Б’є хвиля у борт корабля,
І вітер дме в змучений парус,
А чайки довкола кружля,
Вже берега слід виглядають,
І рветься як завжди вперед,
Й не знає, не відає страху,
Трьохмачтовий смілий корвет,
Проходячи з краю до краю,
Старі океани й моря,
В штормах і небачених шквалах,
Де тільки відважні серця,
З удачею разом на пару,
У змозі здолати той вал,
Що іншого разом накриє,
Та тільки не смілий корвет,
Бо ж «Челенджер» славному ім’я…
