| Сторінки (3/207): | « | 1 2 3 | » |
когда бывает очень грустно,
ты улыбайся невпопад,
и смейся, если в сердце пусто,
а на душе лишь снегопад,
не опускай от горя руки,
и снова в новый день иди
пускай пронзают тебя муки,
а тело рвется от тоски…
но недругам назло ликуя,
ты больше счастья принесешь,
чем больше жить будешь тоскуя,
тем больше бед так обретешь.
и снова улыбаться нужно,
ведь жизнь, как карточна игра
в ней ведь бывает серо, скучно,
но суть её всегда одна.
кто победителем бывает,
кого судьба опустит вниз
возможно выиграть играя
ты в жизни этому стремись.
и шоу будет длиться вечно
или угаснет, как искра
пока бурлит лишь кровь по венам
живи на полную всегда!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404041
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.02.2013
що знов не дзвониш? знов забув,
що зєднувало нас роками?
ти, може, навіть не відчув,
що так потрібен, до нестями,
потрібен зараз, тут, ось так,
щоб поряд став, щоб доторкнутись,
хоча не виявлю ознак,
не плакати, а посміхнутись,
згадавши все, що в нас було,
а було вже не так багато,
не було вечорів кіно,
і все життя було не свято,
але все було так, немов,
хтось просто написав сценарій,
і там не було передмов,
хтось вимкнув просто коментарій,
а ось тепер немов чужі,
немов і не були знайомі,
а я стою на рубежі,
щоб подзвонити тобі знову,
але не буду, ні, ніколи,
сценарій не напишеш знову,
і вже не буде передмови,
бувай, цілую, будь здоровий,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403429
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2013
иногда так хочется, чтоб тебя нашли….
иногда - чтоб тебя не теряли,
просто рядом с тобою пошли,
просто слезы тебе вытирали,
молча слушали бредни твои,
просто за руку крепко держали,
говорили «верь и люби!»
вместо слов…чтоб тебя понимали,
верили мыслям твоим,
слушали голос твой странный,
утешали терпеньем своим,
чтоб лечили с тобою все раны,
просто были, дышали тобой,
ни минуту, ни день, ни мгновенье…
просто были твоею судьбой,
и исчезли бы сразу сомненья,
иногда просто хочется так,
чтоб все стало совсем по-другому,
встретил друг, а не снова тот враг
и нырнуть с головою в истому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403234
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.02.2013
Не извиняясь,ты просто уходишь,
И не меняясь,как будто не помнишь,
ты не со всеми, один на один,
снова ныряешь в свой медленный сплин.
мне надоело, не буду я больше
пусть все уйдет, меня больше не гложет,
кто будет рядом,что будет завтра
мне безразлично где ложь, а где правда
больше не помню я твой телефон,
я все забуду, как будто бы сон,
время пришло, пора жечь мосты,
жизнь на весах, но чаши пусты
нету терпения, стало неважно
взять и уйти - сможет так каждый,
я не сопливая, плакать не буду,
не обещаю, что скоро забуду,
просто нельзя память стереть,
а время идет,за ним не успеть,
но хватит уже, не буду об этом
мы не враги, не будет вендетты,
многое ждет нас впереди,
только вот вместе уже не идти
у нас ничего уже вместе не будет,
правда одна - мы разные люди
дай Бог удачи тебе на пути,
мы не чужие, как ни крути,
просто так вышло, виновных тут нет,
все,запечатан историй конверт.
Точка,и все оборвалось внутри.
Больно, но нова скажу: Уходи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402919
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2013
годинник,кава,ще й цигарка,
компютер-завжди кращий друг,
і в плей-листі луна бунтарка,
немов лікує від недуг...
терпляче, мовчки сидять тіні,
десь тріпотить легенький дощ,
хтось просто їде на машині,
хтось десь готує просто борщ,
когось везуть в далекі далі,
а хтось очікує гостей,
когось оточують лиш кралі,
а хтось не діждеться вістей...
а ти сидиш і мружиш очі,
від болю ниє голова,
все зникло під покровом ночі,
кудись поділися слова...
і не втечеш уже нікуди,
а хочеться далеко так,
куди не глянеш - всюди люди,
для них ти завжди весельчак,
а серце виє від нестачі,
поспішності і каяття,
немов ті шпичаки їжачі,
пронизують твоє буття,
ти далі йдеш,вузька дорога
вже добігає до кінця,
боїшся ти, хіба що Бога,
тепер ти схожий на бійця,
ти не людина, просто маска,
ти тінь, що плентається десь,
і ти шукаєш ту підказку
щоб вистояти бій увесь,
але попереду лиш спини,
ніхто не чує гіркий плач,
і чути лиш вельможні кпини,
що ти причина всіх невдач,
напевне краще вийти з тіні,
сказати вголос що болить,
але попереду лиш спини,
позаду-рій кровопролить,
тож, темінь, кава й та цигарка,
компютер завжи кращий друг,
і в плей-листі луна бунтарка,
немов лікує від недуг...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402918
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2013
-де можна взяти білет щастя?
-на залізничному вокзалі?
щоб демони і всі напасті,
мене по рейках не дістали...
а, може, все ж в аеропорті?
на літаку у вись злетіти,
щоб поряд - тільки хмари горді,
бажання лиш одне здійснити,
летіти десь - за небокрай,
ген-ген туди, де сходить сонце,
а, може, в космос - там є рай?
відкрити до орбіт віконце,
а, може, на автовокзалі,
квиток до мрій собі дістати?
щоб мчати так в далекі далі,
щоб відстані так подолати...
а, може, пароплавом просто,
щоб поряд тільки вітер, море,
уникнути образ і помсти,
забути все, втекти від горя,
пливти по течії вперед,
здійснивши лиш одне бажання,
набридло бачити сюжет,
як ти сидиш в залі чекання,
чекати щось, когось, що буде,
уже не так все, як раніше,
чому не можуть просто люди,
знайти відразу свою нішу?
мені обридло так, як є,
я просто хочу квиток щастя,
щоб щось було лише моє,
невже це так мені не вдасться,
але весь світ не так живе,
таку путівку не дістати,
можливо, буде щось нове,
а поки - треба почекати,
ну, добре, може і зажду,
але собі пообіцяю,
що віднайду те місце й час,
коли кордони подолаю,
знайду до щастя той компас,
і свій квиток візьму у руку,
він буде мій, і без прикрас,
це буде щастя запорука!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402630
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2013
-ти знову зрадив? що мовчиш?не стій так просто на порозі!
ввійди!-чому ти не кричиш?-не буду більше я в тривозі!
-чому ти дивишся ось так? - ти знаєш, я б давно зомліла,
та ти не змінешся - це факт, ти прагнеш не душі, а тіла!
-що знов не так? чим завинив? а як же будуть наші діти?
а чим ти думав, що робив? кому тепер даруєш квіти?
ти довго грав у свої ігри, ти планував для себе щастя,
між нами прірва, бездна, рів, між нами вже тепер пропастя,
і я не хочу каяття, ми різні люди, що ж робити,
і не чіпай тепер сміття, а що з того, що скажуть діти?
ти кожен день приходив спати, я мовчки готувала їжу,
а памятаєш ті Карпати, і ми удвох, вперше на лижах,
а памятаєш, обіцяла тобі довік тебе любити,
напевне я тоді не знала, що шлюб -це праця, а не квіти,
а памятаєш ти колись писав вітання на асфальті,
а ще тоді ми так клялись зустріти ще Різдво на Мальті,
а ще наш син перший, Андрій, як він ступив і сказав: "тато",
не знали ми тоді біди і все життя було як свято,
я чесно вірила тобі,що ж ти тепер так гордовито,
говориш, що я все собі псувала так несамовито?
напевне, є й моя вина, але я більше так не хочу,
я краще вже буду одна, ніж плакати так проти ночі,
втішати нашу доньку так,казати:"прийде скоро тато!"
і такий приклад не один, на жаль таких вже є багато,
я так втомилася чекати, я думала ти зрозумієш,
що ти є чоловік і тато, але ти взагалі не вмієш,
не хочеш навіть вихідні, уже з сімєю прогуляти,
ти думаєш я, знавеснів, тебе не втомлююсь чекати?
ні, не подумай ти зовсім, тебе я геть не виганяю,
але ось що передусім, тепер я більше не тримаю,
і якщо хочеш - то іди, не треба, все, не зупиняйся,
просто втікай, як від біди, втікай, і знов не повертайся,
а діти? бачитись? так-так, від цього я не позбавляю?
а я холодна? що не так?я просто більшене тримаю...
мені нестерпно так як є, ти просто йди, не обертайся,
а може час таки мине, ми знову віднайдемо щастя,
а зараз все, я спати йду, твої всі речі на порозі,
іди - не накликай біду, і хай щастить тобі в дорозі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402628
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2013