Той,що воює з вітряками

Сторінки (13/1236):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 »

Чорноморсько-махновський ліричний

Я  дуже  хочу  бути  з  тобою,
йти  по  міннному  полю  твоїх  мовчанок....
Важко  почувати  себе  ізгоєм,
В  тобі  є  щось  від  махновських  тачанок!
від  кулеметних  і  шквальних  вогнів,
За  один  єдиний  наш  спільний  світанок,
віддав  би  я  сотні  минулих  життів!
Але  вибір  завжди  за  тобою,
За  тобою,моя  маківко  солодка,
Твоє  ім*я  кипить  в  мені  рікою,
Без  тебе  я  всього  лише  обгортка!
Під  якою  нічого  насправді  немає,
Занадто  близько  стою  від  краю,
І  наперед  вже  знаю  що  програю,
у  поєдинку  наших  егоїзмів,
у  боротьбі  незрілих  ще  любовей,
Я  потону  у  морі  із  мелізмів,
Наспіваних  тобою  колискових!
У  таких  герцях  не  буває  крові,
Але  завжди  достатньо  щирих  сліз,
Я  прошу  тебе  моя  кайфова,
Стань  мені  моїм  Кара  Деніз!
Подаруй  мені  трошки  спокОю,
Тепла  і  ніжності  перед  боєм,
Стань    для  мене  Чорним  морем,
Хочеш  радістю,хочеш  горем,
Але  будь  зі  мною,просто  будь,
Бо  без  тебе  буття  лише  ртуть...
Бо  без  тебе  буття  лише  фaрс,
чи  хтось  колись  врятує  нас
від  химери  зблолених  ілюзій?
Я  без  тебе  завжди  у  напрузі,
Моя  маленька,сміхотлива  Сьюзі!


*Кара  Деніз-у  перекладі  з  турецької  "Чорне  море"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509823
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 07.07.2014


Харково-галицьке

Хто  зараз  читає  Арістофана?
Хто  пам*ятає  старого  Есхіла?
В  країні,де  квітнуть  волошками  рани,
А  чорне  чомусь  називають  білим...
Де  рушниці  роздають  просто  так,
Щоб  було  спокійніше  на  ніч...
Я  в  цьому  світі  останній  дивак,
Мені  однакові  Харків  і  Галич!
Я  люблю  цю  землю  бо  вона  моя:
(не  Москва,не  Новоросія),
а  свята  моя  Київська  Русь...
Я  люблю  цю  землю,бо  знаю,що  я,
Душею  босою  у  неї    повернусь!
Коли  у  мене  забереться  тіло,
А  за  спиною  будуть  білі  крила,
Я  знову  повернуся  у  Вітчизну,
На  третій  день  жалоб  і  тризни!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509629
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 06.07.2014


Домівці Вітрів

Люблю  дивитись  ввечері  на  зірку,
І  уявляти,  що  це  ти....
Коли  в  душі  так  боляче  і  гірко,
А  за  спиною  спалені  мости!

Люблю  дивитись  ввечері  на  зірку,
і  плакати  до  неї  й  говорити,
Господь  нас  тішить  зорями  справіку
відводить  від  землі  метеорити,

Які  достиглими  плодами  впали  з  неба
а  мені  треба,ой  як  мені  треба,
Тобою  дихати  -тобою  струменіти,
Я  так  боюсь  тобою  відболіти!

у  тебе  вірші  мов  маленькі  діти,
світлі  сонячні  й  на  диво  ніжні,
Які  боюся  ненароком  зачепити,
Бо  я  для  них  занадто  грішний!

А  може  й  ні:ти  скажеш  все  сама,
Воскресне  день,розсіється  пітьма,
Коли  нарешті  я  тебе  побачу,
Відчую  я,що  я  таки  щось  значу!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509447
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 05.07.2014


Шоколад

Ти  їстимеш  шоколад  із  моїх  рук,
А  я  зриватиму  із  твоїх  губ  нектар…
Ловитиму  я  твого  серця  кожен  стук,
Шепотітиму  що  ти  мій  кращий  дар!

Найчутливіший  радар  з  можливих,
Налаштований  на  всі  мої  частоти…
Ти  мов  гаряча  житня  нива,
шалена  буря  у  чужих  широтах!

Я  до  сьогодні  не  знаю  хто  ти,
В  тобі  присутнє  все  водночас…
Блакитного  неба  ноти
З  очей  твоїх  мироточать!

Ні,не  свята,а  звичайна  земна,
Земна  і  достатньо  грішна…
Але  ти  моя  до  останку,до  дна
Мені  з  тобою  дуже  втішно!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509189
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 04.07.2014


Особово-займенникове

Важко  призвичаїти  до  особового  займенника"моя"
Ту,яка  не  звикла  нікому  коритись...
А  мені  нелегко  бути  першим  бо  я,
надто  звик  на  світ  із  низу  вверх  дивитись!

Але  кожен  колись  вперше  ламає  систему,
і  виходить  на  прикордонні  рубежі...
Руйнує  усталені  матричні  схеми,
І  міняє  книги  на  ножі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508995
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 03.07.2014


Відьми і Макбет

Бойовики  виймали  із  мене  серце,
Воно  гарячим-теплим  ще  було…
РФ  по  батьківській  землі  топчеться,
І  править  бал  вселенське  зло!

Не  тішить  більш  око  зело,
І  душу  тривожить  небо…
Бо  кожен  із  нас  пілот,
Нащадки  богині  Геби

гинуть,за  землю,а  не  за  майдани,
А  окупант  сміється  безтурботно…
Плює  безбожно  на  Вітчизни  рани,
На  лик  Оранти  зболено-скорботний!

І  косить  нас  усіх  чумний  бенкет,
На  площах  тільки  відьми  і  Макбет!


*Ге́ба  (гр.  Ήβα)  —  вродлива  дочка  Зевса  й  Гери,  богиня  вічної  молодості,  На  Олімпі  частувала  богів  нектаром  та  амбросією.  Ім'я  Геба  походить  від  грецького  слова,  що  означає  "Юність"  або  "розквіті  сил".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508794
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.07.2014


Листи з війни

Ти  мені  снилась  лише  один  раз,
Але  цього  достатньо  для  безсмертя…
Коли  весь  світ  навколо  нас,
Повниться  апостолами  смерті!

Коли  пишу  тобі  листи  під  дулами  братніх  гвинтівок,
Не  думаю  чого  насправді  вартий!
Ми  просто  тіні  давніх  фотоплівок,
Ми  бігуни  зупинені  на  старті!

Зняті  з  дистанції  брутально  і  дочасно,
Я  часто  мрію:як  би  було  класно
Прокидатися  з  тобою  без  війни,
Мій  диво-янгол-світло  без  вини!

Без  блок-постів,без  бою  і  кордонів,
Готовий  я  лягти  в  твої  долоні!

     

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508552
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.07.2014


«Sus Minervam docet»

Я  на  грані  абсолютного  божевілля,
За  відсутності  сонця  і  розуміння…
Шукаю  рятунку  у  друзях  ,в  цитатах  і  в  книгах,
За  Нових  часів  воював  би  в  Католицьких  Лігах,  

А  в  Середньовіччі  був  би  хрестоносцем,
А  так  лиш  :  «Sus  Minervam  docet»:
Сумний  зброєносець  епохи,
Блазень  царя  Гороха!

Я  на  грані  безуму,неврозу,божевілля,
За  відсутності  дива-  цілющого  зілля,
Шукаю  порятунку  в  старих  книгах,
І  чую:під  ногами  тріщить  крига…

А  під  нею  безмір  талої  води,
Пропащі  душі  і  людські  труди…
І  я  колись  також  піду  туди,
На  Атлантиди  понівечені  хребти!



*Sus  Minervam  docet»-«Свиня  вчить  Мінерву»,або  «Невіглас  повчає  мудрого».
Прислів*я  про  тих  хто  навчає  інших  сам  не  знаючи  нічого.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508363
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.06.2014


Найніжніша сталь

Я  дивлюсь  в  твої  очі  і  думаю,
що  так  мають  виглядати  океани,
гаряче  світло  твоїх  світлин...
ти  для  мене  як  улюблена  книга,
яку  я  повсякчас  ношу  з  собою,
моє  серце  -одномісний  рюкзак  
в  якому  завжди  є  місце  для  тебе:
для  свята,що  має  початок,
але  не  має  завершень,
ти  сильна,ти  не  визнаєш  поразок,
бо  знаєш-  там  де  є  любов
жодних  поразок  бути  не  може:
Вона  довготерпить  і  покриває  все!
Бо  відстань  насправді  
найлегша  з  можливих  нош,
з  тобою  солодкий  і  сніг  і  дощ,
і  радість  світла  і  печаль,
бо  ти  зі  мною  найніжніша  сталь!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508124
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 29.06.2014


Правда країни Моксель

Я  бачив  чеченців  на  вулицях  міст  з  собачими  головами  
притороченими  до  кінських  сідел…
Іван  Грозний  не  помер,
Іван  Грозний  повернувся  з  Грозного,
Щоб  вершити  нам  Руську  правду:
Руську,  чи  то  пак,  Московську-
Правду  Країни  Моксель,
Яка  не  має  нічого  спільного  з  трепетом  наших  знамен
І  синхронним  биттям  наших  сердець!
Яка  не  має  нічого  спільного
 із  гірко-солодким  димом  наших  перемог
та  зорями  в  очах  наших  дівчат!
Наша  правда-це  ангели  збитих  вертольотів,  
це  сльози  сотень  тисяч  матерів
і  розпачливі  зойки  жінок,
які  не  дочекались  коханих  додому!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507946
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.06.2014


Емпат

Я  тішусь-ти  радієш  моїм  листам,
Я    думав  ти  забула  про  мене  вже…
І  відмічаєш  мене,як  спам,
На  фоні  всіх  своїх  протеже!
 
На  фоні  тих  хто  дорожчий  в  стократ,
Тих  хто  рідніший  і  ближчий…
Я  відчайдушний  сумний  емпат,
Навряд  чи  я  буду  іншим!
 
На  фоні  життєвих  ілюзій  і  втрат,
Я  щось  більше  ніж  друг,
Але  менше  ніж  брат!

*Емпа́тія  (англ.  empathy  від  (грец.  patho)  —  співпереживання)  —  розуміння  стану  іншої  людини,  почуттів,  психічних  станів    в  формі  співпереживання.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507684
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.06.2014


Безмитні і Божі

Хай  у  тебе  не  буде,ані  ножових,
ані  тим  більше  вогнепальних…
Хай  буде  спокій,благодать  
і  тиша  у  районах  спальних...
Хай  буде  всюди  хліб,вино  і  мир...
Хай  буде  ніжність  і  любов  
у  кожній  із  твоїх  квартир!
Хай  діти  будуть  світлі  і  незмінні,
На  квіти  прекрасні  схожі,
І    кордони  всі  будуть  безмитні,
Бо  всі  ми  однаково  Божі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507515
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.06.2014


Карликове

Ти  найкращий  музичний  інструмент,
А  сміх  твій-  найсолодші  ноти…
Кожен  вигин  твого  тіла,
як  гірська  вершина  
взята  з  боєм
кров*ю,потом  і  слізьми!
Ти  ідеальна  протиотрута
від  рутинності  буднів,
від  повсякденних  «але,  «якщо»,  «боюся»,  і  «не  можу».
Так  хочеться  тебе  поцілувати,
пірнути  пальцями  в  ріку  твого    волосся,
Знаю  забагато  хочу,
але  таким  карликам  ,як  я,
Треба  тягнутися  до  чогось  недосяжного,
Щоб  стати  вищими  хоч  на  йоту!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507047
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.06.2014


Квіти і комети

Хай  Господь  береже  тебе  від  бід,
Від  земних  і  позаземних  митарств,
Ти  наймиліший  у  серці  слід,
А  я  твій  запеклий  ненависний  Марс!

Я  випадкова  планета,
У  полі  зору  твоїх  орбіт…
Жорстока  і  злісна  комета,
Націлена  на  твій  світ!

Хай  Господь  тебе  захистить,
Від  земних  і  позаземних  митарств…
Будь  яке  горе  колись  відболить,
І  зникнуть  тягарі  старих  образ!

Ти  нагадуєш  мені  блакитну  квітку,
Тремтливе  світло  небесних  екранів…
Такі  як  ти  не  створені  для  клітки,
А  тільки  для  свободи  і  кохання!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506451
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.06.2014


Троянді моїх доріг

Якщо  у  тебе  коли-небудь  буде  будиночок  на  березі  моря  і  син,
Згадай  про  мене,
згадай  як  ловила  в  рибальські  сіті  своїх  очей,
Як  плавила  в  горнилі  своїх  рук,
творила  устами,
ліпила  дотиками
і  шепотами  лікувала,
чергуючи  поцілунки  з  танцями,
а  потім  навпаки-
танці  з  поцілунками!
Коли  в  тебе  буде  будинок  на  березі  моря  і  донька,
Згадай  про  мене  хоча  б  раз,
І  це  буде  найбільшою  нагородою  з  можливих
Для  самотнього  воїна  запилених  доріг!


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506243
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.06.2014


Бо-не ведмедик, не ведмедик Бо

Ти  називаєш  мене  Бо-
як  ведмедика  з  прадавньої  реклами,
Що  може  бути  кращим  у  цьому  світі?
Я  впиваюсь  твоїми  п*янкими  устами,
Як  ти  –оберемками  квітів!

Чи  зможу  я  колись  віддячити  тобі,
Що  подарую  тобі,єдина?
Я-блазень:в  мене  вітер  в  голові,
Але  я  прагну  від  тебе  сина!

Ти  називаєш  мене  тепло  і  трепетно:  «Бо!»
У  цьому  є  щось  світле-справді  Боже…
А  я  ?Ну  що  я?Окрім  Жадана  і    Рембо,
Навряд  чи  згадаю  щось  гоже!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506075
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2014


Кольори цього світу

Коли  не  сплю,часто  думаю  про  кольори  цього  світу,
Про  ангелів  –таких  як  ти,і  про  бродячих,як  я  псів…
У  ангелів  очі  завжди  повняться  нетутешнім  теплом,
а  у  бродяг-вони  вічно  сумні-
немов  повиті  кіптявою  втрачених  доріг!
Коли  не  сплю  часто  думаю  як  ти  усміхаєшся  уві  сні.
Кому?Можливо  навіть  мені.
Я  думаю  про  це  і  мені  стає  легше,
і  камінець  в  грудях  здається  не  таким  важким:
той,який  люди  називають  серцем.
У  янголів  немає  серця-вони  безтілесні,
а  отже  безсмертні:
у  них  замість  серця  –сонце!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505886
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 18.06.2014


Конвульсивне

Ти  пам*ятаєш,  як  я  бився  з  конвульсіями?  
При  переході  із  теплого  літа  в  холодну  осінь…
Нерівномірними,аритмічними  пульсами,
А  я  пам*ятаю  досі:

Як  мені  було  холодно-  за  Фаренгейтом  і  за  Цельсієм…
в  душі  і  в  тілі  було  дуже  зимно…
Життя  видавалось  холодними,дивними    рельсами,
Які  неминуче  ведуть  до  загину!

Та  попри  все  життя  дивним  чином  вміщалось,
У  кожному  з  твоїх  віршів…
Було  боляче  та  я  знав,щоб  надалі  не  сталось,
Я  не  буду  з  тобою  більше!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505617
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.06.2014


Чортківській чарівниці

Ти  мені  болиш,чортківська  чарівнице,
Ти  мені  вогнем  печеш!
На  тілі  ще  досі  сліди  від  сириці,
Твоїх  полонів  і  моїх  пожеж!

Моїх  образ,намолена  столице,
Холодна,біла,недосяжна  верш…
Але  ж,
самотнім  хлопчикам  сторицею
вертають  на  тім  березі,
авжеж?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505306
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.06.2014


Близькосхідне

Ти  як  завжди  цілуєш  їй  губи  і  плечі,
Шепочеш  їй  ніжності  на  ніч…
І  навіть  не  згадуєш  ти  до  речі,
Полеглих  братів,які  з  Богом
віч  на  віч!

Твоя  країна-  суцільний  блок-пост,
І  Схід  як  ніколи  близько…
Земля  твоїх  предків  новітній  Норд-ост,
І  небо  загрозливо-низьке:

У  небі  тісно-  гул  від    літаків,
Ти  вже  не  знаєш  де  свої,а  де  чужі,
А  діти  скоро  продаватимуть  квітки,
Щоб  накупити  армійських  ножів!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505131
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.06.2014


Літературні алюзії

Інколи  мені  жаль,що  ти  не  горіхове  зерня,
Що  не  можна  сховати  тебе  на  серці,
Що  не  можна  пробитись  зірками  крізь  терни,
Не  здавшись  на  волю  сліпих  інерцій!

Жаль,що  не  можна  осісти  вишневим  соком,
Чи  виноградним-в  тебе  на  устах…
Щоб  сяйво  вдихати  твоїх  глибоких,
як  море  сонетів
і  вічних,мов  небо  октав!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504950
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 13.06.2014


Дівчинка під знаком Лева (3-6)

                                                                                                                 3.
-Тьом,ну  Тьом,ну  йдьом!-кричав  мені  Клишоногий  майже  на  вухо,хоч  знає  сволота,що  я  того  не  люблю.
-Що  я  там  забув?-невдоволено  муркнув  я.
-Вкусняшки…Багато  різних.Може  й  вірменок  надибаєм,як  ти  любиш-продовжував  Грег  свою  чорну  справу.
-Ну  мені  тра  подумати-затявся  я.
-На  місці  подумаєш,якщо  думалку  не  загубиш-правив  своєї  Клишоногий.
-Те,що  є  загубити  не  можна,чого  не  скажеш  про  тебе-резонно  зауважив  я.
-Це  ти  про  що  зараз  говорив?-образився  Грег…
-Ладно,не  зважай,  ідем!-попустився  я.
Але  завбачливо  попередив  товариша,що  якщо  вірменок  не  буде  я  намну  йому  боки.



                                                                                 4.
Власне  все  дійство,чи  то  пак  оргія,як  любив  я  часом  казати  ,відбувалося  у  Клишоногого  на  квартирі,котрий  був  музикантом  у  вільний  від  алкоголю  час,тож  його  знало  пів  міста,якщо  не  все…Я  маю  на  увазі  перш  за  все  дівчаток-прихильниць  його,  так  би    мовити  творчості.
Коли  ми  прийшли  на  вулиці  вже  сутеніло.Двері  нам  відчинила  Данка-сестра  залізного  дроворуба,який  мене  сюди  пртягнув  (Грега  тобто).
«Заходьте  починається»-сказала.
-Ти  чув  починається?-дибілкувато  повторив  Грег  і  безапеляційно  заштовхав  мене  до  вітальні(Хоча  я  б  радше  пішов  на  кухню)
У  Данки  сьогодні  було  день  народження,тож  бідаха,мусила  терпляче  вислуховувати  всю  ахінею,котру  їй  несли  в  цей  день.Я  також  відначився:бовкнув  щось  про  небагатослівність  як  ключ  до  мудрості…(Іменнинниця  була  неговіркою).
Я  сяк  так  відбув  урочисту  частину  і  кілька  разів  поривався  відкланятись  і  піти  додому,проте  щоразу  методично  натрапляв  на  залізну  лапу  Грега,котра  галантно  садила  мене  на  місце.
Від  нічого  робити  я  почав  вивчати  обличчя  і  жести  присутніх.
Найбільше  мою  увагу  привернула  дівчинка  із  срібними  браслетами  на  зап*ястях,які  мелодично  подзвонювали  при  кожному  її  русі.
Решту  вечора  я    заворожено  слухав  цей  подзвін  і  дума  що  так  має  звучати  моя  душа…

                                                                               
                                                                                             5.
-Чуєш,Цой,  проведи  дівчину  додому,будь  другом-попросив  Грег  після  того  як  все  закінчилось.-Вона  живе  з  тобою  по  сусідству,а  мені  ще  треба-допомогти  прибрати  тут  все.
-Ок,-відповів  я.-Якщо  вона  не  проти.
-Вона  не  проти.-почув  я  вже  знайомий  голос  за  спиною.-Але  якщо  ви  почитаєте  свої  вірші.Грег  сказав  мені,що  ви  поет…
-Він  тріпло  просто  –осудливо  глипнув  я  на  свого  «промоутера».-Язик  у  нього  задовгий.
Ми  попрощалися  з  Данкою,подякували  за  гостину  і  вийшли.


                                                                                             6.
Холодна  осіння  ніч  студила  тіло,але  не  душу.Незнайомка  мерзлякувато  щулилась  від  зимного  вітру,марно  намагаючись  якось  зігрітись  ховала  руки  в  кишені  пальта.Я  на  автоматі-взяв  куртку  накинув  їй  на  плечі.
-Дякую,-ледь  чутно  сказала  вона,і  несподівано  взяла  мене  за  руку.Її  пальці  були  холодними,мої  напрочуд  теплими.Я  зробив  вигляд  що  так  і  повинно  бути.
-Грег,називав  тебе  Цоєм  чому?-втомившись  мовчати  спитала  вона.
-«Кіно»  люблю,-як  завжди  вичерпно  буркнув  я.
-А  що  ще  ти  любиш?  Що  ще  ти  любиш  окрім  цієї  музики?
(О,ми  вже  на  «ти»  перейшли.Поганий  тон,  але  хороший  знак,-подумав  я  але  промовчав.)
-Я  Люблю  небо,зорі,і  тваринок,але  людей  не  люблю.
-А  поезію?-спитала  вона.
-І  поезію.-згодився  я.
-А  танці?-не  втомлювалась  вона.
-Не  танцюю.-відповів.
 -А  коли  тобі?
-Коли  мені  що?
 -Коли  тобі  танцюють?
-Не  знаю,ніхто  не  наважувався.
-Заходь    якось  до  мене  ,може  я  наважусь.-лукаво  посміхнулась  вона.
-Це  мене  й  лякає.-бовнув  я.
-Боїшся  ?-запитала,подивившись  мені  в  очі.
-Невимовно-відповів  затуливши  обличчя  руками,на  знак  трепету  і  страху.
-Ти  як  мала  дитина,засміялась  вона.-І  відвела  мої  долоні  від  лиця.-Не  бійся  не  вкушу  я  тебе.
-А  дарма.-зауважив    я.
-Телепень-образилась  вона.
-Моя  мама  теж  так  каже.
-Як  я  її  розумію.
За  такими  нехитрими  балачками  ми  не  помітно  підійшли  до  її  будинку-до  ветхої  споруди    під  номером  сім  у  старому  забитому  багатоквартирками  дворі.
«У  древніх  сім  сакральне  число»-подумав  я,  коли  за  нею  зачинились  двері  під*їзду.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504527
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 11.06.2014


Денежное

Я  не  спешу,и  не  рвусь  к  деньгам,
Мне  деньги  в  сущности  ни  к  чему,
Ведь  это  просто  обычный  хлам,
Который  всех  нас  влечет  во  тьму!

Я  не  спешу,не  стремлюсь  к  любви,
Любовь  и  ненависть  заодно…
Но  бродит  грустью  в  моей  крови,
Надежды  ежевичное  вино!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504461
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.06.2014


Австралопітек

Ти  мій  улюблений  хранитель  александрійських  бібліотек,
Ти  єдине  джерело  усіх  можливих  віршів....
А  я  на  фоні  тебе-  архаїзм,я    австралопітек,
Навряд  чи  в  тебе  колись  буде  гірший!

А  кращий-не  знаю,не  мені  судити,
Я  хотів  би,щоб  в  тебе  все  було  якнайкраще...
Поки  я  й  далі  буду  комусь  боліти,
Набридливим  зубом-гнилим  і  пропащим:

Бо  що  таке  спокій?Спокою  немає,
Є  тільки  вічна  холодна  війна...
Таким  як  ти  ближче  до  краю,
Таким  як  я  ближче  до  дна!

Бо  спокій  мій  -квіти  в  гвинтівках,
Постійний  бунт-пікети  та  протести...
Самотності  звичні  глибокі  криївки,
І  корпус  тінейджерських  текстів!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504361
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.06.2014


Троїцьке

Ти  пахнеш  лепехою,літом  і  Трійцею,
Твоєї  сили  й  сонця  вистачить  на  всіх….
Якби  я  був  найманим  вбивцею,
Я  б  не  наважився  зайти  за  твій  поріг!

На  тебе  не  здійняв  би  руку,
Не  смів  би  навіть  подивитись  в  очі….
І  не  порушив  би  жодним  звуком,
спокійні  сни  твоєї  диво-дочки!

Світлим  безтілесним  духом,
Торкнувся  б  твоєї  мочки…
Ти-симфонія  мого  слуху,
 Чиста  і  непорочна!

Я  став  би  водою  гірських  потоків,
А    з  тобою  були  б  кращі  і  сильніші…
Бо  ж  дивну  музику  твоїх  кроків,
Писав  Хтось  вищий  та  мудріший!

І  не  для  мене,  сонце,точно  не  для  мене:
Для  блазня  чеснота  вчасно  піти  зі  сцени!

Ти  пахнеш  лепехою,літом  і  Трійцею,
Твоєї  сили  й  сонця  вистачить  на  всіх…
Якби  я  був  найманим  вбивцею,
Я  ліг  би  покірно  тобі  до  ніг!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504124
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.06.2014


Королеві маргариток

Кричати  всім  що  я  тебе  люблю,
Спотикаючись  об  посмішку  зневаги,
Уподібнившись  байдужому  нулю,
Забувши  друзів  та  усі  розваги…

В  собі  тихесенько  плести,
Слова,які  могли  б  льоди  пробити,
Які  могли  би  навести  мости,
До  серця  королеви  маргариток!

Які  нарешті  б  залатали  діри,
У  понівечених  вітрами  кораблях…
Додавши  трохи  трепету  і  віри,
У  те  що  правильний  у  мене  шлях!

Я  світла  смужка  у  тебе  в  снах,
Скупа  надія  для  твого  світу…
Шукав  тебе  я  по  всіх  морях,
Як  мандрівник  шалений  Атлантиду!

Як  Ясон  колись  шукав  Руно,
Забувши  про  пітьму  і  небезпеку…
Бо  мені  без  тебе  все  одно,
Що  навколо  холод  чи  спека!

Бо  мені  насправді  все  одно,
Куди  іти  на  південь  чи  на  схід…
Бо  я  без  тебе  тільки  сон,
Коктейль  ненависті  і  бід!  

Кричати  всім  що  я  тебе  люблю,
Спотикаючись  об  посмішку  зневаги,
Затиснувши  себе  в  кулак  терплю,
Душа  моя  немов  на  вістрі  шпаги!

Душа  моя  немов  пустий  вагон,
Без  віри,без  любові,без  надії…
Я  сам  немов  запльований  перон,
Як  монумент  нездійсненої  мрії!

Але  для  тебе,мила,  зможу  все,
Я  перейду  моря,рівнини,гори…
Для  тебе,ненароджений  борцем,
Знайду  собі  в  житті  тверду  опору!

Немає  слова  неможливо,
Є  тільки  те,чого  ти  прагнеш….
Життя  мінливе  і  примхливе,
Та  ти  його,я  знаю,переважиш!

І  я…і  я  з  тобою  моя  мила,
Бо  ти  мені  подарувала  силу!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504046
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2014


Дівчинка під знаком Лева

                                                               1.
У  неї  були  холодні  руки  і  тепле  серце.Тепле  серце  і  холодні  руки.Що  важливіше  руки  чи  серце?Серце,певно,скажете  ви...Ні,-відповім  я.  Ви  просто  не  бачили  її  рук.ЇЇ  пальці  то  втілені  ноти.І  сама  вона  суцільна  музика-м*який  шовк  напівтонів  і  хитросплетінь  мінорно-мажорних  ноток  у  голосі.
Вона  схожа  на  ріку-ніколи  не  знаєш,що  вона  змете  наступного  разу-нестримна  повінь  з  холодним  нордичним  ім*ям,дивовижна  дівчинка  з  присмаком  північного  вітру  і  темпераментом  лівійських  пустель.
Холодними  в  неї  були  тільки  руки.Та  й  то  часами,коли  дуже  хвилювалась.Поза  тим  вона  була  тепла,навіть  гаряча,як  і  належить  народженій  під  знаком  лева  дівчинці  з  душею  квітки  і  серцем  амазонки.Сніжанка(саме  так  її  звали)була  стихійною,владною,терпіти  не  могла  заперечень-непередбачувана,непостійна  і  неспокійна,як  і  всі  стихії  цього  світу.У  ній  було  все:вогонь  і  лід,вітер  і  води,сонце  і  дощ.
Але  вона  лише  на  позір  видавалась  такою  неприступною  та  непідкупною:нагадувала  троянду  шипами-  прекрасну,але  завжди  готову  до  оборони.
Сніжка  боялася  світу,але  разом  з  тим  обожнювала  його(маю  на  увазі  пантеїстичну  складову  буття-вітер,дерева,трави,води,звірі.Все  що  створив  Господь,окрім  людини,звичайно).У  цьому  вона  була  вірною  послідовицею  Курта  Кобейна(вічна  йому  пам*ять),який  свого  часу  стверджував  майже  те  саме.
Взагалі  "Нірвану"  вона  могла  слухати  годинами  і  їй  не  набридало.Чого  не  скажеш  про  мене,який  ріс  на  поезії  Срібного  віку  і  феномені  так  званого  російського  року-"Акваріум","Аліса","ДДТ","Кіно","Наутілус"та  інші  подібні  бенди.  

                                                                 2.
Мені  здається  я  розумію  Сніжанчине  гомофобство  і  ненависть  до  своїх  ближніх  і  чоловіків  зокрема.
З  п*яти  років  без  батька  з  матір*ю  і  вітчимом,який  періодично  бив  обох-і  матір  і  дівчинку.
Напевно  саме  тоді  вона  пообіцяла  собі,що  більше  не  дозволить  нікому  себе  принизити  чи  завдати  болю.Натомість  вона  методично  завдає  іншим  болю  сама,навряд  чи  то  усвідомлюючи.
P/S  Вона  шаленіє  від  моєї  нерішучості,безвідповідальності  та  невлаштованості  в  житті.
Сніжка  сильна  самодостатня  дівчинка,а  я  для  неї  наочний  доказ  виродження  всього  роду  чоловічого,його  неспроможності  нагодувати  і  захистити.Мовляв  ,в  житті  і  так  купа  проблем,а  тут  ще  цей  хлопчик,якого  треба  всьому  вчити.Ну  майже  всьому.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503931
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 08.06.2014


Кисень неба-вічність ночі

Тобі  часто  буває  важко  дихати,
Тобі  не  вистачає  кисню-неба...
Та  я  вперто  продовжую  вірити:
Кожному  дається  по  потребам!

Кожному  дається  по  Землі  Обітованній,
І  в  кожного  є  крила  за  спиною...
І  кожен  день  може  бути  останнім,
Але  кожна  ніч  вічна  з  тобою!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503562
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.06.2014


Аркуш дощового Луцька (поезія в прозі)

Дощовий  Луцьк  -мокрий  і  без  тебе,що  саме  по  собі,погодься,парадоксально,дико  і  протиприродньо.Звичне,проте  від  того  не  менш  дивне  відчуття  порожнечі  -нестачі  чогось  важливого  і  незамінного.
У  наш  вік  online  ретроспекцій  ти  вже  не  непам*ятаєш,ані  готичності  храмів,ані  бароковості  церков,але  чому  я  блазень  інших  епох,який  знає  більше  ніж  ти,
який  виріс  на  "Дон  Кіхоті"і  "Бусідо"все  ще  пам*ятаю  кожен  твій  рух  і  кожен  мазок,який  ти  клала,на  білий,здавалося  б  ще  теплий  від  дотику  твоїх  пальців  аркуш.
Якби  я  був  ним(аркушем)то  загорівся  б  відразу  від  єдиного  твого  дотику,а  він  нічого,терплячий,витримав.На  відміну  від  мене.  
Я  від  тебе  запалився  одразу  блискавично  і  одномоментно.
Ти  щось  говорила  про  поїздку  в  гори,про  роботу,про  плани  на  майбутнє,про  велич  бажану  і  дійсну,а  я  слухав  тебе  і  думав,  дійсно,насправді  все  що  ти  робиш  є  дивовижним,світлим,розкішним,незалежно  від  рівня  престижу,цукру  чи  солі  в  крові  на  сьогодні.
Бо  для  чоловіка,найбільшим  кайфом  є  все  що  робить  його  кохана  жінка,кожна  посмішка,кожен,погляд,кожен  шепіт,кожен  стогін,кожен  танець  і  кожна  нота.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503189
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 04.06.2014


17-21


Їй  сімнадцять,тобі  двадцять  один,
І  ти  вже  знаєш  все  що  буде  далі…
Ти  як  завжди  лишишся  один,
А  вона  ,втомившись  від  печалі,

Піде  шукати  нові  землі:
Омріяний  Єрусалим….
А  ти,як  хочеш,лізь  у  петлі,
Бо  ти  для  неї  тільки  дим…

Бо  ти  для  неї  тільки  реквізит,
На  конкретному  відтинку  часу…
Ти  наче  вибух,ти  як  динаміт,
А  їй  хочеться  ніжності  джазу…

Любові,спокою,самопожертви,
Всього  чого  ти  їй  не  можеш  дати…
Ти  був  народжений  інтравертом,
Закутаним  в  грудневі  дати!

І  з  тебе  насправді  нікчемний  Ромео,
Ти  більше  схожий  на  Тібальта…
І  твоя  пам*ять,мов  старі  дерева,
Які  до  болю  шкода  все  ж  пиляти!

Можливо  якось  на  газетних  шпальтах,
Вона  згадає  твоє  ненависне  ім*я…
Ну  звісно  ж  з  професійним  інтересом,
Бо  такий  як  ти  закоханий  вар*ят,
Згадається  лише  в  період  стресу!

Смішно  думати,наївно  та  банально,
що  в  неї  по  відношенню  до  тебе,
Ще  збереглась  якась  сентиментальність,
Ти  так  і  і  лишишся  для  віртуальним,
Чим  вкотре  доведеш  свою  нездалість,
Вона  ж  хотіла  дуже  зірку  з  неба!
Щасливу  спільну  на  двох  старість,
Хіба  людині  так  багато  треба?
Ділити  разом  хліб  –приємна  малість!

Їй  сімнадцять,тобі  двадцять  один,
І  ти  вже  знаєш  наперед  що  буде  далі…
Калейдоскоп  із  звичних  білих  стін,
В  обіймах  самоти,  безвиході  й  печалі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502732
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 02.06.2014


Дуже просто

Насправді  все  дуже  просто,
Один  лиш  рішучий  крок…
І  полетять  контактні  пости,
І  з*явиться  безліч  чуток!

Чому  раптово  стало  менше,
На  одного  чудового  віршомаза?
І  битимуть  себе  в  груди  і  в  плечі,
Щоб  дізнатися  все  й  відразу…

Навіщо  і  для  кого  жив?
Хто  був  для  нього  вічним  двигуном?
У  цьому  світі  не  існує  див,
Земне  буття  є  тільки  звичним  сном!

Писав  в  цілому  так  собі,
Та  був  непоганий  хлопака,
Вірив  в  приховані  знаки,
І  давні  лицарські  принципи!

У  поетів  свої  дивацтва  в  принципі,
Які  стороннім  неможливо  зрозуміти
Простіть  його  за  те,що  усміхався  рідко…
Коли  Господь  прийде  його  судити,
У  нього  будуть  надійні  свідки:

Кохана,чи  то  пак  кохані,
І  всі  кого  він  любив….
Кривобокі,часом  окаянні,
Суцвіття  солодких  рим!

Насправді  все  дуже  просто,
Один  лиш  рішучий  крок…
З  якогось  вікна  чи  з  мосту,
Щоб  стало  ще  менше  зірок!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502415
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.05.2014


Покірність ніжностей

Гіркою  дихає  печаллю,
Цей  буднями  стомлений  вік,
Жагою  автокефалій,
І  прагненням  чистих  рік!
Переповнена  болем  свідомість,
Надламані  злістю  серця…
Немає  любові  натомість,
Є  пляшка  на  скрині  мерця!
А  я  хочу  бути  живим:
Безсмертним,як  плоть  небес…
Я  втомився  ковтати  дим,
І  бути  самотнім,як  перст!
Послухай,мене  хороша,
Бо  більше  нікому  то  сказати…
Я  знаю:  я  та  ще  ноша,
Але  не  можу  я  більше  мовчати:
Затопи  мою  душу  ніжністю,
Розпечатай  мені  уста…
Підкори  мою  злобу  покірністю,
Щоб  з  тобою  дожив  до  ста!
Затопи  мою  душу  ніжністю,
І  зламай  усі  коди  і  грати…
Уярми  моє  серце  вірністю,
І  дозволь  себе  відчувати!

•Автокефалія  —  тут    вжито  у  значенні  автономний,самоврядний,незалежний,
•походить(від  грец.  αυτός  —  сам  та  κεφαλή  —  голова)  -  це  статус  помісної  церкви,  як  частини  Вселенської  Православної  Церкви.
Автокефальна  Православна  Церква  —  це  помісна  Православна  Церква  (до  юрисдикції  якої  належить  певна  територія,  на  якій  не  повинні  діяти  інші  помісні  Церкви).  Як  і  автономна  Церква,  вона  є  незалежною  і  самостійною  в  управлінні  частиною  Вселенської  Православної  Церкви.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502186
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.05.2014


Моя двадцятилітня

Моя  юна  двадцятилітня,
Ніжна,невагомо-літня...
Народи  мені  дитину,
Донечку  чи  може  сина,
взимку  може,може  влітку,
Народи  мені,  кохана  квітку,
Маленьку  ромашку  чи  маргаритку,
Мудру    і  сонячну  ,як  і  всі  дітки!
У  неї  очі  будуть  сині-  волошкові,
Уста  як  маки,стрічки  кольорові,
Ти  будеш  заплітати  їй  в  волосся,
Не  розуміючи  як  ти  жила  досі,
Без  її  сміху  й  веснянки  на  носі,
Я  буду  накривати  ноги  босі  
І    буду  завжди    її  обіймати,
А  ти  будеш  вчити  її  читати...
Купати  у  травневих  росах!
Ти  будеш  її  малювати,
А  я  писатиму  їй  казки....
Я  буду    їй  на  ніч  співати
Про  вітер  і  берег  ріки,
Зорі  кластимуть  їй  мазки,
На  ніжну  дитячу  голівку,
Хай  буде  щаслива  довіку,
А  краще  в    усі  віки!
Народи  мені  кохана  сина,
То  від  тебе  найкраще  віно,
Щоб  міг  тримати  меч  і  плуг...
Щоб  був  і  син  і  кращий  друг,
Умів  відрізняти  добрих  від  злих,
І  хвацько  в*язав  би  морські  вузли!
Щоб  не  лякали  мене  жодні  стіни,
Народи  мені  дітей,єдина!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2014


Дорослі діти

Як  пустеля,відчуває  каравани,
Як  земля  передчуває  дощ...
Південний  вітер  охолодить  рани,
і  я  відчую  тебе  також...

Ти  твориш  мене,як  творять  
У  гарячій  печі  коржі...
Я  люблю  твого  шепоту  море,
І  прошу  тебе  не  мовчи!

Говори,говори  зі  мною,
Муркочи  мені  в  напівсні...
Теплим  морським  прибоєм,
Деревом  на  вогні!


Не  віддавай  мене  нізащо  і  нікому...
Не  залишай  мене  у  самоті  ніколи
мене  лякає  безпробудний  холод,
зима,як  перманентна  серця  кома...


Мене  лякає  відчаю  оскома,
і  неможливість  віднайти  себе!
Я  втомився  боятись  утоми,
Я  всього  лише  прагну  тебе...


Як  пустелі  відчувають  каравани,
Як  земля  передчуває  теплий  дощ...
Так  ти  мені  колись  залижеш  рани,
Пробившись  крізь  асфальти  міських  площ!


І  подолавши  відстань  між  містами,
Ти  попри  все  прийдеш  таки  до  мене...
Ріками,мостами,віршами  чи  поїздами,
Моє  омріяне,близьке  і  сокровенне:


ТЕПЛЕ,муркотливе  і  неповторне  кошеня,
Я    так  втомився    жити  вічно  навмання...
Без  маяків,навпомацки,наосліп,
Ми  з  тобою  маленькі  діти,
Дарма,що  давно  дорослі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501484
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2014


Втіхи і радощі

Ти  так  тішилась,коли  дізналась,
що  я  також  люблю  Ремарка,
Баха  і  свіжо  наклеєні  поштові  марки
на  щойно  отриманих  конвертах...
Ти  так  раділа,коли  почула  
про  моє  безсмертя  на  дні  твоїх  очей...
Так  тішилась,як  дитина  тішиться  омріяному  подарунку,
Як  дівчинка  довгочікуваним  зимовим  візерункам
на  віконному  склі...
Ти  сміялась,а  я  відчував  себе  щасливим,
Спостерігаючи  припливи  і  відпливи-
спалахи  світла  у  твоїх  зіницях,
Моя  кохана  сонячна  жар-птице!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500948
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2014


Ромен

У  кам*яницях  великих  міст,
Не  знайдеш  світла  твоїх  знамен...
Мені  б  піднятися  в  повен  зріст,
Щоб  в  голос  твій  заплести  ромен!
Бо  він  солодший,ніж  спів  сирен,
У  ньому  мудрість  і  вищий  зміст...
Ні,  я  не  прагну  чужих  імен,
Я  твій  приручений  егоїст!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500823
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.05.2014


Ангелам Поліни

Тобі  і  трьом  твоїм  ангелам  я  буду  писати  листи,
Хоча  я  не  розумію  чому  саме  три,  а  не  дев*ятсот  двадцять  вісім....
Тобі  і  трьом  твоїм  ангелам  я  лагодитиму  мости,
Бо  більше  просто  нікому  у  цьому  кам*яному  віці!
Ти  добра-зараз  це    на  жаль  вже  рідкість,
Ти-світла,таких  взагалі  не  лишилось,
Напевно  це  велика  Господня  милість,
Що  у  тобі  зійшлись  стилет  і  стилос,
Що  у  тобі  зійшлись  любов  і  сталь,
І  велич  неба  і  його  печаль,
І  ніжність  і  сміття  земних  амбіцій,
Як  зрештою  у  кожній    сильній  жінці.
Тобі  і  твоїм  ангелам  я  буду  писати  листи,
Хоча  не  знаю  досі  чому  їх  має  бути  три:
Напевно  Господу  так  легше,
Прикривати  своїх  найперших!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500544
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.05.2014


Море твого імені

Марю  морем  твого  імені,
Теплотою  твоєї  посмішки…
Океанськими  хвилями  синіми,
Чистими  і  без  домішок!

Мрію  про  тебе  на  морському  березі,
Залюблену  у  тихий  шепіт  хвиль…
Ти  боїшся  моїх  невротичних  рефлексій,
Тебе  лякає  мій  повний  штиль!

Ти  так  боїшся  мого  мовчання,
Бо  кажеш  закохана  в  голос…
А  мене  тішать  твої  намагання,
Змінити  мене  на  свій  полюс…

За  один  твій  єдиний  волос,
Я  віддав  би  без  вагань  півсвіту
Ти  те,заради  чого  варто  жити!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500343
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.05.2014


Артеріальне

закритись  тобою  від  бур  і  штормів  цього  світу,
Погроз  і  постійних  претензій…
Щоби  зривати  з  уст  твоїх  пахучі  дивні    квіти,
Нових  світобудови  версій!
Захищати  тебе  від  агресій,
І  надміру  холодних  дощів,
Від  артеріальних  гіпертензій,
Та  повеней  чужих  тобі  морів,
Хочу  ділити  на  двох  світанки,
Щоб  ми  з  тобою,як  два  дельфіна…
Дивилися,  як  сонце  крізь  фіранки,
Розтікається  по  білосніжних  стінах…
Прокидатися  з  тобою  зранку,
бавити  тебе,  немов  малу  дитину,
Мою  найкращу  у  світі  коханку,
Солодку  світлу,ніжну  й  незмінну!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499933
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2014


Дівчина з Дніпра

Дівчина  з  Дніпра,
Сонячна,  як  Ра…
І  бурхлива,наче    води  Гангу…
Дівчина  з  Дніпра,
Весняна  пора,
І  солодка,мов  тумани  ранку!
Дівчина  з  Дніпра,
Степові  орли  їй  покірні,як  малі  ягнята…
Дівчина  з  Дніпра,
Світла  й  тіні  гра,
Котру  можна  вічно  обіймати!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499842
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 18.05.2014


Потрапити в гори

Читати  на  вулицях  Ліну  Костенко,
Кидати  вірші  перехожим  в  лиця…
Я  став  єдиним  гідним  претендентом,
На  престоли  всіх  твоїх  амбіцій!
Застигнувши  в  тінейджерському  віці,
Шукаю  марно  у  житті    тривку  опору…
Єдина  мрія  в  серці  ще  теплиться,
Потрапити  колись  з  тобою  в  гори!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499599
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.05.2014


Ковдра (частина 2)

Прокидатись  під  одною  ковдрою,
Пити  сяйво  твоїх  зіниць…
Милуватись  тобою  мокрою,
Від  роси  і  небесних  сліз!
Проміняти  Чумацький  віз,
На  єдиний  твій  погляд  чи  слово,
Я  м*який,мов  топлений  віск,
Без  тебе,я  неначе  без  основи!
Без  тебе  я,неначе  без  опори,
Без  світла,без  тепла  й  знання,
З  тобою  я  спокійний,наче  гори,
Бурхливий-немов  моря  течія!
Прокидатись  під  одною  ковдрою,
Пити  сяйво  твоїх  зіниць…
Милуватись  тобою  доброю,
Найкращою  із  Мон  Ліз!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499305
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.05.2014


Коли вона вийде заміж

Коли  вона  вийде  заміж,
Я  вийду  у  перше  ж  вікно,
Відкрию  свідомість  навстіж,
Осяду  нафтою  на  океанське  дно!

Коли  вона  вийде  заміж,
Я  вперше  в  житті  нап*юсь,
Забуду  обіцянки  мамі,
І  лезом  по  венах  пройдусь!

Коли  вона  вийде  заміж,
Забуду  про  власне  «Я»
На  радість  життєвій  драмі,
Від  щастя  сміюсь  не  я…

Коли  вона  вийде  заміж,
Я  стану  сліпим  пророком,
І  буду  давати  іншим
Приватні  життя  уроки!

Про  те,як  не  бути  ницим,
Сопливим  аристократом…
А  бути  незламним,як  з  криці,
І  милостей  не  чекати!

Не  чекати  дешевих  подачок,
Любові  не  прагнути  теж…
Бо  всі  ми,на  жаль  продажні,
Тупі  смайлики  соцмереж!



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499081
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.05.2014


БРОНЯ

Ховаєшся  від  мене  за  броню,
Своїх  "але","  не  хочу"  "  і  не  можу"...
А  я  так  само-я  ж  хіба  виню,
Тебе  мою  розкішну  й  неворожу?
Тебе-мою  хорошу,рідну,близьку,
У  цьому  світі  завжди  було  слизько,
У  цьому  світі  завжди  було  важко,
Моя  маленька,дивовижна  пташко!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498900
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.05.2014


Ковдра (Мій Кенгаракс)

Загортаюсь  у  тебе,як  в  ковдру,
Теплу  ковдру  від  всіх  нещасть…
І  занурююсь  я  наче  в  море,
У  фантазій  твоїх  Кенгаракс!
Не  всі  дороги  ведуть  до  Риму,
Та  всі,напевне,ведуть  до  Юль…
Я  дарую  тобі  свої  рими,
І  дірки  на  серці  від  куль!
Я  віддав  тобі  своє  серце,
Духу  стомлену  тятиву…
Ти  як  запахи  прянощів-спецій
І  солодкі  сни  наяву!


*  Кенгаракс-тут  сукупність  вмісилище  усіх  мрій.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498717
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2014


Цинамон, яка не говорила (рецезія на оповідання Ніла Геймана "Цинамон")

Кожен  з  нас  так  чи  інакше  шукає  Бога,істину,чи  внутрішний  абсолют-універсальну    міру  свободи  і  тепла.
Навіть  Будда,народжений  стати  царем  став  блукачем  у  нетрях  життя…
Шукала  їх  і  Цинамон-сліпа  дівчинка,дивовижної  вроди,котра,як  всі  вважали,не  могла  розмовляти.
Страх,біль  і  любов-це  так  чи  інакше  нерозлучні  супутники  нашого  існування  і  домінує  той  з  них  якого  ми  підгодовуємо  своїми  думками,емоціями  і  чином  свого  життя  в  цілому.
Буття  Цинамон  було  сповнене  рутиною  палацового  життя,до  появи,тигра,який  її  зцілив,
І  розгорнув  перед  нею  килим  світу,показавши  його  барви,його  велич  і  відтінки.
Чому?Чому  тигру,хижаку,котрого  бояться  люди,щастить  зробити  те,що  не  вдавалося  нікому  до  нього?Бо  він  бачив  світ,він  любив  і  приймав  його  в  усій  кольоровості,не  ховаючись  за  маски  умовностей,як  це  робили  люди.
Чому  Цинамон  не  говорила?Бо  не  було  про  що,і  не  було  з  ким…Бо  життя  її  було  обмеженим  і  замкнутим.

«Ти  можеш  говорити?  –    запитав  Раджа  у  Цинамон.

Дівчина  кивнула.

–  Хм,  –    гмукнула  тітка  Рані.  –  Вона  може  говорити  не  більше,  ніж  облизати  свою  спину.

–  Тш!  –  сказав  Раджа  тітці  Рані.

–  Я  можу  говорити,  –    сказала  Цинамон.  –    Я  думаю,  я  завжди  могла.

–  Чому  ж  ти  тоді  мовчала?  –    спитала  мати.

–  Вона  й  зараз  не  говорить,  –    пробурмотіла  тітка  Рані,  трясучи  пальцем,  схожим  на  палицю.  –  Це  тигр  говорить  за  неї.

–  Хтось  може  примусити  цю  жінку  замовкнути?  –  запитав  Раджа.

–  Легше  змусити  їх  говорити,  ніж  мовчати,  –  сказав  тигр,  поклавши  край  цій  розмові.

І  Цинамон  сказала:  

-Чому  ні?  Бо  мені  нічого  було  сказати.»

А  ми?  Хіба  часто  нам  смертним,розчавленим  і  перемеленим  шаленими  темпами  сучасної  дійсності  часто  є  про  що  сказати?

Але  на  відміну  від  маленької  дівчинки  і  тигра,дорослі  далеко  не  завжди  спроможні  піти  в  джунглі,щоб  віднайти  там  втрачену  свободу…

Для  більшости  з  нас  слово  «мрія»викинуте  з  контексту  реальності  і  прирівняно  до  абсолютної  фікції,абстрактного  міфу,  легенди  чи  безтурботної  казочки  на  ніч…
А  жаль,тому  що  саме  в  казках  найбільше  сенсу  і  життєвої  горньої  правди!





*http://vsesvit-journal.com/index.php?option=com_content&task=view&id=961&Itemid=41#up

текст  твору)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498522
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 12.05.2014


Тихоокеанське

На  березі  Тихого  океану,
Любитися  з  усіма  гетерами  світу,
Замість  флейти  дикі  барабани,
Які  зсувають  землю  із  орбіти!

Так  хочеться  насправді  жити,
Не  загубитися  в  морі  суєт...
Просто  мовчки  тебе  любити,
Не  чекаючи  нічого  навзаЄм!

На  березі  океанів,
шукати  любові-не  плоті...
шукати  свою  невпізнанну,
Королеву  усіх  дефолтів!

на  фоні  краху  імперій,
і  формування  нових,
Ти  квітка  із  диких  прерій,
І  рідна  серед  чужих!

Носити  у  собі  світло,
Впускати  у  душу  тепло,
Відчувати,як  непомітно.
Нівелюється  всяке  зло!

Переповнить  мене  любов:
Теплі  пальці  -твої  долоні,
Очищається  моя  кров,
Сонцем-пташкою  б*ється  у  скронях!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498068
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.05.2014


Володар перснів

Ти  будеш  з  тим  з  ким  хочеш  бути,
А  я  ж  буду  завжди  один…
Я-рани,непідвладні  жодним  джгутам,
Я  голоси  бетонних  стін!

А  ти  мелодії  арабські,
Неспокій  ритмів  у  моїй  крові…
Я  витравляю  з  себе  рабство,
Всі  погляди  і  посмішки  твої!

І  очі  з  паволокою-небесні,
В  яких  немає  меж  і  дна…
Я  володар  заклятих  перснів,
І  мене  огортає  пітьма!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497575
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 08.05.2014


Бронхіально-цинамонове

                                                                                                 Дівчинці  Цинамон  присвячую...


Оселилася  в  мене  в  очах,
Кодом  ніжності  на  зап*ястках…
Ти  прописана  в  мене  у  снах,
На  облич  моїх  стомлених  масках!

«Карвалоли»«Цитрамони»,глоди,
Штучна  вентиляція  легень…
Ніщо  не  замінить  мені  свободи,
Бронхіально-цинамонових  пісень!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497378
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.05.2014


Благословляю

Ношу  з  собою  твої  вірші,
Як  оберіг  носили  пілігрими...
Благословляю  тебе  грішними
Всіма  дорогами  своїми....
Благословляю  усім  серцем,
І  світлом  своїх  почуттів...
У  наш  вік  байдужих  комерцій,
І  жадібних  крамарів!
Благословляю  і  бажаю  щастя,
А  також  посмішок  любові,
Натхнення  у  щоденній  праці,
І  радості  в  кожній  розмові!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496960
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.05.2014


Крилами жар-птиці

Всю  зброю  я  тобі  віддав,
І  впали  мури  Візантії...
Без  жодних  шансів  я  це  знав,
Але  чіплявся  все  ж  за  мрію!

Очима  юної  принцеси,
Красою  мавки  і  цариці...
Ти  лікувала  всі  мої  ексцеси,
Руками-крилами  жар-птиці!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496519
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2014


Моя Ахматова (частина 2)

Моя  Ахматова,моя  свята  любове,
Про  мене  жодного  рядка  без  знаку"мінус"
Про  мене  жодної  приватної  розмови,
Тебе  в  майбутньому  старий  чекає  Вільнюс,
Тебе  в  майбутньому  давно  чекає  Лондон,
А  може  навіть  Канни  чи  Париж...
Мене  ж  колись  піймає  в  сіті  Мордор,
Самотність  і  холодний  гострий  ніж!
Тебе  в  майбутньому  чекає  світло,
Шалене  щастя  й  неба  дивна  синь...
А  я  навряд  чи  заново  розквітну,
На  катаклізмах  псевдопотрясінь!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496326
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2014


Ключ Камелота

Привіт-я  гасну  з  кожнем  днем  все  більше,
Хоча  й  тобі  я  знаю  не  солодше...
Навряд  чи  я  колись  знов  стану  ліпшим,
Я  все  той  же  беззахисний  хлопчик:

Загублений  у  нетрях  твоїх  віршів,
Скрипковий  ключик  твоїх  нот...
Я  здав  тобі  всі  грамоти  довірчі,
І  передав  у  власність  Камелот...

Всі  лицарі  мої  вже  розбрелись  по  світу,
І  Круглий  Стіл,невдовзі  мохом  поросте,
В  житті  я  прагнув  лиш  тебе  любити,
А  все  інше  насправді-  пусте!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496127
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.05.2014


Галицькі П*ємонти

Мій  голос  губиться  в  тобі  як  в  порожнечі,
Мій  голос  губиться  у  сутінках  небес....
Мій  голос  губиться  в  тобі,а  теплий  вечір,
Обманює  говорить:"Ти  воскрес!"

Але  не  вірю,бо  я  точно  знаю:
Передчуваю  підступи  й  брехню,
Прощаю  все  і  всіх  тепер  прощаю,
Ламаю  меч  я  об  твою  броню!

Стираюся,зникаю  з  горизонтів,
Зрікаюся  і  радості  й  страждань...
Втомився  я  від  галицьких  П*ємонтів,
І  міражів  фальшивих  сподівань!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495772
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.04.2014


З глибин твого горнятка

Я  п*ю  з  глибин  твого  горнятка,
Молюся  водам  і  сонцям...
Я  лицар  позбавлений  спадку,
Нікому  тебе  не  віддам!

Тільки  тобі-  коханій  і  єдиній,
Належить  моя  совість  та  ім*я...
І  я  не  стану  перед  світом  на  коліна,
І  не  продам  йому  власне"Я"!

Тільки  тобі-моїй  єдиній,
Я  подарую  без  вагань  усе...
Моїй  прекрасній  юній  господині,
В  якої  янгольське  лице!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495305
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.04.2014


Крихти любові

Набридливі,вуличні  мати...
Розбиті  кулаки  до  крові...
У  кожному  з  ближніх  шукати,
Діаманти  і  крихти  любові.
Шукати  в  ближніх  погляд  Бога,
І  розуміння  замислу  Творця...
Невдовзі  розтане  тривога,
Забравши  всі  сльози  з  лиця!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495050
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.04.2014


Бродячей кошкой

Черкануть  по  венам,по  жилам  немножко,
Не  думая  о  том  что  будет  завтра...
По  жизни  плыть  вперед  бродячей  кошкой,
Дотла  сжигая  сердца  ватру!
По  сути  нет  никакого  старта,
Потому  что  сумерки  всегда  ближе...
В  душе  нет  больше  места  марту,
Журавли  тянут  душу  выше,
Тянут  душу  упорно  ближе:
К  последнему  морю-к  прибою,
                                                             к  финишу,
Или  же  к  свету  смерти...
Если  б  я  мог  то  писал  бы
                                             стихи  на  идише,
Я  люблю  вас  всех  люди,
                                                   Верьте!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494837
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.04.2014


Ноша страны

Кому  нужна  эта  ноша,
Кому  она  вправду  нужна?
Если  в  левом  кармане  ножик,
Ну  а  в  правом  кармане-война!
Если  слово"весна"позабыто,
Как  будто  всюду  выключили  свет...
А  страна  между  сказкой  и  бытом
зависла  и  выхода  нет!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494578
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.04.2014


Амулет

Моє  серце  -амулет  на  твоїх  грудях,
Роздерте,пошматоване  ущент...
І  люди  навряд  чи  тебе  осудять,
І  не  пропишуть  тобі"Корвалмент":
Бо  пам*ять  людська-  чиста  дошка,
Сьогодні  стер,а  завтра  написав...
До  болю  швидко  забудеться  ложка,
Якою  ще  вчора  тебе  годував!
Бо  я  віддав  тобі  усе  що  міг,
А  більшого  я  просто  не  міг  дати...
Я  старий  і  підступний  поріг,
Об  який  полюбляєш  ти  ноги  збивати!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493958
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.04.2014


Загадка туманів

Ти-те,що  справжнє,те  що  справді  є,
Щось  невловиме  і  завжди  приємне…
Щось  тепле,близьке,рідне  і  моє,
Ти  нівелюєш  усе  нице  й  темне:

Залишивши  мені  лиш  сяйво  зір,
Правічний  шепіт  тихих  океанів…
В  тобі  пульсує  недосяжність  гір,
Помножена  на  загадку  туманів!

Ти-те,що  справжнє,те  що  справді  є,
Ти  крик  птахів-дорога  в  безкінечність...
Ти-  спокій  мрій,ти-  зцілення  моє...
Стираєш  грані  і  мою  непевність!

Ти-те,що  мене  гріє  днесь,
Що  гріє  завтра  й  грітиме  крізь  вічність...
І  я  тону,я  розчиняюсь  весь,
В  твоїх  найменнях  і  у  слові  "вірність"!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493762
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 20.04.2014


Троянське

Крізь  всі  виміри  вітром  –жаром,
Крізь  пекло  буднів,попіл  днів…
Крізь  щоденні  всесвітні  кошмари,
Пробиватися  до  морів:
До  наметів  своїх  троянців,
До  тих  хто  все  ще  залишився:
Відчайдушних,моїх  голодранців,
На  яких  я  ще  вчора  молився!
А  далі  що?А  далі  йдем  в  нікуди:
Нас  не  допустять  в  небо,ні…
Немає  сенсу  сподіватися  на  чудо,
Спочила  Троя  на  морському  дні!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493350
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.04.2014


Потерянные светочи

Я  паразит-прожигатель  времен,
И  всё:мне  нечего  добавить  больше…
Моя  жизнь  всего  лишь  грустный  сон,
Я  мог  бы  жить  в  два  раза  дольше!

Но  я  выбрал  сознательно  этот  путь,
И  сам  себе  соорудил  Голгофу…
Чтобы  каждый  прохожий  мог  упрекнуть,
Что  выбрал  я  не  ту  дорогу!

Что  иду  не  с  теми,  явно  не  туда,
А  жить  мне  в  общем  не  за  что  и  незачем….
На  мне  печать  вселенского  стыда,
И  мне  болят  потерянные  светочи!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493147
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.04.2014


Молекули сліпих емоцій

Молекули  твоїх  сліпих  емоцій,  
вогнем  жевріють  у  мені…
Не  Рембрант  я,не  Гуго  Гроцій,
Я  –відблиск  сонця  на  стіні!

Я  добровільно  твій  -  без  бою  полонений,
У  джунглях  злих  -в  язичників  краю…
Недовчений  юрист(чи  то  письменник),
На  вірність  присягнув  маленькій  Ю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492998
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.04.2014


Залишені душами гроти

Стоять  імена  рядками,
В  записках  за  упокій…
За  кожним  із  них  є  храми,
Розтоптаних  світом  мрій!

За  кожним  із  них-пустоти,
Розірваних  навпіл  доль…
Залишені  душами  гроти,
Забарвлених  болем  неволь!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492630
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 15.04.2014


Cонцеквітна

Cолодка,  як  давнє  вино,
Гірка,як  і    весь  цей  світ…
Ти  моє  особисте  дно,
І  мій  персональний  цвіт.
Гірка,як  терпкий  полин,
Холодна,як  сивий  лід…
Щаслива,як  радість  хвилин,
Прожитих  без  жодних  бід.
І  я  все  ще  вперто  тримаюсь,
За  кінчики  твоїх  пальців…
Без  надії  таки  сподіваюсь,
На  повернення  твоїх  танців!
На  повернення  твоїх  віршів,
Твого  сяйва  і  твого  сміху…
З  тобою  я  був  безгрішним,
Збирав  усі  радощі  віку,
Збирав  усі  пахощі  вітру,
І  все  чого  я  хотів…
З  тобою  до  старості  жити,
В  краю  перелітних  снів:
Твоїх  пісень,твоїх  шаленств,
Дитячих  мрій,любові,  світла…
Де  немає  розбитих  сердець,
А  є  тільки  ти-  сонцеквітна!


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492412
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2014


Cльози і зима

Вивертати  душу  перед  кожним  втомишся,
А  тіло  продавати-не  резон…
У  нас  на  Батьківщині  так  вже  водиться:
Страждає  бідний  автохтон!

І  мова  рідна  вічно  гноблена,
А  чужа  панує  над  всіма…
Я  йду  вперед  шляхом  намоленим,
А  в  серці  сльози  і  зима!



*Автохтон-корінний  житель  певної  території,країни  чи  місцевості.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492210
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.04.2014


Знаменатель лжи

Прости  меня  брат,
Прости  меня  друг...
Ведь  я  очень  слаб,
Ведь  я  только  труп.
Ведь  я  всего  лишь  обыватель
Без  капли  доброты  души...
Привычный  мрачный  знаменатель
Эпохи  непроглядной  лжи...
Прости  меня  брат.
Прости  меня  друг.
Все  звезды  молчат.
Смыкается  круг.
И  я  всего  лишь  обыватель,
Без  капли  доброты  души...
Последний  истинный  мечтатель,
В  эпоху  беспробудной  лжи!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491949
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.04.2014


Обіймаю…

                                                                         Обіймай...
                                                                         Коли  рветься  душа  на  частини,
                                                                         Коли  обрій  зникає,день  заливає  ніч…
                                                                                                 Юлія  Фінковська
                                                                                                                                                 



Обіймаю…
Коли  рветься  душа  на  частини,
Коли  обрій  пітьмою  стирає  ніч.
Черпаю  із  моря  зірок  намистини,
А  сонце  я  п  *ю  із  зіниць  твоїх  віч!
На  лініях  твоїх  вже  завчених  долонь…
Омріяний  і  вимолений  спокій.
Ти  -мій  шалений,внутрішній  вогонь,
Люблю  я  ноти  твоїх  кроків.
Прости  мене  за  все,моя  кохана:
За  сльози,за  розірвані  вітрила…
За  муки,за  відкриті  мною  рани,
І  за  безжалісно  спалені  крила!
Обіймаю….
Коли  рветься  душа  на  частини,
Коли  обрій  пітьмою  ковтає  ніч.
Прости  мене  за  доньку  і  за  сина,
Яких  я  не  бачив  на  дні  твоїх  віч!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2014


На вогнищі уяв

Я  в  жовтні  зник.Листопад  мене  стратив.
А  грудень  з  січнем  поховали  плоть…
Я  так  втомився  без  надій  чекати,
Поки  у  душу  знов  прийде  Господь!

У  жовтні  зник.Я  в  жовтні  себе  втратив.
А  липень  з  серпнем  посадили  квіти…
На  вогнищі  уяв  твоїх  багатих,
Я  був  приречений  колись  таки  згоріти!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490721
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.04.2014


Монтег (eпізод 3)

*****

 -Велімире,а  хто  такі  бродники?-спитав  якось  Борвій  у  сивовусого  волхва  старого  і  мудрого  дідугана.
-Бродники  –то  ті  що  блукають  світом,шукають  у  ньому  себе.Шукають,правди  любові  і  втіхи,спокою  і  тепла.Я    ТАКОЖ  бродник.
-Бо    у  хащах  живеш?-спитав  отрок.
-Бо  я  лиш  мандрівець  у  житті,подорожній,гість.-усміхнувшись  відповів  волхв.
-А  батько  говорив  мені  що  бродники,то  вбивці,розбійники  і  п*яниці.-розгублено  зауважив  хлопець.
-Є  й  такі  погодився  кудесник.-У  них  в  головах  бродить  хміль  й  вони    п*яні  від  світу.А  дехто  з  люду  тікає  до  них,рятуючись    від  свавілля  княжих  тіунів,бояр  і  дружинників.Немає  однакових  доріг,і  доль  однакових  немає.
-Я  не  піду  в  гридні,бо  не  хочу  чинити  людям  пакості.-відказав  Борвій.
-Іти  мусиш  щоб  берегти  правду  Божу  і  людську.Часом  словом  ,а  часом  мечем.
-Чому    так  багато  зла  на  землі,старче?
-Бо  зло  годуємо…Топчемо  не  лиш  людей    і  квіти,  але  й  богів…Але  боги  без  нас  проживуть,а  от  чи  проживемо  ми  без  них?
-А  що  найкраще  в  світі?
-Спів  птаха  і  слово  Друга.-сказав  мудрець.


****
Люба  Монтег!
Сьогодні  мені  снилось,ніби,я  йшов  до  тебе  крізь  фйорди,крізь  засніжені  гори  ,вітри,пустелі  і  сніги…Йшов  долаючи  біль  і  безнадію,напевне  знаючи  ,що  ти  десь  є…І  хоча  я  ніде  тебе  не  бачив,проте  явно  відчував  твою  присутність,наповненість  світу  тобою…Щастя…  тепер  я  знаю  ,яке  воно  на  смак,і  якою  гіркою  буває  ціна  за  нього  заплачена…Знаєш  часами  мені  шкода  що  у  мене  немає  варязького  меча    чи  щита,на  якому  можна  було  викарбувати  твоє  ім*я  і  носити  його  з  собою  повсякчас    як  згадку  і  оберіг…
З  Тобою  на  вістрі  серця….Люблю  тебе,моя  квітко,і  чекаю  від  тебе  голубів  миру…Не  забувай,мене,хоч  я  напевне  того  й  не  заслуговую….
У  цій  самотині  я  став  крихкий  і  примхливий,як  рослинка,  котру  треба  щоденно  доглядати.Обіймаю  і  чекаю  листів!
       З  любов*ю  Бенджамін.



*Тіуни-управителі  часів  Київської  Русі.
 **  Гридні-княже  військо,дружина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490525
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 05.04.2014


Уривки з готських Євангелій

Поки  ти  читаєш  еллінських  поетів,
І  вчиш  уривки  з  готських  Євангелій...
Я  борюсь  з  постійним  страхом  смерті,
Я  плоть,я  кров  та  епітелій!

Звична  біологічна  маса,
Всього  лише  м*язи  і  жили...
Я  хотів,щобu  все  й  відразу,
Натомість  забув  про  крила:

Бо  крила-це  світло  й  дух,
А  плоть-то  всього  лиш  плоть.
Людина-невпинний  рух,
Прости  мене,мій  Господь!

За  все,що  зробив  не  так,
Шукав  того,  чого  немає...
Я  останній  січовий  козак,
Впусти  мене  до  свого  Раю!

Поки  вона  читає  античних  поетів,
І  вчить  напам*ять  з  готських  Євангелій...
Я  не  страшусь,ні  болю,ані  смерті,
Не  плоть,  не  кров,і  вже  не  епітелій:

Я  вічний  і  безсмертний  дух...
Незламний  дух  первинної  свободи....
Бережи  себе,мила,у  світі  розрух,
І  завжди  примхливої  моди!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490242
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.04.2014


За кожну п*ядь моєї з вами долi

Я  знаю  Вас.Я  вас  колись  любив.
Я  Вас  боготворив  і  Вами  дихав…
Ви  найкраще  із  можливих  слів,
Моє  благословенне  Богом  лихо!

Я  знаю  Вас.Я  бачив  Вас  у  снах,
Для  Вас  горів.Творив  я  тільки  Вами….
Тепер  я  сам.Загублений  у  днях,
Я-  корабель  розтрощений  вітрами!

Я  хлопчик,понівечений  містами,
I  втримати  я  Вас,на  жаль,не  зміг…
А  ваші  очі-зорі  маяками,
Вже  не  зігріють  в  далечі  доріг!

Як  має  статися  так  стане,
Бо  ми  народжені  іти  крізь  хащі  болів…
Але  я  будy  битись  напропале,
За  кожну  п*ядь  моєї  з  вами  долі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490065
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2014


Безразлично

Cлезай  с  коня  и  застрелись,
Все  твои  братушки  полегли…
Все  твои  братушки  смотрят  в  высь,
Они  теперь  далёки  от  Земли!

Cлезай  с  коня  и  застрелись,
Всех  твоих  братушек  положили…
Все  твои  братушки  смотрят  в  высь,
И  безразлично  то,  что  недожили!

И  безразлично  то,  что  недопели,
Недолюбили,и  недосмеялись…
Их  отпевают  зимние  метели,
Они  не  знают,что  такое  старость!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489833
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.04.2014


Kраїна irredenta

Мене  втішає  моя  Юля,
Мандри  і  КОРАБЛІ…
Я  ношу  в  собі  земну  кулю,
Мудрість  і  дух  землі!

Відчуваю  в  собі  всю  планету,
Кожен  видих  і  кожен  вдих..
Я  -твоя  країна  irredenta,
Роса  біля  ніг  твоїх!

Ти  мій  населений  мріями  острів,
Вмістилище  скарбу  надій…
Прийду  до  тебе  змучений  і  босий,
торкнутися  пальчиком  вій!

Щоб  не  забути  тебе,щоб  відчути,
У  криках  людських  морів,
Прийняти  любов,як  спокуту,
Свободу  і  милість  богів!



*країна  irredenta  -поневолена,залежна,  підневільна  країна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2014


Мереживом на зап*ясті

Я  хотів  стати  нитками  твоєї  сорочки,
Мереживом  на  зап*ясті…
Маленьким,тремтливим  листочком
На  дереві  твого  щастя!

Я  хотів  би  стати  берегом  ріки,
Яка  посміє  тебе  омивати…
Журбою  сумних  шляхів,
Які  будуть  тебе  проводжати…

Які  будуть  тебе  захищати,
Від  зол  і  нещасть  цього  світу…
Я  буду,повір,чекати,
До  останнього  божого  літа!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489130
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.03.2014


Ганнi

Cкажи  мені,чого  ти  прагнеш,Ганно?
Навіщо  бродиш  по  чужих  світах,
Вкриваєш  душу  небом  домотканим,
Щоб  приховати  власний,дикий  жах!
Щоби  приспати  власну  бідну  совість,
Перед  судом  правічного  Творця...
Об  людську  малість,безнадійну  кволість,
Щоденно  розбиваються  серця!
Ми  всі  однаково  грішні,
Ми  всі  безсумнівно  сліпі...
Ні  хто  із  нас  тут  не  вічний,
На  карті  святих  степів
Ніхто  тебе  більш  не  згадає,
Хіба  що,можливо,я...
Скажу  вартовим  брам  Раю,
Що  ти  колись  будеш  моя!
Вони  мені  точно  повірять,
Або  зроблять  вигляд  напевне...
У  небі  все  ж  люди,не  звірі,
І  хліб  їдять  не  даремнo:
в  серці  поміщається  лиш  одна,
І(  ВИБАЧ)це  явно  не  ти...
Між  нами  з  тобою  гранітна  стіна,
Холодні  байдужі  фронти!
Бо  різні  у  нас  частоти,
Несхоже  світосприйняття....
Несумісні  інтереси  і  турботи,
І  погляди  на  життя!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488909
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.03.2014


Tотем

Ношу  тебе  у  серці  як  тотем,
Як  віру,як  надію  на  майбутнє…
Як  радощів  і  болю  вічний  щем,
Щось  світле  і  завжди  присутнє…
Молюсь  тобі,як  моляться  богам…
Рощу  тебе  у  собі  наче  квітку…
Іду  до  тебе  як  ідуть  у  храм,
Я  серце-пташку  випустив  із  клітки!
Ношу  тебе  у  серці,як  любов,
Як  Божий  лик  на  стомлених  знаменах…
Ти-  фетиш  мій,і  мій  святий  покров,
Ти-  диво  сокровенно-незбагненне!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488716
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 28.03.2014


Небесна кров

Ходи  по  землі  допоки  ще  можеш,
І  бідами  не  муч  себе…
Бо  негоже,мій  друже,негоже,
Забувати  хто  прислав  тебе!
Не  для  відчаю,не  для  злоби,
Ти  на  землю  колись  прийшов…
Ти  глина  божої  подоби,
В  якій  тече  небесна  кров.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488570
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.03.2014


Летіли літаки

Летіли  літаки  у  синє  небо,
В  захмарну  даль  -  у  безвість  висоти…
Нікому  з  нас  війни  не  було  треба,
Та  у  вельможних  вистачає  глупоти:

Платити  за  комфорт  людською  кров*ю,
І  за  амбіції  великокняжих  блазнів…
Країна  вмиється  черленою  сльозою,
І  криком  ненародженого  щастя!


*черлений-червоний,багряний.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488322
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.03.2014


Вест-ост

Ти  більше  не  даруєш  квіти  їй,
Вона  холодний  і  чужий  борвій…
Жаданий  вест  
                             і  вимріяний  ост,
У  неї  на  тілі  хрест,
У  тебе  в  душі  голокост!
Бо  ти  лише  вічний  страх,
Сором  пекучий  біль…
Нещасний  підстрелений  птах,
І  порох  пройдених  миль!
Навіщо  дарувати  квіти  їй?
Вона  шалений  чужий  буревій:
Жаданий  вест,
                                               коханий  ост,
І  на  розі  твоїх  перехресть,
Навряд  чи  трапиться  хтось,
Хто  був  би  схожий  на  неї,
Бо  схожих  на  неї  немає…
Вона  вже  не  буде  твоєю,
І  ти  це  напевне  знаєш!


*Борвій-великий  вітер,буря,  ураган.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488094
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 25.03.2014


Ліхтарики

Ліхтарики  в  мені  погасли:
Я  не    люблю,ніколи  не  любив…
Занадто  довго  я  боявся  впасти,
І  через  страх  не  бачив  справжніх  див!
У  мене  під  ногами  –  прірва,
В  душі  у  мене  самота…
Не  гріє  сонце-
                                   серце,те  що  зліва,
Заполонила  вічна  мерзлота!
Ліхтарики  в  мені  погасли:
Я  не    люблю,ніколи  не  любив…
Я-немовля  у  світу  в  яслах,
Зоря  у  пошуках  волхвів!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487897
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.03.2014


Aнгел престолу холодного

Моя  рудоволоса  подруго,
Ніяк  не  дочекаюсь  твого  листа…
Ти  ангел  престолу  холодного,
Натхнення  мого  перста!
Моя  подруго  рудоволоса,
Мої  дні  метушня  і  самотність…
Якби  я  міг,то  б  голий-босий,
Завершив  би  нарешті  повість…
Покинув  би  я  світ  чистим:
Таким  як  колись  прийшов…
Але  це  прекрасне  місто,
Не  відпустить  від  першооснов:
Від  близьких  і  рідних,від  коренів  роду…
Не  подарує  мені  спокою  свободи…
Якби  мені  пташку  твоєї  вроди,
Я  був  би  щасливим!
А  так-сумніви,непогода,
Депресії,часті  зриви…
Моя  рудоволоса  подруго,
Твого  листа  я  вже  не  дочекаюсь…
Ти  ангел  престолу  холодного,
Утіха  комусь  на  старість!                                                                                                        

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487218
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.03.2014


Звезды падают вниз

Звезды  падают  вниз,
Ты  остаешься  вверху…
Небо-обманная  высь,
Надо  бы  снять  шелуху:
Дешевые  золотые  обертки
Внутри  которых  грязь  и  пыль…
Ты  был  и  остался  ребенком,
Верящим  в  сказку  и  быль….
Ты  все  еще  держишь  мечту,
Надеешься  кто-то  придет…
Чтобы  убить  пустоту,
Чтобы  продолжить  отсчет:
В  жизни  твоей  дрянной,
Ненужной  и  безполезной…
Неинтересной  и  злой,
Где  каждому  сердцу  тесно.
Ведь  жизнь  твоя  старый  дом,
Не  надо  бы  строить  илюзий…
Забытся  крепчайшим  сном,
Отдав  свое  сердце  Музе!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486957
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.03.2014


Шепіт сотень океанів

Ти  відчуваєш  як  пульсує  час?
Як  міста  говорять  між  собою…
Як  ранок  тихо  огортає  нас,
М*ятою  любистком  і  росою!

Я  відчуваю,як  пульсує  вічність,
В  долонях  сонце  сліз  твоїх  очей…
І  побут  руйнується  через  стихійність,
Твоїх  дивовижних  ідей!

Твоїх  неймовірних  планів,
Твоїх  несподіваних  мрій…
Ти  шепіт  сотень  океанів,
І  сонце  на  кінчику  вій!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486705
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 19.03.2014


Коли покидала мене

Коли  покидала  мене,
Ти  забула,що  всі  твої  «не»,
Не  минуться  мені  безслідно:
«Не  люблю,прости  і  прощай  відповідно!»
Коли  залишила  мене,
На  поталу  самотнім  дням…
Сподіваючись,  що  все  мине,
Що  я  лиш  новітній  хам!
Що  я  лиш  звичайний  хлопчик,
Який  органічно  не  здатен  любити….
Який  нічого  від  життя  не  хоче,
А  я  хотів,хотів  в  тобі  убити  
Дальніх  і  ближніх  своїх  предтеч:
Усіх  хто  був  до  мене  з  тобою…
Я  не  шукав,ані  втіх,  ані  втеч,
Я  пробивався  крізь  тебе  лозою:
Крізь  бруд,крізь  побут  страх  і  пил,
Тягнувся  угору-  до  неба  світил!
Недовго  ж  я  побув  твоїм  Орфеєм,
Тішився  тобою-рідною  близькою  і  привітною…
Я  прагнув  зробити  тебе  своєю,
Жоною  багатодітною!
Але  не  зміг  тебе  біля  себе  втримати!
Списавши  все  на  мінливість  клімату,
На  соціум,  на  сонце,на  віру,на  богів,
Та  тільки(очевидно)  не  на  себе,
На  довгу  відсутність  холодних  дощів,
І  на  надмірну  жорстокість  неба!
Відрікся  від  насущної  потреби  у  тобі,
Замкнувся  у  собі  і  занімів!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486455
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 18.03.2014


Дороги, міста, часові пояси

Нас  розділяють  дороги,міста,часові  пояси,
Через  Ворсклу,Дніпро,і,можливо,Ян  Цзи,
Перепливти,щоб,нарешті,дістатись  до  тебе,
Торкнутись  губами  до  карого  неба…
Але  ж  ні:я  не  здатен  нічого  в  житті  досягти,
У  Пітері,певно,розводять  мости…
стругають  ідолів  новітньому  диктатору,
Останньому  візантійському  імператору,
Який  задумав  розіп*ясти  мій  народ:
Уперше  за  останні  два  десятки  років…
Замулити  серце  дніпрових  вод,
Скориставшись  недостачею  пророків,
Багряні  води  теплих  кровостоків,
Молодої  юнацької,світлої  крові:
Дається  взнаки  недостатність  любові,
Тепла  і  віри  в  наших  сонних  душах,
Кордони  не  такі  вже  й  непорушні:
Хто  куди  хоче,той  туди  й  пливе,
Зціли  моє  серце-бідне,ледь  живе!
Подаруй  йому  трошки  сили,
Подаруй  йому,мила,крила!
У  цей  нелегкий  і  дикий  час,
Подаруй  мені,зоре,нас!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486237
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.03.2014


Дівчинці із теплими руками

Дівчинко,із  теплими  руками,
Я  писатиму  тобі  сонети…
Будуватиму  величні  храми,
Даруватиму  тобі  комети…
Бо  ти  перлина  мого  життя,
І  ти  окраса  мого  животіння…
Я  шукав  у  тобі  дитя,
А  знайшов  собі  воскресіння!
Ти  моя  запізніла  осіння  муза,
Ти  моя  надто  рання  весна…
Ми  з  тобою  не  просто  друзі,
Ми  –це  щось,що  немає  дна!
Ми  з  тобою  -це  щось  безмежне,
Вічне  і  завжди  святе…
Тепле,наївне,тривожне,бентежне,
Ніжне  і  дуже  просте!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486003
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2014


Часово-чеченське друге

Я  вгадую  тебе  у  кожній  жінці,
У  кожній  дитині  ти…
Я  повен  тобою  до  решти-по  вінця,
Обіймами  сліпої  самоти!

Рівновіддалений  від  тебе,
Як  від  тисяч  чужих  планет...
Я  так  давно  хотів  у  небо,
Останній,земний  естет!

Та  жереб  мій-  моя  свята  самотність:
Плівка  пам*яті  ніяк  не  перетреться….
Мою  душу,серце,нерви,совість,
Не  відпускають  ритми  твого  серця!

Кожен  день  безкінечна  і  глупа  війна,
Час  –чеченець  зв*язав  мені  руки…
І  витає  на  вулицях  кримська  весна,
Злим  привидом  холодної  розлуки!


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485816
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.03.2014


Історія без брому

Нашу  історію  неможливо  читати  без  брому,
Але  ж  треба,ой,як  треба!
Крізь  хащі  побуту  і  вічної  утоми,
Осягаючи  внутрішнє  небо:

Шукаючи  власне  коріння,
І  втрачене  нами  тепло…
Знаходити  розуміння,
Крізь  Істин  розбите  скло!

Крізь  покручені  часом  століття,
Крізь  біди-зберегти  в  собі  людину…
Запах  м*яти,сонця,різноцвіття,
Забувши  про  тупу  тварину!

Якою  ти  був  учора,
Завтра  ти  станеш  іншим…
Завтра  ти  будеш  морем,
Снопом  із  небесних  віршів!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485620
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.03.2014


Журавлиний клин

Журавлиний  клич,
Журавлиний  клин…
У  кожному  ніч,
Гострі  леза  хвилин!

Дорогами  стомлених  вен,
Йдуть  армії  завчених  норм…
У  кожного  є  Кармен,
Фатальних  суспільних  догм!

Весь  бруд  політичних  систем,
Перемножили  ми  на  безлад…
На  пустоти  комп*ютерних  схем,
А  душа  людська  досі  мерзне!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485422
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.03.2014


Ягодинське

В  Ягодині  
призовники  вже  п*ятий  день  стоять….
Коли  чекаєш  кулі  вік  і  стать
Стають  одразу  неважливі:
Розваги  у  війни  примхливі,
І  лінія  життя  на  лінії  багать
і  блок  постів
Ніхто  не  хоче  помирать,
Задля  козлів!
Які  бавляться  у  кінець  світу,
А    наші  хлопці  прагнуть  жити,
Не  бути  дешевим    гарматним  м*ясом!
Прокурорським  блюзом,
 межигірським  джазом
Ми  всі  наїлись  досхочу,
А  нам  тут  знову  -    по  мечу:
І  гайда  всі  на  косовицю!
Потім  розкажете,хто  що  чув,
Кому  що  на  небі  насниться!
Чоловіки  бояться  смерті  не  менше  ніж  жінки…
В  головах  замість  квітів    тернові  вінки:
Гіркий  літопис  нашого  народу,
В  якого  пісня-краща  нагорода!
Найбільший  вияв  величі  душі,
Серце  країни-  то  медові  соти,
Де  замість  мечів  вірші!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484852
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.03.2014


Mотлох

Очистити  себе  від  буднів  бруду,
Забути  все,забути  зовсім  всіх…
І    навіть  карооке,cвітле  чудо,
Після  якого  в  серці  тільки  сніг!
Після  якого  в  серці  тільки  сонце,
Без  нього  був  би  земляний  черв*як…
Венеціанським  скупим  торговцем,
Штовхав  би  перехожим  шлак!
Я  нащадок  вільних  запорожців,
Шукаю  в  небо  власну  путь,
Я  мотлох  у  старій  коробці,
І  мене  ніде  уже  не  ждуть!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484520
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.03.2014


Отроком синіх небес

Я  був  і  лишився  хлопчиськом,
Отроком  синіх  небес…
Мені  до  них  надто  близько,
Я  зник,розчинився  і  щез!

Занадто  важкий  мій  хрест,
Мені  тягти  не  по  силам…
Зіщулився,скорчився  весь,
У  мене  забрали  крила!

І  марно  чогось  хотіти,
І    глупо  чогось  чекати…
Мого  одкровення  квіти,
Зім*яли  залізні  грати!

Дайте  мені  ковток,
Дайте  блакиті  висі…
Втомлений  від  чуток,
Вдяг  я  безсмертя  ризу!

Тепер  не  боюся  страху,
І  смерті,напевне,теж..
І  прагнеться  стати  птахом,
Чи  зорями  горніх  веж!


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484338
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.03.2014


Шалена хтось

Нетлінну  ніжність  рік  твоїх  поем,
Із  материнок  пам*яті  не  стерти…
Вросли  у  кров  слова  твоїх  морфем,
Завдяки  їм  я  досі  ще  не  мертвий!

В  любові  не  існує  смерті,
А  є  лише  вічне  життя…
Навіщо  питати  де  ти?
Якщо  неподільне  буття!

Якщо  я  лиш  маленький  атом,
А  ти  навіки  лишишся  в  мені…
Я  втомився  актора  вдавати:
Зорею  в    морському  дні…

Я  втомився  усім  світити,
Замерзаю  без  світла  сонць…
Мені  вічно  буде  боліти,
У  серці  шалена  хтось!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484076
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.03.2014


Наша доля

Наша  доля  слізьми  закосичена,
І  хрещена  шаблями  і  гарматами…
Заходом  сонця  багряним  вінчана,
І  продажними  бюрократами!
Зрадниками-дегенератами,
Що  продавали  нас  чужій  короні…
Чорнобильськими  сонатами,
І  плачем  церковних  дзвонів!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484052
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.03.2014


Чеченсько-часове

Чи  знаєш  ти  як  твої  вірші  гріють  вечорами,
І  думаю  про  тебе  лиш…
Ковтаючи  нерви,буденність  і  драми,
Ридаючи,поки  ти  спиш!
Чи  знаєш  ти,що  я  живу  тобою,
І    ритмами  твого  серця…
А  ти  протікаєш  крізь  мене  рікою,
Під  кулями  часу-чеченця!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483882
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.03.2014


Блокада (Лист до батька нації)

Тарасе,та  хіба  тобі  то  снилось?
Москалики  російські  у  Криму…
І  їх  ніхто  вже  не  візьме  на  вила,
І  не  розсіє  внутрішню  пітьму!

І  будемо  ми  осягати  Дзен,
Під  православними  нагайками  братів….
У  бруді  побутових  сцен,
Російськомовних,візантійських  снів!

Невже  ми  справді  свинопаси?
А  не  славетні,вільні  запорожці…
Хотілося  б  інакше-та  наразі,
В  Криму  в  блокаді  наші  хлопці!

*В  оформленні  вірша  використана  ілюстрація  Івана  Марчука  з  шевченківського  циклу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483635
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.03.2014


Жена

Никогда  не  ломайся,  мой  друг…
Ведь  жизнь  –это  в  сущности  смерть,
Если  выбор  стоит  из  двух,
Выбери  ту,  что  сумеет  терпеть!

Выбери  ту,  что  способна  любить,
Которой  ты  больше  воздуха  нужен…
Которая  захочет  с  тобою  жить,
Пьяным  занудным  и  скучным…

Больным  мечтателем  без  денег,
Без  славы  и  без  достижений…
 В  тебя  незаслуженно  верить,
Вне  побед  твоих  и  поражений!

Будет  вечно,нежно,безропотно,
Твоя    заветная  звезда…
Тихим  и  вкрадчивым  шепотом,
Снимет  бремя  стыда!

С  усталых  глаз  твоих  плечей  и  рук,
Она  твоя  жена,  твой  верный  друг!
Она  твоя  любовь,  твой  свет  и  страсть!
И  плоть,  и  кровь  –  твоя  святая  власть!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483414
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.03.2014


Cерце в скриню

Сховай  моє  розбите  серце  в  скриню,
Нехай  лежить  до  нових  воскресінь…
Стрілу  із  нього  я  вже  майже  вийняв,
І  не  потрібно  зайвих  голосінь!
Не  треба  панахид-прощальних  співів,
Ні  сліз  сестер,ні  жалощів  братів…
Вже  пізно  будувати  перспективи,
Мене  нема-я  в  вирій  полетів!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483386
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 04.03.2014


Kатрени

Моє  життя  розбите  на  катрени,
Схоже  на  мунківський  «Крик»….
Чи  на  полотна  бідного  Гогена,
У  мене  задовгий  язик!

Таких  як  я  колись  четвертували,
Або  лишали  на  поталу  псам…
Таких  як  я  із  воєн  не  чекали:
Дешевий,нецікавий  крам…

Для  цієї  темно  вічної    і  дикої  епохи,
Та  й  будь  якої  іншої  також…
На  Русі  колись  цінились  скоморохи,
Зараз  ні,на  жаль,ну  що  ж!

Така  вже  напевне  доля:
Бути  блазнем  без  короля….
Зате  поки  що  на  волі,
Хоч  замість  любові-петля!

Самотою  стиснула  горло,
І  не  відпустить  більше  уже…
Та  я  зіграю  на  гуслях  соло,
Допоки  сили  є  в  мене  ще!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483192
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.03.2014