| Сторінки (13/1236): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Тебе згубили буденності рифи,
Замучив руки гітарним грифом:
Як завжди перетягнута струна,
Якщо вичерпувати душу то до дна!
Тебе згубили кораловий колір,
Акварелі,відтінки,ескізи,гуаші...
Буває забагато навіть волі,
Перестало давно бути вашим...
Все що колись належало вам,
Все,що беріг ти у серці,як храм
Тепер передане чужим рукам,
чужим устам,чужій душі...
І скоморох,як завжди-
на межі!
Яким ти був таким і залишився,
Ти ні на йоту не змінився!
*Скоморох-придворний блазень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456510
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.10.2013
Моя Ахматова ніколи моєю не була,
Вона була неспокоєм і бунтом...
А я був уламками битого скла,
Я був лише брудом і брухтом!
Я був сміттям у неї під ногами,
Печаллю в її очах...
Нетанучими снігами,
І болем в її віршах!
Нагайки лихий замАх
Залишить багряні шрами,
Черлені рани не тілі долі!
Я хотів будувати храми,
А отримав безодні болю!
Я хотів,щоб ми були чистими,
А множив суєту і метушню...
Не всі можуть бути огнистими,
У світі,де люблять брехню!
Не всім дано бути Гермесами,
У світі де править Вакх
античними поетесками
з лукавинкою в очах!
Але моя Ахматова змогла,
У віршах та у житті...
У світі підлоти і зла,
Освятити свої путі!
*Даний вірш не є присвятою А.А.Ахматовій.Словосполучення \"моя Ахматова\"вживається в тексті на означення ліричної героїні твору.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456324
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.10.2013
Нічого не хочу,нікого не хочу,
Мільярди безликих ходять на площах...
Хтось продає матір,а хтось власну дочку,
У когось в кишені вірші,а в когось-заточка!
І навряд чи ти встигнеш дочитати свій вірш,
Перед тим як у тілі нароблять дірок...
Розгубився ,не знаєш,уперто мовчиш,
Чи встигнеш ти торкнутись до зірок?
Перед тим,як востаннє вдихнеш,
І в плоть ввійде залізне вістря...
Останній спалах земних пожеж,
І ти зникаєш в пащі міста!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456219
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.10.2013
Планета вже не обертається-
дозріле яблуко яке от-от повинне впасти...
ніхто,на жаль не повертається,
ніхто мене не хоче вкрасти
включно з найближчою ріднею і жінками,
залишаються тільки шрами,
і безжальні пекучі сльози...
а душа,як суцільні драми,
у байдужих серпневих грозах!
Одній з таких я лишИв власну душу,
Тепер навряд чи виберусь на сушу
з бездонності морів її очей,
вона-царівна,я-пігмей!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456112
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.10.2013
Зі щитами,на щитах,на чатах
З книжкових мудростей зачатий...
Надпити неба і зламати грати,
Я так втомився без кінця чекати!
Порожніми очима пити пустку,
Хотів розтати фарби згустком
На аркуші невинної душі,
Але не вистачило жил!
Хотів я стати згустком фарби,
У сонячній палітрі,
Хоч раз торкнутися до зваби,
Твоїх губ...
З тобою
киснем був в повітрі,
Без тебе-
живий труп!
Без тебе не живу я а існую,
І жаль мені, ти не почуєш
Жодної з моїх поем,
Остання з доведених теорем!
Душа мовчить-вона сумна,
А тіло марновірне-вперто прагне жити...
Воно не знає:гріш йому ціна,
Якщо немає з ким самотність розділити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455918
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.10.2013
Я похож на деяния этого века,
Этот век,как и я -калека...
Иерусалим и Мекка
одинаково ему смешны,
Этот век видел странные сны:
Войны,кровь,измены,танки,
Этот век,как пьяная цыганка:
Перепутал линии судьбы...
Видимо курил не те грибы!
Грел руки у костров концлагерей,
Этот век жестокий как Матвей
До того как он узнал Христа,
Этот век как чистота холста:
Кто что хочет,то на нем и пишет,
Этот век печалью,мраком дышит!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455673
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.10.2013
ЛицАрство вмерло,але мрійники живуть,
Мрійники живуть-у цьому справжня суть:
Допоки є кому боротись з вітряками,
Значить надія ходить поміж нами...
Допоки чисті душі,руки,храми,
Значить любов ще досі з нами!
Допоки є кому пірнати в океани
Вселенських загадок і таємниць,
Заради Юлі,чи заради Лани,
Шукати істину на дні старих криниць!
Блукати на вершинах гір,
Під дзвін мечів чи звуки лір...
І в далечі шукати дивну квітку,
Про яку ніхто ніколи і не чув...
Долати немочі,бороти тіла клітку,
Будити дух,який давно заснув!
і ти можливо теж ти один із них,
Отих Дон Кіхотів із давніх століть...
Мрійників світлих і вічноживих-
Життя це просто довга мить!
Говориш ти коли ідеш в дорогу,
Життя-це мить,але вона горить,
Вогнем дарованим від Бога!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455426
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.10.2013
Відблиски Сонця живуть на щитах,
Зорі в крові і рішучість в очах...
Підійми свій малинОвий стяг,
І гідно з ним іди вперед-
Будь притчею на всіх устах,
Допитливо,як Архімед,
Пірнай у світові глибини:
У древні загадки і таємниці..
Будь мужнім і руйнуй всі стіни,
Не бІйся,хай бояться ниці!
Тобі ж немає перед ким тремтіти,
Ти пережив усе,що мусив пережити!
Пізнав облудність людських слів,
І жало їх отруйне,
У полум*ї страстей горів,
Але лишився чуйним!
БудЬ мудрим,сильним будь,
Та попри все не загордися...
І пам*ятай свободи суть:
Ніколи нікого не бійся!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455104
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.10.2013
Не из этого времени,не из этой эпохи
Не клянчу на паперти хлебные крохи!
и может правы были спартанцы,
Когда бросали калек со скал,
И может не зря
на соборе в Констанце,
Сожгли Гуса
за то что слишком много знал!
И может не даром опричник,
Боярам лил в глотку горячий свинец,
ибо если ты в жизни отличник,
То в душе-однозначно подлец!
Я не из этого времени,не из этой эпохи,
Просить на паперти хлебные крохи
не буду,
потому что я гордый,
паскуда!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454946
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.10.2013
Хочеться плакати,лікті кусати,
За неможливістю зламати твої грати...
Спалити тюрми всіх твоїх нещасть,
З яких я,певно,найстрашніше...
У тебе темно-кара масть,
У тебе хороші вІрші!
А всього лиш просто тінь,
Згусток енергій і потрясінь...
порожніми очима вперся у стінУ,
Якби я міг я би молився дну!
Але печаль не має дна,
Моя життя лише стіна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454744
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.10.2013
Обіймати подушку,як центр світу,
Просто тому,що більше нікого обіймати...
Окрім минулого літа
мені нема чого згадати!
З останніх сил від від вітру захищати
убогий каганець своєї долі...
Гріхів земних я маю вже доволі,
Так що мені тепер -не жити?
Душа моя продовжує боліти
і мучитись самотністю без тебе...
в тобі усі мої потреби,
Земля моя і вічне небо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454570
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.10.2013
Птахи моєї осені-
покірні духи моїх віршів...
Пірнали у небо з просинню,
Під краплі важких дощів!
В душі моїй легкість вітрів,
Чого шукав,на те й набрів:
Хотів я віри,
Знайшов самотність...
Я прагнув міри,
а втратив совість!
Хотів я неба,
Знайшов печаль...
Мені без тебе
себе не жаль!
У сумі всіх моїх трагедій і шукань,
немає правди і зерна,
допоки не пізнаю дна своїх страждань,
Я не відчую життя сповна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454393
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.10.2013
Люди-сволота,
Люди-болото...
Люди-храми без ікон!
Водяна пустеля,де немає гроту,
Люди просто дивний сон!
Люди не мають сил,
Люди не мають крил...
В людях загас вогонь,
Люди живуть спросонь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454229
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.10.2013
Світ звузився до крайніх меж!
Світ звузився моя свідомість теж!
Хотів би на одну з небесних веж:
Спитати предка:"Як живеш?",
"Добре тобі тут?".-"Авжеж!"
-Димів земних пожеж не чутно?
-Буває часом,коли нудно!
А взагалі тут тихо і спокійно:
Немає плоті,отже досить вільно!
Хоча...плоть є,та з неї ростуть квіти,
Як з духу на землі вони росли,
І правду кажуть:смертним важко жити,
Без помилок і пристрастей хули!
Якби не це,то й на Землі ми світлими могли би бути,
Але не можемо,допоки Бог не дасть відчути:
Тепло Своїх Долонь
і присмак неба,
Поки не зцілить втому скронь,
промінням Феба!
Поки не вийме із душі
Тернами зболених рядків,
Попіл поем,легенд,віршів
І гіркоту самотніх снів!
*Феб (грец. Φοῖβος, «осяйний») — один з епітетів Аполлона як божества світла і Сонця зокрема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454042
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 12.10.2013
Я загнанный в угол зверь,
Не вижу я где здесь дверь...
Не вижу я где здесь мир,
Лишь пасти озоновых дыр!
Не знаю я где здесь покой,
Я мальчик с обычной судьбой-
Лицо мое стало чужим
Я слился,смешался с толпой,
И белым стал,словно дым.
Над нашей усталой Землей!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453859
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.10.2013
В серці дощ підряд вже кілька діб,
Народжені під знаком Риб...
чи знаком Водолія,
Коли планета вся відпопеліє,
Дорогу нам вкаже атомний гриб!
Коли забудуться імена,
Наших дітей,наших предків і книг,
Коли вип*єм до дна,
Чашу гніву
Коли все довкруги вкриє сніг,
Мене грітиме ліхтарик
той,що зліва
І з ним тепло очей твоїх!
І попри все я буду тебе любити,
Точніш ,не я,а дух,що мною був колись...
буду незгасно в пітьмі пломеніти,
Молись за нас,Офеліє,молись!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453784
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 10.10.2013
Я не могу удержать тебя силой,
Ведь ты мятежна как река...
А я хотел бы быть счастливым,
Хотя бы раз за все века!
Что я видел?Лишь власть тьмы,
Над измученным моим сердцем,
Так быстро рассыпалось наше "мы",
И я остался отщепенцем!
Я отлучен от твоих губ,
от твоих глаз,
От твоих слов и снов...
И теперь(в этот раз)
Я ко всему уже готов!
Господи,прости мне мою ложь,
Мою обыденную слабость...
Ведь ты лучше всех поймешь,
Человеческой жизни малость!
Давно уж пора разорвать,
эту хлипкую,тонкую нить,
Я устал безнадежно ждать,
Я устал безнадежно жить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453655
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 10.10.2013
Поэт-всего лишь передатчик,
Всего лишь хранитель дна...
Человеческой души,а значит,
А значит-не его вина:
В том что люди одичали,
Ожесточились как зверье...
Наверно Ангелы устали,
Смотреть на грязное белье-
Наших душ,наших мыслей и сердец,
Бог-сын,Бог-Дух и Бог-Отец,
Триединый-прости мне все мои грехи,
И отпусти мне песни и стихи:
Они пожалуй,чересчур мелки для неба,
Но и ведь и сам я только мрак и небыль!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453495
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.10.2013
В житті мене нічого не тримає,
Крім Господа і крім сім*ї...
Моя душа тебе не проклинає,
Бо в ній живуть рядки твої!
Твої вірші,твої поеми,
Твої слова і все твоє буття...
Ти марно шукаєш нові лексеми,
Бо то поганий спосіб забуття!
Таким же як колись я був,
Таким я дотепер лишився...
І все що мав,уже відчув,
Але від того не змінився!
Такий же темний,
переляканий і ниций,
Холодний,жорстокий,
як римський патрицій!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453307
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 08.10.2013
Ти напливала морем- птахом,
І розмивала ветхі береги...
Боролася із сумнівом і страхом,
І додавала ніжності й снаги!
Моїй душі-вселенській порожечі,
Одноманонітності і втомі днів,
Я давно готовий був до втечі,
Але без тебе,не посмів:
Піти за горизонти далей,
По той бік байдужих зірок...
Подалі від земних печалей,
Для тебе кожен мій ковток повітря,
кожен крок і кожен вірш,
Ти за вічністю і ніжністю,подібна,
На малу дитину коли спиш!
Коли смієшся і коли говориш,
Так багато різних,дивних слів,
Мене ти заново сотвориш,
Не з глини зашкарублих снів,
А з вітру,з величі і див...
Хоча крім тебе,яке ще може бути диво?
Моя солодка ,ніжна і щаслива!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453109
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.10.2013
Такі як я -щасливі не бувають,
Такі як я -ніколи не літають...
Такі як я-вже наперед все знають,
Що є,що було, що має буть-
В таких як я у жилах ртуть,
Що провокує в душах бурі:
Такі ж як я -безсилі і похмурі
Я Гамлет знову:Буть не буть?
Питання -жити чи не жити,
Та як себе перекроїти?
У світі болю і страждань,
Облуди,марних сподівань,
У світі зради і обману,
Так важко бути океаном!
Крізь біль трагедії і драми,
Дійти таки і доповзти до храму-
Своєї ницої і грішної душі...
Писати картини творити вірші,
Благословенний Богом і тобою-
Я підіймусь над горем і бідою,
Захищений,збережений любов*ю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452937
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.10.2013
Ти зняла табу на мої вірші,
Навіщо вони мені без душі?
Навіщо вони мені без тепла,
Правічним болем розбитого скла...
Навіщо?В них немає крові,
Немає серця,неба,жил...
Вірші без світла,без любові,
Без твоїх губ і білих крил!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452936
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.10.2013
Як нитка вічності твоє імено,
Твоє тіло-як електровідник...
Я Гамлет-я зійшов зі сцени,
Зіщулився,застиг і зник!
Я Гамлет-я шукаю правди,
Не помсти-справедливості лише...
Я знаю,що сам суцільні вади,
Одвічна дядькова мішень!
Я знаю,що в мене самого,
По горло душа у крові,
І все,що було дорогого,
Замовкне в землі і траві!
Офеліє,моя непрощена провино,
Втомився битися за трон свого життя...
Прости мене і відпусти,єдина,
Омий мене росою каяття:
Якщо таким як я у Бога є прощення,
Якщо нема- то сподіватися на що?
Таким як я не посилають одкровення,
Я- біль,я -безвість,я- ніщо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452744
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.10.2013
Іти дорогою вічних смирень,
І жити пеклом богоборців...
Шукати прісних одкровень,
Бути міщанином чи горцем?
Заховатись від всіх у пустелі,
Або в небесній стелі-стати птахом,
Шукати фарби,відтінки,пастелі,
Рубати голови з одного маху!
Щоби спокутувати півжиття,
Те що накопичив за деситиліття...
Не маючи ні краплі каяття,
Гіркі плоди шаленства юноліття!
Ну ЯК?То що ти обираєш?
Хіба ж ти знаєш наперед?
Землі ногами ти не відчуваєш...
А неба?Нема його-є Інтернет!
Липка всесвітня павутина,
У твого серця вона вже є?
У мого серця є єдина,
Але,як кажуть,кожному своє!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452743
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.10.2013
Мовчання- велике і вічне,
З якого творився світ...
Близнюк я твій монадичний,
Безсило ламаю лід-
буденності,байдужості і порожнечі-
Ти схожа на осінній вечір:
Така ж холодна,зоряна,байдужа,
Нагадуєш квітки чужої ружі!
*Монадичнi близнюки-споріднені душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452557
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 04.10.2013
Гарячими краплями сонця,
Із неба скапує віск...
З крил Янгола-охоронця,
Рядки опадають вниз!
І я ловлю їх думками,
Серцем,нутром,очима...
І я ловлю їх губами,
І родимками твоїми!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452555
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 04.10.2013
Будь мені коханою,
Будь мені рятунком...
Стань мені осанною,
Горнім подарунком!
Будь мені ким хочеш,
Лиш другом мені не будь,
Я пізнав цей смуток-
Глибину і суть...
Я побачив там безодні твоїх очей,
І ніжності твоїх губ...
Пізнав глибини своїх страстей,
І безлічі власних згуб!
Я бачив там,
Спалений храм,
І кінський круп
На якому,везли полонянок,
У дикий і байдужий степ,
Кривавий світанок,
І дикий вертеп!
Ти вісниця мого ранку,
Знамено моєї ночі,
Самотність замість коханки,
Я більше нічого не хочу!
Без тебе мене гнітить земне буття,
Бо ти-жива вода мого життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452245
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 02.10.2013
Коли я опинюсь на дні,
І ти розквітнеш у весні...
Грітимеш зорі в долонях,
Очі твої глибокі і сумні,
Збурять кров мені у скронях!
Коли я опинюсь на дні,
А ти цвістимеш у весні-
Розквітнеш,як уперше...
І я самотній,чорний вершник,
Вестиму за повід коней злого часу...
Жаль-я не з тобою,але ми завжди разом:
У серці,у думках,у спогадах,в душі..
До глибини єства і до останніх жил!
Завжди разом-і ніколи,нізащо,окремо,
Як би не було звідчаєно,болюче,темно!
Моя нерозгадана теоремо,
невже я живу даремно-
Безсенсово,і безсистемно?
Темно!
І потьмяніло світло денне...
Як хочеться знову тебе обійняти...
Та чи дозволиш мені ти?
Знай,я готовий до кінця чекати,
Щоби у серці віднайти,
Знайомий присмак висоти...
Молюся я щоб не забула ти нічого,
Із всього серцю дорогого,
Що колись пєднувало нас,
На тобі для мене зупинився час!
І осінь тьмяна-без прикрас,
Буденність не лікує джаз,
А вулиці без нас страшні-порожні!
Ми витоптані трави придорожні...
І подорожник вже не зцілить ран,
Бо ти єдиний світлий океан,
Але тебе немає поряд...
Віддав би я свободу
За твій погляд...
Навіщо свобода,коли її нема кому віддати,
Немає сил-немає сліз ридати...
Кому подарувати ці рядки?
Я віддаю їх вам-віки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452031
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 01.10.2013
Ти остання,єдинопотрібна мені симфонія,
Твої руки для мене гавані-утіха стомленій душі...
Ти не схожа на Клеопатру,а я на Антонія,
Я-корабель із тисячі віршів!
Але чого варті мої вірші навіть найкращі,
Якщо поруч тебе немає...
Якщо душа моя пропаща,
Нічого вже не відчуває!
Твої руки для мене,як рідні гавані,
Утіха стомленій душі!
Якщо ти Всесвіт-хай буду травами,
Рядками твоїх віршів!
Якщо ти море хай-я буду хвилями,
Безсило гризти береги...
Якщо ти небо-журавлями білими,
Співати буду від нудьги!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2013
Перекроїти матричну систему світу,
Перетоптати її чобітьми...
Щоб вимолити трошки літа,
І світла серед пітьми!
І попросити в Господа новий покров:
Старий бо вже нікуди не годиться...
Себе перекроїти до першооснов,
Можливо знов душа запломениться!
Священною іскрою Прометея,
Його нев*янучим вогнем...
Я вийму з серця меч Арея!
Омию себе дощем...
Щоб стати світлим і чистим,
Як в перший день,коли тебе зустрів....
Мого життя ти блага звістка-
Богиня моїх вітрів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451612
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.09.2013
Коли йшов у гори було надто високо,
А на рівнинах було надто пусто...
У морі самотньо і глибоко,
А в травах занадто густо!
Де та зоря на карті моїх буднів?
Я був народжений у грудні,
У віхолі,у завірюсі-в студні...
А в серпні я перегорів,
Ти найкраще із можливих див!
Ти найкраща із земних дочок,
Напевно вже настав мій строк:
Пора спокутувати все що можна,
Ти знаєш,що ти особлива:ти не кожна!
Заради тебе-візьму на себе всю вину,
Освячену самотністю весну-
урагани, шторми і війну...
Заради того щоби ти була щаслива,
Моя єдиноніжна-незрадлива,
Дитино степу,сонця,волі....
Хай Бог пошле щасної долі...
А я залишуся в неволі,
І попрошу собі на рани солі!
*Студень — тут давньоруська назва місяця грудня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451222
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.09.2013
Пам*ять береже старі листи,
Асфальт-сліди твоїх босих ніг...
Я заздрю піскам і каменям
по яких ти будь коли ходила...
Я заздрю всім у кого є ти,
У мене тебе нема
і я собі не заздрю!
Як можна заздрити жебракові,
Який вночі бачить пітьму
замість зір?
Нещасний та й годі:
Порожній.Ниций.
Темний-подорожній!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450849
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.09.2013
7.
Из дневника Гаврилы:
«Человек есть лишь одна из волн в водах Господних,пещинка в безбрежной реке пустыни,ибо пустыня как и река необозрима.
Человек есть уголь вечнотлеющий,вечноищущий и вожделеющий…
Никто,никогда,и низачто не будет ненавидеть меня больше,чем я ненавижу сам себя.Это эдинственное что утешает.
За что ненавижу?За слабость характера,отсутствие воли,за неумение поймать свою мечту и держать за горло до тех пор,пока она не станет милой и ручной как домашняя зверюшка.
Я не умею,отпускать прошлое и принимать настоящее таким как оно есть,а будущее для меня и вовсе темно.
В результате я оказываюсь в вакууме,в каком-то замкнутом пространстве,из которого выход только один-в окно,причем желательно чтобы оно было повыше…
Еще я ненавижу,когда семнадцатилетние девушки с глазами святых мучениц,подают мне милостыню на остановке,не подозревая при этом какую боль они мне причиняют.
Кто-то, конечно,может возразить и сказать,что у каждого человека в жизни бывает момент самосожжения,самосожажеления,или еще чего-то в этом роде.
Но если ты жалеешь сам себя,единственным свидетелем твоих сомнений и терзаний,является Бог,который один,вправе тебя осудить или унять твои боли…
И уж совсем другое дело,когда тебя жалеют совершенно чужые и незнакомые люди,перед которыми меньше всего ты хотел бы обнажить свои слабости,изьяны и тревоги!
А что дальше?Никто не знает…Знает лишь Господь, но Он,как известно,никому не разглашает Своих Тайн…У Него свои планы на каждого из смертных»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450684
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 24.09.2013
Ти пам*ятаєш хлопчика в бездонній піжамі,
Яка була йому не по нутру?
Ви зустрілись у дивній державі:
Від Контакту до Рамблеру Ру!
Ти пам*ятаєш хлопчика в химерній піжамі,
Яка була йому не по плечу?
Який жив у власній державі,
Де крім віршів нічого не чув...
Який жив у власному світі,
Із замкнутих чотирьох стін,
Де міг собі тихо тліти,
Під"Діп Парпл"чи може під"Сплін"!
Ти пам*ятаєш хлопчика,який тебе любив безмежно?
Який сказав тобі:"Люблю" беззастережно,
Хоча,напевне,знав-ти не його весна,
Що ти занадто світла і ясна,
Ти срібло не його небес,
Йому було добре з тобою,
Тепер йому темно без...
Без ніжності,без світла і без тебе,
Він просто ангел,скинутий із неба
Твоїх очей,
І суть речей,
Для нього більше не важлива,
Є тільки ти-безмежна і прихмлива!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450408
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.09.2013
У тебе небесні очі,
Когось вони будуть гріти...
В холодні зимові ночі,
Гарячим промінням літа!
У тебе прекрасні губи,
І хтось від них буде тліти...
Солодким дурманом згуби,
Мовчати і попеліти...
У тебе душа прекрасна,
Весь світ оповитий тобою...
Нелицемірна,нелукава,ясна,
Як небо над головою!
У тебе небесні очі,
Когось вони будуть гріти...
В холодні зимові ночі,
Обіймати тебе -горіти!
Буде той,кого ти полюбиш...
Всім серцем,всією душею,
Ну,а той,кого ти погубиш,
Залишиться за межею!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450009
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 19.09.2013
Если Муза меня оставит,
В какой-то из моих дней...
Пусть толпа меня не ославит,
Ведь я всего лишь ручей!
Ведь я всего лишь родник
Из рифм и обычных слов...
Покорный земной ученик,
Внеземных и небесных богов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449851
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.09.2013
Людина-звучить гордо!
Яка брехня-розбите скло в руках Господніх...
Як за останнім перснем Фродо,
Ми біжимо за славою у сподніх:
Прагнемо схопити великий куш,
Щоби дістати великий кеш...
Із розірваних в клаптики суш,
Наробили великих пожеж!
Великі міста-як вуглинки,
Країни-як димні ватри...
Хтось просить хліба скоринку,
А комусь вистачає мантри!
Але ніхто не втомлюється грати,
Не свою роль на полі битви...
Урожай продовжують збирати:
Комусь читають відхідні молитви!
А хтось продовжує міняти,
На день по тисячі масок...
І, лицемірячи, кричати,
Про те,який же світ прекрасний!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449400
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.09.2013
Творити тобі молитви,
Як предки творили богам...
Називати тебе на "Ви",
Нівелююючи безліч драм...
І розсікати їх на "до" і" після"
Це довга,безкінечна пісня:
Люблю тебе,люблю,люблю,люблю,
Любов моя сильніша за петлю-
В яку мене манить хтось темний,
За лівим моїм плечем...
Й Боротися з ним даремно,
Стань мені Дамокловим мечем!
Будь мені ким хочеш,просто будь,
Але в метушні мене ти не забудь...
В суєті,в обіймах чужих міст,
Я ніхто,я просто первоміст-
Пил під ногами перехожих,
Якби я тільки міг,мій Боже,
Стати снігом у її долонях,
Або кров*ю в її скронях...
Я ніхто-я просто сонях
У її очах-Я тільки птах,
В бездонних карих небесах-
Помножений печаллю вічний страх,
Який став воском у її руках!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449176
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.09.2013
Критикуй,критикуй мої вірші,
Поки я благословляю твої фарби...
Може стану від того ліпшим,
Люблю твої листи і ямби!
Люблю верлібри,дактилі,хореї,
Та інші крики душі...
Люблю хоч ти й стала моєю,
Королевою всіх дощів,
Королевою всіх вітрів,
Лютих бур і безжальних штормів,
Що розкраяли мені душу,
Ну що ж?Напевно я це заслужив,
Тепер спокутувати мушу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448981
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.09.2013
Маріє,чиясь небесна заповітна мріє,
Що вартого сказати можу я,
Який в житті своїм живих чудес не бачив?
Що та,яку люблю вже не моя,
і моя доля в Господа і шеляга не значить?
Та хто з земних напевне може знати,
Яке місце займе він у сонмі небесних,
Шукати марно- плакати,кричати,
Чекати,поки поки вкотре не воскресну...
Не повернуся знов до сонця -до життя,
Моє єдинорідне,завжди болюче каяття,
Приходить коли мені нікуди бігти,
Й немає більше сил ламати стіни,
Лишилось просто все перетерпіти,
І попри все, не стати на коліна!
Маріє,чи знаєш ти,як це буває,
Коли болить усе єство?
Коли в душі щось тихо помирає,
Розбите щастя отих двох,
Що вчора цілувались під дощем,
І догорає тліючим вогнем-
Той третій,що був між ними кісткою у горлі
Три людини,безліч болей- дивний вузол долі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448920
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 13.09.2013
Я вкотре перечитую твої листи,
Твої глибини мого міфу...
Я так не хочу знов кудись плисти,
Душа моя розтрощеним горіхом...
Втоптана в землю добрими людьми,
А я дитя любові і пітьми:
Розділений на Інь і Янь,
На тисячі ілюзій і бажань,
Одвічних запитань і коливань,
Між світлом і пітьмою...
До краю переповнений тобою!
Але твої рядки для мене,наче ліки,
Як дар небес-як одкровення віку!
А ти?Чи згадуєш,хоч інколи мене?
Моє дитя,невинне і ясне!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448805
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.09.2013
Одним графоманом меньше,
Да возрадуется небо....
Где-то море тихо плещет,
Но я там никогда не был!
Одним графоманом меньше,
Да возрадуется критик!
Возвратятся на места все вещи,
Инвалид и паралитик...
Зачем ты мараешь бумагу,
Мешаешь людям дышать?
Я сдался:опущены флаги,
Славься тишь и благодать!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448450
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.09.2013
Я знаю-ти боєць,а я всього лиш тінь,
Я знаю-ти боєць,а я лише нікчемність...
Я тільки порох давніх устремлінь,
Прости мені мою нечемність!
Ти ж знаєш,що відвертість і нечемність,
Дорівнюють собі,авжеж?
Цей дивний світ-із присмаком пожеж:
Людських страстей і похотей постійних,
Немає більше жодних вільних
У царстві вавилонських веж!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448273
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.09.2013
Далеко еще до стужи,
Берегите ваши души,
Берегите ваше сердце,
берегите ваши сны...
И хотя дороги строже,
всё мрачнее и дороже...
Верьте вы,что Бог поможет,
Вам добраться до весны!
Не смотрите же,что растеряли,
Вы-поемы,я -сандали,
Пока до небес дошли...
Верьте вы,что нас Тут ждали,
И спасали от петли!
Это ничего,что мы познали,
Горечь разочарований,боли,слёз...
Верьте вы,что нас спасали,
От грядущих мук и гроз!
Еще далеко до стужи,
Берегите ваши души,
Берегите ваше сердце,
берегите ваши сны...
И хотя дороги строже,
всё темнее и дороже
Верьте вы:любовь поможет,
Нам добраться до весны!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447832
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 07.09.2013
Осене радості!
Осене світла!
Дозволь їй до старості,
Квітнути мідно:
Золотом осені,золотом літа,
Хай будуть світлими всі її діти!
Дозволь їй,мій Господи,завжди горіти-
В її поезії народжуються квіти,
Хай віршем наповниться небо,
І небом насититься вірш...
А більше нічого не треба,
Хіба що,напевно,лиш:
Зроби,мій Господи,щоби була щаслива,
Єдиноніжна серпнева злива!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447526
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.09.2013
я не люблю спокойствие-
люблю бунт размах и эпос,
МенЯ пугает всё:
пугает даже Эрос!
Я боюсь Любви
И привязанности к чему-либо,
Меня удручает отсутствие нимба,
Над головами простых смертных,
Почему,скажи,так мало светлых-
людей окрест-там,здесь, вокруг?
Земля-это замкнутый круг!
Из которой выход только один:
В страну седого Данте!
Нам ли привыкать:
век жили под красным бантом,
И были этим довольны,
Но для Господа мы все прямоугольны:
Без загадок,шероховатостей зазубрин,
Человек целен,даже если он затуплен,
Болотом дней и ржавчиной времен...
Но Бог конечно знает-мы лишь сон!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447378
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.09.2013
Все буде добре,але не з нами,
І на перетині не цих часів...
Осінь спраглими вустами,
Зніме втому із чиїхось днів!
Я ж не пророк,і ти не Мадонна,
Що нас чекає,хто його зна?
В Тебе- м*ята і беладонна,
В Мене самотності вічна весна!
Все буде добре,але не з нами,
І на перетині нових часів...
Осінь спраглими губами,
Вкраде утому з наших снів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447132
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 04.09.2013
Так вміло граєш почуттями ти,
Будуєш,а потім руйнуєш мости...
Відпускаєш сокола в небо:"Лети"
Хоч знаєш,він від тебе не втече,
Приручений твоїм плачем,
Дощем-
я викричу весь біль і щем,
Безсилість і нікчемність теорем,
Й полину десь в Підзем*я,чи у Піднебесну,
Ні там,ні тут, я більше не воскресну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446972
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 03.09.2013
Видимо Господь не велел,чтобы я ее любил,
Видимо таков Его указ...
Видимо я как- то не так жил,
А может быть в этот раз:
Я взял слишком тяжелую ношу,
Ты оказалась чересчур хорошей,
Для одного из тысяч инвалидов...
Что вообще я в этом мире видел?
Кроме собственного одиночества...
Слезы,боль и муки творчества!
Я в этом мире ничего не вожделею кроме нее,
Но нет на это Твоей Воли...
А если мое сердце лишь вранье,
Добавь еще немножко боли!
Давай,не бойся,соли не жалей на раны,
Ее хватит на моря,на острова и океаны!
Давай,не бойся,на раны соли не жалей,
Не сомневайся,
не теряйся,
бей же же мою душу,бей!
Пусть плачет,мается,пусть обливается слезами,
Ведь в том,что мы во тьме,мы виноваты сами!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446750
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.09.2013
Нету больше вдохновений,
Устали крылья перелетных птиц,
Пугает мир размытостью границ,
И не осталось больше рвений!
Ну вот и Всё- прошла эпоха откровений,
Ключи отобрали,отдали кому-то другому,
Непостоянность общественных мнений,
Под силу разве только Соломону!
Сегодня толпа жаждет хлеба,
А завтра вожделеет зрелищ,
Сегодня толпа хочет в небо,
А завтра подавай ей мелочь!
Ну вот и все-прошла эпоха вдохновений,
Молчат все ноты и стихи,
Непостоянность общественных мнений,
Как Божья кара за грехи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446472
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.08.2013
Ти моя іНДІЯ-Золоте Руно,
Шлях із варяг у греки ...
Ти мій Клондайк-золоте дно,
Дорожча за всі піраміди ацтеків!
ТИ моя Індія,мудрість моя,
Надія моя і віра...
Ти моя радість,моє світло дня,
Моя найвища міра!
За тебе віддав би все золото світу,
Весь дріб*язок своїх ідей.
За єдиний промінчик літа,
З безодні твоїх очей!
Всього себе до краплі крові,
Та шо там я:я суєта!
А ти із ніжності й любові,
Моя вселенська доброта...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446272
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.08.2013
Если ты любишь меня,а я люблю тебя,
Если мы любим друг друга....
Значит у нас есть общность бытия,
И в границах земного круга...
Мы с тобой не будем одни,
Мы с тобой не будем одиноки...
Будут светлыми наши дни,
Будут легкими наши ноги!
Будут чистыми наши души,
На освященной Господом суше!
Будут счастливы наши дети,
Жить во цвете-в свете,в лете!
Жить в декабре и в пламе листопада,
Их улыбки будут нам наградой!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446052
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2013
Вічносвинцеве і похмуре небо,
Куди,куди мене ведеш ти?
Навіщо?Я ж тобі не треба,
Я тільки смертний-попіл врешті!
Вічносвинцеве,безсловесне небо,
Що хочеш ти мені сказати?
Навіщо? Я ж тобі не треба?
Прийшла пора ламати грати!
Де було Ти,коли хотів кричати?
Коли не мав я сил,щоб іти далі...
Коли хотів мовчати і вмирати,
Скажи богам,що люди не зі сталі!
МИ Ліплені з любові і печалі,
Із крові і плоті живої...
Скажи їм:люди не герої!
Вічносвинцеве і похмуре небо,
Навіщо ти мене до себе маниш?
Для чого?Я ж тобі не треба...
Мене ти безсумнівно спалиш!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445850
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.08.2013
Господь создал двуногой тварью,
Творец-Христос не кто иной,
Обмазал сердце киноварью,
И даровал мне плоть и кровь!
Господь создал двуногой тварью,
Он подарил мне силы и Любовь...
А ее безжалостно поганю,
И с каждым новым кругом вновь...
Пытаюсь стереть Божий образ,
В усталой своей душе.
Хочу чтобы смолкла совесть,
И не тревожила больше уже!
Чего ты хочешь,человече?
Куда грядешь ты,суета?
Ведь я рыдаю каждый вечер,
Когда стекает доброта:
Из сердца и из глаз моих-
Из глубины-из зеркала души,
Сжигаю свой последний стих,
Благодаря которому я жил!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445253
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.08.2013
Як воно бути останнім із делаварів?
Останнім із племені могікан...
Жертвою колонізаторських кошмарів,
На моєму тілі безліч ран!
Бути вождем без племені,
Бути отцем без сина...
У непроглядній,суцільній темряві,
Утіха моя єдина:
Війна і вірний друг,
Війна і Великий Дух!
У подвигах зростає спокій,
Я вперто рахую кроки,
Які мені лишилися до прірви,
Але ж ні цей дивний білий-
Названий брат не дасть делавару померти,
Хіба що з честю -у бою!
Допоки курки в карабінах не стерті,
Оберігає душу він мою!
І я справді вдячний йому за це,
Хай буде прийнятий Творцем...
І може десь там на спільному небі,
Ми зустрінемось при потребі!
*Великий Дух-так північноамериканські індіанці називали Бога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445087
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.08.2013
Я як завжди на колінах,
Зашитий у чотирьох стінах,
Розсипаний я безвістю на сни:
Отруєний передчуттям весни:
Нездійсненого світла...
Роки проходять.
дивно,Непомітно...
Роки проходять.
Але сонце квітне,
А Зорі падають у воду,
Місяць сліпне!
Шукаю втрачену свободу,
Вітре,вітре!
Чому не можу я знайти для себе квітів?
Напевно я чужий на цій орбіті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444932
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.08.2013
А небо стає все ближчим,
Ось-ось переповнить мене...
І я стаю іншим, вищим,
Проміння моє ясне!
І руки мої,як квіти,
Хоча душа,як вокзал!
у серці промені літа,
А очі-глядацький зал!
А небо стає все ближчим,
Ось-ось переповнить цей світ,
Світлом СВОЇМ величним!
І Пилом гірських порід,
Осяде вся суєта...
Вся ницість і метушня міст,
Воцарствує доброта,
Знов білим стане мій лист:
І зникнуть мої рядки,
Якими я множив олжу,
І втомлені бігом віки,
Вернуться в первинну межу!
Бо так було до початку-
Зачаття всього і всіх!
Бог ставить ще одну латку,
На дітях своїх сліпих!
Бо жаль Йому ставити крапку,
Бо жаль Творцеві дітей...
Боїться він,щоб ми раптом,
Не втопились у бруді ідей:
Своїх же кровних ілюзій,
Протестів проти систем...
Щоб ми у вічній розпуці,
Не блукали,як Поліфем!
22.08.2013
*Поліфем-У давньогрецькій міфології циклоп, син Посейдона і німфи Тооси, страшний і кровожерний велетень з одним оком, якого осліпив Одісей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444779
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.08.2013
Якось на балконі,я побачив маленького,чорного жучка перевернутого на спину,який гарячково розсікав лапками повітря і намагався віднайти втрачену твердь,але натомість знаходив лише порожнечу і відсутність будь- якої опори...
І я подумав про те,як комахи,повинні сприймати нас-істот з їхнього погляду,можливо,і величезних,але від того не менш зарозумілих і дурних?
Що вони повинні думати про нас-про тих,які завжди ходять по них,повз них,і над ними,щосекунди загрожуючи комусь смертю...
Вони нас бояться,ненавидять,зневажають?Не знаю...Я б на їхньому місці боявся б,ненавидів і зневажав.Але мудрі кажуть не суди всіх по собі,а я досі цього не навчився!
Я повернув жучка до його попереднього стану,і той,хвилину повагавшись,але зрозумівши,що пальці смертного не висловлюють до нього жодних претензій,побрів собі далі загадковими і недоступними мені шляхами.
"Іди,мій брате!,-сказав я йому на прощання.-Іди, і хай береже тебе твій Жучий Бог.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444617
рубрика: Проза, Філософська лірика
дата поступления 21.08.2013
Я переклав би всі її вірші грузинською,
Жаль-грузинської я не знаю...
Намалював би її Мадонною сікстинською,
Але боюся фарб не відшукаю!
Скільки ще кроків,до вічності?
Скільки ще кроків до вирію?
Дайте,хоч краплю ніжності,
Показну і примарну ідилію!
Апофеоз сімейності-побут,
Апофеоз самотності-смерть...
Кожен ближній,як ворог,
Душа переповнена вщерть,
По вінця червоним,густим вином,
Як древня посріблена чаша,
Все,що у серці зросло зерном,
Навіки вже буде нашим!
Навіщо тобі ще один індивід,
На душу важким баластом...
І без того цей дивний світ,
Давно поділений на касти!
В тебе,напевне,і без мене,
Вже досить спалених мостів,
А я-прокляттям Мельпомени,
Дотла в тобі перегорів!
Тобі напевно і без мене,
Достатньо виплаканих сліз,
А тут ще я:ножем сталевим,
По серцю байдуже-навскіс!
19.08.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444223
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 19.08.2013
У провінційному місті К.куди він нарешті приїхав було тихо.Здавалося все спало після дощу.Хто його сюди звав? Хто його тут знав?Ніхто окрім власних душі і серця.
Взагалі йому тут дико не подобалось:звичайний урбаністичний пейзаж з нескіченними трубами заводів,задушливим димом і вічно свинцевим небом над головою-ніякої поезії,звичайна буденність,якою промислові міста(і не тільки) переповнені вщерть. Йому здавалось,що навіть небо тут якесь, неживе,декоративне,чуже. Був у ньому якийсь осад безнадійності і сліз.
"А може причина зовсім не в небові,а в мені!"-подумав він.-Хоча якщо Бога нема,то і небо ні до чого...Всі кричать що Його нема,проте під кулями всі моляться однаково ревно.Під серпом смерті всі ми покірні колоски,і дивно,але люди цінують життя тільки тоді коли воно під загрозою."Даже стулья плетёные держатся здесь на болтах и нагайках"-так здається класик писав.
Взагалі міста міста подібні до гори.Чим більше і швидше ти прагнеш дійти,до вершини,тим частіше осипається з під ніг каміння,слабнуть руки і зростає ймовірність того,що зірвешся,так і не досягши бажаного.
Так і з містами.Чим більше ти прагнеш дістатися до їхнього центру, серцевини,пізнати їхню душу,їхню суть(у міст виявляється є душа,на відміну від деяких людей),тим більше вони віддаляються від тебе,ховаючись під маскою показної величі,нарочитої розкоші і звичного побутового комфорту.
Майже як в романі Кафки:ти ніколи не дізнаєшся,хто живе в Замку:у тебе немає на це ні прав,ні сили,ні фантазії.
ВЗАГАЛІ люди ловлять дивний кайф у культивації і примноженні зла,чим більше дурниць,западлянок і сліз тим більший екстаз з цього приводу у деяких приматів!
Орати і сіяти-не модно,Молитися-ганебно,любити- не прийнято,зате переламати ближньому ноги-будь ласка! Це ми з радістю,ба,навіть з задоволенням,і що особливо цінно,задарма.
Якось йому прийшла в голову думка,що з усіх страждань,драм і сліз,які будь-коли були на планеті,можна було б створити непоганий музей.(Таке собі місце паломництва для псевдоеліти і "золотої молоді"!)
Взагалі Земля вже давно перетворюється на розкручений бренд,ігровий майданчик-безплатний атракціон зла!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443998
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 18.08.2013
Коли крізь стелю бачиш небо,
І не існує перешкод...
Ідеш до цілі через себе,
Розширюючи горизонт!
Шукаєш воду вищих істин,
І думаєш,що в тебе під ногами,
Закостенілі,вперті пофігісти
і побутово-звичні драми!
А ти?Навіщо ти прийшов сюди?
Множити обман,люзії,брехню,
І вічну метушливість суєти,
Ти хочеш видавати за борню?
Ти думаєш,що ти один неоромантик,
Що ти один насправді чогось вартий,
А інші лиш краплені карти у колоді.
Прикра похибка-ярмо твоїй свободі.
Ти хочеш втекти з під варти буднів,
Але,на жаль,ти не один на цьому судні.
ти прагнеш обійти сторожу днів,
Хоч ризикуєш опинитися на дні!
Очі поетів завжди сумні,
Кому несеш свої вогні?
Куди для чого ти,за чим летиш?
З буднів і складається життя,
А все інше так:все інше лиш,
Богом санкціоноване буття!
17.08.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443839
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.08.2013
Господи,Иисусе,Христе,
Проживу ли я этот день?
Короткий и точный выстрел,
Прямо по центру-в мишень!
Кто я в этом мире,
Игрушка в Твоих руках?
Порох на Твоей лире,
Едкая пыль в глазах?
Кто я-твой раб,твой сын,
Твой стыд и страх?
Ошибка в рассчетах
В первичных Твоих мечтах?
Кто я и что я?
Скажи мне зачем я здесь?
Ведь я ничего не стою,
Ведь я лишь печаль и лесть!
Молчишь?
Но я живу и я дышу,иногда даже бегу,
Я часто лицемерю,но никогда не лгу!
А если лгу,то только самому себе,
Потому что Богу нет смысла врать..
Нет смысла врать своей судьбе,
Смешно пытаться от нее бежать!
Мое сердце из плоти,не из стали,
Вот- Ангелы несут скрижали:
Что мне выбрать?Кто меня знает?
Что мне выбрать?О чем сердце мечтает?
О ней?Но ведь она не свет,не смысл бытия.
Для прочих нет.Но каждый человек-ладья!
Что плывет за теченьем,
Или же наоборот- теченья против!
Не имеет значенья,
Нет смысла пересиживать бурю в гроте!
Нужно идти навстречу этой буре,
Ветру,шторму или пуле-дуре!
16.08.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443598
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.08.2013
1.
Хвилі.Хвилі.Хвилі.Я підупав на силі.
І арабески мої в прах...
Дивні хвилі,чорні- а не білі,
Сумом в батьківських очах...
Прийми,прийми,мене на небо,
Пусти,пусти мене до себе....
Прости мене старого комуніста,
Пусти до предків калиту їсти.
Я мріяв про загірну земну комуну.
Я перший готував для неї руни
І перший розпікав свої глаголи,
Задовго до першого рок-н-роллу!
Та не судилось-Слово розтоптали...
Вони боялись,вони певне знали,
що кон*юктурам і часам,
Катам і ланцюговим псам...
Не скорити ніколи Духу святого,
ТА звірі пішли в обхідну дорогу...
2.
Тихенько в ніч узяли Ялового.
Й мене візьмуть,щоби не плутав ноги,
Щасливому радянському майбуттю,
Черкнути кулею по життю...
На радість гонителям своїм і ворогам,
Прости мене Боже-пусти у свій храм!
Прости мені Боже,бо я лише дим...
Помилуй мене і пусти у свій дім!
*Яловий-Юлія́н Шпо́л (справжнє ім\'я і прізвище Миха́йло Омеля́нович Ялови́й, *5 червня 1895, с. Дар-Надежда, Полтавська губернія — †3 листопада 1937, Сандармох) — український поет, прозаїк і драматург родом з Полтавщини. Належав до літературної організації «Гарт» і ВАПЛІТЕ (її перший президент), найближчий однодумець М. Хвильового.
Жертва сталінського терору.
15.08.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443490
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.08.2013
Ти як друга партіта Баха,
Ніжно-тривожна,солодка,терпка...
Я зітканий із сумнівів і страху,
І я не можу відкрити замка!
Господь забрав ключі- натхнення,
Тепер без віри,без благословення...
Я став іншим,злішим,ніж був колись,
Хребтом перебитим волає вись...
Нічого не хочу не прагну,не мрію,
Мої кумири-смуток-безнадія!
Приснись мені просто приснись,
Єдиношлюбне,жадане,сонце,
Навколо беззвучний ліс,
І вічно-самотні сосни!
А ти? Скажи мені,де ти?
Тебе нема.Зруйновані мости!
13.08.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443157
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.08.2013
З днем народження-я розіп*ятий,
Не тобою,а собою,як завжди...
Асфальт жортоко розпікає п*яти,
Повноою відсутністю води!
Вкради мене,веди мене,веди!
Ще ближче до серця і до душі...
Життя суцільна радість і меди,
І безперервне свято без межі...
Без початку і без кінця,
Я причащався твого лиця-
Господь обрав мене,як гінця:
Від неба я йшов до землі,
Я обраний не для петлі,
А сподіваюсь,що для Сонця-
Але в пітьмі я не знайшов Віконця,
Яким би вийти міг назад на Небо:
Який же я безпомічний без тебе!
10-11.08.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442655
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 11.08.2013
Любитель высоких фраз,
Пустых погремушек-слов...
Всего лишь короткий час,
Ничтожный миг без оков!
Любитель высоких фраз,
Глубоких трагедий,драм,
Уныние и Экстаз ,
Из кабака прямо в храм!
Любитель высоких фраз,
Пустых погремушек-слов...
На дне моих грустных глаз,
Остывшая вечность льдов!
02.08.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442440
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.08.2013
Сумма моих крестов равна весу моих грехов,
Весу стихов и слов,любви и силе ветров!
Сумма моих крестов равна печали веков,
Звуку моих шагов,всех поцелуев и снов!
01.08.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442439
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.08.2013
Я виростив в собі свій власний мікрокосм,
Я виплекав в собі терпіння і натхнення
мені потрібен був мені на цій землі хоч хтось,
Хто став би носієм терпіння й всепрощення!
Ні,не для мене,ні:
Мене нема за що любити...
В мені живуть осінні дні,
Яких ніяк не можу я допити!
Куди,для чого,і за чим іти,
Навіщо і для кого маю жити?
У Луцьку я,в Чорткові,певно,ти,
Єдиносвітла квітко мого літа!
31.07.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442314
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 09.08.2013
Хтось інший цілував тебе під дощем,
Хтось інший,а мені не дано...
Той інший став для тебе міцним плечем,
Той інший,а не я,кохана!
Хтось інший цілував тебе під дощем,
Хтось інший,а мені не довелося...
Хтось інший гамував твій біль і щем,
Пірнаючи долонями в волосся!
Хтось інший випив до краплі до дна,
Вселенську тишу із тобою!
Хтось інший бачив,яка ти смішна,
Напоєна літом-весною!
Хтось інший бачив тебе такою:
Дитинно-світлою-святою!
Вічно-розсміяною-безгрішною!
Для когось ти стала росою,
Втіленою ніжністю розкішною!
30.07.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442184
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.08.2013
Когда таблетке веришь больше чем Богородице,
А Господь только изображение на иконе...
Когда все дороги к неизвестности сводятся,
А вокруг только дикие кони!
А вокруг только черные кони наших страстей,
Отчаянье,тоска и боль живут в глазах детей!
Любовь похожа на рекламный слоган,
Тяжелая штука мир без Бога!
Черные птицы как дешевые титры,
К ненужному и глупому спектаклю...
Когда героизм измеряется в литрах,
А из богатства лишь чурек и сакля!
Свободных нет-все крепостные,
Как на страницах Кобзаря...
Но мы светлы и мы живые,
А значит мы горим не зря!
30.07.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442176
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.08.2013
Коли я напишу тобі поему,
Ти будеш мені жоною?
Якщо доведу теорему,
Сумісності із тобою!
Чи впадеш ти на очі росою:
Одкровенням,натхненням пророка,
Чи будеш навіки зі мною,
Мадонно моя кароока?
Чи будеш живою сльозою,
Обіймати мене і гріти?
Чи будуть у нас із тобою,
Коли-небудь власні діти?
29.07.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441945
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2013
Тут так гарно ліс і небо -
але без тебе...
Без тебе все дорівнюює нулю...
Моє єдиноможливе плацебо
Але не лізти ж мені в петлю!
Я король і володар ілюзій,
Я сторож і наглядач власних днів...
У нелюдській,у надлюдській напрузі,
Виборюю по крихті світлих снів!
Тут так гарно ліс і небо -
але без тебе...
Без тебе все втрачає зміст...
Моє єдиноможливе плацебо,
До тебе так і не доріс!
До твоїх губ,твоїх очей,
До золотої твоєї душі...
До зоряних наших ночей,
І написаних спільно віршів!
28.07.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441944
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2013
У двадцять два
люди підносяться над світом і гинуть від світу...
А ти,а що ти?
Не посадив дерева,не викохав цвіту,
Застряг в болоті суєти!
У двадцять два
люди йшли на смерть,вершили подвиги і говорили з Богом...
А ти?А що ти?
Куди ведуть тебе криві дороги?
Старі і нетривкі мости?
У двадцять два
дитинство вже поховане навіки!
Тобі залишились слова,
Як дар небес для недоріки!
У двадцять два,
Весь світ у тебе під ногами,
І віра в серці ще жива,
Ти весь наповнений морями...
Листами,віршами,любов*ю...
У двадцять два
Всі ангели з тобою!
У двадцять два
люди підносяться над світом і гинуть від світу...
А ти,а що ти?
Не посадив дерева,не виростив цвіту,
Замерз в полоні суєти!
26.07.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439718
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.07.2013
5
В тот день Гаврила впервые увидел небо.Нет, то есть он и раньше в него смотрел,смотрел, но не видел. Этот день был для него сродни откровению-какому-то внезапному озарению, освобождению его Духа,переходу на новую ступень сознания.В то утро Гаврила увидел Бога,не буквально конечно,но и не метафорически:Живого Бога, и он понял,одну простую,давно известную,но почему-то часто забываемую данность:Господь во всем что нас окружает –в дожде в ветре,в пении птиц,в улыбке любимых людей,в Радости,в горе и даже в безнадеге,ибо из любой передряги,мы в конце концов выходим на Свет.
Гаврила,не был сектантом,буддистом,индуистом или еще кем-то он был человеком Ищущим, кто ищет тот всегда найдет.
6
Как это обычно бывает после светлой полосы наступает темная.
Гаврила ходил,мрачен и хмур,сконцентрирован и углублен в себя больше чем обычно.
Никто из друзей,родственников и знакомых,не мог и слова из него выудить.
Первым он признался Учителю.Он долго молчал,потом наконец,собравшись с мыслями начал:
- Учитель,меня бросила девушка.
-Прекрасно,не будет лишнего груза по жизни.Мира больше увидишь, книжек прочтешь и искушение меньше будет-резонно ответил Учитель.
-Я серьезно!Мне больше не к кому обратиться,кроме Вас!
-Я что так похож на брачную контору?Взрослый мальчик уже.Разгребайся со своими проблемами сам.А я вздремну немного.Можешь чаю принести,я не против.
-Что мне делать?-пропустив мимо ушей колкости Учителя спросил Гаврила.-Вы же знаете как я ее люблю…
-Если любишь то будешь Любить и дальше.Любовь не имеет ничего общего с инстинктом собственности.И ни преград и расстояний для Нее,не существует.Ты это знаешь не хуже меня!Если ушла,значит значит ей лучше без тебя,понимаешь,без тебя! Значит она счастлива и так.Значит другой человек способен дать больше чем ты!Значит ты был только временным явлением в проектах ее жизни.Человек вообще являние временное-так що наслаждайся тем что дышишь,читаешь,понимаешь,любишь!Можешь конечно побрыкаться,побороться,это никогда не мешает,но стоит ли мусолить глаза человеку,который в тебе не нуждается?
- Я не могу без нее!Мне тяжело, мне больно я застрелиться хочу!
-Было уже,Маяковский первым успел!
-Повеситься?
-Есенин!
-Газом отравиться?
-Сильвия Плат!
-Ех,Учитель,вам бы все насмехаться да шуточки шутить!А мне что делать? Как мне быть???
-Жить,Гаврила,просто жить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439518
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 25.07.2013
-Любить,не любить,любить, не любить,любить...не любить... ось і остання пелюстка нашої з тобою ромашки.Прости мені! Мені справді,жаль що все так вийшло!
Ти коли-небудь простиш мені?Просто я тебе не люблю більше!
-Коли ти мене цілувала ти стверджувала протилежне...
-Я помилялась я думала,що люблю...Я думала це щось справжнє-надовго назавжди,навічно...
-Немає нічого вічного на цій грішній Землі,а на небі я ще не був!
Несподівано вона поклала руки мені на плечі і гірко заплакала.Я насилу переборов в собі спокусу погладити її волосся.Якось розрадити,втішити.
Але втішати привілей живих,сонячних,зітканих з любові,добрих,А я тепер був метвим,порожнім-я був ніким без неї.
Коли заспокоїлась сказала:
-Я знаю,знаю,що не вправі в тебе щось просити,вимагати тим паче,але мені важливо знати чи ти простиш мене...Мені не б не хотілось щоб решту життя ти мене ненавидів!Мені...мені було б легше,спокійніше...
-Нема чого прощати.Все сталось так як мало статися.Що таке ненависть?Це любов навиворіт.
-Ну от знов ти ховаєшся за своїм пустослів*ям,високими,черствими,і чужими фразами.А я мушу знати правду.
-Правду?-зболено перепитав я. Правда в кожному із нас…і для кожного вона своя.Але я тебе прощаю і відпускаю…Іди,маленька,іди,більше нам немає про що говорити.
Найважливіше сказано.Все інше буде намноженням олжі і взаємних образ.Тим більше ти ж знаєш: я завжди любив блокноти зі своїми віршами і афоризмами більше,аніж ближніх.
Слова я завжди цінував більше ніж тебе.
Вона пішла.А я думав,про те,що ми люди з різних епох:вона дівчинка епохи постмодерну,а я дитя загублене в нетрях неоромантизму і самоїдства...
Я дивився їй услід,відчуваючи як щось болить і тріпочеться десь у грудній клітці-зліва…
Я знав: так вмирають мої Ангели!
24.07.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439302
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 24.07.2013
Носиш Христа на шиї,але не в серці,
В серці носиш заздрість,злобу,хіть!
Ти став рабом власних рефлексій,
Зібрав в собі ти гнилизну століть!
Самотність,як остання,найвірніша коханка,
Друзі-манекени-необхідні атрибути дня!
Такі буденні й нецікаві ранки,
Такий нікчемний,безталанний я!
23.07.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438996
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.07.2013
Я не Гамлет.Йорик- блазень,
Я не Гамлет.Я лише пітьма!
Сміявся я із принцом разом,
Хоч знав,що виходу нема!
Я сміявся,бо не знав,що череп мій,
Стане символом згвалтованих надій:
Безсилості,сумнівності і тлінності буття,
Із царства мертвих вже немає вороття!
Та й принц вже бачу тут як тут:
Спішити нам нема куди...
Звільнились ми з тілесних пут:
Не оминули на Землі біди!
Офелію стражденну довели до краю:
Не поскупились-аж до до брами Раю!
Щоб там послухали її сумних пісень...
Тут все ще ніч,а на Землі вже день!
А ми були народжені для подвигів,для моря,
Пізнали лиш отруту від вина і чашу горя!
Я тінь,нікчема- Йорик.Бідний Йорик.
Я сміх і сльози -гордість всіх Датчан!
Сміявся з принцом,мріяв з ним про Море,
Хоч відав те,що все в житті обман!
Та не соромився-пускав туман,
Я юному правителю між очі...
Йому й без того вистачило ран-
Отрути зради і отрути ночі:
Важкий тягар земних турбот,
Скосив безжально і раніше строку...
Можливо хоч Небесний Грот,
Прийме цю душу світлу І Високу!
19.07.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438467
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.07.2013
Не люблю скидати з престолів Мадонн,
Якщо вони любі серцю...
Не люблю гасити творчий вогонь,
Приземленістю комерцій!
Не люблю брехні і лицемірства,
Не люблю любові на три дні,
Не люблю жорстокості і здирства,
Від тих хто тимчасово на коні!
Ненавиджу страхи і будь-яку війну,
І нерішучість- слабкість Духу!
Не визнаю без ніжностей Весну,
І не люблю життя без Руху!
16.07.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437849
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.07.2013
Я один з тих кому завжди холодно,
В моєму небі немає зір...
Я один з тих,кому завжди голодно,
без віршів і звуків лір!
Ти була для мене тайною,
Ти була для мене всім!
Дорогою безпечальною-
Спасінням від лютих зим!
Але Господь мені говорить:
"Не треба ідола творити!"
І я сховаюсь десь за Море,
Щоб там тихенько догоріти!
Зашиюсь десь в чужих краях,
Щоби дотліти до останку!
Вирощуючи власний страх,
Не дочекатися світанку...
Лишити на столі холодний чай,
Сказати всім,кому хотів:"Прощай!"
Не треба-не муч,прошу не тримай!
Відпусти мою грішну душу,
Вона ж тобі вже не потрібна!
Нехай покидає сушу,
зростає колоссям хлібним:
Десь там у нескінченності -у небі,
Я буду в тебе в серці при потребі!
Привіт!Я тебе з високості бачу,
Ти чуєш мила?Я уже не плачу!
15.07.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437661
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.07.2013
Якась бабуся молиться за внука,
За мене не молишся навіть ти...
Скінчилась вся моя наука,
В безоднях вселюдської глупоти!
Зустрілись веди,ази,буки,
Зустрілись і сплелися воєдино...
Щодень митарства-нескінченні муки,
Поблякло все,що було цінним!
Померкли істини,глаголи й числа,
Нікчемним стало все,що доти мислив!
І наді мною темрява,сум*яття вороння,
Я аргонавт:шукаю світло дня!
14.03.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437238
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.07.2013
Перерізане горло снами,
А ночі мої і дні...
Оточили мене гріхами,
лежать тепер на мені!
І розіп*ятий я словами,
Нікуди я вже більш не мчусь,
Твоїми старими листами,
Димом в небі я спопелюсь!
Розшматований я на драми,
Я давно вже тобі не снюсь...
Розпорошений між містами,
Я для тебе ніким залишусь!
13.07.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437042
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.07.2013
Вона говорить:"Вихід є!"
Вона говорить,але я не вірю...
Вона говорить щось далеке-не моє,
Я іншими речами життя мірю.
Вона говорить:"Вихід є!"
Можливо є,та не для мене...
Вона сталить життя своє,
Сміхом І Духом вогненним!
А в мене в серці вже нічого не лишилось,
Там тільки відчай,пустка-тлін!
В глибинах розуму лиш сирість,
Сльозами відболілих війн!
12.07.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436893
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.07.2013
Пітьма,пітьмою темрява в пітьмі,
нічого не хочеш,не прагнеш як завжди,
прихована фальш,вся душа у зимі,
не віднайти вже більше правди...
Навколо,ні,не люди-гади...
Навколо підступи і зради,
Нащадки Брута і Іуди,
Вони ще вчора були люди...
А сьогодні кати!
Спати,нічого більше не чекати,
Дарма,від болю не кричати,
Грати,на душу більш ні з ким не грати,
Ні очам,ні жестам,ні губам не довіряти,
не говорити всує-лиш мовчати!
Ніхто ніколи не зробить добра для тебе,
Не вірити більше у жодне небо!
у будь яке,навіть у каре!
Воно для тебе передвістя кари!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435324
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 04.07.2013
Прости меня,брат,
За всё что было не так...
У жизни разный расклад,
А я обычный дурак!
Я ведь не последний из героев,
Один из множества изгоев...
И жизнь моя не больше чем пятак...
Не больше,не ценее,не дороже,
Не вычурней,и не красивей даже...
Темень мою душу вечно гложет,
Я жду того,как карта ляжет!
Я живу,не так,как я хочу,
А так,как кто-то скажет!
Я не кричу,я наблюдаю и молчу,
За тем как мою душу вяжут!
Может сейчас Господь мне скажет,
Чтоб я не спал,чтоб я встряхнулся,
Открыл глаза,чтоб я очнулся!
Свободным сердцем долго жил,
Мечтал,искал,творил,любил...
Но нет!Здесь уже я ничего не словлю,
Осталось лезть в привычную петлю...
Обыденности серой и безцветной,
Неинтересной,незаметной...
Жить без любви,без веры,без мечты,
С полной душою желчи,злобы,суеты!
4.07.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435227
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.07.2013
Лежати з тобою поряд,
Лежати і пити тебе очима,
За нас уже Бога молять,
Наші янголи за плечима.
1.
Просто закрий очі… Закрий… Я тебе обійму… Впущу в свою душу, теплом зігрію… Тільки не печалься… Не сумуй… Візьми палітру з фарбами.. Малюй зі мною нове майбутнє…
Уяви знайому вулицю, парк, сквер чи будь-яке інше місце, яке тобі подобається. Сонце, чи дощ… Ранок чи вечір… Зима, весна, літо, осінь… Обирай, що ближче до душі… Бачиш? Я несміливо, але з усмішкою і підійду до тебе, щоб обійняти…
2.
Мені зовсім не важко носити тебе в серці, ба навіть приємно… Ти будеш сміятися, я вчора відчув тебе у подиху вітру, у сонячних променях у листі, яке впало з дерева прямо в розгорнуту книгу, не побачив, не уявив, а саме відчув.
Ти і гармонія Всесвіту, як синонімічні поняття.
Ти мені дуже потрібна насправді, хоча я чітко усвідомлюю, що то все схоже на дешеву авантюру, суцільну аферу, але якщо любиш повинен ризикувати, якщо не головою,то бодай душею, нервами, відчуттями: перевірити чи здатний ти любити людину на відстані, в ізоляції від свого его, від своїх амбіцій і приземлених бажань, любити просто за те, що вона є... Десь Далеко, але тут з тобою, десь під серцем, як ріднокровна тобі дитина... про яку я повинен піклуватись, але якій можу беззастережно довіритись з усім сміттям своїх страхів, сумнівів, досягнень і мрій. Чому? Бо все, крім тебе, для мене сміття...
3.
-Направду, в світі є достатньо людей з якими можна спілкуватись.
Ти хороша, але не для мене..
-Тобто ти вирішив на рахунок спілкування зі мною?
-Ага. Любити треба тихо, в рамках свого монастиря… Щоб нікому не заважати.
-Ну що ж... Жаль .
Але я тебе розумію.. В певній мірі... Я вірю, що в тебе все буде добре... Можливо, все було б інакше, якби я все ще кохала... Ти чудовий друг і надзвичайна людина... Жодному хлопцю я не могла розповісти стільки своїх думок, скільки тобі...
Все одно я вірю, що у тебе все складеться і життя стане позитивним та сонячним...
Пам'ятаєш, я казала, що медитувала і тоді побачила ідеальне життя? Там всі були щасливі... Ми одружені... Жили в містечку біля Карпат... Лежали біля нашого будиночку і дивилися на зірки... До речі ми обоє були письменниками... Писали в співавторстві...
Не збулося.
Залишився лиш нарис моєї казки...
Та так не буває в житті.
Не кожна проблема має розв'язку...
От і маєш новелу, а не епілоги круті.
PS: Ти назавжди рідний. Люблю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434951
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 02.07.2013
Мне не нужно ваших рук,
Мне не надо ваших глаз...
Ни бурь,ни разлук,
Хочу быть один сейчас!
Хочу быть один без Вас,
Мир станет иным без нас:
Он будет теплей и светлей,
Без глупых рифм и без речей,
Без моих дней и без ночей:
Ведь я чужой,ведь я ничей!
02.07.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434857
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.07.2013
А пам*ятаєш ми сиділи фонтані біля кінотеатру?Я любив класти твої ноги собі на коліна,а ти дивилась в лляного кольору небо і сміялась...Ти любила яскраві барви в усьому-в одязі,в музиці,в природі,в поезії: вони дивним чином тебе надихали,підкреслюючи твою і без того чітко виражену холеричність.Я інстинктивно відчував в тобі те,чого не вистачало мені самому:сонячності,життєлюбства,якоїсь глибинної,безпричинної,наївної радості.
Я весь час поривався тебе поцілувати,а ти не хотіла:соромилась на людях,мені ж було все одно-в мене в руках було ціле небо,,в мене була ти:моя чаша Амріти,моє Безсмертя,солодка і ніжна,маленька Ассоль.
От тільки вітрила наші виявились нікчемними:не пристосованими навіть до львівських дощів,а не лише до бур і шквалів життя в цілому.
Ти любила всілякі небилиці,казки,перекази,легенди,і сама ти була для мене дівчиною з міфу:таємничою,намріяною і завжди недосяжною...
P.S Ти була така гарна в той день:у строкатій циганській спідниці-зіткана з вітру,любові і абсолютної свободи.
А я...я був всього лиш хлопчиком,який тебе любив!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432621
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 20.06.2013
Кричати від болю хочеться,
Як пес старий скавуліти...
Моя,чортківська пророчице,
Як можеш ти так боліти?
Як можеш ти так горіти?
Лампадкою в серці пустому,
Даруючи радість і втому...
Приносячи віру й ненависть,
Зневагу до себе самого!
Прости мені власну малість,
Моя безкінечна дорого...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432598
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.06.2013
Всім нам видимо,що жодному смертному не дано вичерпати ціле море,тим більше одинцем.От і я ніяк не можу вичерпати своє,тому що моє море це ти...
Я пам*ятаю,як ти востаннє приходила до мене,забрала свої речі,дивилися на мене сумними очима,поцілувала мене в голову і в щоку на прощання, і спитала, що з моїм поглядом:мовляв він якийсь не такий,як завжди,а я(дурень,правда?),відверто по-дитячому відповів тобі, що безперестанку плакав останні кілька ночей...
Ти подивилась на мене якось безпросвітно,безнадійно сумно,і усміхнулась,проте не так,як завжди,а якось з висоти,відчужено,
по-материнськи:так жінка дивиться на свою дитину,загублену життям і людьми і дочасно втрачену...Ти дивилась на мене так ніби напевне знала,що я більше не підіймусь з колін і не знайду свого Шляху.
Ти вже не плакала:всі сльози були були виплакані напередодні,вся радість осяде пилом антикваріату,десь на горищі пам*яті...Але і до сьогодні твої сльози-найкраще з того,що я знаю(як і твій сміх, зрештою)Для мене вони живе свідчення нелицемірності і святості душі людської.
Наостанок,стоячи на порозі ти сказала мені:"Будь щасливим!",на що я грубо відповів:"Навряд чи...",і ти закрила за собою Двері,ні,не ті,що не назовні,не Двері в Дім,а Двері в мою Душу,моя дуже солодка дівчинко!
Знаєш,інколи мені хочеться прокинутись без Душі-нічого не відчувати,не хотіти і не знати,жити бЕЗ пам*яті і спогадів...
Вільний,абсолютно,вільний!Роби,що хочеш! Живи,як прагнеш!Але чого варте таке життя?Життя без тебе,бодай у снах-коротких невротичних рефлексіях завжди неспокійної пам*яті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432422
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 19.06.2013
Один з останніх імбіцилів,
Дуже розвинутих поколінь...
Дитя тотального божевілля
І безперервних потрясінь!
Я просто мавпа з міні-мозком,
Нічого не хочу,ні про що не мрію...
Мої уста заклеєні воском,
А очі смутком безнадії!
15.06.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431613
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.06.2013
Камінні сльози Дон Жуана,
В долонях Донни Анни сніг...
Час висушив моря і океани,
На сторінки у книги ліг!
Рзбите скло людських історій,
Присипав попелом-сльозами...
Віідносність абсолютних категорій,
Розбив,розвіяв за вітрами!
Камінне серце Дон Жуана,
Ледь чутний Донни Анни сміх...
Його душа суцільні рани,
Її душа суцільний сніг!
Всі йдуть крізь терни і крізь сльози,
Куди Господь веде людей?
У край небесний-в чисті роси,
Під злий покров чужих ночей?
Туди,де не важать ні Слово,ні шпага,
Де душа цінніша,ніж клинок...
Пора ставати на небесні ваги,
Страшний і моторошний крок!
У сорочці із своїх Страстей,
У вінку із своєї Любові...
Не перед суд людських очей,
А перед суд Плоті і Крові!
Камінні сльози Дон Жуана,
В долонях Донни Анни сніг...
Він був народжений титаном,
Проте побут зламати не зміг:
Не оминув,ні заздрості,ні злості,
Ні вбивства,ні навіть олжі...
Його душа уся в корості,
В його душі багряніють ножі!
Але він кохав і був коханим,
Все проти нього і єдине за...
Бальзамом на минулі рани,
Ніжне тіло,гнучке,як лоза!
ЇЇ душа чудова,її тіло,
Яке давно в землі зітліло!
Тепер він стане перед Богом,
Що зможе він сказать Йому?
Що все життя шукав Дорогу,
Хоч був закинутий в Пітьму!
13.06.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431281
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.06.2013
3.
Гаврила знал,что неподьемных крестов нет,но у него не всегда хватало сил верить в это до конца,не отравляя сомнениями душу...Беда Гаврилы была в том что он заранее воздвигал перед собой стены, еще даже не сделав первый шаг.Его пугал страх неудачи,боязнь ответственности за собственную жизнь,хотя он конечно знал,что только из поражения может произрости натоящая победа...
Знал,но все равно боялся.
"Так всех нас в трусов превращает мысль,
И вянет, как цветок, решимость наша
В бесплодье умственного тупика,
Так погибают замыслы с размахом,
В начале обещавшие успех,
От промедленья долгого...
Но тише,тише,тише!"
Вот вам и Вильям,вот вам и Шекспир...
Заковыка,только в том, что Гаврила не был был Гамлетом,он был обычным подростком,наощупь ищущим свою дорогу в жизни,разбивая стены сомнений и страхов. Я не стал ли он от этого сильнее,но мудрее, наверно...
4.
-Ноги,ноги...Что ты заладил?Застрял на одной мысли и всё тут.Вот у некоторых людей души нет....Душу потерять ....вот что страшно на самом деле,а у тебя с ней.слава Богу, все в порядке...Пойми,если ты застываешь на чем то одном ты не способен двигатся дальше,открывать и приобретать что-то новое,неизведанное....
-Я знаю,Учитель,но боюсь!
- Все боятся...Кто управляет твоей Жизнью ты или твой страх?Научись подчинять его себе,обуздывать,приручать...Ищи,ищи свою внутренную свободу,и в конце концов ты обязательно ее найдешь.Не бойся,мечтай,работай,твори,борись.Ты же знаешь Истину:Кто стучит,тому и открывают...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430814
рубрика: Проза, Філософська лірика
дата поступления 11.06.2013
Останній терпкий поцілунок з присмаком сліз...
Ти плачеш:щиро,беззастережно і відверто як дитина...
Мені боляче від цього,але водночас я тішуся, бо знаю,що не був для тебе іграшкою,випадковим перехожим на перехрестях твого життя,твоїх зап*ясть твоїх губ і очей...Ти мене любила,хоч і недовго...Та хіба є в цьому світі щось Вічне?
Я вибіг (чи то пак виповз)з твого під*їзду,насилу гамуючи сльози,які душили мені горло і різали очі...
Наче в тумані сів у потрібну маршрутку,доїхав додому і лише там остаточно зрозумів,що гра скінчена...
Більше зі мною нічого не буде,а якщо й буде то НЕ З ТОБОЮ,НЕ ВІД ТЕБЕ,НЕ ТВОЄ...Я відчував себе,як анафемований,відлучений від церкви,від неба,від ніжності,від Сонця,як дитина у якої вкрали Янгола-охоронця,Ти так і не вмерла в мені остаточно,ти віднайшла в мені безсмертя і житимеш в моєму серці вічно,і Ніхто з тих,хто буде зі мною не зітре тебе до кінця з глибин моєї пам*яті,із ліній моїх долонь,бо я лише тліюча іскра,а ти невгасимий Вогонь.
Наша мрія про затишний будиночок біля моря так і не збулася.Він у тебе буде,я знаю,але не зі мною.
Ти пам*ятаєш Чеберяйчиків?Коли тобі було важко,я просив тебе їх уявляти,і ти ховалися за ними як за стіною від усіх своїх бід,напастей і розчарувань.
Чеберяйчики уявлялися нам білими пухнастими,СОНЯЧНИМИ створіннями,щось на зразок зайчиків,які живуть в житах і обожнюють,щоб їх лоскотали…То для них найбільших розкоші.Але приходять ці дивовижечки лише до душ чистих праведних і світлих:таких як ти.Їх призначенням є дарувати людям радість і сміх та оберігати їх від зла.
Хай вони і надалі будуть з тобою і тими,хто тобі насправді дорогий.
Люблю тебе дуже….
Прости-прощай,і будь щасливою!
Хай береже тебе Господь і Богоматір Волинська…
Пам*ятаєш я писав тобі це у листах? Хай і життя твоє буде таким як наші листи- світлим,ніжним жаданим і мрійливим:солодким,як кринична вода…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430195
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 08.06.2013
Між Юлями і Ланами,
Між морями й океанами,
Поміж тверезими і п*яними-
старими відкритими ранами...
Шукав я світло- Бога у собі,
Та знеходив:бачив тільки звіра...
Списав усе на долю:"Let it be",
В мені так мало живе віри,
В мене немає чуття міри-
Давно уже зламали ліру!
Куди,куди мені іти?
Зруйновані усі мости!
Я знаю,я на дні,
Але у квітах ти!
В нев*янучій весні,
В безодні Висоти!
Я знаю,вірю,ти щаслива,
Я вірю,і цього мені достатньо...
А моє серце?Неживе,брехливе...
І дні мої безглузді й марнотратні!
Та попри все це серце повсякчас тебе любило,
А ти його безжально,байдуже убила...
Що ж?Скажу я на прощання,мила:
"Прости за все:за сльози,
За поцілунки і за роси:
Вони нам дарували більш печалі,аніж Сонця,
Я відпускаю в небо Янгола-охоронця:
Мені він на Землі вже не потрібен більше,
Бо ти мене навіки в самоті залишиш!"
04.06.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429351
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2013
Моє серце догоріло восени,
Лишились пост осінні сни...
Жахливим синім полум*ям горіла,
Душа моя,душа моя і крила!
Убила ти мене безболісно і вміло,
Встромила ніж у живе тіло!
Довго не мучилось,не тліло,
Моє серце восени згоріло...
02.06.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429092
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 03.06.2013
1
Пока человек не сдается,он сильнее своей судьбы,сильнее своей судьбы,сильнее своей судьбы",-мысленно твердил он одну и ту же фразу из Ремарка.
"Это правда или очередной самообман,еще одно средство ухода от реальности,жалкая попытка успокоить мятежную душу? Не знаю,по мне главное чтоб ты в это верил,а все остальное не так важно...Если какая-то цитата из классики тебе помогает,то почему бы нет?То,от чего ты становишься светлей и радостней отвергать не следует, ибо в этом и есть истинная сила,тот заветный маяк,который ты всю жизнь ищешь:любовь,детский смех,друзья,улыбки людей знакомых и незнакомых,ее сияющие и лучистые глаза...Да-да,главное пробиться к Солнцу,в глубину ее глаз,она не отступит,она не предаст..."
Дело в том,что молодой человек,разговаривал сам с собой.Он это делал довольно часто,из-за чего одни его знакомЫЕ называли его шизиком,другие же говорили что он непризнанный гений,что в общем-то не мешало ему быть шизиком.
Этот юноша вовсе не был умалишенным,его разговоры с самим собой были обычным эхом юеошеского максимализма:глупым протестом против людей,мира и собственного одиночества.
"Звеню костылями,звеню кандалами,я торговец вещими снами"-любил он говорить о себе.
Или вот еще:"Если твой мир четыре стены и два костыля,едва ли ты оценишь запах ковыля,едва ли ты напьешься неба,потому весь твой мир небыль,ведь у тебя виноваты все,все только не ты,Ты-ребенок мрака,жертва суеты,а хочется любви,любви и доброты..."
Да-да, Доброты,Доброты,а не сострадания,вот что ему на самом деле было нужно...
А все от чего?Преждевременные роды у матери(почему никто до сих пор толком не знает),слезы,плач,в результате недоношенный шестимесячный ребенок с ДЦП на руках у молодой пары,которая едва ли знала на первых порах,что с ним делать,поскольку надеялись,что родиться нормальное,здоровое дитя,которое будет им опорой и отрадой на старости,а родилось "вот это"-Гаврила...
Нет,Гаврила в общем-то неплохой,симпотный парень,но врачи сказали,что Гаврила никогда не будет бегать,никогда не будет прыгать.
2
Полоса отчуждения по отношению к миру,мир его презирал и Гаврила отвечал ему тем же.Тогда он еще не знал что наличие исправных ног,рук,головы,и других не менее важных частей тела,автоматически не приблизит тебя к небу и не сделает счастливым.
Да,может будет меньше скорби и страданий,больше комфорта,но ведь все дороги у нас под ногами…
Ха-ха…Смешно…Под ногами…а ног то нету,то есть они конечно есть,но не такие, как хотелось бы,у человека всегда всё не так как ему хотелось бы,пока у него не забрать то,что для него намного важнее чем он сам,роскошь тела,и привычная бытовая благодать.
Ибо только без лишней шелухи,ты можешь понять чего стоит человек на самом деле без своїх неотьемлемых благ:денег, власти, мобильных телефонов и девушек на одну ночь.
Итак,Гаврила…Сначал он хотел быть космонавтом,потом просто летчиком, потом генералом времен войны 1812 года,но все свои мечты,он ситал недостижимыми из-за слабости и болезненности своего тела…Тогда мальчик не знал,что его Дух,намного сильнее и намного ценее внешней оболочки.Его тело видели все,Дух же не видел никто…
И никто не ведал Глубин Его Силы,увы даже сам Гаврила…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428383
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.05.2013
Господь окольными путями не ведет:
Зачем нам позволять душе лениться?
В подарок боль-ламать руками лёд,
До самой последней своей страницы...
Господь окольными путями не ведет:
Грешно нам позволять себе лениться,
Несчастны мы и нас никто не ждет,
Наши сны где-то в солнечных спицах:
В лучах огромной и теплой звезды,
Наши судьбы и наши следы!
27.05.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427686
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 27.05.2013
Хочу тебе і трохи поезії,
А більше нічого не треба...
Мого життя недосконалі терції,
Вриваються прямо в небо!
Розривають шовкові покрови,
Кричать усім,про те,що я живий...
Я зітканий із плоті та із крові,
І я вже майже до решти твій!
У вирі людських страстей,
У вирі новин та війн...
У танці нових ідей,
Дозволь тобі,наче своїй:
Вплести мою долю у коси...
Дозволь тобі,далекій і чужій,
Подарувати власні сльози!
24.05.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427090
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.05.2013
1. Геометрична прогресія закоханості: ти згадуєш людину щоденно,думаєш про неї,подумки обіймаєш,усміхаєшся до неї у сні,і мрієш одного дня прокинутись з нею поряд.
2. Можна змити кров і бруд з покалічених рук,але як змити втому і відчай з душі до краю випитої і витоптаної?
3.Воїн не звертає уваги на те,що скажуть люди,не тому що він гордий,просто він знає,що громадська думка часто буває страшнішою за будь яку кулю,петлю чи гільйотину...
4.Якщо є знання того,що вдома на тебе хтось чекає,ти виграєш будь-яку битву,навіть якщо шанси твої мізерні.
5.Любов-це обійми мовчань,мовчання обіймів,тиша і спокій снів,Любов-це радість і відсутність зайвих слів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426334
рубрика: Проза, Філософська лірика
дата поступления 21.05.2013
Мне через нее не переступить никогда,
Она лежит поперек моей судьбы...
Моя заветная,запретная звезда,
Что толку думать:"Если бы?"
Если бы что?Еслы бы она не пришла?
Ведь не она источник моего зла...
А я... только я сам...
Она мой свет и мой храм,
Свеча в моем измученном,усталом сердце
Пришедшая,чтобы помочь мне согреться,
А потом опять уйти к себе на небо,
А мне куда?А мне обратно в небыль!
19.05.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425960
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.05.2013