| Сторінки (4/312): | « | 1 2 3 4 | » |
Как же мне взять и все забыть,
Как забыть твое безгласное молчанья,
Скажи, как же мне быть,
После жестокого расставания.
Подскажи, как мне любить
Другие глаза и речи,
Скажи, как мне быть
В одинокий серый вечер?
Дай рецепт от бессонницы мне,
А то уже несколько лет не спится,
А если сплю, то снится:
Что в объятьях твоих живу, горю...
Как жесток со мной Бог,
Я знаю, что я не ангел,
Но знаю, что ты не мог
Поджечь пепел...
Ты не мог заставить себя,
Посмотреть в мою сторону
И любить меня,
Отдавшись любовью злому ворону...
Я не говорю, что ты виновен,
Ты здесь не причем,
Ты для меня воин
И больше не говорю ни о чем...
Как мне жить я не знаю,
Но продолжаю жить,
Нет, я не умираю,
Вить есть, зачем мне быть.
Я честно, понимаю, что ты любишь,
И я счастлива за тебя,
Даже не смотрю на то, что ты меня сгубишь,
На то, что я не твоя...
Кто-то когда-то сказал:
«Умей ценить того, кто без тебя не может
И не беги затем, кто без тебя сумел...»
Надеюсь, эта фраза мне поможет...
Еще одну ценность я приняла:
«Время раны не лечит.»
Я просто стерпеть ее смогла...
Ну, все. Пока. Меня дождь встретит...
суббота, 22 августа 2009 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232210
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 31.12.2010
В моїй кімнаті вже посохли квіти,
Нема нічого, крім мрій в яких є ти,
Але від всього цього хочеться забігти,
Та так далеко, щоб не знайшов мене ти.
А я все одно хочу тебе побачить,
Хоч на хвильку, на секунду, на мить…
Я за це готова душу віддати
І в пеклі вічно горіть.
А за голос твій, за слово єдине
Віддала б половину життя,
Це все, що в мене незмінне
І ще одне: я на віки твоя…
Ти зараз далеко, і ти ніколи не був моїм
І, мабуть, я назавжди залишуся для тебе ніким.
Я ніколи не плачу через нещасливу любов,
Але боюсь, щоб не пролилась кров.
І я в раю чи в пеклі, як і на землі, не прийду,
Тому що боюся сказати:
« Я тебе люблю!..» (01.07.08р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232209
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2010
Ох, как же жизнь такая скука,
нет любви, одна лишь мука,
Где найти, одна потеря,
Сердца стук, а это время.
Небо смотрит, вдаль смеется,
Кто-то с горечью проснется,
Но я спать уже не буду,
Вить тебя с ней не буду.
Сейчас ночь и мне так плохо,
Кто-то в дверь мою стучится,
А ме все по Х...
Там замок он не ворвется.
Я услышала как ветер,
Приоткрыл мое окно,
Но он не вырвит эти цепи
И мне уже всеровно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232119
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2010
-Боль разрывает мою душу,
Извини, что я страдаю!
- Мені всеодно, я просто мушу,
Бо я тебе, вибач, не кохаю!
- Я понимаю, что нельзя
Себя заставить сердце слушать...
- Ти бачиш сніг, зараз зима,
Мені так хочуться розпутать...
-Пусть ты не любишь, я люблю
И я люблю тебя любить.
-Я так не можу, зупиню,
Бо так можна убить.
-Побуть еще, прошу, со мной,
Хоть пять минут ты здесь постой.
-Послухай, я не можу знов,
Бо хоч стій, хоч ні, нема звуку схожого на любов....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232111
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2010
Сегодня злюсь.Завтра забуду,
Когда увижу я тебя.
Ты целуешь мои губы
И злость ищезнит в никуда.
Опять смотрю в твои глаза.
Ответный взгляд плавит сетчатку.
И пламенеет страсть моя.
На чувствах шрам, как отпечаток....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2010
Я просто стала пустотой,
Я мёртвой стала ради чувства,
Чтобы рядом быть с тобой
Я продала себя, сердце, душу.
И в тёмном логове зверей
Я спрячу миг надежды,
Чтобы помнить нить ночей
Слитой чернотой с одеждой.
И там в земле, где я нашла,
тебя, твои рисунки
Останусь вечно, на века.
Прими меня, мой Ангел Смерти....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231648
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.12.2010
Весь мрак восстал,
Мне кто-то шепчет:
«Он так страдал,
Он тебя не излечит.
От твоей любви к нему
Лекарств нет,
Не лезь на стену
На ней свет.
Прости его, что ты любила,
Вить он не виноват, так как ты.
Сама себя так жить заставляла,
А теперь он носит на могилу твою цветы.
На его душе лишь один след,
Он думает, что он виновен
За то, что тебя больше нет
И он музыку сочиняет как Бетховен.
Каждую строку в стихе тебе посвящает,
Себя он злобно обвиняет,
Жалеет о том, что не был с тобою,
Что не встречал с тобой лето с весною.
Боли его нет границ,
Он ничего кроме нее не видит,
Он смотрит вверх на птиц,
Он так себя ненавидит.
Во всем виновата ты!
Ты сделала его таким!..
Мы не разрушим мечты
Он болью и смертью твоею раним...
Прости его, что ты любила,
Вить он не виноват, так как ты.
Сама себя так жить заставляла,
А теперь он носит на могилу твою цветы».
Услышав, в свой адрес слова такие,
Я задумалась обо всем,
Это мне говорили святые,
Да черт с ними! Гори все огнем!
Вить плата за любовь,
Жизнь наша, я знаю...
Пролилась моя кровь
И я тебя прощаю...
12.07.09
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231423
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.12.2010
Тобі не потрібні мої почуття,
А мені так потрібен ти,
Наче на кінці життя
Я не можу без тебе, прости…
Я прохала у Бога,
Себе заставляла
Не кохати тебе я благала
Та все одно не змогла.
Як стражденно, буденно і гірко,
Як серце палає в вогні,
Як бачу, що цілує тебе вона палко,
Душа кричить безголосо: «Ні!»
А надія?! Надії не має,
Померла, померла давно
Я знала, що вона як сніги розтане,
А на серці залишиться тавро.
Хто ти, де ти, навіщо, ніколи?
Сонце, небо, я і потвори,
Ненавиджу серцем, ненавиджу болем,
Навіщо, скажи, ти став моїм горем?
29.04.2010 19:44:43
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231416
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2010
Ти говориш гордо:”Я – людина!”
Хоч і кров'ю заплямована душа.
Ти не бачиш, що ти вже тварина
Грізна, небезпечна, сліпа.
Ти малюєш червоним картину,
Місяць кров'ю малюєш ти.
Ти загубила у собі дитину
Для якої зберігала всі інші кольори.
Ти людиною себе називаєш,
Хоч і зробила тяжкий гріх.
Ти виправдовуєш себе, поважаєш,
Звертаючи свій гріх на усіх.
Що ж суспільство тобі зробило?
Чи воно тебе не любило?
Чи може воно тебе било?
Ну, скажи, всім людино!..
А від тебе чути мовчання
Безумне, безмовне кричання,
Але раптом лине прощання,
Декілька слів зізнання:
„ Так я людина,
яка собі подібного убила!
Я зовсім не тварина,
Хоча совість моя звірина...”
І твоє мовчання настало навіки,
Тому що закрилися твої віки,
Через ще один постріл людини
Схожої на тебе – тварини.
Пам'ятайте люди єдине:
Убивцею може стати кожна людина
Незважаючи доросла чи дитина,
Тому що у кожного з нас є вовка частина...
P.S. Не сприймайте мене буквально,
Я така, як і ви, я – звичайна.
Але дещо говорю я реально,
Тільки без насмішок, що я так банальна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231240
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.12.2010
Касаюсь я нежно к луне,
Твою кожу рукою ласкаю,
Луна ― татуировка на твоей спине,
Я безумно ее обожаю.
Я целую губы твои
Они напоминают мне кусочек ада,
Вить так горечи они
И так же мне надо.
А руки твои прижимают к себе
И дивно меня ласкают.
Я просто вечность дарю тебе
И звуки музыки тают.
Прольется дождь за окном,
Солнце утолит его светом,
Оно поцелует его тишком
И встретимся мы с рассветом…
(14.06.09р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231238
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 26.12.2010
― Ти кажеш, що я ― Сатана,
Ти мене називаєш так вічно,
Але ти, зрозумій, я не вона,
Як би це не було грішно.
Ти говориш, що любиш мене,
Але чому так називаєш?
Ні, ти любиш себе,
Ти мене так зневажаєш…
Я розумію, що Богом для тебе став Сатана,
Але ж є я і інші дівчата,
Скажи мені, що за мана,
Що сталось з тобою після смерті ката.
Ти знаєш, що я тебе сильно люблю
І як сильно тебе зневажаю,
Серце своє уб’ю,
Бо без тебе не хочу до раю…
Без сердечною стала уже,
Вже себе погубила,
Скажи тепер, друже,
Кого я вбила?
― «Ти вбила того кого я любив,
Ти стала схожою на мене,
Як би були сили я б тебе убив
І вправив би ніж у себе…»
― Я за для тебе стала такою,
Я за для тебе і помру,
Для Сатани потрібно стати Сатаною,
А так ніяк, не живу…
― «У тебе погляд змінився,
Міміка уже не та,
Можливо я всім тим захопився,
Ти для мене була свята…»
― Ти значить мене більш не кохаєш?
Не така я тобі?
Добре, так як ти мене не сприймаєш,
Я зраджу не тільки собі…
― «Зрозумій, я тебе кохаю!..
Так як і раніше,
І далі тебе бажаю,
Але ти змінилась на гірше…»
― Вибач, я серце не вбила,
Це перевірка була,
Ти думав, що себе я згубила,
О, ні! Ти бачиш я ще та…
― «Ні, не торкайся до мене руками,
Відійди на крок від мене,
Ми почуття будували роками,
А ти слухала себе…»
― Я Богу віддана була,
Ти диявола сприймав,
Що сталось не знаю я
Мене Біс попутав…
― «О, так! Не мені тебе судить,
Але й не мені прощати,
Я умів людей омертвлять,
Я умів безмежно кохати…»
― Я знаю, ти зараз підеш,
Я Закричу тобі в слід: «Не забуду!»
І ти мене більш не обіймеш
І я твоєю не буду…
― «Скажи, що ти не забудеш?
Скажи, хто для тебе я?
Чому зі мною більше не будеш,
Чому вже не моя?»
―Я не забуду тієї першої ночі,
Бо ти для мене став усім,
Ти відмовився, бо мої очі…
Оббривалися цім…
― «Ти про що я, не розумію?
Я без тебе як не можу так і не міг,
Я від твого погляду шаленію,
Я уклоняюся тобі до ніг.»
― Ні, поклонів не треба, піднімись,
Адже рівні ми,
Ти просто в очі мої подивись
І скажи мені хто є ти?
―«Я ніхто, у твоїх очах,
Значить ніхто на землі,
Ти пробудила мій страх,
Що, можливо, я буду сам в імлі…»
― Подивися, подивися на нас,
Ким ми стали,
Ти ― Янгол, Я ― Демон, а час…
З тобою ми проспали…
―«Я хотів бути таким як ти,
А ти хотіла як я стати такою,
Подивись, стали як ми,
Стали як я із тобою…»
На мить завмерли вони,
А тут Хтось заявився,
Подивився на них, прочитав молитви,
Ще на мить зупинився:
«Не бути вам разом ніколи,
Бо різні ви,
Він віддався любові,
А вона крові…
Бо загубили себе,
Він втратив свою грішну душу,
А вона теж втратила себе,
Ваше кохання я розірвати мушу…
Хоча дам вам шанс один,
Ви заново все почнете,
Бо вона власниця, а він властелин,
Таке життя, але це не те…»
Навкруги все ожило,
Рушили птахи,
Між ними щось пройшло,
Але не згадали вони…
Не згадали великої тайни,
Про кохання забули своє,
Хоча до сих пір поринають в спогади,
Що то було таке…
Байка тут дуже проста:
Не будь тим кого кохаєш,
Бо ти зовсім людина не та,
Ти свою суть так убиваєш…
І кохання не пройдений світ,
Його ти не забудеш,
Бо його цвіт,
Ти колись зустрівши когось згадаєш…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2010
Холодні знову твої слова,
Поцілунки стали кроваві.
В мене вже болить від тебе голова,
А години стали мляві.
Хоча я люблю тебе,
А може я вже звикла,
Що ти убиваєш наркотиками себе,
Я так хочу, щоб я зникла.
Ні, ти не ображаєш мене,
Ти просто мене дуже любиш,
Я прошу, не вбивай себе,
Ти ж так і мене згубиш.
А ти мене знову не чуєш,
Ти сліз моїх не бачиш,
Ти себе від мене ховаєш
І від світу всього зникаєш.
Я не розумію тебе,
Ти постійно усміхаєшся,
Ти говориш, що любиш мене,
І знову із дому ушиваєшся…
Мені набридло тебе в такому стані зустрічати,
Набридло з тобою в одне ліжко лягати,
Але не можу тебе на вулицю виганяти,
Адже я не можу в тебе у собі віру убивати…
Я той день не забуду
Коли вперше тебе зустріла,
Я зразу зрозуміла, що твоєю буду
І в собі щось пробудила…
Я зазирнула в твої зелені очі,
Я побачила в них безпеку,
Тепер ці очі біля мене майже кожної ночі,
І я від них оберігаю домашню аптеку.
Кожин день схожий на вчорашній,
Ти до дому можеш не прийти,
Ти в моєму житті не лишній,
Але я можу з твого життя піти.
Але один вечір в мене до сих пір убиває,
Тебе уже другий день немає.
Дзвінок у двері чую,
Що «це ти», собі звітую.
Дивлюсь, міліціонери. Відчиняю двері.
Вони знайшли тебе мертвого у сквері.
От скажи, що мені робити,
Як мені далі жити…
Я зовсім іншою стала,
Тепер, я себе вбиваю,
Бо я так за тобою страждала,
Без тебе життя не уявляю.
Ні, це не наркотики,
Це моральні муки,
Пам’ятаєш, ті весняні котики,
Які брала від тебе в руки.
Тепер вони у тебе на могилі,
Мої сльози на нашій скатертині,
А твоя і моя кров у нашій дитині,
Яку ти нажаль, не знав…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231145
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2010