.06.2016
Ти де? Чи думаєш про мене,
Як зранку п”єш свій чорний чай?
К. Це не мені. Це — не до мене…
Та прозвучало, мов відчай,
Здригнулось серце, як шалене,
І, мов пароль, — про чорний чай.
Говориш так, немов зі мною
Моя коханая тоді.
Мов повернулася такою,
Як в тії роки молоді.
І калатає серце палко…
Вгамуйся, серденько моє!
Ти, ніби заздрісний рибалка:
Чого це в мене не клює?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674895
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2016
Я всё равно дождусь тебя
И можешь в том не сомневаться.
Всем сердцем преданность любя,
Намерен я тебя дождаться.
Ты не уверена во мне?
Тебя сомнения тревожат?
Доверься чувствам и луне.
Моей настойчивости тоже.
Соперничества не терпя,
Я за тебя готов сражаться!
Я всё равно добьюсь тебя!
И можешь в том не сомневаться.
Ты не уверена во мне?
Тебя сомнения тревожат?
Доверься чувствам и луне.
Моей настойчивости тоже.
__________________________
*** Поводом к написанию "Песни..." послужила
красочная открытка, на лицевой стороне которой
был изображён чёрный кот, сидящий на крыше
многоэтажного дома. А под рисунком – слова:
"Я всё равно дождусь тебя..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674291
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 24.06.2016
Актрисе А.М.
(после шоу
"Принцесса Турандот")
Ты оправдала все надежды!
Но не случаен твой успех:
Чем меньше на тебе одежды,
Тем больше радуешь ты всех.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673985
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.06.2016
Мечтаем мы всю жизнь о счастьи,
А в чём оно? — почти секрет...
Разумно было бы отчасти
Искать в себе самом ответ.
Надежды, замыслы, мечты —
Едва ли жизни полный образ.
Творить в пределах Красоты —
Единственный и верный компас!
Напрасно торопить судьбу,
Её, как лошадь, не погонишь.
Трудиться надо самому —
Кипеть, гореть, пока застонешь
От счастья... или же в бреду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673978
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.06.2016
Леониду Мариничу
и его соратникам
Когда со сцены вы ушли, —
Как опустились с пьедестала.
Расстались с праздником души
И ваша жизнь степенней стала...
А тут, за дружеским столом,*
Былые сцены воскресились,
И заразительным огнём
Глаза, как прежде, засветились.
Воспоминаний шумный рой
Кружит над каждой головой...
Я рад за вас... и понимаю:
Пусть и осеннею порой
Живут в душе́ приметы мая!
_______________________
* Встреча ветеранов народного театра
состоялась 8 ноября 1985 года.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673915
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.06.2016
Ви — ранок я́сний. Я — звичайно, вечір.
Не знаю, Ви помітили чи ні
У погляді, бува, моїм старечім:
Знедавна не байдужі Ви мені...
Ви щось спитали, — а для мене щастя
Почути голос, в очі зазирнуть.
Ви — сонечко моє, моє причастя.
Хоч сивину мою вже не струснуть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673713
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2016
Часть І. СТРАННОСТЬ
Жизнь моя — забавный блюз,
импровиз на тему счастья.
Я влюблён в твоё запястье
(дай, к нему я прикоснусь...)
и признаться не боюсь,
что из прошлого столетья
странность эту (вот вопрос!)
я по жизни всей, заметьте,
неизменную пронёс...
Часть ІІ. СТРАДАНЬЯ
Жизнь моя — тревожный блюз,
импровиз на тему счастья...
Музы скромное участье,
безусловно, это — плюс:
безответные страданья
пылкой юности моей,
и последнее свиданье —
до последних помнить дней...
Часть ІІІ. ОПТИМИСТИЧЕСКАЯ
Жизнь моя — прекрасный блюз,
импровиз на тему счастья!
Отшумели уж ненастья,
скоро занавес, боюсь.
Нет, с финалом погодите,
я не всё ещё сказал.
Погодите и учтите —
я от жизни не устал!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673705
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.06.2016
Звучат, как музыка, слова
народной речи повседневной:
у женщин — звонкой и напевной,
а у мужчин — как тетива.
И вот, что душу взволновало:
для уха — истинный хорал
твоё пленительное "...ала",
моё решительное "...ал" !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673190
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.06.2016
Вы молодцы,
что вырвались из плена
бетонно-душных
городских квартир!
Когда-нибудь
поймёте непременно,
что есть мир лучший —
загородный мир!
Тут всё не так,
всё как-то по-другому:
здесь не нужны
наручные часы,
одеться можно легче,
по-простому,
умыться утром
каплями росы.
Рыбалка на заре —
душе отрада
(а рыбке вкусен
свежий червячок!),
к обеду с грядки
есть всегда лучок,
с куста — малинка,
сущая награда!
Иная жизнь —
иное настроенье:
тут мыслишь ясно,
словно Демокрит...
Тут сердце
пламенем любви горит
и душу оживляет
вдохновенье!
Сближаемся с Природой
понемногу.
А, может быть...
тут просто
ближе к Богу?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673189
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.06.2016
Ты молода: душа твоя прекрасна,
И многими любима будешь ты,*
И всякий день твой будет не напрасным,
И станут явью девичьи мечты.
Да будет так, согласно Божьей воле!
Да, будет так, – с тобой твои друзья.
Ты только верь своей счастливой доле,
Как в ней уже давно уверен я!
_________________________
* Автор первых двух стихов – А.С.Пушкин
(см. "Всё кончено: меж нами связи нет.")
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673065
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.06.2016
Я писать умилительно нежно,
как когда-то, уже не могу,
уступая пиитам прилежным,
у тебя оставаясь в долгу.
Было время — безумно безусый
я любил вечерами мечтать,
и прекрасные юные музы
испещряли стихами тетрадь.
1966 – 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672627
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.06.2016
* * *
Четверостишье — не затишье,
А набежавшая волна...
Миниатюры, как купюры:
Не вес, а сущность их важна!
* * *
Я рифму люблю,
как мальчишка девчонку.
Я рифму ловлю,
как бабуля внучонка...
Свежа?.. — Посмелей!
Но чуть что – неувязка...
Тут – или фиаско,
или я — чародей!
* * *
За правду, друзья,
благодарен я вам!
Но недруги те,
кто курит фимиам...
И Господу славу
хочу я воздать:
Ведь Он мне дал разум
всё это понять!
* * *
Нет, я не смею целовать
твои ладони молодые!..
Но есть и в этом благодать:
хранить желания благие
и, словно юноша, страдать...
* * *
Когда над книгой клонит в сон,
Ты отложи, пожалуй, чтиво.
Велит неписанный закон —
С Морфеем* поступать учтиво.
_______________
*Морфей – в др.греч. мифологии –
бог сна и сновидений.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672492
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.06.2016
Одно лишь ласковое слово — и...
как жуткий сон, забыты оскорбленья.
Зачем в душе хранить ненастья дни?
И у гордыни нет долготерпенья...
Как это просто: за одно "прости!"
всё улетучилось... Да, без сомненья
мы были в мерзких путах наважденья...
Так хочется свободу обрести!
И стоит только кое-что понять,
как нежные слова звучат опять...
Целуй!.. Люби!..
Безумство вздохов страстных
как сумасшедшим головы кружит!
И естество безудержно дрожит...
И ночь любви, как в первый раз —
прекрасна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672259
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.06.2016
...Ще досі вона в мене — старовинна і спалена ледь трохи по краях... І що я думаю тут про життя книжок? Мабуть, повинні люди буть на світі, які усе їм віддають до денця, хай навіть божевільними здаються...
(Іван Драч)
...І в мене є така книжка: стара, підпалена, аж чорна. Ще й досі палітурка її зберігає запах згарища...
А врятував цю книгу з вогню десь під час пожежі мій товариш. Залишив тоді її у себе, а згодом вирішив на день народження мені принести, бо добре знав про мої уподобання. Я, пам"ятаю, дуже зрадів такому подарунку. Немов дитина був задоволений. Бо то було не будь-що, а старовинне видання поезій Пушкіна! Потім вже – назавтра – усамітнившись, став я обережно гортати сторінки раритету. Знайомі ще з дитинства вірші схотілося перечитати. І навіть вголос деякі...
Запевняю вас — це одне з найбільших задоволень, що можливі на білому світі! Хай навіть декому і божевіллям це здається...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670569
рубрика: Проза, Нарис
дата поступления 06.06.2016
Життя промчало без гучних подій.
Душа рвалася геть – на крилах мрій –
Буденності дурної каруселі.
Тепер ті мрії – радість юних днів –
Все ближче й ближче, як би не хотів,
Підходять до останньої оселі.
Так, вітром гнаний вздовж усіх доріг,
З полів порожніх прилітає сніг —
І до кущів, мов до готелю.
У лісовій лягає гущині
У срібно-фантастичному вбранні
Глибокою, холодною постеллю.
МОВОЮ ОРИГІНАЛУ :
Жизнь пронеслась без явного следа.
Душа рвалась – кто скажет мне куда?
С какой заране избранною целью?
Но все мечты, всё буйство первых дней
С их радостью – всё тише, всё ясней
К последнему подходят новоселью.
Так, заверша беспутный свой побег,
С нагих полей летит колючий снег,
Гонимый ранней, буйною метелью,
И, на лесной остановясь глуши,
Сбирается в серебряной тиши
Глубокой и холодною постелью.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669591
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2016
Це було майже три десятиліття тому. В день народження моєї дружини я подарував їй поетичну збірку Дмитра Павличка "Рубаї". Готуючи подарунок, попереду титульної сторінки книги я вклеїв чистий аркуш і написав на ньому дарчий надпис — перше в житті своє наслідування перським чотиривіршам:
Я завжди вірші дарував свої,
Тепер – Павличка. (Кращі, ніж мої!)
В цій книзі все, що я не зміг сказати.
Уважно придивись до рубаї.
Ти знайдеш тут думки і почуття,
Які і нас хвилюють все життя.
Ця книжка найулюбленою стане
До миті той, що підем в небуття.
Для мене ця книга Павличка стала тоді своєрідним підручником, бо я дійсно захопився такою незвичною формою віршування. Це захоплення продовжується і тепер.
* * *
Нам всім молитись треба за батьків.
Без їх тепла ми схожі на птахів,
Які не заховалися під дахом...
Як пір"я мокре, чи доречний спів?..
* * *
Лиш той живе, хто весь у русі.
Я вихований в цьому дусі.
Тому в роботі будь-якій
Стомитись якось не боюся.
* * *
Не встиг я дослідить свого коріння.
Процес біологічного старіння
Такий швидкий і невмолимий вкрай.
Не чув, як проминули й дні осінні...
* * *
Колись, можливо, ще тебе побачу.
Звичайно, розуму свого не втрачу,
Здригнеться серце тільки... І збагну,
Чому, тебе згадавши, мовчки плачу.
* * *
Жовтіє листя вздовж доріг
І м"яко падає до ніг.
Та надто жалісно благає,
Щоб я хоч як його зберіг...
* * *
Душа не старіє, бо вічна вона.
Я це відчуваю від склянки вина:
І все навкруги, мов в рожевому світлі,
І в серці співає лірична струна.
* * *
Я – не сірник. Але я – хмиз сухий...
Ти тільки привід дай-но будь-який –
В душі і на папері запалаю
Багаттям слів у пристрасті палкій!
* * *
Коли підем з життя — ніхто не знає...
Воно ж щодня, мов свічечка, згасає.
Лякає неминучість, перш за все.
Та безпорадність гірко душу крає...
2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667318
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2016
Коли зайшов я в пізній час,
Вона в алькові спочивала,
І в світлі місяця – вкривала
Світився спущений атлас.
Вона лежала горілиць,
Прекрасні раздвоївши груди,
І сни її в нічній облуді
Містили безліч таємниць.
МОВОЮ ОРИГІНАЛА:
Я к ней вошёл в полночный час.
Она спала – луна сияла
В её окно, – и одеяла
Светился спущенный атлас.
Она лежала на спине,
Нагие раздвоивши груди, –
И тихо, как вода в сосуде,
Стояла жизнь её во сне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666474
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2016
Скільки разів обіцяв я собі,
Що віршувати віднині не буду,
Та передумував: як же я буду
Тямити думи тривожні свої
В вічній своїй особистій борні,
Правду шукаючи посеред бруду?
Це – ніби битва Добра проти Зла.
Ще не було так, щоб перемогла
Рима-метелик, порхнувши брехливо
Просто заради звучання дзвінкого,
Що не хвилює сьогодні нікого.
Дяка Всевишньому, це неможливо!
МОВОЮ ОРИГІНАЛУ:
Сколько раз я говорил себе,
Что стихи писать я перестану,
Но одумывался: как же стану
Разбираться в собственной судьбе,
В непрерывной внутренней борьбе,
Отличая правду от обмана?
Это – как борьба Добра и Зла,
Я не помню, чтобы верх взяла
Рифма-кривда, брякнувшая ложно,
Просто так, для красного словца,
Не жалея своего творца.
Слава богу, это невозможно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665341
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2016
Даремно Раша дражнить Україну...
Колись урветься будь-який терпець!
І прийде справжній Путіну пісець,
Коли підпортим ми йому малину...
А так і буде – хто б що не казав...
Дурний кремлівський карлік-недоносок
Нам демонструє свій усохлий мозок,
Коли у звичку хамом бути взяв.
Агресору під зад ми добре вріжем,
На віки вічні щоб запам"ятав!
Коли у віршах ми сердито пишем,
То Бог на те нам дозвіл щиро дав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659478
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 14.04.2016
Біда на нашій землі — війна не згасає. І покласти край цій потворності одні хочуть, але не можуть, а інші можуть, але, падлюки, не хочуть...
Як і всі люди, я, звичайно, мрію дожити до мирних днів. Так хочеться побачити радісні, щасливі обличчя своїх родичів – переселенців з Донбасу! Саме там, де зараз гатять "Гради", стоїть їхній будиночок. Хочеться вірити — ще стоїть...
Треба, мабуть, всім нам – хто як може – докласти хоч яких-небудь зусиль, щоб припинилась ця огидна бійня. Тому я і вивів на "поле бою" свою "важку зброю" ( всупереч мінським угодам, однаково від них толку, як з козла молока). З наміром вести прицільний вогонь по ворогу.
* * *
...Яка плодила нечість вас, іуди!
Хоч і старий, та вельми хочу
Російських виродків побить...
А плюнуть Путіну між очі —
То над усе жадана мить!
* * *
Так, прийде інший, кращий вік,
І має мир вернутись.
Та муки тисячів калік
Не зможуть позабутись.
* * *
Придурок Путин,
тявкая в эфире,
Такую чушь дурацкую несёт,
Что ясно всем
во всём подлунном мире:
Россией правит
круглый идиот!
* * *
Візьміть мене, будь ласка, в партизани!
О, як помститись хочеться мені!
Помститись так, щоб Путін вранці рано
У відчаї застрелився в Кремлі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653826
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.03.2016
Життя, на жаль, засмучує мене.
Ровесники за обрій вже відходять.
А молодь... іноді відверто годять,
Та покоління все ж таки чудне...
Та що казати, іноді і друзі
Нещирими вже бачаться мені!..
Не бережу заманливих ілюзій:
Навкруг брехня... Нема кінця війні...
Не хочу вовкулакам підвивати.
В душі плекаю щирість і добро!
І поки пальці втримують перо,
Я буду про кохання віршувати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653380
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2016
Я не политик, не дипломат, не бизнесмен. К сожалению, у меня нет другой трибуны, где я мог бы высказать своё "фи" диктатору и палачу Путину. Вместо того, чтобы публиковать своё новое лирическое стихотворение, всё моё естество желает высказать сейчас же много отвратительных слов. Единственное, что меня оправдывает, — он (Путин) эти гадкие слова абсолютно справедливо заслуживает.
Все знают, что оно (Путло) — омерзительная сволочь, террорист, серийный убийца, враг украинского народа. Впрочем, российского тоже.
Я был бы счастлив дожить до того дня, когда увижу по телевизору Путина в наручниках и за решёткой. А международный трибунал будет объявлять этой мрази жёсткий приговор...
Я не политик, не дипломат, не депутат, я — поэт. Мне эмоции позволительны и даже необходимы.
Слава Украине!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650472
рубрика: Проза, Лирика любви
дата поступления 10.03.2016
Як мучиш ти мене мовчанням...
А очі, боже мій! які, —
Вони наповнені благанням
Торкнутись теплої руки...
Мене п"янить твоє бажання!
Воно, мов течія ріки,
Що зносить на шляху містки,—
З грудей вихоплює визнання...
Забути твій чарівний погляд?
А що ж тоді життям звемо?
Коли тебе немає поряд,
Коли не бачимось давно,
В душі одне — про тебе спогад...
Ти — в світ єдинеє вікно!
______________________
* фото автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650144
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2016
Ты говоришь мне: "Я тебя люблю!"
О, как я млею от твоих признаний!
Обняв тебя, волнуясь, говорю:
"И я тебя люблю, моя родная!"
На руки подхватив тебя, я слышу —
Сердец биенья слились в унисон...
Недавно я увидел дивный сон:
Большую с именем твоим афишу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650141
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.03.2016
Для вас сегодняшняя дата
В какой-то степени — рубеж,
Когда эмоции без меж
И предрассудков многовато...
Вы постарайтесь, ради Бога,
Друг друга до конца понять,
И не судить уж слишком строго,
И в мелочах не обвинять.
И тем подарите вы счастье
Нам быть спокойными за вас:
Мы — за любовь и самовластье
Влюблённых бесконечно глаз!
И "нет" скажите многословью,—
(уж лучше лишний раз смолчать...)
Умейте дорожить любовью,
Она у вас над изголовьем
Как человечности печать!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649337
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.03.2016
Немає вже терпіння пильнувати —
Російська нечисть мучить, топче нас.
З Москви керує ними Карабас,
І нікому сволоту вгамувати!
Візьміть мене, будь ласка, в партизани!
О, як помститись хочеться мені!
Та так помститись, щоб Путло у ранці
У відчаї застрелився в Кремлі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2016
Быть может, мне так в жизни повезло,
Но верится охотно и в другое:
Где есть Светлана, там всегда светло,
По-видимому, имя вот такое...
Когда ты рядом – солнце ярче светит!
И пусть в природе – тысячи Светлан,
Я шлю привет прекраснейшей на свете
С мольбой поверить всем моим словам!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647151
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.02.2016
Під час, коли я очі закриваю,
Я бачу личко всміхнене твоє.
І дзвін солодкий, нібито у раї,
У сивих скронях лагідно гуде.
Не знаю, мила, як би все було б,
Якби ми зустрічалися щоденно:
Було б це звичайнісінько, буденно,
Чи в серці також радісно гуло б?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643684
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2016
В холодном мире, в зле бытующем,
где счастье плачет от разлук,
простим ли мы, хотя бы в будущем,
друг другу безысходность мук?
Себя винить нам не пристало.
За что же это, Боже мой!
За то, что сердце трепетало
безумно в нежности немой?!
За те волнующие встречи?
За кроткий взгляд, что так пьянит?
Пусть это солнышко посветит.
Пусть эта боль в висках звенит.
Мовою оригіналу:
У світі злому і холодному,
де щастя зіткане з прощань,
чи ми пробачим одне одному
цю несподівану печаль?
Чи будем вік себе картати?
Але за віщо, Боже мій!
За те, що серце калатати
посміло в ніжності німій?!
За ті передані привіти?
За тихий погляд, що п"янить?
Нехай це сонечко посвітить.
Нехай ця туга продзвенить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643210
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.02.2016
Лише одна необережна фраза…
А душу збурив вихор почуттів!
Ти, мабудь, інше мала на увазі,
Та я почув лиш те… що чути хтів.
Здалося, певна річ… Та прикро як!
Я божевільної тієї миті,
Їй-бо, був найщасливішим у світі!
Навіщо ти сказала саме так?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643022
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2016
Красавчик — это не заслуга,
но то, что истинно его...
Актёр, срывающий "браво́",
интеллигент, защитник друга,
любимец творческого круга...
Таков, поверьте, без обмана
портрет красавчика Богдана!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643016
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.02.2016
Мчатся годы быстро, без оглядки,
Улетают... тают, словно дым...
Друг наш милый, на любом десятке
Быть тебе желаем молодым!
Бодрости желаем и здоровья,
Чтоб на всё-всё-всё хватило сил!
Всякий день (скажу без многословья)
Чтобы радость в жизни приносил!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642818
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.02.2016
Вкрадчиво и, как всегда, незвано
Ты на мне, мурлыча, улеглась.
И, пожалуй, было б очень странно,
Если б я прогнал тебя сейчас...
Милая, доверчивая кошка,
Как и ты, я не люблю измен,
Но, прости, вот полежишь немножко
И отброшу, спящую, с колен.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642406
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.02.2016
[b]Н[/b]іхто себе самого геть не знає...
[b]А[/b] ти, гадаєш, що така, як є?
[b]Т[/b]ебе на самоті хіба не крає
[b]А[/b]бсурдне "ego", друге "я" твоє?
[b]Л[/b]иш допусти, і лихо статись може...
[b]О[/b]дна любов спроможна захистить:
[b]Ч[/b]арівним поглядом негідне переможе,
[b]Ц[/b]ілунками одужать допоможе
[b]І[/b] добрим словом душу оживить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641927
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2016
Amabilis insania!*
Ночные бдения мои —
вот горемычная услада,
за глупо прожитые дни
необъяснимая награда...
Мне с каждым годом – в октябре –
всё тяжелее за плечами...
Я перестал уже ночами
летать, как некогда, во сне...
И только вы, мои стихи,
отчаяться мне не даёте!
Пусть вы создания без плоти,
пусть для кого-то вы плохи,
но я вас искренне люблю,
мои родные дьяволята!
Я из-за вас опять не сплю,
как было в юности когда-то...
Ночные бдения мои —
вот горемычная услада,
необъяснимая награда
за прославление любви.
____________________
* сладостное безумие! (лат.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641676
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.02.2016
Манящий, томный, милый взгляд
Волной магического света
Пленить навеки будет рад
Того, кто вдруг заслужит это.
Но выше всех земных наград,
Ценней шекспирова сонета,
Взрывней созвездий мириад –
Твой взгляд любви в начале лета!
Ах, сколько в нём блаженств бурлит
Всёпоглощающего чувства!
А сколько пламени хранит
Твой взгляд для вечного искусства!
Вот он — чарующий магнит
И основанье безрассудства.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641630
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.02.2016
Щось загадкове,
слову непідвладне,
живе, зростає
дивнеє в тобі.
Як полум"я зорі
воно відрадне...
Тож хай ніколи,
ні на мить не згасне
все те, що так
заманливо прекрасне
живе, зростає
дивнеє в тобі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641536
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2016
Не "дум высокое стремленье",
а пустословья виражи.
И невозможность исцеленья
во тьме блуждающей души...
Вот, что имею. И не больше.
Достичь иного я не смог.
Реальный факт, увы. И столь же
Неутешительный итог.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641526
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.02.2016
Увы, к закату всё идёт.
И наша жизнь – не исключенье...
Но для тебя его значенье
Ещё не скоро пусть придёт.
Встречай счастливые рассветы
В объятьях солнца и любви!
И славной юности обеты
Своей судьбою назови!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640881
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.02.2016
Хочу сказать тебе хорошее,
Но избегаю этих слов.
Война гремит, кругом негожее,
Прикинь, подруга, не любовь...
Сильнее делает решительность,
А мягкотелость – не моё.
К тому толкает нас действительность
( забрал бы чёрт уже её! ).
Тебе тепла, подруга, хочется?
Но время, видишь ли, не то:
Всё человеческое корчится,
Гудит осиное гнездо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640873
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.02.2016
Счастливый миг — твоё прикосновенье!
Вот сердцу ладан и душе бальзам...
Естественность интимного мгновенья
Так очевидна, как слеза – глазам.
Летим со мной в ночные сновиденья!
Астральный мир – я верю в это сам –
Навеет, столь желаемое нам,
Азартное, святое вдохновенье!..
Пойми душевный мой порыв. И помни,
Он – слабый отблеск твоего огня.
Прими стихи, как мой подарок скромный,
Один, увы, возможный для меня.
Вовек мне не забыть твои уста!
А всё иное в жизни – суета...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640725
рубрика: Поезія, Акростихи
дата поступления 02.02.2016
Як все хвилюється від вітру —
І ліс, і море, і трава, —
Так і мою стару макітру
Хвилюють, як завжди, слова!
А ще хвилюється у серці
Гаряча кров – не по літах,–
І грають вогники, мов з печі,
В твоїх заманливих очах...
Невже все це мені здається?
Невже живу, мов уві сні?..
Та ні, твій сміх насправді ллється,
І справді радісно мені!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639910
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2016
Пусть для тебя
я ничего не значу...
Хочу твой взгляд
нечаянный
поймать
и странную свою
любовь собачью*
безмолвно,
нежно
взором передать...
И если бровь твоя
невольно вздрогнет,
( а если уж и глаз
не отведёшь!)
моё собачье сердце
сладко ёкнет,
и пса счастливей
в мире не найдёшь!
_________________________
* между прочим, автор родился в год Собаки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639794
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.01.2016
Немає слів... що значить – молода...
Аж небу жарко, як спідлоба гляне!
Та тільки, бачиш... той душею в"яне,
А інший десь, як весняна вода...
Лякайся їх, мов блискавки грози!
Об чім можливо з ними говорити?
Чи здатні взагалі вони любити?
Цурайся їх, байдужих до краси!
І – якщо зможеш – спробуй їх простити.
1999
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639550
рубрика: Поезія, Акровірші
дата поступления 29.01.2016
Я ніколи не був
ні на якій війні.
Та учора зненацька
наснилось мені:
Ніби я командир
(може, навіть, комбат)
І в атаку своїх
піднімаю солдат;
Пам"ятаю одне,
що в пекельнім бою
Ми звільняли від ворога
землю свою!!!
............................................
А на ранок прокинувся —
Боже ж ти мій! —
У новинах ( не в сні! )
ще триває той бій...
Сумно кожного ранку,
ох, сумно мені,
Скількі люду загине
в цій клятій війні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2016
Це — диво, недосяжнеє уяві,
Від радощів не втримав я сльози...
У центрі міста восени в Полтаві
З"явилась квітка дивної краси!
Як не дивись — шляхетність вже помітна.
І розум є, хоч юні ще роки.
Хто посміхатись вміє так привітно?
У кого ще є руки-пелюстки?
Чому так сталось — наша Попелюшка*
Так впевнено усіх перемогла?
Бо я сказав в той вечір їй на вушко:
Ти Королевою завжди була!
______________________
* виконавиця ролі Попелюшки у виставі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639248
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2016
Что мне сказать своей жене,
Когда она в подушку плачет?
Что мне сказать, когда в стране
Уже не может быть иначе?..
Поверь, страна, я – часть твоя.
Мы победим!.. Хоть и не вскоре
Не верит мне жена моя.
Вот в этом, кажется, и горе...
27.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639215
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.01.2016
Хоть верь, ей-богу, хоть не верь,
Но ты не нравиться не можешь!
Года прошли, но и теперь —
Кого угодно приворожишь.
Без чар и зелья колдовского,
К себе безудержно маня,
Ты сердцу век не дашь покоя,
Любовь и рок в себе тая!..
1973
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639047
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.01.2016
Мечтаем мы всю жизнь о счастьи.
А в чём оно?.. И где секрет?
Разумно было бы отчасти
Искать в себе самом ответ.
Надежды, замыслы, мечты –
Ещё не жизнь, пока – прообраз.
Творить в пределах красоты –
Единственный и верный компас.
Напрасно торопить судьбу,
Её, как лошадь, не погонишь...
Трудиться надо самому —
Кипеть!.. гореть!.. Пока застонешь
От счастья или же... в бреду!
1989
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638977
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.01.2016
Коли весна святкує перемогу
І від дощів усе навкруг блищить,
Ми раді привітати, слава Богу,
Іще одну, не менш чудову мить:
До нас в цей день лелеки принесли
Красуню з дивовижними очима!
Чи є іще – щасливіша – причина,
Щоб ми вино на честь її пили?!
О, матінко Природо, ти велична!
Твоє чаклунство вже не знає меж:
Так донечка казково симпатична,
Що кращої у світі не знайдеш!
Батькам спасибі, Богові і Долі
За те, що ти – перлина із перлин –
З"явилася колись в життєвім морі
І світ став кращим саме з тих хвилин!
25.04.1985
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638578
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2016
Шановному
полтавському хірургові
в день народження
Сказати просто "Ви – шановний" мало.
Ви більшу заслужили похвалу:
За порятованих людей (яких чимало!),
За руки золоті і доброту.
Талант цілителя — небесний дар,
І розум — то від Бога, як відомо.
Людей любити щиро і свідомо
Чомусь, на жаль, частенько, мов тягар...
А Ви, Павло Андрійович, — любові
Акумулятор! Кращого нема!..
Бажаємо Вас бачить при здоров"ї
Ще многая і многая літа!..
24.01.2000
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638541
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.01.2016
І Бог спитає: шлях – не зоряний,
а ти долав... І що ж то значить?
Рабів я тішив, Отче, зморених, –
скажу Йому. І Бог заплаче.
МОВОЮ ОРИГІНАЛУ:
И спросит Бог: никем не ставший,
зачем ты жил? Что смех твой значит?
Я утешал рабов уставших –
отвечу я. И Бог заплачет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638154
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 24.01.2016
Памяти
основателя Театра на Павленках
Леонида Петровича Маринича
и его соратников
Когда со сцены вы сошли, –
Как опустились с пьедестала.
Расстались с праздником души
И ваша жизнь степенней стала...
А тут, за дружеским столом,
Былые сцены воскресились.
И заразительным огнём
Глаза, как прежде, засветились!
Воспоминаний шумный рой
Кружит над каждой головой...
Я рад за вас... И понимаю:
Пусть и осеннею порой
Живут в душе приметы мая!
08.11.1985
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637830
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.01.2016
И жуть, и смерть, и безнадёжность,
И вопли хищные орды.
Уродец знал про невозможность
Нам избежать большой беды.
Подонок редкостной породы,
Лох-Несс из мутных вод Невы...
Куда ж вы смотрите, народы?!
Сегодня мы, а завтра – вы.
МОВОЮ ОРИГІНАЛУ:
І жах, і кров, і смерть, і відчай,
І клекіт хижої орди.
Маленький сірий чоловічок
Накоїв чорної біди.
Це звір огидної породи.
Лох-Несс холодної Неви.
Куди ж ви дивитесь, народи?!
Сьогодні ми, а завтра – ви.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636918
рубрика: Поезія, Поэтические переводы
дата поступления 19.01.2016
Напоминают мне о юге
Твои прекрасные черты.
Скажи, откуда родом ты?
Откуда этот облик смуглый?..
Очей твоих немая сила
Волною тайны и тепла
Мгновенно душу объяла
И – бездыханную – пленила...
1984 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633572
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.01.2016
Я пам"ятаю за плечима крила...
О, як давно насправді це було!
Чи ще тебе побачу, моя мила?
Не вірю, що для тебе – все одно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633517
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2016
Непостижима суть души:
В сомненьях мучима греховных,
Зачем она, мой друг, скажи,
Так поразительно бескровна?
Она, как воздух беcтелесна,
Хотя смеётся и грустит...
Скажи мне, что о ней известно?
Как ей помочь, когда болит?
Что есть душа? И что же совесть?
И всё-таки, сомненья прочь!
Душа диктует жизни повесть,
А совесть хочет ей помочь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633450
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 04.01.2016
Здравствуй, душа моя нежная!
Это судьба нас свела —
Встречу заведомо грешную
Нам, как нарочно, дала.
Годы нас так охладили,
Светятся только глаза...
Вы ли, сударыня?.. ты ли?..
Верить ли мне в чудеса?..
1986
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631968
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.12.2015
* * *
Ловлю последний луч
случайным взглядом,
Я шлю ему прощальный
свой привет...
Так ты со мной была когда-то
рядом...
...........................................
1969
* * *
Мы за науки брались шибко!
И всё же мало проку в них:
Учёба на чужих ошибках
Не избавляет от своих...
2002
* * *
В ней всё достойно восхищенья
И самых искренних похвал!..
И лишь искусства обольщенья
Господь – поскромничал – не дал.
1994
* * *
Необычайно миловидна.
И сексапильна — спора нет!
По всем приметам очевидно:
Весьма "опасна" тет-а-тет...
1994
* * *
Я чту изысканности дух,
Мне мило ловкое притворство.
Когда слова ласкают слух, —
Не так заметно стихоплётство.
2010
* * *
Душа моя беременна стихами.
Они меня пугают по ночам,
Толкая в сердце рифмами-ногами...
И как мне это объяснить врачам?
2003
* * *
Как верить зеркалу не хочется...
Но, слава Богу, всё же есть
В душе святая жажда творчества,
И в сердце чувства тоже есть!
24 окт. 2013
* * *
Я славлю взлёты вдохновенья!
Мне страшно грустно было б жить,
Когда б те чудные мгновенья
Нельзя бы было повторить.
1985
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631704
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.12.2015
Я всім – без винятку – бажаю
Відчути свято у душі!
Везіння щоб було без краю
Завжди у вашому житті,
Щоб кожен день ваш був
щасливим,
Щоб відчували ви сповна
Життя приємним і манливим,
Мов келих доброго вина!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630966
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2015
ЖОВТЕНЬ
Жовтіє листя, відлітає
І тихо падає до ніг.
І надто жалісно благає ,
Щоб я його хоч як зберіг...
* * *
Буває так тужливо на душі,
Що тільки віршем рятуватись вмію:
Рядками окую думки свої,
І римою, мов на замок, закрию.
* * *
Ми прагнем пити мед красивих слів.
І так, що губи аж ніяк не стулим...
Чи туга це безжальна за минулим,
Чи мрія про красу майбутніх днів?
* * *
Очей твоїх лавина кароока
Взяла мене в шалений свій полон!
Та прикро те...
що я — не Аполлон...
Навіщо ж так знущатися жорстоко?
* * *
Останнє побачення...
Знаєм обоє:
розведені долею
без вороття,
приречені ми
до нестерпного болю,
до щему у серці
на ціле життя.
* * *
Коментарі до фото:
1. Осіннє листя килим розгорнули
Та щиро запросили прилягти...
Ми їх красу, звичайно, всі збагнули,
Та Ви — взірець найвищої краси!
* * *
2. На жаль, я не художник-портретист...
Але душа запам"ятати хоче
Все те, що в Вас мої милує очі.
І саме в тому, мабуть, є мій хист.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2015
Новоріччя — це свято надії,
Сподівань в перемозі краси.
І в душі за майбутнє радієм,
Бо в минулому — смутні часи.
Ми легкого життя не бажаємо,—
Неможливо таке на землі.
Головне нам усім, ми вважаємо,
Просто міцно триматись в сідлі.
Я бажаю вам щастя реального!
Залишайтеся на́ все життя
Ви солдатами Честі у армії,
Що бере Добротою міста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630332
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.12.2015
Вам про кохання вірші до душі?
Читайте, не питайте, хто за ними.
Віталій Іващенко
Чи треба вірити, мій друже,
Всьому тому, що я наплів?
До змісту слова небайдужий,
Люблю я музику тих слів.
Це — візеруночки на плахті,
Лиш милуватись ними слід...
Коли людина у халаті,
Чи чемно зирити під спід?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630043
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2015