| Сторінки (4/312): | « | 1 2 3 4 | » |
[b]Господи, спаси і сохрани.
Ангелів пошли на допомогу.
Я ж бо Твій, хоч і заблудлий син,
Та додому віднайшов дорогу.
Повертаюсь, тільки не відкинь...
Прихилю коліна - не відмовся...
Чорнота не вабить, вабить синь
Неба.
Ти чекаєш?!
Ось я... ось я.[b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446915
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.09.2013
Мережку сріблясту, павутинку сіру
Дощ плете за вікнами осінніми,
Розмиває обриси вікових дубів...
Шум дощу - симфонія
Людвіг ван Бетховена,
Все навкруг заповнила,
розлилася повінню
невиразних слів...
Стигла горобина намиста-коралі,
під дощу хорали,
в кетяги збира...
Повплітає в коси золотавій осені,
роздарує вітрові і дощам...
Павутинку сіру
дощ плете осінній...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446135
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2013
Літо скінчилось.
Осінь, барокова осінь...
Небо простуджене
в хмари дощові
кутає просинь.
Листя різблене,
коване з золота листя,
Падає з клена
на наші стурбовані лиця.
Падає в руки,
Над нами роїться,
Коване осінню
кленове листя.
Наші турботи
в порівнянні з вічністю,
що то?..
Осінь на дворі,
хмари дощові,
неба холодного просинь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446046
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2013
Старенька піч.
Вона давно вже хліба не пече.
Стоїть немазана, облуплена, забута.
Заглянеш вдень, а всередині ніч,
За що тій годувальниці така покута.
А справа в часі, чи в його нестатку,
Ось тільки був і вже протік водою,
Ми ловимо його руками й ситом в кадку
Й не сила справитись з бідою.
Це лінь така, вона ховається за час,
Ми робим щось і день всміхається, аж ні,
Погляньте, звечоріло, темно стало враз,
То ніч вже крила розіпнула у вікні.
....................................................................
Старенька піч...
Я пам'ятаю ті хліби.
Лопату дерев'яну з довгим держаком.
Невже пройшли роки... Роки...
Бабусі вже немає,
Й Мама в синіх висях за селом...
А дух пливе духмянохлібий із вікна
І я спішу покинути це кляте місто,
Знов доторкнутися до них у снах,
І хоч окраєць хліба з'їсти.
Старенька піч.
Давно вже не пече,
Того духмяного, смачного хліба.
Стоїть і плаче, підіперта рогачем...
Мені до неї вже ніколи не доїхать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442008
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 07.08.2013
Вона любила...
палко чоловіка,
своє Халеп'я,
як цвітуть жоржини...
Була красива...
а співуча,
а дотепна,
вірші з пера стікали,
мов перлини...
Її не стало...
тіло в землю,
душа з'єдналась з тим,
кого любила...
Хотілося, щоб пам'ятали...
портрет у білому,
над хмарами... Ірина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441691
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.08.2013
Пана Віталія Назарука,
Луцького козака
з Днем Народження :
толочіть жита ще багато років
і вірші пишіть - хай гарцює кінь,
бо покличе хто у степи широкі
і за ким підуть хлопці молоді
боронити волю, поважати жінку
берегти й леліять Україну-неньку.
Будьмо. Гей,гей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441522
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.08.2013
Ще не навчились прощатись,-
Бредем до плеча плече .
Уже починає смеркатись,
Ти в задумі, а я мовчу.
У церкву ввійдем, побачим,-
Відспівують, хрестять, вінці...
Без поглядів вийдем, неначе,
Чужі ми. Яка у нас ціль?
Чи сядем на сніг прим'ятий
На кладовищі, легко зітхнем,
Палицею креслиш палати,
В яких ми удвох заживем.
А. Ахматова из раннего
Мы не умеем прощаться, -
Всё бродим плечо к плечу.
Уже начинает смеркаться,
Ты задумчив, а я молчу.
В церковь войдём, увидим
Отпеванье, крестины, брак,
Не взглянув друг на друга, выйдем...
Отчего всё у нас не так?
Или сядем на снег примятый
На кладбище, легко вздохнём,
И ты палкой чертишь палаты,
Где мы будем всегда вдвоём.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441342
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 04.08.2013
Ох ця весна... Вишні цвітуть біло-п'яно...
Серце летить, мов жайвір у небеса.
Зачаруй, проведи мене світом кохання,
Геть розчини його в моїх ранкових снах.
Кинь мені цвіт весняний щедро під ноги,
Спів солов'я подаруй на світанні,
В серце моє поверни всі твої дороги,
І зачекай... визріє в ньому кохання.
Дай же сп'янію від біло-вишневого цвіту...
Дотики ніжні твої, то метеликів крильця...
Не пожалкуй, подаруй мені сполохи світла,
Свіжий цілунок, мов в спеку вода із криниці.
Що за весна... Вишні цвітуть біло-п'яно...
07.05.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2013
Чарівній пані, у котрої день Народження сьогодні,
Мої вітання щирі. Милості Господньої.
І щоб усе у неї бу́ло, що попросить.
На рученьках хай доля її носить,
Багато літ ще милує й оберігає,
І на Парнасі високо тримає,
І Музу в подруги, й Пегасика стрімкого,
І по життю прямесеньку дорогу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438375
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.07.2013
Дав Господь по мірі кожному талантів,
Благодаттю всіх Він щедро наділив:
*Вирушайте в світ - пишіть, творіть, співайте,
Научіться в Мене, бо і Я творив.
Всім роздам помірі - десять, п'ять, одненький,
Від'їзжаю, не скупіться, множте їх,
Поцінуйте, - діамантові й простенькі,
Скористайтесь, не жалійте сил своїх.*
Звісно, що таланти різними бувають;
Хтось на гуслях грає - серце ублажа,
Хтось скорботних і покривджених втішає.
А у когось віршем повниться душа.
Діточок хтось наставляє мудрим словом,
Квіти хтось вирощує й дарує всім,
В когось мова чиста, ніжна, веселкова,
Каменяр же з цегли нам будує дім..
Не перелічити всього розмаїття,
Кожному дано сповна, по мірі сил.
Тож відкрийте очі, в душу зазирніть ви -
Може в землю дар Господній хто зарив?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437700
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.07.2013
Глянь, самшит, неначе сторож вірний,
Поміж клумбами давно стоїть,
Ось лілейник, кущ троянд манірних,
Цвіт лаванди, поряд оксамит.
Космо - постріл в небо квіточками,
Вітер з них метеликів створив.
Все це насаджалося роками -
Серцю втіха з невичерпних див.
Чорнобривці розляглись крислато,
Портулаки - чудо, подивись,
Заплели всі підступи до хати,
Килимком барвистим розтеклись.
Соняхи стоять налиті сонцем.
Спокій за тиночком, тиша й лад.
То, мабуть, іриси, браві хлопці,
Шаблями охороняють сад.
Ще посиджу, ще поспоглядаю -
На душі Господня благодать.
Сію все це, по́лю, поливаю...
Де ж ще, пані, тих емоцій взять?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437685
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.07.2013
Духмяні трави по коліна,
І вічність стелиться без краю,
Моя зболіла Україно,
Тебе одну повік кохаю.
Убогі, помертвілі села,
Міста, немов пташині зграї,
Із сумом подивлюсь на тебе,
І знов зізнаюся - кохаю.
Люблю я пісню, що навчає,
І слово, що бринить, мов пісня,
Шепчу - тебе одну кохаю,
І за життя, і аж опісля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436525
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.07.2013
То не зима, то роки посріблили скроні,
І серце стомлене не ватрою горить,
Та лиш з тобою хочу грітись на осонні,
Тобі лиш дарувати щастя мить.
І в мить оцю вкладати мудрість, щирість, звабу,
До краю ніжністю затоплювать тебе,
Знать, в многолітники мого земного саду,
Твоя любов росою упаде.
А час роки несе, мов хуртовина біла,
Нам двічі не ввійти на глибину ріки...
Кохана жінка, мов кали́нонька дозріла,
Що віддала серденько на віки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435866
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2013
Такий сьогодні гарний день
- Різдво Предтечі Іоана -
Невпинно, вервички людей,
До храмів потягнуться зрання.
А по-обіді, схаменувшись,
-Ну як же ми могли забути -
У Віди Вансель, Віди Вансель,
Прийом маленький має бути...
Бо День Народження у неї...
І як її не привітати?
Вона на сайті, мов камея,
Неогранений діамантик...
Тож, лиш вона відчинить двері,
Ми *Happi Birthday* -дружно грянем,
А ще, для неї, лиш для неї -
Всіх мрій здійсне́ння побажаєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435739
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.07.2013
Поезія. Не тільки сповідь,
Але й спокуса.
І тільки Божа благодать
Утрима душу,
Щоб не скотилась у багно,
Комусь під ноги,
Щоби людці не розтовкли
Серед дороги.
Мій Ангеле, Хранитель мій,
Тебе благаю,
Не залиши мене в багні,
Візьми до раю.
2001
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433863
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.06.2013
Для чого я пишу вірші?
Щоб їх прочитали інші...
Чи є у цьому потреба?
Ні, це милосердя неба.
Хочу про щось розказати,
Частинку себе віддати.
Вірші́ - мої любі діти,
Народжені й хочуть жити,
Зустріти когось, зігріти,
Радіти з кимось, жаліти...
Вони, це дарунок Бога,
У небо моя дорога,
Перепустка в іншу дійсність,
Моя лебедина пісня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433798
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2013
Хто сказав, що світ перемінився.
Що немає чуйних, милосердних.
Я скажу - він дуже помилився,
Або сам до о́них не належить.
Є порядні, добрі, милі люди, -
Допоможуть, втішать, приголублять,
В радості і в горі поряд будуть,
Ті, що у людині Бога люблять.
Поряд з ними легко і надійно,
Так, мов Янголи навкруг витають,-
Виважені, вдумливі спокійні,
І соромляться коли їх вихваляють.
........................................................
Я молюсь і дякую Спасителю,
Що мій шлях проходить серед оних,
Це для мене, як ковток води живительний,
Чи як, свіжістю наповнюючий, подих.
.............................................................
Хтось казав, що світ перемінився...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431707
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.06.2013
Не вірю ще сама собі;
Сьогодні я сказала, - ні - тобі.
Так легко на душі, неначе я,
На волю відпустила журавля.
Лети, не згадуй і не повертай,
Знайди собі де-інде край,
Де будуть ніжить і любить,
Моя ж душа для тебе спить;
- Ні, ти не мій, я не твоя...
Тож відпускаю в небо журавля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430914
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2013
Мій Боже, дай мужності біду оцю знести,
Дай сили вистояти в смертній брані,
Любов Твою відчути, і хреста нести
Без ремства, і тепло Твоєї длані
Хай буде на чолі моїм.
В душі святиться отчий дім,
А на устах Твоє ім'я,
Бо ж грішна я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430883
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 11.06.2013
Ранок двері відкрив у сонце,
Синій простір кинув під ноги,
Доторкнувся смичком до серця,
Щоб співала *Осанна* Богу.
Така тиха ранкова молитва,
Не шелесне ніде й нічого.
В підсвідомості грізна битва -
Перемога буде за Богом.
Ранок стелить дорогу світлу,
Оновить всі думки прогірклі.
Обираю чарівність світу -
Розкриваю крила у вітрі.
Їх підхопить молитва рання,
Затріпоче у пір'ї білім.
Заспіваю Богу - *Осанна*,
Розтулю уста зачерствілі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430627
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 10.06.2013
Если больно тебе -
Двери открой,
Настежь - друзьям и ветру.
Если грустно тебе -
Песню пропой
Легкую, нежную, светлую.
Если радость в тебе -
Поделись, с первым встречным,
Кто бы он не был.
Если счастлива -
Растворись,
В детях, стихах, любимом.
1996
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430509
рубрика: Поезія, Верлибр
дата поступления 09.06.2013
Глянь, на листячку смарагдами,
Виграє п'янка роса.
Павучок решітку лагодить -
Дірку вибила оса.
Жук-бронзовка, над травичкою,
Вершить вищий пілотаж,
Збив з ромашечки росичку -
Не вписався у віраж.
Серед листячка самшиту
Заховався богомол...
Вітерець надмухав літо,
І в гайок спочить пішов.
А на лузі, в диво-квітах,
Комашня звела палац.
Літо, літо... Тепле літо...
Розлилось повсюди враз.
І тепер, бджола і пташка,
І невтомний павучок,
Навіть квіточка-ромашка,
Водять з літечком танок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429863
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 06.06.2013
Цілу ніч звучала жаб'яча симфонія;
Вже переспівали *всьо* і все, -
Про *камыш*, який * шумит и клонится*,
І про те, чи Галя воду донесе.
Розіклали все на голоси і партії,
Так завзято квакали всю ніч, -
І про вольницю й козацьку хартію,
І що вже комусь пора голівку з пліч...
А на ранок, лиш зоря зайня́лася,
На болото сірий бусол прилетів,
Все затихло, пісня обірвалася, -
Він співців нічних до вечора ловив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429687
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 06.06.2013
Підставляю часові скроні -
Срібло вивірене сім разів.
Сміх легкий зберу у долоні,
Лишу сльози на розсуд днів...
Щиру правду скажу у вічі -
Не боюся сліпих вітряків,
Щоб відрізать - міряю тричі,
Все інше на розсуд років...
З самотою кохаюсь, як з милим,
Але й друзів умію жаліть.
Тішусь я життям посивілим,
Бо все інше на розсуд століть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429454
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.06.2013
САД
Він світиться увесь, тріщить
У ожеледі сад.
Пішов від мене, став тужить -
Нема шляху назад.
І сонця блі́дий тмяний лик -
Округле лиш вікно;
Таємне знаю, чий двійник
Живе у нім давно.
Взяло назовсім спокій мій
Передчуття біди,
І світяться крізь лід тонкий
З учора ще сліди.
Схилився тмяний мертвий лик
В німотний сон полів,
І завмирає гострий крик
Останніх журавлів.
А.Ахматова 1911 В ЦАРСКОМ СЕЛЕ
САД
Он весь сверкает и хрустит,
Обледенелый сад.
Ушедший от меня грустит,
Но нет пути назад.
И солнца бледный тусклый лик -
Лишь круглое окно;
Я тайну знаю, чей двойник
Приник к нему давно.
Здесь мой покой навеки взят
Предчувствием беды,
Сквозь тонкий лед еще сквозят
Вчерашние следы.
Склонился тусклый мертвый лик
К немому сну полей,
И замирает острый крик
Отсталых журавлей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429419
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 04.06.2013
Сьогодні третій день, як з неба ллється дощ,
Краплинами по вікнах барабанить,
Того не хоче сам, а в серце ранить, -
Пройти у літо я не можу без галош.
Сьогодні третій день, як з неба ллється дощ...
Напоєна земля волого розімліла,
Травою вкрилась, мружиться й муркоче,
А квіточка звелась і сонця хоче,
Яке, скажи, мені до цього діло.
Напоєна земля волого розімліла...
Так дивно відбувається усе на світі,
Спекотно - кричимо: *Дощу і зливи*,
А піде дощ, ми знову нещасливі,
Купаємось в заба́ганках, мов діти.
Так дивно відбувається усе на світі...
Сьогодні третій день, як з неба ллється дощ,
Напоєна земля волого розімліла,
Яке, скажи, мені до всього цього діло,
Якщо не можна прогулятись без галош.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429033
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 03.06.2013
Сьогодні знов листа́ не принесли́́:
Забув він написати чи поїхав;
Весна, мов срібні перели́ви сміху,
Хитаються у бухті кораблі.
Сьогодні знов листа не принесли́́...
Він був зі мною ще зовсі́м неда́вно,
Такий зако́ханий, ласка́вий, мі́й,
Та це було у бі́лій тій зимі́,
Тепер весна, і сум весни відразний,
Він був зі мною, ще зовсі́м неда́вно...
Я чую: тре́петний легки́й смичок,
Що передсмертно болем, б'ється, б'ється,
І страшно так, що серце розірветься,
Не допишу я ніжний цей рядок...
А.Ахматова 1911 В ЦАРСКОМ СЕЛЕ
Сегодня мне письм́а не принесли:
Забыл он написать, или уехал;
Весна, как трель серебряного смеха,
Качаются в заливе корабли.
Сегодня мне письм́а не принесли...
Он был со мной еще совсем недавно,
Такой влюбленный, ласковый и мой,
Но это было белою зимой,
Теперь весна, и грусть весны отравна,
Он был со мной еще совсем недавно...
Я слышу: легкий трепетный смычок,
Как от предсмертной боли, бьется, бьется,
И страшно мне, что сердце разорвется,
Не допишу я этих нежных строк...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428938
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 02.06.2013
Вже сутінки завісили вікно,
І ніч чола торкнулася крилом,
Вже місто спить глибоким, тихим сном,
Для мене час цей, мов терпке вино:
Я згадую, я марю, плин думок,
Незрушений ніким, в мені вирує,
В пітьмі палаци я з піску будую,
Руйную їх, і як гіркий димок,
Переді мною постають в уяві,
Життя мого давно пройденні далі
Із присмаком несходжених стежок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428789
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2013
ІІІ
Смеркається, і в небі темно-синім,
Там, де недавно храм Єрусалимський
Сіяв переді мною величчю всією,
Лиш дві зорі в мереживі гілок.
І сніг летить аж звідкілясь не зверху,
А наче піднімається з землі,
Такий лінивий, ласкавий, спокійний...
І незвичайною була прогулянка в той день.
Коли я вийшла, осліпив мене
Прозорий відблиск на речах і лицях -
Неначе скрізь там пелюстки лежали
Рожево-жовтих звабливих троянд,
Їх назву я давно забула.
Повітря там сухе, морозне, тихе
Так бережно відносилось до звуків,
Що марилось мені: мовчання не буває.
А на містку, крізь поручні іржаві
Просовуючи руки в рукавичках,
Кидали діти хліб качкам пістрявим,
Що плавали у крижаній воді.
І я подумала: не може бути,
Невже забуду все це я.
Якщо ж мені дорога дальня буде,
То ось вантаж легкий, котрий мені під силу
З собою взяти, щоби в старості і в хворі,
І може статись, що убога я згадаю,
Цей буйний захід сонця, повноту
Душевних сил, життя мого чарівність.
А.Ахматова 1916 *ANNO DOMINI*
Смеркается, и в небе темно-синем,
Где так недавно храм Ерусалимский
Таинственным сиял великолепьем,
Лишь две звезды над путаницей веток,
И снег летит откуда-то не сверху,
А словно подымается с земли,
Ленивый ласковый и осторожный.
Мне странною в тот день была прогулка.
Когда я вышла, ослепил меня
Прозрачный отблеск на вещах и лицах,
Как будто всюду лепестки лежали
Тех желто-розовых некрупных роз,
Название которых я забыла.
Безветренный, сухой, морозный воздух
Так каждый звук лелеял и хранил,
Что мнилось мне: молчанья не бывает.
И на мосту, сквозь ржавые перила
Просовывая руки в рукавичках,
Кормили дети пестрых жадных уток,
Что кувыркались в проруби чернильной.
И я подумала: не может быть,
Чтоб я когда нибудь забыла это.
И если трудный путь мне предстоит,
Вот легкий груз, который мне под силу
С собою взять, чтоб в старости, в болезни,
Быть может, в нищете - припоминать
Закат неистовый, и полноту
Душевных сил, и прелесть милой жизни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428710
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 01.06.2013
Як виразити те, що серце відчуває?
Як розповісти? Де пра́вильні знайти слова?
Ні час, ні відстань дружбу не здолає,
Минає все - вона ж лишається жива.
Я це відчула враз, бо двадцять літ подруга
Не приїздила із-за о́брієвих далей.
Сьогодні зустрічаю... Хвилька, друга...
Знайома постать... Розум відкидає
І вік, і відстані, здалось - віки розлуки...
Серця тріпочуть, струмує ніжність у очах;
Як ти, як він, а діти як, онуки...
Мовчим, затихли, усміх на вустах.
...................................................................
Ми кожен день в контакті... шлем імейли...
Почути хочу голос - поряд телефон...
Та зустріч наша, мов відкриття Америки...
З горла́, чи залпом випитий *Бурбон*.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428630
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2013
Голубий димок долини -
Дивина.
Незабудка темно-синя.
Глибина
І спокій річки. Аж до дна
Сонце променем дістало,
Розписало, розквітчало
Камінці, мов писанки
В срібнім мерехті ріки.
І в ріці, і над рікою
Спить блакить.
Осока, ген по затоках,
Шелестить.
Вітер гладить потихеньку
Осоку,
Сонце ніжно доторкається
Піску.
Так буває лиш у казці,
І в-ві сні -
Сон ще довго снив і снив мені.
Та дитинство промайнуло,
За водою попливло.
Вже не вабить затишком село.
Бо, де золотом вилискував пісок,
Хтось насипав гору сміття
Між осок.
Понівечив схил крутий,
А камінці
Вже не грають крашанками
У ріці.
1992
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428380
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.05.2013
Через Рось мене перевіз.
Залишив серед трав і туманів.
Шепотів воді верболіз,
Умовляв її, мов кохану.
Я брела по росі у день,
Що так тепло здіймався на сході.
Відчайдушно шукала пісень,
Не знаходила чистих мелодій.
Побреду ще туди,
Де трава-горицвіт,
Наче папороть, квітне щоночі.
Загублюсь серед трав,
Чи посе́ред століть -
Пісню хай верболіз нашепоче.
Перевіз мене через Рось...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2013
ІІ
Покинувши гаї священної вітчизни
І дім, де Муза Плачу нудьгувала,
Я тиха і веселая жила,
Там, на низькому острові, котрий, неначе пліт,
Зробив зупинку в тиші невської затоки.
О, ці зимові, таємничі дні,
І люба праця, і легка утома,
Й троянда в глеці на вікні!
І був провулок сніжним і недовгим.
Обличчям до дверей моїх, алтарною стіною,
Збудований був храм святої Катерини.
Як рано я виходила із дому,
І часто на незрушенім снігу,
Свої сліди вчорашні я, даремно,
На блідій, чистій пелені, шукала,
Й уздовж ріки, де шхуни, мов голубки,
Одна до одної так ніжно пригортались,
Нудьгуючи про сіре узбережжя, -
Я до містка доходила старого.
А там кімната, геть на клітку схожа,
Під самим дахом, у бруднім і галасливім домі,
Де він, мов птах свистів перед мольбертом,
Жалівся весело і сумно
Про радість небувалу говорив.
Як в дзеркало дивилась я в тривозі
На сіре полотно, і з тижнем кожним
Химернішою все здавалась схожість
Моя з моїм зображенням новим.
Тепер не знаю де художник милий,
З котрим я із мансарди голубої
Через вікно виходила на дах,
І по карнизу йшла над прірвою стрімкою,
Щоб бачити сніги, Неву і простір, -
Та відчувала я, що Музи наші дружні
Так безтурботно, дружбою легкою,
Як ті дівчата, що не звідали любові.
А.Ахматова 1914 *ANNO DOMINI*
Покинув рощи родины священной
И дом, где Муза Плача изнывала,
Я, тихая, веселая жила
На низком острове, который словно плот,
Остановился в пышной невской дельте.
О, зимние таинственные дни,
И милый труд, и легкая усталость,
И розы в умывальном кувшине!
И против двери к нам стеной алтарной
Воздвигнут храм святой Екатерины.
Как рано я из дома выходила,
И часто на нетронутом снегу,
Свои следы вчерашние напрасно
На бледой, чистой пелене ища,
И вдоль реки, где шхуны как голубки,
Друг к другу нежно, нежно прижимаясь,
О сером взморье до весны тоскуют, -
Я подходила к старому мосту.
Там комната, похожая на клетку,
Под самой крышей в грязном шумном доме,
Где он, как чиж, свистал перед мольбертом,
И жаловался весело, и грустно
О радости не бывшей говорил.
Как в зеркало глядела я тревожно
На серый холст, и с каждою неделей
Все горше и страннее было сходство
Мое с моим изображением новым.
Теперь не знаю, где художник милый,
С которым я из голубой мансарды
Через окно на крышу выходила
И по карнизу шла над смертной бездной,
Чтоб видеть снег, Неву и облака, -
Но чувствую, что Музы наши дружны
Беспечной и пленительною дружбой,
Как девушки не знавшие любви.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428141
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 29.05.2013
В той час я гостювала на Землі,
При хрещенні ім'ям назвали - Анна,
Для губ солодким й для людського слуху.
Так дивно знала я земне блаженство
І свят було для мене не дванадцять,
А стільки, скільки днів на рік.
В таємного веління у полоні
Товариша я вільного обрала,
Любила тільки сонце і дерева.
Та якось, пізнім літом , іноземку
Зустріла я в лукавий час світанку.
І разом ми купались в синім морі.
Її одежа дивною здавалась,
А ще дивніші - губи, а слова -
Мов зорі падали у вересневу ніч.
Струнка, вона мене навчала плавать,
Тримаючи моє незграбне тіло,
Над хвилями рукою однією .
І стоячи у голубій воді,
Вона зі мною тихо говорила.
Мені здавалось верховіття лісу
Злегка шумить, чи шерхотить пісок,
А може срібним голосом волинка
Співа мені про вечір розставання.
Та слів її уже не пам'ятала
І часто серед ночі просиналась,
Мерещився напіввідкритий рот,
Вологі очі і гладка зачіска.
Як вісника небесного молила
Я дівчину засмучену тоді:
* Скажи, скажи, чому погасла пам'ять,
А ще, для чого пестячи мій слух,
Ти в мене відняла блаженство згадки?*
І тільки раз, як виноградні грона
Збирала я у плетену корзину ,
Смаглява, ти сиділа на траві,
Закривши очі, розпустивши коси,
Натомлена була і дуже млява
Від пахощів важких індіго-ягід,
Дурманячого запаху трави, -
Тоді слова вона чудні вмістила
В скарбничку пам'яті моєї,
І повен кошик ягід я впустила,
Припала до сухої спраглої землі,
Немов коханому на груди.
А.Ахматова 1913 *ANNO DOMINI*
В то время я гостила на земле.
Мне дали имя при крещенье - Анна.
Сладчайшее для губ людских и слуха..
Так дивно знала я земную радость
И праздников считала не двенадцать,
А столько, сколько дней в году.
Я, тайному велению покорна,
Товарища свободного избрав,
Любила только солнце и деревья.
Однажды, поздним летом, иностранку
Я встретила в лукавый час зари,
И вместе мы купались а теплом море,
Ее одежда странною казалась,
Еще страннее - губы, а слова -
Как звезды падали сентябрьской ночью.
И странная меня учила плавать,
Одной рукой поддерживая тело
Неопытное на тугих волнах.
И часто, стоя в голубой воде,
Она со мной неспешно говорила,
И мне казалось, что вершины леса
Слегка шумят, или хрустит песок,
Иль голосом серебряным волынка
Вдали поет о вечере разлук.
Но слов ее я помнить не могла
И часто ночью с болью просыпалась.
Мне чудился полуоткрытый рот,
Ее глаза и гладкая прическа.
Как вестника небесного, молила
Я девушку печальную тогда:
* Скажи, скажи, зачем угасла память
И, так томительно лаская слух,
Ты отняла блаженство повторенья?*
И только раз, когда я виноград
В плетеную корзину собирала,
А смуглая сидела на траве,
Глаза закрыв и распустивши косы,
И томною была и утомленной
От запаха тяжелых синих ягод
И пряного дыханья дикой мяты,-
Она слова чудесные вложила
В сокровищницу памяти моей,
И, полную корзину уронив,
Припала я к земле сухой и душной,
Как к милому, когда поет любовь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427739
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 27.05.2013
Теплі калюжки наповнені небом.
Скаче дівча, аж підстрибують кіски.
Так би, по-доброму, гримнути треба, -
Раптом згадалось дитинство неблизьке:
Тільки но грім відгримів, босонога
З хати лечу, розлітаються бризки,
І привічає в калюжах дорога
Зранені, босі, прудкі мої ніжки.
Усміх мов сонце і радість мов злива,
Кіски підстрибують в такт моїм ніжкам,
Серце тріпоче - яка я щаслива...
..............................................................
Мить закарбована в пам'ять відрізком.
Час мов шуліка чига́є у небі.
Життя подалося ген за водою...
Добре, що можу іще, по-потребі,
Так от, зустрітись сама із собою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426813
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.05.2013
Заплющу очі. Не сновида я,
Та не очима - серцем краще бачу:
Немов каміння омива вода,
Так час тече і омина мене незрячу.
Вже я стою по пояс у воді,
Ще трішки і вона дійде́ до пліч і шиї,
А я вся в клопотах, думках, труді,-
Кручусь, як крутить бідну тріску в чорториї.
Відкрию очі. Хочу все вхопить, -
Допомогти онукам, дітям, мужу, друзям,
Немов садок навколо насадить,
А квіти де, ті, що ростуть в духовнім лузі.
Заплющу очі. Так ясніше я
Огріхи всі побачу й негаразди.
Час все тече навколо, мов вода,
Я ж незворушним каменем стою, наразі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426189
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 20.05.2013
Я знала, я снюсь тобі,
Тому не могла заснуть.
Сліпий ліхтар голубів
Мені освітлював путь.
Царицин ти сад узрів,
Різьблений білий палац,
Мереживом тин чорнів
На ганки тіні складав.
Ти йшов, не відав шляху,
І думав *Скоріш би знайти,
Ту, що не знає страху,* -
Поки не прокинувся ти.
А сторож червоних воріт,
Озвався до тебе *Куди?*
Кришивсь під ногами лід
І лякала темінь води.
*Це озеро, - думав ти,_
На озерї є острівець...*
Та раптом із темноти
Заблимав блідий каганець.
В жорстокім світлі пісного дня,
Прокинувшись, ти застогнав
І вперше, моє ім'я,
Уголос ти проказав.
.Ахматова 1915
Я знала, я снюсь тебе,
Оттого не могла заснуть.
Мутный фонарь голубел
И мне указывал путь.
Ты видел царицын сад,
Затейливый белый дворец
И черный узор оград
У каменных гулких крылец.
Ты шел не зная пути,
И думал: *Скорей бы, скорей,
О, только б ее найти,
Не проснуться до встречи с ней*
А сторож у красных ворот
Окликнул тебя *Куда?*
Хрустел и ломался лед,
Под ногой чернела вода.
*Это озеро, - думал ты, -
На озере есть островок...*
И вдруг из темноты
Поглядел голубой огонек.
В жестоком свете скудного дня
Проснувшись, ты застонал
И в первый раз меня
По имени громко назвал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426131
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 20.05.2013
Книги за старих часів, тобто в ХYІІ -ХYІІІ ст., продавалися перш за все в друкарнях. Друкар М.Сльозка в 30-х роках ХYІІ ст продавав видання Львівського братства, роз'їзджаючи по ярмарках.
В добу Петра Могили києво-печерські видання розповсюджувалися, крім України, в Московській державі і в Молдавії. В 1672 році друкарські майстри лаври Т.Кушка та О.Мушин відкрили в Москві навіть книгарню, хоч невдовзі та книгарня існувати перестала. Чернігівські видання продавалися в Києві, Харкові, Ромнах, Сумах, Борзні. В Києво-Печерській лаврі у ХYІІІ ст. була книжкова крамниця, і лавра переслідувала тих, хто продавав книги на базарах без її відома.
Під кінець ХYІІІ ст. в Києві на найлюдніших вулицях вже було чимало книгарень, в яких продавали продукцію своєї, а також Московської, Чернігівської і Почаївської друкарень. На Подолі в ХYІІІ ст. була немала лавка якогось київського торгівця Гарбуза. Він скуповував і продавав пошарпані, старі і старовинні видання. Покупцями в нього були студенти й професори Київської академії. Цього Гарбуза можна вважати першим букіністом на Україні.
( Шевчук В.О. Із вершин і низин. К., 1990)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425757
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 18.05.2013
Крізь соломинку п'єш мою душу.
Знаю смак цей гірки́й і хмільний.
Та мольбою тортур не порушу.
О, мій спокій довготривки́й.
Як закінчиш скажи. Не печально,
Що душі вже немає на світі.
Я піду по дорозі недальній
Подивитись, як граються діти.
Розквіта гарно агрус кущами.
Цеглу десь везуть за парканом.
Хто ти: брат мені чи коханий,
Не згадаю й відкину разом.
Світло тут і так безпритульно,
Спочиває стомлене тіло...
Перехожі думають смутно:
Певно, вчора вона овдовіла.
А.Ахматова 1911 *ВЕЧЕР*
Как соломинкой пьешь мою душу.
Знаю вкус ее горек и хмелен.
Но я пытку мольбой не нарушу.
О, покой мой многонеделен.
Когда кончишь, скажи. Не печально,
Что души уже нет на свете.
Я пойду дорогой недальней
Посмотреть, как играют дети.
На кустах зацветает крыжовник,
И везут кирпичи за оградой.
Кто ты: брат мой или любовник,
Я не помню, и помнить не надо.
Как светло здесь и как бесприютно,
Отдыхает усталое тело...
А прохожие думают смутно:
Верно, только вчера овдовела.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425651
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 17.05.2013
То яке нам, по суті, діло,
Що все обертається в прах,
Співала над прірвою сміло
Й жила у скількох дзеркалах.
Нехай я не сон, не розрада
І менше за все благодать,
Та, може, частіше, ніж треба,
Примусиш себе ти згадать -
І гомін таємних рядочків,
І око, що ховає на дні
Іржавий колючий віночок
В хвилюючій тиші своїй.
А.Ахматова В.Виленкин
* В сто первом зеркале*
Какое нам, в сущности дело,
Что все превращается в прах,
Над сколькими безднами пела
И в скольких жила зеркалах.
Пускай я не сон, не отрада
И меньше всего благодать,
Но, может быть, чаще чем надо,
Придется тебе вспоминать -
И гул затихающих строчек,
И глаз, что скрывает на дне
Тот ржавый колючий веночек
В тревожной своей тишине.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425468
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 17.05.2013
Черемха біла, наче хмара.
Кімната вікнами у простір.
Вона чекала і чекала,
Що він зайде до неї в гості.
Слова шукала надзвичайні,
Щоби його причарувати.
І все надіялася втайні,-
Її одну він міг кохати.
..............................................
Яка сумна і романтична
Ота, дитяча, світла мрія.
Вона до вічності дотична,
Збережена в душі надія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425420
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2013
Пам'ять про сонце в серці слабіє.
Жовкне трава.
Вітер сніжинками ранніми віє,
Ледь повіва.
І по вузьких ручаях не струми́ться -
Стала вода.
Тут, ніколи нічого не скоїться -
Це не біда!
Верба у небі пустім розіклала
Крони хустину.
Може на краще, що я не стала
Вам за дружину.
Пам'ять про сонце в серці слабіє,
Що це? Тьма́?
Може!.. Та за ніч ще забіліє
Зима.
А.Ахматова 1911 * ВЕЧЕР*
Память о солнце в сердце слабеет.
Желтеет трава.
Ветер снежинками ранними веет
Едва - едва.
В узких каналах уже не струится -
Стынет вода.
Здесь никогда ничего не случится -
О, никогда!
Ива на небе пустом распластала
Веер сквозной.
Может быть лучше, что я не стала
Вашей женой.
Память о солнце в сердце слабеет.
Что это? Тьма?
Может быть!.. За ночь прийти успеет
Зима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425320
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 16.05.2013
Не з тими я, хто кинув землю
На розтерзання ворогам.
Облесників я цих не те́рплю,
Пісень своїх я їм не дам.
Та жалюгідний той вигна́нець,
Мов поневолений, слабий.
Його дорога - чорний сланець,
Полином пахне хліб чужий.
Ми в тьмі пожежного угару,
Остачу юності губили.
І ні єдиного удару
Від себе ми не відхилили.
Тож знаєм, що в оцінці пізній
Оправданим є кожен час...
Нема в миру людей безслізніш,
Простіш та зверхніше за нас.
А.Ахматова 1922 *ANNO DOMINI*
Не с теми я, кто бросил землю
На растерзание врагам.
Их грубой лести я не внемлю,
Им песен я своих не дам.
Но вечно жалок мне изгнанник,
Как заключенный, как больной.
Темна твоя дорога, странник,
Полынью пахнет хлеб чужой.
А здесь, в глухом чаду пожара
Остаток юности губя,
Мы ни единого удара
Не отклонили от себя.
И знаем, что в оценке поздней
Оправдан будет каждый час...
Но в мире нет людей бесслезней,
Надменнее и проще нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425021
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 15.05.2013
*Життя прожить - не поле перейти*,
Час обсипає снігом скроні.
Когось згубить, когось знайти,
А з кимось гріти старість на осонні.
Думками можна перейти життя,
Словами можна заморить до смерті,
І мати друзів - за сміття,
А ще за друзів можна вмерти.
*Життя прожить - не поле перейти*.
З собою боротьбу веду затято;
Розділений - цей шлях легкий,
І друзі є, хоч їх вже небагато.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424768
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.05.2013
Я зберу в долоні вранішню росу.
Сидячи в заті́нку розчешу косу.
Вірші, мов коралі, нанижу на лист,
Невеликий - знаю, але це мій хист.
Як мала дитина бавиться в піску,
Розсипаю вірші на чистім листку.
Гаптую словами радість і печаль,
Синьооку дівчину, неосяжну даль...
Гра в слова й словами - це не є обман.
Збираю в долоні вечірній туман.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424677
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.05.2013
Тобі покірна? Чи розуму нема?!
Покірна я лише Господній волі.
Не хочу я ні трепету, ні болю,
І муж - палач, і дім його - тюрма.
Та бачиш! Я прийшла сюди сама...
Рождався грудень, ві́три вили в полі,
І світло так було в твоїй неволі,
І чатувала за вікном пітьма.
Так вільна птаха у прозоре скло
Всім тілом б'ється у зимову стужу,
Забарвлюючи в кров своє крило.
Тепер зі щастям й спокоєм я дру́жу.
Прощай, мій тихий, любий ти мені,
Бо подорожній відчинив свій дім.
А.Ахматова 1921 *ANNO DOMINI*
Тебе покорной? Ты сошел с ума!
Покорна я одной Господней воле.
Я не хочу ни трепета, ни боли,
Мне муж - палач, а дом его - тюрьма.
Но видишь ли! Ведь я пришла сама...
Декабрь рождался, ветры выли в поле,
И было так светло в твоей неволе,
А за окошком сторожила тьма.
Так птица о прозрачное стекло
Всем телом бьется в зимнее ненастье,
И кровь пятнает белое крыло.
Теперь во мне спокойствие и счастье.
Прощай, мой тихий,ты мне вечно мил,
За то, что в дом свой странницу пустил.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424622
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 13.05.2013
Двері піввідкриті,
Лип цвітінь солодка...
На столі забуті
Хлистик і пальчатка.
Круг від бра жовтіє...
Шелести ловлю я.
То пішов чому ж ти?
Я не розумію.
Радісний і ясний
Ранок завтра буде.
Це життя прекрасне,
Серце, будь же мудре.
Але ти стомилось,
Б'єшся гулко в уші.
Знаєш - начиталась,
Що безсмертні душі.
А.Ахматова 1911 * ВЕЧЕР*
Дверь полуоткрыта,
Веют липы сладко...
На столе забыты
Хлыстик и перчатка.
Круг от лампы желтый...
Шорохам внимаю.
Отчего ушел ты?
Я не понимаю...
Радостно и ясно
Завтра будет утро.
Эта жизнь прекрасна,
Сердце, будь же мудро.
Ты совсем устало,
Бьешься тише, глуше...
Знаешь, я читала,
Что бессмертны души.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423783
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 09.05.2013
Забудуть! Ну чим здивували,
Мене забували сто раз,
Сто раз я в могилі лежала,
Тож знову лежу я для вас.
А Муза і глуха, і незряча,
Зерном трухлявіла в землі,
Щоб після, як Фенікс із праху,
В тумані постать голубім.
А.Ахматова 21.02.1957
Забудут! Вот чем удивили,
Меня забывали сто раз,
Сто раз я лежала в могиле
Где, может быть, я и сейчас.
Но Муза и глуха́, и слепа́я,
В земле истлевала зерном,
Чтоб после, как Феникс из пепла,
В тумане восстать голубом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423674
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 08.05.2013
Така жага життя, що хочеться померти,
Піти у вічність, з пам'яті все стерти,
Земне, наболене, та навіть й дуже світле...
І не хворіть, не нудить білим світом.
Не бачити бузку що квітне біля хати,
Моїх малесеньких янге́ликів-дівчаток,
Доньку і сина, і маленьку Кіру...
Піти зі світу у всесвіт з миром.
Така жага життя, що хочеться летіти.
У безкінечну даль, за обрій світу.
Та все ж прошу у Господа краплину часу,
Любов здобути, як душі окрасу.
Побути між людьми, пізнать їх біль і щастя,
Від ближніх, по потребі, відвести ненастя,
Приборкати в собі злобу й гординю,
Жага життя, - я так живу віднині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423571
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.05.2013
На Господа надіймось над усе,
Збираймо мед добра у *соти*,
Це свято мир і радість нам несе,-
Христос Воскрес -
Лунає вже укотре.
Знов будні прийдуть і гріхів, мов маку,
Нам кожен день з собою принесе,
Це буде завтра, а сьогодні зранку -
Христос Воскрес!
Христос Воскрес!
Христос Воскрес!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423013
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 05.05.2013
В маленькому храмі, як завжди,...аншлаг,
Там ніде яблуку впасти.
Тісно, ой тісно. Як же ру́ку піднять,
Щоб хрест на себе накласти.
Сьогодні, мов дві тисячі літ назад,
Христа розпинають люди...
А Плач, незабутній Матері плач,
Дівчатка читати будуть.
Читають уже, комочок у гру́дях,
Боюсь, що ось-ось заплачу.
Дівчатко біжить. Закінчилась служба.
Ри́дма - рида́, а не́ плаче.
Чом гірко ридаєш? (Це все неспроста...)
Сьогодні читала добре.
Мені, мені...Дуже шкода Христа,
І ручки до серця горне.
......................................................
Одна з чотирьох. Найчистіша душа...
Відчула... Вже не забуде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422646
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 04.05.2013
Десь там на Волині
У травах полину,
Чи може цвіли льони,
Як небо глибокі.
І ти, синьоокий,
Бранець війни,
Лежав серед трав,
Серед сонця і неба -
Де бу́ли думи твої?
Боронив Україну,
Діток і дружину,
Надії свої.
Чекав в полі бою.
Хто поряд з тобою? -
Впізнав земляка свого.
Ще пройде хвилина
І чорна машина
Вб'є тебе, його.
Життя, наче води.
За щастя народу,-
За кого його ти віддав?
За діток, дружину,
За рідну Вкраїну -
Не скаже солдат.
Стоять обеліски,
Берізонька кісками
Погладжує їх.
Дочки́ пам'ятали,
Дружина чекала,
Немає вже всіх.
Залишилась пам'ять,
Весною з квітками
Приходять онуки твої.
Хвилина мовчання,
Небо в чеканні,
Дзвін по селі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422449
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2013
ТВОРЧІСТЬ
Буває так: бере якась знемога;
У вухах все звучить курантів бій;
І вдалині стихає гуркіт грому.
Незнаних, полохливих голосів
Ввижається і квиління і стогін.
Змикається якийсь таємний круг.
Та в цій безодні шепоту і дзвонів
Перемагає все єдиний звук.
І так навколо неповторно тихо,
Що чути, в лісі як росте трава,
Як по землі іде з сумою лихо...
Та ось уже почулися слова
І рим легких сигнальнії дзвіночки -
Тоді я починаю розуміть,
І просто продиктовані рядочки
На сторінках збираються ожить.
А.Ахматова *СЕДЬМАЯ КНИГА*
ТВОРЧЕСТВО
Бывает так: какая-то истома;
В ушах не умолкает бой часов;
Вдали раскат стихающего грома.
Неузнанных и пленных голосов
Мне чудятся и жалобы и стоны,
Сужается какой-то тайный круг.
Но в этой бездне шепотов и звонов
Встает один, все победивший звук.
Так вкруг него неповторимо тихо,
Что слышно,как в лесу растет трава,
Как по земле идет с котомкой лихо...
Но вот уже послышались слова
И легких рифм сигнальные звоночки -
Тогда я начинаю понимать,
И просто продиктованные строчки
Ложатся в белоснежную тетрадь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422433
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 03.05.2013
Мамі і бабусі посвячую.
Медом, сонцем і ранком пахнуть трави високі,
Спокій стелиться низом, мов білий туман.
Сільський цвинтар втопає у тиші глибокій,
Мій цілитель роз'ятренних ран...
....................................................................
Побреду по росі, зберу її до краплини,
Дві могилки знайду, постою над ними,
Доторкнусь до хрестів і поплачу тихенько -
Відпочинь, зболіле серденько.
Помолюсь, попрощаюсь і піду за ворота,
Спочивайте кохані, я ще повернусь.
Відчувала завжди́ ва́шу ніжність й турботу,
До землі вам за це поклонюсь.
...............................................................................
Пахнуть небом і сонцем трави вранці для мене,
Дві могилки у вічнісь пливуть, мов човни.
А навколо буя розмаїття зелене
Все чекає мене щовесни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422391
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 02.05.2013
Весняні громи прокотились над степом,
Гроза відійшла за село, вдалечінь,
А райдуга світлу доріженьку стеле
На милий і рідний батьківський поріг.
І де б не водила нас доля по світу,
І де б не блукали, усе то пусте,
Нас серце веде через зими і лі́та,
Туди, де калина в подвір'ї цвіте.
Туди, де дитинство пройшло серед вишень
І юність мужніла у яблунь цвіту,
Там, де над господою стелиться тиша,
Де мама чекала на мене в саду.
Давно все минуло, та серце мов птаха,
Лиш тільки весна у литаври заб'є,
Усе полишає, бо треба вертати,
В знайоме, з дитинства, обійстя своє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422362
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2013
Від себе не втечеш - малюй, а чи ваяй,
Лиш ти одна за тином, всі знадвору.
То може щось в житті переінач, міняй,
В своїм. В собі візьми над страхом гору.
Бо твій ЛГ, все квилить, чи сурмить?
А може й правда? - виплакати болі...
Та ні! Все ж краще - це себе змінить,
А сліз і болю у житті доволі.
Я знаю, є один неперевершений рецепт:
Ним вже багато хто користувався;
До Того йди, хто світу є Отцем,
Хто з Сином в юдолі земні спускався,
А, опісля́, світ Духом увінчався.
Ще знаю: важко з себе починать -
Лиш так душею опанує спокій.
І ти відчуєш, все в тобі дасть знать:
Мир у душі - роїть думки глибокі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421911
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.04.2013
Для чого,скажи, перекинувся ти
То вітром, то каменем, птахом?
Для чого, скажи, усміхаєшся ти,
Іскришся, мов зірка над дахом?
Не муч мене, не зачіпай!
Пусти мене в буднів турботи...
Бо п'яний вогонь блукає
Сухим та сірим болотом.
І Муза в потертій хустині,
Так тужно заголосила
В печалі жорстокій і юній,
Її чудодійна сила.
А.Ахматова 1915 *БЕЛАЯ СТАЯ*
***
Зачем притворяешься ты
То ветром, то камнем, то птицей?
зачем улыбаешься ты
Мне с неба внезапной зарницей?
Не мучь меня больше, не тронь!
Пусти меня к вещим заботам...
Шатается пьяный огонь
По высохшим серым болотам.
И Муза в дырявом платке
Протяжно поет и уныло
В жестокой и юной тоске
Ее чудотворная сила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421859
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 30.04.2013
***
Розквітла слива біля храму.
Легка гроза пройшла
Залишивши веселки браму.
***
Наче метеликів рій,
Вітер несе пелюстки над рікою.
Білої сливи пора закінчилась цвітіння.
***
Рожеві келихи духмяного напою,
Дарує кущ магнолії малої.
Голубить погляд, тішить душу цвітом.
***
У прозорій воді озерця голубого
Срібна рибка пливе,
Наче місяць у хмарах.
***
На кінчик вудочки
Зелена бабка причепилась.
Боюсь злякати, дихання спинила.
***
Спокійний вітерець
Колише очерет високий.
Припнутий до кілочка човен спочиває мирно.
***
Між комишами
Курочка сіренька сновигає,
Її тоненькі ніжки топчуть ненюфари.
***
Через пороги човник переплив
Не побоявшись чорторию.
Старий рибак додому брів квапливо.
***
Тривкий солодкий дух
Тече землею кволо,
Розквітла у саду вечірня матіола.
***
В'юнок малий
Забравсь на пліт:
Поглянь но світ в якому я убранні.
***
Мальви гожі
Перехилились через тин;
В дворі сусіднім мак розцвів.
***
Пахуча конюшина
Вкрила лу́ки;
На Спаса дзбани будуть повні меду.
***
Куріпка маленька
В жита заховалась від спеки.
Сонця коло гаряче ще високо в небі стоїть.
***
Сиджу під небом,
Хмари носить вітер.
Чекаю, може дощ проллється літній.
***
Літній зорепад.
Над ставком зелені верби
Віттям шелестять.
***
Засмаглі чорнобривці на межі.
Осінь надійшла,
Вони ж стоять, мов пави.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421827
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2013
То голос був. Він звав утішно.
Казав мені: * Іди сюди,
Залиш свій край глухий і грішний,
Покинь Росію назавжди.
Я кров від рук твоїх відмию,
Із серця вийму чорний стид,
Я новим іменем покрию
Біль від поразок і від кривд*.
Та вивірено і спокійно,
Руками я замкнула слух,
Щоб мови цеї звук негідний
Не осквернив скорботний дух.
А.Ахматова 1917 сентябрь
Мне голос был. Он звал утешно.
Он говорил: * Иди сюда,
Оставь свой край глухой и грешный,
Оставь Россию навсегда.
Я кровь от рук твоих отмою,
Из сердца выну черный стыд,
Я новым именем покрою
Боль поражений и обид*.
Но равнодушно и спокойно
Руками я замкнула слух,
Чтоб этой речью недостойной
Не осквернился скорбный дух.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421369
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 28.04.2013
Час густий, мов вранішній туман
І солодкий, мов осінні груші,
Ще бринить цілунком на губах,
Спогади вертає невмирущі...
.........................................
Друзі розійшлися вже давно,
Вже давно допите все вино,
Розум світлий, зорі світять ясні,
Ми у світлі місяця прекрасні.
Душі ткані з місячного сяйва.
Всі слова сьогодні будуть зайві,
Тільки руки ніжно руки пестять,
Наші очі, наче теплі весни.
Час густий, немов серпневі ночі,
Вже під ранок ми зімкнули очі,
Місце тепле, де горіли дрова,
Слухаємо ніч, вона чудова...
.........................................
Йдуть роки, не кроком, швидкою ходою,
Потяглись турботи буднів чередою.
Час густий і теплий, наче мед смакує,
А зозуля в лісі все літа рахує.
Зими, весни, роки плинуть за водою.
Ми давно родина, любий із тобою,
Але ніч найперша в зоряному лісі
Все іще смакує, немов гарна пісня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421238
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2013
Не будем пити з однієї склянки
Ні чисту воду, ні п'янке вино,
Не поцілуємось прозорим ранком
І ввечері не глянем у вікно.
Ти сонцем живишся, я місяцем живу
Та сповідаєм ми любов одну.
Зі мною завжди вірний, ніжний друг
І місце біля тебе є подрузі,
Та у очах твоїх вловила сум,
Ти винуватий і в моїй недузі.
І зустрічей коротких не шукаєм я і ти,
Наш спокій так лиш можна зберегти.
Лиш голос твій співа в моїх віршах,
В твоїх віршах мій подих віє.
О, є багаття, якого не посміє
Торкнутися ні забуття, ні страх.
Якби ти знав, тепер мені як любі
Твої сухі, рожеві губи.
А.Ахматова * ЧЕТКИ *
Не будем пить из одного стакана,
Ни воду мы, ни сладкое вино,
Не поцелуемся мы утром рано,
А ввечеру не поглядим в окно.
Ты дышишь солнцем, я дышу луною,
Но живы мы любовию одною.
Со мной всегда мой верный, нежный друг,
С тобой твоя веселая подруга.
Но мне понятен серых глаз испуг,
И ты виновник моего недуга.
Коротких мы не учащаем встреч,
Так наш покой нам суждено беречь.
Лишь голос твой поет в моих стихах,
В твоих стихах мое дыханье веет.
О, есть костер, которого не смеет
Коснуться ни забвение, ни страх.
И если б знал ты, как сейчас мне любы
Твои сухие, розовые губы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421165
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 27.04.2013
Я посміхатись перестала,
Морозний вітер губи студить,
Що ж, на надію менше стало,
На о́дну пісню більше буде.
І пісню цю віддам, неволі,
На сміх, на розпин, на поталу,
Душа зайшлася гострим болем,
Бо про любов я промовчала.
А.Ахматова 1915 *БЕЛАЯ СТАЯ*
Я улыбаться перестала,
Морозный ветер губы студит,
Одной надеждой меньше стало,
Одною песней больше будет.
И эту песню я невольно
Отдам на смех и поруганье,
Затем что нестерпимо больно
Душе любовное молчанье.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420951
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 25.04.2013
Нумо просніться мої голуб'ята,
Годі вже спати, вставати пора,
Сонце весняне зиркає в хату,
Чекає в дворі і робота, і гра.
Треба лопати помити в кориті,
З льоху принести картоплі відро,
Впертих курчат прогнати із жита, -
Змалечку вчіться творити добро,
Працю свою і чужу шанувати.
Добре і швидко все вміти робить,
Хист свій у труд з любов'ю вкладати,
Лінощі кляті від себе гонить.
Вчіться маленькі, в житті знадобиться,
Вчітеся всьому, чого я вас вчу.
Нумо ріденькі, не треба ліниться -
Працю свою перетворим на гру.
* ЦЕЙ ВІРШ Я НАПИСАЛА У ДАЛЕКОМУ 86*
ДЛЯ СИНА І ДОЦІ, ЯК І БАГАТО ІНШИХ.
А СЬОГОДНІ, ДЯКУЮЧИ ЛЮБОВІ ВАСИЛЬЄВІЙ -
ПРОЧИТАВШИ ЇЇ ПОСВЯТУ ДОЧЦІ, ВИРІШИЛА
ВИСТАВИТИ НА ВАШ СУД.
БУДУ ВДЯЧНА ЗА ВІДГУКИ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420769
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.04.2013
ВВЕЧЕРІ
Дзвеніла музика в саду
Таким невиплаканим горем.
І свіжо, гостро пахли морем
На таці мідії в льоду.
Він лиш сказав: * Я вірний друг! *
Торкнув легенько одяг мій.
О, як несхожий на обійми.
Цей дотик випещених рук.
Так гладять кішок; - * Боже мій*,
І роздивляються струнких наїзниць...
І ли́́ше сміх в очах спокійних
У вій обрамі золотій.
Тужливі скрипок голоси
Співають, тягнуться за димом:
* Благословенні небеса -
Ти вперше, наодинці з милим.*
А.Ахматова 1913 * ЧЕТКИ *
ВЕЧЕРОМ
Звенела музыка в саду
Таким невыразимым горем.
Свежо и остро пахли морем
На блюде устрицы во льду.
Он мне сказал: * Я верный друг!*
И моего коснулся платья.
Как не похожи на объятья
Прикосновенья этих рук.
Так гладят кошек или птиц,
Так на наездниц смотрят стройных...
Лишь смех в глазах его спокойных
Под легким золотом ресниц.
А скорбных скрипок голоса
Поют за стелющимся дымом:
* Благослови же небеса -
Ты первый раз одна с любимым *.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420649
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 24.04.2013
Дзвінка бірюза розлилась аж за обрій,
І жайвір у ній розчинив свою пісню,
Поклавши на ноти і землю, і всесвіт,
Вплітаючи в скерцо поля з малахіту.
Співає життя, що до сонця тягнеться,
Порвавши на шмаття гнітючість і темінь,
Ввібравши все коло буття в своє серце,
Скрипковим ключем зависає у небі.
....................................................................
Розкрию і я вічну душу, мов крила.
У мріях полину за птахом у висі.
*Летіти, летіти*, - отак би й летіла,
Пронизана вітром і скупана в пісні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420351
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2013
Як це красиво - любити ближнього
І не просити взамін нічого;
Віддати все, і навіть з лишком,
Ховати глибоко і біль, і втому.
Як це важливо - жаліти ближнього,
І не чекати взамін нічого;
Страждати гірко і все це тишком,
Щоб не обтяжити оцим нікого.
Як це потрібно - радіти з ближнім,
Це має бути верхом блаженства.
Не бути гордим, не бути зверхнім,
Найголовніше - не бути че́рствим.
Як це красиво...
Як це важливо...
Як це потрібно...
Любити ближнього.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420303
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.04.2013
Гарно тут; і шерхіт і хруст,
З кожним ранком сильніший мороз,
В білім полум'ї хилиться кущ
З кришталю відтворених руж.
І на білих святкових снігах
Лижний слід, наче пам'ять про те,
Що в якихось далеких віках
Ми з тобою були тет-а-тет.
А.Ахматова 1922 *АNNO DOMINI*
Хорошо здесь; и шелест и хруст;
С каждым утром сильнее мороз,
В белом пламени клонится куст
Ледяных ослепительных роз.
И на пышных парадных снегах
Лыжный след, словно память о том,
Что в каких-то далеких веках
Здесь с тобою прошли мы вдвоем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2013
Твій білий дім і тихий сад поли́шу.
Життя хай буде світла мла.
Тебе, тебе в моїх прославлю віршах,
Як жінка би прославить не могла.
Ти пам'ятаєш дорогу подругу
В тобою створенім очам її раю,
А я товаром рідкісним торгую -
Твою любов і ніжність продаю.
А.Ахматова * БЕЛАЯ СТАЯ*
Твой белый дом и тихий сад оставлю.
Да будет жизнь пустынна и бела.
Тебя, тебя в моих стихах прославлю,
Как женщина прославить не могла.
И ты подругу помнишь дорогую
В тобою созданном очам ее раю,
А я товаром редкостным торгую -
Твою любовь и нежность продаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420100
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 22.04.2013
***
Тягнеться без кінця - тяжкий, янтарний день!
Яка ж нестерпна туга і марне чекання!
І знову, срібним голосом, олень
Розповіда в звіринці про північне сяйво.
І я повірила, що є холодний сніг,
І синя купіль, для упавших ниць,
І саночок малих невірний біг
Під стародавній гул дзвінниць.
А.Ахматова 1912 * ЧЕТКИ *
***
Он длится без конца - янтарный, тяжкий день!
Как невозможна грусть, как тщетно ожиданье!
И снова голосом серебряным олень
В зверинце говорит о северном сиянье.
И я поверила, что есть прохладный снег
И синяя купель, кто ниц и болен,
И санок маленьких неверный бег
Под звоны древние далеких колоколен.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419871
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 21.04.2013
Двадцять перше. Ніч. Понеділок.
Міражі столиці у млі.
Бач придумав, якийсь негідник,
Що буває любов на землі.
І від ліні, а може зі скуки
Всі повірили, так і живуть:
Ждуть побачень, бояться розлуки
І кохання в піснях зовуть.
А для інших є таємниця,
Спочиває тиша на них.
Я на це наштовхнулась - дрібниця,
Та хворію від роздумів цих.
А Ахматова 1917 * БЕЛАЯ СТАЯ*
Двадцать первое. Ночь. Понедельник.
Очертанья столицы во мгле.
Сочинил же какой-то бездельник,
Что бывает любовь на земле.
И от лености или со скуки
Все поверили, так и живут:
Ждут свиданий, боятся разлуки
И любовные песни поют.
Но иным открывается тайна,
И почиет на них тишина...
Я на это наткнулась случайно
И с тех пор все как будто больна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419664
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 20.04.2013
Місяць окрайцем в вікно заглядає,
Ніч колискову дитяті співає,
Котик - муркотик примружує очі,
Тільки онученька спати не хоче.
Скільки в маленькій закладено сили,
Вітром легеньким навколо носилась,
Все поскладала, усіх розчесала,
Кицю й собачку по хаті ганяла.
Сто один раз іграшки розсипала,
Збилася з лі́ку - до трьох рахувала.
*Поприбиралася* в кожній шухлядці.
Зайця саджала у пальмовій кадці.
Так натомилась, ну так натрудилась,
Ніжки ледь носять. Об двері забилась.
Спати вкладаю - не спиться дитяті,
Моя невгамовна, лягай спочивати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419657
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.04.2013
Ми шукаєм собі пристанища
І не хочем змиритись з дійсністю -
Подорожні ми. Навіть станси ще
Не звучать лебединою піснею.
Ми йдемо і несемо тяготи
Наших днів і ночей наболілих,
А десь там уже човен лагодить
Перевізчик - Харон пристарілий.
Щоби душу, сповнену осені
Не лишити надії останньої,
Переправити в небо з просинню,
Скоротити дорогу дальнюю.
Не зови нас іше пристанище.
Не готові ми в небо синєє.
Ще народяться строфи - станси,
Стануть піснею лебединою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419517
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 19.04.2013
Ще жовтим вечоріє світ.
Квітнева ніжна прохолода.
Ти запізнився на сто літ,
Та все-таки тобі я рада.
Іди до мене ближче, сядь,
Дивись веселими очами:
Ось синій зошит, він, поглянь,
Дитячих літ моїх - віршами.
Пробач,що не впивалась небом
І сонцю теж раділа мало.
Пробач, пробач, що замісь тебе
Я серце іншим віддавала.
А.Ахматова 1917 "БЕЛАЯ СТАЯ"
Широк и желт вечерний свет,
Нежна апрельская прохлада.
Ты опоздал на много лет,
Но все-таки тебе я рада.
Сюда ко мне поближе сядь,
Гляди веселыми глазами:
Вот эта синяя тетрадь -
С моими детскими стихами.
Прости, что я жила скорбя
И солнцу радовалась мало.
Прости, прости, что за тебя
Я слишком многих принимала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419464
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 19.04.2013
Куди не кинеш оком, край розкішний,
Зелені луки - наче оксамит,
Ріка несе срібло́ води неспішно
І по порогах, наче дзвін дзвенить.
Тут маревом покрились очерети,
Лісок березовий, аж до води, струмить.
Так тихо й мирно, що збагнувши де ти,
Мов чайка, серце в небеса летить.
Куди не кинеш оком, край розкішний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418784
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.04.2013
Я відчуваю ніч.
Вона так тихо, тихо
Прийшла, підкралася, заполонила.
Приспала гамір, тишу розбудила,
До ніг моїх зірок жбурнула вихор,
І закружляла разом з ними у танку,
І ковдру сну сріблясту та тонку
Накинула мені на очі.
Та дарма все,
Я спати ще не хочу,
Я хочу бачити оте ніщо й нічого,
Що за вікном моїм, і що то за дорога?
Куди веде? І де вона скінчиться?
По ній, як човен, місяць плине
В світи казок, у чарівну долину,
Де спочиває синя птиця.
Мені б за нею,
Та боюсь злякати,
Бо вдарить крилами і полетить
За гори, там де срібний край лежить.
А я лишусь в полоні ночі...
Реальність це?!. Заплющу очі...
І ранком буду снить.
1990
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418566
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 15.04.2013
Плакав ліс,
Срібні сльози лились ручаями.
Вітер розголос ніс,
Понад долами й понад горами.
Знайте всі, -
Там у лісі дерева зникають,
Віковічні дуби -
Їх рубають, безжально рубають.
Плакав ліс,
Срібні сльози лились ручаями.
Вітер ніс, слізну вість,
Понад людськими головами.
2005
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418260
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.04.2013
Намалюю квіточку -
синім розцвіла.
Намалюю качечку -
Дніпром попливла.
Білого лебедика, -
на крилонька встав,
Розгорнувши хмари
небом пригощав.
Розмалюю писанку -
лишу на столі.
Вишиванку вишию
на спочин собі.
Цвіт калини білої
у вірші вплету.
В неділеньку зрання
в церковцю піду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418257
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 14.04.2013
Ти дарував мені маки чорні,
Вони гармонійно зливались
з моїм рудим волоссям.
Я цілувала тебе, мов хвиля човен
І чекала ти скажеш, - кохаю,
та цього не сталося.
Зберігаю пелюстки чорні
у скринці для прикрас.
Зберігаю смуток у серці і знову
чекаю, може колись доля нас,
Ще зведе на стежці серед гір,
де зірвав ти ті маки чорні,
Що так гармонійно зливались
з волоссям моїм.
Чорні маки з рудим волоссям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417998
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 13.04.2013
Час сочиться, мов кров із рани.
Ніч настала тяжка і довга.
Чи воскресне Христос?
Чи наступить ранок?
Ми чекаєм.
Та як це добре,
Бути тут, серед тих, хто може,
Сподіватися як і я воскресіння.
Подивися на жнива Твої, Боже,
Ти посіяв добре насіння.
Ноги терпнуть,
Обтяженні віки...
Та співає хор тропар Воскресіння...
І щезає утома, губляться роки,
Знов радіє душа у надії спасіння.
Проживемо ще рік,
А може і більше, -
Милосердний Господь,
Що Воскрес сьогодні.
Все простилось й забулось,
Що було раніше,
В серці радість лишилась,
Тиша і спокій.
Великодня ніч 15 квітня 2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417936
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2013
Господи, дяка Тобі, -
Закінчилась ніч, довга і темна.
Ранок настав,
Ти підніс ясне сонце над нами.
Сутінки сірі
Розводиш своєю рукою.
Небо жаріє зорею,
То до раю дорога кличе і манить.
Серце тріпоче
Бажанням крила розправити
І полетіти
Птахом легким за обрій і далі,
Щоб з насолодою
Лик Твій Святий споглядати,
З ангельським хором
Співаючи - * В Вишніх, осанна*
2001
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417859
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 12.04.2013
Краплинку осені прибережу,
Бо до зими іще доволі довго.
Заляжу на диван і свічку погашу,
І буду снити щось чарівно добре.
То буде сон про весну, що пройшла,
Прекрасно-світла і чарівно-синя,
Про літо чисте, духмяне́, - таке лиш в снах,
То затуманиться, то знову зрине.
А я біжу, трава сяга колін,
Догнати хочу чи весну, чи долю,
На річці відцвіла вже квітка - одолінь,
Я в часі посивіла аж до болю.
Краплинку осені прибережу,
Холодної зими мене зігріє.
У неспокійних снах сама себе буджу,
Бо вже зі сходу ранок пломеніє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417612
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2013
***
Ось місяць-молодик, як шмат чарджоу-дині,
Приліг на край вікна, і духота навкруг,
Коли закриті двері, зачарувала дому дух
Летюча гілка голубих гліциній.
В горня́тку глинянім холодна є вода,
Рушник, мов сніг, і свічка воскова
Горить, як у дитинстві, - метеликів ззива,
Гуркоче тиша і моїх не чує слів, -
Тоді із темряви рембрантівських кутів
Щось зрине враз і заховається туди ж,
Та я не стрепенусь, мені лякатись чи ж...
Тут самота мене впіймала міцно в сіть,
Погляне чорний кіт, мов око надстоліть,
І не бажає лик, що в дзеркалі, допомогати.
Добраніч ніч. Соло́дко буду спати.
А.Ахматова
***
Когда лежит луна ломтем чарджуйской дыни
На краешке окна, и духота кругом,
Когда закрыта дверь, и заколдован дом
Воздушной веткой голубых глициний,
И в чашке глиняной холодная вода,
И полотенца снег, и свечка восковая
Горит, как в детстве, мотыльков сзывая,
Грохочет тишина, моих не слыша слов, -
Тогда из черноты рембрандтовских углов
Склубится что-то вдруг и спрячется туда же,
Но я не встрепенусь, не испугаюсь даже...
Здесь одиночество меня поймало в сети.
Хозяйкин черный кот глядит, как глаз столетий,
И в зеркале двойник не хочет мне помочь.
Я буду сладко спать. Спокойной ночи ночь.
Ташкент. 1944
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417479
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 11.04.2013
Сині волошки в житах.
Небо прозоре і чисте.
Білий замріяний птах.
Райдуги коромисло.
Серце тріпоче й щемить;-
*Господи, як все прекрасно*
Кожна прожита мить -
Дотик до Твого царства.
Все тут голубить зір.
Все окриляє душу.
.................................................
Ось під рукою п́апір,
Я записати це мушу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417140
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.04.2013
Щастя яке,
Яка таїна.
Хрестять дитятко -
Незрима війна,
Ангели світла крилами білими
Тиснуть лукавих.
Молитва.
Невидимий
Поруч священника Бог сам стоїть.
Господи,
Скільки часу,
Скільки століть
В руки Свої Ти приймаєш дітей?!
Миро святе,
Дар Твій - єлей.
Хрестяться родичі,
Хресні батьки
Клятву дають - одну, на віки.
Щастя яке!
Яка таїна!
Хрестять дитятко,
Хрещальна вода
Ніжно приймає в купіль свою
Ще одну душу,
Маленьку таку,
В лоно церковне,
В ризи шовкові,
Отчого дому - Святої любові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416809
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.04.2013
***
Дощ хитає човен наш.
Як намет зелений плащ.
Ми рибалим. Час іде.
Лящ ледачий броде де?
Тільки бульки по воді.
Вітер гоне зграю хвиль,
Не одну, а сотні миль.
Ми рибалим. Дощ іде.
Під човном вода гуде
Наче духовий орган.
Ліс шумить і дощ шумить,
Мирно лящ у річці спить.
Ми рибалим. День пройшов.
Завтра ми приїдем знов.
Щоб сидіти під плащем,
Щоб рибалить під дощем
Чудо - юдо рибу - лящ.
2007
***
Літо настає,
Згине зим примара.
Вудочку візьму,
Рибки наловлю,
Юшечки наварим.
2011
***
На кінчик вудочки
Зелена бабка причепилась,
Боюсь злякати - дихання спинила.
2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416756
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.04.2013
1993
Жовта троянда у синьому глеці.
Смуток у мо́їх очах.
Тихо на землю скрадається вечір,
Плечі укутав страх.
Ти у від'їзді. Доріженька дальня
Нині подруга тобі.
Лине із серця пісня печальна,
Очі в сльозах і журбі.
Вже повертайся, годі блукати
По́між чужих осель.
Серце стомилось тебе виглядати,
Де ти, коханий Лель?
Жовта троянда, щастя провісник,
В синьому глеці стоїть.
Де ти згубився, мій Перелесник,
Серед шляхів і століть?
Нам не дано в цьому світі без краю
Нести своє життя.
Милий вертай вже, тебе благаю,
Гірка, мов полин, самота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416541
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2013
Пробилось сонечко крізь хмари
І серце промінцем зігріло.
Все піднебесся засіяло, -
Привіт Тобі, Пречиста Діво.
Сам Бог обрав Тебе , Єдину,
Маленьким затишком для Сина,
І заховав у Тобі - Диво,
Щоб проросло, заколосилось
Та визріло в погожу днину,
Щоб хлібом, су́щим і на́дсущим,
Прийти в призначену годину.
.......................................................
Сьогодні радість в не́ба си́ні -
Початок нашого спасіння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416486
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 07.04.2013
Теплінь на дворі і краса.
Я двері відчиню у білу днину.
Хай почекає недоплетена коса,
Я світом білим помилуюся хвилину.
Пущу у даль, як коней по лугу́
Свої думки і мрії, й сподівання.
І ще хоча б хвилиночку-другу́
Послухаю я шлягер про кохання;
О, новомодні словеса і почуття,
Розковані, розхристані, зрадливі,
Такі падкі на згубні відкриття -
бездумно-спрощені і солодко-вродливі.
А як прекрасно ранок починавсь
І день впливав у дім на світлій хвилі...
Натисну клавішу - урвався глас,
Дам спокій вухам і весняній днині.
......................................................................
Така тишінь на серці стала враз...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414967
рубрика: Поезія,
дата поступления 02.04.2013
Нині весна.
Розквітнуть знову магнолії
І зелена трава проб'ється крізь сніг.
Тут життя не кінчається -
Не гнівіть ні Бога, ні долю.
І надалі хай стелиться обрій
Під підошвами ваших ніг.
І втомившись,
Долайте життєві відстані.
Не скупіться горіти душею, бо
Дорога сумна без прикрас.
На землі життя не кінчається,
Хоч чекають небесні пристані -
Для весни у нас є ще час.
Нас чекає весна.
Набубня́віли бру́ньки магнолії...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414752
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2013
Ранок - воскресіння дня.
Кроки нелегкі, шлях мій навмання.
Через терня, через полини.
Господи спаси, Боже сохрани,
Бо бреду одна серед хижих віт.
Але поперед́у - зоряніє слід,
Від Твого Хреста, від Євангелій...
Ранок... Воскресіння для моїх надій.
2007
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414545
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2013
Плаче душа,
Чайкою квилить; -
Що я зробила?
Що я зробила!
Діток в утробі
Занапастила.
Матінко Божа,
Якщо Твоя ласка,
Прийми діток моїх
У Твої ясла.
Ти тільки можеш
Так обігріти
Щоб заспокоїлись
Отії діти.
А я довіку
Буду молити
Щоби Господь мені
Зміг це простити
І щоби знав
Доки жити я буду
Того гріха
Я не забуду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413908
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.03.2013
Сад.
Серед пишних, розлогих олив
Слово Господнє і Слово - Господь,
Син перед Батьком молитву творив;
*- Отче, прийшла вже година моя,
Виповнив волю Твою в світі Я,
Хрест Мій чекає уже, але Ти,
Чашу оцю можеш ще пронести
Помимо мене. Та воля Твоя.
Боже Всевишній, Твоя не Моя*.
Ніч.
Тиха ніч серед сірих олив.
Місяць небесний за хмари заплив.
Скрадує кроки підступний Іуда,
*- Отче! Як уже є, то нехай так і буде*.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413827
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 29.03.2013
***
За вікном тиха ніч,
Оксамитово - синя.
Зорі, мов діаманти,
Хтось розсипав по ній.
Одинока тополя,
Неструшеним листям,
Торкається ніжно до них.
Місяць срібний з-за обрію,
Мов той човен казковий
Розгортаючи темряву,
Підплива до вікна.
Задивившись на нього,
Дивом цим зачарована,
Заблукаю у всесвіті я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410885
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.03.2013
Паморозь на скронях захищає.
Не лякає весняна сльота.
Цей сніжок, як і зима зникає,
Ручаями плине до Дніпра.
Скільки б сніг не йшов, зима не вічна,
Всеперемагаюча хода весни.
І весни́, і наші дні полічені -
Їй у квітах, нам в віршах рости.
Не сумуйте, всьому час свій. Знаю,
Серце плаче, мов під сонцем лід.
Подивіться, он пташині зграї,
З ірію несуть нам теплі дні.
Порадійте, розтопіть любов'ю
І свої серця й серця чужі .
Вже весна сміється за горою -
Усмішкою їй допоможіть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410689
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2013
***
Літа спів,
Сяйво днів.
Стіг духмяного сіна.
В небі клекіт тужний журавлів
І ім'я одне -
Ліна,
Ліна...
***
Чи то Мавка, чи то
Валькірія.
Тільки серце, як в
горлинки сірої,
Таке зболене,
аж затяте.
Як же можна таку
не кохати.
Як же можна таку
не любити?
З її віршів росу
нам пити.
Слів красу із рядків
добувати -
Вже за це її можна
кохати.
***
Пані Ліно, голубко сиза,
Звук сопілки - голос віршів,
То не вірші, то світла тризна,
Солов'їний чарівний спів.
Очі ніжно рядочки голублять...
Серце гулко тріпоче, мов птах.
Пані Ліно, я знаю вас люблять...
Серцем Юнка, хоч вже і в літах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410513
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.03.2013
***
Застигла, як комаха в бурштині,
В дрібних, нікчемних, непотрібних справах,
Розтоптана, розпластана, на дні,
У незліковних незліченних ранах.
Хто душу полікує, хто візьме
На себе цей тягар тяженний,
Хто розірве притягнення земне,
У попіл смуток розітре буденний.
Мені б за спину два легких крила
Та на ногах моїх тяжкі окови,
Я рвалась в небо, відірватись не змогла,
Чи досить сил щоб спробувати знову.
1992
***
Тільки Господу це під силу,
Дати крила, розбити окови;
Рвалась в небо - не стало сили,
Чи зумію піднятись знову.
Мати Божа, усі святії,
Помоліться за мене кріпко,
Все здавалось, що чайка вільна,
Я ж важка, дебела куріпка.
Боже милий, дай мені сили
Від землі відірватись в небо,
Розпростати, розкрити крила,
Піднестись піднятись до Тебе.
Та повзу не колінцях знову,
Знов рівняюсь з Твоєю травою,
Боже милий, на все Твоя воля,
Все знесу, аби тільки з Тобою.
2004
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410407
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 19.03.2013
Я пишу вірші́, коли приходить Му́за.
Знаєте, ми з нею, як не як, а дру́зі.
Та вона у мене чуднува́та, зовсім,
Забуває, і́ноді, весна чи осінь.
Може, то склеро́з, зненацька підібрався?
(хто́ зна, де він тільки в неї взявся)?
В мене кри́за, я валю усе на Му́зу,
Думаю, для цьо́го і потрібні друзі.
А вона, бідне́нька, геть опустить плечі,
(жарти з нею, мабуть, недоречні)...
Щось мене понесло манівцями...
Бо пишу - до тями, чи без тями...
Нащо? - я сама себе питаю.
Мабуть, Муза, кинула мене,
Й між вами десь літає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409717
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 17.03.2013
***
Заховала промахи зима,
Сніжно-білу постелила скатертину.
Ось вже й дочекались ми Різдва,
І колядки під Зорю у небо линуть.
І радіє снігу дітвора,
Їм печаль мою сьогодні не збагнути;
- Нам же, тих, хто край наш захища,
Не дай Боже в суєті мирській забути.
Тож прошу Тебе, Святе Дитя,
Подаруй Вкраїні - миру, щастя, волі,
А зима хай снігом заміта,
Навіть пам’ять про лихі часи недолі. 06.01.15
***
Справи облиш, вечір цей не для справ,
В небі вечірньому Зірка зійшла.
Кожен промінчик торкається серця,
І понад Світом *Осанна* несеться.
У Назареті, вже дві тисячі літ, як
Хлопчик маленький родився на світ.
Ангели Божі співали про чудо
І пастухи ті дива не забудуть,
Бо у печері-кошарі на сіні
Місце єдине знайшлось для Мессії.
І спеленавши, поклавши у ясла,
Діва Марія - Зіронька Ясна,
- *Люляй, дитятко*, схилившись співала,
Долю щасливу для Сина благала...
*Христос родився,
Бог воплотився,
Ангели співають,
Царіє вітають...* 07.01. 2015
* * *
Прихилилось Небо до Землі...
Щастя нам кують небесні ковалі,
У Різдвяну ніч, щоб кожний з нас отримав
Пару білих крил, які напнуться за плечима,
Мов вітрила чудо-кораблів,
Небо прихиливши до Землі... 06.01.2014
[b]Різдвяна саґа…[/b]
́́Прозора тиша полонила сад...
Лягла на віття срібними льодами..
Оповила Дитятко на руках у Мами...
Налаштувала на мінорний лад
Хори дзвіночків з диво-голосами,
Щоби рознесли Вість по всій землі
[b]- Христос родився![/b] - порадійте з нами...
Янгелики в перинку білий пух
Набили, щоб було Йому тепліше,
І вітер люлечку легесенько колише...
Ще спить Дитя...
Ще не розвиднілось на світ...
Ще тиша бродить білими снігами...
Та вже Зоря, із диво-амальгами,
Розли́ла невечірнє сяйво над полями,
На радість вам.
Поколядуйте Господу із нами. 05.01.2014
***
Різдвяна ніч.
Зоря зійшла на небо.
Під нею, в ясельцях, Дитя сповите. 07.01.2013
***
Серце, мов дзвін,
Радість прийшла,
В небі вечірньому зірка зійшла.
Сяйво навкруг,
Все стихло й чекає, -
В убогій стаєнці Марія рождає,
Нашу надію і
Наше спасіння.
Двері до раю, в життя воскресіння. 07.01.2012
***
Серце палає від полиску свіч.
Тиха радість вирує в Різдвяну ніч.
[b]Христос народився![/b]
Ангельські хори - [b]*Славімо Його*,[/b]
Співають нам з гори. 06.01.2011
***
Різдвяна зірка
у небі з'явилась.
Маленьке Дитятко
в печері вродилось.
Ми з вами це диво
з дитинства знаєм.
[b]*Христос народився,* [/b]-
зі Святом вітаєм. 07.01.2010
***
Ще зовсім трішки
і народиться Христос.
І зірка засія над Вифлиємом.
Вам скаже, незначимий хтось,
що це неправда,
неможливо це під небом.
Не вірте.
Серце ваше відчиніть
назустріч Божій благодаті.
Любіть, любіть,
надійтесь і любіть,
На повну силу, на яку ви здатні.
Він недаремно двері неба
відчинив
І серце ваше
недаремно відчинилось,
Щоб у одну незриму мить -
[b]* Христос рождається*,[/b]
Над світом прокотилось. Святвечір. 2009
***
Ангел Божий
най прийде до вас
У вечірній,
у Різдвяний час.
Хай бажання ваші
візьме й понесе
До Господніх ніжок,
най усе,
Що в молитвах ваших
так бринить,
Виповниться в тую ж
саму мить.
Хай Господь дає вам
більше сил.
Довгих літ вам
і щасливих зим. 06.01.2008
***
Попросіть у Господа,
Щось значиме дуже...
Серце ваше хай до ближніх
Буде не байдуже...
Зглянеться Господь,
Побачивши таємне...
І прохання ваше буде недаремне. Святвечір. 2007
***
Бажаю в Різдво - любові і віри
(по суті ми з вами в душі маловіри).
Бажаю добра, здоров'я, достатку
(хоч наше життя задає нам загадки).
Бажаю вам миру у серці і в домі.
Не вірте в погане, вірте Богу одному. 07.01.2006.
***
Сутінки в кімнаті,
Попід образами ходять світлі тіні.
Полум'я лампадки.
Пироги на сіні.
І кутя смачненька в полив'янім горщику.
Зірочка різдвяна у сріблястім дощику.
За столом зібралась вся моя родина
І нині живуща й та, що в світлих тінях.
Тихії молитви і щирі колядки,
І тріпоче полум'я старої лампадки,
Розганяє сутінки.
Радість в душу лине.
У Різдво повита Україна нині. Святвечір. 2005
***
Янгелики в крильця білі
загорнули диво.
Невечірня зоря ясна
світ заполонила.
У кошарі, серед тварі,
дитятко вродилось.
Бог Предвічний з милосердя
дарував нам Сина. 07.01.2004
***
Хай ангел торкнеться вас ніжно крилом,
І серце зігріє Різдвяним теплом,
Хай щастя дарує маленький Ісус,
В житті щоб не було горя й спокус.
Душа хай співає окрилена вірою,
Добро вам воздасться великою мірою.
Найліпше бажайте сьогодні людям
І ва́ших бажань Господь не забуде. 06.01.2003
***
Зіронька вечірня небо запалила.
Діва Марія Дитятко вродила.
На сіні пахучім в печері-стайні,
А з неба Ангелики співали [b]*Осанна*[/b].
Малі пастушки зібрались докупки -
Там Бог народився. Біла голубка,
Крила над Ним,мов шатро розпростерла,
Небо прихилила, сіяє печера. Святвечір.2002
***
Святвечір. Зоря палає.
В саду, у печері Марія рождає,
Бо в цілому світі для Неї й Дитини,
Немає оселі, немає хатини.
А ви відчиніть своє серце сьогодні,
Відкиньте зневіру, думи холодні,
Затепліть у серці маленьку лампадку,
Малому Ісусику буде там хатка.
Зоря невечірня осяє світлицю,
Різдвяною радістю сповняться лиця. Передвечір Різдва 2001
***
З Різдвом святим тебе вітаю,
мій рідний український краю.
Від гір карпатських і до буйних
чорноморських хвиль.
хай буде мир тобі
і хліб. і сіль,
і все, чим український дім багатий,
хай буде щастя в кожній хаті.
І хай ростуть здоровими сини,
щоб не було злиго́днів і війни,
і щоб не плакала ні жодна мати.
Хай буде радості багато.
Різдва щасливого бажаю, тобі,
мій любий український краю.
Над кручами Славути й на Волині,
в степах таврійських,
й там, де води моря сині,
в горах Карпат і у полтавській хаті,
хай береже нас Бог і Бажа Мати. 07.01.2000
Кожен рік, на Святвечір, я пишу віншування
і розсилаю їх СМС-ками друзям і знайомим,
маю надію і вам вони теж сподобаються.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409134
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 15.03.2013
Береги ще скуті кригою,
Наче сивиною скроні...
Ще весна сидить за книгою
Десь у схроні...
Ще є час, та сонце яре
Увірветься в день...
Промінцем по кризі вдарить -
Дзень - дзелень...
Розламає лід торішній
Весняна вода...
..........................
Не пишу сьогодні віршів...
..........................
С е р е д а...............
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408510
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.03.2013
Ти знову взяла́сь за своє; -
Мов чайка кричиш - кви́лиш.
Ще Муза прийде твоя
(це - тільки жалості вилив).
Ще будуть ранки і весни,
Ще прийде щастя - повір.
Тільки не треба плести
сітку. Серце не звір.
Потрібна йому ніжна повінь
Із ласки, любові, тепла.
І не кажи, що не можеш.
І не кричи - не змогла!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407723
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2013