Скрипить, у терті напружений мозок,
Сиплеться крихтами спогадів, пам'ять,
Шукаючи правду, терпіти не можу,
Коли безсумнівні вчуваються гасла,
Коли у потоці вселенського бруду,
Знаходяться істин новітніх крупиці,
Відмиті догматами нового слова,
Доцільності рішень очищені ситом,
І кинуті похапцем виборцям-людям,
Як курям пшоно висипає господар,
Він знає єдиний, що є і чому так,
А саме важливе, що знає для чого…
