Кружляє у хмарах схвильована птиця,
Тужливо курличе, не в змозі знайти,
Утрачене, в ошуках ліпшого щастя
Й загублені, в мандрах далеких роки
Літає розпечена сонця промінням,
Дощами і градами бита не раз,
Така непокірна й невтомна, у рвінні
Його віднайти крізь зневіру і час
Парить і долає небесні стихії
І що океани їй та що їй земля,
Коли там, у хмарах вона відшукає
Єдине кохання - свого журавля…
