| Сторінки (6/577): | « | 1 2 3 4 5 6 | » |
[b][i][quote]Що б не трапилося у цьому світі випадково...
І я теж з волі цього великого закону... [/quote]
Що б в світі не відбулось - випадкове,
У всього - лиш один сліпий кінець.
Тому життя здається загадковим
І не логічним, най їм буде грець!
І справжність почуттів - то лиш примара,
Один закон великого буття.
Вся пристрасть та емоції - почвари,
Любов і дружба тільки відчуття
І якщо станеться, що не зустрітись
Уже ніколи і зовсім ніяк,
То, може, вдасться хоч зігрітись
У згадках про минуле, позаяк...
22.11.2024
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027030
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2024
[b][i]Притча🙄
Їх підхопили білі крила...
Переплелися почуття
Один без одного несила,
Прожити не могли ні дня
Одруження... Сім'я... Дружина...
В домовленості добрий знак:
Якою б не була причина
Не відкривати двері. Так!
Ось незадовго стук у двері -
То чоловікові батьки
Угода наче делівері.
І не відкрили... На святки
Прийшли батьки дружини... Наче
Ще діє той же договір
Дружина в сльози, тихо плаче
Відкрила двері... Та з тих пір
Угода втратила, бач, силу...
І все забулось на роки
Кохав свою дружину милу
І згодом стали вже батьки
Два сина батькові підмога
Росли мужніли як дубки
Хоча виховував і строго
Та грався з дітьми залюбки
А згодом народилась дочка...
Вечірку батько закотив
Напої, яства, пива бочка,
Хоча до того і не пив...
Спитала жінка чоловіка:
"Яка причина, баглаю?"
"Бо дочка, то любов до віку -
Відкриє двері й у раю..."
Бо дочка - ангел... Її крила
Піднімуть в небо, тільки й жди!
У серці батька - дочка мила,
Його душа у ній завжди.
22.11.2024
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2024
[b][i]Невдача жити не за планом,
Який ти склав для майбуття,
І буть прив'язаним арканом
До дому все своє життя...
Невдача плакатись в жилетку,
Коли у тебе "повен дім",
І торгуватись за серветку
З бабусею на ринку... Втім
Невдача це твоя робота,
Якій даруєш кращий час,
Де є зарплата і турбота,
Та нелюбима, бач, для вас...
Невдача мріять про високе
І не робить на зустріч крок.
Перебувати завше в шоку,
Бо винуватий фатум, рок.
Невдача бути сексуальним
І почуття не проявлять...
В стосунках бути тривіальним...
Перед новітнім пасувать...
Невдача буть завжди голодним,
Скупим на милість і слова,
В оцінках бути прохолодним,
Щоб не боліла голова...
Невдача із дітьми не грати,
Їм не читати казочок...
Відповідальність - уникати
Та не цуратися пліток...
Невдача вдало вийти заміж,
Або женитися на тій,
Найкращій, милій з всіх, що поміж
Та не любити ... Тож постій,
Подумай, що таке невдача?
Її ти програмуєш там,
Де розраховуєш на здачу,
Й не мислиш позитивно сам...
21.11.2024
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2024
[b]
[i][quote]Я, не так давно, зрозумів одну страшну річ: все життя дорівнює слову «чекати»[/quote]
Чекаю, поки охолоне кава...
Чекаю літа... Жду вже Новий рік...
Чекаю: де ж ти забарилась, слава?
Чеканню я давно вже втратив лік...
Чекав, як мама забере з садочка...
Чекав, як в школі продзвенить дзвінок...
Чекав, коли закінчиться відстрочка...
Чекав, коли настане, врешті, строк...
Чекаю як наїсться чорна кішка...
Чекаю повідомлення в Фейсбук...
Чекаю, щоб укластися до ліжка...
Чекаю музики знайомий звук...
Чекаю, як і всі, свою зарплату...
І жду погоду з моря між вітрів...
Чекаю, щоб когось та й покохати,
Чекаю ту, яку я не зустрів...
Чекаю злого підступу й трамвая...
І жду доставки піци в опівдень...
Що все закінчиться колись, я знаю,
Та ждать не варто радісних пісень...
Чекаєш подарунків, просто слова...
На телефон чекаєш ти дзвінка...
Чекаєш перемогу... Знову й знову
Чекаєш влучного таки рядка...
Чекаєш на новини добрі лише
І віра ця в майбутнє не спроста:
Авжеж, полковнику ніхто не пише,
Та він чекає лиш свого листа...
Та найважливіше - тебе чекають
Додому... в мережі... і в цьому суть:
Очікують, пантрують, дожидають,
Твоєї усмішки, як світла, ждуть...
21.11.2024
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027018
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2024
[b][i]Ніхто не знає, яку каву я люблю...
Як мрію від усього відпочити...
Як боляче буває, навіть, у раю....
Та знають всі, як я повинен жити.
17.11.2024
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026821
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2024
[b][i]Одну пораду хочу дати від душі:
Не зраджуй мрії і бажанню мати,
Та вивіряй, як ти бува на куражі,
Бо завтра може навіть не настати...
17.11 2024
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2024
[b][i]... Нью-Йорк..
Вже добігало дев'ятнадцяте століття
На виставці зустрілись між персон
Два генії на відстані якогось ліктя
Завзятий Генрі Форд і Едісон
Та виставка наскрізь світилася вогнями
Це Едісона лампи звідусіль
А Форд пояснював свій винахід словами
Демонстрував простий автомобіль
І Едісон оглянувши його машину
Причмокнувши губами проказав:
"Ви світ прискорили...Всі, мабуть, безупинну
Захочуть мати витвір Ваш..." Як знав.
І вдячний Форд старому Тому Едісону
Потиснув руку... Що сказать не знав...
Тому як приклад ввічливого свого тону
Автомобіль йому подарував
Так дружба трапилась поміж чоловіками
Й тривала довго-довго крізь роки
Це було щиро і відверто, без реклами
І хоч різниця в віці та на ти
...Пожежа в Едісона трапилась на свято
Майстерня вся згоріла аж до тла
І Форд прислав тоді грошей дуже багато
І приписав: "Ще дам, як буде тра..."
...Тяжка хвороба в Едісона після встряски
І рухатися змоги він не мав
Тож Генрі Форд тоді зробив аж дві коляски
І перегони з Томом влаштував...
Так вдячність Форда Едісону не вщухала
Том вірив в Генрі і його талант.
Повага, віра, дружба їх завжди плекала
Хоч кожен в своїй справі був атлант.
І Едісон одного разу зауважив,
Щоб Генрі Форд йому пообіцяв,
Що якщо тіло Тома нічого не важить,
Щоб дух його хоча б урятував.
Та вічність для титанів геть не перепона
І Форд дотриматися слова зміг
Останній подих Тома Алве Едісона
В пробірці він для всіх таки зберіг.
18.11.2024
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026796
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2024
[b][i][quote]Життя коротке, їж десерт - першим"[/quote]
Ми схильні відкладати все на потім:
Надії і любов, і рішення прості...
І часто від життя берем по квоті,
Не те, що хочемо, що маєм на меті...
І ложкою великою із буднів
Черпаєм юшку благостей свого життя
Хоча вони і для здоров'я згубні
Вживаєм їх, як еліксир, без каяття...
І часто ми не можемо змінити
Із сірої рутинності стрімкий потік,
І ніколи присісти і спочити
Допоки з нас не вичавлять останній сік
Ми сподіваємось даремно й мрієм,
Що станеться само собою якось враз
І дуже неохоче робим й дієм,
Потрібен нам завжди чіткий дороговказ...
Тож від сьогодні заведіть блокнотик
Миттєвостей щасливих зі свого життя
І радість, як десерт, смакуйте доти,
Допоки світ без правил є. Як відчуття?
16.11.2024
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026648
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2024
[b][i]Притча
У савані якось раз
Завагітніли тварини:
І собака між оаз,
І слониха на рівнині...
Ось три місяці пройшло
У собаки вже прибуток.
Цуценяток шість було
І шептались звірі: "Круто!"
За півроку знову це -
У собаки, бач, вагітність
І ховало черевце
Десять цуциків. Стабільність!
Ще півроку знов приплід
Намічається в собаки
Та спитала принагід
У слонихи: "Де ознаки
Що ти виносиш дитя?
Я вже тричі народила
В мене виросла сім'я
Ти вагітна чи несила?"
І слониха навмання
Відказала: "Знаєш, мила,
Я ношу не цуценя,
А слона і в нього сила
Й міць, яку всі поважа,
І захоплюються люди.
За два роки, як межа,
Буде чутно звідусюди..."
Не втрачайте віру й Ви,
Як у когось склалось краще.
Ще досягнете мети -
Ваше діло не пропаще.
Заздрість прикру відгоніть,
Мрійте і будуйте плани.
Для майбутнього живіть
І воно для Вас настане.
16.11.2024
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026601
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2024
[b][i]По ящику знов щось триндять:
"Росте освіта і наука..."
Від дистанційних тих занять
В батьків одна мігрень і мука.
Сьогодні знову щось у ЗМІ:
"План перемоги...", "Зброя...", "Гроші..."
І мільйонери вже самі
Всі депутати прехороші
І знову пишуть в мережі:
"Ріст виробництва і зростання..."
Ховають правду вітражі
Ця "качка" точно не остання.
На Сході знову в нас "жара",
На півдні й півночі - "шахеди"...
Спитати вже давно пора:
Де наші дрони і ракети?
Податки, ціни, долар - вверх
І збільшення зарплати (звідки?)
Ну хоч би вже та Путін вмер
Були б новини й оповідки.
15.11.2024
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2024
[b][i]Доріг багато я пройшов...
Земля не може нас стомити
Якщо ти друга віднайшов
Це нам допомагає жити
А стомлює в дорозі злість,
І повна у душі зневіра,
І відчай серце наше їсть,
І самоти лиш смуга сіра.
Лиш хай не буде позад те,
До чого прагнеш у дорозі.
Хай завжди успіх тебе жде,
А радість буде в перемозі.
15.11.2024
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026549
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2024
[b][i]В народі думка склалася непевна,
Що розкіш - неприхований достаток,
Машини, дачі і доми, напевно,
І унітаз із золота в придаток
Та розкіш - сон спокійний до світання,
Без суєти, тривог і хвилювання,
Без страху, мандражу і нервування,
Душевний спокій і байдикування.
І Розкіш це простий Осінній ранок,
Коли не треба зовсім поспішати,
Без чудернацьких свят і забаганок
У філіжанці каву смакувати.
Та розкіш це, найперше, свої люди,
Що стануть за тобою без вагання
Довіра тих, хто щиро тебе любить,
І миті ніжного твого кохання.
Тож розкіш це вже вибір твій свідомий,
Переконання, що усе в порядку,
Все добре і результат відомий.
Тоді щасливий ти і ти в достатку.
14.11.2024
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026445
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2024
[b][i]Ось на годиннику вже три... A сон
Не зачепився на повіці.
Не йде чомусь він, бачте, до персон
Що його ждуть... В моєму віці
Сон благо з благ. Та його заловить
В ночі буває дуже важко,
Бо пропустив одну блаженну мить.
А ранком буде ой як тяжко
Вставати... На роботу знову йти,
І якось ще робити діло...
З безсонням я, чомусь, завжди на ти,
Та це виснажує все тіло.
Тому отару білих баранів
Я знов рахую до світання.
І ніч, як ця, без кольорових снів,
На жаль, напевне, не остання...
13.11.2024
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026444
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2024
[b][i](Притча)
Коня припняли в полі до стовпа.
Прийшов диявол й відв'язав тварину
Проїхатись хотів... а чи була
Якась іще на те в нього причина...
Тож кінь збрикнув, понісся у поля,
Топтав і виривав з землі посіви,
Чорніла за конем сира земля
І плакав селянин, бо гине діло.
Схопив рушницю й вбив того коня...
Хазяїн теж схопив свою гвинтівку
У селянина вистрілив здаля
І точно влучив. Впав той на долівку.
Те бачила дружина селюка
Заряд Хазяїну вліпила в очі
Так, ця історія зовсім гірка,
Що було далі кажу неохоче...
В ту мить синок хазяїна прибіг
Схопив з землі заряжену гвинтівку
І жінку просто в злості вбити зміг
У райський сад їй виписав путівку
Рідня загиблих бідних селюків
Прибула дуже швидко на розправу
Конюшня, старий млин і дім згорів
Синка знайшли аж біля ставу...
Диявола спитав зчорнілий люд:
"Навіщо ти почав це темне діло?
Чого ти влаштував пекельний суд?
Чи покатався може так невміло?
"Поганого нічого не робив!" -
Диявол заявив. Всміхнувсь лукаво, -
"Я усього лише коня звільнив,
Далі - то вже ваших рук ця справа..."
У притчі тут мораль таки проста:
Диявол творить звичні прості речі
А зло давно у душі нам вроста
Відповідальністю ляга на плечі
Тож думай перш ніж щось не те зробить,
Або сказати щось таки не певно
Диявол грається, і він не спить
Не спокушай його даремно...
11.11.2024
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026328
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2024
[b][i][quote]"Добре в музиці те, що ти не можеш доторкнутися до неї, а вона може торкатися тебе там, де знає, що ти почуєш її найбільше."
[/quote]
Сьогодні слухав я орган...
Звучали арії і фуги...
В умиротворений мій стан
Вкрадались трохи нотки туги...
І старовинний інструмент
Будив в мені чарівні струни.
Здавалося в такий момент
Лечу у небі зовсім юним.
І звук все вище підіймав,
І опускав мене додолу,
І щось нашіптував, навчав,
І щось народжував спокволу...
Тремтіло тіло і душа
І очищалися від скверни.
Орган лікує і втіша
І молодість твою поверне...
10.11.2024
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026247
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2024
[b][i]Все починається в житті з любові...
І я люблю своїх батьків, братів, сестер,
Сім'ю й дітей. Хай будуть всі здорові!
Нарешті і себе любить почав тепер.
Люблю я світ. Милують краєвиди,
Де романтичний тихий вечір при свічах.
Долини, ріки і ліси, бескиди,
Де світ не ходить вперто по моїх плечах...
Люблю я овочі і фрукти, каюсь...
І не торгуюсь на базарі за ціну,
І бути вічливим я намагаюсь,
Не дивлячись на настрій, віру чи війну.
Люблю людей... Я їх не виправляю,
Коли вже прикрашають в розповіді факт
І огріхи в вимові пробачаю,
Чим виявляю толерантність й просто такт.
Люблю одежу я усіх фасонів,
І на сорочці сірій складка не гнітить .
Байдужий власне до усіх сезонів,
Зате ціную одкровення світлу мить.
Я не соромлюся своїх емоцій,
Бо врешті-решт людське усе моє єство,
І, як і всі, перебуваю в шоці
Від влади, що пробила знов чергове дно.
І я роблю усе, щоб буть щасливим.
В питанні цьому я з собою завинив,
Бо за роботою й життям мінливим
Здається, не любив... та і не жив...
9.11.2024
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026191
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2024
[b][i]Ти мудрий: доля не торкає за плече,
Поради роздаєш й слова підтримки,
І слухаєш, й киваєш без затримки,
Історія зовсім не твоя - не пече...
Ти щедрий, поки гроші тратиш не свої...
Аванси роздаєш і преміюєш,
У зошит все собі рядком фіксуєш...
Ти добрий - бо багатства зовсім не твої.
Ти терпеливий: чийсь з далека чуєш плач,
Приймаєш участь, навіть співчуваєш,
І може чимсь уже допомагаєш,
Та чуже лихо, то не свій смачний калач...
І ти герой, бо бій лунає віддаля,
Стратегом бачишся і генералом,
Лякаєш ворога борщем і салом,
Хоч справа не в тобі і битва не твоя...
Щоби здаватися крутим ти перш за все
Будь завше чесним із самим собою,
І метикуй частіше головою,
Що чого варт? Що перемогу принесе?
9.11.2024
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2024
[b][i][quote]Життя буденність...[/quote]
"Життя це пекло!" - думав Достоєвський.
"Випробування..." - стверджував Сократ.
"Життя любов!" - писав у творах Рильський.
Мічурін переконував: "Це сад!"
"Життя це розум!" - знав ще Арістотель.
"Життя в знанні!" - сказав давно Ейнштейн.
"Життя це гра!" - сміявся Мефістофель
"Це боротьба!" - в кіно зняв Ейзенштейн.
"Життя це сила!" - переймався Ніцше.
"Життя це смерть!" - зітхав у вуса Фрейд.
Ді Капріо сказав: "Це дещо інше..."
"Життя це кров!" - мечем відрізав Блейд
"Життя - ідея!" - це уже по Марксу.
"Мистецтво це!" - цей штрих від Пікассо.
"Життя - мішень!" - за правилами Дартсу,
"Життя - Париж!" - це вже Мішель Марсо
За Ганді це всього лише смиренність...
"Страждання" вставив Шопенгауер.
У вірші Лесі Квіт: "Життя буденність..."
"Життя це мрія" - проспівала Шер
"Життя - театр!" - сказав Шекспір на сцені.
"І конкуренція!". Це Б.Рассел
Не помилявся Гете: "Життя - геній!"
"Життя - зв'язок!" - підмітив вчасно Белл.
Ів Сен Лоран пришив: "Життя це смокінг!"
"Життя це біль!" Так є. Даяна Росс.
"Життя - надія!" - сподівався Хоккінг.
"Життя це віра!" - вірив Стівен Джобс
За Кафкою: "Життя - початок!" Теза!
"Життя це розуміння..." (Василь Стус)
"Життя це таємниця..." Мать Тереза
"Життя у милосерді..." Ієсус
9.11.2024
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026144
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2024
[b][i][quote]Напевно, зірки світяться для того, щоб рано чи пізно кожен міг знайти свою✨️[/quote]
Хто зорі запалив
У темних небесах над головою?
Їх світло до землі
Крізь терни й простір прокладає шлях.
Чи може завинив?
Будь чесним хоч на мить перед собою,
Бо щастя у імлі...
Полин гірчить нестерпно на устах...
Як я до тебе йшов
У темну ніч весняною порою,
То бачити хотів
Очей твоїх бездонну глибочінь...
І тільки зорі знов
Підслухали розмову із тобою
Та в суть ласкавих слів
Прокралася печалі чорна тінь.
Я шепотів: "Люблю..."
Ти підставляла губи поцілункам
І ніч ховала все
І дотик рук, й обійми, й тихий щем,
І вірив, що зроблю
Тебе щасливою безмеж в стосунках
І ранок принесе
Одну з бажаних вічних ніжних тем...
Та раптом пролетів
У верховітті прудконогий вітер.
Із гілля він зірвав
Зелений трепетний легкий листок.
В той час я розповів,
Що їду за кордон на ціле літо,
І навіть показав
Недавно придбаний уже квиток.
Пробігла смутку тінь
По твоєму чарівному обличчі
Сказала: "Прощавай!
Мені уже давно пора іти..."
Не вистачило вмінь
Утримати, щоб стати трохи ближче
І я сказав: "Бувай..."
Де, серце моє миле, зараз ти?
Минає час весни...
Минуло літо... Промайнула осінь...
Зима давно в душі...
Їм я давно уже утратив лік...
Ти увійшла у сни...
Лиш зорі іноді питають - просять
Мене в нічній тиші:
"Чому ти сам?" Жду зірку, що навік...
7.11.2024
[/i]
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026042
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2024
[b][i][quote]Недосконалість це краса, а безумство це геніальність.[/quote]
Я знову в людях помиляюсь:
Надійність не одна з чеснот
І знов в душі про себе каюсь,
Що довіряв. Тепер банкрот.
Та буду краще посміхатись -
В недолі теж своя краса.
І буду в соте помилятись,
І клясти світлі небеса.
В безумстві теж є геніальність,
В недосконалості свій стиль.
Вбиває ірраціональність
І марність втрачених зусиль.
Недбалість стала простотою,
Невміння - прикрістю буття.
Багатослів'я - широтою
Душі. Таке воно життя.
Держава стала апаратом,
Війна буденністю для всіх,
Людина стала агрегатом...
Відрадою є тільки сміх.
Я буду знову посміхатись,
Серед вогню співать пісні,
І буду знову сподіватись
І жити. Думи геть сумні!
7.11.2024[/b][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026024
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2024
[b][i]Кораблі не чекають попутного вітру -
У їхніх вітрилах жага відкриттів,
І хвацько малюють смарагдову палітру
У колір надії своїх відчуттів
Кораблі не приймають ні штиль, ні зітхання..
Їм краще у бурю, де сіль на губах.
Та і в шторм вони мріють про бухту кохання,
В котру відшукати бажають свій шлях
Кораблі прагнуть моря, і простору, й часу,
Нових перемог і нових берегів...
Та ідуть уперед не втрачаючи шансу,
І втілюють мрії, як ти і хотів.
7.11.2024[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026016
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2024
[b][i]Час побути наодинці...
Розібратися в думках...
Важко чути небилиці
Від яких проймає жах
Сіль здорожчає, напевно,
Бо капусту квасить час.
Сало теж, бо любим кревно,
І наркотик це для нас.
І на воду в нас податок,
Не рий яму у дворі.
За кота плати завдаток,
Щоб не нявкав на горі.
За собачії какахи
Оплати скоріше штраф,
Й за штанці, в яких диряхи,
За мовчання й свій же страх.
На дрова, що заготовив,
Покажи платіжний чек.
І за секс - схилив чи вмовив, -
Договір. Такий ось гек.
Лиш повітря в нас за даром,
Та і те ще до пори.
За донат беруть товаром,
За все інше - заплати.
4.11.2024
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025827
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2024
[b][i]Ми прагнем ніжності й тепла,
Не дивлячись на пору року...
Трапляються в житті дива!
А потім маємо мороку...
Бувало слово кригу вмить
Розтопить між людьми напевно...
А іноді тебе пече-кортить,
Щось бовкнути не те даремно
Гаряче слово палить міст
І спопеляє душу й тіло,
Втікаєш підібравши хвіст
І вибачаєшся невміло...
А тепле слово зігріва
Із ним і серце оживає.
"Ну, що здавалося б слова..."
Та вище ніжності немає.
3.11.2024
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025771
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2024
[b][i]Часто прагнем собі життя гідного
І щось доля дарує сама.
Є багато чого непотрібного,
А того, чого треба, нема.
В церкві пахне свічками і ладаном,
А у душах панує пітьма.
Вірим в те, у що вірить не треба нам.
А от справжньої віри нема.
І усе ми частіш помічаємо
Схожі, наче за калькою, дні.
Ми говорим, про те, що не знаємо,
А про те, про що хочеться, ні.
Та проте, ми як діти, все мріємо
І співаєм дитячі пісні.
Знову робимо те, що не вміємо,
Ну а те, що бажаємо, ні.
3.11.2024
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025768
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2024
[b][i][quote]Нормальність - це асфальтована дорога: нею зручно йти, але квіти на ній не ростуть.
(Вінсент Ван Гог)[/quote]
Нормальність - асфальтована дорога,
Як зручно їхати по ній та йти!
Дороговкази всюди від порогу:
Де стати, як домовитись, знайти...
На мощенім шляху все добре видно
І легко докотитись до мети.
Та сірим все здається, що й не дивно,
В асфальтовім житті, де я і ти.
А варто хоча б раз звернуть з дороги
На стежку з різноквіттям у житах -
Ти потопаєш в щасті від знемоги,
А від краси тобі зриває дах.
Лікують душу кольори природи,
А аромат прочистить мозок там.
Тож на зважай на справи і погоду
Майни у ліс... Переконайся сам!
2.11.2024
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025675
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2024
[b][i]Туман яром під горою
Розпустив хвилясті гриви
І клубиться над водою
Сивий, хмарою, як привид.
Заблукав туман у місті:
Люди тануть в переходах,
Небеса на мокрім місці,
І сліди чужі на сходах.
Стомлено повзуть машини...
Світлофори ледь жевріють..
І реклами у вітринах
Ледве-ледве животіють...
Сів туман на лавку в сквері,
Мабуть, щоб перепочити,
І з'явились на папері
Ці слова, що не спинити.
Затихає старе місто:
Вечір дню складає шану,
І наповнюється змістом,
Завдяки йому - туману...
1.11.2024
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025634
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2024
[b][i][quote]Іноді музика наш єдиний друг...[/quote]
Ти чуєш музику небесних сфер?
Вона єдиний шлях на волю,
І втеча від людей тепер,
А, може, навіть твоя доля...
Вчуваєшся в мелодію пори,
В жорстокий подих лихоліття?
Ти з пам'яті весь жах зітри,
Бо він не вартий навіть нігтя.
У пісні ти вслухаєшся в слова,
Бажаєш їх запам'ятати?
Чи твоє серце знову ожива,
Щоб щось важливе пригадати?
Ти просто відчуваєш темп і ритм,
Як пульс життя свого невпинний.
І серед тисячі буремних битв
Лиш музика твій друг єдиний.
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025482
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2024
[b][i][quote]Переведи годинник на любов
І не забудь поставити будильник...[/quote]
Переведи годинник на любов,
Яку чомусь не зрозуміли,
Щоб серце тріпотіло знов
І зупинятись не хотіло.
Переведи будильник на добро -
Нехай розбудить тебе зранку.
І поверне в старе село,
Де мати жде тебе на ганку
Переведи дзигарик на той час,
Як були молоді й щасливі,
Коли кружляв осінній вальс,
Всі справи були не важливі.
Ти ходики старі переведи,
Де друзі в колі всі присутні...
Біду й негоди відведи,
Щоб стало радісним майбутнє.
30.10.2024
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025479
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2024
[b][i][quote]Пити каву і чекати осінь...
Господи, яких ще треба рим...[/quote]
Пити каву... Із тобою наодинці...
Солодку... Із корицею... В теплі...
Може марю чи може мені сниться,
Що ми самі у двох на всій Землі..
Пити каву... Тет а тет... І лиш мовчати,
Та мріяти про ніжний дотик рук...
Навколо нічого не помічати,
Ніби навік утратив зір і слух
Пити каву... Обпікати свої губи...
Гірчить напій духмяний з молоком.
Стискати знову від знемоги зуби,
Зітхаючи про себе потайком...
Пити каву... І чекати свою осінь,
Що землю вкриє золотим вінком.
Чого так серце зустрічі та й простить?
Де моя чорна кава з коньяком?
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2024
[b][i][quote]Не вимагай від себе досконалості, вимагай лише одного — рухатися вперед, навіть коли здається важко...[/quote]
Не прагни будь-що ідеалу!
Світ досконалості не ти!
Серед бажань, інтриг і шалу,
Для радості хоч мить знайди.
Шукай в природі тишу й спокій,
Час відпочити, не тужить.
Красу впускай же в передпокій -
Вона допомагає жить.
А шлях здолають тільки двоє...
Щоб вижити й перемогти,
Любов зігріє серце твоє
І допоможе сил знайти.
Коли нестерпно від розлуки
І темінь вороном кричить,
То гумор - ліки від розпуки:
Все допоможе пережить.
Питання вибору, одначе...
Не знаєш шляху наперед.
І коли важко - встань юначе
І усміхнись. Іди вперед!
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025340
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2024
[b][i][quote]Я хочу тишу із твоїм зітханням,
Я хочу ніч, де аромат тебе...[/quote]
З тобою слухати я хочу осінь,
Вчуватися в мелодію дощу...
Й могти усе, що твоє серце просить,
І мріяти з тобою досхочу:
Над річкою прощатись з журавлями...
В осіннім листі загубитися навік...
У лісі накричатись до нестями...
Поїхати в Карпати на пікнік...
Я хочу ночі з твоїм ароматом,
Бажаю тиші з голосом твоїм,
Щоб лише тільки тінь твою кохати
Й тебе зігріти подихом своїм.
З тобою до небес увись злітати,
І вірити у долю і казки...
Тебе я хочу просто відчувати,
І знати, що на світі десь є ти.
26.10.2024
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025202
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2024
[b][i][quote]
Яка ж осінь без дощу??? ...
І осінній блюз сумний....
[/quote].
Танцює осінь у дворі із вітром блюз.
Кружляє листя золоте у легкім танці
І павутинкою тріпоче їх союз,
Туманом сивим стелиться уранці.
І димом сизим все затягне до пори,
Багряна осінь розведе багаття.
Зітре із неба сині кольори
З тужливого дощу зсукає плаття...
Стікає осінь пізня краплями по шклі...
Малює силует твій невагомий.
Тож сум в моїй душі на цьому тлі
Як приятель старий - давно знайомий...
27.10.2024
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025194
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2024
[b][i]Хтось пішов вже давно...
Оглядаєшся ти все одно,
Як почуєш чи голос, чи сміх за своєю спиною
Ніби тут серед нас
Метеором летів і погас...
А із тисяч облич лиш байдужість витає стіною.
Хтось іде в небеса...
А сльоза на щоці, як роса
Прохолодою зранку омиє нескошені трави
Та шепочуть уста
Полум'яні слова неспроста
"Не чекай від життя ані шани, ні грошей, ні слави..."
Ти приходиш у світ
Як тендітний весни первоцвіт
І зламати тебе намагається сила стихії
Лише твоя душа
Всім незгодам дає відкоша
Залишаючи серцю нездійснені мрії й надії
На непевнім шляху
Ми підвладні німому страху,
Що якась випадковість зруйнує збудовані плани
Та життя лише мить
Наша доля ніколи не спить
І дарує можливостей нових цілі океани.
25.10.24
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2024
[b][i]Не йди туди, де кажуть, що приходь,
А йди туди, де ждуть, чекають.
У негативі позитив знаходь,
Бо тебе люблять і кохають
Бач в ночі темній світлий білий день,
У холоді - тепла краплинку
Знаходь серед каміння перлів жмень
В буденності - життя хвилинку
У листі осені побач весну,
В дощах похмурих - промінь світла
Та голову тримай ясну
Душа щоб твоя не осліпла
Ставай завжди на сторону добра,
Іди назустріч добрим справам.
Хай стане гаслом істина стара:
"Щасливим бути маєш право!"
25.10.2024
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025050
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2024
[b][i]Вона без нього... Ну, а він без неї...
Так і живуть, небоги, з року в рік...
Типовість ситуації цієї
Відома всім пересічним одвік.
Він їй напише привітання миле..
Вона емодзі надішле відтак...
Обоє зуби зціплять від безсилля,
Шукаючи у числах якийсь знак.
Вона згадає зливу на вокзалі...
Він - завірюху сніжну за вікном...
Через розлуки, відстані й печалі,
Зігріє згадка душу перед сном.
Він сигарету викурить зітхнувши...
Вона доп'є уже холодний чай...
В обійми один одного майнувши
В думках... Ну хоч на мить іще, бодай...
Сюжет простий банальний... не без того...
І не дай Бог як він торкнеться вас!
Та він без неї, а вона без нього
Одне про одне думають весь час.
17.10.2024
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2024
[b][i]
Весь час працюй. Когось люби.
Не жди ні вдячності, ні шани.
Завжди міркуй. Частіш ходи.
Не злись! Будуй проекти й плани.
Не огризайся! Посміхайсь!
Тчи з кропиви нитки і шалі.
Невмілих пробачай. Не лайсь!
Гони скоріш усі печалі.
Не кланяйся і не схиляйсь!
Із полину добудь си ліки.
У справі-ділі своїм знайсь.
І не жалкуй ніколи тільки.
Май розум більший, ніж майно,
Читай надвечір книгу нову,
Із пляшки пий старе вино,
Із другом бачся знову й знову.
Милуйся квіткою в саду.
Топчи в житті одну стежину.
Храни ж бо вдачу молоду
Й дивуйся світу безупинну!
18.10.2024
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024549
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2024
[b][i]Немає щастя... Немає долі...
І нікому допомогти...
Та тільки й маю, що силу волі
Зціпиши зуби далі йти..
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024303
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2024
[b][i]Я пірну з головою в осінь!
Нехай ніжать мене тумани..
Серед сірого неба - просинь,
Кольорових заграв дурмани.
Загублюся в осіннім листі...
Подих свій сховаю у вітрі...
Сонце гріє промінь в намисті
Діамантів-крапель в повітрі.
Іще шелест по лісу зтиха,
Іще димом пахне негода...
Не клич осінь чорного лиха.
Хай не плаче дощ на догоду.
Мене не шукай у серпанку,
Бо душа у полоні спліну..
Павутиною тінь на ганку -
Ніхто не помітить підміну.
Звати будеш - я не озвуся...
І не треба мене шукати.
Просто в осені я втоплюся,
Не треба мене рятувати...
14.10 24
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024301
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2024
[b][i]Як раптом десь мене не стане
Й не напишу в мережу звіт,
То хтось чекати перестане
І скаже: Все! Адью! Привіт!
А хтось, не дочекавшись, швидко
Повитирає з списків в мить.
І я в корзині - гидко й бридко,
Так ніби перестав і жить.
А хтось залишить все як було
Чекає, що з'явлюсь колись,
Не дивлячись, що всі забули,
Хоча у вірності клялись.
Усе надумане і прийшле...
Живий, здоровий, всюди лад!
Скажіть усім, що просто вийшов,
Що повернувся знов назад.
7.06.2024 [/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2024
... [b][i]а чоловік не плаче, не ридає,
Коли шалений біль у груди б'є:
Товариша в могилу опускає,
Гіркую чарку з сумом в себе л'є...
І чоловік не плаче, лиш зітхає,
Коли кохана відвернувшись йде.
Та іншу в серце довго не впускає
Бо без надії лиш дружину жде...
Тож чоловік не плаче - сильний духом.
Та шрами в серці ятрані болять
І не признається ні сном, ні слухом...
Лиш стисне зуби і буде мовчать.[/i][/b]
7.06.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015053
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2024
[b][i]Цінуй життя поки живеш,
Допоки можеш ти зітхнути,
І бачить сонце й куди йдеш,
І можеш жайвора почути.
Цінуй же день і сонця схід
і спокою хвилину плинну
І ніч цінуй... Родину й рід
І слів простих всю суть глибинну.
Цінуй сніжинку на щоці
Цінуйте, що ви зранку встали
Цінуй синицю у руці
І те, що ви цього не знали.
Цінуйте кожну мить життя,
Бо час ніколи не вернеться.
Вслухайтесь у серцебиття
І в почуття, що знов проснеться...
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001401
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2023
[b][i]Ні про що не шкодуй у житті навздогін,
Якщо те що відбулось не можна змінити
Та свій сум ти замкни серед зламаних стін
Як ні в чому продовжуй любити і жити
Ні про що не шкодуй, якщо сталось не так.
Це статись не не мало, не було це в плані...
То ж не прагни змінити усе поза як,
Збережи для майбутнього сили останні.
Ні про що не шкодуй, ні добра, а ні слів.
І нехай за спиною у тебе сміютьсЯ.
Перетнуться дороги в мереживі днів
За порадою знову до тебе звернуться
Ні про що не шкодуй, навіть втрачений шанс
Це можливість навчитися чогось нового .
Що не сталось розцінюй як долі аванс
Щоби стати мудрішим і сильним від того
Ні про що не шкодуй, все пройде, все мине,
І зітруться образи, загояться рани
Якщо в серці надія допоки живе
Твоя доля щаслива у світі настане.
22.12.23
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001400
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2023
[quote]За В.Ф. Савченко "Сакральна піч"[/quote]
[i][b]
На фото піч стара з квітками...
Як жаль, цей витвір суєти.
Шедевр розписаний руками,
У хаті місце доброти.
Варити борщ і частувати,
Сушити ягоди-гриби
І хворих взимку лікувати...
Піч - то прихисток дітвори:
Лежанка тепла тут на печі,
В горнилі вуглики малі
На припічку сушились речі...
В припічку жили домові...
При печі чоботи латали,
Баби сукали тут нитки,
Пісні дівчати там співали
Та вишивали рушники...
Печей сьогодні дуже мало...
У хаті грубки й парове,
Камін, підлога тепла стала.
Усе не рідне, все чуже.
Як до батьків ми приїжджаєм
Банан смаколиком везем.
Та пампушок завжди чекаєм,
Печеню з печі смирно ждем.
Уже пісень ми не співаєм,
Бо телевізор і смартфон.
Від них сенсації чекаєм
І домовик не каже сон.
Вкраїнські печі унікальні!
Та все зникає із життя..
І душу й істини сакральні
Біля печі пізнав і я.
08.12.2023 [/b][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2023
[b][i] Не метушись і не міркуй.
Безумство править, дурість судить.
Щоденні рани сном лікуй.
А ранок завтра знов розбудить.
Живи! Зумій все пережить:
І сум, і радість, і свою тривогу...
Чого страждать? Життя лиш мить!
Ось день прожив - і слава Богу!
18.12.2023 [/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2023
[b][i]Життя, на жаль, минає моментально
І нам не вистачає сили волі.
Ми твердимо собі, що все нормально
Та спокою нема. Немає долі.
І стомлено чекаємо удачі,
Ховаєм сльози і додаєм скруту.
Міркуємо собі: а що це значить
І чи не час вже випити отруту.
Так день за днем минають наші роки...
Минає вік без щастя, без надії.
Та ми живемо на землі допоки
Плекають нашу грішну душу мрії
20.12.2023
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001201
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2023
[b][i]Просив у долі трішки сили,
Щоб стало легше для життя...
Отримав труднощів барило,
Аби здолав в роботі я.
Просив я мудрості дещицю,
Щоб розум світлий завжди був...
Одержав я проблем криницю,
Щоби порад я не почув.
Хоробрості просив я краплю,
Щоби сміливішим ледь став...
Не знав, що в небезпеку втраплю.
Її заледве подолав.
Просив любові і кохання,
Для серця і душі тепла...
Почув лиш від людей зітхання,
Ні співчуття, а ні добра.
Тому, коли чогось попросиш -
Все прийде у твоє життя.
Та плату візьме, тим, що можеш,
Здоров'ям... і без вороття.
10.12.2023
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001200
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2023
[b][i]Так хочеться повірити
в твоє кохання
Нехай минає біль
усіх минулих днів
Розвіється дурман,
залишиться зітхання
І образ милий твій
із моїх давніх снів
А білий сніг іде
й лягає на дорогу
І в білому ліси,
поля і небеса
І в нашому житті
усе не слава Богу
І мрію з давніх снів
рятує лиш краса.
Забуть не можу я -
вернутись неможливо.
І гасне в вишині
надія і любов
І щось втрачаю я,
і щось вже не важливо...
Забуть не можу я...
Як повернутись знов?
Мені скажи одне
єдине тільки слово
Мене лише врятуй
нехай у серці щем
До мене приїзджай,
коли захочеш знову
І двері відчиняй
у дім своїм ключем.
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2023
[b][i] Не сказавши й слова на прощання,
Час розлуки залишив для снів.
Тільки там живе моє кохання -
Ти в душі як мелодійний спів.
Ті хвилини радості й признання
Не забути і не повторить...
Не замінить дотиків бажання,
Бо в житті для щастя лише мить!
Помовчим... І біль уже минає...
Стежка місячна осяє шлях...
Ти пробач... Бо час усе прощає!
А любов згасає в почуттях...
Ті хвилини як данина чуду,
Згадка в серці все іще щемить,
І тебе я пам'ятати буду,
Бо в житті для щастя лише мить! [/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997791
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2023
[b][i]Лиш попіл на губах...
У серці - попелище...
А болю вже нема...
Навколо тиша лише...
Кудись подівся страх...
Душа злітає вище...
Сама, завжди сама...
І в вухах вітер свище...
А по щоці сльоза
Скотилася гаряча...
І наді мною крук
У небі чорний кряче...
І не згадать слова...
Не знаю, що це значить...
І не згадає друг...
І ворог не заплаче...
І сил уже нема...
І крик застиг в горлянці...
Надія полиша...
Які із смертю танці?
Та доля підніма
І сходить сонце вранці
Щоб лише вижити
В оцім останнім шансі...[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997790
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2023
[b][i]. Час біжить... Не спиниться...
Серед тисяч талантів
Успіх десь забарився
припорошений сном..
На книжковій полиці
між старих фоліантів
Вже давно загубився
той конверт із листом
В ньому радіть й надія,
і кохання, і мрії,
І усе, чого прагнув,
та, на жаль, не здобув...
Що бажав - не посіяв,
щось шукав та події
Були проти обставин
тож не став... Лиш забув...
Хтось чекає, хтось діє,
хтось наважитись сміє
Й здобуває відзнаку,
чи доходить мети
Хтось не оре й не сіє,
і на світі жевріє,
Та чекає лиш знаку,
щоб від світу втекти.
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997237
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2023
[b][i] Cьогодні у ночі,
коли ти будеш міцно спати
До тебе я знайду у сні,
щоби поцілувати
На вушко прошепчу слова:
"Тебе завжди кохаю!
На зустріч на яву
давним-давно чекаю!"
Та щастя любить тишу...
Так! І всупереч прогнозам,
Всім передбаченням на зло,
наперекір всім грозам,
До тебе я прийду,
коли настане Божа воля,
Щоби підтвердити,
що не випадок це. Це доля! [/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997210
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2023
[b][i] Коли гортаєш сторінки
Тих книг, що так давно читали,
Приємно згадувать думки,
Які колись так дивували...
Сюжет заплутаний, про те
У автора задумка своя:
Нехай тебе пригода жде,
Уява хай малює твоя
Так від початку до кінця
Із вечора аж до світання
Слова ковтаєш, ждеш вінця
І віриш в магію кохання
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997077
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2023
[b]...У жовті барви
вбрався листопад.
Заховалась просинь
неба у дощі.
Й проміння світла,
ніби не впопад,
Плямисто розляглися
на плащі...
...І холодом війнуло
іздаля,
Й ховаєш в шалик
крапельки із носа,
Крокуєш в дощ від себе
лиш за "для"...
Розхристаний, крізь
погляди ізкоса...
Ідеш... А думи
завжди при тобі:
Весна, чи літо,
чи зима, чи осінь...
Чого ти сумніваєшся
в собі,
Коли душа лиш слова
друга просить?[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997065
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2023
[b][i]Вогонь палає...
Спопеляє жаром душу,
Гаряче полум'я
Облизує тремтяче серце
Те, що ховає
В закутках... Хранити мушу
Лише її ім'я...
Тендітне як трави стебельце...
Вогонь палає...
Найкраще ніжності нема
Земну і неземну
Спізнавши муку, пекло з раєм,
Коли кохає...
Блаженство крила підійма,
Зберігши таїну,
Яку ніхто-ніхто не знає.
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2023
[b][i]Коханих пробачайте повсякчас
І друзів намагайтесь не образить
Дзвоніть рідні - вона чекає вас
Діліться тим, що вас так вразить
Життя дається кожному лиш раз,
Про це усім давно уже відомо
Цінуйте близьких... Вони вірять в вас.
І моляться за кожного свідомо.
Себе зумійте тільки зберегти
Щоби не було потім надто пізно
В цій битві треба нам перемогти
Це наша ціль й мета життя наскрізна
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2023
[b][i]Мій дім це тільки я.
Навколо лиш прозорі стіни...
I не здолати їх
Ні заздрості, ні смутку, ні пітьмі.
Крокую навмання
І попереду добрі зміни,
Дзвінкий лунає сміх...
Та хочеться о так сказать мені:
Настане знову мир.
Хай ворог поламає зуби!
Моя броня міцна,
Бо гартувалась в праведній борні
Мій долі поводир
Плекає віру. І повсюди
Прийде до нас весна,
Й нова надія в істини зерні...
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987335
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2023
[b][i]Давно живу... Багато бачив...
Ще більше чув звідсіль всього...
І переконаний: ніщо не значить
На світі цім крім одного:
Того, що вмить тебе зігріє,
Підніме ввись й розжене кров,
Що кожен з нас бажає й мріє.
Це смисл життя всього - любов!
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2023
[b][i]
Мій дім це тільки я.
Навколо лиш прозорі стіни...
I не здолати їх
Ні заздрості, ні смутку, ні пітьмі.
Крокую навмання
І попереду добрі зміни
Дзвінкий лунає сміх
Та хочеться о так сказать мені:
Настане знову мир.
Хай ворог поламає зуби!
Моя броня міцна,
Бо гартувалась в праведній борні
Мій долі поводир
Плекає віру. І посюди
Прийде до нас весна
Й життя, і спокій в тишині
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987279
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2023
[b][i]Я знову бачив образ твій:
Крізь натовп я до тебе проривався
І майже тобі крикнув - стій!
Та привид твій, на жаль, не озирався...
Я аромат твоїх парфюм
Відчув... й вдихнув його на повні груди.
Свідомість, ніби опіюм,
Поглинув спогад, затремтіли губи...
Я остовпів серед людей,
Осліп і онімів, як та примара...
Лиш оклик твій у світ оцей
Вернув... Цвіт липи надсилає чари...
26.06.2023
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2023
[b][i]Не оглядайся, прошу, ти назад...
Не перелічуй втрат- це не важливо...
Не слухай тисячі чужих порад...
Шануй себе! Бо в світі все можливо..
Не згадуй прикростей свого життя -
Усе позаду, ти їх подолала....
Дивись з надією у майбуття,
І вірою... Бо ти змогла... й кохала...
Плекай в своєму серці тихий щем -
Ти ще ідеш вперед, плануєш, мрієш,
Іще багато не розкритих тем
Й мети своєї досягнуть зумієш!
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986768
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2023
[b][i]Це трапляється з кожним, напевне,
Через рік, може два... Через вік...
І постукає в двері непевно
Й переступить поріг чоловік.
Він не буде нічого питати
Як жила, з ким спала, чого ждеш...
Він завжди тебе буде чекати
Й не спитає куди ти ідеш.
Твої сльози утре й поцілує
І усе зрозуміє без слів.
Із корицею каву зготує,
І місток прокладе через рів.
Він збагне твоїх помислів смисли
Й потаємних бажань глибину
До грудей міцно-міцно притисне
І кохатиме тебе одну.
Все само якось часом виходить,
Як в садах розпускається цвіт
І кохання до тебе приходить
В п'ятдесят із щербинкою літ
20.06.2023
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986767
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2023
[b][i]
Усе частіше хочеться мовчати!
Заткнути вуха від чуток й брехні,
Новин, що так бажають нам подати
Як видатні досягнення значні.
І плодять несмак "вільні" соцмережі,
Айфон тепер у кожного в руках.
Та ліплять мури й охоронні вежі,
Прогнози, версії, натяки, жах!
Як хочеться від цього відпочити
І душу не бруднити аби чим.
Любити тільки, просто собі жити,
І пам'ятати краще, поміж тим...
Тому так хочеться тепер мовчати
І прислухатись до своїх думок.
А часом й поглядом когось послати
Куди подалі... в небо... до зірок...
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2023
[b][i]
Часом шукаєш
Участі та розуміння в колі близьких
Давно знайомих
І серцю рідних перевірених людей...
І не бажаєш
Прикрості для них... Розради ж бо колиску
Серед відомих
Істин знаходиш... В затінку сумних ідей
Себе питаєш:
Чом на їх прохання слізні завжди щиро
Ти руку дружби
Та підтримки подавав в скрутну годину?
Тепер же маєш
Пустих відмовок пісню, і ладан, й миро,
І як для служби,
Усмішку криву і насмішку у спину...
Ідеш, далебі,
Щоби не стати знов заручником подій
Й не говорили:
Все, кінець... Хай будуть в долі жебраками!
Замкнутий в собі
Збираєш рештки із уламків світлих мрій
Останні сили...
Бо добро все ж має бути з кулаками!
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984634
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2023
[b][i]Цінуйте час,
коли ховаєтесь за спину мами,
Бо потім буде
боляче і страшно на усіх вітрах...
І навіть якщо
вдасться покохати до нестями
Для втечі залишіть
шпарину, щоб не згинуть в зради пазурах...
Цінуйте тих,
за кого молитесь ви повсякчасно!
Моліться праведно
за тих, кого цінуєте в житті.
І хай ця думка
не звучить в моїх словах сучасно:
Себе серед своїх
цінуйте й бережіть у майбутті...
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2023
[b][i]Ти не чекай, як охолоне кава:
Ти ж хочеш смак відчути й аромат.
Життя не жде! Як не чекає слава,
Не жде тобі прийнятний результат.
Ти не чекай, коли настане мряка,
Іди вперед через негоду й дощ!
Хай завше удається справа всяка.
Не бійся замочить собі холош.
Ти не чекай, коли прийде кохання,
Шукай його у затінку очей,
Звіряй його, як долю, до світання,
У поцілунках й пристрастях ночей
Ти не чекай! Бо все колись скінчиться...
Тому ж бо намагайся, ризикуй!
Омріяне тобою хай здійсниться!
І ні про що ніколи не жалкуй!
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2023
[b][i]А ти мене не розбудила!
Пішла у світ, як на війну.
Мене самого залишила...
А ні з котом... Не осягну:
Чому мене не розбудила?
То я б тоді тебе підвіз,
А ти б чогось наговорила,
Чи то купив би, чи приніс...
Та ти мене не розбудила...
Лежу, хроплю, чешу живіт...
Оце сьогодні натворила...
Та ні не ти! Приспав мя кіт!
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979867
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2023
[b][i]Отак в житті підчас буває:
Добро добром та винний без вини.
чогось завжди не вистачає:
Зимою літа, влітку, бач, зими.
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2023
[b][i] В темнім небі зорепад -
Всепланетний хіт-парад.
Серце крає... Ніч не спить...
Місяць знає та мовчить.
Знає він про почуття,
Й що немає вороття,
Та вогонь в душі горить...
Між життям і смертю - мить!
І самотність, і журба,
І буденність, й ворожба,
І слова поперед дій,
Передвісників подій...
Нині є, а завтра тьма,
Може, й було та нема...
Таки є! Та тихо - ша!
Там десь є й моя душа..
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976238
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2023
[b][i]Життя, бач, коротке... Тож часу не гай:
Іди, помиляйся і перемагай!
Усупереч правил, традицій і меж,
Крізь муки і втрати... Шукай і знайдеш!
На вибрики долі усі зовсім не зважай!
Образи і кривди в житті пробачай.
Та вір в свою мрію, прямуй до мети,
Бо в Божому задумі завжди є ти.
... і зустріч прийде! Обніми, поцілуй,
Як в перше й востаннє, кохай і милуй...
Здивуйся новому й здивуй навкруг всіх.
Хай завжди нестримно лунає твій сміх![/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975755
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2023
[b]Літня ніч. У небі зорі.
Місяць парубком вгорі
У танку в безкрайнім морі...
Тмяно світять ліхтарі...
Тишком тінь на землю впала...
Роси в трави навздогін...
Прохолода всіх приспала...
Лиш цикади тихий дзвін...
Спокій, тиша, відпочинок...
Думка ще непевно спить.
Зранку знову поєдинок,
Боротьба. Це -значить жить![/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974203
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2023
[b][i]
Забувся сном...
Ніч на вікном...
І бурштином
На небі зорі...
У місті лід...
В душі - політ...
І шлю привіт
Й слова бадьорі...
Про трепет й жаль,
Любов й печаль,
І сліз вуаль,
І все ж надію
Що все ще ждеш,
Й кохаєш теж,
Хоч і не звеш.
Все розумію...
Усе мине!
Пройде сумне
Життя земне
Розквітне знову.
І буде день,
Й цвіт черешень,
І щастя жмень,
Й час на розмову...
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973731
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2023
[b][b][i]
Я дякую, друзі, за те, що ви є,
Що можу я просто до вас подзвонить.
Ми поряд, ми разом, що моє - твоє.
Цінуємо дружбу! Життя лише мить!
Не кваптесь потрапить будь-що на той світ -
Туди поспішати ніколи не слід.
ТА варто у трубку сказати "Привіт!"
Це слово розтопить у серці весь лід.
Нехай це короткий і пізній дзвінок
Можливо, чекають його вже давно
"Ти друже тримайся! І все буде Ок!"
Нам є що втрачати і не все одно
З ким каву ти вип'єш у ранішній час,
Як словом міцним ти підкріпиш діла...
Та дружба торкнулася кожного з нас
Щоб правда на світі для всіх ожила.
То ж, друзі, дзвоніть кожен день, повсякчас,
Із приводу й просто, щоб слово сказать .
І дружба врятує в житті ще не раз...
Її ми зуміли відчуть і пізнать.
[/i][/b][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2023
[b][i]Життя за вас ніхто не проживе...
Ніхто за вас кохання не відчує...
До берега за вас ніхто не допливе
І поклику, крім вас, ніхто не чує...
Ніхто, крім вас, не досягне мети...
І вашого шляху ніхто не пройде.
І найважливішим у себе будеш ти,
Коли ця думка та до тебе дойде.
Ніхто, крім нас, не спинить цю війну!
Ніхто, крім нас, у ній не переможе...
Свою свободу ми плекаємо одну.
Дай сили і терпіння нам, о Боже!
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973532
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2023
[b][i]Запам'ятай це назавжди:
Життя лиш тільки там, де ти.
Життя коротке і одне
Й назад ніколи не верне.
Не треба слухати чужих,
Бо своя правда лиш у них.
Ніхто не знає істин сіль
І сліз гірких нестерпний біль.
Не знають, що в твоїй душі
Лиш попіл й грозові дощі.
Не знають всіх твоїх страждань,
Ні мрій, пробачень, ні бажань
Не знають про твою любов,
Не знають, що кохаєш знов.
Не бачать снів твоїх німих,
Ніхто не стане поряд з них.
Ти все вирішуєш сама:
Чи плачеш, чи кричиш одна,
Смієшся, мрієш чи мовчиш,
Чи віриш, а чи просто спиш,
Кого жаліть і обнімать,
Кому звонить, кого чекать,
Бо щастя, то коротка мить...
То ж зваж для чого й кого жить...
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2023
[b][i]З Новим роком і Різдвом!
Хай цей рік буде з добром!
І бажаю всім я щиро
Перемоги, віри й миру!
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970236
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2023
[b][i]За друзів всіх розкиданих по світу
Із ким життя звело й кого люблю
Теплом чиїм я був завжди зігрітий
За них сьогодні Бога я молю:
Пошли їм сил, удачі і здоров'я,
І не покинь у найскладніший час.
Благослови і ласки дай з любов'ю,
У вірі укріпи, як в перший раз.
І захисти їх у лиху годину,
Надію на майбутнє дай нам всім.
Повернення цілими у родини
І перемоги дай передусім.
Щоб дім їх був в добрі, в теплі й в достатку,
Щоб бурі оминали їх скоріш.
Усе хай буде в них завжди в порядку,
А друзі зустрічалися частіш
Хоч друзі і розкидані по світу,
Моя молитва кожного знайде.
Із ранку з променями світла
Благословення в кожен дім ввійде.
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2023
[b][i]
Терзає душу здавнена печаль:
Не поряд я... усе в путі, в дорозі...
І не подзвоню, не прийду, на жаль...
І вже ховатися тепер не взмозі
Від себе й своїх спірних почуттів,
Що застеляють розум і свідомість...
Тебе б побачить хоч на мить хотів
Та тільки зуби заціпив натомість.
Все важче й важче буть на самоті,
Я чую голос твій, і сміх, і звуки,
Й слова твої, так точно, саме ті,
Що завдають душі пекельні муки.
Мабуть я схожу з розуму, з ума,
І нерви струни ось-ось розірвуться.,
Коли торкнеться серця та сума
Що в приказці старій за відчай зветься
Та знову встану вкотре і піду,
Нехай війна, розлука і напасті,
До тебе я крізь простір й час прийду
І буде перемога, мир і щастя.[/b][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970152
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2023
[b]
Із чого ж та розмову розпочати?
"Привіт! Як твої справи? Як діла?"...
Я спробував листа писати,
Та букви не складалися в слова...
Я намагався подзвонити...
Брав телефон і номер твій шукав...
І цифри набирав... Зробити
Останній крок так і не зміг ... Відклав...
Я поривався хоч листівку
Відправить в месенджер... Відволікли...
Послухати стару платівку
Хотів... Лиш "Заважаєш!" прорекли ...
Що в думах , те не розказати...
Що відчуваєш, те немає слів...
Залишилось одне - чекати...
Та час летить! Життя вже менше пів...
Надія душу звеселяє,
Що краще все ж буде у майбутті...
Хто любить - той завжди чекає
І залишається в передчутті...
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970151
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2023
[b][i]
Ось Новий рік ступає на поріг
Й шалені будить сподівання...
Дарує радість й тисячі доріг,
Тепло усмішок і кохання,
Любові і надії повний міх
І все заносить до господи
Гараздів, злагоди, земних утіх,
Достатку, миру, щастя, згоди
Серед всього дарує усім нам
І сил, й терпіння, й допомогу,
У серці кожного будує храм
І святу віру в Перемогу
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969707
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2022
[b][i]Нарешті сніг! Зима! І білий килим,
Як чистий аркуш, що не знав чорнил...
Світ без війни усім здавався б милим
Та от тривоги... вибиваюсь з сил...
І знов прильоти... і розриви знову...
І гинуть люди... То війна іде...
Яку б із ким не починав розмову
На перемогу нашу кожен жде
І мати сина жде із пекла сходу,
Який стискає зброю у руках
За долю українського народу,
За світ, за мир, й свободи вірний шлях.
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969702
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2022
[b][i]Навкруг розруха і біда,
Війна й незламності намет...
Хай буде світло і вода,
Тепло, зв'язок та інтернет.
Хай будуть цілі і живі
Усі, хто захищає нас.
Нехай згорить все на москві,
Хай згине Путін-під@рас.
І жовто-синій на кремлі
Замайорить для всіх, для нас,
І буде свято на землі,
І Перемоги світлий час.
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968595
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2022
[b][i]Ти близько... і далеко... Зовсім поруч...
За океаном мрій... На відстані руки....
Та недосяжна ти... Пишу власноруч...
І в помислах... В думках... Там тільки ти!
Сумуєш ти ? І я з тобою плачу...
Смієшся? І моя душа злітає ввись...
Чи ще для тебе я та щось і значу?
Хоч у ночі у сни мої прийди! Явись!
У мережі про тебе скаже стрічка,
Яка ніколи не дрімає і не спить.
У довгі вечори зимові свічка,
Що запалила ти, в душі моїй горить...[b][/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968594
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2022
[b][i]Життя це вщент заповнене горище!
Усе тут є: шматки ілюзій і надій,
Над планами холодний вітер свище,
Що розганяє пил всіх потаємних мрій...
Уламки дружби поряд з чемоданом,
Де загубились зжовклі і старі листи
Признання, що притрушені обманом,
І клятви вірності, о Господи прости...
Розбиті кимось кришталеві замки,
Уже не склеїти пролитими слізьми,
Кохання і любов - то лиш уламки
Давно розтоптані "хорошими людьми"
І скільки не збивай чужі пороги
Усе мине без прощення і каяття...
Життя це біль... і курява дороги...
Це темний склеп і марево буття...
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967877
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2022
[b][i]Здається, загубив, і час, і спокій,
Й слова, й думки, і почуття, і сон...
Уже ступила осінь в передпокій
Розважливо перетяла кордон
Жовточервона в срібному серпанку:
Уже не літо та іще не сніг...
Уже не будить птаха на світанку
І вечір стрімко падає до ніг,
Втрачаю день у жовтій заметілі,
А з ним і плани та ідеї всі...
Лише надія ще жевріє в тілі.
Мине! Не збитися б на манівці...
Не тільки дні згубив я цього року
Я втратив друзів, рідних, ворогів...
Та все ж з якого не поглянеш боку
Не збільшилось й не зменшилосьх гріхів
Війна... в одному цьому чорнім слові
І туга й злість, і ненависть, і біль.
Свобода у життя завжди в основі
Любов й Надія - хліб його і сіль...[/b][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2022
[b][i]Рік двадцять другий... Жовтень... День Покрови...
Ще сонце... Вишня в листі... А в душі - зима...
Війна триває... Світ в полоні змови
І виходу, крім боротьби, у нас нема...
А в телевізорі - веселі марші:
І шоу, і кіно. І "ліга", і "квартал",
"Дурдом на присьбі!" - кажуть люди старші.
Такий сьогодні дуже модний серіал.
А "чорний ворон" хлопців возить й возить...
І не до сміху, бо росте людська печаль,
І горе у душі, і серце просить:
"Будь адекватним!" Ось така проста мораль...
14.10.2022 р.
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965088
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2022
[b][i]Забуту пісню, мабуть, не згадати...
Часи минулі, мабуть, не вернеш...
Не варто, мабуть, більше зволікати...
Шукай себе в житті! Мабуть, знайдеш...
Забуть невдачі! Мабуть, уже досить.
Роби на зустріч крок, мабуть, прийдеш...
Іди вперед, бо, мабуть, серце просить
Активних дій, і, мабуть, вже без меж
Бажання, мрії, мабуть, сподівання...
Та душу в пошуки, мабуть, вложи...
Зустрінеш, мабуть, ти своє кохання
Останнє, мабуть... Ним і дорожи!
7.11.2022
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965087
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2022
[b][i] ...А сильних не люблять,
Бо з ними найважче:
Вони не зручні ні в житті, ні в бою...
Себе не шанують...
Шукають найкраще...
І захищають дітей і сім'ю...
І сильні не плачуть...
В душі у них стержень,
Що їм не дозволить зійти зі шляху...
Себе вони чують,
І без упереджень
Ідуть, коли треба, вперед без страху...
Так, сильні не гнуться...
Незламна в них воля,
Достойно і гордо іти по життю...
Бажання в них жити
Без фальші й сваволі,
Примножити щастя в земному раю...
Ще сильні не зрадять,
Міцне в них коріння,
Плекає їх віра, мораль і добро...
Стояти за правду -
Не легке уміння!
Вони на слабких не поставлять тавро...
І сильні не просять...
Не стогнуть від болю...
І жаль, і образу тримають в собі...
Їх мудрість - це досвід
Не вірять в недолю.
Не вчать вони жить. Їх життя в боротьбі.
Ми сильні, бо разом!
Одна у нас доля.
Її здобуваєм в кривавій борні...
Несемо свій хрест,
І виборюєм волю.
Гартуєм характер в священній війні!
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2022
[b][i]І знову осінь... і думки про тебе...
І павутинкою тремтить душа...
Не сподіваюсь я жалю до себе
Не варта жалість нині ні гроша
А небо синє... В ньому я потону...
Тебе побачити - то мрія з мрій!
Та не здолати в собі перепону...
Хоча, здавалося, бери і дій...
І що ж робити... Ніби океани,
Нас розділяють нині у житті...
Тож залишаються на серці рани
І спогад... з осінню на самоті...[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963137
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2022
[b][i]Осінній парк у жовтому листі...
Туман ховається в яри, в низини...
І розумієш істини прості:
Все так і є! І не шукай причини...
У золоті - зелені кольори...
І небо сіре, лиш блакитна просинь...
Ще сонце зігріває... До пори...
На зміну літу наступає осінь.
І десь далеко, ніби, в вишині
Курли-курли почується зненацька...
І ти далеко... Наче, уві сні...
Як журавель у небі... Проте хвацько
Я сивий чуб як долю розчешу -
Відкину всі сумні думки на потім...
Свою я мрію знову воскрешу
Посеред дня... Тебе... Із крові й плоті...
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2022
[b][i]Народ стояв мовчазно на колінах
Нескорений... Із тугою в очах
Вклонилась мати... У цих рідних стінах
Ти ріс... Змужнів... Носила на руках...
У школу вперше йшов з цього під'їзду...
І атестат у цей під'їзд приніс...
Двір знав тебе як свого до від'їзду ....
І пам'ятатиме тебе до сліз...
Бо ти пішов цю землю захищати...
І в двадцять два за неї ти поліг...
Ти жив... І ворогів не вмів прощати!
Тепер покинув батьківський поріг...
Десь в піднебессі ворон чорний ряче
Бог в своє воїнство тебе призвав....
Герою слава! Моє серце плаче...
І душу мою cум повік скував...[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962163
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2022
[b][i]Вечір-вечір...-
Тихо-тихо,
Видно зорі де-не-де...
Біля печі
Кіт-мурмихо
Знову пісню заведе
Про дитятко...
Хоче спатки
У колисці край вікна...
Мама й татко
Край кроватки
Ніжно-ніжно сповива...
Вітер-вітер
Вій же стиха
Краще пісню підспівай.
Діти - квіти,
Ніч колиха,
Сон щасливий діткам дай...
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960383
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2022
[b][i]Туман... І за вікном
Не видно ані сонця, ані світу...
І осінь ллє дощем...
І на душі давно лежить зима...
Чи згадкою, чи сном
Минуло швидко тепле ніжне літо...
Ховаю під плащем
Усе, чого не було і нема...
Згадаю день весни,
І випадкову зустріч... і зітхання...
І легкий дотик рук...
І пошук погляду такий стрімкий...
Шуміли ясени
В передчутті... І таїна кохання
Не знала ще розлук...
І поцілунку смак такий трункий...
Минули ті часи...
Та залишився в серці ніжний спомин,
Що гріє душу як
Вбереться в золото кудлатий ліс
Відтінками краси...
Пройти свій шлях і впасти від утоми
З любов'ю, позаяк,
Ти в ній своїм єством навік проріс...
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960380
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2022
[b][i]Я йшов вперед...
Я спотикався...
І жар, і холод, й спрагу знав...
Та з-посеред
Я не вертався...
Нікого я не проклинав...
Я не просив...
І не попрошу...
Не гордий я такий... Та все ж...
Усіх простив...
Та свою ношу
Не кинув я серед пожеж...
Я бачив край...
Я був за краєм...
Я бачив світлі береги...
Я знаю рай...
А небокраєм
Окреслив місце там, де ти...
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2022
[i][b]Ізнову дощ...
І хмуриться свинцеве небо...
І вітер обриває жовтий лист...
Із мокрих площ
Вдивляється вогнями в себе
Промокле місто... В осені, бач, хист
Наслати сплін,
Подарувати раптом тугу,
Закликати у організм хандру...
Хороших змін
Не дочекатися... Напругу
Додасть туман, що як німу чадру
Одягне ніч...
Заплачуть чорні очі вікон,
В асфальт стече розмитий силует...
Не в тому річ,
Яка ця осінь вже за ліком,
А в тому, що давно ми з нею тет-а-тет...
[/b][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960279
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2022
[b][i]Століття двадцять перше... Двадцять другий...
А страх і темінь, як в пітьмі віків:
Жорстокість, зло і кров... І недолугий
Тиран з ракетами та без мізків.
Прості чим завинили люди в селах?
Жили собі і дбали про свій дім...
Їх вбито всіх! В новинах невеселих
Про це сказали світу перед всім...
Російські окупанти - це не люди:
В них розум вже давно зайшов за ум.
Вас будуть нищити завжди і всюди
За Бучу, за Гостомель, за Ізюм...
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2022
[b][i]
Із давна повелося у народі
Науку хаяти за браком знань.
Всі таїнства, що є в живій природі
Приписувати Богу без вагань.
Хтось лає вчених за брак гуманізму
Бо, бачте, Бог же знає, що та як.
І джерело благого оптимізму
Вбачаємо в пустих прикметах знак.
Уже забули, як й коли здіймали
Ми наші очі в небо до гори,
Щоб зорі й Всесвіт віру в нас вселяли,
Жагу до знань плекали до пори.
Наука нам дарує різні факти,
Релігія вплітає їх в обряд.
Лиш для просвіти пізнавальні акти
Сплітаються в один єдиний ряд.
То ж молимось без віри... Не приймає
Прохання Бог ні в люду, ні в попа.
Наука без релігії кульгає,
Релігія без фактів геть сліпа.
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960078
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2022
[b][i]
Вилась дорога круто віражами,
До неба пнулись гори у лісах,
А полонини вкрились міражами...
Молитва тріпотіла на устах...
Та раптом з неба блиснув промінь сонця
Й долина простір ген-ген зайняла...
Це диво-дивне бачили з віконця,
Душа у казку віри не йняла...
Та казка ця існує в Україні,
Дух винограду викликає шал,
Карпати у багрянім паланкіні,
Й долаєш Яблунецький перевал.
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2022
[b][i]забув... і ніжний стан, і карі очі,
Якими марив болісно у сні...
І сміх дзвінкий, і вибрики дівочі...
Забулися її сумні пісні...
Ще пригадаю вулицю з дитинства,
Як ніс закохано її портфель...
Та їй уже тоді хотілось принца,
Навіщо їй Грицько із конопель?
Пройшли часи... Дороги розійшлися...
Грицько у люди вибився давно...
Принцеса все іще чекає принця...
А може їй давно вже все одно...
Забув її... Уже, чомусь, не гріє
Юнацьких мрій такий стрімкий політ...
Лише коли осінній дощ навіє,
Листом багряним надішле привіт...
Минає час... Минають швидко роки...
Забуто імена й куди іти
Та в серці ожива неспокій поки,
Живеш на білім світі цьому ти...
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960024
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2022
[b][i][i]Ми молоді, коли душа сміється,
Коли за кроком бачиш увесь шлях,
Літаєш уві сні і все вдається,
Коли над головою рідний дах...
Коли радієш ще без підігріву.
Дивуєшся, чомусь, простим речам,
Взуваєш в правий чобіт ногу ліву.
Приємно, що у вечері не сам...
Як у похід далекий - хоч сьогодні
З гітарою дзвінкою ми на ти.
Прощаєш прикрості напередодні,
Гостріше відчуваєш всі смаки...
А в соцмережах всі ми майже юні:
За аватаркою сховав лице
Стаємо наче легені й красуні...
То ж Цукербергу дякуйте за це!
[/i][/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2022
[b][i]Блукаючи захмарними світами,
Долаючи і відстані, й часи,
Розтерзаний осінніми вітрами,
В полоні української краси,
Кобзар зітхне: "Ще б'ються мої внуки,
Відкрились очі їм на москаля.
В крові по лікоть у кацапів руки.
Хай під ногами в них горить земля!
То ж бий кацапа! І гони з усюди
Хай здохне у смердючім рівчаку!
І буде Україна , будуть люди,
Земля хай буде в хлібному вінку!"
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2022