oreol

Ти моя ніжність

Аромат  кави  на  світанку
Ой,  так  класно  нам  двом  зранку
Ти  мов  сонечко  проснувся
І  так  мило  посміхнувся
Каву  з  роз  ти  заварив
Й  до  світанку  так  любив
Що  аж  подих  зупиняло
Під  тобою  я  літала
І  мені  було  все  мало
По  глоточку  смакувала
Щастя  є  -  одне  лиш  знала
Кішкою  твоєю  стала
Когітки  свої  сховала
Косу  довгу  розпустила
Всім  єством  тебе  я  пила
Все  до  крапельки  сіяло
І  в  мені  воно  палало
Диво  щастям  танцювало
Лише  димкою  кружляла
Милий,  зранку  я  літала
Ти  ще  чашечку  зроби
Й  поцілунком  розбуди

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949768
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2022

Оййййй (18+)

Мальчик,  милый  помолчи
Пей  глоточкам  нектар
Ты  ж  садовник,  я  цветок
Прикасайся,  увлекай
Помогай  и      начинай
Согревать  и  поливать
Хватит,  хватит  соблазнять
Я  ведь  взрослая  давно
Так,  что  милый  меньше  слов
Я  твой  лан,  ты  почувствуй  томный  стан
Вижу  ты  еще  не  пьян
На  уста  лишь  посмотрел
Ой,  еще  ты  не  созрел
Хотя  всю  меня  раздел
Я  горю,  Я  вся  палаю
Я  ж  з  тобой  во  сне  кончаю
Й  так  и  так  испепеляю
Своим  телом  завлекаю
Звуком  всюду  проникаю
Гениталии  горят
Я  хочу  уже  кричать
Ручкой  там  лишь  проведи
И  с  ума  меня  сведи
На  коленки  опустись
И  со  мною  закружись
Что  б  кружилась  голова
Опускалось,  поднималось
Распускалось,  ожило
Ты  вулканы  извергай
В  меня  глубже  проникай
Мое  тело  ты  ласкай
бурно  вновь  со  мной  кончай
Милый,  продолжай
Милый,  проникай
Милый,  родной
Ой,  ой,  оооой
Я  давно  уже  с  тобой
И  тебя  я  оседлала
На  тебе  во  сне  летала
Ты  все  это  ощущаешь
Меня  снова  привлекаешь
Что  хочу  я  получу
Я  всегда  тебя  хочу
Капли  тут  и  капли  там
На  бутоне  ой,  сверкают
Брызги  грез  нас  вновь  сливают
Ты  всегда  со  мной
Во  мне  и  шепчи  на  ушко  мне
Как  прекрасен  мой  цветок
Вновь  бежит  наш  ручеек
Все  я  делаю  умело
Привыкай,  сходи  с  ума
Я  давно  тобой  пьяна
Раз  меня  околдовал
То  й  тебя  с  ума  сведу  я
Разбудил  во  мне  вулкан
Значит  в  омут  и  скорей
Мой  теперь,  так  мной  й  болей.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949689
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2022

Свети

Вспышка  страсти  опьяняет
И  вселенные  сближает
Капает  дождь,  на  дворе  так  свежо
Ты  рядом  и  так  хорошо
Что  такое  километры  ?
Что  такое  непогода
Ты  ведь  есть  и  ты  искришься
Глазами  молнии  пускаешь
Все  вокруг  ты  озаряшь
И  собою  наполняешь
Рядом  ты  и  так  уютно
Много  так  хочу  сказать
Всю  тебя  расцеловать
Ты  звезда  и  бриллиант
Грани  только  приласкаю
В  тот  же  миг  ты  засверкаешь
Тайна  сердца  моего
И  хочу  я  одного
Что  бы  вечно  ты  сияла
Мое  сердце  согревала
Звездопады  я  люблю
Но  тебя  не  отпущу
Нежно  й  сильно  лишь  прижму
В  танце  к  звездам  увлеку
Я  тебя  всегда  хочу
Вот  по  этому  й  молчу
Есть  в  Вселенной  притяжение
Двух  сердец  оно  сближение
То  крыло  что  поднимает
То,  что  нас  всех  окрыляет
То,  что  так  в  тебе  горит
И  меня  к  тебе  манит
Ты  магнит,  ночной  магнит
Тонкие  нити,  поля,
Незримые,  нежные,  такие  воздушные
Как  облака  кружева
Ты  вроде  одета,  а  смотрю  -  вся  прозрачна
Даже  коснутся  боюсь
Растаешь  и  облачком  станешь
Как  мило  внутри  ты  зовешь
То  ли  игриво,то  ли  желанно
Общаемся  часто  меж  строк
Разве  слова  нам  нужны
Мы  оба  созданья  Луны
Молнии  исходят
Разряды  излучают
Все  глубже  погружают
В  начало  сотворения
Стихии  мы  то  две
Попробуй  разбери
Кто  нива  ,  а  кто  солнце
Все  как  то  вверх  ногами
А  ножки  то  какие
Что  сверху  то  й  внутри
И  все  зовет  -  люби
Легко  после  дождя
Но  мало  нам  ведь  молний
Что  капельки,  кап,  кап
Когда  внутри  бурлит
Мы  злива,  летняя  стихия
Мы  та  река,  что  проникает
Мы  то,  что  непонятно
Материя,  что  держит
Что  звезды  не  пускает
И  все  вокруг  сближает
Все  тянется  к  нему
По  этому  й  люблю
Начало  ведь  снаружи
Внутри  лишь  продолженье
Внутри  то  отраженье
Что  вновь  смыкает  круг
Новый  виток  и  дверца
И  чудо  и  тот  миг
Что  вечно  в  нас  горит
Мы  дети  мирозданья
Мы  вечные  созданья
Что  мигом  лишь  живут
Для  нас  нет  пут
Смерть  выход  из  тюрьми
Ты  просто  лишь  люби
Все  еть  давно  для  нас
Не  упускай  свой  шанс
Звезда  ты  на  пути
Вот  и  всегда  свети.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2022

Думки на листі, сльоза на щоці.

Ти  така  пристрасна
Юна,  щаслива
Стільки  емоцій....
Почуттів...  де  ж  ?....  ця  злива  !
Ти  сама-сама.....
Ти  не  повторна.
Ти  на  вершині
Так  -  ти  Богиня  !!!!
Роду  наступного  -  ти  берегиння.
І  ти  нарештні  перемогла.
Де  Крик  стихій  ?
Де  цей  політ  ?
Це  вже  не  перший
Та  все  ж  це  є  взліт.
Рученьки  вгору,
Стрибай,  шаленій
Ти  вже  все  ближче
До  цих  неповторних
Дурмяних,  дівочих
Радісних  мрій.
Я  розумію
Йде  ця  війна
Так  перемога
І  є  визннання
Це  ще  не  те
Чого  б  так  хотілось
Навіть  всі  близькі  не  зрозуміють
Але  цим  здобуткам,  сонце  -  радіють
Наші  найкращі  то  почуття
Й  дуже  приємні  такі  відчуття
Не  стримуй  себе
Ти  на  вершині
Ти  королева  В  душевній  країні
Ти  є  прекрасная  квітка  гірська
В  тебе  чарівна  і  добра  душа
Очки  хай  сяють,  серце  палає
Від  почуттів  хай  всю  розриває
Ти  відчувай  оцю  благодать
Навіть  й  війною  потрібно  літать
Прямо  з  вершини
Ще  вище  злетіти
Ярко  над  світом  щось  засвітити
Тебе  ж  не  можливо  вже  не  любити
Ти  не  мовчи  -  від  щастя  кричи
Сльоза  на  щоці
Найкращі  моменти
Навіть  війна  та  ти  молода
Всі  перемоги  тебе  ще  чекають
Лиш  ті  ,  хто  вірять  їх  здобувають
Так  як  завжди  за  мир  лиш  борись
В  кращих  із  нас  чомусь    ти  навчись
Не  забувай  щоденно  радіти
І  ярко,  яскраво  творити,
В  гори  манити,  зорі  закрити
Як  же  таку  тоді  не  любити.
Ти  вічно  і  ярко  нам  будеш  світити.





                           Чарівній  Ірочці  ,                    яскравій  Зірочці
   
         з  любов'ю,  дякую                                    що  ти  така  ,  ти  прекрасна  ,  

                                                           
                                                             класна...КЛАСНА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2022

Моїй щебетушці

Випадково  взяв  за  руку
І  обняв  твій  ніжний  стан
Цим  загоїв  сотні  ран
Зверху  пальчики  поклала
Тихо,  томно  прошептала
Так  тримай,  не  відпускай
Ще  сильніше  прижимай
І  нікому  не  віддай
Ти  мов  та  співуча  птишка
Подивлюсь  і  вся  тремниш
Лиш  торкнусь  і  там  гориш
Як  то  файно  поряд  бути
І  твій  спів  чудесний  чути
Ти  щебечеш,  оживаєш
Відчуваю  -  ти  кохаєш
Сам  же  тихо  поряд  я
І  в  цю  мить  ти  вся  моя
Ти  в  безпеці  і  теплі
Злились  в  подих  дві  душі
Тебе  навіть  не  цілую
Аромат  кохання  чую
Ти  двінка  і  ти  щаслива
Посміхнися  моя  мила
Віршик  цей  для  тебе  склав
Ним  тебе  розцілував
Ти  така  завжди  душевна
Мила,  ніжна  і  чарівна
Ти  мов  пташенка  літаєш
І  мене  не  соблазняєш
Просто  вічність  відкриваєш
В  кожнім  слові  -  ти  кохаєш
Кожним  звуком  ти  ласкаєш
В  мені  небо  відкриваєш
В  моїм  серці  ти  порхаєш
Що  кохаю  відчуваєш
І  все  ближче  прижимаєш
Своїм  подихом  ласкаєш
І  устами  все  вбираєш
Тяниш,  маниш
Не  мовчиш,  вже  чарівно  ти  кричиш
Мова  дивна,  неповторна
Мов  струмочок,  так  живий,  дзвінкий
Такий  ніжний  голосок
І  цілую  все  між  строк
Так  багато  слід  сказати
Та  тебе  всю  не  об'яти
Просто  буду  всю  ласкати
Твої  хвилі  відчувати
До  оргазму  наближати
Ніжно  ,  страсно  цілувати
В  тобі  небо  відкривати
Твоє  серце  як  у  пташки
Мила,  люба  -  ти  прекрасна
Сама-сама  ,  дорога,
Ти  -  царівна  молода.
Та,  що  спала.
Ще  дрімає,
Що  кохання  є
Вже  знає.
Про  любов  вночі  співає...
Хоч  від  мене  це  й  скриває.
Ти  вже  є  ,  ти  вже  лунаєш
Милим  серцем  ти  співаєш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2022

Хто живий ? Хто на арені ? Ми чи ….

Нові  землі  в  Європі
Це  Україна  моя
Наша  з  вами  рідна  земля
Хто  слова  Гітлера
 з  "Main  Campri"      читав  ?
Хто  предпосилки  створив
Хто  послідовників  ката
На  нас  натравив  ?
Чому  знову  клята  війна  ?
Якщо  ви  не  барани
Будьте  врешті  решт  людьми
Нам  Зеленський  щось  віщає
В  своїх  мареннях  літає
Тим  щось  Путін  обіцяє
Слова  Гітлера  як  собака  лає
Ця  війна  ж  нас  всіх  вбиває
Нові  землі  у  Європі
Ми  уже  давно  й  не  в  жопі
Економіки  розвал
Тормоза  уже  нажали  навіть  ті  хто  помагали
Чемодани  позбирали
Ті  хто  тут  володарювали
Бункери  танки  і  нові  гармати
Кого  тут  будуть  оберігати
Хто  буде  Гітлера  й  СС  і  чим
уже  лякати
В  них  закладена  програма
"Геноцид",  не  визнаєм
Скільки  урядів  мовчать,
Скільки  Гітлеру  хайл  вже  сказали
Йому  руки  розвязали
Путін  всім  щось  обіцяє
А    війна  нас  всіх  вбиває
І  виновні  в  ній  верхи
Два  народи  розділили
ЗМІ  їх  ядом  отравили
Лиш  внизу  ми  зупинемо  війну
Влада  лиш  на  те  дана
Щоб  в  ярмі  нас  всіх  тримати
Та  від  цього  користь  мати
Кращих  знищать  всіх  в  бою
Хто  щось  може,  той  вже  там
Та  на  тілі  сотні  ран
Жінок  та  дітей  лише  ждуть  у  ЄЕ
Вони  вже  не  наші,  авжеш
Любите  ви  Україну
Мінами  всю  засадили
Ось  вам  й  не  вмерла  вона
Просто  віками  війна
Арену  зробили,  амфітеатр
Гладіатори  ми  всі
А  навколо  глядачі
Були  люди  і  тварини
Тварини  і  ті
Свого  виду  не  чіпають
Закон  божий  чомусь  знають
Перше  слово  -  "Не  убий"
Наші  предки  нам  сказали
Та  віками  повторяли
Це  їх  перший  заповіт
Ви  ж  несете  сотні  бід
Так  щоденно  день  у  день
Ви  вже  навіть  не  тварини
Землю  нашу  всю  планету
Ви  з  орбіти  бомбите
Думаєте  все  мине  ?
Нова  Земля  
Новому  Гітлеру  вона
"Main  Campri"    знов  вчите
Чорти  -  "Життя  понад  усе"
Живі  почуйте  ви  мене
Лише  внизу  зупинемо  кляту  війну
Досить  злочинних  приказів
Гітлерів  засудіть
В  Мирі  і  дружбі  живіть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2022

Що тут сказати, є відьми, про це не слід вам й знати.

Монашка  й  без  трусов
Нам  хорошо  й  не  нужно  слов
Вновь  прилетаешь  на  метле
Все  чаще  й  чаще  снишься  мне

Не  слышу,    чуствую  твой  стан
Лишь  тело  нежно  ты  касаешь
И  в  полудреме  возбуждаешь
И  этот  сладкий  поцелуй

Рука  и  губы  уже  там
И  полусонный  твой  минет
Ты  супер,  слаще  тебя  нет
Вбираешь  медленно  и  страстно

Ни  слова,  ни  виденья
Ты  вся  сплошное  наслаждение
Живая  плоть,  а  не  виденье
Ты  не  насытна,  ты  такая

Я  на  себе  все  это  знаю
Во  сне  приходишь  
вновь  Заводишь
Уже  украла  мой  ты  сон

Хотя  й  не  слышу  твой  я  стон
Одна  сплошная  страсть
Слиянье,  твое  безумное  желанье
Ты  многотысячный  оргазм

Я  содрагаюсь  под  тобой
И  вновь  сливаемся  с  тобой
Мое  ты  сладкое  виденье
Полуночное  наслажденье

Ты  душевный  стан
Ты  хочешь  много  так  сказать
а  можешь  только  лишь  ласкать
Вбирать,  цвести

Мне  позволяешь  лишь  расти
Расти....
и  губы....
Волна  за  волной.....
Мы.....  это....  делаем  с  тобой.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949030
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2022

Ніхто не схаменеться, а хто з війни живим вернеться?

Ні  росіяни,  ні  українці
Не  гідні  своїх  вже  дідів
Давно  іноземці  зробили  з  них  ворогів
В  кого  сумніви  є?
Чому  війна  роками    йде?
Всі  ж  перед  виборами  добре  ми  знали
Хто  до  влади  не  прийде  -  війна  на  Сході  знов  буде.
Її  ця  влада  не  зупинить
Кого  не  вибирай,
Одне  в  одного  стріляй.
В  кого  сумніви  ще  є  ?
Всіх  не  вбили  ще  героїв.
Знов  лунає  -  Всі  до  бою  ?
Одне  одного  положим
Що  всім  цим  ми  приумножим?
Горе,  сльози,  біль  та  страх.
Та  діди  з  могил  б  піднялись
Кляті  уряди  знесли  б
Й  в  мирі  далі    всі  жили  б
Іноземці  скрізь  керують
Наші  ж  люди  знов  воюють
Скільки  можна  убивать?
Так  і  будите  мовчать  ?
Чи  всі  в  стаді  як  один.
Всі  з  рогами,  всі  за  ним
Хто  у  пекло  нас  веде
В  комунізм  колись  вели
Царство  боже  обіцяють
А  реально  лиш  вбивають
Всі  чекали  років  сорок
Поки  вимруть  ветерани
Бо  вони  все  це  пройшли
Лиш  вони  перемогли
Перемоги  вже  не  буде
Просто  вимруть  всі  герої
Ви  ж  кричіть  -  Всі  знов  до  бою
Жінки  нових  десь  знайдуть
З  ними  там  вони  й  живуть
Все  ще  буде
Правда  в  них
Далі  всі  ідіть  ,  ідіть
День  у  день
Артилерія  спочатку,  літаки  ,  ракети  з  неба
Приказали  -  їм  так  треба
Потім  танки  хай  горять
Положили  сотень  пять.
День  у  день  це  все  іде
І  до  чого  призведе?
Вибирали  президентів
В  чому  ті  вісм  вам  клялись?
І  до  чого  дожились.
Що  не  новий,  то  все  кращий.
Що  вони  гарантували  ?
Перші  зразу  нас  продали,
Ці  втягнули  у  війну.
І  скажіть  мені  чому?
Що  в  Росії,  що  в  Вкраїні.
Під  копірку  все  це  йшло.
Все  по  плану.
Всі  чекали.
Знов  продовжимо  війну  ?
Чорт  при  владі  дав  приказ  
І  ми  будем  воювати?
Одне  одного  вбивати?
Хто  керує  цим  процесом  ?
Хто  за  це  все  відповість?
Президенти  всім    клялись.
Хоч  один  з  них  відповів
Те,  що  тут  він  наробив  ?
Збройні  сили  хто  послабив?
Хто  заводи  розпродав?
Хто  реально  нас  предав?
Ворога  прекрасно  знаєм
Чи  по  ньому  ми  стріляєм  ?
З  обох  боків  старі  й  юнці  ,
Будем  далі  всі  грішити  ?
Чи  пора  вже  в  мирі  жити?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948944
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2022

Пантера

Дикая  страсть
Придется  тебя  мне  украсть
Восточный  темперамент
Древний  ритуал
Впусти  меня  в  свой  храм
Меня  влечешь  ты  дико
В  тебе  есть  Анжелика
Бутон  твой  расцветает
Меня  в  себя  вбирает
Ты  где,  во  мне  твой  жар
Ты  в  сон  ко  мне  приходишь
Меня  с  ума  ты  сводишь
Ты  мне  не  предлагал
Гори,  во  мне  ж  пожар
Я  в  пене  вся  горю
Тебя  дурак  зову
Смотри  я  Афродита
Тебе  ведь  все  открыто
Я  голенькая  Ева
Божественно  прекрасно
Войди  й  внутри  я  страстна
Тебя  не  отпущу
Свое  я  получу
Хоч  воевать  во  сне
Или  гореть  во  мне?
Ночное  нашествие
Страсти  й  во  сне
Зачем    это  мне
Все  понимаю
Не  позвал
Вот  и  в  ночи  такой  скандал
Шквал  из  страстей
Уж  лучше  женщина  сверху
С  виду  монашки
В  ночи  гетеры
Ты  не  кошка
Ты  пантера

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948943
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2022

Девушка из Рая, яблочко ты кушай и меня не слушай.

 Все    женщины  разны
Но  все  так  прекрасны
Не  все  они  страстны
Не  все  так  милы
Но  все  он  дети  змеи
Есть  женщина  кошка
Есть  женщина  львица
А  есть  и  тигрица
Да  есть  и  свинья
Бывает  на  курицу
Кто  то  похожей
Клюет  та  на  все
Не  разбирает
Но  женщина  не  мотылек
Что  к  вам  литит  на  огонек
Женщина  шкурки  меняет
женщина  вас  изучает
Женщина  вас  соблазняет
Новый  наряд  одевает
И  коготки  укрепляет
Нежно  й  по  глубже  впускает
С  вами  в  игру  ведь  играет
Вас  инстинктивно  она  раздевает
Вас  потихоньку  она  укрощает
Вас  ежедневно  она  соблазняет
Просто  она  приручает
С  вами  как  с  мышкой  играет
В    боли  и  ласке  вас  укрощает
С  вами  ручными  она  все  играет
Нравится  ей  ваша  боль
Хочется  ей  вас  помучить
И  на  процесс  посмотреть
Вас  оголяет  на  едине
С  вами  ей  класно  вдвойне
Вы  ее  новые  руки
Сильные  ноги  и  хвостик
Вами  легко  управлять
Вас  так  легко  обыграть
Вы  продолжение  ее
Хочет  она  одного
Кошкой  мурлыкать,  гулять
Ошейник  на  вас  нацепить
Плетью  вас  наградить
Ой  как  любит  помучать
Да  я    не  знаю  вас  всех
Есть  женщина  демон
И  ангел,  а  есть  два  в  одном
За  ночь  десять  раз
Вот  мы  и  пьянеем  от  вас
Хмельной  вы  напиток
Нектар  вы  небесный
Кому  то  прелесный
Кому  то  вы  яд
Но  как  же  без  вас
Многим  ручкой  помашу
С  кем  то  точно  поматрошу
Лишь  одну  тебя  не  брошу
Ты  мой  ангел  и  монашка
Ты  мой  демон  и  злодей
Ты  зовешь  -  приди  скорей.
Я  конечно  бармалей
Куклы  тут  и  куклы  там
Плеть  тебе  я  не  отдам
Вам  дай  власть  и  море  ран
В  страсти  вы  не  то  что  кошки
Коготками  так  дерете
И  при  этом  так  орете
Умираем  вместе  с  вами
Чертям  душу  продаем
были  волки  -  стали  овцы
Рожки  скажите  к  лицу
И  чего  ж  я  вас  хочу
Вы  все  те  же  дьяволицы
Вам  так  хочется  резвится
И  монашка  снявши  рясу
Безгреховною  стает
все  что  есть  вам  отдает
Чем  ниже  паденье  тем  наслажденье  поднимает
Ароматом  и  страстью  вас  наполняет
Как  летний  дождь  на  вас  изливает
Весь  ваш  огонь  в  себя      вбирает
Вас  же  за  это  она  награждает
Что  то  такое  я  написал
То  ли  сатиру,  то  ли  памфлет
То  ли  одной,  самой  милой  привет
Ты  не  такая,  ты  же  из  Рая
Раей  тебя  назову
И  лишь  тебя  й  полюблю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948862
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2022

Тебе люблю, хоча тобі це й не скажу.

Ти  кажеш  ,  що  не  проти
І  що  ж  тобі  відповісти
Все  ж  відчуваєш  в  серці  ти
Ти  моє  небо,  я  твоє  серце
В  тобі    мілліард  є  світил
Які  чомусь  в  тобі  ж    відкрив
І  просто  ніжно  розпалив
Та  сам  від  цього  і  поплив
Ти  моє  небо,  я  в  тобі
Чи  можу    щось  про  це  сказати
Як  безкінечність  поєднати
Чи  може  сердце  розірвати
В  вулкан  стихій  тебе  позвати?
Сказати  можу  лиш  палай
Та  від  бажання  ти  згорай
Потім  на  стінку  ми  ж  полізем
Бо  космос  нас  давно  з'єднав
Магнітом  маниш,  серце  раниш
Не  можу  ні  тебе  обняти
Не  можу  й  серце  розірвати
Бо  в  ньому  ти
Мої  світи,  ти  дивовижний
Ясний  стан,  такий  коханий
Милий  ніжний,  а  я  давно  уже  погас
Та  щось  в  мені  ти  пробудила
Словами  серце  розбудила
Мене  ти  в  космос  позвала
Моє  ти  небо
Тебе  чую
Я  знаю,  всім  нутром  ти  звеш
Ти  вся  сіяєш,  ти  прекрасна
Твоя  румяна  на  щоці
І  діаманти  в  цих  очах
Та  й  я  не  проти  ти  це  знаєш
Та  рідні  душі  ж  не  пускають
Так  просто  злитись  в  одну  мить
Нова  ж  бо  нова  запалає
І  зірка  ярко  спалахне
Ми  разом  знаєм
Ти  вже  є
І  нас  магнітом    в  небо  тягне
Воно  ночами  нас  єднає
І  вдень  й  вночі  воно  ж  нас  зве
Так  не  бує,  так  все  є
І  ти  давним,  давно  там  є
Поки  не  знаєш,  не  відчуваєш
Ще  не  щемить
Та  лише  мить
Одне  касання  та  зізнання
І  все  яскраво  загорить
І  небо  наше  нас  з'єднає
Потім  кричи  ти  чи  мовчи
Кусайся,  грудки  розірви
Воно  всередині  завжди
Звязок  небес  незрима  сила
Я  просто  хочу  -  будь  щаслива
Та  я  безсильний,  є  кохання
Ти  моє  небо,  цілий  світ
Ти  в  серці  вихрі  відчуваєш
По  тілу  струми  наростають
В  мені  всю  лаву  підіймають
Вулкан  по  тілу,  зов  стихій
Наші  моря  водне  впадають
Погляди  хвилі  здіймають
Бризом  морським  вони  ласкають
І  наші  ріки  вже  бурлять
Злитися  хотять,  в  один  потік
В  єдиний  крик.
Таке  бурхливе  божевілля
Все  є  стихія,  ти  і  я
Ми  не  сімя,  ми  поєднання
Той  самий,  так  -  той  стан
Де  все  зве,  все  розриває
Нас  оголяє,  нас  єднає.
Там  ми  стихія
Ти  небо,  я  земля
Я  пояснити  це  не  взмозі
Воно  давно  і  не  потрібно
Ми  відчуваємо  це  все
Просто  тримаємо  в  собі
Та  тіло  не  лише  в  землі
Коли  ти  є
Є  й  інший  стан
Який  мене  й  перемикає
Він  блискавично  так  вражає
Що  я  шукати  тебе  буду
Кого  б  іще  я  не  зустрів
Життя  це  пошук  половинки
Тієї  рідної  чатинки
Своєї  божої  душі
І  не  потрібні  вже  й  вірші
Ти  просто  є  ти  відчуваєш
Жаданний  біль,  розливи  рік
Цей  зов  ,  коли  навколо  темно
Це  й  світ  і  цей  політ
Цю  благодать
Все  інше  просто  не  існує
Моє  серце  твоє  чує
Твоє  тіло  все  в  екстазі
Тебе  немає  на  землі
Ти  небо,  ти  це  все  навколо
Тебе  вдихаю  в  страсті  я
Бо  ти  душа,  душа  моя
Ти  розтворилась  ,  ти  піддалась
Ти  посміхнулась,  полетіла
Ти  не  зі  мною,  ти  в  мені
Не  проти  це  не  ті  слова
Ти  є  зоря,  ти  всесвіт  мій
Тебе  досліджую,  вивчаю,
Болить,  щемить,  не  відпускаю
Я  не  з  тобою  і  з  тобою
Ти  небо,  ти  моя  стихія
Я  насолоджуюсь,  зливаюсь
В  молочній  річці  я  пливу
Тебе  за  руку  я  тримаю
Частинку  кожну  відчуваю
Свою  я  ласку  віддаю
Тебе  я  сильно  так  кохаю
Що  й  не  скажу,  бо  сам  не  знаю
Куди  ця  річка  нас  несе
Це  наш  є  сон,  а  може  й  казка
Ти  просто  є
І  ти  є  все
Я  під  тобою,  я  в  тобі
Ми  разом  все  це  відчуваєм
Таке  є  слово  благодать
Не  всім  дано  його  пізнать
Це  ніч,  що  нас  єднає
Місяць,  що  чекає
Це  зоря,  це  ти  і  я
Це  поєднання,  
Так  той  самий  стан
Що  з  уст  твоїх
Звучить  та  зупиняє    мить
Життя  лиш  мить
Ми  в  ній  щасливі
Тому  не  можу  щось  сказати
Пташину  щастя  сполохнути
Я  хочу  просто  тебе  чути
Я  відчуваю  й  так  тебе
І  знаю  ти  давно  вже  є
Спитав  би,  буде  ж  наднова
Яскравий  спалах  в  нашім  небі
Воно  нам  треба  і  не  треба
Тому  я  краще  промовчу
Ти  знаєш  й  так
Що  я  кохаю
Що  ж  далі  буде  я  не  знаю
А  раз  люблю,  то  відпускаю
Та  тільки  рук  не  розведу
Бо  все  є  ти,  тебе  й  люблю

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948860
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2022

Чому все в трубу і якому чорту я маю платити за прокладену та куплену мною трубу

Минулий  рік
Січень  та  лютий  за  газ  я  платив
Через  підлість  контрактів  на  газ  цей  забив
Давні  часи  пригадав,  грубку  перепросив
Щось  зекономив,  дров  закупив
Сам  і  топив
Та  не  про  це  свою  думку  веду
Чому  маю  гроші  кидати  в  трубу
Другий  вже  рік  платить  за  трубу
Що  ви  до  неї  доклали
Кумами  влади  ви  стали  ?
Два  роки  газ  лише  до  плити
А  за  трубу  300  грн  плати
Ще  кажуть  третій  рік  проплатіть
Кума  зелених  слух  золотіть
Лічильники  всім  ці  слуги  "поремонтували"
Лишніх  20  відсотків  всім  підтасували
Газ  не  такий,  крутить  й  не  гріє
Кум  можновладця  лиш  багатіє
Кому  війна,  кому  голод
А  тим  хто  при  владі  рай
Чому  все  так  ти  й  не  питай
На  віськовійекономіці  кажуть  піднімемо  країну
Зробим  могутнею  ми  Україну
Вірите  це  вже  я  чув,  ще  як  дитиною  був
Військові  заводи  в  кожному  місті  були
Зброї  до  чорта  вони  випускали
Потім  її  всі  порозкрадали
Склади  з  добром  цим  вони  підривали
Правда  до  цього  там  все  вже  продали
Просто  пожаром  нестачі  списали
Чому  40  років  ми  бідували  ?
За  копійки  на  віськові  заводи  люди  пахали
Час  пройшов  і  всі  забули?
Всіх  залякали
В  ті  самі  цехи  знов  загнали
Знову  років  50  ми  пропашемо  в  трубу
Хто  качає  бабки  і  кому  ?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948810
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2022

Геноцид , повторний протягом століття, світом не визнаний, то й знову війна, безкінечна війна.

Так  Буча,  Маріуполь  це  геноцид
Визнаний  -  ні
Жорстокий,  підступний,
Той  що  волосся  в  нас  дибом  здіймає
Сиве  волося  нам  всім  добавляє,
Той  ,  що  отруює,  той  що  вбиває,
Той,  хто  відчув,  пережив
Все  це  знає
Страх  він  навіть  з  екрана  вселяє
Не  соціальна  це  інженерія
Це  сатанинське  та  звірське  насилля
Акція,  спланова,  схвалена
Не  випадкова,  а  показова
Вибране  місто,  люди  конкретні
Мирний  народ  -  Ірода  жертви
Ви  ще  заплатите,
Таке  вже  було
Кров  безневинна  лилась
Сто  років  й  назад
Голодомором  нас  ви  морили
В  світі  не  визнали
Ви  повторили
Час  ще  прийде
І  буде  розплата
Дітям  чи  внукам  катів
Слід  чекати
Навіть  вже  піздно
Та  й  непоміно
Ні  каяття,  ні  навіть  жалю
Катам  присвоїли  звання,
Катів  за  це  нагородили
Європа  й  світ  це  проступили
Тихо  так  мовчки  проглотили
Я  про  те  як  у  Росіїї  катів
Скотів  нагородили
а  в  світі  всі  мов  так  і  слід
Такий  народ,  той  скільки  бід
Так  всім  пасибі  за  заботу
Весь  світ  мене  був  здивував
Я  й  сам  такого  не  чекав
Поляки,  англи,  німці,  шведи
Дорожчі  стали  ніж  свої
Свої  уже  й  не  так  близькі
Чому  скажу  і  доведу
Вся  Європа  -  це  турбота
Добре  слово  й  допомога
А  свої  не  мов  чужі,
В  Бучі,  в  ірпіні  не  ви,
Тих,  хто  там  робив  звільнили
Ціни  у  воєнний  час  ви  по  всій
Моїй  Вкраїні  підняли  в  десятки  раз
В  другу  світово  за  це,  як  поступають
Розстріл,  бо  військовий  час
Спекулянти  ж  процвітають,
Добивають  усіх  нас.
Керівництву  хто  дозволив,
Тих,  хто  в  цій  війні  страждає
Із  роботи  скоротити
Вас  не  сором  всім  з  цим  жити
Керувати  кораблем
В  вас  звичайно  безпроблем
Ви  прикази  видаєте
Багато  красивих  слів
А  йде  війна,  геноцид  від  Росії
Гляньте  відосик
й  питання  чому  ?
В  мене  наступне  ,  відповідати  кому?
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=-cClyP2OpXw[/youtube]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948800
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2022

Може й не лишні, може щасливі, дай Боже жити усім нам у мирі.

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=mh8JrjsmL-U[/youtube]
Лишні  люди
Ні  це  не  ви
Це  ми
Так  то  є  ми
Пусті  слова  звучать  з  екрану
Та  знаю  повні  лиш  обману
В  небі  мов  би  ті  джемелі
Гвинтокрили  пролітають
Та  ракети  доганяють
Ті  мов  рої  диких  бджіл
В  небі  нашім  розплодились
І  давно  тут  загубились
Лишніх  людей  тут  шукають
Ними  землю  удобряють
Кажуть  нам,  що  буде  все
Бачим  ,  знаєм,  вимираєм.
Хто  героєм  у  бою,
Хто  в  квартирі,  що  горить,
Хто  під  танком,  хто  в  дорозі.
Ворог  кажуть  на  порозі.
Грошенята  в  хід  пустили
І  в  війну  людей  втравили.
Захід,  Схід,  а  скільки  бід
Лишні  люди  вимирають
І  кому  вони  потрібні  ?
Економіку  добили
А  людей  закабалили
Мізерні  зарплати,
Ціни  вбивають
А  хто  це  почав
Лише  споглядають
Спонсорнули,  дров  прикупили,
Іскру  запалили
Війни  не  боялись,  її  готували.
Плани  війни  давно  утвердили
Та  на  моделях  всі  цілі  підбили
Новий  почнуть  світ  будувати
Та  не  для  нас,  пора  нам  це  знати.
Яма  для  нас  вже  готова  давно
Вирили  ,  показали  все  це  в  кіно.
Роками  штовхають,
А  ми  ще  стійкі,
Ми  закалились  роками  в  війні.
Нас  всіх  давно  пора  лікувати,
Не  має  кому,  тому  всі  вперед,
Пора  воювати,
Лишніх  людей  з  планети  стирати.
І  не  посадять  катів  цих  за  грати.
Їм  лиш  дано  одне  -  керувати.
Путін  урод  всім  це  відомо,
Душі  продав  й  занапастив.
Плани  ворожі  в  життя  він  втілив.
Хтось  іще  вірить,  хтось  всіх  уб'є,
Ніхто  не  зупинить  те,  що  вже  є.
Те,  що  у  кожного  в  серці  й  в  душі.
Більшість  давно  уже  палачі.
Більшість  готові  вбивати  й  крошити,
Вірять  у  те,  що  переможуть.
Не  той  герой,  що  всіх  повбивав,
А  лише  той,  хто  зупинив,
Кровопролиття  не  допустив.
А  так  по  плану,  там  направляють
Тут  словом  в  бій  "За  перемогу"
Захід  на  Схід,  Схід  йде  на  Захід.
Ті  вже  в  Європі,  ті  В  Рашу  прямують.
Зомбі  війну  розвязали  страшную.
Слово  не  скажеш,  бо  зразу  стріляють.
Мову  і  ту  вже  вони  зневажають.
Тим  кістка  в  горлі  клятий  язик
Тим  мова  зброя  і  кожен  з  цим  звик
Лишнії  люди  своє  доживають,
Що  завтра  буде  вони  вже  не  взнають.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948718
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2022

Дорогому, крилатому ангелочку

Чомусь  так  серце  бється
Ще  мить  і  розірветься
Темно  так  вночі
Навколо  ні  душі
Такий  чарівний  день
А  серце  знов  щемить
Та  щось  у  нім  болить
Воно  таке  маленьке
Все  тіло  оживляє
Любов  в  нім  проживає
І  в  нім  же  відмирає
Чотири  там  кіматки
Та  в  них  не  можна  спатки
Життя  там  кров  вирує
Й  по  тілу  все  мадрує
Любов  там  проживає
І  серце  зігріває
Та  сили  надає
Поки  вона  там  є
Та  де  ті  добрі  люди
Злі  та  чужі  навколо
І  в  серці  знову  холод
Там  пташеня  пригрілось
Щоранку  щебетало
Та  місця  мало  стало
Порхнуло  та  й  нема
Лиш  комната  пуста

А  серце  рветься,  рветься
Не  в  такт  воно  вже  бється
Ще  мить  і  розірветься
А  ніч  чомусь  темніє
Все  чорне  просто  жуть
Колись  чекав  я  світла
І  очі  засіяли
Та  знов  прийшли  печалі
І  радість  заховали
Півсерця  ж  бо  украли
З  розбитим  там  живуть
А  те  ,що  відродилось
Само  гучніш  забилось
В  нім  щастя  посилилось
В  коханні  проросло
Дрімає  в  нім  мій  ангел
І  думки  він  не  має
По  нім  воно  скучає
По  нім  воно  бринчить
Дрімай  мій  ангелочок
Спочинь,  бо  ти  втомився
Весь  день  ти  на  сторожі
Крилом  оберігаєш
Грудьми  від  бід  ховаєш
Та  словом  зігріваєш
Спасибі,  що  ти  є
Люблю  тебе  за  все.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2022

Ой, донечко, не той.

Старі  бабки  по  ночам  ойкають
Біль  та  не  та
І  все  не  спроста
Щось  відмирає,  щось  ще  болить
Все  уже  тліє,  а  не  горить
Біль  знов  по  тілу,
То  оніміння,  то  ручки  затерпли,
То  ніжку  звело
О  так  дорогенькі  
Щось  в  гості  прийшло
Бабки  зранку  теж  ойкають
Та  йдуть  по  ділам
Так  вже  привикли
Все  їх  чекає
Життя  в  цих  стонах
Щось  промовляє
Біль  заглушає  дорога
Паличку  в  руки  й  вперед
Сонечко  зійшло,  тіло  ожило
В  середині  все  ті
Пянкі  та  молоді
Лиш  злоршки  на  чолі
Роки  прогнули  спинку
А  очки,  оченята
Немов  би  знов  малята
І  голос  теж  дитячий
Та  й  зубки  не  свої
На  біль  махнули,  руки  підняли
Посміхнулись  і  як  завжди  в  турботах
Чекає  їх  робота
Вони  всім  цим  живуть
І  знов  привичний  ойк
немов  помолоділи
Ще  мить  і  побіжать
Ой,  полетять
Лелеки  полетять
Крилом  махнуть
Заплачуть,  останній  взмах
Курли,  Курли  -  туди,  туди
Біль  віддадуть
І  в  путь,  а  ви  наступні
Не  той  й  для  вас  вже  ой.
Ой,  донечко,  не  той.
Я  теж  була  такою  ж
В  дзеркальце  заглядалась
Собою  милувалась
Була  вся  ідеальна
Родимки  на  місцях
І  все  мов  в  Афродіти
Як  хлопцям  не  хотіти
Дзеркальце  ве  це  знало
Мене  воно  шукало
І  образ  мій  вбирало
Та  хлопців  чаклувало
Літа  мої  тії  птахи
Все  миом  пролітали
Та  коси  заплітали
То  ж  тії  посивіли
Й  до  долу  похили
В  душі  я  та  я  ж  птаха
І  серце  молоде
Сіяє  й  зігріває
Та  образ  помарнів
І  дзеркальце  розбила
Бо  я  ж  така  красива
Воно  красу  ввібрало
Мене  віід  всіх  сховало
І  ви  ще  молоді
Тому  не  заглядайтесь
А  хлопцям  посміхайтесь
Ви  вічні!
Оглядайтесь
І  ніжно  посміхайтесь!
Що  вам  ще  не  відомо
Над  тим  не  насміхайтесь.
Сонячні  зайчики,
Сонячні  діти,
Ви  просто  всі  квіти,
Щасливі  ви  діти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948606
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2022

Пригорни мене, не люби мене, не цілуй мене, не бери мене, обніми мене) ) ) )

Кришталеві  почуття
Такі  крихткі,  такі  п'янкі
Такі  дурмяні  та  безумні
Кришталеві  почуття
Торкнись  й  нема  вороття
Лункий  дзвіночок  як  струмочок
По  тілу  тече,  відчуття  благодаті
В  грішних  тілах  захотілось  літати
Подих,  касання  ,  перше  зізнання
Запах  букету,  запах  кохання
Кришталеві  почуття
Такі  неповторні  у  нас  віддчуття
Перші  провали,  перші  мурашки,
Перша  весняная  злива,
Перші  вулкани  з  почуттів,
Перші  проліски  вологі,
Перші  квіти  на  дорозі,
Та  укол  колючки  з  рози
Перша  кров  на  простині,
Перша  зустріч  при  луні
Перший  в  тілі  зорепад
Подих  вперше  зупинися
Хтось  на  когось  подивився
Притягнув  і  так  проник
Що  аж  подих  зупинило
А  когось  й  перекосило
Він  кумедний  та  смішний
Та  чомусь  уже  й  близький
Кришталеві  почуття
Ти  впусти  і  затремтиш
В  немну  нічку  загориш
Вспалахнеш  і  засіяєш,
Пролунаєш,  забажаєш
Ти  прекрасно  все  це  знаєш
І  завжди  цього  бажаєш
Ждеш  ти  зустріч  завжди  з  ним
З    дурепою  німим
Що  так  впевнено  мадрує
З  твоїм  тілом  щось  чаклує
А  в  тобі  життя  малює
Та  вулкани  розливає
Думаєш  -  тебе  кохає
Ні,  він  просто  витворяє
В  тобі  пробудив  інстинкт
Дзень,  дзень  і  ти  звучиш
Він  поближу  ти  дрожиш
А  вологу  лиш  відчула
Все  звело,  ти  поплила
Все  тепліше  та  струмкіше
Все  жаданніше,  там  і  там
І  знову  там,  То  політ
А  то  гориш  і  чомусь  уже  кричиш
Звук  безодні,  звук  із  неба
Тобі  цього  було  треба
Відірватись  від  землі
Та  знайти  своє  крило
Щоб  тебе  туди  несло
Щоб  відчути  всі  світила
Запах  страсті,  щоб  ввібрати
І  лише  йому  віддати.
Завждиз  ним  ти  є  щаслива.
Удар....,  падіння....,  блаженство....
Розлом....,  дикий  стон.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948604
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2022

Серце

Мого  серця  островок
Зберігає  все  між    строк
Одне  одного  чекали
Одне  одному  писали
Головне  так  й  не  сказали
Просто  щастя  відчували
Просто  ніжність  берегли
Щебетали  як  завжди
Мого  сердця  островок
Весь  розцвів  та  пробудився
Пропитався  він  любовю
Та  сумує  за  тобою
Просто  все  в  житті  минає
Островок  же  заростає
Тільки  звуки  ці  чаріні
В  серці  по  ночам  звучать
Та  картини  неймовірні
Мов  хмаринки  ті  біжать
Манять  риси  й  ніжний  стан
Голос  серця  знов  лунає
Все  ми  чуєм,  все  ми  знаєм
Сильно  й  ніжно  відчуваєм.
Потім  все  ми  забуваєм,
Відлітаєм,  лиш  крилом
Потім  взмахнем  та  сльоза  сама
Хрустальна  по  щоці  лиш  пробіжить
Все  є  мить,  чарівна  мить.
Просто  серце  ще  болить.
Чує  ніжнй  голосок,  оживає  серед  строк.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948512
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2022

Тук - тук це не стук, буковки малюю , весну відчуваю, за тобою щебетушка певно я скучаю.

Кінець  весни
Птахи  відщебетали
У  гніздах  заховались
І  тиші  раді  всі
А  так  ще  хочеться  весни
Реготу,  радості,  польоту
Прощебечи  чи  проспівай
Вранці  чи  надвечір
Промінням  сонця  приласкай
Щоб  все  росло  й  раділо
Щоб  щастя  світ  зігріло
Прощебечи,  не  замовкай
Над  полем,  гаєм  ти  лунай
І  на  сопілочці  зіграй
Мелодію  жадану
Кругом  же  цвіт
Все  так  чарівно
Запах  весни  ще  є  в  повітрі
І  ветер  хмари  відганяє
Дощем  так  ніжно  поливає
Та  морозець  ще  на  світанку
А  як  чарівно  чути  зранку
Твій  спів,  твої  слова
Ріка,  моя  ріка,
Я  твій  струмочок
От  й  написав  ще  пару  строчок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948511
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2022

Печалька-улыбайка.

Как  часто  мы  не  понимаем
И  шанс  свой  часто  упускаем
О  Том  что  будет  говорим
О  том,  что  есть  сейчас  молчим
В  душе  ведь  многие  все  те  же
И  детство  нами  ведь  играет
Мгновенья  счастья  пролетают
А  годы  жизни  убегают
Как  кони  мчатся  в  никуда
Ты  еще  есть  и  нет  тебя
Вроде  все  тот  же
А  ведь  нет,  маски  надеты,
Тайны,  запреты,  нормы,  причуды
Театры,  все  постановки  давно  надоели
Все,  что  обычно  давно  опустело
Смех  разве  льется  рекой  ?
Разве  мы  часто  с  тобой  ?
Разве  блаженство  не  миг  ?
Много  всего,  много  всех,
Только  не  то,  все  для  всех.
Все  не  твое  и  не  то.
Мы  как  мурашки,
Движенье  в  одном  направлении.
Находимся  ж  в  вечном  забвении.
То  ,  что  нам  мило
Проходит  же  мимо,
Все,  что  так  близко
Все  дальше  уходит
Так  по  чему  все  так  происходит.
Разве  нельзя  этот  миг
Нам  продлить
Миг  этот  вечно  лишь  жить.
Нам  все  ведь  хочется  туда
И  есть  ведь  то,  что  так  чудесно
Так  по  чему  живем  не  так
Так  по  чему  печаль  так  вечна
Вопросов  нет  и  нет  ответа
Печаль  навеяла  слова
И  не  кружится  голова
А  мне  так  хочется  коня
Й  умчатся  за  тобой
За  ветром,  в  вдогонку
Дверь  репит,  кровать  скрепит
Весь  город  спит
И  не  горят  уж  фонари
И  не  гулять  нам  до  зари.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948481
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2022

Полет любви

Снова  мысли    о  тебе
По  чему  то    ты  везде
Сердце  раскрываю,
Тобой  наполняю
К  себе  прижимаю
Запах  твой  вдыхаю
Ветер  тучки  разгоняет,  
Ветер  ветви  вновь  ласкает.
Ветер  образ  твой  принес
И  тону  в  пучине  грез.
Сам  давно  не  понимаю,
Просто  вновь  тебя  вдыхаю
И  собою  наполняю
Все  реально  нереально
Тучи  по  небу  плывут
Мысли  в  голове  гуляют
Ветерок  весной  так  нежен
Ты  как  сон  передо  мной
Как  листва  шепчусь  с  тобой
Ты  как  свежая  вода
И  в  тебя  я  погружаюсь
Как  ребенок  там  резвлюсь
И  процессом  наслаждаюсь
Чаще  й  чаще  улыбаюсь
В  небе  дымкой  растворяюсь
Твоим  платьем  наслаждаюсь
Тебя  ветром  обнимаю
На  губах  твоих  я  таю
Все  сильнее  прижимаю
Все  ласкаю  и  ласкаю
Всю  тебя  я  обнажаю
Все  в  тебе  я  обожаю
Взмах  крылом  и  опускаю
Взмах  другим  и  поднимаю
Я  с  тобою  не  играю
Наше  небо  открываю
Нас  повыше  поднимаю
И  парим  мы  вместе  там
Мы  в  объятьях  задохнемся
Умирая  улыбнемся
Еще  крепче  мы  прижмемся
Й  улетим  на  наше  солнце.
Будет  в  небе  звездопад.
Будет  кто  то  все  же  рад.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948432
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2022

Моей ангелу позвящается.

Ты  мой  ангел
Замедляешь  полет
Укрываешь  крылом
По  ночам  мы  поем
Кружим  как  во  сне
Я  в  тебе,  ты  везде
Ты  мой  ангел  родной
И  в  душе  я  с  тобой
Я  тебе  обожаю
И  в  тебе  нежно  таю
Ты  мой  вход  в  небеса
Радость,  боль  и  слеза
Чувств  там  нет,  только  свет
И  танцую  с  тобой  в  этот  миг  под  Луной
Танец  жизни,  звуки  оргазма
Ты  мой  ангел  и  плазма
Провал  в  никуда
Ты  и  ангел  й  звезда
Ярко  светишь  й  зовешь
Укрываешь  крылом
Босиком  под  дождем
Растворяюсь  в  стихии
Ток  по  телу  искрится
Ты  со  мной,  ничего  больше  не  произойдет
Не  случится,  все  пройдет
Небо  вновь  озарится,
Лишь  глаза  наши  будут  искрится
Угараздило  ж  нас  так  влюбится.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948038
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2022

Ми лишишаємось людьми ?

Як  легко  нами  керувати,
Колоду  рішень  тасувати,
В  народу  владу  забирати
Одних  із  іншими  зтравити
Частину  з  нас  в  війні  убити
Собі  знов  владу  захватити
ЇЇ  все  більше,  прав,  багатств
Сумнівних  рішень,  казнокрацтв,
Корупція  процвітає,  влада  їй  сприяє.
Люди  -  маріонетки,  люди  -  герої,
Чому  віками  не  має  покою,
Чому  це  людство  не  наситне  ?
Система  ж  давно  прогнила,
А  владі  лиш  хочеться  зла.
Нас  штовхають  убивати,
Нам  приказ  дали  вони,
Та  чи  люди  тепер  ми?

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ukQ994gM9DU[/youtube]
Вірш-  роздум  про  почуте.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2022

Яскравій зірочці, красивій квіточці, рідненькій Ірочці.

Ти  мій  рідненький  "збуджений  Стан"
Повір  я  нікому  тебе  не  віддам
Ти  щось  сказала  й  зоря  запала
Ти  посміхнулась  -  в  мені  щось  вздригнулось
Ти  мій  коханий  "збуджений  стан"
Словом  ти  гоїш  душевний  мій  стан
Коли  тебе  чую  -  розум  втрачаю
І  в  твою  душу  завжди  проникаю.
Може  не  в  душу,  а  в  глибину,
Чомусь  відчуваю  тебе  я  одну.
Чимось  подібні,  в  чомусь  ми  схожі
Та  такі  різні,  щоб  током  аж  б'є
Зараз  щасливий,  бо  ти  поруч  є.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947938
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2022

Двух сердец биение.

Ты  же  знаешь
Так  зачем  вновь  и  вновь  начинаешь
Так  зачем  ты  меня  соблазняешь
Я  не  с  тех  кого  можно  помучить
Так  зачем  мне  все  это  озвучить
Я  тебя  до  безумства  желаю
Молвишь  ты  и  я  снова  прощаю
Хотя  в  Ад  все  в  душе  посылаю
Двери  открыты  всегда
Но  они  ведь  ведут  в  никуда
Замедляем  мы  жизни  процесс
Тут  нас  нет  ,  а  там  мы  лишь  есть
Не  секрет,  что  тебя  не  ищу  я
И  из  глины  леплю  я  другую
И  в  нее  снова  жизнь  я  вдыхаю
Всем  нутром  ее  принимаю
И  как  ты  я  ее  соблазняю
Дверцу  страсти  приоткрываю
Все,  что  будет  давно  уже  знаю
Чай  любви  вновь  проливаю
Небо  в  ней  я  в  ночи  пробуждаю
Вместе  с  ней  среди  звезд  я  летаю
Днем  и  ночью  в  ней  я  кончаю
Радость  встреч,  страсть  огня
Днем  я  в  ней  ,  а  она  не  моя.
Чуства  й  страсть
Край....
Прыжок....
Паденье....
Обьятья....
Виденья....
Перерождение.
Двух  сердец  биение.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2022

Рута цвіте.

В  Україні  буде  все  !
Знову  рута  зацвіте!
Років  десять  повуюєм,
У  Росії  відвоюєм.
Всі  міста  ми  відбудуєм.
Стару  владу  відгодуєм.
В  полі  міни  відкопаєм,
Всіх  здивуєм  урожаєм.
Все  на  експорт  віддамо.
Знов  прокрутим,  самі  й  купим.
Ціни  звістно  знов  зростуть
Доллар  скажуть  нам  росте,
Україно  -  буде  все  !
Ще  не  вмерла  Україна,
Тридцять  років  ми  співаєм,
Всі  в  душі  ми  патріоти
І  вмирати  всім  охота.
За  те,  що  буде,
За  них,  за  цих  бариг.
Кому  війна,  кому  розруха,
Кому  брехню  щоденно  в  вуха.
Психотерапевти  з  екрану  -
Перемога  за  нами.
То  чому  в  країні  розруха  ?
Куди  як  вода  економічна  допога  пішла  ?
Чому  ціни  не  заморозили  ?
Чому  в  нас  іноземна  валюта  ?
Саме  просте  -  щоденна  брехня,
Перемога  близька,
Україну  звільняємо  !
Все  буде  -  ми  знаємо.
Рута  цвіте  -  щастя  бариг  жде.
Мілліардний  дохід,  такий  новий  світ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947810
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2022

Стрижка "Під нуль"

Актуально,  еротично
Сексуально  ,  естетично
Головне  економічно
Кожен  сам  себе  стреже
В  Україні  буде  все
Ціни  як  гриби  ростуть
Модні  стрижки  зачекають
Українці  бачать  й  знають
Стрижка  супер
Стрижка  клас
Так  стрежуть  усіх  вже  нас
Модна  стрижечка  "  Під  нуль"
Ти  від  куль  всіх  порятуй
Ще  з  в'єтнамської  війни
Моду  цю  були  ввели
Потім  всі  вже  зрозуміли
Чому  люди  отупіли
Все  по  колу,  по  спіралі,
Сивою  вже  молодь  стала,
Тому  коси  й  позбривала
Ні  залисин,  ні  комах
Красота,  гола  площадка
І  чуби  всі  позбривали,
Що  війна  -  усі,  щоб  знали.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947806
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2022

Ми вас любимо, вас ми й погубимо) ) ) )

Ви  знаєте,  чому  низька  народжуваність  в  Європі  ?
Там  молоді  чоловіки  були  в  сексшопі.
І  щоб  ви  там  їм  не  говорили
Що  їм  потрібно  там  вони  купили
Нові  жінки  -  старих  там  заміняють,
Потрібну  функцію  всім  задовільняють.
Старі  керівники,  чоловічі  шиї    крутять,
Тому    жінки  в  нас  воду  й    мутять.
Що  не  кажіть,  а  наші  все  ж  миліші.
Стрункі,  пишногруді
Й  море  талантів.
Скільки  сексошопом  ти  не  мандруєш,
Там  такого  екстріму  ти  не  відчуєш.

В  нас  змії  слизькі  
Їх  люблять  всі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947756
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2022

Слава героям! Слава Богам!!! Не буде прощення катам. ( Гра розсміши коміка. Судді всім відомі)

Діди  в  гробах  перевернулись
Президенти  -  посміхнулись
По  містах  стріляють
Президентам  догождають
Ветеранів  поважали
Поки  вимруть  лиш  чекали
Сто  років  пройшло
Зло  ожило
З  екрану  на  землю  Вкраїни  прийшло
Ті  хто  разом  воювали
Слава  Богу  повмирали
Це  б  вони  ж  бо  не  стерпіли
Президенти  ці  б  злетіли
Гра  "  Війна"  і  нові  жертви
Не  сміються  президенти
Ставки  просто  повишають
Те,  що  буде  добре  знають
Свій  народ  вони  вбивають
Каже  Путін  ще  місто  зруйную
Промову  скажу  я  новую
Каже  Вова  зачекай
Ти  не  сміійся
Все  буде  знай
До  вабанку  ти  дограй
Мілліарднії  ставки....
Продовження  жде....
Війни  ще  й  не  було
Вона  ще  гряде  !
Зброя  потужна  й  армія  нова
На  Вас  теж  піде
Вашого  там  й  не  було
То  наше  є  все  !
Ви  Бендеру  викликали  ?
Ми  його  також  всі  ждали  !
Він  прийде  й  війну  почне  -
Україна  то  є  все  !
Там  де  був  Калініград
Буде  новий  Сталінград
Наше  місто  відвоюєм
Все  як  було  відбудуєм
Український  ж  то  є  прах,
Нас  у  тій  війні  спалили
Попіл  з  грунтом  у  вагони
В  Калініграді  -  то  газони
Німці  теє  все  вчинили
Руські  прийшли  й  прихватили
Олігархів  як  грибів  на  могилах  розселили.
І  чому  скажіть  він  ваш  ?
Чи  колись  він  вашим  був
Путін  щось  про  це  забув.
Південь  теж  козацький  був  ,
Козаки  жили  повсюду
Катерина  їх  вбивала,
Та  міста  переписала.
Нові  назви  там  вказала.
Від  всіх  правду  приховала.
Путін  те  ж  про  це  забув  ?
Бендеру  він  чекав,
В  могилах  героїв  його  він  шукав.
Бендера  ,  то  жарптиця,  в  бою  відродиться,
Все  знову  повториться.
Америка  готова,  Європа  скаже  слово.
Містам  ми  імена  вернемо,
Ви  Їх  забули  чи  й  не  чули  ?
Петро  місто  захватив  ?
Після  війни  його  відрив  ?
То  Київ,  столиця  Європи,
Так  москалі  -  ви  будете  в  жопі.
Москов  кричать  москалі,
Імя  йому  було  Мир.
Зірки  зкинемо,  куполи  возвисимо,
Від  вас  руський  дух  очистимо.
Це  військова    таємниця,
Вам  це  знати  не  годиться.
Ветеранів  поважаєм,
Їх  в  Кремлі  переховаєм,
Мир  вони  ж  бо  берегли
І  за  мир  всі  полягли.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947751
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2022

Все буде. ( У кого ?)

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=2rOLOdylL6k[/youtube]
Потрібні  роки....
Роки,  можливо  десятки,
А  може  і  більше!!!
Нам  же  видніше  !
Заяви  такі  з  екрану  лунають
Українці  за  що  ж  погибають?
Шольц,  Макрон  ви  чомусь  не  туди,
Можливо  й  туди,  та  не  для  нас
Війна  8  років  чому?
Чому  вона  почалась  ?
Народ  України  переконали,
Чекають  і  двері  відкриті  в  Європу
Дивлюсь,  роки,  минули  роки
Третини  не  стало
Хто  виїхав,  кого  ковід  забрав
Ті  жертви  війни
Куди  ж  йдемо    ми?
Хто  нами  керував  ?
Вісім  роки  ми  йшли
Всім  видно  в  яке  ми  майбутнє  прийшли
Питання  одне
Чому  нас  обдурили  ?
Відео  супер  про  Януковича,
За  животи  держемось,
З  себе  й  сміємось
Хотіли  долари  по  26,  прийшли  б  попросили
Для  вас  це  б  зробили
Хотіли  газ  і  світло,  ще  й  за  труби,  які  самі  ви  закупили
Ви  думаєте  вам  не  розрішили  б  ?
Хотіли  в  ЄС  ?
Вас  туди  взяли  ?
Питання  за  що  наш  народ  убивали?
Навіть  не  питати  ?
Стріляти  й  помирати?
Нас  вели,  ведуть,
Керували,  керують,
Продавали,  продають.
Самі  -  ЖИРУЮТЬ.
То  лікарі  світом  керували,
Тепер  часи  "царів  "  настали.
Нова  віра  -  ВСЕ  БУДЕ,
А  чи  залишаться  тоді  трударі,
Вимруть  всі    люди  прості?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947645
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2022

Вороги

Роками  будем  воювати,
Одне  одного  вбивати
Руські  нам  це  не  брати
В  цьому  давно  переконалися  ми
А  що  робити,  коли  батько  й  син
Чи  рідні  брати  по  два  боки
Роками  ракетами  стріляти
Будівлі  рідних  руйнувати  ?
Чекати  поки  там  вверху
Зупинять  кляті  цю  біду
Вас  мілліони,  там  один  і  там  один
Два  Вовани,  два  братани
А  ми  ?  Хто  ми  ?
Захистники  ?
Роками  будем  захищати
Одне  одного  вбивати
Хто  переможе  в  цій  війні  ?
Лиш  той,  хто  її  розвязав,
Кровну  помстунавязав.
Першу  як  світову  зупинили  ?
То  ви  герої  всі  стріляти,
А  просто  вийти  й  примиритись.
Всьому  світу  показати  -
Досить,  досить  убивати.
Танки  розвернули,  руки  пожали
За  все  на  коліна  і  ті  і  ті
Богу  помолились...
І  щоб  світ  весь  бачив,
Що  люди  не  звірі,
Не  отара  овець  ,
Не  стадо  ягнят!
Вони  гідні  і  за  "царів"  не  підуть  убивать.
Пора  давно  це  зрозміти,
Вас  мілліони,  вас  бояться.
Тому  в  таку  війну  й  втравили.
Самі  на  цьому  заробили.
Не  стріляйте,  клепку  майте.
Новий  ,  кращий  світ  створіть,
Думи  кляті  розженіть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947634
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2022

Сонечко світить, все зеленіє, в день Перемоги МИРУ радіє.

Дивлюсь  я  на  небо
Тай  думку  гадаю
Чому  не  птахи  у  небі  літають
Чи  так  важко  духовно  зростати
Не  вміють  й  не  хочуть  володарі
Вину  визнавати,  хазяйнувати
Добро  творити  та  в  мирі  жити
Навіть  на  думку  нікому  не  спало
День  перемоги  зробити  щасливим
Про  мир  навіть  думки  нема
Слова  лиш  війна,  та  війна
Набір,  найманці,  зброя
Будьте  готові  до  бою
Так  державами  керують
Такі  держави  і  будують
Одна  агресія,  змови
А  небо  таке  голубе
А  сонце  таке  світле,  ясне  та  прекрасне
Всіх  зігріває,  все  віддає
Нічого  від  вас  воно  не  чекає
Просто  яскраво  сіяє
Воно  певно  серце  добре  має
Подалі  від  вас  по  небу  блукає
За  хмарами  радість  ховає
З  ранку  дарує  проміння  й  любов
Ввечері  нас  покидає
Таємничо  вчить  нас  жити
Віддаватись  та  любити
Каже  нам,  що  все  минає
Зло  не  вічне,  все  пройде
Все  у  мирі  заживе
Та  ці  люди  не  від  Бога
Їм  лише  одна  дорога
Та  самі  туди  не  йдуть
Інших  всіх  туди  все  шлють.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2022

Z згорить, V з рогами, ZV - ӡвірства. Одні малюють, інші служать. Зло в бій іде.

Зет,  зірка  -  символ  Звіра
Повна  в  Бога  зневіра
Повна  зазомбованість
Повна  диградація
Народів  окупація
Лише  звірства  чинять
Лише  придивіться
Зірка  вверх  ногами
Це  все  буде  й  з  вами
V  -  влада
Вверх  ногами
І  з  рогами
Піраміда  зберігає
Піраміда  підкоряє
Вверх  ногами  -  засоряє,
Атакує  і  панує
Один  Звір  над  всіма
Символіка  мертвих
Світ  заполонила
Адська  віра  рашистську  землю
Давно  захопила
Коли  настав  час  прозріння
Коли  живі  почали  оживати
Те  що  навколо  коється
Стали  осознавати
Щоб  їх  в  страху  тримати
Стару  віру  стримувати
Війну  й  об'явили
Хто  не  Звір,  в  кому  віра
Того  ждуть  могили
Похід  мервих  на  людей  почався
Путін  постарався
Нове  жертвоприношення
Звіру  із  могили
Мавзолей  жертв  чекає
Путін  мерців  знов  збирає
В    царство  мертвих
Та  через  Україну
Ідуть  смертні  на  гріх
Тому  й  звірства  чинять
Отакії  символи  ці  гади  обрали
Червоним  по  білому
Кров'ю  це  малюють
А  що  каже  Бог  давно  вже  не  чують.
Не  убий,  не  укради
То  не  люди  вже
Звірі,  скоти
Бог  застерігав
Бог  про  це  знав
Бог  звіра  в  людині
Заповітом  й  тримав
Звір  пробудився
Світ  сколихнуло
Війна  з  життям  почалася
Людство  зникає
Від  рук  Сатани  в  Ад  попадає
Зло  чиніть
За  перемогу
((Z,  V))
Та  не  вірте  в  Бога
Заповіт  забувайте
Й  вбивайте,  вбивайте
Зла  ПЕРЕМОГА
((Z,  V))
В  землю
((  V,Z))
В  Ар,  В  Ар
Той  же  тисячолітній  -  варвар.
((  V,Z))
Перемога  змія
((Z,  V))
Зміїв  перемога
Нациські  символи
Зневіра  в  Бога
Тому  й  вимираєте,
Туди  вам  й  дорога
Згиньте  з  порогу
Заповіт  пригадайте
Нечисть,  гади  повзучі
Від  світла  правди  згоряйте
Тіні  -  зникайте
З  вірою  в  Бога  цей  вірш  я  пишу
З  вірою  в  мир  це  розкриваю
Воїни  світла  не  сплять
Мир  на  Землі  вони  боронять.
Змії  ж  -
V  -  вимирають
Z    ӡникають
За  що  воюють  самі  ж  бо  й  не  знають
ZZ  за  знання
Колись  воювали
ZV  ӡнання  влади
Змії  ці  вивчали
Тінню  по  міраміді
Змій  цей  піднімається
Zло  в  світі  коється
Коли  це  починається.
Не  буди  ЗВІРА
Не  убивай
Був  же  на  Землі  МИР
Був  на  ній  й  РАЙ.
Жили  ж  У  РАЮ
Й  горя  не  знали
Поки  змієвого  яблука  та  не  скоштували.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947168
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2022

Вони і ми

В  багатьох  українців  в  Росії  батьки,
В  багатьох  напаки,
В  батьків  з  України  -  діти  в  Росії.
Віками  так  склалось.
Тепер  вороги  ?
Батьки  вб'ють  дітей
Чи  навпаки  ?
Колись  були  сестри,
Одна  в  Україні,  інша  в  Росії  ?
Тепер  вороги.
І  це  назавжди  ?
В  них  хтось  спитав  ?
Хто  цю  війну  розв'язав  ?
Путинська  морда  чомусь  всі  нам  кажуть.
Та  Дума  ж  уся  цю  війну  розв'язала.
Сім'ї  вона  в  цій  війні  зройнувала.
Кожен  хто  в  Думі,  ворог  це  точно.
Навіть  Путіна  не  стане,
Цю  війну  не  зупинити.
Ті,  що  не  в  Москві  живуть.
Ті  бідували  й  далі  будуть,
Якщо  їх  сюди  не  кинуть
І  безславно  не  загинуть.
Санкії  ці  не  для  них,
Вони  віками  бідували,
Що  в  них  було,  давно  вже  вкрали
В  Думу  навіщо  вибирали
Самі  себе  і  вибирають
Панувать  і  воювать
На  життя  їм  всім  насрати
Хочте  жити  -  їх  за  грати.
Та  це  нажаль  все  неможливо.
Все  передбачено,  за  все  заплачено.
Як  овечки  ви  в  отарі
Пастушок  над  кожним  є.
Путін  стригти  вас  й  веде.
Ми  не  такі.
Ми  більш  цивільні.
Такії  ж  люди.
Просто  все  навпаки.
В  них  біле  -  чорне.
В  нас  чорне-  біле.
Одною  ногою  всі  ми  в  Європі,
Іншою  давно  ми  в  жопі.
Їхні  руки  в  Європі  були
Їх  вкоротили,  тому  вони  й  оскаженіли.
Тих,  хто  їм  руки  вкоротив
Вони  і  досі  ще  бояться
На  нас  рішили  відігратись,
На  нас  рішили  знов  піднятись.
Віками  нас  же  й  оббирали,
Голодомор  в  нас  учиняли
За  це  вони  відповідали?
І  геноцид  цей  визнавали?
В  20  роки  схід  заселили,
Так  України,  а  наших  в  сибір  ?
Скіжіть  не  було  ?
Сто  років  пройшло.
Знов  повторити  ?
В  40  кові  татарів  пересилили
Знов  персеселите?
Й  кого  тут  заселите?
Ваша  земля  ?
Ваш  дім  метр  на  два
На  колимі
Знають  це  всі
Та  економлять
Біля  кремля  всіх  захоронять
Там  мавзолей  утопічних  ідей
Хто  цю  війну  скажіть  розвязав
Хто  з  днів  потопу  брехав  і  брехав
Хто  цю  історію  всім  навязав
Хто  тисячі  роківта  память  предків
У  наших  народів  украв
Чому  йде  війна  ?
На  одній  мові  ж  говорили
Росіяни  росіян  на  сході  й  вбили.
То  ж  ваші  родичі  були
Хоча  жили  на  цій  землі
Ви  ж  безроду,  безплемені
Романови  ж  брехню  цю  розвели
А  богороджених  царів  
Вбили  та  підмінили
Всю  правду  про  рід  на  кострах  спалили
Й  так  як  ці  ваші  "царі",  200  років
Над  вами  бісовські  дії  чинили,
Вас  всіх  занапастили.
Якщо  у  вас  народовладдя,
То  всі  ви  вільні
І  ваші  ворог  не  ми
"царі",  лжецарі  та  президенти
Змії  в  Думі  посилились
З  Сатаною  поріднились.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947145
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2022

Все вигадано, збіг випадковий, не з України, не 2022 рік, просто душевний крик. Планета Зеро.

З  кацапів  сміємось
Гордість  за  нас
Солдат  украв  чайник
Та  дно  він  оставив
Спокуси,  завісті  блуд  його  взяв
От  і  украв,  а  ми  ж  не  такі
Багаті  ,  заможні
Вони  босі  й  голодні
Та  все  це  слова
Іду  біля  урни
Одні  не  доїли
В  пакет  і  в  урну
Не  голодні
А  поряд  жіночка  ішла
До  сліз  картина
Просто  жах
Той  хліб  у  жменьку  та  до  губ
І  голод  навіть  із  даля,  аж  до  кісток
Це  бачити  жах
Люди  мимо  пройшли
Ніби  це  норма
Їм  всеодно
І  біль  за  нас,  за  наш  народ
Картина  страшна  ця  картина
Одні  жирують
Інші  бідують
Інших  бачим
Вороги,  а    чим  кращі  ми?
Не  такі  ?
Мало  голодних  ?
Мало  босих  ?
Людей  з  роботи  не  звільнили  ?
Раніше  й  пяні  працювали
І  всіх  безплатно  лікували
Копійка  -  світла  кіловат
За  три  копійки  -  кубометр  газу
За  40  років  все  ж  змінилось
Одні  в  маєтках,  інші  в  замках,
А  є  такі  як  жінка  ця,
Що  жадні  крихти  хліба.
Напевно  й  хворі,
Нездорові,  чому  тоді  ми  так  радієм  ?
Тисячі  жертв,  розруха  навколо
Нам  показали  фрагмент
Вони  все  це  пережили  ?
Чомусь  маєтки  не  горіли  ,
На  замки  їх  ракети  рашистів  теж  не  летіли
Чомусь  де  бідні  люди  лиш  живуть
Туди  ці  гади  всі  і  бьють
Не  бачили  з  екрану  як  замок  палав.
Школа,  садочок,  квартал  де  живуть  -  горіли  й  не  раз.
То,  що  е  навмисне  в  ці  цілі  лиш  б'ють?
Хто  знає  правду  той  мовчить.
Червоний  хрест  бідні  не  бачать,
Гуманітарку  всім  дають  ?
Тим  ,  що  так  сильно  бідує  ??
Тим,  що  без  осель  остались  ?
Чому  на  скаладах  все  це  є  ?
Жах  же  навколо  ?
Всі  на  своїх  місцях  ми  боремось  за  перемогу  ?
Та  от  питання,  хоч  й  не  час,
Чи  всі  нажаль  на  цих  місцях  ?
Чи  на  своїх  ті,  хто  керують
Раз  люди  гибнуть  і  бідують.
Що  хто  зробив  конкретно  сам
Із  тих  хто  нами  керував
Останні  40  років.
Хто  був  гарантом  миру,
Слугою  був  народу.
Чому  народ  зарплату  таку  мізерну  має.
Лиш  той,  хто  владу  захищає,
Лиш  той  побільше  й  заробляє.
Чому  при  владі  олігархи  ?
Чому  народ  бідує,
А  хто  продав  відчизну
Чому  в  цей  час  жирує  ?
Чому  війну  цю  допустили  ?
Чому  третю  ядерну  державу
З  другою  за  40  років  зтравили.
Чому  перзиденти  це  допустили.
За  вісім  років  війни  не  зупинили  ?
Питань  багато  ?
Комусь  ще  смішно  ?
Ждем  горя  в  кожній  сім'Ї?
А  може  розум  все  ж  вернеться  ?
А  може  серце  й  там  заб'ється?
Десь  наверсі.
Чи  всі  давно  там  неживі  ?
Будем  віками  воювати.
Одне  одного  вбивати  ?
Прості  люди  ні  там,  ні  тут
Війни  ж  не  хочуть,
Помирати,  та  мусять  йти  і  воювати.
Приказ.
А  хто  його  дає  ?
Дві  людини  вирішують  все.
Кому  вимирати,  кому  багатіти.
Хіба  можна  після  цього  щасливо  жити.
І  далі  "царям"  цим  служити?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947139
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2022

Кому тут не раді, будьте добрі - мимо чи за кораблем.

Той  пише  вірші,  які  не  читають
Та  -  коментар,  який  просто  зайвий
Ті  пляшуть  під  дудку  "царків"
То  ваший  лише  хліб
Не  лізьте  туди,  де  ви  не  бажанні
Свої  пісеньки  співайте  своїм
Всі  такі  знаючі,  мозги  промивають
Та  зрозумійте  -  вас  тут  не  чекають
І  не  для  вас  вірші  ці  складають
Дали  вам  щось  тут  почитати
Читайте  мовчки  й  з  Богом  йдіть
Ні  хто  сюди  вас  не  просив
Ніхто  вас  точно  тут  не  жде
Свій  яд  ви  при  собі  тримайте
Й  ефір  ви  тут  не  загрязняйте
В  своєму  чаті  ви  пишіть
Хто  вас  гукає  -  туди  й  йдіть
А  то  одні  і  ті  ж  пісні
Що  влада  скаже  -  те  і  пишем
Поети  точно  вже  як  ЗМІ
А  ми  не  зомбі  -  ми  живі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2022

Стражденний народ вірою живе, що колись і тут він же й заживе

Війна  іде  сезонами
Що  вона  несе
Не  всім  вона  однаково
По  різному  дає
Кому  безмертя
Кому  вічність
Баригам  статки
Бідним  сльози
А  народу  жах

Хто  хоче  героїчно  погибать?
За  батьками  ідуть  діти
Захищати  рідний  край
А  бариги  ситі  підбивають  урожай
Кому  хочеться  вмирати?
Вам  порібна  ця  війна  ?
Бидло  владу  захопило
У  війну  народ  втравило
Влада  тут  і  влада  там
Ради,  думи  -  зажиріли
Ось  тому  війну  й  ведем
Бо  не  ми  все  продаєм
Захищаємо  ми  бидло,
Що  давно  нас  продало
Так  віками  вже  було
Хочуть  руські  воювати  ?
Вороги  вони  ?
Чи  "царьки"  ?
На  пять  літер  посилають
І  доходи  з  цього  мають
Статки  їхні  все  ростуть
Гори  трупів  в  бій  ідуть
Хто  з  них  хоче  воювати?
Хто  бажає  погибати  ?
За  "царів",  за  мародерів.
Це  військова  таємниця  ?
Знати  правду  не  годиться?
В  страсі  жити  ?
В  бою  вмерти  ?
А  "царькам"  все  жерти  й  жерти  ?
Вам  маєтків  всім  замало  ?
Всіх  втравили  ви  в  війну,
Безкінечну,  затяжну.
Одних  підкупили,  інших  обдурили,
В  краще  життя  народ  поманили.
А  насправді  повне  пекло,
Попіл  і  руїни
"Царі"  появились
Бариги  в  прислузі
Бідним  по  заслузі.
Тому  вічна  память.
Герой  та  посмертно,
А  ті  безіменні  без  могил  пропали
О  такії  часи  божевільні  настали.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946942
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2022

Знов приходиш ти вночі.

Чому  тебе  я  відчуваю  ?
І  з  неба  в  тебе  проникаю.
Сонце  й  роса,
Ти  і  краса.
Чому  тебе  я  відчуваю  ?
Не  мов  на  небі  ти  зоря,
Чорна  зоря  чи  то  діра
Викликаєш  бажання  ввечері  та  зрання
Маниш,  зовеш
Чи  то  виддіння
Чи  то  бажання
Двох  тіл  касання
Двох  душ  єднання
Вранішня  роса
І  твоя  краса
Не  відвести  очі
Стонеш  й  знову
хочу
Хочу  ливень
Хочу  хвилю
Хочу  в  омут  з  головою
І  зливатися  з  тобою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946933
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2022

Ви є безсмертні?

Всього  три  слова
СТРАХ
ГОЛОД
ХОЛОД
Ми  не  забудемо  про  вас
Так  часто  люди  говорили
Без  вас  ми  так  прекрасно  жили
Та  з  вами  завжди  до  кінця
Співала  пісня  ця
ХОЛОД
ГОЛОД
СТРАХ
Всередині  віками
Були  і  будуть  з  вами
Всього  три  слова
Ви  ще  не  пробудились
Хмільні  і  заблукали
Та  ви  ж  прекрасно  знали
Армагедон  чекали
Вас  ми  ж  попереджали
Три  роки
Чорне  небо
Три  роки  -  Пекельний  вогонь
Три  роки  плач  і  стон
Замовкнуть  пісні,  нарешті  зникне  -  ЗМІ.
Три  слова  будь  ці
ТАК  СТРАХ  проникне  в  вас
В  достатку  розлінились
Від  влади  загордились
Спокуса  погубила
Нажива  спокусила
Прийде  ж  завжди  ЗИМА
Й  три  слова
ХОЛОД
ХОЛОД
Й  СТРАХ
Проникають  до  самих  глибин
По  кісточках
НА  жаль  жде  ЖАХ
У  всіх  є  СТРАХ
Війна  для  людства  КРАХ
Про  це  ви  всі  забули
ГОЛОД  вам  не  відомий,
ХОЛОД  не  для  вас
Бо  вас  покинув  страх
Закони  не  для  вас.
Бути  чи  не  бути
Гнити  чи  горіти?
Не  вмієте  ви  жити,
Мовчу,  що  і  любити.
Живе  все  буде  гнити?
Повна  деградація  ?
Денаціоналізація  ?
Новий  порядок
На  новій  планеті  ?
Ви  всі  безсмертні?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946852
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2022

Продовження буде…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=3-PhY-Aqvzk[/youtube]
Реаліті-шоу  "  Брат  2  з  кров'ю  "
Місце  дійства  -  Україна
Споглядає  увесь  світ
Промолтери  -  президенти,
Режисери  й  дерижори  -  закуліснії  актори
Два  клоуни  в  кровавих  рясах
На  екранах  зазвіздились
Їхні  слухи  з  голих  й  босих  акториків
В  олігархів  нарядились
Війною  народи  косять,
На  терезах  Феміди
Людське  життя  і  їхні  статки
Рахунки  і  там  і  там  ростуть
Всі  продовження  ждуть!
Одні  плачуть,  інші  скачуть
Кому  служать  слуги  ці  ?
Армагедону  посланці.
Майдан  -  АТО.
Терроризм  -  бандитизм.
Військова  операція  -  зачистка  й  ліквідація.
Війна  й  славян  нема.
Чотири  акти  одного  дійства
На  Атиковід  -  атракти
Доходи,  мандати  та  продажні  депутати
Там  і  тут  нас  продають
Косять,  косять  
Демілітаризують,  господарюють
Військова  таємниця
Реаліті  колісниця
По  небу  ракети  літають
На  землі  цілі  зникають.
Всі  в  жасі  продовження  ждуть
Хто  втомився  -  готовий  на  все.
Та  всіх  продовження  жде.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2022

Жде всіх зима.

Все  починається  в  житті  з  малого
З  сернинки  -  хліб,  з  промінчика    -  зоря.
Чому  ж  для  дітей  ця  брехня?
Для  нас  же  з  дитинства  -  брехня.
Формують  віртуальне  життя.
Потрійні  маски,    брехня.  Виходу  -  нема.
Світ  повний  ілюзії.
Норми,  закони,  стадне  виховання,
Масові  переконання,  брехливі  теорії,
Суцільні  ілюзії,  повне  обмеження.
Ждуть  всіх  -  страждання.
Люди  ми  маріонетки.
Часом  обділені,  в  резервації.
Хто  в  віртуальні,  а  більшість  в  реальній.
Раби  по  життю.  Рабські  інстинкти.
Раб,  то  є  учень.
Навіть  це  ми  не  знаєм,  тому  і  страдаєм.
Медицина  не  для  всіх  та  освіта  бескоштовна.
Соціальний  пакет.Ось  такий  в  нас  вінігрет.
Їжте  хімію,  розпухайте,  ким  родились  -  забувайте.
Мирно  людоньки  здихайте,  вимирайте.
Все  закладено  з  дитинства.
Протухше  зерно.
Любові  нема.
Жде  всіх  зима.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946725
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2022

*** за кораблем !!!

Нам  всім  в  ЄС  обіцяли
Роки  вже  минули,  туди  нас  не  взяли
Прекрасно  всі  знають,  що  й  не  візьмуть
Чому  ж  війну  цю  ведуть
Затіяли  все  сипаратюги
Яких  заселили  сюди
Ще  їхні  діди
Продажні  бандіти  та  мародери
І  Раша    і  влада  їх  годували
На  наших  харчах  розжиріли
Позвали  рашистських  жовнірів
Все  це  налідки  переселення
Татар,  сходу  України
Так,  все  силою  родилось
Ось  тому  й  заколотилось
Одні  брешуть,  інші  брешуть
Кров  народу  проливають
А  за  що  й  самі  не  знають
І  в  ЄС  нас  не  візьмуть
Та  і  єдності  не  було
ЛНР,ДНР  там  одні  ж  сепаратюги
Ідеї  єдиної  України  скоріш  утопічні
Правду  казали  чемодан  в  руки
І  за  російким  кораблем
Та  щі  кліщі,  кровососи
Тут  суть,  туди  марять
Україну  ж  бо  продали
І  давно  її  порвали
Хоч  й  АТО  м  це  все  назвали
Мілліарди  в  е  все  вклали
То  за  що  ми  всі  воюєм
І  чи  схід  ми  всі  не  чуєм  ?
Те,  що  було  не  вернеться
Всі  це  знають  з  біллю  в  серці
СБУ  не  працювало
Сепаратів  не  прогнало
Свій  народ  лиш  обдирали
То  й  прийшла  страшна  війна
Бідно  просто  ми  жили
Нас  ці  влади  не  цінили
А  роками  лиш  гнобили
Краще  все  було  в  Європі
Ну  а  ми  були  всі  в  жопі
На  Європу  лиш  пахали
Жити  як  вони  бажали
Нас  туди  вони  манили
Та  ніколи  б  не  впустили
Все  туму,  що  в  нас  зарплати
Лиш  достойні  в  депутатів
Решта  всі  ми  не  достійні
В  економіці  розвал,  бо  мізернії  зарплати
В  кожній  станції  метро  магазини  президентів
А  на  сході  резиденти
Ці  рашистські  запроданці
Тих  роками  підбивали
Та  бумажками  манили
То  вони  й  заколотили
На  життя  їм  всім  начхати
Хто  живий  ,  той  має  знати
Досить  всім  на  воювати,
Марно  кров  цю  проливати.
Як  щасливо  будем  жити,
Не  царьки  і  депутати,
А  народ,  коли  за  працю
Буде  мати  все,  о  тоді  ми  й  зажили  б
Та  нам  цього  не  дадуть,
Самі  цього  не  візьмемо,
В  владу  піднімається  гімно
Ось  тому  і  так  воно
Добровільно  для  народу
Щастя  всім,  свободу?
Достойні  зарплати  ?
Мирне  життя  ?
До  процвітання  нема  вороття.
Кліщі,  бариги,  продажна  влада,
Ось,  що  народу  приготували
Бежмежні  поля,  красиві  міста.
Та  чиє  це  все  ?
Хто  тут  зажрався  ?
Хто  тут  продався?
За  кого  кров  ллється  рікою.
Моє  серце  вкраїно  плаче  з  тобою.
Давно  вже  пора  сім  до  бою.
Та  вороги  замаскувались.
Та  вороги  в  владу  давно  вже  пробрались.
Тому  вони  і  колотять.
Тому  й  перемога  далека.
В  руки  чемодан  й  на  пять  літер  за  кораблем
Всім  хто  хоче  влади,  всім,  хто  тут  все  прикупив,
Всім,  хто  кров  нашу  роками  тут  пив.

Не  порібна  нам  ніяка  влада,
Не  потрібна  нам  і  ця  Рада
То  все  зрада,  скажите  -  анархія
Може  й  так,  не  такий  й  був  Махно
Яким  на  всім  внушали
Землю  всім  роздав,  не  продав  іноземцям
Німецьким,  рашистським,  не  маск
Хто  тут  родився  ,  не  перебирав,
Як  цяя  влада  він  не  чекав,  тих  хто  робив,
Не  обкрадав,  в  хазяйські  руки  він  краще  й  віддав.
Хай  буде  анархія  чи  комунізм.
Страшне  словечко  ,  а  що  ви  знаєте  про  це.
Чи  ви  вивчали  "Капіал"  ?
Знов  посмішка,  лиш  співчуваю.
В  ЄС  його  завжди  вивчали  ,  все  по  ньому  прорарухували.
Вас  комунізмом  налякали,  чорта  комуністом  зробили,
Брехню  вам  внушили,  поняття  підмінили,  закабалили.
Чому  ж  спокою  нема,  чому  не  закінчиться  клята  війна.
Бо  процвітає  брехня.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946723
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2022

Щастя й до нас в Україну прийде.

Не  заспівали  ще  всі  пісні
Не  прогуляли  весняні  уроки
О  боже,  а  скільки  мороки
Не  випитий  стакан  вина
І  в  цьому  я  не  винна
Не  станцьованний  випускний  вальс
Гаряча  весна,  навколо  війна
А  ми  чекали  випускний
Який  ....  у  цьому  винний
Мирно  жили,  вечорами  танцювали
Одне  одного  кохали
Якому  бісу  не  спалось,
Чому  це  все  розпочалось
Лебеді  парами,  голуби  за  хмарами
Стаї  пар,  а  тут  кошмар
Ми  готувались  в  нове  життя,
З  посмішкою  в  танці,
На  нас  напали  ці  засранці
І  не  люди  й  не  сусіди
І  просто  морду  не  наб'єш
Й  в  сарай  свиней  не  зажинеш
З  іншої  планети  чомусь  летять  ракети
Пісні  нажаль  не  залунають
Лиш  канонадив  такт  співають
І  всі  лиш  плачуть
Одні  не  плакали  з  війни
Сльози  самі  в  них  потекли
Були  свята,  була  весна
Краса,  співала  наша,  лунала  душа
Нажаль  війна
Того,  що  було  вже  нема
Сльоза
Ливинь  із  сліз
Якийсь  урод  війну  приніс
За  що  війна  ?
Хто  вороги  ?
Кому  замало  вже  землі  ?
Домівка  максимум  два  ари,
Ви  подивіться  на  стожари.
Це  не  пожари,  це  ясні  зорі
І  пісні,  сузір'я  радості  й  краси.
А  ви  війну  розпочали.
Прекрасне  все  вас  дратувало,
Тирани  ви,  кати,
Народи  в  битві  ви  стравили.
Всі  ждуть,  одне  щоб  одного  убили.
Горе,  сльози,  вогонь
Вирувало  життя,  попіл,  руїни.
Діти,  усмішки  -  сирени  та  дим.
Смієтесь,  марш  перемоги.
Ви  не  двоногі,  ви  змії,
Нічнії,  такі  ж  ядовиті.
Змії  крилаті  по  небу  літають,
Потім  боліти  від  них  лиш  сіяють.
Високо  в  владу  сірі  пробрались,
В  сірії  будні  і  тварі  закрались.
В  сірих  мундирах  діри  уже.
Все  як  прийшло,  так  і  піде.
Яблуня  знову  весною  цвіте,
Щастя  й  до  нас  в  Україну  прийде.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946658
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2022

Хрестос Воскрес!!!! Славімо його. Спасімо живих - молімось за МИР.

Бог  засіяв,  мир  нам  послав
Бог  наш  воскрес
Бог  про  все  знав
За  нас  він  страдав
Муки  прийняв,  наші  гріхи
Нас  в  пекло  вели
Клята  війна,  гординя,
Багатство,  царків  та  бариг
Туніяцтво,  масове  пянство
За  все  він  страдав,
Вічне  життя  він  віддав,
Дорогу  у  вічність  нам  показав.
Самопожертва,  краплини  крові,  тіло
Все  земне  вам  віддав
Душею  він  воссіяв
Він  возродився  на  небі
Ніс  33  роки  цей  хрест,
Вас  учив,  вас  лічив.
Що  ж  від  вас  він  отримав  ?
Муки,  невдячніть  ?
Нові  гріхи?
Знов  на  землі  керують  кати?
Кайтесь,  моліться.
Бо  скаже  палай.
Їх  не  варто  спасати,
Вони  саранча,  їх  жадібності
Не  має  кінця,  вони  кровопивці,
Вони  братовбивці.
Повірив  він  в  вас,
В  богонароджених,
Впавших  в  гріхах.
Слава  Богу,
Слава  Богам,
Людям  стид  і  срам.
Скільки  можна  цих  ран.
Цього  насильства.
Церкви  ділити.
Все  захватити.
Одні  знов  жирують.
Інші  бідують.
Божі  народи  завжди  покидають,
Ту  землю  на  якій  їх  рабами  вважають.
Скільки  можна  так  жити  ?
Скільки  можна  грішити?
Во  істину  воскрес.
Якщо  когось  спасеш,  то  порятуєшся  і  сам.
Не  убий!!!!
На  хрест  іди....
Дорогу  в  вічність  ти  знайди.
Свою  ти  душу  збережи.
Ціни  життя  і  памятай,
Для  Богоборців  скрізь  є  Рай.
Земля  то  Рай,  то  не  є  Пекло.
Чому  вогонь  ви  розпалили  ?
Ви  Божі  люди  чи  бацили?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945860
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2022

Все просто. Все пройде. Всіх, хто живий життя вічне і жде.

Ми  цього  не  знаєм,
Не  відаєм  це.
Сміємось,  гуляєм,
Плачимо  ,  страдаємо.
Що  було  не  знаємо.
Що  буде  -  не  відомо.
Були  ці  знання.
Були  і  нема.
Незнаєм  чому  зараз  клята  війна.
Є  ці  знання.
Не  такі  вже  й  таємні.
Для  нас  не  приємні.
Чорні  знання.
План  ліквідації  й  експлуатації.
Світло  вже  є,  віра    в  добро.
Є  заповіти,  від  роду  завіти.
Ми  їх  забули,  може  й  не  чули.
Чоло  й  віки  йдемо  в  віки.
Жін  і  ки  це  на  віки.
А  потім  Він  -  ки  уже  на  завж  ди.
Є  інфо  і  ма  ція,  вона  все  це  знає.
Розумний  лиш  той  -  хто  памятає.
Інформацію  роду  він  зберігає.
Він  творить  життя,
А  не  вбиває.
Він  від  війни  -  застерігає.
Темнії  тіні  світ  захопили.
В  крові  людській  нас  потопили,
Самі  цю  кров  гарячую  пили.
Є  в  цьому  світі  вампіри.
Вони  енергетику  нашу  вбирають,
Всю  інформацію  нашу  стирають.
Нові  егрегори  вже  управляють.
Ті  хто  не  з  ними  безслідно  зникають,
Інші  про  них  все  забувають.
Йдемо  вперед,  куди  і  чому  ?
Те  що  вже  є  потрібно  кому  ?
Коли  все  добре,  ви  в  ейфорії,
Тоді  темні  сили  повірте  безсилі.
Хіба  це  так  важко
В  новий  світ  перейти.
Все  це  болото  у  сні  обійти.
В  новий  день  зранку  в  річку  пірнути
Вічно  живою  душею  там  бути.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2022

Не читати.

Він  -  вони,
Воїн-  війни,
Ось  такі  роздуми.
Душелов  -  душегуб.
Концентраційні  табори
І  душі  в  них  були.
Нові  знання  та  відкриття,
Ціна  за  них  душа  й  життя.
Природня  смертність  не  така,
Тому  й  -  війна.
Він,  вони  -  душелови,  душегуби,
Експериментатори,  ліквідатори,
Нові  знання  -  потрібна  війна.
Нові  технології,  НЛО  -  люди  зникали  давно.
Ось  такі  роздуми.
Були  ви  й  нема  ?
Та  ні  -  вічна  тюрма.
Джерело  ви  енергії,
Паливо  ламп,
Світло  у  темряві
Ваша  душа  -  були  ви  й  нема.
А  вічна  душа.
Душі  акумулюють,  душі  пальне,
Страшно  це  все.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945697
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2022

Миру всім.

Російський  мат  вже  знає  цілий  світ
Всі  посилають  корабель  на  ***    їх  
Це  Перемога  ціною  тисяч  душ,
Життів,  кому  ще  жити  й  жити,
А  ні,  тепер  лиш  гнити
Органічне  добриво,
Хтось  жне  цей  урожай
Лукаво  мовить
В  темряві  сміяться
Їх  сердце  ж  бо  не  б'ється
За  те,  що  не  його
За  те,  що  він  купив
За  кошти  мілліонів  трударів
Він  всіх  в  цю  землю  положив
Своїх  й  чужих,  що  мовою  кацапів  говорили
Що  вірили  йому,  а  в  чомусь  і  служили
Кричать  Перемога
Була  вже  війна
Та  на  костях  перемога  була
Як  ті,  хто  програв,  жили,
А  як  ми,  за  що  мілліони  тоді  полягли?
Так  само  як  зараз  кричали
Вони  нам  заплатять
За  горе,  за  біль,  за  страх
І  за  смерть.
Вам  всім  заплатили?
Навколо  могили  були.
І  як  ви  ще  років  десяток  жили?
Перемогли,  хтось  заробив,
Себе  ще  хтось  озолотив
Ріки  крові  він  пролив.
Безумство  й  війна
Девіз  цього  дня.
Все  буде.
Не  раз  вже  казали.
Й  роками  нас  оббирали.
Поки  не  зникли  всі  орки  за  хмари,
Поки  ми  в  зуби  всім  гадам  не  дали.  

Паралелі  наведу
Може  й  сам  з  ума  зійду
Прийшов  бандіт  в  дитсадок
Та  вбиває  діточок
Весь  світ  споглядає
Штраф  на  ката  накладає
Ніхто  не  вступиться,
Ніхто  не  зупинить
Санкції  ,слова,  обурення,  
А  дітей  нема
Кат  щодня  лютує
Діточок  мордує.
Скільки  можна  споглядати  ?
Пора  Путіна  за  грати
Не  обзивати,Не  лякати,  а  комусь  вже  зупинити,
Та  дітей  всіх  захистити.

А  кацапам  так  скажу,
Ви  народу  присягали
Свій  народ  ви  всі  й  предали
Кров  даремно  ви  пролили
І  безславно  в  степу  згнили.
То  не  Путіну  присяга,
Не  Горбатому  царькам,
То  народу  ви  клялись.
Пригадаєм  світову,  першу  кляту  ту  війну,
Що  солдати  всі  зробили  ?
Командирів  розпустили.
Всі  в  вагони  й  на  Москву.
Як  було  тоді  царю?
Клятву  теж  вони  давали
Та  хто  ворог  добре  знали.
Зупинили  тут  війну,
Кляту  першу  світову.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945404
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2022

Мирна планета ( утопія) . Хто це не пережив, не варто й читати.

Вже  розумію....  крик  душі...
Коли  все  тіло  вже  в  вогні....
Коли  всім  страшно....  вдень....  вночі.
Крик  "За  волю!"
Кричить  народ  "Усі  до  бою!"
Дайте  і  нам  новітню  зброю.
Тут  всі  вже  пишуть  ці  вірші.
Старі,  дорослі  та  малі.
Вже  всі  слова  не  добирають,
За  кораблем  їх  посилають.
Цей  мат  говорять  в  світі  всі
Малі  й  старі.
Так  це  ми  мусимо  зробити,
Орду  цю  знову  зупити.
Так  ми  віками  зупиняли.
І  в  мирі  жили  й  воювали...
За  королів  і  за  царів.
З  султаном  також  говорили...
Не  за  столом,  а  за  порогом.
І  він  забув  до  нас  дорогу!
Славні  часи,  відважні  хлопці...
Їх  гетьмани  тоді  предали,
Наших  красунь  було  їм  мало.
Лиш  одиниці  за  народ.
До  влади  рвався  всякий  зброд.
Все  памятають  козаки,
Героїв  слава    -  на  віки!
До  чого  я  в  наш  час  веду
Та  віршик  цей  чому  пишу  ?
В  наш  час  народ  наш  відродився,
В  нас  новий  дух  вже  проявився.
Та  слід  нам  всім  одне  лиш  знати,
Що  мало  просто  воювати
І  ворога  вогнем  лякати.
Границю  нам  не  перейти!!!
Воюйте  в  себе  козаки  !
Війна  без  смислу,  самогубство...
Так  за  своє,  за  рід,  за  дім.
Що  ж  буде  далі  з  цим  усім?
Герої  гинуть,  кращі  з  нас.
Чекає  потім  що  всіх  нас?
Гаранти  миру  хто  були  ?
Вони  усіх  нас  не  здали  ?
Вони  засуджують  рашистів,
Як  всі,  чи  так  як  всі  живуть?
Вони  воюють,  захищають  ?
Їх  діти  теж  всі  на  війні  ?
В  перших  рядах,  тримають  стяг  ?
Це  все  не  можна  зупинити?
Це  все  ж  могли  не  допустити.
Свою  ми  мали,  власну  зброю,
Заводи  наші  -  кращі  в  світі,
Те,  що  прийшло  і  прилетіло,
Що  по  воді  на  нас  пливе,
То  ж  в  основному  наше  все.
На  наших  верфях  кораблі
Робили  наші  трударі,
Метуларгійні  ж  всі  заводи
Всім  нам  принесли  цюю  шкоду
Нас  всіх  продали  ж  ворогам
Флот  віддали,  зброю  продали,
Склади  горіли,  запас  взривали,
Що  наробили  від  нас  сховали
Ядерну  зброю  самі  їм  здали
Чому  ми  Крим  не  захистили  ?
Чому  цей  Мінськ  був  за  дверми,
Тепер  за  все  ж  страдаєм  ми.
Була  в  нас  зброя,  яка  лякала.
Та,  що  на  відстані  вдивала,
Лиш  перейшов  лише  границю
Від  тебе  іскра  лиш  лишиться.
Було  ж  усе  і  ще  зосталось,
Героїв  менше  лиш  осталось
Нові  героями  стають,
Війна  народжує  героїв,
Тих  вічних,  справжніх,
Кращих  з  нас,  що  захищають  усіх  нас.
Чомусь  вони  не  президенти
Їх  діти  в  раді  не  сидять
Чомусь  в  країні,  що  годує  і  ту  ж  Росію  і  Європу
Народ  не  цінять,  обкрадають
І  всі  ж  прекрасно  все  це  знають
Чия  земля  ?
Чиї  тут  статки  ?
Кому  ж  платить  за  них  податки?
Які  платіжки  ?  Йде  війна.
Комусь  це  горе,  злидні,  біль,
А  хтось  же  гріє  руки,
Ціни  взгвінтили,  всіх  обікрали
Що  не  зійшлось  ,  все  те  списали.
Землю  народу,  доход  на  всіх,
Не  по  на  родженню  всі  статки.
Ми  рівними  в  цей  світ  приходим,
При  цій  же  владі  з  ума  сходим.
Оці  царьки  ідуть  війною.
А  хто  вони  ?
Роздінь  та  подивись.
Не  треба  Путіна  судити,
Не  треба  його  мордувати,
Не  слід  у  нього  і  стріляти.
Його  на  місяць,  як  всіх  нас.
У  наші  сховища,  в  той  холод,
В  ту  темноту,  без  туалету,
Дайте  йому  оту  катлету,
Що  він  в  штани  свої  наклав,
Щоб  що  зробив,  те  і  зіжрав,
Що  заробив  -  те  щоб  і  мав.
Йому  серени  в  день  й  вночі,
Включіть    оцей  славянки  марш,
А  через  місяць  може  фарш,
А  може  справжнєє  лице
Весь  світ  подивиться  на  це.
А  то  знайомі  німці  кажуть
Путін  то  цар,
Його  сподобав,
Радію  каже,  спокійніш
У  вас  війна,  для  вас  вже  виходу  нема.
Одне  скажу  вас  одиниці  є  інші  німці  та  французи,
І  братні  люди  наші  всюди
І  в  Польші  і  в  Литві  і  скрізь
Є  люди,  а  не  фріци
Хто  це  почав,  самі  це  жріте,
Та  божевілля  слід  спинити.
Всім  світом  "Ні  війні  кричати  "
А  паліїв  на  Колиму,  в  підвал,
Хто  ж  хоче  ще  війну  -
Того  земля  вже  хай  прийме.
Давно  пора  всім  в  мирі  жити.
Може  достатньо  вже  ділити?
Пора  цю  власність  відмінити.
Пора  ці  гроші  скасувати,
Що  заробили  -  те  і  мати.
Не  по  народженню,  за  працю.
Пора  границі  відмінити.
Всім  світом  просто  в  мирі  жити.
Так,  всі  ми  жителі  -  Землі.
Ми  всі  летим  на  кораблі.
Швидкість  польоту  дивовижна.
Ми  всі  не  вічні,  гості  тут.
Душі  сіяють,  коли  в  мирі,
Коли  в  любові  ми  живемо.
Коли  не  має  влади  й  грошей,
Коли  твоє  лиш  на  життя.
Не  банки,  не  проценти,  не  кредити.
Як  же  Путінам  там  жити  ?
А  їм  й  не  місце  на  Землі.
Хіба  не  правда  ?
Чому  б  ні  ?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2022

Залізні птахи - крила війни.

Сучасні  птахи
Не  то  заблукали,
Не  то  зажиріли.
Жаль  не  згоріли.
По  небу  туди,
По  небу  сюди.
Летять  над  землею,
Шум  божевіллля,
Несуть  лиш  насилля.
Ідеш  над  ставком.
Там  все  природньо  -
Качур  і  качка  -
Кружок,  в  очерет.
Третій  ділок  їм  помішав,
Знову  політ,  знову  на  воду  -
Все  це  природа.
А  тут  гвинтокрили
Небо  ці  птахи  заполонили.
Сонце  вони  затулили.
Бомблять  і  тут,
Бомблять  і  там.
Фото  цих  вибухів  в  усіх  інстаграм.
Крила  без  тіла,
Птах  без  пілота  -
Чия  це  робота?
Весняні  польоти,
Пального  ж  нема.
Що  за....  ?
Жаворонки,  солов'ї  співають
Ввечері  пісні,
А  ці  птахи  залізногруді
В  чужіїї  гнізда  прилетіли,
Багато  лиха  наробили.
Байрактари  їх  шукають,
Що  робити  з  ними  знають
Коли  скінчиться  ж  божевілля,
Бачу  надовго  цей  дурдом,
Птахи  малюють  картини  війни,
Чорнії  ворони  тьми.
Своїх  гнізд  нема,
Яєць  не  відклали,
Як  божевільні  літали,
Шум  та  снаряди,
Міста  спопеляли
І  знову  за  хмари.
Холодна  весна,
Ненаситні  рашисти,
Вербна  неділя,
А  з  неба  насилля.
Сирени  людей  і  тварин    залякали,
Ворони  ж  літали  й  літали,
Бомбардували,  життя  віднімали.
Чорні  як  смерть  падають  з  неба,
Палають,  що  наробили,
Те  й  получають.
Безслідно  зникають.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2022

Ти приходиш й з ума зводиш.

Ти  приходиш  уві  сні
Денні  маски  всі  знімаєш
Неймовірне  витворяєш
В  кожен  атом  проникаєш

Поцілунки  тут  і  там
І  зливання  на  Луні
Ми  літали  й  на  мітлі
Та  на  місяці  гойдались

Там  в  екстазі  знов  зливались
Ти  ще  там,  а  я  ще  тут
Та  кохання  проникає
Вабить,  входить,  розквітає

Хто  кохав,  той  все  це  знає
Зов  у  ніч,  все  розквітає
Милих  танець  цей  єднає
Голий  танець  під  Луною

Ми  танцюємо  з  тобою
Відчуваємо  тепло
Все  зникає,  тільки  ти
Неймовірно,  дивовижно

Так  уміло  ,  лиш  вогонь,
Вітер  й  стон...
Ще  сильніше  прижимаю
І  в  тобі  я  знов  кінчаю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945199
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2022

В один конец билет дан.

На  больных  не  было  денег,
Олигархи  все  захватили,  
А  дети  умирали,
Спасенья  просили.
Фонды  создали,  помощи  онкобольным,
Сами  у  них  же  украли,  сами  условия  болезни  создали,
Но  от  бедных  лишь  помощи  ждут,
Снова  их  обкрадут
Детей  не  спасут
Маетки,  дворцы,
Пир  на  костях,
Во  время  чумы
Нету  денег    на  бедных  детей,
В  старости  помощи  нету,
Нищие  пенсионеры,  они  не  заработали
На  достойную  старость
Такая  доля  им  досталась
Все  порождению
Приватизациооные  касты
Одни  от  рождения  хозяева
Другие  прислуга
Для  развлеченья  й  досуга
Шуты  и  угодники
Рабочие  руки,  с  рожденья
Все  предрешено
Петр  такое  пробил  окно
Новая  вера,  новый  порядок
Вас  захватили,  в  оковах  давно
Внушают  всегда  вам  одно
Все  еще  будет,  вы  лучший  народ
Каждый  из  вас  всегда  патриот
Мы  знаем  куда  вас  ведем
Рая  все  мы  ждем
Печально.  но  ждет  всех  лишь  суд
Кто  судьи  давно  мы  все  знаем
Закон  для  кого
Всю  жизнь  выживание
Поле,  работа,  борьба
От  рождения  такая  судьба
Одним  все,  другим  ничего
Как  же  уже  хорошо.
А  ждет  впереди  просто  сказка,
На  все  Божья  ласка.
Дома  разбомбили,  остройте  й  живите
Главное  все  возлюбите,
Встетимся  в  жизни  иной
В  этой  не  ждет  вас  покой.
Жизнь  это  борьба
Нет  ни  добра,  нету  й  зла,
С  рождения  полный  обман,
В  один  конец  билет  дан.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2022

Z - Зло

Z  -  Зло
Одна  буквица  и  ясно  все
V  -  Победа  зла
Иллюзия  козла
Стучатся  в  двери  Ада
Кому  то  ж  это  нада
Вы  на  какой  планете?
Во  Вселенной  ищите  экзопланету,

На  своей  места  вам  нету?
В  своем  племени  жить  не  умеете
Глотки  таким  как  вы  гризете
Зачем  вы  сюда  и  в  небо  прете

Хотите  Z?
Хотите  в  Ад?
Дадут  и  там  ведь  вам  под  зад.
Дороги  нет  назад?
Это  все  реторично  и  очень  реалистично
Все  само  за  себя  кричит
Совесть,честь  давно  уже  спит
Души  давно  проданы
Бал  проплачен  ,форпост  захвачен
Портал  открыли,  нечисть  впустили.
Нового  ничего,  человечество  проиграло,
Само  себя  сожрало,
Даже  мы  вроде  за  мир,  за  свободу,
А  сколько  вокруг  всякого  сброду,
Цены  растут  как  грибы,
Грабим  таких  же  как  мы.
Помощи  ждем  от  других,
Что  чей  то  голос  притих  ?
Власный  народ  тоже  грабим  ?
Это  во  время  войны  ?
Везде  мародеры  ?
Время  чумы?
Мира,  процветания  ждем  ?
Реально  как  люди  гнием.
Кто  порождает  инфляцию  ?
Кто  цены  так  сильно  взвинтил  ?
Кто  нас  парабостил  ?
Нечисть  разбомбила  дома,
Свои  в  нищету  же  вогнали,
В  Аду  об  этом  все  знали,
Над  смертными  уже  ржали.
Огромная  планета,
Ресурсов  на  три  жизни,
А  тут  одни  тризны.
Доруководили,  довели,
Во  что  всех  втянули,
Зачем  чертей  помянули?
Всегда  всего  мало.
Власти,  денег.
Кому  нужна  властность  ?
Тигру?  Слону?  Акуле  ?
Что  б  в  большинства  все  украсть
И  иметь  над  всеми  власть?
Кому  нужно  смертельное  оружие  ?
На  кого  эти  "ученые"  пашут  ?
Под  чей  кнут  они  пляшут?
Мнимый  достаток,  счастья  иллюзия,
Ада  -  прелюдия?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945128
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2022

Мабуть пишу все це даремно.

Чомусь  хочеться  час  сповільнити
А  ще  більше  його  зупинити
Вийти  за  межі  щоденного  сна
В  світ  де  ні  війн,  ні  турбот  цих  нема
В  світ  де  всі  люблять
В  край  моїх  мрій
Де  все  спокійно
Мелодія  сна,  де  ти  є  ,  а  тіла  нема
Ми  всі  пройдем  цей  перехід
Та  подолаєм  море  бід
Чомусь  закладено  в  людині
Падіння  вниз
Глухі  сліпці
Жаль  не  німі
Ми  любим  гарно  говорити
Нажаль  не  вмієм  в  мирі  жити
Нажаль  не  вміємо  любити
Ми  не  з  Землі
Тут  все  природньо,
Трава  -  корова,
заєць  -вовк,  курка  -  лисиця
Не  таємниця
Людина  -  людина
Й  хто  в  цьому  винний
Гріхопадіння,  чиясь    гординя  ?
Ми  ненаситні  та  завидющі
Не  всі,  але  більшість
Чомусь  такі  злющі
Є  світ  де  кохання,
Є  світ  де  війна
Та  більшості  з  нас  уже  не  до  сна
Страх  вже  в  крові
Душа  уже  темна
Мабуть    пишу  все  це    я  даремно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944919
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2022

ХИЖАК 6

Люди  це  хижі  тварини
Мавпи  в  усьому  винні
Кінконгів  давно  перебили,
Бо  сильні  були  і  горили
В  стадо  їх  не  зігнати
А  як  же  тоді  управляти
Подобаються  нам  всім  барани
Півжиття  їх  стрижем
А  потім  реберця  пожнем
Смажим,  готуєм
Ми  ж  хижаки
Репають  аж  животи
Потрібно  кулак
Маленький  кусочок
Щоб  жити  й  робити
А  ми  трамбуєм,  коштуєм,
Запиваєм  ,  ой  як  вде  все  вкусно
Ми  ж  про  це  знаєм
Одне  одного  їмо
Вчить  всьому  живе  кіно
Мов  макаки  все  купуєм,
Одне  в  одного  крадем,
Щось  не  так,  то  щей  уб'єм.
Еволюції  вінець,  значить  звірам  всім  кінець.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944913
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2022

Всі на Землі хочуть жити.

Горіло  небо  на  війну
Грішні  ділили  землю  святу
Півнеба  палало,  святії  ридали
Мертві  живих  уже  проклинали

Живі  лише  споглядали,
Що  творять  самі  й  не  знали
Не  відають  сліпці,  що  творять
Мертві  й  ті  не  сплять

Страх  Землю  святу  наповняє
Гріх  в  землю  людомавп  всіх  вганяє
Одне  одного  давно  не  чують
Так  язиками  договорились

Так  не  своїм  вони    долілились.
Били  яйце  райце,  били,
Одне  в  одного  заводи  та  землі  судили
Яйце  взяло  й  покотилось

Та  від  побачего  само  і  розбилось
Небо  палає,  біду  сповіщає
Смертні  не  чують,  смертні  сліпі
Смертні  завжди  в  ворожді

Орди  не  хмар  ,  не  монгол  й  не  татар
Орди  машин  в  бій  за  бензин
В  бій  мертві  йдуть,  живі    проклинають
До  помстви  весь  світ  вони  призивають

А  небо  палає,  плаче  дощами.
Вітром  хоче  це  зупити.
Все,  що  живе  -  захистити,
Всі  на  Землі  хочуть  жити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2022

"Нам страшно" они нам кричат

Голуби  над  городом  кружат
Все  чувствуют  как  они  дрожат
"Мне  страшно"  они  нам  кричат
Темные  тучи  и  дождь

Раскаты  и  стрельба
Под  звук  дождя
Голуби  над  городом  кружат
"Нам  страшно"  они  нам  вурчат

Обстрелы,  руины  и  мгла
Горит  их  родная  земля
Голуби  над  городом  кружат
"Нам  страшно"  они  нам  кричат

 Над  моим  городом  дождинки  капали
Голуби  ж  плакали
Потом  небесную  воду  пили
О  мире  молили

Снова  в  небо  они  все  взлетели
С  высоты  как  дождинки  падали
Все  ,  кто  видел  плакали
"Нам  страшно"  они  нам  кричали,
А  люди  дальше  стреляли.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944585
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2022

"Великі гуманісти" ці неофашисти

"Через  нашу  велику  гуманність
Ще  не  в  руїнах  ваші  міста
Ми  не  армія  США
Велика  наша  перемога
Війна  ж  на  вашій  йде  землі

Ви  ж  захищаєтесь,  ми  -  ні."
Це  чуєш,  сльози  на  очах
Що  творять  орки  -  просто  жах
Зате  які  в  них  язики

І  кажуть  Путін  в  цьому  винен
Капам  скажу  -  ні
Ви  винні  всі
Горіть  вам  в  полум'ї  скоти

І  здухнуть  всі  оці  кати
Не  Путін,  ви  стріляли
Бомбили  й  гвалтували
"Гуманні"  террористи

Готуйтесь  землю  гризти
Ви  вибирає  куди  нападати
На  кіл  вас  посадимо,  а  не  за  грати
Ніхто  не  вернеться  назад

Буде  й  для  вас  Сталінград
Горить  же  не  ваша  земля
Всі  перемоги,  то  тільки  брехня
Який  там  вже  мир,  чого  вже  чекати

Ви  йшли  убивати  ,  Не  Путін,  а  всі  ви  козли
Кацапи  рогаті  скоти
Щоб  оправдати  війну,  ви  нову  знов  шлете  орду
Про  який  мир  ведеться  мова,  які  можуть  йти  переговори

Все,  що  границю  перейшло,  то  є  зло.
Воно  повинно  згоріти,
Кожен  "гуманіст"  то  є  нацист
В  бою  їх  треба  судити

Нещадно  знести  з  землі
Гвинтокрили,  кораблі
Знов  чекають  перемоги
Й  наставляють  козли  роги

Слухаєш,  а  як  противно
Щоб  вести  мирні  переговори
Вони  повиині  захватити  міста
Знищити  українські  війська

"Гуманні"  в  Бучі  були
"Мир"  принесли
"Перемагали",  бо  наші  землі  атакували
Злочинці  всі  ці  ЗМІ

Що  цю  війну  розпалили
Що  пишуть  під  дудку  з  Кремля
Зомбують  свій  власний  народ
"Незалежна  ""  пресса  чекайте
Над  вами  процессу
Кацап  вже  зло,  а  винне  в  цьому  це  писацьке  кодло,
 Що  вело  й  веде  пропаганду  війни
Розмови  про  мир  на  руїханах  країни  ?
Чекайте  возвритки  від  України.
Санкції  ніхто  ж  не  зніме,
Не  вам  умови  диктувати,
Не  буде  вам  й  куди  тікати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2022

Аватар 2

Новий  фільм  "Рашазомберс"  знімає
Раша  НАТО  перемагає
Одним  пострілом  десять  цілей  збивають
Тисячі  бтеерів  згорають

На  всіх  фронтах  гопніки  пермагають
КАМАЗАМИ  вивозять  все
Награблене  понад  усе
Самки  рашамберс  ці  кінчики  глянуть

Очі  на  лоб,  піна  із  рота
Це  не  грозові  ворота
Це  ж  "Аватар  2  "
А  говорили  його  ще  нема

Рашики  Нато  перемогли
Голівуд  відпочиває
Нацисти,  офіцери  НАТО  вину  признають
Техніка  розбита,  ПВО  захвачено

Ресурси  добуто
Буштин  вагонами  везуть
Самки  цього  тільки  й  ждуть
В  Чорнобилі  розводять  клоунів

Воїнів  нового  покоління
В  кровавих  масках
Розколотих  касках
Голівуд  відпочиває

"Аватар  2"  триває
Продавження  настає
Нарешті  кульмінація
Путіна    ліквідація

Все  живе  повстає
Новий  світ  наступає
Раша  лиш  в  кіно  перемагає
Та  повільно  з  планети  зникає

Хто  не  на  кораблі,  той  це  знає
Криси  з  корабля  давно  повтікали
Клоунів  всюди  знімають
Гвинтокрили  ж  падають  та  палають

Рашистські  орди  давно  відступають
Вони  лиш  кіно  це  знімають
Траго-комедія,  зомбі-прилюдія
Каплі  ілюзії,  каплі  отрути,  свому  народу  несуть  вони  пута.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944467
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2022

Просто СТОП

Жахливий  сон
Переживаєм  знов  і  знов
АТО  пережили,  то  ж  не  війна  була
Його  не  зупинить  з  екрану  так  й  звучало
І  всі  мовчали

І  знов  цей  жах
Цей  сон  та  страх
Призиви  карати,  призив  -  убивати
А  винуватців  бійні  ви  ж  не  посадите  навіть  за  грати

Колись,  неодмінно
Старого  дідка,  можливо
Горбачова  ж  уже  пасадили
Превселюдно  судили,  превселюдно  казнили

І  тих.  хто  у  нас  усе  розікрав
Ядерну  зброю  хто  Раші  віддав
Судили,  не  простили
Військові  заводи  в  кожному  місті  були

На  них  тисячі  українів  робили,
Їх  мирно  взяли  й  прихватили
Ми  відбудуємо,  нові  збудуємо
Питання,  а  хто  нас  предав

Хто  флот  український  цим  рашикам  здав?
Ми  не  простили?  Усіх  засудили  ?
До  останнього  вбили  ?
Для  чого  тоді  усе  це  казати

Нову  війну  в  серцях  будувати
Всіх  до  останнього  будем  вбивати?
Винних  й  не  винних  ?
У  них  інша  мова,  в  умовах  війни  звучить  це  чудово?

Ви  теж  божевільні  ?
Їхні  ж  слова,  тільки  на  нашій  мові  промови
Яка  війна  ?  Скільки  можна  вбивати  ?
Хто  розпалив  цю  війну,  того  негайно  за  грати.

Безумство  смертями  не  зупинити
Як  нам  потім  вбивцями  жити?
Крики  ,  емоції,  страх.
Віра  в  ідеї,  чи  ваші  ж  вони  ?

Куди  ці  ідеї  Рашу  ввели  ?
По  коліна  в  крові,  очі  горять
Всі  ненавидять,  їх  рідні  мовчать
Майбутнього  нема,  попереду  голод  й  зима.

Все  це  пора  зупинити.
Просто  СТОП.
Перезавантаження.  Досить  жаху,  слід  спинитись.
Божевіллю  припинитись.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2022

Часи мирні настануть.

Коли  скінчиться  війна?
Відповідь  певно  страшна.
Чому  ж  вона  почалась  ?
Справжні  причини  війни  ?
Чому  гинуть    сини  ?
Кажуть  причин  не  узнаєм,
Тайни  бандітів  все    ж  добре  ми  знаєм.
Гроші  вони  ж  бо  ділили
От  й  не  доділили
Бізнес  їх  завжди  страшний
Завжди  таємний,  завжди  крадуть
Крали  діди,крали  батьки,  крадуть  й  ці  "царьки""
У  свого  народу,  кров  людську  п'ють.
Тому  все  рішили  братки,
Тому  пішли  в  справу  штики
В  суді  ж  не  доведеш,  те  що  не  законно
На  них  воровськії  корони
Самі  не  доторканні
Нам  їх  дідами  данні
КГБ  рулить  давно
Це  відомо  і  без  кіно
Коли  скінчиться  війна
Корупція  проїдає  все
Життя  ж  понад  усе
Гроші  хто  ці  відмінить  ?
Цінності  нові  в  світ  лиш  прийдуть  -
Темнії  сили  тоді  й  відійдуть.
Самі  собою  тіні  розтануть,
Часи  мирні  настануть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944275
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2022

Черти и те плачут

Все  могло  быть  иначе
Такого  не  должно  было  быть
Это  никто  не  простит
Человеколюбие  остыло

Корыстолюбие,  власть,  нажива
Все  в  этом  мире  прогнило
9  грамов  свинца  цена  молодого  бойца
Розчерк  на  бумажке  и  конец  всему

Мир  сошел  с  ума  и  везде  война
Деньги,  деньги,  власть
Страх  и  бесспредел
Кто  то  ж  жить  хотел

Феодализм,  капитализм,  социализм
Война  и  катаклизм
Что  вы  льете  с  экрана
Сколько  можно  обмана?

Сколько  можно  смертей
Тела  уже  не  хоронят
Развитая  цивилизация
Мертвых  декламация

Если  б  все  так  жили  ?
Кровь  рекою  лили?
Красные  реки  везде
Кровью  смываем  кровь

Красное  море,боль
Слез  уже  нет
Лишь  жар
Небо  в  черном  огне

Смард  в  тебе  и  во  мне
Мрак  окутал  планету
Больше  жизни  нету
Все  могло  быть  иначе
И  крокодилы  не  плачут
Смех  Сатаны,  красная  Луна
Вместо  Земли  Марс
Небо  было  голубое
Голуби  летали
А  кружится  воронье
И  кричит  "Мое!",  "Мое!"
Новые  слова,  иностранная  речь
Крови  земной  еще  долго  течь
Касные  реки,  уже  есть  моря
Все  в  океан,  Алая  планета
Это  тут,  не  где  то
Все  ж  могло  быть  иначе
Черти  и  те  плачут

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2022

Утилізація російського народу.

Масова  утилізація  техніки  й  людей
Жахливий  сон
Пасивна  ООН
До  миру  нема  вороття
Світ  божевільний
Божевілля  навколо
Президент  світ  благає
Інші  народи  застерігає
Просимо  всіх  це  зупинити
Раз  і  назавжди  маразм  припинити
Ящик  пандори  відкрили  рашисти
Перші  уроки  миру  були
Нам  преподали  уроки  війни
Кожного  року    з  уроку  Хіросіми  й  Нагасакі
Ми  починали  ,  про  жах  війни  все  добре    знали
Жажда  наживи  та  беззаконня
Землю  єдину  ми  ж  розділили
Це  наша  планета
Ми  на  ній  лише  гості
Космічний  це  наш  корабель
Останній  це  Ноїв  ковчер
Проникли  в  цей  світ  дибілоїди
Владу  вони  захватили
Народи  порабостили
Червоний  хрест  не  чути
Як  таке  може  бути  ?
Гордість  держави,  "Мрія"  найкращий  гвинтокрил
Ти  Хуйло  його  зробив  ?
Хоч  одне  місто  збудував  ?
Рай  земний  ти  зруйнував.
І  за  мрію  й  за  міста
Я  б  життя  своє  віддав    
Демітаризація  це  лише  утилізація
Власного  народу,
Бо  дали  владу  цьому  зброду.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2022

Гра в шахмати , нові правила. А хто їх утвердив?

Гарні  переговори
Поїли,  попили
Сили  відновили
І  знову  в  бій
Стрій  на  стрій
Люди,  які  прав  не  мають
Реально  вони  давно  не  рішають
Бумажки  дали,  бумажки  взяли
І  далі  війною  пішли
Шахматна  партія
Білі  та  чорні
Половина  доски
Біла  сторона  почорніла
Хто  грає  в  таку  гру
Хто  розпалив  цю  війну  ?
Гра  ця  без  правил
Ми  пішаки?
Розмінні  фігури  ?
А  хто  ж  іграки?
Хто  королі  ?
Чи  буде  шах  ?
А  може  мат  ?
О,  щось  таке  ми  чуємо  ночами
Може  колись  це  буде  й  з  вами.
Цей  вічний  пат.
Туди,  сюди
Той  без  ноги,
А  там  царі  не  доторканні
Де  та  границя,  де  межа?
Вони  на  вас  лиш  нападають.
Є  їх  орда,    а  де    міста  ?
Це  ж  доска.
Де  та  межа  ?
Вони  ж  її  переступили.
Король  же  чорний  не  у  нас.
Лише  фігури,  пішаки.
Де  чорна  половина
Цієї  клятої  доски  ?
Що  за  правила  гри?
Ходи  сюди,  туди  не  йди.
Жахлива  гра,
То  чорні  є  ?
Чи  їх  нема.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944134
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2022

А потім зможите ви жити?

Мертвих  підняли  ви  з  могили
Фашистський  ген  своїм  привили
Як  треба  народ  свій  гнобити
Як  його  так  не  любити
Щоб  нелюдь  з  них  зробити
Бендера  ожив  і  СС
Хай  ми  бендеріві,  ви  ж  є  нацисти
Ваше  СС  та  КГБ  це  мародери
Рать  босоногих
Рашисткі  СС  це  мертвяки
Німці  таке  не  робили
Такого  вони  не  чинили
Мертві  фашисти  на  нашій  землі
Дали  приказ  їм  всіх  убивати
Дали  приказ  розграбувати
Мертві  кров'ю  землю  окропили
Рашистські  ССовці  гірші  нацистів
Скоро  й  вони  землю  будуть  гризти
Заохотили  приказом  орду  мародерів
Розпалили  ворожду  та  втравили  у  війну
І  народ  весь  свій  привили
Мертвих  оживили  та  в  народ  свій  їх  всилили
Нові  технології,  новітня  зброя
Скільки  фарсу  та  брехні
Підводні  лодки  старшини  пропили
В  братських  могилах  їх  затопили
Сейсмічна,  ядерна  зброя  пусті  слова
Приціл  на  їхні  ж  вже  міста
Кнопку  нажав  і  їх  нема
Ядерна  зима
Так  вже  було
Земля  палала
Та  видно  мертвим  цього  мало
Ад  під  землею  й  на  Землі
Ох  москалі  ви,  москалі
Національна  ворожнеча
Та  нас  стравили  в  цій  війні
Ми  ж  як  собаки  бойові
Одна  команда  убивати
Вам  не  дано,  щось  там  сказати
Вам  не  можливо  зупинитись
Вам  наказали  скаженіти
Вам  захотілось  багатіти
Сліпці,  цей  млин  війни
Вас  перемелить
І  вас  нікому  і  не  жаль
Героїв  ,  справжніх  і  живих
Таких  земля  наша  родила
Вони  цю  нечисть  зупинили
Били  і  б'ють,  поки  є  сили
Цей  млин  смертей  не  зупинити
А  потім  зможите  ви  жити?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2022

І всі ми герої цієї війни

Героям  Слава!
Герої  не  вмирають,  
Вони  із  небес  Ӡемлю  в  бою  ЗАХИЩАЮТЬ!
Кажуть  друга  фаӡа  війни  починається
І  це  боживілля  нажаль  не  кінчається
Вирішальний  бій,  потім  буде  мир
Смертні  мов  мурашки
В  містах  мурашниках,
Які  підпалили,  так  вони  рішили
Немає  народу,  немає  питань
Петрові  нащадки  пруться  в  Україну
Антихрест  вселився  в  Путіна  скотину
Той  Петро  Петра  знищив    всю  дружину
Голови  стрільців  площу  окропили
Жінки  та  батьки  тільки  голосили
Сина  царя  знищив,  жінку  царя  вислав
Петроград  відрив  та  добро  пропив
Той  був  окаянний,  захватив  маєтки
Спалив  їхніх  предків,  рід  їх  обірвав,
Минуле  їх  вкрав,  тінь  Петра  вселилась
В  бісову  скотину,  палить  він  почав  нашу  Україну
За  його  ми  владу  колись  помирали
Ми  цьому  "лже  царю"  колись  догождали
Його  супостатам  землю  продавали
Його  Рась  "велику"  ми  і  годували
Виросло  це  бидло,  сиве,  постаріло
Чи  життя  набридло,  чи  оскажєніло?
Хто  такі  кацапи  знали  всі  курорти
Грошики  любили,  тому  їх  й  терпіли
Та  чи  хоч  копійку  вони  заробили?
Просто  мирну  кров  у  війну  пролили,
Та  все  мародерством  те  є  й  захопили
Поки  Батьківщину  інші  захищали,
Вони  в  Леніграді  хліб  і  продавали
Своїх  же  братів  вони  обдирали
Їхніх  же  батьків  під  танки  загнали
Та  в  спини  своїх  же  вони  і  стріляли
Одні  перемогу  в  бою  заробили
Інші  собі  владу  тоді  й  захопили
А  Земля  все  теє  добре  памятає
Зло  її  віками  ранами  терзає
Шрамів  накопилось,  біль  же  наростає
Й  Частота  зростає,  
Земля  оживає,
В  світлі  правди  тінь  нечиста  її  покидає
Бісується  погань,  час,  пора  зникати
І  всю  тую  владу  пора  віддавати
Ми  не  підем  в  НАТО,  раді  та  не  ждуть  нас
І  в  ЕС  не  пустять,  частота  не  та,
Широка  і  вільна  козацька  душа
Новий  світ  розквітне,  все  лихо  розтане,
Коли  тої  нечисті  на  землі  не  стане.
Земля  оживе  і  заколоситься,
Все  ,  що  є  чуже  з  нею  розпроститься
Те,  що  ви  купили,  те  вашим  не  буде
Бо  Земля  свята,  а  ми  її  люди
Вона  наша  ненька  та  не  продається
Поки  серденько  у  козака  б'ється
Отії  нечисті  усе  тут  скупили
Та  рідну  матусю  ще  не  поділили
Нечисть  нову  зброю  на  нас  направляє
Та  не  розуміє  -  по  собі  стріляє.
Нечисть  наших  діток  життя  позбавляє
Та  не  розуміє  -  себе  в  гроб  вганяє
Нечисть  ця  голодна,  мов  та  саранча
Грузить  на  машини,  що  награбувало
Свідків  убиває,  тіні  в  світ  впускає
Годує  цю  нечисть  жахом  та  бідою
І  преться  на  Захід  новою  ордою
Та  зима  не  вічна,  Сонечко  зійде,
Що  в  душі  згнило  в  землю  те    піде
А  нове  життя  з  Землі  проросте
Наша  Україна  в  квітах  розцвіте
За  нами  майбутнє,  ми  Землі  сини,
І  всі  ми  герої  цієї  війни.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2022

Ох.

Сирени,  сирени,  сирени
Ні  сну,  ні  спокою  нема  -  війна.
Кадри  з  екрану  вбивають
Громадяни  вимагають
Зброю  роздати  та  ПВО  на  кожен  дім
В  кожне  село
І  не  дивитись,  що  далі  буде
Ірпінь,  Маріуполь,  Харків,
Буча,  Гостомель
Кулі  в  затилок,  звязані  руки
Верховна  Рада  закон  відхилила
А  свій  народ  вона  захистила?
То  ж  хай  негайно  всім  зброю  дають
Поки  ще  є  в  нас  кому  воювати
Це  вже  не  жарти.
І  не  таку,  що  вже  не  стріляє,
Не  самопали  і  не  травмат
Новий  сучасний  хоча  б  автомат
Ви  ж  відмінили  уже  ЗНО,
То  не  страдайте,  компютери  нові  ви  не  купляйте
Екзамен  з  стрільби,  екзамен  з  здоров'я
Й  як  першу  надать  допогу
Яка  там  історія,  все  ж  то  брехня
Мову  всі  знають  й  так,  всі  прекрасно  говорять
А  втрати  ми  й  так  порахуєм
Народ  ми  ж  не  чуєм,  людей  не  цінуєм
Війна  й  порятунку  нема
Призиви  ,  крики,  страх
З  дня  в  день  ми  вірим  в  мир
Та  травень  вже  не  загорами
І  перемога  буде  з  нами
Якщо  відкриють  другий  фронт
Чого  чекать,  горять  міста
Руїн  та  попелищ  ?
Вони,  кацапи,  не  воюють
Вони  вже  план  давно  змінили
Тому  простих  людей  і  вбили
На  трупах  будують  памятники  слави
Навколо  бушують  пожари
Жетрв  уже  не  злічить
Людям  же  хочеться  жить
Герої  в  бою,  молодь  в  строю,
Не  всі  їх  жінки  за  кордоном,
А  діти,  діти....
Бояться  видно  і  дітей
В  народу  законна  вимога
Мирне  небо,  зброю  всім
Хто  прийшов  в  міста  з  війною
В  полон  більш  не  брати
Фашистів  стріляти
Ешелони  двохсотих  назад  відправляти
На  що  обміняєм  вбиту  дитину
Чи  згвалтовану  голу  дівчину?
Вони  планують  парад,
Їхні  міста  не  горять
Що  за  утопічна  війна
Роками  іде  безкінця
Крик  про  допомогу  не  чують
Венграм  треба  газ
А  комусь  рублі
Хтось  царя  боїться,
А  козел  різвиця
Бісики  пускає,  тисячі  вбиває
Земля  вже  ж  горить
Кажуть  посівна  ,  виходу  нема,
Небо  не  закрити  і  з  цим  маєм  жити
Зброю  в  руки  брати
Землю  захищати,  ворога  вбивати
Рать  іде  за  раттю
Гірко  плачуть  діти
І  куди  це  горе  нам  з  тобою  діти
Вибрали  поживу,  губу  розкотили
Парад  на  руїнах  вони  захотіли
Так  вони  будують  вогнем  і  свинцем
Зомбі  атакують  ідуть  з  москалем
А  весь  світ  за  нами?
І  чого  чекає  ?
Лихої  години  ?
В  думці  ж  всі  єдині.
Ні  ,  ми  не  втручаємсь,
То  є  ваша  справа
Та  ваша  держава.
Гарно  ми  говорим,  рішення  приймаєм
А  що  буде  завтра,  ми  й  самі  не  знаєм.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2022

Страшилка

Людей  зомбують
Мавпи  керують
Ядерну  кнопку  знайшли
Людство  в  ярмо  запрягли
Це  не  фантастика,  страшна  реальність
Мавпи  руйнують  міста
Помста  уже  не  страшна
Ядерну  кнопку  зжимають
І  нею  людство  лякають
Наука  до  точки  прийшла
Мавпа  цю  кнопку  знайшла
Мавпа  пробралась  до  влади
Мавпі  всі  були  раді
Мавпа  всім  гарно  лизала
А  копромат  цей  збирала
Й  ***  свою  піднімала
Всі  любувались  здаля
Мавпи  ж  карєра  росла
Мовчки  раділи,  думали  мавпа  дурна
Що  мавпі  та  влада,  бездара
Вилізла  вгору,  впаде  згори
Та  все  пішло  не  туди
Еволюції  вінець,  мавпі  влада  до  вподоби
На  землі  ще  люди  є
Мавпу  жаба  ж  ця  гризе
Мавпа  з  дерева  грозить
І  людей  своїх  збирає
Та  на  землі  розсилає
Там  бомбить  і  там  бомбить
Будуть  мавпи  там  лиш  жить
Людям  пудрять  всім  мозги,
Мавпи  кажуть  це  брати
З  миром  всі  вони  живуть
Мир  у  світ  вони  несуть
Копку  кажуть  бійтесь  ви
Нащо  вам  кінець  війни
Демілітаризація  це  нова  колонізація
Денаціоназіція  -  це  добровільна  утилізація
Такі  важкі  слова,  такі  страшні  дійства
Наука  з  мавпи  зробила  МАВПУ,  розробила  зброю
Вивела  новий  вид  МАВПОЛЮД
Розвинулась  до  того,  що  люди  знищують  людей
Самі  убивають  свій  вид,  розробляють  нові  і  нові  способи  самовинищення
Утилізації  самоподібних,  по  трупах  по  кістках
Мавпа  піднімається  до  зір
Планета  ЗЕМЛЯ  завойована
Люди  добивають  людей
Наука  шукає  нові  планети
Куди  розселиться  МАВПОЛЮД
МАВПИ  шукають  нові  тіла
Аватарам  продовження  нема
Землю  жде  трилітня  зима
Невже  всьому  людству  хана  ?
Куди  не  глянем  мавпи,
Науки  крах,  вінець  еволюції,
Віками  воювали,  а  потім  Землю  підірвали.
Для  цього  вчились,  вчились,  робили,  робили,
Потім  спічку  як  свічку  останню  запалили
Та  море  синє    мавпи  спалили

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943941
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2022

Катів не судити, просто живими в землю зарити

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=6GcQe3v2H3M[/youtube]Це  слід  з  знати    
За  все  слід  спитати
Хочуть  б***ь  воювати  та  людей  убивати
Та  ще  п****ь  ми  не  знали,  куди  їх  б****ь  послали
Вони  просто  убивали
Геноцид  в  мирній  державі
Їм  приказ  їх  б***і  дали
Ті,  що  в  їх  кремлі  сидять
Як  капаци  там  п****ь
Це  жахливо,  жуть  до  сліз
Це  кацап  все  нам  приніс
Руський  б***ь  такий  є  мир
Гори  трупів,  смард  і  дим
Це  досягнення  науки  -  гори  трупів
Своїх  і  то  не  хоронять
Вилупки  й  кати
Убивать  і  не  знають
Все  на  Путіна  спирають
Ви  такі  ж  як  й  він  козли
Вам  все  людство  до  ****
Все  живе  вже  вам  постило
Риєте  собі  могили
Злодіяння  слід  ці  знати
І  з  усіх  у  них  спитати,
А  ще  краще  закопати
Тих  кацапів,  не  людей,
Бо  в  них  й  людського  нема
Не  поможе  і  тюрма
Санкціями  їх  лякати
Ні  пора  як  ми  стріляти
Хто  підняв  і  хто  стріляв
Хто  бомбив,  хто  це  вчинив
Той  себе  приговорив
Раз  таке  уже  вчинив
Як  людина  він  вже  згнив.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943928
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2022

Правду ж від всіх ми приховали.

Який  ясний  день
Пташки  літають,  звірі  гуляють,
Людиномавпи  одні  лиш  стріляють,
Люди  в  підвалах  уже  поховались

До  ядерних  вибухів  приготувались
Будапештський  меморандум
Чотири  країни  підписали
Україні  мир  гарантували

Коли  ж  загроза  війни,
Дві  ядерні  держави  уже  в  стороні
Чи  то  ми  не  з  землі
Чи  то  люди  настільки  тупі

Коли  знаєш,  що  і  на  тебе  ракети  полетять
Кнопку  точно  не  будеш  нажимать
А  тут  рекомендації,  радіаійна  аптечка,  місяць  невилазно  в  підвалі
Чи  всі  настількі  тупі,  а  може  на  нас  ви  насрали

Які  аптечки  ?  Аптеки  закриті,  ліки  розкуплені.
Який  місяць  в  холоді,  без  їжі  й  води
Наші  гаранти  сліпі  і  глухі?
Ви  не  з  цієї  планети?

На  долю  народу  насрати  ?
Скільки  простих  цих  людей
Можна  щоденно  лякати?
ПРО  систему  розробили  і  на  цьому  заробили?

Кожен,  хто  уже  козел
Може  світ  цей  налякати  ?
Тероризм  -  це  вже  не  жарти.
Ми  дамо,  що  б  ви  держались.

Ядерну  війну  провокуєм
Одне  одного  не  чуєм
Навіщо  договір  ви  той  уклали  ?
Ви  ж  Україну  мою  обікрали.

Все  в  ній  скупили  й  не  поділили
Це  такі  міжнародні  угоди?
Вісім  років  йшла  вже  війна,
А  офіційно  її  так  -  нема.

Місяць  земля  горить  під  ногами,
Ви  помогаєте  лиш  балачками,
Гроші  на  зброю,  гроші  на  фронт
А  де  гарантії  миру?  Згідно  договору,  що  ви  зробили?

Ви  цю  війну  ж  не  зупинили.
За  перемогу  і  до  кінця.
Ворог  відомий  й  нема  вороття
То  всі  підемо  у  небуття?

Під  час  війни  відмінемо  ЗНО,
тестів  у  школах  уже  не  здамо
Ні  з  історії  будем  здавати
Діти  історію  мусять  всі  знати

Математику  також  туди  ми  усунем
Танки  й  убитих  ми  добре  рахуєм
А  те,  що  була  вже  така  ж  ось  війна
Діти  про  це  ось  чомусь  і  не  зна.

Був  і  холод  і  потоп.
Зникла  цивілізація.
А  ми  вчимо  те,  що  переможці  написали,
Правду  ж  від  всіх  ми  приховали.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2022

З кожним днем перемога все ближче, ворогів опускаєм все нижче.

Герої  не  вмирають
На  віки  народ  свій  вони  прославляють
Пам'ять  про  них  в  наших  серцях
Герої  не  вмирають
Сотні  ворогів  з  землі  заберають
Від  них  лише  прах
Ворони  над  ворожим  станом  летять
Зомбі  мітять
Герої  чекають
Рідні  і  близькі  їх  вдохновляють
За  рідний  край,  за  землю  свою
В  ад  ми  опустим  рашистську  орду.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943231
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2022

Хто ворог тепер - добре знаєм.

Раком  Росію  поставив
Путін  народ  свій  підставив
Масмедіа  війни  веде
Народ  мов  те  мясо  жене
На  визвольну  війну
Світ  від  Росії  він  визволяє
Бійців  під  пулі  своїх  заганяє.
За  що  воюють  москалі?
За  Путінський  неофашизм
Чи  ЛНРовький  бандитизм?
Зекам  амністію  всім  обіцяли
В  рашистську  армію  їх  всіх  загнали
Визволяють  вони  український  народ
Кожен  бандіт  -      патріот
Росію  з  екрану  вони  восхваляють
Пусті  дома  вони  оббирають
ЛНР  це  не  нацисти
Рускомовні  мов  тії  фашисти
Сепаратизмом  народ  отруїли,
З  екранів  голови  русні  задурили.
П'яна  орда  в  наступ  іде
Теплий  прийом  її  жде
Квіти  свинцеві  на  зустріч  летять
Трьох  кольорові  в  танках  горять
В  Росії  воює  п'ята  колона
Армії  орків  давно  вже  в  полоні
Двохсоті  щось  захостювались,
З  ними  ж  рідні  ще  не  прощались
Куди  ви  йдете  басмачі  ?
До  смаку  наші  калачі?
На  обеліск  землі  замало?
Де  ваші  памятники  Слави?
Там  наші  воїни  лежать.
За  вас  вони  всі  полягли,
Срану  Москву  не  віддали.
Зірки  на  орлів  ви  змінили,
Мов  кур  ми  орлів  цих  щіпаєм
Хто  ворог  тепер  -  добре  знаєм.
Солдати  за  домом  скучають,
Братню  кров  в  бою  проливають,
Чужі  втрати  считають,  про  свої  забувають.
Були  брати  -  тепер  вороги.
Клята  п'ята  колона,  мілліони  в  полоні.
Братовбивча  війна  не  має  кінця.
Миротворці  мовчать,  міста  й  далі  горять.
Комусь  радість,  комусь  горе,
Багатьом  вже  всерівно,  
Одні  герої  ,  інші  -  жертви,
А  за  що  ж  повинні  вони  вмерти?
За  бандитський  ЛНР,
Чи  такий  же  ДНР  ?
За  отих  сепаратистів  ?
Мілліони  ми  положим,
А  як  з  цим  ми  жити  зможем?
П'ята  колона  війну  розпалила,
Братовбивство  вона  породила.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943225
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2022

Голос разума притих

Голоса  патриотов
Ӡаглушили  внутренние  войска
Штрафы,  тюрьмы
И  началась  война
Голоса  всего  мира
О  Мире  кричат
Рашисты  их  градом  глушат
Рать  за  ратью  идет  в  никуда
Второй  месяц  идет  бессмысленная  война
Голоса  разума  уже  не  слышны
Сирены,  обстрелы
Больше  нет  тишины
Кому  то  выгодна  эта  война
И  многие  также  сходят  с  ума
Все  о  победах  каких  то  кричат
Над  смертью  смеются
Не  понимают  -  война  это  крах
Полный  крах,  все  позабыли
 Жуткий  страх
Не  понимают,  что  это  конец
Не  понимают,  коснется  и  их
У  многих  голос  давно  уже  стих
Лишь  иные,  кто  за  этим  стоят
В  тени  и  в  вонь  превращают  ребят.
Нет  наших  и  ваших
И  нету  врагов
Вражда  есть  война
Всех  убивают
Но  ведь  не  все  все  понимают
В  прах  ведь  юнцов  они  превращают
И  города  огнем  разрушают
Руины,  зачистка
Дела  "миротворцев"
Опустошение  ,
смард  мертвецов  -  это  дела  подлецов
Обстрелы,  налеты  -это  не  мир
Этой  войны  это  пир.
Пока  есть  бойцы  будет  эта  война
На  истребление,  порабощение
Славянской  нации  на  сокращение
То  кто  ж  тут  нацист  ?
Путин,  он  же  й  фашист.
Он  не  один,  вся  их  орда.
Все  генералы  и  "полководцы",
Все  их  войска,
Вся  русня.
Страшна  не  тюрьма,  а  бес  предел  ,
Мирного  народа  отстрел.
Отстреливают  своих  и  чужих,
Голос  разума  давно  уж  притих.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2022

Кругом!

Марш  ""визволителів"  ми  зунили,
Чисельність  війска  їх  скоротили.
Вони,    нам  здається  зовсім  не  знали,
Що  цей  парад  -  "салютом"  встрічають.
Що  ж  вибачайте,  вас  точно  не  звали,
Як  ви  прийшли  так  і  встрічали.
Не  ті  квіточки  воякам  вручили,
Ви  получили,  що  заслужили.
Їм  лиш  парад  обіцяв  президент,
Радісну  зустріч  "рятівників",
А  получився  ліс  із  гробів.
А  ще  чуть  чуть,  скоштували  б  й  штиків.
Танки  горять,  машини  в  вогні  ,
Рашистські  бійці  по  коліна  в  гімні.
Їх  заставляють  ще  наступать,
Їм  би  чогось  лиш  просто  "пожрать"
Та  повернутись  живими  в  їх  тил.
Їх  командир  своє  вже  відслужив.
Їх  генерали  теж  строєм  йшли,
Не  зупинились,  той  смерть  тут  знайшли.
Команду  дружну  ми  вам  дамо:
Кругом!
Там  й  розберіться  з  своїм  ви  гімном.
Гімно  аж  у  владу  давно  піднялось,
З  того  моменту  все  й  почалось.
Воно  за  течією  так  і  пливе,
Вами  керує,  в  могилу  веде.
Вас  на  війну  воно  направляє,
Само  ж  на  курортах  відпочиває.
КРУГОМ!!!
Це  і  команда,
Це  і  наказ.
Кругом!  Шагом  марш!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943063
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2022

Рановато празднуют.

Пир  во  время  войны
Идет  война,  а  празднуют  годовщину
Захвата  Крыма
Была  автономия  -  стала  колония
Прогресс  ,
Пир  на  костях
И  полный  крах.
На  смерть  отправляют  людей
И  убивают  детей.
Пир  во  дворце  и  чума...
Правит  бал  Сатана.
Пляшут  на  трупах  своих  же  солдат,
Путин  этому  рад.
Пир  во  время  чумы.
Пекла  огонь  ,  Смех  Сатаны  ...
Грехопадение  страны.
Трон  с  мертвецом
И  под  венцом
Поздравляют  Россию    с  ее  же  концом.
Жуткий  пир
Засоряет  эфир.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942924
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2022

Архитектор ( Рим 22 год до н. е. )

На  планете  перенаселение
Количество  жертв  не  имеет  значение
Происходит  обнуление
Какие  красивые  были  города
Жаль  их  построил  не  я
Будет  новый  экоподъем
Кризис  мы  этот  переживем
Будут  новые  экосистемы
Будущее  без  населения
Всего  один  миллиард
И  столько  же  роботов
Система  уравновешена
Все  взвешенно,  с  точностью
До  ребенка  просчитано
Старый  мир  горит
Из  пепелища  буду  строить  я
Те  же  города
Новые  планы
Старый  проэкт
Уравновешенность,  взвешенность
Точный  расчет,  жертвы  не  в  счет.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942902
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2022

Страна рабов, страна катов и никаких не нужно й слов.

Під  Путіна  переписали  закони
Путіну  начепили  корону
Росіни,  ви  всі  безголові?
Бенладен  -  терорист  номер  один
Його  гроб  уже  з  ним
Путін  терорист  номер  два
Його  випереджає  лише    кровава  слава.
А  ви  стадо  татаро-монголів  ?
Він  дав  клич,  а  ви  на  все  готові?
Його  вже  й  нема
Та  звучить  знову  божа  воля
Ніхто  не  вернеться  з  поля  боя.
Да  були  воїни,  не  ви.
Погана  їм  досталась  доля-
Не  вернулись  з  поля  бою.
Чи  то  вас  вірус  заразив
Чи  то  вас  Путін  возлюбив.
Стражденний  народ  і  це  ви  всім  й  несете.
Тиранські  замажки  -
За  вами  вже  плачуть  холодні  рубашки.
Ви  божевільні,  живете  ви  де?
Путін  рішив,  то  всі  помрете?
Війна  це  повірте  вже  не  кіно
Плачевно  для  вас  скінчиться  воно.
Мінери  і  танчинки  вже  ожили,
Ваші    солдати  в  бою  полягли.
Землі  своєї  вам  замало
То  в  нашій  ми  вас  й  закопали.
Безіменні  тіні  війни
І  що    в  краю  чужому    знайшли  ?
Крим  вас  манив  -  безмежні  поля
Та  це  ж  не  ваша  земля.
Київ,  Карпати,  гори,  холми
Під  ними  вже  ви.
Путін  в  майбутнє  веде  ?
Так,  Сусанін  в  могилу  вас  й  заведе.
Сам  з  потойбіччя,  сам  полудорок
Тож  ви  скажіть  куди  привів
Цей  клятий  придурок
На  попелище  ?
Схотілось  руїни  зробить  з  України?
Могилу  вирив  для  власного  народу
Не  застрілили  Горбачова  ?
Перестройка,  банди
Власність,  новий  цар
Новий  тиран
Ви  і  цього  не  судіть
Як  раби  йому  служіть
Віра  в  доброго  царя
Куди  Росію  привела  ?
Була  Ра  (сонячна)
Стала  Ро  (проклята)
А  над  вами  це  @уйло.
Були  брати,
Стали  скоти,
Полудурки  уже  ви.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2022

Хочеться просто миру в цьому земному світі.

[i]Великеє  горе  ця  клята  війна
На  небі,  на  морі  і  на  землі
Щодня  гинуть  люди
Дочки  та  сини
Нові  призиви,  новії  жертви  війни.
А  ви  ,  що  при  владі
Ви  хочете  вмерти  ?
Путін  своїх  ти  синів
Під  кулі  на  міни  на  смерть
Сліпо  послав?
Чи  в  матерів,
Злукавив  й  життя  дитяти  відняв.
Виходу  нема
Чуємо  щодня
Ще  тижднів  два
Війна,  війна
Призиви,  мобілізація,  патріотизм
А  реально  все  це  просто  фашизм.
За  що  війна?
Хто  переможе?
Хто  щось  сказати  про  це  може.
Виходу  нема.
Ми  переможемо.
Лиш  це  сказати  зараз  можемо.
Та  все  це  смерті  та  розруха.
Новітня  зброя,  неотесані  вороги
А  до  якої  ідемо  мети?
Що  буде  завтра  ?
Релігія  нова  ?
Море  крові,  руїни  ?
І  знов  Хіросіма?
Краще  життя  після,
Не  час,  все  для  фронту
Все  для  перемоги
Це  все  ж  було
До  чого  це  знов  призвело
Боялись  ядерної  війни
Ядерну  зброю  ми  їм  віддали
Миру  хотіли
Таке  ж  нам  внушили
Тепер  знову  зброя
Нові  мерці,  військо  зомбі
Зомбовані  народи
І  всі  ідуть  до  перемоги
Коли  грішити  перестануть  ?
Коли  ці  війни  відімруть
Різні  мови,  різні  тирани
І  всі  командири
А  люди  безсилі
Виходу  нема,  тому  і  війна.
Схаменіться  люди,
Зупиніться  всюди.
Зброю  опустіть
Й  мирно  ви  живіть
Повне  розброєння  в  світі
Щоб  раділи  наші  діти
Радісно  сміялись
А  не  снарядів    та  сирен  лякались
Всіх  ворогів  не  перебити
Пора  це  все  вже  зупинити
Самі  рашисти  ж  наплодили  собі  ворогів
Ми  ж  не  такі.
Ми  вищі  цього.
Ми  за  мир.
Не  потрібен  нам  цей  пир.
[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2022

Просто живите люди счастливо.

Когда  есть  богатые
И  есть  нищета
Мира  не  будет
А  будет  война

Жажда  наживы
Власть,  бесспредел
Причина  войны
Военных  удел

Люди  Европы  мира  хотят
Их  власти  увы  не  спешат
Люди  везде  о  мире  мечтают
Но  олигархи  их  возглавляют

Как  все  печально
Военная  драма
Это  реаллити,  не  панорама
Не  по  нарошку,  вы  есть  и  вас  нет

И  этим  наполнен  увы  белый  свет
Жажда  багатства  ,  власть,
Беспредел,  мир  опустел
Жажда  наживы  толкает  в  войну

И  все  же  знают
Что  нужно  й  кому
Одни  атакуют,  другие  их  ждут
Бесмысленные  войны  идут  и  идут

В  войн  есть  начало
И  нету  конца
Земля  опустела,  земля  обгорела
Земля  -  умерла  ?

Вы  в  стороне  ?
Вы  ждете  потопа  ?
В  достатке  ,  уюте  ?
Вы  сыты,  в  тепле.

Война  вы  поймите  начнется  везде.
Кто  то  скорбь  нам  несет,  жизнь  забирает,
Печаль  умножает,  передел  начинает.
Месть  и  начало  конца,  это  война.

Эго  свое  укроти,  жажду  водой  утоли.
Хватит  всем  крови,  хватит  войны.
Власти  народу  подкорится  должны.
Ведь  президенты  -  слуги  страны.

Миру  мир  ,  будещее  -  детям.
И  процветание  нашей  планете.
Хватит  террора,  хватит  наживы.
Просто  живите  люди  счастливо.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942734
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2022

Рашизму - ні, переможна крапка у війні.

Європа  боїться  русні
Та  нам  ці  чорти  не  страшні
Чорний  гном  їх  послав  на  ЕС
Сам  же  він  служить  в  СС

Європа  боїться  русні
А  ми  їм  говоримо  ні
Ми  косимо  їх  на  війні
Путинізму  -  ні

В  ЕС  нас  чомусь  не  беруть
Війна  не  на  їх  же  землі
Та  ми  ж-  це  країна  Європи
За  них  і  за  наших  дітей

Ми  в  бій  вступили  нерівний  цей
Сила  за  нами,  бо  правда  одна
РОсія  -  тюрьма
Росія  загарбник

Війною  хочуть  все  списати
І  над  народом  панувати
Смерть  людству  лиш  несуть
Їм  пора  в  останню  путь

Ми  вистоїмо,  ми  переможем
Ми  миротворці  ,  повстанемо  і  перемелемо
З  землі  знесемо  все,  що  повзе
Все,  що  стріляє,  все  це  згниє

Весь  світ  вже  знає
Життя  і  мир  понад  усе
В  вогні  міста  уже  палають
Ми  як  стояли,  як  стріляли

Вогнем  як  ворога  вкривали
Так  будемо  стоять
Ми  не  здамось,  ми  не  відступим
Русню  ми  викосимо  всю

Й  засіємо  ріллю
Цей  пергній,  що  сам  прийшов
Частоково  в  землю  вже  зайшов
Території  хватає,  гній  привозять  -  закопаєм

Країна  наша  оживе
Миротворі  зможуть  все
ЕС  саме  ще  нас  попросить
Бо  ми  годуєм  їх  давно

Та  це  приховують  чомусь
Русню  бороли,  борем  й  будем
Своїх  героїв  не  забудем
За  них  положим,  за  них  відстоїм  й  переможем.

Приїзжайте  у  Карпати
Добрим  людям  раді  ми
Хто  ж  зі  зброєю  прийде,
Той  назад  вже  не  піде,  

Землі  русні  захотілось
Вона  радо  вас  прийме
І  на  вас  же  й  проросте
Зароситься  й  колоситься  українськая  пшениця.

Буде  добрий  урожай
Раша  наступай
Раша  в  Ар
Праху  прах
Путіна  -  крах
Раша  -  тримай,  Раша  -  прощай.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942722
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2022

Перемога на морі і на землі. Людство сказало війні - НІ.

Океаноїди  нам  помагають
Рашистські  судна  безслідно  зникають
Мегаладони  їх  атакують
Рашистів  своїми  зубами  вони  вже  рятують

Чудовища  моря  ,  раса  морська
Захватчиків  опустили  злегка
Атака  з  безодні  й  на  дні  кораблі
Не  такі  вже  і  грізні  на  глибині

Форватер  очищено,  рашистів  зничено
Дивні  субмарини,  швидкість  шалена
І  всі  рашисти  уже  безіменні
Слава  героям!  Океаноїдам  Слава!

Над  ворогом  нашим  палає  заграва.
Скоро  розростеться  нова  цивілізація
І  з  наших  руїн  виросте  нова  непереможна  нація
Ворога  жде  ж  повна  кастрація.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942664
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2022

Новина, яку всю ждуть.

Нарешті  прийшла  новина
Нарешті  ми  чуєм  -  скінчилась  війна
Путіна  в  клітці  в  Києв  везуть
нАд  цим  жиродером  учинемо  суд

Радіє  весь  світ
Радіють  народи
Мир  на  Землі
Й  козел  вже  безрогий

Будемо  в  мирі
Жити  й  робити
Будем  в  Україні  
Радісно  жити

Мавпа  вже  в  клітці
Команди  дає
На  неї  давно  довга  паля  вже  жде.
Не  плачуть  більш  діти,

Нема  вже  царя.
ХТо  зброю  підняв
НА  цвиндар  попав
Хто  в  мирних  стріляв

Той  вже  не  живе
Весною  нарешті  вона  пролунала
Нарешті  здобута  вона
Переможна  Тишина,  Путіну  ж  -  хана.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942662
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2022

Трагічна розв'язка війни.

Сезон  охоти  розпочато
Звіра  загнано,  зброю  роздано
Ціль  вибрано.
Влучний  вистріл  й  герой  України.
Влучний  вистріл  і  кінець  війні.
Путіну  жити?  -Ні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942606
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2022

Преступление и наказание

Лже  царь  задумал  преступление
Он  царь  сия  Руси
И  полон  подлости
На  чашу  весов  голову  он  положил
Он  на  одной  и  сотни  тысяч  солдат  на  другой
Солдат  нарожают  и  все  это  знают
Хотя  и  в  этом  они  не  преуспевают
Себя  Кощеем  возомнил
Кощеем  не  вмерущим
Сказал  по  куда  жив  я
До  тех  времен  будет  война
Гонцов  везде  я  разошлю
Войной  на  братьев  всех  пойду
Они  в  Мой  Кремль  ведь  не  войдут
Москву  еще  никто  не  брал
С  тех  пор  идет  война
Тиран  всех  посылает
И  все  вокруг  палает
То  тут  напал,  то  там
Но  царь,  а  царь  при  власти
Так  царь  решил
И  быть  сему
Ему  не  ведомо  сомненье
Он  Ирод,  Москва  ведь  третий  Рим
И  он  не  победим
Он  вырок  свой  сам  й  подписал
Покуда  жив  -  идет  война
Нет  выбора,  
И  не  кому  нажать  стоп  кран
Их  паровоз  вперед  летит
Страна  Советов  вся  горит
Они  ее  ведь  подожгли
А  он  приказ  отдал
Всему  вокруг  сказал  гореть
Пылают  города,  его  ведет  его  вражда
Русский  мир  -это  война
Которой  нет  конца
Конец  в  игле
Игла  в  яйце
Яйцо  в  ларце
Ларец  на  дубе
Дуб  под  землей
Там  черт  с  косой
И  ждет  он  наказания
Глаза  огнем  горят
Земля  под  ним  трясется
Как  змей  он  извивается
Войной  он  наслаждается
Ракету,  кто  пошлет
Копьем  яйцо  пробьет?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942604
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2022

Риба гниє з голови.

Зрадники  на  верху,
Зрадників  зброд
Втянули  в  війну  російський  народ.
Зрадники  в  Думі

Зрадник  у  Кремлі,
Воїни  в  русів  уже  палачі
Кадировці  кати,  ЕСС  наших  днів
І  ви  на  війну  відпустили  синів

Колись  був  путч  та  Горбачов
А  зараз  такий  же,  ще  й  більший  терор  .
Призрак  Путін  по  Европі,
Дума  -  банда  басмачів  .

Ви  в  Кремлі  посадили  катів?
І  ви  народ  ?
Чи  просто  зброд?
КГБісти  при  владі

А  ви  хочите  Росію  -  тюрму  ?
Для  цього  сини  ідуть  на  війну?
Мало  вже  трун,  не  роблять  гробів
Гори  трупів,  гори  холмів.

Просто  присипали,
Просто  сховали,
У  ваших  юнців  життя  ви  забрали.
Війна.  Все  спише  війна.

Все  це  брехня.
Ворогів  же  нема.
Вороги  в  Думі.
Вороги  при  владі,  їх  лідер  Путін  в  бункері  сховався

Не  лише  Європи,
Своїх  він  злякався.
Занесла  недоля  сучу  цю  сконтину
Завело  безумя  його  в  Україну.

Будете  ви  плакать  гіркими  сльозами
Будете  стонати  і  Москва  за  вами
Краще  схаменіться,  Богу  помоліться
Встаньте  на  коліна,  з  ближніми  простіться

Те,  що  наробили  вам  же  не  проститься
Ті  кого  убили,  будуть  же  вам  сниться.
А  ті,  що  при  владі  будуть  лиш  сміяться
Жорстокі  тирани,  будуть  біснуваться.

Горе  це  не  вічне,  не  вічна  їх  влада.
Те,  що  посадили,  те  ви  і  пожнете
За  тих,  що  убили  -  горіти  вам  в  пеклі.
Ви  не  божевільні,  та  нам  вас  не  шкода.
Кожному  скоту  -  скотська  й  нагорода.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942503
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2022

Блокбастерн наших днів

Сценарій    "  Україна  -  руїна"
Поле  дійства  -Україна.
В  центрі  Європи  багаття  війни.
Герої  воюють,  кров  проливають,
Країну  свою  в  бою  захищають.
Лише  не  розуміє  їх  командир,
Що  герой  лише  той  -  хто  війну  зупинив.
Путін  -  це  Гітлер,  знають  вже  всі.
Лише  йому  потрібні  мерці.
Зброю,  їжу,  медікаменти
Нам  постачають,  допомагають.
Да  без  них  ми  програєм  війну.
Та  не  помітно  мені  головного,
Хто  зупиняє  війну?
Як  одна  людина  проти  всього  світу  веде  цю  війну?
Щось  ту  не  так.
Хтось  у  цьому  винен.
Хтось  зупинитись  повинен.
Герої  не  розмовляють,
Вони  із  окопопів  по  танках  стріляють.
Ми  горді,    нас  захищають.
Та  хто  з  керівництва  їх  захистить
Війну  боживільну  хто  зупинить?
Стрілють  вони,
Знищуєм  й  ми.
Та  наші  міста  лиш  горять.
Наші  діти  в  чому  винні,
По  них  стріляють  вдень  й  вночі.
До  каменя  міста  зруйнуємо,
Все  у  вогні,  так  ми  воюєм.
Да  це  війна  і  кажуть  виходу  нема.
Хто  цей  сценарій  написав?
Війну  цю  Путін  розпочав,  
А  сам  кричить-  їх  атакують  .
І  в  колуарах  знов  мудрують.
Так  не  буває,  щоб  країна
Під  божевільним  так  прогнулась,
Щоб  пекло  вийшло  із  землі
І  всі  кричали  -  Ні  війні.
А  їх  не  чули,  все  стріляли
Та  мирних  жителів  вбивали.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942499
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2022

Гра " Привид Путіна"

Рік  випуску  -2022
Місце  -  Україна
Виробник  -  Росія

Повна  візуалізація
100  %  жахливо
Неможливе  -  можливо
Жанр  -  Екшн
По  даний  час  актуальна
Гра  в  війну  триває
Людство  боживоліє
Хтось  цю  гру  розкручує,
А  хтось  проклинає
Та  вона  триває
Життя  забирає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942448
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2022

Земля оживає та злії люди розуму не мають, не тим вони землю зараз засівають

Захід  з  нами
Дякуємо,  допомагає.
Та  Росії  Китай  теж  зброю  кляту  вчасно  постачає,
Продає  непотрібне
Як  завжди  хамло
Хіба  ж  це  не  зло  ?
Куди  це    веде  ?
А  що  ми  зробимо  ?
Часто  нам  говорять
Й  в  оману  нас  вводять.
В  тому  і  питання.
Щомусь  кожен  день
Воно  актуальне  звечора      до  рання.
Коли  ця  війна  клята  нарешті  скінчиться?
Коли  ті,  що  її  розв'язали,
Що  молодих  чоловіків
В  бій,  на  смерть  послали.
Коли  наїдяться?
Крові  своєї  коли  вже  скошують.
Вони  ні  мене,  ні  інших  ж  не  чують.
Козаки  за  свій  народ,  за  дім,
За  Вітчизну,  за  що  ж  кляті  москалі  ідете  на  тризну?
Замість  утилізації,  зброю  продаєте.
Замість  посівної  -  повна  розруха.
Знову  діти  в  полі  знаходять  снаряди,
Знову  поливають  землю  вогнем  кляті  тії  гради.
Чи  то  світ  весь  збоживолів,
Чи  то  нова  віра.
Чи  то  з  зеленим  в  кишенях
Клятим  волоцюгам,  вже  мала  їх  скриня.
Сонце  ясно  світить  і  вже  й  припікає
Ворожа  зграя  над  нами  літає
Снарядами  й  кровью  поле  засіває
Урожай  не  за  горами
Перемога  буде  з  нами
Та  вмиється  світ  весь  гіркими  сльозами
Ой,  вороженьки,  що  ж  то  буде  з  вами
З  вашими  костями  ?
Коли  та  клята  згая,  що  цим  всім  керує
Кров'ю  умиється  ?  Людство  хто  врятує  ?
Кров  кров'ю  не  змиється,
Горе  не  вгамується.
Біль  в  душах  наших  з  часом  зарубцюється.
Видно  горизонт  та  тяжка  дорога.
Ой  на  горі  й  на  кістках  буде  перемога.
 Замість  утилізації,  щоб  не  заплатити,
Поливаєте  землю  кров'ю  й  гіркими  сльозами,
Схаменіться  іроди,  пекло  ж  під  ногами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942446
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2022

Зупиніться! Життя понад усе.

Ой,  це  не  випадково
Якись  страшний  експеримент
Безглуздий,  підступний,  страшний...
Війна...
Й  порятунку  нема....
Воюємо,  боремось,  перемагаємо,
А  також  найкращих  втрачаємо.
Як  могло  статись  таке.
Зрозумійте  -  життя  понад  усе.
Старі  пердуни  ігромани,
Старі  пердуни  егоїсти
Скільки  серця  можна  їсти  ?
Кров  це  не  вода.
Вода  і  та  мутна.
Ой,  це  не  випадково.
Себе  так  очорнити.
Народ  свій  опустити.
Цей  гріх  не  відмолити.
І  з  цим  в  митарстві  жити.
Цю  кров  вам  не  відмити.
Що  було  ви  забули.
Кого  і  чим  ви  чули?
Солдати  ви  чуми.
Солдати  смерті,
Ви  ж  с  косою
І  косите  своїх,
А  це  найбільший  гріх.
Приказ.
Наказ.
Страх.
Смерть.
Кінець.
Хайль  Путін.
Бункер.  Вистріл.
Це  вже  ж  було.
Й  не  так  навдано.
А  потім  Хіросіма.
Поділ  світу.
Який  страшний  цей  план.
Смерть,  обман.
Війни  туман.
Вогонь,  що  пожирає  все.
Зупиніться!  Життя  понад  усе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942353
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2022

Рознарядка окупантам. Слава Героям ! Смерть ворогам !

У  Вас  Пута  та  режим
Русяки,  то  х@р  з  вами  і  х@р  з  ним
Ви  засрали  всю  Масс  кву
Ви  засрали  всю  страх  ну
Захотілось  вам  інфляції
Захотілось  ізоляції,
А  до  чого  тут  країна,
Наша  Славна  Україна?
У  сусіда  трохи  краще  ?
То  прийшли  сюди  з  війною.
Власного  срачу  замало,
То  сусіду  це  сміття  скинемо  без  вороття?
Власний  люд  вже  під  ярмом,
То  сусідні  теж  захватим,
Роботяжчий  ,  бо  сусід,
Завидюща  ви  ..@Да
Проклятюща  Путізна
Географічні  назви  країн
Вам  не  відомі
Ви  ідіотські  свої  аксіоми
Людству  несете,  власний  народ  в  кайданах
Дітям  зброю  в  руки
Отака  у  вас  наука
А  за  ними  НКВД  
Вже  давно  всі  знають  це
Що  змінилось  ?
Трупи,  кров.
Знову  20  мілліонів  ?
Знову  срач,  уже  кругом.
Материнский  плач  і  стон.
Повний  відчай  і  розруха.
Так  Із  Тори  Пута  пише
Так  історію  напише  ?
Все  ми  знаємо  давно
Про  династії  тиранів
ПІТЕР  град,  ПЕтро  -  це  кат,
Мас  ква  ,  Сталін  град.
Ви  міста  Катами  ой  не  просто  називали.
Захватили,  а  в  честь  Іродів,  їх  маєтки  так  чомусь  завеличали.
Путін  -  Пута  для  народу
Це  не  місто,  просто  КАт
І  чим  більше  він  лютує,
Тим  побільше  замордує
Кров  рікою  проливає
Свою  волю  насаждає
Хто  цей  виродок  
Всі  знають
Мовчки  всі  уже  кивають
Вже  не  пишуть  -  "Ні  війні"
Лиш  кивать  тихо  -  "Ні".
Напиши  лиеш  -  "Два  слова",
Камера  для  вас  готова.
Масове  болото,  масова  тюрма
Жаби  у  Мас  КВа
Лише  Ква  да  КВА
А  війська  це  також  жах.
Жде  ж  всіх  повни  крах.
У  вас  Пута  та  режим
То  воюйте  ж  з  ним.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942343
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2022

Достойний вчинок русяків

300  спартанців,
новітній  розвіяли  міф
Побачили  котики,  що  їх  чекає
Хто  не  на  морі,  той  цього  не  знає
Флаг  свій  спустили
В  штани  наложили
Корабель  розвернули
І  в  порт  свій  шмигнули
Ми  Їх  більше  не  чули

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942274
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2022

ВВ на нари, патріотів на Канари. Світу мир, стоп війні, тиранам - ні.

Хакери  Путіну  об'явили  війну,
Правда  чи  фейк  чомусь  не  пойму.
Інформація  -це  ядерна  зброя,
Бункер  від  неї  не  захистить,
Слово  як  пуля  летить  і  летить.
Вразить  і  цілі  знайде,
Всі  перешкоди  воно  обійде.
Інформація  вбиває,
В  ДНК  все  проникає.
Бродив  привід  по  Європі,
Керував  інтернаціонал,
Всі  устави  підривав.
Путін  привід,  всі  це  знають,
Конкурентів  убивав  та  агентів  засилав.
Що  не  так  було  під  грифом,
Скільки  мудрих  там  ідей,
Скільки  знань  він  приховав,
Конкорентів  він  прибрав,
Тих  ,що  правду  говорили
Тих,  що  вірили  в  добро
Й  зупиняли  люте  зло.
Хакери  кажите  зараз  воюють
То  чому  ж  цього  в  світі  не  чують?
Путін  давно  той,  що  був  уже  згнив.
Його  полуумок  давно  замінив.
Файл  заборонено,  інфу  замінено,
Оригінали  зачищено,  носії  знищено.
Правду  відкрийте,  печаті  зірвіть
І  цю  тварюку  всім  світом  судіть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942273
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2022

Гімно з Кремля не тоне, воно в вогні горить та в бункері пердить.

Короновірус  спутником  привив
І  сам  як  лютий  звір  завив
Скажений,  ненаситній  біс
Приніс  народам  море  сліз
Сам  в  бункер  двійника  сховав
Цей  лютозвір  давно  сконав
А  рветься  у  Європу  його  орда
Собак,  не  орки  це  й  не  люди
Гієнами  прийшли  і  виють  мов  скоти
Командами  привиті
Та  в  крові  їх  клики
А  де  ж  той  шарлатан
Що  ними  володіє
Що  на  людей  спутив  це  люте  зло
Митається  давно  цей  кат
Межи  світами  й  ховається  за  вами
Себе  провозглосив,  вас  орками  зробив
За  що  він  вас  купив,  приказ  віддавзлочинний
Не  він  один,  а  й  ви  повірте  в  цьому  винні
В  агонії  йдете,  мов  люті  тварі  з  пекла
Самі  ви  псами  стали,  
Чому  оскаженіли  ?
Чому  вам  крові  мало  ?
Чого  вам  не  хватало  ?
В  вас  розуму  замало  ?
Тюрма  вас  покорила,
Злочинці  знов  при  владі.
Ви  бісів  розпутили  ?
І  все  ж  ви  є  безсилі.
Самі  себе  втравили
І  здохите  безлавно
Ви  тварі  безіменні
Злочинні  та  скажені
Відкрили  двері  в  пекло
Чортів  в  цей  світ  пустили
А  люди  в  чому  винні
А  діти  підросли  ,  на  бойню  цю  прийшли
Вас  вірус  заразив  чи  просто  бісноваті?
Ви  спутником  вколіться  й  назад  всі  поверніться
Ходячі  наркомани  ви  стали  ж  бо  тирани
Ви  слуги  Сатани,  мочіться  та  біжіть
І  з  цим  ви  там  живіть
У  тім  краю  широкім,  якого  вам  за  мало
Чого  вам  не  хватало?
Ви  діти  агкашів  чи  зеки
Чий  пахан,  керує  скрізь  -  тиран
Корона  в  голові,  а  сам  він  просто  голий
Його  давно  нема,  вже  плаче  Колима
Вже  плачуть  матері,  сироти  й  злидарі
Регочуть  лиш  царі,  а  ви  всі  безіменні
Яких  лиш  проклинають  та  просто  зневажають.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942253
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2022

Ультиматум

Мить  істини  настала  -
Росія  все  програла
І  честь  свою  продала
Й  навіки  занепала.
В  війну  народ  втянула  -
Русяни  проти  світу.
Русяки  ж  бо  ,  то  криси,
А  може  і  гієни
та  слуги  божевілля,
То  й  чинять  це  свавілля.
Рішили  поживитись,
Грошей  було  замало.
Жили  ж  як  обірванці,
Якщо  пішли  на  брата
В  блудняк  головорізи.
З  мечем  вони  прийшли
Від  нього  і  загинуть.
Такі  були  великі
Так  мудро  говорили
І  що  ж  ви  учинили?
За  що  ця  кров  так  л'ється
Немає  у  вас  серця,
Ви  криси  -  мертвиці.
Прийшли  ви  до  сусідів
Із  градом  та  вогнем.
Ми  всіх  вас  проклинем,
Когось  назад  вернем,
Когось  земля  прийняла,
Бо  їй  вас  жалко  стало.
Уже  вам  не  відмитись,
Давно  пора  скоритись,
Тирана  розстріляти
І  думу  всю  за  грати.
Ви  війском  розверніться
Та  гарно  роздивіться  -
О  там,  у  тім  Кремлі
Початок  ваших  бід,
О  там,  у  тій  Москві  -
Ті  гниди  затаїлись,
Лже  богу  поклонились
І  кров'ю  окропились.
На  них  поставте  хрест,
Самі  себе  рятуйте
Поки  живі  і  поки  не  згоріли.
Біжіть,  що  сили  ,  поки  ми  в  полі  ще  вас  не  підкосили.
Там  у  кремлі  стріляйте,  катів  своїх      мордуйте
В  москвії  бісіться,  лютуйте,
Своїх  козлів  та  паханів  годуйте.
Там  вороги,  свинцем  ми  вправим  вам  мозги
Тоді  вже  вибачайте  й  навіки  прощавайте.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2022

Настав час.

Це  наша  війна
Іншим  до  неї  діла  нема
Знову  гучніше  рвуться  снаряди
Знову    час  героїчної  СЛАВИ
Вистояти  і  перемогти
СЛАВА  героям!  СМЕРТЬ  окупантам!
За  Україну!  За  мир  воюють  герої  і  їх  командир.
Це  наша  війна,
Хто  як  не  я.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2022

Горе, грусть, море огня - все та же война

Все  равно,  что  белые
Что  красные  -  простые  люди  -  гибнут
Сто  лет  прошло,  три  поколения
Что  изменилось  с  тех  времен  ?

Мы  не  стояли  на  коленях
И  землю  им  не  отдадим
Без  нас  ее  уже  продали
Все,  что  могли  уже  забрали

То  белые,  то  красные
Нашу  кровь  ведь  проливают
Жизнь  идет  в  нас  на  размен
И  нам  не  видно  перемен

Тюрьма,  казарма,  ограждение
Голод,  холод,  нищета
Сто  лет  прошло
Опять  разруха

Победа  снова  на  костях
Ветер  развеет  снова  прах
Хозяева  белые,  синие,  красные
А  люди  гибнут  за  идею

Стоят  за  волю  и  за  землю
Скажика  брат,  а  чья  она?
Что  здесь  твое???
Ты  просто  прах,  тебя  окутал  прежний  страх

Да  ты  герой  и  патриот
Но  все  пройдет
И  власть  свое  всегда  возьмет
Белая,  красная,  просто  цвета
А  суть  все  та-  Все  пустота,  все  суета
Лишь  льется  кровь
Реки  текут
Горя  река
Чужая  земля
Давно  все  продано
Давно  захвачено
Везде  туман  й  полный  обман
Как  не  крути
Прольется  кровь
Море  огня
Горя  река  и  пустота

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941768
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2022

С презрением.

Одни  боятся  штрафа
Другие  тюрьмы
А  в  тех  уже  руки  по  локти  в  крови
Как  опустился  русский  народ

Была  страна
Остался  сброд
Горбачев  Союз  развалил
Путин  кровью  разрыв  окропил

Это  все  на  что  хватило  народа
Того  ,  что  с  нами    от  фашизма      мир  спас
Теперь  сами  фашисты
Мир  ненавидит  вас

С  экрана  льете  ложь    зачем  ?
Нюрнберг  плачет  за  вами
Пора  покончить  с  палачами.
Кричали  Родина  за  нами  ?

Где  ваша  Родина  ?
Кто  вы  по  крови  ?
Капусты  аль  крови  вам  захотелось.
Орда  мародеров,  страна  подлецов
 
Срам,  позор
Не  спасет  вас  и  атомный  даже  забор
За  упокой  свечи  горят
Колокола  отпевают,  мирные  люди  вас  проклинают.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2022

Смерть рашистським окупантам!

Розбомбити  квартиру  у  сироти  ?
Ви  -  рашофашисти,  скоти.
Горіти  вам  в  танках.
Горіти  в  Аду.

Цю  мерзоту  яка  скотина  родила  на  нашу  біду  ?
Мавпам,  хто  зброю  дав  і  на  мирний  народ  послав?
НАТО  @обане  в  стороні
А  наші  діти  воюють  на  війні.

Дівчата  сироти  -  уже  патріоти.
РАшофашисти  -  це  терористи.
Хто  ПРОТИ  терору  ?
Діти  та  мирний  народ.

Сили  не  рівні
Та  ми  переможем
Ми  все  зумієм,  все  зможем.
Світ  слід  змінити,  війну  зупинити.

Знищити  @бануту  фашистську  систему,
Владу  тиранів  стерти  з  землі.
Ні  не  просити  і  не  лише  Путіна
Всю  систему  світу  змінити,  знищити  це  мракобісся

Підняти  весь  світ
Знищити  владу  тиранів
Золотий  мілліард  розорити
Все  змінити,  піраміди  влади  заборонити.

Всю  ядерну  зброю  знести  з  землі
А  то  тероризм  і  від  РАШІ  й  від  НАТО.
Володарі  світу  знайшлись,
До  сиріт  уже  ці  скоти  добрались

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2022

Ми за мир. І це не слова- це наші вимоги, мерщій ви своїм козлам обламайте роги.

Люди  всієї  землі  хочуть  миру
А  пара  козлів  твердять  -  ви  в  цьому  безсилі
Скільки  кров  людську  можна  проливати
Скільки  ця  земля  повинна  страждати?

Керують  козли,  що  не  воювали.
Які  своїх  дітей  вивезли,  від  горя  сховали.
Скільки  можна    все    це  терпіти?
Давно  пора  в  мирі  всьому  людству  жити.

Ні,  одні  себе  "золотими",  "падлозеленимненародженним  мілліардом"  возомнили,
Зброю  смертельною,  яди  розробили.
Хоче  мерзота  над  нами  та  бути  панами,
Винищити  нас,  бояться  ж  самі.

Хочуть  зробити  це  чужими  руками.
Самі  в  бункерах  виродки  сховались,
Вояків  призвали,  відправили,  війну  розпалили
Кров  людська  не  вода,  виродки  забули

Провалиться  й  під  ними  земля,
Горе  це  не  вічне,  зложіть  же  всі  зброю  й  вертайтесь  до  дому
Чужа  сторона  красива  здалека
А  грязь  і  війна  -  це  смерть,  не  лелека

Лелек  весною  гнізда  чекають,
Бійців  із  полону  рідні  зустрічають
Люди  зупиніться,  мерщій  схаменіться
Богу    ще  за  один  день  краще  поклоніться.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2022

Украинский народ не победим, каждый в бою наш побратим.

Мир  сошел  с  ума,
Но  есть  еще  в  нас  сокола.
Пару  слов-
Кто  если  не  я  !
И  я  горжусь,  что  знаю  их,
Что  мы  сражаемся  за  них.
Победим,  не  победим,
Но  наш  народ  не  истребим.
Слава  героям!
В  землю  врагов!
в  последний  бой
Й  поменьше  слов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2022

Заженіть козла, чого його доїти.

Ми  частина  Європи,
Мирна  була  ми  держава
Росія  захватчиком  ж  стала
Несе  всьому  світу  війну  та  недолю.
Обстрілює      землю  святу  .
Житниця  Європи
Окроплена  кровю.

Агресор    Путін-  молись
Всі  площі  Європи  жовтоблакитні  лани
Америка  й  Азія  тепер  також  з  нами
Один  лиш  ти  з  рогами

Козел  заліз  в  огород
Й  махає  рогами
Погрожує  нам  зброєю
Що  ми  подарили
Козлу  бородатому  мир  ми  доручили
Замість  миру  він  війну  нам  приніс  в  країну
Захотілося  козлу  в  нашу  Україну
Зброю,  оту  "Сатану",  козлу  доручили
Миру  гарант  -  з  копит  став  на  роги
Зажиніть  його  назад,  бо  наробить  шкоди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941414
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2022