Сторінки (3/241): | « | 1 2 3 | » |
Ще святять ранок давні верби пізнім світлом,
Плете барвінок швидко свій зелений сон.
В дзеркалах листя лип крадеться сонце зблідло,
І косить рій комах безжально хмар лісок.
Зірки червоні визвірить стара шипшина,
В її колючий смуток впаде дощ вночі.
Вдягає неба шал, як дикий сміх, ліщина.
І клянчать в птахів крила п’яні спориші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449693
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2013
На ґудзик сонця знов халатик неба.
На ґудзик серця в сховок ледь душі.
На ґудзик щастя я припну тебе до себе, -
Твій усміх, біль, любов і сон вночі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449620
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.09.2013
Підійшов вусань здоровий до студента Кості:
- Де, скажи, така адреса. Їду, хлопче, в гості.
Дядько ніби не старий ще, але вже з роками.
Сам червоний, круглий, моцний. Із двома сумками.
Кость на нього глянув знизу, ніби на примару.
Став, як стовп. Забув бідака, що спішить на пару.
- Бачу, ти не українець. – раптом каже дядько. –
Певно, мови не навчили рідні мати й батько?
- Як то я не українець? – той очима кліпа –
Просто трохи довго думав, що сказати, тіпа.
- Ти таки не українець! – каже дядько строго –
Бо немає в тебе, бачу, хлопче, головного!
Що для брата-українця найріднішим стало?
- Ну, калина, борщ, напевне. Або, може, сало?
- От! А де ж у тебе сало? – той регоче з Кості. –
Ти на себе глянь-но збоку, - тільки шкіра й кості!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449029
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 14.09.2013
Боргів, хвороб і справ достатньо було,
Єдиний він тепер в думках всерйоз.
Про всіх і все вона давно забула,
Лишився зараз їй один склероз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448949
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 14.09.2013
Якось в школі на уроці
ми потужність вчили.
Двигуни усякі різні,
їхні кінські сили.
Кожен приклад свій наводить.
Хлопці знають ліпше,
Де тих кінських сил потужних
менше або більше.
Враз Івась підносить руку:
- Приклад ви просили.
В мого тата, точно знаю,
є три кінських сили!
Клас від сміху аж лягає.
Вчительки не чути.
- Що ти нам дурниці мелеш!
То не може бути!
- Може бути чи не може,
– став Івась казати –
Мій за трьох поїсть і вип’є.
Треба знати тата.
Щоби, звісно, як годиться,
гостів не образить,
«На коня» він п’є постійно
мінімум три рази!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448568
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 11.09.2013
Їде донька з чоловіком
на курорт уперше.
Радять всі приватний сектор.
Жити там дешевше.
Через день вже дзвонить мамі
і сестричці Надьці,
Каже: - Врешті все ж добрались.
Ми живем , як в казці!
Мати вчула це й щебече:
- Ох! Тепер Марина
Їсть і п’є в якімсь палаці,
наче та царівна!
От щаслива! Все під боком!
Вищий клас комфорту!
Може, й ми колись зберемось
на оті курорти.
Каже їй Марина: - Мамо!
Дай сказать, будь ласка!
Тут подумать навіть смішно.
Зовсім інша казка.
Я не те сказать хотіла. –
Жартувати звичка.
Нас « напхали » тут, як звірів,
в хатку - рукавичку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447181
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 04.09.2013
Мати їсти наварила,
йде в обід до магазину.
Каже старшому Васильку:
- Глянь за меншим братом, сину.
Через час якийсь приходить, -
ті мовчать, як мишенята.
- Що таке? Не чути сміху?
Повні радості штанята.
Старший каже: - Ти вгадала.
Наш малий, хоча і сонний.
Але, певно, то від сміху,
в нього, мамо, памперс повний.
В мами усміх втік раптово:
- Як же, хлопці, вам не стидно?
Хто сказав, що памперс повний?
Щось по ньому це не видно?
- Я також спершу подумав,
що таке не може бути.
Бо воно - таки не видно,
але трохи, певно, чути …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447022
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 03.09.2013
Донька з внуком їде з міста. Їх стрічає дідо:
- Щось наш хлопець виріс мало. Виглядає блідо.
Стала та йому жалітись: - Ніде правди діти.
Всі тепер такі у місті нездорові діти.
Може, глисти, може, гени. Авітамінози.
Той не їсть, не п’є, нервує. Тільки й крутить носом.
Дуже в’ялий, вічно сонний. Ще й худий, як тріска.
Зранку танком хоч тягни. Щоби встав із ліжка.
Кине сумку, ляже спати. Лиш в комп’ютер очі.
Ані вчитись, щось зробити й близько сам не хоче.
Став такий, як пес лінивий. Не впізнать Івана.
Може, хтось порадить інше, ліпше лікування?
Певно, купим знов пігулки. Різні вітаміни.
Лікар каже: мають бути позитивні зміни.
Дід всміхнувсь, озвався тихо: - Ви, як діти, наче!
Я вам сам, без медицини, скажу, що є краще.
Хочте, - їдьте до дохтОрів, викидайте гроші
Або щось знайдіть народне, якісне, хороше.
Сів за стіл і чарку випив: - Хочеш знати правди?
Я скажу. Йому поможуть трави й тільки трави!
Та киває: - Може бути! Ось у чім причина!
А які ж? Ромашка, м’ята, липа чи шипшина?
Ви скажіть, яка травичка краща й ефективна?
- Як для того лобуряки. То скоріш КРОПИВА!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446833
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 02.09.2013
Татусь і мама кажуть Славчику в обід:
- Напевне, скоро купим братика тобі.
Скажи, малий, чи будеш хлопцю радий ти?
Удвох із братом, Славку, краще вам рости.
- Аскільки важить він? – нхмурив той чоло.
- Ну, десь вагою, певно, синку, з три кіло.
- Маля – це ж дуже дорого тепер. Ви що?
Давай візьмемо краще, мамо, інше щось.
Можливо, купим ліпше ми велосипед
Або ж хоча би цілих три кіло конфет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446429
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 31.08.2013
Сусіду – діду дядько Стах
приніс новину вдень:
- Чи чув, старий, що наш земляк
тепер у владу йде?
Торгаш Панько, що виріс тут,
у нашому селі.
І той чогось, не знати як,
в політику поліз.
Яка різниця? Нащо це? –
питає дядько Стах, -
«Крутив» би тихо бізнес він,
тепер от депутат!
- Яка різниця? – мислиш ти.
То бізнес! – каже дід. –
І там, і там прибуток є.
Та різний лиш дохід!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446331
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 30.08.2013
- Жовтий колір – до розлуки.
Бути разом нам « не світить » -
Каже хлопцям сумно Вася. –
Більш не піду я до Люби.
- В чому річ? Невже від неї
ти отримав жовті квіти?
- Ні. Про це мені говорять не квітки,
а жовті зуби …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446312
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 30.08.2013
Внук прийшов до діда свого,
є питання в Толі:
- Ми, дідусю, про шкідливість
говорили в школі.
Чия праця більш шкідлива,
певно, все ж шахтарська?
Може, ще якась нервова,
вчительська, шоферська?
Дід немало здивувався:
- То цікава штука!
- Майже все тепер шкідливе –
каже він онуку. –
Тут і так, і так, козаче,
думати можливо.
Все ж, на мій старечий розум,
інше більш шкідливо.
Не про ту шкідливість мова,
як на те виходить.
Нам чиновники й нардепи
більше роблять шкоди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446125
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 29.08.2013
Каже вчитель учням в школі:
- Вам не сором, діти?
Мої нерви, мої сили
нині пожалійте!
Через те, що я кричу тут
на якусь дитину, -
Вмить нервові всі клітини
в мене швидко гинуть.
- То на краще, - каже учень –
я тому й стараюсь.
Нащо вам оті нервові?
Хай собі вмирають.
Годі вам про ці клітини
думати постійно.
Всі нервові хай вмирають, -
лишаться спокійні …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445691
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 27.08.2013
* * *
Нова прикмета, кажуть люди,
в нашім часі є. -
Вже перший результат
«пакращення» дає.
Чим більш мільйонів уряд
виділяє-видає, -
Тим більше мільйонерів
в нас умить стає.
* * *
Хтось казав про цю прикмету
місяць тому Гнату,
Він тепер, коли «обпікся»,
точно буде знати. –
Дорогий ремонт робити –
дуже ризиково.
Бо затоплять вмить сусіди
вас обов’язково.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444536
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 21.08.2013
- Я тепер такий, як Ленін –
Дзвонить Влодко до Орисі.
- Лисим, мудрим став? Чи геній?
- Ні! Як вождь, також у гіпсі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443994
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 18.08.2013
Петрик з татком їсть вечерю,
щось собі лопоче:
- Ти, татусю, певно, також
вирости ще хочеш?
Той всміхнувсь. Очима кліпнув.
Глип на маму Люду:
- Я вже досить виріс, синку.
Більш рости не буду.
- Щось не те. – нахмуривсь Петрик. -
Ти хитруєш, тату.
Кажеш, вирости не хочеш, -
а їсиш багато.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442148
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 08.08.2013
Якось Ната каже мамі:
- Тяжко стало жити.
А чи можна всім нам, мамо,
кілька рук пришити?
Мама дуже здивувалась:
- Ти ж моя дитино.
Лиш по дві руки, Натусю,
бути в нас повинно.
- Просто кожен день в садочку
нянька нас повчає:
В мене , дітки, на усіх вас
рук не вистачає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442147
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 08.08.2013
Петрик йде зі школи радий.
Тут назустріч мати:
- Певно, ти оцінку гарну
нині маєш мати.
Що розкажеш, синку, мамі
про шкільну науку?
Той хвалиться: - Нині першим
я підносив руку!
- Дивно, дивно! Що ж питали?
Чути це незвично.
- В кого, дітки, є удома
інструмент музичний?
- Що ж у нас музичне вдома?
Поясни хоч трохи.
- Як то що? Та ж суп «музичний».
Той, що із гороху.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441106
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 02.08.2013
Дзвонить пізно ввечір мамі
вся на нервах Віка.
Треба трохи пожалітись
тій на чоловіка.
Я і так , і так Миколі
все стараюсь вгодить.
Бач, дарунок мій поганий.
Зовсім не підходить.
Кажу нині: - Годі « дутись».
Будь хоча б мудріше!
Іншим разом подарую
щось тобі я ліпше.
Все приймаю я від тебе.
Я ж не нию, любий.
Щодо шубки, суконь, перснів.
Золота на зуби.
Стала б я звертать увагу
на такі дрібниці.
Ти ж он зранку носом крутиш
через ті дурниці.
Знову, бач, йому не вгодиш.
Все не те Миколі.
То шампунь якийсь не дуже,
то шкарпеток колір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440691
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 31.07.2013
- Вже скоро платним стане все.
Усі кивають: - Дійсно.
А поруч хтось зітхнув: - Еге ж.
Окрім зарплати, звісно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439675
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 26.07.2013
- Нарешті, школу ти «дотяг» -
Татусь синка свого повчав. -
Тепер, Іванку, до пуття
Шукати б «тепле місце» час.
- Чого ж шукать? Сам знаєш ти. -
Лопоче сонно син Іван. -
Тепліше, татку, не знайти
За наш оцей м’який диван.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439645
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 26.07.2013
Отримав пенсію Петро,
З грошима нині він.
Іде селом, як справжній пан,
в кашкетику новім.
Зайшов у бар, а там сусід,
веселий дід Федько.
З дядьками з нашого села
щось меле язиком.
Підсів Петро до них у гурт,
бо в горлі теж дере.
«Плетуть» про якісний товар
й китайський ширпотреб.
- Я пляшку ставлю без питань.
Оце моя рука.
Знайди нове, добротне, наше,
від виробника.
Побився дідо об заклад,
кудись швиденько втік.
А через час якийсь Федько
до бару знов прибіг:
- Купуй плящину нам, Петро,
бо ж обіцяв при всіх.
У тачці я привіз товар.
Поставив під поріг.
Петро п’яненький ледве встав:
- Ой, не мели дурні!
Ну, йдемо, глянем, що там є …
А там – у тачці гній.
У того враз - щелепа вниз.
Очима «їсть» Федька!
- Якраз хороше, свіже, наше …
ВІД ВИРОБНИКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439497
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 25.07.2013
Прийшла до лікаря в обід
панянка-колобок:
- Якась роздвоєність іде
у нас в сім’ї в обох.
Не знаю, каже, що й робить.
Але проблема є.
Мене хвилює більш і більш
здоров’ячко моє.
Почув це лікар, думать став:
- Задачка непроста.
А в чому суть? Яка вона,
роздвоєність ота?
Зітхнула пані важко враз:
- Сама не розберу.
Та робить мій Василь за двох.
А я за двох жеру.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439373
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 25.07.2013
Нервує тещу знову зять,
як той чиряк свербить.
І те не те, і то не так.
Не знає, що й робить.
Пішла із кухні врешті геть,
бо скоро серіал.
А зять, як чайник вже «кипить»,-
замучила стара.
Хотів футбол поглянуть він.
А теща тут як тут:
- А нащо ти переключив
мені програму ту?
Дивись, що лікар каже там,
як жити років сто.
Бо зуби всі понищить вщент
вам карієс отой.
Примружив хитро око зять:
- Брехати я не звик!
Ніщо зубам не шкодить так,
як довгий ваш язик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439098
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 23.07.2013
Серед ночі муж приплентав.
П’яний, але радий.
Рідна жінка вже стрічає.
Звісно, при параді:
- Де ти шлявсь? Кажи, Миколо.
Певно, із дівками?
Ніч не сплю. Бо в нього зустріч
із випускниками.
Вся на нервах, п’ю пігулки,
ходжу ледве сонна.
Як ти міг лишити вдома
свого телефона?
Коля ледь прийшов до тями:
- Вибач, що напився.
Але, бач, живий, здоровий.
Трохи запізнився.
Я тобі усе розкажу,
що воно й до чого.
Просто ми сиділи разом,
згадували довго.
Жінка в крики: - Що ти мелеш? –
Й ну трясти Миколу. –
Цілу ніч у вас були там
спогади про школу?
Той на жінку глянув криво:
- Ти чого нервова?
Я про спогади, здається,
не казав ні слова.
Дуже згадували довго.
Я не винуватий.
Ми адресу, де живу я,
не могли згадати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438767
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 22.07.2013
На спиртне підняли вкотре ціни, -
Певно, щоби менше пили.
Теж на світло, газ,тепло постійно, -
Певно, щоби менше жили…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438670
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 21.07.2013
Старший брат купив мобільник.
Хвалиться, радіє:
- В ньому знаєш скільки функцій!
Що завгодно вміє.
Менший Кость прибіг до нього
й дуже просить брата:
- Дай мені також, Васильку,
трішки ним погратись.
Кость малий погрався трохи,
віддає байдуже:
- Досить класний. Тільки знаєш, -
Плаває не дуже.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437742
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 16.07.2013
Дядько Гриць прийшов на ринок,
мав купить продукти.
Мовчки бродить між рядами,
там, де різні фрукти.
- Перець як, петрушка й редька?
Кріп, часник, цибулька?
Що ж такі на моркву ціни?
Звідки ваша бульба?
Очі лізуть аж на лоба,
тільки цінник гляне. –
Бачу, ваш товар нівроку.
Ціни лиш погані.
Груші, сливи, мед, томати,
хрін, горіхи грецькі.
Те з Єгипту, це китайське,
польське чи турецьке.
Гриць зітхає тяжко дуже,
щось шукає наче. -
Все у вас якесь заморське.
Може, є щось наше?
Я не можу зрозуміти.
Ми дійшли до чого?
Як то так? Невже у нас тут
Не росте нічого?
Дві регочуть продавчині.
Схоже, із мужчини.
- Ви з якої грушки впали?
В нас ростуть лиш ціни!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437111
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 13.07.2013
Цілий вечір сварить Тая
нині знов Івана.
Той ніяк не хоче злізти
зі свого дивана.
- Слухай, милий. Совість маєш.
Прошу, чоловіче!
День і ніч лежиш на боці.
Йди роби щось інше!
Той крізь сон: - Та ж роблю, роблю.
Ти не бачиш, Таю.
Я ж не тільки сплю на боці,-
я перевертаюсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436179
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 09.07.2013
В дитсадку проблема в Петі –
дуже вперта Ірка.
З ним ніяк дружить не хоче.
Крутить носом дівка.
Нині знов своє лопоче.
Так, як вчила мати.
Мудра будь, і скільки хочеш,
будеш хлопців мати.
- Чула я, казала мама
вслід сестричці Ксені:
- Головне, щоб в хлопця, доню,
щось було в кишені!
Петрик носа набурмосив,
вмить в кишенях рище.
Тільки там нема нічого.
Тільки вітер свище.
Бідний хлопець ледь не плаче.
Гірко стало Петі.
Раптом враз всміхнувся хитро,
щось знайшов нарешті.
Каже Ірі: - Маю дещо.
Саме те, що треба.
Значить, можем ми дружити.
Я якраз для тебе.
- Що ж там є в кишені добре?
- враз питає Ірка.
Той від щастя сяє сонцем:
- Є велика дірка!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434413
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 30.06.2013
Питання вчитель в класі всім дає:
- Яка, скажіть-но, свійська птиця є?
Петрусь і Настя знають це, авжеж.
Назвали швидко гуску й качку теж.
Тут руку тягне враз малий Василь:
- А я ще знаю також курку - гриль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433471
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 25.06.2013
Зараз в моді всякі шоу
чи політдебати.
Нині, бач, в прямім ефірі
знову депутати.
Ставлять різні їм питання,
як то далі буде?
- Станем жити значно краще!
Чесне слово, люде!
- Ви скажіть – питає пані
врешті в депутата –
нащо вам ще шмат земельки?
Маєте ж мандата.
Є ж у вас в Європі фірма,
навіть бізнес в Штатах.
Купка грошей є в офшорах.
Десь на Кіпрі хата.
Скромна в Лондоні квартирка.
Яхта, сад і вілла.
Нащо ж вам іще й зарплата
депутатська « біла »?
Наш обранець глянув косо.
Очі враз налились:
- Що вам той шматок земельки?
Марно причепились.
Треба бути патріотом!
Я ж не хам чужинський!
Мушу мати рідне серцю
щось своє вкраїнське.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433252
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 24.06.2013
В школі вчителька питає
учня свого зранку:
- Я ж батьків твоїх хотіла
бачити, Іванку!
Певно, ти забув сказати?
Не привів чого ти?
- Зараз. Зараз. Ось, дивіться.
Я приніс їх фото.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419818
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 20.04.2013
Каже мама якось батьку:
- Що робить, Степане?
Нині бачила у кухні
ніби таракана.
Хату всю перевернула,
речі всі до купи.
Певно, нині ж або завтра
олівець їм купим.
Петрик це почув маленький,
враз підбіг до тата:
- Нащо ще один олівчик?
В мене ж їх багато.
Хочеш всі тобі принесу.
Кольорові, різні.
Мамі смішно: - Це ми купим
тараканам, звісно.
Той зробив великі очі:
- Що ти кажеш, мамо?
Навіть це вони уміють?
Як і я, так само?
Що ж ти , синку, здивувався? –
каже Петі мати.
- Я ж не знав, що таракани
вміють малювати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419349
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 18.04.2013
Цілий тиждень вдома сварки.
Навіть майже війни.
От що значить влаштувати
в хаті диспут вільний.
Мова, звісно, про відпустку.
Де провести краще.
Тільки вибрать щось одне нам
спільно значно важче.
Діти хочуть десь в Європу,
в Прагу, до Парижу.
Жінка тільки в Крим, на море.
Я ж лише на лижі.
Вперлась рогом: - Я сказала,-
море, значить, море!
Я ж їй просто так не здамся:
- Хочу тільки в гори!
Син і доця вже стомились:
- Ми на все вже згодні
Ви самі тепер домовтесь,
Бажано сьогодні.
Врешті-решт до компромісу
Все ж дійшли вар’яти:
- Ми - на море, ти – із нами.
Лижі можеш взяти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418305
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 14.04.2013
Сашкові каже мати ввечір: - Спати, хлопче, йди!
Спочатку ж, синку, ти гарненько іграшки склади.
Малий подумав мить якусь і враз кричить: «Ура!».
- Я знаю, мамо, як зробить. Нехай складає брат.
Матусю. Він збере їх швидше. Ти скажи Юрку.
А я той час якраз постою ліпше у кутку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418084
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2013
Ввечір каже батько сину:
- Ти чого постриг чуприну?
- В нас же новий вчитель, тату.
Ще не знає, як всіх звати.
Лиш почне усіх питати,-
Враз мене: - Ану, патлатий,
Першим йди відповідати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418082
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2013
Нервовий бач сусід попавсь.
Ну просто скажу – псих.
Курити вийшов на балкон.
А там – мої труси.
Такий підняв відразу крик.
Хоч стій, а хоч ридай.
Носив, як прапор, ті труси.
Аж страх, який скандал!
Прибігли люди. Я прибіг.
Назад їх попросив.
- Ну що такого? – кажу всім. –
Оце мої труси.
Я - Вася, зверху ваш сусід.
Чого ж кричати так?
Причина, бачте, тут одна.
Банальна і проста.
Сказать щось інше я не встиг.
Всміхнувсь лише: « Ги-ги».
У ньому ж більш, як сто кіло.
Ще й битої ваги…
Почув мене хвилин за п’ять.
Губу розбивши й ніс.
- Чого ж відразу не сказав,
Що вітер їх приніс? …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416155
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 06.04.2013
Вчора вдень сусід заходить:
- Є проблема, Владку.
Так і так. Позич півсотні
чи хоча б «двадцятку».
Бачу, щось блідий хлопака,
вид «пом’ятий» має.
Кажу: - Щось у тебе, друже,
настрою немає.
- Звідки настрій? Глянь на мене!
Ледь не врізав дуба!
Грошей вмить усіх позбувся,
ще й тю-тю два зуби!
- Що ти кажеш? Певно, гопник?
Може, й банда ціла?
В білий день! Ото дожились!
Зовсім обнагліли!
Що ж ти, дурню, тут розсівся?
Є ж іще надія!
Йди дзвони! А може, раптом
зловлять тих злодіїв!
Той окляк: - Які злодії?
З глузду з’їхав чисто!
Я ж тепер лиш тільки виліз
з крісла у дантиста …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415551
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 04.04.2013
Більш, ніж інші,обіцяти
Всім старався Гриць Носатий.
Дурять нашого всі брата.
Люди ж вірять. Що й казати. –
Став Носатий кандидатом
У місцеві депутати.
- Ви мені п’ять років дайте, -
Годі край буде впізнати!
Люди ж вірять. Що й казати.
Все, що просиш, можуть дати.
Згодом нарід каже інше:
- П’ять – то мало. Треба більше.
Так накравсь, що доведеться
Років «сісти» аж на десять!
Судді ж теж із серцем люди:
- П’ять так п’ять. Нехай вже буде …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415252
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 03.04.2013
- Де ж тобі я візьму, доню,
гроші на печення?
- Як то де? – дивує Соню. -
В тата у кишені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413276
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 28.03.2013
Із бару вийшли десь під ніч
«ледь теплі» два хлопи.
Питання досить в них складне.
Як ліпше поступить?
- Давай візьмем таксі на двох.
То швидше над усе!
- Давай візьмемо пляшку знов.
То швидше «розвезе».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412063
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 24.03.2013
- Хочу жити, як в кіно! Як справжні «білі люди». –
Каже після серіалу якось Ганя Люді. –
Треба щось в житті міняти кардинально й сміло!
Нині ж піду й пофарбуюсь… я на пані білу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411717
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 23.03.2013
- Ще раз будете сварити,-
каже враз Настуська. –
Я свої збираю речі,
йду шукати бузька!
В тата й мами круглі очі:
- Що за бузьок? Ще раз.
- Той, що вам мене приносив.
Хай тепер забере!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411667
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 23.03.2013
- Скажи, Петрусю, ти хваливсь,
коханнячко моє,
Рахунок досить круглий десь
у банку в тебе є.
- Хіба ж я міг тоді отак
збрехать тобі, Нінуль?
Звичайно, в банку в мене є
достатньо круглий нуль…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411025
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 21.03.2013
Мати доню із садочка
забирає пізно.
Та жалітись мамі стала,
як їй тяжко, дійсно.
- Я ходити в той садочок,
мам, не маю сили.
Нині ось Іринка вредна
в ніс мене вкусила.
- Певно, ти їй щось не дала?
Бачиш, ледь не плаче.
- Як не дала! Я ж не жадна.
Двічі дала здачі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410769
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 20.03.2013
Таня десь знайшла в газеті
неважку роботу.
Треба все ж зайти, спитати
нині чи в суботу.
Ось і та адреса ніби.
Двічі в двері дзвонить.
Вийшов дядько. Скоса глянув.
Ніби муха сонна.
- Я читала тут в газеті.
Зараз ось покажу.
Вам потрібні на роботу
ті, що добре в'яжуть.
Я гачком чудово в'яжу.
Можна, звісно, й шпиці.
Хочте кофту, сведра, шарфик,
теплі рукавиці.
Той на неї глянув пильно:
- Що то за приколи?
Я об'яву про роботу
не давав ніколи.
Раптом звідкись взялась жінка:
- От кобель проклятий!
Знов дівки? Зробить надумав
ти бордель із хати?
В Тані очі аж на лоба.
Лиш газету тиче.
Ледве пару слів зліпила:
- Тут про інше пише.
Та вхопила вмить газету.
Аж затряслась Таня.
Тихо каже: - Ось, в куточку.
Зліва, про в'язання.
Жінка враз регоче дико.
Падає зо сміху.
Тиче клапоть той газети
чоловіку в пику.
- Ой, не можу! Цирк на дроті!
В мене лиш питання.
Де тут пише про роботу?
Слово де "в'язання"?
Ви читайте більш уважно
інший раз, будь ласка!
Нам потрібна для мастифа
дівчинка для в'язки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406848
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 07.03.2013
На лекції із логіки усім так тяжко, нудно й сумно.
Ніяк не лізуть ті знання у сонні голови розумні.
Знайшовсь один веселий «кадр». Сміливо, вперто тягне руку:
- Спитать хотів по темі я про хитру логіку - науку.
- Питання хочу вам, професор, дать одне, проте незвичне:
Що може бути правильне і ні, логічне й нелогічне?
Старий замовк, всміхнувсь. Потер чоло: - Ну й дали ви завдання!
Та я вам також, хлопче, відповім таким собі питанням:
- Скажіть, скоріш купують шубу тій, що мерзне часто дуже?
Чи все ж дарують тій, з котрою ох як часом жарко, друже?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406449
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 05.03.2013
Стріла Оля вчора Лесю.
Та ж якась нерада.
- Мусиш, Олю, зараз конче
дать мені пораду.
Щось купить хотіла гарне
милому до свята.
Стала всім дзвонить знайомим,
що таке б узяти.
- Ти зроби сюрприз яскравий! –
раду дала Ната –
Щось просте, практичне, гарне.
Це ж не кругла дата?
Мій колись прийшов з роботи,-
я йому - цілунок.
Й тихо так кладу в кишеню
свій сюрприз – дарунок.
- Що це в тебе у кишені?
- кличу свого Владка.
Той закляк. А тут сюрпризик!
Бац! Нова краватка!
- Я таке й собі схотіла.
Клас! Оригінально!
Тільки зовсім не краватку.
Дуже вже банально!
Зроблю фокус, - розіграю
завтра свого Женю.
Пхаю трусики жіночі
я йому в кишеню.
Зранку кажу: - Слухай, милий.
Дай мені ще гроші.
Той труси з кишені тягне.
«Бах» - на мене очі!
- Ясне діло! Хлоп у шоці!
Дуже було б сумно,
Ти прикинь, якщо б тобі так
хтось свиню підсунув.
- Що ти, Олю! Шок у мене!
Фокус, бач, не вдався!
Він узяв та з того ляку
Сам у всім зізнався…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403851
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 24.02.2013
Дзвонить батьку син підвечір.
Бідний, ледь не плаче:
- Знов по пальцю молотком
ударив я добряче.
Батько став його сварити:
- Я ж учив, Миколо!
Є ж у вас уроки праці!
Що воно за школа?
Щоби пальця ти не вдарив,
( сам ніяк не втямиш ),
Молоток тримати треба
обома руками!
- Я ж тримав у двох руках.
Несильно бить старався.
Просто чисто випадково
бехнув знов по пальцях.
Батько в крики: - Брешеш, дурню!
В кого тільки вдався!
Ти ж тримав двома руками.
Звідки палець взявся?
Син йому: - Ти ж сам сварився:
будь мудріше, синку!
Цвях потримать я дозволив
братику Васильку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402406
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 19.02.2013
Юнак і дід Павло в купе розмову вдвох велИ,
Яке тепер життя-буття. Які часи були.
- Скажи, синок, ким робиш ти? Мене цікавість « їсть».
А той у сміх: - Чого ж. СкажУ. Я добрий програміст.
Старий моргнув: - Ото робота! Добра річ таки!
Хто-хто, а я до того діла маю певний хист!
Хоча мене за це стара скубоче в гриву й хвіст.
Я теж, такий, як ти, козаче, добрий СТОГРАМІСТ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401541
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 16.02.2013
Кость купив собі рушницю.
Вийшов з хати зрання.
Каже жінці: - Вдалим буде
перше полювання.
Я стріляю в тирі добре.
Знаю все наочно.
Значить, качку або й пару
я вполюю точно.
Ледь приліз вночі додому.
Тихо в ванну боком.
Злий, брудний. Губа розбита.
Ще й синець під оком.
Жінка бачить – щось не те.
Відразу крик здіймає:
- Тільки правду! Де ти був?
Мовчиш? Качок немає?
Кость себе у груди лупить:
- Вір, не в тому діло!
Я стріляв разів із двадцять.
Жоден раз не вцілив!
Врешті – Бах! Підстрелив качку!
Втім … не зовсім дику.
Враз прибігли звідкись двоє.
« Настріляли» в пику.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400186
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 11.02.2013
Василь знайшов собі роботу. Складно лиш одне.
Сказали: треба добре скласти гарне резюме.
Питав увечір він сусіда: - Дуже то складне?
А той махнув: - Напишеш там про себе основне.
- А як то скласти резюме? Скажи, вряди-годи.
- Та що тут думать – каже той. - Учетверо склади.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397742
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 03.02.2013
Нянька звично в дитсадку вдягає діток нині.
Все ніяк не може взути черевик дитині.
Пхає, мучиться бідака. Що поробиш – мусиш.
Часу мало. Ще й на зло – на кожнім мешті гудзи.
Довго й тяжко ледве взула. То вже муки, дійсно.
Петрик скрививсь: - Йти не можу. Дуже - дуже тісно.
Просить та: - Чекають діти. Он, стоять, нераді.
Раптом глип – не так узула. Правий з лівим справді.
Зняла мовчки. Якось втисла. Інша заковика.
Той кричить: - Оце чужі. Не мої черевики.
В неї очі аж на лоба. Тягне знов, знімає.
Всюди глянула, однак. Взуття ніде немає.
Петрик свердлить дірку в носі: - Це від мого брата.
Мама змушує щоранку їх в садочок брати.
- Що ж ти голову морочиш? Ну і день, їй – Богу!
Пхає, тисне, мучить знову тій дитині ногу.
Потім светрик, шапку, куртку. Шарфик, як годиться.
Ніби все. Та раптом бачить – зникли рукавиці.
Сіла бідна, вся на нервах: - Де ж ті рукавички?
Той згадав: - Та я запхав їх зранку в черевички.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397290
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 01.02.2013
Гриць на кухню жінку кличе: - Чула ти новину?
ДНК людини й мавпи схожа вполовину!
Навіть оком не повела жінка Василина:
- А чого такі дурниці знати я повинна?
- Як чого? - регоче Грицьо – Сам тобі дивуюсь.
Мати в хаті поруч мавпу? З ким ото живу я?
- Хто тут мавпа, я підкажу. – шепче враз дружина –
Жінка, Грицю, всім відомо, - краща половина!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396912
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 31.01.2013
Вчора була бабця Юля в місті в свого сина.
Там зібралась при нагоді майже вся родина.
- Де онук мій кращий, любий? Йди-но до бабулі!
Мати каже: - Зараз прийде. Щось шукає в ГУГЛІ.
- Точно він у татка вдався. – смішно бабці Юлі –
Той на голову свою шукав постійно гулі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396910
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 31.01.2013
Хлопці пили за здоров’я
цілий день, вар’яти.
Привід був, бо в Люби й Міші
син родився п’ятий.
Міша сам таки не дуже
налягав на чарку,-
Знов прилізе ледве теплий.
Буде вдома сварка.
Кум сміється: - П’ятий син –
ото рекорд, козаче.
Що ж ти ходиш сам не свій.
У тебе ж свято наче.
Міша все ж признався куму,
що його тривожить:
- Маю сумнів: син на мене
щось не дуже схожий.
В мене лоб і очі інші.
Шнобель* теж широкий.
Він якийсь дрібненький досить.
Жовтий, вузькоокий.
- Що ж тут дивне? Що такого? –
кум його питає.-
Нині в світі кожен п’ятий ,
так і є, - китаєць.
* шнобель - ніс
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393657
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2013
Зупиняєм свій годинник серця під любові шалене скерцо,
Щоб до п’ят пропекло так, до денця, як хороша горілка з перцем.
Тлієм від часу, губимся в осінь. Втікаєм від себе й до себе.
В старім горнятку міцного чаю шукаєм низьке своє небо.
Бредем між хмар берегами,в старих гріхах, між бідами й боргами.
Між тими, що вважали ми богами, хто нині за байдужості снігами.
Мілієм серцем і кров’ю ріднемо. Кажуть: на розум бідні ми.
Хоча були раніш простіші люди - щирими й майже рідними.
Тягне нас, де голодні цілителі. Зовсім без звань і титулів.
Ліплять божків нам, учителів . Із глини й солом’яних ідолів.
Чому ми часто одинокі? Чому ми сірі, німі, жорстокі?
В порожніх воронячих гніздах зустрічних очей шукаєм спокій.
Ми йдемо, де душ кораблі, в п’яних бурях розхристані,
Чекають і молять свій вітер, шукають старі свої пристані.
А життя серіал швидко крутить, на жаль, як бразильська « синема».
Але все-таки світимо, часом блудим, та вірою кріпнемо.
За слідами своїми ховаємо тіні думок сокровенних,
Проростаючи знову життям в синіх сутінок зболених венах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393232
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2013
Після танців йдуть додому Славко й Ганя в парі.
Нічка ясна, зорі сяють. В небі ані хмари.
Раптом зірка стала падать. – Йой!- аж скрикне Ганя –
Швидше, Славку. Думай, хлопче. Загадай бажання.
- Хочу купу-купу грошей - мовив той мрійливо. -
Тільки я не дуже вірю в те, що це можливо.
- Будеш мати цілу купу. Знаю я залізно.
Мусить збутись! – каже Ганя - рано ачи пізно.
Зранку втямив – ох, не встиг. Із тим бажанням тупо.
Біля хвіртки враз корова « навалила » купу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384544
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 13.12.2012
Прийшов до діда Йвась малий. Якраз до столу встиг.
Спитав старого він чомусь: - Чи шкварки любиш ти?
Той " гепнув " миску пирогів,- червоне аж лице:
- Та як їх можна не любить? То ж те саме сальце.
Малий вагався мить якусь. Ховав думки свої:
- Скажи, дідусь, а ти колись козячі шкварки їв?
Старий аж ледве не вдавивсь: - Ну, ти, малий, сказав.
Козячі шкварки. Ще не чув. І що то за коза?
І хто " плете " таке дурне? - старий регоче сам.-
Нова м'ясна порода, певно. Жирна, як паця.
Івась червоний став, як рак.Не знає, що й сказать:
- Ти ти не в курсі просто, діду. Є така коза.
Бо сам я чув, як брат казав учора Тарасу,
Що " шкварив " так, аж гай гудів, Василь якусь козу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384026
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2012
Прийшла до мами донька вплач: - Мені пораду дай.
Кого із хлопців вибрать трьох? Ну просто, бач, біда.
Андрій – хлопака хоч куди. І Гриць не промах теж.
Сусід Петро , хоча й не красень. Майстер - він зате.
Одного вибрать важко все ж. Хороші всі вони.
Якби ж то знати, як зробить? Хто ліпший буде з них?
- Не знаю - каже мати їй – пораду дать тобі.
Колись мені одна стара секрет відкрила свій.
Яке волосся в нього глянь,- характер теж такий.
Якщо будЕ м’яке, тонке. То, звісно, хлоп м’який.
Якщо ж тверде, жорстке і сильне – хлопець, як скала.
Надійний, значить, він, як мур. Щаслива б ти була.
- Якщо ж той, мамо, зовсім лисий. Він тоді який?
- Та може бути так і так … Хоч, певно, тип слизький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380885
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 28.11.2012
Якось ввечір стрілись в парку троє подруг знову.
Хто про що, а ті про хлопців мали там розмову:
- Я і так, і так стараюсь. Лізу аж зі шкіри.
Стільки хлопців їй знаходжу. Все для тої Іри.
Слів у мене вже немає – каже Любі Таня –
Жоден Ірі не підходить. Вічно є питання.
Тут озвалась врешті Іра: - То не те, що треба.
Той малий і досить повний. В цього – шкіра й ребра.
Інший - дурень, хоч і красень. Той скупий і гордий.
Цей пияк, нікчема й бабник. Пень старий, негодний.
Хочу я, щоб був стрункий. Гарний, модний, дужий.
Лиш мене одну любив. До інших всіх байдужий.
Звісно б мав дохід постійний. Їв та пив у міру.
Менше всюди носа пхав. І більше слухав Іру.
Люба й Таня вдвох гегочуть. Сміх їм зводить зуби.
- Що смішного в цьому є? – питає Іра в Люби.
- Знаєм хлопця ми такого, - кажуть ті Ірині –
Ідеальним точно бУде … манекен з вітрини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380700
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 27.11.2012
Бабуся в « Оптику» зайшла. Питає там вона:
- Які найкращі з окуляр? Яка у них ціна?
Всміхнулась дивно лікар їй: - У нас найкраще все.
Скажіть, що саме треба вам. І я принесу це.
- Мені потрібно номер три. Скажу вам тет-а-тет.
Синок купив, але не ті. Чомусь не той ефект.
Мені онук Мишко сказав: купи, якщо знайдЕш.
Тепер найкращі з окуляр,- то, ясна річ, 3D ( три де).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380431
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 26.11.2012
Прийшов веселий пізно Гриць. Червоний, наче рак:
- Давай скоріше, кицю, їсти. Певно, вже пора.-
А сам моргає жінці тихо - в мене є сюрприз!
Вгадай скоріш, моє ти сонце, що тобі приніс.
- Та скорше жаба цицьки дасть, ніж їсти дам тобі.
Ти їсти хтів, як я літать. Чого ж ти в бар побіг?
- А я ще, люба, після того в магазині був.
Якраз колечко там купив. Тобі сказать забув.
Як тільки жінка вчула це,- щелепу їй звело:
- Колечко - то вже інша річ. Який ти хитрий хлоп.
Ну все, Не злись. Буває часом. Винна я. Мовчу.
Ходи на кухню. Вже даю тобі, Грицько, борщу.
Мовчить. Хоча її"гризе": де ж гроші взяв на те?
Просте колечко там чи панське? Срібне, золоте?
Наївся Гриць. Вбігає та: - Ну, де воно? Неси!
- А я й забув. Та он лежить... колечко ковбаси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379043
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 20.11.2012
Сам не свій сьогодні Юра,- щось не йде наука.
Ходить злий, бо нерви "з'їла" чорна цятка - муха.
Тут ще й Ромко в душу лізе. Вперто, як бацила:
- Ти скажи, яка ж то муха так тебе вкусила?
Тут Юрко не втримавсь просто: - Вже не чую руку.
Сам ніяк убить не можу кляту чорну муху.
- Мухи в хаті- то дурниці - скалить зуби Ромко -
Гірш, якщо в дурній голівці - мухи або бомки.
- Так і є. Дурне, бо бідне. Розум де і очі?
В муху досі я не вцілив. Сам "попав на гроші".
- Через муху? Як так можна? - глипнув той на Юру.
- Як та як! Новим планшетом "бахнув" муху здуру.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378212
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 16.11.2012
Купа літ пройшло, як хлопці в світ пішли зі школи,
Дійсно є чого згадати в Славка і Миколи.
- Я любив лише перерви. М'яч ганяти дико.
Надю й Іру теж любив. За "хвостик" часто смикав.
Славко хитро тут всміхнувся. Враз примружив очі:
- Ти ж , Миколо, теж їх "скубав", чи сказать не хочеш?
- В мене досвід був хороший,- все ж признавсь Микола,-
Я дівчат за "хвіст" не смикав, вір не вір, ніколи.
Був малим,- "обпікся" раз,- півдня в очах рябило.
Просто так, на спір посмикав я за хвіст кобилу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377703
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 14.11.2012
Йдуть додому вже під вечір
тато й донька Іра:
- Важко бути нам в садочку,-
та зітхає щира-
Я весь день тебе чекала.
Щось спитать хотіла.
Може, зробим ми з тобою,
татку, добре діло?
Враз мала спинилась Іра,
шепче щось татусю:
- Хочу кілька гривень дати
бідній он бабусі.
- Ох, яка ж ти в мене, доню,
добра і мудренька!
Тільки я чомусь не бачу,
де ота старенька?
- Там, за тим будинком, тату,-
каже рада Іра,-
Коло неї скриня повна
ескімо й пломбіра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376982
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 11.11.2012
Якось Катя стріла Надю. Вчились в школі разом.
Стала Катя ту питати про усе одразу:
- Ти чого така бліда? Дієту держиш, бідна?
- Що ти, Катю. В іншім справа. Я тепер вагітна.
- Просто супер! Я вітаю! То новина класна!
Хто ж буде, хлопчак чи дівка? Чи іще неясно?
Першим ділом треба, Надю, добре мізкувати.
Ти ще, певно, будеш думать, як мале назвати?
- Хто буде і як назвати? Це вже потім, Катько.
Зараз більш мене цікавить, хто можливий батько...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376614
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 09.11.2012
- Добре все ж, як вибір є.- казав Петру Данило.-
Ось руки моєї доні двоє аж просило!
Кликав заміж Хрящ Семен - сусід якраз навпроти.
Також красень наш Іван женитись був не проти.
Дід Петро йому киває: - То є добре діло!
Хто ж таки її обранець? Хлопцю пощастило!
- Я так , Петре, вам не скажу. Лиш не смійтесь з мене.
Пощастило, певно, більше все-таки Семену.
- Певно? Як то розуміти? Вибір непоганий.
Річ у тім, що моя Галя вибрала Івана.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376539
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 09.11.2012
Через тридцять довгих літ зібрався випуск школи.
Дехто з них за ті роки отут не був ніколи.
Хто сміється, хтось пліткує. Сіли їсти, пити.
Іншим їсти не давай,- а дай наговоритись.
- Хай про себе кожен скаже! - просить всіх Марія,-
Може, все ж у вас збулась хоча б маленька мрія?
Встав Петро, що "славу" мав нахаби й ловеласа:
- В мене мрія, чесно скажу, все-таки збулася.
Тато мій ремнем лякав: вчитись будеш,сину?
Потім став за кожну "двійку" смикать за чуприну.
Ох, який же був я злий тоді на свого тата.
Кожен вечір тільки й мріяв ... зовсім лисим стати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375897
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 06.11.2012
Якось був Івась в Миколки. Каже: - Йдемо гратись!
Той ніяк: - Не можу зараз. Плаче менший братик.
Я за ним дивитись маю, як він ходить в ліжку.
Ти іди. Я потім вийду. Будем грати в сніжки.
- Щож твій брат так мало ходить? Ледве пару кроків.
- Що ти хочеш? Він же має трохи більше року.
- В мене Бровко того ж віку, скоро рік підходить.
Але він, повір, Миколко, значно ліпше ходить.
- Так і є,- сказав Миколка - Бровко ходить ліпше.
Ясна річ, в собаки ж бачиш,- ніг в два рази більше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374542
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 31.10.2012
Надя разом з чоловіком йшли увечір містом,
Стала жінка сперечатись трохи з милим Міськом:
- Знаєш, що тобі я скажу, любий чоловічок,
Якось ти уже лишайся всіх шкідливих звичок.
Міша щось хотів сказать. Та тільки що не знає:
- В кого тих поганих звичок нині та й немає.
Вийшов з бару дядько лисий. Видно, що не бідний.
Все при нім - годинник, мешта. В штрих костюм солідний.
Міша каже: - Ось мужчина, певно, ідеальний.
В нього, звісно, значно менше звичок тих поганих.
Надя зирк на того оком. Раптом стала біла.
Вже й забула, що сказати милому хотіла.
- В нього більш шкідливих звичок! - каже Надя раптом.-
Він лінивий навіть в ліжку. Ще й храпить, як трактор.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374469
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 31.10.2012
Бачить зранку Ганя Лесю: - Як жива, здорова?
Щось доїтись стала слабо враз моя корова.
Леся каже: - Що ж ти хочеш? Може вже й не годна.
Моя, бачу, теж додому часто йде голодна.
Ганя щось собі згадала. Враз питає в тої:
- Слухай, Лесю, скільки літрів зранку ти надоїш?
Леся в сміх: - Чого питаєш? Так, як інші люди.
Як коли. Та літрів десять, певно, добрих буде.
- Скільки ж літрів ти здаєш? - ота спитала Лесю.
- Рівно десять.Так, як треба.Кожен день по десять.
Більш не можу. Чесне слово. Треба ж якось жити.
Пару літрів, звісно, дітям мушу ще лишити.
Ганя хитро так всміхнулась: - Міру треба знати.
Я он теж надою десять. А здаю дванадцять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374112
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 29.10.2012
Сварить ввечір бабця Стефа знов сусідську Люсю:
- Нащо, дівко, кульчик в носі. Й два чи три у вусі?
Тій дівулі смішно стало: - То є, бабцю, мода!
Мій протест, моя "візитка", внутрішня свобода!
Хочу ще одне "тату", удвічі збільшу губи.
В мене спонсор класний є. Такі він "штучки" любить.
Бабця їй своє торочить: - Де твій, дівко, розум?
В кого пусто в голові - не грає ролі розмір.
Люся враз серйозна стала: - Що вас так тривожить?
Може вам щось треба збільшить? Скажу. Він поможе.
Бабця в шоці. Дівка та сміється просто в очі.
Треба все ж провчить ту фіфу, на язик охочу.
Каже їй: - Ловлю на слові. Згодна я одразу.
Хочу збільшити собі я ... пенсію в два рази.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373861
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 28.10.2012
Прийшла до Ксені в гості Надя. Купа є новин.
Вони собі точили ляси більше двох годин.
Пораду просить Надя: - Став Петро нервовий, злий.
А Ксеня їй: - Частіш всміхайся й значно більш хвали.
От бачиш, як змінивсь на краще милий мій Олег?
Бо я хвалю його частіше. Кличу лиш " Мій ЛЕВ".
А та очима тільки кліпа: - Лев? Чому отак?
- Чому? Чому? Такий у нього зодіака знак.
За тиждень стрілись двоє знов. Надійка щось сумна:
- Чого, скажи, твоїх порад послухала дурна?
Хвалила кожен день. Та гороскоп підвів мене.
Тепер на довгу пам'ять маю гулю і синець.
"Скипіла" Ксеня враз: - Не може бути! Як він міг?
А хто Петро за гороскопом? - Як хто? КОЗЕРІГ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373406
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 26.10.2012
Стрів Мирон сусіда зверху.Каже: - Совість майте!
Через ваші крики-зойки ми не годні спати.
Вір не вір. А тут все чути. Стіни в нас картонні.
Я не брешу, йди спитайся все в моєї Тоні.
Той у сміх: - Не може бути! Це скоріш над нами.
Я оце лише приїхав зранку сам від мами.
Тут як тут і Тоня "влізла": - Я все чую й знаю.
Я твоєї жінки голос добре відрізняю!
Той ніяк: - При чім тут жінка? Я ж в селі зостався.
- Ха. Кому ж вона кричала: " Вася, не спиняйся!"?
Білий став отой, як стеля. Моцно стиснув зуби.
Точно "вріже" зараз в пику. Або " вріже дуба".
Через мить прийшов до тями: - От в село " змотався".
Справа в тому, - я Микола. Хто ж тоді той Вася?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372807
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 23.10.2012
Щось не спиться нині Васі,
поруч дрімле Катя.
Він спитав: - Цікаво скільки
треба вам для щастя?
В жінки сон утік миттєво:
що це той питає?
Знає щось чи "меле" здуру -
та думки читає.
Будь що буде - мислить Катя:
хтозна, що він вчинить.
Може, має гарний настрій.
Грошей ще підкине?
- Що для жінки повне щастя?
Треба дві лиш речі.
Гарні дві якісь обновки...
кожен день, до речі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372577
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 22.10.2012
Новий сусід тепер в Богдана.
В нього гарний пес.
Такий собі бульдог французький.
Чорний, чорний весь.
Іде ото хлопчак зі школи.
Звісно, не спішить.
А тут якраз - той пес французький.
Ліг собі й лежить.
Ніяк ніхто пройти не може.
Плач ачи кричи.
Собака з виду ніби добрий.
Зробиш крок - гарчить.
Нарешті вийшов той сусіда.
Пес одразу стих.
- Чого злякавсь? Добріш собаки
годі десь знайти.
Та ти ж такий здоровий лобур.
Міг прогнати пса.
Ти ж бачиш,- він всього лиш гавка.
Й зовсім не куса.
Малий почав очима кліпать,
лиш ото почув:
- Та я ж не знаю по - французьки.
Я англійську вчу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372378
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 21.10.2012
Кость в газету дав рекламку « Хто бажає, прошу.
Шафу я віддати хочу. Просто так. Без грошей.».
Через день вже зранку дядько стука у ворота.
Глянув він на древню шафу. Аж роззявив рота:
- Річ добротна, досить давня. Як то вам не шкода?
Буде ще щось непотрібне, - візьму при нагоді.
Швидко шафу на машину. Дядько руку тисне:
- Може ще щось є задурно? Ви мені лиш свисніть.
Кость в задумі зморщив лоба: що би ще віддати.
Раптом хитро він всміхнувся: - Дам! Чого ж не дати!
Без питань! Ловлю на слові. Маю я ще дещо.
Так і буть, - беріть без грошей … найдорожче - тещу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372155
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 20.10.2012
Син питає ввечір маму: - Що таке той мозок?
Нині вчитель наш казала: в ньому, діти, розум.
Мати очі в серіал: - Та ти чого вчепився?
Краще, йди он, книжку в зуби.Хоч до ранку вчися.
Син питає те ж у тата. Той всміхнувсь: - Дрібниці.
Вічно в тебе в голові усякі там дурниці!
Той до мами знов іде. Спитаю все ж востаннє.
Дуже мучить чомусь зараз кляте те питання.
Мати зла як з кухні " гримне ", ніби канонада.
Ледве той спитав про мозок. Сам уже не радий.
- Слухай, синку, совість маєш? - та кричить сердита.-
В мене іншим голова, скажу тобі, забита ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371632
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 18.10.2012
Кум якось добряче чхнув,заплющив навіть очі.
Каже: - То якась новина або "прийдуть" гроші.
Я йому серйозним тоном: - Де почув таке ти?
Сам боюсь останнім часом вірити в прикмети.
Дід Охрім колись спросоння чхнув під носа сильно,-
Через тиждень в лотерею виграв холодильник.
Чхнув он Місько серед ночі- тут же вліз в халепу.
Два ребра собі зламав і вивихнув щелепу.
Кум аж зблід: - Не може бути! Як таке ся трафить?*
- Як та як? Та чхнув бідака у сусідки в шафі...
*трафить - станеться
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370625
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 13.10.2012
Вчитель дала всім завдання-
кілька речень скласти.
Там слова повинні бути -
"радість" або "щастя".
Через мить вже руку тягне
вгору шустра Настя:
- Я оцінку гарну хочу.
Ось щоденник нате.
Вчитель трохи здивувалась:
- Щож, кажи нам, Настя.
Та відразу " відрубала ":
- Наглість - друге щастя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370395
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 12.10.2012
- О, глянь, цей ніби нічого. - Котрий? – Ну он той, що біжить. У спортивному костюмі і в шапочці. Спортсмен. Якраз те, що треба. І комплекція нормальна і вигляд. І здоровий спосіб життя. – Підходить. Лови його, Галю. Хапай, а то втече. – Ага, біжу. Гм, гм. Альо. Мужчина! Мужчина! Можна вас на хвилинку. Гей. Я до вас звертаюсь. Та не до вас, а до мужчини у спортивці. Альо, гараж. Ну, ти диви. Ну ніяк. Пробіг собі і все. Він що глухонімий? –Ні, Галю. Він, певно, в навушниках музон слухає. Такий екземпляр упустили. Ну що поробиш. – Люсь, а Люсь, а може досить. Я вже замерзла. Давай у під’їзд підем, погріємся. – Спокійно, Галю, спокійно, встигнеш. Нічого тобі не станеться. Не перемерзнеш. Ти давай мужика по-бистрому злови, і все буде в шоколаді. – Слухай, Люсь, а може ти поможеш, бо я нині не в формі. Та й мужики мене ті мене задовбали. Ну не виходить у мене. Не клює. І той не той, і той не підходить. Може ти?- Галю, давай не будем. Моя черга була вчора, так? Так. Я вчора відстрілялася. А сьогодні твоя черга. Вчися. Практика – велике діло. Он, по-моєму, клієнт підгрібає. - Де? – А отой в курточці. - Та ні. Ти що! Не то. Якесь старе опудало. Пень трухлявий. Куди йому. Ні, не підходить.
- А отой брунет у костюмі і лакованих мештах. Ще й із квіточкою і пакетом. Ніби так нічого? Як думаєш?
- Та ти що, Галю, будь серйозна. Не той варіант. Красавец , канешно, но не то. Ми з тобою йому сто років непотрібні. Навіть не гляне.- А он ще один із під’їзду вискочив. Молодий, худий, як суслік. У модній сірій кофті з капюшоном. Давай я його попробую заарканити. Може, наш клієнт? Ато проскочить. – Ні, Галю, не наш. Бачиш, як він нервово курить і оглядається. Ще й у таку погоду в чорних окулярах вибіг. Він або псих, або наркоман. Ліпше не чіпай.
- Диви, Люся, а он ще один кадр чеше. Ну прямо пливе у наші руки. Берем? Хоч із пузиком і в окулярах, але здалеку ще так нічого виглядає. Інтелігент. Хоча, як так придивитись, то трохи страшненький.- Слухай, Галка, ти що здуріла. Ще перебирати буде. Тобі що його варити треба? Що маєм, те маєм. А то так до ночі тут кукати будем. Давай його швиденько сюди. Підходиш. Пару компліментів. Ля-ля. Фа-фа. М’яко, по-інтелігентному підводиш його сюди. А тут він уже не відкрутиться.
- Мужчина, мужчина! Можна вас на хвилиночку. Саме вас мені й треба. А я собі думаю, хто би міг мені допомогти. А тут такий класний мужчина. Такий сильний і, певно, добрий. А ви жонаті? – Звичайно. А чого ви питаєте? – Та просто так. Ми вас довго не затримаєм. Дві хвилинки часу і все. Нам он туди під горба треба допомогти дотягти ці два великі баки зі сміттям. Ви ж не відмовите дамам?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366192
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 23.09.2012
Виходжу я зранку з дому. Бачу, дорожники біля сусіднього будинку ями «латають». От добре, думаю. Нарешті і біля нашого будинку ямковий ремонт зроблять. Прибігаю додому на обід. Бачу, що вони на нашому подвір’ї лише три – чотири ями попідсипали і далі пішли. А біля нашого під’їзду жодної ями не «підлатали». Мене це заїло. Хоча із часом у мене не дуже, але все ж підходжу до дорожників і кажу, що треба би і біля нашого під’їзду ями підсипати. А хлопці мені кажуть: які питання. Дві пляшки горілки - і все зробиться. Підходжу до майстра, а той лиш сміється. Каже: домовляйся із хлопцями сам. Я плюнув і пішов на обід.
Розповів сусідці, що дорожники не хочуть робити ямковий ремонт біля під’їзду. А вона мені й каже: - А ти їм про Леоніда Івановича натякни, і все буде нормально. Питаю: - А хто такий Леонід Іванович? – А ти подумай.
Ну думати було ніколи. Тим більше серед моїх знайомих такого точно нема. Але ж сусідка – жінка серйозна. Слів на вітер не кидає. Значить, цей Леонід Іванович, певно, велика «шишка». Роблю серйозну морду, підходжу до дорожників, відкликаю вбік їх майстра і тихо, але настійливо рекомендую йому зробити ямковий ремонт біля нашого під’їзду. Сказав йому, що хлопці просили дві пляшки горілки, і про те, що Леоніда Івановича знаю, теж не забув натякнути.
Дорожній майстер спочатку глянув скоса. То на мене, то на двох роботяг. Спитав: - А хто такий Леонід Іванович? Я ж цілком серйозно йому відповів: - Ти собі думай, а я собі знаю. Молодик ще раз на мене глянув. Кудись передзвонив. Почухав потилицю і дав команду «латати» ями під під’їздом. Це була перемога.
Але я вирішив не зупинятися на досягнутому. І швидко пересвідчився, що ім’я Леоніда Івановича дійсно здатне робити справжні чудеса. Спочатку заніс назад у магазин жінчині туфлі. Вона й тиждень у тих туфлях не проходила, як відлетів каблук. Жінка ті туфлі учора в магазин носила, пробувала поміняти. Спеціально з роботи відпрошувалася. Продавець її просто послала не так далеко. Заніс я ті туфлі в магазин, поклав на стіл перед директором і тихо так, спокійно і дуже переконливо пояснив, що взуття треба поміняти. Або я підключаю до вирішення питання Леоніда Івановича. На звичне питання: - А хто це такий? - Я відповів коротко і змістовно: - Є серйозні люди, які приймають рішення. Директор магазину десь хвилину свердлила мене своїм чіпким поглядом, але, видно, не захотіла знайомитися із таємничим Леонідом Івановичем. Тому покупку нам швидко обміняли, і навіть продавець вибачилася. От що значить хороші зв’язки.
А далі все пішло, як по маслу. Ім’я Леоніда Івановича діяло на інших, як справжня чарівна паличка. Директор школи відразу забув про проблеми з дисципліною у мого сина. Даішник вирішив мене не штрафувати. На ринку у м’ясному відділі мені організували дійсно хороше м’ясо значно дешевше. Довідку у жеку, за якою я майже два тижні ходив, мені виписали за п’ять хвилин. І на рахунок путівки у санаторій я теж дуже швидко домовився завдяки все тому ж Леоніду Івановичу.
Я відчував себе, як на сьомому небі. От що значить мати впливового покровителя. Цілий тиждень мене гризла цікавість, а хто ж він такий, мій таємничий всемогутній покровитель Леонід Іванович? Я усіх родичів і знайомих перепитав. Ніхто не знає. Але якщо його всі бояться, значить, він все-таки велике цабе. А учора ввечері виношу надвір сміття і зустрічаю нарешті сусідку, котра мені й нарадила натякнути на знайомство із самим Леонідом Івановичем. Я їй подякував, а потім кажу так і так. Я зробив усе так, як ви й казали. І розповів їй про те, які чудеса творить це ім’я. Вона аж рота роззявила від здивування. А потім як зарегоче. Я від несподіванки ледве відро зі сміттям у руці втримав. А вона все сміється і сміється. Ну ти каже і вчудив. Я й не знала, що воно усе так повернеться. Хотіла тебе підколоти та й ляпнула перше, що в голову збрело. Бо Леонід Іванович – зовсім не велика «шишка», але досить-таки відома людина, великий байкар Леонід Глібов. Кому не скажи, - аж ніяк не повірять. І сміх, і гріх. Оце так велике цабе. Хоча з іншого боку нехай буде цабе, бо ж реально вирішує проблемні питання. Виявляється , що Леонід Іванович Глібов - і нині авторитетний дядько.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365937
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 23.09.2012
Ну переплутала педалі. Ну буває. Що ж тут такого. Вони ж поруч. Газ і тормоз. Ну потовкла трохи ребра, ногу. А голова, здається, тепер навіть ліпше « варить ». Зате Вася, чоловік мій любий та дорогий, півтора року не міг ту машину продати, а після того випадку зразу продав.
Ну переплутала букву одну. Всього одну буквочку не так написала, а такий скандал роздули, такий скандал. Ну помилилася. А з ким не буває. Замість корвалолу написала жінці курвалол. Та хто ж її заставляв уголос таке читати. А та курка всім розкудкудахталась. Хотіла мене на сміх підняти. Але ж вийшло навпаки. Видно, я правду написала. Люди ж не дурні, вони ж усе бачать. І знають, кому корвалол треба, а кому курвалол.
Ну переплутала голос спросоння по телефону. Ну з ким не буває. Ну назвала чоловіка не тим ім’ям. Ну і що. І з-за такої дурниці треба було двері виламувати і за серце хапатися. Ну повний ідіотизм. Зате тепер у нас нові броньовані двері і новий телефон замість розбитого.
Ну помилилася щось із рецептом. Щось наплутала. Не вдалася мені тоді випічка. Ну з ким не буває. Приперлася сусідка серіал дивитись. А я на кухні печу і в телевізор одним оком. Та ж мусіла її пригостити домашніми пиріжками. Вона ті пиріжки так прихвалювала, що відразу чотири з’їла, а ще чотири із собою взяла.
Тепер каже, що я їй пожаліла. Але то брехня. Я їй що в рот дивилась, чи ті пиріжки в писок силою запихала. Зате потім. Як вона бігати почала. Як кращі спринтери. Туди – сюди. В туалет і назад. В туалет і назад. І так два дні. Потім зі мною місяць не говорила. Зате знаєте який від того ефект був. Ого-го! Вона ж майже рік сиділа на дорогих дієтах, а результату нуль. А тут тобі маєш за якихось пару днів мінус п’ять кіло! Та вона мені ще дякувати повинна!
Ну помилилася трохи з подарунком. Ну що поробиш. Із ким не буває. Я ж не спеціально. Ледве встигла на автобус у село до свекрухи. Прибігла, віддихалась. Бачу, автобус ще стоїть, не їде. Думаю, треба би щось старій купити. А тут поруч тапочки продають. Якраз те, що треба. Куплю свекрусі, хай носить і радується. Я гроші на стіл. Кажу, дайте мені швиденько якісь тапки, 38-ий розмір, бо автобус втікає. Лиш дивіться, щоби два лівих не було, бо мій Козлик колись так собі туфлі купив. Дали мені ще й задурно маленький пакетик, і я побігла.
Приїжджаю в село. Обцілувала свекруху. Урочисто вручаю пакет із тапочками. Стара дивиться то на мене, то в пакет. А потім як бабахне тим пакетом об підлогу. – Ах ти ж, гадюко, не діждешся! Я у пакет. А там білі тапочки! Свекруха в нерви, а я в шоці.
Зате тепер у нас в хаті чистий спокій. Свекруха вже три місяці до нас ні ногою. Може й на краще. Вірте – не вірте. А таке буває!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365805
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 22.09.2012
Ну й народ тепер пішов. Ніщо нікого не цікавить. Часом елементарного не знають. Питаю у сусідського малого: звідки сметана береться? Як звідки? Кіт Матроскін вночі приходить і кладе в холодильник сметану і йогурти.
Питаю у кума: ти знаєш, хто у нас мер? – Не знаю. А хто? Хоча яка різниця. Вічна йому пам'ять, якщо вмер…
Для мене самого стало відкриттям, що інфузорія-туфелька – це бренд взуття, а Ейнштейн – то кіт баби Люби з третього під’їзду.
Зустрічаю двох студенток, питаю: - Ви про Отелло і Дездемону чули? Чули. Але точно не пам’ятають, чи то вона його отруїла, чи він її.
А один мені видав таку інформацію, що я потім хвилин десять не міг переварити. Питаю : - Ти знаєш, де найглибша впадина? – Де, де? У Анжели із сусіднього будинку. У неї, кажуть, така впадина, що хто не залізе, то тиждень вибратися не можуть.
Питаю, а що таке формат 3D? О, та то кожен шофер знає. Три Д- то Дай Дурневі Дорогу.
- Ну а Челентано знаєте? – Аякже! Це ж піцерія в центрі.- А Дідро? – Це ще простіше. Дідро – це дід Рома скорочено. Тепер у тусовці модно все скорочувати. Ну а Гоголь- це, виявляється, коктейль такий. Пиво з горілочкою. Гоголь-моголь називається.
У сусіда питаю: - Ти про « Ідіота » Достоєвського чув? А той мене питає : - А він із нашого підїзду чи з сусіднього? Бо я всіх сусідів не знаю, а ідіотів у нас на кожному кроці вистачає.
Питаю в одного: - Знаєш, де Рим знаходиться? – Знаю. Біля Криму. – А чого? – Та я чув, що один дядько казав, що і Рим, і Крим пройшов. Та якщо пройшов пішки, то Рим від Криму недалеко. – Логічно,- кажу. А що йому ще казати.
Питаю в одного, ти чув , що в Америці скоро в кожного буде айфон четвертого покоління. Хлопака на мене так глянув. Каже: - Не може бути. - Що не може бути? – Ну те, що там у кожного четвертого ну цей самий айфон аж по коліна… Я вже більше нічого й не питав.
Ну що за народ. Чи точно не знають, чи під дурнів косять. Підійшов до одного, питаю, що краще: лексус чи лендровер? Він мені відразу відрубав: лексус. – А чому? – Бо у нас у кожного забитого селюха є ровер, а от, що таке лексус, не знаю, але здогадуюсь.
А один мене взагалі озадачив. Питаю, ти про дочку Ярослава Мудрого чув? – Та чув ніби. – Хто ж вона така і за кого заміж вийшла? - А за кого вона може заміж вийти. Та за олігарха якогось. Он їх тепер скільки.
Ну не знає народ. Не цікавиться. Не до того їм. Я свого сусіда Федю питаю, що знаєш про нові смартфони ну і гаджети? А він на мене глянув як Ленін на буржуазію. – Ти чого хамиш і гадом мене обзиваєш? Сказав же: ну і гад же ти. Він і досі зі мною не говорить. Після того я вже й боюсь когось щось питати. Ну не знають, так не знають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365486
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2012
Лиш тільки теща рідна стала на поріг,-
Стрічає дочка, зять Петро і внук Назар прибіг.
Такі всі раді нині бабі Наді із села,
Найбільш за те, що зараз добру сумку притягла.
Роззулась лиш і хустку зняла та із голови,
Малий вже тут як тут: - А що будете їсти ви?
Хотіла щось було сказать, аж раптом змовкла та.
Чого це враз малий Назар тепер таке спитав?
Якась підозра є, та тільки вид не подає:
- Та, певно, чай поп’єм. Чи, може, ще щось добре є?
- А знаєш, бабцю, наш татусьо не вгадав –таки,
Бо він сказав: стара приперлась їсти печінки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365431
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 20.09.2012
Знову мене до школи викликають. Я й не знаю, що вже там Ігорко міг витворити .
Класна керівничка каже, що у неї вже нервів не вистачає. А у мене що нерви залізні? Я вже на тих вчителів дивитися не можу. Чуть що і давай батька в школу. Я скоро в школу щотижня, як на роботу ходити буду. Обнагліли вчителі. Самі не знають, що хочуть. Дітей мучать і батьків нервують.
Але нічого. Я їх потрохи сам перевиховувати буду. Нехай знають. Я сам кого хочеш навчу. Школа називається …
Сказала директриса: « Без батька не приходь! ». Ну мій Ігорко мусів її послухатись і тиждень не ходив до школи. А я не маю часу.
Завтра знову йду до хімічки. Бачу,що не заспокоїлася. Минулого разу кричала, що синок не знає елементарного. Навіть найпростішого. По формулі не може визначити чи то сіль, чи оксид, чи спирт. А я їй кажу: а ви можете визначити? І як дихну на неї своїм перегаром. Ану скажіть , що я пив? Вона ледве на ногах встояла. А потім каже: «Як що, горілку». А от і неправда! Спочатку горілку, потім самогонку, а потім ще й літру пива. Сама нехай навчиться визначати компоненти.
Ну, назвав Ігорко Сидоренка свинею. Значить, було за що. У нього тато - свиня. Як його ще назвати, якщо позичив у мене 20 гривень і вже 2 роки не віддає. Чекає поки забуду. А я не такий!
Географічка каже, що малий карти не знає. Та він в карти майже професіонал. Із шести років дурня лупить. І майже не програє.
То правда , що фізику не любить. Зате з фізкультури у нього ого-го.
Не знаю за скільки бігає стометрівку. А от за пивом зганяє в сім секунд. Тільки свисну. Одна нога тут, друга там. Гривня твоя. Так не повірите. За три хвилини пиво на столі.
А знаєте, який він футболіст? Талантище! У нас майстри вищої ліги з центра поля у порожні ворота не попадуть. А він на спір з 20-ти метрів у відкрите вікно директорського кабінету вцілив! Молодчина. Правда, з третього разу, але попав.
Ну, не знає Ігорко, що таке бісектриса. А воно йому треба? Я сам не знаю. Але думаю, що це, певно, секретарка директриси.
Що кажете? Постійно малює? Так це добре. Це, певно, талант. Може відомим художником стане? А може вчителька малювання була хороша. Я її пам’ятаю. Хоча теж жалілася, що Ігорко їй хамить. А сама не знає, що хоче. Спитала чим статуя відрізняється від бюста. Ну, він і сказав їй, що розміром. А вона пристала, каже уточни. Ну, Ігорко не промах. Він і уточнив. Каже, якщо брати так на око, то у вас другий розмір бюста. Так вона у нього крейдою запустила. А за що питається. Він же правду сказав. А те, що добре малює, може колись і пригодиться. Он недавно сусідського Гриця так розмалював, що той вже тиждень з дому не виходить. Каже, було за що.
Математичка он пристала, що він табличку множення слабо знає. А я кажу, головне, щоб він табличку ділення знав, бо без того не проживе. Тут, іще географічка починає нерви тріпати. Молода, але вже думає, що дуже розумна. Каже, питала Ігора про раси, а він повний нуль. Не знає,чого в одного шкіра чорна, в другого – жовта, а в третього – червона. Я аж закипів. Бачу, що на мій червоний шинобель натякає. Думає, що я алканавт. А я не такий.
Я їй так тихо, делікатно кажу: «Пані, яка буде шкіра жовта, червона чи синя залежить тільки від того, що я візьму у руки – ремінь чи тріпачку».
І все. Більше вона до мене не підходила. Каже йому мовничка: розбери речення. От ніби дурниця, а не може. А от мотоцикла за півдня так розібрав, що майстер потім ледве склав. Ну, не до того він, не до того.
А математичка мене взагалі дивує. Дала завдання знайти квадратний корінь. Ну то взагалі ідіотизм! Я ту математичку запхав би на місяць в село до цьотки Ганьки на буряки. Хай собі там шукає квадратні корені із сапкою
у позі рака.
Із класною керівничкою взагалі не можу спокійно говорити. Я їй одне, а вона мені друге. Постійно, каже,проблеми з дисципліною. А вона що хотіла? Він же хлопець. А ще каже, що Ігорко не знає, хто такий Гай Юрій Цезар. Та звідки він буде знати, якщо хлопець того Гая в очі не бачив. Я би й сам не знав, якби не робив з ним. Знаю. Гай Юра, старший такий. Слюсарем робив у локомотивному депо. Питаю, нащо йому знати того Гая, а вона лиш очима кліпає. Думає, що я дурень. А я не такий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365272
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 19.09.2012
Зранку дід закривсь на кухні. Там іде наука.
Взявся вчити куховарить рідного онука.
Мусить хлопець щось навчитись змалку безперечно,
Нині сам Ігорко робить перший раз яєчню.
- Розігрій пательню добре, сала кинь чи смальцю,
Трохи кільцями цибульки. Потім ,звісно, яйця.
Можна ще ковбаски, спецій. Але то морока.
Потім, хлопче, для порядку солі кинь на око.
Дід кудись на хвильку зник. Напевне, мав потребу.
Ігор того лиш чекав,- усе зробив, як треба.
Через мить у кухні крик, ґвалт і навіть сварка.
Дід червоний, як буряк, Ігорка взяв за шкварки.
Враз прибігли бабця й мати. Ігор миттю з хати.
Дід Петро реве, як звір. Ще й став ремнем махати.
- Що ви крик такий підняли? Ніби подуріли.
Певно, в нього та яєчня все – таки згоріла.
- Доню, каже, вір не вір,- таке утнув Ігорко!
Той додумавсь солі бехнуть прямо діду в око.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365258
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 19.09.2012
В суді Петрові кажуть всі: - Буде вже вам урок!
За те, що Борю били ви, дадуть серйозний строк.
- А що дають за браконьєрство? - той питати став.
- Та зараз часто браконьєрам "світить" просто штраф.
Петро зрадів: - Які проблеми? Штраф оплачу я.
Судіть мене за браконьєрство. Це стаття моя.
- Хіба ви, Петре, браконьєр? До чого тут оце?
- Та як про що? Про Борю річ. Та ж він такий козел!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362730
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 07.09.2012
В обід сусід зайшов на хвильку якось до Петра:
- Та, кажуть, ти в столиці був. Як живе там брат?
Жучиха каже всім, що сина бачиш там нераз.
Синок тепер - цабе велике. Ледь не генерал.
А був на все село гуляка, ледар і пияк.
Невже отой в столиці Місько міг змінитись так?
Петро сміятись раптом став: - Який там генерал?
Такий, як був, ще гірше став. Не знає лиш стара.
Завіз від неї сумку знов. Тепер в останній раз.
Так дурень той мене послав. Хоч сумці, звісно, рад.
А те. що бабка всім "плете", що ледь не генерал,-
Це я сказав старій тепер, що син - ДЕГЕНЕРАТ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361357
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 01.09.2012
Лиш приперла в гості теща, тут тобі й халепа.
Вже на другий день у неї зникла десь щелепа.
Настрій враз упав у тещі: що як не знайдемо?
Як поїсти чи всміхнутись? То ж ціла проблема.
Всі шукають: зять і діти. Злиться донька Люба.
Де ж могли отак подітись ті нещасні зуби?
Може, хтось "потяг" із діток, десь згубила хтозна?
Врешті все "списали" потім на рокИ й склероза.
Тільки зять один лиш радий, ( на лиці ж скорбота ).
Ця пропажа досить дивна - то його робота.
Він вже раз таке робив, тож чистий спокій в хаті.
Без щелепи та не зможе рот відкрить на зятя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360889
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 30.08.2012
-Що таке? Міцна горілка? Що з тобою, хлопче?
Ти чого при кожній чарці закриваєш очі?
Той примружив хитро око: - Значить, є причина.
Мушу, хлопці, так робити. Бо кричить дружина.
Жінка он вчепилась звіром: обіцяй же, Славку,
Слово дай,- до свят не будеш заглядати в чарку.
Мусів, звісно, обіцяти. Навіть кинув пити.
Тижнів два терпів та думав, що мені зробити.
Ліпше я закрию очі, щоб не злить Уляну.
Слово дав, тримати мушу: в чарку не загляну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360743
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 29.08.2012
У центрі близько коло ринку людно, як колись.
Усім прохожим хлопець тиче папірці якісь.
Приїхав дядько із села. Для нього дивина,
Бо той хлопчак гукає: " НОВА ПАРТІЯ У НАС!".
Задумавсь дядько трохи. Та цікаво стало все ж.
Яка програма партії і хто її лице?
Узяв отой папірчик. Щось читав. В руках крутив:
- За кого , каже, агітуєш, нам скажи-но ти?
Бо стільки партій розвелось. Що просто вже біда.
Там ліві, праві чи центристи? Хто керує там?
- І ліві є, і праві теж.І вибір до пуття.
Рекламу робим, дядьку, НОВІЙ ПАРТІЇ ВЗУТТЯ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360052
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 26.08.2012
Дід Павло в садку застав маленького злодюжку,
Ледве той устиг залізти на стареньку грушку.
Дід добряче придивився - то ж хлопчак сусіда:
- Як тобі, малий, не сором красти груші в діда?
Я впізнав тебе, злодюго. Врешті, сину вражий.
Швидко, хлопче, скач додолу. Бо я батьку скажу.
Той догриз спокійно грушку. Глянув десь угору:
- Чуєш, тату, то про тебе дідо там говорить.
Злізь скоріше трохи нижче, бо не чути, тату.
Дід Павло тобі, напевне, хоче щось сказати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359274
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 23.08.2012
Ігор наш прибув додому у відпустку з війська.
Всі питають, як там служба, як їда армійська?
Чи в наряди ходить часто? Спить, напевне, мало?
Чи не скучив за дівками? Чи дають там сало?
- Певно, бігаєш багато? Бо худий, Ігорку.
- Що ви? Бігаю лиш тільки в місто, в самоволку.
Брат малий питає тихо. Поки вийшла мати:
- Мабуть, часто ти стріляєш, Ігор, з автомата?
Той всміхнувся якось хитро.Нумо реготати:
- Я би вам " наплів " багато, та чого брехати.
Автомат в руках тримав лиш раз у цьому році,
А " стріляю " справді тільки цигарки у хлопців.
- Що ж ти путнього навчився? - тато став питати.
- Можу, стоячи з мітлою, хоч до ранку спати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358990
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 21.08.2012
Ледве плента Гриць додому.Був у кума нині.
Звісно випив. Йде здаватись у полон дружині.
Зліва йде чорнявка класна, диво-оченята,
Була б поруч моя жінка. Годі й порівняти.
Справа он білява пані - пишнотіла краля,
Ох, якби ж такі об'єми мала б моя Галя.
Поруч досить гарна дівка із серйозним бюстом,
А в моєї жінки справді з бюстом щось не густо.
В тої - класна сукня-міні. В цеї- супер- ніжки.
Ех, були б такі в моєї. Хоч подібні трішки.
Тільки Вася на поріг. Шмигнув тихенько в двері.
З кухні жінка вилітає. Злюща, як пантера:
- Знов нажерся, як свиня. Ото вже маю дурня.
А про діток й рідну жінку ти хоча б подумав?
- Люба,- кажу, - не повіриш. Йшов оце від кума.
Всю дорогу, чесне слово, лиш про тебе думав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358202
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 17.08.2012
Лікар вчора ще призначив щось нове Матвію,
Не пігулки чи мікстуру - ГОЛКОТЕРАПІЮ.
Син прийшов до нього ввечір:- Є у нас надія,
Що насправді вам поможе голкотерапія.
Той пошкрябав трохи лоба: - Може й помагає.
Але я про це лікарство щось не чув, не знаю.
Як тебе цікавить, сину, моя власна думка,
Ти скажи -но по-простому, що ото за штука?
Син плечима здвигнув трохи: - Що ж вам розповісти?
Лікар штрикне з десять голок у проблемне місце.
Батько врешті усміхнувся: - Як то у житті є.
Я й не знав, що це все зветься " голкотерапія ".
Так би, синку, і сказав. Бо довго запрягаєш.
Знаю. Пробував таке я. Звісно, помагає.
Якось в пітьмі я втікав, коли ходив до Галі.
Дядько Гнат догнав і штрикнув нижче спини гралі*...
* гралі - вила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357725
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 15.08.2012
Татко нам купив комп'ютер.Й килимок для мишки.
Петрик взяв той килимок, поглянув скоса трішки.
Бабцю й діда він спитався, що ото за штука?
У руках вертів, дивився. По столі ним стукав.
Потім взяв той диво-килим. Тицьнув в носа кішки.
Але кицьку не цікавить килимок для мишки.
Як усе ж воно працює? - думав наш хлопчина.
Лиш під вечір здогадався, в чім ото причина.
Килимок у кут поклав. Не спить. Чекає нишком.
Ну коли ж той врешті зловить цю хитрющу мишку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357147
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 13.08.2012
Зранку каже мамі тихо щось мала Настуся:
- Де бабуся і дідусь колись знайшли татуся?
Навіть смішно трохи стало Настіній матусі:
- Та знайшовся там, де й ти. Звичайно, у капусті.
- Ні, то ти забула, мамо. Там знайшли Олежка.
А мене приніс здалека вам якийсь лелека.
- Може й так,- сміється мати,- пам'яті не маю.
Де знайшли отого тата я й сама не знаю.
- Значить, мамо, ти не знаєш? Та ж могла й спитати.
Врешті я тепер дізналась, де знайшовся тато.
Бабця каже: так набрались влітку в діда Міська,
Що знайшли аж десь під ранок тата в бур'яниськах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356703
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 11.08.2012