Час летить стрімким потоком,
Розділяючи всіх нас.
Так проходить рік за роком,
Не пове́рнешся назад.
Забуваєш близьких друзів,
Хоч здавалось, що навік,
Ра́зом по життєвій смузі
Дружба захистить від бід.
Із чужими став рідніше
Спільне в со́бі віднайшли,
В думці й не було раніше,
Що будем такими ми.
Минуле вже не повернути.
Змирись із цим, іди вперед.
Бо треба жити, не чекати,
Той самий, ключовий момент.