Неумиті, голодні, зовсІм непричесані,
В рваному одязі, биті й сумні,
Входять у день цей, грозами тесаний,
Змучені сироти моїх рядків
Їм не до чемності вбраного слова,
В прикрасах сьогодні потреби нема,
Стомлені відчаєм, зрощені в злобі,
Прокопчені димом своїх барикад
Йдуть по брущатці неприбраних вулиць,
Кроком чеканять у напрямку рим,
Їх не цікавить, що далі там буде,
В них особливий, неправильний ритм
цікаво 
