Мре лотосова квітка
Від сонця красоти
І мрійливо чекає,
Сумна, нічної темноти.
Коханець-місяць світлом
До себе її зове,
Вона ж до нього підводить
Своє лице квіткове.
Вона цвіте і сяє –
Там в небі бажана ціль;
Вона тремтить і все ридає –
Бо мучить любові біль.
Robert Schumann Myrten: Die Lotosblume
(Heinrich Heine)
Die Lotosblume ängstigt
Sich vor der Sonne Pracht,
Und mit gesenktem Haupte
Erwartet sie träumend die Nacht.
Der Mond, der ist ihr Buhle,
Er weckt sie mit seinem Licht,
Und ihm entschleiert sie freundlich
Ihr frommes Blumengesicht.
Sie blüht und glüht und leuchtet,
Und starret stumm in die Höh;
Sie duftet und weinet und zittert
Vor Liebe und Liebesweh!
