VIRUYU

Сторінки (8/796):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 »

РОЗБУДІМО В СОБІ ОГЕНЬ

(  з  циклу  ,,ЛИСТ  ДО  ПО́ДРУГИ")

М.:  Розбудімо  Весну  добром,
Серця  світлом  її  розбудімо,
Розтопімо  сніги  теплом
Щирих  вчинків,  теплом  розтопімо.

Н.:  Завруниться  від  цих  щедрот:
Кожна  гілка  оздобиться  цвітом...
І  прийде  благодать  з  Висот,
І  зійде  Благодать  над  світом...

М.:  Мирославмо  блаженний  час!
Всі  відтинки  його  любомирмо!
Не  проґавмо  воскресний  шанс,
Скиньмо  з  себе  зазимну  ширму!  

Н.:  І  пантруймо  
Вночі  й  удень,
Щоб  не  змерзли  тендітні  сходи
І  зійшов  Благодатний  Огень
Живодатним  прозрінням  народів!..


Марія  Дребіт-  Надія  Козак

27.04.2021                                              Португалія  -  Канада

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2021


ОСЛИК ОСЯ

Я  маленький  ослик  Ося,
За  копитце  скубнув  Лося!!!
Думав  то  моя  матуся!
Тож  тепер  у  поле  мчуся.
Заховаюся  в  траві,
Дуже  соромно  мені.

........................

Ні!  Повернуся  назад!
Наведу  у  серці  лад!
Попрошу  пробення  
В  Лося  на  побаченні!


14.02.2021                                        Португалія  


Віршик  написаний  на  основі  виготовленої  іграшки  майстринею-лялькаркою  з  Кропивницького,  яка  проживає  в  Португалії,  Оленою  Лузяніною.
Фото  Олени  Лузяніної.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910987
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2021


НАТІЛЬНИЙ ХРЕСТ

(з  циклу  ,,ЛИСТ  ДО  ДРУГА")


М.:  В  той  день  фейсбучив  люд    польотом  вільним.
Усе,  як  завжди...Раптом  впало  в  зір  -
Його  шукали  за  хрестом  натільним
Та  хусточкою  у  квітчастий  взір.

О.:  У  світі  байтів,  пікселів,  вай-фаю
Тканини  клаптик  –  мамин  оберіг  –
В  кишені  біля  серця  був…  «Благаю!
Знайдіть  бійця  у  мареві  доріг!»

М.:  Той  клич  рознісся  на  вітрах  печали,
Врізався  в  пам'ять,  клинив  хід  думок  ...
...  Його  знайшли  вже,  тільки  ми  не  знали,
Не  відали  про  долі  щемний  крок.

О.:  А  серце  рветься:  «Ну,  чому,  мій  Боже,
Ці  хлопці  гинуть  в,  ніби,  мирний  час?!
Чому  ніхто  приборкати  не  може
«Братів»  потворних,  що  з’їдають  нас?»

М.:  Ще  більше  рвалось  серце  від  новини  -
Нема  кому  віддати  оберіг!
Не  витримало  серце  материне,
Пішла  вслід  сину  за  життя  поріг  ...

О.:  Туди,  де  рани  гоїть  Вища  Сила,
Де  син-Герой,  де  погляд  дорогий…
Тож  хай  хустинка,  що  матуся  шила,
Врятує  всіх,  хто  Край  боронить  свій!



Марія  Дребіт  -  Олександр  Бригас


13.04.2021                                                Португалія


фото  з  нету

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910941
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2021


ВЕЛИКОДНІ ДЗВОНИ

Вже  дзвонять  дзвони  Великодні!  Сягають  святості  Небес!
Осанна  лине  в  світ  Господній  -  Христос  Воскрес!  Христос  Воскрес!
Цю  вість  голосять  всі  дзвіниці!  Хвалім  Воскреслого  і  ми!
Святкуймо  вкупі,  наодинці;  радіймо  з  усіма  людьми!
Несімо  мир,  добро  та  щастя,  даруймо  милість,  благодать,
Нам  по  ділах  усе  воздасться  -  чесноти  ці  впервах  стоять!
Хай  милосердям  шлях  ваш  слеться,  хай  благовістить  вами  Бог,
У  чистих  помислах  ідеться  шляхом  житейським  без  тривог,
А  якщо  й  навіть  хрест  упаде  на  ваші  плечі  -  йдіть  мети!
Несіть  його,  Христос  покладе  у  серце  силу,  щоб  нести!
Вклякнімо  в  щирості  душевній  до  прийняття  усіх  тривог  -
Христос  Воскрес  і  ми  воскреснем,  на  це  віддав  го  людям  Бог.



12.04.2021                                                      Португалія

фото  з  нету

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2021


СПРАГЛІ

(  з  циклу  ,,ЛИСТ  ДО  ПО́ДРУГИ")


М.:  Ми  спраглі  Світла,  спраглі  Усмішок,  Надії,
Емоцій  спраглі,  спраглі  Білих  почуттів,
Живих  Обіймів  спраглі,  Дотиків  та  Мрії,
Ми  спраглі  Справжнього,  ми  спраглі  Щирих  слів...

Н.:  Не  бійтесь  поділитися  любов'ю,
І  щирістю,  й  теплом  сердечних  слів.
Допоможіть  позбутись  туги,  болю,
Тривоги,  сумнівів,  тривожних  снів.
Як  світле  сонце  спраглу  землю  гріє,  
Так  щастям  зігрівається  душа.
І  ніжне  слово  розтопить  зуміє
Холодний  погляд,  відчай  і  печаль.

М.:  Страху́  немає.  Йду  відкрито  до  будення.
Ділюся  серцем,  із  душі  виймаю  ґніт,
Його  вкладаю  в  тих,  хто  жде  вогню  спасення  -
Кому  забракло  сили  світла  в  силі  літ.  

Н.:  Для  цього  ж  бо  потрібно  небагато,
Щоб  світ  навколо  раптом  прояснів.
Зробіть  для  себе  і  для  інших  свято  -
Не  бійтесь  справжніх,    щирих  почуттів.
Так  нам  Господь  заповідав  робити  -  
Свою  любов  віддати  ближнім  до  кінця:
Нагого  -  одягти,  спраглого  -  напоїти,    -
Потрібна  всім  так  допомога  ця.

М.:  Замало  йти  до  світу  в  щирості  обіймів,
Не  доста  вчинків,  не  достатньо  сильних  слів,
Крокуєш  зречено  поміж  густих  шоломів
Та  ждеш,  щоб  світ  твоєї  спраглості  захтів  ...



Марія  Дребіт  -  Надія  Барановська

12.04.2021                                          Португалія

фото  з  нету

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2021


МИЛИЙ СИНКУ, ПРИВІТ …

Милий  синку,  привіт  ...
Я,  як  й  завжди,  до  тебе  надовго.
Під  портретом  присяду,  щоб  бачити  очі  твої,
Та  читатиму  вголос,  словами  ридання  німого,
Ті  рядки,  що  написані  болем  ще  серця  живого,
В  оксамит  огортаючи  спогадів  струни  живі  ...

(  для  МАТЕРІ  закатованого  Героя  України  Ігоря  Брановцького,  пані  Ніни  Брановицької)


Марія  Дребіт                                                


     2020  рік                                                                        Португалія


фото  пані  Ніни  Брановицької  з  нету

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910813
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2021


ЖИВУЧИ ЖИВІТЬ!

(  з  циклу  ,,ЛИСТ  ДО  ПОДРУГИ'')


М.:  Часто...
Часто  думаю...
Чим  живете?
Про  що  мрієте?
Бо  ж  не  просто,
За  тугою,
Відновити  себе
Надією  ...

С.:  Ніч.  Небо.  Зорі.
Вдивляюся  в  безодню!
Вона  для  серця  вже  своя,
А  біль  і  туга  затягли  імлою.
З  надією  шукаю  відчуття!

М.:  Дайте  Часові  час.
Він  послухає
Підлікує
І  настане  для  Вас
Переміною
Прилетівши
Піснею  солов`їною;
Хоча  й  не  просто...

С.:  Не  просто,  втративши  надію,
Життя  до  ладу  привести.
За  втратою  ми  обтинаєм  крила,
Які  так  легко  нас  несли.
Та  ніч  мина...Світанок.  Мрія!

М.:  За  неї
За  неї  тримайтеся!
Не  відпускайте!
Не  здавайтеся!
Бережіть,  що  було.
Нове  прийміть,  би  ...
Розцвіло!
Живучи  ЖИВІТЬ!

С.:  У  день  новий  ступаю  вільно,
Із  посмішкою  біль  мина.
Той  проблиск  спогадів  у  серці
Із  "мрією"  вертають  до  життя.
Бо  з  нею  легше  в  світі  жити,
Вона  ж  за  двох  тепер  -  Одна!


Марія  Дребіт  -  Світлана  Бабенко  (дружина  загиблого  воїна  з  Львівщини  Сергія  Бабенка)

11.04.2021                Португалія  -  Україна

фото  з  нету


         

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2021


СПОГАД МАТЕРІ

(  з  циклу  ,,ЛИСТ  ДО  ПОДРУГИ")


М.:  Стоїть  зі  старшим  МАТІР  на  порозі.
Він  тут,  аби  підставити  плече.
Молодший  вже  покоїться  у  Бозі,
Розмова  слізьми  серденька  пече:

Т.:  Синочку,  рідний,  дякую  тобі
За  те,  що  в  тяжку  днину
Ти  з  нами  поруч  був,
Ти  з  нами  поруч  й  нині  ...
Як  важко  нам  тоді  було
Й  тепер  все  тяжче
Пробач  нас  з  батьком,  сину!
Війна  такими  нас  зробила,
Бо  серце  те  одне  було
Для  ВАС  обох,  а  нині,  
Воно  розколоте  на  половини,
Бо  ніби  й  на  землі  живем  —
Життя  це  маривом  зоветься.
І  тяготи  того  буття
На  тебе  впали  сину  ...
Я  Богу  дякую  й  тобі
За  четверо  онуків,  синку,
І  за  любов  твою  до  нас
Й  до  братика,  що  там  на  Небі...

М.:  ...  Вмивала  слізьми  душу  тая  МАТИ,
Словами  рвала  Землю  й  Небеса
Відвела  погляд  й  .....  почала  ридати  ...
На  мить  спинилась  ...  й  далі  повела.

Т.:  А  пам'ятаєш,  любий  синку,
Які  щасливі  ми  були?
З  дитинства  ви  були  подібні  в  всьому,
Сергійко  завжди  з  тебе  приклад  брав.
Він  так  хотів  на  тебе  бути  схожим  ...
Чомусь  запам'ятала  я  його  слова,
Коли  ішов  від  нас  в  останню  путь  ...
Як  заперечив  ти  йому,
Щоб  вдома  він  зостався
,,Не  можу,  брате",  —  він  сказав,  
Бо  побратими  там  його  чекали.
А  день  народження  його  ...
Сергійку  23  ми  відзначали.
Як  з  фото  дивиться  на  нас,
Очима  він  прощався  з  нами  ...
В  Небеснім  легіоні  братик  твій.
В  серцях    навічно  він  у  нас
Такий  усміхнений  зостався,
Як  сонечко  теплом  своїм
Обігріває  душі  наші  ...

М.:  Кровить  та  рана,  болем  гне  судини,
Живцем  ховає  МАТЕРІВ  й  БАТЬКІВ,
Прийняти  тіло  воїна-дитини  —
Це  вище  Раю,  нижче  всіх  гріхів  ...


Марія  Дребіт  —  Тетяна  Сонько  (Матір  загиблого  воїна  з  Херсонщини,  Сергія  Сонько).

09.04.2021                                  Португалія  —  Україна  

фото  з  нету

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910475
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2021


У КОЖНІМ ПОДИХУ ЖИВЕШ

Читання  шостої  новели,  першого  тому(  Львівщина)  Наталії  Хаммоуди  з  літописного,  багатотомного.  колекційного  видання  ,,Соло  надірваних  струн".

https://youtu.be/RT32T68Q2C8

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2021


…СПОГАД…

(  з  циклу  ,,ЛИСТ  ДО  ПО́ДРУГИ'')


М.:  А  у  неї  на  вікнах  колишуться  вітром  завіски,
Золотистими  квітами  тішачи  матір  й  дівчаток.
В  час  вечірній,  свої  заплітаючи  коси  та  кіски,
Їх  охоплює  ніжністю  спогад  про  милого  й  татка...

Е.:  В  сонячному  промiннi  
В  пусі  нічних  поду́шок  ,
Татко  за  нами  бiгав  ,  
Ми  втiкали,  стрибаючи  з  ліжок.  
Татко:  ,,Ось  попались!''  
Обiймав  нас,  пригортав  до  себе....                      
...Любий  ти  мій!  Коханний,
 Як  тебе  нам  не  вистачає.....

М.:  А  сьогодні    прибилась  до  шибки  маленька    пір'їна.
Зазирала  крізь  шкельце,  у  рамі  шпарину  шукала.
Непомітна  для  світу.  У  білості  мрій  полум'  яна,
Виглядала  несміло  свого  найріднішого  цвіту...

Е:    Вiдчинила  я  вiконце  ,  
Посмiхнулась  радо  сонцю,  
А  дiвчатка  ще  у  лiжках,  
Мов  ранковий  цвiт  в  росi.
Ось  пiр'їна    крізь  шпарину  
У  кiмнаті  оселилась  ,  
Закружляла    та  припала,
Притулившись,  в  рiдний  цвiт...

М.:  Всі  затихли.  Кімната  наповнилась  дзвоном  мовчання.
В  павутинні  думок  загубились  слова  серенади.
Потягнулись  дівчата    до  тої  пір'їнки  зітханням,
Не  змогли  вгамувати  солоність  рясних  сльозопадів...

Е.:    -  Мамо,  Мамо!  -    зiскочила  доня  із  лiжка,-  
Чуєш,  мамо,  як  татком  запахло  в  кiмнатi  ?!..
Я  стояла  бiля  вiкна  ,  
Аж  захиталась  пiд  ногами  земля  ,  
Сло́ва  вимовити  не  змогла
Тiльки  з  опухлих  очей  котилась  гiрка  сльоза....

М.:  У  маленькій  пір'їні  вмістилась  великість  Героя,
В  тім  опахалі  -  мужність,  відвага,  хоробрість  та  сила.
Для  дружини  -  він  спогад,  її  оберіг,  її  зброя!
Він  є  кожним  пером,  що  складають  для  донечок  крила!


Марія  Дребіт  -  Евія  Колотун  (  дружина  загиблого  Героя  з  Луганщини  Сергія  Колотуна).

06.04.2021      Португалія-  Україна

фото  з  нету

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910248
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2021


КВІТКА ЖИТТЯ…

(із  циклу  «ЛИСТ  ДО  ПО́ДРУГИ»)
(  пісня)


М.:    Яка  ви  квітка?  У  яких  пелюстках
Заховуєте  серця  жар-вогню?
Допевне,  рута,  що  в  червлених  нитках
Гаптуєте  чорнозему  броню...
А  може  —  біла  айстра  чи  жоржина?
О,  ні!  Ви  у  волошок  взяли  міць!
Синіє  ув  очах  свята  стежина
Додому,  що  веде  між  шовковиць...

Н.:  У  снах  бреду  поміж  неземським  раєм,—
Єство  леліє  Божа  благодать...
Душею  рвуся  —  серцем  поспішаю
Крізь  долю  і  недолю  в  юний  сад...
Там  я  не  рута,  а  любисток-зваба,
Бо  цнота  ця  в  мені  не  на  виду.
Я  ще  —  в  ромашках  смарагдових  габа,
Що  не  наснилась  --  завше  наяву...

Н:  Пр-в:
Квітка  Марії...
Квітка  Надії...
Сплели  віночок  
Жіночі  мрії...
Нагаптували  милі  принади  —
Взори  розкішні  рідного  саду...

М.:  Життєвий  солод,  що  проріс  думками,
Квітує  в  мріях,  борознить  буття...
В  букети  щастя  ті  роки  вітрами
Наскладує,  вкладає  в  них  чуття...
Барвистим  цвітом  пагонів  буттєвих,
Напнувши  обшар  тремом  громовиць,
Яснить  шляхетність,  розістлавши  видих,
Вдихнути  хоче  силу  вільних  птиць...

Н.:  І  я  лечу,  долаючи  омани,
До  світла  весен  через  самоту;
На  крилах  долі  хижі  вітрюгани
Сповільнюють  мій  лет  і  висоту.
Але  ж  яка-  то  радість  долетіти!
І,  сівши  обезсилено  від  літ,
Нектар  цілющий  молодости  спити  ...
Й  завершити  свій  непростий  політ.

Н.:  Пр-в:
Квітка  Марії...
Квітка  Надії...
Сплели  віночок
Жіночі  мрії...
Нагаптували  милі  принади  —
Взори  розкішні  рідного  саду...


Марія  Дребіт  —  Надія  Козак

01.04.2021                                    Португалія    —  Канада

фото  з  нету

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909836
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2021


ОСТАННІЙ ДАРУНОК ВІД ТАТА

Читання  п`ятої  новели,  першого  тому  (  Львівщина)  Наталії  Хаммоуди  з  літописного,
багатотомного  ,  колекційного  видання    ,,Соло  надірваних  струн".

https://youtube.com/watch?v=z48Eczif6hI&feature=share

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2021


ЗАІРЖАВЛЕНІ "ВТОМОЮ"…

(  з  циклу  ,,ЛИСТ  ДО  ПО́ДРУГИ")


М.:  Схлипує  ніченька  зорями-  слізьми.
Блиском  тих  крапель  соло́ніє  світ.
Чуєте,  плаче  Вкраїна  за  дітьми?
На́рід  ж  мовчить.  Він  ,,втомився''  від  бід.

Т.:  Ловить  Вкраїна  озе́рець  очима                                                                      
Риси  знайомі  в  обличчях  нових:  
Де  ж  він  подівся  -  чорнявий  хлопчина?            
Десь  заблукав  на  стежках  світових?

М.:  Стежка  його  вся  прошита  війною,
Кульми  зрешечена  в  граді  боїв.
Зречено  вчиться  ,,зустрітись  з  собою",
Нині,  вже  вдруге,  си  душу  ,,  скроїв"...

Т:  Знов  на  екрані  зображення  мами  -  
Чорна  хустина,  скорботні  вуста...                                                                    
Той,  хто  "втомився",  міняє  програму  -                                          
Серце  байдуже,  сутність  пуста.

М.:  ,,Що  ж  ...  хай  так  бу́де",  -  сказав  він  й  підвівся,
Внутрішню  тишу  молитвою  вкрив,
Ринувся  в  бій,  недарма  ,,ГРАДом"  звався.
"Втомлених",  вкотре,  собою  прикрив..

Т.:  "Втомлених"  справді  дуже  багато.                                                                        
Їм  лише  хліба  й  видовищ  давай.                                                      
Скраю  стоять  їхні  душі  і  хати.                                                                            
Осторонь  тих,  хто  боронить  свій  край.

М.:  ...Схлипує  ніченька  зорями-  слізьми.
Блиском  тих  крапель  соло́ніє  світ.
Черствіють  люди,  зачинені  клі́тьми,  
В  душах  клепу́ть  заіржа́вілий  слід...



Марія  Дребіт  -  Тамара  Морошан


29.03.2021                        Португалія


фото  з  нету

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909488
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2021


КНЯЖА РОДИНА

Читання  четвертої  новели,  першого  тому  (  Львiвщина)  Наталiї  Хаммоуди  з  лiтописного,  багатотомного,  колекцiйного  видання  ,,Соло  надiрваних  струн".

https://youtube.com/watch?v=WVy5QCyMb78&feature=share

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2021


ПОЛОТНА БОЖІ

(з  циклу  ,,ЛИСТ  ДО  ПО́ДРУГИ")


М.:  Мандрую  вулицями  речень.  
Спішу...  дрейфуючи  спиняюсь...
Слова  турбую.  Не  цураюсь.
Ціною  зречень...

Г.:  Гарячим  подихом  натхнення,
Латаю  виснажені  крила,
І  слова  таємнича  сила
Душі  спасення...

М.:  В  моїх  же  крилах  люті  жала
Печуть  вогнем  до  зводу  вилиць.
Не  можу  йти  -  берусь  до  милиць;
Лише  б  бажала...

Г.:  Світанок  сонцем  обіймає,
І  розчиняє  люті  жала,
Щоби  душа  моя  світала,
І  знов  літаю...

М.:  Словами,  фразами,  думками
В  полотнах  білих  хмар  небесних,
Кружляю  в  ритмах  перехресних
Із  букв  стіжками...

Г.:  Торкнувшись  світлом  подорожніх,
Змиваю  попіл  буднів  сірих
Даруючи  любові  крила
Спасибі  Боже!


Марія  Дребіт  -  Галина  Британ


28.03.2021                              Португалія  -  Україна


фото  з  нету

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2021


ЧАКЛУНКА -ВЕСНА!

(із  циклу  ,,ЛИСТ  ДО  ПО́ДРУГИ")

М.:    Цього́річ  зустрілася  з  нею,  того  не  чекавши,  
Тією,  що  серцем  хвилює,  що  млiє  думками  –  
Квiтучою  юнкою,  вкотре  про  мене  згадавши,  
Завзято  чаклує  собою  у  ме́нi.
А  з  Вами?  Чи  трапилось  з  Вами?

Г.:    Скажу  Вам  відверто,  Маріє..
Цього́річ  Весна  обійшла  стороною..  
Чи  в  піджмурки  грає,
Розминулась  зі  мною..
Чи,  може,  блукає  по  іншій  дорозі...  
Сніги  не  пускають,  злякалась  морозів...  
А  я  все  чекаю  -  
Не  втрачаю  надію:
Вона  неодмінно  загляне  –    
Зрадію!
Всміхнуся  їй  щиро,  
Розкрию  обійми  -  
Запрошу  до  серця
По́другу  вірну!
А  що  Ви  відчули,  як  зустрилися  з  Нею?

М.:  Мов  бли́скітка  сонячна  серце  моє  розітнула.
Знайшла  відображення,  в  погляді  мо́їм,  промінням.
Зняла  над  землею,  би  в  пахощах  світу  відчула
За  спи́ною  крила,  убравши  їх  в  сяйво  цвітіння...
В  думок  шелестіння...

Г.:    О,  як  мені,  по́друго,  все  це  знайомо!
Ті  пахощі  світу  торкають,  хвилюють,
Усю  твою  душу  ураз  набрунькують..  
Й  вона  завесніє  рясним  первоцвітом...
Народжені  мрії  наповняться    світлом...
В  пташиних  піснях,  їх  дзвінких  переливах
Почуєш  акорди...  
Її  легкі  кроки...

М.:  Ті  кроки,  в  ажурні  сліди,  надземелля  зашклило,
О,  як  не  розбити  б  ту  крихкість  прозорості  легку!
Крилато  полину  думками  над  Вічним  Світилом,
Торкнуся  Весни  й  босоніж  помандрую  далеко...
Неначе  лелека...  
 
Г.:  І  де  б  не  ішла,    –
У  її  життєдайних  долонях  
Зігріється  серце,  
Заквітнуть  п'янкі  почуття.
У  барвистім  вінку    
По  блакитно-зеленому  світу
Йде  Чаклунка-  Весна
І  дарує  усім  нам
Життя!


Марія  Дребіт  -  Галина  Химочка

28.03.2021.      Португалія  -Україна

фото  з  нету

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909337
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2021


АЛЬБОМ ЧАСУ

(  з  циклу  ,,ЛИСТ  ДО  ПО́ДРУГИ)

М.:  В  руках  альбом  з  пожовклими  світлинами.
Життя  гортаю,  дивлячись  на  них.
Згадала  все  за  митями  й  хвилинами,
Хоч  час  давно  відміряв  нот  триптих...  

Н.:  А  кажуть  -  щоб  минуле  відпустити,
А  кажуть  -  все  залишити  десь  там...
Та  ні,  минулим  треба  жити,
Бо  пам'ять  не  підвладна  є  рокам.

М.:  Живий  ланцюг  -  що  бу́ло,  є  та  бу́де  ще,
Обвив  думками  визрілі  літа.
В  замкне́ний  круг  тих  фото,  спогад  ллє  дощем,
По  нім  -  веселка!  Кращого  нема!

Н.:  Привіт  з  минулого  моє  СЬОГОДНІ    передало,
Згадало  друзів,  юність,  безтурботні  дні,
І  на  душі  так  ніжно  й  тепло  стало,
Гортаючи  ці  фотографії  старі.

М.:  Листки  відда́вні  пахнуть  цвітом  юности,
Ворушать  пам`ять  та  хвилюють  згад  -
Виши́вано  вдивлявся  ОСОРУЖНОСТИ  -
У  очі  влади,  наш  музичний  сад...


Марія  Дребіт  -  Надія  Думанська

26.03.2021.                                               Португалія  -  Україна

фото  з  нету

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909194
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2021


ПЛІД ІСТИНИ

(  з  циклу  ,,ЛИСТ  ДО  ПОДРУГИ")

М.:  А  СЛОВО  -  меч!
Воно  навпі́л  рубає,  
Якщо  му  дати  волю.
В  руках  Предтеч
Пота́йний  зміст  ховає  -  
Землі  пророчить  долю.
В  руках  співців  -  
Хоро́брить,  надихає
На  боротьби  початок.
В  руках  сліпців  -
Жорстоко  убиває
Тавром  звірськи́х    печаток...

Н.:  А  слово  -  КРЕМІНЬ!
Воно  в  руці  митця  -  
Хоробра  зброя,
У  задумі  творця  -
Будови  є  основа,
фундаментом  міцним  
Стає  для  майбуття,
Тим  складником  одним  
Для  вільного  життя.

М.:  А  СЛОВО  -  МIЦЬ!
Го  кожен  крок  -  твердиня,
Якщо  голосить  правду!
Воно  не  має  лиць,
Як  ві́стить  в  нім  гординя,
Чи  покриває  зраду.
А  СЛОВО  -  МІСТ!
По  нім  здіймаєм  мислі,
Буквуючи  складами
У  повен  зріст!  -    
Скупі,  розлогі,  стислі,
Достиглими  плодами!

Н.:  А  слово  -  КРИШТАЛЬ!
Прозоре  та  гостре,
Міцне,  неначе  сталь,  
І  крихке  наче  крига.
Розле́титься  іскрами
Захопивши  простір
Від  серця  до  серця  
І  зродить  ІСТИНУ!


Марія  Дребіт  -  Наталія  Хаммоуда

26.03.2021                                      Португалія  -  Італія

фото  з  нету

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909142
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2021


КЛЮЧІ ДО НЕБА

(з  циклу  ,,ЛИСТ  ДО  ПО́ДРУГИ")

М.:  У  Небі  багато  місця,  би  вкласти  людські  молитви
Смиренних,  що  благовістять,  чи  й  тих,  що  гостріші  бритви.
Безмежжя  усі  приймає,  вони  ж  бо  сердечні  стигми,
Шифрує  в  КЛЮЧІ    й  чекає,  чи  визріють  в  парадигми.

О.:  У  серці  чистім  -  Небо
У  ньому  все  пробуває  Бог.
Творець  усе  знає,  
Бачить,  
Чує...
Від  сліз  покутних  лик  промок,
Отого,  що  іде  до  Нього.

М.:  Забули  дорогу  люди,  уквітчану  вченням  Божим,
Крокують  шляхом  облуди  і  впевнені  в  перемозі.
Зухвало  КЛЮЧІ  ламають,  кидаючи  їх  під  ноги,
В  гордині  не  залишають  надії  для  рук  підмоги!      

О.:  Ту  єдність  віднайти  із  Богом  
Злетіти  легко  
Страждання  перейти,  
Отримать  прощення  
Це  так  важливо!
Отая  в  Бозі  повнота  лиш  із  хреста  Спасителя  черпати  силу
І  не  здаватися  ніколи
Все  вперед  
То  дух  до  первозданності  все  лине  
Звідки  на  нас  ізійшов  ...

М.:  Святиться  дорога  в  Небо  словами  у  покаяні́.
Їх  приймуть,  та  знати  треба,  що  слово  в  живім  діянні  -
Іти  за  Христом  з  хрестами.  Нести  без  жалю  та  скарги.
А  Бог  усіма  КЛЮЧАМИ,  відчинить  нам  Судні  брами.


Марія  Дребіт  -  Оксана  Млодзяновська

22.03.2021                                      Португалія  -  Україна

на  фото  -полотно  художника  Олега  Шупляка                

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2021


СЕРЦЯ ЗОВ СВЯТИЙ

(  з  циклу  ,,ВIРШ  ДО  ПО́ДРУГИ")


М.:  Як  Вам  живеться  на  чужи́ні?  
Чи  пахне  хлібом  хліб  чужий?  
Чи  тішить  очі  цвіт  калини?  
Чи  мовить  серця  зов  святий?

Д:  На  райській  цій  землі  -  для  мене  чужини  немає…
І  хлібом  пахне  хліб  святий  -  дар  Божий…
І  тішить  око  цвіт  калини,  і  розмаєм
Весна  чарує  душу  в  день  погожий…
Та  поклик  крові  в  думах  серце  повертає
До  отчого  порогу,  що  в  душу  вхожий…

М.:  Хвалiмо  Бога,  що  вiдчули  
Себе  своєю  в  тих  краях,  
Життя  на  повнiї  вдихнули,  
Не  ведете́  ліку́  в  літах.

Д.:  А  як  живеться  Вам  в  світах  далеких?
Чи  прилітають  з  краю  РІДного  лелеки?
Чи  квітнуть  мальви,  чорнобривці  під  вікном?
Чи  в  Україні  «Птах»  із  захисним  крилом?
І  чи  в  «Анге́лів  милосердя»  є  нові  плани  у  руці?
Чи  поетичне  Слово  Музи  уже  в  «Подільській  толоці»?  

М.:  Лелечий  ключ  в  душі  лелію,  
Ним  відкриваю  всі  світи,  
Словами  ж.....в  думці  тихо  мрію  
У  чорнобривцях  зацвісти...

Д.:  Людина  -  наче  пташка  перелітна…
Зерно  і  хліб  –  пожива  життєдайна,
Дає  їй  сили,  щоб  стезя  завітна
До  РІДного  гнізда  була  реальна…

М.:  Думками  мчу,  лечу,  кружляю,
Долаю  брами  часовi...
Вдаряюсь  серцем  в  землю  краю
Та  знову  щемлю  в  чужинi...


Д.:  ЗЕМЛЯ  –  цей  райський  диво-світ  –
Вона  для  всіх  Творцем  тут  да́на…
Єдиний  Всесвіту  ЗАВІТ…
А  «чужи́на»  -  лиш  гео-брама…
То  ж  кличе  ПОКЛИК  СЕРЦЯ  СВЯТИЙ,
Як  з  вирію  пташку…  і  знову  в  вирІй…


Марiя  Дребiт  -  Дарiя  Склярик

19.03.2021                                                  Португалiя  -  Англiя


фото  з  нету

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2021


…ЧАЙ ВIД МАМИ…

(  з  циклу  ,,ЛИСТ  ДО  ПО́ДРУГИ")


М.:  Сьогоднi  Вас  запрошую  на  чай...
Ось,  двi  пiа́ли  на  святнíм  обрусi,
Лимон  та  мед;  усе,  як  зазвичай,
Лиш  при  розмовi  не  буде  матусi...

Н.:  Полине  наша  бесіда  сумна,
Схолоне  чай  у  щирій  тій  розмові...
Так  порожньо...  Матусі  вже  нема.
І  як  тепер  нам  без  її  любові?

М.:  Вона  ж  отут,  вiдчуйте  її  трем
У  теплiм  вiтрi,  шелестiннi  листя...
Вдихнiть  -  вона  запахла  чебрецем...
Погляньте  в  небо  -  це  вона  iмлиста...

Н.:  Так  хочеться  поринути  на  мить
У  сни,  коли  вона  іще  із  нами,
Коли  ми  разом  всі
 (так  серденько  щемить),
Зігріті  ласкою,  любов'ю  мами...

М.:  Матуся  в  краплях  ранньої  роси,
У  співі  птахів,  в  сяєві  проміння...
На  мить  пішла  у  іншії  часи,
Зігрівши  чаєм  плід  свого  коріння...

Н.:  Вслухатимусь  у  звуки  й  голоси,  
Які  буду  із  трепетом  вдихати
З  надією,  що  хоче  донести
Мені  привіт  моя  кохана  мати.

М.:  З  жадобою  за  кожним  звуком  йдіть,
За  тих  вібрацій  хвилями  тонкими.
Вбирайте  тембру  схожого  політ
В  словах  невмисних,  сказаних  чужими.

Н.:  Відчую  маму  в  сонячнім  теплі,
Почую  голос  в  кличі  журавлинім...
Немає  мами  тут,  на  цій  землі  -
Навічно  в  серці  житиме  віднині.

М.:  Вона  у  всьому  та  ні  в  чім  вона.  
Відбулась  духом  за  Законом  Божим.
Така  далека  і  така  близька
Ввійшла  у  погляд,  що  так  з  Вашим  схожий.

Н.:  З  молитвою  до  Господа  спішу,
За  неї,  рідну,  хочу  попросити,  
Щоб  душу  її  люблячу,  благу  
В  саду  Едемському  навічно  оселити.


Марiя  Дребiт  -  Надiя  Барановська

17.03.2021        Португалiя

фото  з  нету

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908392
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2021


ПІСНЯ СЕРЦЯ

(  з  циклу  ,,ЛИСТ  ДО  ПО́ДРУГИ")

М.:  В  менí  зайнявся  звуком  пташий  спів,
В  тих  солоспівах  пам'ять  воскресала  -  
Вже  двадцять  з  лишком  непокірних  літ
З  тобою  я  в  дуеті  не  співала...

Н.:  О,  люба  по́друго!  Так,  збігло  стільки  літ,  
Пахучі  весни  й  юність  відбуяла!!!  
На  жаль,  життя  розвело  нас...  та  пісня  наша  жива!  
Коли  про  себе  знову  нагадала.

М.:  А  й  справді,  пісня  вічна  та  свята  -
Запавши  в  серце  повнить  його  миром,  
Вкладає  сокровенне  у  вуста
Та  плаче  звуком  непомірно  щирим...

Н.:А  знаєш?  Пригадалося  мені,  
Як  ми  з  тобою  життя  пізнавали!!!  
Людей  вивчали,  вірити  чи  ні,  
Жіночу  мудрiсть,  слабкiсть  приміряли...
О,  Боже,  як  же  швидко  сплинув  час,  
Мені  здається,  що  у  сон  попали...

М.:  А  так  i  є.  Життя  -  яскравий  сон
I  ми  снимо  в  нiм  мрiями  й  явою...
Давай  спiвати  серцем  в  унiсон,
Так  як  тодi,  коли  були  ВЕСНОЮ...


Марiя  Дребiт  -  Наталiя  Грицан

16.03.2021                                      Португалiя  -  Україна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908200
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2021


ЛИСТ ДО СИНА УКРАЇНИ

(  з  циклу  ,,ЛИСТ  ДО  ДРУГА")

М.:  В  мою  шибку  вдивлялась  ніч.  Спокійна.  Тиха.
В  мерехтінні  небесних  свіч  не  чутно  лиха.
А  там,  вдома,  палає  Схід  вогнями  смерти.
Як  ти,  СИНКУ,  у  цвіті  літ?  Не  смій  вмерти!

Б.:  А  небо,  МАМО,  у  вогні..  
Земля  від  вибухів  гуркоче.  
Хоч  бродимо  ми  по  землі,  
Душа  до  неба,  як  додому  хоче.  
І  зорі  мерехтять  так  радо,  
І  хмари  линуть  де-не-де..  
Нехай  з  останнім  снігопадом,  
Журба  моя  печальная  піде...

М.:  Відійде,  СИНОЧКУ!  Вір!  Бо  я  молюся.
Не  спіши  до  святих  небес.  Ще  тут  набудься!
Напувай  собою  свiт...,а  мою    душу
Вороняччя  ґвалтує  лiт.  Го  гнати  мушу...

Б.:  Не  спішіть,  МАМО,  не  спішіть.  
Ще  так  багато  теплих  днів.  
Мов  сон  про  сто  жахіть,  
Мине  війна,  і  не  буде  лихих  снів.  
Ще  так  багато  мусимо  зробити,  
А  час  на  місці  не  стоїть..  
Нам  потрібно  далі  жити,  
І  ви,  МАМО,  будь  ласочка,  живіть.


Марiя  Дребiт  -  Богдан  Роменський  (  учасник  бойових  дiй  на  Сходi  України)

15.03.2021                                                    Португалiя  -  Україна

фото  з  нету

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908124
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2021


ПЕРЕД ДВЕРИМА ВЛАСНИХ МРІЙ

(  з  циклу  ,,ЛИСТ  ДО  ПО́ДРУГИ'')


М.:  Стою  перед  дверима  власних  мрій.
Вже  скоро  їх  наважусь  відчинити.
Довірся,  жінко.  Осторонь  не  стій.
Твої  ж  бо  вже  чекають  сеї  мити.

С.:  А  скільки  ж  їх  у  мене  власних  мрій?                                                                          
Один  Ти,  Боже,  знаєш  в  цьому  світі!
Ти  ж  знаєш,  правда,  що  в  душі  моїй?                                                                                
Дай  сили  й  духу  двері  відчинити!    

М.:  Господь,  Всесильний  Добрий  Вічний  Бог,
Відмірить  сили  по  твоїх  потребах.
Ти  лиш  наважся  на  той  перший  крок
І  вмить  відчуєш  все  могуття  Неба!

С.:  Як  важко  йти  до  здійснення  цих  мрій!                                                                  
На  кожну  з  них  у  Бога  Свій  сценарій,                                                                                    
Хоч  падаю  –  встаю  і,  знову  в  стрій!                                                                                          
Іду  до  мрій  молитвами  Розáрій.

М.:  Ти  сильна!  Це  вiдчутно  всюди  й  скрiзь  -
Тендiтна  жiнка  з  воїна  рубцями!
Молитва  -  вiра  -  твого  креда  вiсь!
Пiдкажуть  вiрний  шлях,  не  манiвцями.

С.:  Пора  відкрити  двері  власних  мрій!                                                                          
Рука  Господня  відкриває  простір.                                                                                          
Це  Він  розмо́тує  життя  сувій  –                                                                                                        
Ми  в  цьому  світі  тимчасові  ГОСТІ!    


Марія  Дребіт  -  Світлана  Маланка-Баліцка.
15.03.  2021                                            Португалiя

фото  з  нету


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2021


ЗАКОДОВАНІСТЬ ҐРАТ

(  з  циклу  ,,ЛИСТ  ДО  ПО́ДРУГИ")


М.:  Поміж  плетива  аркушів  білих  я  поглядом  зникла...
Поперечні  думки  не  вкладались  в  клітинок  квадрат.
Надсилаю  їх  Вам  -  ті  листки,  до  котрих  вже  так  звикла.
Знаю,  в  силі  здолати  оту  закодованість  ґрат!

Т.:  Я  в  дитинстві,  Маріє,  любила  незайманий  сніг.  
Чистий-чистий,  без  сліду  й  малої  пташини.                                                    
А  тепер  чистий  аркуш  люблю,  щоби  почерк  мій  вільно  проліг                                      
На  незайманість  білу  без  жодних  квадратів  і  ліній.

М.:  Почерпну  сеї  мудрости  з  Вашого  серця  глиби́ни.  
Відкладу  поміж  звивин.  Хай  зріє.  А  поки,  візьму
Олiвець.  Ним  напишу  чернеток  черговi  почи́ни.
Якщо  знов  не  вкладуться,  то  ґумкою  ду́мки  зiтру...

Т.:  Маєш  мудрість  свою.  Вона  в  кожній  клітині  живе.  
Володієш  словами  і  думка  у  тебе  глибока.                    
Я  твій  вірш  впізнаю,  все  у  ньому  відбите  ТВОЄ:                                                                    Філософія,  судження,  погляд,  що  бачить  широ́ко.

М.:  Цього  вчуся  в  життя,  цього  вчуся  в  людей  повсякденно,
Не  марнуючи  днiв,  не  втрачаючи  мрiй  та  жаги  -
Помиляюсь,  знаходжу,  втрачаю...  i  це  невблаганно
Заґратує,  з  роками,  моєї  душi  береги...



Марiя  Дребiт  -  Тамара  Морошан
Португалiя
13.03.2021        

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2021


…. ВIЛЬНI…

(  з  циклу  ,,ЛИСТ  ДО  ПОДРУГИ")

М.:  Слухала.
Сама  себе.
Про  тебе.
Нинi  щиро  слухала
Думки.
Розкладенi  мiж  звивин.
Ними  рухала.
Вже  не  чужими.
Майже  рiдними...
Таких  важко  знайти...
А  ти?


Н.:  Чула  я.
Крізь  відстань,
Крізь  світи  розчулено
Серцебиття  твоєго  ритмами,
Тебе  відчула  я  
Молитвами,
Обіймів  теплотою  -  ніжністю.
Немов  нема  між  нами  відстані.
Якби  ...


М.:  Є  вона.
Та  невидима.
Невловима,
Бо  жнивуємо  весни    
Осінніми  кригами    -
Словами,  
Книгами
Світом  розкидані
Мрією  з'єднані
...вільні...


Н.:  Вільні  ми!
В  змозі  творити  разóм,
І  радіти,  і  мріяти,
Наперекір  перепонам  
Й  дорогам  незміряним  -
Віримо,
Ще  наша  зустріч  відбудеться,  
Так,  як  намріяна,
Усмішки  будуть  і  сльози,  і  радість  розділена,
Бо  ми    навіки  об'єднані  словом  і
Долею.


М.:  І  так  тому  й  бути.



Марiя  Дребiт  -  Наталiя  Хаммоуда
11.03.2021                              Португалiя-Iталiя

фото  з  нету

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907699
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2021


СЛОВА СМОЛОСКИП

́(  з  циклу  ,,ЛИСТ  ДО  ДРУГА")


М.:  Як  ся  маєте,  друже?  Гартуйтесь!  Гуртуйтесь!  До  праці!
Влучне  слово  підкиньте  у  вогнище  втомлених  днів!
Запалiть  смолоскипом  багаття,  що  витлiло  в  мрацi,
Би  живилися  люди  ним  в  часi  життєвих  ,,вiтрiв"...

О.:  Ще  ж  бо  мається  якось…  Гартує  нас  «курс  пандемії"
(Хто  б  подумати  міг,  що  й  на  нашу  це  долю  впаде!)
Та  здаватись  –  ніколи!  У  вогнище,  ко́тре  ще  тліє
З  оптимізмом  рука  моя  бульбу  в  мундирах  кладе!

М.:  Це  ж  чудово,  що  розум  та  руки  не  знають  спокою,
Бо  життя  -  боротьба  i  ми  в  ньому  протоптуєм  путь!  
Ратоборцi  встеляють  дорогу  живою  iскро́ю,
Нею  живлять  себе,  нею  грiють  знеможений  люд!

О.:  Мусить  користь  якусь  дати  навіть  остання  жарина,
А  як  скрута  мине,  назбираємо  й  слів  і  дрівцят!
Не  діждеться  ніхто,  щоб  пропала  моя  Україна!
І  на  «вулиці  нашій»  ще  гамірно  буде  від  свят!

М.:  Так  i  буде,  поете,  iз  вiрою  йдiть  до  костри́ща!
Ваша  ватра  палає  та  буде  ще  довго  горiть!
I  не  вмерти  нiколи  державi,  не  впасти  до  днища,
Коли  має  людей,  що  умiють  ii  так  любить!

О.:  Коли  разом  візьмемося  всі  через  милі  за  руки,
Не  чекатимем  «дядька»  -  роздмухаєм  спільний  вогонь.
Милосердя  і  правда:  це  дві  головні  запоруки,    
Донести    щоб  нужденним  тепло  розпростертих  долонь!

Марiя  Дребiт  -  Олександр  Бригас
08.03.2021                                                          Португалiя

фото  з  нету


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907311
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2021


, , НАЗУСТРIЧ КНИЗI"

(  з  циклу  ,,ЛИСТ  ДО  ПО́ДРУГИ")


М.:  Веде  життя  дорогами  стрімкими,
На  них  когось  втрачаючи  стрічаю.
Її  ж  відчула  хвилями  тремкими  -
Ішла  назустріч  книзі!  Певно  знаю!

О.:  До  зустрічі  я  бу́ла  не  готова.
Зніяковіло  линула  на  музику  пера.
Усмíшка  там  сяяла  барвиста;  доброта
І  ,,Соло"  у  моє  життя  внесла  -  Вона!

М.:  Кричить  мій  спогад  вдячності  словами
За  ту  жагу  до  Вічності  читання,
За  чисту  душу  визрілої  мами,
Що  передасть  синам  святе  бажання!

О.:  Що  доля  нас  звела  -  я  вдячна  Богу!
За  рій  думок,  який  в  мені  ожив.
Колись  ми  знову  станем  на  розмову,
Сповиту  словами  мудрості  віків.

М.:  Колись....,  а  поки  мрій  спокійні  плеса,
Гойдають  нас  на  буруна́х  життєвих,
Тримаймо  міцно,  глеєм  вкриті  весла  -
Вони  нас  віднесуть  до  днів  щасливих...


Марiя  Дребiт  -  Оксана  Литвин

04.03.2021                                          Португалiя


фото  з  нету

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906891
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2021


ЄДИНИЙ СИН

СИН!  Єдиний  в  батькiв!  СИН  народу  свого!  СИН  держави!
За  усiх,  до  останку,  вiн  Левовим  гартом  стояв!
Йшов  смiливо  фарватером,  вказаним  долею,  слави  -  
Непiдробної,  щирої,  вiрної  духовi  справи!
Маяком  запалав  i  промiння  за  волю  вiддав!


17.02.2021                                                              Португалiя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906750
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2021


СЕРЦЕ ЛЮДИНИ

А  у  грудях  твоїх,  брате,  билося  серце  ЛЮДИНИ  -
Полум́яно-гаряче,  живе,  непомiрно  святе,
Що  ЖИТТЯ  помiчало  усiх  та  у  всьому  щоднини,
Не  боялось  згорiти  за  променi  правди  єдинi,  
А  боялось  не  встигнути  iншим  вiддати  себе...


01.02.2021                                              Португалiя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906747
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2021


ВIКОННИЦI ПАМ ́ЯТI

М.:  Привідкрилась  вiконниця  в  пам́ять,  припорошена  давністю  літ.  
Як  живеш,  моя  по́друго  давня?  Шлю  тобі  з  мого  серця  привіт.
Поділися  життєвим  напо́єм  ,  як  у  юності  було  між  нас  -
Чи  солодким,  чи  згірклим  настоєм...  пригадаймо,  смакуючи,  час.

Н.:  Так,  подру́го,  а  пам'ять  ожила...щемним  спогадом  давності  літ,
Наша  молодість  да́ла  нам  крила,  наша  мудрість  нам  да́ла  політ.
А  життя...  плин  думок  безупинний,  сірість  буднів,  радість  свят,  шлейф  турбот,
Друзі,  рідні...  І  все  це  неспинне,  що  вирує,  як  коловорот.

М.:  А  менi  пригадалось  навчання...безтурботне,  щасливе,  п́  янке,
Звуки  музики,  перше  кохання,  римування  несмiле,  хитке...
Пригадалися  першi  невдачi,  пригадався  i  смак  перемог  -
Пам́ятаєш,  пiзнали  удачi,  коли  пiсню  створили  ми  вдвох?

Н.:  Це  були  наші  мрії,  бажання,  наша  юність  -  прекрасна  пора.
Хоч  і  важко  було  у  навчанні,  та  ти  поруч,  подру́го,  була.
Час  злетів,  залишив  теплий  спомин.  Все  розставив  в  житті  на  місця.
Але  дружба  не  зникне  ніколи,  бо  занадто  міцною  була.

М.:  ...Знову  сонце  заходить  за  обрiй.  Час  закрити  вiконниць  стежки,
Заховати  пахучий  гербарiй,  що  зiбрали  у  пригорщi  ми.
А  колись,  знову  музики  чари,  принесуть  на  вiтрах  його  дух
Ми  вiдбудемо  в  пам́ятi  хмари,  заповiльнивши  спогадiв  рух...


02.03.2021
Марiя  Дребiт  -  Надiя  Думанська
Португалiя  -  Україна

фото  з  нету

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906608
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2021


СКАЖИ…

(  iз  циклу  ,,ЛИСТ  ДО  ПО́ДРУГИ")

М.:  Скажи...,
А  з  тобою  буває  так,
Що  між  літа  тріщать  морози,
В  небі  сонце,  а  в  серці  грози,
Серед  Лютого  квітне  мак?

Н.:  Зажди...
Іще  й  не  таке  бувá:  
Розділюю  сон  та  дійсність.
І  серцю  у  грудях  тісно,
І  нерви  мов  тятива.

М.:  Вкажи,
Як  зустріти  себе  в  собí,
Щоб  ні  втратитись,  ні  пропасти,
Щоб  не  зле́тіти  і  не  впасти...
Подаруй  ці  слова  живі.
 
Н.:  Якби  ж...
Я  часто  сама  себе
До  цих  запитань  підводжу.
Та  відповіді  знаходжу,
В  молитві  й  серед  Небес...

М.:  Завжди́,
Буду  вдячна  за  мудрiсть  слiв,
Простотою  життя  сповитих,
В  глек  сердечний  нектаром  влитих,
Роздiливши  вагання  спiв...


Марiя  Дребiт  -  Наталiя  Хаммоуда

27.02.2021                                                                              Португалiя  -  Iталiя                              






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2021


СИНІВСЬКЕ ПРОРОЦТВО

Читання  третьої  новели,  першого  тому  (Львiвщина)  Наталiї  Хаммоуди  з  лiтописного,  багатотомного,  колекцiйного  видання  ,,Соло  надiрваних  струн".

https://youtu.be/QM02iha4skE

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905837
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2021


ОЧІ КОЛЬОРУ ЛІТНЬОГО НЕБА

Читання  другої  новели,  першого  тому  (  Львiвщина)  Наталiї  Хаммоуди  з  лiтописного,  багатотомного,  колекцiйного  видання  ,,Соло  надiрваних  струн".

https://youtu.be/fMtrc_8FywI

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2021


ТІЛЬКИ ВТРАТИВШИ, Я ЗРОЗУМІЛА КОХАННЯ ЦІНУ

Читання  першоi  новели,  першого  тому  (  Львiвщина)  Наталiї  Хаммоуди  з  лiтописного,  багатотомного,  колекцiйного  видання,,  Соло  надiрваних  струн".

https://youtu.be/MTnEWCshu3Y

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2021


СОНЦЯ РАЙ

Сонце  заховалось  в  морi
З  хвиль,  ясне,  склалось.
В  нiм  коханням  влилось  в  зморi
I  до  ранку  позосталось.
Напилось  п́  янкого  трунку
З  бiрюзових  вод  бездонних,
Розчинилось  вiзерунком
Там,  де  є  переливом  сяєв  сонний  рай
Та  сказало  нам  обом:,,  Бувааааайййй....."



21.02.2021                                                          Португалiя

https://www.facebook.com/mariya.drebit/videos/2781949238722112

Музичний  твiр  ,,СОНЦЯ  РАЙ".  Виконує  композиторка  Галина  Стеценко.
Фото  Галини  Стеценко.  ,,Захiд  сонця".  Острiв  Мадейра.  Португалiя.
Читає  вiрш  авторка  Марiя  Дребiт.
Монтування  Олени  Лузянiної.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905723
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2021


…АНГЕЛИ…

Вбирали  в  себе  світло  дня  Анге́ли.
Захо́ду  сонця  блиск  між  крил  складали.
Кришталем  сяйва  переспіви  ве́ли  -
Ним  колискову  людям  награвали.
Дзвеніли  снами.  Лагідно  та  ніжно.
В  солодких  митях  кольорами  мліли,
А  уловивши  перший  промінь,  спішно
Зняли́ся  в  небо  й  тихо  відлетіли....


14.02.2021                                                      Португалiя


https://www.facebook.com/mariya.drebit/videos/2777504462499923

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904945
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2021


МАМ…ПРИВIТ…

Мам...привіт...я  на  мить.
Доторкнутись  крильми  і  відбути.  
Ти  ж  відчула,  я  знаю,  цей  дотик  обіймів  німих.  
Випікаєш  дорогу  життя  запитанням  спокути...
Я  у  Бога,  рідненька...все  ж  Землю  так  важко  забути...
Зберігай,  що  тобі  передав  я  руками  живих.

                                                                                                                         Син

       Марiя  Дребiт  
     Грудень,  2020                                                Португалiя
                                                                                       

На  фото  моя  авторська  листiвка  для  матерiв  загиблих  героїв.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902104
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2021


ЛИСТ ДО ПО́ДРУГИ

(творчий  дуетний  почи́н)

М.:  -  А  можна  я  до  тебе  напишу́,
Та  запитаю,  як  у  тебе  справи?
Чекатиму  на  відповідь  твою,  
Коли  зберешся  словом  і  думками.

Н.:  -  Щаслива  звістці,  подруго,  твоїй.
Ми  так  давно  вже  розлетілись  світом,
Та  часто  повертаю  в  пам'ять  дні,
Де  ще  живі  батьки  і  ми  ще  діти.

М.:  -  Згадала…  матіоли  буйноцвіт,
Що  полонив  мій  подих  вечорами  -
Ця  ВІЧНІСТЬ  не  на  хвильку,    не  на  мить,
Цей  спогад  про  невтомні  руки  мами…

Н.:  -  Згадай  скоринку  хліба  з  часником  -
У  нiм  вкраїнський  дух,  одвiчна  воля,
І  ті  пісні,  які  вели  гуртом,  
Додому  повертаючись  із  поля...

М.:  -  ...Пиши  про  все,  чим  жи́виш  власний  свiт,
Що  в  ньому  жнеш  та  чим  його  всiваєш.
Тобi  складаю  з  кришталю  привiт,
Я  знаю,  ти  його  не  поламаєш.

Н.:  -    "Погомоніли"  й  легко  стало  враз.
Ми  хоч  далекі,  та  за  духом  рідні.
Немов  з  душі  скотилася  гора.
Мов  побували  ми  в  обіймах  ніжних.


М.:  -І  не  важне́,  що  нам  мільйони  літ
І  не  важне́,  що  досі  не  знайомі,
В  мені́  -  в  тобі́  запалюємо  ґніт  
Жаги  життя  в  душі  та  серця  домі...


Марiя  Дребiт-Наталiя  Хаммоуда



22.01.2021.                                            Португалiя-Iталiя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902097
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2021


СПРАГЛI ЩАСТЯ

Ми  прийшли  ще  тодi,  коли  зорi  вкладалися  спати,
Коли  хвилi  сонливо  дрiмали  в  своїх  берегах.
Воно  йшло  на  побачення  з  нами  з  Небесної  хати,
Пiдiймалось  назустрiч  життю  по  палючих  ланца́х.
Застеляло  вогнями  всей  пруг  поволо́кою  дива,
Тамувало  нам  подих,  заперши  його  мiж  грудей...
Прокидався  Сетубал  зi  сну  до  буденного  Чтива,
Засвiтивши  частинку  себе  в  спраглих  щастя  людей.




21.12.2020                                                                                  Португалiя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2020


ЗИМОНЬКО МИЛА, ВДЯГНИ РУКАВИЧКИ!

Зимонько  мила,  вдягни  рукавички!
Глянь,  вже  мороз  закалинює  щiчки!
З  вiйок  зробив  гострокрилi  крижинки,
З  печi  витрушує  диво-снiжинки,
Кличе  усiх  осiдлати  ґринджоли,
В  свiтло  яскраве  вдяга  видноколи.
Ти  не  барися!  Нумо  до  гурту!
Дух  коляди  вже  не  стримує  нурту!
Годi  дрiмати!  Йдемо  iз  нами!
Скоро  вже  Небо  засяє  свята́ми!


12.12.2020                                      Португалiя  

(фото  з  нету)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897985
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2020


ДО САМОГО БОГА

В  краю  олив,  мiж  голубих  небес,
Де  барвами  веселки  мрiють  люди
Живуть  вкраїнцi  в  кольорах  чудес,
Вмиваючи  серця  сльозами  туги  -
За  рiдним  домом  в  калино́вих  снах,
За  України  доньками  й  синами,
Що  запалали  Сонцем  в  соняха́х,
Що  вiдлетiли  в  Небо  Янгола́ми...
За  тих,  хто  захищає  рiдний  дiм,
За  тих,  хто  вже  не  вернеться  до  нього,
За  їх  дружин,  дiтей  i  матерiв
Молитви  линуть  до  самого  Бога.



29.11.2020                                                              Португалiя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2020


КОЛИСАНКА ГОЛОДОМОРУ…


(  жертвам  Голодоморiв  присвячується)

Го-ой-да,
Гой-да-да,                                                        2р.
Колисала  свiт  бiда

Ой  ти  Зоре,  Зоренько,
Ходить  свiтом  горенько,
У  вiконця  заглядає,                              -                
До  людей  жалю  не  має,                    -    2р.
Українi  одягає                                              -
Смуток  на  голiвоньку                          -


Го-ой-да,
Гой-да-да,                                                        -  2р.
Колисала  свiт  бiда

Ой  ти  Соне,  Сонечку,
Заколиш  ми  донечку
I  синочкiв  й  всю  родину
У  важку  голодну  днину,
Вкла́дь  у  вiчну  домовину,
А  по  тiм  i  я  засну...


25.11.2020                                              Португалiя

https://www.youtube.com/watch?v=MBhA1P6SGrk

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896482
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2020


КОЛИСАНКА

(  жертвам  Голодоморiв  присвячується)

Го-ой-да,
Гой-да-да,                                                        2р.
Колисала  свiт  бiда

Ой  ти  Зоре,  Зоренько,
Ходить  свiтом  горенько,
У  вiконця  заглядає,                              -                
До  людей  жалю  не  має,                    -    2р.
Українi  одягає                                              -
Смуток  на  голiвоньку                          -


Го-ой-да,
Гой-да-да,                                                        -  2р.
Колисала  свiт  бiда

Ой  ти  Соне,  Сонечку,
Заколиш  ми  донечку
I  синочкiв  й  всю  родину
У  важку  голодну  днину,
Вкла́дь  у  вiчну  домовину,
А  по  тiм  i  я  засну...


25.11.2020                                              Португалiя


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896121
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2020


ПАНЯНКА ЗИМА

Синьоока  панянка  Зима  засрiбли́ла  простори,
Одягла  надголiв  ́я  лiсiв  в  снiжно-бiлi  вiнки.
Кришталем  задзвенiла  з-пiд  неба,  морозячи  гори,
Покривал  крижаних  настелила  на  за́шклiсть  рiки.
Вже  би  й  досить,  а  їй,  давовижнiй,  усе  ще  не  йметься  -  
Витанцьовує  сяйвом,  примруживши  сонячний  день,
Бо  на  завтра  у  лютi  морози  смiливо  пiрнеться
I  з  вiтрами  спiватиме  в  свiт  колискових  пiсень.



20.11.2020                                                        Португалiя


На  фото:  тематична  лялька-мотанка,,Зима",  виконана  майстринею  з  Кропивницього  Оленою  Лузянiною.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895575
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2020


ОКРАЙЦЕМ МРIЇ

Сходило  сонце.  
Запаливши  день,  проміння  щедро  на  життя  зсилало.
Не  відало,  що  з  охоловших  жмень,
Окрайцем  мрії,  із  душі  кишень,
На  діл  життя  мільйонами  стікало...
Відходили  у  тиші.  
Відчай  рвав  тіла  безсилі  у  словах    останніх:
,,...мамусю....  дайте  хліба....",  а  вона:,,
Нема...мене  ви  їжте,  пташки  ранні....."
Пішли.  
Усі.  
Голодні  і  святі,
Любов    зберігши  у  міцних  обіймах.
В  зашкле́ний  погляд  впавши,  у  Бутті,
Одвічні  діти  Матінки-  землі,
Палають  й  досі  в  вічних  поколіннях.



20.11.2020                                                          Португалiя


На  фото:  композицiя  майстринi  народної  ляльки-мотанки  Олени  Лузянiної  з  Кропивницького  (  Україна  -  Португалiя)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2020


, , ВИБУХ МIЗКIВ

Йде  вся  вулиця  в  ,,прискок"-                                                                                                                                                                              
В  хаті  бабця  ,,квасить"  рок!                                                                                                                                                                                        
,,Хеві  Метал!"  -  дід  гукає,                                                                                                                                                                                      
Бабця  ж  діда  не  вітає.  
Він  для  неї  НЕ  КРУТИЙ  ,  
НЕ  МОДЕРНИЙ,  а  старий  ....!!!...


12.11.2020                                                      Португалiя

https://www.facebook.com/100007179282764/videos/pcb.2671704666412150/2671704583078825/


Композицiя  народної  ляльки,  виконана  майстринею-лялькаркою  з  Кропивницького  Оленою  Лузянiною.
       

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2020


МАТЕРЯМ ГЕРОIВ, ЩО ВIДДАЛИ ЖИТТЯ ЗА УКРАIНУ

...ВОНА  постiйно  дивиться  в  вiкно....  що  б  не  робила....,  де  б  не  була...,  бо  чекає  на  свого  СИНА,  на  свою  кровиночку...
ВОНА  чекає,  хоч  i  знає,  що  вже  бiльше  нiколи  не  побачить  його,  не  почує  його:  ,,Мамо,  щось  допомогти?",  не  вдихне  його  аромату,  який  так  знайомий  ще  з  пологового...  НIКОЛИ...
ВIН  там.  Далеко.  Високо.  Там,  де  немає  зла  та  темряви.  ВIН  там,  де  панує  ВIЧНЕ  ДОБРО  та  СВIТЛО...  ТЕПЕР  ВIН  ЇЇ  ЯНГОЛ-ОХОРОНЕЦЬ...
ВIН  завжди  бiля  НЕЇ,  хоч  ВОНА  й  не  знає  цього...
Лише  деколи  вiдчуває  в  повiтрi  знайомий  аромат,  чує  в  натовпi  подiбний  голос,  впiзнає  в  перехожих  знайому  постать...
ВОНА  БАЧИТЬ  СИНА  В  ЛЮДЯХ,  ЯКI  ЇЇ  ОТОЧУЮТЬ  I  СЕРЦЕ  ПРОДОВЖУЄ  ЖИТИ...
I  ми  -  ЛЮДИ,  маємо  подбати  про  МАТЕРIВ  загиблих  синiв  України,  якi  виховали  гiдних  воїнiв-захисникiв  ЖИТТЯ,  ДЕРЖАВИ  та  ЖИТТЯ  В  ДЕРЖАВI,  що  не  пошкодували  власного,  заради  продовження  життя  iнших!
Станьмо  пiр́їнами,  об́єднавшись  в  могутнi  крила,  якими  тi  небеснi  Янголи  передадуть  своiм  Матерям  Рiздвяний  дарунок,  засвiдчивши  ВIЧНУ  ЛЮБОВ  ДО  БЛИЖНЬОГО!

(  текст  Марiї  Дребiт,  вiдео-Сержiо  Морайш)

https://www.facebook.com/sergio.morais.355/videos/10215208486325404

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894462
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2020


ЯКБИ Я МАЛА СТIЛЬКИ РУК, ЯК МРIЙ

Якби  я  мала  стільки  рук,  як  мрій,
То  обійняла  б  світ  неначе  крильми.
Летіла  б.  Ними,  в  вихорі  надій,
Вкривала  всіх,  розгладжуючи  прийми.
Вкладала  б  зміст  у  втомлені  життя,
Давала  сили,  власні  віддаю́чи...
Не  пошкодую  час  в  невороття  -
Здійснити  мрії,  честь  не  продаю́чи.


30.10.2020                                            Португалiя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893548
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2020


ЗВІР

(  пiсня  до  повісті  Наталii  Хаммоуди  «Звiр»)

                         I

Ходила  по  свiту  Тінь,
Кидалася  на  людей,
Червонила  голубiнь
Слiдами  живих  смертей.
Не  знала  для  себе  «НI!»
Живцем  розпинала  нас,
В  годину  останнiх  днiв
Згадала,  що  прийде  час

Запитати  в  Небес,
Запитати  у  Зiр
-  Хто  я?
-  Звiр!
-  Хто  я  ??
-  Звiр!!
-  Хто  я???
-  Звiр!!!                                                    приспiв
Запитати  в  Людей,
Запитати  у  Гiр
-  Хто  я?
-  Звiр!
-  Хто  я  ??
-  Звiр!!
-  Хто  я  ???
-  Зввiiiiiрррр!!!

Ревiла  крiзь  бiль  жахiть,
Голо́дно  ковтала  страх,
Криваво  стелила  хiть
Палаючи  у  очах.
Собою  вкравала  нiч,
В  життя  вiдiбравши  день,
Серця  виривала  з  плiч
Кидаючись  у  вогень

Запитавши  в  Небес,
Запитавши  у  Зiр
-  Хто  я?
-  Звiр!
-  Хто  я  ??
-  Звiр!!
-  Хто  я???
-  Звiр!!!                                                    приспiв
Запитавши  в  Людей,
Запитавши  у  Гiр
-  Хто  я  ?
-  Звiр!
-  Хто  я  ??
-  Звiр!!
-  Хто  я  ???
-  Зввiiiiiрррр!!!



26.10.2020                                                 Португалiя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892994
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2020


ВIТРИ ПЕРЕМIН

Зачепившись  за  погляд,  відкрила  ТВОГО  НЕБА  ВСЕСВІТ.
Оселилась  в  той  простір,  даруючи  щастя  взамін.
Закохалась  у  світ,    нами  створений,  ритмами  бесід,  
В  душу  власну  відклала  твоєї  душі  ніжний  відсвіт
Та  неждано  стихійно  ввірвались  вітри  перемін...



20.09.2020                                            Португалiя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892448
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2020


У ДУМКАХ - ТIЛЬКИ ТИ

У  думках  -  тільки  ти,  хоч  для  мене  вони  в  заборону...
Крають  розум,  шматують  безпечність  моїх  аксіом...
Наче  й  міцно  тримала  в  руках  мого  щастя  корону,  
Тріпотіла  для  тебе  життям  в  кольорах  махаону...
...Загубилась  від  втрати,  пізнавши  душевних  судом...



14.09.2020                                                                            Португалiя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892348
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2020


ПАННА ОСIНЬ…

Гарячим  золотом  Вона  палає  в  світ,
Вогненним  листям  криє  о́вид  виднокола,
Дивує  барвами  фантазій  плиннiсть  літ,
Заливши  щедрими  дощами    надовкола.
То  радо  жне  медові  дні,  то  йде  в  печаль,
Палючi  грона  бурштину  заплівши  в  коси,
Чаклує  кольором,  вповивши  близькiсть  й  даль  -
Так  владарює  неповторна  панна  Осiнь...



20.10.2020                                                              Португалiя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892346
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2020


ДИВНИХ ДИВ ПОВЕН СВIТ…

Дивних  див  повен  світ  -  дивна  зустріч  із  підписом  дивним
Стали  пазлом  щасливим,  що  виклала  доля  в  житті.
Поцілунком  гарячим  спадали  в  наш  світ    щедрим  ливнем,
Залишившись,  по  вінця,  палких  почуттів  глеком  повним
Та  розбились  на  друзки  всі  мрії  в  пекельнім  ,,котлі"...



10.09.2020                                                                    Португалiя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2020


НЕПРОЧИТАНИЙ ЛИСТ

Випав  щастям  мені  непрочитаний  лист  вечоровий,
Що  провісником  нашої  зустрічі  долею  впав.
А  зустрівшись  -  вдивлялись  у  погляд  гарячо-  шовковий,
В  нім  губились,  тонули,  ховаючись  в  запах  квітковий...
Не  побаченим  фото  --  відлунням  у  пам'яті  став...



10.09.2020                                                                              Португалiя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2020


ПУСТКА ГНIЗДА…

А  тебе  принесли  мені  неба  вечірнього  зорі
В  ароматі  пахучої  кави,  в  шаленій  їзді...
Запалала  тобою,  як  Місяць  палає  у  морі,
Вечоровою  піснею  був  мені  в  щасті  та  горі
І  за  обрій  відбув,  звивши  пустку  в  сімейнім  гнізді...



08.09.2020                                                  Португалiя                                        

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2020


БЕЗГОЛОСЕ НЕБУТТЯ…

Розгорнула  обійми  Зима;  в  них  закутала  те́пло
Наші  сонячні  мрії,  промінням  обвивши  серця.
Обігріті  коханням  в  майбутнє  вдивлялися  вперто,
Пізнавали  життя,  що  із  мушлі  дивилось  відверто,
Безголосо  ридаючи  ,,байком"  пiшло  в  небуття....



08.09.2020                                                              Португалiя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2020


НАШЕ , , ТРИНАДЦЯТЬ"

Пташеням  тріпотіла,  твою  відчуваючи  душу,
Загубившись  між  чисел,  згубившись  у  просторі  слів...
Нас  обрало  ,,тринадцять  "--  вогненно-гаряче,  би  сушу
Окропити  дощем  благодатним  любові,  що  мушу
Пронести  крізь  роки  смолоскипом  віднайдених  днів!



05.07.2020                                            Португалiя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891815
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2020


. . МIЙ…

Вiн  менi  нашептав  кольорових  надiй  в  часi  пари.
За  тим  шепотом  йшла,  вiдповiвши  взаємнiстю  мрiй.
Де  витає  любов,  там  долаються  щастям  всi  чвари,
Розганяються  нiжнiстю,  вигрiтi  ласкою  хмари...
В  них  i  досi  шукаю  ТОГО,  хто  назавжди  є  МIЙ...



04.09.2020                                                Португалiя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891814
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2020


СКАРБИ ДУШI

,,Мать,  а  я  поголився!  Ти  ж  любиш  коли  я  побритий..."-
Ці  слова,  поміж  інших  скарбів,  у  душі  бережу.
Увібрала  у  себе  твій  світ,  колосками  сповитий,  
Синім  небом  наповнений,  правдою  серця  налитий  -
Віддавати    його  нашим  дітям  від  тебе  спішу...



05.07.2020                                                                          Португалiя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891734
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2020


ДО ОСЕЛI ТВОРЦЯ

Оповила  зима  два  шляхи,  долі  дві,  дві  дороги
Холоднечею,    вкутавши  снігом  гарячі  серця.
Та  звела  їх  на  стежці  вузькій,  обтесавши  пороги,  
Не  згубились  би  знову,  відкрила  обійм  епілоги
І  накреслила  путь,  що  повів  тебе  в  храми  Творця.



05.07.2020                                                              Португалiя



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2020


ТОЙ ДЕНЬ…

Той,  один  лише  день,  став  у  долях  надійним  причалом,
Заколисував  щастям  на  хвилях  кохання  й  добра...
...Листоноші  візит  увійшов  в  твоє  серце  запалом:
,,Ще  не  вилили  кулі  такої,  щоб  згинув  я  шквалом..."-
До  Небес  підійнявся  між  диму  сльозливого  тла....



05.07.2020                                              Португалiя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891634
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2020


ОЧI НЕБА БЛАКИТI

Очі  неба  блакиті  ввірвалися  щастям  в  мій  спокій,
Запалали  там  зорями,  впавши  зі  мною  в  ту  синь.
В  круговерті  подій  зтанцювали  танок  синьоокий,
Що  у  серці  залишив  свій  слід  почуттів  надглибокий.
З  ним  долаю  життя  -  починаю  й  закінчую  день....



21.06.2020                                                                            Португалiя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891633
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2020


ГОБЕЛЕНИ ДЛЯ СИНА

Гобелени  з  троянд  прикрашають  дорогу  додому,
Через  них  я  з  тобою,  синочку,  розмову  веду.
Їх  дарую  усім,  як  себе  дарував  ти  усьому  -
До  останку,  до  краплі  -  і  рідним,    і  друзям  й  чужому,
Залишивши  у  дітях-кровинках  любов  надсвяту!



21.06.2020                                                                    Португалiя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2020


ВОГНЕННI ГРОНА УКРАIНИ

Накрапавсь  гронами  вогонь  у  стиглiсть  ягiд,
В  офiру  полум  ́ям  заклав  смаку  терпкого,
Червоним  випiк  намисти́н  спекотний  легiт,
З  ́єднавшись  з  краплями  крови́,  що  живить  на́рiд,
Сакральним  символом  ввiйшов  у  серце  йо́го.
Горить  й  палає,  не  шкодуючи  любовi,
Мiж  синiм  небом  та  мiж  жовтими  полями,
У  довгокосся  заплiтається  вербовi,
Синiв  та  дочок  поручаючи  Покровi  -
На  майбуття́  вкриває  святостi  руками!



12.10.2020                                                        Португалiя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891540
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2020


ЕЙФОРIЯ КОХАННЯ

Ейфорія  від  зустрічі  в  нас  запалала  коханням.
Почуттями  рясніли  хвилини,  години,  роки.
Ними  дихали  вдвох,  вдвох  здійсняли  жадані  бажання,
Запаливши  у  спільнім  Вогні  переможне  єднання...
Залишилось  дотримати  слова...щоб  спокій  знайти



21.06.2020                                                                                  Португалiя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2020


, , ЛIТО" НАШИХ НАДIЙ…

,,Літо"  впало  до  рук,  доторкнувшись  до  серця  букетом.
В  нім  заграло  мелодію  щастя  дорослих  надій.
Заплело́сь  колосками  у  душах,  щоденного  лету,
Щоб  набутись,  надихатись  барвами  цього  сонету...
А  хвилин  за  п'ятнадцять  відділить  реальність  від  мрій...



21.06.2020                                        Португалiя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891459
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2020


НАША МИТЬ…

І  зустріла  нас  Мить,  поєднавши  смішним  запитанням.
Мимоволі  із  слів  повела  в  дивовижний  танок.
В  нім  кружляли  щасливі,  щасливо  зігрівшись  коханням,  
У  життєвім  човні  гартувались  в  розлуці  прощанням....
Та  війна  не  дала́  нам  назустріч  зробити  лиш  крок...



21.06.2020                        Португалiя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891421
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2020


ПРОМIННЯ ДОБРА

Листопадовим  днем  ти  живим  повернувся  з  полону,
Ще  для  мене  чужий,  а  думками  щаслива  була.
Із  життя  круговерті  втекла  під  закохану  крону
Злотистої  Осені,  виткану  квітами  льону,
Що  донині  палають  у  серці  промінням  Добра.



21.06.2020                                                                Португалiя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2020


ОСТАННIЙ ПОЛIТ…

Одна  нiч  одним  пострiлом  згасла  польотом  останнiм.
Розламала  все  навпiл  й  розбилась  на  друзки  мов  шкло.
Я  збираю  по  шкельцях  все  те,  що  для  серця  є  справжнiм  -  
Твої  мрiї,  любов,  твою  нiжнiсть  у  словi  прощальнiм
I  у  тишi  вiддам  нашiй  донi  в  кульбабкове  тло...



02.05.2020                                                                              Португалiя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891331
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2020


ПIСНЯ ПРОЩАННЯ

,,Дiмо,  Дмитрику,  де  ти?.."  -  нанизую  мрiю  думками...
Наче  перли  шлiфую,  мiж  звивин,  її  глибину.
Передумую  вкотре,  вишукую  спогад...  Руками
Обiймаю  дитинство,  що  нас  поєднало  з  роками,
Заспiвавши  вiйною  ту  пiсню  прощання  сумну...



26.04.2020                                            Португалiя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891329
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2020


НА ПIСЛЯ…

Вдивлявся  Час  крiзь  шибку  в  Свiт  агонiй,
Вiдчув  бо  -  шлях  го  марний,  звитий  з  гнилi.
Старечi  руки,  вибiливши  в  скронi,
заламував.  Вони  були  безсилi
змiнити  щось,  в  тих  плазувань  полонi.
Спалахував  i  гас.  Метався  в  iскрах,
спаливши  шлях  повернення  до  сутi.
Палав  червоним    на  життєвих  вiстрях  -  
вiддавши  честь,  а  чи  втопивши  в  ртутi...
Зашторив  шкло.
Залишив  все  на  пiсля...



09.10.2020                                                Португалiя


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891239
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2020


ЕХО ДИВНОГО СНУ

Ехо  дивного  сну  зберiгаю  у  серцi  i  досi,
Що  вiдлунням  звучить  у  вiдмолених  нами  життях.
Сила  Вiри  одних  вберегла  у  життєвiм  покосi,
Iнших  в  Небо  звела,  щоб  свiтили  в  нiмiм  безголоссi,
Ставши  Янголiв  ниттю  єдиною  у  вишиттях.


26.11.2020                                          Португалiя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889488
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2020


НЕВПОКОРЕНИЙ БIЛЬ

Невпокорений  бiль  гостролезо  тривожить  мiй  спогад.
Не  здолав  його  час,  не  здолав  його  простору  лет.
У  гарячих  сльозах  зупиняю  у  Тобi  мiй  погляд,
Випiкаю  словами  молитви  на  прийнятий  здогад  -  
Вiдпустивши  Тебе  мандрувати  мiж  зiр  та  планет...


18.07.2020                                          Португалiя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2020


СЛЬОЗИ РОЗЛУКИ

А  ми  з  першої  миті  відчули  оте  -  незвичайне,
Що  коханням  в  серця  увійшло  не  питаючи  згод.
З  пелюсткiв  матіоли  вдихнули  не  пізнане,  тайне,
Зазирнули  у  ,,нас,  "  на  пероні  відчувши  ося́йне...
Зберiгаючи  сльози  розлуки  у  сухостi  вод...


12.06.2020                                                                Португалiя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2020


ДОЛЕНОСНА МИТЬ

Чаклував  теплий  серпень  мiж  пахощiв  спiлого  лiта,
Чарував  серед  звукiв,  танцюючи  з  нами  утрьох  -  
Доленосною  стала  та  мить,  потопаючи  в  квiтах,
Що  в  той  вечiр  прийшла  i  зосталась  мiж  нами,  сповита
Потуттiв  оберегом...Вiн  й  досi  єднає  нас  двох...


07.05.2020                                              Португалiя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889480
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2020


УКРАЇНО, СЬОГОДНI ТЕБЕ ОДЯГНЕМ У ВЕСЕЛКУ!

Україно!  Сьогодні  тебе  одягнем  у  Веселку!
Кольорів  запозичим  у  Неба  в  цей  радісний  день,
Заквітча́ємо  Свято  в  вербову  й  калинову  гілку
І  співатимо  щиро  сумних  та  веселих  пісень.  
Над  тобою  стоять  легіони  палких  патріотів  ,
Їхня  сила  й  відвага  земні  надихає  серця
Не  вмирала,  не  вмерла,  не  вмре  твоя  слава  й  пого́тів,
Бо  заради  свободи  з'єднаєм  плече  до  плеча!
Незалежна  красуне,    квітуй,  воріженькам  на  заздрість!  
Перемогу  здобудь,  повернувши  кордони  святі!  
Хай  над  ними  в  тонах  веселко́вих  освя́титься    радість
І  спадатиме    фарбами  щастя  в  омріяніі  дні!


05.08.2020                                                                                        Португалiя

(  композицiя,  з  ляльок-мотанок,  виготовлена  майстринею  з  Кропивницького  Оленою  Лузянiною)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2020


СПОЛУДЕННИЙ БРИЗ ХИМЕР

Сполу́денний  бриз  химер
Застлав  надземельнi  ста́ни.
Пiрнуло  у  Час  ,,Тепер"  -  
За  мить  його  мо́  й  не  стане...
Ввiбравши  iз  неба  синь,
Палаючи  людям  пряно,
Вiдкрило  свiти  яскинь,
Би  випасти  в  млосний  ранок...


04.07.2020                                                Португалiя

(  фото  Наталii  Хаммоуди.  Тунiс)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881697
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2020


СОЛО НАДIРВАНИХ СТРУН

(  Пiсня  до  одноiменного  проєкту,  присвченого  загиблим  Героям  та  їхнiм  рiдним.  
сл.  Марiї  Дребiт,  муз.  О.  Рожанського
Виконує  композитор  Олександр  Рожанський)

https://www.youtube.com/watch?v=FGjvEQMqKNw&t=6s

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881087
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2020


ДО СВЯТОЇ ТРIЙЦI

Боже  мiй  милий
Друже,  наві́ки  єдиний
що  душею  та  серцем  був  пiзнаний  
в  вiцi  дитини
увiйшовши  туди
через  сльози  страстних  пiсень
бабусею  спiваних
крiзь  голос  її
що  день  наповняв  мiй  
свiдченням  Вiчної  Правди
в  Словi  закладенiм
з  роками  утвердженим
думками  та  вчинками
не  завжди  солодкими  -
з  гiрчинками...
Вiра  моя  не  заплямована  сумнiвом
хоч  життя  
грiхами  повсякденними
наповнене
спопеляю  себе  боротьбою  iз  ними
великими  та  малими
совiстю  признаними
свiдомо  визнаними
щоб  вогнем  вдосконалення  
випекти  Дух  оновлення
Творче  мiй
у  любовi  до  Тебе  
захована  суть  моя
визначена  глибиною  Твоєї  Ясностi
вимiряна  безмежнiстю  Твоєї  Нескiнченностi
вiдчута  законом  Справедливостi  Твоєї
Душе,  у  всьому  присутнiй  
та  нiкому  не  видимий
силою  Своєю  пiднось  мене
розумiнням  вкладаючи  мислi
у  думки  розлогi  чи  стислi  
наповняй  та  провадь  
не  залишаючи  на  мicцi  до    
СВЯТОЇ  ТРIЙЦI



07.06.2020                              Португалiя


 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2020


…ЙОГО ЦIЛУНОК…

...Вже  вишив  вечір  хмарами  небе́са,
У  сині  гладь  уклавши  візерунок.
Стібком  нито́к  рахманних  збарвив  плеса,
Симфонію  тонів  -  у  Бозі  меса  -
Звучить  в  тiм  полотні  Його  цілунок...


25.05.2020                                                  Португалiя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877313
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2020


ЖИТТЯ ПОКОСИ

     (  присвячено  самодiяльному  хоровому  колективу  ,,Веретено",  що  у  Португалiї)                                  

                                       I                                            

Впали  роси  на  життя  покоси,
Простелили  шлях  в  далекий  свiт.
Срiблом  засвiтились  нашi  коси,
А  в  душi  не  в  ́яне  квiтки  цвiт.
Срiблом  засвiтились  нашi  коси,
А  в  душi  не  в  ́яне  квiтки  цвiт.

Пр.:

Ми  напрядем  бiлих  ниток,  а  з  них  -  рушник,                  
Ним  укладем  в  ваше  серце  буття  квiтник,                          2р.
Ми  напрядем  веретеном  солодких  мрiй                                  
В  них  упадем  сльозиною  з-пiд  вiй.


                                       II


Ми  корiнням  на  землi  далекiй  -
Де  жита  i  синi  небокрай,
Де  курличуть  з  вирiю  лелеки,
Де  душа  вертається  у  рай.
Де  курличуть  з  вирiю  лелеки,
Де  душа  вертається  у  рай.


                                     III


Там  де  свiт  всмiхається  зелено,
Там  де  в  маках  губиться  душа,
Вам  дарує  пiсню  ,,Веретено"
Тихим  листом  квiту  спориша.
Вам  дарує  пiсню  ,,Веретено"
Тихим  листом  квiту  спориша.


21.05.2020                                                          Португалiя
   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876768
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2020


     (  присвячено  самодiяльному  хоровому  колективу  ,,Верентено",  що  у  Португалiї)                                  

                                       I                                            

Впали  роси  на  життя  покоси,
Простелили  шлях  в  далекий  свiт.
Срiблом  засвiтились  нашi  коси,
А  в  душi  не  в  ́яне  квiтки  цвiт.
Срiблом  засвiтились  нашi  коси,
А  в  душi  не  в  ́яне  квiтки  цвiт.

Пр.:

Ми  напрядем  бiлих  ниток,  а  з  них  -  рушник,                  
Ним  укладем  в  ваше  серце  буття  квiтник,                          2р.
Ми  напрядем  веретеном  солодких  мрiй                                  
В  них  упадем  сльозиною  з-пiд  вiй.


                                       II


Ми  корiнням  на  землi  далекiй  -
Де  жита  i  синi  небокрай,
Де  курличуть  з  вирiю  лелеки,
Де  душа  вертається  у  рай.
Де  курличуть  з  вирiю  лелеки,
Де  душа  вертається  у  рай.


                                     III


Там  де  свiт  всмiхається  зелено,
Там  де  в  маках  губиться  душа,
Вам  даруе  пiсню  ,,Веретено"
Тихим  листом  квiту  спориша.
Вам  даруе  пiсню  ,,Веретено"
Тихим  листом  квiту  спориша.


21.05.2020                                                          Португалiя
   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2020


МIЙ ВИШИВАНИЙ КОД

Її  заклали  предки  у  мiй  код  -
Виши́вану  надiєю  молитву  -  
За  вiру,  мову,  за  увесь  народ,
За  чорнозему  стих-коловорот,
За  ту,  в  червоно-чорних  стягах,  битву...
Хрестом  на  канвi  серця  бережу.
Колишу  в  думах,  мов  життя  людину.
Нитки  барвистi  викласти  спiшу
На  бiле  полотно  -  на  лiт  межу,
Веду  по  ньому  в  вишиттi  й  дитину.



20.05.2020                                            Португалiя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876679
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2020


НЕДОПИСАНИЙ ВIРШ


Недописаний  вірш  колихаю  у  згубленій  римі,
Обіймаю  у  серці  слова,  що  ніяк  не  знайду...
Все  б  удвох,    все  б  разом...як  було  до  війни!  Та  незримі,
Переплакані  слізьми  думки  не  римуються  нині,
А  волають  у  тиші,  коли  на  могилу  іду...


04.05.2020                                              Португалiя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874706
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2020


СИНЬООКА БЕЗМЕЖНIСТЬ

Назбираю  вiтрiв  повнi  жменi,  би  стишити  бурю
I  на  повнi  вдихну,  потонувши  мiж  неба  та  хмар.
Стану  птахом.  Безкрилим.  Як  Мiсяць.  Ним  шлях  переорю,
Зачепившись  за  ситечко  срiбне...  та  стиха  зажмурю
Синьооку  безмежнiсть,  наповнену  фарбами  чар.


30.04.2020                                                      Португалiя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874094
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2020


ПАМ ́ЯТI КВIТИ

I  ввiрвалося  горе,  зламавши  дитячi  дороги,
Роздiлило...  Змело...Перервало...Загнало  у  кут!
Не  шкодуючи  викрало  мрiї,  створивши  погори...
Та  вiдкрились  назустрiч  обiймами  руки  пiдмоги,
Щоби  пам  ́ятi  квiти  зiбрати  у  сонячний  жмут...



30.04  2020                                                                Португалiя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874087
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2020


ВIН - АЛЬФА I ОМЕГА

Спинилась  мить.  Вiдбулась  мiж  свiтами.
Спочила  в  простiр,  перемiгши  врем́я.
Великий  День  гряде!  У  душi-Храми
ввiйде  Господь,  здолавши  смертi  брами!
ВIН  -  АЛЬФА  i  ОМЕҐА  свого  плем́я!


18.04.2020                                            Португалiя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872570
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2020


СОЛО НАДIРВАНИХ СТРУН

                                                               (  пiсня)

                                                                         I

Серед  тисяч  шляхiв,
Серед  тисяч  дорiг
Є  стежина  -  додому  веде.
Та  не  кожен  зумiв,
Та  не  кожен  зберiг
Ту,  єдину,  що  у  серцi  живе.
Її  неба  блакить,
Її  жовтi  поля,
Чорнозему  гаряче  тепло
У  серцях  запалить
Непоборна  земля  -  
Все  до  щему  крiзь  маки  цвiло.

Та  ввiрвалася  лихом  вiйна,
Чорним  смутком  накрила  вона
Україну  i  лине  бандурою  пiсня  жива...

Пр.:

Зазвучало  молитвою  соло  надiрваних  струн  -  
За  синами,  за  доньками  -  славними  дiтьми  країни.
Запалало  вогнями  сердець  благовiстами  рун,
Бо  вiддали  життя  за  майбутнє  країни.
Зазвучало  молитвою  слово  надiрваних  душ.
До  Небес  полетiло,  сльозами  долаючи  хмари.
I  болiтимуть  Землю  тi  рани  поламаних  руж,
А  в  очах  поколiнь  зайнялися  в  надiї  срожари.


                                                                             II

Їх  єднала  любов
До  життя,  до  людей,
До  землi,  що  колоссям  ряснить.
Засвiтилися  знов
Сяйвом  тисяч  очей  -
Зорепадом  у  серце  летить.
Вiчний  cпокiй  знайшли
У  Небесних  садах,
Зацвiли  бiлоцвiтами  хмар,
Пам  ́ятаємо  ми,
Наяву  та  у  снах
Правди  цей  смолоскиповий  жар.

Йшли  до  бою,  в  надiї,  вони
Для  дiтей  Сонця  стяг  зберегти
Та  вiддати  з  долонь  у  долонi  в  майбутнi  свiти.


Пр.:
       
Зазвучало  молитвою  соло  надiрваних  струн  -  
За  синами,  за  доньками  -  славними  дiтьми  країни.
Запалало  вогнями  сердець  благовiстами  рун,
Бо  вiддали  життя  за  майбутнє  життя  України.
Зазвучало  молитвою  слово  надiрваних  душ.
До  Небес  полетiло,  сльозами  долаючи  хмари.
I  болiтимуть  Землю  тi  рани  поламаних  руж,
А  в  очах  поколiнь  зайнялися  в  надiї  срожари.


 
16.06.2020                                                          Португалiя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872275
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2020


У ТОБI - ВIН, У НЬОМУ - ТИ

Солодкий  дзвін  ...
Влягався  пахощами  в  світ,
Кришталем  він
Із  білих  чаш,  гойднувши  цвіт,
Упав  до  ніг,
Зронивши  силу  білих  чар
Здійнявсь  до  хмар,
До  храму  хмар.
Там  став  своїм,
Заливши  дзвоном  Небеса,
Задихав  Їм.
Доповнив  тихістю.  Краса  -
Це  Божий  світ
У  чистоті  думок  та  слiв
Учинків....Ти  би  так  зумiв?
Хтось  з  нас  зумів?
Як  День  і  Ніч...
Дзвенімо  дзвонами.  Гряде,
Із  воском  свіч,
ЙОГО  ЛЮБОВ.  Усiх  знайде
Між  тих  дзбанів
Умившись  росами  сльози
У  тобi  -  ВIН,
У  НЬОМУ  -  ти



09.04.2020                        Португалiя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871448
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2020


ГОПАК ЩАСТЯ

Виводи́ло  життя  карколомний  танок  в  наших  долях  -  
То  жорсткий  i  болючий,  то  сповнений  щастя  гопак.
Ми  вели  його  спiльно,  уперто  схрестивши  долонi,
Не  згубивши  у  ньому  нi  вiри,  нi  сили,  нi  волi
Та  вiдчули  на  собi  вiйни  наджорстокий  кулак...


26.03.2020                                                    Португалiя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871446
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2020


ВОГОНЬ ПОЧУТТIВ

Оселилися  Пiснею  в  нiжних  пелю́стках  квiткових,
Нею  з  серця  стiкали  гарячим  струмком  кольорiв.
Квiтли  звуками  щастя  мiж  пахощiв  п́я́нко-медових,                    
Розливали  iз  китиць  нектар  у  свiтанках  ранкових...                                                              
Не  допили.  Вiйна  мене  вкрила  вогнем  ,,почуттiв”!..



25.03.2020                                              Португалiя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871305
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2020


НАШ УНIСОН

Пам  ́ятає  життя  наших  вчинкiв  цiлющу  дорогу,
Ними  дбали  про  свiт,  ними  дихали  свiй  унiсон.
Вiддавалися  людям  сповна  та  Всевишньому  Богу,
Повертаючи  в  краплях  надiю  й  посильну  пiдмогу...
I  упали  на  руки  Господнi  в  невимiрний  сон.


25.03.2020                                                        Португалiя    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871303
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2020


МИ , , ЗУСТРIЛИСЬ" ОНЛАЙН

Ми  зустрiлись  ,,онлайн"  -  двi  частинки  вiд  серця  одного,
Обiйняли  натомленi  душi  любовi  теплом.
Запалили  довiри  вогонь  вiд  кохання  живого,
Щиро  заздрили  власному  щастю  ,,цiлунку  земного"
I  слiзьми  розлились  вiд  Землi  аж  до  Неба  стовпом.


24.03.2020                                                                    Португалiя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871175
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2020


ДОСI ЖДЕМО У МРIЯХ…

Огорнули  стрiмкi  почуття  у  розпущенi  коси.
Заплели  їх  пiд  хустку  на  Трiйцю-Зеленi  свята́...
Мужнiм  ,,кроком  вперед"  розчиняли  застоянi  роси,
Сяйвом  стягу  забарвили  свiт  в  жовто-синi  покоси.
...Досi  ждемо  у  мрiях,  а  надто  iкона  свята...



20.03.2020                                                                Португалiя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871173
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2020


СЕРЕД КРАПЕЛЬ КОНВАЛIЙ

Гартувало  життя  у  сталевих  обiймах  мiй  Голос,
Щиру  пiсню  вела  я,  долаючи  ґрати  мембран.
Серед  крапель  конвалiй  бринiла  для  тебе,  мов  колос,
Огорнула  кохання-любов  в  лихом  зсивлений  волос,
В  молитва́х  заховавши  вiдлуння  незгоєних  ран


17.03.2020                                                              Португалiя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871077
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2020


ТЕРПКIСТЬ РОЗЛУКИ

Елiксиром  Буття  напуваю  мiй  свiт  одинокий,
Обережно  ковтаючи  кожну  хвилину  життя.
Висмаковую  спогад,  як  днище  криницi,  глибокий,
Тану  серцем  у  нiм  -  в  тiм  безмежжi,  де  ти  -  зореокий,
Усвiдомивши  терпкiсть  розлуки  в  очах  Небуття...


14.03.2020                                              Португалiя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871076
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2020


ДОЛI КОВТОК

Рано  встало  Життя  і  мене  повело  за  собою,
Залишаючи  в  кожному  кроці  важливий  урок.
На  дорозі  тій,  вкритій  гарячо-дзвінкою  росою
Я  пізнала  любов,  упиваючись  щастям  з  тобою,
Тільки  доля  у  нас  відняла  той  останній  ковток...


14.02.2020                                                              Португалiя


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868033
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2020


… УКРАЇНА…

У  очах  ЇЇ  бiль  та  пустка...
В  краплях  кровi  душа  стiкає,
На  голiвцi  та  ж  чорна  хустка,
Крик  нiмий  до  Небес  злiтає...
ТАМ  почують.  ВОНА  це  знає.
Лиш  би  вчули  отi,  що  правлять  
Й  не  продали!  бо  грiх  палає  -  
Кажноденно  ж  бо  лихо  славлять!
У  очах  її  бiль  та  смуток...
Серце  порване  ледь  жеврiє,
,,ЩЕ  НЕ  ВМЕРЛА"  -  як  гiдний  скуток,
Залунало  в  вустах  НАДIЇ!


20.02.2020                                                  Португалiя




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865413
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2020


ПОТОКИ СЛЬОЗИ…

Електричним  вогнем  синьоструму  ти  вразив  у  серце!
Замість  тисячі  слів  випік  в  ньому  цілунку  сліди  
Обійнявши  долоню  долонею  ввів  в  щастя  скерцо,
Потопаю  в  якому  і  досі,  шукаючи  вперто,
Розриваючі  душу  на  клапті  потоки  сльози...


12.02.2020                                                Португалiя


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864807
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2020