| Сторінки (2/123): | « | 1 2 | » |
Тепле море вечірнє і барви від заходу сонця,
Тихо човен мій плине кудись у не звідану даль,
Я вдихаю блаженні ковтки морського повітря,
А воно таке чисте й коштовне як первинний кришталь.
Десь відблиски сонця на хвилях губляться тихо,
І тиша морська відбирає від мене сумне,
Саме тут всі проблеми забуті, все лихо,
Тут лиш вітер холодний хіба що війне.
Подарована тиша,і прибій вкритий піною густо,
Крики чайок шумних і пір’їни жар-птиць на воді,
Тут перлини в рядах ніби дари виблискують чисто,
Я пройдусь по піску і прозорі підніму камінці.
Раптом щось зашуміло море зникло і його вся краса,
Я розплющую очі й розумію це був тільки втомлений сон…
Але раптом в долоні миготить той кришталь що знайшла,
Що ним промені місяця розпалюють денний вогонь….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767576
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 23.12.2017
Ідеш вперед, так, ніби Пілігрим.
З надією забути своє "Я".
Серед облич знайомих надягаєш грим,
Серед чужих в пориві змінюєш ім'я.
Вдягаєшся в червоно-чорну мантію,
Каптур широкий спаде на чоло,
В думках створивши власну гвардію,
І судиш те, що і віддомим не було.
Спідкаючись об власні перешкоди,
Не знаєш куди діти свій норов.
Кожна справа створює незгоди,
Легкого шляху жаль не відборов.
Ти, довго йтимеш хибними шляхами.
Коли шукати будеш те, чого нема,
А все тому, що замість себе інші гами,
Тому, що не своє живеш життя.
Коли ти хочеш бути тим ким ти не є.
Коли ти робиш те що роблять інші.
Твій ризик втратити своє,
Собою будь, думки ці важливіші!
Коли не знаєш що шукаєш,
Вже й не дивуйся ,що знайдеш...
Коли не знаєш що чекаєш,
Свою реальність ти цим вб'єш…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765437
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.12.2017
Рознесли утіхи словами...
Бодай би пройтися мостами!
І знову до рідного міста,
Принести новини нові.
І завтра,а може й сьогодні,
Я стану в пригоді тобі.
Я прошу сьогодні у тебе.
А завтра проситимеш й ти!
Такі не звичні обставини.
Та не життя, керує людьми!
Залежить тепер від тебе.
Яку відповідь зараз даси.
Сьогодні ти гордість і сила!
Високо! Й не бачиш мене?
А завтра, як бідна дитина,
В надіях що хтось пригорне...
Влада така мінлива,
Слава до краю сліпа!
Оманлива, втіха зрадлива.
Сьогодні є,а завтра нема...
Та це зараз тут не важливо,
Так бігаєш в гордості сліпо.
І думка, що все під ногами
Для тебе творили роками!
Така жалюгідна до сміху.
Свята в буденному гріху.
Бо дійсно, сильний у владі,
Хто чує не тільки себе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765433
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.12.2017
Мені би мудрість Соломона.
Мені би мужності Самсона,
Мені би вічна насолода
Прудких думкок як та сарна.
Мені б шляхи на картах вірні.
І всі стежки без перешкод.
Легкі як вітер, сонцю рівні.
До всіх замків відкритий код…
Мені би! Та мабуть розмріялась...
Так просто в руки тільки мотлох йде.
Здобути все, завжди хотілось.
Та тут благословенний, або "повезе"....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765275
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.12.2017
Я за тобою йшла без страху і тривоги...
та ти не вірив й відвертавсь..
я докажу... поглянь на мої ноги!
як слід в пісках, ґрунтах втоптавсь!
Я спотикалась та таки ішла ,
я не боялась блискавок і тіней.
крізь дощ, тумани... я одна...
і ти один такий чарівний...
Не оглядавсь за мною очевидно,
і мабуть думав йтиму до кінця,
я не боялась що тобі набридну,
хоч із тобою йшла я не одна....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765274
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2017
Обійму у думках,поцілую у снах...
Ну чому ти далеко від мене?!
Був для мене чужим,а тепер - сенс життя.
Я ж без тебе буття це покину,
Так чекаю я дня,так чекаю дзвінка,
Коли голос твій рідний почую.
Так чекаю на мить,на прекрасну цю мить,
Коли дотик на собі відчую....
Ну не муч ти мене,знаю час промайне,
Стане ясно, що було між нами,
Але прошу скажи, душу й серце не рви,
Хто для тебе я є? Ти відкрийся...
Не ховай почуття!
Знаєш,час як вода,
З кожним днем плине дальше і дальше,
Ніби сон промине це житя молоде,
Але прошу,позбудься від фальші…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764642
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2017
У всьому свій початок і кінець,
Усе росте, розмножується, гине.
Хтось у житті своєму молодець,
А хтось, проживши марно, в часі сплине...
В усьому свій фінал, своя межа.
Приводить день багряний захід над водою,
Зоря заходить у проміннях дня,
А ти живеш, не маючи спокою...
Колись, можливо, смуток проженеш,
Побачиш вільні птахи над собою,
Цю щиру волю, вірність і любов…
Від давніх спогадів зазнаєш болю…
В момент такий знов виступить сльоза.
Свої помилки вже не скорегуєш,
Життя пройшло! Не повернеш, одна сльота...
Своє минуле, жаль, не зредагуєш...
Дітей навчи, як вірити в дива.
Любити світ ,і не боятись болю!
Навчиш - у всьому захід свій та навіть ніч
Приводить день яскравий за собою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764640
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 07.12.2017
Вона малювала картину...
Хотіла створити красу,
Не схожу на інші…"Перлину".
Таку як вона – неземну…
Хотіла щоб вічність вмістилась,
На тім клапті полотна.
Щоб таємниця невідома відкрилась
І для кожного була своя…
Вона не питала…Якою?
Повинна бути вона?
Торкалась до серця струною,
Тремтяча від пензля рука…
Вона малювала картину…
На ній вмістила цей світ.
Про особливу людину.
І про її в душі своїй слід…
Вона малювала картину…
Так дивно, що не згасав навіть день.
Її душа і серце творили перлину!
А картина всього лиш їх тінь…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764359
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.12.2017
Життя прекрасне і
чудове,
На жаль не завжди
веселкове.
Буває сумнів огорне,
Буває щастя обійме.
Як не крути -воно
прекрасне,
Таке чудове і сучасне,
Тому, хто прагне до мети,
Встеляє шлях ти тільки йди!
Хоча, не завжди
справедливе,
А той хто бореться -
вразливе,
Та той хто б'ється у
воді,
Той не згорить в життя
вогні.
Життя підступне - сіль на
рани.
Встеляє шлях в густі
тумани.
Ти бачиш вогник в
далині?
Пройдеш й ці прикрощі
Пусті!
Яке у тебе? Чи складне?
А може ніби дощ шумне?
Чи часто вихором
заносить?
А може прикрощі
приносить?
Жорстоке?Горде?Може підле?
Люби й таке,воно ж бо гідне!!!
Одне у тебе,більш нема,
Тож проживи та не дарма!
Життя прекрасне водночас,
Дарує радість в прикрий час,
Чарує ніжністю,красою,
Вмиває усмішку росою!
Даруй прекрасні почуття!
Любов,повагу до життя!
Всміхайся щиро,світ
люби.
ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕ....В
НІМ Є ТИ!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764357
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.12.2017
Ми як дерева…живемо собі…
Вп’явшись у землю корінням.
І сиплемо зерна на рідній землі,
І ширше складаємо гілля.
Бувають вітри що нещадно нагнуть!
І листя просиплять додолу,
Та сильні ті крона і вільно встають,
Природа - це сила відновна!
Серед нас є такі що дарують плоди,
І лікують корінням й корою,
Несуть аромати у літо й казки,
Наповнюють світ весь красою.
Важко буває… зрубають гілля!
Ріжуть,в корі застрягають ножі!
Буває всихає життєдайна вода,
Буває на вік зостаються рубці!
І сили впадають як жовті листки...
І сніг притрушає невинно...
Та весна чарівниця забирає страхи,
І життя повертає інстинктно.
Ми всихаємо від болю… розчаровані в світі…
Та знайдеться душа що водою скропить!
І затягнуться рани,у рожевому цвіті,
Забудуться зими…Й чорні смуги, білими стануть у мить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764151
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.12.2017
Світ буває нестерпним і жорстоким до тебе…
Але ж ти у ньому живеш!
Ти ридаєш, бо безпорадність тебе огорне,
Та ти все далі і далі пливеш.
Ти переживаєш моменти, коли хочеться крикнути “досить”!
Ти навпіл розламаний сірою бурею буднів.
І вже не тіло, а душа спасу просить...
І ти змирився - звичними стали його студні.
Живеш і надієшся на кращі моменти…
Не знати чи справді настануть…
Ти вчися робити потрібні акценти!
І проблеми у більшості самі кудись кануть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764148
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.12.2017
Глибока ніч...Та не засну...
Десь музика чарівно ллється.
Я зорям мрії свої шлю,
Відлуння слів сміється,
На підвіконні -тінь журби,
В кутку - рядки печалі,
Та тільки світяться зірки,
Для них - лиш звук роялі,
Я на подушку прихилюсь,
На мить ззаплющу очі,
І все ж,засну, я не скорюсь,
Безсонній довгій ночі...
Аж раптом сон:імла у цвіті ,
І диво в вічі загляда,
Посеред цвіту ніби в літі,
Предивний птах казки шепта.
На крилах лебеді відносять,
У небі хмарок пелена,
Душа і серце все що просить,
Ванільним подихом трима.
Над світом ангели тріпочуть.
Троянди ніжністю шумлять.
Мереживом нічним лоскочуть,
Сказати щось немов хотять.
А я щаслива і забула -
В реальності нема сапфір,
Пора вертатись і прибула,
Під музику чарівних лір....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763423
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 01.12.2017
Офортами малює пам’ять учорашній день.
Стурбовано душа шукає гідної окраси.
І тліють не забуті відрізки гординь,
Реальність в згадку не віддасть прикраси...
Легенько миті падають до ніг.
Пастеллю замалюю сірі бліки
Здаватись надто пізно,просто гріх,
Жаль не лікує час,для мене - це не ліки.
Вдягну в мереживо і барви сьогодення.
І затанцює кожна кліточка в мені,
Для цього світу щире одкровення,
Розтане смуток мов той лід в вогні.
Заплющу очі, вільна на Олімпі.
Стопами не торкаюся землі,
Спинився час ,в моєму гороскопі.
В руках амброзія - натхнення десь в імлі.
.
Збираються слова у золоті гротески.
Хоча…Без діл вони одна зола.
І вкотре плавно, ніби есемески,
Збираються в думках рядки вірша.
Вливаю душу, без вагань з докором,
Усе що було, є і що буде,
Я прикрашатиму слова декором,
Натхнення мов мелодія прийде.
Рядки лягатимуть, мов тіні на скрижалі,
І стане просто, й світло на душі,
Коли не хочеться скорятися печалі,
Від цього мабуть й пишуться вірші…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763422
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 01.12.2017
Біле пір'я кружлялось і сипалось...
Голуб в небо не чув як летів.
Вперше...Він сьогодні так високо...
Ранок вітряний з сонцем зустрів.
Він не чує як серце тріпоче
Від страху, що вбивало колись!
Він сьогодні дізнатися хоче
Чом в душі ось так рве... "Зупинись"!!!
Я не хочу землі з райським садом!
Привілеї всі теж забери!
Хочу душу свою відчувати...
Бо в гармонії Щастя моє...
Всі дарунки і радощі світу
Все як порох! не варте сльози!
Тільки те, що в душі щиро квітне.
Справжнє Щастя, мій Світ, всі дари!
Я волію зостатись на скелі.
Там де пусто немає трави.
Тільки б серце твоє наповнялось
Так же мною... Ти щастя моє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2017
Келех вина,творить дива.
Келих води, повертає життя
Що ж вибереш ти?Коли настане ота...
Мить вирішальна, любов чи краса?
Любов оксамитова солодка й гірка.
Чи багатства всі світу... діаманти і перла?
Щоб ти залишив для себе до віку?
Щоб стало для тебе вогнем всього світу?
Щоранку вдивлятися в очі кохані,
Чи жити у золоті ніби в тумані?
Що краще літати в душі від кохання,
Чи мати штурвал в небесах літака?
У цьому й межа...для когось багатство - кохані й родина,
А для когось - це гроші єдина царина.
Та хто ж щасливіший із них у душі?
Скажуть обоє "щасливі"… Й сумні...
Ті очі багатства - це попіл і кров.
Бо справжньою цінністю володіє любов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763016
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 29.11.2017
О Господи Боже!не дай мені впасти!
Візьми мою руку і з собою веди.
Благаю тебе,поможи хрест мій нести!
О батьку небесний у вірі спаси…
Відкрий мені очі на святість твою!
Не дай збитись з шляху до раю.
Підтримай мене коли пада встаю.
Просвітли розум мій тим чого ще не знаю.
О Батьку небесний!благаю прости,
За те що гріхами на хрест прибиваю!
Я вкотре з плачем помолюся... прости...
Прийди в моє серце... благаю,чекаю!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763010
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 29.11.2017
Ти той до кого хочеться летіти стрімголов.
І не боятись бурій і морських цунамі.
Ти саме той…Амур тебе для мене віднайшов,
В життя спекотній і бурхливій лаві.
Мені ти радість з ніжністю даруєш.
З тобою забуваю весь реальний світ…
Це неймовірний стан! Ти так мене чаруєш,
Тебе одного я чекала стільки літ!
Дивуюся я іноді й боюся,
Чи це бува не дивовижний сон?
Та почуттям красивим цим скорюся,
Вони прекрасніші ніж тисячі корон!
Від губ твоїх так відірватись важко…
Від дотиків мільярди дивних стріл,
Що ніжністю пронизують всевладно,
Клітини і нейрони наших тіл.
Ти моя радість…Щастя і тривога,
Ти моя слабкість, й для душі напій.
З тобою радісна вже будь яка дорога,
На рану ти цілющий деревій.
А усмішка твоя - для мене насолода,
Блакитні очі - це небесний рай…
Теплом від тебе віє і зникає прохолода,
У холод, ти немов улюблений мій чай.
Пробач мені…Бо іноді я спричиняю сум,
Повір … Цього свідомо не бажаю,
Бо завжди стільки різнобарвних дум,
Я лиш тебе…ти знай завжди бажаю.
Я поринаю в сон із думкою про тебе…
І зустрічаю день новий із маревом твоїм.
Я так жарію бачити ці очі біля себе,
І насолоджуватись голосом твоїм.
Так засинати хочеться з тобою…
І прокидатися від губ твоїх п’янких,
Про тебе мрії розлились рікою,
І в’ються біля берегів жарких.
Із трепетом на твій Он-лайн чекаю,
І на дисплеї телефону номер твій .
Серед облич чужих лиш рідне я шукаю,
Така щаслива що ти тільки мій…
І лиш тобі казати хочеться " кохаю"
І чути ніжну відповідь: “я так тебе люблю”,
Ти знай…Хоч я бува в собі десь це ховаю…
Та воно є….Я це не загублю...
Я завжди буду поруч. Ангелом твоїм.
Твоїм повітрям…Радістю твоєю,
Ти тільки будь назавжди лиш моїм.
З тобою я всім серцем і душею.
Ти мрію мою оживив в собі…
Ти саме той…Кого насправді я бажаю.
В моєму серці велися бої….
Ти переміг… І я тебе кохаю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762758
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2017
Ми живемо…Просто живемо…Що було до нас? Хвилює мало кого.
Що було на тому місці де ти стоїш, століття назад або ж тисячоліття? Як виглядала земля на якій твій дім, це була пустка чи розкішний замок? Час не щадить нічого і нікого, і залишає по собі безліч таємниць, які часом так і залишаються нерозкритими.
Або відкриваються зовсім випадково , негадано, але комусь особливому..
Скільки таємниць тримає земля, по якій ми ходимо. Це навіть неможливо собі уявити! Каміння, гори… Скільки невідомого у воді...
Чомусь не кожному дано оволодіти минулим, щоб знайти легші шляхи в майбутнє, або ж навпаки…
Не всім відкриваються таємниці часу, таємниці минулого.
Часто людина присвячує все життя у пошуках істини, а ця істинна… Вона ніби дивна птаха…Вже ніби в руках, але ж завжди кудись відлітає, часто змінює пір'я і звичну пісню, і так проходить цей невеличкий відрізок даний небесами під назвою-життя.
Це все не просто так, не кожному можна довірити таємницю.
Це як у житті. Комусь ти довіряєш і готовий розказати все що на душі і на серці, готовий поділитися всім найсокровеннішим, а для когось не хочеться навіть сказати яка година... Це те ж саме.
Закони всесвіту побудовані на принципах часто нам неосяжним, непідвладним нашим розумам.
І те що він таїть у собі - це щось нереальне, незвичне... Він чекає людину, хвилину, у якій розкриється ця істинна... Яка вона буде? Дивна і не всім зрозуміла, страшна і руйнуватиме стереотипи які вже так вкоренилися у нас самих.
А може нам непотрібна правда? Ну для чого? Вона ж зруйнує наш докорінний і привичний темп, все стане не таким як було і навіть коли скажеш “ Я в це не вірю!”.
Саме тому під палким бажанням знати правду не враховується страх її усвідомлення.
Може варто іноді не копирсатися в буремному минулому... Але може це на користь. Може те що відкриється змінить хід життя в інше, набагато краще русло ,а можливо і ні…
Саме тому таємниці відкриваються тим поколінням які зуміють розпізнати і використати досвід з розумом. Відкриється все і про всіх на все свій час, випадок і момент.
Зараз чи колись... Коли б ми знали скільки загадок нас оточує... Коли б ми їх всіх правильно розшифрували і використали… Хто знає якими б ми були.....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762756
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2017
Повчальні слова і вчинки - намарно.
В кожного своє почуття ритму.
В кожного свій вибір кав'ярні,
І в кожного свій вчитель.
Твої слова залишаться вітром,
Тим що летів, а потім пропав.
Важко навчити когось говорити
Ніби маневр твій підібрав.
Твої думки, слова, твої рухи,
Не зрозумілі, не звичні, німі!
Кожен по своєму навчений слухати.
Нарізно чути і брати своє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762564
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 27.11.2017
Я знову чекаю весни.
Вже не холодно, але й не тепло.
Я дивлюсь як летять хмарки,
Зовсім близько і так далеко.
Вже не холодно в руки холодні.
І не тепло як було завжди.
Заливають бульвари в безодню...
Ці легенькі, теплі хмарки.
Звідкіль взявся натомлений вечір?
Ще хвилинку і втопить стежки!
У блискучих, водяних мольбертах
На асвальті малює казки.
Де-не-де ходять радісні пари.
Дощ для них - не помітний співак.
По шибах вінтажного бару,
Стукотить заржавлений цвях.
Ще хвилинку і піду за ним,
Рахувати його срібні краплі.
І ліхтар світлом нічним,
Елегантно освітлює плаття...
Я за руку його візьму,
І невільно подамся по залі!
Серед вулиць сліпих іду.
Де на мене тепло чекає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762562
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.11.2017
Мені мій ангел розказав.
Легенько в сон мій завітав...
"Поглянь, як світить ясно місяць
І як хвилюється туман...
А там вдалі десь грає флейта...
Солодка музика душі...
Малює ніч як срібна крейда
На скронях тіні неземні".
І очі розуміють раптом
Це все ментально як ця ніч!
Прийде й піде незмінним кроком
І день новий прибуде вслід!
"І все буде іти по колі.
А ти один на цій землі!
Ти день чи ніч? Дві різні долі
Сплились в твоїй людській душі.
Ну вирви ти якусь одну!
Та яка краща ти не знаєш.
Спіши ж бо нужбо! На краю....
Людські життя самі гуляють."
А що буде? А як буде?
А час іде. І не щадить.
Ніхто не знає що гряде
Чим привітає вкотре мить.
Бери що є. Твори що можеш.
І зараз! тут! ну нужбо йди!
Та знову сумніви говорять:
"Як мені знати? Що нести? "
"Послухай душу! Свою душу...
Відчуй на серці коливаня.
Твій час незвіданно пройде,
І ти підеш в своїх ваганнях"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761597
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 21.11.2017
По суті всі ми різні.
Веселі і сумні...
По - своєму ми грішні,
І добрі ми і злі.
У кожного свій шлях.
Якісь нові амбіції.
Свій розум, свій причал,
Думки і власні місії.
Свої міста і люди,
І сльози й помилки.
Таких як ти не буде.
Змирись і далі йди!
По суті всі ми різні...
І тілом і в душі.
Тож не з всіма сумісні,
Й по - різному сумні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2017
Давай потанцюємо....
За руку візьми...
І ми повальсуємо
Тихо і легко.
Давай поговоримо...
Дивись, як бузки,
В саду розцвіли,
І стало так тепло...
Давай поведи
Серед магії ночі...
Прошу обійми...
Серце шепоче....
Руки твої
Такі рідні і теплі...
Очі чарівні
Як зорі на небі...
Давай повальсуємо...
В музику ночі...
Давай поговоримо
Просяться очі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761075
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2017