Осіння пора. Дощить повсякчасно.
Одинокі особи виходять на світ.
Нічого мені тепер вже не ясно,
Пора вирушати у далекий політ.
Розкрити вже крила настав час мені,
Та піднятися вверх - до небес!
Летіти туди, де палають вогні,
Буду мчати туди як Гермес!
Час відкинути сумнів, відпустити печаль,
І летіти без перестану.
Не хочу казати що мені так жаль,
Але уже мій час вирушати...
