Пробігаючи повз руїни імперій,
Час загляне до нашої хати,
Захопивши з собою успішність,
Назбиравши в торбину достатки,
Перев’яже все єдності духом
І ввійде в незакриті ще двері,
Де побачить чарівну усмішку
Хліб із сіллю, рушник вишиваний
На руках України гостинних,
Пригоститься й залишить подарки,
Щоб росла і в достатку міцніла,
Щоб цвіла й будувалася твердо,
У своїх нерушимих кордонах,
На руїнах ворожих імперій…
