Б'є хвилею море об берег
І вітер усе не змовкає,
Сумує за рідними серце
Та спокою довго не знає,
Шукає за обрієм долю,
Чекає укотре на щастя,
Балтійські суровії води,
Сльозам не дають долу впасти,
Крадуть й забирають з піною,
Холодні, байдужі до того,
Що плаче і стогне від болю,
В далекому краї, чужому,
Зболіле, надірване серце
Дружини, дочки, материнське
Серденько твоє українко...
