| Сторінки (4/312): | « | 1 2 3 4 | » |
Мій Краю, серце рветься й крається,
Стікає в ниви потом й кров'ю,
А чудо, Богом вже нарізане окрайцями,
Для кого? Підкажіть мені - для кого?
Для тих хто у руїнах і окопах,
Із жил своїх зв'язали сітку-рябицю,
Й тримають над Вкраїною допоки,
Вужі й гадюки світом розповзаються.
Чи для отих, хто рвуть на клапті Неньку,
По закуточках тягнуть й розкрадають.
Мій Боже, пожалій моє серденько,
Й життя Героїв, що Країну захищають.
Та не мені Тебе учити, Господи,
Я, як ніхто, про милість Твою знаю,
Ти не відкинеш наші го́-ло́-си́,
Які про перемогу й мир благають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006887
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2024
Хай буде той навік проклятий,
Хто батька й край свій забува!
(Володимир Сосюра)
Здавалось, - такого не може бути,
Двадцять перше століття... і що - війна.
В Україні знову часи лихопуття,
Серце навпіл - сльозами умилась вона.
.....................................................................
Її хлопці знову лягають в ріллю,
Бо Ірод забув, що ми Божі діти,
І будем до скону за землю свою
Стояти, і нас не збороти, не вбити.
...............................................................
По венах тече у нас кров - не водиця,
Ми вмієм боротись і сіяти хліб.
І палко, всім серцем, до Бога молиться,
Хоч ми й трударі, та козацький наш рід.
........................................................................
Знайте свої і чужинські Іуди,
Господь вас навік зайклеймив, як таких,
Не буде вам щастя і долі не буде,
Ви струхли давно в утробах своїх.
............................................................................
Небо Вкраїни - волошками синіми,
І хліб золотий нам уродить земля,
Маки в житах - то пам’ять про Сина,
Що Мати за волю і мир віддала.
Цей вірш 2015 року, він є на моїй сторінці, наразі,
виставляю з витягом з коментаря...
https://ukr.media/incidents/285351/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986605
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2023
Нема війні кінця і краю,
Та все ще віриться мені,
Вона нас, любі, не здолає,
Ми все життя були в борні.
Б'ємось ми люто з москалями
За кожен клаптичок землі,
За люд, за діток... Воля з нами...
( так, любі, бачиться мені).
Та йде війна і гинуть хлопці,
І біль пронизує єство
За нашу Неньку... Українці,
Єднайтесь, щоб там не було.
Ми все здолаєм, переможем,
Коли усі за одного.
Наші шаблі вже вийшли з ножен
І доб'ємо́ся ми свого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978866
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2023
Прошу пробачити мені,
Чим перед Вами завинила...
- Не додала, не долюбила,
Кого образила невільно...
Простіть мені на кожен день,
Й сьогодні, в Прощену неділю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2023
Сто болячок їм в печінку,
Дрібненьких, як мак...
Щоби кожен мав за жінку,
Котрусь із макак...
Щоб у них усе відсохло,
Аж по самі зуби,
Щоби шкіру їх - подохлих,
Натягли на бубон.
Щоби в бубон отий затхлий
Били їх шамани,
Щоб усюди люди знали,
Хто є росіяни.
Бо - антихрист, то їх батько,
Вони його роду.
Ми не сестри їм й не браття...
З іншого Народу.
Тож живуть хай на бо́лотах,
Отам й помирають,
Ач, хазяїн їх - с*волота,
Обіця їм *раю*
Хай царьок отой *уйловий
Жиє триста років.
А ми били, бʼєм і будем
Бити клятих орків!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944409
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2022
Я нікуди не їду з Києва,
Вірю й знаю, що не одна.
Саджаю смереку, а привидом,
По окраїнах ходить війна...
Сію маки в землю і півники,
Прикрашаю алеї й двори,
А вона усе суне з півночі,
Монотонним гулом орди.
Не боюся я її гомону,
- Бо краса порятує Світ -
І напише білим по чорному:
*Йди війна кораблю услід*.
Я нікуди не їду з Києва...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2022
Твоє Ім'я звучить - * Ти, яко Бог*,
Артистратиг, Твоє звання під Небом.
Одна, та варта тисяч перемог,
Бо ти Денницю ту́рнув поміж ребер.
Не зрадив Ти, Того, хто все створив,
Не слухав мову льстиву й недолугу,
Ти скинув те чудовисько згори,
Ми просимо - прийди на допомогу.
Бо з давнішніх - давен, Ти - Захисник,
Ти Покровитель любого нам Міста,
Стань серед нас, бо наші вояки,
Так потребують допомоги... Звісно,
Ми вистоїм!!! Здаватись не зруки.
Ми - Українці! Кров у нас не скисла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2022
І знову Хтось закручує в спіраль,
Невидиму струну стрімкого часу,
І, Той же, Хтось, небесну пектораль,
Немов ліхтар нічний погасить.
І розіллються фарби золоті
По бірюзово-синіх водах
І сонце викотиться з них –
Очікувана нагорода.
Ще будуть йти миттєвості і дні
І Хтось дозволить з ними злитись,
Такій натомленій мені...
Й услід за сонцем в море закотитись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935351
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2021
Легкими крильцями, притрушеними сріблом,
Торкнувся час моєї скроні.
А ти поглянув, посміхнувся світло,
І змерзлі руки взяв в свої долоні…
Казав слова прості і щирі,
Вони лились дощем весняним...
Нам вже пора збиратись в ирій -
Це прояв ніжності останній.
Останніх днів земне кохання
Торкається сердець впокорених,
А вітер часу невблаганно
Гаптує путь у небо зоряне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935350
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2021
Роки ідуть, ми з часом не стаєм молодші
І неміч тіла нам дається вже взнаки,
Ми видюжим й не кинемо своєї ноші,
І не відпустимо Господньої руки.
Він вибрав нас, щоб ми шляхи Його топтали,
Щоб відшліфували душі, мов алмаз,
Щоб все земне лишили на землі і знали -
Господь ніколи не залишить нас.
...........................................................
Тож будь здорова і тримайся міцно
За Руку, раз й навіки, подану тобі.
Життя ж дочасне і майбутня Вічність
Проходять в радості, в молитві і труді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924060
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2021
Зів'яли квіти,
Ні дощу, а ні грози...
Чим завинили?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921605
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2021
Святвечір. Зоря Невечірня палає.
В саду, у печері Марія рождає,
Бо в цілому світі для Неї й Дитини,
Немає оселі, немає хатини.
А ви відчиніть своє серце сьогодні,
Відкиньте зневіру і думи холодні,
Затепліть у серці маленьку лампадку,
Малому Ісусику буде там хатка.
Зоря Невечірня осяє світлицю,
Різдвяною радістю сповняться лиця,
І сміх забринить під вашою стріхою,
Хай буде Різдво великою втіхою...
Сьогодні Господь народився в яскині.
Миру бажаю і вам й Україні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860517
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2020
Хай буде благодатним Рік Новий,
На мир й достаток дуже щедрий,
На щирий сміх й дитячий щебет,
До забаганок наших не глухий.
Хай буде благодатним Рік Новий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860405
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2020
-Солодку білу вату розвісив в небі Хтось,
Нам зась її дістати, але якби вдалось,
Ото б поласували тієї смакоти...
- Бабусенько, глузуєш, напевно, з мене ти,
Невже не бачиш, люба, що то хмарки летять...
Мені не ТРИ, бабуню, мені давно вже П'ЯТЬ.
І вату не люблю я, аби ж то ... ескімо...
А ці хмарки біленькі ми вітру віддамо,
З них піде теплий дощик, розпустяться квітки,
...а от ріжок морозива я з'їла б залюбки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857619
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 11.12.2019
Глянь, на листячку смарагдами,
Виграє п'янка роса.
Павучок решітку лагодить -
Дірку вибила оса.
Жук-бронзовка, над травичкою,
Вершить вищий пілотаж,
Збив з ромашечки росичку -
Не вписався у віраж.
Серед листячка самшиту
Заховався богомол...
Вітерець надмухав літо,
І в гайок спочить пішов.
А на лузі, в диво-квітах,
Комашня звела палац.
Літо, літо... Тепле літо...
Розлилось повсюди враз.
І тепер, бджола і пташка,
І невтомний павучок,
Навіть квіточка-ромашка,
Водять з літечком танок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857616
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 11.12.2019
Господи, я Твоя...
Від початку утворення світу.
Господи, я Твоя?..
Волає душа і просить отвіту.
Господи, я Твоя...
Затихає і ніжно туркоче.
Господи, я Твоя!..
Нічиєю більше бути не хочу.
.............................................
О! Ці думки... ні, не ті,
Що снують в голові безупину,
А гарячі, палкі, ті,
Серцем виштовхнуті зсередини.
Що нуртують у мені
І наповнюють простір навколо,
Наче важкий повний сніп,
У який жнець кладе стиглий колос.
На ріку вони схожі,
Що наповнюється ручаями,
На ясні дні погожі,
У яких ми купаємось з вами.
Так походять на сонце,
Що усіх зігріва беззупину.
На відкрите віконце,
Де Господь нас чекає щоднини...
................................................
Господи, я Твоя,
Кожен день, кожен час, щохвилини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857528
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2019
Місяць окрайцем в вікно заглядає,
Ніч колискову дитяті співає,
Котик - муркотик примружує очі,
Тільки онученька спати не хоче.
Скільки в маленькій закладено сили,
Вітром легеньким навколо носилась,
Все поскладала, усіх розчесала,
Кицю й собачку по хаті ганяла.
Сто один раз іграшки розсипала,
Збилася з лі́ку - до трьох рахувала.
*Поприбиралася* в кожній шухлядці.
Зайця саджала у пальмовій кадці.
Так натомилась, ну так натрудилась,
Ніжки ледь носять. Об двері забилась.
Спати вкладаю - не спиться дитяті,
Моя невгамовна, лягай спочивати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857467
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 09.12.2019
Сегодня мама с папой просят,
Чтоб мы сидели очень тихо.
У них на вечер будут гости,
Какой то дядя - Тихон Лихов...
...............................................
Давай с тобою мы руками,
Потрудимся совсем немножко,
Вот сдесь листы для оригами,
С них выйдет рыба или кошка,
А вот мы в парке на алейке,
Нашли кленовые листочки,
Если подумаем маленько,
С них выйдут чудные цветочки.
Вот сдесь орешек, жолудь, шишка,
Немного спичек, пластелина...
И позавидует сам Шишкин
- Медведи, лес, бревно... Картина...
Ну, а *жирней* чтоб это было
(они ведь маслом рисовали),
Откроем тихо холодильник,
(чтоб мама с папой не узнали)
И все намажем густо маслом...
Ну, вот, шедевр мы сотворили.
Трудились, видишь, не напрасно
И время даром не убили.
И все, как-будто бы на месте,
И все, как-будто бы в порядке,
Но почему- то стол весь в тесте
И восемь клякс в моей тетрадке.
- Что скажет папа завтра утром?
А мама снова будет плакать...
- Но, если выбросить все в мусор,
И пол при этом не заляпать?..,
- Что, не заметят мама с папой?
- Но будет все это неправда?
Брехня, обман, ну... знаешь, - враки...
Идем скорей сдаваться?.. - лааадно!..
- Они простят... не нужно плакать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857466
рубрика: Поезія, Детские стихи
дата поступления 09.12.2019
* http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779740
тому й *Повернення...*
Зими початок, а... температура,
То вверх, то вниз, немов на терезах.
То плюс, то мінус (днина геть похмура)
І нулик на термометрі застряг.
І всі навкруг похнюплені і злющі,
В метро, в кафе і в магазині теж.
На днях птахи купалися в калюжі
І я раділа сонечку безмеж.
Так затишно, здавалося ніколи
Зима не прийде (десь почиє прах),
Та вітер вже, запряжений в гринджоли,
Везе Пустунку по старих слідах.
І знову нам до примх її звикати...
То дощ, то вітер, а то *білі бджоли*,
І заметілі, що не вийдеш з хати.
То все пусте... Летять уже гринджоли,
Не довго залишилося чекати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856668
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 02.12.2019
Экспромт на
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855895
О! Как минорен этот стишь,
В нём, *лет - бегущая прохлада*,
А ты грустишь, грустишь, грустишь...
Прошу тебя, грустить не надо.
Еще прекрасна неба синь,
Капель заменит песню вьюги...
Душа, царицею Астинь,
Пусть проведет по жизни кругу.
И *боль утрат твоих* пройдет,
А память возродит былое,
И чувств пленительный полет,
Вновь унесет тебя с собою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855906
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.11.2019
Коли сонце відхилить фіранку,
Розбуди мене, милий, прошу.
Кави чорної філіжанку,
Подаси? Усміхнусь... Не згрішу,
Зазирнувши у вічі, розкажу́,
Де блукала цілісіньку ніч;
-Дивно свічі сіяли, мов стрази,
А мене умовляв світлий принц:
- Залишайтесь, хоча б на хвилину,
(скрипалі вже заграли гавот)...
Він хотів би мене, за дружину,
Та чомусь все не випаде лот.
І в пас'янсах якась мішанина...
Та й король вже насупив чоло...
Може б я все таки залишилась!!!
І самотньо йому б не було...
................................................
Та здалося мені все не милим,
Поруділим, побляклим, пустим.
З крилець пил я легенько струсила,
- Враз розвіявсь примарності дим.
(Десь годинники ранок будили)...
Хай їм грець, снам облудним таким.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855467
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2019
Лік літам не веду,
Й голови цим собі не морочу,
Просто вірю й живу,
Хоч лякають гріхи-поторочі.
Куди дітись від них,
Вони шальки, що впали на ва́ги.
Їх немає простих,
Бо вони всі достойні уваги.
Лік літам не веду,
Й голови цим собі не морочу.
Та вчуваю біду
Й сняться, іноді, сни пророчі.
Поки тут, на землі
Я, гріхи відмолити зумію,
Відбіливши в сльозі
І поклавши на Бога надію.
Лік літам не веду,
В скронях же стугонить все частіше;
Як за пруг мій піду,
Чи душа моя буде біліша,
Білих Ангела крил,
Чи сувою, в якому хрестили...
Дай же, Господи, сил,
Щоб гріхи я свої відмолила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2019
Вечір ніжно, рожевим,
Обрії запалив,
Неба край, над межею,
Кобальтом відтінив.
Світло-блакитні хмари -
По́логом з органзи...
Тиша б'є у литаври
У передчас грози.
Сонно... не ворухнуться
Мальви - тарелі...
Та струн враз доторкнуться,
Дзвінкі менестрелі,
Перші злітають такти
З підмостків в ожині...
Час концерт розпочати,
Вже Ніч на стежині.
Вечір, ніжно-рожеве,
Скочує у сувій.
Ніч, немов Королева,
Йде у силі своїй.
Серпень, 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855190
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.11.2019
...Так у житті буває...
Щось дихати нам вільно заважає,
І бачити красу навколо себе,
Зрадливо думати - а нам це треба?
Коли ж спаде полуда із очей,
Побачим світ і всесвіт, і речей
всю глибину і сутність,
Й у всім свою невичерпну присутність..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854674
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2019
Сьогодні остаточно продали...
Мій край, мій дім, мою родину.
Хоч плачте, хоч кричіть, а ми - раби,
З сьогодні в рабстві Україна.
....................................................
Що побажати тим, хто голос свій
Віддав за партію ЗЕ...лених?..
...( не має слів)...( хоч падай, а хоч стій)...
Гуляйте лісом, або йдіть до ....
там де (.......) кожен може розуміти в міру
своєї розбещеності
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854598
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.11.2019
Провінціальне?.. Помовчі́ть.
Маленьке, скажете - не вірю.
Погляньте, в небо височить,
Мов птах, який зібрався в ірій.
Олександрія... Рось... В поля
Мандрують групками будівлі.
Де стрілись небо і земля,
Церков хрести і стіни білі.
Тут рідне все... і парк, і сквер,
Й маленьких вулиць мішанина...
І хоч не близько я тепер,
До тебе завжди серцем лину..
...............................................
Кохане місто - Церква Біла,
З тобою зв'язана навік,
І все покинувши б летіла
Туди, де днів почався лік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854173
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2019
Це ж що таке - все дощ заполонив,
У сон тривогою закравшись.
Розхристав душу кленів... Двері, навстіж,
В пітьму відкрив... І сполотнілій ночі,
журбу навіяв, а можливо й сни пророчі...
І колискову їй співав охоче
До ранку.
дякуючи Олені Жежух
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853868#com3974255
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854171
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2019
Л.Костенко *Берестечко*
... Земле Обітована!
Вона ж під нами, ось вона!
Та ще й яка, мій Господи, багата!
Лісами щедра, зерном золота,
Міцна зелом, скотиною рогата,
Народом добра, вірою свята.
Хто тут не жив!
А в нагороду,
Хто вдячен був коли цьому народу?!
Я не пишу про те, від чого в серці щем...
Бо тільки сколупнеш і кров тече рікою,
Але не сплю душею, ні віршем,
В думках не маю ні хвилиночки спокою.
Я не пишу... бо плач в моїй душі,
Зливається з плачем мого народу.
Та все боюся, ті слова мої й вірші,
Що кину ворогам, не будуть благородні.
Можливо відболить, на краплю лиш,
І може стану я, хоч трішечки мудріша,
Знайду слова, які прикрасять вірш,
А для заклятих ворогів - ножа гостріші.
Простіть мене, я жінка, я слабка,
Не вмію я з трибун галасувати.
Шукаю слів - де ж Ви, оті слова,
Щоб вороженьків злих могли здолати?
Я не пишу вірші про те, що так болить...
Може колись... коли, коли, коли?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853941
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2019
Я - лірик, я пастельна ніжна фарба,
Можливо, я батік по шовку,
Подеколи, я з піднятим забралом,
Та меч мій для краси, частіше в ножнах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853938
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 07.11.2019
Вже й листопад, а в лісі - *суш*...
І листя сепією вкрилось.
Кажу собі; - не йди, не руш,
Та ще красу не додивилась...
Ось зовсім свіжий мухомор,
Бліда поганка ледь пробилась.
З-під пня старого - гляну - моʼ,
Марона* шапочка з'явилась.
За цілу осінь не вдалось,
Знайти *біленьких* ні одного.
Зате, он там проперся лось,
Тут слід кабанчика малого.
А, в сосняку - смарагдами,
В промінні лапи виграють.
Так надивилась, що від втоми,
Ледь, з лісу, ніженьки несуть.
* марони - з італ. - коричневий,
а ще їх польськими звуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2019
Ірій – те саме, що вирій (Варай, Ирій, Рай)
– за стародавніми легендами, сонмище
Богів та померлих душ, острів у всесвіті.
У Вирії росте Першодерево світу Прадуб
з молодильними яблуками на ньому.
Сюди ж, за легендами, злітаються птахи на зиму.
Luka
У Вирії, десь, дім Весни,
Можливо й Осені.
Звідтіль вертають журавлі
Й туди відносить їх.
Де синє небо і земля
В єдине сходяться,
Журлива пісня журавля
В повітрі носиться,
Така печальна і сумна...
В далекій скинії
Ховають Осінь і Весна
Журавок тіні.
Там десь, у Ирії, де дім,
Весни і Осені,
Пливе, в промінні золотім,
Пташиний сум...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853776
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2019
Мій Перевізнику сумний,
Поглянь, вже Осінь.
І Листопад, надів суму
Й мандрує босим.
Почав від річечки Сули
Та йде на захід,
Отари сірого дощу
Тягне позаду.
Туманом вміло прикрива
Поспішний відступ.
А сива Зимонька-Зима,
Долає відстань -
По залізничній колії,
Мов потяг мчиться.
І вистигають ручаї,
Мов ртуть, водиця.
Скажи, мій суме, навісний,
То де ж спинитись,
Куди поставить пліт старий,
Де прихиститись.
Мій Перевізнику сумний,
Усе це проза...
Давай сховаєм пліт старий
Десь до морозів.
Забудем все хоч би на мить,
Удвох не страшно,
Поглянь, ще листя тріпотить
Й цвірінька пташка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853659
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2019
- Синку, за щоб Я тебе не простив,
Скажи, це в тобі, в середині.
- Якби я життя своє загубив
Й не дав народитись дитині.
- За що Я люблю тебе, синку, скажи;
- Не знаю й сказати не можу.
Одне лише знаю, що любиш й, завжди,
Навчав, як любов цю примножить.
Ти віриш Мені, Моє любе Дитя,
Довіра між нами - єдине
Чого Я прошу, та твоє сум'яття́
Не дає відбутись людині.
Давно вже пора повернутись назад,
Ти вільний цей вибір зробити,
Вже тисячі років, як Едемський сад,
Чекає тебе щоб впустити.
- Чекаю, люблю і давно вже простив...
Що можу тобі ще сказати,
Колись свого Сина до вас відпустив,
Щоб вам було легче вертати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853547
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 03.11.2019
Моєму Янголу Охоронцю
Сліди на мокрому піску,
Їх лижуть хвилі...
Іду на кладочку хистку,
Думки зболілі
Несу, дарунком до води,
Вона все знає,
Приймає всіх і у собі
Кінці ховає.
Стою й не бачу вороття...
Та раптом - крила
Розправив хтось у небесах,
Немов вітрила.
І заспокоїлась вода,
Притихла, вщухла,
Іду по ній, мов по землі,
Біда потухла.
Як добре, коли поряд є,
Твій друг крилатий,
В останню мить не дасть тобі
На кладку стати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2019
Захоплююсь мужністю
і терпінням твоїм, Сонечко...
Іванна, Іоанна - Благодать...
Таким Ім'ям при хрещенні назвали,
Зраділа дуже вся Небесна Рать
І *многі літа* Янголи співали...
.........................................................................
Та, все ж, - *життя прожить - не поле перейти*
І різні прикрості, подекуди, стаються.
Та коли віриш - довіряєш Богу ти,
То Серафими радісно сміються.
І сам, Господь, в тяжкі часи твого життя,
Тебе тримає міцно на долоні;
- Не легко, знаю і люблю тебе, Дитя,
Терпи, як Я терпів, Моя Кохана Доню.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853225
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.10.2019
На вітрі тріпотить, мов пломінь вогняний,
Листок вільхо́вий, вчепившися в холодну гілку,
Якій до нього вже немає діла,
Бо всі останні, завчасно, облетіли,
Улігшись килимком барвистим
Чи шаликом пухнастим побіля ніг її,
Щоб вкрити корінь у морозну днину.
А цей... тремтить, долоньку простягає...
- Не відпусти, не відпусти, благаю,
Бо я боюся впасти з цієї висоти
І загубитися між іншими дітьми.
- А чи не чуєш ти, як тріпотить моє серденько.
- Ти мати... Мати?.. Мачуха?.. Ні, Ненька!
- Лети... Лети, як далі, звідси...
- Забудь мене маленький...
Я, Вільха...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853131
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2019
(невыдуманная история, подслушанная,
от двух лиц определенного возраста).
Сегодня мама с папой просят,
Чтоб мы сидели очень тихо.
У них на вечер будут гости,
Какой то дядя - Тихон Лихов...
...............................................
Давай с тобою мы руками,
Потрудимся совсем немножко,
Вот сдесь листы для оригами,
С них выйдет рыба или кошка,
А вот мы в парке на алейке,
Нашли кленовые листочки,
Если подумаем маленько,
С них выйдут чудные цветочки.
Вот здесь орешек, жолудь, шишка,
Немного спичек, пластелина...
И позавидует сам Шишкин
- Медведи, лес, бревно... Картина...
Ну, а *жирней* чтоб это было
(они ведь маслом рисовали),
Откроем тихо холодильник,
(чтоб мама с папой не узнали)
И все намажем густо маслом...
Ну, вот, шедевр мы сотворили.
Трудились, видишь, не напрасно
И время даром не убили.
И все, как-будто бы на месте,
И все, как-будто бы в порядке,
Но почему- то стол весь в тесте
И восемь клякс в моей тетрадке.
- Что скажет папа завтра утром?
А мама снова будет плакать...
- Но, если выбросить все в мусор,
И пол при этом не заляпать?..,
- Что, не заметят мама с папой?
- Но будет все это неправда?
Брехня, обман, ну... знаешь, - враки...
Идем скорей сдаваться?.. - лааадно!..
- Они простят... не нужно плакать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853014
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.10.2019
Ясна Зіронька вечірня в вікно зазирає,
Сонько - Дрімко колисочку тихо колисає;
Спи дитинко, бо ніженьки дуже натомились,
Під них за день всі доріжки килимком стелились,
Спи дитятко, бо рученьки спати дуже хочуть,
Оці малі, невгамущі, до шкоди охочі.
Закривай же, моя люба, свої сірі вічка,
Бо за плотом вже чигає густа темна нічка,
Бо за садом тиняється хмурий сірий вечір,
Заганяє він в ліжечка несплячу малечу.
Тільки Зоря вечірняя в вікно зазирає,
Сон-Дрімота колискову тихенько співає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852959
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 28.10.2019
З кожним ранком тумани густіші,
З кожним днем холодніші світанки.
Час осінню симфонію пише,
Вклавши в ноти красу до останку;
Позолоту кленового листя,
Винограду багряного низки,
Горобини брунатне намисто
Й різнобарвні листочки берізки.
Павутинок оздобу перлисту,
Хмарки білі на синьому небі,
На воді мерехтіння сріблисті
Й очерету зеленого стебла.
З кожним ранком тумани густіші
На дзеркальну гладінь осінь стелить...
Незабутню симфонію пише,
Час, відточеним сонячним стеллом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852597
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2019
Котику - муркотику, лягай поряд спати,
Дівчинку малесеньку треба вколисати.
Перинка м'якенька, покривальце біле,
Щоб мале дівчатко солодко сопіло.
Котику - муркотику, муркоти без спину,
Щоб чудовій дівчинці снилось небо синє,
Біленькі хмаринки, сонечко злотисте,
Крапельки дощові, мов разки намиста.
Котику - муркотику, няню наша мила,
Приспи цюю дівчинку, щоб вона спочила,
Бо як тільки ранок за вікном замріє,
Наша мала ляля віченьки відкриє.
І тоді у тебе, чорненька тваринко,
Не буде спокою жодної хвилинки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852592
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2019
Відзвеніло літечко журавлів ключами,
Догорає осінь золотим багаттям.
Стало сивим небо, а між берегами,
Впав туман на воду, сірим мокрим шматтям.
Юність відлунала щирим срібним сміхом,
Молодість буяла, мов вишневі віти.
Так в житті ведеться - між добром і лихом,
Нам на долю випало, плакати й радіти.
..................................................................
Ро́ки потягнулися на схід журавлями...
Сивина догнала нас - золотоволосими.
Щоб в житті не коїлось, Господь поряд з нами,
Лиш би ми заходили в кущ вогнений босими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852270
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2019
Сіється крізь листячко проміння золоте...
Сім'я маленьких клеників у дворі росте.
Впали насінинки колись давно у грунт
І тепер тих клеників превеликий гурт.
Розсадити деревця зібралась дітвора.
Сумовито охає берізонька стара:
* - Їм же буде сумно у самоті стоять.
Посадіть їх, діточки, біля мене в ряд.
Тінь густа лягатиме від листячка у двір,
А дубок зелененький, їм буде командир.
Підростете діти й кленочки підростуть,
Добрими словами вас люди пом'януть.*
Сіється крізь листячко проміння золоте,
Цілий ряд кленочків у нас в дворі росте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851845
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 18.10.2019
Ти повернутись обіцяв,
Коли подмуть вітри холодні
І почорніє срібний став...
Якраз в зими напередодні.
Палало серце навісне,
Пітьму геть гнало й безнадію:
*- Можливо він ще поверне?
Я ж так чекаю й свято вірю.*
Та дні ідуть. В садах моїх
Опале листя вже зотліло.
На сірий став туман заліг,
Слова згубились в заметілях.
Тебе нема. Сліди твої
Розвіяв вітер по дорогах.
Чигає птахом чорний сплін
За вікнами і над порогом.
Ти повернутись обіцяв...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851630
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2019
Палюче сонце - золотий павук,
Пряде від ранку золоту туні́ку
І приміря її на річку й луг,
Так нині є і так було від віку.
І розквітають, на її канві,
Яскраві квіти і сріблясті роси,
А я біжу навперейми тобі
І пестять шовком трави ноги босі.
А серце калатає... - Дожену?
Чи так і пройдеш, проминеш... Не знаю...
Я сподівалась не одну весну,
Що озирнешся ти й мене впізнаєш.
Яскраве сонце - золотий павук,
Розкинув павутину золотаву,
Спинила біг серед зелених лук...
Пройшов...Не глянув на прозору наву.
08.07.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851115
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.10.2019
Художнику, намалюй мені Слово - олія, гуаш, акварель...
Не лик мій буденний, що в ньому такого,
А Слово, що буде від серця іти, із грудей.
Хай сяють у ньому земні і небесні основи,
Хай в ньому зоріє любов і всесвітня печаль,
Щоб бу́ло у ньому і вранішньо, і вечорово,
І поле, і річка, діброва й заобрійна даль.
Сія́ли, щоб там, Господнього неба зірниці,
І мамина мудрість, й тепло її струдженних рук.
Все те, що любила в цім світі й ще буде любиться,
Що ві́зьму з собою, колись, за останній мій пруг...
А я споглядатиму вранці на це полотно неймовірне,
Радітиму дню і словам, що колись напишу.
Бо то не портрет мій - портрет моїх віршів,
Він буде єдине, що я по собі залишу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851114
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.10.2019
Забагато дощу, забагато...
за вікном мокра ніч...
і стаккато по асфальті, по асфальті...
по прозорих кущах, що печально
споглядають хмаринок шпальти,
а між них місяць срібний
витанцьовує сальсу
так затято і незвичайно...
хоч замовила осінь романс...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850837
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2019
Між гілочок кленових промінь сонця
розписує завзято вітражі
і цілий пук листочків у долонці
несе дитя, і срібні міражі
легенько вітерець жене по річці
і обрій, мов прозоре скло, холодний
горобчик бурий тріпотить на дичці...
і все це я побачила сьогодні
натхненно просячи у осені віршів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850835
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2019
Мою першу Вчительку звали - Ганна Дмитрівна,
уклін їй і дяка, що навчила любити життя.
Дяка всім, хто серцем - Прометей,
Хто віддав себе до краплі, до останку.
Не жалів часу, своїх дітей,
Наставляв чужих. Перевіряв до ранку,
Стоси зошитів...
... Життя тече,
Пам'ять вередує, (та іще панянка)...
Перша Вчителька... і в серці щем...
Вже не стріне нас удосвіта на ґанку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850629
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.10.2019
Ти така іще молода
І можна сказать - Незалежна.
28м, це ще не літа,
І світ іще без обмежень.
Ну скільки їх в тебе було?
Пʼять! Шостий - красунь безперечно!
Не хлюпик, не п'янь, не *село*,
Актор - чоловічок статечний.
Ти така іще молода,
Ледь-ледь зіп'ялАсь на пуанти,
А з нього, мов з *гуся* вода,
Лиш би *дорватись до влади*.
Ну скільки їх в тебе було?
Пʼять! Шостий - красунь безперечно!
Маленький, з високим чолом,
Та глянь - чоловічок статечний.
Ти така іще молода.
Лишайся повік - Незалежна!
В 28м - пружна хода,
Йди сміливо... будь обережна.
О, скільки їх в тебе ще буде?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846441
рубрика: Поезія,
дата поступления 28.08.2019
Якщо я напи́шу Вам ві́рша,
Про те, як давно Вас знаю,
Що Ви не така як інші,
З якогось незнаного краю,
Де люди добрі й відверті
І мають багато любові,
Із краю живих, не мертвих,
Так схожого чимось до Раю.
Якщо я напи́шу Вам ві́рша,
Що Ви, то Господнє диво,
Нітрішки не схожа на інших,
Душею і серцем красива.
Прошу Вас, Пресвітлая Пані,
Як щось написала невтішне,
Простіть моє безталання
Й прийміть, як вітання, цей віршик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844528
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 09.08.2019
Рік за роком іде, їх не просто
нести за плечима.
Відбиває годинник
нам годинами такт.
Перший крик, перший крок , вже й
життя середина, -
Вальс, мазурка, чи, просто...
український гопак.
Все було у житті; і вогонь, і вода,
й мідні труби...
Та Господь милосердний, безмежно,
до Вас.
Він беріг Вас, леліяв, любив
і голубив,
Щоб чудовий Священник зріс
у Храмчику в нас.
Духівник і порадник, і просто,
гарна людина,
До якої сьогодні ми на Свято
зібрались усі,
Друзі, діти духовні, - міцна
православна родина,
Привітать й порадіти за Вас
від всієї душі...
То ж бажаєм здоров'я... міцного...
на довгії, довгії літа.
Міх терпіння - (не Ангели, звісно, всі ми),
Благ, земних і небесних,безперечно,
Вам повну палітру,
Теплих літ... Многих літ... і ні грана
Вам, Отче, зими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843998
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 04.08.2019
Напишу Тобі пісню, та Ти
ліпше її напишеш,
Присвячу Тобі оду, та ода,
не моя царина.
Помолюся старанно, най Тебе
хвороби полишать,
А залишиться болість,
незліковна, одна,
Що Тебе спонукає писати
пі́сні і вірші,
Усміхатися людям, бажати
усім добра...
Прошепчу Тобі в серце ʼʼХай Тебе
Господь не полишитьʼʼ,
Бо Господь то любов, Ти ж
любові дзвінка струна.
Напишу Тобі вірша...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843996
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 04.08.2019
Заплету в печаль блаватку синю,
Хай небесним цвітом нагадає,
Що на мапі є по центру Україна,
Де крізь терня воля проростає.
Заплету у смуток мак червоний,
Він не в'яне - листя опадає.
Вже давно на сході горе чорне ходить,
Там гірка вода в струмки стікає.
Ще вплету у пам'ять цвіт шипшини,
Запах ніжний серце наповняє.
Пам'ятатиму завжди, що я людина,
У якому б не була я краї.
Та вплету у радість цвіт калини -
Біля хати нас з доріг стрічає.
Покоління хай зміняють покоління
З них нові герої виростають.
Заплету на згадку біле гроно,
Від моїх улюблених каштанів.
Українка я, дитя свого народу,
І співать про це не перестану.
Ще додам колосся у віночок,
Коло завершила жовтим й синім.
Покладу вінок цей у струмочок -
Подарунок Неньці - Україні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781187
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2018
Лежу горі́лиць, буду слухать небо,
А серцем проростатиму углиб.
Туди, ізвідки п'є водичку ча́бер,
В ту тишу, звідки маки проросли.
Нехай трава м'яка, зеленоброва,
Крізь мене ловить сонця промінці.
Колише в гніздах пташенят діброва...
Жук-бронза шлях торує по руці.
Лежатиму горі́лиць й наді́ мною
Веселі хма́рки гратимуть в лапту...
А завтра, мій негаданий спокою,
Тебе у сво́ї будні заплету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781074
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2018
Зраджений, занедбаний, мій саде, навесні
Ти зацвітеш і листом станеш буйний.
Дзвінкобджолині розвеселять тебе пісні
Й духмяні вишні скрасять твої будні.
Прозорі яблука, найперші вжинки літа,
В траву високу стануть гулко гупать.
І слива, синіми ренклодами улита,
У синю ніч заходиться аговкать.
Ще й сойка синя прилетить... Зрадієш саде?
Мені б тебе благословить... Досада -
Твої без мене упадуть дозрілі грона...
Солодкий виноград - сльоза солона.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780866
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2018
* * *
Оце затіяла собі тренаж,
Щоби слова розкласти по полицях.
Ці, боягузи, в мозок, мов в бліндаж,
Сховалися... Добуду по крупицях.
* * *
Такий смішний сумбур думок у голові,
Ніяк після хвороби не зберу до купи.
Безумна - скажете, і будете праві;
Ношу їх решетом, товчу мов воду в ступі.
* * *
Геть списаний листок - рядки, рядки, рядки...
Печальними усіяний думками.
Життя - метеликом, на відстані руки,
Протріпотіло... Подалось за вами.
* * *
Життя іде... і все іде... *само собою*.
І я сторонній в ньому споглядач.
Журюсь, печалюся, сміюся над собою
І не боюсь зірватися на плач.
* * *
Смурні думки, мов клапті хмар,
Їх вітер рве і вдаль відносить.
Душа забилась у вівтар.
- Бух на коліна... тиші просить.
* * *
Слова з душі ідуть, мов зливи,
На самописку по руці.
І лиш тоді стаю щаслива,
Як хто читає руни ці.
* * *
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2018
Ми вже мов корінь для чужої брості
Чужинських понаклепано гербів
Тепер у нас господарюють гості
Вони людей тут мають за рабів.
Л.Костенко *Берестечко*
Споришами поросли роки.
І плющем покрились білі стіни.
Втретє не ввійти у вир ріки.
Не Майдан потрібен - переміни.
У своїй душі. А ми - раби.
По чужих церквах поклони б'ємо.
Скільки часу вже стекло й води,
Ми ж чуже за рідне видаємо.
І ячать монахи - козачки:
* - Скажете, какова вы прихода?*
Промовчу... навіщо балачки...
Але ж так зречусь свого народу...
...........................................................
Не базік гнусаво - недоріких...
Велетів, що знов стоять на смерть.
Плинуть в вічність України ріки
Кров'ю переповнені ущерть.
Береги порослі лепехою,
Вже немає де спустить човна.
Мій народе, вінчаний з бідою,
Випив болю ти уже сповна.
Жаль тебе. Та сонце зійде зрання.
Відновити б Запоріжську Січ.
Це лиш мрія... Вірю, не остання.
Стане ранком горобина ніч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780594
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.03.2018
Такої зими не було цілу зиму...
Пухнастий, легкий, наче пір'ячко, сніг,
Готує під яру, вкриває озиму,
Немов килимком на поля густо ліг.
Сьогодні вже березень, що ж ти лютуєш,
Цвітеш, мов калина, буйно весною.
Тобі лиш одній біла сукня пасує,
Ніхто не зрівняється в цім з тобою.
Та ти запізнилась, пора уже іншій,
Поділ розстелити на поле й луки.
Про неї вже в серці складаються вірші,
Вона нині березню впала в око.
Тож сивих коней запрягай у гринджоли,
В напрямку півночі, хочеш - не хочеш.
Збирай хутко в вулик свої білі бджоли.
У грудні вертайся, стрінем охоче.
Такої зими не було навіть взимку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779740
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 01.03.2018
Я просила у Бога...
* - Дай терпіння, бо я не маю.
Та у відповідь тиша розлога.
Укріпи мене, Кріпкий,
Бо немічна я і страждаю,
Допомоги чекати нізвідки.
Я благала - Безсмертний,
Ти навкруг, Ти в усьому, знаю,
Подивись я ось тут, я уперта,
Пожалій, бо стою і чекаю.*
* - Репетуєш, мала?..
Я давно тебе чую.
Твої рани любов'ю лікую.
Попроси, тобі її подарую,
Лиш би ти її в Мене взяла*.
Я просила... Убога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774780
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 02.02.2018
Чорний крук на сухій гілляці,
Пісню горланить *кручисі*,
А, навпроти, в вікні у сусіда,
Гіацинтова повінь у січні.
Білий сніг відтінює фарби;
Чорний крук, суха деревина,
Ніжні квіти... і запах солодкий
Через скло, попри простір двору,
Гіацинтово, хвилею в серце,
Достеменно донесе насолоду.
І відступить хвилинна слабкість,
Сірий сплін залишивши позаду.
І, потужно, у душу ввірветься
Золотисте зайча через шибку,
Враз життям обцілує щоки...
Подивись - гіацинти у цвіті,
Через день уже місяць лютий.
Дні весна наближає швидко
Крук це чує і знають квіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774018
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2018
Буває й так - то ярі комуністи,
А потім, відчайдухи, з ними в боротьбі,
Ну, а потому, навіть дітям звісно,
Вони війну об'являть, Господи, Тобі.
А Ти? А Ти - любов, найвища й досконала,
Даєш їм змогу, знов і знов,
Іти крізь терня, а щоб не пропали,
З отого терня зплів собі вінок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773194
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2018
* - Ти Сонця хотіла? Отримуй!
До нього Мороз додається*
- Зима білозубо сміється.
Ну, а я добираю рими,
До інію і до сніжинок,
Розучую фуги з вітрами,
Вітаю фіалковий ранок.
Під срібне сопрано крижинок,
Льодок на озерці ламаю.
Неначе дитина радію,
Здійснилась малесенька мрія,
Я Сонця хотіла! І маю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773181
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2018
У Вічності часу вдосталь...
Вистачить всім ще й залишиться...
Та вставати потрібно вдосвіта,
Поки ніч ще сповнена тишею.
Допоки найрання пташечка,
Ще сопе у своєму гніздечку,
А біленька, мов сніг, ромашечка,
У пелюстя ховає сердечко,
Поки сонце ще десь за обрієм,
Золотаве проміння вмиває,
Ранок пензликом обриси
Дня прийдешнього намічає.
Стань тихесенько на коліна,
Прошепчи, слів солодких, пісню,
Для Того, Хто від віку й донині,
Поряд йде і ніколи не кине.
І запіниться ранок золотом,
Заспіває пташина маленька...
Часу у Вічності вдосталь,
Та вставати потрібно раненько.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772727
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2018
[b]Все-таки Вас я любила…[/b] Михайло Гончар
Осень опять наступила,
Падая листья кружат...
Все-таки Вас я любила
В тот золотой листопад.
В медленном вальсе кружились,
Листьев шуршали шелка.
Словно мне это приснилось -
Ваши слова и рука...
Я Вас, конечно б, забыла -
Мало ль на свете ребят...
Если б я Вас не любила
В тот золотой листопад. 16.09.2013
[b]Мой экспромт на этот стих[/b] Анна Захарова
Одиноко пройду,
Вороша эти хрупкие листья,
В Старом парке у замковых стен.
Золотая, как листья,
Будет музыка литься,
Унося меня в сладостный плен.
Будет тихо шептать,
Слух уставший лаская,
О прошедших счастливых днях,
О прекрасной любви,
Что костром пылает,
Но уже не в моих очах.
Одиноко уйду... 16.09.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771710
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.01.2018
Хори-дзвіночки
Сини і дочки,
Тобі Вкраїно
Свято готують.
Ангели линуть,
Небеса чують.
Сина і Матір
В Різдві віншують...
Дай Боже щастя,
Дай Боже миру,
Прозри нещасних,
Сховай сокиру
Розбрату й воєн.
Рани Христові
Всеньким народом
Будемо гоїть.
Хай *чорні круки*
Змовкнуть на сході.
Засій нам радість
В кожній господі.
Дай Боже щастя,
Дай миру, Боже,
В СвятВечір людям
Плакать не гоже.
Хори дзвіночків
Чути усюди.
Божого Сина
Віншуйте люди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769798
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 05.01.2018
Передвечір Різдва. Небо сіре й важке,
В чорну землю стікає дощем.
І не видно Зорі. Почекаю іще...
Може зглянеться Бог і біленьке м'яке
Простирадло постеле для Сина свого.
Буде Свято Різдва. Буде Мати і Син
З віншуванням заходити в кожну оселю.
Буде радість і сміх, буде Вечір Святий...
- Не залиш нас, улюблений Лельо*.
* Лельо, тато, батько, отець, Бог.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769796
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 05.01.2018
Вибачте, часу не маю,
писати розлогі вірші.
Всіх Вас друзі вітаю
із Роком Новим від душі.
Будьте здорові й багаті
(більше за все на любов).
Дай Боже всім нам зустрітись
У Новому році ізнов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769064
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2018
Сьогодні відлига,
і знову йде сніг,
а вчора морозець хапав за руки.
Ясним кришталем
ковза́нка для ніг
Сіяє. Які мої роки?
Всього ... сят ,
- подумаєш вік.
Я трішки проїдусь,
аж серце тріпоче ...
От тільки б не впасти,
не дай мені Біг.
(затія оця мені нерви лоскоче).
Ковзанка в дворі,
Нікого й ніде,
Лиш вікна горять загадково.
Життя все ще казка.
Розбіглася, і ...
нехай чоловік мене ловить.
.....................................................
Дивлюся на світ -
(наївне дитя,
все близько беру до серця,
і горе людське,
і радісь людську,
ховаю в очах)
а світ в них і плаче,
й сміється.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766028
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2017
*Де ж мого слова хоч би хоч луна?*
Ліна Костенко
Що ж це за настрій? Якась дивина;
- *Хочеться чуда і трішки вина*,
Снігу надворі, сонця та неба,
Чого ще душі для радості треба.
Нового року! Вечір Різдвяний.
Добру кутю в горшку полив'янім,
Кільце ковбаски, грудочку сиру...
Боже, про що я?.. Так хочеться миру
На теренах твоїх, Україно.
Щирі колядки звучали б дзвінко.
Мир і любов на заході й сході,
Радість й достаток у кожній господі.
Боже Великий, у Тебе прохаю,
- Миру і спокою Рідному краю. 2017
***
В полум’ї Любові несказанної породила Діва плід Життя.
Сповила, і на солому в ясельця, мов на царське ложе понесла.
Поклонилась до землі Рожденному, цілувала трепетно в чоло,
Того, що не вмістить і Вселенна, без Якого б й Неба не було.
Пригортала, - навкруги співали Янголи, Херувими зріли Небеса,
А Зоря зливала світ лампадово на долини й гори... Чудеса
На Землі творились при народженні
- у пустелі виноградники цвіли -
Пастухам, що стерегли отари, Радість Янголи безплотні принесли;
- Народився Спас, Якого ви чекали, вам Його пророки прорекли...
І Небесне воїнство співало; " Слава в вишніх Богу, а на землі мир..."
Полум’ям Любові несказанної в серці Діва Радість берегла,
І давно, для нас її провіщену, у Святвечір тиша прийняла.
Святвечір 2016
***
Заховала промахи зима,
Сніжно-білу постелила скатертину.
Ось вже й дочекались ми Різдва,
І колядки під Зорю у небо линуть.
І радіє снігу дітвора,
Їм печаль мою сьогодні не збагнути;
- Нам же, тих, хто край наш захища,
Не дай Боже в суєті мирській забути.
Тож прошу Тебе, Святе Дитя,
Подаруй Вкраїні - миру, щастя, волі,
А зима хай снігом заміта,
Навіть пам’ять про лихі часи недолі. 06.01.15
***
Справи облиш, вечір цей не для справ,
В небі вечірньому Зірка зійшла.
Кожен промінчик торкається серця,
І понад Світом *Осанна* несеться.
У Назареті, вже дві тисячі літ, як
Хлопчик малий народився на світ.
Ангели Божі співали про чудо
І пастухи ті дива не забудуть,
Бо у печері-кошарі на сіні
Місце єдине знайшлось для Мессії.
І спеленавши, поклавши у ясла,
Діва Марія - Зіронька Ясна,
- *Люляй, дитятко*, схилившись співала,
Долю щасливу для Сина благала...
*Христос родився,
Бог воплотився,
Ангели співають,
Царіє вітають...* 07.01. 2015
* * *
Прихилилось Небо до Землі...
Щастя нам кують небесні ковалі,
У Різдвяну ніч, щоб кожний з нас отримав
Пару білих крил, які напнуться за плечима,
Мов вітрила чудо-кораблів,
Небо прихиливши до Землі... 06.01.2014
Різдвяна саґа…
́́Прозора тиша полонила сад...
Лягла на віття срібними льодами..
Оповила Дитятко на руках у Мами...
Налаштувала на мінорний лад
Хори дзвіночків з диво-голосами,
Щоби рознесли Вість по всій землі
- Христос родився! - порадійте з нами...
Янгелики в перинку білий пух
Набили, щоб було Йому тепліше,
І вітер люлечку легесенько колише...
Ще спить Дитя...
Ще не розвиднілось на світ...
Ще тиша бродить білими снігами...
Та вже Зоря, із диво-амальгами,
Розли́ла невечірнє сяйво над полями,
На радість вам.
Поколядуйте Господу із нами. 05.01.2014
***
Різдвяна ніч.
Зоря зійшла на небо.
Під нею, в ясельцях, Дитя сповите. 07.01.2013
***
Серце, мов дзвін,
Радість прийшла,
В небі вечірньому зірка зійшла.
Сяйво навкруг,
Все стихло й чекає, -
В убогій стаєнці Марія рождає,
Нашу надію і
Наше спасіння.
Двері до раю, в життя воскресіння. 07.01.2012
***
Серце палає від полиску свіч.
Тиха радість вирує в Різдвяну ніч.
Христос народився!
Ангельські хори - *Славімо Його*,
Співають нам з гори. 06.01.2011
***
Різдвяна зірка
у небі з'явилась.
Маленьке Дитятко
в печері вродилось.
Ми з вами це диво
з дитинства знаєм.
*Христос народився,* -
зі Святом вітаєм. 07.01.2010
***
Ще зовсім трішки
і народиться Христос.
І зірка засія над Вифлиємом.
Вам скаже, незначимий хтось,
що це неправда,
неможливо це під небом.
Не вірте.
Серце ваше відчиніть
назустріч Божій благодаті.
Любіть, любіть,
надійтесь і любіть,
На повну силу, на яку ви здатні.
Він недаремно двері неба
відчинив
І серце ваше
недаремно відчинилось,
Щоб у одну незриму мить -
* Христос рождається*,
Над світом прокотилось. Святвечір. 2009
***
Ангел Божий
най прийде до вас
У вечірній,
у Різдвяний час.
Хай бажання ваші
візьме й понесе
До Господніх ніжок,
най усе,
Що в молитвах ваших
так бринить,
Виповниться в тую ж
саму мить.
Хай Господь дає вам
більше сил.
Довгих літ вам
і щасливих зим. 06.01.2008
***
Попросіть у Господа,
Щось значиме дуже...
Серце ваше хай до ближніх
Буде не байдуже...
Зглянеться Господь,
Побачивши таємне...
І прохання ваше буде недаремне. Святвечір. 2007
***
Бажаю в Різдво - любові і віри
(по суті ми з вами в душі маловіри).
Бажаю добра, здоров'я, достатку
(хоч наше життя задає нам загадки).
Бажаю вам миру у серці і в домі.
Не вірте в погане, вірте Богу одному. 07.01.2006.
***
Сутінки в кімнаті,
Попід образами ходять світлі тіні.
Полум'я лампадки.
Пироги на сіні.
І кутя смачненька в полив'янім горщику.
Зірочка різдвяна у сріблястім дощику.
За столом зібралась вся моя родина
І нині живуща й та, що в світлих тінях.
Тихії молитви і щирі колядки,
І тріпоче полум'я старої лампадки,
Розганяє сутінки.
Радість в душу лине.
У Різдво повита Україна нині. Святвечір. 2005
***
Янгелики в крильця білі
загорнули диво.
Невечірня зоря ясна
світ заполонила.
У кошарі, серед тварі,
дитятко вродилось.
Бог Предвічний з милосердя
дарував нам Сина. 07.01.2004
***
Хай ангел торкнеться вас ніжно крилом,
І серце зігріє Різдвяним теплом,
Хай щастя дарує маленький Ісус,
В житті щоб не було горя й спокус.
Душа хай співає окрилена вірою,
Добро вам воздасться великою мірою.
Найліпше бажайте сьогодні людям
І ва́ших бажань Господь не забуде. 06.01.2003
***
Зіронька вечірня небо запалила.
Діва Марія Дитятко вродила.
На сіні пахучім в печері-стайні,
А з неба Ангелики співали *Осанна*.
Малі пастушки зібрались докупки -
Там Бог народився. Біла голубка,
Крила над Ним,мов шатро розпростерла,
Небо прихилила, сіяє печера. Святвечір.2002
***
Свят-вечір. Зоря палає.
В саду, у печері Марія рождає,
Бо в цілому світі для Неї й Дитини,
Немає оселі, немає хатини.
А ви відчиніть своє серце сьогодні,
Відкиньте зневіру, думи холодні,
Затепліть у серці маленьку лампадку,
Малому Ісусику буде там хатка.
Зоря невечірня осяє світлицю,
Різдвяною радістю сповняться лиця. Передвечір Різдва 2001
***
З Різдвом святим тебе вітаю,
мій рідний український краю.
Від гір карпатських і до буйних
чорноморських хвиль.
хай буде мир тобі
і хліб. і сіль,
і все, чим український дім багатий,
хай буде щастя в кожній хаті.
І хай ростуть здоровими сини,
щоб не було злиго́днів і війни,
і щоб не плакала ні жодна мати.
Хай буде радості багато.
Різдва щасливого тобі бажаю,
мій любий український краю.
Над кручами Славути й на Волині,
в степах таврійських,
й там, де води моря сині,
в горах Карпат і у полтавській хаті,
хай береже нас Бог і Божа Мати. 07.01.2000
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409134
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765634
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2017
Об'явлено конкурс! Зима чарівниця
Друзів скликає... Знайомі все лиця...
Ось Буревій, - натура така,
Прямо з порога пішов - гопака.
Сухий Вітровій; - *Я хочу спокою...*
Хурделицю білу веде за собою...
Плавно, розмірено пара вальсує,
Як же цим двом білий танець пасує.
А ось, Завірюха - міниться, сяє,
Танго з Морозом в оркестр замовляє.
Блі́да Поземка шука кавалера,
Всіх розштовхала (що за манери).
А ще, полюбуйтесь - скресає крига,
Степ відбиває гарячна Відлига.
...............................................................
Хтось ще підходить, хтось під'їжджає,
Нема конкурсантам кінця і краю.
(Буде добра цього цілі завали).
Понад три місяці Зима фестивалить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765629
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 12.12.2017
Іду серед людей, а наче я одна.
Зоріє Чаша, мов те сонце, осяйна.
У Чаші - Тіло-Хліб і Кров-Вино,
Для мене нагородою Воно.
І щоб навкруг не діялось, до солії,
Всі чаяння і помисли несу свої.
А Ти у Славі серед Сил стоїш;
* Ти, спрагла? На, дитя, і пий, і їж.
Я завжди тут, відкриті Царськії Врата...*
В руках владики сяє Чаша Золота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765369
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2017
Зимова буде ще у нас пора.
Сніговиків наліпить дітвора.
Намерзнуться синиці й снігурі.
І ковзанка блищатиме в дворі.
У полі віхола намети намете.
Насипе діамантів сонце золоте,
Заграють в них яскраві промінці.
І лід прозорий стане на ріці.
По ньому пронесеться дітвора.
Зимова буде ще у нас пора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765368
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 11.12.2017
Напнені, давно вже напнені,
Поміж світами струни золоті.
Капають, а сльози капають
- Чи шлях не той, чи ми на нім не ті.
Навмання, бредемо навмання,
У серці згас яскравий світ зорі.
Знаємо, але ж ми знаємо,
Що ще не згасли наші ліхтарі.
Бачимо, сліпі, а бачимо,
Що у кінці тунелю світло є.
Завбачливо, таки завбачливо,
Тягнемо́ в вічність кожен щось своє.
Ненавчені, жаль, ненавчені,
Ми довіряти Господу й собі.
Напнені, давно вже напнені,
Поміж світами струни золоті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765161
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2017
*Де ж мого слова хоч би хоч луна?*
Ліна Костенко
Що ж це за настрій? Якась дивина;
- *Хочеться чуда і трішки вина*,
Снігу надворі, сонця та неба,
Чого ще душі для радості треба.
Нового року! Вечір Різдвяний.
Добру кутю в горшку полив'янім,
Кільце ковбаски, грудочку сиру...
Боже, про що я?.. Так хочеться миру
На теренах твоїх, Україно.
Щирі колядки звучали б дзвінко.
Мир і любов на заході й сході.
Радість й достаток у кожній господі.
Боже Великий, у Тебе прохаю,
- Миру і спокою Рідному краю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764999
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 09.12.2017
Але де ті що вільно хочуть
Вмерти і стати сіллю землі?
*А човен вже на риф*
Євген Сверстюк
У плині часу, що буденністю сіріє,
Не вміємо намити ми піщинки золоті.
Все сваримо когось, клянемо, а надія...
Десь губиться в людській закостенілості.
Чотири довгих, (мов собача пісня), роки
Іде страшна чума- війна. (Мов сморід із боліт).
Та в цій війні є кришталево-світлі ноти,
Ті, що лягли в поля, перетворились в сіль землі.
Хто повернувсь в сім'ю, знівечений і хворий,
Убезвісті пропав серед покраяних степів,
І ті, хто одягу й продуктів цілі гори,
Під кулі віз, любов'ю рідну армію творив.
Й багато тих у кого серце пломеніє,
Перебуває повсякчас в *молитві і пості*.
У плині часу, що буденністю сіріє,
Давайте не втрачати піщинки золоті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764605
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 07.12.2017
Кажу́, що думаю й не думаю, що ка́жу.
Така ось дивна й не серйозна пані.
Спалахую, мов та солома, вся й відразу.
І перележую незгоди на дивані.
Якщо не так щось - океан обурення...
(Можливо всі жінки на мене схожі).
Не хочу зрозуміть когось, то - *клею дурня*.
Чи стану іншою? Чи вже не в змозі?..
Кажу́, що думаю! Чи думаю, що кажу́?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764131
рубрика: Поезія,
дата поступления 05.12.2017
Знаю слово дивне - медитація.
Тож закрила очі і ... мовчу.
Відчуваю, що кудись неначе я,
Підібгала ноги і лечу...
..........................................................
Щось таке навкруг м'яке і тепле
Оповило й силоміць трима...
- Відпустіть... *ой, ненечко... ой, леле...*
З середини рвусь, та все дарма.
Час іде... і я у тому часі,
Десь пливу у зоряні світи...
Проминула маяки і траси,
Й наче б то... обвуглені мости.
І пора мені вже зупинитись,
Та не можу віки розімкнуть...
Зшерхлі губи, тихо - *пити, пити...*
І будильник дзвінко - * сьома - нуль*.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764129
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 05.12.2017
Я нічого не пишу про війну.
Вочевидь не стрічалась ніколи.
Не заходжу на Facebook i Uoutube
Не дивлюся правди гіркої.
Я ніколи не пишу про війну,
Бо не гідна про неї писати,
В серці сховала одну таїну,
І вона стугонить набатом.
.......................................................
Але ті, кого вбила вона,
Кожен день заходять до мене...
І хоч злидня й па*люка війна,
Героям - драбина у Небо.
Я її ненавиджу сповна,
Та прокльонів нікому не шлю.
Я за мир - хай пощезне війна,
Кожен день про це Бога молю.
..........................................................
Я нічого не пишу про війну...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763209
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 30.11.2017
Хтось сьогодні сказав; - Я стомилася вже від війни.
Це так вдарило боляче і запало у душу.
І цей спротив вулканом зірвався в мені,
Так накрило мене... що покаятись мушу.
Та спочатку про інше... Чиї ми сини?..
У теплі, у достатку, хоч навіть й відносно...
Лиш на хвильку задумайтесь: - Як же вони?
Ті, що зараз в окопах, чи в сніжних заносах.
А ті діти в підвалах розбитих будівль?
Чи старенька бабунька з дровами на спині?
Ми усі на війні, ми тепер усі на війні,
Батьківщину не ділим на жовте і синє.
................................................................................
Що дивитись на тих, що вже совість давно загубив,
Вони вирили яму для себе глибоку.
Не осуджуй, а краще за них помолись,
Вийми скабку-колоду у себе із ока.
..................................................................................
Каюсь слізно, прости мені Боже Святий,
Що дозволила серцю сьогодні зірватись.
Розкажи мені грішній, як, Господи, Ти
Зміг терпіти до смерті і не роптати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763204
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 30.11.2017
Маленька, зовсім крихітна каплиця.
Ну скільки в ній розміститься людей?
Та все ж... Стоїть. На стінах строгі Лиця.
Розмову тихо тут душа веде.
Про що, спитаєте... Можливо вічність
Випрошує у Бога за життя.
І пахне ладан, тіні ловлять свічі,
У кожнім вогнику тремтить буття.
І тисне, тисне так мішок заплічний...
На грані ти - не має вороття...
Можливо, пройшли хвилини лічені,
А визнаєш, що ти вже не дитя.
Маленька, зовсім крихітна каплиця...
Ну скільки в ній розміститься людей?
Та все ж... Стоїть. Зі стін суворо Лиця...
А ти не смієш відвести очей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762631
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2017
Яка погода за вікном такі пишу вірші...
Букет рожевих еустом у банці на вікні.
Вони / а чи здалося? ні!/ підморгують мені...
Живе тепло й комфорт від їх краси живе в душі.
Яка погода за вікном такі пишу вірші...
Я не сумую... осінь ця, мов летаргійний сон...
А настрій створює в мені букетик еустом.
І не важливо що дощить ще з ранку за вікном,
Та й золоте руно з дерев ще не обдер Ясон...
Тягне понуро осінь нас у летаргійний сон.
Яка погода за вікном такі пишу вірші...
Стоять, не в'януть на вікні кетяги еустом,
Вони між мною й осінню лягли живим мостом,
Хоч так сльозливо від дощу і сумно на душі...
Яка погода за вікном такі в мені й вірші...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762570
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 27.11.2017
Червоним вогником моє вікно горить...
Пасхальна* свічка сльози ллє невпинно.
І пам'ять, мов той вогник, пломенить,
- Твоїх дітей вбивали, Україно,
У тридцять третім, потім ще і ще,
І роблять це *брати - славянє* й нині,
Хай Бог простить, від нас нема прощень...
Душа гірчить, гірчить полинно...
* Пасхальна свічка - святкова, червона,
уквітчана, вона горіла в мене цілий день,
бо Пасха, то Воскресіння, перехід від
смерті до життя, а їх мученицька смерть
вартує того щоб ми світло пам'ятали про них,
хоч серце біль пронизує, сльозам немає спину
і на душі гірчить, гірчить... але
Воскреснем ми! Воскресне Україна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2017
Які легкі, які прозоро-світлі рими...
Легенько Музу за поділ тримаю.
Я десь була сьогодні...
в Сіракузах... в Римі...
Це дзвін дзвенить...
чи дзеленчать трамваї...
І хто я цього ранку ?... Невідомо!
Десь серед зір згубився подих мій.
І що, серед світів чужих, шукаю?...
Мов за соломинку тримаюсь за поділ,
Туніки світлої твоєї Музо...
Сьогодні я була у Сіракузах.
І джміль над квіткою,
мов дзвін, гудів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761907
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2017
* * *
Така чудова ніч... Аж біла...
І де-не-де сніжинки пролітали.
А я тихенько мерзла і терпіла,
Бо наша такса погуляти захотіла
І віддала мене безсонню напоталу.
* * *
Безсоння... в мене... дивно... з чого б це...
Люблю... люблю поспати, зрання не підіймеш.
Тягну з клубочка за слівцем слівце,
А проклятущий сон не відкрива обійми.
* * *
Я вже й заснула б, та годинник час
Невтомно і безжалісно снує.
Мов Хронос всіх зібрав у човен нас,
Ми в спротиві, та він пряде своє.
* * *
Якісь тяжкі, надболісні, думки...
Осінній сплін, чи як його назвати,
Встромляє в душу смуток, мов голки,
І не дає мені ночами спати.
* * *
Та хай вам грець, і сплін, і сум, й безсоння,
Я знаю тих, хто може це зломити,
Архангел Михаїл і війська сонми
Напоготові, лиш почни молитись.
* * *
За ніччю ранок, а за ранком день...
Хоч сонце хмари щільно заховали.
Та гороб'ячий хор співа пісень,
А двірники гребуть листків завали.
* * *
І я... тружуся, щоби смуток побороти,
Навіяний осінніми дощами.
Пишу рядки і... відшліфовую звороти,
Щоб посміятись над собою з вами.
* * *
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761734
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2017
Леді Осінь! Ви така молода,
Золотаві листочки кладете під ноги,
Проростаєте ними у весни й літа,
Перейшовши терпінням зимові дороги.
Леді Осінь! Дай Боже вам сил,
З літом красним дружить, у весні молодіти,
І зимових доріг діамантовий пил,
Мов окрасу на скронях носити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761728
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 22.11.2017
Садок потроху дичавіє,
Спориш, мов дріт, подвір'я вплів,
І стоголоса веремія
Луною із усіх кутів.
Тут горобці і сойка синя,
Зозуля в березі кує,
Трудяжка дятел на осині
Відбарабанює своє.
Нема людей - одна пташина,
Окупувала двір, садок,
І обплела плоти ожина
Де мальв раніш стояв рядок.
Геть покосилась біла хатка,
Ворота впали вже давно,
Мов сирота старенька ятка,
Дощами вимите гумно.
Вмира село - пусті оселі,
Такі от справи невеселі.
липень, 2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760104
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.11.2017
Місто,
Віддзеркалює світло від хмар.
Ліхтар,
Старий. На сторожі у тиші.
Осінь,
Мов птаха, на ймення Стожар,
Жовте
Листя на гілляччі колише.
Ночі,
Вірний спутник - морок густий,
Стелить
Ковдру м'яку над дахами...
Спи...Спи,
Моя крихітко, місто вже спить.
Янгол,
Крила розпростер понад нами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759774
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 10.11.2017
*Лелю, лелю, лем мя ся в остани*
Над травинкою Ангел схилився, шепоче,-
проростай, проростай...
У гнізді, над пташиною Ангел тріпоче,-
Вилітай, вилітай...
Над тобою, ди́тятко - мати, Ангел, наче...
Виростай, виростай...
...........................................................................
Не забув Господь Україну, лише ти, чоловіче,-
Не забудь... пам'ятай... Бо тоді,
На колінах в саду Гетсиманськім, Він стояв і шептав, -
*Не покинь мене, Отче, будь в мені*,
Потом з кров'ю стікаючи в Землю, серцем в Небо вростав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759772
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2017
Двоє... Назустріч,
стежкою в горах,
Навіть не знають,
що стрінуться скоро.
Двоє стежиною йдуть.
Він, мов мара,
Спускається долу.
Він, а вона,
Мов пташина на волі
пісню співає
Й на плай за ожиною,
в гори високо йде.
Двоє зустрілись, очі у очі,
і защеміло серце дівоче,
Печаль перейнявши чужу.
Вже й проминула,
Та наче б то путами
хтось обіплутав межу.
Стій! Куди йдеш?
Мов у воду опущенний,
Що за біда,
чом несеш її змучено,
Вниз до людей,
а не го́ри, до Бога?
Що в ній такого?
Двоє присіли
На стежці, під кручею,
і розповів чоловік
Той засмучений
правду свого життя.
Довго чи скоро
ті двоє гутарили,
Тільки над горами
громи ударили,
Дощик полив , мов з відра.
Двоє знялись
Й полетіли стежиною,
вгору, все вгору,
Де плай той ожиновий,
там де крислаті
Смереки й ялини
в кронах колишуть буття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2017
Вже Літо відіграло третій сет,
І гра скінчилась не йому на користь.
Над ставом порудішав очерет,
А в осоці, немов вітри боролись.
Легенько над водою органзу
Холодний ранок, вправно, розстеляє,
У небі журавлиний лине сум
За рідним домом і за милим краєм.
Вже Літо відіграло третій сет,
Його Партнерка виграла уміло.
Сумує понад ставом очерет
І верби в воду коси опустили.
..........................................................
Та ця Пора ще довго буде нас
Парсуною своєю дивувати.
Бо вигравши весь *золотий запас*
Не стане у офшорах зберігати.
02.09.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749164
рубрика: Поезія,
дата поступления 04.09.2017
Останню гастроль закінчує Літо.
Ночі синє шатро...Небо в софітах...
Сивий Чумах їх загасить під ранок,
Сцену укутає в сизий серпанок.
Хор цвіркунів, що не спав до півночі,
Речі збере... і у *літерний* скоче.
Стрімка рудовата пані Охрова
Сукню вдягне, рукавички шовкові,
Тихо, скрадаючись вийде на сцену,
У подругах в неї міс Мельпомена.
Хочеш-не-хочеш, три дії з антрактом
Будеш дивитись... Отак перед фактом
Часом життя, не питаючи, ставить.
Казати не хочу * балом хто править *
31.08.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749160
рубрика: Поезія,
дата поступления 04.09.2017
Серпнева спека в вересневу літеплінь
Перетекла, мов котик мружить очі.
Ще Вересню в права вступати лінь,
Він би на морі десь побув охоче.
Та поспішає Осінь - бестія руда,
До рук хуткіш перебирає віжки,
Така вертлява ставна молода,
Демонстративно взула босоніжки.
Нехай, іде... Це перші кроки навісні,
А далі, Пані, треба взуть галоші.
Тепло вам буде снитись... уві сні,
Ви неситесь до білої пороші.
.........................................................
Я чимось схожа на оцю Руду -
Сама усьому хочу раду дати,
Іще коней спиняю на... ходу,
Іще скалу-(знання) берусь *лупати*.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748758
рубрика: Поезія,
дата поступления 01.09.2017
... і пахне хлібом з печі
серпневий пізній вечір...
(Валентина Савелюк)
Вдень так спекотно - до знемоги,
А вечори несуть відраду.
Cурмить ще літо перемогу,
Та ніч хвилини в нього краде,
Складає у чорнющу тайстру.
Хоч серпень тільки розпочався,
Та квітнуть білосніжно айстри
(у вересні в них обмаль часу).
Цикади дзвінко стоголосять,
Не переслухаєш до ранку.
Та знає літо - скоро осінь
Наллє дощів по вінця в склянку.
Ще вдень спекотно - до безтями,
А вечорами так розкішно,
І сонце сипле бурштинами,
Години тягнуться неспішно...
Ще дні наповнені медами,
В повітрі пахне теплим хлібом.
Розучують цикади гами,
Для них зими не буде ніби...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745367
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2017
За епіграф; можливо хтось скаже
- пафосно,
та вчора лиш ці слова
стугоніли у скронях...
Що відділяє день від ночі?
Маленька смужка вечорова.
Чому душа болить, а очі
Слізьми стікають знову й знову.
Десь там, на сході, геть під корінь
Цвіт українського народу
Вирубує * всесвітній злодій*,
І кров смакує, наче воду.
І залишає в полі чистім,
Найкращих, хто обрав свободу,
(не тих, хто мов потрухле листя)
- Синів Вкраїнського Народу.
Що відділяє день від ночі?
Маленька смужечка ранкова.
Болить серденько, плачуть очі,
Та відродиться Край мій знову.
Засяє сонце над степами,
Перекувавши біль на Славу.
І буде так! Господь між нами.
Ми відбудуємо Державу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2017
На трішки, на зовсім трішки, лиш на хвильку примружу очі,
а по тому погляну в небо, де засяють на фоні ночі,
зорі, поцілунки Надії, що притишують завірюхи,
тамують в душі буревії, діток Ха́осу і Розрухи,
що їх спричинив мій вибір - свободи - в прапрадавнім минулім,
а тепер осколками доля, між світів, мов риби поснулі,
пливе у незвідані далі, так статечно і так неспішно,
з життя мого круговерті... в ній сміюся і плачу невтішно,
і чекаю, колись зірвуся від припону біля порогу,
покладу у мішок заплічний білі крила - дарунок Бога,
поспішу, бо чекає Вічність, у місцях де поспіх відсутній...
ще годинник хвилини лічить, та вже дме вітерець попутній...
Лиш на хвильку примружу очі...
а по тому погляну в небо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743420
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2017
Вчуся писати дитячі вірші.
-Солодку білу вату розвісив в небі Хтось,
Нам зась її дістати, але якби вдалось,
Ото б поласували тієї смакоти...
- Бабусенько, глузуєш, напевно, з мене ти,
Невже не бачиш, люба, що то хмарки летять...
Мені не ТРИ, бабуню, мені давно вже П'ЯТЬ.
І вату не люблю я, аби ж то ... ескімо...
А ці хмарки біленькі ми вітру віддамо,
З них піде теплий дощик, розпустяться квітки,
...а от ріжок морозива я з'їла б залюбки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742490
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 17.07.2017
Відшукай у пам'яті своїй
Море Щастя і ріку Надій.
І зроби човна із лопуха -
(Доля до сміливих не глуха),
За вітрило - напнений туман...
Перейди життя, мов Океан,
Досягни заобрієвих меж,
Спалахни, мов тисяча пожеж,
Упади росою на траву,
Допиши нескінчену главу,
Книги, що призначена тобі,
Не згубися у тісній юрбі...
І тоді, у серденьку твоїм,
Лід розтопить потічок Гольфстрім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741034
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2017
Що я роблю вночі? Чом світло горить у вікнах?
Інколи пишу вірші, часом ковтаю ліки,
Буває смакую чай, зелений і трішки лайму...
Глухо гуде рингтон... в когось біда нагальна...
Слухавку, чимскоріш, беру - відповісти мушу,
Потрібні б знайти слова, щоб відігріти душу.
Що я роблю вночі? Що вам за діло, сусіди?
Світло в вікнах моїх чиїсь розганяє біди.
Нехай побіліє ніч, що найтемніша під ранок,
В присмерки протиріч - світло з по-під фіранок.
Що я роблю вночі? Тихо читаю молитву,
- Го́споди, благослови, в но́чі виграти битву.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740367
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2017
В 2015році в видавництві *Розмарин*
вийшла збірочка віршів під назвою
*Сонячні руни поезії* в якій одним
із співавторів є Надія Капінос
- уляна задарма зі своєю першою
книжкою *Нічого серйозного*.
Я її маю і вдячна авторам за Дарунок.
Не повірите...
Все це забавно -
Я люблю Даниїла Хармса,
І не менще - уляну задарма,
Вона теж поетеса славна.
ЇЇ вірші - золотії горішки,
Що відкриють вам
ДИВА трішки...
Трішки смутку в них...
Більше любові,
Бо в Надії
Світи Веселкові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738904
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.06.2017
За селом криниця обміліла,
Журавель похнюплений стоїть.
Ну яке кому до того діло?
В час розчарувань і лихоліть.
Ну яка кому до того справа?
Коли лихо ходить між людей,
Що колись втамовувала спрагу
Козакам, що зупиняли тут коней.
...........................................................
І тополі всохли, мов якісь примари
Верховіттями у небо пнуться,
А легкі біленькі нави- хмари
Зачепились і немов кужіль прядуться.
...................................................................
І село, скоріше це вже хутір,
Бо недавно розбомбили три господи,
*Град* ударив в клен на перепутті,
Й споришами заростає шлях до броду.
Ще гудуть дроти високовольтні,
Під горою в хаті світиться віконце,
Там ще мешкають, такі самотні,
Що не зазира в обійстя навіть сонце.
.................................................................
А колись в криниці плюскотіла,
І в цеберку сріблилась вода...
Ну скажіть, яке до того діло?
Коли бродять смерть навкруг й біда.
За селом криниця...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738616
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2017