| Сторінки (5/474): | « | 1 2 3 4 5 | » |
Здрастуй, здрастуй, печаль! Що ж, проходь, моя подруго давня.
Вже забула про тебе. Гадала, ти вже не прийдеш.
Все здавалось мені, що та зустріч з тобою – остання,
Й не чекала тебе. Але ти завітала усе ж.
Бач – я досі одна. Все присвячую душу герою.
Хоч його не знайшла – а утратити знову боюсь.
Він далеко, а я веду бесіди нині з тобою.
Бачиш – серце порожнє; колись самотою втруюсь.
Я для нього – лиш та, що в житті одібрала хвилину.
Він забуде мене – і обличчя, і навіть ім’я;
Якщо ж зникну для нього – то тихою тінню загину.
А поки що, печале, я бранка покірна твоя...
2002.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031582
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2025
Почуття надто сильні, боюся згоріти у них.
Передати тобі – та ти їх не хочеш прийняти.
Не хочеш звільнити мене від страхів лихих,
Своє серце не хочеш назавше з моїм поєднати.
Ці чуття надто сильні, боюся згоріти у них,
Та полум’я дике приборкать уже я не в силі.
Зустріла тебе, й покохала тебе, на гріх, –
Та зостались од тебе самі тільки мрії безкрилі.
2002.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031579
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2025
Я слухаю тепер ці ніжні звуки,
Як відгомін забутої весни.
І в розпачі я простягаю руки –
Та не тебе торкаються вони.
Ти – ефемерний, зітканий із мрії,
Мій ідеал і демон водночас.
З тобою буть уже нема надії,
Але так хочу ще хоча би раз
Торкнути пам’ять поглядом непевним,
У сірі очі знову зазирнуть.
Моє життя ввесь час було даремним –
Душі моєї ти не зміг відчуть.
2002.
***
Знову демони з пекла простягують кощаві руки,
Моє серце не б’ється – завмерло з гіркої розпуки.
Мов у мертвому сні чую голосу рідного звуки,
І не можу отямитись – очі зов’яли від муки.
2002.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2025
Тиха краса, що в занедбаність пильно пантрує, –
Ні, не вимовить словом, лиш серце до ладу бринить.
Та усе – перед Богом; ніщо не минає всує –
Навіть ця непомітна, красиво-занедбана мить.
2024.Х.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2025
І
Ти – мов пісок, немов вода крізь пальці:
Я бачу, та не можу упіймати.
Минає ніч самотньо, але вранці
Тебе ізнов продовжую шукати.
А ти – мов вітер: вислизнеш і зникнеш,
І я лишусь самотня, як завжди.
І до кохання, мабуть, ти не звикнеш
Й мені зоставиш лиш свої сліди...
2003.
ІІ
Неначе час в пісочному годиннику,
Ти вислизаєш, тільки-но торкнусь.
Думок твоїх не можу зрозуміти я;
Й до божевілля втратити боюсь
Твій погляд, руки, усмішку і слово...
Але піском крізь пальці ти вже зник
(Бо ти не час і ти не у годиннику),
Лише в очах застиг німотний крик.
2003.
/Малюнок автора./
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2025
Вдивляюсь в очі віддзеркаленню:
Нас двоє – і одна душа –
Непочуттям твоїм обпалена,
Вона лиш тіні залиша.
На скалочки розбити дзеркало,
Звільнитись із твоїх тенет
Не зможу. Лиш сьозою терпкою
Щодня в мені вмира поет...
2002-07-29
Із циклу "Брабантське мереживо".
(Малюнок автора.
Й інтелект -- також.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2025
Шкода, що я – не ангол безтілесний:
Не можу жити у твоєму сні;
Разом умерти і разом воскреснуть
З тобою – не судилося мені.
Грішне єство
промовляє в мені щоночі.
Убити себе –
та однак ти ж не будеш моїм.
Я ж-бо тільки тебе
до смерті й по смерті хочу –
Стать твоєю душею і подихом легким твоїм.
2002.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030272
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2025
У примарному світлі далеких чужих океанів
Не знайдеш супокою, і відповідь теж не знайдеш.
А життя пролітає, неначе кіно на екрані,
І ти досі не знаєш, навіщо, для кого живеш.
Озирнися – відчуєш тепло ще не рідних обіймів,
Дай торкнутись вустам і щоки, і чола, і долонь.
Хай не висушать серце в далеких світах суховії.
Втім, якщо не кохаєш, розлука – це благо, либонь...
2002.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2025
Гаряча плоть звабливого створіння
На відстані спізнілого прозріння.
В очах сліпих затаєна печаль –
Можливості утраченої жаль.
І дві душі на відстані тепла,
І жодна з них ще досі не жила.
А у очах горить вогонь бажання,
Та ще на серці – опік від кохання...
2002.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030047
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2025
Їх розгорнула, але не злетіла,
У вічній статиці застиг душевний злет.
На камінь обернулись ніжні крила,
Несила вирватися із чіпких лабет.
Розкрила крила, але не злетіла –
В холоднім камені застиг п’янкий політ,
Любов на вічність їх перетворила,
В душі пекучий залишила слід...
2002.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030032
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2025
Я – не кішка.
І на лапи
Після тебе
Не упала.
М’якість ліжка,
Сутінь лампи
Довго потім
Забувала.
Не зуміла.
Після тебе
Я жила,
Мов у тумані.
Зрозуміла –
Усе просто –
Я була
Лиш некохана.
2003-01-18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2025
Вона виходить тільки уночі,
Ховаючи обличчя за вуаллю.
Шукає слід загаслої свічі.
І погляд її світиться печаллю.
Вона іде – одна, немов луна,
Що в коридорах вічности лунає.
Вона і світ – між них скляна стіна
І з лабіринту виходу немає.
Вона і ніч. І біль в її очах,
Який тобі, на жаль, не зрозуміти,
Бо ти пішов, лишивши
На устах смак поцілунків
і торішні квіти.
2001.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029754
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2025
Я не знаю тебе, і навряд чи колись розгадаю.
Ти забудеш мене, я тобі перетворюсь у тінь.
Можеш вигнать мене зі свого галасливого раю –
Але все-таки будеш у серці моєму один.
2002.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029683
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2024
Зоряне небо. Туман над водою.
Тиші нічної торкнуся рукою.
Подих згасає у терпкім повітрі.
Я, наче листя, лишаюсь у вітрі.
Невже ще недосить я випила трунку?
Від сірих очей цих немає рятунку...
2000-2002
***
Якісь уривки – фраз... і слів...
А запах весняних димів
Б'є в голову, хвилює кров.
Я тихо умираю знов.
2002-04-20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029682
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2024
Не мої мізки витягають через ніздрі –
Та черга дійде і до мене, я це знаю.
Прохромлюється серце часу вістрям:
Це фатум – і (спокійно?) я чекаю.
Біжи, ховайся – не втечеш од болю.
Хто залишивсь на змертвілій землі?
Оті створили власну й нашу долю –
Ті люди (?), що до мене тут були.
Руїни, згарища, розкублилися тіні,
І крик німий в густім повітрі згас.
Боюсь, ми залишилися єдині.
Умрем – ніхто не прийде після нас...
2001.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029020
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2024
Три замёрзшие розы
Среди белого дня
В сердце болью занозы
Укололи меня.
Околевшие розы...
Что ж издохли они?
Прихватили морозы –
Больше нету любви...
Я слезинки роняю
На останки цветов.
Зря лишь время теряю –
Не вернётся любовь.
Чей-то след убегает
По дорожке в снегу.
Пламя роз не пылает –
Уж остыло в пургу.
Только ветер упорно
Лепестки теребит;
След сбегает проворно.
Снег тихонько звенит.
Без ответов вопросы –
Чьих же стра́стей букет?
Ах, несчастные розы.
Ах, несчастный поэт...
2021-12-10
[i]Исходное стихотворение:[/i]
Белый снег серебрился.
Падал тихо звеня.
И в душе отразился
Болью сердце щемя.
На снегу у дороги,
Среди белого дня,
Три замёрзшие розы,
Ярче пламя огня.
Околевшие розы...
Чьей разлуки букет?
Отгремевшие грозы,
Знать, любви больше нет.
Лепестки умирали.
С ними плакала я.
И слезинки упали,
Растревожив меня.
Кто же здесь их оставил?
Чей же рядом здесь след?
Горечь к сердцу прибавил
Мой вопрос и ответ...
Ветер птицей кружился,
Целовал лепестки,
А на душу ложился
Холод зимней тоски...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028983
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.12.2024
Покручені, безлисті ще дерева
Розкинуть віття просто в небеса.
Ти подивись,
поглянь, яка краса:
Цей перший дощ напровесні з небес.
Злетіти вверх, де розум мій воскрес,
Зустріть тебе і – зникнуть. В небуття
Піти полегко і безжурно.
Лиш виття,
Неспокій і самотність цього вітру,
Що залишивсь без чергової жертви.
І погляд в небеса встромити мертвий.
В ці свіжі, ще весняні небеса.
2002-04-04.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028845
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2024
Сивий дим...
Сивина у волоссі твоїм.
Я кричу.
У безодню без тебе лечу.
Озирнись;
Подивись, зупинись, усміхнись!
Я ще та,
І чекаю тебе, як колись.
...2001.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028844
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2024
Пов’язана з тобою. НЕсвобода.
НЕспокій. НЕувага. НЕтепло.
Застигла в гранях сірих НЕприрода.
Я розтікаюсь, мов аморфне скло.
Та стримаюсь. НЕ крикну. НЕ зустріну.
Мов тінь, зійду з твого шляху у НЕ-
буття. Я НЕкоханою загину.
НЕ згадуй НЕокрилену мене.
...2003.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028527
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2024
У кожному із нас дрімає янгол,
Якого нам так важко розбудити.
Якого нам так важко зрозуміти.
Як в собі іскру Божу віднайти?
2006-06-13
Малюнок автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016430
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2024
Вечір спаде на замріяні гори
Стомлене сонце сідає за обрій
Танок вечірній танцюю для Тебе
Танок танцюю з Тобою
2006-02-01
Малюнок автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2024
* Чому /.../ і подібні йому (навколохристиянські і псевдохристиянські автори, в тому числі і белетристи) – такі популярні? Не тому, що їхні спекуляції – це істина, а тому, що вони – спекуляції оці – відповідають смакам публіки. Публіка не відкидає Христа – але і ставати християнами також не надто прагнуть, бо християнство – при усіх його недоліках – центрується на Бога досконалого («Будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний»), а не на такого, який подобається усім нам і кожному окремо. Але спрямовувати себе до Досконалості – означає змінювати себе, аби стати гідними Бога; набагато ж простіше змінити Бога, аби Він став вигідним тобі. Християнство – це важка праця над собою, а хто хоче працювати над собою? Ходити перед Богом – надзвичайно важко, а от приймати себе таким, як є (при цім виправдовувати свої недоліки природою, спадковістю, вихованням, впливом суспільства тощо) – не потребує ніяких зусиль.
От і виходить, що сучасний світ сповнений шаманістів, які, будучи позірно християнами (і не тільки – і буддистами, і юдаїстами, і мусульманами... – таких «сповідників», на жаль, доволі є у кожній релігії) або й нерелігійними людьми («Я не атеїст, я не відкидаю Бога, просто я вірую по-своєму»), по суті своїй, навіть не знаючи цього (бо не мають елементарних богословських знань) є шаманістами. (А шаманізм – це релігія, яка винесла Бога «за дужки», а так званих «духів» намагається використовувати у своїх інтересах, для досягнення добробуту тут і тепер. Звідси – різні забобони, амулети і подібні неподобства.)
-----------------------------
* Нас переконує не те, що насправді є раціональним, мудрим та істинним, але те, що нам [i]здається[/i] таким – бо воно відповідає нашим власним поняттям. Тобто аргументи, якими нас переконують, ми використовуємо не для самовдосконалення, але усього лише для самовиправдання. Аргумент, який для цього не підходить – відкидається як «неправдивий» і «нераціональний». «У мені, а не в писаннях Монтеня, знаходиться усе те, що я там вичитую,» - писав Блез Паскаль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015403
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2024
Як же це по-людськи́: що по-моєму – те й до смаку.
Як нема аргументів по суті – ну що ж, перейдем на образи.
Усі щирі слова, крок назустріч – позірні прикраси.
Але Правда і Світло чи схвалять наївність таку?
2023-10-22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2024
Так хочеться упасть на дно безодні;
Пройтися краєм; випити до дна;
І завтра розміняти на сьогодні –
Щоб я була, урешті, не одна.
2006.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013786
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2024
***
Трагедія душі людської --
Хто ти, хто я -- ніхто не знає.
Трагедія душі моєї --
І плаче, й водночас співає.
***
Я -- маска.
Може, навіть і чужа.
Хтось колись зірве її? -- Побачить...
Може, навіть і не мене...
2009.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013712
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2024
[i]Єфросинії Керсновській[/i]
Ніяка Церква не зарахує її до лику святих,
Не намалюють ікони, не будуть до неї молитись.
Але вона була
сіллю землі
і світлом світу –
Саме так, як навчав Спаситель.
І перед Ним
вона напевне свята.
2024-05-20
[i]Ім'я "Єфросинія" значить "радість". А хто така Єфросинія Керсновська -- можна поцікавитися в інтернеті.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013708
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2024
Лиш у душі -- твоїй душі, Людино, --
Два сонця: фіолетове і біле,
І дві безодні: в неба і у пекла,
І два шляхи є: у Добро й у Зло.
2006-06
[i]Малюнок автора.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011420
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2024
Всі кудись поспішають. Спиніться, погляньте – це я!
Я безсмертна уже – своє серце тримаю в долонях.
Не кохаєш мене, та я дихаю тільки тобою.
Я безсмертна уже – бо я серце дарую тобі.
2003-01-16
[i]Із циклу "Брабантське мереживо".
Малюнок автора.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2024
У камерному соборі – молитва, немов симфонія.
Душа розгортає крила. Шепочеш – і чує Світ.
Не треба ні юрм, ні пишности. Хай троє, хай буде двоє нас –
Душа поринає в Істину.
Вгортається серце спокоєм.
Виповнює душу Світло – і Світлом собор бринить.
2024-03-26
[i]На фото -- інтер'єр костелу у Володимирі-Волинському.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011200
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2024
Колись жила,
Мов та лілія польова –
Не трудилася і не пряла.
Та Тепло Твоє, всі Твої Слова
У душі своїй зберігала.
Тепер мене
Нащось вкинуто в ці світи –
Де і знають Тебе – але, Господи, як же мало!
І слова які, і які труди
Повернуть урешті нас до Начала?
2024-03-12/03-27
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010962
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2024
Дивуюся – за віщо це мені?
Чим я чудовий Дар цей заслужила,
Що я тебе зустріла не вві сні –
У грішному житті тебе зустріла?
2002.
Як висловить у слові цей екстаз,
Це щастя, це кохання, це кипіння?
В житті моїм останній смуток згас,
Бо ти у нім з’явився, як видіння.
Чудовий сон реальним раптом став,
І дні тепер – немов блискучі перла.
А от якби мене ти ще й кохав –
То я, мабуть, од щастя б і умерла.
2002.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010168
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2024
Вузька бійниця. В ній – шматочок світла.
Як вирватись із темряви душі?
Один лиш є до Тебе шлях – молитва,
Дороговказ в безодні і в тиші́.
Хапаюсь за останнє. Волі! Волі!
Та демони у серці іще є.
Згасаю, як свіча згаса поволі,
Вже янгол мій мене не впізнає...
2006-04-05
Малюнок автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009682
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2024
Мій янгол плаче замість мене
Кривавими сльозами,
Бо почуття моє – безкриле,
І прірва поміж нами.
А я сльозу ховаю вперто
Десь у куточку ока.
Без тебе складно навіть вмерти.
Чому любов – жорстока?
Моє безбарвне існування
Тебе не зворушило.
Моє знекровлене кохання
Лиш рани залишило...
2002-12-29
[i]Із циклу "Брабантське мереживо".[/i]
Малюнок автора (й інтелект -- також!).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009681
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2024
Тремтять уста,
І сльози у очах.
Залишена на себе і без тебе.
Душа розхристана,
І в серці тихий страх.
І так бракує подиху і неба.
А ти – не мій.
А я – ввесь час одна.
Стомилася чекати і страждати.
Чи колись прийдеш ти?
А надворі весна,
І серце все ж не може не кохати.
...2002.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009295
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2024
Як витечуть очі – дурниці.
Не витравить з думки тебе.
У небі призахіднім птиці
Малюють тремтіннями бе-
зумство. І я залишаюсь
У спіднім, зґвалтована злом.
Тобі оддала все – не каюсь.
Не каюсь...
За мертвим ховаюсь крилом...
2003.
Малюнок автора (теж із використанням штучного інтелекту >_< ).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008984
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2024
Слива квітує –
і ронить додолу пелюстки,
Що тихими віршами
падають
в душу
мені.
2024-03-16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008595
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2024
Ти наснився мені. Так багато несказаних слів
Зберігається в серці для тебе і тільки для тебе.
Я чекала тебе. Так чекала цих марень, цих снів.
І чекала тепла під весняним холодним ще небом.
Чистоту у душі я для тебе лише бережу.
Гріх мій в тім, що тебе я безтямно, без сенсу кохаю,
Безнадійно. Тобі я ніколи про те не скажу.
Лиш чекаю, чекаю, тебе все чекаю й чекаю...
...2003.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008594
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2024
Самі в собі шукаєте опору,
Будуєте палаци на піску...
Та чи ж зцілити можна душу хвору,
Не визнавши хворобу як таку?
2023-02-26
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008045
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2024
Крилом торкаєш у душі струну –
Мовчить вона, не чути ані звуку.
Ти хто: мій бог? мій демон? – Не збагну.
Вже не сховаю в серці свою муку –
В очах вона палає, як вогонь,
І ти сахнешся полум’я страшного.
І не відчуть тепла твоїх долонь,
Знесилюся від крику я німого.
2002.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007643
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2024
Від поцілунків ще горять уста,
Од рук твоїх ще мліє моя шкіра,
Наївна, ще чекаю я листа,
Ще в серці не з’явилася зневіра,
Ще пальці не схололи від тепла
І на плечі твій подих відчуваю,
Ще спокій у душі не віднайшла...
І ще кохаю, я ще так кохаю!
...2003.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007642
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2024
Ти мій і ти не мій. Ти одночасно
Далекий і близький, чужий і свій.
Ти поруч – і у світі все прекрасно,
Та ти ідеш, тікаючи од мрій.
І думається: в серце твоє входжу,
І обійму, й уже не відпущу –
Але і втратити тебе, на жаль, не можу,
Бо ти – лиш тінь у пелені дощу.
...2003.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007094
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.02.2024
До Бога звернутись, очистити душу –
Для цього приходять люди.
А я така грішна, я каятись мушу, -
Тебе, однак, бачу всюди.
Куди не погляну – ці очі, мов леза,
І душу проймають до дна.
Тут тихо. Співають. Хилюсь, мов береза,
Бо я між людей одна.
Тут спокій. Тут свічі. Тут я. І ікона.
Й вуста обпікає крик.
Молюсь. Та не зникне між нас перепона,
Її називають – вік.
...2003.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007090
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.02.2024
Вже котрий день без тебе я живу.
Уже звикаю, може, так і треба.
За течією, мов листок, пливу.
І не підводжу погляду до неба.
Уже звикаю, що тебе нема,
І що тепер довкола порожнеча
І холод. Що тепер завжди сама.
І ці слова – то несмілива втеча
Від спогадів, від щастя, від тепла,
Що так колись надійно зігрівало.
Тоді я ще дитиною була.
Тепер – доросла. Бо тебе не стало.
2001.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2024
Замерзають візерунки на склі.
Світ довкруж – у білій імлі.
Благодать і тиша – в мені.
Тільки б миру ще на землі!
2024-01-08
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2024
Світло увімкни.
Аби побачити, що недалеко до зими.
Аби утямити, що кращим світ не робимо – ми.
Би-м усвідомити, що більшає пітьми.
Тож бий на сполох!
Світло увімкни.
2023-08-13/10-22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003878
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2024
Осінні цикади ще в горах співають – так ясно, так радісно.
У місті вже вмерли. У місті лиш люди живуть.
Під масками (вдало?) приховують зболену суть
Та Світла не бачать. Блукають, шукають, зовуть...
А в горах цикади осінні співають у Вічність так радісно.
2023-10-01/10-22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998946
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2023
Ноги росою світанку зарошені,
Пилом квіток польових запорошені.
Сонце з-за гір. Над ставками – тумани мрійливі.
Світло – у душу.
Слова стають неважливі.
2023-07-03/10-22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2023
Заквітла слива у осінню днину –
Що сталося зі світом цим, людино?!
2023-10-20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2023
Осіння цикада: доспівана пісня остання,
Чи справді сумна, чи то тільки здається мені?
А може, комашко, іще доживеш до світання?
А може, дитино, твої ще не злічені дні?
2023-09-29/10-04
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2023
Чомусь так дивно, сумно і самотньо.
Чомусь ця тиша диха, як дитя.
Слова чомусь звучать так неприродньо.
І чую я твоє серцебиття.
Я прикладу долоню до долоні
І передам тобі своє життя.
...Лиш кров чомусь кидається у скроні.
І залишається лише серцебиття…
...2003.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997290
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2023
Цю пустку у серці
Нічим не заповнить уже.
Немає тебе, і ніколи, на жаль, не було.
Лиш пам’ять моя
Погляд цей ще чомусь береже.
А може, й не погляд – останнє осіннє тепло.
2001.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997287
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2023
На якімсь острові, десь на відлюдді, жив собі чоловік. Жив та й жив, цілком задоволений собою і своїм нехитрим існуванням (а може, й не зовсім задоволений). Сонце сходило й заходило, літо змінювало весну, а зима – осінь; море ж усе так само шуміло при березі, часом – спокійне й лагідне, а часом і буремне.
Згодом чоловікові стало цікаво, а що там, за небокраєм? Чи ж то ввесь світ – вода, чи є щось іще? Чоловік пробував було плавати – та далеко запливти не умів. Море завжди повертало його назад. Час од часу він, бувало, бачив іздаля якісь дивні штуки: великі, громіздкі, не надто красиві, а часом і геть моторошного вигляду, вони однак трималися на воді, навіть пливли кудись удалечінь, ген за обрій.
...І от одного чудового дня чоловік зробив велике відкриття: він винайшов пліт! Доклавши багато зусиль, спорудив досить неоковирну штукенцію, яка, проте, пливла і навіть могла витримати свого творця. Чоловік страшенно утішився: нарешті він покине цей обридлий острів, зможе зазирнути за край моря. Зібравши нехитрі пожитки, чоловік рушив у плавання.
Ах, як це було прекрасно! Оксамитні зоряні ночі і рожеві світанки; блакитне, майже біле полудневе небо і пурпурова заграва розморених вечорів; чайки над головою і різні морські істоти у воді попід плотом; лагідний вітер і солоні бризки на його обличчі... Чудесна то була мандрівка.
Однак минуло кілька днів – і чоловік досяг якоїсь суші. При березі стояло доволі багато таких штук, які колись раніше він бачив лише ізвіддалік. На них метушилися люди, зайняті якоюсь незрозумілою нашому мандрівникові роботою. Робота була різна: хтось щось носив, хтось щось в’язав, хтось – розв’язував, хтось дерся на якісь височезні стовпи і щось там копирсав, а хтось і просто стояв собі поважно, видивляючи щось у далечіні.
Чоловік зачудовано оглядав усю оту метушню, намагаючись уторопати, що ж воно таке, аж-но тут його зачепив випадково якийсь хлопчик, що заклопотано пробігав поруч.
– Що воно таке? Навіщо? – запитав наш мандрівник у хлопчини.
– Корабель, – була відповідь.
– Корабель? Для чого він?
– Щоб плавати морем, для чого ж іще? – здивувався хлопчак.
– Плавати морем? – перепитав чоловік. – А навіщо цей... корабель... такий великий? Нащо там стільки людей? Чим вони усі зайняті?
Хлопчина іще більше здивувався.
– Як це – навіщо великий? А як інакше можна перетнути океан? Одному це не під силу.
– Чому ж не під силу? – заперечив наш герой. – Диви: он пліт, що я зробив самотужки. Він плаває незгірш вашого корабля. А головне – його можна зробити власноруч.
– Дивак, – заперечив хлопчик. – Звідкіля ти тут такий узявся? Навряд чи ти зможеш пропливти далеко на цій штукенції, а особливо, якщо розпочнеться шторм. Ходімо, я покажу тобі наш корабель, і ти зрозумієш, чому плавати на ньому зручно і безпечно.
Однак чоловік не виявив бажання ознайомитися із кораблем тісніше.
– Пхе, – сказав він, – навіщо мені ваш корабель? Ви усі зайняті там якоюсь незрозумілою метушнею, а я сам по собі: пливу на своєму плоту, куди забажаю. І головне – я зробив його сам!
Хлопчина хотів було щось заперечити, та одразу ж зрозумів: марна справа переконувати того, хто не хоче нічого чути. І він подався у своїх справах, зоставивши нашого мандрівника тішитися своїм власноруч зробленим, найкращим у світі плавзасобом – плотом.
П. С. Звісно, що і на плоту можливо перетнути Тихий океан – як це зробив Тур Хеєрдал. Однак, по-перше, навіть і він плавав не сам-один, а по-друге, вчинив це, аби довести, що так могли мандрувати давні люди – а зовсім не для того, аби показати переваги плота перед сучасним кораблем.
2023-10-22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996741
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2023
Розпочинаю танцювать для тебе;
В очах твоїх читаю свій кінець –
І поза тим нічого не чекаю.
І танок цей – життя мого вінець.
Вже відчуваю, як холодне лезо
Торкає ніжно шкіру на щоці.
І перша кров. І божевільний танок.
Ти смерть мою затиснув у руці.
Та не жалкую. Знала, що так буде.
Я від початку знала: ти – мій кат.
Чия провина, що тобі належу?
Та байдуже. Нема шляху назад.
І я танцюю. І втрачаю сили.
Кривавий слід лишаю на землі.
Кохання ранить – так, тепер я знаю.
Лети без мене на однім крилі.
...2003.
[i]Відгомін інфернальних світів...[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996670
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2023
Мовляють руки, очі і вуста.
Твої цілунки – то п’янка отрута.
На жаль, минулось: я уже не та.
Коханням я до тебе не прикута.
Це – флірт легкий для мене, і тепер
Розбіжимося просто і без болю.
В душі моїй останній спогад вмер.
...Що ж сил нема шукать без тебе долю?
...2003.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2023
Запала вже ніч над засніженим містом.
І люди поснули давно.
Лиш я все блукаю,
Самотня гуляю,
Дивлюсь у твоє вікно.
Там темно. Не дивно: ти спиш. Я сумую.
І сльози замерзли вже.
Хоча не чекаю,
Та все ще кохаю.
Нехай тебе Бог береже!
2001.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2023
Мій янгол – так близько! Я чую ходу.
Назавтра тебе я уже не знайду.
Прийде і з собою мене забере,
Звільниться душа, хоча тіло й умре.
Дивись – я не плачу. Все просто, як день:
Уже не почую я наших пісень.
Уже не стрічать нам укупі зорю.
Не плач-бо і ти.
Я від болю згорю,
А ти будеш жити. Забудеш мене.
Кохання – не туга, і швидко мине.
Залиш тільки спогад – на шиї петлю.
Вмираю, бо надто вже сильно люблю.
2001.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996468
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2023
Якщо умреш – весь світ умре з тобою.
Життя тоді, коли у нім є ти.
Куди мені подітись із журбою?
Куди, скажи, без тебе маю йти?
Життя – це ти.
Весь світ для мене – ти.
В очах твоїх – початок і кінець.
Хоча у мене – лиш твої сліди,
Та ти для мене – вічності вінець.
З тобою – все.
Без тебе – тільки смерть.
Для тебе – все.
Для себе – тільки подих.
У тебе – все.
У мене – лиш потерть.
Ти поглядом мене зціляєш хвору.
Ти – сенс життя.
Ти – суть моїх думок.
Якщо живеш – я ладна животіти,
Щоб був між нас один-єдиний крок,
Щоб ти, нарешті, міг його зробити.
~2003
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996100
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2023
Найвища молитва – якій вже не треба слів,
Бо серце бринить у суголоссі зі Світом;
І вже не змикаєш напружно в задумі брів.
Молитва – як сяйво над тихим буддійським скитом.
2023-09-30/10-04
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995825
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2023
Дорога в нікуди.
Засмучені люди.
І осінь у сизім плащі.
Іду і зітхаю.
Тебе я кохаю.
Сховатися хочу в дощі.
Та ясно надворі,
Лиш місяць і зорі.
І гірко і страшно мені.
Дорога в нікуди.
Й були то не люди.
Не люди – лиш тіні сумні.
2001.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995740
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2023
1.
Це я – Ліліт. Іду під Твої брами,
Аби схилить з пошаною коліна.
Аби прийняти грішними вустами
Скривавленого Тіла Твого Сина.
Це я – Ліліт. Смиренно припадаю
До вівтаря Твоєї Благодати –
Твоя Ліліт, що для гріха зникаю –
І більшого не треба і шукати.
2019-09-2
2.
Це я – Ліліт – іду до Твоїх брам
І подих у захопленні тамую.
Тепер Тобі усю себе віддам –
І спів душі, і три́вогу німую.
Це я – Ліліт – до Вівтаря іду,
Аби смиренно прихилить коліна.
І радість забуваю, і біду;
Є тільки Ти – і Мить оця єдина.
2019-08-19/2023-09-28/30
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994926
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2023
Відключаю вайбери й катоки.
Поринаю в тишу й благодать.
...Лиш черниць лунають тихі кроки;
Молитви їх мантрами звучать.
І уже ніщо не пам’ятаю.
Лиш Тобою виповнена мить.
В благодать і тишу поринаю –
І душа до Вічності бринить.
2019-08-26/2023-07-14
[i]Каток (kakao-talk) -- корейський вайбер-телеграм-воцап-що там ще...[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2023
А я в дощі ховатися люблю,
Бо у дощі гірких не видко сліз.
І зараз теж так само я зроблю,
Втечу від вже спакованих валіз,
І від квитків на потяг, і від слів,
І від прощань – а друзі вже сумні –
Втечу від всіх.
Та не втекти від снів
І не втекти від спогадів мені.
2001.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2023
Одного дня його зустріла я.
Іще не знала, що кохати буду.
Іще не знала, що його ім’я
І після смерті, певне, не забуду.
А нині він для мене – цілий світ.
Лиш задля нього варто мені жити.
Поміж зірок його шукаю слід
І намагаюсь правду зрозуміти.
І вже, здається, знаю, що йому
Я не потрібна. Поміж нас – безодня.
Та все одно кохаю, і тому,
Мабуть, ще не вмиратиму сьогодні.
2001.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2023
Всі почуття
Мої тепер німі,
Загострені
До болю і до краю.
Як вижити
Мені в оцій зимі,
Коли я навіть
Слів не пам’ятаю?
В душі моїй –
Лиш спогади сумні
І привиди
забутого кохання.
І почуття –
Такі прості й земні...
І ніч оця –
Що все ж чека світання.
...2003.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993768
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2023
А він лежав горілиць на траві,
Дививсь у небо, на біляві хмари,
Що в далечінь пливуть, немов живі,
І шкодував, що досі ще без пари.
Вона ж ішла тим полем босоніж.
Веселе личко і зелені очі.
Приємно п’яти лоскотав спориш.
Й мак у волоссі, що чорніш од ночі.
Зустрілись очі їх і – розійшлись;
Він знову – в небо, а вона – у квіти...
...Чекають долю – чи ж прийде колись?
Хоча могли тоді її зустріти.
...2003.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993764
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2023
Я знову йду. Ізнов тебе шукати
Наосліп мушу.
Чи ж можу я тебе не покохати –
Відкрити душу?
Якби не ти, була б я ще дитина,
Мала й наївна.
Та знаю, що – не я твоя єдина.
Я – не царівна
У твоїм серці. Просто перехожа.
Шукаєш іншу.
А я, на жаль, на ту навіть не схожа.
Шукаю тишу,
Де я змогла б – не плакать, ні – чекати
Тебе одного.
Та ти не прийдеш – я це буду знати:
Моя дорога...
...2003.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2023
[i](недовіршик)[/i]
У ліфтову шахту
до нас заселився цвіркун –
Щоночі тепер
свою пісню натхненно виводить.
08. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993523
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2023
Здається, все таке ж, як і було.
Здається, що нічого не змінилось.
Ба, ні, кохання чисте джерело
З глибин душі раптово народилось.
Воно, мов квітка, раптом розцвіло,
Та – не чекало справжньої появи...
А може, й не кохання то було,
А тільки витвір хворої уяви.
...2003.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993432
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2023
Прошу я, в тім не винувать мене –
Адже не винна пташка, що літає.
Провина дня – що ввечері мине?
Провина серця – що тебе кохає?
Не винне сонце, що на всіх одне.
Душа не винна, що вона недужа.
Чи ж винен смуток, що вже не мине?
І ти не винен, що тобі байдужа...
...2003.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2023
Я знаю, що з тобою я не буду.
Так, знаю: інший буде, а не ти.
І знаю, що тебе все ж не забуду,
Хоча уже не буде самоти
І сліз гірких, і болю, і зітхання,
І серце не тремтітиме, мов птах.
А буде спокій і нудне кохання.
Я знаю це – й мене проймає страх.
~2003.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2023
Місяць ізблід, розчинився у сяйві світанку.
День метушливий, гарячий
знов стука мені у вікно.
Я заблукала неначе
у цій біганині давно –
Та небо прозоре до витоків кличе уперто:
Доволі спинитись і слухати пісню світанку.
2023-06-14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992548
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2023
Коли відшумлять усі літні дощі й буревії,
Цикади помруть, доспівавши останні пісні –
Тоді Твоє небо одслонить блакитні замрії
І серце порине в країни Твої осяйні.
2023-07-06/10
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991667
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2023
І, зрештою, все, що лишається – тільки цей день:
Учора минуло, а завтра іще не настало.
Та, сповнений праці, любові, і мрій, і пісень,
Він стоїть перед Богом – а це уже зовсім немало.
2023-07-10
[i]Відгук на вірш Марини Мірошиної: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815519[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990723
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2023
[i]Відгук на вірш "Якась Дарина з Інстаграму" Світлани Себастіані:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987010
[/i]
Мої «слави п’ятнадцять хвилин»:
Оголити себе до усіх найтемніших глибин.
Порожнечу свою у позірні приваби вгортати
І захоплених відгуків і вподобайок чекати.
Хтось такий же, як я, ізнічев’я прогляне світлини,
Бо це складно (направду):
творити
щось,
гідне Людини.
Як немає талантів
перед Богом ходити уперто –
То хоч би в соцмережах себе показати одверто.
2023-07-12/15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2023
Я відчуваю, як іде любов,
У серці залишає порожнечу.
І відчуваю, як холоне кров –
Та все ж не можу зважитись на втечу.
Куди тікать, коли довкола – ніч?
Запам’ятаю ці вуста і очі.
Лишаюсь із журбою віч-на-віч.
Кохати хочу! Серце – вже не хоче...
2003/2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988837
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2023
Больше нет запятых, нет вопросов и нет троеточий.
Очевидна Любовь – та, которая вся Благодать.
Даже если не вижу Престолов Твоих воочию –
Будет Свет и Покой для того, кто умеет ждать.
2023-06-14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988536
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.07.2023
А я одружена, доволі вже давно.
Дитину, бачиш, маю, скоро рік.
Життя, питаєш? Майже як кіно:
Розумний він і добрий чоловік.
...Спокійно все, та якось нудно, знаєш.
Живе якась байдужість поміж нас.
Прання і кухня, і не пригадаєш,
Коли кохались ми останній раз.
Та врешті-решт, хіба у цьому щастя?
Занадто нудно. Все – без почуттів.
...Дитина? Донька. Звати? Звати... Настя.
[i]( А це ж неправда – ти чого ж хотів?
Аби зізналась, що свою дитину
Твоїм ім’ям назвала? – Вибачай.)[/i]
А ти ж бо як – зустрів свою єдину?
Усе шукаєш... Ну, вже час. Бувай!
...Мій телефон? Навіщо? Подзвонити?
Але ж тепер, ти знаєш, ми не ті.
Мій чоловік... Йому – не зрозуміти?
Так, не стикавсь він із таким в житті:
У нього я – і перша, і остання.
Поки що? Ні. Він, знаєш, однолюб.
[i](Ти відчуваєш – справді, це – прощання?
Мене хоч наостанок приголуб!
А втім, чого хотіла я від тебе?
Роки минули, ти ж усе один...)[/i]
Що ти сказав?.. Ні, не цілуй, не треба.
Дитину? Прошу. А тепер іди.
На тебе схожа? Ні, тобі здалося.
Поглянь на губки – видно, що мої.
[i]( А в неї, дійсно, і таке ж волосся,
І усмішка. І очі – як твої...)[/i]
Тепер прощай. А втім, зажди хвилину:
Як не скажу, промучусь все життя:
[b][i](Кохаю ще!..)[/i] [/b]Знайди свою єдину.
Це все. Бувай.
Немає вороття...
~2003 (2023)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988298
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2023
О, як хотіла б я, щоб ти мене покинув
І серце трунком чорним напоїв.
Щоб розлюбив. З погордою відкинув.
І після цього більше не зустрів.
Хотіла б я піти від тебе тихо,
Щоб в грудях з’ятрених мені вогнем пекло.
Я так хотіла б!
Але, як на лихо,
Нема тебе, й ніколи не було...
~2003.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2023
У небі розметала руки-віття,
Зірвався крик зі спраглих, шерхлих уст.
Не опускай додолу очі – смі́ття
Побачиш там, лише сміття́ і пуст-
ку. Навіть твої ноги
Здерев’яніли вже від самоти.
Тікають геть несходжені дороги.
І з губ злітає лиш гірке «Пусти!»
2003.
Малюнок автора.
[i]Із циклу "Брабантське мереживо"[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988004
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2023
Я смерті не боюсь. Боюсь, що ти
Підеш назавше, я ще ж буду жити.
Писатиму й палитиму листи.
Сама до себе буду говорити.
Це божевілля з’їсть мене, мов щур.
Вже зараз майже божевільна.
Ось ти і я. Між нас – холодний мур,
Але без тебе жити все ж не вільна.
~2003 (2023)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987998
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2023
Слова твої – і кара, й подарунок.
Вони мені – і радість, і печаль.
Слова твої – і насолода, й трунок.
Вони водночас – криця і кришталь.
Слова твої підтримують і ранять.
І втіхою мені твої слова.
Бринять вони, мов діаманту грані.
Мовляє в них душа твоя жива.
~2003.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2023
Поцілувала б Тебе надобраніч –
Та як можна цілувати Бога?
Поцілую натомість синочка –
Твій подарунок.
2020-10-12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986710
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2023
За вікном – дощ.
Дивлюсь на вулицю, а там – парасолькове море:
Зелене,
жовте,
чорне –
різнобарвне.
Я дивлюсь на це море і знаю,
Що десь там – і твоя парасолька.
Яка вона?
Зелена?
Жовта?
Чорна?
Можливо, рожева, як моє кохання,
А можливо, блакитна, як холод у твоїх очах.
~2003.
Малюнок автора.
[i]Із циклу "Брабантське мереживо"[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986709
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2023
Ще тільки-тільки літо на порозі –
А небо нині – наче восени.
Захоплення я стримати не в змозі
Й, приставши на хвилинку при дорозі,
В бездонній цій дзвінкій височині
Видивлюю блакитні свої сни –
Немовби Вічність стала на порозі.
2023-05-25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986211
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2023
Вузька бійниця, в ній – шматочок світла:
Затисли стіни небо голубе.
Душа моя, мов пуп’янок, розквітла –
У храмі цім я стрінула тебе.
Свічки горять, мов дихає дитина.
Ці очі сірі – наче океан.
В цей мент у світі я одна-єдина,
Потойбіч десь лише зітха орган.
І пахне терпко ладаном і воском.
І небо рветься крізь щілину вниз.
І легко дуже. І усе так просто:
Глибокі очі – ти мені зустрівсь.
2001.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986094
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2023
¹ Господи Вседержителю, Боже отцов наших, Авраама и Исаака и Иакова, и семени их праведного, ² сотворивший небо и землю со всем благолепием их, ³ связавший море словом повеления Твоего, заключивший бездну и запечатавший ее страшным и славным именем Твоим, ⁴ которого все боятся, и трепещут от лица силы Твоей, ⁵ потому что никто не может устоять пред великолепием славы Твоей, и нестерпим гнев прещения Твоего на грешников! ⁶ Но безмерна и неисследима милость обетования Твоего, ⁷ ибо Ты Господь вышний, благий, долготерпеливый и многомилостивый и кающийся о злобах человеческих. ⁸ Ты, Господи, по множеству Твоей благости, обещал покаяние и отпущение согрешившим Тебе, и множеством щедрот Твоих определил покаяние грешникам во спасение. Итак Ты, Господи, Боже праведных, не положил покаяния праведным Аврааму и Исааку и Иакову, не согрешившим Тебе, но положил покаяние мне грешнику, ⁹ потому что я согрешил паче числа песка морского. Многочисленны беззакония мои, Господи, многочисленны беззакония мои, и я недостоин взирать и смотреть на высоту небесную от множества неправд моих. ¹⁰ Я согбен многими железными узами, так что не могу поднять головы моей, и нет мне отдохновения, потому что прогневал Тебя и сделал пред Тобою злое: не исполнил воли Твоей, не сохранил повелений Твоих, поставил мерзости и умножил соблазны. ¹¹ И ныне преклоняю колени сердца моего, умоляя Тебя о благости. ¹² Согрешил я, Господи, согрешил, и беззакония мои я знаю, ¹³ но прошу, молясь Тебе: отпусти мне, Господи, отпусти мне, и не погуби меня с беззакониями моими и не оссуди меня в преисподнюю. Ибо Ты Бог, Бог кающихся, ¹⁴ и на мне яви всю благость Твою, спасши меня, недостойного, по великой милости Твоей, ¹⁵ и буду прославлять Тебя во все дни жизни моей, потому что Тебя славят все силы небесные, и Твоя слава во веки веков. Аминь.
-----------
Эта краткая молитва, приписываемая царю Иудеи Манассии, часто считается лучшим сочинением из всех известных апокрифов. Протестанты высоко ценят это произведение за его благочестие. Тем не менее ни протестанты, ни католики, ни православные не считают эту книгу частью канонического Писания. Старое полное название, «Молитва Манассии, царя иудейского, когда он был в вавилонском плену», показывает читателям, что молитва связана с царем Манассией (696-642 до Р.Х.), который был захвачен в плен вавилонянами, где «глубоко смирился пред Богом отцов своих. и помолился Ему, и Бог преклонился к нему и услышал моление его, и возвратил его в Иерусалим на царство его» (2Пар 33:12-13). Во 2 Паралипоменон указано, что его молитва сохранилась в «записях царей Израилевых» и в другом сочинении (2Пар 33:18-19).
Молитва была написана неизвестным автором, точная дата неизвестна. Судя по тексту, произведение относится к периоду с 250 г. до Р.Х. по 50 г. по Р.Х. Древнейшая библейская рукопись на греческом языке, содержащая эту молитву, — Александрийский кодекс (V век по Р.Х.), но создана она была раньше, ибо она включена в Сирийский справочник церковных установлений, известный под названием Didascalia (III век по Р.Х.), который, в пересмотренной и расширенной форме, входит также в «Апостольские постановления» (380 по Р.Х.).
Большинство исследователей полагает, что изначально молитва была написана на греческом языке, но для такой короткой книги — в переводе около 400 слов — трудно точно определить язык оригинала. Так как Молитва Манассии сохранилась на греческом, сирийском, латинском (два варианта), эфиопском, армянском и старославянском, она явно была популярна в первые века существования христианства и среди иудеев, и среди христиан.
Молитва Манассии — Большой Библейский Словарь: https://bible.by/lexicon/btd/word/2857/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986091
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.06.2023
Я уже не малюю.
Шість років минуло відтоді,
Як поставила останню крапку
На портреті Доріани Ґрей.
Це – початок кінця? Не відчула себе на свободі.
Все, здається, стою біля замкнених міцно дверей.
Всі таланти – навіщо? Не вказують шлях додому.
Чи Ти кликав мене, чи то просто – самообман?
Всі таланти – даремні, якщо не потрібні нікому;
Якщо Шлях не осяють, а лиш напускають туман.
2019-06-17/2023-05-28
[i]З циклу "Fidem"[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2023
На зболеному, зраненому тілі
Живого місця вже не залишилось.
А усміхаюсь – я ж бо на весіллі,
Яке мені, мабуть-таки, наснилось.
Скидаюся – і бачу твої очі
В його очах. Я бачу твої руки,
А то – його. Я жить із ним не хочу.
Тебе немає. То навіщо муки?
Бо він – твій син. Тому все – дуже просто:
Для тебе я – майбутня майже „доня”.
А на душі – байдужість, мов короста.
Й на моїх плечах – не твоя долоня...
~2003.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984589
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2023
Мені бракує рук твоїх, красивих, теплих, ніжних.
Твоєї усмішки і дум, очей твоїх безгрішних.
І слів твоїх, що душу напувають -
Тих лагідних, що Всесвіт відкривають.
Мені бракує снів твоїх, барвистих і казкових.
Твоїх долонь, і вуст твоїх, пісень твоїх чудових.
І слів, які лише мені ти скажеш
Й до себе моє серденько прив'яжеш.
Неначе ніч напровесні без пісні солов'я –
Без радості, без трепету, без серця твого я.
2003.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984585
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2023
Усього лиш рядки на екрані.
Хто за ними – людина? Мара?
(Молодик же у небі єднає природньо
Захід і Схід.)
Любов чи захоплення?
Пристрасть?
Цікавість?
Наївна гра?
...Кожен із нас усе ж прагне
для когось
лишити слід...
2023-05-24/26
[i]Відгук на вірш К0ВАЛЯ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984157[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2023
Так тихо, тихо в лісі. Переддощ.
Лиш пташка часом щебетне несміла.
Іду сюди з далеких своїх прощ –
І добрий дух приймає попід крила.
2023-04-18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984376
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2023
Порівняння банальні, але такі неодмінні:
Із дерев осипається снігом рожевим квіт.
А вгорі – небеса: теплі, лагідні, ясно-сині...
Скільки днів ще до миру? Скільки до Світу літ?
2023-03-28
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983985
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2023
...Хай натхнення злітає метеликом білим у простір,
Наче дотики вуст до пелюсток ружевого квіту –
Все одно на полях залишаються воїнів кості,
Все одно не вдоволить ареса утробу неситу.
Наче краплі мазки́ полум’я́ніють маки у полі.
Мов надія на світло – між ними синющі блавати.
...Та чи буде колись нам війни і нещастя доволі?
Чи без спину до скону буде́мо світи руйнувати?
Треба все ж позбуватись синдрому «моязкраюхати»...
2023-05-17
[i]Мазка́ -- кров, що витекла з рани.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983602
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2023
...і якщо раптом не настане завтра –
це значить, що немає сили йти,
це значить, що Тебе я вже не варта;
в моєму завтра завжди будеш Ти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983264
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2023
Нині – Чистий Четвер. Й місто з ночі омите дощем.
Любий Господи мій! В Твої Храми скільки ще йти?
Залишається в серці цей тихий несплаканий щем,
І не гасне надія, що все ж наведеш мости.
2023-04-06/10
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981630
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2023
Моя перша весна тут, в азалії рясно уквітчана,
Коли світ усміхавсь, і стелилось майбутнє до ніг.
Де той радісний час, де надіями юнь закосичена?
Ні кохання, ні мрій не лишилось од днів весняних...
2023-04-05
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981012
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2023
На майданчик під вікнами ходять погратися діти,
І дзвінкі голосочки виповнюють душу спокоєм.
У цім світі завжди є чим тішитись, чим порадіти –
Тільки ми все шукаєм чогось недосяжно-високого.
2023-03-28
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981011
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2023
Повні жмені віршів – до Престолу Твого підніжжя.
Чи зерно, чи полова – про те не мені судить.
Удалося, скажи, подолати життя бездоріжжя?
Я ж бо просто хотіла із миром у мирі жить.
2023-03-29/30
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980457
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=KG7Bs_BCC5w[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980172
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2023
Надзвичайне пожвавлення панувало в Університеті: ще б пак! Знайдено рештки старої, можливо, однієї із перших, ракети. І де! На території Університету Космонавтики! Копали якісь траншеї для облаштування декоративного ставка, і тут – така знахідка! Просто серед лугу, на якому уже скільки років відпочивали студенти-майбутні космонавти.
Одразу почали говорити, що це – знакова подія! Мало того, що ракету знайдено на території УК, то ще й коли – за кілька годин перед стартом Першої Міжгалактичної Експедиції! Адже саме сьогодні, рівно опівдні, із космодрому, що знаходиться тут же, при Університеті, повинна стартувати ця експедиція – експедиція, на приготування якої пішли роки. Величезні кошти вкладено в неї. На спорядження її, на підготовку, тренування кількох десятків ретельно відібраних космонавтів витрачено гроші, які могли б бути використані для побудови нових шкіл чи лікарень, доріг чи житла для соціально незахищених громадян; або для розробки ефективніших методів ведення сільського господарства – це так необхідно на планеті, що страждає від перенаселення і нестачі натуральних продуктів харчування.
Але громадяни відмовилися від усіх цих нагальних речей заради майбутнього. Заради того, аби встановити контакт цивілізацій. Контакт, якого ще не бувало в історії, про який тільки мріяли – фантасти, вчені. А тепер, виявляється, фантастами стали й усі жителі планети: перед початком підготовки Експедиції було проведено всезагальний референдум, і більшість висловилася «за». Люди сказали космічним польотам «Так!» Чи це не епохальна подія? Нарешті людство перестало ставити потреби свого шлунка на перше місце! Спеціялісти підрахували, що для ретельної підготовки цієї Експедиції за кілька років до і ще довго опісля відправки населенню доведеться таки тугенько затягнути пасок. «З голоду не помремо, але і розкошувати не зможемо.» А однак люди вирішили, що мета виправдовує засоби. Ура! Люди нарешті почали мислити глобально.
І от великий День настав! Саме сьогодні, рівно о 12-й дня, має стартувати ця Експедиція. А вранці, незважаючи на всезагальне збудження, робітники на університетській галявині просто виконували свою роботу. І от – така знахідка! Зрозуміло, пожвавлення студентів ще більше посилилося. Навіть сивочолий Ректор, що все життя поклав на вівтар космонавтики, що багато бачив і багато пережив – і той хвилювався. Це було видно під час його ранкового привітання.
А однак політ – польотом, знахідка – знахідкою, а нехтувати навчанням усе одно не годиться. Тож студентам, хоч і з неохотою, довелося розійтися аудиторіями, аби продовжити слухати перервані лекції чи відповідати на питання викладачів.
«Теорія поширення хвиль. Ви, напевне, чули?» - тривала лекція на другому курсі. Студентів у цій групі небагато, серед них лише одна дівчина. Дівчат узагалі в УК було негусто: занадто складне заняття для жінки, певне, оті космічні польоти. Навіть не вчитися важко – хіба жінки дурніші від чоловіків? – але саме життя опісля: навряд чи вдасться створити нормальну сім’ю, народити дітей – все те, що так важливо для жінки. Хіба що ти працюватимеш якимось диспетчером десь на космодромі; часом можна вести якісь наукові дослідження. Але хіба ж то справжня космонавтика? Хіба можна порівняти захоплення, викликане спогляданням зір відкритого Космосу, із роботою за комп’ютером у душному залі, де ще багато сидить таких, як ти, і тільки стежать за чиїмсь польотом на екрані, і віддають керівні вказівки у мікрофон? Звісно, робота важлива і відповідальна – але то все ж не Політ.
І фізична підготовка – слід було мати і здорове серце, і здорові очі. Очкариків у космонавти не брали. Отож і повелося, що дівчина серед студентів УК – рідкість. А тим паче – така: Енґа, можна сказати, усе життя присвятила космонавтиці. Мріяла про польоти із самісінького дитинства. В той час, як її ровесниці бавилися ляльками, вона конструювала моделі космічних кораблів. Пожадливо вивчала фізику, математику, навіть хімію – те, що могло придатися при підготовці до польотів. Читала багато – але все, пов’язане із Космосом. Ніяких там любовних романів. Цілеспрямована й уперта, вона досягла свого: вступила-таки до омріяного університету. З першого разу, без додаткових іспитів. І личко мала гарненьке (а кого молодість не красить?), а те, що була однією із трьох дівчат на курсі, лише додавало їй популярності. Одначе вона ніколи не зважала на залицяння. Знала, що жити нормальним сімейним життям їй все одно навряд чи доведеться, то ж навіщо розпилювати себе на те, що не принесе користі у досягненні мети? От така вона і була: гострий розум, допитливість, наполегливість. Вірність обов’язку. Чудовий вийде космонавт міжгалактичних польотів. Шкода, що була надто молода, аби потрапити до Першої Експедиції.
[i]Повний текст оповідання можу вислати на електронну пошту.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975540
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2023