Каміль Сен-Санс, Самсон і Даліла: Дія 1, сцена 6. Перша арія Даліли
Лібрето: Фердинанд Лемер
ДАЛІЛА
О, весно, ти грієш,
Принісши надію
В серця, де любов.
Твій подих грайливий
Дні звільнить щасливі
З печалі оков.
Палаєш у душах –
Вогонь твій осушить
Нам сльози біди.
Несеш ти на землю,
Два чуда таємні –
І квіти, й плоди.
Я марно тримаю
У серці любов
І з плачем чекаю,
Щоб зрадний прийшов!
Живу я в надії,
А в серці на дні
Лиш спогад ясніє
Про радісні дні!
Впаде ніч глибока –
Його до потоку
Чекати піду,
Мій плач там складу!
Печалі відкину,
Якби лиш прийшов,
Йому неупинна
Хмільних ласк лавина,
Бо спрагла любов
З’єднає нас знов!
Печалі відкину,
Якби лиш прийшов,
Йому неупинна,
Йому неупинна
Хмільних ласк лавина,
Бо спрагла любов
З’єднає нас знов!
Camille Saint-Saëns, Samson et Dalila
Un livret de Ferdinand Lemaire
DALILA
Printemps qui commence,
Portant l'espérance
Aux coeurs amoureux,
Ton souffle qui passe,
De la terre efface
Les jours malheureux.
Tout brûle en notre âme,
Et ta douce flamme
Vient sécher nos pleurs;
Tu rends à la terre,
Par un doux mystère,
Les fruits et les fleurs.
En vain je suis belle!
Mon coeur plein d'amour,
Pleurant l'infidèle,
Attend sou retour!
Vivant d'espérance,
Mon coeur désolé
Garde souvenance
Du bonheur passé!
A la nuit tombante,
J'irai, triste amante,
M'asseoir au torrent,
L'attendre en pleurant!
Chassant ma tristesse,
S'il revient un jour,
A lui ma tendresse
Et la douce ivresse
Qu'un brûlant amour
Garde à son retour!
Chassant ma tristesse,
S'il revient un jour,
A lui ma tendresse
A lui ma tendresse
Et la douce ivresse
Qu'un brûlant amour
Garde à son retour!