| Сторінки (6/577): | « | 1 2 3 4 5 6 | » |
Коли зустрічаю я в людях не гідне,
То вірити в світ я іще намагаюсь.
Вважаю на мить, що ось це - своєрідне,
Що це - випадковість, що я помиляюсь...
І в думах подібних ховаю я подив,
І вперто шукаю в собі розуміння:
Брехун так зробив переводячи подих,
А хам матюкається через невміння,
І пліткар лиш ступивши мені на поріг
Через тупість свою в словах розродився...
Допомоги в біді друг надати не зміг -
Не зрадив, а трохи лише розгубився...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858038
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2019
В твоїх очах я потону... лише на мить... назавжди... трішки... Можна?
Тебе я згадую завжди... Про тебе, наче, моя думка кожна...
Твоїх очей всю глибину, напевне, не збагну - у тому й щастя!
От підійду і щиро так скажу: "Тебе люблю!"- як до причастя.
Це складно? Ні. Та, дуже важко, так .. кохати важко серцем - віриш?
Та як підійду до межі...Чи врятувать мене тоді зумієш?
Поїду... та чи напишеш короткий лист у вайбері чи в скайпі?
Чи смс надішлеш, чи листівку, а чи смайл сумний принаймні?
Я хочу буть з тобою тільки... Довго, все життя. Ти розумієш?
Та чи знайдеш слова покликати? утримати? Ти не умієш...
То ж відповіді, попри все, таки боюсь... напевно, усе знаєш,
Про що уперто я собі мовчу... Відвертості ти не чекаєш.
Та все ж очима, мовчки, поглядом усе мені скажи - чи любиш?
І якщо так, то, обіцяю, назавжди щасливою ти будеш,
А якщо ні - не докоряй! Ні поглядом, ні словом, а ні ділом.
Й в бездонну прірву не тягни і душу не губи мою невміло.
То ж краще вже хоч просто промовчи ... І все, як завжди, буде добре!
Мене від себе сильно не жени... Бо повернусь не вперше - вкотре!
Тебе любити все одно через не можна навіть сильно буду,
І як не склалось би в житті, твоєї ніжності я не забуду.
І завжди я прийду на клич, і якщо буде на душі тривожно...
В твоїх очах я потону... лише на мить... назавжди... трішки... Можна?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854979
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2019
Я розмовляю мовою народу
Який її відстояв у боях,
В якій шанують землю і природу,
Яка пройшла тернистий шлях
Від давньої трипільської культури
До закликів ізнову на майдан.
Цією мовою долають мури
І засівають збіжжям лан.
Я плачу щиро мовою святою
За тих, хто у полях за нас поліг.
Хай мир, як сонце зранку, новиною
До нас ступає на поріг .
Цією мовою Шевченко кличе,
Костенко Ліна душу береже,
І мати немовлятко заколише,
І воїн край наш стереже
Я мислю вільно мовою відважних
Таких же мудрих, з досвідом, людей,
Що гнати треба псів продажних
І олігархів всіх мастей.
Для мови кожен, як багнет, важливий
У мові - рід, кохання, віра, біль,
Бо мова - щит народу невразливий
І меч, що б'є лиш тільки в ціль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854198
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2019
Осінь... Жовтень... Барви... Білі хризантеми...
Ранок... Промінь... Кава... Ледь забуті теми...
Думка... Звуки... Слово... Фрази ще несмілі...
Дотик... Порух... Ніжність... Дії ще невмілі...
Небо... Синє... Вічність заглядає в очі...
Щось таки забулось - заховалось зночі,
Щось таке чарівне поселились в серці
І штовхає вперто і на шал, й на герці...
Вікна... Простір... Сонце... Світить та не гріє...
В голові нестримно розроїлись мрії...
Стримати їх зранку - то нелегка справа...
Все буде в порядку! Осінь... Жовтень...Кава...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851898
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2019
Пресвята Діво і Господня мати,
Царице небес і землі грішної
Ти можеш міста-села захищати
І берегти від долі невтішної!
Молимо тебе, Заступнице наша,
Взяти нас, грішних, під свою покрову!
Хай мине нас розбрату чаша,
Мир запанує в краї нашім знову.
Даруй же пастирям нашим - благості,
Усім градоначальникам - щедрості,
А ображеним - правди і радості,
А суддям же - чуття справедливості,
Всім нужденним - достатку і вигоди,
Засмученим - розради Всевишнього,
Сім'ям - кохання і злагоди,
Олігархам - а нічого лишнього,
Дітям - послуху, а старим - ніжності
І терпіння усім, і пробачення...
А загиблим спочити у вічності...
Ворогам - упокори призначення.
Владі - розуму трохи і чесності,
Всім веселим хоч крапельку мудрості,
До народу свого приналежності,
Душам нашим дай вічної юності
Оборонцям дай захисту й спокою,
Милосердя даруй і укріплення,
Що верхи за метою високою
Не зрадять! Можновладцям - просвітлення!
Дай сил нам й натхнення навіки
Плекати мову свою солов'їну!
Від смутку даруй же нам ліки...
Мати Божа, бережи Україну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851363
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2019
Нема нічого в нас святого!
Здавалося, готові розірвати
Усякого, хто обража малого,
Та вже готові відступати...
Забули тих, хто на майдані
За правду голову свою поклали,
Несучи риси роду притаманні...
І тих, що йшли на Схід, бо знали
Що "русский мир" без перепони
Дійде до Києва і навіть далі.
Його таки спинили в межах зони,
Чого в Москві "совсем не ждали".
Про Крим, здається, вже забули,
Не хочемо ні чути, а ні знати...
А Зе команду просто взяли й взули
Готові і Донбас віддати...
Така вже, кажуть, наша доля
Молитись й землю свою боронити...
Коли ж бо вже настане Божа воля
Щоб в Україні нам щасливо жити?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851153
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.10.2019
Життя коротке - не змигнеш і оком:
Ось народився, перший крок, побіг,
Штовхаєш ліктями... та ненароком
Спіткнешся, якось, ставши на поріг
І озирнувшись навколо побачиш,
Що поряд інші, як і ти, спішать,
Для них, на жаль, нічого ти не значиш
Й тебе вони зовсім не хочуть знать...
І зціпивши до болю свої зуби
Рвонеш вперед, без броду, через тин...
Пройшовши Рим, і Крим, і мідні труби
Ти будеш першим... Та один...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850968
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2019
Життя вирує, як поглянеш позад,
Дивує так, що губиш в росах сни.
Та душу десь торкає терпкий осад -
Років не повернуть, як не проси,
Ні щастя, ні удачі, ні кохання,
Ні спокою, ні мрій, а ні мети...
Лише одне малесеньке зітхання:
- Дай, Боже, сил, щоб хрест свій донести...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850271
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2019
Не складно пити вранішню каву Із філіжанки найкращої в домі...
Не складно ізранку вітатись з сусідом хоч, напевно, ви мало знайомі...
Не складно приязно подякувать в звичайній крамниці касиру....
Не складно кивнути таксисту, що вчора підвозив вас на квартиру...
Не важко донести сміття до найближчої сміттєвої урни...
Не важко і в смутку наспівувать радісні марші бравурні...
Не важко притримати двері для того, хто пройде за вами...
Не важко сказати "пробачте", якщо випадково когось ви торкнулись руками...
Не страшно сказать комплімент неприємному з виду колезі...
Не страшно підтримать людину в колясці, незрячого чи на протезі...
Не страшно всміхатись назустріч усім перехожим...
Не страшно вітати в фейсбуці із цим ранком погожим....
Це легко підтримати в скруті свого заповітного друга....
Це легко радіти удачі інших, хоч і не їх у тому заслуга....
Це легко не зірватись на лайку за хамство й бурчання за спИною ...
Це легко за усіх обставин життя залишатись людиною...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849888
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2019
Щось завмирає у душі
Коли звертаюсь думкою до тебе опівночі
Коли не знаю де,
Коли ти не зі мною...
Лунає крик сови в тиші
І жовтий дим тривоги зазирає в мої очі
А час повільно йде
І не дає спокою...
А осінь знову вкоротила дні -
Ізранку сонце ясне пеленає у серпанок
З туманів, із дощів,
З чорних хмар сумних думок...
Тебе я бачу, наче в сні,
Зігріти хочу і цілую руки. Наостанок,
Сказати щось хотів -
Та не зумів... Фатум... рок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849559
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2019
Законам - дію, стінам - веж,
Звитязі - слави, людям - волі,
Народу - згоди, владі - меж,
Собі - нічого, дітям - долі...
Утіхам - сумнів, полю - сад,
Життю - початок, війні - скруту,
Гріху - прощення, хаму - мат,
Лиш ворогам усім - отруту.
Коханню - шал, сказать - віршем,
Ось олігархам - каземати...
Душі - спокою, серцю - щем,
Усім нам - миру і зарплати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849557
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2019
Куди поділися вітри?
Їх подиху давно не відчуваю
Не можу пригадати
Їх запальний веселий шал...
Хоч з пам'яті візьми й зітри
Всі помилки, усі слова, що знаю..
Не можу я чекати!
Та шпиль тут править бал...
Мій корабель давно в порту
І на щоглі не тріпотить вітрило...
Яких богів просити?
Чи відкуп чорту якийсь дать?
Чи пісню заспівать оту
Про волю, долю, щастя й крила ...
Чи далі просто жити -
Змиритися й на все начхать ?
Щоб рушив корабель із мрій
Надією напну вітрила свої
У віри курс спитаю
У серці буде хай любов
Ти тільки захотіти смій
Й ніколи долі не бажай чужої
І допливеш до раю -
Кохання вітер дме ізнов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848576
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2019
Мінус - плюс,
Кінець - початок,
Чорне - біле,
Кеш - завдаток,
Все - ніщо,
Миттєвість - вічність,
Простір - час,
І святість, й грішність,
І людина, і істота,
Відпочинок і робота,
Геніальність - пересічність,
Монотонність і трагічність,
Сміємося й тихо плачем,
Пусте місце - дещо значить,
Нація і батьківщина,
Крайнощі - ось вся причина,
Тільки так - і не інакше,
Не погано - буде краще!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848575
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2019
Дивлюсь на плин ріки -
Як зважено, мрійливо, безтурботно,
за перекатом пеоекат,
Несеться хвиля в океан...
Так само і роки -
Ось день за днем, вперед, безповоротно,
З"їдають стрілки циферблат,
Йдучи у забуття туман. ..
Та спогади мої,
Ось постають вервечкою фрагментів,
В ночі заснути не дають,
І обертом йде голова
Думки снують свої
Життя - суцільне марево моментів,
Чомусь у серце б'ють
Сильніше, навіть, ніж слова...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845747
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2019
Дитячі спогади малі:
Ось мама місить на столі
Від борошна ідуть стежки
То будуть з маком пиріжки...
А тато протопив вже піч
Димок пускає врізнобіч...
Дід з пасіки несе медку...
Бабуся яблука в садку
Збирає в кошик із лози...
На дворі блеють дві кози...
Бугай рикає із хліва,
Корова зразу ж опісля...
Телицю вжалив сірий гедзь
Вона подалась навпростець...
В корито вскочила свиня...
А курка знесла два яйця...
В сусіда обірвався кінь -
Розніс на друзки всю плетінь...
Собака заховавсь в тіньок...
А кіт лякає ластівок...
У клітці хрумкотять кролі...
Гусята лазять по багні...
Качки прямують до води...
Гиндик із півнем, як брати,
Усілись разом за паркан...
Сусідка цідить щось в стакан...
Дозріли сливи й виноград...
А кавуни, як на парад,
Усі підставити боки...
На землю падають грушки...
Мені, здається, років п'ять
Оце я вийшов погулять
У дивний світ дерев і трав,
Що колорит сільський ввібрав...
Ці спогади плекають нас.
Таким запам'ятався Спас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845559
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2019
Ні, я не там,
Де на піску не пролягли твої сліди,
Де птаха білий в небесах,
Де птаха білий в небесах,
Кружляє з сумом край води...
Я тільки там,
Де звук бринить із уст бажаних пристані,
Де очі твої ластівки,
Де очі твої ластівки,
Злітають в небо пристрасні...
Ні, я не там,
Де дим війни не затуманить білий день,
З духмяних трав роси сльозу
З духмяних трав роси сльозу
Не вип"є сизий соловей...
Я тільки там,
Де у вікно ти зазираєш з мрією,
Де сміх дитячий у дворі,
Де сміх дитячий у дворі,
Плекає дім надією...
Ні, я не там,
Де в полі грім в ночі надривно прогримів,
Де небо знає і мовчить,
Де небо знає і мовчить,
Без тебе світ осиротів...
Я тільки там,
Де ти, а я навколо тебе, як броня,
Без тебе от не можу й дня,
Без тебе от не можу й дня,
Далі прожить, напевно, я...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845322
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2019
Подякуй долі перед сном
За дім, за лавку під вікном,
За те, що в тебе на столі,
Що всі живі в твоїй сім'ї...
За те, що є у тебе друг,
Що бачиш світло й маєш слух,
Щоб чути сміх своїх дітей,
Що сенсом повнять світ оцей,
Що маєш ноги, йдеш вперед,
Що топчеш ряст і очерет...
Багато хто живе без них...
Сліпим... Глухим... Ну що притих?
Я згоден, що кругом бардак
І часто ми живем не так
Серед війни й неправди пут...
Живи ж щасливо нині й тут!
І перш ніж ляжеш ти спочить
Іще затримайся на мить
Подумай, друже, що є злом
Й подякуй долі перед сном.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845150
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2019
Неділя.. серпень. ..дощ... калюжі...
Здається, літо... та нестримно обіймає сум
Блакитне небо сирістю паплюжить
Весь колорит щасливих мрій і дум
Про сонце, горизонт, пісок і море,
Про ніжність дотику і в грудях дивний щем...
А серпень небо блискавкою поре
І мушу знову заховати під плащем
Усі надії... сподівання... й згадку
Про те, що грози, як і ця, минуть.
Краплинки-діаманти веселкову кладку
Від мене аж до тебе прокладуть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845124
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2019
[color="#d99815"][b][i]Маковій! І трава
Надсилає духмяні привіти
Ось начхнати б на все
і податись у степ за селом,
Де вже квіти зрива
Неспокійний стривожений вітер
Й літо вперто несе
Кошик щедрий зі всяким добром...
Вже поспіли в саду
Ранні яблука, сливи і груші,
Вже у сотах дозрів
Бджілками старанно зібраний мед...
В літа знову беру
Сили, щастя, здоров'я і душу,
Й що у серці зумів
Зберегти, бо іду, через терни, вперед.
Спас медовий настав!
Паляниця приправлена маком
З горіхом і медом
Іще з молоком... І спокуса заманює в вир...
Де би я не блукав
Із дитинства живу я цим смаком
(Це було секретом...)
Для усіх я бажаю добра!
І хай буде мир![/i][/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845051
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 14.08.2019
[color="#611005"][b][i]Часом здається – не зі мною
Все відбувалося тоді
Знов перед вибором я стою
А позад мене всі святі
І нечестиві. Бач в орлянку
На мене грають в казино…
Невже оце втрачаю тямку?
Чи може мені все одно?
До раю чи до пекла? – завше
Стоїть ось вибір не простий.
Та що є що? І що найважче?
То ж молиш – Господи, прости!
[/i][/b]
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809226
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.10.2018
[url="https://www.chitalnya.ru/work/1356344/"][quote]Мне перья дергали из крыл…[/quote][/url]
[color="#1119ad"][b][i][i]Мене збивали з ніг… Та я вставав
Мені пір’їни виривали з крил… А я злітав
Мені казали: «Не знайдеш!»… Та я шукав
Мене лякали: «Не люби!»… А я кохав
Мені казали: «Не бажай!»… А я хотів
«Не смій жаліти ворогів!»… Та я жалів
Сказати «Ні», коли всі «Так»… А я зумів
Занадто сильний біль… Та я терпів
Мені казали: «Все забудь!»… Я пам’ятав
«Ти не туди йдеш!»… Я мандрував
І твердили: «Не мрій!»… Та мріяв я
Бо все що було, буде й є – доля моя[/i][/b][/color]
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808076
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2018
[color="#066b3a"][i][b]Цвіте бузок у вересні несамовито,
Хай дощ і вітер, й листя вже нема,
І сіре небо хмарами сповито,
Й тепла чекати годі... Та дарма!
Бузок цвіте! Наперекір природі
І кліматичним змінам, в не сезон...
Цвіте бузок зовсім не по погоді
Мабуть, у нього свій, якийсь, резон:
Буяти цвітом, стильно пломеніти,
І спалахом злітати між гілок...
Та як його в цей час не пожаліти
У весну з осені прокладений місток?[/b][/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808067
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.09.2018
[color="#290404"][i][b]Це місто з’являлось у снах:
Проспектом світилось в рекламі,
Палало вогнями, злітало на дах,
Дивилось в вікно у піжамі…
Лишало сліди – у вітрах,
В дощах, що ридали натужно,
У небо злітало у мріях, як птах,
Й будило від сну… Так потужно
Дзвонило воно в телефон,
І стукало в двері нестримно,
Кричало у вуха і брало в полон,
Та марно… Усе ж бо даремно…
Здається, у венах вогонь
Пече, спопеляючи душу…
Місто сховалось у сплетінні долонь
Шукати тепер його мушу
Коли ж бо рука у руці
В мереживі сплутаних ліній
Шукаю притулку… Сльоза на щоці,
Топить в серці морок та іній…[/b][/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802540
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2018
[color="#7a078c"][i][b]Стою один…
В руках букет тримаю….
А лавочка у затінку…
І водограй…
Не пам’ятаю…
Скільки ж років я чекаю!
А чи прийдеш?
Згадаєш чи бодай?
Стою один…
Із коса поглядаю
На дзигарі на вежі…
Чи не час мені вже йти?
Ти не забула…
Ти затримуєшся…
Знаю!
Щоб місце це ось віднайти!
Стою один…
Я все одно тебе кохаю!
У місті древнім
оживають і казки…
Вночі для тебе знову запалаю
І будем разом завжди
крізь віки…[/b][/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802309
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2018
[color="#29940f"][b][i]Невдовзі ніч… Уже блукають
По небі - зоряниці… Диво!
Заграва - слід від втечі сонця.
Немов перо жар-птиці хмари
Над обрієм ось нависають…
А аромат жасмину зливу
Чує… Присівши край віконця
Спостерігаю, ніби марю,
Бо вже, здається, що траплялось
І вечір цей, з передчуттями,
Із проблисками блискавиці,
З думками, що, як коні, скачуть,
Із вітром свіжим, що змагались,
З бажаннями та почуттями,
А серце билося у криці…
І очі знов нестримно плачуть…
Та легкий подих і картина
Змінилася миттєво. Злива!
І шум дощу, і гуркіт грому,
І краплі вже спішать на спину…
Згрібаю мрії в скатертину,
Складаю старанно, дбайливо,
Десь заховаю на потому…
Віщує правду кущ жасмину![/i]
[/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792127
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.05.2018
[color="#120e70"][b][i]Здається, часом, що ти поряд:
Тихенько дихаєш у спину,
Торкаєшся мого волосся
І щось нашіптуєш у вухо,
Із легким бризом, як у моря…
І я чекаю, що спочину
Від збридлого різноголосся
І своїм тілом, й своїм духом…
Та оглядаючись – не бачу!
Тебе нема… Лиш шарм парфумів
Лоскоче ароматом і уява
Малює коллажі і сцени
Давно забуті… І неначе
Все на яву, а не придумав…
Ремінісценція, як вправа,
Не так для тебе як для мене…[/i][/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791311
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2018
[color="#855307"][b][i]Не закохуйся в обличчя чи статуру,
Чарівність - не у довгих віях чи ногах…
А закохуйся у вибрану натуру
З краплинкою на оксамитових вустах…
Не закохуйся у дотик обережний,
У лінію плеча чи холодок руки...
А закохуйся у очі, що безмежні.
У миті ті, що збережеш через роки.
Не закохуйся в короткий скоса погляд,
Не довіряй розмовам з списку вічних тем...
А у те, що переверне твій світогляд,
У подих-стогін та до болю в серці щем.
Не закохуйся в обличчя чи фігури -
Вони лиш маска суті, фата, міражі…
А у те, що порятує від зажури -
У трепетну мелодію її душі.[/i][/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790206
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2018
[color="#b00a0a"][i][b]Куди ідеш ти гола й боса,
Серед вогню, серед руїн?
І сльози котяться як роси,
І в косах проблиски пір’їн…
В очах твоїх - степів безмежність,
В душі - Надія квіткова,
В руках несеш ти Незалежність,
А в серці - Віра вікова.
Чи ж довго так ітимеш далі
Через роки, через літа,
Через негоди і печалі
Моя, Україно, свята?[/b][/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781837
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.03.2018
[b][i][color="#297a09"]Вдивляюсь в дзеркало розбите...
У шклі німому – все моє життя!
Моменти згадую розмито
І сповнений передчуття,
Що вже не склеїти ніколи.
Того що було більше не вернеш!
Сховатись ніде – правда коле,
Бо що посіяв - те й пожнеш![/color][/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781825
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.03.2018
[color="#9b46c9"][b][i]Північний вітер гонить хмари,
Дороги снігом замело
Зима дарує білі чари
Мороз заглядає в вікно
Малює пір’я і листочки,
Химерне марево буття…
Скував і ріки, і ставочки
Заціпеніло все життя.
Та блисне сонечко із ранку
Промінчик жваво пробіжить
І на Землі, що у серпанку,
Так хочеться ізнову жить![/i][/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781671
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.03.2018
[color="#0b4fcf"][b][i]Усе в житті – від непорозуміння:
Розбрат, образи, чвари і війна.
Сказати хочеш на добро… Невміння
Призводить до страшного… І вина
Моя не в тому, що не можу, чуєш,
Сказати все – не завжди в цьому сенс.
Мізкуєш щось, і мрієш, і плануєш, -
Всього не передбачить й екстрасенс.
Роки чекаєш, місяці і тижні,
Відгониш відчай і думки сумні.
Та збудувавши замки дивовижні
Усе втрачаєш... Наче уві сні...[/i][/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781670
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.03.2018
[color="#a17703"][b][i]Осінній вітер знову повернув на південь,
Хмарини вже не білі – дощові…
Так хочеться хоч раз побачить Відень,
Поглянути на Хофбург у ночі.
І Будапешт побачити у день спекотний,
Вмочити ноги у старий Дунай
І не зважаючи на настрій безтурботний
Зійти на Гелерт. Глянути за край!
В осінній вечір манить Барселона
Фонтан музичний кличе - Монжуїк
І притулившись до готичної колони
На захід подивитись з-під повік.
У Вічне місто на візит короткочасний
Потрапить хочу, прямо в Пантеон.
Собор Петра побачити прекрасний
І перетнути Тібр як Рубікон.
В Венецію заглянуть треба на хвилину,
Побачити Париж і можна вже назад…
Чого так мрії скачуть без зупину,
Коли в саду дозріє виноград?[/i][/b]
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781432
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2018
[i][b]У кожному із нас живе аж два вовки:
Непереборні, хижі і голодні.
Ростуть вони з тобою завше й крізь роки
Гризуть тебе щоденно, як не згодні.
Один вовк - віроломне щире чорне Зло,
Плекається і страхом, й гнівом, й злістю,
І болем, й жахом... Усім, що западло!
Образами, надмінністю та лістю.
А другий вовк – уся твоя земна Любов
Надія, істина, і вірність, й шана,
І доброта, і мир, дороги, що пройшов,
І честь та гідність, й доброчесність знана…
І хоч, у притчі, все ж вовк житиме в тобі
Лиш той, якого ти частіш годуєш…
Та якщо щиро вже признатися собі
Оба гризуться і гризуть!
І не втечеш,
і не сховаєшся. Відчуєш!
[/b][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781429
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.03.2018
[color="#0d4dba"][b][i]Луна… Бессоница… Раздумья...
Боль... И надежды, и мечты…
Молчание и бред, безумье…
Молитвы и проклятья…. Ты…
Игра воображенья… Маски,
Невежество и подлость, зло…
Проблеммы на работе, встряски…
И ночь… Скорей бы рассвело!
Окно, свет фар, на стенах – тени,
И призрак смотрит с потолка…
А в голове - шум дребедени,
Мозг ищет выход с тупика…
Всё! Спать пора! Отброшу думы, -
А завтра - море суеты…
Один, два, три… баран… а в сумме…
Луна… Бессонница и ты…
[/i][/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781233
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.03.2018
[color="#0f28cf"][b][i]Вдивляюсь марно я у темну ніч -
Лиш тьмяний вогник де ворота...
Так хочеться зустрітись віч-на-віч
Немає все кінця турботам.
У вічній круговерті суєти
І в вихідний одна робота…
Як добре, що на світі десь є ти!
А от на зустрічі, бач, квота…
Та все ж надію-мрію бережу
І мовчки зігріваю серцем.
Заходжу в соціальну мережу
Чи вже відкрилося озерце
Думок і настроїв, і почуттів,
На жаль, така сьогодні мода...
Усе не те почути я б хотів!
Лиш запитаю: «Як погода?» [/i][/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781229
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2018
[color="#572e09"][i][b]Не знаю навіщо мені це дано
Та лиш з нею у мріях літаю...
До інших байдужий і мені все одно
Та цю жінку безмірно кохаю!
Без неї не так все, без неї не те,
Як в тумані без світла блукаю…
А побачу її – сад в душі зацвіте
Я цю жінку безмірно кохаю!
Переплутались ночі, сплутались дні…
Без надії чогось я чекаю…
Та признаюсь собі - на яву й уві сні
Я цю жінку безмірно кохаю!
«Та чому лише зараз? Де ж ти була?» -
Я її і себе запитаю…
Та не важать, напевно, нічого слова,
Бо цю жінку безмірно кохаю!
[/b][/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781083
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2018
[color="#d18b08"][b][i]Вже пізня осінь…
Ридають стомлено дощі,
Короткі дні минають довго й тоскно
І небо сіре
Схилилось низько у імлі,
Неначе впасти хоче
На землю зовсім…
Так сумно-тяжко на душі,
Думки застигли, мов залиті воском…
Не знають міри,
Розперезалися в гіллі
Вітри, і дмуть щоночі…
Дерева босі,
І весь туман в калюжі стік…
А серце проситься увись, нагору,
Де сонце жиє,
Й гріє, й світить так завзято,
Аж ген до небокраю!
На марно осінь
В істерику впадає…Вік -
Її короткий. І вже, мабуть, скоро
Все білим вкриє
Простирадлом сніг лапатий…
Давно його чекаю…[i][/color][/b][/i][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758142
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2017
[color="#703104"][b][i]Минуле – потяг, що без вороття
Уже, зі скрипом, віддалився від перону,
Десь у платцкарді і моє життя
Відїхало… Лиш залишило втому.[/i][/b]
[/color][i][b][color="#79057d"]Майбутнє – привид, марево буття…
Ось майже тут та, все ж, його не видно.
Лиш запирає дух передчуття
Та бути чи не буть – неочевидно…[/color][/b][/i]
[color="#08239c"][b]
[i]Теперішнє – зростає на очах,
Своєю ручкою стискає твою руку
Й несеш, щасливий, на своїх плечах
Минулого й майбутнього ти запоруку.[/b][/i]
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758137
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2017
[color="#1411bd"][i]А за вікном шепоче дощ
Про ніч… про день, що буде завтра…
Як сонце розжене з просторих площ
Людей у затінок… Чи варто
У північ думати про це?
Нічого ж дивного, бо спека, літо….
Та от не спиться… і тихцем
В душі не зменшує боліти
Передчуття того, що не сказав,
Не відчував, не знав, напевне…
Кудись спішив та не здогнав,
Лиш лікті позбивав даремно.
Не до кохав… не до любив …
Не дочекався… не пробачив…
Здається, ніби і не жив…
А дощ на склі як сльози, наче…
І кожна крапля б’є у дзвін,
І не зупиниться здається…
І знову цей самотній сплін,
Що тугою в народі зветься…
….Стихає дощ…. стихає біль,
Лише легенько лиже серце…
Чомусь згадалась заметіль
Й під хмарами на двох кубельце…[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738172
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2017
[color="#0d1e57"][i]Якщо вже ти освічена людина -
Позбудься свастики і параной!
Війна у голові! На наших спинах.
І кожен третій в нас уже герой.
Ось думаєш собі – що я б та зміг би
Завбачити, довести, відомстить…
То в голові твоїй – війни вже лігво,
Що гаслами в вухах давно шумить.
Так, на словах ти сильний, воїн бравий -
Навколо – недозрілі вороги.
Та хочеш грошей, водки, дєвок, слави…
Чим кращий ти за інших? Розкажи!
А пригадай-но школу, кожен знає,
Урок історії і ти почуй -
«Війна людей їсть, кров'ю запиває!»
Отямся! Заспокойся! Не воюй![/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732814
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2017
[color="#050505"][i][color="#22269c"]В ее глазах – весны рассвет!
Разливы рек и птицы трепет…
Тепла надежды робкий след,
Невзгод житейских желтый пепел.
В ее руках – лишь нить судьбы,
В устах - мед страсти и услады…
Уж лучше не встречаться было бы
Коль расставаться снова надо…
Так кто же я в ее судьбе?
Попутчик? Гость? Вор? Просто странник?
С надеждой признаюсь я лишь себе –
Любви поверенный, избранник… [/i][/color][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732810
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.05.2017
[quote]Я сам из тех, кто спрятался за дверью...[/quote][i]
К.Нікольский[/i]
[color="#030657"][i]Я сам із тих, хто руки опустив,
Котрий із місця та не зрушить й кроку,
Пусті розмови та вважає за мороку,
І дух невірою занапастив.
Я лиш із тих, чий шлях тепер туман,
Не доспівавши, раптом, втратив голос,
Від сил потрачених - користі ні на волос,
А всі надії лиш самообман.
Я той, хто лише думає про час,
Та стрілок хід по колу не спинити.
Хотілося б хоч трішечки пожити
Без лицемірства, фальші, без прикрас...
Я той, хто наче перелітний птах,
Повернення якого зовсім не чекають,
З останніх сил лечу і все ж співаю,
Почує може хтось в земних садах...[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722723
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2017
[color="#093d02"][i]Cьогодні я від всього світу втік,
Пропав, подівся, розчинився...
Так вперше сталося за довгий вік,
Від всіх сьогодні схоронився,
І від начальства, й від товаришів,
Колег і друзів по роботі,
Від лицемірства, чорних заздрощів,
Брехні в барвистій позолоті.
І вирубив сьогодні телефон,
І зомбоящик-телевізор,
Комп’ютера загнав в глибокий сон,
Зв’язку із світом білим - мізер:
Шиншила й кіт, і промінь крізь вікно,
Здається все… Світ раєм Божим здався!
Та портить щось картину все одно -
Втік від усіх - від себе не сховався...
[/color][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722719
рубрика: Поезія,
дата поступления 10.03.2017
[color="#7e139e"][i]А я така… Та іншою не стану!
Мені моє, признаюсь, до душі.
Буваю я і вперта, й вредна, й п’яна…
А ще, чомусь, люблю твої вірші…
Так, я така, і вмію я кохати.
Хто раз узрів – в полоні назавжди!
Наївна я... Уміючи ласкати,
Тебе зігрію в люті холоди.
Я сильна, так. Та все ж здаюсь слабкою,
Будуючи життя я можу все зламать,
Розумницею бути, говіркою,
І щиро всіх під три чорти послать!
Я можу рятувати душу й тіло,
А можу їх, завиграшки, згубить…
Та як би мені своє не боліло,
Я все віддам, щоб буть з тобою мить!
Свою печаль довірю я подушці,
А в дзеркало до себе я сміюсь,
На серці що - не розкажу й подружці,
Бо більш за все - за тебе я боюсь!
То ж я така… Та іншою не стану!
Ковтну сльозу, придушу тихий крик,
Та усміхнешся ти – і я розтану,
І буду знову... до якої звик… [/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722239
рубрика: Поезія,
дата поступления 08.03.2017
[color="#a423ad"][i]Будь-ласка, не жалкуйте ні про що,
Що не відбулося, не сталось, не здійснилось…
Не прагніть щось здобути абищо!
Не вірте в те, що десь комусь приснилось!
Не згадуйте ви прикрості життя,
Це не додасть вам а ні сили, а ні волі!
Не вірте у всесильність каяття!
В грозу не стійте одиноко в полі!
Не заздріть іншим в іхньому путі!
Не відкладайте щастя своє ви на потім!
Не майтесь у щоденній суєті!
Не спалюйте себе ви на роботі
А вірте в завтра - світлий новий день
І ставте нові цілі та ідіть завзято!
Творіть добро, співайте ж но пісень,
Хай кожен день вам подарує свято!
Допомагайте всім, хто жде добра,
Хто втратив в себе віру і в людей довіру!
Мудрішим станьте, бо уже пора,
Зла у собі та й визначити міру.
Навчіться просто так не обіцять
Ні чого: ні грошей, ні справ, а ні підтримки,
І менше говоріть, щоб більше знать,
Та вчіться повсякчас і без зупинки.
І цілий світ врятуємо тоді,
Коли не розійдеться з ділом наше слово,
Бо прагнули ми долі не собі.
І хай тоді все повториться знову![/color]
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721795
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2017
[color="#0a0833"][i]Здається, що життя – експрес -
Так рідко зустрічаються зупинки.
І кожен день – це новий стрес,
Немає відпочинку ні хвилинки.
І звикли вже, що час біжить,
І ніколи підняти очі вгору,
Бо хтось сказав – «життя це мить!»
І топчем навпростець свою дорогу,
Штовхаючись сюди-туди,
Без компромісу, з кров’ю на зап’ястях…
А раптом шлях цей в нікуди,
Хай з цілями, з метою, з планом щастя?[/color][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721519
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2017
[color="#1f910b"][i]Настане час,
Коли мій злочин
Нестерпним стане за життя,
Бо грішний я,
Що лише хочу
Змінити все без каяття.
Тобі скажу,
Що просто досить
Кохання краплі з твоїх уст,
Щоб все забуть.
А серце просить
Земних простих таких безумств,
Рікою щоб
Зривало греблі
І морем билось в береги,
А океан
Любові теплий
Здавався щастям назавжди
І все тому,
Щоб серце твоє
Відчуло радість і снагу,
Розтануло…
І ми обоє
Та й усміхнулись на весну.
Настане день -
Зіб’юсь із шляху,
А може зійду я з ума,
Бо грішний я
Й не маю страху
Бо я кохаю! І дарма
Мене усі,
Чомусь, лякають,
То болем, а то карами.
Мене ти вчиш -
Хай вони знають -
Й лікуєш диво-чарами.
Я так живу,
Як хочу жити,
І не нав’язую цього.
І вірю я,
Що не любити -
Це відмовлятись від свого,
Чим дорожиш
І що шануєш,
Від чого серце защемить
Про що мовчиш
І лиш ревнуєш,
І в чому бачиш щастя мить.
І все тому,
Щоб серце твоє
Відчуло радість і снагу,
Розтануло…
І ми обоє
Та й усміхнулись на весну![/i][/color]
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721001
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2017
Как мало человеку надо
Для счастья полного в душе:
Кому то - плитку шоколада,
Кому то - рай и в шалаше,
Кому то - кофе ранним утром,
Кому то - три минуты сна,
Кому то - мысль, что в слове мудром,
Кому то - ранняя весна…
Но главное, что б кто-то рядом
Мурлыкал, слушал иль сопел,
И провожая только взглядом
Вот это счастье разглядел!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720993
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.03.2017
[i]Коли близькі відходять в небуття,
Самотність відчувається довіку.
Не розуміли їх ми за життя
Й провинам не складаєм ліку.
І фото – чорно-біле як кіно,
І очі стомлені – знайомий погляд...
Вони уже простили нас давно.
Для нас вони - болючий спогад.
За не приїзди і не зустрічі... Усе…
І не обличчя перед нами – тіні.
А скільки було сказано не те
І не про те в щоденнім мерехтінні.
Та біль вини – останній штрих
Гризе, бо всі ми тварі Божі.
Не все зробили ми для них.
Вони простили. А ми себе - чи зможем?[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718866
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2017
[color="#06095c"][i]Да, иногда полезно помолчать,
Чтобы потом тебя услышали случайно.
Ещё немножечко в тумане подождать,
Чтобы открылась мирозданья тайна.
Ещё минутку на закат смотреть,
Чтобы потом иллюминация играла
И в миг блаженный нерешительно посметь,
Чтобы потом душа не ныла, не страдала.
Но надо в своем беге встать и не идти,
И оглянуться, и исчезнуть на немного,
Чтобы на долгом жизненном пути
Заметили, что и за тобой дорога.
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718865
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 18.02.2017
[i]До тих лише приходить ранок, хто бачив темну ніч,
Хто морем безнадійно занедужав…
Хто зустрічався з підлістю, сам віч-на-віч.
І плакав, що не може буть байдужим.
До тих лише приходить ранок, хто довго вперто йшов
Не знаючи ні втоми, ні зітхання,
Хто залишав свій піт й відбитки підошов,
Падав і встав в найкращих сподіваннях
До тих лише приходить ранок, хто волю взяв в кулак
Знаходив раптом волошкове поле
І падав, наче в небо, в пелюстки, на взнак,
Бо в щирім серці віддавало болем.
До тих лише приходить ранок, хто мрії поховав,
На спомин їх давно поставив свічку,
І рушив далі серед тих, хто вже збрехав,
Переступивши лицемірства річку.
До тих лише приходить ранок, хто чистоту зберіг
Душі своєї, дивлячись привітно.
І правду зрозуміти іншим допоміг
Серед темряви та побачив світло. [/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718727
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2017
[color="#2200ff"][i]Все можна виправить - допоки ми живі!
Все усвідомити, покаятись, пробачить…
І ворогам не мстить за кривди і жалі.
І друзям, подзвонить аби побачить…
Можна озирнутись - допоки ми живі.
Узріти шлях, з якого давно збились,
Холодні камені відчути межові,
Щоб біля прірви вчасно зупинитись.
І можна помилки – допоки ми живі
У собі аж до смерті виправляти…
Та тих кого нема й тепер живе у сні
Не зможем ні просити, ні прощати.[/color][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718723
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.02.2017
[color="#2b00ff"][i]Ой Василю, Василечку
Прийди в хату і зранечку,
Протопчи в снігах стежинку,
Розтопи в душі крижинку.
Під чарівний спів сопілки,
На засів столів, долівки,
Сій на щастя, сій на долю,
Щоб росло й на грядці, й полі,
Хлібом-житом сій на славу.
Сій на нову добру справу!
Хлів щоб повнився товаром,
Соти – сонячним нектаром.
Всім здоров’я сій міцного!
В хату - гостя дорогого!
Миру сій, добра і віри
Друзів щирих і довіри!
Тож Василю сій на мрію,
Сподівання і надію,
Злагоду і безтурботу,
І хорошую роботу.
Сій на звершення, достаток,
На веселі добрі свята.
Сій на затишок, на вік,
Сій на щедрий Новий рік.
[/color][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712085
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2017
[i]Привіт, невмивана Росіє!
Не я тебе так обізвав…
Хоч я ні трішки не месія
Так, Юдо, би тобі сказав:
«Прийшла до нас ти з автоматом
В колготках, бач, твоє лице,
Заговорила з нами матом,
Слова підкріплюєш свинцем,
Поля спаплюжила ти танком,
І сієш міни, а не хліб.
В кирзі ти ходиш і «портянках»
З брехнею залишаєш слід.
Чи думав дід мій в сорок п’ятім,
Що так стомився від війни,
Братів згадати у проклятті,
Які сьогодні вороги?
Скажи, невмивана Росіє,
Навіщо ти до нас прийшла?
У Путіна – шизофренія!
Чи й ти із розуму зійшла?»[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711111
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.01.2017
[i][color="#0026ff"]Душа радіє, серце тихо плаче,
A розум твердить - все мине...
Десь в піднебессі ворон кряче,
На завтра в путь зове мене
До нових горизонтів, нових далей,
Нових знайомств, нового небуття,
А може до кохання і скрижалей...
Стежок не знаємо свого життя...[/color][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711107
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2017
[color="#bd770d"][i]Цей світ безмежний і тривожний -
Поміж людей іде війна…
Життя уроки неналежно
Завчаємо сьогодні ми щодня,
Бо впертість завжди нас карає
І заздрість очі застеля -
Бач, не спитав, та, мабуть, знає
Чом обертається земля?
І це звучить, мабуть, банально
У трьох словах «Так хочу я!»
В приціл так ставиться безжально
І доля, й воля, і життя,
І дружба, перевірена роками,
Повага, репутація, ім’я
«Бо я так хочу!» і хрін з вами
У цю хвилину цього дня.
А якщо в тебе трохи власті
Щоби когось та й ущемить
То ми ще й будемо горласті
Кровиці щоб комусь попить…
А завтра глянь – навкруг пустеля
Один стоїш поміж людьми
І двері тиснуть, стіни й стеля
І на душі шкребуть коти
І холодом повіє від усмішки
І потиск рук не той уже
І щирість буде – тільки трішки
Гірчить вона і все чуже
Бо твоє «хочу» - примха клята
Химера миті, що руйнує все.
Така хирня, у нас, малята…
А ласкаве теля дві мами ссе!
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636581
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 17.01.2016
[color="#002bff"][i]Засинає тихо день
На долонях ночі.
Ніч, зібравши сни до жмень
Зазира у очі.
І у закутках душі
Відшукає мрію
Подарує вже у сні
Радість і надію.
А вже ранком тії сни,
Як спів соловейка,
Стануть знову днем весни,
Як казала ненька.
І відлуння того сну
в серці відгукнеться...
Зранку з кавою несу
Й що коханням зветься...[/color][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636579
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2016
[color="#ff0000"][i]Ще із ранку чутно крики
То Маланку чоловіки
Уже водять вздовж дороги.
Коза бродить за порогом,
Чорт довкола розходився,
Піп з поквола охрестився,
І дебела Наречена
Із Василем заручена
Всім поклони віддавала
А музика вигравала
Поліцейський із пістолем,
Дуже хвацько - на басолях.
Бубен цупить запихавшись
Війт, бач, лупить, нализавшись,
Фельдшер грає на цимбалах,
Усе Жиду по цимбалах,
Притулилась Смерть до плота,
Генерал - в нових чоботях,
А Ведмедя два цигани
Мажуть медом на майдані,
Два солдати злого Змія
Гонять свистом, веремія.
Радість людям і малятам -
Життя будить таке свято!
Ось така Переберія
Маскарад і казка - мрія
Щоб щасливі були ранки
Відзначайте день Маланки.
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636112
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 15.01.2016
[color="#600894"][i]Давай напишем набело и с чистого листа
Свою судьбу, мечты и их осуществленье
И жизнь пусть будет интересной… Видно не спроста
дана! Но без раздумий и без сожаленья…
Давай напишем набело и с чистого листа
Дорогу длинную со встречею в начале,
Чтобы летать... И посетить заветные места
Но чтобы без утрат, без грусти, без печали
Давай напишем набело и с чистого листа
Любовь и нежность, то о чем вздыхаем тайно...
Друзей, подруг надежных, ну хотя б до ста,
И дружбы вечной, крепости необычайной
Давай напишем набело и с чистого листа
Мир без тревог-переживаний и без споров,
И пусть вершиться жизни той земная суета
но без обид, без зависти и без раздоров...
Давай напишем набело и с чистого листа
Свою судьбу как стих, как песню, как поэму...
Чтобы во всем был смысл и воцарила доброта,
Где так приятно и легко... слова ложатся в тему
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636109
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 15.01.2016
[i][color="#280c99"]
Дощить сьогодні за вікном,
хоча зима і мав би сніг іти…
А в пам’яті спливають сни,
де на озерах з чистою водою
Із ніжним лагідним піском -
там залишилися твої сліди…
І хоч далеко до весни,
так хочеться побути із тобою
Вдихнути запахи лугів,
твоїх парфумів аромат п"янкий,
Із уст твоїх напитися
води живої і всіляких трунків,
Діставшись рідних берегів,
почути зблизька голос твій дзвінкий,
На тебе лиш молитися,
кохання прагнучи й твоїх цілунків
І потопати у сльозах від щастя,
усупереч недолі,
В обіймах задихатися,
втрачати розум і себе шукати...
Забути мить таку навряд чи вдасться...
Та дякуючи долі,
За право зустрічатися...
Й нічого більше в бога не благати...
[/color][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2016
[b][i][color="#042870"]Сегодня Сочельник
Вот кто-то родится
И даже отшельник
Чуду дивится
И птицы трепещут,
Кричат до рассвета
А звёзды все блещут
Сияет комета
И ангелы песни
Свои вдруг запели
Беда пусть исчезнет
Что б все мы узрели
Что в мире под солнцем
Добро победило
Стучится в оконце
И все вдруг ожило
Мечты и желанья
И жизнь… Вся суть в простом
Моём пожеланьи:
Вас всех - с Рождеством!
[/color][/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633823
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 06.01.2016
[color="#0a12a8"][i]Зимою пусть падает снег,
А ливни грибные летом...
Когда начинаешь разбег,
Ты сверь задачку с ответом.
Стремительный бег в никуда -
Попытка сбежать от себя.
Как миг пролетают года,
Но всё же полегче - любя.
И с бега перейти на шаг,
А может остановиться,
Невозможно. Бывает так...
И покой нам только сниться.
Чем дольше на свете живем,
Тем меньше вериться людям...
Как ночью перед Рождеством
Все больше хочется чуда![/color][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633710
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 05.01.2016
[i][color="#a35808"]Чого тобі не пробачають друзі?
Найперше, твою незалежність,
І думку власну, й обережність,
Спиймання світу без ілюзій.
Іще не схвалюють вони кохання
Про що не розповів відверто.
Про це мовчати будуть вперто
Та говорити за спиною до світання.
Та більш за все дратує друзів -
Як ти посмів оце без згоди,
Без алкоголю, наркоти, в усі негоди
Щасливим бути і не в їхнім крузі?[/color]
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633258
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.01.2016
[i][color="#83038a"]Давно живу… Багато бачив…
Ще більше чув з усіль всього…
І зрозумів – ніщо не значить
На світі цім, крім одного
Того, що в мить тебе окрилить
І розжене застиглу кров
Й вершину будь-яку осилить
І до життя наверне знов
Того, про що таємно мрієм,
І бережем до забуття,
Що нас в житті плекає й гріє
І в чому, певне, сенс життя,
Того, про що кричить мовчання,
Коли втрачаєш - просто жаль
Це смисл всього - твоє кохання
І цього віршика мораль.
[/color][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633256
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2016
[color="#3409ab"][i]На белом снегу чьи-то следы,
Как росчерк пера на бумаге.
Вот и зима… А где-то там – ты,
И так далеко, и так близко,
Как будто стоишь в полушаге.
Стоишь и глядишь… Тень немоты
С укором касается речи.
Мороз неживые рисует цветы
На тёмном стекле... Солнце низко,
А я все равно жду лишь встречи
С тобой... Пусть пурга и метели
Заметают дороги к тебе,
Любовь сохранить мы сумели
И с годами она, как виски,
Всё крепче, за что благодарен судьбе.
[/color][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633049
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.01.2016
[color="#13138f"][i]Сбегает год, как в ручейке вода:
По капле, по секунде, по слезинке.
Разлук и встреч сплошная череда
Останется лишь тенью на картинке,
В мечтах в душе, что для себя храним,
О чем порой вздыхаем мы украдкой
Почувствуешь хотя бы не чужим
И белый свет не будет лишь загадкой
А в памяти возникнет светлый лик
Коснется бережно своей рукою
И счастье вознесёт... Хотя б на миг
Паря над грешною такой землёю...
Есть смысл желанье тайно загадать
Закрыв глаза и свято веря в чудо...
Под Новый год приятно все же ждать,
Судьбы подарков нежных друг для друга...[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633047
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.01.2016
[color="#350bbd"]Усе пройде – бо все минає
За роком рік - як день за днем…
Та хай вас лихо обминає -
Усе хай буде без проблем
А радості - щоби доволі
Удачі, щастя - повсякчас
Здоров’я завше в ореолі
Натхнення творчості для вас.
Подяк і звершень - ген до неба,
Поваги і довіри – хоч на вік
Хай буде у житті, що треба,
Сьогодні, й завтра, й в Новий рік![/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2016
[img]http://gurucity.ru/images/cb66cd9970a2094ac85de99d5d800e1e.jpg[/img]
[color="#4d0669"][i]Сижу один... расслаблено взираю
Я на предметы интерьера... и в себя...
Ну вот диван, который обожаю,
Торшер и стол... Свеча... Цветочки для тебя...
Но всё не просто... Вот коснулись тени
Высоток... и узоров древнего ковра...
Вдруг побежали мысли, слышны трели,
И отблески уже забытого костра
Коснулись стен... и ожили обои
И строчки истово вдруг выстроились в ряд
Я не один... Тут нас как будто двое...
Ну а мечта - то рай, реальность - это ад
Ещё бы душу выпытать у свечки...
Вселенную окна открыть со всех сторон...
Из шкафа выйти... подобрать словечки,
Чтобы сказать все молча.... Да, оксюморон...
И антитезой, что либо усилить:
Я смыслю что-то, значит, я ещё живу!
Но чтоб предметы понимали? жили?
Понять, принять, я это просто не могу.
Они лишь то, что мы вообразили...
Но стоит только тихо выйти за порог
Сознанья... Каждый путь земной осилит
Как царь, как раб, как червь, как бог!
[/i][color="#4d0669"][/color][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619208
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 07.11.2015
[img]http://www.all-tests.ru/wp-content/uploads/2015/04/456.jpg[/img]
[color="#08992a"][i]В век интернета, беспроводной связи,
Когда и доступ к информации открыт,
Некомпетентность да из грязи в князи
Лезет... из всех щелей и потеряла стыд.
Её одежды - рожа в камуфляже,
Порой надушена и в дорогом манто,
Некомпетентность даже в макияже
Видно... за спинами героев из АТО.
Она любезна и звенит мошною
И что-то даже людям внятно говорит...
Некомпетентность реет над страною
Нашей... у тут во всю людьми руководит.
А мы глядим по сторонам с опаской -
Не ляпнуть бы чего да умного порой!
Некомпетентность стала нормой, маской
Жизни... и загоняет всех в единый строй
Невежества, как оправданья мира,
Хотя и мир так призрачен для нас сейчас...
Молю - "Не создавай себе кумира!"
Некомпетентность выход все же не для нас. [/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618435
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 04.11.2015
[img]https://img-fotki.yandex.ru/get/4509/107310354.2b/0_139a4e_e607cae0_L.jpg[/img]
[color="#a90cc9"][i]И снова думаю о ней…
Грущу… а, может и страдаю…
В бессилии я ожидаю
Иль что-то там воображаю...
А в череде беспечных дней
Я снова думаю о ней…
Тайком о ней одной вздыхаю…
Чего хочу - давно не знаю,
Себя совсем не понимаю,
И становлюсь я все мрачней
Когда я думаю о ней...
А в мыслях - лишь её ласкаю,
Целую нежно, обнимаю...
И лишь на Бога уповаю,
Чтобы увидеть поскорей...[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618417
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.11.2015
[img]http://rus.uk.itvnet.lv/article/wo_men/190863_506x285.jpg[/img]
[i][color="blue"]Боюсь прослыть меж знатоков занудой,
Но мысль моя путь вас не удивит,
Что не болеют вот влюбленные простудой
Любовь их от напастей всех хранит.
Энергия страстей бушует в сердце,
Реакции бурлят у них в крови.
Любовь их согревает словно водка с перцем
И чувств Везувий, что не говори.
Они не видят, видя лишь друг друга,
Не слышат слов, лишь сладкое «люблю»,
Целуются закрыв глаза и без испуга
За все благодарят свою судьбу.
Им некогда болеть... И это правда
Ведь их болезнь известна всем давно.
И заболеть Любовью можете вы завтра
И ей, проверьте, это все равно,
Что вам, мол, некогда, не в том, мол, месте
Не с тем, не с той, не там и не вольнЫ
Лишь взгляд, лишь слово, лишь один глоток и вместе
Вы рядом и уже обречены
И все... Ведь занимает вас не кашель,
Не жар, не ОРЗ, не ОРВи...
Боимся потерять мы в жизни счастье наше,
Всегда покорны лишь одной Любви.[/color]
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616771
рубрика: Поезія,
дата поступления 28.10.2015
[img]http://ru.fishki.net/picsw/122010/20/bonus/dorogi/018.jpg[/img]
[i]Мой путь – не городской проспект,
Где вперемешку люди и машины,
Где напоказ реклама и витрины,
А я на фоне этом лишь седой субъект
Мой путь – не скоростной хайвей,
Где на лету теряешь счет и время...
А черепашьим шагом жизни бремя,
Тащу... Эх, сбросить бы и отдохнуть скорей
Мой путь - увы, не тротуар,
И не одно в пути том направленье
Иду вперед, что б превозмочь стремленье
Свернуть…, пока пылает жизни жар
Мой путь - тернист, как и у всех,
Дорога боли, странствий и скитаний,
И всевозможных трудных испытаний,
Потерь и мук, тоски и слез - мирских утех
Мой путь – мой рок и мой удел,
Тропа извилиста, но я ступаю,
Ни перед кем не гнусь, не уступаю,
И ни о чем я никогда не сожалел
Мой путь - не слава и не власть,
И не богатство... Только чести ради
Другой себе не требую награды,
Но чтоб не оступиться, не упасть...
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614542
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.10.2015
[img]http://val.ua/uploads/news/full/55f81bd4dd653.jpeg[/img]
[i][color="#a34a05"]Іще тріпоче вітер павутиння,
На гілках клена листя шелестить,
А небо затягнуло вже хмаринням
І дощ осінню тугу шевелить.
Уже в калюжах віддеркалюється небо,
А журавлинний клин – курли-курли.
Та манить осінь і закохує у себе
Червоним золотом і знизу, і згори.
Іще присвітить променями сонця
Та не зігріє. Лиш заграє розмаїто,
Закрутить листопадом край віконця,
Бо осінь вже і бабине це літо.
[/color][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613815
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2015
[img]http://lib.chipdip.ru/199/DOC000199115.jpg[/img]
[url="http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613423"] Три Ноль Семь (Ольга Ратинська) [/url]
[i]Три ноль восемь - опять остановка
В целую вечность - смены цифр я жду на табло...
Вот уж осень... Ну что же так долго
Длится ночь? Поскорее чтоб рассвело...
Между сменой цифр - целая пропасть,
Бесконечность эпох, вечность всего бытия...
И шепчу: "Ну, иди...", через робость...
Но логика времени все же своя:
То летит незаметно, то тянет
Секунды по капле, нервы мотая… И в кровь
Губы кусаю… Знаю настанет
Три ноль девять... Жизнь начинается вновь.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613488
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.10.2015
[img]https://otvet.imgsmail.ru/download/39249fb4baee9e0d184e0ec884d3f6c7_i-65.jpg[/img]
Грущу один под музыку Вивальди
Под эту музыку приходит в дом печаль
И в этот миг ко мне не приставайте
С расспросами о том, чего мне жаль
Не лезьте в душу - пусть она страдает...
«Сезонами» растерзана она давно
А под «Адажио» она мечтает,
И с «Глорией» взлетает высоко.
Но музыка печаль не развевает -
Усугубляют обертоны чистоты...
Душа моя чего-то ожидает
И замирает с ощущеньем красоты.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612824
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.10.2015
[img]http://newspaper.moe-online.ru/img/articles/237374_max.jpg[/img]
Сегодня утром выпал первый снег
На голову и на цветы-листву...
И словно прекратился жизни бег,
И затаилось все по-волшебству.
А снег - на яблоках и на айве,
И гроздья виноградные в снегу...
Что ж снег так рано выпал в октябре?
Природы изменений не пойму...
Вот было лето и тепло вчера
А нынче снег – и вот уже зима
И холодно и мерзнем мы с утра
И белая вот эта кутерьма
Уснули как-то все мои мечты
И позабыт звенящий летний зной,
И заметает снег твои следы
Такой внезапной белой пеленой…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612816
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.10.2015
[img]http://i59.mindmix.ru/29/24/62429/30/2814830/2252046.jpeg[/img]
[color="#001670"][i]Молюсь сегодня… за других,
Что где-то там в дали, на рубеже,
Скрепя зубами из всех сил своих
Стоят под пулями, не прячась в блиндаже.
Молюсь сегодня… за родных,
Что где-то-здесь надеяться и ждут
Звонков и встреч, подарков с отпускных,
И не придут когда их даже позовут.
Молюсь сегодня… за чужих,
За их слова, за их дела, их труд,
Их скорбь, их радость и за семьи их,
За трудный жизненный маршрут…
Молюсь сегодня… за друзей,
За их потери и потерю их,
За годы вместе и призыв «Налей!»,
За помощь, за поддержку в трудный миг.
Молюсь сегодня… за врагов,
За то что есть и с ними крепче я.
За все чего достиг, владею без долгов,
За то чем дорожу, за то что у меня семья
Молюсь сегодня… за себя:
Дай Бог здоровья мне и всем всегда
И счастья, и добра, и ждать любя,
И радость встречи, иногда…
[/i]
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610472
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.09.2015
[img]http://nebolet.com/medimg//content//migren-svjazana-s-povyshennym-riskom-razvitija-bolezni-parkinsona-1.jpg[/img]
[color="#01077a"][i]Вот уже середина недели
И рабочих осталось два дня…
Как хотелось бы чтоб долетели
Мои песни сквозь ночь до тебя.
Вот уже середина недели…
Но поверить не можем себе,
Что сказать мы тогда не сумели…
Мои мысли опять о тебе…
Вот уже середина недели…
Верю - лучшее там, впереди…
Но позволить любить не посмели…
Настроение - вновь на дожди…
Вот уже середина недели
А покой и не сниться душе…
Все, что в жизни тогда мы хотели
Там оставили мы в шалаше
Вот уже середина недели -
Минус к отпуску лишь один день…
Мы любовью тогда заболели…
Что-то вновь разыралась мигрень…
[/color][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610469
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.09.2015
[img]http://pravv.km.ua/read/0012/img19-03.jpg[/img]
[color="braun"][i]Ми забуваємо… Дороги і зупинки,
Розмай садів і широчінь полів,
Обличчя, імена… роси краплинки,
І клич далекий журавлів.
Ми забуваємо…. Думки, слова чарівні
Їх звук, їх зміст і їх глибинну суть
Хоч слухаєм пісні такі наївні
Та смислу їх нам не збагнуть
Ми забуваємо… Вогонь, біду і злидні
Чомусь до них ми звикли… та чому?
Бо йде війна… Хіба ми винні
Чи раді ми уже й цьому?
Ми збуваємо… і Кримський берег, й море…
Уже не згадуєм Луганськ, Донецьк…
Якби не допікало власне горе
Уже би й викинули із сердець
Ми забуваємо… Така людська натура
Усе проходить і звикаєм до всього…
Та десь ще пробивається зажура,
Бо відмовляємось від себе, від свого...
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609743
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.09.2015
[img]http://nikorupciji.org/wp-content/uploads/2014/08/Image00018.jpg[/img]
[color="#061eb8"][i]Народ змінився... Не змінились
ТІ, хто з народу шнурки в'ють...
Хоч душі волею налились
Та кровопивці кров ще ссуть...
І не змінити це ніколи,
Хоч революція, війна...
Порозбігалися колони...
І не романтиків вина,
Що кращої хотіли долі
І на майдані полягли…
Хоч патріотів в нас доволі
Клопів позбутись не змогли…
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609741
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.09.2015
[img]http://www.chitalnya.ru/upload/674/48183894250541.jpg[/img]
[color="#ff0000"][i]Осенний дождь рыдает за окном,
А грусть стекает тонкой струйкой по стеклу...
С тобой - не сожалею ни о чём,
Не отдавая предпочтений ни добру, ни злу...
Туман осенний серой пеленой,
Свинцовой тяжестью седые небеса...
Уже воспоминанье - жаркий зной
И ночью звездной тихие влюбленных голоса.
А на аллее - золотом листва,
Гуляя прячемся под стареньким зонтом
И не страшна осенняя молва
Дела сердечные отложим снова на потом
И осени прощальная краса
Ещё за сердце нежно, за душу берёт…
Дождей пройдет седая полоса
И время новой встречи обязательно придёт.
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609382
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.09.2015
[img]http://nashaplaneta.su/_bl/191/03166688.jpg[/img]
[color="#047062"][i]Слова не пророчі і журливі пісні…
У місячні ночі ти приходиш у сні…
Все нижче вершини, а ціни все вище…
Так хочеться тиші та вітер все свище.
Заплакані очі і ридання струни
Не миру відлуння - громовиця війни...
Та край уже близко… А поряд - нікого…
На сходах так слизько, і шлях, і дорога...
І в серці пустеля… В душі - лиш тривога…
Десь виє сирена - швидка допомога...
Хоч тепло ще трохи та це вже не літо...
Іще не прощання… З останнім привітом
До тебе кохання, до мене - розлука…
Для тебе - надія, для мене - лиш мука.
Та щось таки вічне… А щось - лиш миттєвість.
Для когось це втрата, для когось можливість…
Спочити би трішки... Не можна чекати…
Стелив би солому, якби усе знати…
Та що ж таки вічне? Ніщо і ніколи…
Спинись, на хвилину! Не бігай по колу![/i]
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609379
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2015
[img]http://vidomosti-ua.com/photo/original-1292854156.JPG[/img]
[color="#640b91"][i]Тмянішає місяць, погасли вже зорі
Замовкло і стихло усе до пори
Бо в небесах, як в великому морі,
Штормить, аж іскри летять ізгори
Небесне пришестя, нежданна подія,
Бо сонце сховалось і місяць погас.
Найбільша поразка - то втрата надії
А в небі затемнення бачиш якраз
І якими б не були небеснії сили,
Апокаліпсис в душах о тут, на Землі
Коли все на світі не рідне й не миле,
А думами ген десь у чорній імлі.
Не треба боятись нічого й нікого,
А вірити треба у щастя й добро.
І небо дарує життю перемогу!
Крути ж бо рулетку і став на зеро.
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609328
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2015
[img]http://shkolazhizni.ru/img/content/i118/118393_or.jpg[/img]
[color="#042c70"][i]Життя втрачає таїну і блиск -
Усе розчавлює жорстка буденність.
Із всього треба мати нині зиск
Навіть з проблем, а їх вже нескінченність.
Та ходимо похмурі ми в метро -
Бо мало радості, простого щастя.
А побажати щиро, щоб добро
Було для всіх - навряд кому чи вдасться.
Одні і ті ж у нас завжди маршрути
І доля від зачаття і до тризни.
Та люди ж ми! Хоч би не забути!
Й не відріктися від землі вітчизни.
Та все: робота, свято і журба,
Такі буденні - смерть уже і горе.
Не допоможе навіть ворожба,
Бо не втечеш від себе ти за море.
Куди ми біжимо? - Чи знаєш ти?
Та через біль в душі зціпивши зуби
Летиш до нездійсненої мети,
Якщо любов іще тебе голубить...
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609294
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2015
[color="#703c04"][i]Переглядаю я
В альбомі зжовклі старі фото...
Миттєвості життя…
і радість…
і журба…
Усе...
Перегортаю я
Сторінку за сторінкою… А що то?
Невже це ти?
Така чарівна...
й вітер нас несе...
Перелітаю я
Думками в час уже далекий,
Коли удвох ми пили
з пелюсток нічну росу…
Переплітаю я
Твої слова… як вирізки з газети,
У книгу... що у серці,
береже твою красу
Перепливаю я
В душі буремне синє море
Своїх емоцій…
сумнівів…
побоювань…
жахів…
Переінакшу я
Всі образи… Складаю до комори
Найдорожче…
Що зберегти для себе я зумів
Перевдягаю я
Жупан життя в старих заплатах,
Бо на новий не вистачить
а ні грошей,
ні сил…
Переживаю я,
Що осінь вділа світ у свої шати,
А в вирій юності летіти
вже немає крил...[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606995
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2015
[img]http://2013.astrostar.ru/sites/default/files/styles/w240/public/journal/nirvana.jpg?itok=FTe4eQ2X[/img]
[color="#960606"][i]Ом-м-м-м-м-м…
І я лечу…
За хмарами далеко…
І легкість вже...
І відчуваю вітру шепіт…
І чую поклик -
так зовуть мене лелеки…
І лиш у серці ледь помітний
ніжний трепет…
Ом-м-м-м-м-м…
Я обнімаю
увесь світ широкий…
Безмежний космос я...
І нема йому кінця…
І поглинає вже мене
вселенський спокій…
І доторкаюсь подихом я
до творця…
Ом-м-м-м-м-м…
Та я піщинка
Всесвіту німого…
Молекула буття…
Його відкрита рана…
Я нерв життя…
Я є - і більше вже нічого...
Я йОго пОмилка...
І я його нірвана...
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603898
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.09.2015
[color="#ff7700"][i]Іще горить моя свіча…
Та осінь вже… Кінець вже літу...
І хоч картато так іще жоржина квітне
Та ранок холодом вже зустріча
І вітру чутно тихий свист,
І дощ на склі уже сльозою,
Жовто-гарячою, вогненно-золотою
Заметіллю - багряний падолист.
Уже вечірні ліхтарі -
В тумані їх ледь трохи видно…
А меланхолія моя тобі обридла -
Не віриш у байки мої старі...
Та голова моя ясна,
Лиш трохи схилена в зажурі,
Молюся щиро, щоб прогнать думки похмурі,
Бо моя осінь - то твоя весна.[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603241
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2015
[color="#070c75"][i]Тебя сегодня тихо позову
Не для забавы – скажем прямо,
Не чтобы что-то доказать упрямо…
Давай повоем тихо на луну!
И подхватив тоскливую волну
Печалью-грустью отзовется сердце.
Открою в мир ночной я дверцу -
Давай повоем тихо на луну!
И улетим в волшебную страну,
Где тишина пронзает нервы,
А меланхолия сжигает, стерва...
Давай повоем тихо на луну!
Я душу сплину распахну…
Пусть ипохондрия, пускай кручина…
С тобою вместе – хоть в пучину...
Давай повоем тихо на луну!
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602736
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.08.2015
[quote]Ти мені потрібна зовсім трохи, всього лише дуже сильно, занадто часто і кожен день. [i](Джон Мішель Монтгомері)[/i][/quote]
[i]Ти потрібна мені...
Як вітер потрібен відтрилам...
Як вранішнім травам потрібна цілюща роса...
Як спраглій землі дощ потрібен…
Як простір розправленим крилам...
Як бунтарній душі потрібна краса...
Ти потрібна мені…
Як вечірня легка прохолода...
Як небу потрібні світила далекі й зірки...
Як знемозі кохання потрібна п'янка насолода...
Як русло потрібне для стрімкої ріки...
Ти потрібна мені…
Як тишІ несподіваний шерех...
Як стежка вузька подорожньому в краї чужім...
Як ніч і день...
Як життя...
Як морю буремному берег...
Як потрібна весна – я тобі розповім...
Ти потрібна мені…
Зовсім трохи…
Лише на світанку...
Як потрібна у серці струна, що бринить...
Дуже сильно потрібна...
Щоб мене дочекатись на ганку...
Ти потрібна завжди -
Кожен день, кожну мить...
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602705
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2015
[quote]Любов як війна - легко розпочати, важко закінчити і неможливо забути... [i]Ф.Ніцше[/i][/quote]
Не знаю я... як все почалося:
Чи з погляду, чи з потиску руки...
На мить мені тоді здалося,
Що Рубікон уже ми перейшли
І почалась війна. Тактичні ці маневри
Із квітів, із цукерок, з ніжних слів,
Погулянок удвох і смс-ок без перерви,
Із дотиків, як розвідок, і еротичних снів,
Артпідготовок - із дзвінків надії,
Нальотів авіа - через проклятий мейл,
Диверсій - із сюрпризів, що як мрії,
Карт операцій, що сховані іще у сейф,
І затяжних боїв - із поцілунів до нестями,
Облог - обіймів, що на цілу ніч,
Диверсій - із признань і з почуттями,
Дуелей - пристрасті з тобою віч-на-віч...
На цій війні є постраждалі й жертви…
Наприклад, посуд, що поліг нізащо...
Не воскресить букетів квітів мертвих...
Квитків в кіно, як безвісті пропавших...
І я не знаю, коли це все скінчиться...
Бо перемог не хочу, і не здаюсь в полон,
А може знову залягти і помириться?
Бо є ще в магазині не один патрон…
Поки затишшя… Ось пишу поспІхом…
Та перемир'я - ні не видно й край!
Ти скоро повернешся, моя втіхо,
І битва розпочнеться знову... Кайф!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602295
рубрика: Поезія,
дата поступления 26.08.2015
[quote]Всі люди носять в душі кладовища, де спочивають всі, кого він у своєму житті любив. (Р. Роллан)[/quote]
[color="#8f4b03"][i]Перебираю в пам’яті місця,
І імена, і прізвища, і дати...
У кого й що колись хотів спитати,
Кому заборгував я за життя...
Не грішми, не багатством, не товаром,
А чимось більшим, що у серці є,
Було чужим - а стало вже моє
Й горить в моїй душі вогненним жаром.
Не таємниці інших, не секрети -
Від них лиш тільки голова болить.
А совість моя грішна ще не спить
І розрізняє давні силуети,
І подаровані думки й ідеї,
І мудрість тих кого, уже нема...
Тоді, здавалося, прості слова -
Сьогодні - щира правда в епогеї.
А в серці залишається журба...
І кладовище тих, кого любив я
Колись - в душі... І згадую знічев’я
Уже всіма забуті імена...[/i]
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602105
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.08.2015
[img]http://onlyart.org.ua/wp-content/uploads/2013/02/z_26e15e17.jpg[/img]
[color="#0b36a1"][i]Ми з тобою у двох…
Лише місяць над нами і зорі…
І рука у руці…
І серпнева ця ніч – лиш для нас…
Із далеких епох
Тільки вітер із нами говорить
Й залиша на щоці
Краплю моря і жар водночас
Він шепоче таке,
Що не все передати словами…
І запалює нас…
Душі тонуть в кохання імлі
І бажання п’янке
Будить в нас… й доведе до нестями
Віддаючи наказ,
Хоч на мить зупинитись землі...
Вітер віє отак...
Нас чарує з тобою і вабить...
І зірками жбурля...
Й гаснуть зорі десь там, в молоці...
Вітер буйний - дивак...
Таємницю сховає ... і, мабуть,
Полетить віддаля...
Аж допоки рука у руці...
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601870
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2015
[color="#5c3580"][i]Не обіймай мене!
Ні в радості, а ні в печалі…
При зустрічах не обіймай
й коли прощання час…
Коли любов мине
й розтане аромат конвалій...
Та ця історія, напевне, не по нас...
Не обіймай мене,
коли не хочеш "так" казати...
Не обіймай, тим більш,
коли сказати хочеш "ні"...
Та годі вже...
Бо обіймати це ще не прощати...
Лиш хочеться твоїх обіймів уві сні...
Не обіймай мене!
Нехай ця зла пересторога
Тобі не здасться дивною...
Її нам треба знать...
Не обіймай!
Обійми ж бо придумані для того,
Щоб ними вираз свій
обличчя приховать...
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601822
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2015
[color="#024004"][i]Скажи мені, де ти?
І чому тебе довго немає?
Де у часі блукаєш
На незвіданих світу стежках?
Чи досягнеш мети?
Кого серце твоє так шукає?
Від життя що чекаєш?
Що тримаєш у ніжних руках?
Чом ти ночі не спиш?
І кого у вікно виглядаєш?
І цілуєш лиш в щічку?
І здалася ти смутку в полон?
Чого довго мовчиш?
І в подушку щоночі ридаєш?
Чом запалюєш свічку
І несеш серед дня до ікон?
Чом здригаєшся ти,
Коли я повертаюсь до хати?
Не ідеш зустрічать?
Не питаєш мене що та як?
Розлюбила вже ти?
Перестала мене вже кохати?
І нема що втачать,
Й не вернути нічого ніяк?
Все пройде, все мине...
Заспокойся, бувають хвилини
Все летить шкереберть
І причини, здається, нема...
Це питання складне...
І тривога сягає вершини,
Наливається вщерть...
Коли серця торкнеться нудьга.
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601312
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2015
[color="#440975"][i]Я не поет… а може лиш рифматор -
Сплітаю рими у стрімкі рядки…
В мистецтві цьому я не реформатор,
І не новатор, а скоріше навпаки…
Сьогодні так пишу я... Завтра - інший...
Бо носить мене вітер між людьми.
Цікавить ритм, і стиль, і смак... Простіше -
Шукаю я своє єство серед пітьми…
Хай кажуть, що іще недосконалі
Мої рядки, і рими в них - кат ма.
Та гляньте на зворотний бік медалі -
А що, в поетів зрілих промахів нема?
Та я зарвався трохи… Не для того,
Щоби когось принизить, ображать…
А щоби брата по перу нового
У пошуках себе хоч трішки піддержать…
Я не поет… Куди мені, їй богу...
Ну, може трохи, так собі я вІршник..
Зізнаюсь чесно, замість епілогу,
Своєї долі я лиш Пересмішник
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601103
рубрика: Поезія,
дата поступления 21.08.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=CIFY2gyYg28[/youtube]
[color="#56088a"][i]Я тебе хочу – негайно і зараз!
Не завтра…А саме сьогодні, в цю мить!
Ти в долю мою як вітер ввірвалась
І серце у грудях до болю щемить.
Cпрага оця спопеляє вже душу,
І тіло здригається як у вогні,
Руки трясуться - їх стримувать мушу…
Вибір зробити доведеться тобі.
Тому, що люблю! Любов не чекає…
А пристрасть моя так безмірно росте…
Знаєш напевне, що це означає…
Дай відповідь зараз - питання просте.
Невже просто підеш?! Ти одцуралась?!
Та, знаєш, як важко лишатись отак,
Коли всі пішли... Кохання зосталось…
Як мОжеш чинити зі мною ти так?
Негайно відкинь усі затороги!
Цього ми чекали напевно давно,
Для цього здолали нелегкі дороги,
А що скажуть люди - уже все одно…
Хай голова, як на тій каруселі,
І серце у грудях щемить і щемить...
Тебе я кохаю!
Кинь думки невеселі!
Бо я тебе хочу… Негайно… В цю мить…
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600983
рубрика: Поезія,
дата поступления 20.08.2015
[img]http://desktopmania.ru/pics/00/01/80/DesktopMania.ru-1804-300x225.jpg[/img]
[color="#710a85"][i]Не відкривай мені своє ти Ім’я,
Бо ти чарівна навіть без прикрас...
Де ж проросло таке ось сІм’я?
Обняти хочеться тебе хоч раз.
Який яскраво-звабливий твій погляд!
І губи кличуть трунок щастя пить…
Не бійся! Я з тобою поряд
Чим насолоджуюсь як в останню мить
Струнка і еротична... От фігура!
Із неї тільки статуї ліпить!
Але чому в очах зажура?
Всміхайся! Свіча моя іще горить...
Чому пасмо волосся вороного
Так збуджує? Та доп’ю вже келих...
Не знаю чи побачу знову...
Мій темний ангел, мій нічний метелик...
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600919
рубрика: Поезія,
дата поступления 20.08.2015
[img]http://i075.radikal.ru/0910/fe/2a77f2820098.jpg[/img]
[color="#04126e"]
[i]Я так вважаю:
Життя сповнене див.
Сиджу і чекаю -
Без перспектив…
Що я відкрию?
Що я розкАжу?
Напевен, що жИю,
Та цим я не вАжу..
І Вічність питає:
Чого ти чекаєш?
Все в світі буває,
Що хотів – те і маєш...
Сиджу і молюся
Та Бог вже не чує…
Чогось я боюся…
Сум в серці ночує...
Усе нанівець –
Сплатив вже податок…
Усьому кінець,
Що має початок.
Нічого немає…
Навколо – лиш пустка…
Чому я страждаю? -
Скінчилась відпустка.
[/color][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600846
рубрика: Поезія,
дата поступления 19.08.2015
[img]http://bazaropt.com/img/bazar_Khmelnitskogo.jpg[/img]
[color="#ff0000"][i]Іду я по ринку… По чім нині щастя?
А коштує скільки тепер доброта?
Що, не завезли сьогодні? Бо власті
Податок підняли? Свята простота…
А що нині в моді? Ненависть... Печалі...
І їх ніби вдосталь і низька ціна?
А заздрість? А підлість? Ага, о там далі…
Їх можна набрати доволі сповна…
А де тут усмішки? Уже в дефіциті…
Співучасть? Терпіння? А правда? - Нема…
Та гнів тут і страх давно в профіциті..
Любов лиш продажна… А злість – задарма…
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600717
рубрика: Поезія,
дата поступления 19.08.2015
[url="https://www.youtube.com/watch?v=xJYD8VVilIE"][i]Depeshe mode.[/i][b]Wrong[/b][/url]
[img]http://mama.tomsk.ru/foto/albums/userpics/10002/normal_true-false.jpg[/img]
[i][color="#0c4685"]Не правильно зовсім, не вірно і хибно
Я народився на грішній землі...
І знак зодіаку не той, що й не дивно...
Не ті казки прочитали мені
Напевно, не в тій я сім'ї народився.
І виховання не те вже дали.
І я не на тому шляху опинився,
І не до того путі привели.
І був я у місці не тому і в часі
Із невідомих не вірних причин.
Не з тими віршами, які от наразі,
Які не підправити, мабуть, нічим
Зі мною не так щось, здається, хімічно...
Не так від природи... Гени не ті...
І мети я досяг не так... Механічно...
Бо засоби вибрав не належно меті.
Не в той день тижня, не тої ночі,
Не з тими людьми, і зовсім не там...
Хоч снилися сни... та не пророчі,
То ж був не один, то ж був я не сам.
І план був не вірний - не так розробили,
Метод не той й інструменти в руках,
Не вірна теорія, не так вчинили...
Неправильність в поглядах і в думках.
Призу добились... не тогО, що чекали...
Вже не вернути нічого назад...
Радісні дні для нас - не настали
Не той, що хотів приймав я парад.
Не тії пісні пролунали, що треба...
Марш вже відстукав не той барабан...
Ішов я дорогою... та не до себе,
Хоч не без рук й не останній баран.
Не вІрний напрям, не тії знаки,
Не підказали, хоча і могли...
На сторінці не тій поставив закладки
В книзі не тій, що усе берегли.
Не правильне сонце, не правильні зорі,
Місяць не правильно світить в ночі...
І на землі, і в повітрі, і в морі
Чутно мелодію.... та не мені...
На хибні питання і відповідь хибна...
Усе, що літає - ще не літак.
Неправильний я... та душа вже охрипла -
Не правильно зовсім! Не вірно! Не так!
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600604
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.08.2015