Троянда в’яне молода;
Я бачила – краса спада
З похилого стебла.
Я чула: «Нащо стільки сліз –
Троянди ці буяють скрізь?».
Їм не відповіла.
На землю впавши, гине птах;
Я чула: «Сотні в небесах
ширяє цих птахів!».
Коханий в дівчини пропав;
Не стала ждать, щоб хтось сказав:
«Багато парубків!».
Dorothy Parker
Solace
There was a rose that faded young;
I saw its shattered beauty hung
Upon a broken stem.
I heard them say, “What need to care
With roses budding everywhere?”
I did not answer them.
There was a bird, brought down to die;
They said, “A hundred fill the sky—
What reason to be sad?”
There was a girl, whose lover fled;
I did not wait, the while they said,
“There’s many another lad.”
