Здавалось би, минає все
Й нічого вічного немає,
Та тільки, я це серцем знаю,
Кохання наше не мине...
У ньому пристрасть, біль і мука,
Жертовність, ніжність та любов,
Сплелись, скріпившись у розлуках,
В єдине те, що не змогло
Сховатись, в мороках негоди,
Коли життєвий буревій
Трощив безжалісно укотре,
Все дороге нам... Й не зумів!
Неначе фенікс воскресає
Це почуття... Минає все,
Та тільки, я це серцем знаю,
Кохання наше не мине!