| Сторінки (3/241): | « | 1 2 3 | » |
-Чого, малий, такий сумний? Без настрою тепер?
-Та хоче, тату, завтра вчитель бачити тебе.
-Як хоче бачить, то прийду. Та краще говори.
Чого ти там у школі, хлопче, нині натворив?
-Та, чесне слово, сам не знаю - каже бідний Гриць,-
Прийдеш, вона сама тобі розкаже. Не журись.
Привів Грицько його у клас: -Ось вчителька моя.
А та йому: -Чого прийшли? Не викликала я.
Грицько зробив квадратні очі: -Як оце чого?
Та ви самі хотіли вчора бачити його!
Ви зошит мій з домашнім взяли. Кликнули мене.
А потім, згадуйте, сказали:- Що ж отут складне?
Задачу, бачу, певно, Грицю, ти робив не сам.
Хотіла б я побачить дурня, що таке писав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355701
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 06.08.2012
Дзвонить якось рідна бабця до малої Наді:
-Завтра в гості я приїду. Чи будете раді?
Де батьки? Чого сама ти? Що у вас нового?
Що тобі привезти,внучко, доброго, смачного?
- Тато, звісно. на роботі. Мама в перукарні.
Треба їй чомусь на завтра зачіску шикарну.
Нині була в нас сусідка. Щось шептались трохи.
Чула я, що мама тату нині зробить роги.
Бабця зойкнула у трубці, тільки це лиш вчула:
-Так і знала. Щось не так. І серцем аж відчула.
Бабця тут же дзвонить сину.( Тож серйозні речі.)
Той миттєво ноги в руки. Аж язик на плечах.
Сіпнув двері. Різко в хату.Гаркнув із порога:
-Як могла? Невже це правда? Міряй, Міську, роги?
В жінки враз на лоба очі. Що то за халепа?
Чи від криків, чи від нервів стерпла аж щелепа.
Сіла враз вона на стільчик, кліпає очима.
Навіть близько не второпа, в чім ото причина.
Тут мала ревіти стала. Хоч тікай із хати.
Мусів Міша все, як є, детально розказати.
Жінка слухає й регоче. Що й сказать не знає:
- В тебе точно, чоловіче, розуму немає.
Потім глянула на доню:- Ох і язиката!
Надурила бабцю Ганю. Бабця, звісно, тата.
Скільки криків, скільки нервів. Ну ви і вар'яти.
Міг, Михасю, подзвонити й просто запитати.
Роги, певно, ще зарано. Почекаєш трішки.
Замість рогів я готую макарони- ріжки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355027
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 03.08.2012
Оце прийшов до кума кум, щоб той пораду дав,
Бо так ревнує свою жінку. Просто аж біда.
- Хоч вір не вір, а поруч з нею я, немов король.
Її нема,- нервуюсь знов. Втрачаю аж контроль.
Учора, куме, сварка була. Певно, допекло.
Тепер, що хоче, те і робить. Мов мені назло.
- Сідай за стіл, хильнем по чарці. І забудь про це.
Бери салат, картоплю, борщ та голубці й сальце.
А я своїй що хоч дозволю. Куме, я ж не звір.
Чого даремно нерви їсти. Марно це, повір.
Ти знаєш, куме, це дурниці. То усе мине.
Та хай моя що хоче робить... лиш було б смачне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353755
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 29.07.2012
В селі у бабці влітку був тепер малий Тарас.
Погнав корову пасти якось хлопець перший раз.
Сказала бабця Галя:- Ти, малий,тепер гляди,
Щоб було в неї досить смачненької їди.
Щоб де у рів не впала. В ліс густий не йшла.
Під наглядом надійним в тебе там була.
Півдня під диким сонцем наш Тарас корову пас.
В обід схотів до бабці, щоб поїсти і поспать.
- Та, певно, досить пасти?- старших хлопців він спитав.-
Коли вже буде сита врешті-решт корова та?
- Дивися на корову,- вчив сусіда хлопчака,-
Як роги стануть білі,- значить, повна молока.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353433
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 28.07.2012
Дзвонить жінка чоловіку, аж ридає в трубку:
- Кидай все, роботу, справи. Їдь додому, Любку.
Милий, швидко мчи сюди! У мене нервів мало!
Зранку бігла, сильно впала. Й щось собі зламала.
Той машину гнав , як міг. Летів хутчіш до Тані,
Ліз по сходах аж зіпрів на поверх він останній.
Вбіг до хати і закляк. Застиг в німім питанні -
Таня з кимось по мобілці "плеще" на дивані.
Він до неї: - Що зламала? Ребра, руку, ногу?
Скорше навіть за "швидку" примчав на допомогу.
Та чомусь від здивування аж відкрила рота,
"Вперлась" оком, як баран колись в нові ворота.
-Знаєш, нерви вже пройшли. Тож марно шум здіймала.
Ти прикинь- в новеньких туфлях я каблук зламала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352926
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 25.07.2012
Люда рада бачить Свєту. Привід є радіти.
Хтось казав, що тій вдалося швидко похудіти.
- Як позбутись, ти скажи - но, зайвих тих калорій?
Треба їхать через місяць, певно, в санаторій.
Скільки я вже не держала різні ті дієти,
Вір не вір, мені вже сняться тістечка й котлети.
Іра он на три кіло худіша вже нівроку,
П'ять чи шість разів на день усього їсть потроху.
- Глянь, як я за місяць схудла - сяє сонцем Свєта,-
В мене є для тебе краща і проста дієта.
Я на морі теж боролась з голоду рефлексом,
Замість їжі п'ять разів щодня займалась сексом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352455
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 23.07.2012
Якось Ігора циганка щось питати стала,
Потім точно, як реп'ях, до нього враз пристала.
Той плете додому ледве, щось під ніс бурмочить.
А вона вчепилась в руку. Теж своє торочить.
-Позолотиш, любий, ручку,- я тобі відразу.
Що було, що є, що буде, чисту правду скажу.
Так пристала, що й не пустить. Ні на пару кроків.
Треба дать якусь копійку. Досить мав мороки.
Вишкріб трохи копійок. Чого таке жаліти.
-Ну, кажи, стара, швиденько, що мені там "світить"?
Та глядить на копійки і тихо каже: -Що це?
За такі мізерні гроші світить тільки сонце...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352053
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 22.07.2012
Ошелешив мене син , каже мені : - Тату,
Знаєш , я уже не хочу Шварцнегером стати .
І Кличком не хочу бути , й навіть Джекі Чаном ,
В космонавти теж не візьмуть , бо я їм погано .
Я б у валютники пішов , щоб долари міняти ,
Чи інспектором Петренко – машини спиняти .
І начальником не хочу , то нервові люди ,
А крутого бізнесмена із мене не буде .
Я вже цілий місяць думав, ким же мені стати ,
І тепер таки надумав : піду в депутати .
То робота неважка, платня також нівроку , -
Відзначатися щоранку й натискати кнопку .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344345
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 16.06.2012
* * *
Лиш прийшов Грицько з роботи, жінку оглядає:
- Щось ти, жіночко, неважно якось виглядаєш?
Та відразу руки в боки, вмить відповідає:
- Так, як, Грицю, заробляєш,- так і виглядаю!
* * *
- Що ти думаєш про секс? – спитав Семен у кума.
- Якось знаєш про таке ніколи я не думав.
Я в теорії не сильний так, як ти, Семене,
Часу мало на дурниці. П’ять дітей у мене.
* * *
Місько зрання сам не свій. Бо каже, є причина.
Вчора ввечір аж напивсь. Бо кинула дівчИна.
Майже місяць були вдвох. Тепер кричить, ридає –
За чужими спідницями, каже, заглядаю.
Як мене отак образить? Це ж яка жорстокість!
Я ж не винен, що у мене змалку косоокість…
* * *
В школі фізичка казала: майте лиш терпіння,
Не доводьте чоловіка часто до кипіння.
Потім ти проси чи плач. Та, певно, не поможе.-
«Розігріється» на нервах й «випаритись» може.
* * *
Здати тест якийсь чи іспит Людочці раз плюнуть:
- Хай щоночі над книжками ідіоти «пухнуть».
Шанс у всіх! Бо є ймовірність. Тобто вірогідність…
Доки вчора не зіткнулась з тестом на вагітність.
В гуртожитку зранку стрів примар півсонних пару.
Хтось підкинув їм ідею пропустити пару.
Головне в житті студентськім – ініціатива!
Тож пішли і «пропустили» пару … літрів пива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344263
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 16.06.2012
Тягарем тяжким лягла знов на плечі втома,
Захотілося чомусь Івану додому,
Щоб на жінку й діточок глянути хоч трішки
Йшов би, певно, день і ніч з далечіні пішки.
Враз здалось, що він не тут, а в місячну нічку
Пригорта до себе міцно жіночку у ліжку.
- Ти ж у мене ніжна й тепла, лагідна і чиста,
Лиш в розлуці схудла дуже, надто вже ребриста…
Цілував і обіймав цілу ніч кохану,
Не подумав, що той сон швидко так розтане.
Як прийшли з роботи хлопці, падали зо сміху:
- Ну і видумав ти, брате, сам собі утіху.
Бач, до чого ти дожився в зАробках, Іване,
Треба, певно, викликати вже сюди Світлану.
І чого ти тут розлігся як султан Брунею,
Обіймаєш під стіною теплу батарею…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344091
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2012
У дворі машин, як гною, у вечірню пору.
На стоянку Гнат під'їхав, що з будинком поруч.
Місце тут знайти - раз плюнуть. Став хоч вже машину,
Але Гнат в житті рахує кожну копійчину.
Довго сторожа вмовляв той: - Виручи, як друга.
Потім буде могорич, та ще й плящина - друга.
Я віддячу, не обманю. Я не в тому віці.
Час від часу кинеш оком, чи стоїть на місці.
Сторож глянув на авто, а потім знов на Гната:
- Добре, став за сітку ззаду свого " агрегата ".
Цілий тиждень Гнат сміявсь зі сторожа - " балбеса ",
Доки якось не уздрів, що зняли всі колеса ...
Гнат одразу, звісно, в крик: - Ви гляньте, що ся діє!
В білий день у вас під носом все крадуть злодії!
Сторож хитро так всміхнувся і примружив око.
- Часом хочеться, як ліпше, а вилазить боком…
Ви нам пляшку обіцяли й могорич, мужчина,
Щоб дивитись час від часу, чи стоїть машина.
То навіщо і до чого ті дурні розмови?
Про колеса, точно знаю, в нас не було мови.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343947
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 14.06.2012
Наш сусід приніс "первак" і нам налляв по вінця:
- От вгадайте, звір який є символ українця?
Віл чи кінь, вівця чи пес, бджола чи сокіл, може?
Лис, ведмідь, кабан чи лев - годиться, дійсно, кожен.
Дід Іван, найстарший з нас, і, звісно, він мудріше:
- Я б казав, що краще буде вибрати щось інше.
Нашим символом, шановні, жаба бути мусить.
Тільки щось в сусіда ліпше - інших жаба дусить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343888
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 14.06.2012
* * *
Читатимуть вiкна ще першого сонця молитву,
Рукопис вчорашнього неба листатимуть клени.
Висоток солом'янi iдоли вийдуть на битву
Iз вiйськом голодних ворон та iз вiтром шаленим.
Повстане хрестами прохожих задуманих мiсто.
Дощами невипране. З болем невиспаних вулиць.
Надiй, безнадiй, розтривожених спогадiв мiкстом
Стрiчатиме кожного з нас мегаполiсу вулик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343809
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2012
***
Веселі оранжеві карлики сонця
Колючками сміху відстрілюють тіні.
Метелик очей переверне світ сторца , -
Тремтить голубінь на тонкій павутині.
Гадаю на день по долонях листочків,
Настроюю ранок струною стежини.
Дивуюсь, як спека під сотні свисточків
Тихенько втікає у царство ожини.
Як вибухли трави, розп'яті дощами,
Як розсипом срібла вагітніє річка,
Як б'ється із вітром колосся мечами,
Як радо веселки вигойдує стрічка.
Підніме хмарину маленька комашка,
Крильми пригортатиме яблунька звично.
І небом закрутить маленька ромашка,
Та й птахою випорхне день блискавично.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343661
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2012
* * * (пісня)
Притулю до серця, пригорну, як жінку,
Рідну шестиструнку - посестру душі.
Хай розтопить вечір втому, як сніжинку.
Не сумуй,кохана, усміхнись мерщій!
Розмалюю тіні у етюд осінній,
Розплету з мовчання радості мотив,
Заховаю в ноти почуття безцінні,
Щоб коханим серцем їх почула ти.
Хоч приклеїть знову пізнє сонце вперто
На конверти вікон марки самоти.
Їх, як сум і втому, варто просто стерти,
Як стираєш часом слід сльозини ти.
Хоч тепер далеко я забрів від тебе,
Та весніє пам'ять в довгих вечорах.
Не сумуй, кохана, не журись, не треба.
Розтрясемо смуток на семи вітрах.
Притулю до серця, пригорну, як жінку,
Рідну шестиструнку- посестру душі.
Хай розтопить вечір втому, як сніжинку.
Не сумуй,кохана, усміхнись мерщій!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343620
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2012
Знайшла роботу секретарки Таня.
Вже вчора на співбесіді була,
Там ставив шеф якісь дурні питання,
Не знає чи пройшла чи не пройшла.
Поради цінні дали друзі Тані:
-Всміхайсь й мовчи, бо ляпнеш щось не те,
Не розум треба там , а інші данні,
Спідничку-міні, блузку з декольте .
Питав мене, що я робити вмію,
Друкую як, чи знаю Word, Excel.
А я кивала, хоч не розумію,
Що за дурниці меле цей козел.
Все було гладко, та мене прорвало.
Він реготать почав, аж в крісло сів.
Мовчати треба було, я ж озвалась,
Що «ворд», «ексель» - це розміри трусів.
До чого тут труси, не уявляю.
Міг пояснити шеф. Я ж не осел…
Не перший рік труси купляю,
Є ж «емка», «еска», «елька» та «ікс ель».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343412
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 12.06.2012
У суботу наш сусіда вибрався на ринок
Подивитися на ціни і купити свинок.
Поросят було, як гною, й продавців багато,
І всіляка живність різна, вухата й рогата.
Находився він добряче, довго обдивлявся,
Прицінявся, мацав, слухав, вперто торгувався,
Нервувався, морщив лоба від страху і суму,
Бо ж прихвалять поросятко і свиню підсунуть!
Врешті-решт прийшов до діда: - Я вас дуже прошу,
Научіть, як вибирати тут свиню хорошу.
А старий прижмурив око й нумо реготати:
- Що ж їх довго вибирати, це ж не депутати.
Те, що нагле і крикливе, рветься першим їсти,
Буде круглим, гарним, ситим, словом, гріх жаліти.
То і є життєва правда, що ж тут говорити,
Бо полізуть справжні свині перші до корита.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343356
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 11.06.2012
* * *
Щоб зі здоров’ям все було в порядку,
Потрібно всім частіш робить зарядку.
Тому у нас в сім’ї вже з понеділка
Щоранку на зарядці дві мобілки.
* * *
Неправда, що блондинки сексуальніш. Це не так!
Скажу лиш по секрету, - це дурниці.
Моя он скільки раз вже фарбувалась так і так, -
Повір, нема ніякої різниці…
* * *
Ким будеш ти, ким хочеш потім стати?
В шофери йти, в артисти, в космонавти?
Як тільки дітки стануть підростати, -
Всі хочуть в олігархи й депутати.
* * *
Собі костюмчик жінка хоче недешевий,
Щоб вигляд в неї був, як в королеви.
Та чоловік надумав зекономити суттєво:
- Найкраще виглядаєш ти в костюмі Єви.
* * *
Один дивак, що мешкав у провулку,
Назвав свого кота чомусь Кастрюлька.
Чому ж його отак незвично звати ?
Бо мурка довелося каструвати.
* * *
Козак лицем не вдарить у болото –
Такий девіз в житті у шефа є.
Ні разу п’яним не лежав під плотом,
Частіш лицем в салаті олів’є.
* * *
Наскільки дорогим і незабутнім
Для нього став той поцілунок біля парку,
Коли його старий «жигуль» у грудні
« Поцілував» у зад новеньку іномарку.
* * *
Все про футбол, гравців, футбольні гранди
Тепер цікавить жінку, як не дивно.
Вона вже навіть знає три команди:
«Шахтар», «Динамо» і «Бігом за пивом!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343220
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 11.06.2012
На зупинці біля школи купа оголошень ,
Та одне цікаве дуже розглядав найдовше.
„ Загубив наш учень вчора сумку із книжками ,
Просьба , люди , хто щось знає , зв’язуйтесь з батьками .
Сумка має чорну ручку , синя , однотонна ”,
Нижче почерком дрібним був номер телефона .
А ще нижче хтось надряпав дуже неуміло
Ще й доповнення маленьке , чесне й дуже сміле:
„ Люди добрі , не нервуйте моїх маму й тата ,
Тож щоденника не треба зовсім повертати”.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343111
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 10.06.2012
Молодий сержант із жезлом бродить біля ринку,
Бачить в чорній іномарці за кермом блондинку.
« Гарна краля » - дума він. Та раптом за хвилинку
Ставить та авто під знак, ще й нагло на зупинку.
Він з усмішкою підходить і питає м’яко:
- Чи ви знаєте, шановна, під яким ви знаком?
Та поглянула на нього: ніби не лукавить.
- Звісно знаю. Та чому це вас отак цікавить?
Щось підказує мені лиш, що не все так просто,
Ще не чула про такі от способи знайомства.
Та якщо вас так цікавлю я, а не дорога,
То признаюсь чесно вам, - під знаком КОЗЕРОГА!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343020
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 10.06.2012
Зупиняє мій « УАЗік » молодий даішник:
- Ви порушили, шановний. Признавайтесь,грішні?
Так ганяти по дорозі вам хіба не сором?
Ось радар заміряв швидкість. Тут усі сто сорок!
Сперечатись бачу марно. Я йому говорю:
- Ось ключі, сідай за руль, а я сідаю поруч.
Підморгнувши, тихше кажу: - Слухай, чоловіче,
Як розженеш до сто сорок, - штраф оплачу вдвічі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342915
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 09.06.2012
-Чом зі школи йдеш сумний? – спитав Івася тато.
-Став я голову удома забувати часто.
Кожен день питає вчитель. Певно, злість тримає.
Що робити, як у тебе голови немає?
Знов казала: Ой, Івасю, голова й два вуха,
Ну ніяк тобі не лізе в голову наука.
Я й сама не знаю, каже, як з тобою бути.
Схоже, голову, Івасю, вдома знов забув ти.
Тут батьки почали думать, як себе повести?
Треба, певно, подарунок вчительці занести.
Думав тато, що ж купити вчительці Івана,
Тут прийшла йому в кебету думка непогана.
Раз про голову питає, натякає наче,
Візьму, думаю, й занесу голову свинячу.
Бо вона ж не перший рік із тим працює класом.-
Знає ж точно, що торгую на базарі м’ясом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342837
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 09.06.2012
* * *
Не хочу я чекати більше принців різних,
Нехай буде ласкавий, добрий, ніжний, рідний…
Та потім все ж спитала у сусідки Іри:
- Як думаєш, чи є іще такі банкіри?
* * *
Дочка задала таткові складну загадку:
- Де краще зберігати йогурт, шоколадку?
Всміхнувся він: - У холодильнику навпроти.
- Ні, татку, краще зберігає, певно, ротик.
* * *
Прибіг із кухні враз малий Назарик:
- Бабусю, дайте швидше окуляри.
Не хочу їсти , втік десь апетит,
Без окуляр його нам не знайти.
* * *
- Скажи мені по правді, друже,
Чи є від голоду таблетки?
- Так , є. Але вони великі дуже!
І називаються котлетки.
* * *
В мужчин усе на диво нелогічно,
постійно твердять , що жінки всі однакові
й міняють їх одну на одну вічно…
* * *
У гості внук приїхав до бабусі,
Хвалився, що зробив дві дірки в вусі.
У дивину їй внукові причуди:
- А що, тепер на вухо ліпше чути?
* * *
Попався нині пацієнт капризний,
Не хоче наші ліки з-за дороговизни,
Ці не підходять, інші шкодять організму…
Погодивсь лікар з ним: - Поставим просто клізму.
* * *
Віагру для жінок в аптеці дід питав,
Йому ж сказали: - Чоловіче, що ти?
Найкращий засіб знай шукаєш ти не там.
Й послали в ювелірний, що навпроти.
* * *
- Чому ж отак? Знайдеш одну, шукаєш довго іншу,
Таке життя , - жалівся Федя зранку свому другу.
Вже все перешукав, та все ж її шукати мушу…
- Це ти про свою Галю? – Ні, я про шкарпетку другу.
* * *
Як можна цілий день ганяти безупину
Жінкам по бутіках і магазинах?
Моїй лиш гроші дай, і ти її не спиниш.
Там швидкість – триста доларів в годину.
* * *
-Поділюсь із вами лиш секретом,
Лікарю, а я до вас з букетом!
-Щось не бачу, де ті первоцвіти?
А хіба я щось казав про квіти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342782
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 08.06.2012
У маршрутці в трьох бабусь - дебати про культуру,-
Винен хто, що не читають вже літературу?
І театр наш буде, певно, скоро вже вмирати,
Лиш комп’ютер діти хочуть, різні ігри грати.
Хто ж тепер читати буде повість чи сонета,
Як воно сидить до ночі в різних інтернетах.
А Мишко і Юра поруч знай собі регочуть:
Ну чого старі іще тут від малечі хочуть?
Чують бабці поруч сміх і нумо в них питати:
- Що із класики скажіть, ви любите читати?
Юра глянув на Мишка, затим подумав трохи:
-Я читаю тільки те, що треба на уроки.
Люблю Лесю Українку і Шевченка дуже,
Ще Франка ціную трохи, інше все байдуже.
Тут озвалась інша пані з критикою Юри:
-Не цінує наша молодь справжній скарб культури!
-Непогано, ніби, хлопче, так, як ти говориш,
А скажи, які ж ти любиш їхні кращі твори?
Щось подумав хлопець трохи і сказав їм Юра:
-Я портрети їх ціную. Ті, що на купюрах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342568
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 07.06.2012
Півдня чомусь сусідський Ромко ходить сам не свій.
Як пес приблудний, злий. Йому чогось немилий світ.
Сусіда Гнат якраз на пиво кличе. Та дарма.
Та де . Немає сили і енергії нема.
- Ну що те пиво ? Що, скажіть, у ньому добре є ?
Вчорашній день. Бо молодь майже вже таке не п’є.
Тепер новинка є. Не варто пити все підряд.
Потужна річ. Дає на день бадьорості заряд!
Як вип’ю «енергетик», - хочте вірте, хочте ні,
То можу, дядьку, танцювати хоч і день і ніч.
До ранку бігати, скакати, скільки буде сил.
Така енергія дурна, що хоч півдня коси.
Хоча не сплю ночами часто, але не біда.
Воно дає екстріму й сили, аж зриває дах!
То дядько Гнат послухав Колю й реготать почав:
- У мене теж таке бувало, але я мовчав.
Не знаю, що я з’їв чи випив, чи змішав не так.
Така енергія з’являлась, що літав, як птах.
То цілий день, як дурень бігав. Потім знов і знов.
Хоча чомусь не дах зривало, а зривало ДНО…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342392
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 07.06.2012
Орест добре повечеряв, влігся на дивані
І згадав, що є питання до дружини Ані.
- Бачу в тебе на роботі, певно, хлопці гарні, -
Стільки часу й купу грошей тратиш в перукарні.
- Що ти, любий, в нас постійно колектив жіночий,
Маю гарно виглядати, хочеш чи не хочеш.
Дами зависні всі нині чи мені здалося?
Стали дуже придиратись до мого волосся.
Раз чи двічі не помила голову я вчасно,
Це відразу помічають і сміються часто.
Мушу дбати про волосся, стежу за собою,
Тож приводжу до порядку зачіску я свою.
Бо чогось останнім часом шепчуть за спиною,
Кажуть всі - щось не в порядку в мене з головою…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342288
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 06.06.2012
Вчора вечір справді вдався, навіть сам початок:
Ми з Ігорком « зачепили » в барі трьох дівчаток.
Відпочили « перша кляса»! Випили добряче!
Веселились всі на повну, вже як друзі наче.
Встав я ледве під обід. Відразу до Ігорка.
- Як здоров’я, апетит, вдома обстановка?
Ігор нині сам не свій. Чогось блідий … і нервний.
Може, раптом захворів? Чи закохався, певно?..
Щось плете собі під ніс: - Забава так забава.
Та й повторює, як робот: - Третя була зайва.
А мені ж цікаво стало: про яку ж то мова? -
Він до всіх чіплявся вчора, наче Казанова.
- Та котра ж: руда, чорненька чи ота русява?
Як заведений торочить: - Третя була зайва.
- Ти давай кажи конкретно: Галя чи Наташка?
- Та ти шо? При чім тут Галя? Зайва третя пляшка!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342127
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 06.06.2012
- Хто дзвонив тобі, подруго, нині в час ранковий?
Признавайся, що за хлопець. Певно, принц казковий?
Чула я лиш краєм вуха, дуже поверхово ,
Що у нього дійсно є десь дім двоповерховий?
Галя нумо реготати: - Значить, ліпше слухай!
Завтра точно всім розкажеш – ЧУЛА КРАЄМ ВУХА.
Ми про Мішу говорили, що простий, толковий…
Тільки в нього через слово мат двоповерховий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342028
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 05.06.2012
Познайомилась із хлопцем Галя у суботу,
Той сказав, що він боксер і майже майстер спорту.
Хлопець гарний і стрункий, ще й статурний досить.
Говорити добре вміє й класні «шмотки» носить.
Пили каву у кафе, а потім пиво в барі,
Довго ще гуляли містом Галя з Грицем в парі.
Потім з нею під під’їздом трохи реготали,
Так сміялись, що сусіди нервуватись стали.
- Ти вже, Грицю, будь тихіше. Певно, сплять вже люди,
Бо народу половину зараз перебудиш.
І не думай у під’їзді щось кричати ще раз,
Бо в сусідах он навпроти маєм теж боксера.
- Я нікого не боюся! Мила, не хвилюйся!
Хай виходить! Я із ним швиденько розберуся…
Тут відкрились різко двері… Повний ступор в хлопа.
Очі, певно, від страху аж вилізли на лоба!
Так рвонув – штани аж трісли. Так тікав бідака.
- Щож ти, Галю, не сказала, … що боксер – собака.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341955
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 05.06.2012
- Сонце. Крим. Медовий місяць у Оксанки й Борі.
В них серця коханням повні. Очі, наче зорі.
У любов, як справжню казку, вірили обоє:
- Хочу, милий, щоби скоро нас було вже троє!
В канцелярії ж небесній хтось наплутав досить,
Бо не знали, що конкретно та Оксанка просить.
Все збулося, та не так, як думала Оксанка,-
Їх тепер є дійсно троє - він, вона й ...КОХАНКА...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341905
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 04.06.2012
Йде Петро торговим центром, огляда вітрини,
Щось шукає, бо «на носі» в жінки іменини.
Бачить, акція рекламна у якійсь крамниці –
« В нас до свята подарунки кожній третій жінці ».
Той очам своїм не вірить. Як таке буває?
Те саме, що «на халяву» хтось щось наливає.
Як ото є дійсно правда, не якісь дурниці, -
Значить, нині пощастило моїй любій жінці .
Миттю він туди «влітає», продавчиню кличе:
- Ви скажіть, чи то є правда, що в рекламі пише?
- Ми ж серйозний магазин. Повірте, чесний люде!
Бачте, пише: кожній третій. Значить, так і буде.
Ви приводьте свою жінку, щось нехай купує.
Буде жінка точно третя, - значить, подаруєм.
Через мить удвох вбігають: - Де ті подарунки?
Й тичуть гордо продавчині паспорти у руки.
Продавчиня аж сміється. Їй, звичайно, дивно,
Як то жінку він «притяг» отак оперативно.
- А для чого паспорт взяли? Ми ж не говорили.
- Як для чого? Щоби ви мене не надурили.
Ось мій паспорт, ось її – сказав щасливий Петя, -
Щоби знали: жінка в мене - офіційно третя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341704
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 04.06.2012
Владик вчора мамі пожалівся:
-Щось животик в мене розболівся.
Мама каже: - Може, з’їв щось, сину?
Треба швидко нам знайти причину.
Зараз я попрошу нашу Юльку,
Щоб знайшла тобі якусь пігулку.
- Це недобрі ліки, треба ліпші,
Он в бабусі Галі є добріші.
- Що ж за добрі ліки треба, Владку?
- Бабця вчора дала шоколадку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341635
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 03.06.2012
Вже другий тиждень мучив дядька Гната біль зубний.
Хоч плач, хоч скач. А мусиш щось мерщій робити з ним.
Діждався ранку й першим до зубного в кабінет:
- Рятуйте, дохтур, доконає зуб отой мене.
Оглянув Гната лікар. Бачить, - дядьку дійсно зле.
- Які питання? Вирвем скільки треба. Без проблем.
Не знаю я, чи дядько винен був, чи лікар – «дуб»…
І сміх, і гріх… Та постраждав якраз здоровий зуб.
- Буває часом не вгадаєш. Це ж як « Спортлото» :
Та вирвав, дядьку, я вам зуб, але чомусь не той.
Забув котрий. Буває часом так, вряди-годи.
Терпіть ще трохи, вуйку, зараз вирвем ще один.
Почув слова ті дядько Гнат, змахнув з лиця сльозу:
- То добре, дуже навіть добре, що ото лиш зуб.
-А що тут доброго скажіть? – не зрозумів дантист.
- Та добре те, що СТОМАТОЛОГ, А НЕ ОКУЛІСТ…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341524
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 03.06.2012
В суботу рано – вранці, в центрі міста ,біля банку
Зустріла якось Люба давню подругу Світланку.
Почали, звісно, говорити про життя й новини.
Здоров’я, моду і погоду, про дітей і ціни.
- Була учора в бутіку. Новий відкривсь, до речі.
Нормальні ціни і повір - шикарні, класні речі.
Старались дуже продавці, замучились аж бідні.
Хвалили якість і красу, моделі,бренди різні.
Костюмів, суконь вибір там, що дійсно гріх жалітись.
Годину міряла усе, у що могла залізти.
- І що ти взяла гарне там? – спитала та Світланку.
- Незручно було йти ні з чим… То взяла в них рекламку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341437
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 02.06.2012
Тільки сів удвох вечерять з жіночкою Вася,
То й розмова непроста між ними почалася.
Стала Рая враз жалітись за вечірнім чаєм,
Що і грошей, і уваги їй не вистачає.
- Замість квітів і цукерок, плиток шоколаду
Краще ти кохану жінку шубою порадуй.
Чоловік всміхнувся хитро, подививсь на Раю:
- Це не так уже і просто, але постараюсь.
- Ти ж дивись, не передумай часом ненароком,
Тож чекаю твій «сюрприз» перед Новим роком.
І пішла така щаслива, мов іде до шлюбу,
Бо ж нарешті «розкрутила» милого на шубу.
Ще ніколи не чекала так Нового року,
Щоб приміряти пошвидше хутряну обновку.
Час від часу натякала чоловіку знову,
Щоб постійно пам’ятав про оту розмову.
Щебетала біля Васі, бо ж таки хороший,
На таку шикарну річ «відвалить» купу грошей.
День нарешті той настав. Зборола радість втому.
Тож летіла, як на крилах, жіночка додому.
Стало битися шалено в грудях жінки серце,
Бо в тарілці він приніс їй … «шубу» з оселедцем…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341371
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 02.06.2012
- Що з тобою сталось,Петре? З кимось бився наче?
Весь у ссаднах і синцях."Дістав"-таки добряче.
Стали хлопці на роботі все питати в нього.
Той мовчав чомусь, як риба, та тримавсь недовго.
- Вчора ввечір проводжав я дівчину кохану,
Раптом враз напали двоє на мою Оксану.
Кинувсь я на захист, звісно. Що ж я мав робити?
То ж вони й мене конкретно встигли ще побити.
- Бачу я "розмалювали" твій "портрет" на славу,
Треба в "органи" звернутись, написать заяву.
Ти хоч їх запамятав? Чи хоч якісь прикмети?
По слідах гарячих, Петре, їх знайдуть моментом.
Йдем в міліцію. Розкажеш, що було якшвидше,
Потім,звісно, в травмопункт нам треба, чоловіче.
Петя бідний це як вчув, аж скрикнув: - Ні, не треба!
У міліцію звертатись вже нема потреби.
Тих обох, що нападали, я прекрасно знаю!
Але зла на них повірте, хлопці, не тримаю.
Тільки я не все сказав. Точніш змовчав про дещо...
Це нас двох отак побили рідна жінка й теща.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341268
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 01.06.2012
Пару днів нервує Зеньо. Ніде правди діти.
Все «пиляє» рідну жінку - час, мовляв, худіти.
В неї ніби все у нормі, але прикро Славі.
Той кричить: - Пора зганяти кілограми зайві!
Слава трохи розізлилась, сперечатись стала:
- Де це ти у мене бачив цілу купу сала?
То живіт занадто повний, трохи зад і бедра.
Що ж ти хочеш? Маю бути кляча сухоребра?
Ти чого оце пристав, як той реп’ях, шановний?
Щось одне хоча б у жінки мусить бути повним?
- То є правда! – гладить Зеньо свій животик сильний,-
Повним в тебе має бути тільки холодильник.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341173
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 01.06.2012
Збори батьківські у школі. Тато не встигає.
Ледь віддихавсь і до класу різко забігає.
Привітавсь і тихо мовив, може й не по темі:
- Вибачайте, що спізнивсь. Із рогами проблеми.
Правда, правда, чесне слово. Я не винуватий!
Так буває. Як спішиш,- то мусить щось ся стати.
Ви не думайте, що я вам брешу прямо в вічі.
Сам дивуюсь, поки їхав, роги впали двічі.
Тут озвалась чиясь мама. Враз заговорила:
- Роги впали? Це на краще. Скоро будуть крила.
Всі регочуть. Тільки вчитель розгадав той ребус:
- "Роги" впали не у нього. Їх "згубив" тролейбус.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341075
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 31.05.2012
Люда довго приміряє гарні речі модні,
Треба йти із чоловіком на бенкет сьогодні.
Чепуриться, звісно, жінка, певно, дві години,
Там же буде в ресторані точно півродини.
Вася думає вже зранку, скільки грошей нести.
Ледь не злий, бо сухо в горлі й трохи тиснуть мешти.
Врешті-решт пішли обоє на оту забаву,
Привітали свата Мішу, сваху Ярославу.
Потім сіли всі за стіл. Стали їсти, пити.
А жінкам не дай наїстись,- дай наговоритись.
Доки Вася ще не встиг оченят залити,
Стала Люда чоловіка всій рідні хвалити:
- Вася майже ідеальний, не скупий, до речі.
Він мені завжди купує досить гарні речі.
Я ж не прошу щось від Гуччі, від Діор чи Прада.
Хай своє, гарненьке, рідне. Буду тільки рада.
Чи спідничку, чи костюмчик, чи взуття хороше.
Словом, треба, чоловіче, певну суму грошей.
Вася лиш бубнів під ніс: - Та де ж тих грошей взяти?
Але жінці при родині мусів обіцяти.
Та розквітла, наче пава. І щаслива просто.
Вася мовчки їв і пив. Хоча "кипів" від злості.
- От як вміє підбрехатись. Так старалась, бідна.
Щось новеньке їй купи. Своє, гарненьке, рідне...
Вдома знов ту саму пісню чути від дружини:
- Треба, любий, прикупити трохи одежини.
День чи два ще Вася думав про обновку Люди:
- Хоче щось нове та рідне, то нехай вже буде!
Через тиждень все ж призналась Люда якось свасі:
- Щось новеньке? Звісно, маю. Он, синяк від Васі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340951
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2012
Дід Степан додому їде на маршрутці ввечір,
В нього нині гарний настрій, як завжди, до речі.
Поруч мама із синочком балакучим досить.
Той по-свому щось лопоче і цукерка просить.
Дід Степан дививсь і слухав. Й вирішив озватись:
- А скажи мені, козаче, як тебе лиш звати?
Той малюк на діда глипнув і промовив тихо:
- Я ще, дядьку, не козак, а просто лиш Василько.
- Як по- батькові тебе?- хлопчину дід спитався.
Той на матір косо глянув, трохи застидався.
Дід по-іншому тоді вже став його питати:
- Ти скажи-но нам, як мама вдома кличе тата?
Може Гриць, Петро, Микола? Ти подумай краще...
Той замовк, подумав трохи і згадав неначе.
Майже пошепки сказав, що татка звуть інакше...
- Часом мама каже ТЮТЯ, а частіш ЛЕДАЩО.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340768
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 30.05.2012
Зранку внук приїхав з міста у село до діда.
Був давно, то хату сплутав з обійстям сусіда.
Мали їхати батьки, та, певно, іншим разом.
В них у місті, як завжди, проблеми вічно з часом.
Внук привіз вітання діду й подарунків трохи,
Обійшов хазяйство швидко: від курей до льохи.
Сад оглянув і город також ходив дивитись,
Потім вирішив і сам старому похвалитись.
- Ось машину гарну маю, майже нову, білу,
Ноутбук серйозний досить і "круту" мобілу.
Маю навіть навігатор - суперприлад, діду.
Він знайде усе, що треба, де я лиш не їду.
Всі шляхи й доріжки знає, вулиці й об'єкти.
Сам розкаже і покаже точно місце, де ти.
Там супутник "бачить" все. Звісно при потребі.
Бачте, техніка яка. І думати не треба.
Дід уважно хлопця слухав, дивувався дуже,
Врешті-решт махнув рукою і пішов байдуже.
Внук побрів кудись за хлів, пішов за огорожу:
- Де у вас тут туалет? Бо я знайти не можу.
Дід всміхнувся тихо в вуса, глянув на онука:
- Де у мене туалет? Знайти - нехитра штука.
Сам же кажеш, що не звик вже думати багато,
Хай знайде той "мудрий" ящик - СУПЕРНАВІГАТОР.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340766
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 30.05.2012