Життя – в’язниця, час в ній – кат свавільний,
щодня з ним під вінець іде тривога,
страждання й відчай – віддана підмога,
а совість – невтомима варта пильна.
Жадана смерть! Приходиш так повільно,
Ти ключ, ти двері, ти ясна дорога,
котра нас поведе від місця злого
туди, де тлінь вериги зніме вільно;
туди, де міць гонителів загине,
куди неправда їх не йде за нами,
де скине свій земний тягар людина;
туди, де у постелі в чорній ямі
спить той, кому прийшла його година,
не потривожений нещасть громами.
France Prešeren
Sonetje nesreče: Življenje ječa, čas v nji rabelj hudi
Življenje ječa, čas v nji rabelj hudi,
skrb vsak dan mu pomlájena nevesta,
trpljenje in obup mu hlapca zvesta,
in kes čuvaj, ki se níkdar ne utrudi.
Prijazna smrt! predolgo se ne múdi:
ti ključ, ti vrata, ti si srečna cesta,
ki pelje nas iz bolečine mesta,
tje, kjer trohljivost vse verige zgrudi;
tje, kamor moč pregánjovcov ne seže,
tje, kamor njih krivic ne bo za nami,
tje, kjer znebi se človek vsake teže,
tje v posteljo postlano v črni jami,
v kateri spi, kdor vanjo spat se vleže,
de glasni hrup nadlog ga ne predrami.
ID:
612875
Рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата надходження: 12.10.2015 18:50:56
© дата внесення змiн: 12.10.2015 18:50:56
автор: Валерій Яковчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
