| Сторінки (3/237): | « | 1 2 3 | » |
Я не скажу , що я тебе кохаю.
Це слово узагальнює чуття.
Я просто і в розлуці відчуваю
Твої думки, бажання, почуття.
О, ні! Я не люблю тебе, я просто ...
Тобою марю, дихаю, живу.
У цьому світі заздрості і злості
Лиш ти, Єдиний, держиш на плаву.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315299
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2012
--Мама?.. Так, була сьогодні. Але поїхала в місто. Так, до вечора повернеться…
Марійка відверто брехала. Вона знала, що мами нема уже кілька днів і не була певна, коли та повернеться. Її телефон мовчав. Час від часу з’являвся у мережі, але відразу зникав. А їй, Марійці, залишилося ще дві сестрички. Яких нема чим нагодувати. Які, як сполохані пташенята, вглядаються у сестру, надіючись, що та зараз їх заспокоїть. Але вона не могла. Вона не могла взяти себе в руки. Заспокоїтись. Заспокоїти сестричок і йти шукати їжу. Може до бабці? Може до сестри, яку мама теж маленькою лишила на свекруху? Зозуля!
А їсти хочеться. В ларку навпроти будинку стільки смакоти! А їм же багато не треба. Хоча… Кого вона обманює? Мама ясно сказала продавщиці: нічого їм не давати.
Взяла сокиру і пішла рубати дрова. Крім голоду є ще мороз, який пролазить крізь шпарини у вікнах та стінах.
--Мама?.. Ні, нема. Не знаю… Так, снідали. Що? Яйця жарила…
Все. Не витримала. Розревлася.
Р.S. Мама з’явиться лиш днів через 10, коли закінчаться гроші, які отримує на дітей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315297
рубрика: Проза, Нарис
дата поступления 19.02.2012
Опухли ноги, мов колоди,
Померкли очі вже давно.
Вона вже не пильнує моди,
Не п’є вже радощів вино.
Одне бажання ще пожити,
Тому і тягнеться рука.
Спинімось всі, нам гріх спішити,
Це ж наша совість нас гука.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314776
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2012
Господи! Моя душа відкрита—
Увійди, посій у ній любов.
Вилікуй,(бо вже вона розбита),
Щоб боліла і страждала знов.
Подаруй краплиночку надії,
Проскорку прощення дай мені,
I тоді не на словах—на ділі
Стану я опорою Землі.
Хочу пропускати я крізь душу
Болі всі і всі людські жалі.
Хочу жить Тобою,тож я мушу
Наміри в собі вбивати злі.
Ти пробач, якщо я согрішила,
Люблячи Вкраїну понад все.
Щоб не сталось, доля як не била б,
Я не в силі розлюбити се.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314775
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2012
Сьогодні у колі тісному
(Хай злиться старий вітрюган)
Всі ті, що вернулись додому.
Всі ті, в кого доля Афган…
Розмови, вино, сигарети…
Мовчання… Гітара, пісні…
(З пісень цих окремі куплети
Ще бачать вони уві сні.)
І знову хвилина мовчання
За тих, що в бою полягли,
За мужнє «Бувай…» на прощання…
(вони ще багато б могли…)
За тих, що вернувшись додому,
Тут місця собі не знайшли…
За тих, що пішли вже потому.
Навіки, назавжди пішли…
І будуть тихенько втирати
Скупу чоловічу сльозу,
Всі ті, хто пізнав біль утрати,
Хто бачив свинцеву грозу…
Зібралися в колі тісному
Згадати життя ураган
Всі ті, що вернулись додому.
Всі ті, в кого доля Афган…
15.02.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314546
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2012
В очах горить вогонь.
На скронях сивина.
Крізь лінії долонь
Одна на всіх—війна…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314543
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2012
Застелила золотом траву
І сміялась осінь стоголосо.
А я просто на землі живу,
Й не ховаю паморозь волосся.
Кожен день дає мені урок,
Але я зразкова учениця.
28-це ж іще не срок.
І я вірю: все іще здійсниться…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314273
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2012
Тобі сьогодні знов війна присниться,
Сьогодні знову
втратиш друга у бою…
І будеш ти із друзями ділиться
Усім, що є , бо всі ви на краю.
Ти будеш знову
через сон стогнати
І плакати…
й кричати щось й комусь…
Коли навколо рвалися гранати,
Твердив собі: «Я виживу… Вернусь.»
І ти- зумів.
Ти- вижив.
Ти -вернувся.
Війна довічно
рана …дорога.
Боїшся сну, бо доки не проснувся,
Болить тобі
відірвана нога…
А всім байдуже на твої страждання,
Хіба сьогодні може хто згада…
А ти ж у бій без сумнівів й вагання…
І молодість
крізь пальці, мов вода…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314271
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2012
Хіба можна тебе не любити,
Не чекати від тебе дзвінка.
Просто стерти із пам’яті й жити,
Не вдягнувши із терну вінка.
Хіба можна заснути спокійно,
Не почувши знайоме «Алло».
Не молитись за тебе постійно.
А лиш раз, щоб мені відняло.
Хіба можна поглянути в очі
І сказати, що я не люблю.
Може краще у місячні ночі…
Скажи, Боже, ну що я роблю?
Ну якби тебе вирвати з серця.
Та хіба ти із нього підеш?
Ти за правду на мене не сердься,
Знаю—інше кохання знайдеш.
Та цю зраду я зможу простити,
Коли в полі достигнуть хліба…
Чи ж навчуся я заново жити
Без душі і без серця?????????
Хіба….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314070
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2012
Нестерпно чути: нащо вам Вкраїна?
Навіщо воля?—добре було й так.
Та ж тут родилась мова солов'їна,
Яку Іуда спродасть за п'ятак.
А зрадників в нас розвелося вдосталь,
Хамелеон—це друге наше «я».
Та ще й заразне, ніби та короста
(І як таких витримує земля?!)
Усе у нас законно продається.
Цікаво: скільки коштує душа?
Читала я недавно (чи здається):
«Душа б/в ─ за тридцять три гроша».
І тільки весну, весну не купили.
Вона і досі для усіх цвіте.
Ми ще живі і душі не прогнили,
Допоки любим сонце золоте.
І буде в нас і мова, і Вкраїна,
І в небесах веселий помаранч.
І ми в житті не станем на коліна.
За це вже ти, Іудо, нам пробач.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313434
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2012
Залилося небо рум'янцем,
Розчервонілося, мов хлоп'я,
У річку, що зблискує глянцем,
Занурилося на п'ядь.
І щастя відкрито іскриться
В його волошкових очах.
Сьогодні для нього насниться,
Як пахне бузок по ночах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313433
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2012
Люблю життя за те, що Ти є в ньому
І бачу мрії, де лиш Ти та Я.
Поглянь, Коханий в небі голубому
Для нас з Тобою крутиться Земля.
Щомиті згадую Твої чарівні очі
І вірю: Доля нас з’єднала назавжди.
Он щастям сяють зорянії ночі,
Вони для нас шепочуть:
„ Вір, кохай та жди”.
Ну хочеш полечу до небокраю,
Зірву там сонце й покладу Тобі до ніг.
Щоб Ти лиш мовив:
„Я тебе кохаю...”
А далі байдуже, що буде: дощ чи сніг...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313178
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2012
А серце із грудей – і в небо,
У височінь, де голуби,
Де сонце, наче руки в тебе,
Де плаче вітер:„Полюби...”
І я лечу, кружляю в хмарах,
З суцвіттям бавлюся в саду
І для усіх, хто ходить в парах,
У душу відданість кладу.
А серце вже цілує зорі,
Купається в дзвінкій росі,
Летить в країни неозорі.
Воно – живе, воно, як всі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313146
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2012
А я досі люблю Україну,
Сонця схід, ніжний подих весни.
Люблю мову мою солов’їну
І мені не обриднуть вони.
Вже доросла та досі блукаю,
Немов мавка в дрімучих лісах.
Вже не папороть – рими шукаю
І знаходжу в зарошених снах.
Вечорами під спів соловейка
Все шукаю завітну зорю.
Та вже спать не нагадує ненька,
Та і я уже так не горю.
Інші пориви, погляди, драми.
Не змінить лиш старенького дна:
Рідні Вербівці, тата і мами,
І Вітчизна лишилась одна…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312904
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2012
Коли моє серденько від весніє
І паморозь вплететься у косу —
Я ззовні, може, трохи постарію,
Але кохання юним пронесу.
Я так люблю, що не сказать словами,
Та слів не треба — все покаже час.
Коли ж ми разом пройдемо всі драми,
Ти зрозумієш, ЩО єднало нас.
Якщо ж тобі на нашім небокраю
Засяє інша зірка навесні,
Навіть тоді тебе не розкохаю
І будеш снитись, як і снивсь мені.
Коли ж в очах засвітиться зажура,
Тобі дітьми розраду принесу
І піде в безвість доленька похмура,
Коли змахну із щік твоїх росу.
А потім й в тебе посивіють скроні,
Захочеться і затишку, й тепла.
Пробачу все і у твої долоні
Віддам любов, що в серці зберегла.
2004
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312903
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2012
Пожовкле листя падає додолу
Під тягарем і старості й турбот.
Кладе на землю душу свою кволу,
Не взявши ніц, окрім своїх чеснот.
Співає вже життя останню пісню,
І гірко так, що хочеться кричать:
Що ж тут такого? Опадає листя,
А сльози смутку на очах блищать…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312635
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2012
Приїхав здалеку — зустрітись.
Прибіг відразу, а ми — ті ж.
На нас всі зирять, ніде дітись,
Лиш 5 хвилин на самоті...
—Так, все я друже пам’ятаю:
Наші обійми до зорі —
Бувало всяке, а згадаю...
Немов наснилось все мені.
—А пам’ятаєш як ходили...
—У ліс гуляти день у день?
— А, може, сонце, ми... любили?
Мовчання. Тільки серце:„ Тень”.
—А пам’ятаєш?..
—Пам’ятаю!
Замовкли, а душа щемить...
Здалось в дитинстві я витаю,
Сім літ розлуки щезли вмить.
—Я вже женитись встиг — розвівся.
—А я... І я вже не свята.
Став на коліна, враз підвівся.
—Щось сталось, друже?
—Ні я так.
—Ну ось сигнал, на тебе знову,
Немов в дитинстві, тато жде.
Тепер тобі знову додому.
Ми не зустрінемось...Ніде.
—А, може, все-таки напишеш?
— Я б написала, пізно вже:
У тебе дівчина,— чи лишиш?
На мене милий також жде.
Отак зустрілись й розлучились,
Не встигши головне сказать.
А може ми і не любили?..
Чому ж так важко забувать?!!
2001
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312617
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2012
Він так кохав, що навіть небо
Все дивувалося ночами:
„Скажи-но, земле, що їй треба?
Він ж розливається дощами,
Зриває зорі в піднебессі,
Дарує музи їй і рими.
Вона ж шукає десь в Одесі,
Мішечок напханий грошима.
Красу її шанують всюди
Й брудними, жирними руками
Вони все пестять її груди...
А він чекає. Жде роками.”
Він той, хто любить, то на віки.
Вона – на ніч, за певну плату.
Вона шукає чоловіка:
Машину, дачу, добру хату.
А він чекає, він – кохає.
За що, сама не розуміла...
Він в ній любов свою вбачає,
А інші бачать тільки тіло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312381
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2012
І не заміжня ще, а доленьки немає.
Усе не так, як у щасливих пар.
Вона його голубить, доглядає,
Їй мріється заквітчаний вівтар...
А він мовчить. З роботи на роботу,
Увечері до друзів на пивце.
І руки металеві, мов із дроту,
Щоночі її стискують кільцем.
Прийде з роботи — порвані шкарпетки,
Брудна білизна, зім’ятий піджак.
І на сорочці слід від губ кокетки,
А від зарплати куций четвертак.
А далі знову каяття і сльози.
Вона ж простить, не кине, не піде,
Ковтне, мов ліки, всі його погрози,
В прокислих спогадах кохання віднайде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312380
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2012
Поламані крила,
Душа, мов Руїна.
А я ж так любила
Тебе, Україно.
Жила я тобою,
Про тебе співала,
Ставала до бою,
Та списа ламала.
Та я не корилась—
У небо летіла.
І ледь не розбилась,
Як все розгледіла.
Розбиті надії,
Поламані крила,
Розтоптані мрії,
У дірах вітрила.
Земля піді мною
Горить і палає.
Знівечена грою
Свій вік доживаю.
Злетіла б у небо,
Та годі, боюся.
А може так й треба?—
Дасть Бог приживуся.
1999р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312129
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2012
Твоя троянда не для мене сяє,
Твоя весна буяє — не мені.
Та кожен з нас сьогодні щось втрачає,
Кладе на душу чари навісні.
Мине ще мить — дороги розійдуться,
Життя зітре хвилинні почуття.
Тому дозволь тобі хоч раз всміхнуться
Уперше і востаннє за життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312125
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2012
Як важко бути Вчителем в селі.
В селі, що захлинулося боргами,
Де крім господи ще гектар землі,
А по ночах конспекти і програми.
Як важко бути Вчителем в селі,
Де у дітей немає перспективи,
Де сіють біль очата їх малі:
„Вкраїно-мати, чим ми завинили?”
Як важко бути Вчителем в селі.
Без гідної зарплати і поваги,
Де за кермом фальшиві королі,
А у людей лиш п’янії розваги.
Як важко бути Вчителем в селі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311895
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2012
Ти плакав лише раз в житті.
А я про це навіть не знала –
Вінець, обручки золоті,
Фату на голову вдягала.
А дзвони „День”, а сльози „Кап”,
Чомусь гіркі, чомусь солоні.
Пізнав і ти, чом плачуть так,
Чому за ніч сивіють скроні.
А я чекала, що прийдеш,
Обнімеш, тихо привітаєш.
—Ти ж друг навіки, так?
—Авжеж!
І знову змовчиш, що кохаєш.
І зникло б все у небутті,
Та крикнув ти, щоб всі оглохли:
„Я плакав лише раз в житті
А сльози досі не просохли!”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311891
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2012
Я зорі збирала
В такі вечори,
А ніч жартувала,
Сміялась згори.
І сипався з неба
В серця зорепад.
Та це, хоч як треба,
Не вернеш назад...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311614
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2012
Всі дарують троянди до болю сліпучо-червоні.
Я ж тобі подарую осіннього листя букет.
Я його покладу у твої найрідніші долоні,
Ну а ти відчини, відпусти моє серце з тенет.
Ну навіщо тобі це моє запізніле кохання,
Коли навколо тебе десятки красивих дівчат?
Наша зустріч мине ніби перша, насправді ж остання.
Хай про неї у парку дуби величаві мовчать.
Хай нікому не скажуть, як стрілося літо з весною.
І як очі горіли, кричала від болю душа.
І слова:»Я не можу, не буду, коханий, з тобою…»
Вони наше життя на дрібнії уламки крушать…
Всі дарують троянди до болю сліпучо-червоні.
Я ж тобі подарую осіннього листя букет.
Я його покладу у твої найрідніші долоні,
Ну а ти відчини, відпусти моє серце з тенет…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311612
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2012
Я важко так перехворіла Вами,
Що рана в серці досі кривавить.
А Ви.. болюче різали дзвінками.
А Вам … байдуже, Що мені болить.
А я складала нишком Вам сонети.
Ви ж, прочитавши, кидали в смітник...
Свою увагу, як бомжу монети,
Зневажливо кидали, лиш би зник.
Ах, знали б Ви, яка страшна хвороба…
Як мучилась, чекаючи дзвінка.
Я знов пишу, та це остання спроба
Отримати від Вас хоч п’ятака…
…Я важко так перехворіла Вами,
Що лікарі давали шанс із ста.
Я ж вижила, зцілилась молитвами,
Вже й рана в серці трохи зароста…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311410
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2012
«Якщо не можеш бути зі мною,
то навіщо приходиш у сни»
статус в контактах
Якщо не хочеш буть зі мною,
То не приходь у мої сни.
Я стомлена твоєю грою…
Та марю поглядом ясним.
Я не засну всю ніч від болі.
А подзвоню—байдужий ти.
Сипнеш на мої рани солі…
Та я стерплю, щоб поруч йти.
Тебе клену. Тобі … молюся.
( Ну як тут спокій віднайти?!!)
Усе прощаю. Бо боюся,
Що більше не наснишся ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311400
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2012
На землю впала тінь
Промоклих кров’ю хмар.
І вкотре вже „Амінь”—
Шепоче десь дзвонар.
А кров пече й тече
По зніжених руках.
Від себе не втечеш —
Крик совісті в думках.
На землю впала тінь
Жертовного костра.
А ми... Усім нам лінь
Перебороти страх.
Нам краще промовчать,
Щоб не образивсь Буш.
Байдуже, що ячать
Намарне сотні душ.
На землю впала тінь
Згорьованих дітей,
Мов тисячу камінь
Приклали до грудей.
Мов тисячу примар
Спивають з серця кров,
Тож молиться дзвонар:
„Спаси Біг!”—знов і знов.
А землю вкрила кров
І сльози замість рік,
Їм — не знайти любов.
Нам не спастись повік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311161
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2012
Я умію прощати й прощатись.
Відчуваючи: зайва—іду.
Я завжди знайду сили почати
Новий цикл, не лишивши й сліду.
Я піду тихо й так непомітно,
Як прокралася в твоє життя.
Коли встріну—всміхнуся привітно,
Та не видам серденька биття.
Сніжний погляд. Буденнії фрази,
Як здоров’я, навчання, діла…
Я піду. Й не згадаю ні разу,
Як я душу тобі віддала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311141
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2012
Поглянути б ще раз у твої очі,
Хоч поглядом торкнутись до руки.
І виглядати крізь безсонні ночі,
Читаючи наскрізь твої думки.
А як займеться місячна заграва,
Тихесенько проникну в твої сни,
Бо лише там я маю повне право
Твоєї доторкнутися весни…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310920
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2012
І досі ще сниться страшний 33-й
І мати в вінку, як в кутку на портреті.
Зчорнило, схилило бабусеньку горе,
І сліз за життя це проллялося море.
Одна лиш розрада на світі лишилась ─
Онука. За неї і Богу молилась,
І слала їй в місто листи, передачі,
А та, то удома, то в друзів на дачі,
Усе розважалась. А бабця саменька,
То дров назбирає, то в ліс по опеньки.
…Приїхала. Радість! Ну де посадити?
І гостю жаданому чим догодити?
Накрила на стіл і перину постлала,
І все говорила як внучку чекала.
А зранку раненько стривожила скриню:
Дістала із неї найбільшу святиню:
Сорочку й рушник, що сама вишивала,
Молитву і долю в узори вплітала.
─ Візьми цей рушник і повісь на стіні.
─ Не візьму, бабусю, не треба мені.
Мене ж засміють, як побачать в квартирі
Рушник, а на ньому:»Живіть усі в мирі».
─ Візьми хоч сорочку, носи її доню.
─ Не модно, бабусю, тебе в ній схороню…
─ Візьми хоч на пам’ять сімейну світлину,
Про рід щоб згадала, як вас я покину.
─ Не треба, бабуню, у вас нехай буде.
Для вас то родина, мені ─ чужі люде.
Поснідали мовчки. В дорогу зібрала.
І лиш на зупинці: «Щоб більш не вертала.
Нема в мене внучки ─ померла небога.
Тепер і мені вже дорога до Бога.
Тепер на землі вже ніщо не тримає…»
Заплакала б бабця, та сліз вже немає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310918
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2012
Чекаю на дзвінок я із Росії,
Як журавлів чекають навесні.
І гірко так, що заповітні мрії
Здійснитись можуть лише уві сні.
Там кожен день завжди зі мною мама
І тато поруч (він уже не п’є).
І в нас життя вже казка, а не драма,
Бо більше тато матінки не б’є.
А ранок знов реальністю розбудить:
Батьки в Москві, а телефон мовчить.
І думка: може, мама вже не любить…
Ох, важко дітям без матусі жить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310533
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2012
Сьогодні тихо піду до кімнати,
Сховаю очі від усіх сумні.
Я думав: завтра приїжджає мати,
Та в СМС прийшло: "Синочку, ні!
Роботи повно, гроші не віддали.
Ще кажуть тиждень-другий почекать.
Ти ж не хвилюйся—ми аванс забрали,
То ж зранку йдем комп'ютер купувать. "
Я промовчу, і навіть не заплачу—
Я вже відплакав сотні й сотні раз,
Коли батьки збирали ще на дачу,
Я ж одиноко йшов у перший клас...
Батьки приїдуть, привезуть дарунки,
Побудуть тиждень—далі знову в путь.
От і вокзал. Обійми, поцілунки.
Знов дід та баба в дім свій заберуть.
І будуть догоджати і плекати,
Усе найкраще й серце віддадуть.
... А я чекаю, що приїде мати.
І я заплачу: "Мамо, ще побудь".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310532
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2012
Цієї ночі Ніна майже не спала, вона прислухалася до кожного звуку за вікном, здригалася від протяжного виття собаки і молилася. Молися, щоб її ненька швидше вернулася до дому. Адже вона, Ніна, так любить свою добру, ніжну неньку.
Надворі мороз все міцнішав. Дівчинка стояла на дорозі в благенькій курточці і вдивлялася в пусту вулицю. Іноді піднімала очі до Бога і тихенько схлипувала. А ще дівчинці дуже хотілося їсти. Ні, вона вечеряла. На кухні вона знайшла кусочок хліба і трішечки олії, посолила це до смаку і… Ну що ви кривитися. Ви що ніколи не їли хліба з олією? Це ж така смакота! Правда хліба було малувато і тепер шлунок по-зрадницькому підвивав собаці.
Чух-чух. Проїхав дизель. Лише дванадцята ночі, а відчуття, що ось-ось тай прийде ранок. Повернулася до хати, загорнулася у покривало і спробувала заснути.
А тут і мама повернулася, з цілими сумками смакоти, теплими сапожечками, та іграшковим ведмедиком, яким так довго марила доня. Вони знову , уже разом, розпалили плиту і разом стали готувати вечерю, а потім мама обійняла донечку і розповідала про Діда Мороза, який приносить дітям все, що вони попросять…
Чух-чух. Проїхав дизель. Четверта година ночі. А мами нема. Дівчинка розплакалася і просила Бога повернути їй маму. За молитвою незчулася, як у дім зайшла вона, Її Мама. Ніна хотіла зіскочити з ліжка, обійняти, розповісти, як хвилювалася, але… Мама була п’яна. Знову. Так, мала знала, що мама сьогодні знову пішла до дядьків, і, мабуть, знову повернеться така, що, якщо до неї зараз підійти, то можна й заробити, бо мама стомлена. А їй так хотілося ласки.
А ось і ранок. Дівчинка побігла до школи. Дома вона ніколи не снідала, бо скільки там до обіду в їдальні. Тай новорічний ранок сьогодні , а значить дід Мороз буде роздавати цукерки. А, може, він їй і медведика принесе?
На ранок зійшлися всі батьки. Ніна сиділа осторонь, але в душі жевріла надія, що мама обов’язково прийде. І коли вона виступала, у залі сиділа її Мама(розкрашена, від неї несло не стільки вчорашнім, скільки сьогоднішнім самогоном) . Але вона прийшла. Вона не забула. Дід Мороз таки зробив Ніні подарунок, кращий ніж сто ведмедиків.
Очі дівчинки засяяли від щастя: дивіться всі — це МОЯ МАМА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310480
рубрика: Проза, Нарис
дата поступления 31.01.2012
Палко закохалася у небо,
Утопила душу у блакить,
Почуття це не помістиш в себе:
Хай воно в поезії бринить.
Хай весна освятить мою душу,
Щастя переповнює єство ─
Буду дощиком в пекельну сушу
І засяю зіркою в Різдво.
Буду називатися Кохання,
Буду називатися Весна,
Доки зірка не впаде остання,
Доки буде небо хоч у снах…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310477
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2012
Не шукай мене — я вже не та.
Вже уста мої не пахнуть медом,
Пролетіли зоряні літа,
Тільки мокра осінь попереду.
Не шукай мене — я вже не та.
Вже не в пояс золоте волосся.
Але знаєш, мабуть, не спроста,
Згадую про те, що не збулося.
Не шукай мене — я вже не та.
І «такою» певно вже не буду.
Я могла за тебе і з моста.
Зараз скажу просто: «Не забуду…»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309818
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2012
́Тобі я вдячна за журливу осінь.
За те, що знов курличуть журавлі.
І за усе оте, що не збулося,
Але ж воно наснилося мені.
За те, що знову дощ я полюбила,
За хвилі, що несе Південний Буг,
Що я жива, що знову маю крила—
Я дякую тобі—мій вірний друг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309815
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2012