Сторінки (4/312): | « | 1 2 3 4 | » |
Все здаэться вище уровня моря,
Нема у тылы-душы горя,
Простуда носа і горла в мені,
Хочу розтворитися в тіні.
Розпливається в очах чудна "Джаконда" підробка,
Стаття якогось недоробка,
Зриває стріху, буду спати,
Виключаю комп.Нумо,- щось говорить, - відпосивати....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255179
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2011
Тримаю ніж за спиною,
Тримаю його щосили,
Ти не візьмеш мене, депресія,
Іди до БІСА, моя репресія...
Відпусти не тримай мої руки,
Перестань готувати нові порції себе.
Ні, дияволу не потрібна я на поруки,
Застрилися сама, не чіпай мене!
Закрию своє обличчя понівечиними руками,
Відкину від себе тебе на сто кілометрів,
Закричу: "Полиш мене!" різними словами,
Не підходь до мене ближче, ніж ця відстань....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255178
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2011
Крізь сигаретний дим мовчу,
Ковтаю свої сльози,
В душі, як анахорет* кричу
Не залишаючи тривоги.
Спускаю біль свою в труну,
Заточуючи в себе,
Невже весна уб"є зиму,
Що то за стогін у смоєму морзі?
Погляд в землю затопчу,
Серце на відсотки поміняю,
Горло болить і я прошепчу:
"Що зі мною, моя доля?"
Кредит на сутінки візьму,
Місяць загорну в світанок,
Невже любов моя прошла,
А ти залишився закопаний, п"янкий поцілунок...
анахорет*-(греч.)самітники.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255056
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2011
D: П"янкий дурман полонить всю мене,
Пригортаючи обіймами жертовник,
Переплигуючи мури і інше все,
На поділ ринеться мовчання.
V: І близько вже моє життя,
Його чекаю я в морінні,
Чому ти до серця так близька?
Про це мовчить моє кохання.
D: На зміну законів, третень час,
Розголосить світ про нас
Чи це є щастя чи може визнання.
V: Не розумію Я себе, святиня,
Ікона Бога чи то весна,
Я плину знов в моє горіння,
Я знаю ти, моя одна...
D: Моє серденько запита:
Що то було, було видіння?
Остання мелодія проста
Ти мій єдиний, сум, прощання.
V: Кохаю мову, яка жива,
В моїх долонях та світах,
Я пам"ятаю голоствій, моя,
Моя маленька істерія.ї
D+V: Я не зважаю на людей-богів,
Я чую лиш твоє серденько,
Коли загине перший і останній цвіт,
Залишу тебе навік, моє маленьке диво....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254970
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2011
Залікуй мої рани, рани від болю,
Того, чого мала те, що у крові,
вічна чума, яка все пожирає,
Кохання і кашель ніхто не приховає.
Зустрінемось знов, раз на вік, на тисячу років,
Як ти поблід, який гарний твій спокій.
Ти не змнився.Чому?запитання,
Голос мовчить, кличе бажання.
Випиймо, любий, з тобою за кохання,
Нерви пострьопані, за наші зізнання,
Візьми бокал правди гіркої,
Я вже не та, а ти залишивсь собою.
Тисячу років, як небезпека,
Риму готує ця картотека.
Залишся на ніч, згадаємо силу,
Що існує після заходу сонця, така красива....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254863
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2011
Я знов ходжу туди сюди,
Не сприймаючи кімнати,
Я блукаю в самоті,
Під музику Стігмати.
Розворушую думки,
Забавляюсь пістолетом,
Гра в рулетку не складна,
Гра на нову шестидоскову кімнату.
Не чекаю я дзвінка,
Не втрачаю час,
Зла мелодія гудка,
Вибиває ноти, транс.
Зупинюся на хвилинку
і відчую подих чійсь,
Зупинка серця на годинку,
Завершальним є процес....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254768
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2011
Прокинся зранку у мені,
Скуштуй на смак моє повітря
Цю каву зранку на весні,
Відчуй мене, мій Вітре.
Поцілунком розбуди,
Пригорни до себе ніжно,
Збережи всі мої сни ,
Хоч це і грішно.
Зроби мій ранок наче сон,
Чудовий, омріяний, щасливий,
Хочу чути бій сердець,
Коли ти далеко, любий...
Із самого ранку окуни в любов,
Бо я без тебе не хочу прокидатися знов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254596
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2011
Якби все було просто раз і на два,
Зійтися у бою і виграти повтори,
Якби можливо було утекти
Від усього заданого спотикання.
нерівномірних подихів абсурду,
Що виринає з голови прощення,
Дотики дотиком до губ
Підвласне моє боготворіння.
Абсолютна монархія виснажує дів,
Додаючи до горесті болі,
Тільки можна когось одного врятувать
Від хворої на сором алергію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254567
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 18.04.2011
Дожини, хоча б своїми мізками, що кохаю,
Тебе до безтями, до крику бажаю,
Своє життя не відомо, в безодню кидаю,
Як би ти знав, як я щодня умираю.
Без тебе, без втіхи, без неба,
Без того, чого вже немає, ти мені треба.
А що зробити я нажаль не здогадуюсь,
Непотрибую для себе,знехтуюсь.
Так, що вибач мене за таке відкровення.
Нема і не буду требувати кохання.
А ти скажеш:"Що не вмію почуття виявляти!!!"
Все заїбало і твоє запізнє зізнання....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254443
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2011
Мені потрібно померти в оці 5 хвилин,
Не стримуючи подиху мерця по кімнаті,
Під музику ретро останніх годин,
Потрібно самій або ж з тобою на віки.
Смерть лиш ілюзія застарілих картин
Із сумішшю болю спочити на віки,
Без стукіту хвиль і без різних причин,
Просто закрити стомлені віки.
Від рязючого чорного мороку,
Щось краще за цього світу знайти,
Якщо нічого нема, то все так полишити...
Без крику просто піти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254371
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2011
Я с ума сойду этой ночью…
И не только сегодня – теперь всегда
Каждый раз, когда в постели холодной
Вспоминаю я наши объятья, руки…
Твои губы…глаза…
Знаешь, нет, не страдаю…
Просто что-то так жжет внутри
Я сегодня вином потушить пытаюсь
Ту адскую страсть, что зажег ты на теле нагом …Смотри!!!!
Смотри…
Нет, а лучше вспомни…
Наши ночи, когда друг в друге растворялись мы,
Когда не думали мы о «завтра» и не было у нас, черт возьми, общей мечты!!!
Я с тобой была просто безумной, сумасшедшей, до одури дикой, и ты…
И каждая ночь там внутри отзывалась сладким криком,
Плавясь по венам по постели скиталась.
Когда всё валилось под нами, крушилось, падало и разбивалось…
Когда моя одежда твоею страстью на мне рвалась…
Мы будто летели, а голова так кружилась….кружилась…
Кружилась…кружилась…
Руки твои…руки…
Да, бесстыжие руки по моему голому телу….и я забылась……
И так каждый раз, и каждый раз ещё лучше.
И ярче, и крепче и каждый раз глубже
Внутри дикое чувство рождалось
Наркотиком пьяным в душу так цепко впивалось,
Чтобы сейчас, когда ты ушел,
Спуститься с высоты наслаждения, как будто с небес,
И болью безумной по телу напомнить,
Как с тобой мне ночи было мало
И как много стало без…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254257
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 16.04.2011
Дощ ріже склом під тонкою шкірою вени,
Розрізуючи під лукавим взором місяця,
Немає між нами бурхливої ноти,
Займаючи у смерті всі перші місця.
Амплітуда болю розриває тіло на куски,
Вона безсоромно зачіпає і душу,
Манить, тягне у пастки свої,
А я не хочу вплутуватись і не мушу.
Безвихідь, яка завше мене лякала, знайшла,
Розчарування в коханні, настигло,
А смерть зайшла, дозою горя пригостила,
А я на зло цим пустим словам ще тримаюсь, я жива...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254140
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2011
Зачіпати не варто мою міні-спідницю,
Оголяти мої плечі, розширюючи свої зіниці,
Неварто і поглядом спопиляти мій одяг,
Не варто очима мене пожирати.
Цілувати ніжно під звуки дез метла,
Не варто пестити моє кожне слово,
Торкатись холодною рукою до шовку шкіри,
Не варто, не варто, не варто.
Не варто горіти і не сказати ні слова,
Просто мовчати і дивитись не варто,
Не варто ікону із мене робити,
Не варто...Я не варта...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253921
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2011
Я лізу на стіну на якій повно павуків,
Вони ховаються у кімнатній темряві.
Окрім їхнього шороху немає ніяких звуків,
Моя голова тріщить, рветься вниз у мареві,
Я тупочу у засніжені з внутнішньої сторони двері.
Там бандюги з 45 калібром у свері.
На стінах кров"ю я пишу:"Я не збераюсь вмирати!"
Накшталт як девіз, щоб просто жити.
І в темному куткові, де дитятко колись плакало,
Показалось котятко, яке заквакало.
І заходять до моєї кімнати з трашними клоунами,
В білих балахонах, люди як мариво
І мене кольне не видимий шприц-кактус у плече.
Я впаду на долівку, неначе спека вже.
Та я не боюся, не боюся...
Просто зараз я від-ру-блю-ся...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253908
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2011
Для неї і весілля, і похорон стали однотипні,
Смерть розбавила життя, влила чорні краски,
Всі люди вже були були не дотепні,
А лиш дебілами на яких маски...
Всі жаліюсть співчуваючи та всеодно не знають,
А вона кохала, кохала до безтями.
Бачучи її тихо вітаються,
Вводячи байдужістю до безпам"яття.
Вона не втрачає миті, лишній раз подумати,
Переоцінити казку, яка стала жахом,
Як все це подолати і далі йти,
Без нього не змогла. У весільній сукні похоронили...
P.S.В народі існує повір"я: якщо хлопця або дівчину(неодружених) хоронять у весільних нарядах, то у цій міцевості потрібно очікувати смерть ще однієї молодої особи протележної статі. Так як наречена без нареченого( і навпаки) не можуть існувати один без одного на цьому і на тому світі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253686
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2011
Закриваю свого і тобі зробити це раджу,
Чорнота поглинає, як почую від тебе лиш слово,
Закрий свою лавку - тіла на продаж,
Не песть себе голу ти не мавка, а мавпа.
Зарозуміло на небо ти дивитися хочеш,
Що?А не чую, що ти шепочеш?
Скинся зі скелі - тебе камні спіймають,
Рибу тобою вони нагодують.
Мертві зіниці, як повні криці,
Твої забавниці у домі розпусти,
Мертва повія після п"ятниці,
Дім розпусти, як велика гробниця....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253684
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2011
Це невічність твого будораження
Ти пішов і мій розум також,
Цілую своє відображення,
Життя все пішло на переполох.
Залишаючись в читирьох стінах
Я спокійно цілую себе,
адже в очах бачу тіні,
Які нагадують зовнішньо тебе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253443
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2011
Я кричу толи гроулом, толи скримом
На мне черная мантия,
Я стою с сигаретой и пивом.
Ирокез мой розарашен в зеленый,
Толи красный, я не понимаю
И с шутом балахон мой,
Я вечно смеюсь, не рыдаю...
Шипы на запястье и плечи
И мой образ безупречен,
А еще потрепаные джинсы, кеды...
Я лучше любой леди!
Мой парень такой как и я ,
Вы не думайте это миф, мы стерильны
Об этом знают друзья...
Punk's Not Dead.Мы только это понимаем...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253439
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.04.2011
Я взамкнутому приміщенні шукаю стіни,
Щоб побитися об них,
Я живу у цій кімнаті як справжній псих,
Я випльовую слова, які зараз приймає ваш слух...
Ей, ти, той, хто просто дивться, ти,що оглух?
Двохгодинна слабкість вимотує на ново,
Стоп кадр. Знято, накшталт промо.
Бо мертве тіло, а душа безсмертна,
Вона оспівуватиме останню хвилину свого щастя.
Інфо про те і про все уже стерто,
Двері зачинені у безсмерття.
І все, що було в сьогоднішній день, мене нудить,
Щось накшталт сьогоднішнього дня мене на вік не забудить....
(10.04.11)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253258
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2011
Коли ніж уривається і без цього понівичене тіло,
Розумієш, що можна було все змінити,
Коли лезо проходить рівно по венам, заніміло,
Розумієш, як це життя втрачати.
Сподіваєшся, що з петлі тебе не знімуть,
Не розуміють теж дех-то загине,
Таблетки всі скопом кидаєш до рота,
Хіба це не смерть ідіота?!
Пістолет до скроні преставляєш -
Ти себе уже втрачаєш...
Подивись чи це є вихід, можливо так,
Як жаль, що не можна так твоє життя дати натомість
Хворим на теберкульоз, СНІД інші хвороби, рак,
Поглянь навколо, обернись, хтось хоче ще трішки пожить,
А ти здорова людина, просто перестала це все цінить....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253255
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2011
Ти зірвав насолоду із моїх рожевих вуст,
Коли між шовком гарячих тіл плавився лід
І подихи в унісон знов відчуть,
Так не хочу я це забуть.
Дотик рук гарячий та не чужий,
Місяць світитить так томно на ліжко ,
Як жаль, що це мить, а ти не мій....
Це реальна ілюзія, яка плавить так ніжно....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253082
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 11.04.2011
Я б ніколи не сказала тобі всього,
Правду у вічі, кулею в скроню,
Але всих дурних забаганок світу цього,
Я скажу правду в листі не про кохання/
Про бездушність безкровних молитв, промовчала,
Про кохання своє я брехала.
Тобі, друзям, світу усьму,
Бо я любила відчуття щось схоже на "лове".
Любила для того, щоб просто кохати,
Сама розумію, що загралась,
Сам бачиш, що навіть цього не хотіла ховати,,
Сама до сих пір не розібралась.
Ніяких немає мотивів для цього,
Просто попав на очі моїй ошпареній душі
І знаєш, це такзаворожує кохати без змоги,
Це так солодко, не має змоги утекти.
Я не кажу, щоб ти простив мене,
Лиш просто дякую, що був у мені,
Що відрив для мене себе,
Дякую, поцілунком в чоло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253081
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2011
Мої стіни дихають тобою,
Мої долоні пам"ятаю твій холод,
Для тебе жертвую собою,
Щоб лишень утамувати твій голод.
Свою душу можу для тебе я вбити,
Ти мій,Янгол Чорний, як тебе не любити,
Я забуду молитву, придам святу ману,
Щоб впутатись в тенета нічного кошмару.
Цілувати безмеж, до безтями,
Відчувати себе наче я п"яна,
Бути з тобою у вічності разом,
Зможеш ти, зможу я мій Янгол....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252178
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2011
Я буквально задихаюсь від гніву,
Очі в сльозах утопились.
Не можу все це відпустити по вітру,
В моїй голові все розлетілочь.
І я притулюсь оголеною спиною до холодної стіни,
Холод відчую, пропустю через себе його.
І від природи бліді вуста заляпаю крова"ю
Та залишусь із собою,
Бо гнів вже відпускає,
Але за новим поворотом в нас зустріч,
він чекає....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251526
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2011
Знов сон перервався о п"ятій ранку,
Міцну каву п"ю я на ганку,
Холодний ранок ніжно розбудить,
Голово проснеться, не забуде.
(Scream): Виплескуй свою ненавість,
Виплескуй емоції своЇ,
Підтримай жагуче свою сідомість,
Можливо отримаєш, щось натомість!
І я закричу на всі планети тишею,
Більше не буду сірою мишею.
Повстану з ляляьок лялькового будинку,
Все творитиму заради вчинку.
Кава допита, розлите вино,
Ми вже не діти, нам всеодно...
Болюче...доросле...тавро!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251348
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2011
О, как прекрасен и умен вампир,
Который ласкает мое тело бледными губами.
Я главна ежедневная его еда на пир,
Так сладосно он кожу гладит руками.
И тело его холодное прижимает к себе,
Возвышая меня на вершину,
Так приятно и славно мне,
Обвита я нежной паутиной.
И как жаль, что ночь коротка,
Лишь вечность нам снова это подарит,
Ведь я как и ты, ВАМПИРКА,
Но ничего, кроме дня не помешает...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251347
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 03.04.2011
Все важчає і важчвє мій подих
І подих того, хто за спиною,
Я відчуваю холодний дотик,
Дитик замерзшою рукою.
І погляд сумний, болючий скажений,
Дихає у потилецю, наче голодний
І я все бистріше свій крок, шаленію,
Страх у очах, я утікаю...
Зараз одна сиджу я на склоні,
Параноїка все життя у погоні,
Як печальна королева на своєму троні.
Я боюся і жахаюсь, що уб"ють...(тиша)Свята Параноя!!!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251160
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2011
Тишком занюхаю свій біль нашатирем,
Твої поглядом нап"юсь і більш не проснусь,
В річці ілюзій візьму й утоплюсь,
Бо просто терпіти немає вже сил.
Підняти свої крила і полетіти, так хочу!
Від запаху термічних молитв, утекти,
Від тебе і погляду, від світу всього,
Хочу, себе не знайти!
Б"юся руками об стіну печалі,
Трепітно обмиваю із блідих рук кров,
Знімаючи маски, наче вуалі,
Що це було в темряві, любов?
І посеред пустої кімнати портрет,
В який я дивлюся, невпинно, мій світ...
Кохання????Надій моїх, привіт!!!!
Навколо тендітної шиї, як замкнуте коло, колючий дріт....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250974
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2011
Вот и снова метель с холодным, усталым взглядом
Бесконечность одна, я боюсь ее всплесков нечаянных
Где-то мчатся машины, а мы, оставаясь рядом…..
рвем минуты на жизнь..И себя……. на кусочки…… отчаянно.
Наверно у нас не получится, так обманным способом,
Переулками узкими, потеряться в друг - друге,
мы с тобою ведь взрослые, черт возьми, взрослые
а вот врем будто дети, «спионерив», чужие игрушки в испуге.
Нет, тебе не придется, искать меня в темных тоннелях
Да и мне не по рангу, тебя наблюдать, через призму окон
Я тебя, ты меня - из сердца...вырывая - убиваем, не целясь,
И не нужно нам слов разбирать, порываясь на трепетный шепот.
Твое имя, мой бред, и, наверное, что-то зимнее…………
сто процентов у нас не получится, как у многих, обманным способом
знаешь, сердце покрылось, самым синим на свете инеем
закричать бы, но.....
мы с тобою ведь взрослые, черт возьми, взрослые.
__________________________________________________________________
Знаешь , сердце покрылось, самым синим на свете инеем
У меня не получится, все забыть и простить, Просто я……………….
пусть и больно, что каждый мой вдох и выдох, звучит твоим именем.
..............НИЧЕГО……………………………………………….
Я ведь взрослая, черт возьми, взрослая.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250965
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.04.2011
Все життя - це ромашка і струс мозку,
ти говорив, що я ромашка, але це не квітка,
Ромашку я покладу на тебе і зрозумію,
Ромашкою я бути не умію.
Не можу сказати те, що я маю,
просто на ромашкове поле тебе відправляю,
Хоч потрібен ти мені, млію,
Всеодно на ромашку тебе посилаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250371
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2011
Я хво#да і лезбо у світських раутах,
За словом у карман не лізу
Для вас моє життя є аутом,
Відкриваю у себе візу.
Похітлива моя натура,
Жадаю нових відкриттів,
Ненавиджу айс-вентуру,
Обожнюю смак нових відкриттів.
Та я не бездушна бл#дина
В якої весь світ навпаки,
Я пухнаста та біла тварина
В якої біль осідає на дні душі.
Я не корчу із себе залізної леді,
Я обожнюю секс.Амінь.
Не бентажать на фото мої оголені груди,
Життя коротке, я беру усе.
Я колю і ласкаю при потребі
На дрібниці незважаючи уваги,
Усміхаюсь, суму мені не траеба,
Обожнюю веселощі і розваги.
Секс, наркотики, рок-н-ролл.Назавжди!
Дають відчути тонкості життя,
Дають зрозуміти, що все це заради...
Не має більше вороття.
Я люблю мати, а не щоб мене мали,
Протизаконне витворяти,
Я вже не біжу до мамим,
Обожнюю себе перед кимось оголяти.
Пришовши додому упаду на ліжко,
Погляну в небо на своєму потолкові,
Обійму іграшку з дитинсва, ніжно,
Як задовбали розмови стільникові.
MP-4 з новою силою зазвучить,
Улюблену пісню загарє,
Skihate "Паск#да", мало хто знає
І лиш тоді моє тіло може заснуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250370
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2011
Я не могла бути весь час:
Ніжною, рідною, твоєю,
Говорити лише про нас,
Творити із себе фею.
Не могла я твоїм словам
Знайти нове призначення,
Думати про тебе: де ти там?
Чекаючи нове побачення.
Та змогла я у цей час:
Жорстокою, чужою бути,
Робити все, щоб забути про нас,
Взагалі про тебе забути!
Я не змогла тебе покохати,
Задушити цю невзаємність,
Хоч не маю права прощення просити
Та заради цього переступлю і гідність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250139
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2011
Страх - твоя ілюзія,
Країна в якій живеш - контузія
І все що було забудеться,
Встанеш на ноги підеш, можливо збудеться...
Депутати, призиденти керують,
А в тебе власний світ, чаруєш,
Всі інші сидять на місці, сумують,
А ти ідеш далі, значить існуєш!
Це факт і йому поклоняються,
Хтось в тобі зізнається,
Що ти той, хто з тобою кохається,
Помре, коли їм забажається.
Тупі розмови, стріляєш ти,
Звуком у голови, руйнуєш,
Щоб осягнути свої світи
Ти так всих розважаєш.
Бійки у Раді, смієшся,
Ніж біля шиї радієш
Та рано чи пізно влада загнеться,
Бо ти лише, народе, цим всим керуєш...
01.-02. - 02.11р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250061
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2011
Глава 2. Вампіри
Взагалі етимологія слова "вампір" не ясна, так само, як не відомо чи були вони насправді? Дослідники погоджуються, що слова вампір і упирь - спільного походження.Перша песемнна згадка слова упир строслов'янською мовою звичайно відносять до 1047 року. Це колофон(рукопис) Книг пророків написаний священником, який писав кирилицею цю книгу, яка була написана також і глоголицею для новгородського князя Володимира Ярославивича. Він підписався "попь Оупрь Лихый ".
Вампі́ри (упирі́, вурдала́ки) — міфологічна чи фольклорна нечисть, оживші людські трупи, які харчуються людською або тваринною кров`ю. Вони так само є частим об'єктом кіно чи художньої літератури. У фольклорі термін звичайно використовується стосовно кровососущої істоти зі східно-європейських легенд, але часто вампірами називають і схожих створінь з інших країн і культур. Характерні риси вампіра в різних переказах сильно відрізняються. Деякі культури мають історії про нелюдських вампірів, наприклад кажанів, собак і павуків.
Вампіризм — це спосіб життя, заснований на відібранні крові в жертви. У фольклорі і сучасній культурі термін головним чином відсилає до можливості одержати надлюдські здібності. Історична практика вампіризма може розглядатися як більш специфічна і менш розповсюджена форма канібалізму. Вживання в їжу крові чи плоті іншої людини використовувалася як тактика психологічної війни, спрямована на те щоб усилити страх у ворога. В зоології та ботаніці термін «вампіризм» використовується стосовно піявок і інших організмів, що харчуються тілесною рідиною інших істот. Термін так само використовується і стосовно вигаданих тварин схожої природи, включаючи чупакабру.
Справждный Дракула народився в 1430 або ж 1431 роцы в стародавньому мыстечку Сыгышоаре ы вын був другим сином Влада II - князя Валлахії.
Успадкувавши владу батька, він став Владом ІІІ, хоча був відомим, як Влад Цепеш, тобто Саджатель на кол. Батька його називали Дракул - "диявол", - можливо тому, що він був не переможним воїном або ж за того, - і це більше всього, - що він був членом католичної церкви ордена Дракона, а в тих місцевостях "дракон" - це синонім слова "диявол". І Влад ІІІ назвав себе Дракулой, сином Дракона.
Влад, син Дракона, або ж Влад Дракула перейняв всю жорстокість батька, а той міф про його безсмерття підкреслив один випадок. Коли графу було 30 років він був у полоні венгерського короля Дана. Вийшов лише в 44 роки, як відомо в ті часи, чоловіки в 40 років виглядають, як старики, а Влад ІІІнатомість не змінився зовні зовсім.
Та в будь-якому випадку легенда про безсмертного вампіра отримала своє підтвердження, як легенда про тіло, яке ніколи не старіє і красоті, яка ніколи не згасає. Тільки чи була в тому тілі душа - це вже інше запитання!
Глава 3.Порфирія
При порфирії не білкова частина гемоглобіна - гем - перетворює в токсичну речовину, яке роз'їдає підшкірні тканини. Шкіра починає придбавати коричневий відтінок, стає все тонкішим і від дії сонячного світла лопається, тому у пацієнтів з часом шкіра покривається шрамами і язвами.
Язвами і воспаления повреждают хрящі - ніс і вуха, деформуючи їх. В купі з покритими язвами і скрюченими пальцями, де неймовірне знівечення людини. Хворим протипоказане сонячне чвітло, яке завдає їм пекельні болі. Шкіра навколо губ і десен висихає і жорткішає. Ще один симптом - відложення порфіріна на зубах, які з часом стають червоними або червоно-коричнивими.Крім того, у пацієнтів сильно бліда шкіра, вдень вони відчувають в'ялість, а вночі відрізняється подвижністтю...Потрібно, сказати, що це лише на пізніх стадіях, крім того існують і менш жахливі форми. Як писалось вище, хвороба майже не виліковна включно аж до ХХ ст. Є свідоцтво про те, що в Середньовіччя хворих лікували свіжою кров'ю, щоб поповнити дифіцит червоних тілец, що, звісно, неймовірно, так як всживати в таких випадках кров "перекально" нічого не змінить. Хворі порфирією не могли їсти часник, адже сульфунолова кислота, яка виділяється з часника збільшує причинену шкоду організму людини. Хвороба також може бути визвана шляхом прийому деяких хімічних припаратів і ядів.
Деякі форми порферії пов'язані з нервелогічними симптомами, які можуть спровокувати психічні розлади. Але існує думка, що люди хворі на порферію шалено бажають гема із крові людини або те, що потребності крові можуть зменшити симптоми порфирії, основою цього є не розуміння самої хвороби.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249827
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2011
All I ever wanted was to be part of your heart,
And for us to be together, to never be apart.
No one else in the world can even compare,
You're perfect and so is this love that we share.
We have so much more than I ever thought we would,
I love you more than I ever thought I could.
I promise to give you all I have to give,
I'll do anything for you as long as I live.
In your eyes I see our present, our future and past,
By the way you look at me I know we will last.
I hope that one day you'll come to realize,
How perfect you are when seen through my eyes.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249452
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2011
Love me in the Springtime, when all is green and new,
Love me in the Summer, when the sky is oh so blue,
Love me in the Autumn, when the leaves are turning brown,
Love me in the Winter, when the snow is falling down.
Love me when I'm happy, and even when I'm sad,
Love me when I'm good, or when I'm oh so bad,
Love me when I'm pretty, or if my face is plain,
Love me when I'm feeling good, or when I'm feeling pain.
Love me always darlin', in the rain or shining sun,
Love me always darlin', after all is said and done,
Love me always darlin', until all our life is through,
Love me always darlin', for I'll be lovin' you!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249451
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2011
You are my air
The sun in my day
The moon in my night
The spring in my step
You are my everything.
You are the stars in the sky
The birds in the trees
The shimmer, the sparkle, the shine.
Without the light you put into my life
I would be nothing
A single leaf on the ground in autumn,
Lost, forgotten, alone.
Before i knew you,
I was nothing.
Now I am everything,
With you at my side,
I am invincible!
Feel the same my baby,
You are loved so much,
I love you now and forever
You are my darling, my baby, my love
You are my everything
I love you so much.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249215
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2011
I dream of your touch while you are away,
I dream of your smile all through the day,
I remember the day,
You came into my life,
I dream of the day I will be your wife.
I dream of the day I can fall asleep next to you,
I dream of the day I can say I do.
To be your wife,
To be together for life,
Is a dream I have,
Every night.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249213
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2011
Creatively
You worked your art
You spun a web
Around my heart
How beautifully
Your deeds have spread
Each intricately
Woven thread
With strands of care
You dried my tears
Your gentleness
Dispelled my fears
Your wisdom
Helped me understand
And patiently
You held my hand
To give me courage
To brave the storm
With kindness
You have kept me warm
Your passion
Lit a glowing fire
That filled my soul
With sweet desire
You're all
That I was dreaming of
For the web you spun
Was made of love
***
All the love that history knows,
is said to be in every rose.
Yet all that could be found in two,
is less than what I feel for you.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249005
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2011
Sleep, dear child
underneath the grassy tomb
no dirt shall dirty your dress any more
because between you and earth
there is a door
to your coffin
Sleep, dear child
with your hair crumpled beneath your head
the worms crawling in you
as you lay in your new bed
Sleep, dear child
keep your eyes closed
curled up toes
dress has holes, moth eaten
Sleep, dear child
all is silent now
except for the traffic
near the cemetery
which you cannot hear
because a nightcrawler
is in your ear and out your nose
Sleep, dear child
whoever you were
do not stir
your tombstone is crooked
and sanded with age
Sleep, dear child in your velvet-lined cage
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248996
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2011
Well I guess its great to die,
'Cus in the end we're all alone.
Even through the tears we cry.
We end back in that broken home.
It's just the fate we're given.
All barriers remain unbroken.
Its rough hell we're livin'.
You'll regret the words unspoken.
Pain balances out that common joy.
Hatred makes one broken thing.
A man always grows to a 'lil boy.
What the hell is worth to sing.
How many tears do we cry,
Seeing sorrows and the worst day.
"It'll get better", the biggest lie.
You'll miss the things they'll never say.
And love never last but an hour.
Love is blind, lovers eyes are dead.
Romance is always bitter and sour.
All that is left is a cold bed.
Thus, is that common sense.
Many find this difficult end.
You'll never climb that fence,
Lies will always bend....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248833
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2011
Love unrequited
Adoration ignored
Wrists that our slitted
Life that is gnawed
I pick them, they fall
One by one
The red corpsic petals
Now it's gone for the aeon
I gaze at the rose
Look at its thorns
My grief that still grows
Twists the devil's horns
Love unrequited
Adoration ignored
Wrists that our slitted
Life that is gnawed
I raise the stem
For it has no petals
Torments true hem
My death I'll not stall
Quick, now, over the wrists
Take the razor, keenly quick
Edge yourself with bloody slits
Ignore all defiance; it's merely a trick
Love unrequited
Adoration ignored
Wrists that our slitted
Life that is gnawed
Take my life
You torment fiend
Its nothing but strife
On suicide I leaned
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248831
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2011
Everything to me is a dark empty silence
All I ever see now is hatred and pain
Will I ever see all the good things inside me
No, I will never be the way I used to be.
Save me, help me think in a different way
I need you here to help me understand
Save me, help me see in a different way
My life will always be a meaningless lie.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248132
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2011
you promised that you would never leave or hurt me, our love is too strong to break
locking myself away from light an life wanting to be on my own for eternal darkness,
our love turned sour,your sick an twised mind has caused this love to crash an burn
i once thought we were two hand an two hearts joined together nothing could go wrong no worries in the world
the sadness an pain will eventually faid away but the scars will always remain physically an mentally.
nobody cares,nobody knows what i am goin through no one ask's, i am jus the girl who walks down the street the one they call a freak always too busy for me
sometimes i wish i was dead nobody would care nobody would notice, dying a death, reborn a human sacrifice, wanting to kill free from pain you caused me.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248129
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2011
you are my obsession, me deepest darkest secret i have to kept you hidden, my heart breaking to try an tell you just how i feel
but yet nothing comes out,i want you,i need you
you are all i need to make my life complete your love your compassion if only you knew how i feel
i wish i wasnt such a coward. wanting to be in your heart as you are in mine, i would die for you, to say i love you or goodbye would make me break down an cry my heart out,wanting to so bad hurts like hell,our enchanted lives lead to 2 totally different paths nor am i in yours as your are in mine.
my obsession grows bigger an bigger, harder an harder to keep a secret, but now as i am older i can control it, you are my wonder you are my world.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247923
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2011
I asked you to hold me
I asked you to love me
You promised me everything
But now you are gone
everytime you touched me
i burnt myself in flames
everytime you held me
i torn myself away
everytime you called me
i defeaned my own self
and every work you've spoken
i slit my tongue in threat
was it meant to be that way
did you want me to be in pain
can you replace them bruises
can you replace them scars
could you do anything
why haven't you stopped me
when i had enough
its too late for that now
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247873
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2011
Heart to heart
Truth or lies
I'm forever yours
And you're always mine
I remember the days
When we were alone
Walking together
With no care for the world
As we stood there waiting
For the moon to bring night
Black rose in my hand
As a gift for new life
The romance, the passion
Your heart throbs no more
The pale face whitens
Black tears stream down slow
Sudden rifts of laughter
I'm surrounded by fear
What happened now?
Why were they here?
And you stood there fainting
You body was shaken
You falls on your face
With the last word of "sorry" just breaking
I fall on my knees
Cradling you to my chest
What have they done
You were dead not alive
I embrace your cold body
You chains on my neck
And now I know everything
There's a knife in your neck
I can't let you go
Not ever, not now
Your blood on my arms
And I wished you were alive
And I sit there with you
Through the hours and night
Silently crying
Feeling the anger inside
Deceiving and grieving
They try to take you away
As I scream in fear
Trying to awake
Did I deserve this nemesis?
It's totally my fault
It could have been me
But your life was more
There's nothing left to say
But you are in my mind
Your mystery eyes
And you onyx locks of hair
Pale white face
With full black lips
Your sharp pierced eyebrows
And a smile eclipsed
I was bonded to your body
Like we were meant to be
You standing from behind
Embracing me in your love
In this eternal darkness
I descend in despair
Despite the fact of life
I know that you're there.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247686
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2011
Please wake up..
I need to say something to you..
Just two little words.
Please listen to me..
I may have not been perfect.
Yet I was always there.
And that one fight we had...
Changed it all.
Last thing I said...
Was I hate you so much.
I guess that broke you..
Because you pulled that trigger,
Now a wooden casket seperates us,
And a few feet of dirt.
Tears fall from both our cheeks.
Burying us side by side..
You'll never know how I really wanted to say..
I Love You....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247684
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2011
Боль этих строк- ножом по венах,
Я вижу огонь, отлевшие лица,
Закрыть нам рот нужно стенам,
Чтобы они забыли наши споры.
И я готова наперед,
Вновь улыбаться и смеятся,
Громко говорить до звезд,
А сердце бьется, надрывается.
Хочу уже быстрей домой,
Не смотреть в лица эти,
Упасти в подушу, нет, постой,
Не плакать!Лишь покоем утолится.
Хочу я от усталости уснуть
И лишь потом проснутся снова...
Жить надо дальше как-нибудь.
Видишь, уже улыбаюсь!Я к выходу готова!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247448
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.03.2011
Я не займаюсь ні "садо", ні "мазо",
Я не катую тіло своє,
Але не розумію відразу,
Цей біль,який з часом мине...
У мене ендофрінів вистачає
І я не дурна, і не тупа,
Просто екстриму не вистачає
Тай тебе поряд нема.
І забутись, навіки забути,
Вихід я знайшла:
Щоб викинути біль і щось нове відчути,
Потрібно причинити собі зустрічну біль...
10.02.11р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247424
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2011
There was a goth guy
that met a goth girl
both slit there wrist
both hated the world
together they killed
together they bled
after one year
together they wed
they slept in a coffin
screwed with a knife
he gave her love
she took his life
she kissed his lips
tore open his chest
took out his heart
-n- ate all the rest
there was a goth girl
that killed a goth guy
both wanted death
only one got to die!!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243119
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2011
did you have to leave so immediately
so soon after I whispered my
only word of testimony
do you know what it's like to give away
your heart and soul not knowing
if you'll get it back, whole; not
like the fragmented bits you handed
me.
do you know how I felt, sensed the
knowledge and eventual good-bye
creeping up my dry throat, thirsty
for hello
do you know what I know,
that I love you, care for you
and such though I shouldn't
loving someone completely wrong for me.
knowing i deserve better
than what I just now begun to receive,
yet still clinging and craving you and all you
withhold in you
do you know?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243118
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2011
She's the one who hides her scars,
She'd the one that tears her skin to shards,
She's the one who sits out there,
Just to stop, deathly quiet and stare,
She's the one who thinks of afflicting her wrists,
Who scrunches her hands into tiny fists,
She's the one that cries inside,
And she's the one whose soul has died.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242874
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2011
The pain of these lines - with a knife through her veins!
I see a fire, otlevshie person
We need to close your mouth walls
What they forget our disputes.
And I'm ready to advance
Again to smile and laugh
Speak loudly to the stars,
A heart NMS need.
I want to have faster home
Do not look into the faces of these,
Fall into the pillow, no, wait!
Do not cry! Only peace I fall asleep.
I want to fall asleep from exhaustion
And only then will wake up again ...
Must live on as something
You see, already smiling, I am ready to leave!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242844
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2011
Around, all around, the shadows gather.
My dread grows as the Dark One's touch falls against my naked soul.
It crushes me, and darkly my
life's blood drips
to the wicked earth that is my prison.
In agony I cry out, Why?!
while Death's shadow takes me.
Now alone, my blood falls upon cold eyes.
This is death
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242628
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2011
I hate you more than everythin else,
I hate you more than i hate myself,
I despise most everything in this world but,
You're the one to which it unfurls.
You used me abused me,
Banged up and bruised me,
Denied me, lied to me,
Satisfied then defied me.
Left me weak, so to speak,
Your techniuq isn't so sleek.
I bled for you, pled for you,
Instead now I dread you.
It isn't so surprising,
You see why I said good-bye,
Trying to steal my innocence,
Practically made me die.
I can't trust anyone now,
It has to be my fate.
No one must gate through my gate,
And so, I must hate...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242627
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2011
It's time to die
think of it
drink the poison
and you will say goodbye
You don't care anymore
we don't care
you should just go
no body will know.
The blood drooping
down your neck
screaming intill you die
you won't feel it
I promise.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242470
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2011
It is a night of dark desire, a song of subtlety,
wolves vent their pain. The immortal one
stirs.
Death shrouds her pale form,
a timeless desire.
Her raven hair cascades over
fragile milk-white shoulders, and her
full blood red lips part slightly, to taste the
blood streaming from the
pale flesh beneath
her.
Now a night of ecstasy,
I smile vaguely.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242428
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2011
Хочу вновь утолиться этим ядом,
Вновь утонуть в твоих обьятьях,
Вновь устами в твои уста упиться,
В этом моя от жизни отрада.
Твои строгие черты лица пленят,
твои речи занимают мой разум,
Вокруг тишина.Все спят...
И яне могу унять свой задум...
И между нами запретная дрожь,
Рука руку греет,
На никому не спасти,
А это лишь сон.Утро его развеет...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239430
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2011
Я писала письмо другому, строка за строкой,
Надворе темно и мне тепло,
Ваши касанья, вовремя писания
Менябросалы в жар, я не могла вам отказать.
Жаркие поцелуи на моем теле,
Мелкая дрожь по телу скользила,
Скажите, что это на самом деле,
Неужеле горение, вашего сердца стуки?
Вы подарили мне первую радость,
Истинную первою боль...
О, да! Вы правы,это сладость
и на моей постели кровь.
Я вас, месье Вальмон,не осуждаю,
Вы мне сделали услугу большую,
Хоть мои губы шеплали:"Нет!", язнаю,
Спасибо, вам говорю я имея наэто право.
Я вам пишу в последний раз и в впервые,
Думаю вы меня поймете,
Невинность не была моим проклятьем,
Спасибо,что с вами согрешила...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239428
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 07.02.2011
Касаешься ладонью пустоты,
Мне руки греешь ледяным дыханьем
Блестят глаза в лучах немой мечты –
Мечты, что между счастьем и молчаньем.
Молчанье разбивает этот мир,
Он разлетается на блеклые куски…
Ты больше, чем любимый, ты – кумир
Ты полон радости, ты соткан из тоски…
Как солнце отдаёт своё тепло,
Во власть девчонке ты даешься смело…
Мою планету снегом замело,
Алую розу, что в руках чернела…
Жизнь увядала, как букет цветов,
Ты на руках носил меня сквозь стены.
Хочу увидеть тень от твоих слов,
Пусть ветер принесёт нам перемены…
Ты показал мне неба темный край,
В нём догорала лишь одна звезда,
Я прошептала тихо: «Улетай…»
И, вниз шагнув, прощалась навсегда…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237775
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.01.2011
Набридло...Не хочу, а верніше не можу більше так існувати(жити).Іноді хочеться заритись в постіль, щоб ніхто не бачив і не чув.Розривітися щосили, закричати...В такі тупі моменти, я просто хочу лиш одного взяти мило і вірьовку і, піти топитися...Бо часом розумію, що я стала об'єктом бажання і обожнювання...
Навіть мої друзі-хлопці, відносяться до мене по-іншому, їм просто важливе моє тіло, а не мої почуття і мозги в яких, хоч що-небуть, але є...Я ж натомість ніколи і нікому свого тіла не даю.Про таких як я говорять:"Цнотлива патріотка!", хоча я мала вже опит і не один у інтимних стосунках.О, так, я не одна із тих похітливих дівчат, які з будь ким, при будь-яких обставинах. Але чому в усих складається саме така думка?
Ненавиджу, коли якісь душевні потвори дивляться мені в слід, хочучи лише доторкнутись до мого тіла. Та це все фігня, в порівняні з тим, що розпускають, як баби "базарні."Їх погляди такі пекучі...та ладно...
Я не бажаю, бути об'єктом обожнювання...Бо це сексуальне поклоніння вимотує....Дай, боже, чоловікам розуму, а нам терпіння...Що правда кожна по-різному до цього відноситься та всеодно дай...АМІНЬ!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237738
рубрика: Проза, Філософська лірика
дата поступления 30.01.2011
Мені тоді здавалось, що це сон або якась дивна гра думок. Вона полонила мене і я вже боявся, що ніколи не позбудуся цієї залежності.
Все почалося давно, приблизно три роки тому, хоча я уже відліку не виду.
Говорять, єдине, що заставляє серце зупинитись - це кохання, а як же страх? Саме з нього, з страху, все почалося.
Кожного разу, коли я це згадую, я неначе поринаю та опиняюсь знову там. Ця місцина, яку я любив, набережна біля не великого містечка в якому я жив. Коли я це згадую, бачу чужі очі навпроти мене, чую жахливу тишу. Моє тіло завмерло, а думки вирували в голові і здавалось, що вона ось-ось вибухне. Між іншим це була ніч з червоним місяцем, говорять, що це знак того, що прольється чиясь кров...
В ту ніч я сидів і дивився, як хлюпоче вода, на місяць, на зорі. Та не зважєаючи на це мені мені ставало все тяжче і тяжче, бо я розумів, що мене вб'є нова залежність, моя самостісь.
Я вже довго не дивлюсь у люстерко, боюсь. Але в річці ненароком побачив себе, Я - урод, іншого слова немає! В мене не природній колір обличчя, мої очі неначе залиті кров'ю. Я плюнув у своє відображення, але воно не зникло, а ще більше спотворилось. Самотньо жити мені на землі...
Моя родина...Мої батьки загинули, а мене виховуть дід та баба. Вони єдині мене розуміють, хоча... Це не те розуміння, яке мені потрібне...
Ви знаєте, що таке порфирія? Не багато, хто знає про це, але менша кількість знає як з цим жити.
Іншими, зрозумілішими словами, я - вампір. У мене що правда, немає ти захмарних можливостей, як у кіношних вампірів: зникнення, перетворення літання та інше. Єдине, що нас пов'язує, це страх перед сонцем.
Мене часто до себе затягувала дипресія, особливо восени.
На дворі зараз осінь. І на мене часто нахлинує моє перше перетворення.
Мене бентежать саме прості запитання: Хто я? Тварина чи людина?Хто? Я дуже багато думав над цим.
Мені важко усвідомлювати, що моє життя скоро закінчеться...
Такі як я були завжди. Їм приписували різні надможливості, їх боялия, їх поважали. я знаю, що є люди які марять бути мною, бути в моїй шкурі, володіти тим, що в мене є, хоча в мене нічого немає.
Та одного дня все змінилось. Його, цей день, змінила зустріч із однією людиною.
Я сидів на цьому місці. До мене підійшов юнак, який мав вигляд як і я, але забагато у ньому фальші. Він глянув на мене і промовив:
- Будеш? -протягнув він до мене сигарету, я відмовився, куди далі псувати своє життя.
Він підкурив собі і сидів мовчки, але потім мовив знов до мене:
- Скажи де можна купити таку пудру, назвичайно білого кольору і лінзи як у тебе???
-Я такий...і є - мовив я насилу.
_жартуєш?Не може бути!!Хібащо ти і справді вампір...
Чесно говорячи, я не знав, що йому відповісти, але гнів знайшов слова:
-Вампірів не існує!!!-заперечив я, а потім продовжив,- є лише хворі люди, хворі на переміжну гостру порфирію.
Юнак знизав плечима.Його очі виражили не стримний гнів, сціпивши зуби він мовив:
-Як це так?Вони поруч!!!- горлав він як не самовитий,- не розумію, чому всі говорять, що це лише хвороба???Тай взагалі що воно таке?
_Порфирія - це нестача якихось там білків в крові, хоча я ніколи не вникав історію своєї хвороби.
-Так ти хворий?!- із жалем сказав він.Його гнів став не такий помітний....
З тих пір ми почали спілкуватись. він мене назвав Філософ, а я його - Ворон.Ми могли розмовляти від заходу сонця до майже його вставання.
Він був реально, іншим, а ніж його бачили всі.
Раптом він не прийшов.Я вже подумав, що він захворів, а воно набагато гірше - він загинув в автокатастрофі.
Для мене це стало справжньою трагедією....Бо за рік нашого спілкування, я вже не міг уявити свого життя без нього.
Та як не крути потрібно жити, коли ми прощались Ворон говорив:"Живи так, щоб мені не було за тебе соромно."
Після його загибелі зі мною почалося відбуватися, щось дивне, а сни...заполонили мене своїйм жахом та цікавістю...
(далі буде)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237656
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 29.01.2011
Увы, душа нематериальна, а многие думают, что она вообще не существует. А как бы было интересно, если бы душа была материальной! Представьте: у человека можно было бы отрезать кусок души, а потом — приготовить, и съесть! Человек, лишившийся части души, смотрел бы на это, и страдал! Интересно: как бы отличались по вкусу души грешников и христианских праведников? Чья душа была бы вкуснее? А какими были бы способы приготовления? Представьте блюдо: "душа тушёная, с грехами".
А ещё — душа могла бы быть живой и бессмертной! Можно было бы вынуть душу, и сделать из неё половик — душа лежала бы на полу, и страдала, а об неё бы вытирали ноги! Душу можно было бы прожечь сигаретами, измазать дерьмом, растянуть на стене, прибить гвоздями. Душа бы висела, и страдала, и на неё можно было бы любоваться как на картину. Вообще, душу можно было бы использовать и мучить множеством способов.
Иногда мне представляется, что душа человека похожа на фрукт, и имеет форму мяча для регби, только меньше — чуть больше ладони. И если разрезать душу любого человека, сделав надрез ножом от одного конца до другого, из неё вытечет гной с жирными белыми червями. Не знаю, на что может быть пригодной такая душа. Наверное, только на корм свиньям. Поэтому лучше представлять её вкусной, живой, и способной страдать, как описано выше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237569
рубрика: Проза, Философская лирика
дата поступления 29.01.2011
Я думала, что все забудется,
Но что-то со мною,
Как жаль, что это не сбудется,
Но я мечтаю...
Я застыла в ожидании следующей встречи,
Убить бы твое молчание мне стало бы легче,
Услышать бы мне твои речи,
Что бы все связи стали крепче...
Постараюсь забыть,
Мне нечего думать:
Быть или не быть,
Мне эту жизнь не придумать.
Я чувствую, твое сердце принадлежит другой,
Будь счастлив с ней,
Конечно, желаю сказать тебе: «Мой...»
Но ты ее грей.
Но так страшна мысль, что у тебя она есть,
Но я с ней смирюсь,
Пусть даже не упасть и не сесть,
Я на жизнь не сержусь...
Хотя... Лучше бы я любила его,
Старою любовь мою,
Но не получу я всего,
Я не получу любовь твою...
воскресенье, 13 сентября 2009 г
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237465
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.01.2011
Ты разбиваешь свои ноги в кровь
Просто идя по дороге
В тебе умерла любовь
И ты теперь вечно в тревоге.
Ты ушел не только из дома,
А еще ушел от молвы.
Для тебя ее смерть стала как кома
Смертельная и вся в крови.
Ты думал, что если уйдешь,
То потеряешь воспоминания,
Но ты же не думал, что по дороге умрешь
И встретишь ее в белом одеяние.
(14.06.2009р)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237459
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.01.2011
Я себе все время повторяла:
«Я не могу и не хочу тебя любить...»
Вить я тогда не знала,
Что за это могут боги убить.
А теперь я себя караю,
За то что не люблю тебя,
Я как бутто стою на краю
И сжигаю огнем себя.
Как мне вернуть любовь к тебе,
Скажи, но я не слышу,
Если бы ты знал как больно мне,
Как я это ненавижу.
Я помню твои глаза,
Но безразличны они мне,
Пусть меня убьет гроза
И не прикоснется к тебе.
Нет, но следом в сердце у меня остался,
Вить я тебя всегда прощу,
Как жаль, что твой образ с моим сердцем расстался,
Как жаль, что я тебя отпущу.
Мне кажется, до сих пор люблю,
Но только задушила эту не взаимность,
Вить так я сойду с ума,
И убью эту строптивость.
Помоги мне вернуть любовь,
Если в тебе живет человек,
Если не хочешь что бы моя кровь
Осталась у тебя на душе навек.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236597
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.01.2011
Небо…А на ньому хмари,
Душа, а на ній біль,
Чому наш світ ― це примари,
А кожна людина ― тінь…
Ненавиджу свої очі,
Ненавиджу свої думи,
Не люблю я холодні ночі,
Не бачу я.Іди…
Не роби з мене страху,
Зроби так, щоб не зривало стріху ,
Я не корюся часу,
Я живу не на втіху.
Заховатись би від усього світу
Не бачити його цвіту,
Але це не можливо,
Це так примхливо….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236596
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2011
Кохаю?!Так, а що тут такого?
Хіба не можна?
Я вмираю без нього,
Я так цим тривожна…
А він не мій ― він її,
Назавжди, можливо на віки,
Залишаться вони удвох,
Так само як мій світ здох…
Була б моя воля я її убила,
Але вона не варта смерті мого світила.
Її не стане,
І він умре від цього,
Хоча туди їм і дорога…
Я ніколи не думала, що він
Буде для мене всім:
Життям і смертю
Два в однім…
За його життя я віддам своє,
Бо не цінне його ніхто і ніде…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236440
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2011
Я не зважаю на те як світяться твої очі,
Я не вимагаю, для себе від тебе любові,
Я знаю, що ці сумні подихи ночі,
Я віддам частину тиші і віддам горю.
А твою посмішку лукаву, запам'ятаю,
Залишу вітру і з ним я розвію,
Ті чарівні та вже, нажаль, мертві миті,
Які в голові своїй я зруйную.
Лиш душі віддам я навіки кару,
Лиш серцю шматок надії,
Кохання теє блукає як примара,
Залишаючи одні лиш опустіли мрії.
Подарунок того, чого вже нема,
Серця останній дзвін,
Я в руках тремтячи тримаю,
Ставлячи життя своє заради твого на кін...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236431
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2011
Кохання ― сон і ми його проспали,
Проспали пестячи квітки
За тим, за ким давно страждали,
В своїх словах про нього говорили,
Марили і ним жили.
Самі себе розчарували,
Що зовсім цю людину не кохали ми,
Це був сон який самі пробудили
В своїй уяві назавжди…
Після цього не можемо жити
І ще когось любити.
Дурні думки приходять в голову:
« У мерти б від голоду,
В пасти із скелі,
Згоріти у пеклі,
І що зробити ще з собою я не знаю,
Але знай одне: «Я тебе кохаю!»»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236268
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2011
Я трупом лягу
За твою свободу.
Я упаду в пропась навсегда,
Но не пойму для чего там ложе,
Когда растопят солнце облака.
Зачем мне рай в аду земной,
Зачем я там горю огнем,
Зачем Я дурою была,
Что за тебя жизнь отдала?
Зачем мне слезы на глазах,
Когда вспоминаю я о нас?
А «нас» и не было ― я вру,
Но помечтать же я могу?
Я не в серьез ― я не любила
Свою любовь похоронила.
Но она вернулась вспять,
Что бы тревожить мой сон опять.
Я в этом не виню тебя
Это боль моя.
Боль моя, я все терплю,
Но без тебя, как и с тобою, Я не смогу.
Прости меня, что я любила,
Что я люблю, что не забыла.
И тобою поступлюсь другой,
И клянусь: Я не нарушу твой покой…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236267
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.01.2011
Поцілунками закривають рот,
Я це пізно зрозуміла.
Вважала, що ти ідіот,
Адже цього не знала.
Перший поцілунок зривають,
Другий - вимолюють,
А третій - вимагають
І всі інші терплять.
Так і ти був для мене,
такий сценарій був між нами,
Ти просто вирішив, забрать мене для себе,
Весь світ покласти до моїх ніг.
Та не цінила я твої обійми,
Не рахувала, як, ти, прикрасні миті,
Не обмальовувала твоїм ім'ям стіни,
Не кричу, що сили, я хочу від тебе любові.
Вибач, але кожен поцілунок пам'ятаю,
Твою усмішку і очі,
Що я для тебе все, знаю,
Для мене багато чого варті, чуєш, наші дні-ночі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236153
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2011
Как ужасны расстрелы под Стеной Равнодушия,
Как больно вникать в твой опущеный взгляд,
Это хуже любого опустошения
И если оказатся в постели опять.
Любить тебя и безсмыслено таять
У меня уже сил просто нет,
Но из руин уже ничего не построять
В голове один никотин.
Нас не будет.Впрочем, это было
И была небрежность искушения,
Но мир будет помнить, как я люблю, любила
И ужасно расстреляна под Стеной Равнодушия.Я - мертва...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236151
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.01.2011
Я оставляю прошлое на потом,
Я гублю свои глупые мысли,
Я живу день за днем
Для того, чтобы кем-то быть в этой жизни.
Но все это суета
Я пошлю ее куда по дальше,
Вить она, как и я одна,
Надо было думать раньше.
Глупо.Дурно но я забуду,
Все, что тогда говорила,
Я поиграю немного еще куклой вуду
И пойму, чт я к тебе уже остыла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235526
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.01.2011
Полночный город, осенний дождь.
Прости, но я сама себя четвертовала,
Ты знаешь сам, мне не помочь,
Как я жила так и умирала.
И смертная казнь, твоего слова
Не запретит мне лгать по-новому,
Все изменить я не готова,
Отдать себя електрыческому стулу.
Я врала, только ради нас,
Я врала ради чувства
И все изменится в тот час,
Когда нас боль отпустит.
А то, что слёзы на глазах,
Пусть тебя не безпокоит,
Ты сам сказал, что я - враг...
Уходи, после этого мои слёзы усыхают...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235524
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.01.2011
Я пам'ятаю білу кімнату,
Я вбігаю до неї кричу:
"Почуй, почуй мене тату!"
А тебе немає.Мовчу.
Я мовчу, бо нема, що сказати,
Я мовчу, крізь біль і сльози,
Я стараюсь про тебе згадати,
Але не можу, між нами грози.
Між нами роки розтавання,
Між нами смерть і все,
Десять років сподівання,
Що це був не ти, а сон -він мине.
Я пам'ятаю рожеве платтячко,
Мені тобі було років зо п'ять,
Ти говорив:"Як гарно, донечко!"
Я хочу повернути, час назад.
Я в першому класі вже сподівалась,
Що станцюю з тобою батьківський вальс,
Але раптом весною все обірвалось
І я не хочу випускного довгий час.
Я ненавиджу життя, бо воно минає,
Воно забере мене, коли йому заманеться,
Але воно єдине цю таємницю знає,
Що мені потрібно, хоч там з тобою зустрітися.
До тих пір, як це не настало
Я, тату, тобі скажу:
"Мені тебе весь час не вистачало,
Але я тебе любила і люблю!..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235301
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2011
Долинає з-під землі
Моє грішне нездолане
Це рушить кайдани в імлі,
Воно просто не зламне.
Я цілую вустами його,
До нього линуть мої слова,
Він просто сказав про того,
Кого уже давно нема.
Від нього тремчу,
Від нього я млію,
До нього на крилах лечу
І про нього я мрію.
Мій ідеал лише він,
Такий на світі він один,
Кароокий мій властелин,
Який розтворяється в мені, як дим.
Туманом він на землю прилине
Для того, що відчути мій смак
Він так просто її не покине,
Бо він є Апокаліпсиса знак.
Головна його фішка:
Гра з життям,
Він незвичайний, не те, що книжка,
Заполонив мене своїм відкриттям.
Волосся його розвівається при вітрі,
Коли летить він на своєму чорному коні,
Він просто як те життя при виверті,
Він такий же який наснився мені.
З ним я забуваю все,
Лиш відчуваю поцілунки,
Я вільно говорю про це,
Адже його жертвоприношення мої подарунки.
Усміхатися його навчила я,
До життя безсмертного провела,
Я колись сказала йому: « Я твоя…»
І більше слова не сказала я.
Його очі засвітилися враз,
Вуста його подарували поцілунок мені ще не раз,
Гарячі, палкі тремтячі слова
Стали мої на віка.
«Ти протяг до мене руки,
Обняти мене до смерті,
Щоб я не відчувала муки,
Коли він віддарить мені свої миті.
В тобі я знайшла себе.
Волю безкраю і храм,
Ти цим вабив мене,
Начебто ти мій Адам.
В біблійські розповіді не віриш ти,
Тому що знаєш про походження світу,
Розкажи мені про перші квіти,
І про те, коли приведеш у світ темноту.
Відчайдушність до сказу доведе,
Твоя турбота до мене клан приведе,
Я не знаю кричу тобі: « Ти де?»
А ти в справах не чуєш мене.
Ти прийдеш до мене,
Майже зумів сказати:
«Вибач, мені пора йти…
В пам’ять про мене візьми перші на землі квіти…»
Я підніму на тебе очі,
Згадаю те, що було минулої ночі,
Обійму, поцілую тебе
І прокляну себе.
І ще раз в карі очі подивлюсь,
Ненароком за метирюсь.
«Вибачай, за такі слова
Просто тебе завжди любила я…»
«Ні, зажди, я не кохала!»
Ти: « Чому, «Люблю» колись казала?»
«Зрозумій, так легше відпустити,
Коли сказати, що не змогла тебе полюбити.»»
Усміхатись навчила я його,
Але сльози роняти сам зумів,
Я часто згадую про нього
І про те, що він не зрозумів.
Кохання ― це біль і смерть…
Не перечте мені!!!
Колись я думала, що це лиш мить,
Але вона являлася мені і далі в вісні…
Я без нього страждаю, вмираю,
Вічність на собі не відчуваю,
Заплющу очі я знов,
Бо перед мною ця клята до вершника Апокаліпсису любов…
(середа, 20 травня 2009 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235194
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2011
Ты говоришь, что я ребёнок
Веду себя, как мне попало,
Что живет во мне чертёнок,
Когда я рядом места мало.
Ну, что же поделать, вот такая,
Но ты же полюбил за это!
Да, я не золотая,
После позапрошлого лета.
И я молю ночами о прощении,
Которого нет и не будет,
О сладосном покаянии,
Которого никто не забудет.
И я бываю иногда жистока,
Ору не смотря на взгляды,
Просто, ты, не понимаешь потока
Моей священной триады.
Я не прошу извинений,
Даже если знаю, что не права
Это мое законное мнение
И я такая, люби меня всегда.
За мои истерики и крики,
За мою дурацкую мечту,
Частые отморозы и цепи,
Которым я тебя держу.
И пусть все это детский лепет,
Вить я такая - это гены
И через сотни-десятки лет,
Пойми, я -другая.
Вить ты не видел жилу золотую,
Спрятану во мне в нутри,
Ты не видел меня, как я тоскую,
Ты не знаешь меня, как узнаешь вновь прийди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235148
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.01.2011
Минуле знов поринає із безодні
Тягне за собою прояви думок
Про те, як рідні тобі люди
Зраджують і вводять у плачевний шок.
Як подаровані другом квіти,
В'януть лише тоді,
Коли ви ще не дорослі і не діти
Шукаєте різні шляхи.
Життя складне і така його доля,
Про це нагадують нам лиш квітки,
Хоч навіть на це божа воля
Та вбиваємо холодом в серцях їх ми.
І вони, хоч мертві, але відчувають,
Коли загнулась дружба або зацвіла,
Вони нам часточки радості дарують,
А ми своєю байдужістю викидаємо їх в смітття...
15.01.11рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234993
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2011
"Ноктюрна (Ночная)"
Высокие хрустальные каблуки
вонзились в сердце
дневного света, что заживляет
шрамы полной луны.
Стратегия паука
и желание быть
в единодушии со мной,
ощущая страх.
Это так реально,
наполнено светом,
(когда) Ноктюрна похищает ночь.
Сестра Каина,
уничтожен весь наш род,
юношеская клятва
все еще та же.
Le mal de vivre1
никогда не закончится,
но (для тебя) охота продолжается
на протяжении всей ночи.
Это так реально,
наполнено светом
(когда) Ноктюрна похищает ночь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234963
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.01.2011
Я зруйнувала в одну мить ― усе,
Що ми будували роками,
Я думала, що це як завжди мене,
Але «ми» як двоє пропали.
Тебе у моєму житті не стало
Ти знайшла заміну мені,
Моє місце біля тебе пропало,
А я залишилась сама собі.
Хоч дружу я з тією і тим,
Я не можу душу свою їм віддати,
Бо у тілі моїм молодім
Її більше ніколи не спостерігати.
Я не можу тобі більш говорити:
«Подруго, люба моя!»
За це мене мало вбити,
Бо проміняла тебе я.
Останнє коло у пеклі,
Остання зрада тобі,
Останнє прощення у світі,
Не почути ніколи мені.
Хоча коли я виступала
Я шукала очі твої і знайшла,
Мені здалося, що я упала,
А ти мені руку подала.
Я обожнюю спогади про тебе дуже,
В устах твоїх Тичинині квіти:
«Я люблю тебе, мій друже,
Бо не можу тебе не любити.»
вівторок, 30 березня 2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234582
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.01.2011
Я - сонце, я- вітер
Для тебе, мої квіти.
Я - простір, безодня,
Я для тебе, хто завгодно.
Я - небо, я - зорі
Для тебе, я - хвора.
Я - кров і кохання
Для тебе мої зізнання.
Я -ліс і діброви,
Я - чорний колір, як твої брови.
Я - ріки і океани
Для тебе, мої подихи останні.
Я - темрява і світло
Для тебе, мої суцвіття.
Я - все на світі лиш для тебе,
Так само, як ти для мене....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234570
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2011
Візьми мене і роби зі мною, що хочеш,
Залиш біля себе цієї ночі.
Ти в мені своїми руками щось пробудеш
І загоряться мої очі, очі Іуди.
Достав задоволення, якого не було,
Бажай мене, кусай мене,
Щоб цю ніч усе цвіло
Віддай мені себе.
Я знаю, як любиш ти
Відчувати задоволення і біль,
Ти не навидиш буденні гріхи,
Ти любиш свято і штіль.
Я обожнюю засипати біля тебе під ранок,
Як ти цілуєш зранку мене,
Давай згадаємо наш танок
Під час якого ти віддавала мені себе....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234432
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.01.2011
Предо мною тишина,
Лишь позади тривожный шепот,
Он возник из никуда,
Шагов не слышно.Пропасть.Крепость.
И небо слито с паутиной
На нарисованой картине,
И вдруг меня пронзает вой,
Но он не останится со мной.
Вить, то что было, то пройдет,
Того, что не было - не будет.
И зверь полночный с тишиной,
Меня в могиле не розбудит.
И все по кругу, все опять,
Как мне вернуть все вспять?
Никто не знает, не знаю я,
Вить пусто.Ночь и тишина.
Лишь только все рассвет изменит,
Поставит точки все над "ё",
Закат на ноги меня поставит,
Как же меня все зае*ло....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234393
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.01.2011
Дайте мені спокіно жити
Або спокійно вмерти,
А взагалі дайте мені закурити,
Відчути запах смерті.
Я як їжачок в тумані,
Тобто в сигаретному диму,
Я і мої друзі п'яні
І все мені по х*й тому.
У мене на голові бардак,
У моїх думках втеча
Та все це пустяк,
Бо із неба дощ - свячена сеча.
У мене крутиться голова,
Мені хочеться постійно ржати
Та це просто слова,
Бо не можна так шукувати.
Негайно, дайте, мені закурити,
Дайте, чимось горілку запити,
Залиште мене у спокої
У ногах моєї мрії.
Дайте, хоч у цьому мареві
Знею поговорити,
Бо у цьому плачевному говорі,
Багато є ще, що сховати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234030
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2011
Я закриваю наші тупі розмови,
Які ні про що, такі як ми хворі,
Небо впаде, сонце заб'ється ,
І зранку після запою воно не проснеться.
Те як хтось, когось роздягає
Він просто так, він на ніч кохає.
Те як я ... тебе до смерті,
Про те, що пам'ять моя вже стерта.
Я кричу, о боже, страх,
Бо наша дружба у наших руках.
І біль-це те, що залишилось від тебе,
Тінь залишилась від мого життя,
Блажена мука близькості, я знаю,
А біль мене, сум залишиться на вік.
Ти розповів усим про себе-мене,
А моя душа від цього біситься, як псих.
Та я з тобою ніколи не буду,
Краще підійду, обніму як друга
І всеодно ніколи не забуду,
Обернусь і піду, бо я була тобі подруга....
Бо ти не той, а я не та,
І долі наші, стежка не одна....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233986
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2011
мне ворон правду разсказал,
Что у неба есть край.
Ты говорил, что он солгал,
А я поверела его словам.
Да пусть он врет, мне всеровно,
А ты мне лгал постоянно,
На дворе уже темно
И как-то тихо странно, странно.
И я открыла скрипя дверь
И вышла на наружу.
Я безстрашна, ты поверь!
Мне не страшны их рожи.
Пусть, я на кладбище живу,
Но не хочу веселья,
А сегодня тихо-тихо и я жду,
Когда прийдет их время.
Собрались вмести все, гульня
И я увидела тебя,
Я обрадовалась, моя взяла!
Не одна из нас я мертва!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233805
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.01.2011
По набережной босиком
Мчусь, не слыша сзади шагов,
Я только думаю о нем,
Я не слышу лишних слов…
Но вдруг я встретила глаза
По которым, вечно страдала я,
Как бутто пронзила небо боль
И пролилась чья-то кровь…
Нет, это не моя! Не может быть,
Но ты смог меня застрелить.
Несколько минут для жизни осталось,
От боли тело извивалось…
«За что?» ― шепчут губы мои,
А ты как бутто не слышишь,
Меня касаются руки твои
И ты со мной в такт уже не дышишь.
Поцелуй чувствовала на губах,
Я услышала слово «Любил»
И меня покинул страх,
Я поняла за, что ты меня убил…
(03.07.09р)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233761
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.01.2011
В мені начебто хтось пробудився,
Начебто хтось в мені з горя напився,
А потім мною отруївся
І в коханні утопився.
Таке відчуття начебто мене нема,
Немовби я пішла до Бога сама,
Начебто я стала німа
І просто сама не своя.
Неначе втратила голову я,
Розум теж я віддала,
Іноді здається, що я омертвіла,
Але це лише чужа мрія,
Яка заполонила мене
І пробудила себе.
Іноді таке відчуття,
Що очі плачуть до кровопролиття,
Що щиріших за них немає нікого,
Адже вони від Господа Бога.
А вуста свої я покусала,
Бо кров із них твоя любов смоктала.
А їх прикус солодкий та п’янкий
І ще він не земний.
А в мізках моїх війна,
Але не смертельна боротьба,
Бо виживу в ній я
І зрозумію головне: Я ніколи не була твоя.
Я цьому рада,
Що в житті моєму був ти,
А то була б я схожа на ката
І було б сумніше по життю іти.
30.05.2009 18:58:54
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233557
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2011
Прошлое безсмыслено. Не имеет значения.
Поворот назад лишь потеря времени.
Секундная стрелка кружится ритмично,
Отправляя в прошлое жизнь не логичною.
Личные проблемы - слезы на щеках,
В красных глазах отражение бездны...
Я помню, что все в наших руках
И мы не ангелы, мы не беспечны....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233356
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.01.2011
Я залишаю тобі лиш поцілунки,
серця стук - це тобі мої дарунки
І не видимі грати, які нас закривають,
Мою біль і свідомість натомість пожирають.
Я вирвусь із кайданів, закричу щосили:
"Залиште ви хоч мені спогади чарівні!!!"
Хоч на ранок часто соромно буває,
Але вночі думаєш, що він кохає.
І те задоволення, яке ти відчула,
Ти вже розумієш після цього, що не хотіла,
Та голос внутрішній , який ти почула,
Сказав:"нічого, це потреби тіла..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233195
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2011
Небо плачет у огне,
Кто-то двери ада открывает....
Ты во мне, а я в тебе,
Мое тело отмирает...
Я чувствую, как кровь бежит,
Темнота меня пожирает,
На кладбище он спит,
Он про меня все знает.
Ах, печаль прекрасна та,
Что учит жить у бездны,
Пить кровь без вина
И чувствовать победды.
Тишина и темнота - вечные сестры,
А лишь одиночество и смерть сьедает мои кости,
Оставляя только след моего розпьятья.
Ах, как же ты, печаль, прекрасна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233191
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.01.2011
Як хочу я над прірвою стояти,
Кричати знову і знову кричати,
Біль свою зрушити в безодню,
Таку страшну, смішну мені не годну.
Я хочу туди серце вирвать і кинуть
Та щось тримає мене за руку,
Душу із тіла хочу я винуть,
Відчути ще одну блаженну муку.
Тої цілунки на тілі забути,
Твій сміх крізь біль і сльози,
Над прірвою краю світу я забуду
І вільною вічно тоді я буду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232990
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2011
Ніч. Темрява і сміх.
Огортає нас усіх,
В кущfх ввижаються вампіри
Їх очі палають як сапфіри.
Ми боїмся, нас трясе
Скоро в прах нас рознесе.
І в садочок ми ходили
Хтозна-що ми там робили.
там всі мертві повставали
І життя у нас прохали.
І на місяць ми літали,
В пеклі з Дияволом бухали.
Ми співали "System of a down" до утра,
А потім лишень зустріли далбанутого Педра.
П'яні очі в нас світились,
Серце, як у вампіра билось,
Душа у п'ятки покотилось
І ми у вампрірів перевоплотились.
До Віки прийшли,
покуксали і пішли,
А Діана наче п'яна,
Наче мрія наркомана,
Педраз за х*я кусала.
Бідний Педро аж поблід,
Наче наковтався бліх,
Він так плакав і ридав,
Що як кончив, аж упав.
Ми стояли і дивились
Чуть від сміху не вдавились.
Не тільки у Віки ми були,
А ще у Владика пили,
Пили в зеленого у Вови,
А ще були ми у Миколи,
А ще й Олега не забули,
Санькові голову звернули.
Ходили так ми до утра,
Забули навіть про педра.
Лиш Кустрьо у нас одна
Не забула про Педра.
Закохалась як коза
В настоящого козла.
Кохайтеся чорнобриві
та не з козалами,
Бо козли роготі роблять
Лихо з вами.
А тим часом із садочка
Діана виїджає,
Під нею Педро-вороненький
На силу ступає.
А ми опять
По другому кругу пішили бухать.
Рішили Вітку з собой взять
І з нею разом забухать.
Збулася Віткина мєчта,
Кровіще випила вона,
Вампіром стала суча дочка
Розкудкудалася, як квочка.
Вона бухала "сем" і водку,
Все заливала в свою глодку.
Не оставливав нам ні каплі,
Вирвемо ми їй всі патлі.
Труп її ми закопаєм
і молитву прочитаєм.
Встане Вітка із могили,
Як настане нічка мила.
Знову серденько заб'ється
І вампір у ній проснеться.
До сусідки ми ходили
Альону замочили,
Вона не крикнула ні звуку,
Мені лиш відкусила руку.
Про діану ми згадали і в садок почиберяли
Та Діана і Педро
Дро-дро-дро...
Там зелений рачки лазе
І шука обидва глаза,
А Владун глаза підняв
і глаза ті поковтав.
Sms -ки в "Ухо" Герас посила,
Все шука Му-му, а її нема.
Валінтін-Педро Діані
Зраджував з Му-му в дивані.
А Діана суча дочка,
Рокудкудакалась, як квочка
Death Free i Dark Lady не любила страх,
Давно вона хотіла,
Щоб їхні душки полетіли кк чортам
І щоб і дух не пах.
Салабон без голови,
Напісяв собі в труси.
Він мочився на англійській,
На зарубі, на російській.
Сидисть Вікуся перед нами,
Її уже вперед несуть ногами,
Її на кладбіще скотину,
В суху забиту домовину
І ми вже поминки справляєм,
Сидим за столиком бухаєм
і періжечки поїдаєм,
капуснячком запиваєм.
Там лерку зустріли,
Водкой-пивом напоїли.
в кайфі вона в пляск пустилась
І до Мирной покотилась.
Лєра Мирну попустила,
Що її аж перекосило.
А Альона наша,
Все співає чайка наша
Все танцює і співає,
Мирну сукой називає.
А Кличові-блізніци,
Роботящі молодці.
Яму Мирній розкопали
І на х*й її послали.
А наш Вова Шаптала,
Ходе п'яний: ла-ла-ла...
А у Олега нервовий тік,
Бо він не раз з уроків втік.
Кулішонок друг Миколи,
Однокласник, учень нашої школи,
Могилу Мирної розкопав
І сам в загробний світ помчав.
Так і день закінчився,
Але не для діани і Педра.
Не закінчився і в нас,
Бо потєхі тільки час!!!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232983
рубрика: Поезія, Дотепні, сучасні епіграми
дата поступления 05.01.2011
Збірка розповідей Брема Стокера «В гостях у Дракули» дуже вплинула на моє світобачення. Він із самого повсякденного життя зліпив надзвичайну країну страху, як Мікеланджело «Давида».
Дружина Стокера Флоренс, написала пролог до збірки: «За декілька місяців до сконання, можна сказати, коли смерть накривала його своєю тінню, мій чоловік готувався до опублікування трьох серій коротких розповідей, і книга яку зараз тримає читач одна із них. До розповідей які він включив до збірки я добавила, ще неопублікований до цього часу епізод романа «Дракула». Інші розповіді уже були опубліковані в англійських та американських виданнях. Якби мій чоловік пожив би ще трішки він, мабуть би змінив їх. А оскільки видавництвом зайнята я, вирішила, що до читача хай лине душа мого чоловіка. І вони видані саме так як були закінчені ним.»
Навіть, був такий випадок, коли Флоренс Стокер Судилася з однією кіностудією за екранізацію «Дракули». Сміх і гріх цієї історії поклало те, що ця кіностудія замість ім’я «Брем Стокер», написали зовсім інше ім’я. Суд зобов’язав їх спалити фільм, що і було зроблено.
Повернемось до збірки «В гостях у Дракули», саме в цій збірці я побачила Стокера як художника, який малює словами. Його опис неповторний, він переносить читача, тобто мене, в ті незвідані краї де ступала нога людини, але яка не бачила прекрасного світу Стокера: « …Раптом зробилося дуже тихо і я зупинився. Буря затихла, і моє серце, немов з природою перестало битись. Але це була лише мить тому, що хмари розійшлися і в місячному сяєві я побачив, що стою серед старого кладовища, а дім до якого я ішов ― це великий склеп із мрамора, білого як сніг, що покривав навколо. Підійшовши до склепу, я побачив напис на німецькій мові «Графиня Доліген фон Шиль з Штірії. Шукала смерть і знайшла.1801.» а під цим написом я прочитав те, що було написане великими російськими літерами «Смерть ходить швидко». Потім позаду я почув, що хтось до мене швидко наближається…і я повернувся…»
Навіть, один російський невідомий письменник наслідував Стокера. Ще в 1912 році московською типографією Сабліна, був надрукований роман повна назва якого «Вампіри. Фантастичний роман Барона Олшеврі із сімейної хронічки графів Дракула-Карді». Це чергова літературна містифікація, російський роман про вампірів з західним стилем, а псевдонім викликає усмішку ― «б. Олшеври», майже як «больше ври». Уже по самому заголовку видно, що на автора справили враження роман Б. Стокера «Дракула» та збірка «В гостях у Дракули». Тут слідує набір готичних штрихів ― привиди, страшні інтер’єри, таємна кімната, давня інтрига, щоденник учителя та інші документи та листи. Бажано читати тим, кому все одно на старі прийоми, а важливе те, що хотів передати літератор і покладена в це душа.
« Поки я це читав, кімната, немовби, ходила ходуном. Якби я був би трішки уважнішим, мене не видержали б ноги. Все було так дивно і моторошно, мені здавалось, що я був у центрі війни між добром і злом» ― уривок із збірки «В гостях у Дракули».
Як говорив прусський офіцер Фердінанд фон Шілль: «Краще жахливий кінець, ніж кінець без жаху». Саме на такій веселій ноті я і закінчую.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232846
рубрика: Проза, Присвячення
дата поступления 04.01.2011
Я в своїй улюбленій чорній "балахонці"
Із чорною трояндою в руках,
А навкруги темно і тихо як в мороці,
Сиро і душно, страшеннний жах.
Я згорнула попел кохання
У ящик чорний як ніч,
Згоріли вогнем зізнання,
Кинула листи і дарунки твої в піч.
я жодної сльози не проронила,
Бо біль ти мені причинив
Все, що на душі боліло, вже згнило,
Залишився лиш попіл, який чорнів.
На цвинтарі уже північ пробила,
Я дивлюсь у безодню, що падає вниз,
Я не жалкую, що це зробила,
Розвіяла попіл і смуток мій зник.
Лише про чорну троянду зав'ялу жаліла,
Бо це улюблена квітка моя,
Були б у мене крила - за нею б полетіла
Та потрібно відпустити все, що наболіло....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232828
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2011
Дорого обошлось нам слово «любовь»,
Закипела душа, испарилась,
Что-то нам цветом похоже на кровь,
А я снегом разлилась.
Адскою местью ушла,
С Дьяволом говорила,
Я душу ему излила,
И кровью контракт подписала.
Подписала, что буду я вечна,
Что душу ему отдам,
Я стала беспечна,
Я продала свой стыд его рукам.
Но даже он не смог исцелить,
От любви страшной,
Он мог меня и убить,
Но муки мои бесстрашны...
Я убегаю теперь от себя,
Убегаю от слова,
Убиваю в тоже время тебя,
Я на убийство готова.
Как только я почувствовала на губах
Из вен твоих кровь,
Проснувшись, меня одолел страх
И я поняла, что с нами творит любовь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232638
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.01.2011
У костра я сжигала стихи,
Что вчера посвящала тебе.
Жгла нещадно я чувства свои.
Не смогла тобой переболеть.
Вот желтеет за строчкой строка…
Почернеет строфа за строфой…
С сей минуты до смертного дня
Стих останется серой золой.
Теплый ветер подхватит слова
И повсюду развеет любовь.
Донесет он мой стих до тебя
Горсткой пепла, сожженною вновь.
Он расскажет тебе о добре,
Что всегда согревает людей…
И прошепчет тайком обо мне:
Кто девичьему сердцу милей.
Донесет тебе запах костра
Легкий, пьяный, зовущий с собой…
Ты вдохни и почувствуешь сам:
Это пахнет моя любовь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232464
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.01.2011
Я лишь тогда закричу слово «Нет!»,
Когда тебя просто не станет,
Когда твой новый образ пронзает свет,
А потом вовсе растает.
Но что со мной будет, ―не знаю и я,
Меня терзают сомнения,
Быть может тогда, я буду жива,
А может в состоянии омертвления…
Но я точно знаю, что будет до смерти ―
Ты будешь с другой, а я буду с другим,
Мы больше не попадем в эти сети,
Но ты вечно будешь мною любим.
Наши мечты молоды точно как мы,
А страхи стары как мир.
И мы проживем у руках пустоты,
И в честь этого устроим кровавый пир…
(04.06.2009р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232462
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.01.2011