| Сторінки (8/794): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 | » |
І
М.:
Ой, чесала дівчинонька коси
До схід сонця, ранньої пори,
А в її очах бриніли сльози -
Перші краплі чистої роси.
І лягли блаватами у трави,
Синім цвітом вишили поля,
А у серці краялись заграви,
А з під ніг ховалася земля.
ІІ
Н.:
У шовкових косах грало сонце
Ніжним оксамитом промінців.
Полились струмочком у долонці
І світанок лагідно розцвів.
Але в думах не було спокою,
Скелею повисли на плечах.
Притулялась милого щокою,
А роса сріблилася в очах.
ІІІ
М.:
Проводжала милого в дорогу,
Намоливши серцем оберіг.
Відпускала з рідного порогу
На той шлях, що до війни проліг.
А тривога юної дівчини
Зайнялася маками в душі
Та доспіла гронами калини,
Що купались в Божому дощі.
ІV
Н.:
Ті дощі, серпанком суму наче,
В довгі ріки стрімко пролягли.
Лиш кохання, мов вогонь, гаряче
Світлом сяло посеред імли.
Зберігало почуття в розлуці,
Пломеніло ружею в словах,
Скрипкою співало в кожнім звуці,
Пахло медом на її вустах.
V
М.:
Ой, чесала дівчинонька коси
До схід сонця, ранньої пори,
А з її очей упали в роси,
Ніжні краплі чистої сльози.
І лягли блаватами в стожари,
Синім цвітом в серце юнака,
Що стояв на захисті держави,
А вона з війни його ждала.
VІ
Н.:
Заплітала рясно у віночок
Квіти віри гронами надій
Промовляв молитву голосочок:
"Боже, хай залишиться живий!"
З миром повертається додому
До кохання й рідної землі.
Там, де він війни залишить втому,
Там, де кличуть співом журавлі...
---------------------------------------
Марія Дребіт - Наталія Простякова
----------------------------------------
03.05.2023 Португалія - Україна
----------------------------------------
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987791
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2023
( з циклу "БЕЗ ПІДТЕКСТУ")
Цю історію буду згадувати довго. Вона не насичена гострими емоціями чи яскравими відчуттями. Не наповнена великою кількістю мудрих роздумів чи карколомних слів. Вона проста та щира. Дотепна і весела. Жива та справжня своєю легкістю, попри всі події...
Йшов десятий рік російсько-української війни. Людство стояло на краю пропасти завдяки "добрим" намірам російського диктатора пу та його прихильників, що всіма силами штовхали маятник в бік ядерної катастрофи...
Сьогодні, як і всі двадцяць з лишком років, прийшла я на роботу. Після перших традиційних привітальних слів, першим запитанням до мене звернувся пан Жуакінь, португальський пенсіонер.
- Маріє, а українці мусульмани? Їх в Україні так багато?
- Пробачте? Не розумію, пане, з чого Ви зробили такий висновок?
- Та от вже стільки часу дивлюся новини і бачу, що на війні, з боку України, воюють одні мусульмани...
Я ніяк не могла второпати хід думок цього чоловіка. В голові швидко прокрутила все те, що могло б спричинити такі висновки, зроблені цим паном, але так і не досягла бажаного результату...
- Україна це поліконфесійна та мультирелігійна держава, де всі мають вільне право на віросповідання. В нас є православні віряни, римо-католики, греко-католики, мусульмани, а ще протестантські та Євангелічні церкви, юдеї, буддисти...
- Дивно.....а чому у ваших воїнів такі довгі бороди? Я думав вони всі мусульмани...
Ото, все так просто?)))).....а я собі висушила всю голову, чому ж то українці мусульмани.... А дай Вам, Боже, ще сто років прожити, пане Жуакіне)))))!!!
Марія Дребіт
02.07.2023 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987731
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2023
Просякла кров'ю кожна нитка волі
І жалом нерва Славнем кличе в бій.
Хрести вшиває в ДНКовім полі
Та розгортає Пра́вдовий сувій.
Січе зиґзаґи, мінами сповиті -
Піддасть рамено та пришвидшить крок,
Червоно-чорна в синьо-жовтій свиті
Йде ПЕРЕМОГА в СЬОМИЙ колосок!
Марія Дребіт
01.07.2023 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987634
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2023
( з циклу " БЕЗ ПІДТЕКСТУ" )
Коли розпочалася російсько-українська війна ( 2014 рік!), я ще не працювала в цих людей. Прийшла до них десь зо п'ять років назад.
Ажіотаж, щодо новин з Майдану, захоплення Криму москалями, утворення всяких там "республік" та неоголошеної війни, поступово стих серед португальського населення. Життя їхнє повернулося до звичного русла і в тележурналах перестали транслювати гарячі події з України. Дехто з моїх "патронів", як тут називають господарів, в котрих працюють домашні робітниці, час від часу запитували в мене чи в нас ще триває війна, чи вже все закінчилося...
Отож, почала я працювати в сім'ї літніх людей. Він - бувший військовий, учасник війни в Анголі, а вона - банківська працівниця, що тепер смакували заслужений відпочинок, перебуваючи на пенсії.
Деколи пан Жуакінь розпитував про причини боротьби українців з "братнім" сусідом.
Трохи володіючи португальською мовою, розповідала про ті " причини", повертаючи в глибини історії. Чоловік уважно слухав. Коли я поверталася через тиждень, розмова поновлювалася і я відчувала, що господар, за час моєї відсутності, черпав свіжу інформацію з інтернету і засипав мене свіжими запитаннями. Так тривало всі ці роки, аж допоки не настало 24 лютого, 2022 року.
- Марія, як твоя родина, як родина твого чоловіка? Все добре з ними? Як українці? Які маєш новини про все це?...
Як....як....як...Цього дня було багато цих прислівників...
Наступного разу мені було поставлене, серед багатьох інших, одне запитання, відповісти на яке було найважче.
- Маріє, а це правда, що на східній частині України проживають лише росіяни?
- Та, ні, - відповіла я - там проживають українці. Звичайно, що є й росіяни, як і народи інших національностей. Та й на всій території України вони є.
Ми ж не нацисти. В Україні відчинені двері для всіх, хто приходить з добром, а не з мечем...
- Але ж вони розмовляють російською, правда?
- Так. Більшість з них розмовляють російською.
- А російсака мова і українська однакові?
- Ні. Це різні мови. Є слова схожі, є слова однакові, як і з португальською, але загалом, це різні мови...
Пан Жуакінь не дав мені договорити.
- А чому ж ті українці, якщо вони українці, розмовляють російською???
Значить вони росіяни!!! - голосно з притиском сказав він. - Як можуть українці розмовляти на іншій мові в повсякденному житті, в школах, в місцях державного значення, відпочинку, торгівлі і проживати та користуватися всіма благами держави в котрій живуть???
НЕ РОЗУМІЮ...
Я не знала що йому відповісти....бо теж не розумію....
Марія Дребіт
30.06.2023 Португалія.
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987548
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2023
( Слова Марії Дребіт,
Музика Олександра Рожанського,
Аранжування Олександра Рожанського,
Виконує композитор - Олександр Рожанський.)
І
Розквітла вишня у моїм саду,
Біліє цвітом наче наречена,
А я дивлюсь і бачу в ній свою
Доросло-юну донечку в світлинах...
ІІ
Блукав світами пошуками мрій,
Скарби життя складаючи у скрині,
Та лиш тепер пізнати я зумів,
Що найцінніший скарб в моїй дитині...
Пр.:
Рідна, прийми...
Подивися в мій бік і затримай свій погляд на мить.
Потяг образ відпусти на всі колії світу.
Доню, прийми...
Я прошу тебе, рідна... Розлука нестерпно болить.
Дай сивині у обійми розмови летіти...
Доню, пробач...
Я душею і серцем благаю, дитино, пробач...
Вкрадені дні, що життя огорнули сльозами.
Рідна, пробач...
Ти у собі й мені́ мене, моя кровинко, пробач
Батька, що йде на колінах твоїми слідами...
ІІІ
А час минає відліком років.
Мої літа збираються у вирій...
В оте далеке нині вже не вспів...
Чи встигну я знайтись у мрії сивій?...
Марія Дребіт
18.05.2023 Португалія.
https://youtu.be/XXM6aSyJoDo
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2023
Вдивляючись гарячістю зіниць
У людства тінь, навислу над землею,
Вогнем ховавсь у відлік одиниць,
Кривавий слід лишаючи стезею.
Вдихав пилюки смог, пив сік дощу,
Згортав пелюстки від страждань та болю
Коли топтали віри цвіт йому
І ланцюгами рвали вільну волю.
Бо жерся ворог тупістю утіх,
В заплу́т поклавши па́воть, блуд, тенета -
За праве діло видавав він гріх
І ним вбивав всі залишки планети...
-----------------------------------------
Палав і пік. Горів мов неба знак,
Собою застеляв життєву греблю.
Червоно плакав перестиглий мак
Стікаючи слізьми в стражденну землю.
Марія Дребіт Португалія
14.06.2023
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986171
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2023
... не плач, КУДЛАТИКУ... тримай-но мою руку...
дай обійму... попий водиці... не тремти...
ЧОТИРИЛАПИКУ, віддай свою розпуку...
бо є двоногі і хороші... віриш ТИ?...
...пробач, ПУХНАСТИКУ... довіри міст розбито...
та ми з тобою побудуємо новий...
...мій сестро-братику, тримай... життєве сито
відсіє нечисть... ну а поки, ПРОСТО ЖИЙ!
Марія Дребіт
10.06.2023 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2023
А справжній той, котрим мовчу –
Не має рим, бо слів не має
Ні між рядків, ані в рядку –
Пече у грудях і вмирає.
Він той, що не шукає букв.
Хіба ж вкладеш у них безмежжя?
Мовчить до мене й я мовчу.
Беззвучно линем в безбережжя..
Його не вимовлять вуста.
Не прочитають. Не почують.
Хай десь у до́вколі – кіпста,
В цім світі босою мандрую.
Не оглядаючись назад
Іду вперед в нове начало...
За мить до волі вірша сад
Зів'яв. Сил до життя не стало.
Марія Дребіт
25.05.2023 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2023
А День мовчав. І Ніч його мовчала.
Інтриги тінь витримували вдвох.
Вона безсонням в снах його чекала,
Він ждав її покути наче Бог.
Вона ридала сяйвом зорепадів.
Він плакав в самоті своїх дощів.
В душі плекала ві́дтинки обрядів.
Із ритуалів день скидав плащі.
Чеканням стрілись силою видіння.
Лише на мить. Між світанкових свіч.
Складав у сніп бажань зірчасте тління
Той день, що був закоханий у Ніч.
Марія Дребіт
25.05.2023 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984245
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2023
І
Розквітла вишня у моїм саду,
Біліє цвітом наче наречена,
А я дивлюсь і бачу в ній свою
Доросло-юну донечку в світлинах...
ІІ
Блукав світами пошуками мрій,
Скарби життя складаючи у скрині,
Та лиш тепер пізнати я зумів,
Що найцінніший скарб в моїй дитині...
Пр.:
Рідна, прийми...
Подивися в мій бік і затримай свій погляд на мить.
Потяг образ відпусти на всі колії світу.
Доню, прийми...
Я прошу тебе, рідна... Розлука нестерпно болить.
Дай сивині у обійми розмови летіти...
Доню, пробач...
Я душею і серцем благаю, дитино, пробач...
Вкрадені дні, що життя огорнули сльозами.
Рідна, пробач...
Ти у собі й мені́ мене, моя кровинко, пробач
Батька, що йде на колінах твоїми слідами...
ІІІ
А час минає відліком років.
Мої літа збираються у вирій...
В оте далеке нині вже не вспів...
Чи встигну я знайтись у мрії сивій?...
Марія Дребіт
18.05.2023 Португалія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2023
Авторка ідеї Марія Дребіт.
Автори віршів - Марія Дребіт і Тамара Морошан.
Виконавці - Тетяна Вітрук-Коваль, Анжеліка Тюріна, Валентина Думінець, Олена Плазовська, Оксана Євграфова, пані Анна з Казахстану, Наталія Чураєвська, Андрій
Соболєв, Анатолій Фіалка.
Авторка відеоряду Христина Швед.
( коломийка)
М.:
Ой, насію в поли лену, багацько насію,
З него виткати рубатку Україні мрію.
Т.:
Відбілю́ ту полотнину, легонько підсиню,
Та мережку-павутинку по краєчку кину.
М.:
Назбираю барвіно́чку, много назбираю,
Тай ним вишию сорочку для рідного краю.
Т.:
А ще маки, півонії та ружу червону,
А для серця - воронії винограду грона.
М.:
Нагаптую колосочків, китичо́к калини,
Волошок та фіяло́чок в пагінцьо́х лозини.
Т.:
Із любов'ю ї розшию гладдю та шовками,
Буде файна, доки жи́ю, вишиванка в МАМИ!
М.:
Україно, повна с цвітом, багата с квітками,
Жи весніют білим світом доньками-синами.
Т.:
Ой, до лиця Україні вишита сорочка!
Несуть світом код родини сини її й дочки!
М.:
Та прийшли до НЕНІ вороги прокляті
І сидять донині в українській хаті.
Т.:
Непрошені гості мають собі гадку -
Як би поселитись в українську хатку!
М.:
Гей! Враже, зупинись!
Стій! Враже лютий!
Геть! Враже розвернись
Пок' тя просят люди!!!
Т.:
Ти до нас прийшов з мечем
І якщо не згинеш
Утечеш без підошо́в
І техніку кинеш!!!
М.:,,Заблудились" воріженьки,
В наших землях впали в чорнозем!
Т.:
Розгубились в полі НЕНЬКИ,
Їх оселі - має втрати кремль!
М.:
Наші хлопці службу знають
Не жаліють ворога!
Т.:
На святе хто зазіхає
Той заплатить дорого!
М.:
Застелімо нашу землю
Кожен обруса́ми
Та зачнімо вишивати
Чистими нитками!
Т.:
Оновмо міста й села
Піднімем з руїни,
Як життя настане мирне
В рідній Україні.
М.: Вишиваєм сорочки!
Застеляєм обруси́!
Т.: Бавим діток в сповиточку!
Неймовірної краси!
М.:
Та возьмімо мітоло́ньку
І востренькі ґралі
Відженімо ту ордо́ньку
Від хати подалі!
Т.:
Насаджаєм нових садів,
Посіємо квіти,
Добром серце наповнимо,
Щоб життю радіти!
М.:
Ну, а поки, браття,
Станьмо, як багаття
Ра́зом та до купи
Заплетімо руки
І вогнем, що в серці
Даймо герцю смерті!!!
Т.:
Нас не зупинити!
Пісню не убити!
Волю не стоптати!
Честі не забрати!
Кожен добре знає
ЩО він захищає!!!
М.:
Дай, Боже, сили нам
Ворога здолати!
Хай зійде СОНЦЕ там,
Де вкраїнська хата!!!
Т.:
Дай, Боже, цвіту нам
Плоду золотого!
Ми за своє йдемо
Не хочем чужого!!!
М.:
Слава Богу й вояченькам!
Слава всьому люду!
Слава тобі, моя Ненько -
Доки жити буду!!!
Т.:
Не закриют слави тої
Ні хмари, ні тіні!
Вічна Слава всім Героям!
Слава Україні!!
Авторка ідеї Марія Дребіт.
Автори віршів Марія Дребіт і Тамара Морошан.
14 березня, 2023 року. Португалія.
https://youtu.be/-VFIMAjO0iY
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2023
Слова Марії Дребіт.
Музика Марії Дребіт.
Аранжування Олександра Рожанського.
Виконує Тетяна Вітрук-Коваль.
I
Я стою на дорозі вже пройдених літ,
Наплела мені у коси осінь спілого цвіту.
Віднайду серед звуків, що видумав світ,
Ту мелодію, що мама виткали в мій заповіт.
Пр.:
Заспівайте мені, моя мамо,
Заспівайте мені колисанку мою, як колись,
Біля серця свого.
Я на неї чекаю так само,
Як тоді, на початку життєвого шляху мого.
Вашим голосом слухаю Небо,
Світла ласкою вкриті слова, що гойдали у снах.
Їх шукаю у всяких потребах
Заспівайте мені, моя мамо,
Заспівайте мені, моя мамо,
А тоді я заспіваю для Вас.
II
Йду до Вас, моя мамо, іду крізь життя.
Наберусь в обіймах сили, слізьми змию розлуку.
Поміж нас та невидима нитка буття,
Нею вишиє Вам пісню Ваше доросле дитя.
10.07.2018 Португалія
https://youtu.be/UpBZRzi1C74
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2023
Слова Марії Дребіт і Наталії Простякової,
Музика Марії Дребіт,
Аранжування Олександра Рожанського,
Виконують Наталія Простякова та Леся Кізюк.
( з циклу ,,ЛИСТ ДО ПОДРУГИ")
(пісня)
І
І знов мене хвилюють твої очі голубі,
Зволожені туманами надії.
Стоїш між двох перонів, посміхаючись мені -
Розлукою та променями мрії.
Пр.:
А я чекаю ніжних слів,
Гарячим подихом ловлю.
У візерунках булих днів
Шукаю сонце між снігів,
Бо досі лиш тебе люблю.
ІІ
Я в глибині блакиття мов у прірві знов тону,
В обіймах нескінченної любові.
Поміж розлук німих зловити мить хоча б одну,
Відчути дотик мріяно-шовковий.
Пр.:
А я літаю серед снів,
Твій подих і вночі ловлю.
Серед вокзальних вітражів
Шукаю слід жаданих слів,
Бо досі лиш тебе люблю.
Марія Дребіт - Наталія Простякова
17.01.2022 Португалія - Україна
https://youtu.be/KMRFophUl_4
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2023
Слова Марії Дребіт,
Музика Олександра Рожанського,
Аранжування Олександра Рожанського,
Виконує Тетяна Вітрук-Коваль.
І
Білокоса зима,
Серед льоду й снігів,
Малювала окіл кришталем.
Я стояла сама,
Поміж двох холодів,
Коли раптом відчула тебе.
Йшов назустріч весні
Крізь мороз, сніговій,
Між забілених інеєм хвиль.
Вітровію пісні
Заспівали до мрій
Не рахуючи тисячі миль.
Пр.:
Я тебе у зими відцілую,
Відігрію словами любові.
Я для тебе життя відкоркую
І наповню по вінця в розмові.
Із долонь розчиню тиху ніжність,
Обігрію сльозами кохання.
Бо розтане розлук білосніжність
У розтоплену силу світання.
ІІ
Серед квітів весни,
Свіжо гляне з-під вій
Мого серця залишений слід.
Повернувшись у сни,
Квітнеш в щасті надій,
Не вертаючись сонцем у лід.
Зазираю в назад.
В нім залишу лиш тінь
Від минулих зимових розлук.
Десь замерз снігопад,
У словах мерехтінь,
Теплотою повінчаних рук.
11.03.2022 Марія Дребіт
Португалія
https://youtu.be/lrXtz70vs-I
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980493
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2023
( пісня )
І
Високо в небесах
Там летів відважний Птах,
Поміж хмар та між зір
Птах витав серед гір.
Він у серці оживав,
Бо додому повертав -
До Святої землі,
Що палає в вогні.
Не жалів Птах своїх сил,
Не жалів власних крил
Знесилених,
Розкрилених...
Кожна мить його вела
До батьківкого гнізда
Чув він МАТЕРІ глас:
,,ЗАХИСТИ, СИНУ, НАС..."
ІІ
І він кинувся у бій -
Розірвав вражий стрій!
Пір'ям тисяч вогнів
Вмить накрив ворогів!
Обпалив, сміливий Птах,
В бистроті лету, шлях -
Супостатам відрізав
Дорогу назад!
В них метався мечем!
Кидав їх в чорнозем!
Кігтями рвав!
Жа́лю не знав!
Закривавлений - живий
Птах вкраїнський,
Птах святий,
Волю вільну здобув
Та до Неба відбув...
ІІІ
Сильний духом
Вільних мрій,
Вірний Небу-Землі
Боривітер віддав
Своє серце в борні.
Він за правду страждав,
Не боявся тортур!
Лицар свободи
Безсмертний Савур!
Воїн Світла та
Витязь відваги в боях -
Юний в роках,
Древній в літах...
І віднині й на віки́
Він летітиме в світи
Та складатиме з правди
Нетлінні мости!
ІV
В кожній думці та у снах,
Птах живе в молитвах!
Клином тисячних кіл
Він герцює врагів!
І нуртує між крил
Сила шабель-вітрил!
Вже немає місцини
Для тисяч могил!
Вірний Богові, вітрові,
Вірі та нам
Птах-волелюб
Вірний жита́м!
Обійде він сто облог -
До святійших Перемог!
Не страшиться згуб,
Бо він СОКІЛ-ТРИЗУБ!
Марія Дребіт Португалія
14.04.2023
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2023
(реальна історія, що трапилася зі мною)
Ця пригода трапилася зі мною в Португалїї десь з півтора десятка років тому, але відклалася в пам'яті та нещодавно, випадково, виринула на її поверхню.
Приблизно п'ятнадцять років назад, в один теплий, сонячний суботній день поїхала я в місто, щоб залагодити важливу справу. Поїхала сама, бо чоловік був на роботі, а справа була невідкладною.
Отже все владнавши, пішла я на центральну автобусну зупинку.
Зайшовши в середину приміщення, яке виявилося абсолютно порожнім, сіла на крісло та стала чекати часу відправки автобуса. Чекати було потрібно 1,5 години, бо у вихідні дні автобус, що курсує між містом та селом, де ми проживаємо, їздить кожних дві години.
Звичайно, що цей час можна було провести і в походеньках по магазинах чи спогляданням океанських краєвидів, але після важкого робочого тижня хотілося просто сісти і відпочити, що й зробила, почавши писати в зошиті, який завжди ношу з собою, віршовані заготовки.
Десь через 5 хвилин після мене в приміщення зайшов чоловік. Мабуть за шістдесят. Привітавшись, сів в крісло, але в протилежному кінці зали.
Просиділи ми так, кожен зайнятий своїми справами, з добрих тридцять хвилин, коли на подвір'я автовокзалу зайшло п'ять молодиків. Їхня поведінка насторожила не лише мене. Дядечко з протилежного кінця приміщення пильно придивлявся до хлопців, які щось голосно обговорювали, активно жестикулювали, через великі вікна автовокзального приміщення. що розділяли нас від них.
Група молоді в нетверезому стані, як мені подумалося, наближалася до дверей. Я напружилася.
Побачивши це, дядько підвівся, перетнув всю залу і сів поблизу мене та розпочав розмову ні про що, вдаючи, що ми давно знайомі, бо юнаки вже відчиняли двері.
Нецензурна лайка, сміх та крики наповнили приміщення.
Через деякий час один з молодиків влігся на два крісла і .... в нього з носа потекла кров. От тоді я зрозуміла, що саме було причиною такого стану цієї компанії.
Дядечко запитав о котрій годині в мене автобус, бо його якраз заїжджав на своє відведене місце. Вчувши, що до мого рейсу залишилося тридцять хвилин, чоловік сказав:
- Ви не хвилюйтеся. Я почекаю разом з вами, поки не приїде ваш автобус. А я вже поїду наступним. Ви українка?...
Моїй тихій вдячності не було меж.
Компанія продовжувала свої походеньки по залі, поглядаючи в наш бік.
І от приїхав мій автобус.
Я ще раз чемно подякувала тому панові, а виходячи з приміщення дала тому закривавленому юнакові паперові серветки. Він здивовано глянув на мене і ...подякував та почав витиратися.
Сівши в автобус помітила, що дядечко вийшов надвір, залишивши гамірну компанію наодинці з їхнім станом.
Через мить мій автобус розминувся з автобусом на який чекав той невідомий чоловік.
Вчинок цього літнього пана мене настільки вразив, що згадую його й досі.
І от пару днів назад, йдучи на роботу в тому самому містечку, на одній з вулиць ми випадково зустрілися з тим дядечком, який виявив таку хоробрість та повагу до незнайомої жінки.
Я впізнала цього, тепер вже, дідуся, а він впізнав мене. Ми не зупинилися для розмови. Ми лише привіталися і усміхнулися одне одному. І тут я почула тихе
- SLAVA UKRANIA...
Повернувши голову я ще раз зустрілася з поглядом цього дідуся і відповіла.
Він пам'ятав, що я українка. Він вболіває за Україну.
Дядечко й не здогадується, що в своїх подячних молитвах я згадую і його.
Марія Дребіт
10.04.2023 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979794
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2023
зраджені Часові
тому незрячому велетню
що стоїть на кожному розі
що сидить на кожнім порозі
запродані отим
земним
що сам себе
виголосив отцем
насправді ж є
порожнім
сліпцем
що нарік себе
вищим за Всевишнього...
...а вони проростають
буквою-церквою
складом-виноградом
словом-Богом
фразами-дороговказами
реченнями-скелями...
з коренів до листя
і не бояться того
хто ліанами вився
аби
зупинити їхню силу
бо те що в них -
ВІН від НЬОГО
у ДУМЦІ
СЛОВІ
ВЧИНКУ
не має в нас спочинку
рухає серцем
кличе душу
веде вперед
навіть посеред отих
мілких людців
заплутаних між рубців
власних спокус
що
не знаючи
знають
ховають укус...
Марія Дребіт
24.03.2023 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978040
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2023
І
Білокоса зима,
Серед льоду й снігів,
Малювала окіл кришталем.
Я стояла сама,
Поміж двох холодів,
Коли раптом відчула тебе.
Йшов назустріч весні
Крізь мороз, сніговій,
Між забілених інеєм хвиль.
Вітровію пісні
Заспівали до мрій
Не рахуючи тисячі миль.
Пр.:
Я тебе у зими відцілую,
Відігрію словами любові.
Я для тебе життя відкоркую
І наповню по вінця в розмові.
Із долонь розчиню тиху ніжність,
Обігрію сльозами кохання.
Бо розтане розлук білосніжність
У розтоплену силу світання.
ІІ
Серед квітів весни,
Свіжо гляне з-під вій
Мого серця залишений слід.
Повернувшись у сни,
Квітнеш в щасті надій,
Не вертаючись сонцем у лід.
Зазираю в назад.
В нім залишу лиш тінь
Від минулих зимових розлук.
Десь замерз снігопад,
У словах мерехтінь,
Теплотою повінчаних рук.
11.03.2022 Марія Дребіт
Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976719
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2023
Слова Марії Дребіт та Надії Козак,
Мелодія Володимира Сірого,
Аранжування Віктора Охріменка,
Виконання Володимирв Сірого.
https://youtu.be/AqzvwR0bM_o
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2023
Слова Олександра Рожанського та Марії Дребіт,
Музика Олександра Рожанського,
Аранжування Олександра Рожанського,
Рояль - Олександр Рожанський,
Виконання Олександра Рожанського,
Гітара - Ігор Рябоконь,
Солістка Олена Яремчук,
Звукорежисер Юрій Яремчук,
Відеоряд Олександра Бригаса.
https://youtu.be/0W4YcbAdtdQ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975356
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2023
( правдива історія, що трапилася зі мною)
ЛЮТИМ є Лютий для України...
2014 - Небесна Сотня...
2014 - Анексія Автономної республіки Крим...
2014 - Початок новітньої російсько-української війни на Сході України...
2022 - повномасштабне вторгнення московитів на територію України...
2023 - дев'ята річниця російсько-української війни та рік активної фази війни...
Вже двадцять з лишком років проживаю в Португалії, та всі ці події, які перечислила вище, мають надглибокий відбиток в мені. Ще в далекиму 2001 році, потрапивши на роботу в одну сім'ю, зрозуміла, що нестиму цінності, які заклали в мене мої рідні, навіть тут, за чотири з половиною тисячі кілометрів від дому, щоб португальці зрозуміли хто ми, які ми - українці.
Час спливав, відкривалися нові можливості та навіть перспективи, бо вивчила мову на достатньо прийнятному рівні. Та життя показало, що моя місія в цій сім'ї ще не була завершена і я обрала залишитися в ній.
В 2008 році в цій сім'ї народилося два чудових малюки, яких я доглядала ще тоді, коли вони були в утробі матері.
Допомагала їх доглядати та виховувати. Віддавала їм частинку свого українського серця. Розповідала про мою Батьківщину та батькі́вщину. Показувала фотографії свого рідного міста та всієї України. Слухали українських пісень та голосували за конкурсантів "Євробачення" від України. Смакували круп'яні палички, оладки, борщ, голубці, вареники. Вболівали за "Динамо Київ" і "Шахтар". Раділи успіхам Романа Яремчука в столичному клубі " Бенфіка"...
Та разом з тим активно обговорювали політичне життя в Україні.
Переживали, зі сльозами на очах, події на Майдані, що переросли в Революцію Гідності, війну. Багато розмов, запитань, відповідей. Справжнє розуміння ситуацїї, інтерес до правди. Безліч коментарів та обговорень. Навіть ,,планів" щодо бункерного...))) Діти, діти...)))
Багато емоцій пережито разом з цією сім'єю. Вже багато нас єднає. Кажуть, і я це відчуваю, що є для них членом сім'ї. Маю за честь.
Та найцінніше, що в цей важкий для України й світу час отримую, в дев'яту річницю війни в Україні, ось таке повідомлення від чотирнадцятилітніх хлопчаків, що вирішили підтримати мене та всіх українців на нашій рідній мові.
І хай перекладач не відтворив все вірно, та сам жест - БЕЗЦІННИЙ!
Марія Дребіт
25.02.2023 Португалія
фото з власної колекції
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975042
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2023
За ніч до півня зраджувався день.
Ламались світлом зорі у віконня,
П'яли жилаво вістку до людей -
Жага убивці витерла кордоння.
Гула напруга. З вітру до джерел.
Зі сну напнулось тятивою рання.
Страхом тваринним дихало ТЕПЕР,
Вмирало птаство піснею прощання.
Тягло ланцюг покори темне ZΛO.
Ним рвало землю древнього коріння...
З глибоких ран сочиться й досі кров
В скупі криниці пізнього прозріння.
Марія Дребіт
19.02.2023 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974352
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2023
Цей допис про ВЕЛИКУ ВДЯЧНІСТЬ.
Вдячність людям, які протягом цих двох років підставляли творчо-фізичне плече підтримки в моєму поетичному проєкті "СТО ЛИСТІВ ДО ДРУЗІВ". Жінки, чоловіки. Юні, молоді, зрілі.
Досвідчені. Першопрохідці. Цивільні. Військові.
З кожним з ВАС було неймовірно та неповторно цікаво ТВОРИТИ!
Дякую, що не відмовили! Дякую, що підтримали!
Дякую, що були поруч! Дякую, що допомогли, в такий спосіб, не залишатися наодинці з випробуваннями, які проходить Україна, а з нею всі ми!
Окрема вдячність Олександру Рожанському на прекрасну музику, які він творить серцем, щоб була використана для озвучення відео.
Також від серця дякую молодій творчій жінці, яка часто приходить на допомогу, Христині Швед, за створення цього відео.
З ПОВАГОЮ ДО КОЖНОГО З ВАС!
УКРАЇНА ПЕРЕМОЖЕ!
Марія Дребіт.
19.02.2023 Португалія
https://youtu.be/GozSbzsRvg4
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2023
І
Зимно на серці, мій друже,
Дай-но погляну, чи Сонця доволі.
Терпко думкам моїм дуже -
Хочеться світла. Їм хочеться волі.
Сядьмо удвох на розмову.
Вогнище духу іскрою скріпімо,
Тризубом випалім слово -
Вістрям на вічного ворога йдімо!
Пр.:
А поки - в цигарку гарячі думки!
В міцну, що без фільтру та фальші!
Латаймо тілесні черлені дірки
Псалмами, що славнем є нашим!
А поки - в онучі мотаймо свій дух,
Захищений болем сбоводи!
До битви, козаче, за кревний наш ґрунт!
У бій за вкраїнські клейноди!
ІІ
Чуєш? Здригнулося небо.
Димом закрилось, ховаючи очі.
Кроки земні ставим грубо -
Йдемо сміливо за днем серед ночі!
Поруч ставай. Нас багато!
Кожна хвилина пружинить затвором.
В порох розі́тремо ката!
Дай ми вогню благодатним собором!
Марія Дребіт
18.02.2023 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974259
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2023
Мені холодно...
зимно... брате
там....
у лівій кишеньці
що на серці
є фото...
мабуть зім'яте?..
а може...
може й кров'ю залите?
лише б кулею не пробите...
брате...
стій...
зажди...
ще б ковток води...
а тепер...
дай вдихну...
бо важко...
щось тисне в грудях...
Господи...
дякую, що в окопі, Боже!
дякую, що так!
я ж вожак!
по іншому - не гоже!
...вже скоро відійду...
,,піду" ногами...
байдуже, що їх відірвало з кінцями...
...не забудь...
брате...
в кишені фото...
там мама і тато...
віддай його їм -
МОЇМ!
...все...
кажи ,,АМІНЬ"
закрий мої очі
своїми руками...
брате...
кажи ,,АМІНЬ"...
........................
...кажи ,,АМІ..."...
.........................
--------------------
....амінь.....
Марія Дребіт
15.02.2023 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2023
( з циклу ,,ЛИСТ ДО ПОДРУГИ")
М.:
І знову я пишу тобі листа.
Із тисяч слів обрала найцінніші,
Що про родину, Неньку та дитя,
Що про війни жорсткі, криваві ніші.
Н.:
Його читаю, й чую голос твій,
Який летить крізь простір і кордони.
В твоїх словах впізнати вмію біль,
Уявою торкаюся долоней.
М.:
Вони в глибоких ранах та рубцях
Від сліз сталевих вирізаних болем.
Без ліку літ вбиваю ними цвях
В розлуки з сіллю висіяне поле
Н.:
Хай кров твоя, що скрапує у ґрунт
Розквітне навесні в червоних маках.
Та ти не припиняй чинити бунт,
Бо суть твоя - Свободи Гайдамака!
М.:
...У сотий аркуш виведених слів
Вкладаю зміст у міжпроме́ння волі.
Займеться тим пожа́риськом вогнів
Червонорутий заклик ,,Край! Доволі!"
Н.:
І СВІТЛО ПРАВДИ, вигране в боях,
Возродиться, мов з попели́ння Фенікс.
А ти підеш долати далі шлях,
Благословення несучи у жменях!
М.:
...Скриплять життям віконниці душі.
Спішать прикрити в серці силуети.
Між створ влетіло пір'я, у сназі,
Межу підвівши звершеним дуетам...
Марія Дребіт - Наталія Хаммоуда
13.02.2023 Португалія - Італія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2023
Де ти, снаго моя?
невже знову засіла
на хмарних трибунах
в тих
небесних рунах
що гойдаються
на зелених дротах
високих нотах
та
в хитких міражах
і
яскравих
дюнах
осіннім тембром
заспівані
для
повної тиші
кольорів
окрім ледачих
медово-гарячих
та
сліпучокрилих
милих
синього фавориту
невідомої долі
оксамиту
Марія Дребіт
0702.2023 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973210
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2023
Де ти, рівноваго моя?
чи
заховалася
між барв літа
їхньою палітрою зігріта?
а чи
заколисана
на павичевих
пір'їнах
матіоловими
теплими вітрами
що пахнуть руками мами
знайдися
небарися
чекаю
та
чекаюсь
бо тільки з тобою
відбуваюсь
Марія Дреібт
07.02.2023 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2023
Де ти, тише моя,
громом пробуджена
зимою відчужена
в першокрилу мрію-пелюстку
що розгорнеться
мов хустка
а поки
пуп'янкує
зарядом- силою
м'ятно-лаймовою жилою
що весною зоветься
бо
останнім холодом обцілована
між променів-стержнів зачата
хоч і захована
та вкладена
в долоні відродження
оновлення
омолодження
нового одкровення
та
становлення
Марія Дребіт
04.02.2023 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972991
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2023
( з циклу ,,ЛИСТ ДО ПОДРУГИ")
М.:
Три сорок. Вже не ніч та ще не ранок.
Підмóргнув миром українцям час.
А ТАМ, людини схиблений уламок,
Почав свій відлік - він віддав наказ!
С.:
І вто́рглися ординці в Україну,
Вбиваючи атаками ракет,
Ґвалтуючи малесеньку дитину,
Справляючи кривавий свій бенкет.
М.:
Він МОРОК, що собою кличе пекло.
Будує храми густиною зла.
Оду́ру сіє клонами, уперто.
Голодний світом тягне всіх до дна.
С.:
В триденний строк він мріяв взяти Київ,
Оцей рашистський покидьок – без втрат!
Вкраїнський спро́тив він зустрів – Героїв,
На смерть узявши обстріли гармат.
М.:
Від реву полчищ морщиться землиця.
Гуде ядровим нервом їм у слід.
За ними слід черво́нить пустки глиця.
Ну що ж - ДО БОЮ! ЗА ВКРАЇНСЬКИЙ РІД!
Марія Дребіт - СвітланаМаланка-Баліцка
03.02.2023 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972863
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2023
Де ти, спокоє мій?
між перетинок
ніжнолілових
уже не зимуєш?
не кладеш
на полиці натхнення
крилаті ідеї?
їх серцем не чуєш?
може
панцир хітиновий
скинь
та залиш між морозів
зовсім
бо
невзмозі
відтепли́ти тебе
хай синь
що вляглася
між
лусочок-жилок
розтане
а там і весна настане
плащем супокою сповита
розлита
розмита
вимито вмита
а поки
жива
зима
а в ній
сила -
крила...
Марія Дребіт
03.02.2023 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2023
( з циклу ,,ЛИСТ ДО ДРУГА")
М.: Було воно недавно те ДАВНО -
Зайшлася цвітом неймовірна Квітка -
Життям палала в лютім. Не дано
Тремтіти їй у ньому навіть зрідка.
Разила зір осоту колючкам
Та їх гостро́ти Квітку не лякали
Цвіла завжди відважно навіть там,
Де бур'яни покосами лягали.
О.:А серп косив… Не раз… і без жалю:
Життя простим зазвичай не буває!
Та Квітка всто́яла! Під силу журавлю
Те, що синиця і в думках не має.
Цвіла й цвіте. Ба, більше – голос свій
Піднесла в Слові до глибин блавату!
Тому й не в силі лютий-вітровій
Цю неймовірну Квітку подолати!
М.:Її ж бо міць в корінні та плодах.
Щедрує ними сміло та завзято -
Смакує світ «Оливи у садах»,
А післясмак душі - неспинне свято.
І в’яже барви спілого Життя,
Вкладаючи в пахучі візерунки.
Заполотнивши стежку у нитках -
Вплела їх сотні в кольори павунки*.
О.:Відбившись квітом в тисячах хусток,
Пронісши дух ЄДИНОЇ світами,
Донесла в серці крізь часів місток
Тепло предвічне, що ішло від мами.
І те ДАВНО постало між рядків,
Чарівним пензлем вивело пелюстку,
Що в душах світлом ляже між шовків
І всіх загорне у Велику Хустку.
Марія Дребіт - Олександр Бригас
01.02.2023 Португалія
__________
Павунка - велика квітчаста хустина
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972776
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2023
( з циклу ,,ЛИСТ ДО ДРУГА")
І
О.:
Сповідаюсть Тобі, присягаюсь, мій Боже -
Все, що є у житті, все здолати я зможу!
Цей, ізболений час, що на серці сльозами,
Хай з'єднає він нас в боротьбі з ворогами!
ІІ
М.:
В Тобі сила моя - в молитвах та у вірі,
З них складаю життя по цеглині довіри.
Наша сила в землі - чорноземі святому!
Ми - її жниварі, не віддаймо нікому!
Пр.:
О.:
Я знову звертаюсь до Бога,
Нам силу дає перемога!
Світ! Вчуй наші слова:
,,Так, Україно жива!"
М.:
Боже, молюсь, як іще не молився!
Боже, прошу, як іще не просив я!
Дітям спасіння зішли!
Боже! Нам дітей збережи!!!
ІІІ
М.:
Поміж снігу й сльоти, Ти нам Боже, знакуєш -
Веселкові дари кольорами віншуєш...
На коліна стаю я за кожну родину,
За бійця, за вдову, за маленьку дитину...
Олександр Рожанський - Марія Дребіт
21.01.2023 Україна - Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972234
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2023
Джмелику-хмелику, гей, не бубни!
Квітку-лелітку від сну не буди!
Краще хутчіш принеси парасольку!
Глянь, он розбилася хмарка на дольки,
Землю буде поливати.
Квітці би краще поспати...
Завтра сюди повертайся сміливо -
Спробуєш цвіту нектарове диво!
Марія Дребіт
24.01.2023 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971887
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2023
Півник-дзьобик Пильне Око
По подвір'ї походжав,
Міряв відстань рівним кроком
Поступ крильми відбивав.
Півник-хвостик-заморока,
Дзвінкоранній голосок,
Кличе курочок прискоком
Він до танцю ,,Колосок".
Склались крильцями докупи,
Відбивають вправно ритм,
Топчуть-колять злак на крупи -
Лапки втомлені від битв!
Торкотять бувалі квочки,
Вихваляючи зерно
І у сонячнім жовточку
Завтра вигулькне воно!
Марія Дребіт
23.01.2023 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971877
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2023
Котик-ротик Чубчик,
М 'я́кітка-голубчик,
Муркає завзято -
В нього нині свято!
Тільки круть - хвать і гам!
,,Вам ковбаску не віддам!"
Котик-ротик наминайлик,
Вусовлапковитирайлик!
Киць-бриць, вже він ,,спить!" -
Хвіст у бублик,
Сам в калачик -
Вже й ніхо його не бачить!
Мурррррррр!....
Марія Дребіт Португалія
24.01.2023
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2023
( ОСТАННЯ ПІСНЯ ВАСИЛЯ ПАНЦИРЄВА)
Слова Марії Дребіт та Василя Панцирєва
Музика Василя Панцирєва
Виконання Василя Панцирєва
Відеоряд Наталії Хаммоуди
https://youtu.be/rxucDQufE-k
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971619
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2023
( мініатюра-крихітка з циклу ,,СІМ РЕЧЕНЬ В МІЖТРЬОХКРАПКОВІМ ЖИТТІ")
...Мар'яна, нещодавно овдовіла молода жінка, з двома малолітніми синами готувалася покидати облюбоване сімейне гніздечко із-за неспроможності його сплачувати, бо планувала повернутися в свій родинний дім, який здавала в оренду...
...Наближалася зима та Різдво і жінка дуже хвилювалася, що камін, який знаходиться в одному з кутів зали та яким послуговуються лише сусіди, знову не відремонтований...
...Мар'яна відчинила двері і... притримала своїх хлопчиків, бо їй в обличчя вдарив важкий і їдкий запах диму...
...Чотири роки кожної весни, літа, осені та зими тривала боротьба жінки з сусідами, щоб ті дозволили оглянути ту частину каміна, яка знаходиться на їхньому боці, але ні вмовляння, ні поліція не допомогли...
...Суддя, вислухавши всіх свідків, які підтвердили грубі багаторазові словесні образи з боку Мар'яниних сусідів та навіть погрози фізичної розправи, що доводило її дітей до жаху, дуже сильно впливаючи на психічний та емоційний стан дітей, присудила сплатити компенсацію в розмірі 20000 гривень...
...,, Ну що, відьма стара зі своїми виродками, хочеш компенсації? Ахахахаха.... ,, - прошипів "добрий" сусід виходячи з приміщення суду минаючи Мар'яну та її адвоката, а вона вже шукала купця на свій дім, який, в скорому часі, покинула...
...Через п'ять років жінка випадково дізналася, що цьогоріч, на саме Різдво, будинок тієї сусідки Анни був пограбований і сума внесеного добра перевищила 20000 гривень в чотири рази, вже не кажучи про той внутрішніх жах, з яким тепер житиме ця самотня пара....
Марія Дребіт
17.01.2023 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971218
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2023
( коляда )
І
Готувалась Діва-Мати
Сина людям дарувати,
Що прийде спасти вселенський край...
В шопці щастям чудо мріє,
А земля життям міліє -
Стишся, СВІТЕ, Бога не вбивай!
Пр.:
Із душ окрайців, зболених війною,
Складім для Сина ясла у серцях,
Бог серед нас! Він бій веде з пітьмою.
Здолаймо світлом темряву! Вже час!
Немає Світла більшого за Боже -
Цівкує кров'ю та вогнем з висот -
У тих свічках, що запалити може
Розіп'ятими венами народ.
ІІ
І сповила Сина Мати,
На дорогу благодати,
Пеленами сяйних молитов...
Йде у силі Божий Промінь
У окоп, у хати пломінь,
Запалити молитовний зов!
Слова Марії Дребіт
Музика та аранжування Олександра Рожанського
Виконання Анастасії Аверіної та Тетяни Вітрук-Коваль
11.01.2023.
https://youtu.be/8y1bgGBGDyE
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970711
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2023
( мініатюра-крихітка з циклу ,,СІМ РЕЧЕНЬ В МІЖТРЬОХКРАПКОВІМ ЖИТТІ")
...Їхній подружній стаж вже мав добрих два десятки літ і був наповнений, в основному, яскравими спогадами та реальністю, рухом почуттів по висхідній, які скріплювалися в час приїзду чоловіка з далекої країни, де він працював, аби забезпечити свою сім'ю всім..
...Два чудових, розумних та красивих сина зміцнили сімейну ідилію Павла та Павлини, а успіхи юнаків в навчанні та їхні позашкільні досягнення теплили серця батьків, які раділи їм та пишалися хлопцями...
...Цьогорічне Різдво мало стати особливим, бо батько Павло, після найдовшої, півторарічної відсутності, мав повернутися додому і всі чекали на нього з особливим трепетом, готуючи свої гостинці - Назар склав надскладну конструкцію мотоцикла з леґо, Петро отримав позитивні результати за перший семестр навчання у виші, а Павлина поралася на кухні, аби здивувати чоловіка чимось смачним...
...Він теж готувався до зустрічі, купивши дорогі парфуми для дружини та синів, заповнив дві великі валізи подарунковими пакетами і... вирушив...
...Все, як і завжди... та щось було не так...
...Павла чекали відчинені двері, із-за яких смачно пахла свіжоприготована їжа, що стояла на столі поряд з мотоциклом з леґо та ,,веретою" високих семестрових оцінок...
...Обійми, чомусь, стали звичайними та скупими від синів та дружини і після них та коротких, стандартних речень привітань і розпитувань всі розійшлися по своїх кімнатах, бо між ними став, неочікуваним для всіх ,,гостинцем", час-розлучник...
Марія Дребіт
01.01.2023 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2023
( з циклу " СІМ РЕЧЕНЬ В МІЖТРЬОКРАПКОВІМ ЖИТТІ")
...Струнка і красива шістдесяти двох літня Квіта ( їй ніхто, до речі, не давав стільки років!) нарешті змогла виплакатися...
...Вчора вона знову, вперше за крайніх десять років, переступила поріг свого дому...
...Він дуже хотів дітей, а вона, якось, не дуже, бо дратували її той плач, крики, пустощі та й обов'язків море...
...В сорок сім Квітка вперше стала матір'ю, а в п'ятдесят один він залишив її з двома малолітніми дівчатками-двійнятами, (випровадивши з їхнього спільного дому, привівши нову господиню), яких вона вчилася любити...
...Одному Богові відомо, як їм всім було...
...Цьогоріч, на Святвечір, чотирнадцятирічні сестри, їхній батько та його нова дружина запросили маму Квіту в гості...
...Жінка прийшла, бо для люблячої матері немає більшого щастя, ніж бачити радість в очах улюблених донечок, які палали до мами вдячною любов'ю, а вона відповідала своїм найдорожчим дівчаткам взаємністю, бо навчилася любити...
Марія Дребіт
28.12.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969535
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2022
( мініатюра-крихітка з циклу ,,СІМ РЕЧЕНЬ В МІЖТРЬОХКРАПКОВІМ ЖИТТІ")
...Поважного віку Андрій Петрович не зводив очей з пожовклої "Грамоти", яку колись отримав з рук першої вчительки, ще будучи хлопчиком, за участь в літературному конкурсі...
...Перша з тисяч...
...Вона заклала початок його життєвій стежці, якою Андрійко-Андрій вперто йшов докладаючи величезних зусиль, долаючи безліч перешкод, досягаючи неймовірних вершин...
...Сьогодні ВІН, знаний в цілому світі, відомий і неповторний прозаїк, вручатиме "Грамоти" талановитим учасникам Міжнародного літературного конкурсу...
...В залі людно...
...Його перша вчителька ( дев'яностолітня Стефанія Никифорівна) теж тут, та він, поки що, цього не знає...
...Він не знає й того, що це вона сама, з власної волі, написала для нього - для того малого наполегливого Андрійка ту першу "Грамоту" з Всеукраїнського конкурсу, яка дала початок його творчому шляхові...
------------
Марія Дребіт
-------
28.12.2022 Португалія
-------
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969509
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2022
( коляда )
І
Готувалась Діва-Мати
Сина людям дарувати,
Що прийде спасти вселенський край...
В шопці щастям чудо мріє,
А земля життям міліє -
Стишся, СВІТЕ, Бога не вбивай!
Пр.:
Із душ окрайців, зболених війною,
Складім для Сина ясла у серцях,
Бог серед нас! Він бій веде з пітьмою.
Здолаймо світлом темряву! Вже час!
Немає Світла більшого за Боже -
Цівкує кров'ю та вогнем з висот -
У тих свічках, що запалити може
Розіп'ятими венами народ.
ІІ
І сповила Сина Мати,
На дорогу благодати,
Пеленами сяйних молитов...
Йде у силі Божий Промінь
У окоп, у хати пломінь,
Запалити молитовний зов!
Марія Дребіт Португалія
23.12.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969114
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2022
( з циклу ,,ЛИСТ ДО ДРУГА")
І
М.: Йшла біда по білім світі,
Неквапом манджала.
По дорозі життя квіти
Вугликом вбирала.
Викрадала сміх та радість,
Блиск в очах гасила,
Та, у голки хижу невість,
Чорну нить всилила.
В.:
Пр.:
Ой, рясніть вишиваночки
Сонячним шиттям.
Грайте, промені-голочки,
Квітучим життям.
Українонько милая,
Надію плекай.
Красою та силою
Зло перемагай!
ІІ
В.:
Стій, біда, ти заблукала,
Це не та стежина.
Не зламала, не злякала,
Охляла вражина.
Сміх і радість обійнялись,
Запалали очі,
З біди кволої сміялись,
До життя охочі.
ІІІ
М.:
Стала голка чорне ниття
На біле міняти
Та в серцях людей стежини
Щастям вишивати,
Щоб вони зійшлись в єдину
Мріяну дорогу -
НЕЗАЛЕЖНУ ТА СВОБІДНУ!
ВІІЧНУ ПЕРЕМОГУ!
Марія Дребіт - Василь Панцирєв
23.11. 2022 Португалія - Україна
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966773
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2022
Присів відпічнути. Від прясел пристав -
Втягли ж бо му руки і душу.
Побачене й вчуте мов зерна складав,
У скриню життєву із плюшу.
Втомився, бідака. Без милиць - ніяк.
Вичовгував думи смиренні
Між брів закудлачених, давній дивак,
Всю наморозь - в рук одкровення...
Марія Дребіт
23.11.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966468
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2022
А він живий. В міжводнім пирію
Червонить вільно дно, складає рифи.
Закоханий у сильну течію,
Зростає сонцелюбець в стінах нефи...
Лентує темпом хвилі літ своїх,
В круги петлює зріз, мов ери в людях,
А потім вийде і впаде в усмІх -
Життя вколише на жіночих грудях.
Марія Дребіт
22.11.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966358
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2022
Палав. Яскраво кликав кожен день
Тримаючи у жменях відблиск соння.
Ловив іскру. Вкидав її в той ,,дзень,,,
Що шклив ранкові зайчики віконня.
Встеляв теплінь оманливу в довкіл,
Розвішував зажовклість оксамиту,
Пройшов мільйони кроків тисяч кіл
Гарячий блиск лукавого піриту...
Марія Дребіт
22.11.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2022
Меблює наспіх море мушлям дім.
Пора вкладатись їм до сну міцного.
Зачиняться. І в світі тім глухім,
Зачнеться дійство, поміж хвиль гучного...
... У чашу тиші кинутий гарпун.
З закритих створок мить спливе в годину.
Мовчить в безодні Посейдон-Нептун,
Чекаючи із бурунів перлину...
Марія Дребіт
20.11.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2022
В короткомитті світу зваб земних,
Споясаних спекотними думками,
Палає цвітом зір очей. Отих,
Що крізь кришталик сипляться сльозами.
Десь там, де є дико́винний алмаз,
Захований за листовинням міри,
Стоїть на варті обраних прикрас
Таємний квіт, в пахучих струнах ліри.
Марія Дребіт
20.11.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966124
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2022
Ні. Дякую. Вже краще при землі.
Відчуюся у ній - в отій клаптині,
Що пахне пріло, що кривавить нині,
Що шнур січе в агатовій петлі.
В той зашморг не ступлю. Не дамся. Знай,
Хоч роду лист впаде до ніг коріння,
Відродить в ній, під силою проміння,
Міць насінини! Вже росте! ЧЕКАЙ!
Марія Дребіт
17.11.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965863
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2022
Нависли хвилі яшми золотої
Над берегами роздумів живих.
Клубились тісно, мов у сховку Трої.
Плечем плеча торкаючись. Між них
Витав собор. Не вибрано. Невинно.
Вимощував у звивинах пішник.
Думки пелéнив і горнувсь дитинно,
А наостанку, визрівши, в щось зник...
Марія Дребіт
15.11.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965717
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2022
Дрімотно. Тиша склалася в світання.
Кути загнувши гострого каміння
Застлала гладь. Вловила ритм зітхання
Отого часу, міряного рінням.
Зазвала колір в тон аквамарину,
У чан озерний влила води листу
І почала ззивати на гостину
Красу життя незаймано пречисту.
Марія Дребіт
15.11.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965662
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2022
У винній пісні сині лазуриту
Звучали грона струнами гітари.
Лились під дотик в складки оксамиту
Його п'янкі, захмелені узвари.
У дикій бочці коркували силу,
Встеляли дно й тягнулися до вінець.
Блукавши в шклянці ароматом з тилу
Напій ігристий завершав свій танець...
Марія Дребіт
14.11.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965624
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2022
Цитринив злотом тризуб між світами,
Двобій могутніх розсудити взявсь
П'ятьох безодень доторкнувсь зубцями,
У дно глибинне ланцами уп'явсь.
Суддею був - не гнувся у стихіях,
Міцна ж бо трійця! Непохитний жезл!
Пізнавши ВОЛЮ з мудрості софії,
Сміливо виклав український пазл!
Марія Дребіт
13.11.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2022
В беззір'я вийшла оніксова ніч.
Останню в міх закинула планиду,
Вдягла в підрясник велич небовиду,
Віскозою обвивши спалах свіч -
Отих, небесних відчайдух-світил,
Що розкида́ли світло між пітьмою,
До Місяця торкаючись луною
Лавин гарячо-втомлених чорнил...
Марія Дребіт
11.11.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965400
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2022
( з циклу ,,ЛИСТ ДО ПОДРУГИ")
М.:
Заплакали осінні кольори.
Вже зовсім скоро всі вони зміліють,
У кришталевий дзбан Зими збіліють,
Впадуть на дно. Зітліють від жаги.
Х.:
А поки що... А поки не здаються
Настурції, жоржини, пізній квіт.
То серце просить лагідного сонця,
Щоб літо бабине продовжило політ.
М.:
І кличуть аромат навперебій
В солоних сліз гарячі перегони
Розкрапані між жовтих і червоних
Та між зелено-згублених надій.
Х.:
Меланхолія втраченого дива,
Де панна Осінь ще така вродлива,
У жовтім капелюшку набакир
Спішить чомусь судьбі наперекір.
...Ріку часу спинити неможливо.
М.:
Утішились осінні кольори,
Вдягли на ноги чоботи ґумові,
Плащі та парасольки із любові,
Шепочучи до сніжної: ,,Зажди..."
Х.:
Стрімкий, нестримний часу лет
Ув осмутнілої природи,-
Листок тихенько впав на води -
Й поніс збентежений Серет.
Марія Дребіт - Христина Яремчук
08.11.2022 Португалія - Україна
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965099
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2022
Життя молилось тисячами слів.
В гарячий стяг блаженних ореолів,
Вкладало денний зміст у німбі флори,
В сутані хризоліту, що доспів.
І тим молебнем надихався світ.
Тремтів у стигмах, що стікали з Неба,
Поміж листків по променистих стеблах,
Осанну вклавши в слова заповіт.
Марія Дребіт
07.11.2022 Португалія
автор фото - Олег Суржок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965005
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2022
Бджолинно сотив солод сердолік,
Ярив собою мантрів щедрий припах,
Не вів рахунку, не виводив лік
Отим узорам в золотавих мапах.
Спекотно висів на очах в тепла,
Збивав з дороги спізнене проміння.
Вже не ловив його, бо йшла вона -
Та пізня пісня легкого успіння...
Марія Дребіт
07.11.2022 Португалія
вітор фото: Олег Суржок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964946
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2022
Лилась струною аметисту меса,
Уклавши спокій коливанням в час.
Землі торкнулась і сягла в небéса
Застлавши довкіл в супокою глас.
Трималася за руки з безгомінням.
На німо. Мовчки. Тишею світів.
Заплівши хвилі між міцним корінням,
Співалась серцем до останніх днів...
Марія Дребіт
07.11.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964918
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2022
Котився світом туркусу кругляк -
Небесний камінь зі шляхів ацтеків,
Війною бився, виміром парсеків,
За бірюзовість зоряних зівак.
Не сталось. Впав на землю із висот.
Паломником. Прочанином шаленим,
Спинившись поміж синім та зеленим,
Розбившись в квітах три́кутом чеснот.
Марія Дребіт
06.11.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2022
Віджовкла. Наче й зовсім не була.
Між сірих кварців шпиці нагострила,
Розправила шпилі неначе крила,
Повернуті у напрямку добра.
А в неба сині легінь-вітровій
Знайшов шпарину у безмежній клітці,
Віддав себе у мить, що вже по квітці,
Відбула до повітряних надій...
Марія Дребіт
04.11.2022 Португалія
фотограф Олег Суржок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964725
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2022
Розвиднілось. Густий туман віддав
Всю силу влади вранішній іконі,
Оздоблену у вибраний цирконій,
Би викласти дорогу що діждав.
І мали йти по ній думки святі,
Сльозою вмиті, визрілі, сакральні,
У чистій плоті та у чистім вбранні,
Не забруднившись в світу наготі.
Марія Дребіт
04.11.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2022
У недоспіллі криється піроп,
Зачаєно вогнить в ще юнім збіжжі,
Розмитнює теплом шляхи в підніжжі,
Де зір кропивить блискіток галоп.
З низин багряних перископить світ.
У маківці згасив слід оксамиту,
Вдягнув зернисто-спочивальну свиту
І мліє в царстві невмирущих літ.
Марія Дребіт.
03.11.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2022
Відколихавши незгасимість дня
Вечірній промінь стишив силу блиску,
Улігся у замісячну колиску
Спочити. А воркуюче життя
Набрало пензлем фарб з його дзеркал
І вкрапло синь в ранкове передсхіддя,
Фарбуючи опалове угіддя
Де між землі й небес звучав хорал...
Марія Дребіт
02.11.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964551
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2022
Вже паморозь довкіл вдягла в шляхетний,
У благородно-зоряний жупан.
По нім торкоче, нитьми шов блакитний,
Карбункулово-лицарський тарпан.
Гаптує долю та голчить стихію,
У винятковій силі мчить у даль.
Ніхто не мож його спинити мрію -
Знайти під сонцем волі пектораль!
Марія Дребіт
30.10.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964199
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2022
Магічне коло вечорових див
Колише спокій на нічних ліанах,
Краєчком світла тне шляхи туманам,
Зникаючи між тіней в перелив.
У фокусі - гарячість рандеву,
Звучить коханням, на піску, слідами,
Вібрує у привілля чудесами,
Із карнеолів пише піснь живу...
Марія Дребіт
29.10.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964182
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2022
Промовисто чаклує чароїт
Поміж бузковим та рожеволиким,
Поміж холодним та гарячодиким,
Складає в пазли виваженість літ.
Неждано зимний іній їх вколов -
Два кольорових стержні злились в гроні,
Завінкувавшись в винограднім лоні,
Розливши аромат, що захолов...
Марія Дребіт
28.10.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2022
Хтось вистелив рубіновий ліжник
У східній залі того піднебесся,
Де світ чека на сонячне пришестя,
Заламуючи промінь, що проник.
Ступає м'яко перший крок в килим.
У теплу вовну, де вогненна злива,
В палаюче шатро святого дива,
Гряде світанок та любов із ним!
Марія Дребіт
27.10.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963931
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2022
День розлив карамель самоцвітів.
Та спливала життя рівчаками.
Застигала, не встигши зрідіти,
Ніжно зір борознила слідами.
Кожне пасмо трималося міцно
За кору перегонів, літами.
Тацю барв оновляло циклічно,
Розрізаючи фарби мечами...
Марія Дребіт
26.10.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2022
( з циклу ,,ФАРБИСТІ ВІНКОПЛЕТИНИ")
В округлості долоні малахіт
Зібрався в кулю та чека на вирок -
Кренить тонке зап'ястя го у морок,
Не жде того, що врадить зимний світ.
Шульга? Правиця? Ніготь? Пазур? Що?
Кому належить? Світла? Темна? Руса?
Рука жіноча. Ї ім'я - спокуса,
Хоч й править нею обране НІЩО
Марія Дребіт
24.10.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963779
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2022
Стікало срібло жолобом зимовим
Цівкуючи досонячні мережки.
Спливло узором вперто-загадковим,
Оздобивши покваплені сережки.
За мить до сяйва вибухло каратом,
Розсипавши у світ мільйон іскринок
І в повній шклянці, у воді із хати,
Правдивий діамант знайшов спочинок.
Марія Дребіт
22.10.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2022
Закинув невід гранями сапфір.
Чатує на перлину небозводу.
Ковтнувши вись ковтає древню воду,
Щокасто оглядаючи довкіл.
У повній тиші мріється йому -
Навшпиньки підкрадається до плеса,
Краде з чужих обійм свої небеса
І різьбить з ними вінценосця сну.
Марія Дребіт
21.10.2022 Португалія
фото з нетуВ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2022
Смеркає танець золотого дива.
Згораючи у тінях губить силу.
Намарно кличе святістю до чтива -
Вже не вловити швидкоплинну хвилю.
Ступив до фляги відблиск вечоровий,
За мить розлиє за нічні фужери.
Комусь ковтнеться, ну а хтось, восковий,
Відлиє в тому злоті блиск химери.
Марія Дребіт
20.10.2022. Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963415
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2022
Зустрілись в сонці Осінь та Весна -
Гарячостигла та Гарячоюна,
В післяморозних міжлисткових дюнах
Засипаних килимами добра.
Тепліли вдвох для пахощів рясних.
І байдуже на дивне неначасся.
У медовинні сяйного причастя,
Бурштинить сповідь тихістю між них.
Марія Дребіт
20.10.2022. Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963400
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2022
Упав із Неба визрілий смарагд.
Розбився гучно на шклянне намисто
І став чекати хто му буде рад,
Хто одягнеться в зелень урочисто.
А поруч біла ружа розцвіла.
Вбранням весільним кликала до шлюбу.
В підніжжі зелом блиснула роса
Втягнувши квітку в невідкупну згубу...
Немає більше білої краси.
Незайманість врочисто зеленіє
І тільки спогад, встигши розцвісти,
Вдягається у білосніжні мрії...
Марія Дребіт
19.10.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2022
( з циклу ,,ФАРБИСТІ ВІНКОПЛЕТИНИ")
Тремтлива ніжність пахощами снить.
Тріпоче соком сновидінь медових.
Нектар рожевобокістю болить,
Спливаючи - лікує цвітоглови...
В рум'яних снах викупує шпінель,
Зануривши в пестливі сонця грози.
Прокинеться пахіллями шанель
З ковшів розлитих дикої мімози...
Марія Дребіт Португалія
18.10.2022
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2022
...Пес тихо доживав свого віку́.
Не мав кудлатих мрій, не бився зубом,
Покрехтував, ковтаючи їду,
За нюх тримав життя свого жагу,
Вітався, по собачому, із людом...
...А нині сам сидів між груд життя.
Старенький Крим виковтував гавчання.
З очей незрячих капала сльоза
І застигала, зболена й руда,
Серед руїн кривавого мовчання....
...Гарячі рани запеклись слідо́м,
Що залишився пережитим жахом.
Він вже оклигав під людським крилом
Та повертався поглядом в гніздо,
Щоб стерегти СІМ'Ю під рідним дахом...
12.10.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2022
Над озером сидів старий Нарцис.
Вдивлявся вперто в каламутну воду.
Шукав в ній образ, що давно вже скис,
Закохано шукав в ній свою вроду.
Вода на нього глянула в одвіт
З застояної ряски та намулу
І відтворила невмолимість літ,
І показала яв життя набулу.
Підвищив голос. Тупнув до землі.
В нестримній люті вирячив очиці
І заходився в корені свої
Несамовито жбурить блискавиці.
Вода гасила. Не її ж вина,
Що в бідолахи вивищене еґо.
Не раз йому доводила вона:
,,Усе минає. Йди життям, як треба..."
Не слухав, лиш мінявся берегів
І вперто зирив на води дзеркалля,
Складав з каміння монотонних днів
Місток через непройдене провалля.
Незчувся, як літа взяли своє -
Шлях до води набив на лобі ґулі
Не зрозумів він за усі роки,
Що суть проблеми у ГНИЛІЙ ЦИБУЛІ...
Марія Дребіт
04.10.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961898
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2022
Слова Марії Дребіт,
Музика Олександра Рожанського,
Аранжування Олександра Рожанського,
Виконання Тетяни Вітрук-Коваль.
https://youtu.be/SHQqsskBX9I
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2022
(пісня)
І
Через біль, через кров, через горе й страх,
Я несу міх життя на своїх плечах.
В нім усе, що змогла я серцем вберегти -
Боже, дай мені сил донести.
ІІ
Йду в світи між сирен та гарячих сліз,
Жде мене чужина сивиною кіс.
Заплету їх в вінки та вкраплю маками,
Боже, дай мені сил не плакати...
Пр.:
Ти зачекай, ти зупинись, моя дорого!
Дай озирнусь, дай поклонюсь рідним порогам!
Дай зачерпну в пам'ять вічну любов!
Дай в Україні побачити знов:
Неба блакить, жито в полях, зоряні зливи,
Птахи душі, сонця дощі, люди щасливі...
Все перейду на стежинах зневір!
Я повернусь! Ти мені тільки ВІР!
ІІІ
А ВОНА мене жде і кричить з руїн:
"Ти неси до людей серця передзвін!
Хай звучить у світах правда молитвою!
Кожен крок хай стане битвою!"
Марія Дребіт Португалія
16.09..2022
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960194
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2022
( з циклу " БЕЗ ПІДТЕКСТУ")
...Стан здоров'я його мами різко погіршився. Жінка вже не могла сама дати раду в чотирьохкімнатній квартирі. Син теж не міг надати матері ту увагу, в якій вона мала необхідність. А потребувала жінка постійний контроль, в доброму розумінні цього слова та безперервну допомогу, бо "Альцгеймер наступав на п'яти" різко та швидко. Багато причин передувало цьому - смерть чоловіка, старшого сина, серйозна хвороба молодшого... А скільки ще було їх, отих різних причин, знала лише сама жінка, та чи пам'ятала? Тому, молодший син прийняв остаточне рішення влаштувати матір в один з будинків для літніх людей, де вона знайшла те, чого не зміг дати їй він, через складність власного життя...
...Ще донедавна звичайна квартира його матері, сьогодні пахла свіжою фарбою, новими меблями та сяяла чистотою наґлянцованих вікон та підлоги. Мінімалізм сучасного оформлення кімнат пасував до загального інтер'єру. Аромат смаку та достатку п'янив очі. Чоловік окинув поглядом квартиру і, залишившись задоволеним, зателефонував у рієлторську агенцію...
...У його власному домі вже багато років працювала українка. Допомагала тримати в чистоті будинок, слідкувала за тим, щоб одяг господарів та їхніх дітей мав пристойний вигляд, доглядала за собакою. За всі ці роки між подружжям та домашньою робітницею не виникало ні сварок, ані непорозумінь, чи кофліктів. Завжди все було чітко, точно і вчасно. Одним словом - по серйозному.
Коли в Україні розпочалася війна, господарі часто розпитували в жінки про реальність тих подій. Вони дійсно переймалися ними.
Коли ж сталося повномасштабне вторгнення росії на територію України, ці молоді люди заходилися допомагати збором речей та їжі для біженців, а також передавали через українку все необхідне в Україну...
... Сьогодні молоде подружжя мало, для своєї помічниці по дому, гарну новину.
- А ми здали квартиру моєї мами молодій сім'ї з України. Біженцям. У них двоє малих діток. Хлопчик та дівчинка. Такі гарні та виховані діти! Батьки чудово володіють англійською, - захоплено розповідав чоловік, активно жестикулюючи та поглядаючи на свою дружину, а та ствердно кивала головою.
- До мене звернулися наші, місцеві, - продовжував чоловік, - та коли вони почали вихвалятися своїми докторатськими дипломами та зв'язками, мій інтерес до них зразу пропав,- сказав чоловік і з сумом опустив очі.
... Так, далеко від рідного дому, відбувся двосторонній маленький жест великої справи - відповідальність та серйозність звичайної українки в португальській родині допомогла португальцю надати перевагу українській родині...
...Було до сліз приємно...
Марія Дребіт
28.08.2022 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957969
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2022
Як же ж дріт отой боляче колеться,
За котрим заховала хоробрість думок.
Лиш звидніється мислі околиця -
За печать заганяла. За сьомий кілок.
Тиша зв'я́зок іржею покрилася.
Голос стих і упав на схолоджений діл.
...Свіжі помисли буро світилися
Та назад повертались до пройдених кіл...
28.08. 2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957929
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2022
А я взяла і стала злюкою
І так добре мені від того -
Вже нікому в серця не стукаю,
Не шукаю в кому́сь святого.
Не потрібні живі непотреби,
Моя куля усіх нагнала.
Вільно йду, обтрусивши пил раби,
Із відкинутого забрала!
Марія Дребіт ( Голодрига)
25.08.2022 Португалія
малюнок з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957592
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2022
Слова Марії Дребіт ( заспіви) - Олександра Рожанського ( приспів),
Музика Олександра Рожанського,
Виконання Юрія Футуйми,
Аранжування Ігоря Ващишина,
Відеоряд Ярослава Стареправо.
https://youtu.be/4IawFxeHlkc
24.08. 2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957520
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2022
!!! Я не маю до них жалю
Не шкодую для них с м е р т и
Пожиттєве тавро смалю́
Поміж рогів москалю
Тим потворам вже час в м е р т и !!!
29.07.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954827
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2022
Слова Марії Дребіт,
Музика Олександра Рожанського,
Аранжування Олександра Рожанського,
Виконання Олександра Рожанського,
Відеоряд Наталії Хаммоуди.
https://youtu.be/VFz2wlEMaCU
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952205
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2022
Слова заспіву Марії Дребіт,
Слова приспіву Олександра Рожанського,
Музика Олександра Рожанського,
Аранжування Олександра Рожанського,
Виконання Олександра Рожанського,
Відеоряд Наталії Хаммоуди.
https://www.youtube.com/watch?v=keFclmZ1wzc
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950810
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2022
( з циклу ,,ЛИСТ ДО ПОДРУГИ)
Слова - Марія Дребіт - Галина Химочка,
Музика - Марія Дребіт,
Виконання - Анастасія Аверіна, Тетяна Вітрук-Коваль,
Аранжування - Юрій Майданик.
Португалія-Україна-Італія.
14.06. 2022
https://youtu.be/CicGEB7U68k
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950569
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2022
( з циклу ,,ЛИСТ ДО ДРУГА")
І
М.: Тримайте мою руку!
В ній мого серця сила.
Ним вб'ю розмиру суку,
Що ріже ВАШІ крила!!!
Черпайте з мене віру!
До дна життя черпайте!
ВАС віддаю в офіру!
ТРИМАЙТЕСЬ! НЕ ВМИРАЙТЕ!!!
Пр.:
М.: Вдармо їх силою слова
Час бо прокинутись,
Справжніми стати!
Досить! Підбита підкова!
Кліті покинуті!
Зірвані ґрати!
ІІ
Д.: Птах вилітає із ґрат
Він обирає волю
Під звуки гармат
Треба мчати по полю
До власної перемоги
Обрано шлях
Наші з тобою дороги
На Скрещених шаблях!
Пр.: М.: Вдармо їх силою слова
Час бо прокинутись,
Справжніми стати!
Досить! Підбита підкова!
Кліті покинуті!
Зірвані ґрати!
Марія Дребіт - Дмитро Лінартович
03.06.2022 Потругалія - Україна
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950161
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2022
М.: А я знаю тебе й не важливо що ми незнайомі.
Відчуваю той Гімн, що возносиш з душі до Небес!
Дві енергії стрілись, витаючи в Божому Домі,
Дожидаючись в схронах сердець акведуків чудес.
О.: Я не бачу тебе, та шляхи Божі нам невідомі.
Ми незримо йдемо по околицях наших адрес,
Десь відлуння думок серед поглядів вулиць знайомі,
Переплетом ідуть в персефонах погідних словес.
М.: Словопад на вустах розторочить думки бахромою.
Порозкидує суть не залишивши й крихти сліду.
Тільки віра свята розіллється в нас святоводою,
Омиваючи світ Великодня між Зел в Коляду.
О.: Нас несе по світах та навічно ми разом з Тобою,
Виростає зерно, зупиняючи тлінну ходу,
Кривобокі серця Він бере на Могутню Долоню,
Віртуозно лікуюючи в кіптяві душу тьмяну́.
М.: Він розрівнює згини, що встелюють наші дороги,
Зашиває розірвану стежку від думки до діл.
Обіймає за плечі, вмиває нам втомлені ноги
Та шляхи відкриває вже збитих й не пройдених кіл.
О.: На життєвих ланах нам ще треба розбити пороги,
Подорожніми суть нам судилось пройти частокіл,
Та до Нього ведуть, лиш до Нього ведуть перемоги...
У понурих серцях ще засяє Промінням Престіл ...
Марія Дребіт - Оксана Пунда
30.05.2022 Португалія - Україна
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949222
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2022
Я твоя дитина, Україно!
Неважливо скільки літ мені!
Б,ється в грудях серце воєдино
Від світанку й до захо́ду днів!
Я твій щебет, Нене, цвіт та корінь!
Я зернина, гілля, чорнозем!
Я твій вітер, хліб, дорога, промінь!
Я є голубінь твоїх озер!
Я твоє дитя, о моя Земле!
Я молитва, пісня, сон, поріг!
Я твій меч із лезом вічнотеплим!
Я народ - дитинства оберіг!
22.05.2022 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948427
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2022
( з циклу ,,ЛИСТ ДО ПОДРУГИ")
М.: Вдих ... Видих ... Вдих ...
У нім млинує колесо життя:
Стібкує перші кроки несміливі,
Веде назустріч сонечку та зливі,
По злітній смузі обране дитя.
С.: Вдих ... Видих ... Вдих ...
У пошуку Тарасових стовпів.
Злітає ввись у небеса Арея.
Йде битим шляхом мужнього Енея,
Черпає сили з коренів дубів!
М.: Вдих ... Видих ... Вдих ...
В нім дух Мазепи, Орлика, Стецька,
Шухевича, Бандери і Богдана!
Сплелися міццю, в серці отамана,
Духовні плити в брами козака!
С.: Вдих ... Видих ... Вдих ...
Широкий степ для нього батьком став,
Вчив волю України боронити!
Не міг його свободи кат спинити,
В бою за Правду він на смерть стояв!
М.: Вдих ... Видих ... Вдих ...
Мечем та кульми, духом, нервом став!
Живим еланом одягнув весь простір!
Обвив свою ударну хвилю в постріл,
Краї орбіти мужністю порвав!
С.: Вдих ... Видих ... Вдих ...
А дух його - коштовний самоцвіт,
Вогнем в душі палає Перемога!
Зодягнений у обладунки Бога,
Безстрашності і силі заздрив світ.
М.: Вдих ... Видих ... Вдих ...
Розправив руки-крила та злетів
Над перстю та блакиттю неба й моря,
Відрікся страху, смутку, болю, горя
І феніксом вознісся над катів!
Вдих ... Видих ... Стих ...
Марія Дребіт - Ярослава Слободян
18.05.2022 Португалія - Україна
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948151
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2022
ПОЕТИЧНА ВЕРВИЧКА складаєтьсяя з трьох частин, бо основа віри - це ТРИНАЧАЛО - Отець - Син - Дух Святий.
У ПОЕТИЧНІЙ ВЕРВИЧЦІ немає дотримання єдиного поетичного ритмо-метру чи інших канонів. В ній є СИЛА ВІРИ, СИЛА ДУХУ, СИЛА СЛОВА! І ЦЕ ОСНОВНЕ!
ЧАСТИНА ТРЕТЯ
ЗА АЗОВ!
ЗА ПЕРЕМОГУ УКРАЇНИ!
(Марія Дребіт):
Молюся. У тиші. Благаю у Бога,
Споко́ю та злагоди світу ...
Та бу́де для МИРУ ціна - ПЕРЕМОГА!
ВІДНИНІ Й ДО ВІЧНОГО ВІКУ!
( Ольга Донеччанка, письменниця, людина, що на собі відчула жахіття війни):
Хай в мирному небі птахи, в полі - коні.
У гривах заплуталась ВОЛЯ ...
І стяг на Донецькім моїм териконі,
Щоб синім та жовтим був - молю!
( Надія Козак, поетеса-піснярка):
Стаю на коліна:- О, Боже Єдиний ...
Ти - Небо, Ти - Зорі, Ти - Води ...
Впантруй і мою дорогу Україну
В прозахіднім колі народів!
( Олеся Чайка, берегиня Українського Козацького Війська, волонтерка):
Звуки кобзи, бандури і ліри, то ключі для воріт в Новий Світ,
Є Любов, є Надія, є Віра, тож воскресне козацький наш Рід!
Хочу вірити й вірю у Тебе, в Україну прекрасну мою!
Вознесу, неповторну, у Небо, на Землі у піснях возхвалю!
( Анна Власюк-Дініш, вчителька):
І згине ворожа сила,
І мати діждеться сина ...
В обійми впаде дружина
Й в колисці всміхнеться дитина!
( Наталя Борисовська, військовослужбовець, захисниця України):
Народжені в бою
Свободою жити -
Так нині ми звемось -
Такими і мусимо прожити ...
( Христина Яремчук, викладачка музичних дисциплін у ЧДПК):
Тепер, як ніколи - напруження тиші,
Всі нерви - в кулак і кипіння тривоги.
Вкраїна пита: ,,Ти мене не залишиш?,
Бо нині надія на тебе й на Бога!"
( Влад Якушев, український письменник, журналіст. Автор популярної книги «Карателі»):
Коли прийшли нас убивати
Ми не втікали від убивці!
Ми взяли в руки автомати
І довели, що ми не вівці!
( Олена Попова, письменниця-казкарка, поетеса):
У спішна!
К мітлива!
Р озумна!
А мбітна!
Ї нша!
Н езламна!
А втентична!
Україна - єдина у часі та просторі,
Піснею лунає у всіх світах!
( Василь Паламарчук, прозаїк, ветеран АТО, воїн-захисник):
Нас питають:,,Чи буде вторгнення?",
,,Куди бігти, як впаде ,,Град"?
А ти дзвониш своєму взводному
І питаєш чи візьмуть назад.
( Василь Ковтун, народний поет України):
Ми з духу козацького й плоті,
І ненька від роду одна,
Все інше - нехай буде потім,
Сьогодні - священна війна.
(Анна Кіщук, сестра Героя Небесної Сотні):
Земле наша Українська, земле життєдайна.
Чому ж ти так зеленієш, чому така файна?
,,Не дивуйтесь діти мої, що я зеленію...
Кров'ю, потом я полита, тому й зеленію.
Кров'ю, потом батьки ваші мене поливали,
Від ворогів чужоземців мене захищали.
Прийшла біда з опівночі, війнов наступала,
Щонайкращих моїх синів на війну забрала ..."
( Василь Погорецький, отець-доктор):
Що не день, то ближче до Раю ...
Та війнами й далі земними журюсь.
В руках я перо і тризуб тримаю,
За волю твою, Україно, молюсь ...
( Олена Соколова, військовослужбовець, матір та кохана жінка загиблих героїв України):
О, Боже єдиний, про одне молю я -
Дай сили і духу дійти до кінця.
Щоб справа, почата моїми синами,
Була перемогою, тільки Добра!
( Бережа Суржок, творча жінка):
Україна в огні! Кожен погріб ячить!
Молитви́ і пісні сотворяють нам щит!
І у небо летять Байрактари й Слова!
Україно моя! Ти жива! ТИ ЖИВА!
( ,,Лаккі", воїн-захисник):
... За мій рідний Ірпінь не прощу, не пробачу!
Тебе *** зродила, гієна зростила!
Бо того б не зродила МАТИ ...
Ти вже проклятий, знай!
Ти вже мрець і ти раб!
Ти убивця, ти кат супостатий!
( Роман Дребіт):
Злетіла птахом в сині небеса,
Крильми тремтіла, болем, щемом, шалом ...
Стікала кров.ю та долала жах -
До ПЕРЕМОГИ линула Началом!
( Дмитро Лінартович, актор кіно та театру, бард, воїн-захисник):
Стою на своїй землі,
Відчуваю міцну опору
І злість моя при мені
На тих, хто по трупах йде вгору!
( Василь Панцирєв, бард, поет):
Страшна війна, немає слів,
Одні думки високі -
Ми переможем москалів!
Настане мир та спокій!
( Мар'ян Дорогань, воїн-захисник):
Летять снаряди з горизонту,
Земля трясеться і кипить.
А на душі чистенький спокій,
Лише за родичів болить.
( Ярослава Слободян, вчителька):
Ми віримо - прийде весна до нас,
Зрадіє СОНЦЮ скривджена калина
Настане світлий довгожданий час,
І буде вічно жити Україна.
( Володимир та Сергій Гупал, фронтмени гурту ,,Брати Станіслава", воїни-захисники):
Стогне, реве, мішки під очима ...
Та в грудях лунає праведний спів!
У порваних латах, за доньку, за сина
Мати-країна рве ворогів!
( Христина Швед, творча жінка):
За Україну, за її синів та дочок!
Та за стареньких й немічних людей!
Бої ведуть дівчата й наймужніші хлопці
У пеклі.
З Богом у своєму серці!
Не знаючи страху!
В НИХ ПЕРЕМОЖНЕ СЯЙВО СВІТИТЬСЯ З ОЧЕЙ!
СЛАВА УКРАЇНІ!
ГЕРОЯМ СЛАВА!
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2022
( з циклу ,,ЛИСТ ДО ПОДРУГИ")
М.: Де ти, крихітко? Як твої справи?
Чи спокійна твоя душа?
Чи палають у серці заграви?
Чи емоцій живих катма?
З.: Тугою нестерпною я в окови закована,
За тисячі кілометрів від дому мене заховано.
Матінка рідна сказала, що ми - насінинки,
Величної нації берегині - ми українки!
М.: Юна дівчинко, ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ!
Пуп `яниться життя весна!
Має мрії Вкраїна хоробра!
І маршує до них вона!
З.: Та серце моє назавжди в Україні!
Немає кращої від моєї Батьківщини!
Сльози всі виплакані, тужу за Тобою.
Щем за народ мою душу пронзає до болю,
Поки безславнії кати позарились на нашу свободу і волю.
М.: Ненависник зірветься в безодню.
І зостанеться там. Це знай.
Ти візьмеш сміло в руки СЬОГОДНІ
І у ЗАВТРА його вкладай!
З.: Я вірю, щоденно молюся,
Що на Вкраїноньку я повернуся!
Наші безтрашні воїни землю для нас збережуть,
Лихих ворогів із землі проженуть.
Ми повернемось і в ній проростемо
Корінням міцним, цвітом калини ми зацвітемо!
Марія Дребіт - Злата Борозенець, 13-річна донька загиблого Героя Дмитра Борозенця).
09.05.2022 Португалія - Україна
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2022
( з циклу ,,ЛИСТ ДО ПОДРУГИ")
М.: На причілку хати
Жде-чекає МАТИ
Свого сина.
Ще вона не знає,
Що його ховає
Домовина.
I.: Ще вона не знає,
Що спіткало горе
Всю її родину,
Неньку - Україну.
Згорблена старенька
Не розправить плечі,
Затуманив очі
Біль її та сльози,
Все чекає сина
МАТИ на порозі.
М.: Поруч жінка стала,
Погляд заховала
В гіркі сльози.
Молода, вродлива,
Мала косу сиву -
Життя грози.
І.: В небо подивилсь
Руки підняла.
Сина народила -
Я ж була щаслива,
А тепер я сива,
Молода, красива,
Тільки й щастя мала
Та не вберегла...
M.: Обійнялись щиро,
Віддали в офіру
Синів Богу.
Молитвами вкрили
Душедайні сили,
Їм в дорогу.
І.: Бо життя, як грози,
Дощ і град стіною ...
Гірко стало МАМІ,
Сльози витирала.
Зранена, прибита,
Знищена вона,
Бо не дочекалась
Сина із війни.
M.: МАМИ СИВОБІЛІ,
МОЛОДІ та ЗРІЛІ
ВАМ ВКЛОНЯЮСЬ!
А СИНАМ СОКОЛАМ -
ВІЧНІСТЬ НАДОВКОЛА!
СХИЛЯЮСЬ ...
Марія Дребіт - Ірина Харчук, матір загиблого героя з
07.05.2022 Португалія - Україна
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947159
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2022
М.: Вже перші кроки день новий зробив:
Відсунув ширму сірого туману,
Ступив на сцену непочатих див
У ясних шатах днинного сукману.
Т.: Я вдячна Богу за можливість дану:
Іти вперед за своїм щастям.
І руки опускать не стану,
Коли мені та щось не вдасться.
М.: Хай вдячність вийде та між берегів,
За межі слова хай вона ступає,
Хай не боїться грому батогів,
Не ко́риться, бунтарка, не згасає!
Т.: Я буду вірити в дива і казку
І даруватиму добро я людям.
Я вдячна Богові за ласку!
Нехай любов царить усюди!
М.: У кожній миті денного єства,
Відважмо час на шальках розуміння -
Щоб не ,,За що?,, звучало у словах,
,,Для чого - знаю!,, - сталося прозрінням.
Марія Дребіт - Тетяна Максимів, дружина захисника України.
03.05.2022 Португалія - Україна
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946839
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2022
( з циклу ,,ЛИСТ ДО ПОДРУГИ")
(пісня)
І
І знов мене хвилюють твої очі голубі,
Зволожені туманами надії.
Стоїш між двох перонів, посміхаючись мені -
Розлукою та променями мрії.
Пр.:
А я чекаю ніжних слів,
Гарячим подихом ловлю.
У візерунках булих днів
Шукаю сонце між снігів,
Бо досі лиш тебе люблю.
ІІ
Я в глибині блакиття мов у прірві знов тону,
В обіймах нескінченної любові.
Поміж розлук німих зловити мить хоча б одну,
Відчути дотик мріяно-шовковий.
Пр.:
А я літаю серед снів,
Твій подих і вночі ловлю.
Серед вокзальних вітражів
Шукаю слід жаданих слів,
Бо досі лиш тебе люблю.
Марія Дребіт - Наталія Простякова
17.01.2022 Португалія - Україна
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946633
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2022
( з циклу ,,ЛИСТ ДО ПОДРУГИ")
М.: Українці, заплачемо потім -
Пересолимо слізьми святий чорнозем.
Нині ж биймось, бо в кожнім болоті,
Сіють ,,квакші" брехню та плюються вогнем!
О.: Та брехнею й вогнем нас не можна здолати!
Ми не згодні втрачати свободу свою!
Бо для кожного з нас Україна - це Мати,
Ми за неї повстанем у кривавім бою!
М.: Українці, обі́ймемомь завтра,
Нині кожного руки тримають свій меч!
І Стугнує роз` ятрена ватра,
І Вербою викошує ворога смерч!
О.: Тільки в єдності сила наша!
А ще маємо в серці любові дар ...
І його вже відчула раша -
Нищить орків з любов'ю наш байрактар!
М.: Українці, ми ще усміхнемось,
Через біль та розпуку гарячих думок!
Світе, знай, ми іще повернемось,
І до цього залишився тільки лиш крок!
О.: Всі чекаємо День Перемоги,
Як узимку всі мріють про цвіт навесні ...
Пил з воєнної змиєм дороги,
Втрати біль заховаємо гли́боко в сни!
Марія Дребіт - Ольга Донеччанка
29.04.2022 Португалія - Україна
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2022
( з циклу ,,ЛИСТ ДО ПОДРУГИ")
М.: Плаче, квилить Україна, зболено голосить,
То заломить з болю руки, то рве в болю коси.
Прикриває зкривавлені оголені рани
Вишива́ними, хрестами, мальворушниками.
С.: Тліє серцем, наче мати, за дітьми своїми,
І кривавими сльозами омива руїни.
Заспівала пісню ніжну, що бринить туго́ю,
Та не стане на коліна, не буде рабою.
М.: Бо душа її свобідна і дух її вільний,
А під строєм, кріпить віру, хрест її натільний!
А між стонжок кольорових та хусток квітча́стих
Самостійна Незалежність йде шляхом шпилястим!
С.: Під ногами грань пекельна - багряне намисто,
Але Вічна Берегиня ступає врочисто.
Вибирає з жару квіти, у вінок вплітає,
Синів й дочок стяг священний від куль закриває.
М.: І заплівши ґердана́ми буршино́ву косу
Пішла в танець переможний берцями на босу!
Затягла на стані крайку, підібравши плахту,
В'яже ворогу, ґудзами!, соковиту плаху!
С.: Засміялася бандура над Дніпром рікою,
А в Карпатах відгукнулась трембіта луною.
І пронесла тризуб волі з Заходу до Сходу!
Благу вість несе Оранта нам про Перемогу!
Марія Дребіт - Ярослава Слободян.
27.04.2022 Португалія - Україна
на фото: картина української художниці Марти Пітчук
,,Перемога".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2022
Б `є по ліктях струм голодний,
Ловлять жмені піт холодний,
Тнуть зморшки го чоло.
Закусив від болю зуби,
Німо шиє зойком губи.
Рве голодом його.
Свище вітер у кишені -
Все що мав віддав дитині.
Тре совісті мозоль.
Наступає ним на думку,
Строчить погляд чиюсь сумку,
Він - вироку король.
Зблід. Ну й що? Немає мочі,
Заплітати коси ночі,
Хай журиться сама.
А його тривожать люди
Ті, що теж кусають губи ..
Зна, виходу нема ...
АЛЕ ЗІЙДЕ СОНЦЕ!
І ЗРАДІЄ СЕРЦЕ!
ВЖЕ ЯСНИТЬ ДОРОГА!
ЛИШ ДІЖДІТЬ ПІДМОГУ!
Марія Дребіт
23.04.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945762
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2022