| Сторінки (3/237): | « | 1 2 3 | » |
Пригорнулось сонце до землі,
Труть долоньки сонні оченята.
Вчаться в піднебессі на крилі
Впевнено триматись журавлята.
Вкрилась на ніч матінка-земля
Легким покривалом із туману,
Обійнявши сонце-немовля,
Виглядає місяць з-за лиману.
На пеньочок вітерець присів,
Позіхнувши, сколихнув діброву.
Визирає сон із-за лісів.
Соловей співає колискову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435165
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.07.2013
Куди летять роки? Куди так поспішають?
Спинити їх хоча б на мить.
Беруть з собою все лиш досвід залишають,
І що не встиг—вночі болить.
А я люблю життя і серцем не старію.
Душа на крилах в небеса зліта.
Бо я лише добром засію
Свої літа, свої літа.
Лише добром свої літа.
Усе життя немов на біговій доріжці.
Нам фініш—це, по суті, старт.
Прекрасне сонце сходить у небесній діжці,
А суєта краси не варт.
Щодня милуюся я хмарками у небі,
Любуюся як падають зірки.
Але чому, як жити треба,
Кудись спішать, біжать роки?
Кудись летять мої роки.
Куди летять роки?
Куди так поспішають?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434785
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 01.07.2013
[youtube]https://plus.google.com/u/0/106291615841422227323/posts/dwmn5tuPkqL[/youtube]
Осінь за вікном розплакалась дощами,
Розстелився сум по всій землі.
А у небесах розтріпані вітрами
Відлітають знов в даль журавлі.
В чужину летять з розбитими серцями,
Тане їхній слід у сивій млі.
Пахне полином.
Пахне полином.
Осінь за вікном.
Стелиться сукном.
Стелиться сукном
Осінь за вікном.
В небі журавлі.
В небі журавлі.
В небі журавлі.
Журавлі.
Тяжко на душі лишати Батьківщину,
Та уста німі—немає слів.
Немає слів .
Може упадем, на чужині загинем.
А у нас іще дітки малі.
Діточки малі.
Краю, рідний край, до тебе ще прилинем,
Принесем весну ми на крилі.
Линуть у далі,
Линуть у далі.
Гірко журавлі.
І несуть жалі
І несуть жалі
В серці журавлі.
В небі журавлі.
В небі журавлі.
В небі журавлі.
Журавлі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434238
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 29.06.2013
Нас на віки школа поєднала,
Юність в нас була на всіх одна.
І любов, мов квіти, засівала
В наші душі сонячна весна.
Нас життя розкидало по світу,
Мов насіння, та чіплялись ми
За найменший ґрунт і теплим літом
Проростали власними дітьми.
Вже й на світ з’явилися онуки,
(Боже мій, як швидко плине час),
Та чим далі день стає розлуки
Все частіше згадую наш клас,
Вчителів, що відійшли у вічність,
Хто із нас пішов за ними вслід…
Пам’яті горять невтішно свічі,
Наших душ розтоплюючи лід.
Ми змінились, трохи споважніли,
Не стрічки у косах—сивина.
Тільки очі геть не постаріли,
Тільки в душах світиться весна.
Тож вам літ, здоров’я і любові
Я бажаю, щоб іще не раз
Ми зібрались в рідній наший школі
Пригадати зоряний наш час.
[i][u]Писалося моїй мамі на 45 річницю завершення школи[/u][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432375
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.06.2013
Я научилась дихати без тебе,
Стрічати сонце, цілувати зорі.
Лиш гіркі сльози зболеного неба,
Такі як в мене щирі та прозорі.
Я можу вже пройти собі байдуже,
І, навіть, крадькома не озирнутись.
Від вбивчих слів твоїх, мій милий друже,
Втрачаючи свідомість, не здригнутись.
Я майже призабула ніжні губи,
Навчилася ночами не чекати.
Я можу все. Лише не можу, любий,
Тебе хоч на хвилину розкохати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431375
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2013
Ти тихенько підеш
в зацілований росами ранок
Посміхнешся звабливо
і зникнеш у срібній імлі.
Колихатиме зорі
й співатиме пісню світанок
Як нестримна любов,
запалила серця на землі.
Потім стихне, щоб тут
не сполохати радістю щастя.
Лиш у травах розкішних
творитимуть вальс цвіркуни.
Зачерпну з джерела
і прийму від природи причастя.
Ти підеш, та за мить
повернешся у сонячні сни.
Пригадаю до слова,
про що шепотів цілий вечір—
Затріпоче душа
і змахне в піднебесся крильми.
Ніч накине легенько
серпанок фатою на плечі.
Ти і я зникнем в тиші,
бо в світі народиться МИ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430315
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2013
Ми щодня одягаємо маски,
Щоб зіграти вже звичну нам роль.
Та байдуже чи раб, чи король,
Від життя ми чекаємо ласки.
А навколо театри тіней…
Лицемірство й байдужість панують.
Ції плачуть, а інші не чують:
Не виносити ж сміття з сіней.
Щира усмішка вже в диковинку.
Ми по звичці не вірим словам.
І коли посміхнулися вам,
Все шукаєте підлість у вчинку.
Лиш вночі, наодинці з собою,
Маски зняті. Відіграна роль.
Не потрібен постійний контроль…
…Але зранку вже знову до бою…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429614
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.06.2013
З коханих уст лились брудні слова…
Я розумію: стала не потрібна.
А я жива! Ти чуєш, я жива!
Для когось досі я надія срібна.
Тобі в житті я змарнувала все:
Надії, сподівання, перспективи…
Вирулюй на незвідане шосе:
Ще встигнеш внести в долю корективи.
Не оглядайсь. Не мають майбуття,
Ті почуття, що нас єднали свято.
Лиш пам’ятай: заплакане дитя
Щодня чекає хоч у гості
ТАТА…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428580
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2013
[b][u]До[/u][/b]лонями небо торкаю,
[b][u]Ре[/u][/b]шітку розбивши крильми.
[b][u]Мі[/u][/b]й Боже, надколоте з краю
[b][u]Фа[/u][/b]янсове серце прийми.
[b][u]Со[/u][/b]лоні, мов правдонька, сльози
[b][u]Ля[/u][/b]мівкою хмари утри.
[b][u]Сі[/u][/b]й сонце у душу. І в грози
[b][u]До[/u][/b]бром прожену я вітри.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427795
рубрика: Поезія, Акровірші
дата поступления 28.05.2013
Не осуди. І не роби рабою
Розпечених, мов лава, почуттів.
Я просто буду… дихати тобою,
Тамуючи у грудях зливу слів.
Не осуди, що серце шаленіє
Від думки, що на світі десь є ти.
І що душа від доторку весніє…
Хоч сонечком надії освіти!
Не осуди ці почуття гарячі,
Вразливі, мов у березні сади.
Твою байдужість я тобі пробачу.
Лиш за любов мене не осуди…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424504
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2013
Вона –молода і красива,
Лиш втомою світяться очі
І усмішка мило-фальшива
Спливає сльозою щоночі…
Свою нерозтрачену ніжність
І пристрасть гарячого тіла
Ховає під вдавану сніжність…
Вона для сім'ї вже дозріла.
Нестримно бажає довіку
Стояти щодня за плитою,
Варити борщі чоловіку,
Дивитися за чистотою.
Її не лякають вже будні:
Брудні пелюшки і шкарпетки.
Над люлькою ночі марудні,
І перші уроки абетки.
Щоб лиш зустрічала з роботи,
Удома щаслива родина.
І щоб крізь негоду й турботи
Світила любов лебедина.
Щоб більше в холодній постелі
Не лити розпачливо сльози,
Самотності очі на стелі
Не били у серце занози…
...Вже тридцять… Та досі наївно
Чекає омріяну долю…
Вона іще ніжно-чарівна,
Лиш серце самотнє до болю…
Майбутня сім'я уже сниться,
І сон цей—найбільша святиня.
В житті в неї все ще здійсниться…
А поки
у серці
пустиня…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421258
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2013
Як гірко плакав дужий ліс!
Тремтіли сльози на листочках
І по віддалених куточках
Змією розпач в душу ліз.
Ох, як стогнав могутній ліс!
Від ран, що завдала людина.
«Невже прийшла моя година???»--
Цей біль струмок водою ніс.
А людям байдуже! Вони
В струмкові болю миють ноги,
Шукають легкої дороги
І ріжуть… Боже борони
Оцей столітній ліс від нас.
Спини, прошу, царька природи,
Бо він за зручної нагоди
Продасть і душу без прикрас!
Фото http://parnikoza.livejournal.com/4221.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419916
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.04.2013
Кохала Вас я… безневинно,
Так, як кохають тільки діти.
Для Вас відкрилася дитинно,
Пізнавши чари Афродіти.
Я довіряла Вам безмежно…
(Так довіряють тільки Богу)
А Ви… взяли необережно—
Спихнули з неба… на підлогу.
Ви у душі моїй топтали
Сам едельвейс—прекрасну квітку.
Душі смарагдові кристали
Збирали у діряву сітку…
Летіла знов –ламала крила…
Та пробачала Вам …образи…
Любов смарагдами іскрилась.
А Ви купилися на … стрази…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419232
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2013
Дозвольте мені підійти.
Тихенько, немов ненароком.
Якщо Ви вже послані роком,
Дозвольте до Вас підійти.
Дозвольте, хоча б крадькома,
Для Вас подивитися в очі,
Шептати слова до півно'чі.
Дозвольте. Хоч слів і нема...
Дозвольте мені- я молюсь
Лишитись на вік одинокій.
О, ні! Не стривожу Ваш спокій!
Дозвольте, я просто наснюсь…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2013
Ген, в степ, за буйним вітром,
В степ мій милий поїхав,
Край свій, рідну країну,
Охороняти аж до загину.
Душе моя, лелека,
Линь вдаль, у путь далекий.
Скрізь я буду літати,
Де тепер ти
мушу знайти.
Приспів.
Я несу весну на крилах.
Я несу журбу в піснях.
Ти у сні гукаєш: »Мила!»
… А я птах, я просто птах.
… Я лиш птах.
Бій за Україноньку…
Тут склав він голівоньку.
Кров лилася рікою!
Ляжу, коханий, тут я з тобою…
Ой, злечу я за хмари.
Пошли, Боже, їм кари!
Рветься серце надвоє
Доле моя,
Навік ти і я.
Приспів
Я б несла любов на крилах,
Я б тобі являлась в снах.
Та у полі на могилах
Плаче дощиком весна.
Нам весна.
Програш.
Плаче дощиком весна.
Нам весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417950
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 12.04.2013
Прокинься, Україно, вже весна!
Звільни від снігу серце зледеніле!
Співай! У тебе ж пісня голосна.
Пусти з водою слово наболіле!
Вставай з колін! Буди своїх дітей!
Не дозволяй по закутках ховатись.
Черпай з землі наснагу, мов Антей!
Та досить лиш на Бога сподіватись.
Прислухайся, як стукають серця:
Ми тут навік! Ми—разом! Ми з тобою!
Ми вистоїм з тобою до кінця!
Лиш не ставай покірною рабою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415761
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.04.2013
За вуаллю сірого туману
Заховався місяць, як на зло.
А дівчи*на-Веснонька село
Крадькома вдягає у сукману:
То сипне смарагду на луги,
Стразами розшиє чорне небо.
І розбудить землю перший щебет,
Сповнений весняної жаги.
Замуркочуть в вербах котенята.
Запульсує в кронах свіжа кров.
І розсіють дощиком любов,
Сховані у хмарах янголята…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415452
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.04.2013
Торкніть чоло гарячими вустами.
Хай подих ваш знуртує в грудях кров.
Хай доведе мій розум до безтями
Від пристрасті розпечена любов.
Відкиньте пасмо довгого волосся,
Торкнувшись ненароком до плеча…
І наших душ весняне суголосся,
Осяє догораюча свіча…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414541
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.04.2013
Вмирала матінка тихенько.
Спочатку мову відняло…
А діти заповіт скоренько,
Кому завод, кому село,
Кого з торбами попід тином,
Кого у найми закордон…
Їй обіцянки серпантином.
А смертне ложе – полігон.
Усі воюють аж до крові
За землю, гроші, ковбасу.
Об’їдки братові, мов псові.
Собі—навколишню красу.
А тих дітей, що справді люблять
Свою матусю більш за все,
На ешафот. А то погублять,
Як неньці хто з них донесе,
Що дехто жде її кончини,
Бо вже готовий заповіт:
Одним нема і сорочини,
А іншим з неба зореквіт.
Тому «піклуються» за неньку
Лиш «волохатії» сини.
Дасть Бог, спочине, то швиденько
У спадщину ввійдуть вони.
А ненька тихо помирала,
Молилась за своїх дітей.
Безмовно в очі зазирала…
Та ще знайдеться Прометей!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413542
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.03.2013
Тремтить печаль в твоїх очах … гірка печаль.
Нестерпний біль в твоїх речах, на жаль.
Останній раз ми тільки в двох,
Хто винен з нас нехай розсудить Бог.
Уже не раз прощались ми… уже не раз.
І падав сніг обра'зами на нас.
І зупинилося моє життя—
Скажи: ну як без тебе я?
Скажи мені, пробач мені… мою любов.
До тебе лину хоч у сні я знов.
Щодня про тебе всі мої думки:
Таке кохання на віки.
Спливли літа, затихла біль… пусті літа.
В косу туман час мимовіль впліта.
Та я лишилася сама.
Буває гордість все життя лама.
Твоє ім’я шепчу крізь сон… твоє ім’я.
А в тебе дім, авто, балкон, сім’я.
В тобі нуртує щастя дивний хміль.
Лише в очах таїться біль.
Молюсь щодня пробач мені… мою любов.
До тебе хочу хоч у сні я знов.
Лише про тебе всі мої думки:
Таке кохання на віки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412576
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 26.03.2013
Місцями крига скресла
І хвилька миготить.
Пора лагодить весла
І хочеться так жить.
Хтось зблисне срібним боком,
Зануриться на дно.
Тепер не одиноке
Це льодове вікно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412543
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.03.2013
Із пазлів щастя я складу.
Нічого не забуду.
Усе, що рідне, до ладу
Складу—щаслива буду.
Тут буде все: і неба синь,
Сім’я, робота, друзі…
І серед цих усіх святинь
Залишу місце Музі.
...Старанно виклала кути.
Чому ж у центрі дірка???
Бо там повинен бути ти.
Без тебе й щастя гірке.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410895
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2013
Гірчить любов синцями під очима,
Поламаними ребрами пече.
Якби сама…(є діти за плечима)
Тепер уже від долі не втечеш.
Змивалась врода гіркими сльозами,
Впліталась болем в коси сивина.
Молилася щодня під образами,
Питала Бога:»В чім її вина?»
Він же божився до кінця любити,
Усе життя носити на руках…
Тепер лиш знає: Їсти… Пити… Бити…
Не раз вже ночувала в будяках.
Не раз уже тікала з діточками
По снігу в завірюху босоніж.
Ставала кров у жилах грудочками,
Коли у люті брався він за ніж.
Втекла б із пекла, з вічної гризоти..
Куди підеш із дрібними дітьми???
Нема освіти, дому, ні роботи—
Немає світла у кінці пітьми.
Усі турботи на тендітні плечі,
А в нього друзі, пиво та жінки.
Щодня у домі сварки й колотнечі,
По закутках заплакані дітки.
Здається з болю серденько розірве!
Вогнем безвихідь душу обпіка!
Нема вже сил… Проте над краєм прірви
Тримає міцно крихітна рука.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409980
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2013
Дрібна сльозинка, падаючи з неба,
Зустріла вітер і страшний мороз.
У них у владі підлості амеба.
У неї в серці щирості гіпноз.
Провив їй вітер:» Розпрощайся, криштальна,
З землею й небом—ти тепер моя!!!
Он чуєш, грає музика фатальна.
Тут смерть твоя. І катом буду я!»
«Тобі мене вітрище не здолати:
Впаду на землю—цвітом проросту,
У річці буду хвилями плескати,
Веселкою засяю на мосту…».
« Та годі тут базікати, маленька,—
Їй затріщав у відповідь мороз,
Ну підкорися нам, не будь дурненька…»
Та крапелька не слухала погроз.
Морозко обійняв і випив душу,
Але здійснилось чудо із чудес:
Упало тіло на старезну грушу:
Сльозинка вмерла—дух її воскрес.
Тепер вона не крапля, а сніжинка.
Ой лютував на вулиці мороз:
«Тебе я знищу, ти ж лише пилинка,
Я все-таки у цьому віртуоз».
Сміялась і гойдалася на вітті,
Бо знала: тайна вічності проста:
І в нашому складному світі
Завжди перемагає доброта!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409369
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.03.2013
Тікаєш від себе? Даремно.
На жаль, від думок не втечеш.
То серце поколює щемно,
То в грудях нестримно пече.
А то, коли місяць уповні,
Ім’я прошепочеш крізь сон,
То думи солодко-гріховні,
То пристрасті зносить мусон.
То спогадом, схованим в темну,
Завмерлі чуття обпечеш…
Ти хочеш забути? Даремно.
Від себе , на жаль, не втечеш…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408714
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2013
Обійняв туман
За тендітний стан,
Мов хотів зцілити
Від душевних ран.
Тільки ми не пара,
Плач, моя гітаро.
Що тепер робити?
Та мовчить туман.
Тремтить струна,
Мов сльози на очах:
Прийшла весна,
Але вогонь зачах.
І б’ється біль
По струнах, ніби птах.
Любовний хміль
Розвіявсь на вітрах.
І рвалась пісня в чисте небо,
Тремтіла болем тьма.
Без тебе жити треба,
Лиш крил уже нема.
У косу літа
Сивину впліта.
Пам’ятаю досі
Я твої уста.
Та коли, мов кара,
Забринить гітара---
Моє серце босе
І без крил зліта.
Тремтить струна,
Мов сльози на очах:
Прийшла весна,
Але вогонь зачах.
І б’ється біль
По струнах, ніби птах.
Любовний хміль
Розвіявсь на вітрах.
І рвалась пісня в чисте небо,
Тремтіла болем тьма.
Без тебе жити треба,
Та тільки сил нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406020
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 04.03.2013
Вона чекала доторку очей
І зустрічей наївно-випадкових.
Не розуміла деяких речей
І ницих душ, до болю дріб’язкових.
Тікала від буденності у сни,
Де він… вона…одна любов до віку.
Та доки підростали їх сини,
Все пробачала зради чоловіку.
А час не йшов, а лив немов з відра.
Мабуть це доля. Стихла і змирилась.
Та лиш очей коханого іскра,
Щоночі, як раніше, просто … снилась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405783
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2013
Останній сніг
На проводах зими,
Мов первоцвіт,
Розпатлані сніжинки,
Летить до ніг,
Розмахує крильми,
Злітає з віт,
Притрушує стежинки.
А сніг вітрець
Запрошує в танок,
В останній раз
Удвох затанцювати.
В’є морозець
З бурульочок вінок,
Щоб без образ
Весні подарувати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405511
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.03.2013
З тобою ми на різних берегах.
Ріка широка пролягла між нами…
Твоя любов блукає у лугах.
Моя не гріє — спопеля вогнями.
Пірнула б я, до тебе припливла:
Води боюся, плавати не вмію…
Тому покірно жду твого тепла.
Ну а гукнути? Ти пробач: не смію…
І ти стоїш… Молюся: обійми…
Допоможи боротись з течією...
Та десь в глибинах тоне наше ми…
Ти так і не назвав мене своєю…
Ти так боїшся одяг промочить.
Й без нього ні—вода така холодна…
А час іде… Так і життя промчить
Де я і ти …й ріка глибоководна.
…З тобою ми на різних берегах,
А поміж нами не ріка, а доля…
Якби не гордість—я була б в ногах,
Тебе ж у даль веде твоя сваволя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404528
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2013
В тролейбусі розбещене хлопча
Бруднило найсвятіше слово „Мати…”.
А люди їдуть, їдуть і мовчать,
Бо нишком краще... Кляті демократи!
Свобода слова?! Та якого й де?!
Така свобода гірше від темниці!
І кара вас Господня не знайде,
Замулювачі мовної криниці!
...А хлопчик проклинав весь білий світ
(Йому, бач, зауваження зробили).
Нахмурив брови сивочолий дід,
Мовчать батьки, що лихо це зростили.
В такі хвилини губляться слова…
Та відмолити цим себе не можна
Рятуймо мову доки ще жива!
Сама вона спастися неспроможна…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404252
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.02.2013
Він мовчки ішов, а його, ніби пса,
Гонили від хати до хати.
І думка пекла, мов кусала оса,
«Чим пузо сьогодні напхати?»
Бо літечком легше, кому за сто грам,
Кому за тарілочку супу,
То крадених цвяхів несе кілограм,
То гною розкидає купу…
А зараз недоля, ну, звісно ж, зима.
Не тіло, хоч душу зігріти!
Змахне він сльозу від людей крадькома.
І вип’є… «на хрестик»... до літа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402903
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2013
Заблукала весна, заблукала
В переметах засніжених днів.
А навколо лиш ехо й дзеркала
І бурульками вітер дзвенів.
Аж розплакалась—гірко так стало:
Теплий дощик із синіх очей…
Первоцвіти підняли забрало,
Сніг останній стряхнувши з плечей.
На землі промінці чаклували.
Утікали струмками жалі.
А у небі весні малювали
В Україноньку шлях журавлі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402626
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.02.2013
Я писала до Вас … листи,
Та відправити … не змогла…
Намагалась сказати … Ти…
І чекала від Вас … тепла…
Уявляла єднання … душ
І злиття у єдине … тіл…
Ви ж мене під холодний … душ…
Почуття, як десерт … на стіл…
А я знов довіряла .. Вам…
Тамувала у серці … біль…
Та не вірте моїм … словам….
Сипте далі на рани … сіль…
І нехай біль зітре … сліди,
Що кипіла у серці … кров…
Буду вдячна для Вас … завжди,
Що пізнала таку … Любов…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2013
Заледве доторкнулись почуттями,
Зірками з-під опущених повік.
О Боже мій, як погляд Ваш обпік,
До болю, сліз, до муки, до безтями…
Я Вами упокорена навік.
А Ви пройшли легким попутним вітром,
Здійнявши випадково буревій.
Та я б пила любовних мук напій,
Лишень осяйте життєдайним світлом,
Подарувавши серденьку розвій.
Ви зникли в ніч із сонцем у торбинці,
Розкривши тайну: ви не сніг—вогонь,
Ви—ніжний ангел, що торкнувся скронь.
…Не покидайте з болем наодинці,
Лишіть хоча б тепло своїх долонь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400334
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2013
[youtubehttps://plus.google.com/u/0/106291615841422227323/posts/MxwArU1Ysov][/youtube]
Прикриє крильми від біди янголя:
Це свята українська земля.
В небесах, в небесах рідний стяг майоріє привільно.
І несуть голуби мир, якого чекали віки.
Піднімемо з колін нашу матінку рідну.
І осяють їй шлях благодатні зірки.
Прикриє крильми від біди янголя:
Це свята українська земля.
Від Карпат до Дніпра, від Донбасу до світлого Криму
Молитви, молитви промовляє за неньку народ:
Вбережи, збережи, навіки нескориму,
І від власних іуд, і безжальних заброд.
Прикриє крильми від біди янголя:
Це свята українська земля.
Журавлі, журавлі, повертайтесь до рідного дому.
Стугонить в жилах кров, коли чуєте рідні слова.
Ми напишем разом в піднебессі нічному:
Україна цвіте! Україна жива!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400055
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 11.02.2013
Ледь-ледь відлигло. Дах із бородою.
Не скинули дерева білих пальт.
Під Києвом між снігом і водою
Кладе старанно автодор асфальт.
Фото з сайту 66.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399815
рубрика: Поезія,
дата поступления 10.02.2013
Як же легко на світі живеться,
Тим хто вміє кохати ледь-ледь.
Ніби й серденько пристрасно б’ється,
Та душа не розорана твердь.
Як же зручно уміти дружити,
Лиш тоді, коли вигідно вам.
А я звикла все навпіл ділити.
Навіть душу, і ту… пополам.
Як любов, то лише лебедина.
Як зайнятись—згоріти до тла.
Та ви знайте, я також людина,
Тож буває … чекаю тепла.
І болить, коли я друзям душу
Віддаю, мов священний грааль,
А їм байдуже… вкотре вже мушу
Приховати любов під вуаль…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398893
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2013
Сотні конкурсів. Щорік нові програми.
За паперами не бачить вчитель світа.
Пишем гарні звіти... Вчасно... Вечорами...
Це в нас називають: якісна освіта.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391019
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2013
Сьогодні розбили мій світ, ніби вазу.
Посипались спогади в ніч черепками.
Мій тато піде. Й не вернеться… ні разу…
Хіба крадькома… серед ночі… думками.
Бо в тітки чужої свої є проблеми,
І дітки її хочуть таточка ласки…
А я замерзаю, мов цвіт хризантеми:
Я теж ще дитина! І теж хочу казки!
Матуся з роботи ледь плентає ноги…
(Які можуть бути приємні моменти?)
В дитячій душі лиш сум’яття й тривоги.
А татко наш справно дає аліменти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390949
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2013
Схилилася побожно до хреста
В молитві за дітей Вкраїна-мати.
Імлисті очі, зімкнені уста,
Обвислі крила змучилась тримати.
Кричала би, та мову відняло.
Злетіла б в небо—діти не пускають.
Вчорашні мрії снігом замело,
Сьогоднішні, мов марево, зникають.
Та просить не за себе, а за тих,
Хто за гроша викручує їй руки,
Хто в закутку з надією затих,
Що вже не довгі материнські муки.
За тих, хто вже шукає заповіт…
Хто відібрав останню сорочину…
У кого стали душі пустоцвіт…
Хто ближнього продасть за копійчину…
Хто знає це, та скорено мовчить…
У кого хата завжди буде скраю…
Хто замість говорити скавучить:
Не чув. Не бачив. Хто я сам? Не знаю…
« Прости… Помилуй… Боже, об’єднай
Моїх дітей… І наверни на розум…
Своєю милістю не обминай—
Зціли їх від байдужості цирозу…»
Схилилася побожно до хреста
В німій молитві Україна-мати.
Та крила розправляти час настав.
Не розучись лиш, матінко, літати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390683
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2013
Не залишай мене на самоті
Вмиватися прогірклою сльозою.
З тобою ми давно вже не святі,
Та наші долі сплетені лозою.
І ангел в нас давно один на двох.
Не відбирай прошу у нього крила.
Хто винен з нас розсудить тільки Бог.
Не мають люди почуттям мірила.
…Не залишай прошу мене одну
У пустоті, засніженій думками.
Лиши хоча б надію осяйну,
Що ти колись повернешся з роками…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390102
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2013
Його пекучий біль лишився не помічений,
Даремно, що від туги вже й на сонце дико вив.
Тепер лишився сам: розбитий і скалічений.
Бо він один на світі Їй душею не кривив.
А люди сльози втруть і часом біль розвіється.
Знімуть важкий ланцюг:
«Ну все… ЇЇ нема... Іди!»
Опустить очі пес й наївно зашаріється:
Я тут, мабуть, Її …
чекатиму завжди…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388441
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2012
В уяві образ намалюю
Промінням місяця, що вповні.
Тебе сьогодні зацілую…
Коханням серденько наповню…
Бо чарів інших я не знаю,
Аніж нестримні поцілунки.
Сягнеш чолом ти небокраю,
Пізнавши пестощі чаклунки…
Ми пристрастю запалим зорі
І сніг казково заіскриться…
Ти знай, як місячно надворі—
Твоїй чаклуночці не спиться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388423
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2012
Привіт, матусю. Ти тепер далеко.
Чужа країна, звичаї чужі…
А я самотня, як ота смерека,
Що виросла нізвідки на межі.
Тобі нелегко: цілий день в роботі
За мідяки й недоїдки панів.
Без тебе, неню, я щодня в скорботі
І тато.. постарів і помарнів.
Почав помалу заглядати в чарку.
( бува під вечір ноги ледь несе)
Тоді ховаюсь тихо в закамарку:
Дасть Бог-засне, і бурю пронесе.
Не докоряй, що утікала з дому,
Що з хлопцями гуляла і пила…
Тобі, моя матусю, не відомо,
Як хочеться хоч крихітку тепла!!!
Ти промовчиш, та не приїдеш…знову…
Лиш зконвертуєш в долари любов.
Відплачуся й забуду про розмову:
Чужішає від болі рідна кров…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384006
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2012
Гойдала осінь золото на вітах,
Воно ж грайливо падало в траву.
На різних обертаючись орбітах,
Тобою марю, дихаю, живу…
Збираю в душу осені щедроти,
А в серці розгоряється весна…
Летімо вдвох в незвідані широти,
Коли буденність стала затісна.
…Дивуються берізки жовтокосі:
В таку сльоту у нас палка любов…
Скажу тобі спасибі, люба осінь,
За те що в грудях знуртувала кров.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383706
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2012
Я любила тебе і щоночі пила чорну каву.
Гіркий присмак розлук і загублених в роздумах фраз.
Ти ховав блиск очей і усмішку звабливо-лукаву.
Наші душі від болю звивалися в муках не раз.
Утікали від долі змиваючи сльози водою.
Я пила знову каву, щоб більше не бачити снів.
Відлітаючи в небо, гукала тебе за собою.
Побоявся розкрилля: буденність лишать не посмів.
Все лишилося звичним, лиш ночі самотньо-солоні.
За сценарієм щастя минають приречено дні.
…Доля знову зведе і з’єднаються наші долоні.
Нацукровану каву завариш ізрання мені….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382979
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2012
Я пестила твоє волосся…
Невинний доторк уст і рук,
І серця невгамовний стук…
А, може, все-таки здалося:
Що темінь… Ніч… Ми наодинці…
Між нами відстань десь у крок…
І ми під сяєвом зірок
Слова збираєм по краплинці.
А їх нема. Лиш крок вперед
І ми єдине. Відчуваю…
Про все на світі забуваю…
Твої уста—солодкий мед.
А чи було це? Чи здалося?
Я ніжно пестила волосся…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382763
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2012
Летять у вирій тужно журавлі,
Журливо квилять на краєчку неба:
Хоча б ще раз до рідної землі
Вернутися, пізнавши страх Ереба.
Дорога в світ до кращого життя,
Де кожен день всміхається весною,
Щоб дати журавлятам майбуття,
Коли вітчизна стала затісною.
Не кожен з них здолає переліт,
У когось з туги серце розірветься.
Хтось втомлено впаде на околіт,
І в чужині далекій …приживеться.
А хтось вернеться в рідну , та чужу…
І крилами, побожно, до землиці…
А поки що тужливо за межу,
Хоч біль в очах сльозиною іскриться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382266
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.12.2012
Віддавала діток без жалю.
Не пізнав тоді розум утрати.
Я горілкою розум заллю:
Не засуджуйте—я таки мати.
Кавалери, розваги, плітки…
Кожен день ні хвилини спочинку.
А у хаті холодній дітки
В час обідній ковтають лиш слинку.
Не осуджуйте: діток люблю,
Коли б ні, то навіщо б родила.
Я горілкою совість заллю,
Нехай спить, щоб мене не судила.
Як просплюся, поїду туди,
А то скажуть, що діток забула:
Віддавала, горіли сади,
А вже сьома весна проминула.
Вже найстаршенька заміж іде,
Кажуть люди путяща дитина,
А у мене обличчя бліде,
Рвані чоботи, цвіла хустина.
Не поїду, бо грошей нема,
Обійдуться і цей раз без мене,
Та і доня моя не німа,
Запросила б:»Приїдь, моя нене…»
Вже й найменша пішла в невістки,
Я б приїхала—сили немає.
Крутить, ломить старечі кістки,
Та і хто там мене виглядає?
Подзвонити б… Згубила слова…
Як сиріткам поглянути в очі?
На подушку лягла голова:
«Не дожити мабуть цеї ночі…»
Як же страшно в хатині самій,
Коли холод і голод доймає.
Біля серця звивається змій,
І кістлява за руку тримає.
Як не їсти, хоч кварту води
Подали б у останню хвилину…
Та розтанули діток сліди
В ту холодну осіннюю днину.
Поховали її без жалю.
Не сприйняв мабуть розум утрати.
Не дали із очей кришталю.
Хоч приїхали: все-таки мати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381330
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2012
Бовваніє пусткою село,
Все навколо пухом замело.
Виють по кутках вовки.
От і є вам Соловки.
Світить з шибок біль.
Хазяйнує хміль
Важко йти
У світи.
Сніг…
Ліг…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374685
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.11.2012
До тебе, мій милий, прийду,
Хоч ноги до крові зітру.
Тобі ж мої болі жалі –
Малі.
Я стану для тебе усім,
Коханням наповню твій дім.
Ти ж рвешся в незвідану даль.
На жаль.
Наллється у душу дощу,
На волю тебе відпущу.
Сльозинки розмиють сліди.
Іди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374456
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2012
Моя любов розбавлена сльозою,
Сповита смутком, встелена жалем.
Вона, немов веселка над грозою,
До сонечка сміється кришталем.
Моя любов розпечено-гаряча,
Її так просто в руки не візьмеш.
Хвилинами закохано-незряча.
Наївна та довірлива. Без меж.
Моя любов розпеченим залізом
Пече клеймо на зболеній душі
Із серця вириваються надрізом
Не стогони-ридання, а вірші.
Моя любов близька до божевілля,
Та їй життя зозуленька кує.
Вона одна дала мені привілля…
Тож я щаслива, що любов ця є.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374212
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2012
Він тікав від життя,
Від буденних турбот,
Щоб голодне дитя
Не дивилося в рот.
Без роботи давно,
Та й навіщо вона?
Опустився на дно.
Зранку—пляшка вина.
Він втрачав людську суть,
І пив все, що горить.
У душі каламуть:
Увесь світ догори.
Від нотацій і сліз,
Дорікань і зітхань,
У петлю часто ліз,
І не слухав прохань.
Материнська сльоза,
Немов дощик на склі.
В нього дома гроза…
В нього діти малі…
Та давно вже сім’ю
Замінили сто грам.
На зелену змію
Проміняв божий храм.
У спустілих очах
Не було каяття.
По болоті й корчах
Він тікав від життя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374196
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2012
Ви не любіть мене. Не треба.
Ну хто я вам? Лише знайома.
Я зірка падаюча з неба.
А ви … в душі моїй саркома.
Ви не любіть мене… Вже досить,
Що я люблю… до божевілля.
Душа із відчаю голосить:
Навіщо їй без крил привілля?
Ви не любіть мене. Благаю…
Струна любові хай порветься.
Бо як пізнаю з Вами раю,
Від щастя… серце розірветься.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373107
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2012
Вона віддавала їх без жалю. Просто дуже хотілося спати. Тиждень видався важким: суцільні дні народження, хрестини, родини, поминки… Прийдеш до дому—хоч би трохи прилягти, та де там: на тебе дивляться три пари голодних очей. Ніби вона має їх чим нагодувати. Але дітям це не поясниш: їли б, напевно, весь час. Кажуть, що їм там буде добре: на повному державному утриманні! Це тобі не за тисячу гривень прогодувати їх усіх. А ще – чоловік курити хоче. І на оказії ходити з чимось треба. Аякже, люди кличуть!
…Яка ж то морока з тими бумагами: душа горить. Тіло ломить. Здається ні, щоб підписати і все, а то ще щось розпитують, пояснюють.
Провела до машини, пригорнула міцно—схлипнула, тай пішла до хати відсипатися.
Дівчатка не плакали. Їм обіцяли, що мама забиратиме додому їх щотижня. І на канікули.
Жаль, ніхто не уточнив: при бажанні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372707
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 23.10.2012
Стомився день і свічкою погас,
Лиш промінець заплутався в волоссі.
Та знаю я, що створена для нас
Ця тепла і залита сонцем осінь.
Приспів:
Ти укради з буденності мене,
І закружляєм ми під листопадом.
В серці тремтить кохання неземне,
Сиплеться щастя з неба зорепадом.
Даремно кажуть : осінь, то печаль.
Коли кохання в серці все квітує.
Заграй же нам іще разок скрипаль,
Хай почуття, мов вперше зануртує.
Приспів:
Ти укради з буденності мене,
І закружляєм ми під листопадом.
В серці тремтить кохання неземне
Сиплеться щастя з неба зорепадом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372231
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 20.10.2012
Вечір знову запалює зорі,
Соловей доливає жалю.
А з очей моїх сльози прозорі:
Ну невже тебе досі люблю?
А з очей моїх сльози прозорі:
Боже мій, тебе досі люблю.
Я гадала змогла позабути,
Бо давно вже не снишся мені.
Як же важко твій голос не чути
І не бачити очі ясні.
Тільки зараз змогла я збагнути,
Що без тебе пусті мої дні.
А учора серцями зустрілись:
Очі в очі, а голос тремтить.
Стрепенулися ми й розлетілись,
Як же серце у грудях болить.
Стрепенулися і.. розлетілись.
Як же знову навчитися жить?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349329
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 10.07.2012
Я не прошу у Вас… любові…
І, навіть, дружби не прошу…
Хоч… губи скусані до крові…
Хоч … досі Вам вірші пишу…
Я не прошу... у сон впустити...
Вам не стривожу почуття...
Я зможу! Я зумію...жити...
Буває ж без душі життя...
Я не прошу, щоб Ви здригнулись,
Почувши десь моє ім’я…
Якщо Ви легко все забули,
То позабуду Вас і я!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348196
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2012
Вона закохалась
В його несміливість.
Її чарувала
Дитяча грайливість.
Її дивувало,
Як часто він сниться,
Хоча вона знала—
Це скоро скінчиться…
А він не здавався
Щодня і щоночі,
То хвилями грався,
То ніжно у очі
Бездонні вдивлявся…
Божився любити…
У вірності клявся…
Казав, що не жити
Без неї такої…
Казав, що не кине:
До неї одної
З край світу прилине…
Не мала спокою,
( А він носив квіти…)
Бо була Рікою,
А він звався Вітер…
І були хвилини
Пронизані щастям:
Він кожну краплину
Торкав, мов причастя…
…На дереві віти
Сріблили морози.
Чекала, що Вітер
Утре її сльози…
Чекала—прилине,
Коханням зігріє.
(Божився : не кине—
Брехати не вміє…)
І він повернувся…
Холодний й байдужий.
Поглянув, надувся…
Вона: «Милий друже…»
Не слухав ридання,
Ту синь, що голубив
Підняв спозарання
І, вишкірив зуби,
Плескав об каміння…
А Річка мовчала.
В коханні терпіння,
А Річка—кохала…
…А він не здавався,
Ще дужче сердився.
Коханням він грався,
Бо Вітром родився…
Шаленій цій драмі
Нема виправдання.
Як хвилі об камінь
Розбилось кохання…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347989
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2012
Ти думаєш: образилась…
Даремно…
Хоч почуття байдужістю вражаються--
Я промовчу… лиш посміхнуся чемно:
На жаль
за нелюбов
не ображаються…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347009
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2012
Пролетіли роки, як розгнуздані коні,
І незчулась, як в коси вплелась сивина.
Не дав Бог ані сина…
Ні долі….
Ні доні….
Навіть смерті не дав, хоч жадана вона…
В неї теж тато був— нагадає світлина,
Тільки ім’я його вкарбував обеліск.
Пам’ятає в війну як горіла хатина.
Пам’ятає в ній крики і полум’я тріск.
А в неповних тринадцять на ферму ходила,
Рученята доїли там групу корів.
Молоко для сестрички у грілці носила,
Хоча знала—це шлях до страшних таборів.
А життя круговерть не давала спочинку:
Сірі будні колгоспні сплітались в літа.
Малювало життя чорно-білу картинку.
Зупинилася…
Пізно….
Вона вже не та….
… У сестри повен дім і дітей і онуків,
Вони рідні і їй: тільки ними й жила,
Віддавала найкраще для них без принуки,
А натомість чекала хоч крихту тепла.
Та нав’язлива старість хилила додолу:
То посіє хвороб, а то сили вкраде…
Та ніхто не провіда бабусеньку кволу.
А вона йде по воду-- не раз упаде,
Обібрати картоплю—складнюща робота,
Перепрати білизну не сила уже…
Від держави відсутня належна турбота,
Та воно і не дивно: це горе чуже…
Тут і рідні не ходять… Хіба на Великдень
Чи в Різдво завітають:»Ну як ти? Жива?»
І зіщулиться мовчки бабусенька-злидень.
Таки тонуть в сльозах найтепліші слова…
Не беруть у притулок: піклуються рідні!
Уже й хата на них і паї віддала.
А для неї лишили лиш спогади бідні
І дивитись на їхнє життя звіддаля…
Вже плетуться роки, як потомлені коні.
Німий свідок страждань і біди-- сивина.
Не дав Бог ані сина…
Ні долі….
Ні доні….
Навіть смерть не дає, хоч жадана вона…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346650
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 27.06.2012
Минає день… Ховає сонце очі…
Стомилося… Аж розпашілись щічки.
Воно все осявало скільки мочі,
Веселкою пило водицю з річки,
Збирало діаманти у намисто,
(Що місяченько розсипав пів ночі)…
Та вечір йде… І сонечко імлисто
Розтане в снах і у піснях дівочих…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346238
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2012
Я прийду крізь недоспані ночі,
Крізь світанки із запахом кави…
Ти послухай, як серце тріпоче,
Коли чує твій голос ласкавий.
Лиш для тебе віддам для цілунків
Не уста—полуниці червоні.
Не потрібно коштовних дарунків—
Цілуй так, щоб аж кров рвала скроні,
Щоб аж час... хоч на мить зупинився,
Зачарований нашим коханням…
Я прийду, щоб навіки зріднився
З мого серця ліричним звучанням…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346237
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2012
(Автор музики Анатольевич)
Ми йдемо у життя , як небо світло-чисте.
Чому ж, матусі рідні, умиваєтесь слізьми?
От і настала мить жадана І така врочиста:
Бувай, рідненька школо, вже дорослі стали ми.
Дорослі стали ми...
Приспів
Рідна школо, прощавай,
Ми летим за небокрай.
Ми в життя йдемо сміливо:
Все в наших руках.
Ми чекали на цю мить.
Чом тоді душа щемить?
Чом тоді течуть зрадливо
Сльози по щоках?
Сльози по щоках...
ПРОГРАШ
Пробачте, вчителі - що завинили знаєм.
Тепер життя даватиме щодня для нас урок.
Жаль не збере ніколи разом і не об’єднає
Нас всіх дзвінкий, мов радість, рідний наш шкільний дзвінок.
Наш шкільний дзвінок...
Приспів
ПРОГРАШ
Жаль не збере ніколи разом і не об’єднає
Нас всіх дзвінкий, мов радість, рідний наш шкільний дзвінок.
Наш шкільний дзвінок...
НАШ ШКІЛЬНИЙ ДЗВІНОК
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345383
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 21.06.2012
( Автор музики Віктор Ох)
І буде нам життя , як небо світло-чисте.
Чом же, матусі рідні, умиваєтесь слізьми?
От і настала мить жадана
І така врочиста:
Бувай, рідненька школо, вже дорослі стали ми.
Рідна школо, прощавай,
Ми летим за небокрай.
Ми в життя йдемо сміливо:
Все у нас в руках.
Ми чекали на цю мить.
Чом тоді душа щемить?
Чом тоді течуть зрадливо
Сльози по щоках?
Ви нам пробачте, вчителі, що завинили знаєм.
Тепер життя даватиме щодня для нас урок.
Жаль не збере ніколи рАзом
І не об’єднає
Нас всіх дзвінкий, мов радість, рідний наш шкільний дзвінок.
Рідна школо, прощавай,
Ми летим за небокрай.
Ми в життя йдемо сміливо—
Все у нас в руках.
Ми чекали на цю мить.
Чом тоді душа щемить?
Чом тоді течуть зрадливо
Сльози по щоках?
́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343886
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 14.06.2012
Стільки літ в моєму серці рана:
Не моя ти, не моя кохана.
Поясни,
Нащо приходиш в сни?
Стільки літ я біль душі ховаю:
Лиш тебе, єдиного, кохаю.
Поясни,
Нащо приходиш в сни?
Як проходиш поруч—червонію,
Та сказати про любов не смію.
Поясни,
Нащо приходиш в сни?
Мимо йду боюсь підняти очі:
Може бачити мене не хочеш.
Поясни,
Нащо приходиш в сни?
Ти приснилась, я тримав за руку.
Щастя це віщує чи розлуку?
Поясни
Ці кольорові сни.
Новий сон не дасть мені спокою:
Поруч ти. Торкаєшся щокою.
Поясни
Ці кольорові сни.
Ти горнулась і всміхалось сонце.
Мила, це реальність, а чи сон це?
Поясни
Ці кольорові сни.
Що робити, я тепер не знаю.
Ти мені прошепотів «Кохаю»
Поясни
Ці кольорові сни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343630
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2012
Підкрався тихо… Шепотів на вушко:
«Ну стань моєю—все тобі прощу.
Моя кохана, мила, рідна душко,
Радій, бо ти сподобалась дощу.»
… І я одна з дощем стою у полі.
Втекла б, а він :»Тебе не відпущу.
Не скажуть верби, промовчать тополі,
Що стала ти коханкою дощу»…
Він цілував і пестив ніжно тіло,
І шепотів закохано слова…
А небо гуркотіло і тремтіло…
Від пристрасті крутилась голова…
…Нарвав суничок в ріднії долоні:
«Поглянь, кохана, хочеш пригощу?»
Віддав і зник у веселковім лоні…
Всміхнуся: я сподобалась дощу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343386
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2012
Ми з тобою гралися словами,
Часто говорили про пусте.
Голос твій доносився …вітрами.
А у серці—почуття святе.
Шепотілись часто про автівки,
Чим живу, і що тепер роблю...
Спілкувалась радо я. От тільки…
Так і не промовила …»люблю»…
І ти зник… Самотньо на планеті…
(Та тобі я цим не докорю)
Лиш за звичкою о двадцять третій
Досі каву я щодня варю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343352
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2012
Змерзла душа без тебе,
НАвкруг зима і метілі…
Хочеш—схилю тобі небо…
Хочеш— сніжиночки білі…
Хочеш— дощем розіллюся,
Душу омию від бруду…
Хочеш— я сонцем всміхнуся…
Хочеш— весною я буду…
Хочеш— я запросто зникну…
Слід замете хуртовина…
Жити без тебе я звикну…
Тільки скажи: чи повинна???
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342366
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2012
(Вибачте за примітивні рими)
Глянь, моя матусю, зірочки ясні…
Я благаю, рідна, хоч приснись мені…
Я б до тебе, сину, босою прийшла…
Знаю вже: згубила більше, ніж знайшла…
Я сьогодні з дідом їздив на коні…
Мамочко, мамусю, хоч приснись мені…
Жодної години майже вже не сплю,
Але знай, мій сину, я тебе люблю.
А сьогодні ніжно бабця обняла.
Ти б хоч в сні, мамусю, з серця біль зняла.
Як зароблю гроші—будем я і ти.
Поки же, мій сину, без мене рости…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342286
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2012
Дощ її не пускав із вокзалу у потяг:
То вглядався у очі, то стіною ставав.
Виривав із рук двері розгніваний протяг…
А на вулиці вірно змоклий потяг чекав.
Лиш секунда вагань… І у зливу, мов в прірву….
Поїзд «Ковель-Москва»… Небо-армагедон…
Нерви… Сльози:»Стоп-кран, мабуть, зараз я зірву…»
…Вона з тисяч отих, що біжать за кордон.
А вернувшись додому ногами ледь човга,
Хто у тридцять хова сивину волосин…
Вона зникне у зливі… Надовго. Надовго…
А у дома чекає малесенький син….
Дощ її не пускав…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342176
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2012
А повний місяць збуджує уяву…
Що ніч… Свічки… В кімнаті я і ти….
Ти поцілуєш в голову русяву:
«Ну все, бувай. Пора мені іти»…
Та різко повернешся на порозі,
Обіймеш і найдеш мої вуста…
Ти весь гориш… Вже стриматись не в змозі-
Покриєш поцілунками перста…
І буде ніч тривати цілу вічність:
В ній я і ти… І місяць уповнІ…
Мабуть в його промінні є магічність,
Коли таке намарилось мені…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341924
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2012
Як він чекав!!! Усі дитячі мрії,
Усі його бажання і думки
Зверталися до Бога у надії,
Щоб швидше повернулися батьки.
Щоб тато підхопив його на руки
І міцно-міцно до грудей притис.
А він, маленький, стримуючи звуки,
Давив ридання. Та не зміг… розкис.
Щоб сльози ніжно витирала мати,
Що так зрадливо градом із очей,
І щоб поклала біля себе спати,
Забути страх покинутих ночей.
І щоб за руки цілою сім’єю,
Щасливі, нехай заздрить все село!
Щоб в хлопчаків, що жалили змією
Від заздрощів і мову відняло…
Він так чекав…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341770
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2012
Спадає ніч туманом на тендітні плечі,
Цілує місяць в небі зіроньку ясну.
Тебе чекала, мов спасіння, цілий вечір,
Бо я без тебе, милий мій, вже не засну.
Приспів
Я тебе зможу відпустити.
Ти підеш, ніч зітре сліди.
Та коли стане важко жити,
Знай, що я жду тебе завжди.
Проснеться сонце і теплом своїм зігріє.
Піду з відкритою душею в новий день.
Але насправді спрагле серце зазоріє,
Як заспіває соловей для нас пісень.
Приспів
Ти пробач зболене кохання.
Ти пішов—стерла ніч сліди.
Все життя з вечора до рання
Лиш тебе ждатиму завжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341745
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2012
А ти мовчиш…
Ні слова…
Ні півслова….
Ні м’яко «Так», а ні жорстоко «Ні!».
Невже не бачиш: я уже готова…
Втопитися готова у брехні…
А ти мовчиш…
Мовчанням душу краєш…
І сумніви в душі, немов вогонь.
Моїми почуттями вміло граєш.
Я подумки благаю: «Охолонь»…
А ти мовчиш…
Ти близько та…
Далеко…
Хоча б на мить
відчути доторк рук…
Щоб спрагле тіло спопеляла спека…
І кров у скроні…
Подих…
Серця стук….
А ти мовчиш….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341599
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.06.2012
Заглядаю в очі болю,
Пересипаних росою.
В них мою щасливу долю,
Обіймає смерть з косою.
На вустах полин образи,
Навколо туман омани.
Я піду, піду відразу —
В самоті залижу рани.
І тоді загляну в очі
Повні сумніву і суму,
Посміхнуся неохоче
І своїм шляхом посуну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339244
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2012
А я чужа.
Я все ж тобі чужа.
І не мене
ти по ночах цілуєш.
Що тобі варто
врізать без ножа,
Ти ж потім
ніжним словом залікуєш.
Прошу тебе
не говори. Мовчи.
Не оскверняй
солодких уст брехнею.
І не топчи.
Ти душу не топчи.
Хоча скажи :
чи був щасливий з Нею?!!
А я сама.
А я тобі чужа.
Я лише сон
в травневім надвечір’ї.
Покриє почуття мої іржа:
Я лиш зоря
у цілому сузір’ї.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338147
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2012
Я не смію і очі підвести—
Стільки літ, а ми досі на Ви.
Світські бесіди, стримані жести…
Ще на серце
накласти би шви.
А, буває, пройдете Ви поряд,
Близько так, що аж серце з грудей…
Та його я затисну, а погляд
І байдужість на вид—для людей.
А вночі в яблуневому сАду
Цілуватиму зорі й бруньки.
Бо принесе для серця розраду
Випадковий Ваш доторк руки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337199
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2012
А щастя було поряд,
Торкалося щокою.
Закоханий твій погляд—
Позбавив супокою.
Впивалася тобою,
Цілунками хмеліла,
На лавці під вербою
В обіймах твоїх мліла.
Яке важке похмілля…
Так холодно без тебе…
Скажи, де взяти зілля?
Яких шукати стебел?
Де ліки роздобути,
Щоб в грудях заніміло?
Щоб я змогла забути,
Як цілував несміло….
А щастя було поряд...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337066
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2012
З мого страждання проросла веселка.
Я відпустила зболену печаль,
Зневіру поховала у пуделка.
Сушило сонце сліз моїх кришталь.
Душа сміється-грається з весною,
Всміхається дитинно до ріллі.
Отак мене торкнулися луною,
Вертаючись додому журавлі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336692
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2012
Тепло твоїх долонь…
Нектар медових уст…
І я уже вогонь,
Готовий до безумств.
Мов свічка у руках,
Я тану і горю.
Таке кохання, ах,
Я в вірші відтворю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335819
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 08.05.2012
Я в тобі зацвіту первоцвітом.
У душі, що кохання не знала
Буду Всесвітом, сонячним літом,
Стану дивом, що серце чекало…
Ти на зорі— моїми очима,
Кожен подих просякнутий мною.
Он вже крила ростуть за плечима,
Тож буденність—тісною тюрмою.
Тільки крок—і минуле позаду,
Полетиш і сягнеш небокраю…
Не вагайся ,не думай про зраду,
Знай, що я тебе вірно кохаю….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333421
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2012
Зазоріло… Аж небо всміхнулось.
Срібнолиций промінням заграв.
Соловейко… Серденько здригнулось,
І босоніж у роси … між трав.
На колінах у чистому полі,
Чи на голій землі горілиць…
Сльози щастя… із вдячністю долі
З молитвами летять до зірниць…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333419
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2012
Цей біль не помістити у строфи.
Знаю, що образок цей недосконалий, не вишліфуваний, проте хочу, щоб його прочитали саме сьогодні...
Баба Марія сиділа сиділа кінець столу на стільчику біля хати. Стара, згорблена. Стільки літ уже на пенсії, а вона досі і на роботу ходила, і господарство тримала. А тут горе, чорною звісткою, ввірвалося в хату і навалилося на неї непосильним тягарем…
…Вона знала, що все, що було досі, то покара за гріхи молодості, бо пила. Та так, що діти виросли у притулку. А мала їх аж п’ятеро: три донечки і два синочки. А коли покинула ту кляту оковиту, то діти почали їй своїх дітей звозити. Всі, крім старшої Валентини. Та хоч «з хліба на воду», але сама давала раду своїм дітям. А інші, мабуть, недоотримавши батьківської ласки в дитинстві, не змогли передати її своїм кровинкам.
В старенькій хаті завжди було гамірно. Одні внуки підростали, йшли в світ. А на їх місце з’являлися інші. Чогось доля в її дітей не складалася. Старший син помер, лишивши жінку з хлопчиною. І хоч Петрик був не рідним внуком, баба Марія його теж доглядала, бо рідна матір дала відмову від нього.
Наймолодший внучок заїкатися почав, коли його рідна мама на зупинці випихала з поїзда, щоб до баби йшов. А сама поїхала далі…
Аж тут першоквітневим жартом: убили. Її кровинку, її Сергійка. У сусідньому селі на дискотеці… Йому не було і 18-ти.
Коли тіло везли на експертизу, мати вбивці вже верталася звідти.( Подейкують, що це не перша жертва, але щоразу судмедекспертиза встановлювала: без ознак насильства.) До хлопців, що були з ним, приїжджала міліція і вчили, що треба казати. А у висновку : помер від алкоголю. ..Тож справу закрили швидко.
Куди тільки бабця не їздила. Скільки судів пережила. Кажуть:» Треба ексгумацію, але вона дорога, бабцю…». А баба Марія у відповідь: «Де я такі гроші візьму. Я його своїми пальчиками виростила, я його своїми пальчиками вигребу. Але докажу, що мій синочок не п’яниця». Не брав ніхто до уваги численні синці на його обличчі та тілі( ногами нелюд бив), які бачило все село, коли хоронити прийшло.
Тож тепер сидить бабця кінець столу. Стара, згорблена. Стільки літ уже на пенсії, а вона досі і на роботу ходила, і господарство тримала. А тут горе, чорною звісткою, ввірвалося в хату і навалилося на неї непосильним тягарем… Не плаче. Нема уже сліз. Нема віри в долю. Нема віри в правосуддя. Але вона не здається. Їй ще потрібно жити: найменший внук ходить лиш у 5 клас.
Сьогодні роковини…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327001
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 01.04.2012
Літала в снах заплакана душа:
Шукала скрізь хоч крихітку любові.
А люди злії пісню і вірша
Байдуже обривали на півслові.
Душа сліпа в наївності своїй
Тягнула знов до них наївно руки…
Плювали люди в найсвятіше їй,
Терзали серце, ніби чорні круки.
Тож з кожним днем важкішає політ,
Обдерті крила, серце ледь жевріє.
Але душа не сердиться на світ—
Весна прийде і сонцем відігріє…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326211
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2012
Не залишусь в тобі я навіть спогадом,
Навіть минулим не лишусь, о ні!
Для тебе буду пусткою і здогадом...
Ти вічним болем лишишся мені...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325661
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2012
В моєму серці смуток не прописаний.
Він то приходить, а то знову йде.
Мої вірші душі ще не написані,
А крізь весну... волоссячко сіде.
Мої жалі не стануть вам цікавими,
Хоч як їх на папері не клади.
Сумую за словами, за ласкавими,
Та їх не вижмеш з подруги води.
Бува зустріну друга, аж заплачуся,
А він погріє душу п’ять хвилин...
Я в списках друзів більше вже не значуся,
Якби в житті лишився хоч один…
В моїй душі весна. З ким поділитися?
Кому потрібні радощі мої?
Щаслива я, та боязнь помилитися
Щодня в душі, мов диких бджіл рої.
В моєму серці почуття несказанне
І я про нього вам не розкажу.
Немає щирості, усе медком помазане.
Мастіть-мастіть, я й пальці оближу.
В моєму серці муза не прописана,
Вона приходить, а то знову йде.
Мого життя поема не дописана,
А крізь весну волоссячко сіде...
2001
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325659
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2012
Хоч сонечком заглянь в моє вікно.
Я стомлена тріскучою зимою,
Чекаю змін, мов чисте полотно,
Заглянь на мить і розцвіту весною.
Розправлю крила--миттю в небеса.
(Ах, Боже мій, як довго я проспала…)
Моя душа від сонця воскреса,
Лиш не зникай! Я так тебе чекала…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322868
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2012
Полетіли за обрій літа молоді,
Посріблила хурделиця скроні.
Тебе більше люблю, ніж любила тоді,
Як з’єднали серця і долоні.
Мила, єдина,
Як соколи наші сини.
Ми лебедино
Кружляємо в вальсі весни
Ми ділили навпіл нашу радість і біль,
Де б не був, мене вірно чекала.
Люди сипали в рани роз’ятрені сіль,
Та зневіру я в дім не пускала.
Милий, єдиний,
Як соколи наші сини.
Ми лебедино
Кружляємо в вальсі весни
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320745
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2012
Холодні сльози — серце обпікають,
Байдужі сльози пролива блакить.
Життя іде, а люди помирають,
Ми ж ще живі, а от в наступну мить
Затихне все, душа покине тіло,
Розправить крила і шугне до хмар,
А там проллється все що наболіло
Холодною сльозиною в димар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317411
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2012
Пройшовши Крим, і Рим, і мідні труби,
До дому повернулась в каятті:
„Пробачте, тату, --затрусились губи,--
Є помилки у кожного в житті.
Дурним дівчам батьків я залишила,
Хотіла легшого ніж в вас життя.
І на біду жонатого любила,
Що мав дружину і мале дитя.
Коханкою я мала все, о тату!
Чи ж варто краденим коханням жить?
Вже й задивлялася на його хату,
І мріяла до смерті з ним прожить.
Та я була лиш забавкою в нього,
Була лиш лялькою в його руках.
Та іграшка набридла для хмільного—
Програв мене баризі у роках.
... А далі під бари мене пустили,
Хотіла вмерти – шкода, не дали.
Я запила, на саме дно спустилась,
А там родився Ігорчик малий.
Покаялась, хотіла працювати,
(Кому потрібна наймичка з дитям?)
Тож я прийшла прощення в вас благати,
Прийшла до вас із щирим каяттям...”
Батьки бліді сиділи, мов святії,
Дивились і не бачили її.
В думках спливали давнішні події,
Коли самі лишились у біді.
...Єдина доня якось … загуляла,
Втекла із дому із заїжджим торгашем.
Село гуло, поліція шукала,
А серце роз’їдав кислотний щем.
І сумніви важкі, батькам знайомі:
„Чи поробив щось? Зґвалтував? Убив?..”
Від стресу тато довго був у комі,
Параліч матінку її розбив.
Ішли роки, а вісточки не має.
Чутки ходили:„Вбитою найшли...”
„На трасах здавна тілом заробляє...”
„Вже й заміж вийшла, діточки пішли...”
„Що правда, а що вигадка брехлива?—
Старенькі мучилися цим щодня:
„Чи донечка жива? А чи щаслива?
Чи не приїде в гості цього дня?”
Не дочекалися... Усиновили
Сирітку, що від голоду страждав.
Його вони всім серцем полюбили.
І він тепло своє для них віддав...
І тут дочка:„Пробачте, тату й мамо!”
Вони ж бліді, байдужі та німі.
Поплакала, як чайка за туманом,
Вклонилася й розтанула в пітьмі.
Дитячий окрик:„Ой не треба, мамо!”
Збудив стареньких від страшного сну.
Та мало що намариться ночами,
Привидиться в годиноньку страшну.
А через день у річці, у Хоморі
Знайшли рибалки жінку і дитя.
„Куди ішла? За що? В якому горі
У свого сина відняла життя?”
Ніхто не знав. «Хай з Богом спочиває…»
Засипали землею… назавжди.
Але щоночі серце розриває
Дитячий окрик:„Не топи, зажди...”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317095
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2012
Поїхала мама в Італію
(Діток хай ростить чоловік).
Лишила тут доню-конвалію
Й синочка малого на… рік.
Дні сповнені болем і працею,
Складалися в довгі роки.
Ночами сиділа над бабцею,
Втираючи сльози з щоки.
А діти росли. Зразу плакали,
А потім :»Нема, то й нема»…
Любов замінилася знаками,
Що слала їм ненька з ярма…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317084
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2012
Тобі цікаво, чом слова —це стогін,
А вірші—крик стражденної душі,
Чом я молюся якось дивно Богу,
А серце крають відчаю ножі?
Тобі цікаво, чом же я не плачу,
Хоч серце розривається навпіл,
Прощаю зради, мов би і не бачу?
Цікаво, друже?—Та це мій уділ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316890
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2012
Я б згоріла з радістю до тла,
В твоїм небі зблиснувши зорею.
Я б себе до краплі віддала,
Щоб хоч мить побути лиш твоєю.
Подивись—он котиться зоря.
Ну лови ж її в свої долоні,
Бо піду за гори і моря,
Сльози витираючи солоні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316559
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2012
Сама відкриє дороге вино,
Почне свою самотність пригощати.
Одна довік на світі цім. Давно
Навчилася зневагу всіх прощати.
Переболіло за минулі дні,
Нанесені образи постирались.
Лиш осадом у серденьку на дні
Надії нездійсненні - ще зостались.
Цінує дружбу свято, а проте
Нема в житті ні друга, ні кохання.
Лишилось тільки сонце золоте
І небо, що прокинулось ізрання.
Усе життя в ілюзії - міраж.
Тепла у серці пригорща зосталась.
Якби триклятий скинути вантаж!
Та в душу безнадія вже припхалась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316558
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2012
Я просто научилась жити
І цінувати кожну мить…
Прощати, вірити, любити.
Не прислухатись, де болить.
Я просто научилась сонце
Стрічати босою в росі…
Тепер я знаю, що не сон це,
Коли щаслива я, як всі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316098
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2012
Чекати крізь сльози і грози.
Кохати без сумніву й слів.
Горіти в тепло і морози.
І жити, як Бог повелів.
Іти, де стежина ледь в’ється:
Вести за собою серця,
І, може, життя посміхнеться,
Із ласки святого Творця…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316097
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2012
Не забрудни себе поганим словом!
Прошу тебе: не оскверни душі!
Лише поглянь, як можуть веселково
Слова переплестися у вірші.
Забудь слова: русизми, паразити,
І ними рідну мову не каліч.
Слова лайливі—модні реквізити.
(Якби за них тай мовний параліч).
І лиш коли научишся мовчати—
Пізнаєш слова кожного ціну…
...Давай сьогодні, досить спочивати,
Безмов'ю оголосимо війну!!!!!!
21.02.2012
́́́́́́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315866
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2012
По змарнілій щоці покотилась сльоза,
Дикий біль затуманив полудою очі—
Плаче небо: лежить в домовині лоза.
Все ж збулися ворожі прокляття пророчі.
Плаче вітер в сухих калинових кущах,
Соловейко сльозу утирає:
Синьо-жовта хатина змарніла в дощах,
Птаха волі в ній тихо конає.
Заглушив вже бур’ян запашнії сади
Розкрадають Собору руїну.
Досить, небо, не плач, бо ж не стане води,
Щоб оплакать мою Україну!
2000
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315570
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2012
Капають сльози воскові,
Полум’я б’ється, тремтить.
Нам треба тільки любові,
Нам - тільки щастя на мить.
Ми ж бо в житті тільки гості.
Підем – заплаче свіча.
Чом же в душі стільки злості?
Чом не добро нас вінча?
Чом лише сльози воскові
Душу омиють вогнем?
Нам ж треба тільки любові.
Знайдем її і підем…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315565
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2012