| Сторінки (19/1863): | « | 11 12 13 14 15 16 17 18 19 | » |
https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=660
https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=2740
У безмежному океані поезії
Для душі щирої, для душі світлої
Є кринички, у зеленому гайочку
Чи діброві, куди з відрами на коромислі
Щоранку та вечорами
Ходять вродливі,
Ходять красиві,
Пливуть дівчата, лади чорноброві.
Голос тієї криниченьки,
З Того джерельця
Черпає мелодії
Та лікує серце.
Звуки землі матінки
Та води живої
Звучать в кожній пісні,
В кожнім її слові.
Любі мої діточки
Серцем прислухайтесь,
Рідних, сокровенних
Ви пісень навчайтесь.
Соловейком в краї
Нашому співайте,
Своїх ви батьків
В пісні прославляйте.
Літ ви всім щасливих
Щедро побажайте.
Низько покроніться
Чистому джерельцю
Випийте водиці
Ви прозору скельцю.
Мирного вам неба,
Безхмарної долі.
Будьте соловейком
В лісі ви й у полі.
Трудіться завзято,
Та пісні співайте.
Нашу Україну
Ділом прославляйте.
Рими із Землі
Ви в слова вкладайте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2023
Римованим переказом роками ви займались
І хоч й звучить банально - на цьому звеличались.
Мелодію чужу ви вушками вловили,
Слова із словника під рими заточили.
Язик словами жалить,
Вогонь із пащі пилить.
І хоч й звучить банально
Усе це аморально.
Великії поети,
На ярмарці памфлети.
І хоч й звучить банально
А все ж це плагіат.
Великії титани,
Перо у що вмочали,
Ці клякси написали.
І чим вони звучали,
Про що вони віщали?
Про те, що ви їх вкрали,
Мотив чужий почули,
Взяли й перевели,
Мов ті воли й ревли.
Захоплення свої
Прочитаним сховали.
Мертві і чужі ви почуття
В це вклали.
Ум чуже привласним,
А ви цим всім пишались.
Сліпими марнописцями
Навіки ви ж зостались.
Одні нам мертву мову,
Латинь всім навязали,
А ви чужії твори
Своїми всі назвали.
Ви почуття творців,
Пером своїм топтали,
А рими вже мерців
У просторі звучали.
Були славетні оди,
Були пісні душі,
Ви з ямбів і хореїв
Лиш рамочки зробили
Та в чорную оправу
Їх сяйво обрамили.
Кого скажіть оці
Класики-марці словами одурили.
Образи живі
Вони не народили.
Не плачуть ці ікони
І не лунає спів,
Тлумачить їхні вірші
Такі ж нам як вони.
Душа у павутині
Метеликом лиш б'ється,
В чорнильній павутині
Краса їх крил марніє,
В потоці мертвих слів
Душа творця вже тліє.
Вічний вогонь життя
В болоті лиш жевріє.
Прославлений поет, творити ж він не вміє.
Язик , мов у змії
Роздвоює єдине,
А плагіату рими
Відомі всім і нині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973248
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2023
Любовь везде,
Любовь в тебе.
Перестань себя грузить,
Пришла Пора любить.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=jOY7ONIAmAY[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=jOY7ONIAmAY
Время перемен,
Дверца в задзеркалье,
Любовь и награда,
Она й наказание.
Вода невесома,
Мы есть мыслеформа.
Любовь безграниц,
Поворот судьбы,
Скорей полюби.
Любовь везде,
Любовь в тебе.
Двери открывай, давай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973143
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=IYAeYHHeGW8[/youtube]
Планета мавп . Війна.
А людей нема.
Сива давнина.
Істини ж нема.
Людство у полоні.
Всі ми, всі у зоні.
Зверху заправляють.
Зверху видно ниті.
Всі у павутині,
Хто скажіть вам винний?
Мавпи ми бездумні,
Тому й безкультурні.
Мавпи низькорослі
Вже не ходять в гості.
По екрану бродять
І з ума всі сходять.
Дивним світ здається,
Всіх все це каснеться.
Вас відволікають,
Клітку закривають,
Сіті доплітають.
https://www.youtube.com/watch?v=IYAeYHHeGW8
Правди не шукайте,
Просто убивайте.
Все іде по плану.
Вас вже підключили.
Ви це заслужили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2023
Реалії формуємо всі ми,
Припинемо фінансування ж війни.
Інформаційні потоки, реальна війна.
Породжене думкою все оживилось,
Хіба вам цього всім захотілось?
Чому ж роками з екрану
В думки, у сни вам вклали цю драму?
Хто за цим всім стояв?
Хто це кіно заказав?
Архітектор вашими думками
Смертельну гру затіяв з вами.
Ви на краю, всі загинуть
Вам внушають, до останнього вбивають.
Так було кажуть і буде,
Все з середини ж іде,
Ваші страхи проявились
І думки всі воплотились.
В мир надалі лише вірте,
Ясне Сонечко зійде
І війна клята мине.
Всі думки матеріальні,
Всі слова ваші сакральні.
Всі прокльони ж повернуться,
Коли ж люди схаменуться?
Тонкий світ ви всі змініть,
Мир і спокій поверніть.
Утопіть свій негатив,
Хай скоріше буде мир.
P/S Ще раз прошу прочитати мій пост і молитися за наших захистників
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971937
Євангеліє від Матфея, 10, 9-15
Не беріть з собою ні золота, ні срібла, ані міді у пояси свої, 10 ні торбини на дорогу, ні двох одежин, ні взуття, ані посоха, бо той, хто трудиться, достойний нагороди своєї. 11 В яке б місто або селище не ввійшли ви, довідуйтесь, хто в ньому достойний є, і там залишайтесь, доки не вийдете; 12 а входячи в дім, привітайте його, кажучи: мир дому цьому. 13 І якщо буде дім достойний, то мир ваш зійде на нього; якщо ж не буде достойний, то мир ваш до вас повернеться. 14 А коли хто не прийме вас і не послухає слів ваших, то, виходячи з дому чи з міста того, обтрусіть порох з ніг ваших.
Пігмеї завжди знецінюють усе те,
що ідеальне, духовне і вічне в житті людини й нації.
Ярослав Стецько
Не мир є нашою ціллю, а воля і перемога нашої нації, що є покликана Богом виконати своє призначення на землі.
Не за мир, а за тріюмф правди.
Ярослав Стецько
"Коли на захист Акту 30 червня 1941 р. ми не були спроможні поставити танків, гармат і бомбовозів, відповідно – сильної армії, бо так склалися умови, – ми вирішили танкам, бомбовозам і гарматам окупантів протиставити вірність ідеї Суверенітету нації, гідність і гордість великої духом нації, незламність нашого характеру..." (3, с. 12).
Від 1946 року на еміграції основний напрям діяльности – зовнішня політика: "За кордоном я побачив, що реальна сила – то власна сила, а власна сила – то фронт поневолених націй" (3, с. 394).
Так було створено АБН (Антибільшовицький блок народів), до якого найперше увійшли представники словаків, грузинів, латишів, відтак болгари, чехи, румуни. Концепцію АБН розробляв С. Бандера. Ідея виникла ще в Україні в листопаді 1943 року, коли відбулася Конференція поневолених народів (грузини, вірмени, осетини, казахи, черкеси, азербайджанці, кабардинці, татари, чуваші, башкири, білоруси, узбеки) і творилися відділи інших народів у складі УПА (азербайджанці, узбеки, грузини, татари).
Перший Конгрес АБН відбувся 16 квітня 1946 р.: "АБН урочисто заявляє, що не буде міцного тривалого миру доти, поки не буде знищено СССР – світового агресора та поневолювача народів і людини" (4, с. 76). Саме звідси Стецькова теза "Україна – наріжний камінь світової політики" (5, с. 286) та розкриття призначення України: "...коли центром мілітарної потуги вільного світу є сьогодні Вашингтон, столиця США, то центром ідейно-моральної сили поневолених народів є Київ – столиця України. Визволення України означає знищення московсько-більшовицької імперії, а тим самим і ліквідацію московської агресії в Азії, на Близькому і Середньому Сході та Індійському океані" (1, с. 81).
Все материлізувалось. До цього все йшло. Росіяни не знають , хто такі бендеровці - це поневолені кучкою більшовицьких жидів ( які були в меншості в 1917 р., злочинцями у власній країні) народи (грузини, вірмени, осетини, казахи, черкеси, азербайджанці, кабардинці, татари, чуваші, башкири, білоруси, узбеки),тобто Росія воює з СССР, хто з дорослого покоління той розуіє , який це маразм -злочинний правонаступник хоче знищити ті народи за рахунок яких паразитував сотні років. Самі ж більшовицькі вожді не воювали, точно як зараз, а на крові селян та робітників заробляли капітал, який вивезли німцям, чиїми агентами вони і були тоді. Зруйнували все. Гарний новий світ збудували? То за кого кров лилась?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973070
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=8bBERq6XnAw[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=8bBERq6XnAw
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=zwGa9iEnvUY[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=zwGa9iEnvUY
- А ви чули?
Як голови колгоспів
Ліквідаторами на ЧЕС стали ?
Вони в лісах з комсомолками
Просто випивали,
А ці агітаторки
На їх столах голенькими
Стриптиз танювали,
Тому і держпосади
Довго так займали.
А голови в цей час
Колгоспи ліквідували,
Все народнеє добро до рук прибирали.
За це їм статус ліквідаторів
Поголовно й дали.
- А ви чули?
Що на передовій
Л... та Л...
З самого екрану себе показали.
Вони по кацапах вгору
Чимось там стріляли,
Зруйновані людські будинки
Своїм тілом прикрашали.
Певно статуси учасників
Бойових дій за цем їм
Вони й обіцяли,
Предвиборчу гонку
Передчасно розпочали.
А ви на ноги наших хлопців
Всі хоч подивились?
Їх в тепле взуття
Взути ж запізнились.
Вітчизняні валянки
Поверх них калоші,
А де ви добродії
Приховали виділенії гроші?
Одні героїчно нас всіх захищають.
Інші на їх крові себе прославляють.
Хто із них в атаку
Батальон веде?
Хто за Україну кров свою прол'є?
Батальон "Монако",
"Відень " та " Дубай"
Ти на передовій рашу відбивай,
Нашії міста ти вже визволяй.
Сидять всі у кріслах,
Лежать на піску.
Салюти у небі,
Яхти дорогі.
За гроші бюджетні
Тачки накупили,
Батальони сильні в бій вже підключили.
Рембо і Сталоне нехай відпочинуть,
Новії герої хай перепочинуть.
Вибори ж на часі.
Всі переоділись.
На кістках чиїх
Вони вгору рвуться?
Так вони герої,
Бо вони керують
Поки наші хлопці
Справно всі воюють.
Слава Україні!
І героям Слава!
Ця брехня з екрану
Сильно всіх дістала
.- А ви чули?
Як голови колгоспів
Ліквідаторами на ЧЕС стали ?
Вони в лісах з комсомолками
Просто випивали,
А ці агітаторки
На їх столах голенькими
Стриптиз танювали.
Вже укомплектовані батальйони ці,
За рік підгоовлені славнії бійці.
Батальон "Монако",
"Відень " та " Дубай"
З ними ти сміливо також наступай.
Вибрані з мандатами лише в бій підуть,
Рашисткії орди зразу й утечуть.
Новії гепарди з Заходу ідуть,
Сини депутатів в бій їх поведуть.
Цілий рік навчались та практикувались,
На передову всі без втрат добрались.
Ворог це побачить - зразу ужаснеться,
Скоро вся Європа на бій підніметься.
Владимир й Володя на передовій.
Отже, вже не бути третій світовій.
Лідери у нерівний бій сміливо підуть,
Славу й визнання в нім вони знайдуть.
Вирішить усе цей нерівний бій.
Любо! Все це буде, просто сильно вір.
Світ новий збудуємо,
Все на краще змінемо.
Так, закони стануть всі прозорі.
Жінка буде точно - новий президент.
Під нову вимогу до полу герою,
Зміни до закону дружно всі приймем.
Нових героїнь, славних берегинь
В країні знайдемо.
Другою вимогою
Мілліон врятованих,
Мілліарди вдячних,
Світ всіх задоволених
Та душевно зцілених
В примітці запишемо.
Гроші обезцінемо,
А життя оцінемо.
Ордени за подвиги
Будем рахувати,
Той, хто в бій веде -
Той лиш кандидат.
А хто не воює - той не депутат,
Може він порвати старий свій мандат.
Слава Україні! Всім героям Слава!
Лише ви одні - гордість є держави.
Будуть нами править наші Берегині,
Будем процвітати в славній Україні.
Хвиля б'є Дніпрова,
Сила в нас ще є.
Грізні батальйони Лідер наш веде.
Хрестом вогняним
Спалимо ми зло.
Хто іде з народом -
Той лиш депутат, автомат -його мандат.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972847
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2023
Единственный, любимый!
Радость дня, дыханье ночи.
Я не вижу ясны очи.
Сокол в небе мой парит.
Слов былых не говорит.
Слез река ж бежит, бежит.
Грезы в слезы превратились,
В этом мире мы простились.
Пламья в лед.
Не расстает, не пройдет.
Лед, холодный лед.
Зеркало времен всех ждет.
Ночь сменила ясный день.
Стала я такой как тень.
Звездопад не повторится,
Наша встреча не случится.
Ох, как хочется забытся.
В сон, что был
Впорхнуть к тебе,
Босиком, рука в руке
И по радуге к мечте.
Свет очей, сиянье дня,
Тяжело мне без тебя.
С неба ветром прошепчи,
Позови в наш мир любви.
Любо, любо!
Было жить .
Ох, хотелось жить й любить.
Слез полна моя судьба
И испила все до дна.
На портрет твой вновь смотрю.
Ох, как сильно я люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2023
Два Сонця навколо планети крутились,
Рясно, прирясно діти родились.
Ніхто тих дітей не рахував,
В них світло Сонця лиш відчував.
Два Сонця у небі
В усмішці сіяли.
Два щирії серця вірно кохали.
Подих життя всім нам дарували.
Поки розлучник змій не літав,
Рай в нашім Всесвіті лиш панував.
Жінку у сітці змій цей піймав,
Світло душі її він сплямував.
Ясна красуня Марею стала,
Хмарою сумною в небі літала.
Змія підступного птаха кохала,
Вірність кохання в страсті пропала.
Прахом пісків на Землю й упала.
В жарі пустелі віками страждала.
Змія нестрино щоночі чекала.
Тіло в морщинах своє вже ховала.
Ярило-Сонце палко ж кохав,
ЇЇ бездиханну знайшов й врятував.
У води моря він опускався,
В пісках пустелі глину знайшов,
А з тої глини тіло зліпив,
Подихом вітру її оживив.
Рай на Землі знову настав,
Частинку себе він в кожного вклав.
Проміння його в кожному є,
Хто відчуває, той і живе.
Води морськії в серці штормлять.
Хвилі шальнії про це гомонять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972731
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2023
Буде казковий вечір.
Дивовижна поляна між гір.
Хоче тут бути й третій
Він вже спускається з зір.
Все так казково красиво,
Річка спускається з гір,
Вино теж в бокалі ігриво
Блистить переливами зір.
Вечір сьогодні чудовий,
Двоє сердець й лише мить.
Тане сніг вже у горах,
Плавиться одяг на них.
Очі пливуть серед зорей,
Двоє щасливих вже поряд.
Третій у їхніх долонях
Сяє у німбі богів.
Любо це пише художник,
Скрипач уловив цей мотив.
Там де ховалися двоє,
Третій спустився із зір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2023
Дерева колись росли,
Могутнії кедри й дуби.
Друїдами люди були,
Меншим я, більшим - ти.
Роди рощі населяли,
Свої рощі -шанували.
Всім й всього тоді хватало,
Все навколо розцвітало.
Літо завжди там було
І душевнеє тепло.
Там гармонія сіяла,
А планета - процвітала.
Острів славний був Буян,
Сонце-цар сіяв - Салтан.
Іншомовців заселили
І під корінь ліс скосили.
Темнії часи настали.
Більше в гості не ходили,
Лише листям шелестіли.
Кругом пеньки.
Один - я,
А інший - ти.
Гриби на них повиростали,
В землю ці пеньки вганяли.
Сок землі із них пили,
Продавали, що могли.
Без пеньків гриби ніщо.
Ось яке зросло тут зло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2023
Лезвием по любви,
Яд струей из груди.
Там где когда то пылало
Все до предела сжало.
Лезвием по груди,
Пламенем все гори.
Там где цвели цветы,
Острые лишь шипы.
Лезвием по живому,
Реквием по мечте,
Сделали по простому,
Прошлое в забытье.
Раны залечит время,
Шрамы оставит боль.
Женщин гнилое племя
В землю зарыло любовь.
Будет все ярче Солнце .
Алым пылать рассвет,
В роще же как прежде звонко журчат ручьи :
- Было все понарошку - лезвием по любви.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972524
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2023
Хтось хмарку слів на світ родив,
Хтось прочитав і повторив,
Хмарки в небі вже парять,
Повтори в блогах гомонять.
Сліди чорнил кап-кап з небес.
Хіба у цьому є прогрес?
Хмарним стало біле небо.
Світлим, ясним же було.
Кап, кап, кап.
Дощик спустився,
Вибач, знову повторився.
Так чомусь завжди буває.
Дощ на землю всіх спускає.
Непотрібно в небі грусті.
Чистота, блакить - прекрасні.
Коли світло - все як в казці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972519
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2023
Эй, красуньо !
Знай, знай, знай.
Ти найкраща.
Вос- сіяй.
Эй, чаклунко !
Ай, ай, ай.
Ти вродлива.
Знай, знай, знай.
Эй, кокетко !
Ай, ай, ай.
Свої губки.
Дай, дай, дай.
Моя зірко,
Спалахни!
Нічне небо,
Моя пташко - запали.
Ти - жарптиця.
Знай, знай, знай.
Жар блаженства -
Відчувай!
Моя квітко!
Розцвітай.
Моя мила ,
Обніми.
Сонце в небі,
Нам - світи!
Моя люба,
Наше небо - пригорни !
Місяць небо - прикрашає,
Світло долі - поєднає.
Твоє серце в моїх грудях-
Калатає.
Полум'я небесне -
Безкрає.
Політ над землею нас -
Зближає.
Твоє серденько
В такт любові-
Калатає.
Нас до зір з тобою - підіймає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2023
Все события вымышленны, любые сходства - случайны.
[b]Не роботов тоже касается[/b]
Директива номер пять
Русских нужно убивать.
Жизнь Земли отбросить в спять.
Стрелять, стрелять, стрелять.
Пленных у боях не брать.
Стрелять, стрелять, стрелять.
Директива номер пять.
Кто живой - тех убивать.
В строй вставать, атаковать.
Русских нужно истреблять.
Стрелять, стрелять.
Директиву исполнять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2023
Ти не принц,
Ти мій король.
Лиш мені ти вір й не спор.
Тебе я впускаю, засов закриваю.
Тебе я навіки з собою єднаю.
Ти не принц.
Ти король.
Моєї долі Сонце й вогонь.
Дверці кохання тобі я відкрила.
Ой, як же Бога, про це я просила.
Ти мій єдиний,
Коханий король, цю сокровенну тобі даю роль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2023
Аріадни нитку заселяю
І на небі зорі вишиваю.
Темне небо голкою пронзаю
Світло зір на ньому оживляю.
Орнамент красивий, безмежний, живий
На полотні небес залишу.
Сокровенне тобі прошепчу,
Ним тебе захищу, вічне кохання тобі залишу.
Узор цей покриє небо і землю.
В ньому істоків сила й тепло.
Кожен у ньому побачить добро.
В Десниці Іссуса світло його.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2023
Ночью звездочки сияют,
В груди грезы оживают.
На сияние смотрю,
Ой, как сильно я люблю.
В море страсти утопаем,
Небо телом обнимаем.
Ты зажигаешь костры,
Еще мне внизу посвети.
Среди звезд я вижу трубы,
Белый снег й зверкают зубы.
Почему то очень близко
Слышу треск и вижу вспышку.
Я хочу тебя малышка,
Нас запретность страсти манит,
Ночь желаньями дурманит.
Расцвели внутри в нас розы.
Мы на звездочки похожи.
Аленький в тебе цветок
Из огня в нем ободок.
Ореол вокруг меня.
Я бутончик, ты моя.
Мы еще хотим огня.
Ночь пылает в нас костром,
Все как будто вещий сон.
Слышу милый, долгий стон,
Мы пылаем в унисон.
Звон, стон.
Стон, звон.
Бритвой месяц по косе,
Мы танцуем на игле,
Бритвой острою по телу,
Продолжай, я так хотела.
Мы по лезвию идем
И раскатов слышим гром.
Лава тело заливает,
Страсть в ночи ярче пылает.
Снова чуть с тобой не влип,
Жуть, к тебе я весь прилип.
В омут страсти угодили
И блаженство ощутили.
Хочется тебе помучать,
Снова вот прекрасный случай.
Наливаю тебе чаю,
Чувствуй снова ведь кончаю.
Все как будто под контролем,
Ты всегда на все готова.
На любовь ты вновь попала.
Девочка, кончай, достала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2023
Ой, нарешті сніг пішов,
Під ногами килим білий.
Лід на річці засіяв,
Зимній день нас всіх вітав.
Ой, нарешті чорне все в землі зосталось,
Сонечко і морозець,
Нумо з гірки навпростець.
На санчата всі сідайте
І мене наздоганяйте.
Ой, нарешті все в природі
Із людиною вже в згоді.
Зимній день над головою,
Нумо дружно всі гурбою
Зліпим замок ми із льоду.
Щоб на сонці він сіяв,
Серце й тіло зігрівав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972265
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2023
На Западном фронте без перемен» или «На Западе без перемен» (нем. Im Westen nichts Neues — «На Западе ничего нового») — роман Эриха Марии Ремарка, ...
Автор: Эрих Мария Ремарк
Дата первой публикации: 1929
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ZQaTDRfGXy0[/youtube]
Люди, чому ви навчились ?
Якому богу скажіть ви молились.
АТО- м це страхіття назвали,
Пам'ять у вас відібрали ?
Не так вже й важливо
Тримаєш ти зброю,
Всіх призивають до бою,
Зрівняють з землею усе страшною війною.
Чотирнадцяті роки століття
Причинно-наслідково стають лихоліттям.
Кадри страшної війни, знову зомбі ожили.
На фронті без змін, десять років стабільно.
Убивають обопільно.
Актуальна екранізація.
Трагедія. Історію кров'ю пишуть.
Наступним поколінням шедевр цей залишать.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=0WYU2OuBUbw[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2023
Хтось скаже цікаво,
Комусь це брехливо.
Для мене усе це просто жахливо.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=gcTHJWPrS4U[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=gcTHJWPrS4U
Війну з власним народом вони розпочали,
Все, що можливо - взяли й розікрали.
Могутня була, велика держава,
Банкіри прийшли - держави й не стало.
Комусь ці слова мов кістка у горлі,
Нам всім захотілося щастя і волі,
Та опинилися всі ми на зоні.
Ділили державне вони - пахани.
Хто вкрав, той піднявся.
Правила зеків,
Нова мораль, новий закон.
Хто більше вкрав, тому на поклон.
Хто більше вбив - недорканний,
Він мафіозі ж був бездоганний.
Комусь здалося, то перемога.
Все залишили кацапам й прибалтам,
На заробітки пішли ж мама й татко.
На ноги стали, тяжко робили,
А кращу долю ми заслужили?
Як гарно злодійство своє прикривають,
Це не часі, ще розберемось.
Дійсно ту владу вони подоїли,
Нові бандюги все захопили.
Все після того, як їх відігнали,
Самим , щоб дорватись, нам їх вони й здали.
Система віками тут працювала,
Криса російська віками тут крала.
КГБ зеків тридцять років кришує,
Він і при владі, над нами глузує.
Зони закони от вся й незалежність,
Їх інтереси, їхні розборки.
Безумства розкрийте просто ви шторки.
За цих же злодюх кров людська л'ється.
По їхній вині сирени тут виють,
За вкрадене ними люди тут гинуть.
Чому за содіяне не заплатити,
Чому ЗСУ їх береже,
Вкрадене ними ж наше усе,
Чому їх маєтки не розпродати,
Чому їхні статки не конфіксують,
На ЗСУ хай вкрадене ними перерахують.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972185
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2023
З житниці світу зробити пустелю,
Кров'ю людською пробити цю скелю.
Бджілки віками роїлись,
Мирнії люди землю любили, власною кров'ю її і полили.
На божевілля тирана лихо списали,
Костри пожарів тут роздували.
Оловяних солдатиків з людства зробили,
А безголових за це освятили.
Безумство навколо,
Горить все живе.
Саурон в замку карти вивчає,
Новії орди на смерть посилає.
Ніхто не зможе це зупинити.
По коліна в крові будем ходити.
На животах будем повзти,
Зміїний яд на язиках, кровавії руки, безумство та страх.
Дійство у розпалі,
Квитки розпродано,
Ставки давно ними вже зроблено.
Очі безумні спостерігають,
Чи все за планом перевіряють.
Кроваві сцени.
Країна арена.
Сумні всі актори, в реальних танках горять безголові.
Діти, сини, діди і батьки.
До перемоги віками ще йти,
Під свистом від снарядів в болоті повзти,
За всяку ціну перемогти.
Плавим метал,
Сієм снаряди.
Смерть і розруху
Несуть ції гради.
Гонка озброєнь сто років була,
Щоб цим насінням земля проросла.
Всім зрозумілі призиви,
Мілліарди смертей та нажива.
Економічну війни запустили машину
Та із Землі зроблять пустиню.
Не перша війна і не остання.
Нечесті просто незриме зростання.
Звір у крові щоденно мутує,
Голос розуму людина не чує.
Очі і руки наживу відчули,
А безневинних в прірву зштовхнули.
Змії у небі літають,
Мирних людей поїдають.
Навколо руїна,
Там де буяла, цвіла Україна.
Буде, все буде колись
Лиш молись.
Сто років ракетами ми запасались,
Щоб на домівках наших зірвались.
За перемогу темних всі сил,
Навіть убити усіх москалів
Саурон темний всім нам велів.
Божий же дух від дійства зітлів.
Безголові виконавці,
В метро їх схватили,
Спасати хохлів скоріш й відрядили.
В Адськії кола їх опустили.
Запізно до них
Все це дійшло.
Рятуйтесь і ви,
Росія то Зло.
Кучка сміття вгору підняась,
Нечисть до влади дорвалась.
Кучка бездушиних всіх захопила.
Віру й свободу в крові утопила.
Машина війни бездоганно працює.
Хто ще живий - бачить це й чує.
Команда одна - там вороги,
Вбий ти, на смерть за Саурона йди, землю ороси.
Пришестя Сатани чекайте, вбивайте, вбивайте.
Волю та владу тиранів свинем всім внушайте,
Славте їх, прославляйте,
Патріотизмом це прикривайте.
Побільше снарядів в небо пускайте,
Самі своїх на арені вбивайте.
Когось не вбили?
В них ви стріляйте.
Меншість переможе,
Вона це зможе.
Вони вельможі.
Терновий вінок свиневим лиш стане.
Ніхто й нікого більш не обмане.
Що посіяли, те і вродило.
Слабкою зробили ви Україну.
Ворогу самі снаряди віддали.
От безголові на нас і напали.
За газ їм снаряди,
Аміак в них купуєм, з ними торгуєм.
Вони віками тут панували.
Вони віками нас обирали.
Найкращу зброю самі ж їм віддали.
І цю війну провокували,
Щоб нашу землю вони захотіли.
Щоб як казахів, нас захопили
Чи , щоб в крові нас всіх утопили.
Війна до отаннього йде українця,
Гіркії чаші налиті по вінця.
Реалістично на це подивіться,
Планам безглуздим ви не скоріться.
Більшості меншість пора розігнати
Та з цих тиранів маски зірвати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972091
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2023
Друг друга не слышим,
Любовью не дышим.
Серое небо, тучек не видно.
Даже обидно.
Параллельны маршруты.
Тепло обуты.
Прожектор в глаза,
Не тот й ты не та.
Звездное небо темным ведь стало,
А как же красиво когда то сверкало.
Снежинка в руке скоро растает,
Голос знакомый чужим скоро станет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972087
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2023
Ну, не знаю. Люди, вони є такі класні.
Сьогоднішній коментар під моїм віршем.
Самі класні нас оберігають. Життя наше захищають, до останнього українця ми тут стоїмо. Вони за себе і побратима держать цей нерівний бій, Слава їм!
Прохання про посилену молитву за наших воїнів, особливо Соледар і Бахмут. Дуже важка ситуація 🙏
🙏Будь ласка, у тебе багато контактів, розійшли молитовне прохання на сьогоднішній день і ніч. Потрібна молитва БУДЬ ЛАСКА!!!
Просять матері України допомоги для синів!
Моліться рідненькі. Бійці просять молитов! Допоможи їм, Господи! МОЛИТЬСЯ ПРО НАШИХ БІЙЦІВ ПРО СИЛУ ЇХ ДУХУ! І ПРО РОЗУМЛЕННЯ ТА ПОСРАМЛЕННЯ рашистів!
ТЕРМІНОВО ВСІМ! Давайте МОЛИТИСЯ, РІДНІ! НАШІ Хлопці , ЗАХИСНИКИ УКРАЇНИ , ПРОСЯТЬ МОЛИТВ !
МОЛИТВЕНИЙ ЛАНЦЮГ!
Просимо кожного, кому ім'я - жива Людина Божа, взяти участь у багатомільйонній молитві, щоб зупинити поширення того лиха і напасті, яке ворожими підступами обрушилося на Україну та на весь Світ! Ідея в тому, щоб кожен прочитав молитву.Будь ласка, будьте чесні: збережіть молитовний ланцюжок, адже це ми робимо все разом заради майбутнього наших дітей України ! Через цю молитву ми єдині у своєму проханні!
М О Л ИТ В А
Боже, Отче наш Небесний, в ім'я Спасителя нашого Господа і Бога нашого Ісуса Христа, молимо Тебе про прощення, помилування та зцілення всіх народів Світу! Благослови нас і відведи руки тих, хто замишляє зло проти людства!
Ми стоїмо і зміцнюємося тільки вірою у Твою Могутність і Велич! Нехай ніяка нелюдь не наблизиться до нас і наших домівок!
Господи Ісусе Христе, зціли нас і відведи всякого супостата! Доторкнися до розуму та серця правителів усіх країн і народів, щоб виконували тільки Твою Святу Волю для блага народів! Господи, Ісусе Христе! Все, що диявол запланував проти народів землі, віджени від нас в Ім'я Твоє Святе!
Отче наш Небесний, ми закликаємо Тебе, визволи нас від війни та чуми диявольської, від усіх підступів бісівських, не допусти винищення людського роду! Прости нас нерозумних і в гріхах погрязлих, яви світові Своє Милосердя! Нехай славиться Твоє Пресвяте Ім'я Отця і Сина і Святого Духа!
Ми смиренно просимо, щоб Воля Твоя була на нас!
Ми молимо Тебе, Чесний Отче, про Благодатне благословення тим, хто молиться Тобі і закликає Ім'я Твоє Святе! Смиренно благаємо Тебе про батьківський захист всього людства на Землі! Почуй, пробач і спаси нас, Отче Небесний! Трійця Свята, Слава Тобі, Отцю і Сину і Святому Духу! Нині і повсякчас і на віки віків! Амінь! Амінь! Амінь! Слава! Слава! Слава Богу!🙏
Врятуй Нас ГОСПОДИ!!!
Боже, Отець наш Небесний, Творець всього видимого та невидимого світу. Помилуй і спаси нас грішних. Захисти від бомбардувань та обстрілів наші міста та селища. Врятуй та збережи наших українських захисників-воїнів, які самовіддано, без сну та відпочинку, у нерівних та важких битвах захищають нашу Батьківщину. Надішли перед ними своє небесне воїнство, яке захищало і захищатиме їх. Дай їм мудрості, стійкості, терпіння, мужності вистояти і перемогти у цій битві із сатаною та його служителями. Захистіть і збережи їх, щоб живими і здоровими вони повернулися до своїх родин. Пошли і нам, глибоке і щире покаяння. Пробач та помилуй нас за наші гріхи. Нехай будемо славити Твоє Пресвяте ім'я завжди нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.
Будь ласка, передайте далі. Навіть, якщо самі не молитеся, передайте тим, хто молитиметься. Це дуже важливо: спільна молитва всіх людей має велике значення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971937
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2023
Що ми бачим,
Те і робим.
Світ цей скоро
Ми угробим.
Хтось на нас тут заробив,
Хтось чомусь когось убив.
Божевілля повторяєм,
Ми самі когось вбиваєм чи на комусь заробляєм.
Дітям приклад подаєм,
Тому всі в гріху й живем.
Дарувати не умієм,
Допомога лиш своїм.
Ворогів ми наплодили,
Світло тінню підмінили.
Добрі дії не твої
І замок в нас на душі.
Камінь в серці,
Хрест на шиї.
Хто скажіть і що вам винний?
-Виховання і система?
Всі ми сині і зелені.
Ось тому у нас й проблеми.
Добро в світ не привнесли
І з любов'ю не жили.
Милість дай всім по потребі.
Ворога люби, приймай,
Що він хоче те й віддай.
Що даєш тобі ж вернеться.
Радість в серці відзоветься.
Він усе не забере.
Хоче це, бо це твоє.
Ради ж цьому він не дасть.
Все, що діється є фарс.
Ігри бога і душі.
Темні сили наплодились,
Людські душі їм вклонились.
Святий дух покинув нас.
Люте дійство, тіней фарс.
Пил, піщинки на землі.
Сильний вітер лиш подує - нас з землі у море й здує.
Бо над нами господин
І уже він не один.
Ми не вільні - божевільні.
І багатства в нас не ті - ми є пута для душі.
Тіні в безодні часів,
Дрова Аду кострів.
Поклали давно на алтар
Душ останній ми дар.
Яка вона красива.
Душа , світла, чиста, промениста.
Подвиг - крила то для тіла,
Поклик людства та душі.
І у кожного він свій.
Ти не бійся й не страдай,
А за ближніх все віддай.
Тіло прах, душа лиш вічна.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Qu24rbTD2x4[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=Qu24rbTD2x4
Неосяжна, безгранична.
Дух у ній ти посели.
Божі руки знов відчуй.
Голуб миру Білий, білий,
В небо він порхнув красиво.
А привязаність - то прах.
Душі світла, зорі в небі,
Помоліться і за мене.
Боже, розум нам верни,
Божевілля зупини.
Закон божий утверди,
Землю й людство захисти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2023
Ты эйфория,
Ты радость моя.
Свет от костра
И счастья слеза.
Хо-чу те-бя утром,
Хочу тебя днем,
Мы ночью сияем
Желаний костром.
Совсем я не знаю
Зачем й почему
С тобой расцветаю,
С тобой я пою.
Хо-чу те-бя утром,
Хочу тебя днем,
Мы ночью сияем
Звездным костром.
Глаза закрываю,
К тебе улетаю.
Ты мои крылья,
С тобой я парю.
Хо-чу те-бя утром,
Хочу тебя днем,
Мы в ночь зажигаем
Пульсаров огнем.
Совсем я не знаю
Зачем й почему
С тобой расцветаю
Будто в Раю.
Хо-чу те-бя утром,
Хочу тебя днем,
Мы ночью сияем
Звездным костром.
Тебя все сильней
Так страстно хочу.
Тело сверкает,
Сердце поет.
Хо-чу те-бя утром,
Хочу тебя днем,
Ниточкой счастье
Наши души сплетет.
Звезды сияют,
Глубины зовут.
С неба я слышу:
-Милый, я тут.
Месяц дорогу мне осветил,
Звуки любви все тебе посвятил,
В небе сияем светом любви,
Два Солнышка в небе, полеты души.
Тебя я вдыхаю,
В тебя выдыхаю,
Тобою себя переполняю,
В тебе я горю.
Хо-чу те-бя утром,
Хочу тебя днем,
Ниточкой счастья
В узоре поем.
Мы вместе летаем,
Друг другом живем.
Любовь мы вдыхаем
Ночью и днем.
Хо-чу те-бя утром,
Хочу тебя днем,
Ночкою темной
О любви вам споем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971791
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2023
https://www.jnsm.com.ua/h/0419N/
Все по колу,
Витки, витки,
Повороти.
Ті часи,
Жиди, жиди.
Іхні люди всюду.
З ким ти поряд будеш?
Душу теж загубиш?
Три червонці у руці,
То на шиї камінці.
Соціальні мережі.
Нечисть розширила межі.
Хто на Бога працює,
Душі порятує.
Хто облічає маси,
Хто розоблачає,
Нечисть виведе на світло,
Того ждуть лиш там привітно.
Всі ми створенні творцем
Та не серцем всі говорять,
Темні сили в омут згонять.
Гроші очі засліпили,
Що ви грішні натворили.
Мало, мало.
От й не стало, вічність вам крилом махнула
Душа пташкою вспорхунала.
Все живе від вас втекло.
Поселось поряд Зло.
Звук крізь вакуум не пройде,
Без душі все вмить згниє.
https://ocheninteresno.com/uk/art/9-circles-of-hell-by-dante/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971764
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2023
Хворі, психічно хворі
Заражають нас з тобою.
Хтось за ширмою стоїть,
Всіх планує спокусить.
Пропозиції туманні,
Препарати ж бездоганні.
Хворими усі стають,
Кров людську мов джин вже п'ють.
Одне одного втянули,
Одне одному внушили,
Оди яду посвятили,
Білий Світ нам підмінили, у психушку заманили.
Очі світяться вогнем,
Язики у всіх зміїні,
Психониті всі в машині.
Кнопку слід лише нажати
Та пришестя розпочати.
Царя Зла - Добром вважати.
Будем дійство прискоряти,
Цю хворобу прививати.
Кулями в тіла вганяти.
Роботів лиш застосують,
Душі вмить все це й відчують.
Вивіски лиш поміняють,
Бірочки помістять в груди,
Ви в гріху, погрязли в блуді,
То і душ більш тут не буде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971667
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2023
Каждый зимний, снежный вечер
Я иду тебе навстречу.
Говорю тебе :
-Привет.
Улыбаешься в ответ.
Каждый зимний, томный вечер
Вновь ищу с тобой я встречи.
И ищу в снегу твой след.
Слышу нежный твой:
- Привет.
Каждый зимний, звездный вечер
Я лечу тебе на встречу.
Звезды падают с небес,
Ты в объятьях, я воскрес.
Каждый зимний, яркий вечер
Мы гуляем по планете,
В снег мороз мы превращаем,
Все снежинками вкрываем,
Радость к небу поднимаем,
Все живое обнимаем.
Поцелуем покрываем,
Руки нежно мы ласкаем,
Как снежинки в страсти таем.
Мы гуляем, ощущаем.
Радость встреч бесценных дарим.
Тайну чувств, сверканье глаз.
Каждый день как в первый раз,
Звезды светят лишь для нас.
Каждый может так влюбится,
От желаний заискрится,
Вспыхнуть звездочкой вночи.
- Я люблю.
Лишь прошепчи.
https://rezka.ag/animation/drama/10200-sad-izyaschnyh-slov-2013.html
(Приємного перегляду)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=S42O7i3df2k[/youtube]
-Було?
-Було.
-Чули?
-Назад не повернути.
-Всьому запланованому знову бути?
https://www.youtube.com/watch?v=_wlAYf5DMbY
https://www.youtube.com/watch?v=g9DBM9hFiKg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2023
Я слышу твои песни
В них часть меня ,огонь - тебя.
Тебя я за руку беру
И над землей кружу.
Беру руками нежный стан,
А стана нет, туман, туман.
Лед и огонь.
Сплошной огонь, протяжный стон.
Горю с тобой
И в унисон тебе пою
Внутри молитву я творю
И слышу вздох и зов стихий,
Полет небесный и оргазм,
Вот так бывает иногда
Когда я чувствую тебя
И тела нет и нет огня,
Вдали лишь только силуэт,
Пишу по памяти портрет
И песню сердцем вновь пою
Тебе его я отдаю.
Тобой дышу,
Тебя люблю!
Пылает сердце,
Все горит.
Хочу тебя я отпустить,
Все ж манит, рвется вслед.
Тебя й меня здесь больше нет!
Мы вместе, навсегда.
Од туда и сюда.
С тобой моя душа.
Такая вот судьба.
Тебя желать, тобою жить,
Тебя одну любить.
Тебе секрет открою.
Давно пленен тобою.
Тебя я вдохновляю .
С тобой уйдем отсюда,
Я здесь но мы не вместе .
Ты там и не со мною,
А я ж дышу тобою.
Настанет миг прозренья,
Слинья й озаренья,
Не будет все как было,
Два солнышка зажгутся
И две Луны сомкнутся.
Не твой и не моя ты,
Не были мы й женаты
И это все неважно.
Ведь в нас такая сила,
Воды й огня стихии.
Мир заново воскреснет,
От зависти все треснет.
Отсюда и туда
Нам вместе й навсегда.
Тебя ведь так люблю я,
Тобой живу й дышу я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=0S4LHE7Ls4k[/youtube]
Людяність у нас там зверху постраждала
Не станцій, не розподіллення.
Людей лиш не стало.
https://www.youtube.com/watch?v=0S4LHE7Ls4k
Вір, не вір, просто перевір.
Що ж робити?
Беззаконня та війну взяти й зупинити.
Не під дудки їх іти,
Кров рікою не пролити.
Просто взяти й зупити
Війну хочеш ти?
В Росії сюди ніхто теж не хоче іти,
Насильно женуть їх їхні кати.
Можновладні російські скоти.
Убивати.
Заробляти.
Брехати.
Душі за мідяк продати.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=RCf_zox04h8[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=RCf_zox04h8
Заплановано, не вір, перевір.
Що роблять лише-
Ціни підіймають,
Економіку з людьми в яму заганяють.
Ми?
Вони?
Марсіани. Правлять тут інопланетяни.
Від бариг-окупантів смертельнії рани.
Переможно долар зростає,
Наше життя мов тая свіченька тає.
Долларів немає,
А курс зростає.
Світла нема.
А як й до війни електрики норму
Щоденно щось споживає,
На дійствах злочинних
Хтось заробляє,
Вигідно от й війну
Розпочату для утилізації
Економіки та людей
Бере й продовжає.
Перемога в руїнах кого тут чекає?
За що ця війна?
Хто правду з вас знає?
Хто за содіяне тут відповість?
Той узурпатор, що в землі вже лежить ?
Чи ірод , що крутить смерті кіно.
Коли це лиходійство прикратиться?
Утопічна віра?
Спланована на роки злочинна дія?
Перемога на кістках.
Землю вкриває воїнів прах.
Щоденне жахіття війни.
Людино , де ти?
Людяність - це інтереси інших
Вище за інтереси свої.
Кому тут мало землі?
Хто добровільно прийшов убивати?
Страшили в Росії людей певно грати?
За правду ніхто не схотів воювати,
Простіше присягу нечесті ж дати,
Душу із страху на мідяк обміняти,
Багряную кров своїх проливати,
Щоб хтось на цьому зміг заробляти.
Безумні, жорстокі, кати
До якої ви йдете мети?
А наші чим кращі?
Своїх продають.
На вбивство безглузде
Своїх заганяють,
На горі людей знов заробляють.
Словами лукавими все прикривають.
Самі, хто там зверху
Хто, що зробив?
Війну із них, хто зупинив?
Хто першим вітчизну пішов захищати,
Простіше ж інших у бій посилати.
Були царі, були князі,
Не ми, не ці.
В боях гартувались,
За спинами інших вони не ховались.
Весь світ Україні допомагає,
Чому ж ця війна ще досі триває?
Девять років кровопролиття,
Коли вже скінчиться все це жахіття?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971435
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2023
[b]Своїми руками себе й підпалили, душу бесмертну в повістку вложили. (це не війна, а знищення нації)[/b]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=-X8_lCFD9JA&list=PLOeX8BbwvuKpsPeYYsu2zzxixj8mMD4sF&index=15[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=-X8_lCFD9JA&list=PLOeX8BbwvuKpsPeYYsu2zzxixj8mMD4sF&index=15
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=antHikwh09k[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=antHikwh09k
Виродки, Вас сюди звали?
Як баранів зігнали.
Риба з голови гниє.
Чуму у світ ваша влада несе.
Читайте самі, що народ ваш сказав,
Картинку цих висловів,
Вам я додав.
Горбачов розвалив,
Єльцин пропив,
Путін народ у крові затопив.
Зверху руйнують, знищують всіх.
Ви слуги - катів, продажних чортів.
Тотальний контроль,
Люди просто нуль.
Події розраховані,
Жертви всі сплановані.
Світом правлять марсіани,
Люди ви лиш обіз'яни.
Ляльки з ниточками,
Грають в смерть вже з вами.
Хвиля перша і остання,
Це з душею є прощання.
Зовні наче не помітно,
Все давно ногами вгору.
Брехня на брехні,
Служать просто Сатані.
Віра в доброго царя,
Безнадія, тиранія,
На вершині ж бо чорти.
Світло мраком підмінили,
У крові людське втопили.
Тотальне керівництво ,
Тотальна війна,
Стирає з землі загрозу для них,
Для чужих.
Сліпії Овечки,
А пастухами служать чорти.
Як не крути, як не верти
Все ближче вони до своєї мети.
У краю прірви всі ми,
Ведуть в небуття нас пахани.
Пани. Пани.
Знову брехня.
Віра рятує.
Кого?
Чортів?
Безпрограшна стратегія.
Демонізація.
Протестована програма.
Реалізація модуляції.
У котлі , усе горить,
Грішних душ остання мить.
Окупація своїми чортами,
Знищення своїми ж руками.
Тотальне божевілля.
Помилка неможлива,
Як же все є жахливо.
Дибом волосся,
Все далі від реальності,
Гріхопадіння. Кров закипає.
Людяність відмирає.
Плаче душа.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=eHxoUeTtgsM[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=eHxoUeTtgsM
Йде безумна війна.
Смерть косить косою,
Кров ллється рікою.
Ненависть в очах,
За нею прийде страх.
Божевільний жах.
Паралельні події,
Паралельні дії,
Повна підримка,
Остання зупинка.
https://www.youtube.com/watch?v=xhdXdPchvpA
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971420
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2023
Хто з вас з іншої планети?
Добродію, не ви?
Хай Бог вас шанує!
Вони там , саме там над нами.
Всілися, оголились і сидять.
Щось іномовне лепотять.
Саме дивне, їх ще й розуміють.
Їм поклони б'ють, жуть, просто жуть.
Років так за п'ятдесяд
В сиву, сиву давнину.
Ой, мов вчора все було.
П'ятилітки пам'ятаєш?
Ой, тебе ще й не було.
Раз, на цілих півдесятка засідали лиш вони,
Потім всі ж були як ми.
Планували, працювали, процвітали.
І вони не панували.
Ні машин і ні маєтків.
Ті, хто нами керували
За станком як всі стояли.
І корів вони доїли,
Житній хліб як всі ми їли.
Чито інородніх заселили в палатах,
Всім Сатана роздав їм мандати.
Что то Свині людей захопили.
Корито в маєтках бездонне відкрили.
Світ вверх ногами перевернувся
Навіть ніхто й не схаменувся.
Свині керують, свині пирують.
Вашого стону і крику не чують.
Свиней не колять, свиней не смажать.
Їх поросята десь там, не достанеш.
Від свиней ніби відгородились,
Мови чужії в них поселились.
Звуки людські всі ми забули.
Дітоньки наші їх і не чули.
Ось моя мама мені пригадала.
Як свого вчителя в дитинстві кохала.
Він був єврей, не жид й не петрушка.
Посмішка добра, усмішка щира.
Все мов у казці, дивовижно, цікаво.
Все на віка, все розіклав, все і зібрав.
Кожен раб це памятав.
Змінили його, молодий і красивий.
Мовив про все крім тему уроків.
Лиш просміялись, а завтра питають,
Дітки нічого по темі й не знають.
Трахометрію ввели, ой ці си- та ко-.
Хоч косу там заплітай.
Вчи не не вчи — не понімай.
По німецьки аус вай.
Ой, не тра-, а трихометрія.
Знаю, знаю, вчили, вчили.
З тих часів на все й забили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971309
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2023
Щоб йти вперед
Слід зупинитись.
Присядь, зупини рух,замесел,
Встань, йди.
Щоб перемогти
Слід зупитись,
Зрозуміти, переосмислити,
Пізнати, маттєве рішення само
Зізріє, простір все лихе зупине.
Вір не вір, все це було,
Все не можливо, чого прагнеш,
Думка, простір вирішить все,
Навколо система, ти лиш ланка,
Гвинтики, які хтось обертає.
Не гарячкуй, не все є так
Як нам здається,
Мудрість хай в діях сама відзоветься,
В нас є більше чим ми знаєм,
Ми весь простір наповняєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2023
Постоянный стресс.
Депрессия . Холестерин.
Блок, затычка.
Синие люди.
Тонкая грань.
Горящая спичка.
Последняя вспышка.
Не оглох, не ослеп ?
Тогда - крышка.
Печальный памфлет
На реальный сюжет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971083
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2023
Ловцы душ,
Воды огня,
Влекут ведь сильней
День ото дня.
Так просто - Мистика огня.
Искушение глаз,
Привязанность, обман.
Палиндром, психический синдром.
Рак на горе, дыра в душе,
В воронку попали,
На кого то запали.
Паутинки страсти,
Розы огня
Испепелят и тебя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2023
- Спастися ?
- Не легко. Вам ніхто спасіння в голову не вкладе.
- Спасуться глухі, німі і сліпі.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=H2x--sSvkM0[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=H2x--sSvkM0
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=B11Zo7pOayU[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=B11Zo7pOayU
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=BEGZhmLJJ8Q[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=BEGZhmLJJ8Q
Глянь, що було.
https://www.youtube.com/watch?v=RLTtdcU7Osw
Глянь, що чекає.
Глянь на те, що є.
Звилини в тебе ще є?
Пророцтва спалити,
Зоряні війни уже не потрібні.
Зелені папери перемогли,
А ви, щось зробити змогли?
- Примножити гріхи.
Волося дибом встане,
Земля сама повстане.
Не в силі більш терпіти,
Ви ж далі зло творіть, грішіть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970470
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2023
https://www.viber.com/invite/cd44e278d9989aea9265df6a95f72f5e251a208846fe28223d34da0daadbc323
На Різдво завжди діються дива,
Чародії в небі зірками чаклують,
Дітки з дитинства бачать це й чують.
Хай же Різдво нам Мир принесе,
З снігом на Землю Радість зійде.
Дай, Боже миру, дай боже Світла,
Зроби наш Рідненький всіх нас живими,
Щоб всі раділи в кожній родині,
Щоб кожен День був для нас святом,
Будем тебе кожен день прославляти.
Слався на віки, наш ти Творець,
Боже цей світ від війни збережи,
Розум ти людям в ці дні поверни.
https://habr.com/ru/post/584748/
https://www.kp.ru/daily/26121.5/3014512/
На фото: три волхви слідують за дороговказом
Наші пращури вважали Всесвіт великим небесним будинком. Вони ототожнювали міфологію та астрономію: боги були планетами, тварини сузір'ями. У народних сказаннях і заклинаннях, багато з яких сягають ще доіндоєвропейських міфологічним уявлень, містяться звернення до вищих космічних сил. Практично будь-яка релігія має свій початок і віддзеркалення на зоряному небі, і християнство це переконливо підтверджує.
Сонце – символічний Цар Сонячної системи, навколо якого обертаються його піддані – планети нашої системи. Тому в більшості релігій світу бог Сонця під різними назвами був і залишається верховним божеством у пантеоні богів.
Ісус Христос, як і ряд попередніх богів, також є сонячним богом. У низці християнських та язичницьких пам'яток сказано, що Ісуса шанували під виглядом Сонця, а християн називали сонцепоклонниками.
Як відомо, щороку 21 - 22 грудня сонце "вмирає", тобто досягає опівдні найнижчої точки над горизонтом; у цей період день найкоротший у році. І в такому стані денне світило три дні. Але вже 25 грудня сонце "народжується", оскільки піднімається вище над обрієм, і тривалість світлового дня починає зростати.
Так астрономія переконливо підкріплює Біблію, де говориться, що " Христос помер і третій день воскрес " .Христос як сонячний бог, "вмирає" щороку 22 грудня та "воскресає" 25 грудня.
Саме тому християни у всьому світі святкують Різдво Христове саме 25 грудня.
На східній стороні, над самим обрієм, сходить сузір'я Діви з немовлям на руках; у зеніті, на верхньому меридіані сяють у сузір'ї Раку зоряні Ясла, а із західного боку поспішають на поклоніння цьому немовляті три Царі (або три Волхви, три Маги) сузір'я Оріона (сьогодні їх називають поясом Оріона). Нарешті, на сході ж, під горизонтом, під самими ногами Діви в'ється зоряний Змій, ніби переслідуючи її і роблячи замах на життя її немовляти.
В астрології зодіакальні сузір'я називалися «будинками», оскільки в них тимчасово перебувають сонце, місяць та планети. Сузір'я Діви, що зображується іноді з колосом у руках, називалося «будинком хліба», єврейською - «Віфлеєм» (Beth-lahem), а в грецькому правописі Віфлеєм. Це дає нам вже астрально-географічний термін.
Групуючи все це разом, отримуємо таке: сонячний Ісус народжується в ніч з 24 на 25 грудня від Діви в зірковому Віфлеємі, на сцену виступають Ясла, і на поклоніння йому поспішають Три Волхви; Змій — Ірод переслідує цю Діву-Марію та її немовля, але марно, бо вона піднімається все вище і вище.
Але паралелей ще більше. Апокрифічні (не канонізовані) євангелії внесли до християнського мистецтва та переказу ще одні персонажі для цієї сцени: вола та осла, які знаходяться біля ясел з немовлям.Цих апокрифічних тварин ми бачимо і на небі у сузір'ях Тельця та Осла (у сузір'ї Раку), справді, розташованих між Яслами. Приєднаємо сюди фігуру Волопаса, що ще знаходиться біля Діви, з клюкою в руках, який пасе сім волів — сім яскравих зірок Великої Ведмедиці, і перед нами повна євангельська картина.
Крім того, 12 апостолів асоціюються із 12 знаками Зодіаку.
Залишилося розібратися, за якою дороговказом йшли волхви.
У II главі Євангелія від Матвія розповідається про те, як волхви, які прийшли зі Сходу в Єрусалим, розпитували про місце народження "Царя Юдейського", посилаючись на те, що вони "бачили зірку його на сході". Євангеліст не пише про кількість волхвів. За кількістю дарів припустили, що їх було троє.
Зважаючи на все, перші християни скопіювали давньоєгипетську міфологію. Якщо бути коротким (докладніше можна прочитати за посиланням внизу статті), можна сказати, що у стародавніх єгиптян, що живуть 2000 років тому, цією дороговказом був Сіріус. Єгиптяни називали його зіркою Богині - Небесною Царицею, під якою виступала Ісіда, мати бога Сонця Гора.
27 - 31 липня кожного року схід Сіріуса на кілька хвилин передував схід Сонця, після чого Сіріус зникав у його променях. 2000 років тому Сиріус в Єгипті сходив на сході, зовсім поруч із Сонцем, лише на кілька хвилин раніше.
Якщо провести уявну лінію через пояс Оріона, вона вкаже саме на Сіріус: саме у цьому місці народиться бог Сонця Гор, тут слід шукати його народження.
У Стародавньому Єгипті народження Гора - Сонячного Бога - відзначалося 27 липня, оскільки саме в цей день відбувався розлив Нілу, який приносив родючий мул, що гарантувало багаті врожаї. З цієї причини ця астрономічна подія відзначалася в Єгипті як Новий рік, свято тривало 4 дні.
Більшість сучасних християн дату Різдва Христового відзначають 25 грудня.
Великдень же, присвячений дню весняного рівнодення, знаменує собою перехід від зими до весни, тобто, перехід від смерті до життя, від землі до неба, повну перемогу Ісуса Христа над темними силами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970382
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2023
Нас не потрібно лікувати,
Без вас ми довше проживем.
Нас не потрібно заганяти,
У ваших рамках лише зло.
Нажива ваша, все від біса.
На кожному кутку "Здоров'я",
Купуй здоров'я.
Ми по природі всі здорові.
Собі коліть свої уколи,
Собі промийте ви мозги.
Накази всі пишіть собі,
Мітлою вас пора змести.
Візьміть свої ви костилі,
Свій яд і кальцій, що в таблетках,
Сидіть самі ви в тих шкарпетках,
Бахіли зверху натяніть
І маски з лиць своїх зніміть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970275
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2023
Як це страшно усвідомити.
Ти в колонії.
Багатовікова кабала.
Мітки навколо,
Ти придивись.
Усвідом, пробудись.
Як підло з нами поступили,
В очах , в секунду обдурили.
Обібрали всіх до нитки.
Ви - синички в годівничці.
Сала скибочку поклали,
Крихтки хліба, все ж забрали.
Зима навколо, страх в душі.
Жовтогрудії пташки.
Ми в тенетах всі давно.
Сильце мниме править балом.
Око мертве оживає,
В вас все глибше проникає.
Колонія, забута гармонія.
Терен, забуття,
Сліпота, словоблуд.
Рограбована колонія,
Остання агонія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970208
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2023
Темні сили не дрімають,
Раті нові собирають.
Хмари грізні небо вкрили,
Люди миру не просили.
Мариться лиш перемога.
Фаза третя, не остання.
Марні всі ці сподівання.
Темрява спустилась з неба.
Люди добрі, це вам треба?
Одне одного вбивати,
Мов барани подихати?
Злії духи в вас всилились,
Біси ниточки потянуть,
В смертний бій вас всіх затянуть.
Вихід крихітний все ж є,
Зупити слід все це,
Тестування ж відбулося,
Людство в цій війні здалося.
Це ж не вперше на Землі,
Цербери не раз спускались,
Лиш руїни й зоставались.
З двох сторін всі тії ж дії,
З двох сторін на плаху йдуть,
Ворони давно вже ждуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2023
Любі мої, прийміть вітання
Та найщиріші побажання.
Миру, достатку і добра,
Щоб була ясна голова,
Щоб при здоров'ї завжди жили,
Щиро всміхались та раділи.
Нехай вам справжній Миколай
Дарує рясний урожай.
Мирного неба, світлої долі.
Так, трошки чаклую,
То ж будьте здорові!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2023
Все в цьому світі має дві сторони - світлу та темну. З однією ми наче й знайомі, спробую вас налякати невідомою, таємною, окультною стороною підмінених свят, дерев, звичаїв.
https://www.youtube.com/watch?v=eqv0pdjl0Xo
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=eqv0pdjl0Xo[/youtube]
Насправді, після приходу до влади більшовики заборонили новорічну ялинку.
В 1935 року Новий рік реабілітував перший секретар Київського обкому Павло ПОСТИШЕВ.
У давніх слов'ян ялинка вважалася символом смерті. Справа в тому, що ялинові ліси завжди були похмурими та темними. Більше того, ялинку заборонялося садити біля будинку. А ще самотні ялинки часто притягували блискавки, що не додавало репутації дереву.
А ось у давніх німецьких народів ялинці приносили людські жертвопринесення. Похмурої ночі до дерева приводили гарних дівчат і гартували їх, а внутрішні органи розвішували на гілках.
Прообразом Діда Мороза є Великий старець у кельтів, який приносить подарунки, але натомість вимагає жертвопринесення.
Дерева східні слов'яни шанували завжди, але головним культовим деревом у Стародавній Русі завжди була береза, ялина ж вважалася деревом смерті: невипадково до цього дня ялиновими гілками прийнято встеляти дорогу, якою йде похоронна процесія. На Русі слово «Йелс», що відбулося від їли, навіть стало одним з імен лісовика, чорта: «А якого тобі йелса треба?», а «ялиновою головою» прийнято називати дурну і безглузду людину.
Існував також звичай: задушених і взагалі самогубців закопувати між двома ялинками, повертаючи їх ниць. У деяких місцях була поширена заборона на посадку ялинки біля будинку через побоювання смерті члена сім'ї чоловічої статі. З ялини, як і з осики, заборонялося будувати будинки. Ялинові гілки використовувалися і досі широко використовуються під час похорону. Їх кладуть на підлогу у приміщенні, де лежить небіжчик. Смертна символіка ялини знайшла свій відбиток у прислів'ях, приказках, фразеологізмах:
"дивитися під ялинку" - важко хворіти;
«догодити під ялинку» – померти;
«ялинове село», «ялинова гробина» – труна;
«піти або прогулятися ялинковою доріжкою» – померти та ін.
https://www.youtube.com/watch?v=-oIgGzJPqlE
«Святкове» значення ялинка-смерть набула в Росії після повернення Петра I додому після своєї першої подорожі до Європи (1698-1699). Своїм указом від 20 грудня 1699 року, в якому «за прикладом усіх іудео-християнських народів» день «новоліття» (який раніше відзначався 1 вересня) переносився на 1 січня, Петро I «влаштував, – за словами О. М. Панченка, – екстралегальний переворот». День цей оголошувався святковим: наказувалося на будинках вішати «прикраси від дерев та гілок соснових, ялинових та ялівцевих».Примітно, що першими перед нав'язаним нам іудо-християнським Новим Роком почали прикрашати дахи питних закладів. Тому шинки отримали в народі назву «ялинки». Примітно, що у Західній Європі у XVIII столітті звичаю встановлювати новорічні ялинки у будинках ще був, виняток становила лише Німеччина XVI століття. Тільки на початку XIX століття новорічна ялинка стала завойовувати Європу (але в Росії Дерево Смерті вже з'явилося, і це суттєво прояснює незмінні сефардські цілі), залишаючись при цьому, висловлюючись словами Діккенса, «милою німецькою витівкою» (зазначимо відразу, що саме в Німеччині та Франції століттями мешкали саме сефарди).
У Росії ялинки першими почали ставити у своїх будинках петербурзькі «німці» (тобто це, як ми вже знаємо, були сефарди, яких було не менше третини населення Петербурга. Приплив німців до Петербурга, де їх було багато з самого його заснування, продовжувався та на початку XIX століття). Цей звичай у них перейняла московська знать (мімікрірующие під російських сефарди). Решта населення столиці до певного часу ставилося до неї або байдуже (у російських селах зі зрозумілої причини ялинка також не прижилася), або взагалі не знало про існування такого звичаю.
Проте помалу (а мляво послідовна тактика проти нас сефардами застосовується постійно) різдвяна перверсія (або збочення, що є улюбленою тактикою сефардських іудеїв), завойовувала й інші соціальні верстви Петербурга. У середині 1840-х років (завдяки непомітно-послідовному досягненню своєї мети) стався вибух – «німецьке звичай» починає стрімко поширюватися.Петербург був буквально охоплений «ялинковим ажіотажем»: про ялинку заговорили у пресі (хто їй володів на той момент?), почався продаж смерто-ялинок перед Різдвом (іудея Ісуса, до речі, Новий Рік святкується в день обрізання іудоіїсу і це, як і належить. за юдейськими законами, восьмий день після його народження), її стали влаштовувати у багатьох будинках північної столиці.
Звичай увійшов у моду, і вже до кінця 1840-х років різдвяна перверсія стає у столиці добре знайомим та звичним предметом «різдвяного інтер'єру». «У Петербурзі всі схиблені на ялинках, – іронізував із цього приводу І.І. Панаєв. – Починаючи від бідної кімнати чиновника до чудового салону, скрізь у Петербурзі горять, блищать, світяться та мерехтять ялинки у різдвяні вечори. Без ялинки тепер існувати не можна. Що й за свято, коли не було ялинки?
І справді, дивний народ, який щорічно святкує власне знищення, чи не так?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2023
У нас літочислення, а не рікорахунок. Раз ми бажаємо відмовитись від "З Наступаючим!", а замість нього вибрали " Прийдешнім", що на мою думку теж хибно, дія не закінчена воно ще в процесі - Настає, то і слід так і висловлювати свою думку. До чого я веду, сказали Аз, то слід і Буки замість року все ж таки повернути наше славетне минуле і бажати та вітати з Новими Літами.
Чому?
Давайте поміркуємо разом.
19 грудня 7208 року від створення світу Петро підписав указ про реформу календаря у Росії.
Один із найвідоміших петровських указів запроваджував нове літочислення — від Різдва Христового, а також встановлював новий день для початку року та новий порядок святкування.
Цар скасував наступ нового року 1 вересня і наказав день після 31 грудня 7208 вважати 1 січня 1700 року. З цього дня слід було відраховувати і наступні дати згідно з указом «Про писання надалі Генваря з першого числа 1700 року». Щоправда, Петро розумно дозволив в офіційних документах вказувати обидва роки, про всяк випадок. Тож якби не було Петра, святкували б ми Новий рік першого дня осені: замість мандаринів їли б яблука, замість ялинки збирали якесь кленове листя. Нас тоді завоювали і наші тридиції та минуле нам підмінили. Пора все повернути. Досить влади цих царків самозванців.
Цар любив феєрверки та жартівники і першу ракету на Червоній площі підпалив сам. Щоправда, збереглися свідчення, що прусському посланцю Акселю фон Мардефельду Петро говорив, що через розважальні вогні він збирався привчити підданих до вогнів цілком собі не розважальним, а військовим.
Крім піротехнічних турбот домовласникам наказувалося прикрасити ворота та будинки сосновими, ялиновими та ялівцевими гілками — у Гостиному дворі навіть були влаштовані зразки. Втім, вся ця метушня вдало збіглася в народній уяві з великими зимовими святками — так що карнавали, феєрверки, ряджені, крижані гори, катання в санях і хвойні прикраси були дуже доречними.
Треба, звичайно, згадати, що в тому ж 1699 Петро I окремим указом вже наказав носити європейську сукню - за зразок були взяті короткі угорські каптани. А ще роком раніше імператор насильно голив боярські бороди та запровадив податок «з бороди». Тож новорічні розваги з першого січня — саме наприкінці різдвяного посту — мали зробити Росію ще трохи схожою на Європу.
Європа, щоправда, поводилася віроломно — новий стиль у католицьких країнах був запроваджений папою Григорієм XIII ще 1582 року, а потім зміни торкнулися країн протестантських. Саме з 1700-го року.
Прозорливий Петро навіть зазначив у указі, коли слід виносити ялинку: «… а стояти тому прикрасі Генваря по 7-й день». Тож до березня зберігати ялинку на балконі зовсім необов'язково.
Нам ці царки розкали , що як лічити, що і коли навіть робити.
Все зруйнували, спалили, нове інородне в голови вбили і на спинах випалили в тих, хто чинив цьому опір.
Як на мене настала пора повернути наше минуле .
Лютий 1918 року у Росії видався щодо теплим, але коротким. Середньодобова температура з 14 по 28 число становила -0,3 °C. А жодних інших чисел цього місяця не було.
Після 31 січня 1918 року відразу настало 14 лютого, і в країні було запроваджено «новий стиль» – григоріанський календар. Тому в Росії ніхто не народився, не одружився і не помер з 1 по 13 лютого 1918 року. Рішення про перехід було ухвалено ще 24 січня, але вирішили дочекатися кінця місяця.
Церква, відокремлена від держави, із цим не погодилася і досі живе за юліанським календарем. За словами настоятеля храму Святої мучениці Татіани при МДУ Володимира Вігілянського, календар не змінюють, побоюючись плутанини зі святами і тому, що «якщо перейти на святкування, скажімо, Різдва за григоріанським календарем, то «з'їдаються» два тижні, кожен день яких несе для православного людини особливу смислову значимість».
До цього у нас був Коляди ДАР, набагато точніший ніж церковні календарі, то чому ми втратили смислову значимість всього циклу літ та і життя в цілому?
Ленін на 13 днів зменшив, Григорій XIII 10 украв, а Петро I - 5507 років.
До літочислення "від Різдва Христового", а не від створення світу звикали досить довго. І ще до кінця петровського правління писали дві дати (одну в дужках). До нового свята звикали ще довше. Після смерті Петра про урочистості з ялинками забули. І згадали, вірніше, заново запозичували з Європи вже в XIX столітті завдяки німецьким принцесам, які через високу смертність чоловіків стали імператрицями.
Вам нічого не нагадує?
У 1990-х роках новорічні привітання від «Известий» стають майже депресивними.
— 1999 рік обіцяє нам щось моторошне, і фахівці в галузі окультних наук сперечаються тільки про те, що власне станеться протягом найближчих 12 місяців, — так відкривався перший матеріал.
Звернення від гаранта Конституції вже не було, редакція сама вітала читачів.
— Любий читачу, дякую, що весь цей рік ви були з нами. Що б нам не здавалося, ми — газета — існуємо лише тому, що ви є. І поки живуть на світі люди, для яких звичка читати — природна потреба, не поспішатимемо із твердженнями про загибель культури та духовності.
Все це було.
Всіх З Настающим 7531 літом! Миру всім! Єднання слав'ян, лише в цьому наша сила та майбуття. Всім добра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2022
Хто з вас з іншої планети?
Добродію, не ви?
Хай Бог вас шанує!
Вони там , саме там над нами.
Всілися, оголились і сидять.
Щось іномовне лепотять.
Саме дивне, їх ще й розуміють.
Їм поклони б'ють, жуть, просто жуть.
Років так за п'ятдесяд
В сиву, сиву давнину.
Ой, мов вчора все було.
П'ятилітки пам'ятаєш?
Ой, тебе ще й не було.
Раз, на цілих півдесятка засідали лиш вони,
Потім всі ж були як ми.
Планували, працювали, процвітали.
І вони не панували.
Ні машин і ні маєтків.
Ті, хто нами керували
За станком як всі стояли.
І корів вони доїли,
Житній хліб як всі ми їли.
Чито інородніх заселили в палатах,
Всім Сатана роздав їм мандати.
Что то Свині людей захопили.
Корито в маєтках бездонне відкрили.
Світ вверх ногами перевернувся
Навіть ніхто й не схаменувся.
Свині керують, свині пирують.
Вашого стону і крику не чують.
Свиней не колять, свиней не смажать.
Їх поросята десь там, не достанеш.
Від свиней ніби відгородились,
Мови чужії в них поселились.
Звуки людські всі ми забули.
Дітоньки наші їх і не чули.
Ось моя мама мені пригадала.
Як свого вчителя в дитинстві кохала.
Він був єврей, не жид й не петрушка.
Посмішка добра, усмішка щира.
Все мов у казці, дивовижно, цікаво.
Все на віка, все розіклав, все і зібрав.
Кожен раб це памятав.
Змінили його, молодий і красивий.
Мовив про все крім тему уроків.
Лиш просміялись, а завтра питають,
Дітки нічого по темі й не знають.
Трахометрію ввели, ой ці си- та ко-.
.Хочу косу там заплітай.
Вчи не не вчи — не понімай.
По німецьки аус вай.
Ой, не тра-, а трихометрія.
Знаю, знаю, вчили, вчили.
З тих часів на все й забили.
Всі хто вчився на відмінно
Ті на ферму і пішли.
Хто ж ні бе ні ме не знав
Депутатом скоро й став.
Час свиней тоді й настав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969645
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2022
З Настающим Новим Літом!
З справжнім, світлим, сподіванним.
В ньому збудуться бажання,
Мир нарешті в світ прийде
Та прозріння всіх чекає.
Нове літо поряд з нами.
Кілька кіл і нове Літо.
Коляда сіяє з неба,
Радомира Душа сяє,
Дух Небесний Очищає,
Радість Літо нам несе.
Світло Бога ніч вкоротить,
Тіні зникнуть.
Многих літ.
Так, чудовий буде рік (літо).
Помолімося за всіх.
І за мертвих й за живих.
Живим літ й добра бажаєм.
Всіх героїв памятаєм,
В Рай їх душі відпускаєм.
З новим Літом! З новим щастям!
Буде завтра в нас всіх кращим!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969643
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2022
Це фантастично !
https://www.youtube.com/watch?v=bsObXWfaymc
Та чи це можливо ?
Хвиля захвату яка ?
Чи наша ще оця Земля ?
Це фантистично!
Звучить риторично.
Хто ж здійснив прорив ?
Духовності підрив .
Кого та за що посадили ?
Кого і чому вже убили?
Людина людину вивчить не встигне,
Роки, покоління минуть,
Тих, хто пізнав усе - уб'ють.
https://www.youtube.com/watch?v=fM5V6Vrn7Dk
Це не можливо !
Навіть звучить це якось жахливо.
Хочемо всі перемагати.
Для цього ворога потрібно нам пізнати.
Хто дійсно ворог,
Який, навіщо він все здійснив,
Хтось й дослідив.
Нажаль не тим він доповів.
Вовк у шкурі вівці куди завів?
Науці все ?
Прибульцям - Слава.
Ми опустили всі забрала.
І не можливо зупинитись.
По їх сценарію будем лічитись?
Хвиля перша, фаза четверта,
Краща частина людства вже стерта?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969549
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2022
Людина - то інструмент Бога
І все завжди в його руках.
Зламаний - то прах, деталі,
Інший вимір.
Потрібний, змащений, в роботі ?
То в руки Бог тебе бере
І по житті тебе веде.
Все від Бога,
А де є Бог?
Який ?
Святий він чи такий як ми живий?
Ядро клітини все тіло може уявити?
Роль, призначення, життя -
То й є потрібні поняття.
Все інше - ж просто відчуття,
Ілюзія буття.
Так, кожен Бог, його частинка.
Ми найдрібніша є клітинка.
Його ми тіло і душа.
В мініатюрі.
Ти і я.
І нам призначено творити,
Частини інші полюбити,
Жити, життя дати,
Почате Богом доробляти.
Людина, Божа іскрина,
Маленький світлячок.
Вогник душі.
Ліхтарики на дереві життя.
Ти і я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969548
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2022
-Скорее проза,
Ведь на заказ я не пишу.
О том, что есть.
О том, что было лишь часто рифмы подберу.
Вот о фантастах молвлю слово.
-Оно заденет как игла.
Вроде простые тут й слова.
Экс-мера Гандоном однажды назвали,
Он мером тогда еще был,
За этом им штраф небольшой, но наклали.
Пятьдесят гривен пойди й уплати.
Судом это штраф через год все же сняли.
Гандон - то фантаст в суде доказали,
Пойди вот сейчас и разбери.
Фантасты ж кругом, гандоны одни.
Праздников нет, их отменили.
Цены растут у нас как грибы.
Новый год - праздник цен,
А всюду могилы, к тому кого нет
Вы в гости ходили?
Растет там, растет, тоже растет
С года в год.
А тут стихи поют все и строчат.
Фантазии буквами в римы ложатся.
Реальность страшна,
О ней и не пишем.
Кого вы скажите тут мы все слышим?
Когда о патриотизме мне говорят,
Это понятно зовут умирать.
Призыв убивать таких же как сам,
Но как же красиво все подают,
Нулик справа к потерям живых додают.
А кто понимает?
Кто реально живет?
Кто в нищету и гроб нас ведет?
Нулики к ценам ежегодно припишем,
Нулики к тем, кого й не считают.
Зато как красиво все мы тут пишем,
О как чудесно в мечтах все летаем.
Електричества нет - зато й прославляем.
Проклены скажите кого з вас спасут?
На нас же они с небес и падут.
А все по чему?
Никто ведь не слышит.
Решают за вас.
Все и всегда.
А мы как всегда.
-За.
А то, что там за спиной говорите
Пустые слова в никуда.
Реально все - За.
Вот справа й нули.
И проза все это, а не стихи.
Все говорим о любви.
Кого же конкретно й за что любите вы?
Просто за то, что он есть?
Просто за то, что он рядом и здесь?
Да большинство о любви й позабыло.
Оно никого никогда й не любило.
За то, как красивы слова.
А реально ж одна пустота.
Реальность под грифом секретно.
Реальность - страшный сон,
Каждый второй обозлен,
Каждый второй обогащает,
Сущности эти негативом питает,
Таких же как сам обозлевает,
Таких же людей на смерть посылает.
Кто тут решил кому умирать?
Кому за сорок - тех можно списать?
Положили свое, еще й должники.
Это больница.
Мы пациенты.
Когда то в больницах хотя бы лечили.
Но все мы об этом давно ведь забыли.
Преступники рядом, гандонов полно,
Уж лучше зимой съесть эскимо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=o1UvYtsNB8w[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=o1UvYtsNB8w
Продлите время,
Вскормите птиц.
Остановите познание,
Остановите испытания.
Вы невежды,
Что за отведенное время сделали вы?
Что может слабый?
Мнить себя сильным.
Что может безумный?
К власти прийти.
Что вы взрастили, что посадили ?
Что сеяли вы?
Алчность й познание останови.
Безумие страха предотврати.
Чужеродные сущности останови.
Живи. Смотри. Полной грудью гордо дыши.
Не спеши . Утро будет.
Вы есть люди?
Мы динозавры, динозавры мы.
Мавпы смеются, не понимают.
Дети змеи, в кожуре.
Рептилия я,
Рептилия ты.
По воде ящеро-люди пришли.
Грехопадение и отупение,
Чуждых сущностей изобретения.
На Украине бесы репетируют войну,
Убивая божественные души
Богу они объявили войну.
Веришь, не веришь
Золота нет, ртути - нет,
Алмазы увозят, кормим мы их,
Чужих.
Бесы миром правят,
Бесы души травят,
Бога не боятся,
По приказу предают,
По приказу продают,
Землю очищают,
Людство истребляют.
В бесовские дни душу береги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2022
Відкриті Небеса.
Сонце завмерло.
Відвічна боротьба Добра та Зла.
https://youtu.be/BEXWds26FlQ
[youtube]https://youtu.be/BEXWds26FlQ[/youtube]
Чи чули, браття, такую новину:
Ірод завзявся на Божу дитину,
Ірод завзявся на Божу дитин[у].
Божая Мати про цеє все знала,
Із Сусом Христом в чужий край тікала,
Із Сусом Христом в чужий край тікал[а].
Ой, ішли вони, буйний вітер віяв,
Там пан-господар пшениченьку сіяв,
Там пан-господар пшениченьку сі[яв].
Різдвяне меню. Як приготувати кутю
— Помагай, Боже, орати-сіяти,
Сьогодні сієш, завтра будеш жати,
Сьогодні сієш, завтра будеш жа[ти].
Сьогодні сієш, завтра будеш жати,
Прошу не зрадить Божого Дитяти,
Прошу не зрадить Божого Дитят[и].
— Ой, ідіте ви, лугами-берегами,
Я не зраджу вас, хай Бог буде з вами,
Я не зраджу вас, хай Бог буде з вам[и].
Божая Мати з поля не ступила,
Пшениця зийшла, зийшла, землю вкрил[а],
Пшениця зийшла, зийшла, землю вкрил[а].
Божая Мати на стежку не стала,
Пшениця зросла, зросла, під серп впала,
Пшениця зросла, зросла, під серп впал[а].
— Ой, чудо-диво, — пан-господар каже.
Там битим шляхом іде військо враже,
Там битим шляхом іде військо вра[же].
— Помагай, Боже, цю пшеницю жати,
Чи не йшла сюдой з Дитиною Мати,
Чи не йшла сюдой з Дитиною Мат[и]?
— Ой ішла-ішла, буйний вітер віяв,
Як я тут орав, пшениченьку сіяв,
Як я тут орав, пшениченьку сі[яв].
Злютився Ірод та й став лютувати,
Він своїх вояк назад повертати,
Він своїх вояк назад повертат[и].
Тоді до Мами мовила Дитина:
— Буде щаслива вся наша Вкраїна,
Буде щаслива вся наша Вкраїна.
Коляда - слов'янське свято зимового сонцевороту і, мабуть, однойменне божество. Зимовий сонцеворот припадає на 25 грудня. А свято Коляди справляють з 25 грудня по 6 січня (Велесів день). Свято Коляди інакше називають Дажбожий день або Карачун.
Вважається, ім'я Коляда походить від слова Коло, тобто. колесо по сучасному. Від нього ж походить і слово Сонце (Коло -це). Фактично у Коляду святкували свято Сонця. Вважалося, що світило нерозривно пов'язане з долею, тому людина просила про допомогу його, коли переслідували його труднощі та невдачі. Також сонце мало протистояти злу, мороку та холоду.
Таким чином, слов'янське свято Коляда та виконання колядок – це обряди, присвячені богу сонця, які показують особливе ставлення наших предків до світила.
Імовірно, що Коляда споріднена з колодою, запаленою прядивом, як символ спаленого козла. Сонце, що народжується, виступає в образі дитини. Немовля - це диск Сонця, що здавна називається Коло. Немовля Коляду захоплює відьма Зима і перетворює його на вовченя. Коли знімуть з Коляди вовчу шкуру і спалять її на весняному вогні, Коляда постане у всій красі. І Сонце відправляють на возі на південь, зустрічати весну.
Карачун.
Він народився на світ, коли Сварог кував світ у своїй ковалі. З'явився Карачун у темряві Наві, від тіні та темних помислів перших живих істот. Божество увібрало в себе всі найгірші звички людей і стало уособленням смерті. Головне прагнення Карачуна — знищити все світле, добре і живе, що є у світі.
Саме це божество вшановували древні слов'яни найдовшої ночі року. Карачун, Крачун, Керечун — злий дух має безліч імен. Слов'яни вважали Карачуна покровителем лютих морозів та моторошного холоду. Коли наступали стійкі зимові холоди, вважалося, що Корочун вступив у свої права та володіє світом. Дослідники язичницьких вірувань вважають, що Карачун – це друге ім'я Чорнобога чи інше обличчя Кощея.Грізний Карачун - злий дух, божество смерті, що наказує взимку та морозами. Саме він вкорочує світлий час доби, змушуючи денний час йти у зворотний бік, поступаючись ніччю.Символами духу вважають його вірних слуг — ведмедів та вовків. Грудень, найхолодніший місяць на рік, і сьогодні називають вовчим. Стародавні вірили, що саме ці тварини говорять Карачуну, коли йди на землю і твориш свої лихі справи. Ведмеді-шатуни ходили густими лісами і викликали сильні снігові бурі, білі вовки вили злими завірюхами і замітали все навколо снігом. Коли помічники створили свої темні справи, їхній господар вступав у свої права.За два тижні до Карачуна тривав Час Мовчання. Люди віддавали борги, вибачалися за нанесені образи, прощали самі. Намагалися тримати помисли чистими, акуратно підбирали слова для виразів. У їжі себе обмежували, тіло утримували в чистоті. Стародавні робили все, що увійти у новий рік праведними, без вантажу незавершених справ та непрощених образ. Тим, хто не дотримувався традиції, загрожувала безумство.
Стародавнього бога Карачуна слов'яни шанували найкоротшим днем року — «карачун», 22 грудня. Вважається, що у цей день ворота між Навью та Яв'ю широко відчинені, рух навколо зупиняється, хід Сонця завмирає.
Найдовшої ночі Карачун гуляв по землі і сковував усе морозом. Цієї ночі слов'яни сиділи вдома, у родинному колі та однодумців. Показувати носа на вулицю цього дня було заборонено, щоб не бути замореним морозом.
Саме цього дня у давніх слов'ян розпочинався перший місяць і нового року – Колядень. Тут же відзначали і різдво Коляди, яке втілювало Сонце. Святкування Свят - Різдва та Нового року - розтягувалося на 21 день і було наповнене веселощами, смачною їжею та магією.
Отже, астрономи кажуть, що 2022 року зимове сонцестояння відбудеться 21 грудня о 23:48 за київським часом. . Саме з цієї хвилини день почне збільшуватись, наближаючи нас до весни.
Астрологи стверджують, що день сонцестояння – гарантований день, коли кожна людина може круто змінити свою долю. У народі кажуть: "Після сонцевороту хоч на курячий крок, та прибуде день". Це означає, що і зміни на краще не "впадуть як сніг на голову", все відбуватиметься поступово, але неухильно. І якщо ви помітите найменші зміни на краще, радіти і дякувати, то з кожним днем вони ставатимуть все яскравішими і відчутнішими. Головне, саме в цей день прийняти важливі рішення, дати собі обіцянки, і визначити цілі, а далі, з кожним днем, який ставатиме все довшим і довшим, ваші успіхи будуть все більшими і вагомішими.
Тому, дорогі українці, давайте зберемо всю нашу енергію і круто змінимо долю свого міста і своєї країни. Принаймні визначимо цілі – і все у нас буде добре
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969222
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2022
Пентаграма – потужний символ, що представляє дію Вічного Духа та Чотирьох Елементів під Божественним керуванням літер імені Yeheshuah. Елементи як такі у символі Хреста управляються YHVH. Але якщо додати букву Шин, що представляє Руах Елохім, Божественний Дух, то Ім'я набуває звучання Yeheshuah або, якщо букву Шин помістити між керуючою Землею та іншими трьома буквами Тетраграматона, то ім'я починає виглядати так – Yehovashah.
Тому з кожного внутрішнього кута Пентаграми виходить промінь, який є випромінюванням Божественного. І тому її називають Палаючою Пентаграмою, або Зіркою Великого Світла, на підтвердження того, що в ній можна виявити сили Божественного Світла.
На думку Ізраїля Регарді, якщо Пентаграму малюють, як добрий символ, тоді її слід зображати з одним кінцем, спрямованим нагору і що представляє управління Божественного Духа. Якщо ж вгору спрямовані два кінці, то це злий символ, який стверджує управління матерії над Божественним духом, який насправді повинен керувати нею. Стеж, щоб ти цього не робив.
Все ж таки, якщо виникає необхідність працювати або спілкуватися з Духом — злим за своєю природою, щоб увесь цей час він залишався перед тобою, не завдаючи вам шкоди, тоді слід використовувати символ перевернутої Пентаграми. Як ти чудово знаєш, у тебе немає права завдати шкоди навіть злому Духу, нехай навіть ти бажаєш задовольнити цікавість чи примху. У такому разі, ти маєш спрямувати лезо свого магічного меча на єдиний нижній кінець Пентаграми і тримати його в такому положенні, поки ти не дозволиш йому піти. І ще не слід ображати злих духів.
Якщо ти малюватимеш Пентаграму, щоб використовувати її як символ, тобі слід креслити її на основі кольорів, що відповідають кольорам Землі. Усередині Пентаграми необхідно намалювати її знак: Колесо, Лева, Орла, Бика або Людини, і кожен має кут, яким він керує.
«Пентаграма, яка в гностичних школах називається Палаючою Зіркою, є знаком інтелектуального всемогутності та самодержавства. Це зірка магів; це знак Слова, яке створило плоть, і, згідно з напрямом її променів, цей абсолютний магічний символ представляє впорядкованість, або безлад, Священного Ягня Ормузда і Святого Іоанна, або проклятого цапа Мендеса.
Це освячення чи профанація; це Люцифер чи Венера, зірка ранкова чи вечірня. Це Марія чи Ліліт, перемога чи смерть, день чи ніч.
Пентаграма з двома висхідними кінцями представляє Сатану як козла на шабаше; коли сходить один кінець – це знак Спасителя.
Пентаграма - це фігура, що зображує людське тіло, що має чотири члени та одну точку, що представляє голову. Голова людської фігури внизу, звичайно ж, представляє демона — тобто інтелектуальне повалення, безладдя чи божевілля».
[b]Тотальный контроль,
Полное обнуление,
Неуправляемое истребление.
Пентаграммы вверх ногами,
Умирайте черти сами.[/b]
https://www.youtube.com/watch?v=QCJ6ETR9ksk
P. S. Никто не хотел умирать.
Традиційні сатаністи вважають, що ім'я Бафомет має значення «Пані/Мати крові» — володарка, яка часом омиває свої руки в крові ворогів і чиї руки обагріті кров'ю. Імовірно, це ім'я походить від грецької, а не, як іноді говориться, від атичної форми слова - мудра. Таке використання терміна як «Мати/Пані» було досить поширене у пізніших грецьких алхімічних текстах — наприклад, у «De Mysteriis» Ямвліха, щоб показати одержимість матір'ю богів. Асоціація Бафомет із Сатаною, найімовірніше починається з X чи XI століття. Однак Традиційне зображення Бафомет - зріла жінка (часто зображена оголеною і сидить на купі черепів)
Перевернута пентаграма це більш ніж перевертання всього праведного, воно також вбирає все заборонене, темне, і по-справжньому небезпечне. Вона уявляє становлення себе як Володаря, який не схилиться ні перед ким і зруйнує все, що перешкоджає Сходженню. ЛаВей написав символ Бафомета ім'ям Левіафана на івриті, іменем змія водних глибин. Можливо, було б доцільніше вписати ім'я іншого Наслідного Принца Ада, Беліала — «Без Господаря».
Сигил Бафомета (англ. The Sigil of Baphomet [ðə ˈsɪdʒəl ʌv ˈbæfɵmɛt]) — сатанинский сигил, официальный символ Церкви Сатаны. Являет собой перевёрнутую пентаграмму с вписанной в неё головой козла или овна (так называемого «Козла Мендеса»).
https://tannarh.wordpress.com/2014/04/14/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B0%D1%8F-%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BC%D0%B0/
Пряма Пентаграма символізує людину, яка має п'ять кінцівок. Верхній кут відповідає голові досконалої людини або стихії духу, яка повинна спрямовувати чотири найпростіші стихії.Але дух може бути будь-яким як світлим, так і темним. Дух - це принцип свідомості, свобода індивіда відокремлювати себе від об'єкта та усвідомлювати його. Дух є світлом свідомості, яке дозволяє зірвати сіру маску з прихованої реальності та розрізняти об'єкти. Дух – це свобода усвідомлювати, це сам принцип свідомості, найточніше виражений словами апокрифічного Євангелія, настільки улюбленого Карлом Юнгом: «О, людина, якщо ти знаєш, що твориш, ти благословенний, але проклятий і порушник закону ти, якщо не знаєш, що твориш».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969143
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2022
[b]Враги везде![/b]
"Ртуть" не ртуть,
Все это жуть!
Братский клин-
Кровавый блин.
Мельница войны -
Планы Сатаны.
Одни враги!
Убей! Умри!
Жги!
"Ртуть" не ртуть,
Все это жуть!
Резиденты, агенты,
Мертвецы.
Довели, ведут, жуть.
В плен не берут,
Живыми жгут.
Планы войны исполняем все мы.
Наши дни сочтены?
"Ртуть" не ртуть,
Все это жуть!
Убей! Умри!
Жги!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969136
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2022
Вы отброшены,
Вы в тени.
Вы вне.
Иллюзорные сны.
Не будет пробуждения.
Там где ты там и тюрьма.
Игра в исчезновение.
Уменьшаем значение.
Коридоры, лабиринт,
Кому то открыли,
Кому то закрыли.
О ком то забыли.
Тени в тени
Вы в пути.
Невозможность возвращения,
Лабиринты заблуждения.
Неподвижность движения.
Самоисцеление.
Бытие.
Почти все.
А зачем?
Вопрос батарейки.
Без исключения.
Заключение.
Без вины и причин.
Ты губитель себя.
Начальники вне и внутри.
Пам'ять сотри, корми.
Жажда растет, не пройдет.
Бойся пробуждения.
Не слушай души.
Сценарий расписан.
Нить потянули,
Тебя затянули.
В клубке.
А где же рука, что была,
Что сжимала?
Устала?
Где то в тени.
В чей то х...ни.
Отпусти.
Не повторяй.
Не зови.
Ничего нет.
Потушен свет.
Мы в отражении себя.
Просветление чужого я.
Носи воду. Руби дрова.
Иллюзорность тебя.
Вечная темнота.
Борьба с собой это война.
Борьба за мир - крик ради тишины.
Любая война - война против себя.
Борьба - часть обмана.
Вечный обман.
Привычки саморазрушения,
Вера своего погребения.
А жизнь внутри
Просто маску сними.
То чему сопротивляемся усиливается за счет сопротивления.
Те от кого отдаляемся ослабевают теряя терпение.
В царстве теней тел отражения,
Ты в нем и я,
Все, что вокруг лишь отражения.
Лишь, что внутри имеет значение.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969081
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2022
Бедность поверьте красит людей,
Насколько бедней, настолько й щедрей.
Эй, олигархи пора быть скромней,
Жизнь коротка, придут ведь за ней.
В каждом всегда есть красота.
Вот й ощутите все это сполна.
В мире безумства мы жизни влачим,
Алчности ядом весь мир заразим.
Есть милосердие и доброта,
Что для богатых - пустые слова.
Древо желаний в них проросло,
Желчью кровавой наполнило все.
В мире небесном подул ветерок,
Песчинки у вечность он уволок.
Остался лишь камень в подножья горы,
Взгляд ты на небо мой друг подними.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968968
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2022
Дивовижна пташина співала в душі,
Про неї мені щебетали гаї.
Голос в кожній клітині лунав,
Цю ніжну дівчину я й покохав.
Наче природньо,
А щось надзвичайне.
Тіло звучало моє в резонанс,
Пташка порхала, манила, співала,
Кожна частинка в душі оживала.
Душевне тепло, щирість в усьому,
Легко, жаданно і завжди спонтанно.
Де ти, чаклунко, моя лучезарна?
Де ти, лебідка, моя ненаглядна?
Де ти, зоря, моя дивовижна?
Небо про тебе говорить вночі,
Мов пташенята звучать ці вірші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968931
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2022
https://www.youtube.com/watch?v=OC05D3GglUY
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=OC05D3GglUY[/youtube]
Мы все такие разные,
По своему заразные.
Врагами всех считаем,
Страдать предпочитаем.
Мечты ж у нас похожи.
Чудес прекрасных ждем,
О ком то все скучаем,
О чем то мы мечтаем.
Мы ж мир предпочитаем,
Но сами й убиваем.
Светлого добра
Вам люди на века.
Чего то очень доброго,
Родного й очень милого,
Шампанского игривого,
Мира вам й добра,
Счастья на века.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968821
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2022
Космос между нами,
Нас несет ветрами.
Чувствуем цунами,
Тянет нас волнами.
Необыкновенная, ты одни волнения.
Космос между нами.
Тянет небесами.
Все без изменения,
Ты - моя Вселенная.
Заблокировано.
Разблокировано.
Все ж без изменения.
Для любви все не имеет значения.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=CCais1eJw7s[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=CCais1eJw7s
Заморочки о сильной любви-
Песок у истока реки.
Вода смывает все границы,
Мы в жизни разные все птицы.
Любовь без права передачи, боимся ведь самоотдачи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968764
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2022
Раз и навсегда определите
Чего же вЫ хотите?
Войну вы в мире прекратите!
Свои Мысли измените.
Не за волною все плывите.
Гадость с экрана вам ведь внушают,
Мысли под кожу давно ведь вживляют.
Внимание ваше в огне,
Вы все давно на войне.
Полный кругом негатив,
Это вампиров ведь пир.
Энергией кормим ведь их,
Система вся для иных.
Внимание переключи,
Радости жизнь посвяти.
Курмушку нечисти закрой,
Будь всегда самим собой.
Близких и врагов люби.
В Жизнь ты свет любви неси.
Врата нечисти Закрой,
Мир любви в тебе й с тобой.
https://www.youtube.com/watch?v=Fx53GQiGDjw
https://www.youtube.com/watch?v=NoxxD9qoY20
https://www.youtube.com/watch?v=R0y7TifsNYI
ТВ каналы олигархов
Не только время ведь крадут,
Боль, нищету ведь нам несут.
Что видим каждый день с экрана?
Ужасы и драмы, войну.
Насилие и безысходность,
Трагедии й армагеддон.
Внимание им пределяя
Мы это в жизнь ведь воплощаем.
С друзьями лучше пообщайтесь,
Жизни радости предайтесь.
Будьте там, где рады вам,
Выбросите этот хлам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968590
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2022
Цель - ейфория,
Инструмент - любовь.
Много фальши,
Подмена основ.
Цель состояние,
Вечности понимание.
Инструмент - любовь.
Слишком много стало углов.
Разноцветные желание,
Курицы вместо петухов,
Крушение основ.
Один парень,
Одна девушка,
Две любви,
А почему ж еще так много х***ни?
Все давно есть
И мы здесь.
Кто кому тут парит мозги?
Гениталиями живи.
Любовь храни,
Твори, цвети,
Отдавай, береги,
Детям передай, научи любить.
Нет.
Страдай.
Слушай их.
Терпи.
Муки ада ощути.
А так все просто.
Он, она, Луна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2022
Общество лжи,
Свободны лишь бомжи.
Органы в подвалах
Кошку с мышкой жарят.
Общество лжи.
За все всем заплати.
И зад Всем полижи.
Сам себе Не лги.
Фальш, идиотизм.
Головою вниз,
Зад приподними,
Им всем угоди.
Ежедневный бред,
Отключили й свет.
Голова в дерьме,
Страшно жить вдвойне.
https://www.youtube.com/watch?v=3i0Un9MN9DM&t=952s
Раз уж всё в нашем мире перевёрнуто с ног на голову, то мы находимся в мире мёртвых и для нас перейти по калиновому мосту означает вернуться в мир живых? Вернуться к жизни, воскреснуть... Не Амбер ли на том берегу?
Цитата - автор лохматый.
Как же это все смешно.
В вас не жизнь,
Все лишь кино.
Проживаем не вашу успешную жизнь.
Чужие мысли говорим,
Корм для машин мы лишь едим.
Истина слов давно всем чужда.
Социум правит, социум давит,
Социум с детства в могилу ведет.
Бесконечное повторение,
Чуждая жизнь, понос из слов.
Девиз один -
Всегда готов.
Начав войну - вы проиграли.
И те и те, война коса,
Косит людей и города.
Начало ее - для вас ведь конец.
А вы еще о чем то говорите,
Куда то еще вновь спешите.
Застывшие статуи в мире ином.
Улыбка с небес,
Служит им бес.
Слуги миром этим правят.
Улыбка козла, поддайте огня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2022
https://youtu.be/C7D8Z8J6uWM
https://youtu.be/lutFK-_Hv9w
Новини читаю,
Думку гадаю.
Коли олігархи вже наїдяться,
Коли кротів повириваєм, світло в оселях коли повмикаєм?
Чому світло продають.
Допускають це, чому? Вигідно скажіть , кому?
Енергодар рашистам дар?
Оркам світло, оркам гроші.
Олігархи в нас хороші.
Їх кроти у наших норах,
Ми мов криси уночі
Із свічами у руці.
Теж купуєм, їм достаток.
В нас усе ж тепер з ЄС,
В Франції АС закрили,
Зекономити рішили
Та Росії помогти.
Де ж партнери, де ж брати?
Бачу скрізь одні братки.
Все вугілля орки жруть,
Світло орки продають.
Енергоситема в чиїх тут руках?
Молдаванам помогли ми,
Звичайно ми, а відкати всі куди?
Коли світло буде в оселях?
Зелену енергію певно чекаєм,
Олігархам помагаєм
Знов побільше заробити.
Наше все даєм ділити.
Літа знову ми чекаєм.
В літку буде точно знаєм.
Сонце вище підніметься, Сонце людям посміхнеться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2022
https://www.youtube.com/watch?v=k-uc946Jy5c
"Если вы хотите построить социализм выберите страну, которую не жалко.
Заключайте союзы с кем угодно , развязывайте любые войны, но никогда не трогайте русских"
Отто фон Бисмарк
Карликом страшали,
Карлику годили, килими стелили.
В вушко нашептали, владу повну дали.
Світ ним налякали.
Вуса начепи,
-Хайль йому скажи.
Все один в один.
Світу властелин.
Темнії сили на Землю спустились,
В палатах й хоромах вони поселились.
Бал кровавий знову правлять,
Хто розумний - тих задавлять.
Розкрадуть і продатуть,
А чорти тут оживуть.
Їх ніколи не чіпайте,
Жар в кострі ви не тушіть,
В адському вогні горіть.
Плани ці вже воплотили,
Ненавість давно зростили.
Одне одного стріляйте,
Душі - ви в котлі палайте.
https://marat-voice.com/news/2022-12-11/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2022
Заздрість в мені ( чужде, чуже відчуття),
Хто вміє у гортані зберігати самотності скрежет,
Хто не відчуває мовою віршовану зав'язь
І не ловить від алітерацій шизоїдний тріп.
Я заздрю тим, кому чужа кохання м'ясорубка,
Лемніскати чиїх душ пам'ятають цифри, а не імена,
І хто вихід знайде завжди за серцевими зарубками(не своїми, безумовно), Торкнувшись кривавого дна.
Я заздрю тим, хто кидає по зірках камінням,
Без побоювання, що може початися земний каменепад,
Хто вважає добром — встеляти тротуари кістками
(дурнів навіть диявол і Бог обійти норовлять),
Пустоокі дні перетворюючи на шедеврів потворність,
Ці люди подібні до інклюзів у полоні бурштину.
Холодні та бездушні, зі звичкою ламати та боротися...
Я заздрю їм. Тільки думаю: може, даремно?
Оригінал тут:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967133
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2022
Дайте свіжості побільше ,
Повітря чистого й тепла,
Не вистачає нам добра.
Заливають негатив,
А потрібен позитив.
Знизу вгору підійми,
На подушку посади.
Недостатки всі прости.
І кредити, є й вони,
Любий, мовчки оплати.
Так, хвали мене, хвали!
Позитив в мені знайди.
Не соромся, помічай,
Компліментами вкривай!
Так, на пам'ять фіксуй,
Окриляй мене й малюй.
До екстазу доведи.
Щоб всередині щось зжалось,
Море радості піднялось,
Каплі щастя із фонтану
Гоять в нас найбільшу рану.
Ріки щастя розливай, компліменти роздавай.
Мої ніжки похвали, в них ізюменку знайди.
Вибери, торкни, ніжно, ніжно підніми.
І мені лиш намікни,
Щоб процес пройшов по тілу
І від слів порозовіла.
Запишалась, загордилась,
В тебе серцем всім влюбилась.
Ти словами зачаруй,
Ти зі мною почаклуй.
Позитивом зарази і люби мене, люби.
- Я є !
Ріка життя мені ж найкраще віддає.
Я найкраща на Землі,
Меніі співають солов'Ї !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968306
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2022
Ми мов мишки,
Ми -облізлії мартишки.
Мавпочка хтось з вас поправив.
Ні ми джини на машинах.
З нори в норку їдемо,
До вас не заїдемо.
Язички у нас мов голки
І на все у нас уловки.
Сірі, сірі та пескляві
Тіні наші нами правлять.
Впевненості додають, в морок скоро заведуть.
Рабство грішних побажань, тимчасових сподівань.
Віра в те, що все в порядку
Раз живемо ще в достатку.
Сірі дні, короткі ночі,
В нірку все тяни, що хочеш.
Їдем завжди на машині,
У кладовці зажиріли,
Дірку в сховище прорили.
Так ми джини, всі ми вільні й на машині.
Запасаєм, заробляєм,
Дірочки ми скрізь знайдем,
На машині відвезем.
Завжди ніжки у теплі, затишно у цій норі.
Джин раб лампи, вона - тіла.
Мишка дірочку прорила,
Що схотіла те й вхопила,
Лаз в достаток відчинила,в собі джина народила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2022
-Саме така.
- Тупа, неточена сапа.
Затуркана, сліпа.
Пробачте за такі слова.
- На шиї в вас є голова?
- Ви таргани є безголові?
Пекельний біль у кожнім слові.
Гармонія була навколо,
Бог , боже слово.
Коло життя, нема кінця.
Цвітіння, райськії птахи,
Лиш дві людини там жили.
Голі приголі, чисті , причисті.
В промінні сонячнім сіяли,
Бід , холоду не знали.
Сад цвів в душі,
Едем навколо.
Медова ріка, красота.
Гармонії то КОН природи.
Що внизу - те і вгорі.
Ви до дерев всі придивіться,
У них ви розому й навчіться.
А ви не мавпи,
Мавпи кращі.
Ви ненаситні ненажери,
А для Землі ви лиш проблеми,
Для вас на ній лише печери.
Саме такі.
Ви тут ЧУЖІ.
Не діти нашої Землі.
Гармонію ви й погубили.
О, скільки лиха натворили.
Закон лиш сили насадили.
Хоч деревце ви посадили,
Який квітник і чим полили?
Життя під корінь лиш пустили.
Пеньки, одні пеньки.
Пеньок і я, пеньок і ти.
Росло біля стежини деревце,
Поряд з ним ще деревце.
Так, дерево, за ним знову дерево.
В гості ходили,листям ніжно гомоніли.
Дихала планета.
Зараз лиш болото.
Хащі та асфальт.
Під корінь зрубали.
-Кращим життя стало?
Кожнеє рубає, кожнеє пиляє.
Листочки зелені в карман накладає.
Обрубки, пеньки.
Знизу одні, зверху чужі.
Ті, що за Коном нам пишуть закони.
Сонце з Землею в асфальт закатають,
Змія зеленого тільки чекають.
Мертвії душі над нами згори.
Чорнії хмари, погляд змії.
Душі живії ви в цьому винні,
Сіяти радість й мир ви повинні.
Меншість за шию змією обвила,
Щоб ця змія вас віками давила.
Удав Зелений спокусив.
О, скільки крові він попив.
А Бог за це вас не простив,
Первинний гріх не відпустив.
Простіше трошки все скажу.
Не такі вгорі всі як внизу.
Внизу, щоденно ві працюють
І через раз ще Бога чують.
Як би це болото пустили б В Європу
Раділа б вона й раділи вони, босяки,
Привикли вони до землі,
З дитинства вони трударі.
Краще б вони усі там жили.
Плакали б всі, чому вони не такі.
Та все ж навпаки.
Ті, хто в ЄС у нас завжди жили,
На шиї в простого народу сиділи,
В достатку і замках відпочивали,
О тих від війни ви й рятували.
Тому за кордоном не так і не то.
Ніхто цих бариг там не чекає.
Терплять як ми, не так вже й приймають,
Кожу зміїну вони відчувають.
А все чому?
Зверху пливли.
Спливало завжди лиш ***** до гори.
По них нас усі рахують,
Що хороше про них чуєм?
-Чому? Чому?
Тих хто внизу уже в труну?
Гармонію люди давно вже забули,
А молоді про неї й не чули.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968196
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2022
Метелики мрійники
Ви літали, літали, не помічали
Чужії змії в сачок вас піймали.
Крильцями взмахи, бажання польоту.
Зима, павутина,
Змія очками моргає,
Язичком вас приласкає.
Просто в магазан зайди,
В інтернеті щось купи.
Ціни вас вже не дивують?
Мотильки ж бо не купують.
Батарейка вже дорожча за ліхтар,
Який до війни купляв,
Батарея ноутбука
По ціні вже ноутбука.
Хто скажіть із ким воює?
Мріїників завжди стрежуть,
У колонії закрили
На війну всіх відрядили.
Ми давно вже прилетіли, вони цього лиш хотіли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967977
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2022
Реформой орфографии 1917—1918 годов были исключены все буквы, дублировавшие друг друга: «ять», «фита», «и десятеричное». Буква Ъ (ер) была сохранена только как разделительный знак, Ь (ерь) — как разделительный знак и для обозначения мягкости предшествующего согласного. В отношении Ё в декрете имеется пункт о желательности, но не обязательности употребления этой буквы. Реформа 1917—1918 годов упростила русское письмо и вызвала серьёзную критику со стороны И. А. Бунина, И. А. Ильина, В. И. Иванова и других выдающихся деятелей философии и литературы.
Различаются три типа почерков:
устав — торжественное, спокойное, крупное письмо,
полуустав — более беглое, менее строгое письмо; может быть наклонным, но еще сохранять чёткость и раздельное написание каждой буквы; появляется с конца XIV века; имеет много вариантов,
скоропись — письмо, в котором буквы соединяются между собой связками, что давало писцу возможность писать относительно быстро.
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F_%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8
Яке "добро" принесли реформи. Як діток перебудували на свій лад. Все починається в житті з малого.
Кого зацікавило , для того написаний мною вірш, пародійний, але з ізюменками.
[b]З гори вниз, знизу вгору( прочитайте дворазово)[/b]
[u]Зміст завжди змінюється від напряму читання[/u]
По сходах піднімаюсь в вись. (-ай)
На мене дивись.
Одяг зніми. (-ай)
Міцніш пригорнись. (-ай)
Там доторкнись. (-ай)
На коліна до долу ти опустись .(-кай)
До сапожок моїх притулись.
Ніжно цілуй.
Різне закінчення різні відчуття.
Де був ти там зараз я.
Вгору піднімись. (-ай)
Вниз опустись. (-ай)
Зупинись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2022
М і р і а м
Хотіла б я всю вашу кров пролити,
віддячити за жертву!
П р е т о р і а н е ц ь
Що ж та жертва,
коли ви кажете, що він воскрес?
М і р і а м
Так що ж? Хіба минає все минуле?
Він пережив три вічності в три ночі,
прийняв три смерті. Чи тепер, воскресши,
забуде він страждання, зраду, смерть?
Простити може, а забути — ні!
О, будьте прокляті!
С л у г а
Хто?
М і р і а м
Всі ви! Цезар,
синедріон, і цар, і весь народ!
Л. Українка, "Одержима""
https://osvita.ua/school/literature/u/66856/list-2.html
https://www.youtube.com/watch?v=Y4rX-9NYhHU
https://www.youtube.com/watch?v=tIeLlukZnxc
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967791
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2022
Тіні тут, тіні там
Тіні бродять, шум і гам.
Труба народам.
І за неї заплатіть,
Тіні нові в світ пустіть.
Театр тіней тут і там.
Меншість більшість регулює.
Нитки тянуться згори.
Барбі я і барбі ти.
Ниточки лиш потягни.
Сірі тіні всюди бродять
І народи в ніч заводять.
Злючі карлики кругом,
А керує ними гном.
Великанів повбивали,
Кості спалені сховали
Та за людство вже взялись.
Більшість людства стережись.
Клади з гір вже достають,
Ваші руки їх несуть.
Все в диру вони кладуть.
Все в трубу.
Були й нема.
Ніч чорніє, гном красніє,
Чаші крові п'є до дна,
Править світом Сатана.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2022
-Навіщо пишу?
-Не розумію.
-Досконалістю рим не володію.
-Мов та дитина кроки роблю.
-Когось звеселю, комусь досажу.
-Чорним на білому слід залишаю.
-Буквиці пишу, грані шукаю,
Ключ підбираю, засови знімаю.
-Шукаю, шукаю.
-Ласкаю, кохаю, скучаю
-Сяйвом рядки свої наповняю.
-З зерен добра сплету колосок.
-Милу цілую ніжно між строк.
Вже червоніє кожен рядок.
Буквиці зерен в слові сіяють,
Грані небесні преображають.
Образи слів вони оживляють,
Простір ефіром із рим наповняють.
Полум'я задумів скрізь проникає,
Іскри розрядів воно викликає.
Блискавки з зовні, розряди у тілі.
Гра світла й тіні, народження щастя.
Свіжість, вітерець, касання сердець.
Мелодії хвиль над небом пливуть,
Радість життя в Всесвіт несуть.
520 45
38 25
3 4 18
20 20
35 4 5
99 37
7 287
78 19
20 20.
[b]Є початок, немає кінця - то кохання, то ріка і солодка і гірка[/b]
Ниточка, що поєднує серця.
Хтось ручками її міцно тримає.
Не шукає тебе, не зове,
Але ниточку цю не порве.
Щось є таке хрустальне, крихке,
Ніби примара, мов над тобою білая хмара.
Все відчуваєш, все розумієш,
А ситуацією не володієш.
Ниточка завжди поряд з тобою,
Зжимаєш її до самого болю.
Клубок ти вже часто хотів й заховати,
А серце сильніше хоче кохати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967680
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2022
За демонів йти воювати,
Душу цій тварі віддати.
Духу не вистачає вам сказати:
-Ні !
Війні і САТАНІ.
За Перемогою ВАС посилають,
Душу у вас вони викрадають.
Близькі і рідні це зупиніть.
-Ні !
Цьому лиху скажіть.
Хто ще Живий,
В кого сила ще є,
Хай за життя та за душу встає.
Всі як один підніміться,
Всі, Ви, від сну пробудіться.
Це братовбивча війна,
В ній відмирає душа.
Вічності більше не буде.
То є кінець, знайте люди.
Вас, я прошу схаменіться,
Всі як один відгукніться.
Скиньте Диявола з трону,
Душу прошу бережіть,
Людству Ви краще служіть,
Богу себе присвятіть.
-Ні!
Достатньо сказати,
Адськії Пута зірвати.
Ви нікому не підвладні,
Витязі Ви легендарні.
Над вами лиш Бог і душа.
Совість і честь бережіть,
Ви Сатані не служіть.
Воїнство Боже до Бою!
Мирну дістаньте Ви зброю!
Важко за МИР воювати,
Краще ж ніж КРОВ проливати,
ВОЛЮ свою відстояти.
-Ні!
Цій мерзоті сказати.
Хай вона Сатаніє.
Хай від безсилля завиє.
-Ні!
Всі дружньо скажіть
І цю війну зупиніть.
P/S
Різниці нема,
З Києва ти чи з Кремля.
Ти не ягня.
Знаєш на що посилають.
Знаєш куди посилають.
Знаєш кого там вбивають.
Душу в різні цій втрачають.
Ти Сатані присягаєш.
Його прапори вибираєш
І в військо його ти вступаєш.
Приказ САТАНИ не законний.
Не він нашу Душу створив,
В вічність наш Бог нам двері відкрив.
Самозванці та Тіні збісились, в тіла іновірців вселились.
Вони вимирають, тому і сказились
Біси в тілах поселились.
МИР БОГ людям несе.
Душа понад усе.
Зрозумійте люди це.
Душа Вільна, Душа сильна.
Довіряйте лише їй
І не буде більш царів.
Хто ще живий ,
В кого думка жива,
В кого щире серце, світла душа.
Того лиш в віршах прославляю,
За них Богу молитву читаю.
Словами хочу пробудити,
Душі сліпців захистити.
Усі ми Сонячні діти.
І всіх ми повинні ЛЮБИТИ!
НОВИЙ КОН (завіт) відродити.
ЛЮБИ, ЛЮБИ, ЛЮБИ !
По східцях Душею ти йди !
Даруй, відпускай та кохай.
Твого нічого нема, лиш Душа.
На Землі лиш гостюй, Радість Небесну відчуй.
Доброї всім вам пори! Людино, Вічно живи!
[b]То хто в цій війні нацики?[/b]
https://www.youtube.com/watch?v=NA-RuFmmzIs&t=15s
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=NA-RuFmmzIs&t=15s[/youtube]
Без терміну давності
Переіодичні нацисти
Золоті колекції шукають,
Артефакти наших предків викрадають,
Вивозять, продають, свої історичні побрехеньки
Всьому світу внушають.
Готи, рашисти на нашій землі
Рили і риють могили собі.
Що кому риєш тебе тебе й жде,
Кожен отримає за содіяне це.
Риєш могилу завжди тут собі.
Нацисти віками тут кров проливали.
Де клади всі ті, що безслідно пропали?
Та сама нациська раса грабує,
Історії нові кроваві сторінки в новітніх підручниках пише.
Інші народи під ніж ви пустили.
Новий переділ світу кожне сторіччя , знов повторили.
Що після війн цих залишилось?
Саранча віками Крим атакує,
Мородер портал вивозить з країни, грабує.
Все це війною вони прикривають,
Наше минуле собі викрадають.
Пишуть брехливих подій сторінки,
Ти зупинити їх поспіши,
Їхній хрест їм поверни.
https://suspilne.media/291352-rosia-vikradae-ukrainski-istoricni-cinnosti-u-promislovih-masstabah-ar/
https://www.youtube.com/watch?v=MOqilGgXpzQ&t=13s
https://www.youtube.com/watch?v=aoaPw97VW9E
Де діадеми, де дивні мечі?
В чиїй не відрубленій вражій руці?
Граалі віками вони тут шукають,
Що ще не вивизли знов викрадають,
Братоубивством це прикривають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967630
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2022
Голос лунає вночі,
Томний звук в тишині.
Звук цей чарівний лунав,
"Танго сердець" він співав.
Хвилей мелодій не чув,
Про вас вже давно і забув.
Цей голос так дивно лунає,
Всередині щось підіймає.
Невже то серденько лунає,
Невже то дівчина співає.
Невже вона справді кохає.
Ангельський голос лиш має.
Серце мовчить, голосом грає.
Голос ласкає, вона замовкає.
Єхо звучить, зал наповняє,
Хвиля в тілах оживає,
Кожна клітина вже відчуває
Як безподобно ця прима співає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967588
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2022
(читати вголос та виразно!)
Пушкін
17 30 48
140 10 01
126 138
140 3 501
«Я к вам пишу — чего же боле?
Что я могу еще сказать?
Теперь, я знаю, в вашей воле
Меня презреньем наказать…»
Наступний вірш відгадати не складно. Неймовірно, наскільки точно автор вирахував рими!
511 16
5 20 337
712 19
2000047
3 1512
16025
11 0 3 15
100006 0 2 3
Здогадалися? Це вірш «Я помню чудное мгновенье» Олександра Пушкіна.
«Я помню чудное мгновенье:
Передо мной явилась ты,
Как мимолетное виденье,
Как гений чистой красоты.
В томленьях грусти безнадежной
В тревогах шумной суеты,
Звучал мне долго голос нежный
И снились милые черты.»
Маяковский
2 46 38 1
116 14 20!
15 14 21
14 0 17
«Я достаю из широких штанин
Дубликатом бесценного груза.
Читайте,завидуйте, я — гражданин
Советского Союза.»
Єсенін
14 126 14
132 17 43.
16 42... 511
704 83.
170! 16 39
514 700 142
612 349
17 114 02
А в цьому математичному вірші зашифрована пісенька. Здогадаєшся, яка?
2 15 42
42 15
37 08 5
20 20 20!
7 14 100 0
2 00 13
37 08 5
20 20 20!
Це пісня «Кабы не было зимы» з нашого улюбленого мультфільму «Зима в Простоквашино».
«Кабы не было зимы
В городах и сёлах,
Никогда б не знали мы,
Этих дней весёлых.
Не кружила б малышня
Возле снежной бабы
Не петляла бы лыжня,
Кабы, кабы, кабы...»
Веселі:
2 15 42
42 15
37 08 5
20 20 20!
7 14 105
2 00 13
37 08 5
20 20 20!
Сумні:
511 16
5 20 337
712 19
2247
Частушки:
117 117
19 9 5!
117 117
48 35
https://pustunchik.ua/ua/online-school/math/matematychni-virshi
Якщо вам пост сподобався в коментарях напишіть свій власний цифровий вірш. Миру всім і добра!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967578
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2022
https://audio-books.club/book.php?book=%D0%97%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%8F+%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B2%D1%8C&ID=29772
Кажуть славяни війну не програли
Та нові часи для всіх же настали.
Годинник давно чужі зупинили,
Відлік, міри часу, календар вони підмінили.
Коляди Дар Бог дарував,
Вічне життя в нас він заклав.
Сірії тіні на землю стустились,
Люди з Небес сюди опустились.
Варвара краса сховала косу.
Тисячі літ віддали костру.
Люди природою тут керували.
Люди служили - не панували.
Ми вже не люди,
Тварини добріші.
Гріхопадіння помітне з Небес.
Кожен несе залізний свій хрест.
Віра народу завжди в перемогу.
Війни потрібні не нашому ж Богу.
Свято ворог щоденно святкує,
А наш народ віками воює.
Люди, з колін підніміться,
Сонцю-Ярилу ви помоліться.
Від сьогодення ви відірвіться.
В давні віки ви заглибліться.
В сиву, опалену, спалену,
Злиту, змиту, замулену, закопану,
Ворожими копитами в землю затоптану.
Віками календарі нам підміняють,
Час переводять, час прискоряють,
Здоров'я людям цим засоряють.
Вік їх скорочують, закабаляють.
Люди віками Всесвіт любили
Та по законам зірок простір пізнали
Закони всі часу краще нас вони знали.
Календарі в голові зберігали,
З уст в уста передавали,
На пальцях рук свята рахували,
Цикли природи напамять всі знали.
За ними жили та процвітали,
По них працювали й відпочивали.
Для процвітання свята святкували,
Щоб їх нащадки це цінували
Дітям своїм цей дар передали.
В чортоги диявола ви всі зайшли,
Дорогу до світла так й не найшли.
Цивільні свята всі відмінили,
Церковну підміну знов підмінили,
Щоб їхньому Богу ви лиш служили.
Вся ця планета є корабель.
Всі ми крупинки і люди і звірі.
Всі ми єдиної в космосі віри.
Всі астрономію з дитинства вивчали,
Закони небес тут процвітали.
Мова одна скрізь тут була,
Час однаково всі рахували.
Чужі нас з Луни атакували.
Насильно і підло людей вирізали.
З осколків з минулого пазли склади.
Сам просвітись, можливо й змінись,
Взір підійми, серце відкрий,
Подорож в Космос свою починай,
Скарби Богів в душу вбери.
Славь ти пізнай, Бога впусти,
Душу свою освіти, посвяти,
Людству світи.
https://balamut4uma.livejournal.com/96406.html
https://i-mar-a.livejournal.com/98001.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967523
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2022
Багатоходівка.
Бізнес інтерес.
Безконтрольний процес.
[b]Все по замкнених спіралях.
Людей втрачаєм. Очі на це всі закриваєм.
Чогось нездійсненого завжди чекаєм.[/b]
Падіння, постійні гріхопадіння,
Жертвопренесення павшим богам,
Служіння КОЗЛУ, питання одне чи доживу.
Це ще не дно.
Кожне століття мілліоннії жертви,
Цим упирям органи даємо жерти.
Що за чужі, що за вужі
Бізнес ведуть, кров знову п'ють.
Не було нічого з того чому вчили,
Все під наганом ці гнилі строчили,
Всю цю муру лиш друкували,
Справжні знання підло вкрали й сховали.
До Ватикану дотуп в вас є?
Хто з них присвоїв рідне твоє.
Хто підмінив, хто в ніч завів.
Хто із живих мертвих зробив.
Тупість дійшла до межі.
Нас в землю ховають.
Та ми всі кроти.
І вже пора все це розрити.
Внутрішні фільтри розумно розкрити.
Наші знання слід відновити.
Очі на все реально розкрити.
Жертвопренесення , мілліони жертв.
Бізнес проекти,
На все знов забили.
Мурашки в містах відсторонились.
Ситуацію ми всі відпустили.
Заложниками вас всіх зробили.
Одночасовими подачками купили.
Від реальності всіх відсторонили.
Закабалили.
Ріки нові хвилі крові несуть.
Вампірів не видно.
Під грифом таємно.
Жертвопренесення приносять щоденно.
Діти ж людські кров проливають,
Бізнес на всьому Козли прославляють.
Бонуси, промокоди, кешбеки, кредити,
Гріхопадіння тих, хто дають, тих, хто беруть.
Тих, хто за цим спостерігає.
Тих, хто все це їм дозволяє.
Мозгів не хватає, часу на це не вистачає.
Мурашник горить, мурашка спішить,
В домівку несе, завжди не хватає.
Життя час сплинає.
Падіння триває, кількість населення різко спадає,
Темні давно всі в голові, темно уже і на дворі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=gHH3xOm3XHo[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=gHH3xOm3XHo
Світ чекає справжній шок,
Нам до шоку лише крок.
Гриф секретності лиш зняти
І прийдеться всіх за грати.
Тих, хто нами керував,
Тих, хто все тут розвалив,
До війни хто нас привів.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=MV5C-m8MkMs[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=MV5C-m8MkMs
На гачку вони весіли,
Що з країною зробили.
Компромат на них тримали,
Ними сірі керували.
Інтереси країни так захищали,
Інфраструктуру до рук прибирали,
Потім її в війні й зруйнували.
Кому скажіть ви присягали?
За содіянне ви звітували?
Відповідали?
Поки закони не відмінити,
Доти рабами прийдеться вам жити.
Гілки системи себе не обмежать,
Правили, правлять , тому недосяжні.
Судді всі їхні, судді продажні.
Як президентів та суд не міняй
Система працює, ти просто це знай.
Мітлою систему ти просто змети,
Нові закони ти просто прийми.
Цих всіх бандитів від влади звільни.
Нами не слід їм керувати,
Пряма лиш дорога злочинцям за грати.
Пільги давно в них пора всі забрати,
Недоторканність слід скасувати,
За свої дії кожен рік звітувати
Та за содіянне відповідати.
Корупційні схеми, одні корупціонери - мілліардери.
Шок чекає країни і не лише Україну.
Резиденти на крючках.
Копромати в папочках.
Позлітають всі пагони
В кого морди ще червоні.
Стид і срам так керувати,
Стид і срам таке творити.
Хочуть ще й в достатку жити.
Мілліарди "заробили", а податки заплатили?
Кажуть, що вони зуміли
Й ви могли, просто лямку цю тягли,
Ось тому всі так й жили.
Клани тут і клани там.
Сходняки завжди збирали, всі питання там й рішали.
Як завжди не доділили , кров людську, чужу пролили.
Шок.
С кожним роком в Ад це крок.
Не засвоїли урок,
Нас чекає новий шок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967404
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2022
Протянув свої долоньки
Через зимнєє віконце.
-Де ти зараз, моє Сонце?
Чую:
- Я-працюю.
Все по колу, день у день.
Там де ти завжди ж лиш день.
Щира посмішка в очах,
Промінці в твоїх руках.
Чую, чую:
- Я-працюю.
Посміхаюсь, у віконці знову темно,
Вірш писав я ж не даремно.
Своє Сонце посміхнув,
Промінці його відчув.
Чую, чую:
- Я-працюю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967358
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2022
Ми дуже різні,
З різних світів.
Між ними тонесенька нить,
Чарівна в якій кожна мить.
Тебе не можливо, Зоря, не любити. Тебе не потрібно навіть хотіти.
Ти в іншій системі, в іншому часі.
Це не пояснити, не зупити.
Різні, різні в різнім часі і не можна це з'єднати.
Ані дати, ані взяти,
Сильно , сильно відчувати,
Нездійсненне наближати,
Простір темний розривати.
Промінцем вночі я сяю - тобі руку простягаю,
Дотягнись тебе благаю.
Ти ж пульсаром знов моргаєш.
Хоч мене вночі й чекаєш, ще мала - не вибухаєш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967353
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2022
-Бенгальські вогні не пали, не кури.
-А-ну світло вимкни.
-А як же раз, два, три - ялинка гори!
[b]P.S. Свята відмінили, дітям не кажіть,військова таємниця, ви ж як завжди подарунки купили.[/b]
[b]Подлецам[/b]
Пора валить.
Дошли до конца.
Мои поздравление. Достали ваши планы истребления.
И я, и я, того же мнения.
[b]Прогноз на майбутнє, Слава Україні! Здійсніть свої мрії.[/b]
Два кг крупи, бутилка олії всі ваші мрії?
Ваша ціна?
Були і нема.
200 грн на чай,
До влади прийдуть за них шкуру й здеруть.
Гуляй, гуляй,
Кого хоч вибирай.
Вай, вай, не мішай.
Ай, йа, яй.
Потім жебраком гуляй.
Наша пісня стара нова.
Заспіваєм її знову.
Всіх розганяй,
Автономно жити починай.
Трутнів не годуй.
Вибори скасуй.
Їх чекає ...
Слава Богу.
Будьте живі та здорові
І за нами перемога.
Перемоги не чекай,
Жить по правді починай.
[b]
Роздуми на тему " Чорні клоуни навколо, чи порочне це є коло?"[/b]
Клоунів ніхто не бачить,
Чорна ніч, все замело,
Чорні в чорному регочуть
Та сміятись й далі хочуть.
Їх ніхто не добачає,
Все їм з рук завжди злітає.
Може це мені здається.
Клоун тут і клоун там.
Юмор злий давно вже став,
Після них - чомусь аврал.
І в пагонах й без пагонів,
Чорні, чорні, лиш носи чомусь червоні.
Пішохідний перехід,
Йде людина, по дорозі пре машина,
Хто кого на нім зіб'є?
Пішохід гальма знайде?
Він проходить метрів п'ять,
Там даї стоїть на площі,
Чемно з ними привітався,
Запитав і сподівався, що порядок наведуть,
Животи у них ого, морди добрі наростили,
Та від жиру округліли,
Першокласнії бійці, просто хлопці молодці.
Що тобі вони сказали,
Темно, світла ж скрізь нема,
То уважніше ходіть
І машини пропустіть,
Перехід не перехід,
Правила нові вже нині
Для корів, цапів , волів,
Люди їдуть на машині
Перехід, ти чому туди забрів
Я ж його не підсвітив,
Я своє вже заробив.
Тут стою, робота йде,
А війна то все пусте
Інші хай за нас воюють
Ми на площі стоїмо,
На мобілі в нас кіно.
І куди не глянь те саме,
На кордоні те ж мордаті,
Те ж усі вони солдати,
Їх від нас же стережуть,
Нам наручки ж дають.
Клоунада тут і там.
Марення, мені здається.
А навколо бугаї,
Служби різні і ДайІ
Наче всі знов на постах,
З ким війну вони ведуть?
Чи порядок буде тут?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967183
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2022
[b]Всеукраїнська акція "Дні сталої енергії"[/b]
ЇЇ майже нема ні вдень, ні вночі,
Ми ж люди щурі.
Малюнок змалюєм,
Майстер клас проведемо,
Отак і живемо, тепло бережемо,
Темні підвали, холодні дома,
З нами ж війна.
Електоенергію їм збережи.
Ви козли. Ви її ж самі й відключили. Кого скажіть цим одурили?
Світло лише багачам!
Акціїї супер, акції клас!!
Щурі все для вас!
Вишлемо в зимку вам смс
- Лопатку беріть, лом і до діла,
Щоб завтра у вас голова не боліла.
Під домом копайте ямку киркою так, це зимою.
Захочете ж какать,
Все вже й готово,
Нічого плакать.
Команди щурам у нас вміло дають,
Ще тут чогось голоднії ждуть?
Більшість ракет, що з Росіїї злітають
В цілі ніколи не попадають.
Решту збило ж ПВО.
Світло де? Хто Пуйло?
Ніхто у цілі не влучав,
Хто мілліарди просто вкрав?
Які скажіть перевантаження.
Ви рахувати розучились?
Усі щурі в нори забились?
Населення зменшилось,
Завод не працює.
Вулиці темнії, все це враховано?
Ще не спростовано?
Світло в щурів щоденно крадемо
І за кордон його продаємо.
То , хто в колонії керує?
Хто і за що скажіть воює?
В одних горить і добре їм.
З екрану взимку у футболках.
Футбол, чемпіонат.
Ви економте, воду, світло.
А їх нема- ха-ха.
Зате акція у нас, супер - клас!
Керує цим всім ...
Щурі не чують і не бачать.
Лопатки в руки і надвір.
Ямки дружньо вириваєм,
Тіло цим ми нагріваєм, виживаєм.
Вказівки нові знов пришлють.
Отак в колонії й живуть.
Вам смс ще не прислали?
Ви не щурі,
Ви не в підвалі.
У вас будинок депутата
І відповідная зарплата.
Все для народу, для щурів.
-Ей ти, куди й чому забрів?
-Скільки світла зекономив?
Ручки знову потираєм й дружно ручками махаєм.
Тут про кохання усі пишуть.
Це й зрозуміло - світла ж нема.
Надворі мороз і зима.
Потрібно ж зігрватись, щурам слід закохатись.
Все стабільно, все зростає.
Зберігаємо, краснієм
І щоденно ми радієм.
Завтра буде новий день, заспіваймо ще пісень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2022
[b]Страшновато. І Європі і нам. Трилліон чужий вже ділимо, б'юджет і далі пилимо. Заборгованість зростає, певно й виходу немає.[/b]
Доброго вечора!
Ми з України.
Ми ваша мрія -
Ще одна лохотерапія.
Бачив квартал і серіал.
Навіть поржав,
Поки квартал всіх не обкрав.
Ті самі схеми та лохотрон
І він на троні,
Мерсі вам, пардон.
Овшори, суцільна брехня,
Зневір'я , жахлива війна.
На відбудову прорахував,
Навіть трільони цифру назвав.
Щоб мов вода пройшов крізь пісок,
Якийсь невдалий був цей мазок.
Сотні тисяч хтось озвучив
Тих, кого уже нема, війна.
Права ці цифри називати В НАТО ж нема.
Своїх не рахуєм? Ми не бідуєм?
Ще перемоги не досягли,
А про трильони мову вели.
Не поспішаєм? Чи ручки вливаєм?
Рано чи пізно ми ж правду взнаєм.
""Мрія" - чия?
Опозиція ? А що ви зміните?
Нові схеми обкрадання знову втілите?
Колоди тасуються, царі продають.
Скажіть, а без вас нам ніяк ?
Всім при владі потрібен новий ман'як.
А не простіше без неї жити.
Мілліард "золотий" більш не кормити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967134
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2022
Рими - життя то світлини,
Реалізовані, не сфокусовані,
Не акцентовані миті буття.
Поступи, кроки душі - вірші.
Рими мов діти,
Вам не можливо вже не радіти.
Поряд зі мною вони.
Різні і схожі , рідні, мої,
Прояв крупинок моєї душі.
Дітки, щасливії дітки мої.
Ось написав, щось ожило,
Тут зазвучало, там пролунало.
Тихо присіло,
Серце заділо.
Дитя пригорнулось,
Мені посміхнулось.
Обійми розкрило й до мене біжить.
Дітки мої як вас не любить.
Суму і радості кожна є мить.
Вас зустрічаю, з вами сумую,
Вічно у кожній римі живу я.
[b]Світлина ніжно посміхнулась, в мені минуле колихнулось[/b]
Світлини вміють говорити,
Тебе не можна не любити.
Багато хочеш так сказати,
Але продовжуєш мовчати.
Ти, ти, ти, світлино - оживи.
Вуста медові, читаю все я по губам.
Тебе ти ж знаєш не віддам.
Не наближаю, віддаляю, та вже ж тебе одну кохаю.
Світлини вміють говорити,
Тебе не можна не любити.
Кохаєш-знаю, хотіла ж,
Я ж не вибачаю, ми не поп'ємо більше чаю, хоч за тобою теж скучаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967128
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=qGuycZiQ2D8[/youtube]
Прогресс нуль, прибыль вниз - катаклизм,
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=UCx_rW2AaTs[/youtube]
Не гони волну - продолжаем войну.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=U6WZ9Ge6sG8[/youtube]
Ежедневные колебания - к худшему привыкание.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=hPZ8MOAiYaQ[/youtube]
Все до кращого.
Ми ростем день за днем.
"Ворогів" Бог посилає,
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=-87IBG4kPAQ[/youtube]
Нас згортовує, єднає,
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=hH-MPcpYV3M[/youtube]
Просвітління наближає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967005
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2022
На улице сыро,
Серо й уныло.
Никто не включит фонари,
Люди вокруг с ума ведь сошли.
Давно нам отключили свет,
Война для всех.
Мы верим в то, что говорят,
Дощи из снегом моросят.
Наверно зонт вновь не возьму,
Тебя с собой не позову.
В эти сырости краткие дни
Мы почему то снова одни.
Можно все это зонтом ведь решить.
Могло бы все быть,
Дождь все сильней,
Капают капли на синюю ель.
Были б снежинки и пела б душа,
Ты бы со мною рядом прошла,
Может прохладу из жизни возьму
И во дворе в эту темную ночь брошу по дальше с глаз моих прочь.
С неба снег белый, пушистый пойдет,
На щечку снежинка тебе упадет.
Ель заискрится, все озарится,
Может в тебя мне сейчас и влюбится.
Я не волшебник, просто учусь.
С неба по прежнему падает грусть.
Лишь огонек в груди разогрею,
Все я смогу, все я сумею.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2022
На Росію розгнівились,
З клавішою "Ы" ми розлучились.
Буква "S" мене пита:
-В чому тут моя вина.
"І" в куточку обізвалось:
-Я ж між вами поміщалась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966943
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2022
Можна мить щастя оживити,
Життя в ній заново прожити.
Хтось скаже диво,
А для нас усе - можливо.
День і ніч.
Жаринки у печі,
Твої пальці у руці.
Зорі в небі ясно сяють,
Твої очі надихають.
Один день як все життя
Ти сіяла мов зоря.
Надімною світ безмежний,
Молодий, необережний
Відсторонився від буття,
Одна мить і небуття.
Все з небес спостерігаю,
Нашу близькість відчуваю.
Кадри мов би із кіно.
Не світіння на екрані,
Почуття живі, жадані,
Все реально - парк, фонтан.
Музикант достав баян.
Він акорди підбирає,
Музика сердець вже грає.
Зупинився часу плин
Ніби наш небесний млин.
Хоч з тобою ми розстались
Наші образи зостались.
Ми нестямно цілувались,
Фонтан воду підіймав,
Свіжість подиху давав.
Смакували ми уста
Та тулилися тіла.
Ми п'яніли, ми літали
І ще дужче прижимали,
Вічність ми не відчували,
Осязали, промокали,
Фонтан щастя наповняли,
Спонтанно в воду знов пірнали,
Недосяжних глибин досягали,
В проміннях сонця засіяли.
Гуляючи сплітались, кохались, забувались.
В метро зупинились,
Серця ще дужче навік притулились.
Одна мить ми зупинились,
Не розпустились.
Зламався часу механізм.
Стрілки годинника пішли.
Останні поцілунки,
Мов яблуко чаклунки.
Обійми на прощання.
А в серці на завджи кохання.
Одна була лиш мить,
А серденько горить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2022
[color="#ff2f00"]Н[/color]омер твой записал,
[color="#ff2f00"]А[/color] также добавил контакт,
[color="#ff2f00"]Т[/color]вой голос услышу горячий,
[color="#ff2f00"]А[/color] может и песню спою,
[color="#ff2f00"]Ш[/color]торки в окне отворю,
[color="#ff2f00"]К[/color]лючик тебе подарю,
[color="#ff2f00"]А[/color] может достану й звезду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966799
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2022
Дівчина , що співає,
Чому ти знов в печалі.
Ти є в душі весела,
Стоїш струнка мов скеля,
Твої чарівні очі сіяють серед ночі.
Дівчино, заспівай,
Пісню душі зіграй.
Хай музика лунає
І серце оживає
Та радісно співає,
Все вище піднімає,
Всі ноти відчуває,
Щоб тіло закружляло,
Щоб радісно було,
Даруй нам всім тепло.
Душі струну відчуй,
Та риму підпери,
Співай мені завжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966798
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2022
Ви дозволите одне одного вбити?
Ненавість настільки взаємна,
Що напевно пишу це даремно.
Важко дуже всім і дорослим і малим,
Та найтяжче там в бою,
В холднім окопі, по коліна в болоті.
Що ж верхи їх вимагають
І за що всі погибають?
Ми на сході вимагаєм
Владу мирно всю змінити
Потім згодні мир з цим бидлом
Мир на віки заключити.
Що ж зворотня сторона,
Що русня з нас вимага?
Владу хочуть теж змінити,
Потім згодні мирно жити.
В чім скажіть ця суперечка?
Хто із них не заробив?
Хто кого тут обдурив.
Рішення ж бо очевидне.
І в Росії й в Україні
Влада у руках народу.
Референдум ці питання
Врегулює всі на раз.
То чому ж команда фас?
Кому владу делегуєм?
Власний глузд давно ж не чуєм.
Є закономірні речі.
Всі бої ці зупинити,
Цю війну заборонити.
Є єдина Україна,
Це питання риторичне.
Владу в ній хай обирають,
Мирно референдумом рішають,
Всі за цим спостерігають,
Уточняють, визнають,
Мирно тут нехай живуть.
А в Росії теж народ,
Вибір їх ми визнаєм
І без них ми проживем.
Хто кричав тут за Росію,
Ми скажіть когось тримаєм.
Влада наша не пускає
Та кордони закриває.
Референдум врегулює,
Хто за мир, той все врахує.
Може досить убивати.
Може хватить всіх лякати.
Перестануть лиш стріляти,
Очевидним інше стане,
Паразитів менше стане.
Не дозволять відключати,
Не дозволять убивати,
Заборонять продавати,
Ціни підло підіймати
І на всьому заробляти.
Все по іншому буде.
Україна оживе.
Більш кредитів не візьме.
Все, що тут - то є народне.
Всі скажіть зі мною згодні.
Проти є.
Корабель отих вже жде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966690
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2022
Котилося яблучко
Та по тарілочці.
Тарілочка та на блюдечці.
Блюдечко теє безкрає,
Голубі ховає далі,
Душі грішні очищає!
Небо наше укриває.
Голубі у неба очі,
Закриваються щоночі,
В день же сльози кришталеві
Ощищають душі з неба.
-Ти, чому душа сховалась?
Певно злих людей злякалась.
Чиста, чиста, білосніжна,
Мов сніжинка така ніжна.
Ти не бійся, не робщи,
Крильця в серці відрости
І на небо знов лети.
Свою пару там знайди.
З милим голубом літай,
Сльози ти не проливай.
Душу нам на ключ закрили,
В голуб'ятні поселили.
Тіла душі полонили,
Сонце нижче опустили.
Розіп'яли та сховали,
Темні дні нажаль настали.
Тучки небо все скували,
Не сіяють нам стожари.
Душі наші мов в тюрмі,
Затаїлись в тишині.
Світить їм лише свіча,
Світло є, тепла нема.
Непроглядна всюди тьма,
Полонила нас тюрма.
Світло знань нас наповняє,
Та в душі тепла немає.
Неба їм не вистачає,
Воно душі всі єднає.
Простір душ - то дух Святий,
Не доступний, не живий.
Він для нас усіх один,
Тіла грішнії вкриває
Та гріхи нам відпускає,
Ноги наші омиває,
До небес нас піднімає,
Там наш подих зупиняє.
Хвильки в небі пропливають,
Душі наші колихають.
Ця чарівна колискова
Свіжа, тепла і волога.
Так, воістину жива.
Під ногами в нас калюжа -
В небі РАЙ дуга ж була.
В ній ховається душа?
Волі просить чи мовчить?
Знову дощик моросить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2022
https://dostfilms.co/publ/dramy/dusha-zverja-2021/14-1-0-18594
Чи є щось вічне?
День розмотує ниті життя,
Ніч їх знову обрива.
Ореолом небо сяє,
Дух небесний в нас вселяє.
Ми для Всесвіту живемо
Та по східцях в НеБО йдемо.
Благо світу ти неси.
Звір - то ти,
В серці душа.
Вічності в тобі нема,
Віри світла і добра.
В серці чорная дира.
Значить все було дарма.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2022
Слово хмара має наступні синоніми: чого маса, безліч, море, хмари, піристі баранці, пилу клуби, хвилі, звої, чорні п. лихо, нещастя,
Вам не здається це дивним?
Туча(рус.) - хмара(укр.)
А перекладіть "облако". Відповідь - хмара мене не влаштує, сіро, похмуро, брехливо. Не те,чому ж правду ховають, слова підміняють? Сутність цих слів від нас всіх ховають. Х -Мара ---->Мара---->Марія ----> Єва
мало хто помічає та є звязок неодмінно, Слався Маріє, Аве Марія
Марю- мрію, щось в цьому є. А твори почитайте - краса. "Плывут облака" за ними душа. Вітер в небі їх ганяє, вітер душі всі єднає, наближає, очищає, так на хмарці їх ладнає. Від хмарки чомусь прохолода в душі, в Оболонці Неба- світло душі.
https://prnt.sc/0BTlyoDABcue
https://ru.bookmate.com/books/gEhT8fuj
http://knigibesplatno4you.ru/kniga/90841
http://knigibesplatno4you.ru/kniga/142361
https://itexts.net/avtor-nikolay-andreev/332666-devochka-oblako-nikolay-andreev.html
https://itexts.net/avtor-evgeniya-trofimova/153101-fantazii-naoblake-evgeniya-trofimova.html
https://itexts.net/avtor-andrey-smetanin/196880-ya-sizhu-na-oblake-andrey-smetanin.html
Як красиво звучить - "Облака".
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=CdA7CmPGFRc[/youtube]
У романтичній повісті К.С.Аксакова "Облако" створений образ дівчини-облака, до якої упродовж усього свого земного життя прагне душею головний герой твору. Дівчина-Марія (хмара-облако) - гостя "з іншого, дивовижного світу" [10]. Вона зрідка відвідує землю, але не може залишитися серед людей назавжди. Герой сумує про неї і у кінці повісті помирає, а по небу віддаляються дві хмари. Такий фінал відповідає слов'янським уявленням про хмару, що переносить людську душу у блаженний світ. Крім того, хмари здавалися древній людині покривами або одягом, в який виряджається небо. В.И.Даль фіксує наступне стійке вираження: "Небеса "облаками" одягаються, веселкою опоясуються" Крім того, хмара може символізувати деяку межу, видиму людиною межу того світу, в якому він живе : "Господи! милість Твоя до небес, істина Твоя до "облаков""! (Псалом 35: 6)тобто витікаючі від Бога милість і істина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966608
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2022
Х МАРА !
http://sum.in.ua/s/mara
Богиню Мару уявляли або старою бабою, або жінкою, одягненою в чорне, або гарною дівчиною в білому одязі, та завжди обов'язково з довгим волоссям. На жаль, важко сказати точно, якою була Мара згідно з уявленнями наших предків.
Символом Мари був знак води — дві хвилясті лінії. Адже вона була втіленням "мертвої води", що загоює рани.
Згідно з давньоукраїнськими повір'ями, Мара щороку намагалася наздогнати вагітну Коляду (богиню неба), щоби не дати народитися її синові — новому Сонцю-Божичу. Адже Мара хотіла, щоб на Землі запанувала вічна ніч. Однак, удаючись до власних хитрощів або завдяки покровительству інших богів, Коляді завжди вдавалося уникати небезпеки з боку Мари.
Мареною називали також дерево або опудало, яке використовували в Купальську ніч. Його прикрашали намистом, вінками, стрічками. Неподалік від нього ставили опудало Купала. Коли дівчата були зайняті співом купальських пісень та стрибками через вогнище, хлопці непомітно підкрадалися, забирали Марену та топили її або розривали. Шматки розірваного опудала дівчата інколи розкидали по городах — вважалося, що це сприяло врожаю.
Мара породила численних злих духів і божеств. Зокрема, від Змія вона народила тринадцять дочок, які були уособленням хвороб та розійшлися по всьому світу.
Вогневиця: викликала в людей високу температуру, тиф та ін. Зображали її у вигляді кістлявої жінки, великі злі очі якої палали вогнем.
Глуханя: через неї люди ставали глухими.
Коркуша: викликала в людей коросту, віспу, чиряки та струпи. Уявляли її страшною бабою, вкритою струпами та виразками.
Лякливиця: викликала переляк, фобії.
Лінь: думаю, коментарі зайві :)
Лідниця: заражала людей нежиттю, відморожувала кінцівки. Зображали її жінкою, вкритою льодом. Навіть замість очей вона мала дві крижини.
Ломота: викликала в людей хвороби кінцівок, кісток, суглобів. Уявлялася жінкою з вивернутими руками й ногами, з головою, потворно повернутою назад.
Кікімора: богиня сновидінь. Уявляли її блідою дівчиною. Вона жила у людських оселях у комині або запічку.
Жовтяниця: заражала людей жовчною хворобою. Її уявляли висохлою жінкою з жовтим обличчям і очима.
Гризачка: викликала в людей хвороби серця. Зображали її хробакоподібним створінням, у якого над синьюю верхньою губою звисали гострі зуби.
Очниця: через неї люди ставали сліпими, викликала в них хвороби очей. Зображали її потворою з гнилими очима.
Трясовиця: викликала в людей гарячку та смерть.
Черевуха: заражала людей хворобами шлунку та інших внутрішніх органів.
Як на мене все очевидно. Цікаво, який чорт всіх одурачив і назвав це ось так - "У перекладі з санскриту "мара" означає "смерть", "руйнація".
Біле чомусь завжди роблять чорним. Поклади на видному місці і людям не видно, їм все розтлумачать дорослі мужі - операція "ы" - і про хмари і про Соне і про змія ))). Предки знали,шанували, з уст в уста передавали. Грамотні прийшли писаки, стало все усім до ср...ки. А де ж буквиця А? Ніхто й не зна. Буквиці всі розгубили, золоте руно не сяє. Все спить, дрімає. Мара кажуть силу має, все живе її ж чекає.
https://ukrtvory.in.ua/bilobog-i-chornobog/
https://ukrtvory.in.ua/kolyada-i-mara/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2022
Всі за волю,
То давайте вивчимо польськую мову.
-Шо то є Вільна?
-То є Доступна.
Панове, щось швидко вона стала розпутна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2022
На вдохе
-А-а-а
Выдох
-О-о-о
Тебе и мне
Так хорошо!
На вдохе
-Да.
А выдох
-О
Тепло-0.
Вдох
-Холод
Выдох
-Жар.
В теле.
-пОЖар.
Исходит пар.
-Аааа
-Ооо
Тепло.
Прохлада
-А-а-а
Выдох
-О-о-ооо
Настроение.
-Во!
Нам тепло!
Замечательно!
На вдохе - прохлада,
Выдох - тепло!
-А.
-О.
Кльово!
На вдохе - прохлада,
Выдох - тепло!
Телу - легко!
жАр - теплО.
Я ОщущАю, мне - хОрОшО.
снОвА летАю - на душе мне светлО.
На вдохе - прохлада,
Выдох - тепло!
Будет у вас ЗАМЕЧАТЕЛЬНО все.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2022
Людомавпа лютує,
Хвора тварина все лиш руйнує,
Голос утроби вона тільки чує.
Власна думка у вас є?
Мавпи вторять:
-Все моє!
Сидимо, лижемо,
Життя і вибір віддаєм.
Можливо будемо щасливі,
Можливо, все можливо.
Хтось спіткнеться, а не я.
Когось обмануть, обберуть.
Нехай всі просто пропадуть.
Хтось, когось і на авось.
Мене вдача просто жде.
Мене, мене, моє, моє.
Хі-хі, хе-хе.
Кожна сама, сама.
Достойна, буде мати все.
Нас майбутнє підожде.
Ви у нас під кабуком.
Все потом.
Ми в псіхушці, ваші няні і подружки.
Заслужив уже подушку?
Що сьогодні ти зробив?
Добрий слід ти залишив?
Потім, потім, ще не час,
Те життя чекає нас.
Це хронічна є хвороба.
Захворів - ти заслужив.
Ти служив, а сам не жив.
Ти хворобу годував та майбутнє обкрадав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2022