Яка ж ласкава літня ніч,
Усе, в утомі спочиває,
Село, так солодко дрімає,
Десь приховавшися за піч,
У колисковій не змовкає,
Цвіркун-казкар на самоті,
Степи шепочуть і гаї,
Неначе, в шелесті, зітхають,
А спокій з снами гомонить,
Й ледь-ледь, у небі мерехтить,
Зірок далеких, ніжне сяйво,
І легко так... Так тихо... Гарно...
